CC BY
133
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМОК НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
УДК 070:37+376.3
А. М. ВИСОЦЬКА
МЕД1АОСВ1ТА ЯК АСПЕКТ КОРЕКЦ1ЙНОГО ВИХОВАННЯ ШКОЛЯР1В З
РОЗУМОВОЮ В1ДСТАЛ1СТЮ
Обгрунтовано дощльтсть запровадження медгаосвттх технологш у систему корекцтного виховання розумово вгдсталих школяргв. Визначено основю принципи реал1зацп цього процесу та педагоггчт умови його оргатзацп. Встановлено коректно-розвивальну суттсть застосування новттх медгатехнологш у виховант дтей з особливими потребами.
Ключовi слова: розумово вгдсталг учт, виховання, корекщя, система спецiальноï освти, медгаосвгта, комп 'ютерн технологи, тформацтно-комуткацтш технологи.
А. М. ВЫСОЦКАЯ
МЕДИАОБРАЗОВАНИЕ КАК АСПЕКТ КОРРЕКЦИОННОГО ВОСПИТАНИЯ ШКОЛЬНИКОВ С УМСТВЕННОЙ ОТСТАЛЬСТЬЮ
Обоснована целесообразность внедрения медиаобразовательных технологий в систему коррекционного воспитания умственно отсталых школьников. Определены основные принципы реализации этого процесса и педагогические условия его организации. Указана коррекционно-развивающая сущность внедрения новейших медиатехнологий в воспитании детей с особыми потребностями.
Ключевые слова: умственно отсталые ученики, воспитание, коррекция, система специального образования, медиаобразование, компьютерные технологии, информационно-комуникационные технологии.
A. M. VYSOTSKA
MEDIA-EDUCATION AS THE ASPECT OF CORRECTIONAL EDUCATION OF CHILDREN WITH INTELLECTUAL RETARDATION
The article argues for application of Media-technologies in correctional upbringing of mentally retarded children. The paper uncovers the basic principles of this process and pedagogical conditions of its organization. The corrective-formative essence of the use of innovative media technologies in education of childrern with intellectual retardation is defined.
Keywords: mentally retarded students, upbringing, correction, the special education system, media education, computer technology, information and communication technology.
На сучасному етат розвитку суспшьства перед освтою постае чимало проблем, пов'язаних i3 необхвдшстю ïï реформування. Це значною мiрою зумовлено ctpîmkhm розвитком у сучасному свт шформацшно-комушкацшних технологш та системи мас-медiа, що потребуе цiлеспрямованоï тдготовки особистосл до вмшого i безпечного користування ними.
Нишшня ситуащя в Украш ввдзначаеться потужним i суперечливим впливом медiа на освгту молодого поколшня, що часто перетворюеться на проввдний чинник його сощашзаци, стихшного сощального навчання [2]. Аналiзуючи юторш i перспективи розвитку медiаосвiти в Украïнi, О. Куценко зазначае, що тема формування медiакомпетентностi сьогодш широко дослiджуеться як теоретично, так i практично ввдомими мистецтвознавцями, вченими, журналютами, медiапедагогами-практиками (О. Баришполець, М. Братерська, О. Муиенко,
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА
_ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
Л. Найдьонова, А. Онкович, В. Погребатько, Ю. Слшкань, В. Слободян та iн.). Аналiз проблем формування шформацшно! культури базуеться на роботах Б. Потятинника, Н. Габор, Г. Почепцова, Ю. Голодшково!; питания медiапсихологi! розглядаються в до^дженнях О. Баришпольця, Л. Найдьоново!, Н.Череповсько!. Однак, що наразi в Укра!ш немае чико! державно! програми з тдтримки медiаосвiти; немае единого центру з медiаосвiти; практично немае ввдповвдних рiзнорiвневих навчальних програм, навчальних поибнишв для початково! та середньо! ланки освии; не пiдготовленi достатньо педагопчш кадри; не визначенi конкретнi форми медiаосвiтньо! дiяльностi у школах тощо [3].
Вiдтак важливим завданням школьно! освiти сьогоднi е 11 модершзащя шляхом забезпечення пiдготовки особистостi до безпечно! та ефективно! взаемодп iз сучасною системою мас-медiа, включаючи як традицшт (друкованi видання, радiо, шно, телебачення), так i новiтнi (комп'ютерно опосередковане стлкування, 1нтернет, мобiльна телефошя) медiа з урахуванням розвитку шформацшно-комушкацшних технологiй.
У процесi роботи над проблемою навчально-методичного забезпечення позакласно! виховно! роботи з розумово вiдсталими школярами нами було проведене пошукове до^дження деяких аспектiв !хньо! пiдготовки до взаемодп iз сучасними медiа. Результати проведеного дослiджения дали пiдстави для визначення педагогiчних умов удосконалення корекцшного виховання дiтей з особливими потребами.
Мета статтк обгрунтувати доцiльнiсть медiаосвiти як аспекту корекцiйного виховання школярш з розумовою вiдсталiстю.
Однiею iз необхiдних складових процесу соцiалiзацi! людини е виховання, яке передбачае забезпечення органiзацiйних, матерiальних i духовних умов для И розвитку. Виховання, яке становить головну внутрiшню сутнiсть i навчання, i освiти загалом, лишаеться сьогоднi предметом особливо! уваги, адже саме воно забезпечуе загальний розвиток особистосп, на базi якого формуеться шдив^альшсть. Стосовно осiб з розумовою ввдсталютю виховання вiдiграе вирiшальну роль у процесах компенсацi! та корекцп. Це зумовлено тим, що аномальний характер психофiзичного розвитку вносить певну своервдтсть у процес становлення розумово ввдстало! дитини як особистосп, а негативт соцiальнi на^дки дефекту е значною перешкодою на шляху !! повнощнно! соцiалiзацi! (В. Бондар, Л. Виготський, Г. Дульнев, О. Дьячков, I. Еременко, Л. Занков, Н. Коломинський, В. Лубовський, О. Лурiя, С. Рубiнштейн, В. Сiньов та ш.).
Розглядаючи соцiалiзацiю як «процес вростання в людську культуру», Л. Виготський свого часу тдкреслював, що, на вiдмiну вiд дiтей, ям розвиваються нормально, дiти з розумовою ввдсталютю не оволодшають нi специфiчною дитячою дiяльнiстю, нi соцiальними формами поведшки i за умови спонтанного розвитку опиняються на надзвичайно низькому рiвнi [1]. Ось чому необхдаою е органiзацiя цiлеспрямованого впливу на розвиток особистосп школяра. Педагогiчнi впливи мають бути спрямованi, зокрема, на розвиток комушкативних можливостей та навичок; формування соцiально! поведiнки; пiдтримания та розширення соцiальних взаемодiй; допомогу в оволодшш соцiальними ролями; залучення в пров^ навчальнi та робочi групи; забезпечення професiйного залучення у трудове життя i доведення до свщомосп його користi [7]. Весь цей процес мае здшснюватися з урахуванням сучасних тенденцiй медiаосвiти, «одне з головних завдань яко! полягае в запоб^анш вразливостi людини до медiанасильства i медiаманiпуляцiй, втечi вiд реальносп в лабiринти вiртуального свiту, поширенню медiазалежностей» [2, с. 1] .
Основним завданням спецiально! освiти дией з розумовою вiдсталiстю е тдготовка !х до самостiйного життя, адже саме школа е одним iз основних шститупв соцiалiзацi! особистостi. Ввдтак школа мае створити необхiднi умови для розвитку дитини, засвоення нею системи знань, норм i цшностей, сощальних зв'язюв та вiдносин, формування сощального досвiду, суспiльно схвалених форм поведшки, необхвдних !й для повнощнного життя в суспiльствi.
Так званий шформацшний бум, що став сьогодш реальнiстю нашого життя, дослiдники визначають одним з головних факторiв впливу на формування особиспсних характеристик. Шдкреслюеться, що засоби масово! комунiкацi! суттево впливають на засвоення людьми широкого спектра сощальних норм i на формування щншсних орiентацiй особистост! Преса, шно, ввдео, телебачення, 1нтернет пропонують рiзноманiтнi норми i стандарти життя. I не завжди доросл^ а тим паче дии з порушеннями iнтелектуального розвитку можуть тверезо
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА
_ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
оцiнити можливосл !х реалiзацi!. Як один i3 насладив - формування потреб, як1 не сшвввдносяться i3 можливостями !х задоволення. Вiдтак посилення уваги до медiаосвiти у cncTeMi корекцiйного виховання дией з особливими потребами - нагальна вимога сьогодення.
Означенi проблеми не могли оминути своею увагою вчеш i практики в галузi спещально! педагогiки. Адже комп'ютернi технологи входять у спецiальнi школи в перюд активного переосмислення iснуючих педагогiчних систем, що потребуе постановки нових корекцшних завдань, якi б доповнювали i розвивали змiст освiти. На час створення нових педагогiчних технологiй виршення традицiйних завдань.
Вивчаючи теорiю i практику застосування медiаосвiтнiх технологiй у системi спещально! освiти, ми дшшли висновку про те, що йдеться переважно про застосування iнформацiйних технологш у процес навчання дiтей з особливими потребами. 1снуе чимало дослвджень ефективностi використання комп'ютерних технологiй у спещальних школах, розробки комп'ютерних програм для дiтей iз психофiзичними порушеннями (О. Гончарова, Л. Коваль, Н. Компанець, О. Кукушина, О. Легкий, М. Малофеев та iн.). Обгрунтовуються доцшьшсть використання комп'ютера як нового засобу навчання, його мюце i роль на рiзних уроках та шдив^альних заняттях на всiх етапах шильного навчання дтай з ввдхиленнями у розвитку, розкриваеться корекцiйна спрямовашсть уроков у комп'ютерному класi. В Укра!ш напрацьовано певний досвiд розробки корекцшно-розвивальних комп'ютерних програм, iнновацiйних методик i засобiв навчання дiтей з особливими потребами; вадповщних навчально-методичних матерiалiв; iнформацiйного забезпечення та популяризаци передових технологш корекцшно-розвивально! роботи; упровадження дистанцшного навчання для дiтей, неспроможних вда^вати навчальний заклад, тощо. Прiоритетним при цьому е використання спецiалiзованих програмно-апаратних i програмованих засобiв, розроблених з урахуванням загальних закономiрностей i специфiчних особливостей розвитку дитини з особливими потребами. Водночас правомiрним вважаеться застосування у корекцшному навчаннi iснуючих програмних засобiв загального призначення (текстовий редактор, графiчний редактор, «LOGO» та ш.) за умови розробки дефектологами спещального методичного пiдходу, який би враховував особливоси розвитку дитини.
Комп'ютернi технологи розглядаються як один iз видiв наочно-практично! дiяльностi учнiв, яка створюе, порiвняно з iншими видами дiяльностi, особливо сприятливий вiзуальний грунт, на якому вiдбуваеться залучення до тзнавального процесу сенсорно!, рухово! та штелектуально! сфери дитини, тобто тих сфер розвитку, яи найбiльш лсно пов'язаш з первинним дефектом i яи потребують компенсаторно-корекцiйного впливу [4]. Саме через це у спещальному навчанш найбшьшо! цiнностi та значущостi компьютер набувае як новий засiб корекцшного навчання, а не предмет вивчення.
Водночас ми не виявили системних до^джень проблеми застосування медiаосвiтнiх технологш у процес виховання школяр1в iз розумовою вiдсталiстю з метою !х адаптаци до iнформацiйного простору, хоч практика роботи спецiальних закладiв освии свiдчить про наявнiсть низки проблем у процес входження школярiв у сощум. Бурхливий потiк рiзноманiтноl шформаци у ЗМ1, переважно негативно!, вседозволешсть iнформацiйного ринку, засилля низькопробно! медiапродукцi!, низькоморальних цiнностей дуже негативно позначаються на формуванш особистостi дiтей iз розумовою вiдсталiстю, як1 через специфiчнi особливостi психофiзичного розвитку е надзвичайно вразливими до зазначених вище факторiв. Вiдтак постае нагальна потреба у забезпеченш наукового i практичного тдгрунтя для органiзацi! медiаосвiти школярiв, одним iз головних завдань яко! мае стати запоб^ання вразливостi до медiанасильства i медiаманiпуляцiй, втечi вiд реальности виникненню медiазалежностi. Актуальним нинi е оновлення змiсту виховання, окреслення напрямiв корекцiйно-виховно! роботи та основних принцитв, якими мае керуватися у сво!й д1яльност1 педагог-вихователь спецiального загальноосвiтнього закладу, ввдповвдно до яких обирати стратепю i тактику корекцiйно-виховно! роботи з метою опташзаци процесу соцiалiзацi! розумово ввдсталих школярiв в умовах сьогодення.
Розумтня cymHocmi Mediaoceimu та ii мкця у виховному процеci. Розглядаючи виховання як головну, внутршню сутшсть i навчання, i освии, вважаемо, що воно мае забезпечити умови для тдготовки особистосп до безпечно! й ефективно! взаемодi! iз сучасною системою мас-
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА
_ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
медiа, включаючи як традицшт (друковат видання, радiо, кшо, телебачення), так i hobîthî (комп'ютерно опосередковане стлкування, 1нтернет, мобiльна телефошя) медiа [2]. Стpатегiю виховання треба визначати з урахуванням необхiдностi шдготовки школяpiв до життя в сучасних шформацшних умовах, до адекватного сприйняття та pозyмiння ними piзноï шформаци, yсвiдомлення наслiдкiв ïï впливу на психшу, опанування способ1в спiлкyвання на основi невербальних форм комyнiкацiï за допомогою техшчних засобiв.
1нтегрований nidxid до Mediaoceimu школярiв. Педагог мае передбачити застосування новитх iнфоpмацiйно-комyнiкацiйних технологш в yсiх формах виховноï роботи зi школярами, а також охоплення yсiх аспектiв i вид1в дiяльностi yчнiв.
Процес виховання мае здшснюватися на матеpiалi дек1лькох видв медаа i спрямовуватися на набуття унверсальних знань i навичок, як1 можна було б застосовувати при взаемодо з yсiма засобами масово1' шформаци та комуткаци. Однак це не виключае можливосл додаткового i бшьш глибокого ознайомлення школяр1в iз певним видом меда (наприклад, участь у гуртках тощо).
Особисткний nidxid у процеci виховання. Процес медiаосвiти школяpiв з розумовою вiдсталiстю в аспекп коpекцiйного виховання мае грунтуватися на актуальних потребах цiеï категорп дiтей як споживачiв iнфоpмацiï з урахуванням 1'хшх вiкових, iндивiдyальних та сощально-психолопчних особливостей, наявних медiаyподобань i piвня сформованост медiакyльтypи особистостi та ïï найближчого соцiального оточення [2].
Прюритет морально-етичних цтностей. При плануванш i здшснент виховноï дiяльностi, формулювант цiлей та вiдбоpi медiаматеpiалy педагог мае керуватися принципом необхвдносп обстоювання сyспiльноï моpалi i людськоï' гiдностi, протистояння жорстокост i piзним формам насильства, утвердженню загальнолюдських щнностей, зокрема цiннiсного ставлення особи до людей, сустльства, природи, мистецтва, пращ та самоï себе.
Постановка та досягнення корекцшних цыей. Аналiз до^джень цiеï проблеми дае пiдстави вважати, що не можна розглядати як однозначно прогресивне явище сам факт упровадження, зокрема, комп'ютерних технологiй у процес навчання дiтей з особливими потребами. Ефективнiсть впровадження медiа безпосередньо залежить ввд того, який саме психолого-педагопчний змiст закладено в щ технологiï, як1 фyнкцiï вони виконують i яке мiсце посiдають у системi коpекцiйного навчання та виховання, насшльки пiдготовленi педагоги до роботи з новишми технологiями.
Погоджуемося з висновком про те, що лопка медiаосвiти мае визначатися логiкою психофiзичного розвитку дитини з певним психофiзичним порушенням, а не логiкою шформацшних технологш. На цьому наполягае й одна з перших дослвднишв можливостей використання компютерних технологiй у спещальних школах О. I. Кукушкина.
Безперечно, дефектолог мае володии необхiдними знаннями та вмiннями в галyзi шформацшно-комушкацшних технологш. Однак прюритет мае належати його професшнш компетентносТ в галyзi коpекцiйноï педагогiки, оск1льки вiн повинен вмии аналiзyвати будь-який вид дiяльностi yчнiв, виявляти тpyднощi в ïï становленш й розробляти аргументоваш гiпотези щодо 1'х можливих причин; шд цим кутом зору аналiзyвати i вiдбиpати для роботи доступш учням i пpодyктивнi медiа, визначати ix мiсце, роль, способи включення в освiтнiй процес, мати чиш уявлення про можливий коpекцiйно-pозвивальний ефект.
До^дження оpганiзацiйно-педагогiчниx умов використання комп'ютера у спещальнш школi (О. Легкий) дало шдстави для висновку, що розвинути в yчнiв iз порушеннями псиxофiзичного розвитку навички користувача нескладно. Однак робити це потpiбно не iзольовано, а в пpоцесi змютовно].' навчально-п1знавально^' д1яльност1, яка зацiкавлюе дттей спершу своею яскpавiстю i незвичнютю, а далi - змiстом i результатом. Новий компютерний засiб доцшьно вводити в процес навчання дитини як зааб розв язання конкретного навчального завдання, щоб субъективно для не^' компьютер вiдpазy ж ставав шструментом ïï д1яльност1, а не розваги.
Як свiдчать теоpiя i практика навчання та виховання дией з особливими потребами, корекцшно-розвивальна сyтнiсть застосування новитх теxнологiй полягае у пеpспективi pеалiзацiï основноï переваги цих технологий поpiвняно з iншими засобами, а саме:
• можливосл iндивiдyалiзацiï корекцшного навчання (виховання) в умовах класу (групи), забезпечення кожному yчневi адекватних саме для нього темпу i способу засвоення iнфоpмацiï,
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА
_ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
надання можливостi для самостшно1' продуктивно! дiяльностi, яка забезпечуеться необхiдною системою допомоги;
• досягнення бiльш високо! мотиваци у робот! з медiа, нiж пiд час традицшного навчання;
• унаочнення процесу пояснення навчально! iнформацiï, сприяння усввдомленню зв'язк1в мiж явищами i процесами, що вивчаються;
• забезпечення за рахунок застосування компьютерно! технологiï можливосл поетапноï допомоги учневi;
• введення учня в ситуацiю вiльного вибору форм, засобiв дiяльностi та необхвдно! йому допомоги;
• повторення, узагальнення, систематизащя та перевiрка якостi знань учшв;
• досягнення навчального (виховного) ефекту у бiльш стислi порiвняно з традицшним навчанням термiни;
• можливють створення проблемних ситуацiй [4].
Отже, розглядаючи медiаосвiту в контекстi корекцшного виховання школяр1в з розумовою ввдсталютю, ми ставимо за мету забезпечити тдвищення рiвня доступност навчального матерiалу; активiзацiю пiзнавальноï дiяльностi учнiв; удосконалення навичок рацiональноï органiзацiï самостiйноï роботи; формування в учнiв умiнь i навичок отримувати потрiбну iнформацiю iз рiзних джерел; активiзацiю i розвиток здiбностей i творчих можливостей; ознайомлення з рiзними формами сучасного мистецтва тощо. Принциповим при цьому вважаемо усвiдомлення того, що ефект застосування нов^шх технологiй у корекцшно-виховному процесi залежить вiд професiйноï компетентност вчителя, його вмiння включити щ технологiï в систему виховання кожно1' дитини з обмеженими можливостями.
Л1ТЕРАТУРА
1. Выготский Л. С. Собрание сочинений: в 6 т.; под ред. Т. А. Власовой. - Т. 5. Основы дефектологии /Л. С. Выготский. - М. : Педагогика, 1983. -368 с.
2. Концепщя впровадження медiаосвiти в Украш. - К., 2010 р.
3. Куценко Е. В. Украина: история и перспективы развития медиаобразования / Е. В. Куценко // Современное состояние медиаобразования в России в контексте мировых тенденций : материалы международной научной конференции. - М., 2012. - С. 95-106.
4. Легкий О. М. Оргатзацшно-педагопчт умови використання комп'ютера в спещальнш школi : дис. ... канд. пед. наук: 13.00.03. / О. М. Легкий. - К., 2000. - 182 с.
5. Recommendations Addressed to UNESCO [Text] // Educating for the Media and the Digital Age. -Vienna : UNESCO, 1999. - P. 273-274.
6. Фатеева И. А. Медиаобразование: теоретические основы и опыт реализации / И. А. Фатеева. -Челябинск, 2007. - 135 с.
7. Шпек О. Люди с умственной отсталостью. Обучение и воспитание / О. Шпек. - М. : Академия, 2003. - 432 с.
УДК 070.37+376.3-053.4
I. В. ГЛАДЧЕНКО
МЕД1АОСВ1ТНЯ ГРА ЯК ЗАС1Б ФОРМУВАННЯ ^MTTGBOÏ КОМПЕТЕНТНОСТ1 РОЗУМОВО В1ДСТАЛИХ Д1ТЕЙ ДОШК1ЛЬНОГО В1КУ
Розглянуто проблему впровадження MediaoceimHix технологш у педагогiчну di^bmcmb дефектолога з метою оптимiзацiï потен^алу корекцшного навчання, формування та розвитку соцiально-адаптацiйних навичок в розумово вiдсталих дтей дошюльного вi^. Рекомендовано застосування в спещальному дошюльному закладi розроблених на основi модифжованого медiа матерiалу нових медiаосвiтнiх кор.
Ключовi слова: розумово вiдсталi дти дошюльного вiку, медiаосвiтня гра, життева компетенттсть.
