Научная статья на тему 'Суть та структура податкового механізму регулювання банківської діяльності'

Суть та структура податкового механізму регулювання банківської діяльності Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
234
99
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — О. Г. Сербина

Визначено структуру податкового механізму регулювання банківської діяльності, розглянуто та науково обґрунтовано шляхи його подальшого розвитку в контексті дискусії про збільшення чи зменшення податкового навантаження на банківську діяльність.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Essence and structure of taxation mechanism of banking activity regulation

Structure of taxation mechanism of banking activity is defined, prospects and ways of its development in Ukraine are scientifically argued in context of discussion whether to increase or decrease taxation pressure on banking activities.

Текст научной работы на тему «Суть та структура податкового механізму регулювання банківської діяльності»

1 2 3

ролiвства

1848 р. Селянам надано право придбан-ня власностi

1852 р. Видано Лшовий закон Чехи (з деякими змшами дiйсний до 1960 р.) та Лшову iнструкцiю Австри

1873 р. Створено Галицьку дирекцiю державних лiсiв; видано лшовпо-рядну шструкцш для державних лiсiв

1894 р. Видано Люовпорядну шструк-цiю Роси

кшець XIX ст. Поява карти лiсiв "по роду воло-дшь"

Висновки. Кожен етап розвитку лiсового господарства, як i перiоди еволюци лiсоспоживання характеризуються превалюванням одшеi з форм власностi на люи, що зумовлюеться значенням лiсiв у господарськiй дiяль-ностi людини. Власнiсть на лiси виникае дещо пiзнiше, нiж власнiсть на сшьськогосподарсью землi. На формування та функцюнування механiзму ре-гулювання земельних вщносин i вiдносин, пов'язаних з власшстю на лiси, в Украт впливало i впливае багато чинникiв, зокрема, нацюнальний менталь тет украшщв та поди украшсько! ютори, але здебшьшого вiн носить риси, за-галом притаманнi цьому процесу у Сврош.

Л1тература

1. Лесное хозяйство в системе планируемой экономики/ Васильев П.В., Воронин И.В., Громада Э., Драганов И., Керестеши Б., Маршалек Т., Моленда Т., Пауль Ф., Полянская Г.Н., Сираков Х. - Варшава: Гос. науч. изд-во, 1972. - 656 с.

2. Третяк А.М. 1стор1я земельних вщносин i землеустрою в Укра!ш: Навч. пос. - К.: Аг-рарна наука, 2002. - 280 с.

3. Панаскин В. Собственность и лес// Лесное хозяйство. - 1993, № 1. - С. 8-10.

4. Синякевич 1.М. Економша люокористування: Пщручник. - Львiв: 1ЗМН. - 2000. -

402 с.

5. Генс1рук С.А., Фурдичко О.1., Бондар В.С. 1стсря лiсiвництва в Украiнi. - Львiв: Свiт, 1995. - 424 с.

6. Гафтанюк К.Т. 1стсря люового господарства Львiвщини. - Львiв: Бiбльос, 2001. -

180 с.

7. Солдатов А.Г., Тюков С.Ю., Туркевич М.В. Люи Украiни. - К.: Украшська АСГН, 1960. - 464 с.

УДК 336.22:336.71 Здобувач О.Г. Сербина - Rbeiecbm КА

СУТЬ ТА СТРУКТУРА ПОДАТКОВОГО МЕХАН1ЗМУ РЕГУЛЮВАННЯ БАНК1ВСЬКО1 Д1ЯЛЬНОСТ1

Визначено структуру податкового мехашзму регулювання банювсько'х' дiяль-ностi, розглянуто та науково обгрунтовано шляхи його подальшого розвитку в кон-текстi дискусп про збшьшення чи зменшення податкового навантаження на бан-кiвську дiяльнiсть.

Competitor O.G. Serbyna -L'viv commercial academy Essence and structure of taxation mechanism of banking activity regulation

Structure of taxation mechanism of banking activity is defined, prospects and ways of its development in Ukraine are scientifically argued in context of discussion whether to increase or decrease taxation pressure on banking activities.

Фюкальна пол^ика виступае одним з найпотужшших шструмент1в MaKp0eK0H0Mi4H0r0 регулювання економжи. Значення податкового мехашз-му е особливо значним для трансформацшно! економжи, по-перше, з огляду на потребу шдвищено! ролi держави, а, по-друге, через становлення багатьох господарських суб'еклв на фот структурних змiн в економщ та потреби переходу до шноващйно-швестицшно! моделi розвитку. В цьому аспект ваго-мим е значення банюв як кредитних установ. Вщтак оподаткування банювсь-ко! дiяльностi мае багатогранний вплив не лише на банки але й через кредит-ний мехашзм - на усю економiчну систему, що пiдкреслюе актуальшсть об-рано! проблеми дослiдження.

За останш десять рокiв подaтковi вщносини держави з бaнкiвським сектором знаходили свое вщображення в цiлiй низщ наукових праць: дисер-тaцiях, статтях, моногрaфiях [1-3, 6, 8]. Однак щодо цього питання зали-шаеться чимало дискусiйних мiркувaнь, якi носять не лише теоретичний, але й важливий практичний характер. Зокрема йдеться про проблему низького рiвня податкових надходжень до бюджету, сплачених банками. Вщтак роз-криття цього питання а також наукового обгрунтованих шляхiв його вирь шення стало завданням ще! стaттi.

Однiею з головних i нaймобiльнiших частин податкового менеджменту е податкове регулювання. Податкове регулювання здшснюеться на вшх рiвнях економiки. На мaкрорiвнi пiд податковим регулюванням розумiють комплекс зaходiв держави, спрямованих на своечасне наповнення та вико-нання дохщно! частини бюдже^в усiх рiвнiв. Податкове регулювання бан-кiвськоl дiяльностi на мiкрорiвнi охоплюе дil бaнкiв щодо прийняття опера-тивних рiшень пов'язаних зi змшами в зaконодaвчiй бaзi та умовами господа-рювання. Цi дaнi е рiвними взаемозалежними i взаемопов'язаними. Наприк-лад, змiнa бази оподаткування, яку ухвалюють на мaкрорiвнi безпосередньо впливае на мiкрорiвень, а зменшення бази оподаткування на мiкрорiвнi впли-вае на дохщну частину бюджету на мaкрорiвнi.

Податкове регулювання е не лише найбшьш мобiльним елементом податкового менеджменту, але i найскладшшою частиною у зaгaльнiй системi правовщносин, тому що воно стикаеться з штересами не тiльки плaтникiв по-дaткiв, а й рiзних рiвнiв упрaвлiння (наприклад, при розглядi повноважень у стягненш та розподiлi податюв на державному та мiсцевому рiвнях).

Метою податково! полiтики держави е наповнення дохщно! частини бюджету з рiзних джерел для покриття витрат. Метою податково! полiтики банку е зниження банювських ризикiв у сферi оподаткування з метою збере-ження його фшансово! стiйкостi та стабшьносп.

Взаемозв'язок мiж податковою полiтикою, механiзмом податкового регулювання i податковою системою вiдображено на рис. 1.

Рис. 1. Взаемозв'язки податковоХполтики, податковою системи i механЬм податкового регулювання

Податковий мехашзм дiяльностi суб'екив господарювання, в тому чи^ банкiв, здшснюеться рiзними методами: правовими, адмшютративни-ми, економiчними i мае достатньо жорсткий, iмперативний характер. 1мпера-тивнiсть означае, що регулювання здшснюеться безпосередньо державою за визначеними в законодавчому порядку правилами. Найважлившими шстру-ментами механiзму податкового регулювання е елементи податково! системи: податки, шльги, штрафнi санкци (рис. 2).

Рис. 2. Податковий механЬм регулювання дiяльностi баншв i його головт елементи

Розглянемо детальшше форми, методи та шструменти податкового мехашзму регулювання банювсько! дiяльностi. Видiлимо наступнi форми податкового регулювання: законодавча форма; податкове адмшютрування; обов'язкова аудиторська перевiрка.

Економiка Укра!ни перебувае у постшному розвитку, з'являються новi товари, послуги, фiнансовi iнструменти, якi потребують своечасного коректу-вання податкових законiв вщповщно до цих змiн. Саме вщ оперативностi i своечасностi внесення змш i доповнень у податковi закони залежить повнота податкових надходжень до бюджету i максимальне зниження проблемних та стрних питань з оподаткування. Однак, з шшого боку, надто част змiни по-даткiв, податкових ставок i пiльг теж не створюють сприятливих умов для розвитку банювського сектора економжи як i будь-якого iншого. Тому регу-

лювання потр1бне в розумних межах, не порушуючи принцип стабшьност податково! системи [13].

Пщ податковим адмшютруванням, на нашу думку, необхщно розумь ти комплекс заход1в, спрямованих на повне 1 своечасне справляння вс1х податюв 1 збор1в у максимальному обсяз1 при мш1мальних витратах. Для цього, кр1м звичних податкових перев1рок, податковим органам необхщно анал1зу-вати податков1 надходження вщ комерцшних банюв, оцшювати ефектившсть { доцшьшсть тих чи шших податюв та податкових ставок, проводити семша-ри з метою роз'яснення податкового законодавства. Скоординована робота податкових оргашв { платниюв податюв сприятиме шдвищенню податково! культури, зменшенню помилок при розрахунках, осюльки бшьшють бухгал-тер1в допускае !х не свщомо, а через заплутане законодавство.

Документальна перев1рка в банках проводиться податковими органами з метою виявлення порушниюв закону, шдвищення податково! дисципль ни, виявлення типових помилок { недолтв у чинному податковому законо-давствь Вщповщно до Закону Укра!ни "Про банки { банювську д!яльшсть", д!яльшсть кредитних оргашзацш шдлягае ш,ор!чнш аудиторсьюй перев!рщ аудиторською ф1рмою, яка мае лщензда на здшснення таких перев1рок [16]. Роль обов'язкових аудиторських перев1рок, як форми податкового регулю-вання полягае у виявленш { виправленш помилок у д1яльност1 комерцшних банюв. Наприклад, у 2004 р. прибуток до оподаткування десяти найбшьших банюв Укра!ни становив 689 612 тис. грн. [15, с. 55], за 10 мюящв 2005 р. -1062 584 тис. грн. [16, с. 55], тому надходження в бюджет вщ податку на прибуток за нашими тдрахунками за цей перюд збшьшилось у 1,83 раза (з 261268 тис. грн. до 478087 тис. грн.) Таке зростання пояснюеться тим, що при злитп, продаж! банку (особливо шоземним швесторам) банк зобов'яза-ний пройти обов'язкову аудиторську незалежну перев1рку, окр1м цього йому невипдно у цш ситуаци приховувати прибуток. На наш погляд, податкове ре-гулювання у форм! обов'язкового аудиту банюв е актуальною проблемою в Укра!ш. У зв'язку з цим, на наш погляд, необхщно шдвищити яюсть аудиторських перев1рок { вщповщальшсть аудиторсько! ф1рми за проведену в банку перев1рку.

Податки як шструмент податкового мехашзму в ринковш економщ! вщграють роль стабшзатор1в, здатних активно регулювати податкове наван-таження на економжу. Особливють регулювально! ди податюв полягае в тому, що вони можуть впливати { регулювати як макроеконом1чну ситуащю в держав! загалом, так { поведшку кожного господарюючого суб'екта зокрема. Маневруючи податковими ставками, пшьгами, змшою вид1в податюв, базою оподаткування, держава створюе умови для пришвидшеного розвитку р1зних галузей, вид1в д1яльност1, малого та середнього б1знесу, сприяе виршенню актуальних для суспшьства проблем.

Податкове регулювання дае змогу послабити суперечност м1ж державою { платниками податюв. Податки виконують фюкальну { регулювальну функцш. За допомогою фюкально! функци вщбуваеться формування фшан-сових ресурЫв держави, призначених для покриття витрат на охорону здо-

ров'я, оборону кра!ни, соцiальний захист населення, покращення еколопчно! ситуаци тощо. З iншого боку, сплата податюв призводить до зменшення за-гального доходу платника податюв. Тому вщ того, на сюльки збалансована фiскальна i регулювальна функщя податкiв, залежить вiдношення платника податку до держави i навпаки. Податки при цьому е тим шструментом, який забезпечуе баланс особистих i загальнодержавних iнтересiв.

Виконання регулювально! функци податкiв передбачае:

• формування та удосконалення системи оподаткування, замша та вдоскона-лення наявних податшв, методики !х розрахунку, порядку оплати тощо;

• тдвищення ефективност застосування податшв, яка залежить ввд !х прог-ресивноси, можливост1 отримання пшьг. За допомогою податкових пшьг банк мае можлившть збшьшити величину прибутку, яка залишаеться в його розпоряджент тсля сплати податшв.

• визначення та регулювання податкових ставок. Держава встановлюе ставки оподаткування 1 диференцше !х залежно ввд виду пвдприемства чи установи, форми власност1, напрямку д1яльност1, його важливост для споживач1в або держави [2, с. 138].

Вщ регулювально! функци податкiв залежить розвиток суб'екпв гос-подарювання, защкавлешсть у розширеннi обсягiв дiяльностi. Видшимо два напрямки регулювально! функцil податюв: стимулюючий i стримуючий. Сут-шсть стимулюючого напрямку полягае у наданш податкових пiльг або звiль-ненш вiд сплати податкiв. Стримуючий напрямок використовуеться тод^ коли держава бажае захистити свого виробника чи обмежити певш види дiяль-ность Для цього встановлюються додатковi податки, тдвишуються митнi та-рифи, ставки оподаткування. Внаслщок зростае цiна товару чи послуги i вони стають неконкурентоспроможними або нерентабельними.

Системою оподаткування та законодавчими актами Укра!ни визначе-но понад двадцять загальнодержавних i шiстнадцять мiсцевих податкiв, збо-рiв обов'язкових платежiв до бюджетв рiзних рiвнiв i державних цшьових фондiв. Але не всi вони трапляються у практичнш дiяльностi банку. На сьогодш комерцiйнi банки е платниками таких загальнодержавних податюв i зборiв: державне мито; ПДВ; податок на прибуток; податок з фiзичних ошб; плата за землю; податок з власниюв транспортних засобiв; плата за торговий патент на деяю види шдприемницько! дiяльностi; збiр на сощальне страху-вання; збiр на обов'язкове пенсiйне страхування; збiр на страхування на випа-док безробгття; збiр на страхування вiд нещасних випадкiв.

За мiсцевими податками i зборами банки е платниками податку з рек-лами, комунального податку, збору за право використання мюцево! символь ки. Значну роль у механiзмi податкового регулювання банкiвськоl дiяльностi вiдiграе ставка оподаткування. Визначення ставки оподаткування - вщповь дальний процес. Вона не повинна знижувати стимул шдприемщв до ефектив-ного ведення господарсько1 дiяльностi i одночасно забезпечувати наповнення бюджету. Визначити до яко! межi можуть зростати ставки, щоб суб'екти оподаткування не переходили у тшьовий сектор - одне з головних завдань державного податкового регулювання. Серед податкових важелiв регулювання дiяльностi суб'екпв господарювання велике значення надають зниженню по-

даткових ставок, осюльки воно iстотно стимулюе зростання дшово! актив-ностi та швестицшно! дiяльностi банкiв [4, с. 323].

Таю вчеш, як Л.Н. Ликова, В.В. Богданов, Л.Н. Любенцова вважають, що оподаткування банювського сектора е недостатшм i тому доцiльно поси-лити податкове навантаження на нього. Так, Л.Н. Любенцова пропонуе дифе-ренщювати податковi платежi мвiдповiдно до виду дiяльностi i способiв отри-мання доходу" [8, с. 45]. На ii думку, пiдприемства, яю здiйснюють виробни-чу дiяльнiсть повинш платити мiнiмальнi податки на прибуток i максимальнi на майно. Банювський сектор з його високою швидюстю обертання обiгових засобiв може платити вишд податки з прибутку, шж виробничий сектор i мен-шi податки на майно. Думки про бшьш жорсткий режим оподаткування бан-кiвськоi дiяльностi дотримуеться також М.Р. Пшская, яка вважае, що рiвнi ставки податку на прибуток, ПДВ ставлять в нерiвнi умови тих, хто створюе нацюнальний продукт i тих, хто його перерозподшяе [8, с. 50].

Протилежш думки щодо податкового тиску на банювський сектор висловлюють Н.1. Морозова, A.I. Погорлецкий, Е.М. Соколова. Вони вважають, що ставки оподаткування повинш бути однаковими для вЫх видiв дiяль-носл, аргументуючи це тим, що посилення податкового пресу вплине на величину процентное' ставки за кредит, а подорожчання кредш!в вщобразиться негативно на виробничому секторi економши [8, с. 52].

Якщо проаналiзувати податкове навантаження суб,ектiв господарю-вання у Львiвськiй областi за 2005 р. у розрiзi основних галузей, то бачимо, що найбiльше надходжень до бюджету забезпечила обробна промисловють -709514 тис. грн. при податковому навантаженш 5,5 %, найменше коштiв забезпечила фiнансова дiяльнiсть - 10426 тис. грн. при податковому навантаженш 1,4 % [11, с. 71].

Середнш показник податкового навантаження банюв Украши за 9 мь сящв 2005 р. становив 2,57 %. Лише у шести банках коефщент перевищував 10 %, бшьш як у шмдесяти банках цей показник менше, шж 2,5 %, дев'ять банкiв за три квартали не заплатили до бюджету жодно! копiйки [9, с. 23].

В Укра!ш фiскальна роль банювських податкових платежiв невелика -протягом останшх декiлькох рокiв податковi надходження вiд кредитних ор-гашзацш в консолiдований бюджет становили бшя 2-3 %. Низьке податкове навантаження фшансових установ свiдчить про недолжи в механiзмi справ-ляння податюв. Боротися з банювськими установами, яю недоплачують до бюджету, потрiбно тшьки шляхом змiни податкового законодавства.

На нашу думку, податкове навантаження необхщно зменшувати на всi види дiяльностi. Однак, необхiдно не забувати, що такий шструмент податкового регулювання як ставка податюв належить до шструменту тривалоi дii. Дослiдження показують, що зниження податкового навантаження неминуче призводить до зменшення надходжень до бюджету, а, значить, зменшуе мож-ливють фшансування науки, охорони здоров'я, освiти. Таке явище спостерiга-лося шсля того, як перейшли вщ прогресивноi ставки оподаткування фiзич-них оЫб до пропорцiйноi при зменшенш ставки податку на прибуток з 30 % до 25 %. Надiя на те, що шдприемщ не платитимуть лише в "конвертах" i

вийдуть з "т1ш" не справдилась. Зменшення податкового навантаження на початковому еташ не дае шчого, крiм скорочення надходжень до бюджету. 1накшим буде вплив в довгостроковому перюдг на мiкрорiвнi зменшення податкового пресу з часом збшьшить прибутки суб'ек^в оподаткування. Зеко-номленi кошти можуть бути використаш на iнвестицiйну дiяльнiсть, на роз-ширення сфер дiяльностi, створення нових шдприемств, а в подальшiй пер-спективi призведуть до збiльшення надходжень до бюджету.

Отже, податковий мехашзм - це передушм певна сукупшсть податкових форм, методiв та шструменлв, вплив яких може бути рiзним: стимулюва-ти банкiвську дiяльнiсть або ii гальмувати. Все залежить вiд добору складо-вих та методики i тривалостi впливу на свободу банювництва. Податковий механiзм банювсько! дiяльностi е складним явищем, що мае вплив не лише на банки, а й на ус економiчнi суб'екти через ставки та умови кредитування. Його вдосконалення мае полягати не лише в регулюванш (збшьшенш) податкових ставок, але й в удосконаленнi самого мехашзму справляння податкiв, якостi аудиторських перевiрок та пiдготовцi банкiвськоi звiтностi. Перспек-тивним напрямом подальших дослiджень у цш галузi може виступити кри-тичне вивчення досвiду iнших трансформацшних економiк щодо оподаткування банювсько! дiяльностi.

Лiтература

1. Ковалюк О.М. Фшансовий мехашзм оргашзаци економши Украши (проблеми теори i практики): Монограф1я. - Льв1в: Вид. центр Льв1вського НУ 1м. 1вана Франка, 2000. - 396 с.

2. Литвиненко Я.В. Податкова пол1тика: Навч. поабник. - К.: МАУП, 2003. - 224 с.

3. Литвиненко Я. Податков1 пшьги: 1'х вплив, значення i заруб1жний досвщ застосуван-ня// Економка. Фшанси. Право. - 2002, № 6. - С. 21-25.

4. Соколовська А.М. Податкова система держави: теор1я i практика становлення. - К.: Знання-Прес, 2004. - 454 с.

5. Соколовська А. Податкова пшьга в Украшк м1фи та реальнють// Вюник НБУ. - 2005, № 9. - С. 7-11.

6. Дмитриченко Л.И. Государственное регулирование экономики: методология и теория: Монография. - Донецк: Изд-во "УпрТЭК", 2001. - 329 с.

7. Жарко Р.П. Окрем1 аспекти оцшки податково! системи Украши як шструменту регу-лювання розвитку пiдприемницькоi д1яльност1// Економ1ка. Ф1нанси. Право. - 2005, № 5. -С. 11-16.

8. Василишин Э.Н., Маршавина Л.Я. Механизм регулирования деятельности коммерческих банков Росии на макро- и микроуровне. - М.: Экономика, 1999. - 271 с.

9. Рубан А. Сложные схемы простых банков/ Инвестгазета. - 2005, № 51. - С. 23.

10. Сколотяний Ю. Налогообложение банков: диалог без консенсуса./ Зеркало недели. - 2005, № 38. - С. 8.

11. 1нформацшно-аналггичш матер1али про пщсумки роботи оргашв державноi подат-ково'1 служби Льв1всько'1 област1 за 2005 р. - Льв1в: ДПА у Львiвськiй област1, 2006. - 76 с.

12. Кудряшов В.П. Податкове стимулювання та його шструменти// Науков1 прац1 НДФ1. - 2004, № 6(29). - С. 96-103.

13. Закон Укра1'ни "Про систему оподаткування" № 1251-XII вщ 25 серпня 1991 р. з1 змшами i доповненнями. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.rada.gov.ua.

14. Фiнансовi результати д1яльност1 банк1в Украiни за станом на 01.10.2004 р.// Вюник НБУ. - 2004, № 12. - С. 54-59.

15. Фiнансовi результати д1яльносп банюв Украши за станом на 01.10.2005 р.// Вюник НБУ. - 2005, № 12. - С. 54-59.

16. Закон Укра'ни "Про банки i банювську д1яльшсть". [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.rada.gov.ua.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.