CC BY
15
- досягнутi успiхи в певнiй галузi дають право вважати, що якби зусилля учня були сконцентроваш на тому предметi, до якого в нього е здiбностi, то вiн змiг би добитися значно кращих результатiв;
- у тш галузi, де учень мае здiбностi, вiн в процесi штенсивно! дiяльностi досягае видатних результатiв.
Як же виявити здiбних учнiв?
1. Обдароваш дiти, як правило, активш i завжди чимось зайнятi.
2. Обдароваш д^и наполегливо йдуть до свое! мети.
3. Вони бажають учитись i добиватися справжнiх успiхiв.
4. Завдяки численним умiнням вони здатш краще вiд iнших займатися самостшною дiяльнiстю.
5. Вони критично розглядають дiйснiсть i проникають у суть речей i явищ.
6. Вони багато запитують
7. На уроках !м цiкаво тодi, коли використовуеться дослiдницька робота.
8. Таю учш можуть самостiйно знайти необхвдну iнформацiю.
9. Краще вiд однол^юв мислять, манiпулюють, систематизують, узагальнюють.
10. Ставлять собi завдання творчого характеру, на виконання яких iде багато часу.
Розвинути iнтерес, виявити здiбностi учня, спрямувати !х у корисне, творче русло,
допомогти стати творчою, неординарною, талановитою особистiстю - iз цим завданням завжди намагаюся справитися.
Юрiй ТУЛАШВ1Л1
ОСОБЛИВОСТ1 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х 1НЖЕНЕР1В-ПЕДАГОГ1В ПРОФЕС1ЙНОГО НАВЧАННЯ В ЛУЦЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ ТЕХН1ЧНОМУ УН1ВЕРСИТЕТ1
У статтi розглянуто особливостi тдготовки майбуттх iнженерiв-педагогiв профестного навчання для людей з особливими потребами. Охарактеризовано методики викладання комп 'ютерних технологш для людей з вадами зору, подано короткий опис цих методик. Вказано на важливiсть використання методики прискореного навчання при навчаннi iнвалiдiв по зору комп 'ютерним технологiям.
1нвалщи по зору почувають себе вщкинутими сустльством. Вони не можуть навчатись iз сво!ми однол^ками у звичайних школах i повинш !здити за десятки, школи й сотш кiлометрiв для того, щоб здобути осв^у в спецiалiзованих школах для незрячих. Пюля закiнчення цих навчальних закладiв перед ними постае найсерйозшша проблема: що робити дат, де знайти роботу, чи юнувати на пенсiю держави, чи отримувати достойну платню та бути дiяльним членом суспiльства, тобто проблема !х професiйного становлення i сощатзаци в сьогоденному суспшьствь
На жаль, бшьшють людей з вадами зору часто опускають в безнади руки, коли шд час пошукiв роботи !м просто вiдмовляють. Iнвалiдiв по зору не беруть на роботу, вмотивовуючи це найчаспше тим, що вони не мають вщповщно! освгги, щоб працювати в тш чи шшш сферi, в установi чи на шдприемствь Це прикра реальнiсть сьогодення.
Аналiз джерел показав, що тдготовка майбутнього iнженера-педагога - справа непроста i потребуе особливих пiдходiв. Складшсть професiйного становлення студентiв шженерно-педагопчного напрямку пов'язана iз проблематичнiстю отримання тако! професшно! освiти, яка би повною мiрою сприяла виявленню !х фiзичних i психофiзiологiчних можливостей. Питаннями пiдготовки майбутнiх iнженерiв-педагогiв займалися таю видатш науковцi, як: В. Аюмушюн, I. Моргулiс, Б. Коваленко, Н. Коваленко, Н. Куличева й ш.
Сьогодш з широким застосуванням комп'ютерних технологш у рiзних галузях дiяльностi людини з'являеться можливiсть у професшнш пiдготовцi людей з особливими потребами за фахом iнженер-педагог. Для подальшого професiйного становлення iнвалiдiв по зору потрiбно, щоб студенти з вадами зору отримували ту осв^у, яка вщповщала б !х iнтересам i нахилам. Тодi внесок !х у суспшьне життя буде значно вищим, шж за звичайних умов.
Метою статп е аналiз органiзацiйних проблем навчального процесу тдготовки майбутнiх iнженерiв-педагогiв професiйного навчання з особливими потребами.
Активна ствпраця викладачiв професiйних навчальних закладiв i ВНЗ з швалщами зору, починаючи з навчального процесу у спещальних школах, може виршити проблему пiдготовки абiтурiентiв, а в подальшому i студенев за напрямом Гнженерно-педагопчно! освiти. Чи можлива така спiвпраця без допомоги з боку держави? Можна однозначно вщповюти - ш. На аматорськш основi не завжди вдаеться сприяти широкому залученню активно! частини людей з вадами зору до процесу професюнатзацп. Основна причина полягае у складност доступу швалща по зору до освГтшх послуг, що сьогодш в Укра!ш покладенi на комерцшну основу. В цьому разi единим гарантом професшно! освiти людей з особливими потребами стае держава. Основним засобом виршення зазначено! проблеми е створення регюнальних центрiв професшно! освгги iнвалiдiв у ВНЗ.
У Луцькому державному техшчному унiверситетi (ЛДТУ) накопичено досвщ навчання людей з вадами зору за напрямом шженерно-педагопчно! освгги по спецiальностi «Професiйне навчання. Комп'ютерш технологи в управлiннi та навчанш». Навчання студентiв iнвалiдiв по зору за щею спецiальнiстю показуе !х здГбност й активне бачення у набугтi знань, умшь i навичок у застосуванш iнтерактивних комп'ютерних технологш як у власному житп, так i в подальшiй трудовш дГяльностг
Процес оволодшня обраною професiею, як вщомо, розпочинаеться з вивчення сощально-гуманiтарного циклу загальнотехнiчних дисциплш з поступовим переходом до професшно! тдготовки. Професшна ж тдготовка сучасного Гнженера-педагога значною мГрою залежить вщ володшня ним поряд з психолого-педагогiчними та Гнженерно-техшчними знаннями сучасними iнформацiйними засобами, в тому числГ iнформацiйних комп'ютерних технологш (1КТ).
Головними ознаками професшно! майстерносп iнженера-педагога е:
• глибоке знання свого предмета, широка ерудищя;
• умшня встановлювати правильнi взаемостосунки зГ студентами, органiзовувати i спрямовувати !хню навчальну дГяльшсть;
• умшня планувати i здшснювати педагопчний вплив;
• володшня ефективними засобами передачГ студентам знань i вмшь.
Отже, набуття високого рГвня педагопчно! майстерносп - процес тривалий i складний. З огляду на це неабияке значення для професюнатзацп людей з вадами зору мае використання поряд з традицшними методами навчання нових шновацшних, яю були б ефектившшими при поданш i засвоенш того чи шшого виду матерГалу.
Оскшьки студенти з вадами зору навчаються не окремо, а разом з усГма студентами, то кожен викладач робить свш внесок у впровадження ефективних форм i методГв навчання, погоджуючи !х Гз загальноприйнятими шдходами навчання у центрах професюнатзацп шваладв по зору.
Як правило, краще засвоення нового матерГалу вщбуваеться в процес активно! дГяльност студентГв за умови, коли в нього вносять елементи новизни. Особливо важливим е використання спещальних мнемГчних засобГв, тобто засобГв запам'ятовування i зберГгання шформацп. До них належать: смислове групування матерГалу, виокремлення головно! думки, складання плану-конспекту, лопчних схем, видшення в них основних зв'язюв i вщношень.
Професшне становлення студентГв з глибокими вадами зору за напрямком шженерно-педагопчно! тдготовки пов'язане з вивченням ними специфГчних для даного напрямку дисциплш. Насамперед треба звернути увагу на професюнатзащю з точки зору вивчення 1КТ i предметГв, тюно пов'язаних Гз комп'ютерними науками.
ТодГ як гумаштарш науки студенти швалщи по зору можуть опанувати самостшно, то при вивченш предметГв, яю за своею специфГкою використовують комп'ютери, !м потрГбна допомога квалГфГкованого спещалюта, який, вщповщно, повинен орГентуватись на специфГчш методики навчання з використанням допомГжних технологш (Jaws for Windows, MAGIC, OpenBook та ш.). Технолопя Jaws for Windows грунтуеться на виведенш шформацп, подано! на екраш моштора, голосовим сигналом. Технолопя MAGIC полягае у крупномасштабному вщображенш об'екпв, розмщених на екраш моштора. Вона е дуже ефективною для студентГв з певним залишковим зором, водночас практично не застосовуеться (набагато рщше
використовуеться порiвняно з першою технологieю) при навчанш студентiв з глибокими вадами зору. Технолопя OpenBook грунтуеться на розпiзнаваннi оптичних характеристик i застосовуеться переважно для читання електронних пiдручникiв i певного навчального матерiалу, який поданий у виглядi електронного документа.
Допомiжнi технологи допомагають студентам з глибокими вадами зору прискорити навчання, створити додатковi шляхи доступу до шформаци та загалом допомагають 1м iнтегруватись до св^у працюючих i бути повноцiнним членом сустльства. Вони дозволяють таким студентам отримати шформащю для навчання та роботи. Одним iз прикладiв е голосовий сигнал. Ця технологiя, яка використана в програмному продукт Jaws for Windows, дозволяе людиш мати доступ до шформаци, що мютиться в комп'ютерi та Iнтернетi за допомогою голосових команд. Вона може використовуватись для роботи з текстовим редактором, електронними таблицями, штернеивськими сайтами. Вказана технолопя дозволяе користувачу швидко перемщатись мiж вiкнами на робочому стол^ вiдкривати необхiднi для користувача програмш продукти i використовувати 1'х за власним бажанням i потребами.
Для застосування ще1' технологи необхщш певнi початковi знання. Тому спочатку потрiбно зi студентами, якi мають глибокi вади зору, вивчити методику «десятипальцевого набору». Ця методика грунтуеться на досконалому опануваннi студентами клавiатури i вмiннi використовувати для набору тексту пальщв обох рук. При вивченш методики особливу увагу треба звернути на положеннi пальцiв рук при введенш тексту з клавiатури. Вказiвнi пальцi обох рук мають бути розмщеш вiдповiдно над буквами А (F) i О (J). Вс наступнi пальцi лiво! руки в послщовносп 1'х розмiщення повинш знаходитись над буквами В (D), I (S), Ф (A), а право! - над буквами Л (K), Д (L) i Ж (англ. знак «;»). Велию пальщ обох рук повинш бути розташоваш над знаком «пробш». При дотриманш цього нескладного правила студенти з глибокими вадами зору зможуть легко вивчити основи роботи на клавiатурi i, отже, в майбутньому 1'м буде легше опанувати комбшаци клавш при роботi з програмними продуктами, розробленими шд операцiйну систему Windows.
Оскшьки студенти з глибокими вадами зору не можуть використовувати при робот «мишу», то 1'м потрiбно знати усi комбшаци клавiш, яю могли би замiнити 1'м цей пристрш, що е важливим i незамiнним для багатьох користувачiв персонального комп'ютера. Дуже важливим етапом роботи шсля опанування студентами клавiатури е вивчення комбшацш клавiш. Спочатку потрiбно вивчити загальнi комбшаци, необхiднi для роботи користувача в середовищi Windows. Дат треба плавно перейти до комбшацш, яю допоможуть студентам з глибокими вадами зору вивчити найнеобхiднiшi для них у професшнш дiяльностi програмнi продукти MS Office i AutoCad. Необхщно пам'ятати, що навчальний матерiал, який вивчили, згодом забуваеться, тому важливим моментом при вивченш кожного наступного матерiалу е своечасне повторення вивченого на попередшх заняттях.
Не потрiбно давати студенту з вадами зору дуже громiздкий список комбшацш клавш, оскiльки вiн 1'х просто не запам'ятае i мета навчального процесу (здобуття знань, формування умiнь i навичок) не буде досягнута. Досвщ показуе, що за заняття треба подавати не бшьше п'яти комбiнацiй клавiш, водночас поеднуючи 1'х з ранiше вивченими; тодi якiсть навчального процесу покращиться. Водночас не варто подавати абсолютно вс комбшаци клавiш, що стосуються роботи студенев з програмним продуктом. Потрiбно дати найнеобхiднiшi i вказати на вс можливостi 1'х застосування. При цьому необхщно зважати на iндивiдуальнi особливосп обсягу пам'ятi студентiв i розраховувати не на найсильнiшого студента, а на середньо розвиненого. Таким чином, ми не будемо перевантажувати студента, якому навчальний матерiал даеться дещо гiрше. Результат працi буде значно пом^шшим тодi, коли час вщ часу влаштовувати заняття з елементами так звано! взаемодопомоги (слабший студент працюе на комп'ютер^ а шший, сильнiший допомагае йому освоювати за необхвдност складнiший матерiал). Цю методику доцшьно застосовувати на еташ повторення матерiалу, але нею не варто зловживати - часте використання може призвести до попршення працездатносп сильшшого студента.
Оскiльки не кожен студент може запам'ятати з подальшим вщтворенням матерiал, поданий вперше, то потрiбно вiдразу закрiпити вивчений матерiал на основi виконання вправ. Спочатку студенти з вадами зору виконують вправи з викладачем (близько трьох вправ), а дат
самостшно. Вправи на застосування певно! ново! комбшацп клавш не повинш бути громГздкими. 1х доцшьно поеднувати з повторенням комбшацш, вивчених на попередшх заняттях. Так ми активГзуемо опорш знання студентГв з глибокими вадами зору.
Вивчення нового матерГалу повинно грунтуватися на принциповГ послГдовност i доступносп вивчення навчального матерГалу, тобто потрГбно подавати матерГал не уривчасто, а взаемопов'язано, в лопчнш посладовност його вивчення. Так, наприклад, при вивченш текстового редактора Word спочатку треба ознайомитись з комбшащями, яю дозволять вщкрити редактор, зберегти документ на диску комп'ютера, а дал переходити вже до комбшацш, пов'язаних Гз форматуванням документа.
Переходу до вивчення графГчного редактора AutoCad повинно передувати опанування студентами основ рельефного креслення. Воно здшснюеться з використанням транспортира-лшшки для рельефного креслення, який дозволяе Гз задовшьною точшстю створювати рельефне зображення. Рельефне креслення виконуеться звичайним грифелем Брайля з використанням отворГв, що розташоваш на внутршньому бощ лшйки i на площиш утворюючо! транспортира. За необхадност зображення супроводжуеться написами шрифтом Брайля.
Методика застосування пристрою «транспортир-лшшка» для навчання за курсом «1нженерна та комп'ютерна графГка» дозволяе досягнути достатнього рГвня засвоення методГв рельефного креслення студентами з глибокими вадами зору при створенш графГчного зображення з високою точшстю.
Рельефне креслення, побудоване за допомогою «транспортир-лшшки», можна використовувати як рельефний варГант попереднього «чорнового» зображення, що в подальшому буде переведене до звичайного вигляду засобами 1КТ (у середовищГ графГчного редактора AutoCad).
СвГтовий досвГд показуе ефективнГсть застосування у педагопчному процесГ поряд Гз допомГжними технологГями методик прискореного навчання. ЦГ методики базуються на освГтшх досягненнях у розвитку навчального процесу, таких як багатократне повторення навчальних об'ектГв (БНО). БНО (Reusable Learning Objects) - це розрГзнена багатократно вживана вибГрка певного змГсту, що вживаеться для введення i закршлення единого навчального завдання. Методика прискореного навчання для незрячих базуеться на штеграцп БНО та 1КТ. Поеднання методики прискореного навчання та допомГжних технологш стало дуже потужним засобом допомоги незрячим студентам для !х повноцшного залучення !х до суспшьного життя.
Таким чином, впровадження новГтшх методик навчання е надзвичайно важливим етапом професшного становлення студентГв з вадами зору за напрямком Гнженерно-педагопчно! тдготовки. Саме ж професшне становлення повинне грунтуватись на новГтшх досягненнях в галузГ тифлопедагогГки та сучасних педагогГчних технологГй i щораз оновлюватись та удосконалюватись, адаптуючись до потреб сучасного суспшьства. Розвиток педагогГчних технологш для професшно! освГти людей з особливими потребами е сьогодш ще одним актуальним напрямом у галузГ освГти.
Запровадження педагогГчно! технолог^ тдготовки майбутшх ГнженерГв-педагогГв у ЛДТУ для людей з особливими потребами дае змогу ширше розвивати гумашзащю професшно! освгш. Таке навчання на базГ новГтнГх педагогГчних та ГнформацГйних технологш е ще одним напрямком вдосконалення сучасно! системи освГти, який потребуе подальшого дослГдження.
Л1ТЕРАТУРА
1. Акимушкин В. М., Моргулис И. С. Учебно-методические материалы по тифлологии. - К.: ПКТБ УТОС, 1990. - 162 с.
2. Коваленко Б. И., Коваленко Н. Б., Куличева Н. И. Тифлопедагогика. Вып. 4. Методы и формы организации учебно-воспитательной работы в школах для слепых и слабовидящих детей за рубежом. - М.: Педагогика, 1975. - 200 с.
3. Якиманская Й. С. Технология личностно-ориентированного образования. - М.: Сентябрь, 2001. -321 с.
