CC BY
16
ОБГОВОРЮеМО ПРОБЛЕМУ
УДК 378:376
Ю. Й. ТУЛАШВ1Л1
МОДЕЛЬ ПРОФЕС1ЙНО1 КОМП'ЮТЕРНО1 П1ДГОТОВКИ ОС1Б З ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ
У cmammi обгрунтовано модель професшно'г комп 'ютерног тдготовки oci6 з порушеннями зору та визначено основш ii оргатзацтш компоненти. Розкриваються специфжа оргатзацп навчально-виховного процесу для незрячих людей i3 застосуванням тформацшних технологт. Вказано на необхiднiсть дотримання принцитв природовiдповiдностi, доступностi та емоцiйностi у навчант.
Ключовi слова: моделювання, студент з обмеженими можливостями, слтий, професшна тдготовка, комп 'ютерш технологи.
Ю. И. ТУЛАШВИЛИ
МОДЕЛЬ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЬЮТЕРНОЙ ПОДГОТОВКИ ЛЮДЕЙ С НАРУШЕНИЯМИ ЗРЕНИЯ
В статье обоснована модель профессиональной компьютерной подготовки людей с нарушениями зрения и определены основные ее организационные компоненты. Подается специфика организации учебно-воспитательного процесса для незрячих людей с применением информационных технологий. Указано на необходимости использования принципов естественности, доступности та эмоциональности в обучении.
Ключевые слова: моделирование, студент с ограниченными возможностями, слепой, профессиональная подготовка, компьютерные технологии.
Y. J. TULASHVILI
THE MODEL OF COMPUTER PROFESSIONAL PREPARATION OF PEOPLE
WITH THE DEFECTS OF SIGHT
The model of professional computer preparation is determined and its basic organization components are also defined in this article. An author selects the specific of organization of education process for people with the defects of sight with the use of information technologies.
Keywords: modeling, the disabled student, blind, professional preparation, computer technologies.
Актуальшсть проблеми професшно! реабштацп як основного засобу сощально-трудово! адаптацп ^алвдв по зору, визначаеться насамперед мюцем незрячо! людини у сощальному середовищ^ пею обставиною, що вс ^алвди по зору можуть бути включеш в життя сустльства як сотально-повноправш i творчо-активш його члени.
Сощальна адаптащя людей з порушеннями зору в умовах сучасного шформацшного сустльства полягае в опануванш ними у сво!й життедiяльностi способами та методами загальновизнано! поведшки у суспiлъствi та оволодшш новишми шформацшними технолопями, що забезпечить зороводепривованим особам можливосп повнощнно! учасп у суспiлъних ввдносинах соцiуму. В зв'язку з цим в сучасних умовах виникае нагальна потреба у створенш навчального середовища, яке забезпечило би сощальну та професшну реабiлiтацiю iнвалiдiв по зору на засадах запровадження шклюзивно! форми навчання у закладах професiйноi' та вищо! освiти.
Впровадження на пiдставi науково-обгрунтованих, високоефективних пiдходiв навчального середовища професшно! комп'ютерно! пiдготовки, що базуеться на сучасних досягненнях iнформацiйно-комунiкативних технологiй, дозволить забезпечити надання гарантовано! яшсно! фахово! освiти для людей з найбшьш складною нозологiею iнвалiдностi -^алвдам по зору.
Особливостi застосування шформацшних технологiй в процесi професiйноi' тдготовки людей, якi мають порушення зору, ввдобразили в сво!х працях науковщ-тифлопедагоги Шауцукова Л. З., Димитриченко Д. П., Щедрова е. Ю., Коваленко Л. В., Цейтлин Г. е., Порецький I. Б., Пилюгш О. М. та ш.
Потреба у видшент професiйноi' комп'ютерно! пiдготовки ошб з порушеннями зору у педагопчну систему обгрунтовуеться передусiм тим, що сьогодт в умовах розвитку шформацшного суспiльства виникли та iснують ввдповщщ умови, якi сприяють залученню зороводепривовано! особистостi до суспiльно-активноi' продуктивно! пращ.
Метою статт е обгрунтування структурно-оргатзацшно! моделi навчального середовища професiйно! комп'ютерно! тдготовки та визначення специфiки оргатзацп навчально-виховного процесу для незрячих людей iз застосуванням iнформацiйних технологiй.
Основою досягнення iнтегровано! соцiально-дидактично! мети, яка полягае у сощальнш реабiлiтацi! та фаховш пiдготовцi зороводепривованих членiв укра!нського суспiльства у процесi реалiзацi! системи професшно! комп'ютерно! тдготовки, е теоретичне тдгрунтя, що складаеться з тенденцш гуманiзацi! освiтнього процесу, якi реалiзуються стосовно соцiально!' адаптацi!' осiб з порушеннями зору та закономiрностей розвитку фахово! освии у свiтлi сучасних пiдходiв до формування у майбутнього фахiвця з будь-яко! галузi дiяльностi достатнього рiвня iнформацiйно! компетентностi для виконання професiйних функцiй iз застосуванням засобiв комп'ютерних технологiй.
Запропонована структурно-оргашзацшна модель системи професiйно! комп'ютерно! тдготовки охоплюе уа дiючи сьогоднi осв^ньо-реабштацшт етапи вiд соцiалiзацi! дiтей iз зоровою депривацiею у спецiальних навчальних закладах освгги до професiоналiзацi! молодi та дорослих iнвалiдiв по зору через тдготовку у ВНЗ.
Структурно-оргашзацшна модель (рис. 1) навчального середовища професшно! комп'ютерно! тдготовки ввдповвдно до змюту, метсдав та засобiв навчання вирiзняе такi органiзацiйнi рiвнi:
- загальна шформацшна пiдготовка;
- базова комп 'ютерна пiдготовка;
- спещальна фахова комп 'ютерна пiдготовка;
- шновацшно-наукова комп 'ютерна пiдготовка.
На першому органiзацiйному рiвнi комп'ютерно! тдготовки оиб з порушеннями зору -загальношформацшному - забезпечуеться розширення можливостей процесу соцiально! реабiлiтацi! шляхом формування компенсаторних пристосувань, що виникають у процеа опанування прийомами застосування адаптивних комп'ютерних технологiй, якi використовуються незрячими i слабозорими людьми для доступу до шформацшних потошв на електронних ноиях. Цей рiвень опановуеться у процес навчання в загальноосвiтнiх спещальних школах для слiпих, на перших курсах у професшно-техтчних навчальних закладiв (ПТНЗ) та у закладах вищо! освiти, де здобувають фах ^алвди по зору.
Загальноiнформацiйний органiзацiйний рiвень передбачае пiдготовку майбутнiх абiтурiентiв, учнш ПТНЗ та студентiв ВНЗ, що мають порушення зору, з метою формування готовносп до опанування профеиями, в яких широко застосовуються шформацшт технологi!. Цей етап охоплюе контингент суб'екпв освiти з порушеннями зору вшом вiд 14 до 18 роив i характеризуеться фiзiологiчним, психiчним, iнтелектуальним, моральним та соцiальним розвитком незрячих та слабозорих людей i у психологи визначаеться як етап становлення зршосп особистостi [1, с. 3].
Для оиб iз порушеннями зору, ввдповвдно до складностi наявного дефекту та супуттх захворювань, цей етап дещо розмитий та може перевищувати загальновизнаний вiковий перiод становлення стану зршосп суб'ектiв освiти «в нормЬ>. Тому зороводепривована особа у цей перюд потребуе активного медичного, психологiчного та соцiального супроводу [2]. Медичний
супроввд е невiд'eмною частиною комплексу послуг, який надаеться незрячим i слабозорим у спецiальних школах, професшних реабiлiтацiйних центрах за шдив^альними програмами реабштаци iнвалiдiв. Психiчний супроввд спрямований на допомогу у формувант в осiб з порушеннями зору у перюд переходу вiд тдл^кового стану до стану дорослостi достатнього рiвня розвитку сенсомоторних, мнемiчних та штелектуальних функцiй, що забезпечить 1м вiдповiднi умови для подальшого самостшного життя та професiйного становления.
Навчання на загальноiнформацiйному органiзацiйному рiвнi передбачае застосування педагогiчних методiв спетально1 педагопки, педагопки загальноосв^ньо1 школи з урахуванням психофiзiологiчних особливостей осiб з порушеннями зору. На цьому етат основний акцент ставиться на застосувант комп'ютерно! технiки як адаптивного засобу, що дозволяе забезпечити зороводепривованiй особi доступ до електронних джерел шформаци.
У процеа навчання комплекс заходв з медичного, психолого-педагопчного та соцiального супроводу спрямовуеться на забезпечеиня до мехашзмш утвореиня компенсаториих пристосуваиь. Разом з формуванням початкових уявлеиь про можливосп обчислювально! техн1ки незрячi i слабозорi кDристувачi опановують програми голосових синтезаторш, засвоюють прийоми управлшия ними, навчаються використовувати спецiальиi тифлозасоби.
Дидактичнi методи, що застосовуються, переважно мають репродуктивний характер i здiйсиюються у виглядi програмованого навчання. Основна увага на цьому етат придшяеться вивчению прийомiв роботи з комп'ютером, формуванию умшь та навичок роботи з клавiатурою, з операцiйною системою, програмами введення текстово! шформаци, засобами комунiкацiйного зв'язку у Iнтернетi, проводиться професiйна орiентацiя.
Бiльшiсть осiб з порушеннями зору, котрi пройшли навчання за загальношформацшним рiвнем комп'ютерно1 пiдготовки, з устхом застосовують iнформацiйно-комп'ютернi технологи на подальших етапах професшно1 реабштаци як основний зааб адаптаци для доступу до загально1 та навчально1 шформаци.
Змют навчання на органiзацiйних рiвиях базовой спетально1 та шновацшно-науковох комп'ютерно1 тдготовки регламентуеться нормативними державними документами про професшну i вищу освiту та блоками модулiв шформацшно-комп'ютернох пiдготовки у стандартах осв^и за спецiальностями, що здобуваються особами з порушеннями зору [3, с. 44].
Процес професшно1 комп'ютерно1 тдготовки ввдповвдае кожному ршню становления шформацшно1 компетентност зороводепривованого фахiвця i разом з дотриманням державних нормативiв та норм повинен базуватись на врахуванш iндивiдуальних психофiзiологiчних особливостей незрячих i слабозорих суб'ектiв навчально1 дiяльностi.
Дотримания принципiв природовiдповiдностi, доступносп та емоцiйностi навчання на засадах активное' спiвпрацi може бути забезпечено шляхом розробки шдивщуальних програм, запровадження рiвневоl диферентаци пiдготовки, врахуваниям особливостей тзнавально1 дiяльностi та компенсаторних можливостей осiб з порушеннями зору. Побудова навчального середовища для осiб з порушеннями зору повинна здшснюватись з враховуванням адаптивного спрямувания навчання. Тому навчальне середовище професшно1 комп'ютерно1 тдготовки зороводепривованих учнiв та студентiв повинно прямо залежати ввд змiсту навчання, дидактичних методiв пiдготовки, засобiв адаптаци та форм оргатзаци навчально1 взаемоди.
На другому органiзацiйному рiвнi професшно1 комп'ютерно1 пiдготовки - базовому -одночасно з репродуктивними методами застосовуеться продуктивна технолопя навчання [4, с. 193]. Накопичення знань, умiнь та навичок у незрячих i слабозорих суб'екпв освiти вiдбуваеться у процес створения ними власних освiтнiх продукпв як результат опаиувания сучасними шформацшними технологiями. На базовому рiвнi обсяг набутих знань, умшь та навичок повинен забезпечувати особам з порушеннями зору можливосп вшьно використовувати основт прийоми та методики опрацювання шформаци. У процесi продуктивного навчання основний акцент ставиться на широку варiативнiсть завдань, вирiшения яких передбачае застосування комп'ютерних технологш для виконания реальних дiй з використаниям комп'ютерно1 техтки.
Спрямувания базового рiвия - це тдготувати незрячого i слабозорого студента до самостшносп у виборi апаратних та програмних засобiв, до готовност застосовувати методи i прийоми роботи на комп'ютерi для збирания, систематизации зберiгания, опрацювания,
передавання, подання iнформацi! у процесi виршення тих чи iнших навчально-практичних завдань. Змют навчання передбачае опанування особами з порушеннями зору основ класифшаци та кодування iнформацi!, основних понять про програмш та апаратнi компоненти комп'ютерних систем та мереж, штелектуальних програмних засобi обробки тексту, засобiв опрацювання даних у електронних таблицях, основ алгоритмiзацi! та програмування.
Шдготовка за базовим органiзацiйним рiвнем характеризуеться формуванням у осiб з порушеннями зору шформацшно! компетентностi i може здшснюватись у ПТНЗ для учтв, навчання яких вiдбуваеться за профеиею «Оператор комп'ютерного набору», для студенпв ВНЗ за квалiфiкацiйним рiвнем - молодшй спецiалiст та студентiв коледжiв, академiй та унiверситетiв за уйма спещальностями, передусiм за спецiальностями, компетенцп яких реалiзуються у галузi шформацшних технологш.
Третiй органiзацiйний рiвень - спещальна фахова пiдготовка - забезпечуеться у техтчних коледжах при шдготовщ молодшого фахiвця, у коледжах, академiях та унiверситетах, що готують бакалаврiв, фахова дiяльнiсть яких пов'язана iз застосуванням комп'ютерно! технiки у процес виконання сво!х функцiональних обов'язкiв. Змют фахово! комп'ютерно! пiдготовки регламентуеться навчальними планами, робочими програмами навчальних дисциплш, блоками змiстовних модулiв, вивчення яких передбачае опанування прийомами та методами фахово! дшльносп iз застосуванням спещального програмного забезпечення за напрямом тдготовки.
Дидактичт методи, що застосовуються, переважно мають продуктивний, творчо-розвивальний характер. Для формування фахового творчого тдходу та комушкативних навичок роботи у колективi перевага вiддаеться на засадах штеграци евристичним та iнтерактивним методам. Евристична складова передбачае введення зороводепривованих студентiв у процес абстрактного мислення, коли здiйснюються усi розумовi дп: уявлення, уява, визначення, судження та умовиввд. 1нтерактивна складова полягае у запровадженш групово! форми навчання, коли студента з порушеннями зору включають до групи студентiв «в нормЬ> для спiльного опрацювання навчального матерiалу. В умовах iнклюзивного навчання досягти цього не складно.
Основна мета спещального фахового оргашзацшного рiвня професiйно! комп'ютерно! тдготовки полягае у формуванш фахових знань, умшь та навичок при поступовому накопиченнi незрячою i слабозорою особиспстю первинного досвiду професiйно! дiяльностi.
На четвертому оргашзацшному рiвнi - шновацшно-науковому - пiдготовка фахiвцiв спрямовуеться на опанування компетенщями науково-дослiдницько!' дiяльностi ввдповвдно до моделi освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня «мапстр». Однiею з найбiльш важливих цшей пiдготовки на цьому рiвнi е розвиток у зороводепривованого студента спроможносп до креативного мислення та дослвдницьких здiбностей. На цьому етапi найбшьш результативним е модульно-розвивальний пiдхiд, який становить процес набуття досвiду сощально-продуктивно! дiяльностi зороводепривованих учасникiв навчального процесу, що реалiзуеться в системi особиспсно-розвивального пiдходу за парадигмою саморозвитку особистосп. Дi! педагогiв у процесi професшно! комп'ютерно! тдготовки спрямовуються на тдтримку фахового розвитку особистостi за умови надання !й максимально! самостiйностi. Шд саморозвитком, у цьому випадку, розумiеться управлiння особистiстю процесом власного розвитку, коли мета тдготовки ствпадае з штересами суб'екту освiти, що забезпечуе цiлеспрямованiсть навчально-розвивального процесу на опанування особиспстю нових якостей [5, с. 114].
Якосл, якi набуваються особиспстю у процесi !! тдготовки за таким принципом, забезпечують !й можливють визначення iнтенсивностi та спрямування процесiв саморозвитку. На цьому рiвнi пiдготовки формуеться стiйка мотивацiя до задоволення потреби зороводепривовано! особистостi навчатися та тдвищувати свою професiйну компетенттсть на протязi усього життя.
2 С с ■ к
№ Б 7
В в -к
о
И I-
еа >
I 41
я
б
* I"
Я
е
с
а. £
Л*
5>
Гг>
—
л —
с я
ЗЕ
г: в я т — ~ _
= =
= гд г т _
А ~ ~ 15 п = '=
3 "Г 5 & й ?
I I = -Й 11 I
- о
5 -
1£ л Е
III
£ ^
-
£ Л
Л
и ■я
щ
и —
С к
— о,
я 2
д
а, р
и
1
к*
Етяпи ^промджепш у процсчм ипвчшшя
>Г
Розкриття основних положень структурно-функцюнальнох моделi профестио! комп'ютерно1 пiдготовки осiб з порушениями зору через опис И рiвневих компонентiв вщображае цiлеспрямовaнiсть навчального середовища, що проектуеться, на забезпечения
досягнення поставлено! штегровано! соцiально-дидактично! мети - сощально! реабiлiтацi! та фахово! тдготовки зороводепривованих члешв укра!нського суспiльства.
Реалiзацiя моделi дасть змогу розширити можливосп системи професiйно! освiти людей з порушеннями зору шляхом включення до навчальних плашв блокiв модулiв шформацшно-комп'ютерно! пiдготовки. Здiйснення навчання з використанням iнтегрованих дидактичних методiв передбачае застосування спещальних технологiй навчання, ям поряд з фаховою пiдготовкою забезпечать також утворення у зороводепривовано! особистосп компенсаторних пристосувань.
Таким чином, впровадження у теорш та практику професiйно! та вищо! освiти навчально! системи професшно! комп'ютерно! тдготовки осб з порушеннями зору дозволить досягнути очiкуваного результату, який полягае у пiдвищеннi рiвня соцiалiзацi!' людей з депривацiею зору через опанування фаховими та шформацшними знаннями, формування умiнь та навичок застосовувати комп'ютерну технiку, через набуття первинного професшного досвiду фаховiй дiяльностi у соцiального середовищi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Трофiмов Ю. Л. Психологiя зршосл: практикум / Ю. Л. Трофiмов, Л. Ф. Бурлачук, М. Н. Корнев. -К.: Главник, 2006. - 144 с.
2. Положення про спещальну загальноосвiтню школу (школу-штернат) для дiтей. Наказ МОН Укра!ни N 852 вiд 15.09.2008 // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z1219-08
3. Зарубина И. Н. Возможно ли обучение лиц с нарушениями зрения в высших учебных заведениях? / Н. Н. Зарубина // Комп'ютерш технологи та вища освгта людей з особливими потребами. Дистанцшне навчання в системi сощально-трудово! реабЫтацп: зб. наук. доп. i статей / Л. В. Коваленко; уклад. Л. В. Коваленко. - К.: Вища школа, 2002. - С. 43-47.
4. Шдласий I. П. Практична педагопка або три технологи. 1нтерактивний тдручник для педагопв ринково! системи освгга / I. П. Шдласий. - К.: Видавничий Дiм «Слово», 2004. - 616 с.
5. Селевко Г. К. Энциклопедия образовательных технологий: В 2 т. Т. 2 / Г. К. Селевко. - М.: НИИ школьных технологий, 2006. - 816 с.
УДК 62:50
I. М. ЩДИЛО
ЗАСТОСУВАННЯ АПАРАТУ НЕЧ1ТКО1 ЛОГ1КИ ДЛЯ ОЦ1НКИ РЕПРЕЗЕНТАТИВНОСТ1 ЕКСПЕРТА
У статтi викладено проблему прогнозування змiсту освти методом експертних оцток, поеднуючи теоретичт, методологiчнi i прикладн аспекти апарату дослiдження. Обгрунтовано спорiдненiсть методу експертних оцток та ттелектуальних систем. Доведено доцтьтсть застосування теори нечтких множин в процеЫ оцтки репрезентативностi експерта при прогнозуванн змiсту профестноЧ освти. Быьш висока точтсть урахування факторiв, що впливають на загальну компетенттсть експерта, досягаеться вна^док вiдмови вiд традицтноI двозначноI або навть багатозначног логжи, а прийняття логжи з нечткою iстиннiстю — нечткими зв'язками i нечткими правилами висновку.
Ключовi слова: нечтк множини, експертн системи.
И. Н. ЦИДЫЛО
ПРИМЕНЕНИЕ АППАРАТА НЕЧЕТКОЙ ЛОГИКИ ДЛЯ ОЦЕНКИ РЕПРЕЗЕНТАТИВНОСТИ ЭКСПЕРТА
В статье изложена проблема прогнозирования содержания образования методом експерних оценок, сочетая теоретические, методологические и прикладные аспекты аппарата исследования. Обосновано сходство метода экспертных оценок и интеллектуальных систем. Доказана целесообразность применения теории нечетких множеств в процессе оценки репрезентативности екперта при прогнозировании содержания профессионального образования. Более высшая точность
