CC BY
17
кож у поемi "Святий Валентин" (1894 р.), в якш проголошуе iдею любовi до людей, вiри, служiння народу, тобто християнсью цшнос-тi, й одночасно критикуе безплщнють аскези. А якщо взяти збiрку "З вершин i низин", то у шдзаголовку I. Франко дае початок 129-го псалму, де виступае така категорiя, як "гли-
бина", що означае грiхопадiння [5, 14]. Поет говорить, що людина може спастися вщ цьо-го лише шд перстом Божого Провидшня.
1з сказаного вище видно, що I. Франко шс у сво!й творчостi ще! релiгiйностi, а от-же, виникае питання: "Чи можна стверджу-вати його ате!зм?".
Л1ТЕРАТУРА
1. Советский энциклопедический словарь. / Под ред. А. М. Прохорова. — Издание 4-е. — М.: Советская энциклопедия, 1987.
2. Костельник Г. о. Плюси й мшуси в поезп I. Франка // Церква. Нащя. Культура. Книга 1: 1ван Франко 1 релтя. Наук. зб1рник / Ред. О. Баган. — Дрогобич, 2004.
3. Франко I. Мойсей // Твори в трьох томах. Т. 1. — К.: Наукова думка, 1991.
4. Гузар З. Синтез християнсько! 1 нацюнально! вде! у свт Iвана Франка // Церква. Нащя. Культура. Книга 1: Ьан Франко 1 релиад. Наук. зб1рник / Ред. О.Баган. — Дрогобич, 2004.
5. Франко I. Твори в трьох томах. Т. 1. — К.: Наукова думка, 1991.
Ю^я РОМАНИШИН
СУТШСТЬ I ЗМ1СТ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ 1НФОРМАЦ1ЙНО-ТЕЛЕКОМУН1КАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й, ЯК1 ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ
У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕС1 ВНЗ
У статтi даеться визначення основних базових понять: iнформацiя, iнформацiйнi ресурси, шфо-рматизацiя, технологiя навчання, iнформацiйна технологiя, тформацтно-телекомуткацшна техноло-гiя. Розглядаються види iнформацiйних технологт.
В сучасних умовах посилення глобал> заци та шформатизаци суспшьства роль ш-формаци в усiх сферах життедiяльностi сут-тево зростае. В тепершньому суспiльствi прiоритетом стае впровадження засобiв ш-формацiйно-комунiкацiйних технологiй у навчальний процес та !х об'еднання на методичному, технолопчному та оргашзацшному рiвнях. Це пояснюеться виникненням шфор-мацiйного суспiльства й одночасно суспшьства знань, яю починають змшювати не лише свiтову i нацюнальш економiки, а й торка-ються вшх сфер життя людини.
В нишшньому iнформацiйному сусш-льствi змшюються й вимоги до системи осв> ти та вiдбуваеться iстотне шдвищення И статусу, адже шформащя стае вищою цiннiстю, а шформацшна культура людини е визначаль-ним фактором И професшно! дiяльностi.
Парадокс сучасносп полягае в тому, що людина, з одного боку, залежить вщ техноло-гiчного розвитку суспшьства, а з iншого — вона вщповщае за свое майбутне, яке тво-
рить власним штелектом i здатнiстю до са-мовдосконалення [5].
Актуальним для навчального процесу ВНЗ е тлумачення та однозначне розумшня сучасно! термшологи, пов'язано! з шформа-цiйно-телекомунiкацiйними технологiями та усвщомленням 1хньо! сутi. Оскiльки сьогоднi юнуе дуже багато рiзних визначень щодо цьо-го питання, е деяю труднощi з правильним трактуванням i використанням шформацш-них технологiй на практищ. Тому мета статт1 — узагальнити i пояснити базовi поняття iнформацiйно-телекомунiкацiйних технологiй, якi найчастiше використовуються в навчальному процесi ВНЗ.
Щд iнформацiею, вiдповiдно до Закону Укра!ни "Про iнформацiю" [3], розумiеться документоваш або публiчно оголошенi вщо-мосп про поди та явища, що вщбуваються у суспiльствi, державi та навколишньому природному середовищi. Водночас будь-який речовинний, енергетичний об'ект, економiч-ний чи соцiальний процес мають характерш параметри, що й становлять шформащю про
предмет, незалежно вiд його призначення. Записана на носи певного типу шформащя як об'ект впливу — це даш про конкретний процес. Текстова iнформацiя, аудюшформа-щя, вiдеоiнформацiя е формами подання да-них, якi визначають основний спошб 1хнього кiнцевого використання. Iнформацiею е новi вiдомостi, прийнятi, зрозумiлi й ощнеш кш-цевим споживачем як корисш, що розши-рюють запас знань кшцевого споживача про навколишнш свiт [6]. Iнформатизацiя — це сукупшсть взаемопов'язаних, правових, по-л^ичних, соцiально-економiчних, науково-технiчних i виробничих процесiв, якi спря-мованi на задоволення шформацшних потреб окремих громадян i суспiльства загалом та яю використовують для цього сучасш ш-формацiйнi технологи та автоматизоваш iнформацiйнi системи [5].
Iнформацiйнi ресурси е сукупшстю знань та шформаци про навколишнiй свiт, накопичених i розмiщених на будь-яких ш-формацшних носiях (документах, базах да-них та iн.), що можуть бути використаш для реалiзацil певних цшей [6].
Головний момент забезпечення якостi системи освiти — це штегращя шформацш-них технологiй у процес навчання. Поеднан-ня нових технологш, передових педагопч-них i методичних систем може стати невщ'емною складовою нових тенденцiй у навчанш. Ефективнiсть i надiйнiсть ново! системи навчання буде залежати вiд здатно-стi викладачiв ВНЗ до И сприйняття. Без освоення вiдповiдних шформацшних технологш i розвитку шформацшно! шфраструк-тури повноправна iнтеграцiя Украши зi св> товим економiчним сшвтовариством стае проблематичною.
Iнформацiйнi технологи iснували давно. З розвитком комп'ютерiв i засобiв зв'язку почали з'являтися рiзнi назви: "шфо-рмацiйнi i комушкацшш технологи", "комп'ютерш iнформацiйнi технолог^" то-що. Iнформацiйнi технологи можна розум^и як сукупнiсть методiв i засобiв спрямовано1 змiни будь-яких властивостей шформаци. У найбшьш загальнiй формi поняття "шфор-мацiйна технолопя" можна визначити так:
це комплекс взаемозалежних наукових, тех-нолопчних, iнженерних дисциплiн, що ви-вчають методи ефективно1 оргашзаци робо-ти з обробки та збереження шформаци; обчислювальну технiку i методи оргашзаци взаемоди мiж персоналом i виробничим устаткуванням, а також пов'язаш з цим тех-шчш, економiчнi та соцiальнi проблеми [5].
Використання шформацшних технологш у навчальному процес ВНЗ ютотно зм> нюе роль та мiсце викладача i студента в системi "викладач — iнформацiйна техноло-гiя навчання — студент". 1нформацшна технолопя сприяе реатзаци iндивiдуального пiдходу в навчанш i е не лише "перехщним мютком" мiж викладачем i студентом, а й становить змшу засобiв i методiв навчання, що призводить до змши навчально1 дiяльно-стi, яка стае все бшьше самостiйною i твор-чою. Впровадження у навчальний процес таких технологш, як мультимедiа, 1нтернет, Web-дизайн, що сприяють комплексному розвитку особистостi i здiбностей людини за умови !х правильного використання, стало можливим лишень завдяки рiзкому стрибку в розвитку комп'ютерно1 технiки i програм-ного забезпечення. Пперпосилання, мульти-медiа, комп'ютерне тестування, дистанцiйне навчання у реальному режимi часу за допо-могою комп' ютерних мереж становлять не повний перелш iнформацiйних технологiй, якi можна використати в навчальному процесс
Ниш дуже розповсюджена технологiя гшерпосилань. Вона використовуеться в навчальному процес для зручно1 оргашзаци виводу текстовое' шформаци на монiтор комп'ютера. За допомогою лшшно-орiентованого способу процес оргашзаци даних в електронному виглядi через використання гшерпосилань несуттево вiдрiзняеть-ся вiд процесу використання та засвоення звичайно1 "паперовоГ' лiтератури.
Поеднання текстово1 шформаци з гра-фiчною, аудiо- та вщео iнформацiею у про-цесi И вщтворення називаеться "мультиме-дiа". Як технолопя мультимедiа ефективно застосовуеться при створенш енциклопедич-них видань, комп'ютерних iгор, рiзних до-
вщково-шформацшних систем, а також при створенш рiзноманiтноl презентацшно1 про-дукци. Основне, що випдно вiдрiзняе муль-тимедiа вiд будь-яко1 шшо1 технологи, пода-чi шформаци, — це можливють комплексно впливати на сприйняття людини: складш таблицi, дiаграми i текстовi матерiали мо-жуть замiнятися за бажанням глядача граф> чними зображеннями, вiдео фрагментами зi всiма перевагами аудiовiзуального ряду, набором слайдiв з пояснюючим дикторським текстовим або звуковим супроводом [4]. До засобiв цих технологш вiдносять комп'ютери, мережу !нтернет, радiо- i телепередач^ телефонний зв'язок.
Унiверсальним i незмшним засобом iнформацiйних технологiй був, е i буде комп'ютер. Iз с^мким розвитком сучасних iнформацiйно-телекомунiкацiйних технологш вiн постiйно модернiзуеться та вдоскона-люеться. Нинi знання комп'ютера — необ-хiдна умова, але недостатня для застосування у практичнiй дiяльностi сучасних iнформацiйно-телекомунiкацiйних технологш. Методи пошуку, обробки, збер^ан-ня та систематизаци шформаци здiйснюються з використанням шформацш-но-телекомунiкацiйних технологiй, а реал> зацiя зазначених методiв забезпечуеться про-грамними продуктами.
Пiд комп'ютерною технологiею нав-чання розумiють таку технологiю, що грун-туеться на принципах шформатики i реалiзо-вуеться за допомогою комп'ютерiв; сукупнiсть засобiв (поеднання програмного i технiчного забезпечення, теоретичних знань i методичних прийомiв) i способiв 1хнього застосування для досягнення ефективност в навчальному процесi, при самостшнш робо-тi, на лекцiях, практичних i лабораторних заняттях. Вона дае змогу подолати просто-ровi перешкоди при переданы рiзних шфор-мативних повщомлень, а також суттево зме-ншуе необхiднiсть мати локальнi сховища шформаци. Однак ефективне використання усiх вцщв шформаци вимагае И структуризации створення i використання шформацш-них ресурсiв, формування й управлiння ш-формацiею та iнформацiйними системами.
Для наведення моспв мiж iнформацiйними потребами i джерелами знань виникае необ-хiднiсть пiдготовки спецiалiстiв у галузi уп-равлiння iнформацiею та шформацшними системами, котрi можуть органiзувати взае-модiю в галузi iнформацiйних технологш, шформацшних потокiв, iнформацiйних систем, дшових процесiв з метою повного використання документних шформацшних ресу-рав. Все це е обов'язком документознавця-менеджера iнформацiйних систем [2].
Ниш часто вживаеться поняття "елект-ронна освiта", що асоцiюеться з вищою осв> тою та охоплюе переважно дистанцiйне нав-чання на вшх його рiвнях (формальних i неформальних) i використовуе електронний зв'язок через Ытернет повнiстю або частко-во. Iснуе також онлайн-навчання, Web-освiта, яка е пiдвидом електронно1 освiти та вiдноситься до навчання, що використовуе Ытернет-браузери.
Втiлення щей сталого розвитку у по-всякденну практику нашого життя стало на-багато простiшим за допомогою використання нових iнформацiйних засобiв, яю е бiльш ефективними у представлены та сприйняттi, простiшими в пошуку та зручшшими у вико-ристанш iнформацil. Сучасне укра1нське сус-пшьство потребуе ново1 генерацil фахiвцiв, яю володiють iнтегрованими i диференцiйо-ваними знаннями в галузi документознавства та шформацшно1 дiяльностi [7].
Аналiзуючи роботу Г. Власово1 [1], можна визначити, що засобом реалiзацil iн-форматизаци суспiльства е комп'ютеризацiя, яка здшснюе програмно-технологiчне i ма-терiально-технiчне забезпечення комушка-тивних i технологiчних процешв завдяки обчислювальнiй технiцi, iнформацiйним системам i базам даних. Отже виникае потреба у фахiвцях, котрi працюватимуть з iнформацi-ею, а не займатимуться розробленням техш-чного програмного оснащення шформацш-но! дiяльностi, що роблять iнженери-програмiсти.
З позицш формування i подальшого розвитку шформацшного суспiльства транс-формуеться й освгга в Украlнi, вiдбуваеться И орiентацiя на зарубiжнi освiтнi стандарти.
Це супроводжуеться переосмисленням мети, змюту i структури освiтнього процесу. Роз-ширюеться спектр спецiальностей, поглиб-люеться змiст фахово1 пiдготовки. Загалом стрiмкий розвиток у нашiй кра1ш шформа-цiйного суспiльства обумовив актуалiзацiю питань, якi пов'язанi з проблемою шдготов-ки кадрiв для ще1 сфери дiяльностi [1].
Динамiка змш системи тдготовки ка-дрiв для шформацшно1 сфери певною мiрою вщстае вiд ïï практичного розвитку.
Особливо гостро стоиъ питання шдго-товки документознавцiв-менеджерiв для на-фтогазового комплексу Украши, котрi могли б ефективно використовувати шформацшш технологiï у свош професiйнiй дiяльностi. Адже дуже часто багато квалiфiкованих спе-цiалiстiв не беруть на роботу через "недоста-тню комп'ютерну грамотшсть", тому що вони не вмдать використовувати щ техноло-гiï, знання комп'ютера у практичнш профе-сiйнiй дiяльностi ниш недостатньо.
Процес тдготовки документознавщв-менеджерiв до практичного використання iнформацiйних технологш е безперервним протягом усього навчання в 1вано-Франкiвському нацiональному техшчному унiверситетi нафти i газу. Рiвень та якiсть пiдготовки фахiвцiв у галузi документознав-ства та iнформацiйноï дiяльностi забезпечу-еться дiючим в ушверситет положеннями кредитно-модульно1' системи.
В результат оволодiння теоретико-практичними знаннями документознавець-менеджер повинен виконувати систему ви-робничих функцш i типових завдань дiяль-носп, якi мiстять узагальненi комплекси фу-нкцiональноï спецiалiзацiï в межах документно-шформацшних систем:
— менеджмент документно-шформацшних систем (координацiя, штег-рацiя шформацшно1' дiяльностi; стратегiчне планування технологiй, шформацшних ресу-рсiв i систем; управлшня ресурсами);
— iнформацiйнi технологiï (управлшня шформацшними ресурсами, автоматиза-щя офiсних робiт; контроль за обробкою iнформацiï, захист даних та шформаци);
— документна шформащя (визначення пол^ики, планування та управлшня шфор-мащею для органiзацiï; управлiння докумен-тно-шформацшними системами; аналiз ш-формацiйних потреб i забезпечення обслуговування споживачiв);
— комушкацп (управлiння комушка-цiями та шформацшними потоками в оргашзаци; розробка й штегращя комушкацшних мереж; консультацп керiвникiв органiзацiï з питань шформацшно1' дiяльностi, шформа-цiйних систем i ресуршв) [2].
Завдання фах1вщв з документознавства та iнформацiйноï дiяльностi:
— дбати про своечасне створення, на-лежне функцiонування i розвиток шформацшних служб, систем, мереж, банюв i баз даних у вшх напрямках шформацшно1' дiяль-носп;
— формувати правовi, органiзацiйнi. науково-техшчш, економiчнi, фiнансовi, ме-тодичнi та гумаштарш передумови розвитку iнформатизацiï;
— застосувати i розвивати сучасш ш-формацшш технологiï у вiдповiдних сферах сустльного життя Украши;
— формувати системи нащональних iнформацiйних ресурсiв;
— створювати загальнодержавну мережу шформацшного забезпечення науки, освiти, культури, охорони здоров'я тощо;
— створювати загальнодержавш системи iнформацiйно-аналiтичноï пiдтримки дiяльностi органiв державно].' влади та орга-нiв мiсцевого самоврядування;
— шдвищувати ефективнiсть втиз-няного виробництва на основi широкого використання шформацшних технологш;
— формувати та шдтримувати ринок шформацшних продукпв i послуг;
— сприяти iнтеграцiï Украши зi св^о-вим iнформацiйним простором [2].
Систематичне i результативне використання студентами шформацшно-телекомунiкацiйних технологiй упродовж всього навчання в унiверситетi формуе стшю переконання в ix ефективносп i практично безмежних можливостях.
Отже, в нашiй статп згруповаш основ-ш поняття i визначення шформацшно-телекомyнiкацiйних процесiв, розкрита 1хня сyтнiсть, без yсвiдомлення чого проблемати-чним е завдання впровадження у навчальний процес новiтнiх шформацшних технологш навчання, а також розглянуто роль цих тех-
менеджерiв до майбутньо1 професiйноï дiя-льностi.
До подальших напрямкiв нашого дос-лщження вiдносимо практичне визначення сформованостi умшь володiння сучасними iнформацiйними технологiями майбутшми документознавцями-менеджерами.
нологiй у шдготовщ документознавщв-Л1ТЕРАТУРА
1. Iнформацiйнi системи в менеджмента Навч. поабник / А. е. Батюк, З. П. Двулгг, К. М. Обельовська, I. М. Огородник, Л. П. Фарб^ — Л^в: Нац. ун-т "Л^вська полiтехнiка", '1н-телект-Зах1д", 2004. — 520 с.
2. Власова Г. В. Проблеми i перспективи тдготовки фах1вщв з документознавства та шформацшно1 дiяльностi // Бiблiографознавство. Документознавство. Шформолопя. — 2004. — № 1. — С. 13-15.
3. Документознавство та шформацшна дiяльнiсть: Iнформацiйний пакет для абiтурiентiв та студентiв / Укл. Г. Д. Малик. — ^ано-Франшвськ: Факел, 2005. — 87 с.
4. Закон Украни "Про шформацш" вiд 2 жовтня 1992 року. — К., 1992..
5. Застосування шформацшних технологш для пвдвищення ефективносп навчання / М. Ю. Литвинов, Е. В. Рижков, Ю. В. Степанов // Матерiали науково-практично1 конференций — Харк1в, 2006 .
6. Шформацшш системи в менеджмента Навч. посiбник / С. В. Глiвенко, е. В. Латн, О. О. Павленко та ш. — Суми: Унiверситетська книга, 2005. — 407 с.
7. Кушнаренко Н. М. Внутршредметна i м1жпредметна iнтеграцiя дисциплiн документознавчого циклу // Вюник Харк1всько1 державно1 академи культури: Зб. наук. праць. — Харшв: ХДАК, 2003. — Вип.
11. — С. 106-114.
