CC BY
20
Stojko S.M., Delegan I. V. The contribution of specialist-environmentalist and teacher in sustainable forestry and saved of Carpathians virgin forest (To 60-anniversary from Birthday of M.V. Chernyavskyy)
The article deals with scientific and pedagogical activity of M.V. Cherniavskyy -candidate of agricultural sciences, assistant professor of ecology of the National Forestry University of Ukraine, senior scientist, correspondent member of Ukraine LAN, the heir to the best scientific tradition Forest Science of Ukraine - P.S. Pogrebnyak, P.I. Molotkov, P.S. Pasternak, S.M. Stoyko, successor to the European school G. Lyaybundguta, S. Korpela, an expert FAO, NATO, the manager, the coordinator of many national and international projects and forums, in particular - the Ukrainian-German project "Dniester" (19972002 g .), the Swiss-Ukrainian forestdevelopment Project in Transcarpathia FORZA (2004-2010 years), master of chess composition. Main directions of scientific research relating to forestry celebrant, forestry, ecology, environmental and nature conservation. In scientific work, he prefers to experimental studies. A list of selected works.
УДК[332.122:338.43]:331.5 Доц. П.П. Гаврилко, канд. екон. наук -
Ужгородський навчальний центр Кшвського НТЕУ
ПРОБЛЕМИ П1ДГОТОВКИ КАДРОВОГО ПОТЕНЦ1АЛУ СЕЛА
Основною метою аграрно! освгги е штегращя до европейського освггнього простору, в процес яко! повинш вщбуватись ягасн змши в оргащзаци навчального процесу для шдготовки конкурентоспроможних фахiвцiв на ринку пращ. Виявлено проблеми кадрового потенщалу села.
Ключовi слова: кадровий потенщал, сшьське господарство, аграрна освта, ри-нок пращ, реформування.
Вступ. Економ1чна криза в Укра!ш спонукала до закриття значно! кшькосп тдприемств провщних галузей промислового виробництва, скоро-чення пращвниюв аграрно! сфери i, як наслщок, до зростання р1вня сшьсько-го безробтя. Це негативно впливае на економiчний стан держави, не сприяе зростанню ВВП та нарощенню експорту вироблено! сшьськогосподарсько! продукцп тощо. Поширення явищ сшьсько! бщносп ускладнюють процеси розвитку трудового потенщалу села. Внаслщок трансформацi! системи сощ-ально-економiчних вiдносин i поведшки сiльського населення зазнало знач-них змш середовище трудово! дiяльностi на сель
Рiзнi аспекти розвитку сшьських територiй та регулювання процесами формування i використання трудового потенцiалу широко дослщжують вгг-чизнянi вченi: А.В. Базилюк, О.А. Гршнова, А.М. Колот, В.В. ОнЫенко, 1.Л. Петрова, П.Т. Саблук, М.В. Шаленко, К.1. Якуба та iншi. Незважаючи на достатньо великий науковий штерес до проблем формування i використання трудових ресуршв села, недостатньо вивченими залишаються щ питання i потребують подальших дослщжень.
Мета досл1дження: виявити проблеми кадрового потенщалу села.
Виклад основного матер1алу. За роки незалежносп в Укра!ш вщбу-лись кардинальнi змiни у розвитку економжи та в сощальнш сферi, якi безпо-середньо вплинули на людину, умови !! пращ i життя. На жаль, укра!нське село зазнало реформацiйних впливiв, що призвели до змiни традицшного укладу життя сiльського мешканця. Трудовий потенцiал сiльських територiй фор-
Науковий вкник Н.1Т У Украши. - 2G12. - Вип. 22.5
мyeться га розвиваегься y явному середовищi, яке зпдно з ресурсно-функщ-ональним тдходом погрiбно розглядаги не лише як проблемш геригорiï, а як геригорп iз значним погенцiaлом, який мае 6ути рaцiонaльно викорисганим.
На сьогодш в аграрних ВНЗ здiйснююгь шдгоговку спецiaлiсгiв вик-лючно сiльськогосподaрського спрямування за напрямами - "вегеринарна медицина", "aгрономiя", "гехнологiя виробницгва га перероблення продукцп гваринницгва", "процеси, машини га обладнання". Вiдповiдно до ст. 22 Закону Украши "Про прюригегшсгь соцiaльного розвигку села га АПК у народному господарсгвГ, в ушх вищих навчальних закладах Уряд встановлюе квоту прийому сшьсь^ молодi, яка е обов'язковою для виконання [3].
У розвигку сисгеми вищоï освгги, aгрaрноï зокрема, на сьогодш спос-герiгaюгь гaкi невиршеш проблеми: невiдповiднiсгь пропонованих спещаль-носгей ВНЗ га спецiaлiзaцiï погребам ринку пращ; вщсугшсгь у випyскникiв пракгичних навичок за отриманою спецiaльнiсгю; недосгагнш рiвень кваль фiкaцiï викладацького персоналу; невщповщшсгь рiвня квaлiфiкaцiï випус-кника вимогам робогодавця; стажування сгyденгiв факгично зводигься до фь зичноï пращ тд час виконання сiльськогосподaрських робгг за вiдсyгносгi методичного забезпечення; низький рiвень навчально-мегодичного забезпе-чення прaктичноï пiдгоговки сгyденгiв га оргaнiзaцiï навчально-виховного процесу на нaйновiшiй сiльськогосподaрськiй гехшщ.
Кадрове забезпечення вищих навчальних зaклaдiв науково-педагопч-ними кадрами з науковими ступенями i вченими званнями мае позитивну ди-нaмiкy. Значну увагу для пiдвищення якосгi кадрового потенщалу села пог-рiбно придiляги розвигку науки га шдгримщ нayковцiв у сшьськогоспо-дарських ВНЗ, оскiльки без наукового супроводу неможливе вирiшення жод-ноï проблеми як загальнодержавного, гак i регюнального рiвнiв. Нащональ-ною програмою розвигку сiльськогосподaрського виробницгва Украши пе-редбачено спрямуваги наукове забезпечення на сгворення умов для агропро-мислового виробницгва до передових науково-гехшчних розробок i гехноло-гiй, ефекгивного викорисгання i подальшого розвигку науково-техшчного погенцiaлy крaïни [2].
Сьогоднi на селi склалась гака сигyaцiя з молодими спещалютами, що е люди з дипломами про вищу освггу, але немае квaлiфiковaних кaдрiв. Ква-лiфiковaнi молодi спецiaлiсги ïдyгь до великих мют, цим самим створюючи кадрову проблему на селi. Саме тому одним iз нaпрямкiв кaдровоï полiгики мае бути залучення молодих фaхiвцiв у селi, оскiльки на сьогодш в сшьсько-му господарст працююгь здебiльшого спецiaлiсги вiком понад SC роюв. Для того, щоб молодi люди пiсля зaкiнчення навчання поверталися на роботу в село потрiбно, насамперед, покращуваги жигловi умови, умови пращ га за-робину плату. Особливу увагу погрiбно зосередиги гакож i на тому, щоб мо-лодi фaхiвцi бачили перспективу професшного зросгання.
Огже, переважна бшьшюгь сгyденгiв жодних внyгрiшнiх сгимyлiв до сшьськогосподарсь^ прaцi взaгaлi не мае, адже бшьшють з них не бажаюгь працюваги за фахом або планують пов'язаги подальшу свою професшну дь яльнiсгь не з селом, а з мютом. Значна кшьюсть сгyденгiв пiшли вчигися в
аграрний ВНЗ через те, що в аграрному ВНЗ нижчий конкурс, наявшсть пшьг та вiдстрочка вiд армп. Сучасна молодь стае вимоглившою i до умов пращ. Шд час вибору мюця працi важливим е не лише високий рiвень заробггао1 плати, а й можливють кар'ерного зростання, ре^зацп знань, здiбностей та набуття досвщу [9].
Бiльшiсть студенiв-вихiдцiв зi села не бажають повертатися назад у село i будь-яким чином хочуть залишитися в мiстi. Це, своею чергою, приз-водить до того, що у сшьськш мюцевосп не вистачае висококвалiфiкованих молодих спещалюпв. Тому на сьогоднi основну увагу необхвдно зосередити на тому, щоб сшьська молодь хотiла повернутися у село. Однак, для цього 1м необхщно створити сприягливi умови та належну оплату працi, оскiльки у сшьському господарствi вона е нижчою, нiж загалом в економiцi, а також за-безпечити соцiальний захист сшьсько! молодi тощо. У ринкових умовах гос-подарювання, здiйснюючи тдготовку спецiалiстiв для сiльського господар-ства, необидно орiентуватись на затребуванiсть професш у селi. Для збере-ження та покращення пiдготовки висококвалiфiкованих кадрiв необхiдно пе-редусiм поеднувати навчальний процес iз виробництвом та актившше залуча-ти до навчального процесу висококвалiфiкованих фахiвцiв-практикiв [4].
Найбiльш затребуваш на сьогоднi - спецiалiсти-екологи, селекщоне-ри, а також фахiвцi з економiчноl кiбернетики. Великий попит на ринку пращ мають спецiалiсти з фшаншв i кредиту, менеджменту зовнiшньоекономiчноl дiяльностi i маркетингу, однак 1х працевлаштування вiдбуваеться поза аграр-ним сектором. Серед спещалюпв аграрного профшю найбiльш затребуванi агрохiмiки. Крiм цього, випускники часто реалiзують набутi знання не за спе-цiальностями, як вони отримали у сiльськогосподарських ВНЗ, багато iз них звiльняються протягом першого року працi, переходячи в iншi сфери вироб-ництва. Це зумовлене тим, що середньомюячна заробина плата в сiльському господарствi е нижчою, шж в iнших галузях економiки.
Система середньоспещально1 i вищо1 аграрно1 освiти в Укра1ш на сьогодш хоч i надае всебiчну та фундаментальну освiту сiльськiй молод^ але потребуе реформування, оскiльки не вщповщае сучаснiй структурi аграрного виробництва. Необхщно уникати вiдiрваностi навчального процесу вщ ви-робництва та актившше залучати до спiвпрацi висококвалiфiкованих фахiв-цiв-практикiв. Основну увагу потрiбно зосередити на впровадження у навчальний процес новгтшх технологш. Пiд час тдготовки фахiвцiв сшьськогос-подарськi навчальш заклади повиннi, насамперед, орiентуватись на затребу-ванiсть професiй на сель
Висновки. Аналiз особливостей розвитку шкшьно! освiти на селi дав змогу обгрунтувати причини зниження якостi освгга в сiльських школах, а саме: застарЫсть матерiально-технiчноl бази, зокрема основних фондiв, та недостатнiй рiвень забезпеченосп комп'ютерною технiкою, брак педагопч-них кадрiв i вiддаленiсть шкiл вщ мiсця проживання школярiв окремих сш. Розвиток професшно-техшчно1 освiти, зокрема сшьськогосподарського спря-мування потребуе оптимiзацil мережi ПТНЗ, посилення зв'язкiв з аграрними пiдприемствами, пiдвищення iмiджу цих освишх закладiв.
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.5
У формуванш вищою аграрною школою кадрового потенщалу села ic-нуе комплекс проблем, яю потребують вирiшення: невiдповiднicть пропози-цiй cпецiальноcтей потребам ринку пращ, низький рiвень практично! тдго-товки спещалюпв, зменшення кiлькоcтi cтудентiв, котрi навчаються за нап-рямом сшьське господарство, формування якicного контингенту студенлв, особливо технiчного спрямування. Покращення функцюнування закладiв ос-вiти рiзних рiвнiв акредитацп сприятиме пiдвищенню якоcтi кадрового забез-печення аграрно! сфери та сшьських територiй загалом.
В умовах скорочення державного замовлення на випуск спещалюпв рiзних сфер доцiльно зберегти обсяги державного замовлення на тдготовку cпецiалicтiв ciльcькогоcподарcького виробництва i для сшьських установ ос-вiти, медичних установ - тдготовку кадрiв тших профеciй, якi мають попит на сшьському ринку працi. Провiдною регуляторною iнcтитуцieю, що впли-вае на змши у cферi зайнятоcтi сшьського населення Укра!ни е Державна служба зайнятостг Для активiзацi! дiяльноcтi ще! шституцп необхiдно реаль зувати комплекс заходiв iз розвитку перепiдготовки та професшно! оcвiти безробiтних селян, до якого потрiбно залучити профiльнi навчальт заклади вищо! та середньо! спещально! оcвiти, сформувавши у них маркетинговi цен-три ciльcьких ринкiв пращ та вщдши працевлаштування випуcкникiв.
Л1тература
1. Глаз Ю.А. Методологические аспекты управления трудовой деятельностью работников / Ю.А. Глаз // Управление экономическими системами: электрон. науч. журн. / Кисловод-ский ин-т экономики и права, МЦНИП. - Киров : Международный центр научно-исследовательских проектов. - 2008. - № 2 (14). [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www. uecs.mcnip.ru.
2. Гончарук Н.Т. Кадри аграрного сектору економжи Укра!ни: формування i розвиток / Н.Т. Гончарук, С.М. Серьогш. - Дншропетровськ : Вид-во ДР1ДУ, 2003. - 166 с.
3. Закон Укра!ни "Про прюритетшсть сощального розвитку села та АПК у народному господарст" // Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни (ВВР). - 1990. - № 45, ст. 602.
4. Юзшов Ю.О. Державна кадрова полiтика в аграрному cекторi екож^ки: проблеми формування та реашзацп / Ю.О. Юзшов // Державне будiвництво. - 2007. - № 1. [Електрон-ний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DeBu/2007-1/index.html.
5. Левченко О.М. Якють трудового потенщалу регюну / О.М. Левченко. - Юровоград : Вид-во "КОД", 2002. - 136 с.
6. Нколаенко С.М. Професшно-техшчна освгга: вщ кризи до стабшьносп / С.М. Нжо-лаенко // Тези доповщ вiд 29 серпня 2006. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.mon.gov.ua/newstmp/04_09/tez.doc.
7. Штюлич М.1. Трудовий потенцiал регiону: cтратегiя розвитку i функцiонування / М.1. Штюлич, М.1. Бiлен, В.В. Мiкловда. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1996. - 139 с.
8. Шпикуляк О.Г. Трудовий потенщал села та кадрове забезпечення аграрних шд-приемств / О.Г. Шпикуляк // Агрошком. - 2005. - № 5-6. - С. 63-65.
9. Щелкин Г.В. Теорiя кадровой политики / Г.В. Щелкин. - К., 1997. - 321 с.
Гаврилко П.П. Проблемы подготовки кадрового потенциала села
Основной целью аграрного образования является интеграция к европейскому образовательному пространству, в процессе которой должны происходить качественные изменения в организации учебного процесса для подготовки конкурентоспособных специалистов на рынке труда. Выявлены проблемы кадрового потенциала села.
Ключевые слова: кадровый потенциал, сельское хозяйство, аграрное образование, рынок труда, реформирование.
Gavrylko P.P. Problems of preparation of skilled potential of village
The primary purpose of agrarian education is integration to European educational space, in the process of which high-quality changes must be in organization of educational process for preparation of competitive specialists at the market of labour. The problems of skilled potential of village found out in the article.
Keywords: skilled potential, agriculture, agrarian education, labour-market, reformation.
УДК 332 Асист. Б.Р. Брунець - НН1ЕПДТ M. Вячеслава Чорновола,
НУ "Львiвська полiтехнiка "
СУТН1СТЬ ОЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ 1НФРАСТРУКТУРА
Дослщжено методолопчш основи означення поняття шфраструктура як одного з найважливших складнигав ринково! економжи. Зазначаеться необхiднiсть розгля-ду 11 складових елементiв з погляду едино! системи, котра виконуючи умову функщ-онально! необхiдностi, забезпечуе взаемозв'язок сощально-господарських процесiв.
Ключовг слова: шфраструктура, елементи шфраструктури, ринкова економжа, макро- та макрорiвень iнфраструктури.
Постановка проблеми. Забезпечення ефективно! дiяльностi будь-яко! галузi потребуе дедалi значнiших фшансових та трудових ресурсiв, чим зу-мовлюе значнi навантаження на галузi економiки, що створюють матерiальнi умови для нормально! життедiяльностi населення, а саме функцюнування суспiльних та мiжнародних вiдносин. В умовах глобалiзацi! свиового сшвю-нування саме рiвень розвитку iнфраструктури визначае можливостi подаль-шого соцiально-економiчного розвитку регiону та змщнення його конкурен-тоспроможностi.
Незважаючи на рiзноманiття наукових розробок щодо концептуаль-них пiдходiв означення сутностi поняття шфраструктура та його класифжа-цп, единого пiдходу не iснуе, це зумовило потребу подальшого дослiдження.
Анал1з останн1х досл1джень i публ1кац1й. Сутшсть поняття шфрас-труктура дослiджували як шоземш, так i вiтчизнянi вчеш. Серед основопо-ложникiв цього напряму треба зазначити А. Янгсона, П. Розенштейн-Родана,
A. Смгга. Продовженням наукового пошуку щодо iнфраструктурного забезпечення економжи е роботи А. Маршала, А. Х^ршмана, Д. Карка, В. А. Жамь на, В.П. Красовського, Б.Х. Краснопольського, П.Ю. Беленького, Б.М. Дани-лишина, О.1. Дацiя, М.Х. Корецького, С.В. Мочерного, В.€. Попова,
B.П. Федько, Н.Г. Федько та багатьох шших. Сучасний погляд на дослщжу-вану проблематику вiдображено у працях О.В. Васшьева, М.Й. Хорунжого.
Актуальшсть дослiдження. Поняття iнфраструктура у рiзноманiтних лiтературних джерелах прийнято розглядати як окремi складовi, котрi класи-ф^ють у розрiзi галузево! приналежностi (наприклад, транспортна шфрас-труктура, iнституцiйна шфраструктура, банювська i т.iн.), а не як едину цшю-ну систему, вщ рiвня розвитку котро! залежить ефективнють функцiонування всiх елементiв ринково! економжи, виходячи iз синергi! !х взаемодi!. Вщсут-нiсть едино! позицп щодо трактування цього поняття та класифжацп елемен-тiв призводить до невдалих спроб управлiння розвитком шфраструктури,
