CC BY
139
Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2008, вип. 18.5
Табл. 5. Ймовiрнiсть виникнення Hamiduie впливу чиннитв _макросередовища на ситуаци_
Чинники макросередовища Наслщки впливу Имов1рност1 виникнення нас-лщшв впливу
Економ1чт Збщьшення обсяпв експорту та 1мпорту товар1в 0,09
Зменшення кщькост1 збиткових пщприемств 0,04
Регюнальт диспропорцп в товарообку пщприемств 0,02
Пол1тико-пра-воы Збщьшення обсяпв експорту та 1мпорту товар1в 0,04
Зменшення кщькост1 збиткових пщприемств 0,02
Науково-шно-вацшт Зменшення кщькост1 збиткових пщприемств 0,02
Сощальт Регюнальт диспропорцп в товарообку пщприемств 0,008
Географ1чт Регюнальт диспропорцп в товарообку пщприемств 0,0049
Вузький сегмент непродовольчих товар1в на сщьському ринку 0,014
Збщьшення обсяпв експорту та 1мпорту товар1в 0,0175
Мала кщьшсть об'екив торпвл1 на сел1 0,0259
Демограф1чт Регюнальт диспропорцп в товарообку тд-приемств 0,07
Вузький сегмент непродовольчих товар1в на сщьському ринку 0,02
Мала кщьшсть об'екив торпвл1 на сел1 0,037
Ринков1 Збщьшення обсяпв експорту та 1мпорту товар1в 0,015
Лггература
1. Generald D. Bell. Organization and the External Environment 1997, in McGuire, op.cit.
2. Porter M.E. Competitive Advantage. - N-Y, 1985.
3. Власюк О.С. Можливост застосування анаштичного планування для обгрунтування та пщготовки рiшень на вищих рiвнях управлiння// Сер.: Науковi доповщ. - К.: Н1С. - 1995, вип. 47. - 72 с.
4. Виханский О.С. Стратегическое управление. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1995. - 456.
5. Горбенко О.В. Забезпечення ефективносп функщонування пщприемств в умовах не-визначеностi// Системш методи керування, технологiя та оргашзащя виробництва, ремонту i експлуатацп автомобшв: Науковий журнал. - 2003. - С. 262-263.
6. Казакова Ю.Б. Ощнка факторiв, що впливають на розвиток роздрiбноi торговельно'! мережi// Торпвля i ринок Укра'ни. - Донецьк: Донецький ДУЕ^ iM. Туган-Барановського. -Донецьк. - 2005, вип. 20. - 391, 265 с.
7. Котлер Ф. Основы маркетинга. - М.: Прогресс, 1990. - С. 152-176.
8. Мазарак1 А.А. та шшг Економша торговельного пщприемства: Пщручник для вузiв/ Пiд ред. проф. Н.М. Ушаково'!. - К.: Хрещатик, 1999. - 800 с.
УДК 058.232.2.085 (477) Доц. Н.Й. Реверчук, канд. екон. наук -Львiвськuй т-т бантвськог справи Умверситету банмвсько'( справи НБУ;
здобувач О.Г. Сербина - Львiвськa КА
заруб1жний досв1д податкового регулювання банк1всько1 д1яльност1 та його застосування
в укра1н1
Дослщжено зарубiжний досвiд податкового регулювання банювсько'! дiяльнос-тi держав з ринковою та перехiдною економiкою, з'ясовано дieвi методи пiльгового
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
оподаткування банюв, виявлено особливостi оподаткування банювського прибутку та обладнання банкiвських продуктiв i послуг ПДВ
Ключов1 слова: пшьгове оподаткування банкiв, система оподаткування бан-к1всько'1 дiяльностi, податок на прибуток банюв, оподаткування додано'1 вартостi банюв.
Assoc. prof. N.Yo. Reverchuk - Lviv institute of banking University of banking of the NBU; competitor O.G. Serbyna - L'viv commercial academy
Foreign experience of banking business tax control and its implementation in Ukraine
Foreign experience of tax control banking business countries with market and transforming economy was investigated in the article. Effective methods of bank favourable taxing were found out. Certain taxation peculiarities of bank profit, banking products equipment and VAT services were discovered.
Keywords: bank favourable taxation, banking business tax system, banking profit taxation, bank value added taxation
Постановка проблеми. Анашз практики оподаткування вггчизняних комерцшних банюв дае змогу зробити висновок про необхщшсть детального вивчення заруб1жного досвщу застосування банювського податкового права та податкових регулятор1в розвитку банювництва. В Укршш р1вень доход-ност вщ банювсько1" д1яльност1 вищий, шж у сектор! реальноï економжи, що економ1чно не виправдано. У цих умовах потр1бно реашзовувати закони та податков1 шструменти, яю б сприяли переливу кашталу i3 фшансового сектора у високотехнолопчш галуз1 реального виробництва. I заруб1жний досвщ виршення цього завдання може для нас бути корисним i повчальним.
yv • • • ^ • • •• • г-р ' •
Останш дослiдження i публiкацil за темою статтi. Тема зарубшного досв1ду оподаткування комерцшних банюв е маловивченою у в^чизнянш фь нансовш наущ, бшьше уваги придшяеться анал1зу оподаткування шдприемств реального сектора економжи i податкових систем заруб1жних краш загалом. Одшею !з небагатьох наукових праць з ще1* проблеми е наукова стаття С. Тир-тишного [1], а також по6!жш звертання до оподаткування банюв закордонних дослщниюв, як! спещально вивчають зарубiжну фюкальну пол^ику.
Мета статтi полягае в тому, щоб дослщити доступний зарубiжний досвщ з оподаткування комерцiйних банюв i визначити конкретш напрямки його застосування у вггчизняному банкiвництвi.
Виклад основного матерiалу. У Росiï у 90-х роках ХХ ст. урядовщ згадали про регулювальну функщю податюв i намагались стимулювати банки актившше виступати у рол! iнвесторiв реальноï економiки. За тодашшм податковим законодавством звшьнявся прибуток, отриманий вщ наданих кредитiв строком на три i бшьше роюв. Однак на практищ, незважаючи на звiльнення вщ оподаткування, тшьки 2,1 % вщ загально1' суми виданих кре-дш!в за 1994 р., були видаш на строк три i бшьше роюв [1, с. 23]. Банюрам загрожували великi ризики, оскшьки було важко проконтролювати викорис-тання кредш!в за цшьовим призначенням. Окр!м того, бшьшу частину таких кредитiв було видано холдингам, основна д!яльшсть яких була зосереджена у сферi об^у. За ощнкою С.А. Тиртишного, бшьше 60 % вщ суми виданих кре-
Науковий iticiiiiK НЛТУ Украши. - 2GG8, вип. 18.5
дш!в пpипaдaлa на таю xoлдинги i тiльки 3O % бyлo спpямoвaнo y пpoмислo-вiсть кpaïни [1, с. 23].
Звщси виснoвки для Укpaïни:
1) зaпpoвaдження тiльки oднoгo пoдaткoвoгo iнстpyментa, який стимулюе iнвестицiйнy дiяльнiсть банюв, не дoстaтньo. Неoбxiднo чiткo визначити гaлyзевi пpiopитети yкpaïнськoï екoнoмiки i пеpелiк ^д^^мотв циx га-лузей, яким дoцiльнo надавати пoдiбнi пеpевaги i звiльняти ïx пpибyтoк вщ пoдaткy.
2) банки пoвиннi мати raparnró вiд ypядy щoдo пoвеpнення кpедитiв aбo надавати так кpедити y вексельнiй фopмi.
3) ш^б банки мали стимул стpoгo кoнтpoлювaти нaпpямки викopистaння зaсoбiв, як швестуються y пiдпpиeмствa, тpебa звiльнити вщ oпoдaткy-вання пpибyтoк кoмеpцiйниx банюв, який набавляемся y виглядi ^я-миx iнвестицiй y пiдпpиeмствa ^^pm^ra^ галузей. В Укpaïнi, за чин-ним зaкoнoдaвствoм, пpямa чи oпoсеpедкoвaнa участь банку y кaпiтaлi будь-я^го пiдпpиeмствa, yстaнoви не пoвиннa пеpевищyвaти 15 % кат-талу банку, а сукупт iнвестицiï банку не говинт пеpевищyвaти 6O % ве-личини кaпiтaлy банку [2, с. 5O].
У свiтoвiй пpaктицi зaстoсoвyються piзнi метoди пiльгoвoгo oпoдaткy-вання банюв:
• зниження стaвoк oпoдaткyвaння на тpивaлий час дiяльнoстi банку. Hanp^-лад, y Фpaнцiï нoвoствopеним банкам надаються пiльги щoдo сплати шдат-ку з кoмпaнiй пpoтягoм п'яти poкiв. Пеpшi два po^ пoдaтoк взaгaлi не спла-чуеться, на тpетiй piк - лише 25 % ставки, четвеpтий prn - 5O %, п'ятий prn -75 % i тшьки на шoстoмy poцi ставка стaнoвить 1OO % [3, с. 1O6];
• надання пoдaткoвoгo кpедитy, пpичoмy це стасуемся piзниx пoдaткoвиx плaтежiв;
• визначення неoпoдaткoвyвaнoгo мiнiмyмy дoxoдiв. Це стасуемся не лише фiзичниx oсiб пpи визнaченнi та poзpaxyнкy пpибyткoвoгo пoдaткy, а й бан-шв пpи сплат усякик пoдaткoвиx плaтежiв (ПДВ, на дoxoди тoщo);
• пoвне звiльнення баншв вщ сплати пoдaткoвиx плaтежiв. Нaйбiльш вдо-мим е звiльнення вiд oпoдaткyвaння вiдсoткiв, як виплачуються за тазиками мiсцевиx opгaнiв влади (США);
• пoдaткoвi пiльги oкpемим банкам, як надаються для ïx пiдтpимки та ш-дaльшoгo poзвиткy;
• ^и пpoведеннi банками фiнaнсoвиx orapaurn, тaкиx як блaгoдiйнi вiдpaxy-вання, пiдтpимкa лiкapень, вiдpaxyвaння y piзнi фoнди pелiгiйниx opгaнiзa-цiй. У бiльшoстi кpaïн так кoшти не тдлягають oпoдaткyвaнню;
• пiльги на oкpемi види вит^ат. Це стасуемся кoштiв, як сплачуються y piзнi сoцiaльнi фoнди (пенсiйний, сoцiaльнoгo стpaxyвaння, безpoбiтниx та iн.).
Для у^аш^к^ бaнкiв дoцiльним бyлo б застосування такта пiльг, як:
• звшьнення вiд oпoдaткyвaння кoштiв баншв, як iнвестyються в iннoвaцiйнi тд^иемства;
• надання пшьг в oпoдaткyвaннi баншв, щo здiйснюють дoвгoстpoкoве швес-тицшне кpедитyвaння.
Система oпoдaткyвaння бaнкiвськoï дiяльнoстi y poзвинyтиx кpaïнax неoднopiднa. Це стасуемся нaвiть oкpемиx пoдaткiв, зoкpемa ПДВ (див. табл.1)
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Табл. 1. Рiвень податку на додану варт^ть i його частка _у податкових доходах та у ВВП [4, с. 166]_
Кра!на Р1к уведен-ня ПДВ Питома вага у податкових доходах, % Питома вага у ВВП, % Стандартна ставка ПДВ, %
Австр1я 1973 21,7 9,1 20
Бельпя 1971 16,5 7,5 21
Великобритатя 1973 14,7 5,7 17,3
Грещя 1987 14,9 5,3 18
Датя 1967 20,6 9,9 25
1рланд1я 1972 21,3 8,4 21
1спатя 1986 13,9 3,9 16
1тал1я 1973 15,1 6,2 19
Люксембург 1970 13 5,4 15
Нвдерланди 1969 15,7 6,2 17,5
Н1меччина 1968 16,9 6,3 15
Португал1я 1986 13,3 4,3 17
Фшлянд1я 1994 - - 22
Франщя 1968 19,9 9 20,6
Швещя 1969 13,4 6,8 25
Так, у Франци вартють банювських послуг обкладаеться ПДВ за ставкою 18,6 %, однак юнуе перелж послуг, яю не оподатковуються. У Великоб-ритани нинi iснуе три ставки ПДВ: максимальна - 27,5 %, стандартна - 8 %, пшьгова - 0 % [3, с. 104]. Перелж банювських послуг подано у Списку 5 Закону про ПДВ (1983 р.). Нульова ставка означае, що банювська послуга попа-дае тд обкладення ПДВ, але податковий оклад обчислюеться за ставкою 0 %. Економiчний змiст пшьги полягае у тому, що банк, який реалiзуе сво! послу-ги, може зарееструватися як платник податку i вимагати повернення сплаче-них сум ПДВ iз бюджету [1, с. 24]. Цей вид пшьги доцшьно застосовувати до таких послуг, яю дають невеликi надходження через малi обiги або, коли складно визначити додану вартють. Деякi послуги комерцшних банкiв Укра-!ни до таких послуг належать.
В 1тали дiе чотири ставки ПДВ - 4 %, 9 %, 13 %, 19 % [3, С. 116]. Однак додана вартють вщ банювсько! дiяльностi обкладаеться за максимальною ставкою. В 1тали вщ сплати ПДВ звiльняються операцп iз золотом та шозем-ною валютою. У банювнищв США ПДВ не використовуеться. В 1спани у 1994 р. було встановлено три ставки: 4 %, 7 %, 16 %, однак банкiвськi операцп вiд сплати ПДВ звiльняються. Якщо взяти податок на прибуток банюв, то вiн також у рiзних кра!нах застосовуеться по-рiзному.
Наприклад, у США основна ставка податку на доходи корпорацш ста-новить 84 %, але вш вноситься стушнчасто. Банк сплачуе 15 % за кожш 50 тис. доларiв оподатковуваного доходу, 25 % - за наступш 25 тис. доларiв i 34 % - на решту суми. Окрiм того, на доходи у межах вщ 100 до 335 тис. до-ларiв встановлений додатковий збiр величиною 5 %. Податкова реформа США 1986 р. внесла значш змши у процедуру оподаткування банювського прибутку. Так, при обчисленш оподатковуваного прибутку банкiв з нього ви-лучаються вiдсотки, яю отримано по урядових облiгацiях (за встановленою нормою). Доходи вщ державних обл^ацш, якi були випущенi шсля 4 серпня 1998 р., вилучаються банками iз оподатковуваного прибутку обсягом 10 %. -
Науковий тсник НЛТУ Укра'1'ни. - 2008, вип. 18.5
Названа вище реформа запровадила альтернативний мiнiмальний податок, який нараховуеться за ставкою 20 % замють трьох дiючих ставок податку на прибуток корпорацш (15 %, 25 % i 34 %о) до суми, яка складаеться iз зви-чайного оподатковуваного доходу, збшьшеного на суму податкових пiльг i половини суми перевищення доходу над оподатковуваним доходом з враху-ванням податкових пiльг. Банки також мають право пiльгувати прибуток на суму, яка дорiвнюе вiдрахуванням у резерви по безнадшних боргах, але ця сума залежить вщ величини власного капiталу банку. К^м федерального податку, у рiзних штатах е податок штату на прибуток банку, його ставки рiзнi. Найбшьший цей податок у штат Айова - 12 %, а найменший - у штатi Юта -5 % [1, с. 24]. У деяких штатах замють податку на прибуток передбачено ль цензда, в шших розроблено спещальш податки. Так, у штатi Техас банки спла-чують податок на володшня нерухомiстю, а також податок на акцп банкiв.
У Шмеччиш податок на доходи корпорацiй вилучаеться з балансового прибутку компанн, причому, ставка податку на нерозподiлений прибуток -50 %, а на прибуток, який направляеться на виплату дивiдендiв - 36 % [1, с. 170]. Особливютю оподаткування банюв у Шмеччиш е те, що вiдсотки, яю отриманi за надаш кредити, податком на доходи корпорацш не оподатковуються.
Висновки. Отже, аналiз зарубiжного досвiду щодо оподаткування бан-ювсько! дiяльностi дае змогу визначити таю головш вислiди:
• банки доцшьно звшьняти вщ оподаткування !х прибутюв, якщо щ прибутки направляються у вигляд1 прямих швестицш у тдприемства прюритетних галузей;
• банкам доцшьно надавати пшьги з оподаткування !х прибутшв, якщо вони швестуються в шновацшт тдприемства або направляються у довгостроко-ве швестицшне кредитування;
• необхвдно застосовувати цшсну систему податкових шструменпв, оскшьки застосування тшьки одного податкового стимулятора не защкавить банки у нарощувант кредитно!, депозитно! та швестицшно! д1яльност1.
Л1тература
1. Тыртышный С.А. Зарубежный опыт налогообложения коммерческих банков// Финансы. - 1997, № 7. - С. 23-25.
2. Закон Укра'ни "Про банки 1 банювську д1яльнють" вщ 7 грудня 2000 р. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: www.zakon.rada.gov.ua
3. Литвиненко Я.В., Якушик 1.Д. Податков1 системи заруб1жних кра!н: Навч. пос. - К.: МАУП, 2004. - 208 с.
4. Литвиненко Я.В. Податкова пол1тика: Навч. пос. - К.: МАУП, 2003. - 224 с.
УДК 658.9 Доц. М.К. Колкник, канд. екон. наук;
магктр Г.В. Рубаха - НУ "Львiвська полiтехнiка"
збалансована система показник1в як спос1б п1двищення ефективност1 управл1ння д1яльн1стю
шдприсмства
Розглянуто концепцп впровадження та функцюнування збалансовано! системи показниюв, етапи впровадження збалансовано! системи показниюв на пщприемста,
