CC BY
71
ПРОБЛЕМИ I ПЕРСПЕКТИВИ ВИКЛАДАННЯ ЗАГАЛЬНОТЕХН1ЧНИХ ДИСЦИПЛ1Н ПРИ П1ДГОТОВЦ1 ВЧИТЕЛЯ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ТА 1НЖЕНЕРА-ПЕДАГОГА У КОНТЕКСТ 6ВРОШТЕГРАЦШНИХ ПРОЦЕС1В
Розглядаються проблеми та перспективи вдосконалення методики викладання загальнотехнгчних дисциплгн в процеа пгдготовки вчителя трудового навчання та Iнженера-технолога. Пропонуються нов1 пгдходи до виховання всеб1чно розвиненого фахгвця з високими моральними якостями в перюд реал1зацп 1дей Болонського процесу у вищих навчальних закладах Украши. Проводиться анализ традицтних методгв навчання, мгжпредметних зв'язюв, якостг та структури подання матергалу, ставлення викладача до студентгв, заохочення до науковог дгяльностг, використання сучасних комп 'ютерних технологт.
Процеси европейсько! штеграци охоплюють вс сфери життeдiяльностi в Укра!ш. Соцiально-економiчнi змши в суспшьств^ змщнення державносп, входження в цившзоване ствтовариство неможливi без реформування вищо! освгги. Приеднання Украши до Болонського процесу визначило осв^ш орiентири нашо! кра!ш: розвиток кращих вiтчизняних традицiй, модернiзацiя навчального процесу вщповщно до европейських вимог, тдняття престижу освiти, розширення можливостей працевлаштування студентiв [5, 1].
У перюд реалiзацil iдей Болонського процесу найважлившим завданням вищо! школи з шдготовки вчителя трудового навчання та iнженера-педагога е формування всебiчно розвинено! особистостi, добре шдготовлено! до трудово! дiяльностi в умовах сучасного високотехнолопчного середовища i дшово! конкуренцп. Основними напрямками для виконання цього завдання е технолопчна дiяльнiсть людини, людина в технiчному середовищi, соцiально-професiйне орiентування людини на ринку працi, графiчна культура людини, людина та штелектуальна дiяльнiсть та iншi, над якими працюють викладачi факультету технологiй та дизайну Полтавського державного педагопчного ушверситету iменi В. Короленка.
Мета статп — розкрити проблеми i перспективи викладання загальнотехшчних дисциплiн у процес пiдготовки вчителя трудового навчання та iнженера-педагога у контекстi евроiнтеграцiйних процешв.
Загальновiдомо, що серед усiх предме^в, якi опановують майбутнi вчителi трудового навчання та iнженери-педагоги особливе мюце займають загальнотехнiчнi дисциплiни: нарисна геометрiя та креслення; технологiя конструкцiйних матерiалiв; технiчна та прикладна механiка з вщповщними роздiлами теоретично1 механiки, опору матерiалiв, теорп механiзмiв та машин; основи теорп автомобiля; гiдравлiка, теплотехшка та iншi. Цi дисциплiни вважаються найважчими на факультетi, але саме вони закладають фундамент, на якому будуеться високий професiоналiзм майбутнього фахiвця, здатного комплексно використовувати сво! знання в педагопчнш дiяльностi, вмiло проводити порiвняльний аналiз та узагальнення. Важливу роль в навчальному процес вщграють так званi мiжпредметнi зв'язки, суть яких полягае в тому, що для освоення матерiалу з одного предмету необхщш rрунтовнi знання з шших. Так, наприклад, дисциплiни техшчного циклу е основою для проектування та виготовлення моделей, що е базою курсового проектування з техшчно! творчосп, а опанування курсу <^зання матерiалiв, верстати та шструменти» неможливе без яюсних знань про властивосп матерiалiв та дiю сил тд час рiзання, якi студенти отримують на заняттях з техшчно! та прикладно! механiки [8, 4849]. Враховуючи значення вищезазначених предметiв для професшно! пiдготовки вчителя трудового навчання та iнженера-педагога розглянемо найбiльш дiевi важелi вдосконалення методики викладання в навчально-виховному процесi на прикладах загальнотехшчних дисциплш.
В свiй час академш Д. Тхоржевський розробив основнi положення щодо методики трудового та професшного навчання, якi е актуальними i зараз. Зокрема, майбутнiй вчитель повинен добре засво!ти змiст, ще! та принципи побудови шкшьних програм та навчальних пошбниюв; чiтко уявляти характер i змiст роботи щодо оргашзаци, планування i матерiального забезпечення навчання (на уроках, позакласних заняттях, при проходженш виробничо! практики); вмiти готуватися до теоретичних i практичних занять, правильно складати i
проводити цi заняття у школi та виробничих умовах; органiзовувати й проводити позакласну роботу учнiв з техшчно! творчостi, а також факультативнi заняття; правильно здшснювати зв'язок теоретичних i практичних занять з технiки; поеднувати навчання i виховання учнiв у процес занять i позакласно! роботи [7, 4-5]. Для шдготовки такого висококватфшованого фахiвця, який буде добрим прикладом для сво!х вихованцiв, слщ забезпечити виконання певних вимог при викладанш загальнотехнiчних предметiв, а саме: достовiрнiсть змiсту, подання матерiалу в лопчно виправданiй послiдовностi, чiткiсть i доказовiсть, емоцiйнiсть викладання роздiлiв дисциплши, культура мови вчителя та !! доступнiсть для розумiння учнями [6, 110111].
Для кращого вивчення матерiалу з предметiв технiчного циклу можна запропонувати рiзнi структурно-логiчнi схеми, яю дозволяють стисло викласти тему курсу, створити вщповщну наочнiсть при розглядi теоретичних питань та розв'язанш складних завдань. Наприклад, на вiдмiну вiд теоретично! механiки, яка вивчае рiвновагу та рух матерiальних точок i абсолютно твердих тiл, ошр матерiалiв враховуе механiчнi властивостi реальних матерiалiв, характерною особливiстю яких е властивють деформуватися, а при певних умовах -руйнуватися, що можна подати у виглядi наступно! схеми [1, 5-7]:
Для активiзацil навчального процесу поряд з традицiйними методами (лекци, практичнi, лабораторнi, семiнарськi, iндивiдуальнi заняття, консультаций контрольнi роботи, залши, екзамени, курсовi проекти) слiд ширше запроваджувати найбiльш прогресивнi (дiловi ^ри, конкурснi завдання, тестування, рейтингову систему, комп'ютерне навчання). Вдале поеднання цих методiв в сучасних умовах дозволить тдготувати фахiвцiв високо! квалiфiкацil. Саме з метою використання прогресивних щей Болонського процесу та здобутюв втизняних навчальних закладiв освiти з 1 вересня 2006 року на перших курсах ушх факультеив Полтавського державного педагопчного унiверситету iменi В. Короленка була запроваджена кредитно-модульна система оргашзаци навчального процесу, яка в наступш роки пошириться на iншi курси, що забезпечить поступовий перехщ вузу на нову систему навчання [5, 1].
Що мае зробити викладач, щоб його вихованець став справжшм вчителем? По-перше, переконати його, що треба наполегливо й сумлшно вчиться, що знання — це найцшшший скарб: «Блаженна людина, що мудрють знайшла, i людина, що розум одержала, бо лшше за надбання И вщ надбання срiбла, i вiд щирого золота лiпший прибуток И» [2, 711]. Але мудрють — це не просто знання, одержат на заняттях з рiзних дисциплш, це знання з вмшням !х використовувати на практицi, це, насамперед, вмiння бути доброю, порядною, справедливою, комушкабельною людиною, здiбною вислухати й зрозумгги iнших людей з протилежними
поглядами й переконаннями. Саме мудрiсть в майбутньому гарантуе справжнiй ycnix у Bcix сферах педагогiчноï дiяльностi.
По-друге, треба створити таю умови, при яких студенти були защкавлеш здобути мудрють, а не тшьки деяю знання з теоретичноï механiки, опору матерiалiв, гiдравлiки та будь-я^' iншоï дисциплiни. Вирiшальнy роль у цьому вщграе власний приклад педагога, його вмшня змiстовно й щкаво на високому професiйномy рiвнi проводити заняття, встановлювати тiсний контакт з аyдиторiею, з розyмiнням та повагою ставитися до проблем та побажань сво'х молодших колег, заохочувати будь-яю спроби до науково'' творчостi, самостшност й винахiдливостi, бути не тшьки вимогливою, але й доброю, порядною та об'ективною людиною.
Останнiм часом в робочих навчальних програмах все менше й менше годин выводиться на проведення аудиторних занять iз загальнотехнiчних предметiв, що створюе додатковi трyднощi при освоеннi курсу студентами через необхщнють самостiйного опрацювання деяких тем. Але саме цi обставини дозволяють виховувати у майбyтнiх педагопв працьовитiсть, наполегливiсть, терпiння, вмiння переборювати трyднощi, вiдповiдальнiсть за прийняте ршення, органiзованiсть, впевненiсть у власних силах. Вихователю взагалi не слiд акцентувати увагу сво'х yчнiв на тому, що техшчш предмети е надто важкими для опанування. Наприклад, викладаючи досить складний для стyдентiв матерiал з технiчноï або прикладно'' мехашки про побудову епюр поперечних сил та згинальних моментiв для балок, слщ iлюстрyвати його цiкавими та простими для розyмiння прикладами, пам'ятаючи, що тдручники з дисциплiни, яю е в бiблiотецi yнiверситетy, в основному призначеш студентам технiчних (бущвельних та машинобyдiвельних) спецiальностей вyзiв. Для майбутшх вчителiв трудового навчання та iнженерiв-педагогiв вони е досить складними i не завжди можуть бути використаш в навчальному процесi. Своïм власним ставленням до тiеï чи iншоï проблеми, яка виникае в процес виконання аyдиторноï чи домашньоï роботи, педагог мае довести молод^ що будь-який студент, який прагне мати вищезгадаш людськi якостi, здатний виршити всi питання на шляху до повного освоення тiеï чи iншоï дисциплiни. Ще три тисячi рокiв тому мудрий Соломон сказав: «Лшший вiд силача, хто не скорий до гшву, хто ж пануе над собою самим, лшший вiд завойовника мюта» [2, 726].
Для тдвищення зацiкавленостi стyдентiв в опануванш дисциплiн на факyльтетi технологш та дизайну проводиться комп'ютерне навчання. Так, вивчаючи курс нарисноï геометри, майбyтнi вчителi не тiльки виконують креслення, але й працюють з персональним комп'ютером, який допомагае 1м самостiйно опрацювати будь-яку тему, об'ективно ощнити своï знання, виправити допущеш помилки, подолати невпевненiсть у собь Враховуючи, що всi побудови точок, прямих, площин, поверхонь ЕОМ виконуе в кольоровому зображеннi з вщповщними поясненнями, викладач мае чудову можливють розвинути у свохх виконавцiв естетичний свiтогляд та прагнення до власного вдосконалення.
Справжнiй професiоналiзм педагога включае також i гуманне ставлення до студенив. Це полягае в прагненш не перевантажувати ix, пам'ятати про те, що, крiм даноï дисциплши, вони опановують ще й шш. Так, вивчаючи курс «Деталi машин», можна одночасно працювати й над майбутшм проектом. Для цього необхщно лише наперед закрiпити за кожним студентом тему, наприклад, «Одностушнчастий цилшдричний (конiчний або черв'ячний) редуктор» з вщповщними початковими даними. Добре опрацювавши роздiл «Зyбчастi (або черв'ячнi) передача на третьому кyрсi з проведенням необxiдниx розраxyнкiв та викреслюванням деталей (колеса та вала), студент використовуе цей матерiал для подальшого проектування редуктора вже на четвертому курш, маючи 20-25% виконання вiд загального обсягу курсового проекту. Такий шдхвд не тшьки значно тдвищуе защкавленють молодi в опанyваннi дисциплiни, але й зменшуе фактичнi витрати часу на курсове проектування, даючи додатковi можливосп для вiдпочинкy та духовного розвитку. Все це досить позитивно впливае на психолопчний стан студента, коли вш бачить результати свое! пращ i може пишатися ними.
Для вдосконалення роботи над курсовим проектом слщ використовувати сучасш комп'ютерш технологи та рiзноманiтнi теxнiчнi засоби навчання, яю значно полегшать працю студента i скоротять час для розробки нових конструктивних ршень. Так при проектуванш редуктора доцiльно вибрати оптимальш параметри виробу, якi найкращим чином задовольняють настyпнi вимоги: найменша маса, габаритш розмiри, вартiсть, найбшьший
коефщент корисно" дiï, достатня жорсткiсть та надшнють. Комп'ютерне проектування дозволяе автоматизувати розрахунки (замшити табличнi данi анал^ичними залежностями; застосувати сучаснi методи, неможливi при ручному обчисленнi) та розвинути навички роботи з «банками даних»: параметрами стандартних вузлiв (електродвигунiв, шдшипниюв, муфт), кресленням деталей загального призначення (валiв, зубчастих колiс, каталогами готових графiчних рiшень, пакетами прикладних програм). В пiдсумку за допомогою сучасноï ЕОМ можна одержати складальне креслення редуктора у вщповщносп з вибраним критерiем оптимiзацiï, ескiзнi або робочi креслення запроектованих валiв та зубчастих колю. Оскшьки в якостi цього критерда найчастiше приймають масу виробу (вартiсть матерiалу складае значну частину вартостi всього механiзму), необхiдно при мшмально можливiй масi редуктора визначити оптимальне значення передаточного числа та частоту обертання вала електродвигуна для заданоï частоти обертання веденого вала. Взагал^ остаточний варiант слщ оцiнити з точки зору спiврозмiрностi редуктора з електродвигуном та шшими елементами приводу, що обумовлюеться вимогами доцшьност та технiчноï естетики.
Вказуючи на провiдну роль педагога в навчальному процесi, академiк Д. Тхоржевський серед рис, притаманних учителю, таких як висока фахова квалiфiкацiя, психолого-педагопчна та методична пiдготовка, любов до свое" професiï, особливо вiдзначив високий патрютизм [7, 48-49]. Глибоку повагу до рщно" мови, до земл^ на якiй судилося нам жити, до народу, духовними та матерiальними надбаннями якого ми користуемося, викладач виховуе у сво"х учнiв, коли на заняттях подае матерiал украшською мовою, вiльно володiючи нею. Якщо в аудиторiï е росiйськомовнi студенти, яю, до речi, часто конспектують почуте росiйською мовою, слiд терпляче перекладати "м незрозумiлi термiни та словосполучення. Сво"м делiкатним ставленням до вихованщв педагог мае успiх у двох напрямках: з одного боку, студенти устшно опановують дисциплiну, а з шшого, — iз задоволенням вивчають украшську мову. Для цього слщ також використовувати невичерпш багатства рщно" мови: як правило, кожне слово в украшсько" мовi, на вщмшу вiд росiйськоï, мае единий змют . Наприклад, якщо росшською ми кажемо «масло», то украшською може бути «масло» («сливочне масло»), «олiя» («подсолнечное масло»), «мастило» («техническое масло»); «напряжение» — «напруження» (механiка), але «напруга» (електротехшка); «плотность вещества» — «густина речовини», але «плотность теплового потока» — «щшьнють теплового потоку»; слово «шар» украшською означае «слой» росшською, але «шар» росшською — «куля» украшською. Подiбнi приклади сприяють пiдвищенню штелектуального та духовного рiвня молодо" людини [4, 169].
Щоб студенти стали комушкабельними людьми, слiд не тшьки заохочувати ix активнiсть на заняттях, при виконанш аудиторних та домашшх робiт, але й залучати до науково" дiяльностi: проведення дослiджень, участ у конференцiяx, конкурсах тощо. Працюючи над щкавою темою, студент поступово позбуваеться невпевненостi в своïx силах, замкнутосп, нерiшучостi, створюе в ot6î духовний мiкроклiмат, який допомагае йому устшно долати труднощi повсякденного життя. До участi в науковiй конференци слiд залучати якнайбiльше виxованцiв з рiзноманiтними темами. На нещодавно проведенш Всеукраïнськiй студентськiй науково-практичнiй конференци «Студентська наука: проблеми i перспективи формування естетичноï культури молодi» студенти груп ПН-25, ТД-31 та ТД-33 виступили з доповщями на актуальнi теми, яю охоплюють всi роздiли курсу теплотехшки, а саме: «Особливостi дослщження теплопровiдностi тiл складноï конфiгурацiï», «Сучасш методи визначення теплоемкостей газiв», «Проблеми стану кимату Землi», «Порiвняльний аналiз основних процесiв вологого повiтря», «Удосконалення розрахунку адiабатного процесу в теплових машинах нового поколшня». Якщо студенти навчаються разом в однш груш, подiбний заxiд значно полiпшуе ïx взаемостосунки, розвивае здiбностi вiльно й невимушено вести себе перед аудиторiею, не комплексувати, цiкаво й дотепно вщповщати на запитання.
Викладач повинен ставитися з повагою до будь-якого студента, незалежно вщ його св^огляду, переконань, характеру, звичок, початкових здiбностей, бо «як бажаете, щоб вам люди чинили, так само чишть "м i ви» [2, 1146]. Вщомий лiкар-псиxотерапевт Е. Бус у сво)^ заповiдяx синовi «Розсудливiсть особистосп» писав: «G галузi знань, у яких будь-що робити погано — злочин. До них найперше належать медицина i педагопка». Якщо студент не тдготувався до заняття, погано написав контрольну роботу чи склав юпит, ш в якому разi не
можна судити його, тим паче в присутносп шших. Може бути чимало причин, чому студент вчиться нижче своïx здiбностей: через стан здоров'я, рiзнi сiмейнi та побyтовi проблеми, несправедливе ставлення вчителя в школi й т.п. Тому, пам'ятаючи, що «шхто не знае межi своïx можливостей» i «кожна людина складаеться не тiльки iз достоïнств, але й недолшв», педагог, за висловом Е. Буса, мае бути «терплячим у спшкуванш», щоб «знайти ключик до кожного» свого вихованця [3, 7].
Останшм часом, в зв'язку з розвитком 1нтернету та його зростаючим впливом на вш сфери життедiяльностi, вчитель трудового навчання та iнженер-педагог повинен досконало володiти сучасними комп'ютерними теxнологiями та ефективно ïx використовувати в своïй професiйнiй дiяльностi: електроннi пiдрyчники, мyльтимедiйнi видання, супутникове телебачення, комп'ютернi мережi, електронну пошту, дистанцшну освiтy. Взагалi, навчання через 1нтернет — це досить простий процес, але вш вимагае високого рiвня самоорганiзацiï студента, можливостi доступу до 1нтернету та володiння комп'ютерними технолопями, якi дозволяють значно скоротити час навчання, а рiвень запам'ятовування через одночасне використання зображень, звуку, тексту та шших можливостей зростае на 35-40%. Саме тому розробка та впровадження навчальних комп'ютерних програм, зокрема, з курсу загальнотеxнiчниx дисциплш, сприятиме вдосконаленню навчального процесу, що вщповщае европейським тенденцiям розвитку освгги.
Л1ТЕРАТУРА
1. Барданов Ю. М. Курс сопротивления материалов в структурно-логических схемах: Учебное пособие. — К.: Выща школа. Головное изд-во, 1988. — 215 с.
2. Б1бл1я або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповиу. Переклад проф.. 1вана Опенка. — К.: Украшське Б1блшне Товариство, 2002. — 1375 с.
3. Бус Е. Розсудлив1сть особистосп: 100 заповщей синовг — Полтавська думка. — 1997-1998. — № 51, 52, 1-4 (163-168). — С. 7.
4. Кондель В. М. Сощальш та морально-психолопчш важел1 вдосконалення навчально-виховного процесу при викладанш загально-1нженерних дисциплш // Сощальш та морально-психолопчш важел вдосконалення навчально-виховного процесу / Матер1али ХХ1У науково-методичнох конференци 24-26 березня 1999 р. — Полтава: ПК1,2000. — С.166-171.
5. Положения про кредитно-модульну систему оргашзацп навчального процесу в Полтавському державному педагопчному ушверситеп 1мен1 В. Г. Короленка. — Полтава, 2006. — 20 с.
6. Тхоржевський Д. О. Методика викладання загальнотехшчних дисциплш i трудового навчання: Навчальний поабник. — К.: Вища школа, 1980. — 352 с.
7. Тхоржевський Д. О. Методика трудового та професшного навчання. Ч.1. Теор1я трудового навчання: Подручник. — К.: РННЦ «Д1Н1Т», 2000. — 248 с.
8. Хлопов Авдрш. Покращення методики викладання теxиiчноï мехашки в шдготовщ вчителя трудового навчання // Сучасн освин теxиологiï та напрямки подготовки майбутнього вчителя трудового навчання / Матер1али мiжиародноï наyково-практичноï конференци, присвяченоï 25-р1ччю педагогично-iидyстрiального факультету 8-9 жовтня 2003р. — Полтава:ПДПУ, 2003. — С.48-50.
Ольга РОГОЗ1НА
УДОСКОНАЛЕННЯ ДОСЛIДНИЦЬКОÏ Д1ЯЛЬНОСТ1 СТУДЕНТ1В ЯК ОДНА З ОСНОВНИХ ПРОГРАМ НАВЧАННЯ
У cmammi розглядаеться методика залучення cmydenmie до навчально-до^дницьког diMMbnocmi. Обтрунтовуеться та експериментально доводиться ефективтсть програми формування до^дницьких yMiHb у майбуттх yчиmелiв трудового навчання.
Основними завданнями подальшого розвитку вищоï освпи виступае не стшьки надання студентам максимуму наyковоï i теxнiчноï шформаци, скшьки формування дослщницьких yмiнь, розвитку здiбностей i навичок самостшного наукового пiзнання, здатносп до творчоï працi та мобшьносп в освоеннi i впровадженнi новпшх теxнологiй.
Обрана нами методика залучення студенпв до навчально-дослiдницькоï дiяльностi мае прогностично-гшотетичний характер i потребуе дослiдно-експериментальноï перевiрки, тому
