CC BY
79
УДК 338.П396
сутшсть ЕЛЕКТРОИИОТ Т0РГ1ВЛ1 У СВ1Т0В1Й EKOHOMim
© 2019 ПЛОТИ1КОВА Л. I., РОМАНЕНКО М. В., СИИЕИКО С. I.
УДК 338.П396
Плотжкова Л. I., Романенко М. В., Синенко С. I. Сутшсть електронноТ торгiвлi у свiтовiй eKOHOMi^
Метою cmammi е доЫдження сутностi електронноJ торгШ як сукупностi економ1чних в:дносин м/ж суб'ектами р/зних нацональних госпо-дарств i3 приводу обмшу, розподлу та перерозпод'шу благ за допомогою використання комп'ютерних технологй як ¡нструменту /нформащйно-го обм'шу у свiтовiй економц Обфунтовано актуальнсть доЫдження сутност1 електронноJторгiвлi й електроннихметодiв ведення б'внесу Визначено тотожнсть електронноJ комерцИз торгiвлею через 1нтернет; видлено п'ять основних каналiв (iнструментiв) и реал'ваци; рекомендовано змнити тдприемствам усього свту способи оргашзацп та управлтня свом бiзнесом, вiдмовитися вiд старо} iерархiчно¡ структури. Електронну торгiвлю класифковано з точки зору складу ¡Jучасниюв (суб'ектiв), запропоновано виюд на принципово новий рiвень вiдносин м/ж споживачем i постачальником, рекомендовано проводити тижнi ЮНКТАД з електронноJкомерцИ
Кпючов'1 слова: електронна торгiвля, електронна комер^я, свiтова економка, комп'ютернi технолога, iнформацiйнi технологи, електронна мережа, мiжнародний ринок. Рис.: 1. Б'бл.: 12.
Плотнкова Л'>д'т iBaHiBHa - кандидат економiчних наук, доцент, зав'дувач кафедри менеджменту та маркетингу, Ки/вський умверситет ринко-вих вiдносин (вул. Березняювська, 26б, Ки/в, 02152, Украна) E-mail: [email protected]
Романенко Микола Володимирович - кандидат техтчних наук, мiжнародний бiзнес-консультант, Ки/вський утверситет ринкових вiдносин (вул. Березняювська, 26б, Ки}в, 02152, Украна) E-mail: [email protected]
Синенко Свтлана 1вашвна - кандидат nедагогiчних наук, доцент, кафедра державноJ служби та менеджменту освти, 1нститут тдготовки кадрiв Державно¡ служби зайнятостi Украни (вул. Нововокзальна, 17, Кию, 03038, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 338.П396
Плотникова Л. И., Романенко Н. В., Синенко С. И. Сущность электронной торговли в мировой экономике
Целью статьи является исследование сущности электронной торговли как совокупности экономических отношений между субъектами различных национальных хозяйств по поводу обмена, распределения и перераспределения благ посредством использования компьютерных технологий как инструмента информационного обмена в мировой экономике. Обоснована актуальность исследования сущности электронной торговли и электронных методов ведения бизнеса. Определено тождество электронной коммерции с торговлей через Интернет; выделено пять основных каналов (инструментов) реализации; рекомендовано изменить предприятиям всего мира способы организации и управления своим бизнесом, отказаться от старой иерархической структуры. Электронная торговля классифицирована с точки зрения состава ее участников (субъектов), предложен выход на принципиально новый уровень отношений между потребителем и поставщиком, рекомендовано проводить недели ЮНКТАД по электронной коммерции. Ключевые слова: электронная торговля, электронная коммерция, мировая экономика, компьютерные технологии, информационные технологии, электронная сеть, международный рынок. Рис.: 1. Библ.: 12.
Плотникова Лидия Ивановна - кандидат экономических наук, доцент, заведующий кафедрой менеджмента и маркетинга, Киевский университет рыночных отношений (ул. Березняковская, 26б, Киев, 02152, Украина)
E-mail: [email protected]
Романенко Николай Владимирович - кандидат технических наук, международный бизнес-консультант, Киевский университет рыночных отношений (ул. Березняковская, 26б, Киев, 02152, Украина) E-mail: [email protected]
Синенко Светлана Ивановна - кандидат педагогических наук, доцент, кафедра государственной службы и менеджмента образования, Институт подготовки кадров Государственной службы занятости Украины (ул. Нововокзальная, 17, Киев, 03038, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 338.n396
Plotnikova L. I., Romanenko M. V., Sinenko S. I. The Essence of E-Commerce in Terms of the Global Economy
The article is aimed at researching the essence of e-trade as a combination of economic relations between entities of different national economies on the exchange, distribution and redistribution of benefits by means of computer technologies as an instrument of information exchange in the global economy The topicality of research of the essence of e-trade and electronic methods of doing business is substantiated. The identity of e-commerce with trade via Internet is defined; five main channels (instruments) of implementation are allocated; it is recommended to enterprises around the world to change ways of organizing and managing their business, abandon the old hierarchical structure. E-commerce is classified in terms of the composition of its participants (entities), entering a new level of relations between the consumer and the supplier is suggested, and it is recommended to advance the UNCTAD's weeks on e-commerce.
Keywords: e-trade, e-commerce, global economy, computer technologies, information technologies, electronic network, international market. Fig.: 1. Bibl.: 12.
Plotnikova Lidia I. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Head of the Department of Management and Marketing, Kyiv University of Market Relations (26b Berezniakivska Str., Kyiv, 02152, Ukraine) E-mail: [email protected]
Romanenko Mykola V. - Candidate of Sciences (Engineering), International Business Consultant, Kyiv University of Market Relations (26b Berezniakivska Str., Kyiv, 02152, Ukraine) E-mail: [email protected]
Sinenko Svetlana I. - Candidate of Sciences (Pedagogy), Associate Professor, Department of Public Service and Management Education, Training Institute of State Employment Service of Ukraine (17 Novovokzalna Str., Kyiv, 03038, Ukraine)
E-mail: [email protected]
Електронна комерцш як cyKynHicTb eKOHOMÎ4HMx вцносин мiж суб'ектами pi3HMx нацiональних гос-подарств з приводу обмшу, розподку та перероз-подку благ за допомогою використання, в першу чергу, комп'ютерних технологiй як iнстрyментy шформацш-ного обмiнy, стае закономiрним наслцком науково-технiчного прогресу, а також глибоких змiн у стрyктyрi глобального споживання.
Переход пiдприемств до електронних методiв ве-дення бiзнесy дозволяе шдвищити ефективнiсть маркетингового просування, полшшити клiентський сервiс i комушкаци з цкьовою аyдиторiею, розширити канали дистрибуци, а також сприяти оптимiзацiï фiнансових i тимчасових витрат. Тому на ниншньому етапi склад-но'1 кризово'1 моделi ринку дослiдження i прогнозування тенденцш електронно'1 торгiвлi набувае особливо'1 акту-альностi.
Дослiдженням сутност та розвитку електронно'1 комерци та ïï особливостей на вiтчизняномy ринку за-ймались такi наyковцi, як Маевська А. [5], Плескач В. [8], Кислюк Л. [3], Маловичко С. [6], серед зарyбiжних авторiв можна видкити таких як Козье Д. [4], Конне-кут Д., Крейнак Дж., Мак-Картнi М., Пзйтл К., Уолл Д., Хебрейкен Дж. та ш. У переважнш бкьшост зарyбiжнi автори, пояснюючи поняття електронно'1 комерци, уза-гальнюють ïï як таку дiяльнiсть, що охоплюе вй типи електронних транзакцiй мiж органiзацiями та защкав-леними особами [9].
За ощнками експертiв, ринок електронно'1 комерци зростае: за рж товарообiг фiзичних товарiв i послуг в e-commerce зрк на 30 % i зараз становить, принаймш, 50 млрд грн. У 2018 рощ темпи зростання збережуться i товарооби фiзичних товарiв i послуг в e-commerce складе 65 млрд грн.
За рж ткьки yкраïнцi витратили на маркетплейсах Prom.ua, Bigl.ua, Crafta.ua, Shafa.ua (проекти компани EVO) 14,2 млрд грн. Це на 68 % бкьше, шж за аналопч-ний перюд минулого року. При цьому ккьюсть замов-лень зросла на 61 %. Середнш чек зрiс незначно — на 4 % i складае 962 грн [1].
Ключовий вплив на розвиток електронно'1 комерци зробили два фактори.
По-перше, використання глобальних електронних мереж для передачi й обмiнy даними при проведенш дЬ-лових операцiй. Воно стало нормою вже в кшщ 60-х рр. XX ст. Поява i поширення 1нтернету корiнним чином вплинуло на бiзнес в цкому, дозволивши розширити дiапазон комерцiйних вцносин через 1нтернет. З цього моменту електронна комерцiя стала частиною повсяк-денних вiдносин мiж фiзичними i юридичними особами рiзних нацiональних юрисдикцш. Що стосуеться сфери мiжнародноï комерци, глобальнi iнформацiйнi техноло-г11 i електроннi мережi високошвидкiсноï передачi даних, якi формуються на 'к основу утворюють новi форми сус-пкьних вiдносин мiж виробниками, посередниками та споживачами товарiв i послуг на мiжнароднiй аренi.
Так, електронна комерцiя дозволяе компанiям бкьш ефективно i гнучко здшснювати транскордоннi операци, щкьнше взаемодiяти з глобальними поста-
чальниками 1 швидше реагувати на запити й очжуван-ня замовник1в. Компани отримують можлив1сть вибору постачальник1в незалежно в1д !х географ1чних 1 полггич-них кордон1в, а також можливкть виходу з1 сво!ми товарами 1 послугами на глобальний ринок. Сучасна стад1я розвитку м1жнародного подку прац1 характеризуеть-ся формуванням единого геоеконом1чного простору, в якому «окрем1 частини нац1ональних економ1к стають ланками р1зних св1тових виробничих цикл1в. Меж1 таких глобальних цикл1в (ланцюжк1в) перекривають 1 перети-нають нац1ональн1 кордони, кнуючи в геоеконом1чному простор1 [7].
Розвиток 1нтернету докор1нно модерн1зувало ме-тоди роботи мкьйошв компан1й у всьому свт - най-помстнше за все тих, як1 функщонують у галуз1 високих технолог1й.
1нтернет дав можлив1сть транснац1ональним корпорац1ям (ТНК) значно знизити витрати шляхом побудови ланцюжюв, яю зв'язують корпоративне регу-лювання попиту 1 пропозици, обслуговувати глобальних замовниюв на бкьш високому, н1ж це було ранше, р1вн1, впроваджуватися на ран1ше недоступш з геогра-ф1чних причин товарш ринки, створювати нов1 ринки пращ 1 кашталу, зароджувати нов1 потоки доход1в 1, на-решт1, переглядати сам характер свое! мшнародно! д1-яльност1.
По-друге, у споживчо! маси в умовах единого глобального економ1чного простору сформувалися нов1, шдвищеш оч1кування щодо пропонованих !м товар1в у форм1 як матер1ального продукту, так 1 послуг, так зва-ш 1ндив1дуал1зован1 потреби.
Кожен окремий споживач пред'являе попит лише на таку продукщю, яка:
+ адаптована й налаштована таким чином, щоб задовольняти певн1 потреби певного спожива-ча (1ндив1дуал1зац1я потреби); + поставляеться способом, що найбкьше шдхо-дить для споживача (шдив1дуалшацш серв1су); + поставляеться ткьки тод1, коли споживач хоче И отримати (1ндив1дуал1зац1я часу задоволення потреби).
Таким чином, в1дносини м1ж споживачами та виробниками на м1жнароднш арен1 зазнали сут-тевих зм1н у б1к шдив1дуал1заци запит1в. Якщо ран1ше найважлив1шими критер1ями «реал1зованостЬ> товару 1 попиту на нього були, головним чином, щна 1 яюсть, то зараз все бкьшого значення набувають ви-дкеш вище фактори. Йдеться про ускладнення в1дно-син на глобальному р1вн1, з одного боку, 1 з шшого - про шдив1дуал1защю як одну з форм посилення р1знома-штноси зовн1шнього ринкового середовища, в якому функщонуе ТНК.
Електронна комерц1я саме 1 являе собою зас1б здш-снення 1 п1дтримки таких змш у глобальному масштаб1. Вона дозволяе ТНК ефективно 1 гнучко здшснювати як внутршш, так 1 зовншш операци, щкьнше взаемод1я-ти з глобальними постачальниками 1 швидше реагувати на запити 1 очжування споживач1в. ТНК отримують
можливкть вибору кращих nocTa4aAbHMKÎB незалежно вц географiчного розташування, а також можливкть виходу на глобальний ринок 3i сво'1ми товарами та по-слугами.
Свгговий ринок електронно'1 торгiвлi е одним i3 найбкьш динамiчних i стабкьно зростаючих ринкiв.
Показник 5
За даними звпу eMarketer [11], y 2017 р. обсяг св^ово"! роздрiбноï iнтернет-торгiвлi сягне 10,1 % роздрiбноï торгiвлi загалом, y 2021 р. ця частка зросте до 1б,1 %; темпи зростання обсяпв електронно'1 торгiвлi виперед-жaтимyть темпи зростання роздрiбноï торгiвлi загалом (рис. 1).
3,88 4,4 8
-> и 3,31 I 1
1,8б 2,29
1,55
7,4G % 3,7G % 1G,1G % 11,6G % 13,1G % 14,6G % 15,5G %
2015 1016 2017 201Í
1хУ>1 Оборот свтовоТ роздрiбноï торгiвлi, трлн
1019 2010 1011 пк
Частка в оборов роздрiбноï торгiвлi, %
Рис. 1. Динамка обсягу свгговоТ електронноТ торгiвлi [11]
Для прикладу, ринок електронно1 торгiвлi Укра1ни сьогоднi е xi6a не найуспiшнiшим ринком Укра1ни вза-гал1 Це едина галузь, темпи зростання яко1 е в останш 2 роки найвищими у бврош, що породжуе вельми опти-мiстичнi прогнози i приваблюе все бкьше учасниюв.
Д ля розумшня ролi електронно'1 комерци звер-/ \ немося до i1 сутност та aнaлiзу. На нашу думку, / Ж с^,тЦ!сть «електронно'1 торгiвлi» безпосередньо пов'язана з кiнцевою метою цього процесу, тобто з про-дажем товару або послуги з метою отримання прибут-ку, шакше кажучи, з суспiльно-економiчною стороною електронно'1 торпвлЬ
Iнформaцiйно-технологiчнa ж сторона виступае лише як зайб (iнструмент) реал!заци ще'1 мети, досить часто полегшуючи ii досягнення, що особливо чiтко ви-ражаеться в бкьш високiй нормi прибутку (рентабель-ностi) порiвняно з тими випадками, коли застосовують-ся традицшш комерцiйнi технолог!'.
Так, на думку Д. Козье, «... електронна торпв-ля - це торпвля через мережу 1нтернет за допомогою комп'ютер!в покупця i продавця. Предметом електронно'1 торпвл! може бути будь-який продукт (товар, по-слуга, штелектуальна власшсть, продукт у цифровому формат!). Електронна торпвля народила нову форму оргашзаци торговельних шдприемств - в1ртуальш май-данчики, в!ртуальш магазини, в1ртуальш вприни та ш.» [4]. Наприклад, корейська мережа супермаркет Home Plus вцкрила сво1 фшали на станц!ях Сеульського ме-трополиену. Кожен по1зд ще1 тдземки перетворився на електронну вггрину магазину. На нш помщеш фотографа продукпв, цши на них i QR-коди, за допомогою яких все це можна придбати у в!ртуальному режим!. За-мовлення буде доставлене покупцев! до моменту його прибуття додому. BlackSocks - це великий м!жнародний онлайн-сервк, який спещал!зуеться на одному лише
продажi шкарпеток. Творцi сайту пропонують ^ен-там купити рiчну передплату, власники яко'1 регулярно отримують пари нових шкарпеток, вироблених на заво-дi в Пiвнiчнiй 1тали. Оборот цього магазину обчислю-еться десятками мкьйошв доларiв на рiк [10].
Таким чином, електронна комерцiя ототожнюеть-ся з торгiвлею через 1нтернет. Така точка зору представ-ляеться правомiрною. Ïï можна квалiфiкувати як тлу-мачення поняття «електронна торпвля» («електронна комерцiя») у вузькому сенс1
Якщо розглядати електронну комерцiю в усьому ÏÏ багатогранному змiстi, то можна видкити п'ять осно-вних каналiв (iнструментiв) ïï реалiзацiï:
1нтернет (включаючи електронну пошту); f телефон i факс (при цьому останшм часом все бкьш активно використовуеться технолот IP-телефони); f штерактивне телебачення; f системи електронних платежiв i переказiв гро-
шових кошпв; f електронний обмiн даними (EDI, Electronic Data Interchange).
Варто зазначити, що в науковш лiтературi при вживанш термiна «електронна торгiвля» («електронна комерцiя») найчастiше маеться на увазi лише використання 1нтернету та шших мережевих технологiй. Саме так трактують електронну торгiвлю автори доповщ ЮНКТАД про електронну торгiвлi. З '1х позицiй електронна комерцiя - це «автоматизованi бiзнес-процеси (внутршньо- i мiжфiрмовий) на базi шдключених до досяжних мереж комп,ютерiв» [12]. Проте таю шстру-менти, як телефон, факс i телебачення, давно i з усш-хом використовуються для комерцшних транзакцiй, особливо в промислово розвинених крашах. Однак саме поява 1нтернету вiдкрила комусь принципово новi можливостi.
0
Питання електронно! комерци активно розгля-даеться в iнших мiжнародних органiзацiях, зо-крема в рамках ЮНКТАД. У квит 2018 року в Женевi (Швейцарська Конфедерацiя) проводився тиждень ЮНКТАД з електронно! комерци, об'еднаний загальним тематичним напрямом «Вимiр розвитку в цифрових платформах". У 2017 рощ тиждень ЮНКТАД проводився шд гаслом «У напрямi всеохоплюючо! електронно! комерци». 1нформацшт матерiали можна пере-глянути за посиланням .
Необхцно також пiдкреслити, що термши «елек-тронна комерцiя» i «електронна торгiвля» слiд вва-жати синошмами, осккьки семантично це одне i те ж. Зазначимо також, що електронну торпвлю називають i «безпаперовою торгiвлею», що також слiд розглядати як синошм, який, на вцмшу вiд електронно! торгiвлi та електронно! комерци, не е науковою категорiею.
Водночас, з нашо! точки зору, необхцно розрiзня-ти поняття «електронна торпвля» («електронна комер-цiя») i «електронний бiзнес», який можна розглядати як сферу дкових операцiй, що включае електронний до-кументообiг, електронну систему платежiв i електронну торпвлю. Таким чином, електронний бiзнес як сфера мiжнародно'! дiяльностi охоплюе електронну торпвлю, а також iншi бiзнес-операщ! мiж компанiями, головним чином - через 1нтернет, а також iншi електроннi засоби масових комунiкацiй.
Як вцомо, сучасний бiзнес характеризуеться по-стiйним зростанням можливостей мiжнародних ком-панiй - свiтових виробникiв i постачальникiв, а також безперервним розширенням мiжфiрмово'! кооперацГ! i глобально! конкуренци, а також пiдвищенням рiвня вимог замовниюв. Реагуючи на цi змши, пiдприемства в усьому свiтi змшюють способи органiзацГ! та управ-лшня сво!м бiзнесом. Вiдбуваеться вiдмова вц старо! iерархiчно'! структури в бж мережево!. Спрощуеться взаемодiя мiж компашею, Г! замовниками та постачаль-никами. Бiзнес-процеси перебудовуються i виходять за старi рамки. Можна знайти безлiч прикладiв таких процесiв, в яю залучаеться не ткьки вся компанiя, а й 11 мiжнароднi шдроздки, замовники та постачаль-ники. Саме тому соцiально-економiчна сутнiсть електронно! торгiвлi нерозривно пов'язана з глобалiзацiею (свггово!) економiки.
При цьому цеей зв'язок стае все бкьш ткним, що супроводжуеться пiдвищенням ролi електронно! тор-гiвлi в подальшому розгортанш процесу глобалiзащ!.
Беручи до уваги вивчеш пiдходи i визначення автором пропонуеться таке визначення ще! економiчно! категорГ! - електронна торпвля або електронна комер-цiя - це сфера глобально! регшзаци товарiв у формi ма-терiального продукту або послуги за допомогою 1нтер-нету, а також за допомогою ряду шших шформацшно-телекомунiкацiйних засобiв i технологiй. При цьому електронна торпвля мае ряд iманентних !й характерних рис, якi вiдображають !! соцiально-економiчну сутнiсть.
При цьому зазначена категорш багатогранна i може характеризуватися в рiзних iпостасях: i як су-купнiсть економiчних субlектiв, i як iнфраструктура, i як
тип ринку, i як iнституцiональна форма. Видкимо такi !! характеристики:
1. Електронна торпвля е за своею суттю частиною «електронно! економжи», що е одним з на-прямюв формування i одним з найважливiших елеменпв так звано! ново! економiки. Електронна економжа включае такi аспекти:
+ електроннi торговi системи (ядро електронно! торгiвлi);
+ електроннi торговi майданчики та засоби кому-шкацш мiж продавцями та покупцями, зокрема штернет-аукцюни; + електроннi платiжнi системи; + електроннi системи доставки речових товарiв i послуг;
+ арбитраж на основi електронних технологiй; + електронний ринок капiталiв; + електроннi мiжнароднi бiржi (товарнi, фондовi, валютш).
Kрiм цього, в «нову економжу» входять, щонай-менше, також НДДКР i виробництво у сферi шновацшних технологiй, власне, i складовi фундаменту або база такого роду економжи. Саме завдяки розробщ i виготовленню iнновацiйних технологiй та техшчних засобiв, якi спираються на них, i зародилася електронна торгiвля як елемент електронно! i ново! еко-номiки.
2. Електронна торгiвля вткюе в собi особливий, сформований на основi iнформацiйних техно-логiй, тип шфраструктури ринку товарiв у фор-мi матерiального продукту i послуг.
3. Електронна торпвля виступае як особлива соцiально-економiчна форма ринку, для яко! характерна
+ робота товаровиробниюв на бкьш вiдомий i пе-редбачуваний для них глобальний ринок порiв-няно з традицiйними ринками товарiв масового попиту, що пом'якшуе негативнi наслiдки спон-танних коливань попиту i пропозицГ!, спокон-вiчно притаманних приватнiй капiталiстичнiй ринковiй економщ, i сприяе наданню останнiй бкьшо! соцiально-економiчно! стiйкостi; + специфiчний ринок досконало! («чисто!») кон-куренцГ! на основi iнформацiйних технологiй, бкьш транспарентний з точки зору споживчо! вартосп, нiж традицiйний масовий ринок речових товарiв i послуг, пропонованих дрiбними i середнiми виробниками (постачальниками, продавцями); + особливий ринок недосконало! (олигополис-тической, монополiстично!) конкуренцГ!, яка передбачае диференщацш продукту i сегмента-цш ринку - також на основi використання ш-формацiйних технологiй - за порiвняно склад-ним з точки зору споживчо! вартосп, вцносно дорогим речовим товарам i послугам, запропо-нованим великими глобальними виробника-ми (постачальниками, продавцями), особливо
ТНК свитого класу. Подiбний ринок форму-еться також у зв'язку з тим, що 1нтернет полег-шуе цiнову змову мiж великими постачальни-ками на глобальному рiвнi. Тому, як це не дивно на перший погляд, олиополктичш структури з домшуванням небагатьох продавщв склалися i на ринках порiвняно простих i найбкьш ходо-вих в електронно! торгiвлi товарiв - книг, вцео-i аудюносив. На цих ринках частка чотирьох найбкьших зарубiжних штернет-магазишв перевершила 90 % [2].
4. Електронна торпвля як особливий рiзновид ринкових iнститутiв (iнституцiйних форм), що включають у себе, в першу чергу, таю моменти: + сукупнiсть ринкових субlектiв на мiжнародно-му рiвнi, пов'язаних мiж собою на основi ш-формацiйних технологш вже до укладення угод з приводу обмшу (угод купiвлi-продажу) i неза-лежно вiд укладення такого роду угод; + сукупнiсть правил, на основi яких взаемодiють ринковi суб'екти з використанням шформацш-них технологiй.
Е
лектронну торпвлю в цеи час загально приинято класифжувати - п1д кутом зору складу ii учасник1в (суб'ект1в) - на ряд напрямк1в (сектор1в). Основни-ми з них зазвичай вважаються:
f б1знес - б1знес (business-to-business, В2В); f бiзнес - споживач (business-to-consumer або
business-to-client, В2С); f споживач - споживач (consumer-to-consumer, С2С, або peer-topeer, Р2Р).
Нередко розглядають також взаемини бiзнесу i споживачiв з державними й шшими органами, яю ре-гулюють електронну торгiвлю:
f бiзнес - адмiнiстрацiя (business-to-administration, В2А);
f споживач - амiнiстрацiя (consumer-to-administration, С2А).
У ракурсi наведено'1 вище структури описуються i бкьш складш ланцюжки, що включають, наприклад, дь яльнiсть iнтернет-проваИдера:
f бiзнес (виробник товару / послуги) - бiзнес (провайдер) - споживач (business - business -consumer, В2В2С) та ш.
Серед наведених вище напрямюв (секторiв) елек-тронно'1 торгiвлi переважну роль за часткою у варткно-му обсязi (оборотi) електронно'1 торгiвлi вiдiграють два з них - В2В i В2С (при цьому у варткному вiдношеннi В2В багаторазово перевершуе В2С):
f MimmpmpamusHa iнmеpнеm-mopгisля (В2В). Суб'ектами вiдносин може виступати будь-яка пара учасниюв 1з глобального торгово-збутового ланцюга, а саме: «мiжнародниИ виробник - оптовик», «глобальний оптовик -роздрiбний торговець» або «мiжнародниИ виробник - роздрiбний торговець». В загальному випадку вона вiдноситься до двох мiжнародних господарюючих суб,ектiв (фiрм, компанш, ор-
ганiзацiй), якi здiйснюють торговельш операци через 1нтернет; + роздрiбна iнтернет-торгiвля (В2С). У цих в1д-носинах беруть участь продавець i юнцевий споживач, який купуе товари або послуги в ш-тернет-магазинi продавця для споживання або домашнього використання. Таким чином, роз-дрiбна онлайнова торгiвля е за сво!м функцю-нальним призначенням аналогом традицшно! роздрiбноi торгiвлi, що доставляе речовi i не-матерiальнi (послуги) товари споживачевЬ
висновки
Пiдводячи основний шдсумок статтi, зазначимо, що електронна торпвля - один з нов^ни феномешв у свiтовiй економiцi, яка отримала активний iмпульс у розвитку на рубiжi столiть, на стику сформульованих глобальних iнформацiйних систем i технологш, а також змш у громадсьюй i економiчнiй свiдомостi, змш та трансформаци прiоритетiв глобальних потреб спо-живача. Будучи iнновацiйним комушкативним засобом сучасно! комерци, електронна торпвля виводить на принципово новий рiвень вцносини мiж споживачем i постачальником на глобальному рiвнi, незважаючи на полiтичнi або географiчнi кордони. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Електронна комерцiя-2018: що купуватимуть онлайн наступного року. URL: https://24tv.ua/elektronna_komertsiya_v_ ukrayini_2018_shho_kupuvatimut_online_v_ukrayini_n903265
2. Зуев А., Мясникова Л. Электронный рынок и «новая экономика». Вопросы экономики. 2004. № 2. С. 55-71.
3. Кислюк Л. В. Аналiз стану електронно'1' агроторгiвлi в Украïнi. Молодий вчений. 2016. № 11. С. 606-610. URL: http:// nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2016_11_142
4. Козье Д. Электронная коммерция. М. : Русская редакция, 1999. 288 с.
5. Маевська А. А. Електронна комер^я i право : навч.-метод. поаб. Харгав : 2010. 256 с.
6. Маловичко С. В. Аналiз сучасних тенденцш та динамки розвитку електронно'1' tc^^í на пiдпри£мствах УкраТни. Проблеми економiки. 2015. № 2. С. 71-77.
7. Нацюнальна модель неоЫдус^ального розвитку Укра'ши : монографiя / за заг. ред. В. П. Вишневського. Кив : 1ЕП НАНУ, 2016. 518 с.
8. Плескач В. Л., Затонацька Т. Г. Електронна комер^я : тдручник. Кшв : Знання, 2007. 535 с.
9. Chaffey D. E-business and E-commerce Management // Strategy, Implementation and Practice. Prentice Hall, 2009. 800 p.
10. 10 незвичайних прикладiв електронно'1' торпвлк URL: https://techtoday.in.ua/news/10-nezvichajnix-prikladiv-elektron noyi-torgivli-47959.html
11. Eurostat data: Individuals using the internet for ordering goods or services. URL: http://ec.europa.eu/eurostat/tgm/table.do ?tab=table&init=1&language=en&pcode=tin00096&plugin=1
12. E-Commerce and Development Report 2004 // United Nations. URL: https://unctad.org/en/pages/PublicationArchive. aspx?publicationid=1507
REFERENCES
Chaffey, D. "E-business and E-commerce Management". In Strategy, Implementation and Practice. Prentice Hall, 2009.
"E-Commerce and Development Report 2004". United Nations. https://unctad.org/en/pages/PublicationArchive.aspx7publi cationid=1507
"Elektronna komertsiia-2018: shcho kupuvatymut onlain nastupnoho roku" [E-Commerce-2018: Buy Online Next Year]. https://24tv.ua/elektronna_komertsiya_v_ukrayini_2018_shho_ kupuvatimut_online_v_ukrayini_n903265
"Eurostat data: Individuals using the internet for ordering goods or services". http://ec.europa.eu/eurostat/tgm/table.do7tab =table&init=1&language=en&pcode=tin00096&plugin=1
Koze, D. Elektronnaya kommertsiya [E-commerce]. Moscow: Russkaya redaktsiya, 1999.
Kysliuk, L. V. "Analiz stanu elektronnoi ahrotorhivli v Ukraini" [Analysis of the state of electronic agrotrade in Ukraine]. Molodyi vchenyi. 2016. http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2016_11_142
Maievska, A. A. Elektronna komertsiia i pravo [E-Commerce and Law]. Kharkiv, 2010.
Malovychko, S. V. "Analiz suchasnykh tendentsii ta dynamiky rozvytku elektronnoi torhivli na pidpryiemstvakh Ukrainy" [Analysis of current trends and dynamics of e-commerce development at Ukrainian enterprises]. Problemy ekonomiky, no. 2 (2015): 71-77.
Natsionalna model neoindustrialnoho rozvytku Ukrainy [National model of neoindustrial development of Ukraine]. Kyiv: IEP NANU, 2016.
Pleskach, V. L., and Zatonatska, T. H. Elektronna komertsiia [E-commerce]. Kyiv: Znannia, 2007.
Zuyev, A., and Myasnikova, L. "Elektronnyy rynok i «novaya ekonomika»" [Electronic market and the "new economy"]. Voprosy ekonomiki, no. 2 (2004): 55-71.
"10 nezvychainykh prykladiv elektronnoi torhivli" [10 unusual examples of e-commerce]. https://techtoday.in.ua/news/10-nezvichajnix-prikladiv-elektronnoyi-torgivli-47959.html
O
LU
OD
O <
O ^
X
3
<
2= CL O
e
S
i o
X
S
u
144 BI3HECIHQOPM № 1 '2019
www.business-inform.net
