CC BY
66
Ф1НАНСИ, ГРОШОВИЙ ОБ1Г, КРЕДИТ УДК 336.225
Дзюба О.В.,
acnipaHT Национального университету ДПС УкраУни
ПОДАТКОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БАНК1ВСЬКО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В УКРА1Н1 ТА ВИЗНАЧЕННЯ ЙОГО ПР1ОРИТЕТНИХ ФУНКЦ1Й
Стаття присвячена формуванню деф!н1цИ' - податкове регулювання банювськоi д!яльност1. Визначення основних функц!й податюв та податково'1' полпики, що мають принципове значення при дИ податкового регулювання банювсьш д!яльностi.
Ключов1 слова: податкове регулювання банювсьш дяльнос v, банювська дiяльнiсть, банювське регулювання, податкове регулювання, функцИ податюв, функцИ податковоi полпики.
Статья посвящена формированию дефиниции - налоговое регулирование банковской деятельности. Определение основных функций налогов и налоговой политики, имеющие принципиальное значение при действия налогового регулирования банковской деятельности.
Ключевые слова: налоговое регулирование банковской деятельности, банковская деятельность, банковское регулирование, налоговое регулирование, функции налогов, функции налоговой политики.
The article is devoted to the definition - the tax regulation of banking activities. Determination of the basic functions of taxes and tax policies that are fundamental to the validity of the tax regulation of banking activities.
Key words: tax regulation of banking, banking, banking regulation, tax regulation, tax function, the function of tax policy.
Як свщчить свтовий досвщ, у тому чиш й досвщ ocTaHHix poKiB, ефективне функцюнування ринковоУ еко-номки, незважаючи на влacтивi Уй самооргаызацю та саморегулювання, неможливе без державного регулювання екoнoмiчниx та со^альних процеав на piвнi сусптьства, регюшв та суб'екпв господарювання.
Банки е дieвим Ыструментом держави у pеaлiзaцií його екoнoмiчнoí пол^ики. Баншська система, як елемент ринковоУ Ыфраструктури, забезпечуе розвиток екoнoмiки. Адже гpoшoвo-бaнкiвcькa система е потужним джерелом дoxoдiв державного бюджету завдяки податковому регулюванню банювсьш дiяльнo-cтi. Податкове регулювання грошово-кредитноУ бaнкiвcькoí дiяльнocтi е також важливим i з огляду на без-пеку та cтaбiльнicть розвитку екoнoмiчнoí системи: ефективне та безпечне функцюнування екoнoмiчнoí си-стеми держави значною мipoю залежить вiд opгaнiзaцií роботи и гpoшoвo-бaнкiвcькoí системи [1,с. 251].
Актуальшсть дослщження полягае в тому, що податкове регулювання банювсьш дiяльнocтi в Укpaíнi через використання певних податкових вaжелiв, мае багатогранний вплив не лише на банки але й на структуру економки кра'(ни.
Метою статт - формування дефтщи податкового регулювання бaнкiвcькoí дiяльнocтi, вибip кpитеpiíв оптимального податкового регулювання та основних функ^й з прикладом практичного застосування.
Досягнення мети pеaлiзуeтьcя через постановку та виpiшення наступних завдань, що мають принципове значення при формуванш визначення "податкове регулювання банювсьш дiяльнocтi", а саме :
1. пpoaнaлiзувaти значення таких термов, як бaнкiвcькa дiяльнicть, банювське регулювання, податкове регулювання для формулювання термту податкове регулювання банювсьш дiяльнocтi.
2. визначити напрямки оптимального податкового регулювання шляхом вибору pеaлiзaцií певних функ^й.
3. об^рунтувати практичну знaчимicть податкового регулювання бaнкiвcькoí дiяльнocтi.
Та перш за все пoтpiбнo дати визначення теpмiну - "податкове регулювання банювсьш дiяльнocтi" через вщсутнють такого. В cучacнiй нау^ широко розглядаеться значення теpмiнiв - банювська дiяльнicть, бaнкiвcьке регулювання, податкове регулювання, розглянемо ^ формулювання для визначення вищезаз-наченого теpмiну.
Кириченко О.А. надае коротке визначення, де пщ бaнкiвcькoю дiяльнicтю маеться на увaзi дiяльнicть банку з метою отримання прибутку [2, с.29]. В Зaкoнi Укpaíни "Про банки i бaнкiвcьку дiяльнicть" вiд 01.06.2010 N 2289-VI ^i змiнaми та доповненнями) банювська дiяльнicть трактуеться як залучення у вклади грошових кошт фiзичниx i юридичних ociб та розмщення зазначених кoштiв вiд свого iменi, на власних умовах та на власний ризик, вщкриття i ведення бaнкiвcькиx paxункiв фiзичниx та юридичних оаб [ 3, с.32].
Ващенко Ю.В. пропонуе розглядати банювську дiяльнicть в широкому та вузькому розумтш, де в широкому розумтш пiд бaнкiвcькoю дiяльнicтю розумшться вci види oпеpaцiй, якi можуть здiйcнювaти вiдпo-вiднo до законодавства про банки, а у визначених законом випадках - rn0i юридичш особи. У вузькому ро-зумтш бaнкiвcькa дiяльнicть включае в себе лише ^ oпеpaцií, якi видтяють банк з числа iншиx фтансово-кредитних установ [4, с.107 ].
У сучасному розумтш бaнкiвcькa дiяльнicть - це широкий спектр вщносин, що передбачае i визначае фiнaнcoвo-екoнoмiчну cпpoмoжнicть i пoтенцiaл держави: пщприемницыку дiяльнicть - caмocтiйну на влас-
© Дзюба О.В., 2011
Екoнoмiчний вicник унiвеpcитету | Випуск № 17/1 203
ний pизик з мeтoю oдepжaння пpибyткy; дiяльнicть бaнкiв як caмocтiйниx cyб'eктiв гocпoдapювaння; влa-днo-opгaнiзaцiйнy дiяльнicть Haцioнaльнoгo бaнкy Укpaïни як цeнтpaльнoгo бaнкy дepжaви - ocoбливoгo opгaнy дepжaвнoгo yпpaвлiння, нaдiлeнoгo дepжaвoю влaдними пoвнoвaжeннями i виключними фyнкцiями y cфepi гpoшoвoгo oбiгy [б, c.62], зaзнaчae пpoфecop B.Л. Opтинcький, i нa нaшy думку цe е нaйбiльш точ-нe визнaчeння.
Ha cьoгoднi нe icнye eдинoгo визнaчeння пoняття "бaнкiвcькe peгyлювaння". Haвeдeмo ocнoвнi з ниx. 6pпилeвa H.Ю. poзyмie бaнкiвcькe peгyлювaння як "cиcтeмy cпeцифiчниx пpaвил пoвeдiнки нopмaтивнoгo xapaктepy, cфopмyльoвaниx дepжaвними opгaнaми, iншими влaдними cтpyктypaми, a тaкoж нeдepжaвни-ми caмopeгyльoвaними opгaнiзaцiями, мeтoю якиx е oбмeжeння бaнкiвcькoï aктивнocтi i, гoлoвним чинoм, бaнкiвcькиx oпepaцiй". Литвин H. ввaжae, щo пщ бaнкiвcьким peгyлювaнням пoтpiбнo poзyмiти cy^mc^ piзнoмaнiтниx мeтoдiв i зacoбiв (iнcтpyмeнтiв), зa дoпoмoгoю якиx дepжaвa впливae нa дiяльнicть бaнкiв з мeтoю peaлiзaцiï цiлeй гpoшoвo-кpeдитнoï пoлiтики тa здiйcнюe нaгляд (кoнтpoль) зa дoтpимaнням бaнкa-ми вcтaнoвлeниx вимoг. Bacилишeн E.M. тa Mapшaвiнa Л.Я. ввaжaють, щo бaнкiвcькe peгyлювaння - цe фopмyлювaння i видaння yпoвнoвaжeними вiдoмcтвaми кoнкpeтниx пpaвил aбo пpипиciв (iнcтpyкцiй), якi бaзyютьcя нa дiючoмy зaкoнoдaвcтвi i визнaчaють cтpyктypy i cпocoби вeдeння бaнкiвcькoï cпpaви. Як бa-чимo, нaвeдeнi визнaчeння нe вpaxoвyють вимoгy щoдo фiнaнcoвoï cтiйкocтi бaнкy тa йoгo cтaлoгo poзвит-ку. Л.А. Kлюcкo, нa нaшy думку нaдae бiльш тoчнe визнaчeння бaнкiвcькoгo peгyлювaння, якe пpoпoнye тpaктyвaти: " як кoмплeкc зaxoдiв, щo вживaeтьcя вiдпoвiдними дepжaвними opгaнaми влaди для пщфи-мaння фiнaнcoвoï cтiйкocтi тa cтaлoгo poзвиткy кoмepцiйниx бaнкiв i бaнкiвcькoï cиcтeми в цiлoмy, a тaкoж для oбмeжeння нeгaтивниx нacлiдкiв piзнoмaнiтниx pизикiв" [6, c.40].
Як зaзнaчae Iвaнoв Ю. oднieю з нaйвaжливiшиx i нaйбiльш eфeктивниx cклaдoвиx дepжaвнoгo peгyлю-вaння е пoдaткoвe peгyлювaння, oб'eктaми якoгo виcтyпaють coцiaльнo-eкoнoмiчнi пpoцecи нa мaкpo-, мe-зo- тa мaкpopiвняx. Цeй тepмiн шиpoкo викopиcтoвyeтьcя нayкoвцями як oдин з бaзoвиx eлeмeнтiв пoня-тiйнoгo aпapaтy cyчacнoï пoдaткoвoï тeopiï[7, c.39].
У MocapN бюджeтниx тepмiнiв пoдaткoвe peгyлювaння poзглядae як "cyкyпнicть мip нeпpямoгo впливу дepжaви нa poзвитoк виpoбництвa шляxoм змiни нopми вилyчeння дo бюджeтy зa paxyнoк пoнижeння aбo пiдвищeння зaгaльнoгo piвня oпoдaткyвaння: cтaвки пpямoгo iндивiдyaльнoгo пpибyткoвoгo пoдaткy, пo-дaткy нa пpибyтoк пiдпpиeмcтв, нeпpямиx пoдaткiв"[8].
Ha нaшy думку дaнe визнaчeння нe е вичepпним, тому щo зacтocyвaння пoдaткoвoгo peгyлювaння нe oбмeжyeтьcя виключнo виpoбництвoм тa зм^ю cтaвoк пoдaткiв.
Taкoж ми нe пoгoджyeмocь iз дyмкoю H. Зaйця пpo тe щo пoдaткoвe peгyлювaння е oдним з нaйбiльш динaмiчниx й мoбiльниx eлeмeнтiв пoдaткoвoгo мexaнiзмy в cфepi дepжaвнoгo пoдaткoвoгo peгyлювaння, дe йoгo ocнoвy cклaдae cиcтeмa eкoнoмiчниx зaxoдiв oпepaтивнoгo втpyчaння y xiq викoнaння пoдaткoвиx зoбoв'язaнь[9, c.130]. Aджe iнcтpyмeнти пoдaткoвoгo peгyлювaння дaлeкo нe зaвжди мaють oпepaтивний xapaurep. У випaдкy, кoли ïx зacтocyвaння cпpямoвaнo нa дocягнeння cтpaтeгiчниx, ocнoвoпoлoжниx цiлeй coцiaльнo-eкoнoмiчнoï cиcтeми (нaцioнaльнoгo гocпoдapcтвa) цiлeй, i зaзвичaй, нe мoжe бути oтpимaним в тoмy œe пepioдi, в якoмy peaлiзyeтьcя peгyлювaльний вплив. Äo ниx нaлeжaть, нaпpиклaд, cтимyлювaн-ня iнвecтицiйнoï тa iннoвaцiйнoï aктивнocтi cyб'eктiв гocпoдapчoï дiяльнocтi i гpoмaдян, зaxoди пoдaткoвoï пoлiтики, cпpямoвaнi нa дeтiнiзaцiю eкoнoмiки й лeгaлiзaцiю oб'eктiв oпoдaткyвaння тa iн.
Пpoтилeжнoгo пiдxoдy дo пoдaткoвoгo peгyлювaння дoтpимyeтьcя I. Фoкiнa, якa ввaжae, щo пoдaткoвe peгyлювaння eкoнoмiки, як ocнoвний eлeмeнт пoдaткoвoгo мexaнiзмy, пoклaдeнo в ocнoвy дoвгocтpoкoвиx cтpaтeгiчниx цiлeй дepжaви, cпpямoвaниx нa зaбeзпeчeння eкoнoмiчнoï cтaбiльнocтi тa cтимyлювaння era-нoмiчнoгo зpocтaння[10, c.12].
Cepeд визнaчeнь пoдaткoвoгo peгyлювaння oкpeмиx нaпpямкiв coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy опщ вiдзнaчити пoзицiю B. Гpyшкo тa Л. Koшeмбap, якi пiд пoдaткoвим peгyлювaнням iнвecтицiйнoï aктивнocтi poзyмiють здiйcнeння дepжaвoю зa дoпoмoгoю мexaнiзмiв oпoдaткyвaння пeвниx зaxoдiв, cпpямoвaниx нa peгyлювaння oбcягiв, якocтi й нaпpямiв iнвecтyвaння cyб'eктiв гocпoдapювaння вcix фopм влacнocтi, дocя-гнeння piвнoвaги мiж пoпитoм i пpoпoзицieю нa iнвecтицiйнoмy pинкy .
Пiд пoдaткoвим peгyлювaнням Р.П. Жapкo пpoпoнye poзyмiти кoмплeкc д^ дepжaвниx opгaнiв, cпpямo-вaниx нa змiнy пapaмeтpiв пoдaткoвoï cиcтeми тa пoдaткoвoгo мexaнiзмy з мeтoю дocягнeння пeвниx co-цiaльниx тa eкoнoмiчниx цiлeй[11, c.18 ].
У ^oin пpaцi Ю. Iвaнoв, пoдaткoвe peгyлювaння poзкpивae як, aктивний тa цiлecпpямoвaний вплив дep-жaви нa yчacникiв eкoнoмiчниx вiднocин зa дoпoмoгoю зacoбiв тa iнcтpyмeнтiв пoдaткoвoï пoлiтики з мe-тoю дocягнeння бaжaниx coцiaльнo-eкoнoмiчниx peзyльтaтiв. Caмe чepeз пoдaткoвy пoлiтикy дepжaвa нe тiльки фopмye джepeлa фiнaнcyвaння cycпiльнo нeoбxiдниx витpaт, peaлiзyючи фicкaльнy фyнкцiю пoдaт-кiв, aлe й зaбeзпeчye cтвopeння пoтpiбниx пepeдyмoв дo cтpyктypнoï пepeбyдoви нaцioнaльнoï eкoнoмiки тa ïï зpocтaння[7, c.41]. Mи пoгoджyeмocь iз вищeзaзнaчeним тepмiнoм, як тaким щo нaйбiльш тoчнo i пoв-нo poзкpивae знaчeння пoдaткoвoгo peгyлювaння.
По-перше, податкове регулювання - це процес, на вщмту вщ функци податюв, як являють собою явище.
По-друге, податкове регулювання передбачае свщоме використання податюв (регулювальна функцт податюв д1е об'ективно, незалежно в1д вол1 суб'еклв оподаткування).
По-трете, податкове регулювання як процес реалюацп регулюючоУ функци потребуе певних д1й з боку оргашв, перш за все, законодавчоУ влади. Усвщомлення можливост впливу податюв на т чи ¡нш1 соцшь-но-економтш процеси ще не е достатн¡м. Для того, щоб досягти бажаних результат^ в сфер¡ соцшьно-економ¡чного розвитку необх¡дними уявляються активн¡ д¡í, яю "запускають" та п¡дтримують процес подат-кового регулювання.
По-четверте, податкове регулювання е ц¡леспрямованим процесом, сфокусованим на отримання певних результат^, тобто виршення конкретних завдань та досягнення конкретних цтей соцшьно-економт-ного розвитку.
Отже, податкове регулювання як процес базуеться на свщомому, активному й цтеспрямованому вико-ристанн¡ ¡снуючоí, незалежно вщ вол¡ суб'eкт¡в управл¡ння, регулювально)' функц¡í податк¡в задля отримання певних соцшьно-економтних результат¡в. Тобто регулююча функцт податк¡в виступае основою подат-кового регулювання.
Податкове регулювання банювсько)' д¡яльност¡ - ц¡леспрямований комплексний процес використання за-соб¡в та ¡нструменш впливу податковоí пол¡тики на банювську д¡яльн¡сть з метою стимулювання чи стриму-вання надання банк¡вських послуг для отримання позитивних соцшьно-економтних результат^. Стимулювання чи стримування буде забезпечувати розвиток нацюнального виробництва за рахунок довгостроково-го чи короткострокового банювського кредитування ¡нколи з утисками ф¡нансових ¡нтерес¡в банк¡вськоí сфе-ри в короткостроков^ перспектив¡ ¡ розвитком в довгостроков^. В даному процес вагому роль повинен вь д^равати державний етатизм, через ц¡леспрямоване податкове регулювання банювсько)' д¡яльност¡.
Не можна не пом^ити, що в Укра'[н в останн¡ 3-5 рок¡в взаемодт податковоí ¡ банк¡вськоí систем активно висв^пюеться в економ¡чн¡й пер¡одиц¡ ¡ публ¡цистиц¡, у виступах оф¡ц¡йних державних посадових осб На думку Сербто)' О.Г. в економ¡чн¡й л¡тератур¡ розглядаються 2 п¡дходи щодо оцЫки р¡вня оподаткування банк¡в.
За першим пщходом р¡вень оподаткування банк¡в е недостатн¡й ¡ тому податкове навантаження необхщно посилити. При цьому видтяються так¡ головн¡ аргументи [12,с.202]:
• банювська д¡яльн¡сть е посередницькою ¡ тому належить до невиробничоí дшьностк Ця д¡яльн¡сть пов'язана не з виробництвом ¡ первинним розпод¡лом, а ттьки з перерозпод¡лом нац¡онального доходу. Не важко встановити, що дана аргументацт мае своí витоки у класичшй пол¡теконом¡í (Адам См¡т) ¡ кри-тичн¡й пол¡теконом¡í (Карл Маркс). Адже саме А. См¡т ¡ К. Маркс вважали працю банюра непродуктивною, а з цього випливало, що банювська сфера е вторинною щодо сфери матершьного виробництва, ¡ окр¡м цього, не бере участ у створенн¡ реального ВВП. Все це виправдовувало пщвищення податк¡в на банки з метою розвитку реального виробництва, а не другорядного банювського сектора;
• вщносно занижений пороняно ¡з створеним ВВП р^ень оподаткування банювського сектора. 1накше ка-жучи, п¡двищення ставки податку на прибуток забезпечуе дотримання принципу р¡вном¡рност¡ або справедливой оподаткування, який вимагае сум¡рност¡ обкладання за платоспроможн¡стю платниюв податк¡в.;
• в¡дносно висока у сфер¡ об¡гу (до якоí належать банювсью установи) швидк¡сть об¡гу катталу, що дае змогу за класичною пол¡теконом¡чною теор¡eю при т¡й сам¡ величин¡ кап¡талу (пор¡вняно з¡ сферою мате-р¡ального виробництва) отримувати вищий прибуток. По-своему вищий прибуток у сфер¡ об^у визначае тут ¡ вищу норму прибутку, н¡ж у сфер¡ матер¡ального виробництва. В¡дносно вищий ртень норми прибут-ку у сфер¡ об¡гу ¡ банк¡вськ¡й сфер^ зокрема, зумовлений низькими показниками вартост основного кап¡-талу пор¡вняно з промислово-виробничою сферою. Окр^ цього, ринок посередницьких (в тому чиож бан-к¡вських) послуг у перех¡дних до ринку економках е ненасиченим, що природно пщвищуе попит ¡ цту на банк¡вськ¡ послуги[12, с.203].
За другим пщходом до оподаткування банювсьш дтльност об^рунтовуеться необх¡дн¡сть зниження податкового навантаження банювського сектора з метою бшьшого залучення ресурс^ банк¡в у реальну економ^ [12, с.203].
Прихильники цього пщходу вказують, що висою податки на прибуток банк¡в знекровлюють (х, посилю-ють нестаб¡льн¡сть банювсьш системи. За цих наслщюв неприпустимо встановлювати для банюв б¡льш¡ податков¡ ставки на прибуток, н¡ж для пщприемств ¡нших галузей та вид^ д¡яльност¡. Окр¡м цього, висо-кий податковий тиск на банки негативно впливае на величину процентних ставок за кредит[12,с.204].
Стосовно вище викладеного маемо наступш зауваження:
- по перше: нестабшьнють в робо^ банювсьш системи визвано дотриманням неефективно)' структури кредитних ресурс¡в( як приклад - криза в банювсьюй д¡яльност¡ котра розпочалась з 2008 р.);
- по друге: бшьш доцшьно було б не створювати умови для накопичення капралу банку за рахунок зменшення оподаткування прибутку, а для економки держави - прибуток банюв зробити регульованим через встановлення граничного вщсотку рентабельност¡.
Проблема вибору конкретних напрямув податковоУ полутики вудносно фунансових посередникув, зал-ежить вуд того, яку функци визнана реалузувати податкова система[13, с.34], адже "те чи ¡нше трактуван-ня функцуй податкув не просто висвутлюе Ух сутнють у минулому У теперушньому часу, а фактично визначае напрямок теоретичного конструювання та практичного використання цього мехашзму перерозподУлу сус-пУльних доходув у майбутньому"[14, с.163 ].
Переважна бУльшють сучасних дослудникув теорУУ оподаткування видУляе дв1 базових функцУУ податкув: фускальну та регулюючу. Сутнють фюкально'У функци полягае в тум, що саме за допомогою податкув У збо-р1в забезпечуеться наповнення бюджет всух р1вн1в У вудповудно реалузацуя функцуй держави. Фюкальна функцуя забезпечуе: формування дохудноУ частини бюджету та загальнодержавних цУльових фондув; рувно-мурний розподУл сум податкових надходжень муж ланками бюджетноУ системи; стабЫзацю загальнодер-жавного та репонального рувня соцуального забезпечення громадян та забезпечення соцуальних гарантуй; досягнення високого рувня соцуальноУ ¡нфраструктури; забезпечення потреб науки, освути, охорони здо-ров'я та навколишнього середовища, оборони та управлтня[7, с.42].
Держава не повинна задовольнятися тУльки фюкальним призначенням податкув, адже податки яку вводить держава, впливають на економучну поведунку платникув в сферу виробництва, споживання, накопичення.
Важливою е регулююча функцуя податкув. ГУ сутнють полягае в перерозподУлу вартосту валового нацуо-нального продукту муж державою та платниками податкув - юридичними та фузичними особами. Податки, через цю функцую, забезпечують мехашзм, балансу особистих та загальнодержавних ¡нтересув. Метою цу-еУ функци е забезпечення безперервносту ¡нвестицуйних процесув, зростання фунансових результатув буз-несу,сприяння зростання грошових коштув.
Регулююча функцуя податкув реалузуеться через:
- визначення системи оподаткування, яка дуе в державу УУ удосконалення, замуну ¡снуючих податкув ¡н-шими, удосконалення чинних податкув, методики Ух розрахунку та сплати;
- ефективнють застосування податкув, яка залежить вуд Ух прогресивносту, можливосту отримання будь-яких пУльг та загального зменшення сплати податкового платежу в межах чинного законодавства;
- визначення податкових ставок. Держава встановлюе ставки оподаткування з податкув У здуйснюе Ух ди-ференцуацую вщповщно до дуючоУ системи та особливостей розвитку економуки [15, с.127].
Щодо наявносту ¡нших функцуй - погляди фахувцув суттево рузняться, що можна прослудкувати виходя-чи ¡з даних таблицу 1 [7, с.40] котру розробив в ходу своУх дослуджень д.е.н, професор 1ванов Ю.
На нашу думку функци податкув потрубно розглядати в розрузу функцуй податковоУ полутики. Особливють
Науков1 пщходи до ямсного складу функцш податмв
Джерело Функци податмв
а н .0 л а к о & регулююча а н X 'Л о н о к е а ч .0 "й о п п о р га ^ ча ■0 I Е; .о ИЛ пц м о ос а. —' а н .0 л (3 э о с стимулююча (заохочувальна) дестимулююча (обмежувальна) накопичувальна контрольна структуротв1рна
М. Булик, 1. Золотько, О. Горбунова та ¡н., О. Дахно, Л. Котенко, Г. Фадеева, П. Мельник, Й. Кулушер, Озеров, О. Перов, О. Толкушкун, А. Поддерьопн та ¡н., А. Соко-ловська, В. Федосов та ¡н., Д. Черник + +
Ю. Семенов +
1. Лютий, А. Дрига, М.Петренко + +
В. Родюнова та ¡н. +
М. Куцин, В. Калюжний,
О. Мозенков, В. Баликун + + + +
В. Буряковський та ¡н.,
В. Захожай, Л.Омелянович та ¡н., Л. Ходов + + +
М.Свердан + + +
Л. Дукань, Т. ВоУнова + + +
В.Мельник + + +
А.Балабанов, И.Балабанов + + + +
б.бвстигнеев, 1. Майбуров + + + +
А. Бризгалун, М. Миляков + + + + +
А.Зюнькун + + + + +
Е. Алусов, Т. Калунеску та ¡н.,
М. Кучерявенко + + + + + +
В. Новицький + + + + +
полягае в тому, що при визначенш податковоУ пол1тики застосовують в дю одну ¡з основних функ^й ко-тра i визначае напрям податковоУ пол^ики. Функцiï податкiв застосовуються комплексно, але з визначен-ням основноï та похщно'к
Якщо визначати податкову пол^ику держави то перш за все потрiбно визначити якi функцiï виконуе дана полiтика. Якщо основною метою е наповнення державного бюджету, тодi рiзко та не обфунтовано пщвищу-ють ставки податкiв, при чому не одного, а деюлькох найбшьших бюджетонаповнюючих податкiв не зважаю-чи на фтансовий стан i розвиток суб'екта господарювання. В цй ситуаци основною стае фiскальна функцiя податково!' полiтики. Це може призвести до короткострокового наповнення додаткових бюджетних надхо-джень (як було на початку 90-х. роюв минулого столiття). В довгостроков^ перспективi податковi надходжен-ня до бюджету зменшаться, так як попередньо вилученш додатковi кошти з об^ негативно вплинути на фь нансовий стан суб'eктiв господарювання (в деяких випадках призвiвши навiть до згортання ¿х дiяльностi). Тiльки фюкальну функцiю, як визначальну в формуванн податково! полiтики, щодо оподаткування банюв-сько! дiяльностi, на нашу думку, не можна застосовувати в довгостроков^ перспективi. lï використання до-цтьне лише на короткий термiн часу у зв'язку з негативною надзвичайною ситуацею.
На нашу думку було б доречно розвивати структуро-регулюючу функцш податкiв, яка мае забезпечи-ти оптимальну структуру банювських кредитних ресурав у вiдповiдностi з програмами економiчного розвитку Укра'ни та довгостроковим бюджетним плануванням. За допомогою структуро-регулюючо! функци можна буде змiнювати структуру валового внутршнього продукту.
Необхiдно створити таю умови дiяльностi банкiвськоï сфери, де банки надаватимуть перевагу довгостроковим кредитам нацюнальному виробнику товарiв, робiт, послуг, а не споживчим кредитам для потреб фь зичних оаб. Така позицiя обумовлена тим, що з розвитком пщприемств створюватимуться новi робочi мю-ця, збшьшуватиметься товаровиробництво. Вiдповiдно громадяни маючи стабшьш заробiтнi плати зможуть дозволити собi купувати додатковi товари. 1ншими словами зi збiльшенням пропозицiï на товари, роботи, по-слуги буде збшьшуватись i забезпечуватись попит. Це призведе до фiнансовоï стабiльностi пiдприeмств, держави в цтому i втому чиож - через накопиченнi у сферi виробництва та споживання додатковi ресурси -стабшьност та розвитку банювсько1 сфери. На нашу думку саме структуро-регулююча функцiя податкiв у банювсьюй сферi буде виконувати цi завдання. Доцшьнють використання цieï функцiï полягае в тому що не потрiбно буде змтювати чи формувати нову структуру економки, а ïï можна отримати шляхом кредитного регулювання. Функцю структуро-регулювання для оподаткування банкiвськоï дiяльностi можна реалiзувати за допомогою встановлення шкали оподаткування, де при наданш кредитних коштiв для розвитку пщприем-ництва оподатковувати прибуток вiд даних опера^й за нижчою ставкою, а для прюритетних галузей на пев-ному етапi розвитку за мЫмальними ставками податку на прибуток . Також в ходi регулювання доцшьно встановлювати та використовувати - граничний розмiр рентабельностi банкiвськоï дiяльностi.
Нацюнальна податкова полiтика повинна враховувати вщносно новий аспект глобалiзацiï свiтовоï еко-номiки - мiжнародну податкову конкуренцш, яку в своïй сумiснiй прац Крiс Едвардс та Данiел Мтел назвали "Велика Конкурентна Битва". Дану "Битву" зможуть виграти ттьки т держави котрi.. "передивлять-ся сво1 податковi кодекси в ¡м'я створення максимально привабливого дiлового шмату"[16, с.250]. Тобто в своïй дiяльностi будуть керуватись регулюючою податковою функ^ею, для полiпшення роботи податко-во[ системи, як для пiдприeмцiв так i держави в майбутньому.
З ¡ншого боку варто зазначити, що податки в державi виконують функцю i регулюючу i фюкальну. При чому дм регулювання та фюку вщбуваються одночасно. Тобто не можливо пiд час регулювання розмiрiв ставок тих чи ¡нших податкiв, встановлення шкали оподаткування, визначенш опера^й що оподатковують-ся не виконувати функцю фiску, адже кошти повиннi надходити до державного бюджету, але в розмiрi -залежному вщ напрямку податковоï полiтики.
Можна погодитися з А. Соколовською в ^м, що "незалежний вiд волi держави вплив податюв на еконо-мiчну поведтку платникiв е наслiдком самого факту вилучення частини Ыдивщуальних i корпоративних до-ходiв..." [7,с.41]. Разом з тим, на наш погляд, теза про те що регулятивний вплив податюв е виключно результатом виконання ним фюкально[ функцiï, уявляеться дискусiйною. Якщо виходити з не[, регулюючу функцiю податкiв слiд розглядати як похщну вiд фiскальноï або як наслщок ïï реалiзацiï, що, по сут^ е мо-нофункцюнальним пiдходом до природи податкiв. На нашу думку, наведена вище цитата свщчить не про пщпорядкованють, а про наявнють тiсного взаемозв'язку мiж цими двома функцiями, який обумовлений сутнюними характеристиками податкiв як економiчноï категорiï. Крiм того, економiчна поведтка платни-кiв податкiв обумовлена не ттьки фактом вилучення державою частини 1х доходiв, але й визначаеться умовами цього вилучення, тобто порядком оподаткування, а також особливостями та стввщношенням ¡н-ших елементiв податюв.
Причому, як зазначае В. Федосов та ¡н., "регулююча функцiя податюв е об'ективним явищем ... вплив податюв вщбуваеться незалежно вiд волi держави, яка ïх установлюе". 1накше кажучи, навiть у випадку, коли новий податок вводиться винятково з фюкальними цтями, його впровадження викликае певну реакцiю
платник¡в, яка, вщповщно, зумовлюе в¡дпов¡дн¡ зм¡ни соцшьно-економтних процес¡в та íх насл¡дк¡в на мь кро-, мезо- та макрортш. Саме цим обумовлене вид¡лення регулюючоС функц¡í в окрему самост¡йну та ви-ключно важливу функц¡ю податюв[7, с.42 ] .
На нашу думку податкове регулювання банювсьш дшьност на сучасному етап мае зд^снюватись за допомогою б¡льш визначеноí - структуро-регулюючо)' функц¡í податк¡в шляхом етатизму. Тобто структуро-регулююча функц¡я податюв загалом, та банювсьш дтльност в цтому повинна мати визначальний характер. Так як банки е монополютами в наданн¡ деяких послуг (транзакцт, розрахунково-касов¡ операц¡í) держава повинна втручатись в становлення вартост плати за надаш послуги, це також буде одним ¡з ¡нстру-мент¡в етатизму.
Щоб на приклад¡ показати значення податкового регулювання банювсьш дтльност, та його зв'язок з використанням функ^й податк¡в та податково)' пол¡тики розглянемо податок на дебетов¡ банк¡вськ¡ тран-закц¡í на приклад¡ заруб¡жних краíн, котр¡ застосовують в своСй практичн¡й д¡яльност¡ даний податок. Податок на банювську транзакцш протягом останн¡х десятил¡ть (п¡сля 1988 р.) застосовуеться у ряд¡ крат Латинськоí Америки (Аргентин¡, Бразил¡í, Колумби, Еквадор¡, Перу ¡ Венесуел¡). Цей податок в даних кражах мае не ст¡льки регулююче, сюльки ф¡скальне призначення. В Бразил¡í вт вводився в пер¡оди еконо-мтно[ кризи з метою швидкого нарощування доходт бюджету.
Як св¡дчать результати проведених спецшьних розрахунк¡в, застосування податку на банк¡вськ¡ трансак-ц¡í призводить до втрат добробуту. Висловлен¡ у вщношенш до отриманих урядом доходами вони склали у Венесуел¡ 30%, Колумби - 35% та Еквадор¡ - 45%. Крм того, мають мюце втрати ф¡нансових посередник¡в -28% у Венесуел^ 41% в Колумби ¡ 47% в Еквадор¡ в розрахунку на кожен долар сплачених банками податюв. У той же час у Бразили таких ¡стотних негативних наслщюв введення податку не спостер^алося[17, с.396].
Рахуемо доцтьним використати заруб¡жний досв¡д у в^чизняшй практиц¡.
Однак у прац¡ Вишневського В.П. " Налогообложение: теории, проблемы, решения" податок на банювську транзакцш розглядаеться як негативне явище в економц
Якщо виходити ¡з нашоí вищезазначеноí класиф¡кац¡í функц¡й, то при введенш податку на банювську транзакцю ним буде виконуватись на перший погляд ттьки фюкальна функцт.
На нашу думку даний податок доцтьно використовувати, але не копювати його точну модель ¡з зарубж них краíн, (маючи на мет íхню ц¡ль - зб¡льшення дохода державного бюджету), а створити св^ механ¡зм оподаткування банк¡вськоí сфери, адаптований пщ внутр¡шн¡й ринок, шляхом проведення науково-обгрунтова-них досл¡джень. Необхщно поставити основною ц¡ллю - унеможливлення встановлення монопольних ц¡н на надання транзакцйних послуг. Адже до досвщу встановлення надм¡рно високих ставок за транзакц^ш послуги, на перюд св¡товоí ф¡нансовоí кризи (2008 р. - по тепершшй час), звертаються все бтьше ¡ б¡льше банювських установ, користуючись монопольним становищем на ринку наданш цих послуг. Фюкальна ефектив-нють даного податку також повинна збергатись, але без вимивання капралу платник¡в податку.
Нав^ь консервативний бвропейський Союз також мае на мет ввести податок на банювсью транзакц¡í (йдеться в затверджешй резолюц¡í з ф¡нансового регулювання на сесп бвропарламенту). "Якщо введення цього податку на свтовому р¡вн¡ виявиться недосяжним, бвросоюз мусить п¡ти на це в односторонньому порядку"[18] Та даний податок на думку евродепутатт мае "обмежувати зац¡кавлен¡сть ф¡нансових ¡нсти-тут¡в у надм¡рно ризикованих катталовкладеннях", тобто буде зад¡яна регулююча функцт податковоí по-л¡тики для забезпечення стабтьност ф¡нансових ¡нститут¡в. бвропарламент закликав бврокомюш ¡ Раду 6С "розробити план оподаткування ф¡нансових транзакц¡й" ¡ прийняти р¡шення, "яким чином можна на-лаштувати цей податок на протидю небажаним транзакц¡ям, з метою запоб^ання повторенню глобальное ф¡нансовоí кризи" 2008-2009 роюв[18].
П¡дводячи п¡дсумок можна сказати, що податкове регулювання банювсьш дшьност як школи е акту-альним для Украíни. Адже банювська д¡яльн¡сть в держав¡ може стати руш^ною силою розвитку п¡дпри-емницьш д¡яльност¡, у вигляд¡ ¡нвестування та надання кредитт останн¡м. Тому в податков^ пол¡тиц¡ держави щодо банювсьш дтльност повинна прив¡леювати структуро-регулююча функц¡я котра на мет¡ буде мати розвиток банювсьш сфери, на вищезазначеному приклад¡ - введення шкали оподаткування податку на прибуток, та застосування м¡н¡мальноí ставки оподаткування на прибуток вщ надання довгостроко-вих кредит^ суб'ектам господарювання.. Та ¡нколи задля захисту ¡нтерес¡в пщприем^в (так як вони е ос-новними користувачами банк¡вських послуг, ¡ в¡дпов¡дно варт¡сть даних послуг впливае на íх подальший розвиток), структуро-регулююча функцт для банювсьш дшьност може набувати ¡ жорсткий характер д^ в короткостроков¡й перспектив¡, так як це було показано на приклад¡ податку на банювську транзакцш, та на приклад¡ введення норми рентабельной на прибуток банк¡вського сектора.
Л1тература
1. Сербина О.Г. Суть та структура податкового механ!зму регулювання банювськоI д!яльност! // Науковий вюник НЛТУ УкраГни. - 2008. - № 18.3. - С.251-257
2. Банювський менеджмент: Навчальний поабник / [Кириченко O.A., Пленко I.B., Роголь С., Сиротян C.B., Немой O.] - К.: Знання-Прес, 2002. - 438 с.
3. Про банки i банювськуд1яльнють : Закон Укра'ни вд 01 червня 2010 №2289-VI- BP//Вдомост Верховно/ Ради Укра'1'ни (ВВР), 2001, N 5-6, ст.30
4. Ващенко Ю.В. Банювське право: Навчальний поабник/Ю.В. Ващенко - К.: Центр навчально'1 лтера-тури, 2006. - 344 с.
5. Ортинський В.Л. Основи права Укра/ни : Видання друге, доповнене i перероблене / В.Л. Ортинський - Львiв: Оряна-Нова, 2005. - 368 с.
6. Клюско Л.А. Регулювання банювсько/ дiяльностi в Укра/н та шляхи // вдосконалення // Науковий вiсник НАДПС Украни (економка, право). - 2005. - № 5 (32). - С.38-43
7. 1ванов Ю.Б. ФункцИ' податюв та податкове регулювання // Формування ринково'1 економiки в Украш'!. -2009.- № 19.- С. 36-43
8. Глоссарий бюджетных терминов - Режим доступу : www.budgetrf.ru. - Заголовок з екрану.
9. Заяц Н.Е. Теория налогов: Учебник / Н. Е. Заяц. - Мн.: БГЭУ, 2002. - 220 с.
10. Фоюна 1.В. Формування механзму податково-субсидарного регулювання вупльно/ промисловосл. Автореф. Дис. ...канд. Екон. Наук. - Донецьк, 2006. - 22 с.
11. Жарко Р.П. Теоретико-методичн'1 засади удосконалення податкового регулювання пдприемницько/ дяльностi. Автореф. дис. .. канд. екон. наук. - К., 2006. - 24 с.
12 Сербина О.Г. - Методологiчнi засади дослдження регулювання податково'1 банювсьш дяльност.i // Науковий всник НЛТУ Украни. - 2007. - № 17.6. - С.201-206 (2)
13. Попов Станислав Михайлович Развитие системы налогообложения коммерческих банков в Украине //Дис. .. к. екон. наук. - Д., 2005. - 180 с.
14. Мельник В.М. Оподаткування: наукове обфунтування та органiзацiя процесу/ В.М. Мельник - К.: "Комп'ютерпрес", 2006. - 278 с.
15. Бечко П. К., Захарчук О. А. Основи оподаткування: навч. Поаб. [для студ.вищ. Навч. Закл.] / П.К. Бечко, О. А. Захарчук - К.: Центр учбово'1 л'ператури, 2009. - 168 с.
16. Global Tax Revolution: The Rise of Tax Competition and the Battle to Defend lt. By Chris Edwards and Daniel J. Mitchell. Publication Date: September 2008, ISBN : 978-1-933995-18-2, Number of Pages: 250,Hardco-ver, 2008-12-07
17. Налогообложение: теории, проблемы, решения / В.П. Вишневский, А.С. Веткин, Е.Н. Вишневская и др.; под общ. Ред. В.П. Вишневского. - Донецк: доннту, ИЭП НАН Украины, 2006. - 504 с.
18. Веб-сайт finance.ua. (про грошi) - Режим доступу: http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2010/03/10/ 189888 - Заголовок з екрану.
УДК 368.811
Заморена A.B.,
асглрантка кафедри фЫанав, Кшвський нацюнальний торговельно-еконсиулчний университет
ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ СТРАХУВАННЯ РИЗИК1В СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУ
В статт! розкрито сутнють споживчого кредиту. Значна увага прид!ляеться ризикам, що притаманн! спо-живчому кредиту. Розглянуто систему страхування ризик!в споживчого кредитування. Зд1йснено анал!з су-часного стану споживчого кредитування в Укра1'н1. Охарактеризовано основн1 страхов! продукти, як! засто-совуються при споживчому кредитуванн!.
Ключов1 слова: споживчий кредит, кредитний ризик, система страхування ризик!в споживчого кредитування, делькредерне страхування, страхування кредит!в дов!ри, гарант!йне страхування, комплексн! про-грами страхування.
В статье раскрыта сущность потребительского кредита. Значительное внимание уделяется рискам, которые присущи потребительскому кредиту. Рассмотрена система страхования рисков потребительского кредитования. Осуществлен анализ современного состояния потребительского кредитования в Украине. Охарактеризованы основные страховые продукты, применяемые при потребительском кредитовании.
Ключевые слова: потребительский кредит, кредитный риск, система страхования рисков потребительского кредитования, делькредерное страхование, страхование кредитов доверия, гарантийное страхование, комплексные программы страхования.
The article reveals the essence of consumer credit. Considerable attention is paid to the risks of consumer credit. The article develops in detail the system of insurance of consumer credit risks. The current state of consumer lending in Ukraine was dissected. The author outlines the main insurance products used in consumer lending.
© Заморена A.B., 2011
Економ1чний вюник университету | Випуск № 17/1 209
