CC BY
249
of earth, which will enable to determine the cost of earth, which is needed for realization of its buy-sale, lease, exchange or mortgage.
Keywords: land market, land rent, schools of economics.
УДК 336.22:336.71 Здобувач О.Г. Сербина - Львiвська КА
ВПЛИВ ОПОДАТКУВАННЯ НА ДОХЩШСТЬ I НАПРЯМИ РОЗВИТКУ БАНК1ВСЬКО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Комплексно розкрито вплив оподаткування на дiяльнiсть банюв, доходи бюджету та економшу загалом через змiну цши банювських продукпв та 1х доступнос-■п. Критично переглянуто аргумента "за" i "проти" збiльшення податкового наванта-ження на банювську дiяльнiсть. Виокремлено основнi функцп оподаткування банкiв та подано рекомендацп щодо його вдосконалення.
Вступ. На прибутковють банювських установ вагомий вплив справля-ють податки 1 тому ефективне податкове регулювання банювсько! д1яльност1 мае значения як для розвитку банювництва, так 1 вЫе! нацюнально! економь ки. На наш погляд, для в1тчизняного банювництва цей анашз е важливим з двох головних причин: недостатньою науковою розробкою та обгрунтуван-ням податкового мехашзму регулювання банювсько! д1яльностц зростаючою роллю комерцшних банювських установ у ринковому реформуванш та розвитку економжи. Вагомим е 1 те, що податкову пол1тику у банювнищв кра-1ни здшснюе не центральний банк, а урядова податкова служба, що також потребуе гармошзацн м1ж монетарною 1 фюкальною политиками.
Проблему податкового регулювання банювсько! д1яльност1 економю-ти дослщжують вщ часу виникнення банювсько! системи. Значний внесок у розробку теорн податкового регулювання доход1в банюв здшснили А. См1т, Д. Ршардо, К. Маркс, Дж. Мшль, А. Пкс, Дж. Кейнс та ш. Актуальною проблема податкового регулювання тдприемницько! д1яльност1 е { в Укра1ш, де 11 активно дослщжують А. Крисоватий, А. Соколовська, А. Маглаперщзе, О. Онисько, В. Онищенко, Т. Рева, В. Сердюк, Л. Чернелевський та ш. Однак у в1тчизнянш економ1чнш наущ проблему податкового регулювання бан-ювсько! д1яльност1 дослщжено ще недостатньо. Зокрема немае жодного мо-нограф1чного { дисертацшного дослщження, де було б комплексно проаналь зовано вплив податкових шструменпв на депозитну, кредитну й швестицшну д1яльшсть банку та доходи вщ не! у господарськш систем1 Укра1ни. 1снуе потреба використання податкового регулювання для оптим1зацн банювських кредитних та швестицшних ресурЫв у прюритетних галузях нацюнально! економжи Укра1ни. Все це зумовило виб1р теми стати, обгрунтування 11 мети та завдань.
Постановка завдання. У зв'язку 1з викладеним, метою цього досль дження е визначити вплив оподаткування на дохщшсть { напрями розвитку банювсько! д1яльност1. Для досягнення ще! мети також ставиться завдання розглянути основш методи { шдходи до визначення прибутковост банювсь-ко1 д1яльност1 та впливу податюв на не1. Поряд з цим необхщно визначити особливост формування прибутку банюв та його оподаткування. Врешт1,
ставиться завдання визначити роль оподаткування банювсько! дiяльностi у формуванш податкових надходжень та наповненш державного бюджету.
Виклад основного матерiалу. Комерцiйний банк - це тдприемниць-ка структура, метою яко! е отримання прибутку. Прибуток банку залежить вiд багатьох чинникiв, серед яких видшимо екстенсивнi (розширення бiзнесу, збiльшення обсягiв залучених коштiв, наданих креди^в) та iнтенсивнi (ско-рочення витрат, збшьшення продуктивностi працi, зменшення кiлькостi пра-цiвникiв). Податки та iншi обов,язковi платежi належать до категори витрат. Однак меншi податки не завжди означають бiльший прибуток. Не виключе-но, що зменшення обсягу сплати одних податюв призведе до збшьшення об-сягу сплати шших податкiв, а також до фшансових санкцiй зi сторони кон-тролюючих органiв.
Державне регулювання зачшае тiею чи iншою мiрою економiчнi ште-реси всiх суб,ектiв рiзних сегментiв ринку. Одним iз важливих сегменлв ринку е ринок грошових i позичкових капiталiв, який базуеться переважно на банювськш системь Банки е дiевим iнструментом держави у реалiзаци 11 еко-номiчноi полiтики. Водночас банки, як елемент ринково! iнфраструктури, за-безпечують розвиток економжи на мiкрорiвнi. Окрiм цього, грошово-бан-кiвська система е не тшьки об'ектом державного податкового регулювання, а й джерелом доходiв державного бюджету [1].
Аналiз збiльшення частки банювсько! системи у формуваннi доходно! частини державного бюджету, причин науково! нерозробленостi питань податкового регулювання банювництва в Укра!ш дав змогу виявити таке:
• по-перше, баншвська шформащя 1 статистики е недостаттми для глибокого анал1зу оподаткування баншв та його ефективностц
• по-друге, серед метод1в державного регулювання баншв прюритетними було 1 залишаеться грошово-кредитне регулювання, а не податкове. Адже банки -це фабрики з виробництва кредипв;
• по-трете, регулювання баншвсько! д1яльност1 повинно здшснюватися в рамках само! баншвсько! системи за активно! участ1 НБУ, але в його руках немае традищйних податкових метод1в впливу.
Водночас зниження доходност i стiйкостi банкiвськоi системи, певне попршення фiнансового стану банюв, зменшення банкiвських податкових надходжень до державного бюджету шдвишують запитуванiсть на досль дження податкових методiв регулювання банювсько! дiяльностi. Тому нинi держава перед податковими органами ставить завдання забезпечити сприят-ливi макроекономiчнi умови для функцiонування кредитно-банювсько! системи i перетворення и у активний фiнансовий iнструмент iнвестицiйного про-цесу, що безпосередньо впливае на швестицшний клiмат держави [2].
Не можна не помггити, що в Укра!ш в останш 3-5 рокiв взаемодiя по-датково! i банкiвськоi систем активно висвгглюеться в економiчнiй перiодицi i публщистищ, у виступах офiцiйних державних посадових оЫб. Ми встано-вили, що в економiчнiй лiтературi, яка е для нас доступною, ниш розгляда-ються та обгрунтовуються два основш пiдходи щодо оцiнки рiвня оподаткування банюв.
За першим шдходом piBeHb оподаткування банюв е недостатнiй i тому податкове навантаження необхiдно посилити [4-6]. При цьому видшяють так головнi аргументи [3, с. 46-47]:
• банювська д1яльтсть е посередницькою i тому належить до невиробничо! дь яльност! Ця дiяльнiсть пов'язана не з виробництвом i первинним розподiлом, а тшьки з перерозподшом национального доходу. Не важко встановити, що ця аргументация мае сво! витоки у класичнш (Адам Смiт) i критичнш полгте-кономп (Карл Маркс). Адже саме А. Смiт i К. Маркс вважали працю баншра непродуктивною, а за принципом мaтерiaлiзму, який вони сповiдувaли, вип-ливало, що баншвництво е вторинним стосовно сфери мaтерiaльного вироб-ництва, i, о^м цього, не бере участ у створент ВВП. Все це виправдовува-ло пiдвищення податав на банки з метою розвитку реального виробництва, а не другорядного баншвського сектора. Однак цей аргумент не доводить потреби тдвищення оподаткування баншв порiвняно з пiдприемствaми матерь ального виробництва;
• вiдносно занижений порiвняно iз створеним ВВП рiвень оподаткування бан-ювського сектора. 1накше кажучи, пiдвищення ставки податку на прибуток забезпечуе дотримання принципу рiвномiрностi або справедливости оподаткування, який потребуе сумiрностi обкладання за плaтiжоспроможнiстю платнишв податюв. I цей аргумент ще вiд Адама Смiтa. I тби е логiчним. А-дже у низщ постсоцiaлiстичних краш частка банювських податкових надходжень до державного бюджету е у 2-3 рази меншою вщ частки баншв у створент ВВП. З шшого боку, у наущ ще дош немае обгрунтовано! методики розрахунку ВВП баншвського сектора i тому наведет кшьшст показники не е переконливим доказом збiльшення оподаткування баншв;
• вщносно висока (до яко! належать баншвськ установи) швидшсть обiгу кат-талу, що дае змогу за класичною полiтекономiчною теорiею за однаково! у сферi виробництва величини катталу отримувати вищий прибуток. Своею чергою, вищий прибуток у сферi обпу визначае тут i вищу норму прибутку, тж у сферi мaтерiaльного виробництва. Вiдносно вищий рiвень норми прибутку у сферi обпу i банювськш сферi, зокрема, зумовлений низькими показ-ними вартост основного катталу порiвняно з промислово-виробничою сферою. О^м цього, ринок посередницьких, зокрема баншвських послуг, у пе-рехщних до ринку економiкaх е ненасиченим, що природно пiдвишуе попит i цшу на них.
Необхщно акцентувати увагу на тому, що дослщження об1говост1 бан-ювських засоб1в в Украш1 ще, по суп, не проводились i тому коефщ1енти оборотност середньо1 тривалост одного об1гу в днях по банювському сектору загалом не обчислеш. У зв'язку з цим ниш не можна пор1внювати оборот-шсть банювських засоб1в з оборотшстю засоб1в в шших галузях нацюнально! економжи i як це впливае на ix рентабельшсть.
У фшансовш практищ ниш широко використовують два визначальш показники рентабельност банюв: прибуток подшений на власний каштал i прибуток, подшений на активи. Перший показник е нормою прибутку на каштал i його доцшьно обчислювати стосовно окремого банку. За другим по-казником можна обчислити рентабельшсть не тшьки окремого банку, але й банювсько! системи загалом. При цьому потр1бно пам'ятати, що за моделлю Дюпона показник вщношення прибутку до актив1в подшяеться на два складники, кожен з яких е окремим показником банювсько! прибутковост1:
1) маржа прибутку щодо загального операцiйного доходу (МП);
2) коефщент використання (об^овосп) активiв (ВА).
Звiдси, ПР^ГК = МП х ВА
активи
Ще одним аргументом пiдвищення податкового навантаження на банки е приховування прибуткiв та уникнення оподаткування за допомогою рiз-них схем та методiв. Ця обставина поставила перед податковою наукою i практикою завдання розробити ефективш методи протиди махшащям. Увагу дослiдникiв привернув банкiвський прибуток як база оподаткування. У ходi його аналiзу вченi дiйшли висновку, що, осюльки прибуток шляхом певних маншуляцш можна вiдносно легко приховати (мiнiмiзувати), то його необ-хщно замiнити чистими активами банку [7, с. 197]. Ця щея знайшла практич-ну реалiзацiю у низщ краш Латинсько! Америки, банки яких у 1989-1993 р. перейшло на оподаткування активiв: чистих (Болiвiя, Венесуела) i валових (Мексика, Аргентина, Перу, Еквадор).
Отже, бачимо, що встановити вплив швидкост об^у банкiвських за-собiв, якщо вона вiдома, на рентабельшсть банкiвськоï системи, у принцип можна. Однак наука ще не мае вщповщей на питання про конкретну об^о-вiсть засобiв банюв, як вона впливае на рентабельшсть i як рентабельшсть визначае ставку податку на прибуток банку.
За другим шдходом, обгрунтовують необхщшсть зниження податкового навантаження банювського сектора з метою бшьшого залучення ресур-Ыв банкiв у реальну економiку [8, 9].
Висою податки на прибуток банюв послаблюють ïx, посилюють нес-табiльнiсть банкiвськоï системи. За цих наслщюв неприпустимо встановлю-вати для банюв бiльшi податковi ставки на прибуток, шж для шдприемств ш-ших галузей та видiв дiяльностi. Окрiм того, високий податковий тиск на банки негативно впливае на величину вщсоткових ставок за кредит.
Дуже часто вища ставка оподаткування прибутюв банюв збшьшуе, особливо у короткотермшовому перiодi часу, ставку позичкового вщсотка. Е. Василишин i Л. Маршавша дiйшли висновку, що "державне регулювання структури iнвестицiйного портфеля комерцшних банюв, яке здшснюеться непрямим податковим методом, негативно позначаеться на швестицшнш стратеги банюв, посилюючи iзоляцiю фшансового сектора вiд реального i вь дiрванiсть банкiвського капiталу вщ виробничого, поглиблюючи розрив у ру-сi грошових, фiнансовиx i матерiальниx потокiв" [3, с. 52].
На наш погляд, це зумовлено ще й тим, що в умовах висо^ частки податкових вилучень з прибутку шдприемства не можуть забезпечити окуп-шсть кредш!в у потрiбнi термiни, а збiльшення пiд впливом податюв ставки позичкового вщсотка ще бшьше зменшуе ïxнiй платiжоспроможний попит на кредит. Потрiбно враховувати ще й те, що податки впливають не тшьки на попит на кредит, але й на пропозищю позичкового кашталу. Адже важкий податковий прес негативно впливае на обсяги кредитних ресурЫв банюв. Все це у шдсумку ютотно знижуе роль та значення позичкового кашталу та й самих банюв у процесах розширеного вщтворення економжи як на макро-, так i на мiкрорiвняx. Щоб активiзувати швестицшну, кредитну та депозитну дiяль-
шсть банюв у вщтворювальних процесах економ1чно! системи держави, пот-р1бно запроваджувати податков1 стимули.
Оподаткування банюв чинить значний вплив як на окрем1 банювсью операци, так i на !хню д1яльн1сть загалом. До реч1, саме в цьому i прояв-ляеться сутшсть оподаткування як важливо! прямо! умови банювсько! д1яль-носл. Так, висок ставки податюв породжують у банюв прагнення мш1м1зу-вати показники балансового прибутку шляхом створення штучних витрат i спрямування кошт1в у спещал1зоваш доч1рш структури. Податков1 пшьги (знижеш ставки податюв), наприклад, на доходи вЫх державних цшних папе-р1в, доходи по кредитах шдприемствам прюритетних галузей економжи тощо можуть сприяти актив1заци банювсько! д1яльност1 у названих напрямках.
Ухвала кер1вництвом банку ршення про впровадження нового фшан-сового шструменту, банювського продукту, шновацшно! технологи супрово-джуеться анал1зом д1яльност1. При цьому дохщшсть е видимим показником, однак оподаткування може звести очжувану дохщшсть до нуля i навль приз-вести до збитюв. З ще! причини банки шд час розроблення i впровадження нових фшансових шструменлв i банювських продуклв обов'язково повинш враховувати чисту дохщшсть, тобто дохщшсть з врахуванням оподаткування.
Оподаткування - це зовшшнш чинник впливу на банювську д1яль-шсть. Водночас, зовтшш чинники доцшьно подшити на прям1 i непрямь Прям1 чинники безпосередньо впливають на напрямки, обсяги та шструмен-ти банювсько! д1яльност1 i спрямоваш передуЫм або виключно на банки. Непрям! чинники прямо не пов'язаш з банювською д1яльшстю i спрямоваш насамперед на шш1 види д1яльност1 (промислове виробництво, видобуток ко-рисних копалин, освгта, наука, страхування тощо), що мае вплив на шстру-менти та напрямки д1яльност1 банюв.
Непрям1 чинники - це опосередковаш ди на банювську д1яльшсть. В умовах децентрал1зованого управлшня економшою значення i масштаби неп-рямих механ1зм1в впливу на банювську д1яльшсть зростають. Попри це, нас-лщки непрямих чинниюв i метод1в регулювання банювсько! д1яльност1 знач-но склaднiше прогнозувати, а "прояв результaтивностi непрямого регулювання характеризуеться, на вщмшу вщ прямого мехашзму регулювання, часовим лагом" [10, с. 39].
До непрямих чинниюв банювсько! д!яльност належить оподаткування юридичних i ф!зичних оЫб, як! е кшентами бaнкiв. Наприклад, розмщен-ня у банках грошових зaсобiв на депозитних рахунках потребуе вщ юридичних оЫб оформлення вщповщних докуменлв у податкових органах. Однак, киентам бaнкiв це було не зовшм випдно i зручно i тому вони розмiщувaли сво! кошти в шших фшансових шструментах, наприклад, векселях.
Якщо норми вщрахувань з фонду оплати пращ у державш сощальш небюджетнi фонди висок!, то це стимулюе створення i використання р!зних кредитно-депозитних i страхових схем з виплати зарплати, що сприятиме шдвищенню показниюв виданих кредитiв ф!зичним особам, розмщених де-позилв ф!зичних оЫб, збiльшенню показника середнix ставок за депозитами i зменшенню ставок за кредитами.
До зовтштх непрямих чинниюв (методiв) впливу на банювську дь яльшсть необxiдно зачислити встановлення термшв сплати подaткiв i з6ор!в,
визначення перелжу шформацп, необxiдноï для надання податковим органам, передбачення санкцш за порушення податкового законодавства тощо.
Банки е посередниками у перерахунку податюв i зборiв юридичних i фiзичниx оЫб у бюджет, вони виконують функцп податкових агентiв - утри-мують i перераховують у бюджет подохщний податок, податок на закушвлю готiвковоï iноземноï валюти та шших податкiв, зборiв i платежiв.
Ще донедавна банки здшснювали касове виконання бюджету i вели рахунки податкових шспекцш i бюджетних оргашзацш. Саме у цей час, ви-користовуючи вади податкового законодавства, виник особливий '^знес" проблемних банюв, який полягав у тому, що таю банки не виконували пла-^жних доручень киенлв на перерахування податкових платежiв у бюджети всix рiвнiв i позабюджетш фонди. За чинним тодi законодавством обов'язки платника податкiв при цьому вважали виконаними, але грошi у бюджет не надходили, осюльки банк ïx не перераховував.
Про велику роль оподаткування у банювсьюй дiяльностi свщчать такi приклади iз свiтовоï практики:
1. Гучнi скандали навколо окремих банкiв (наприклад, Bank of New York) щодо вщмиваиня грошей i ухилення вiд оподаткування.
2. Створення та iснування офшорних зон з метою мiнiмiзацiï податкових платеж1в.
3. Дотримання принципу конфщенцшносп вкладiв i нерозголошення ш-формацп, зокрема податковим органам про ктенив i рух засобiв на ïxmx рахунках. Це швейцарським банкам надало великоï популярностi у дшо-вому свт.
Отже, за допомогою податюв можна ютотно впливати на дiяльнiсть банкiв. Однак нинi головним завданням податкового впливу на дiяльнiсть в^-чизняних комерцiйниx банкiв е, по-перше, переорiентацiя вкладень банкiв у реальний сектор економiки, а не у спекулятивш iнструменти банкiвськоï дiяль-ност (мiжбанкiвське кредитування, ринок цiнниx паперiв, валютнi цiнностi).
По-друге, податкове втручання у банкiвську дiяльнiсть не повинно послаблювати фшансову стiйкiсть банкiв i сприяти 1хньому банкрутству, особливо малих банкiв.
По-трете, податкове регулювання повинно протидiяти наростанню мо-нополiзацiï у банювнищш, оскiльки монополiзацiя ринку банювських про-дуктiв створюе умови та можливост для перекладання податкового тягару на кшенлв через зростання вщсоткових ставок за користування кредитами, зни-ження ставок на депозити, збшьшення комiсiйниx тарифiв тощо.
Висновки. Податки, незалежно вiд джерела ïx сплати, е для банку витратами. Водночас цша банювського продукту формуеться iз витрат i прибутку. Звщси, зниження податкового тягаря мае сприяти досягненню таких цшей: збшьшення привабливос^ банювських продукпв; зменшення вироб-ничих витрат кшенлв банку i збшьшення ïxньоï дiловоï активностi, а також надходжень податкових платежiв у бюджет; зниження банювських ставок i тарифiв за послуги; стимулювання розвитку конкуренцп у банювнищш.
Отже, на банювську систему впливають як внутрiшнi, так i зовшшш чинники. Оподаткування банюв належить до зовнiшнix чинникiв, але може
мати як пряму, так i непряму дда. В останш роки роль та значення оподатку-вання банювсько! дiяльностi посилюються, що зумовлено значною мiрою дво-1ст1стю його сутностi: з одного боку, оподаткування прямо впливае на банки i 1хт операци, з iншого - оподаткування кшенлв непрямо (опосередковано) впливае на дiяльнiсть банкiв та 1хню дiлову актившсть. Полем для подальших дослiджень може виступити критичний перегляд впровадження оподаткування банювських депозилв в УкраАт в умовах свггово! фшансово! кризи.
Лггература
1. Сисоева Т. Перелш банкiв за рiвнем податкового навантаження за рiвнем податково-го навантаження по сплат податку на прибуток за I квартал 2006 р. / Т. Сисоева // Вюник по-датково! служби Украши. - 2006. - № 22. - С. 4-8.
2. Лисенко С.В. Вплив податкового законодавства на швестицшний кшмат в Украш / С.В. Лисенко // Нау^ пращ НДФ1. - 2002. - № 3. - 360 с.
3. Василишен Э.Н. Механизм регулирования деятельности коммерческих банков в Ро-сии на макро- и микроуровне / Э.Н. Василишен, Л.Я. Маршавина. - М. : ОАО "Изд-во "Экономика", 1999. - 271 с.
4. Лыкова Л.Н. Бюджетно-налоговые механизмы в становлении рынка : дисс. ... д-ра экон. наук // Л.Н. Лыкова. - М., 1993.
5. Любенцова Т.В. Принципы и методы налогового регулирования структуры общественного производства : дисс. ... канд. экон. наук / Т.В. Любенцова. - М., 1995.
6. Пинская М.Р. Налогообложение субъектов предпринимательства в Российской Федерации : дисс. ... канд. экон. наук / М.Р. Пинская. - М., 1996.
7. Делягин М.Г. Экономика неплатежей: как и почему мы будем жить завтра / М.Г. Делягин. - М., 1997. - 348 с.
8. Аманжаев А.А. Роль государства при переходе к рыночной экономике и ее особенности в финансово-кредитной сфере : дисс. ... канд. экон. наук / А. А. Аманжаев. - М., 1996.
9. Соколова Е.М. Активизация кредитных отношений коммерческих банков с промышленными предприятиями : дисс. ... канд. экон. наук / Е.М. Соколова. - Ростов-на-Дону, 1997.
10. Бутыльков М.Л. Факторы банковской деятельности и место налогообложения в их системе / М.Л. Бутыльков // Дайджест - Финансы. - 2002. - № 3. - С. 35-42.
Сербина О.Г. Влияние налогообложения на доходность и направления развития банковской деятельности
Комплексно раскрыто влияние налогообложения на деятельность банков, доходы бюджета и экономики в целом через изменение цены банковских продуктов и их доступности. Критически пересмотрены аргументы "за и против" увеличение налоговой нагрузки на банковскую деятельность. Выделены основные функции налогообложения банков и поданы рекомендации относительно его совершенствования.
Serbyna O.G. Influence of taxation on profitability and development of banking activities
With complex approach impact of taxation on banking activity, budget incomes and whole economy through price and availability of banking products is covered. Arguments to increase and arguments to decrease taxes on banks are critically reconsidered. Main functions of bank's taxation are defined and ways of its improvement are suggested.
УДК658.012.23:657.3 Доц. Н.С. Станасюк, канд. екон. наук;
студ. €.О. Угольков - НУ "nbsiecbm полiтехнiка"
КОНЦЕПТУАЛЬН1 ОСНОВИ СТРАТЕГ1ЧНОГО АНАЛ1ЗУ
Проаналiзовано основш методичш тдходи до трактування сутносп стратепч-ного аналiзу, визначення його об'екпв. Розглянуто потенщал та його складники як об'екти стратепчного аналiзу. Встановлено, що досягнення стратепчних завдань тд-
