CC BY
9
УДК 330.1
СУСПШЬЖ НАСТРОТ ЯК ФАКТОР ДИНАМ1КИ АНТИКОРУПЦ1ЙНИХ ФОРМАЛЬНИХ ПРАВИЛ
©2018
АБРАМОВ Ф. В.
УДК 330.1
Абрамов Ф. В. Сусшльш настро! як фактор динамши антикорупцiйних формальних правил
Метою cmammi е визначення причин нев'дпов'дност'! оцнки р1вня корумпованостi з боку сустльства реальному р'вню корумпованостi крани та ii наслдки. Показано, що через обмежений коруп^йний досвiд переачнихгромадян б'шьшкть з них формуе своеуявлення щодо р'вня корумпо-ваностi крани iз зовтштх джерел, переважно, ЗМ1. Розглянуто причини нев'дпов'дностi о^нки р'вня корумпованостi сустльством реальному р'вню корумпованостi. Показано, що основною причиною завищення сустльноi о^нки р'вня корумпованостi е активна ман'тулящя сустльними настроями, натом'кть причиною заниження сустльноi оцнки р'вня корумпованостi виступае обмеження свободи слова. Доведено, що завищена сустльна оцнка р'вня корумпованостi може призвести до таких негативних наЫдюв, як: надання переваги в антикорупцiйнiй полтиц репре-сивним заходам, що характеризуються низьким р'внем ефективност'>; суттева зворотна несиметричшсть антикорупцйних формальних правил, що ускладнюе скасування остантх у раз 1х неефективност'>; остаточна втрата зворотного зв'язку мiж реальним р'внем корумпованостi та його сустльною о^нкою.
Ключов'! слова: коруп^я, формальт правила, репресивт антикорупцiйнiзаходи, мантуля^я, сустльт настроi. Ыбл.: 12.
Абрамов 0edip Володимирович - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри загальноi економ'нноi теори, Нацональний технчний ун'верситет «Хармвський пол'техн'тий i'нститут»(вул. Кирпичова, 2, Харт, 61002, Украна) E-mail: Abramov@kpi.kharkov. ua
УДК 330.1
Абрамов Ф. В. Общественные настроения как фактор динамики антикоррупционных формальных правил
Целью статьи является определение причин несоответствия оценки уровня коррумпированности со стороны общества реальному уровню коррумпированности и его последствия. Показано, что из-за ограниченного коррупционного опыта обычных граждан большинство из них формирует свое представление об уровне коррумпированности страны из внешних источников, преимущественно, СМИ. Рассмотрены причины несоответствия оценки уровня коррумпированности обществом реальному уровню коррумпированности. Показано, что основной причиной завышенной общественной оценки уровня коррумпированности является активная манипуляция общественными настроениями, в то время как причиной заниженной общественной оценки уровня коррумпированности является ограничение свободы слова. Доказано, что завышенная общественная оценка уровня коррумпированности может привести к таким негативным последствиям, как: предпочтение в антикоррупционной политике репрессивных мер, характеризующихся низкой эффективностью; значительная обратная несимметричность антикоррупционных формальных правил, что усложняет отмену последних в случае их неэффективности; окончательная потеря обратной связи между реальным уровнем коррумпированности и его общественной оценкой. Ключевые слова: коррупция, формальные правила, репрессивные антикоррупционные мероприятия, манипуляция, общественные настроения. Библ.: 12.
Абрамов Федор Владимирович - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры общей экономической теории, Национальный технический университет «Харьковский политехнический институт» (ул. Кирпичева, 2, Харьков, 61002, Украина) E-mail: Abramov@kpi.kharkov. ua
UDC 330.1
Abramov F. V. The Public Sentiments as a Factor in the Dynamics of Anti-Corruption Formal Rules
The article is aimed at determining the reasons for non-conformity of estimation of corruption on the part of society to the real level of corruption and its consequences. It is demonstrated that because of the limited corruption experience of ordinary citizens most of them form their own idea about the level of corruption of the country from external sources, predominantly, the media. The reasons of discrepancy of estimation of the level of corruption by the society to the real level of corruption are considered. It is demonstrated that the main reason for the exaggerated public estimation of the level of corruption is the active manipulation of public sentiments, while the reason for the low public estimation of the level of corruption is the restriction of free speech. It is proved that an exaggerated public estimation of the level of corruption can lead to such negative consequences as: preference in anti-corruption policies of repressive measures characterized by low efficiency; significant inverse of anti-corruption formal rules, which complicates the abolition of the latter in case of inefficiency; final loss of feedback between the real level of corruption and its public estimation.
Keywords: corruption, formal rules, repressive anti-corruption measures, manipulation, public sentiments. Bibl.: 12.
Abramov Fedir V. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of General Economic Theory, National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute» (2 Kyrpychova Str, Kharkiv, 61002, Ukraine) E-mail: Abramov@kpi.kharkov. ua
Д ля багатьох краш свиу при доЫдженш фено-I \ мена корупци необх^дно розглядати два окре-J \ явища: реальний рiвень корумпованост й Те, якиМ цей рiвень сприймае сустльство.
Сустльна оцшка рiвня корумпованост е надзви-чайно важливою для економiчного аналiзу корупци не як показник рiвня корумпованост^ а як показник, що в^бивае стан суспкьних настро'1в, що панують у краМ. Самi ж суспкьш настро'1 в боротьбi з корупщ-ею вщграють двояку роль. З одного боку, в сучасних
умовах сусп1льство сприймае корупцш як виключно негативне явище, що вимагае негайного виршення, i тому посилення суспкьного занепокоення даною проблемою може виступати як додатковий стимул посилення боротьби з корупщею. З шшого боку, заго-стрена увага суспкьства до проблеми корупци може створювати умови, сприятл^ для небезпечного ма-ншулювання суспкьними настроями [1].
Крiм того, ситуащя ще бкьше ускладнюеться через те, що визначення реального рiвня корумпова-
носи е окремою, надзвичаино складною i ще досить невирiшеною проблемою, через що в наукових дослг-дженнях як показник рiвня корумпованостi викорис-товуються iндекси, що побудованi саме на сприйняттг сусп1льством рiвня корумпованостг.
Починаючи iз середини минулого сторiччя до-слiдники не втрачають гнтерес до проблеми корупцГ!. Про це свгдчить як зростання загально! кглькостг до-слiджень, присвячених корупцГ!, так i надзвичайно широке коло економiчних i соцiальних явищ, що роз-глядаються дослiдниками через !х тгсний зв'язок з корупцiею. Так, увагу дослгдникгв привертае зв'язок мiж корупцгею та такими явищами, як: економiчне зростання [2], диктатура [3], децентралiзацiя [4], мг-грацiя [5], мiжнародний бiзнес [6], колонiалiзм [7] та iншi явища [8-10]. Проте, незважаючи на таку увагу дослгдникгв до проблеми корупцГ!, ще й досг зали-шаються недостатньо дослiдженими причини та на-слiдки невiдповiдностi оцгнки рiвня корумпованостi сусп1льством реальному рiвню корумпованостi.
Метою статтi е визначення причин невгдповгд-ностi оцiнки рiвня корумпованостi суспiльством реальному рiвню корумпованостi кра!ни та И наслгдки.
Ц
ш тотл'н
iлком очевидно, що невгдповгднгсть оцiнки рiвня корумпованостг сусп1льством його ре. альному рiвню може полягати як у завищен-нi, так 'й у заниженнг суспгльно! оцiнки. Але на вгд-мiну вiд випадку завищення суспгльно! оцiнки рiвня корумпованостi, у випадку и заниження необхiдно враховувати такий додатковий чинник, як реальний рiвень корумпованостi. Бо, як буде показано нижче, причини та наслгдки заниження суспгльно! оцiнки рiвня корумпованостi значною мiрою залежать вiд його реального рiвня.
Таким чином, можна видглити такi три випад-ки невгдповгдностг оцiнки рiвня корумпованостi сусшльством реальному рiвню:
+ занижена суспгльна оцiнка рiвня корумпова-ностi в умовах низького реального рiвня ко-румпованостi; + занижена суспiльна оцгнка рiвня корумпова-ностi в умовах високого реального рiвня ко-румпованостг та + завищена суспiльна оцшка рiвня корумпова-ностi.
Розглянемо спочатку чинники, що обумовлю-ють невгдповгдшсть суспгльно! оцiнки рiвня корум-пованостг реальному рiвню корумпованостi кра!ни. Слгд пiдкреслити, що було б дуже на!вним очiкувати, що пересiчнi громадяни спроможнг самостiИно ви-значити реальний рiвень корумпованостi кра!ни. Пе-ресгчнг громадяни мають дуже обмежений корупцгй-ний досвiд або не мають його зовам. Тому бгльшгсть з них формуе свое уявлення щодо рiвня корумпова-ностi кра!ни iз зовнiшнiх джерел, переважно ЗМ1. Вгдповгдно, питання полягае не ст1льки в тому, чому
спостерггаеться невiдповiднiсть сусшльно1 оцiнки рiвня корумпованостi його реальному рiвню, ск1льки в тому, чому в одних випадках вгдбуваеться заниження суспгльно! оцiнки рiвня корумпованостi, а в гнших -11 завищення.
Дослiджуючи причини заниження сусшльно! оцiнки рiвня корумпованостг, необхiдно окремо роз-глядати причини заниження суспгльно! оцiнки у випадку низького та високого реального рiвнiв корум-пованостi.
Низький реальний рiвень корумпованостi може сам по собi стати причиною занижено! сусшльно! оцiнки рiвня корумпованостi. Адже зi скороченням реального рiвня корумпованостi пересгчнг громадяни у сво!х оцiнках все менше можуть спиратися на влас-ний досвiд. Що ж стосуеться шших джерел гнформа-цГ!, наприклад ЗМ1, то скорочення реального рiвня корумпованостi приводить до зменшення кглькостг корупцiИних скандалiв, що можуть зацгкавити ЗМ1.
Очевидно, що за подiбних обставин корупцiя не викликатиме занепокоення суспгльства i в центрi його уваги будуть знаходитися зовам iншi проблеми. Усг питання, пов'язанг з коруп-цiею, як-от: визначення рiвня корумпованостi кра!ни, ефективнiсть заходiв з 11 попередження i т. п., цгкави-тимуть виключно дослгдникгв ще! проблеми. Подiбне iгнорування суспгльством проблеми корупцГ! може зберiгатися доволi тривалий час за умови вгдсутностг активного манiпулювання суспiльними настроями та збереження низького рiвня корумпованостi.
На вгдмгну вiд цього, високий реальний рiвень корумпованостi, за звичайних умов, не може не ви-кликати занепокоення суспгльства. Бо зi зростан-ням рiвня корумпованостi збiльшуються не лише кглькгсть та розмiри хабарiв. Не менш важливим наслiдком зростання рiвня корумпованостi е те, що все бгльша частка населення особисто стикаеться з випадками корупци. Сусшльством починае поши-рюватися шформащя про корумпованих чиновникгв, що можуть допомогти в розв'язаннг того чи гншого питання, та розцiнки на !х послуги. Пересiчнi громадяни все частгше намагаються розв'язувати сво! проблеми за допомогою хабарiв, i корупцiя поступово перетворюеться на елемент повсякденного життя. Подiбнi процеси очгкувано призводять по посилення уваги сусшльства до проблеми корупци, i ЗМ1 вгдкли-каються на суспiльнi настро! збiльшенням кiлькостi репортажiв на вгдповгдну тему. Також свою роль у цьому процесг можуть вiдiгрaвaти й гравщ-маншуля-тори, що експлуатують у сво!х iнтересaх занепокоення сусшльства проблемою корупци.
Зрозумгло, що у кра!нах, де немае обмежень свободи слова, нгщо не може стати на зaвaдi вгльно-му поширенню iнформaцГl' про прояви корупцГ!, i су-спiльнa оцгнка ргвня корумпованостг буде зростати зг зростанням реального ргвня корумпованостг кра!ни.
В умовах же тоталгтарного режиму переконати сус-пгльство в протилежному нескладно. Для цього уряду достатньо використати такг важелг.
Перш за все, для заниження сустльно! оцгнки ргвня корумпованостг тоталгтарному режиму необхгдно завадити можливим мангпуляцгям суспгльними настроями. Адже гравцг - мангпулятори суспгльними настроями зацгкавленг в поширеннг всге! наявно! гнформацГ! про корупцгйнг скандали для заго-стрення уваги суспгльства на цгй проблемг. Зрозумг-ло, що для тоталгтарного режиму подгбне завдання не складае жодних труднощгв, особливо враховуючи те, що режиму нема потреби розргзняти гравцгв, якг ма-нгпулюють суспгльними настроями у власних корис-ливих гнтересах, г громадськг об'еднання, що справдг намагаються боротися з корупцгею: в умовах тоталг-тарного режиму будуть придушенг як однг, так й гншг.
Наступним дгевим важелем для заниження сус-пгльно! оцгнки ргвня корумпованостг е формування «правильного гнформацгйного середовища» для сус-пгльства, що за наявностг пгдконтрольних ЗМ1 також не е складним завданням. Бгльше того, задача полег-шуеться тим, що ЗМ1 немае потреби переконувати суспгльство в повнгй вгдсутностг корупцг!. З одного боку, це марна справа - пересгчнг громадяни в умовах високого ргвня корумпованостг постгйно стикаються з дргбними хабарниками. З гншого боку, замовчуван-ня корупцгйних скандалгв у владнгй верхгвцг й одно-часне поширення дозовано! гнформацг! про викриття дргбних корупцгонергв дозволить владг не лише пере-мкнути увагу суспгльства на менш небезпечнг прояви корупцг!, але й створить глюзгю свободи слова та бо-ротьби з корупцгею.
Останнгм важелем е вибгркова «боротьба» з ко-рупцгею. Тоталгтарний режим, використовуючи свгй потужний репресивний апарат, може справдг розпо-чати активну боротьбу з низовою корупцгею, омина-ючи при цьому увагою корупцгю на середнгх та вищих ргвнях бюрократичного апарата. 1ншими словами, у суспгльствг вибудовуеться неформальна герархгчна структура, вгдповгдно до яко! кожен мае право «бра-ти вгдповгдно до свого чину». Подгбна стратеггя «бо-ротьби» з корупцгею мае на метг двг цглг. По-перше, залишаеться непотурбованим близьке оточення диктатора, або його «свита», вгд лояльностг яко! за-лежить гснування режиму, а, по-друге, певною мгрою зменшуеться ргвень низово!, дргбно! корупцг!, з якою якраз г стикаеться бгльшгсть пересгчних громадян. А оскгльки, за вгдсутностг гнших джерел шформаци, суспгльна оцгнка ргвня корумпованостг формуеться на досвгдг спглкування пересгчних громадян з дргбни-ми чиновниками, то в суспгльствг формуеться занижена оцгнка ргвня корумпованостг.
У випадку завищення суспгльно! оцгнки ргвня корумпованостг його причини не залежать вгд реального ргвня корумпованостг. Як було показано вище,
в умовах вгдсутностг обмеження свободи слова сус-пгльна оцгнка ргвня корумпованостг мае зростати зг зростанням його реального ргвня. Завищення ж сус-пгльно! оцгнки ргвня корумпованостг можливо лише за наявностг додаткових чинникгв. Найчастгше таким чинником виступае активне мангпулювання суспгль-ними настроями.
Суспгльне занепокоення проблемою високого ргвня корумпованостг е надзвичайно зручним об'ек-том для мангпулювання суспгльними настроями через його поширення на широкг верстви населення. Тому вибгр проблеми високого ргвня корумпованостг як гнструменту мангпулювання вгдкривае надзвичай-но широкг можливостг для всгх чотирьох можливих груп гравцгв-мангпуляторгв: дргбних гравцгв, великих гравцгв, «гнституцгйних кглергв» та гравцгв-опорту-нгстгв [1].
Через занепокоення проблемою корупцг! практично всгма членами суспгльства взаемнг об-винувачення чиновникгв у корупцг! легко зна-ходять вгдгук у суспгльствг. Це, з одного боку, суттево полегшуе для трьох перших груп гравцгв-мангпуля-торгв досягнення власно! корисливо! мети. З гншого боку, кожний корупцгйний скандал, спровокований гравцями-мангпуляторами, все бгльше переконуе сус-пгльство в наявностг в кра!нг високого ргвня корумпо-ваностг. Внаслгдок цього мгж поширенгстю практики мангпулювання суспгльними настроями та ступенем занепокоення суспгльства ргвнем корумпованостг кра!ни утворюеться глибокий позитивний зворотний зв'язок, а саме: активне мангпулювання суспгльними настроями пгдвищуе занепокоення суспгльства ргв-нем корумпованостг, що, своею чергою, спрощуе про-цес мангпулювання суспгльними настроями.
Не менш широкг можливостг вгдкриваються г для гравцгв-опортунгстгв. Високий ступень занепоко-ення суспгльства проблемою корупци створюе умови для появи як багатьох державних антикорупцгйних установ, так г ргзномангтних громадських об'еднань, метою яких е боротьба з корупцгею. Очевидно, що матергальний добробут г просування по кар'ернгй драбинг спгвробгтникгв вгдповгдних установ г громад-ських об'еднань залежатиме вгд кглькостг виявлених ними корупцгйних угод. Бгльше того, суттеве змен-шення ргвня корумпованостг неодмгнно поставить питання щодо доцгльностг гснування даних органгза-цгй. Тому гравцг-опортунгсти, що працюють у вгдпо-вгдних органгзацгях та зацгкавленг виключно у влас-ному добробутг, прикладатимуть максимум зусиль для гмгтацг! розкриття корупцгйних справ, для заго-стрення уваги суспгльства на проблемг корупци. Та-кож великг гравцг можуть здгйснювати цглеспрямова-не формування сприятливих для мангпулювання сус-пгльних настро!в, вибгрково фгнансуючи громадськг об'еднання, що зосередженг на боротьбг з корупцгею.
Таким чином, зростання суспкьного занепоко-ення проблемою високого рiвня корумпова-носп може вiдбуватися двома шляхами: вна-слiдок ди механiзму позитивного зворотного зв'язку та внаслдок вибiркового фшансування громадських об'еднань. I чим активншою буде дiяльнiсть гравщв-манiпуляторiв, тим бкьшим буде завищення суспкь-но'1 оцiнки рiвня корумпованостi.
Розглянемо тепер наслдки невiдповiдностi сус-пiльноi оцшки рiвня корумпованостi реальному рiв-ню корумпованостi краiни.
Врахування того, що феномен корупцii розша-ровуеться на двi складовi: реальний рiвень корумпо-ваностi та його сусп1льну оцшку, неважливе лише у випадку занижено'1 суспiльноi оцiнки рiвня корум-пованосп в умовах низького реального рiвня корум-пованостi. У цьому випадку суспкьш настро'1 не ви-ступають тим рушшним чинником, що визначае ан-тикорупцiйну полiтику краши. Корупцiя не перетво-рюеться на загальнонацюнальну проблему i не стае об'ектом маншулювання суспiльною думкою, вона залишаеться суто юридичною проблемою, i форму-вання формальних правил, що регулюють антикоруп-цшну полiтику, вiдбуваеться суто з цих позицш.
На вiдмiну в1д цього, занижена суспiльна оцш-ка рiвня корумпованостi в умовах високого реального рiвня корумпованостi складае значну загрозу для суспкьства. Високий рiвень корумпованостi вже сам по собi вказуе на наявнiсть небезпеки для розвитку суспкьства. Але рiвень небезпеки суттево шдвищу-еться у випадку поеднання високого рiвня корумпо-ваностi iз заниженою оцiнкою суспкьством наявного рiвня корумпованостi. Через це до цкком очшувано-го небажання корумпованих можновладщв бороти-ся з корупщею додаеться вiдсутнiсть тиску з боку суспкьства. Безпосередш причини необiзнаностi сусп1льства: надзвичайна спритнiсть корумпованих дкшв, що професiйно уникають скандалiв, чи брак достовiрноi iнформацГi через шдконтрольшсть ЗМ1 тоталiтарному режиму, неважливi. Будучи позбавле-ними адекватно'1 iнформацГi про реальний стан речей, переачш громадяни з б1льшою охотою переймати-муться подiями, що вiдбуваються в суаднш краМ, нiж рiвнем корумповaностi власно'1 краши.
Також низка негативних наслкшв буде спосте-рiгaтися у випадку, коли суспкьна оцiнкa суттево пе-ревищуе реальний рiвень корумповaностi, що може вкбуватися у крашах як з високим, так i з низьким реальним рiвнем корумповaностi. Основною проблемою при цьому е те, що завищення рiвня корумпова-ност в очах сусп1льства позбавляе останне можли-востi оцiнювaти реальний ступень загрози, що складае корупцiя для дано'1 краши, та оцшювати ефек-тивнiсть чинних формальних правил, що нацкеш на попередження та протидiю корупцй. Внaслiдок цього суспкьство може стикнутися з такими негативними наслкками.
По-перше, загострення уваги суспкьства на проблеми корупцй та переощнка ступеня небезпеки, що складае остання, для розвитку суспкьства, створюе умови, в яких влада вже не може залишатися бездiяльною, i постае необхiднiсть швидко'1 реaлiзaцГi aнтикорупцiйних зaходiв для заспокоення суспкьства. У подiбних обставинах перевага буде надавати-ся саме репресивним антикорупцшним заходам, бо !х реaлiзaцiя не вимагае тривалих дослкжень причин виникнення корупц11, дозволяе швидко отрима-ти «результат» у виглядi двох-трьох високопосадов-цiв, пшманих на хaбaрi, та, нaйголовнiше, общяе су-спiльству невiдворотнiсть покарання для ненависних хабарнишв. Як нaслiдок, прийняп aнтикорупцiйнi формaльнi правила характеризуватимуться не лише низькою ефектившстю, а й матимуть зворотний ефект: замкть очшуваного зменшення рiвня корум-повaностi даш формaльнi правила, навпаки, сприяти-муть поширенню корупц11 [11].
Подiбнi процеси можуть вкбуватися навиь у випадку низького реального рiвня корумпованос-п, бо остaннiй не вiдiгрaвaтиме значно'1 ролi в полi-тичному процеа формування та прийняття пакета антикорупцшних зaконiв. Зaконодaвцi, перш за все, будуть орiентувaтися на сусп1льну оцшку рiвня ко-румповaностi, тобто на настро'1 сво'1'х виборцiв, вiд яких залежить !х переобрання на наступних виборах.
По-друге, за даних обставин, чинш неефективш антикорупцшш формaльнi правила характеризуватимуться значною зворотною несиметричшстю [12]: будучи одного разу прийняп, вони збертатимуться доволi тривалий час, незважаючи на свою неефек-тившсть. Зворотна несиметричнiсть aнтикорупцiй-них формальних правил обумовлена передуам вiд-сутшстю взаемо-однозначного зв'язку мiж реальним рiвнем корумповaностi та його суспiльною оцшкою, внaслiдок чого суспiльство не мае жодно'1 можливостi для вiдстеження змш у реальному рiвнi корумпова-носп та, вiдповiдно, оцiнки ефективностi чинних антикорупцшних формальних правил.
Бкьше того, навиь якщо сусп1льство усвкомить, що чиннi aнтикорупцiйнi формaльнi правила е неефективними, в умовах, коли ступень сус-пкьного занепокоення проблемою корупцй переви-щуе його реальну небезпеку, переачним громадянам практично неможливо визначити тип неефективносп вiдповiдних формальних правил. Важливкть даного питання складно переоцшити, бо саме визначення типу неефективносп формальних правил, за звичай-них умов, мае визначати стратегго !х реформування. Так, наприклад, у випадку, якщо вкпов^ш формaльнi правила характеризуються цкьовою неефективнiстю, тобто принципово не дозволяють досягти поставлено: мети, вони мають бути скасоваш Та навпаки, якщо антикорупцшш формальш правила характеризуються умовною неефектившстю, то очевидно, що
зусилля мають бути спрямованг на усунення чинникгв !х умовно! неефективностг. Проте на те, що в умовах активного мангпулювання суспгльними настроями хтось почне пояснювати пересгчним громадянам причини неефективностг антикорупцгйних формальних правил, сподгватися марно. Скоргш навпаки: як дргбнг, так г великг гравцг, користуючись необгзнангстю пере-сгчних громадян та !х неспроможнгстю оцгнити справ-жнгй ргвень корумпованостг, будуть прикладати всг можливг зусилля для того, щоб висвгтлити ситуацгю, що склалася, у виггдному для себе свгтлг.
По-трете, завищення сусшльно! оцгнки ргвня корумпованостг може призвести до того, що навгть якщо справжня причина високого ргвня корумпова-ностг - неефективнгсть чинних формальних правил -буде усунена, суспгльнг настро! не змгняться, г мангпу-лювання ними продовжуватиметься й надалг. Бо змг-ни, що вгдбуваються в ргвнг корумпованостг кра!ни, необов'язково знайдуть вгдображення в суспгльнгй оцгнцг ргвня корумпованостг.
В умовах активного мангпулювання суспгльною думкою основним джерелом гнформацг! про ргвень корумпованостг кра!ни для пересгчних громадян ста-ють ЗМ1, основний тон в яких задають гравцг-манг-пулятори. Зрозумгло, що не в гнтересах останнгх буде зменшувати в суспгльствг напругу навколо проблеми корупци зг зменшенням реального ргвня корумпова-ностг. Отримавши повний контроль над суспгльною думкою, гравцг-мангпулятори можуть г надалг легко отримувати сво! дивгденди, експлуатуючи сприятливг суспгльнг настро!.
ВИСНОВКИ
Отже, можна зробити такг висновки.
По-перше, невгдповгднгсть оцгнки ргвня корум-пованостг суспгльством реальному ргвню корумпо-ваностг кра!ни е надзвичайно важливою проблемою, що мае враховуватися пгд час формування антико-рупцгйних формальних правил.
По-друге, основними причинами невгдповгд-ностг оцгнки ргвня корумпованостг суспгльством реальному ргвню корумпованостг е: активна мангпуля-цгя суспгльними настроями - у випадку завищення суспгльно! оцгнки ргвня корумпованостг; обмежен-ня свободи слова - у випадку заниження суспгльно! оцгнки ргвня корумпованостг.
По-трете, завищена суспгльна оцгнка ргвня ко-румпованостг може призвести до таких негативних наслгдкгв, як: надання переваги в антикорупцшнш полгтицг репресивним заходам, що характеризують-ся низьким ргвнем ефективностг; суттева зворотна несиметричнгсть антикорупцгйних формальних правил, що ускладнюе скасування останнгх у разг !х не-ефективностг; остаточна втрата зворотного зв'язку мгж реальним ргвнем корумпованостг та його су-спгльною оцгнкою. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Абрамов Ф. В. Мантулювання суспiльними настроями як чинник неефективнос^ неформальних правил. Б'внес 1нформ. 2018. № 11. С. 8-13.
2. Johnson N. D., Ruger W., Sorens J., Yamarik S. Corruption, regulation, and growth: an empirical study of the United States. Economics of Governance. 2014. Vol. 15. Issue 1. P. 51-69.
3. Hallagan W. Corruption in dictatorships. Economics of Governance. 2010. Vol. 11. Issue 1. P. 27-49.
4. Dincer O. C., Ellis C. J., Waddell G. R. Corruption, decentralization and yardstick competition. Economics of Governance. 2010. Vol. 11. Issue 3. P. 269-294.
5. Poprawe M. On the relationship between corruption and migration: empirical evidence from a gravity model of migration. Public Choice. 2015. Vol. 163. Issue 3-4. P. 337-354.
6. Celentani M., Ganuza J.-J., Peydro J.-L. Combating Corruption in International Business Transactions. Economica. 2004. Vol. 71. Issue 283. P. 417-448.
7. Angeles L., Neanidis K. C. The Persistent Effect of Colonialism on Corruption. Economica. 2015. Vol. 82. Issue 326. P. 319-349.
8. Frost J., Tischer S. Unmasking Collective Corruption: The Dynamics of Corrupt Routines. European Management Review. 2014. Vol. 11. Issue 3-4. P. 191-207.
9. Keig D. L., Brouthers L. E. Marshall V. B. Formal and Informal Corruption Environments and Multinational Enterprise Social Irresponsibility. Journal of Management Studies. 2015. Vol. 52. Issue 1. P. 89-116.
10. Dechenaux E., Samuel A. Pre-emptive Corruption, Hold-up and Repeated Interactions. Economica. 2012. Vol. 79. Issue 314. P. 258-283.
11. Абрамов Ф. В. Ефектившсть репресивних антико-рупцмних заходiв в умовах високого рiвня корумпованостк Б/'знес 1нформ. 2017. № 12. С. 8-12.
12. Абрамов Ф. В. Факторы устойчивости формальных правил. Всник Нацонального технiчного yHiBepcumemy «ХП1». Тематичний випуск: Техшчний прогрес i ефективнсть виробництва. 2012. № 25. С. 122-127.
REFERENCES
Abramov, F. V. "Efektyvnist represyvnykh antykoruptsi-inykh zakhodiv v umovakh vysokoho rivnia korumpovanosti" [The effectiveness of repressive anti-corruption measures in a high level of corruption]. Biznes Inform, no. 12 (2017): 8-12.
Abramov, F. V. "Faktory ustoychivosti formalnykh pravil" [Factors of stability of formal rules]. VisnykNatsionalnoho tekh-nichnoho universytetu «KhPI». Tematychnyi vypusk: Tekhnichnyi prohres i efektyvnist vyrobnytstva, no. 25 (2012): 122-127.
Abramov, F. V. "Manipuliuvannia suspilnymy nastroiamy yak chynnyk neefektyvnosti neformalnykh pravyl" [Manipulating public sentiment as a factor in the ineffectiveness of informal rules]. Biznes Inform, no. 11 (2018): 8-13.
Angeles, L., and Neanidis, K. C. "The Persistent Effect of Colonialism on Corruption". Economica, vol. 82, no. 326 (2015): 319-349.
Celentani, M., Ganuza, J.-J., and Peydro, J.-L. "Combating Corruption in International Business Transactions". Economica, vol. 71, no. 283 (2004): 417-448.
Dechenaux, E., and Samuel, A. "Pre-emptive Corruption, Hold-up and Repeated Interactions". Economica, vol. 79, no. 314 (2012): 258-283.
Dincer, O. C., Ellis, C. J., and Waddell, G. R. "Corruption, decentralization and yardstick competition". Economics of Governance, vol. 11, no. 3 (2010): 269-294.
Frost, J., and Tischer, S. "Unmasking Collective Corruption: The Dynamics of Corrupt Routines". European Management Review, vol. 11, no. 3-4 (2014): 191-207.
Hallagan, W. "Corruption in dictatorships". Economics of Governance, vol. 11, no. 1 (2010): 27-49.
Johnson, N. D. "Corruption, regulation, and growth: an empirical study of the United States". Economics of Governance, vol. 15, no. 1 (2014): 51-69.
Keig, D. L., Brouthers, L. E., and Marshall, V. B. "Formal and Informal Corruption Environments and Multinational Enterprise Social Irresponsibility". Journal of Management Studies, vol. 52, no. 1 (2015): 89-116.
Poprawe, M. "On the relationship between corruption and migration: empirical evidence from a gravity model of migration". Public Choice, vol. 163, no. 3-4 (2015): 337-354.
EE
CL
o
LU
I—
<c m
ZT
o
<
O u
BI3HECIHQOPM № 12 '2018 31
www.business-inform.net
