CC BY
7
УДК 330.1
МАН1ПУЛЮВАННЯ СУСП1ЛЬНИМИ НАСТРОЯМИ ЯК ЧИННИК НЕЕФЕКТИВНОСТ1
НЕФОРМАЛЬНИХ ПРАВИЛ
®2018 АБРАМОВ Ф. В.
УДК 330.1
Абрамов Ф. В. Мантулювання суспiльними настроями як чинник неефективностi неформальних правил
Метою cmammi е визначення впливу мантулювання суспльними настроями на ефективнсть формальних i неформальних правил. Показано, що за сприятливих умов може поширюватися практика мантулювання суспльними настроями. Виявлено, що мехашзми формування сприятливих для мантулювання суспльних настрою розрзняються для випадт др'бно!та великоi гри. У випадку др'бноi гри формування сприятливих суспль-них настроив в'дбуваеться пасивно, за рахунокпозитивного зворотного зв'язку мiж поширенням др'бно!гри та загостренням уваги суспЛьства до т'кi чи шшоi проблеми. У випадку велико: гри гравцем здшснюеться цлеспрямоване формування сприятливих суспльних настроив. Доведено, що манпулювання суспЛьними настроями може мати так негативн натдки: зменшення ефективностi як формальних, так i неформальних правил, неефективне використання ресурав та стабЛьтсть неефективних формальних правил. Розглянуто можлив'> мехашзми запоб'гання манпуля^ям суспльними настроями у випадку як др'бноi, так i великоi гри. Ключов'! слова: формальш правила, неформальш правила, сусп'льт настро!. Шбл.: 8.
Абрамов 0edip Володимирович - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри загальноi економнно'( теори, Нацональний техтчний ушверситет «Хармвський полтехтчний i'нститут»(вул. Кирпичова, 2, Харт, 61002, Украна) E-mail: Abramov@kpi.kharkov. ua
УДК 330.1
Абрамов Ф. В. Манипулирование общественными настроениями как фактор неэффективности неформальных правил
Целью статьи является определение влияния манипулирования общественными настроениями на эффективность формальных и неформальных правил. Показано, что при благоприятных условиях может распространяться практика манипулирования общественными настроениями. Выявлено, что механизм формирования благоприятных для манипулирования общественных настроений различается для случаев мелкой и большой игры. В случае мелкой игры формирование благоприятных общественных настроений осуществляется пассивно, за счет позитивной обратной связи между распространением мелкой игры и заострением внимания общества на той или иной проблеме. В случае большой игры игроком осуществляется целенаправленное формирование благоприятных общественных настроений. Доказано, что манипулирование общественными настроениями может иметь следующие негативные последствия: уменьшение эффективности как формальных, так и неформальных правил, неэффективное использование ресурсов и стабильность неэффективных формальных правил. Рассмотрены возможные механизмы предупреждения манипуляций общественными настроениями в случае как мелкой, так и большой игры. Ключевые слова: формальные правила, неформальные правила, общественные настроения. Библ.: 8.
Абрамов Федор Владимирович - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры общей экономической теории, Национальный технический университет «Харьковский политехнический институт» (ул. Кирпичева, 2, Харьков, 61002, Украина) E-mail: Abramov@kpi.kharkov. ua
UDC 330.1
Abramov F. V. Manipulating the Public Moods as a Factor in the Inefficiency of Informal Rules
The article is aimed at determining the influence of manipulating the public moods on the efficiency of both formal and informal rules. It is shown that, under favorable conditions, practice of manipulating the public moods can become common. It is identified that the mechanism of formation of the public moods favorable for manipulation differs for cases of small and big game. In the case of a small game, the formation of favorable public moods is carried out passively, due to positive feedback between the spread of the small game and focusing the society on a particular problem. In the case of a big game the actor carries out a targeted formation of favorable public moods. It is proved that manipulating the public moods can have the following negative consequences: reducing the efficiency of both formal and informal rules, inefficient use of resources, and stability of ineffective formal rules. Possible mechanisms for prevention of manipulating the public moods in case of both small and big game are considered. Keywords: formal rules, informal rules, public moods. Bibl.: 8.
Abramov Fedir V. - PhD(Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of General Economic Theory, National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute» (2 Kyrpychova Str, Kharkiv, 61002, Ukraine) E-mail: Abramov@kpi.kharkov. ua
Корупцш, знищення навколишнього середови-ща, амейне насилля, сексуальш домагання, дискримшащя за етшчною та гендерною озна-ками - ва щ та багато шших проблем сьогодення не-покоять суспкьство, i воно вимагае ршучих кроив для 1х подолання. Занепокоення суспкьства е цкком зрозумким: адже багато iз зазначених проблем дшсно можуть призвести до серйозних негативних насладив. Але надто загострена, майже пашчна та подекуди неадекватна реакщя суспкьства на даш негативш явища може сама по собi призвести до багатьох небезпек.
Небезпека подiбноI ситуаци очевидна: суспкь-на iстерiя навколо боротьби з вадами суспкьства
може зруйнувати долi багатьох непричетних до цьо-го людей. Адже подекуди роздратування переачних громадян досягае такого рiвня, коли звинувачення в очах суспкьства само по собi е достатшм доказом провини. Суспкьство обурюеться, коли суд виправ-довуе звинуваченого в хабарництвi чиновника, навиь на секунду не замислюючись над тим, що виправда-ний чиновник насправдi ми1 бути непричетним до ко-рупцшних оборудок, а безшдставних плиок цкком достатньо, щоб зламати чиюсь кар'еру.
Менш очевидним е те, що окремi особи можуть скористатися подiбними суспкьними настроями у власних штересах. Тому важливим питанням е те,
чим загрожуе сустльству сучасна хвиля «полювання на вiдьом»: чи е загроза маншулювання сусп1льними настроями для досягнення особистих ц1лей, якi це матиме наслкки для сусп1льства та чи вдасться по-дiбним шляхом подолати проблеми, що турбують сусп1льство. Загострення уваги сусп1льства на т1й чи шшш проблемi може вилитися у прийняття формаль-них правил, що мають запобкти поширенню в1дпо-вкного негативного явища, але частiше замшть цього вiдбуваеться формування неформальних правил, що нацкеш на урегулювання в^ддов^дно! проблеми та неформальних санкцiй за !х порушення. При цьому ефективнiсть та доцiльнiсть як щойно сформованих правил, так i тих, що шнували до загострення уваги суспкьства на вiдповiднiй проблемi, значною мiрою залежатиме вiд поширення практики маншулювання суспкьною думкою.
Про важливiсть ефективних формальних i неформальних правил для економiчного та сощаль-ного розвитку суспкьства свiдчать роботи багатьох досл^днишв [1-6]. Натомiсть, незважаючи на значну ккьшсть робiт, присвячених формальним i нефор-мальним правилам, проблема маншулювання сус-пiльними настроями та його вплив на ефективнiсть формальних i неформальних правил е недостатньо дослдженою.
Метою статтi е визначення впливу маншулювання сустльними настроями на ефектившсть формальних i неформальних правил.
Скористатися занепокоенням суспкьства, або, шакше кажучи, сприятливими сустльними настроями, у власних штересах може широке коло окремих осiб або защкавлених груп, яких ми далi будемо називати гравцями. Для зручносп подальшого аналiзу вс1х можливих гравщв ми розд1лимо на чотири групи:
+ дрiбнi гравцi; + великi гравцi; + «iнституцiйнi кiлери»; + гравщ-опортушсти.
Спектр мотивiв, що спонукають дрiбних гравцiв зловживати на свою користь сустльними настроями, е дуже широким: в1д бажання усунути конкурента на посаду до спроби уникнути покарання.
Основною рисою дрiбноi гри е вксутшсть у гравця будь-яко! можливосп цiлеспрямовано впли-вати на настро! в суспiльствi. Дрiбний гравець може лише використовувати наявш настро! для досягнення власно! корисливо! мети. Але вксутшсть мож-ливостей для свкомого впливу одного окремого гравця ще не означае, що формування сусшльно! думки не залежить в1д поширення дрiбно'i гри. Мiж поширешстю др16но! гри та ступенем занепокоення сусшльства з приводу проблеми, що експлуатуеться в данш гр^ утворюеться глибокий позитивний зво-ротний зв'язок.
Пояснимо процес формування позитивного зворотнього зв'язку внаслкок маншулювання сус-пкьними настроями на прикладi. Нехай у суспiльствi iснують двi групи - А та Б, i у суспiльствi поширилась думка про шнування дискримiнацii по вiдношенню до представнишв групи Б групи з боку представни-кiв групи А. У цьому випадку при загрозi звкьнення через власну провину (наприклад, недбайлившть, або некомпетентнiсть) працiвник, що належить до групи Б, може вдатися до дрiбноi гри, маншулюючи суспкь-ними настроями, намагаючись зберегти свое робоче мiсце чи отримати компенсацiю, звинувативши сво-го роботодавця в дискримшаци. Дiючи рацiонально, роботодавець порiвнюватиме рiвень трансакцiйних витрат зв1льнення з витратами працевлаштування некомпетентного працiвника. Однак за наявност актив-них маншуляцш сусп1льними настроями трансакцiйнi витрати звкьнення працiвника включатимуть i трансакцшш витрати доведення свое! непричетностi до дискримшаци (у виглядi судових витрат, якщо певш санкцИ за дискримшацш передбаченi формальними правилами, та/або у виглядi неформальних санкцiй з боку суспкьства), незалежно вк того, чи займався роботодавець дискримшащею насправдi чи ш. З 1н-шого боку, пращвник, приймаючи рiшення щодо «в1д-стоювання сво!х прав», також пор!внюватиме рiвень власних трансакцiйних витрат бюрократичних процедур з очкуваним виграшем в1д виграного судового процесу. Очевидно, що пращвник-маншулятор по-зиватиметься до суду лише в тому випадку, якщо рь вень трансакцшних витрат бюрократичних процедур, пов'язаних з позовом, буде меншим за заробггну плату та шш1 переваги, що надае дана робота (наприклад, можлившть брати хабар^.
Але кожний судовий процес, незалежно в1д того, був вш виграний пращвником-маншулятором чи ш, привертае до себе увагу суспкьства та ще бкьше переконуе його в наявносп дискримiна-цИ. Наростання уваги суспкьства до дано! проблеми матиме наслкком змшу р1вн1в трансакцшних витрат для роботодавщв та пращвнишв, а саме: пiдвищува-тиме для роботодавщв трансакцшш витрати зв1ль-нення працiвникiв, як1 належать до групи, що дискри-мiнуеться, та одночасно зменшуватиме трансакцшш витрати бюрократичних процедур для пращвнишв, що е потенцшними жертвами дискримшаци. Змша р1вн1в в1дпов1дних трансакцiйних витрат суттево по-легшуе для шших ро61тник1в, що належать до групи, дискримшуеться, процес маншулювання сустльними настроями, незалежно в1д причин звкьнення, i дрiбна гра починае поширюватися. Це, своею чергою, при-зводить до подальшого зростання занепокоення суспкьства та формування ще бкьш сприятливих для поширення др16но! гри суспкьних настро'1в. Сл1д за-уважити, що для отримання бажаного пращвник-ма-н1пулятор може звинувачувати роботодавця не лише
в дискримшаци, але й в шших гргхах, наприклад сек-суальних домаганнях, залежно в1д тих настро!в, що склалися в сусшльствГ
Таким чином, для впливу на сусшльш настро! та утворення позитивного зворотного зв'язку др!бним гравцям немае потреби об'еднуватися та координу-вати сво! дГ!. Цей вплив в1дбуваеться несвiдомо i без будь-яких зусиль з !х боку.
Звкно, вищевикладене не означае, що ситуативно сприятливими обставинами не можуть скориста-тися окрем! пол1тичн1 сили або великий б!знес.
Проте р1зниця м1ж др16ною та великою грою полягае не сткьки в «розмiрах» гравцiв, ск1льки в !х здатносп св1домо впливати на формування сприят-ливо! сусп1льно! думки.
Формування сприятливого середовища для велико! гри е не таким вже й складним завданням, як може здатися на перший погляд. Дшсно, кторш пе-реконливо св1дчить про те, що нав'язати свою думку суспГльству неможливо нав1ть для тотал1тарних ре-жим1в. Сусп1льство можна змусити лише формально дотримуватись сторонньо! iдеологi!, але з1 зникнен-ням зовн1шнього примусу зникають i зовн1шн1 ознаки !! п1дтримки.
На щастя для великого гравця, суспкьна думка не е однородною. Час в1д часу в сусп1льств1 ви-никають роз61жност1 щодо тих чи шших проблем, i подекуди щ флуктуацГ! суспГльних настро!в бувають достатньо сильними для утворення громад-ських об'еднань, зусилля яких спрямованi на висв1т-лення тих чи Гнших «негативних явищ», що Гснують в суспГльств1, та викоренення !х шляхом зм1ни ставлен-ня до цiе'! проблеми суспГльства та/або зм1ни чинних формальних правил. Далеко не ва под16н1 громадськ1 об'еднання досягають свое! мети, але завдяки зовн1ш-н1й фiнансовiй або шшш п1дтримц1 потр16н1 громад-ськ1 об'еднання можуть досягти значних успшв.
Кр1м того, для використання сусшльно! думки у власних iнтересах великим гравцям необов'язково потрiбна змiна чинних формальних правил, достатньо сформувати потрiбне ставлення до проблеми в певних регюнах чи в окремих прошарках суспГльства.
Так, наприклад, якщо окрема газова компашя, через брак технологш або з Гнших причин, використо-вуе стар1 технолог!! видобування газу та законом1рно остер1гаеться конкуренцГ! з боку Гнших компан1й, що волод1ють нов1тн1ми технолог1ями видобування сланцевого газу, то для обмеження конкуренцГ! з !х боку цш компанГ! достатньо вдатися до маншулювання сусп1льними настроями лише в тому регюш, де вона традиц1йно працюе. 1нструментом ман1пулювання в цьому випадку може стати занепокоення м1сцевого населення потенцшною еколог1чною небезпекою но-вих технологш видобування газу.
Як у випадку др1бно!, так 1 у випадку велико! гри гравщ вдаються до активно! аптаци, що поля-
гае в тому, що гравець використовуе наявн1 сусп1ль-н1 настро! для дискредитацГ! свого опонента в очах суспГльства, звинувачуючи його (справедливо або безтдставно) у причетност1 до тих негативних про-цес1в, якими занепокоено суспГльство. Але сп1льною рисою др1бно! та велико! гри е не ст1льки активна ма-ншулящя сусп1льними настроями, ск1льки особиста защкавлешсть гравця в дискредитацГ! опонента. На в1дмшу в1д цього, наступн1 два типи гравщв не мають жодно! особисто! зац1кавленост1.
У тих випадках, коли метою маншулювання сус-пГльною думкою е усунення опонента чи дискредита-ц1я Гнших зац1кавлених груп, наприклад пол1тично! партГ!, бГльш ефективним буде не особисте обвину-вачення опонента, а звернення до «шституцшного кйера» - особи, що встигла себе зарекомендувати як борця з в1дпов1дним негативним явищем 1 готова за певну винагороду облити брудом замовлену особу або групу, але немае жодно! особисто! защкавленост1 в !! дискредитацГ!.
Використання послуг «шституцшного к1лера» мае для гравця декГлька вагомих переваг.
Так, особисте звинувачення опонента може бути мало ефективним, по-перше, через очевидшсть особисто! защкавленост1, а, по-друге, через подекуди не дуже чисту репутацш самого гравця, внасл1док чого сусшльство може не надто серйозно сприйняти його звинувачення. Очевидно, що використання по-слуг «шституцшного кГлера» позбавлено зазначених недолшв. Також, що не менш важливо, звернення до «шституцшного кГлера» дозволяе гравцю не аф1шу-вати свою особист1сть та залишитися в тшГ
Останньою з вид1лених нами груп гравщв е гравщ-опортушсти. На в1дмшу в1д гравщв з Гнших груп гравщ-опортушсти не займа-ються активною маншулящею, тобто завдяки ман1-пуляцшм вони не намагаються уникнути покарання чи позбавитись конкурента, також вони не заро-бляють «шституцшним вбивством» на замовлення. Представники дано! групи обирають шшу стратегш експлуатацГ! суспГльних настро!в: залишаючись вну-тр1шньо байдужими до основно! Где! того чи шшого громадського руху, вони все ж таки беруть активну участь у його дшльност1 чи пост1йно висловлюються на його тдтримку. Д1йсно, для отримання особисто! вигоди в1д сприятливих сустльних настро!в зовс1м необов'язково займаються активною маншулящею, адже участь у популярних громадських об'еднаннях, що користуються моральною шдтримкою сустльства, а особливо фшансовою тдтримкою р1зноман1т-них фонд1в та приватних благод1йник1в, може принести не лише проблеми, але й непогаш дев1денти. Достатньо залишатися в основному русл1 найб1льш популярних напрямк1в сусп1льно! думки.
Приклад1в под1бно! повед1нки Гснуе дуже бага-то, 1 поведшка гравц1в-опортун1ст1в е абсолютно про-
гнозованою: прагнучи отримати бажане, вони гово-ритимуть лише те, що вГд них очшуе «благодiйник» або сусп1льство.
Так, наприклад, слГд визнати, що незалежш неурядовi органiзацГi, що можуть займатися досль дженням широкого кола проблем - вГд рiвня корум-пованост та свободи слова до стану навколишнього середовища, е не такими незалежними, як здаеться на перший погляд, бо залежать вГд джерел фшансуван-ня. Проблеми не виникае, якщо всi члени дано1 не-урядово! оргашзацГ! справдi вiрять у важливiсть свое! справи, займаються нею через сво! переконання i не йтимуть на жодш поступки пiд зовнiшнiм тиском, або якщо благодшники, що займаються фшансуванням дано! органiзацГí, не змiнюватимуть обсяпв фшансу-вання залежно вiд отриманих результата. Але якщо в подiбнiй оргашзаци з'являться окремi працiвники, що е гравцями-опортушстами, а !х матерiальний до-бробут чи просування по кар'ерним сходинкам зале-жатиме вГд того, наск1льки отриманi ними результати вГдповГдають планам благодiйника, то ситуацiя змГ-ниться докорiнно: гравцi-опортунiсти даватимуть звГ-ти, що загострюватимуть увагу суспГльства на вГдпо-вiднiй проблемi непропорцiйно ступеню И небезпеки, що, своею чергою, сприятиме формуванню сприятли-вих для активно! манiпуляцГí сусшльних настро!в.
Cлiд вiдзначити, що благодшник у цьому ви-падку необов'язково мае бути великим грав-цем, який намагаеться сформувати для себе випдш сусшльш настро!. Достатньо лише того, щоб фшансування припинялось у випадку появи звГту, що вказуе на вГдсутшсть проблеми. Зрозумiло, що за цих обставин гравець-опортушст нiколи не надасть такого звГту, навГть якщо в даному суспiльствi подiбна проблема взагалi вiдсутня.
Благодатним полем для дiяльностi гравця-опортунiста можуть стати й ЗМ1. Ми не будемо зу-пинятися на такому очевидному випадку, коли ЗМ1 фактично контролюються вГдповГдними великими гравцями й упереджено подають факти, ретельно оминаючи увагою ва скандали, що шкодять репута-цГ! власника, та формуючи для нього сприятливi сус-пiльнi настро!. Подiбна ситуац1я може спостерiгатися й у випадку, коли ЗМ1 нешдконтрольш будь-якому олiгарху чи полiтичнiй партГ! та iснують виключно за рахунок високих рейтинпв та надходжень з реклами.
Журналкт, що е гравцем-опортушстом, ставить со6Г за мету не об'ективне висвГтлення iнформацГ!, а шдтримку високих рейтингiв свое! програми. Для цього йому потрГ6но обирати для сво!х передач тГ теми, на яких загострена увага суспГльства. Завдяки цьому штучно створюються умови, за яких суспГль-ство ще бкьше занепокоюеться даною проблемою незалежно вГд справжнього рГвня Г! небезпеки.
Зростання ж напруги та занепокоення суспГльства, своею чергою, спонукае опортушстично нала-
штованих журналгстгв частгше звертатися до дано! «проблеми». НаслГдком цього е утворення позитивного зворотного зв'язку, завдяки якому зростання занепокоення суспГльства будь-якою проблемою може набути лавиноподГбного вигляду.
Варто зазначити, що навиъ за значного поши-рення практики маншулювання суспГльними настроями не ва члени громадських об'еднань е «шститу-цГйними шлерами». Багато з них справдГ вГрять в ко-риснГсть свое! справи для всього суспГльства та з вГд-разою вГдкинуть будь-яку пропозищю замовно! акцГ!. Проте, в будь-якому разГ, це не знГмае з них морально! вГдповГдальностГ за поширення практики манГпу-лювання сусшльною думкою, бо свГдомо чи несвГдо-мо, але саме !х дшльшсть призводить до створення сприятливих умов як для мало!, так Г для велико! гри. Бо саме вони, п хто щиро вГрить у свою справу, мали б першими помГтити перехГд суспГльства вГд повно! байдужостГ до !х справи до хворобливого занепокоення, зрозумГти, що !х гасла беруться на озброення дрГбними та великими гравцями й шституцшними кГлерами. I, помГтивши це, вони мали б вГд загострен-ня уваги суспГльства на цш проблемГ перейти, спира-ючись на отриману шдтримку суспГльства, до бГльш конструктивних дш, нацГлених на усунення вГдповГд-них негативних явищ.
Але нГчого подГбного в суспГльствГ не спостерГ-гаеться. Бо для досягнення усп1ху в боротьбГ з будь-яким негативним явищем потрГбно не лише усвГдомлювати всю суспГльну небезпеку цього явища та мати непереборне бажання його подолати, але й знати причини його виникнення й поширення та мати чГтке уявлення щодо можливостей його по-долання чи пом'якшення його негативних наслоив, пГдкрГплене теоретичними дослГдженнями. Але брак знань, освГти та належного кругозору школи не ком-пенсуватимуться активною громадською д1яльнГстю. Тому, досягши успГху на першому еташ свое! мГсГ! -привернення уваги суспГльства, багато громадських актившпв вважають свою мГсго виконаною, або, що ще прше, наполягають на проведенш сумнГвних Гн-ституцГйних реформ, яш не лише не дозволяють розв'язати проблему, але й значно полегшують життя активним маншуляторам.
Основним негативним наслГдком маншулювання суспГльними настроями е те, що як формальш, так Г неформальш правила перетворюються на зааб зведення рахуншв та досягнення власних корисливих штереав. Це суттево зменшуе !х ефективнГсть, бо бо-ротьба з негативним явищем, що турбуе суспГльство, перетворюеться лише на !! ГмГтацго.
КрГм того, ресурси суспГльства, замшть !х спря-мування на подолання вГдповГдного негативного яви-ща, витрачаються або на неефективш бюрократичш процедури, або на манГпулювання суспГльними настроями.
1ншим негативним насл1дком зазначених про-цес1в е збереження чинних неефективних формаль-них правил [7; 8]. Бо кожна спроба скасувати будь-яке формальне правило, що приймалося для боротьби з негативним явищем, яке знаходиться в центр1 ува-ги сусшльства, незважаючи на його неефектившсть, буде розц1нюватись як крок назад в1д бажано! мети.
Як можна бачити з вищевикладеного, маншулю-вання сусп1льною думкою, як у випадку др1бно!, так 1 у випадку велико! гри, може призвести до багатьох нега-тивних насл1дк1в. Але причини та мехашзми поширен-ня цих явищ значно в1др1зняються, що, своею чергою, обумовлюе в1дмшност1 в заходах !х попередження.
У випадку др1бно! гри формування сприятливих для маншулювання сусп1льних настро!в в1дбуваеться спонтанно: незначн1 флуктуацГ! сусшльно! думки роз-гойдуються до небезпечного р1вня завдяки позитивному зворотному зв'язку м1ж поширен1стю др1бно! гри та ступенем занепокоення суспГльства. Др1бний гравець нездатен вплинути на цей процес, що е ц1л-ком природним процесом розвитку сусшльства. Через це в тому, що др1бн1 гравщ можуть ман1пулювати сусшльними настроями, сусп1льство не може звину-вачувати н1кого, окр1м себе.
бдине, що може трохи пом'якшити ситуацго, -це формування в сусп1льств1 критичного сприйняття будь-яко! ГнформацГ! та шдвищення осв1тнього р1вня, що мае послабити позитивний зворотний зв'язок 1 зменшити к1льк1сть випадк1в формування сприятливих суспГльних настро!в.
На в1дмшу в1д др1бного гравця, великий гравець не лише маншулюе суспГльними настроями, але й зд1йснюе !х ц1леспрямоване формування, створю-ючи середовище, сприятливе для досягнення свое! мети. В1дпов1дно, велику гру, на в1дм1ну в1д др1б-но! гри, не можна розглядати як природний про-цес розвитку сусп1льства. Велика гра - це штучний стан суспГльства, нав'язаний д1ями зовн1шн1х чи внутршшх зац1кавлених груп. Насл1дки под1бних процес1в можуть бути значно г1ршими, н1ж отри-мання великими гравцями незаконно! вигоди -аж до втрати нацюнального суверен1тету.
Зогляду на розглянутий вище мехашзм цГлеспря-мованого формування сприятливих суспГльних настро!в е очевидним, що, окр1м формування в сусшльств1 критичного сприйняття будь-яко! ГнформацГ! та шдвищення осв1тнього р1вня перес1чних громадян, у випадку велико! гри теоретично Гснують й 1нш1 мехашзми запоб1гання ман1пуляц1ям.
Так, певною м1рою запоб1гти формуванню сприятливих для маншулювання сусшльних настро-!в у випадку велико! гри могло б стати шдвищення прозорост1 та в1дкритост1 для сусшльства ГнформацГ! щодо джерел фшансування громадських об'еднань. Под1бн1 заходи могли б попередити суспГльство про небезпеку маншулювання суспГльною думкою. Але це
вимагатиме в1д перес1чних громадян хоча б мШмаль-но! профес1йно! шдготовки з в1дпов1дно! проблеми, що в багатьох випадках неможливо.
Що ж стосуеться посилення контролю за дже-релами фшансування та дшльшстю громадських об'еднань 1 ЗМ1 з боку державних установ, то ц1 заходи матимуть надзвичайно низьку ефектившсть (зв1с-но, не в тотал1тарних кра!нах) з таких причин:
+ по-перше, под1бн1 заходи, ц1лком оч1кувано, можуть викликати насторогу з боку суспГль-ства та активну протидш з боку ЗМ1 1 громадських оргашзацш, тим бГльшу, чим бГль-ше ресурс1в було вкладено в ц1 оргашзацГ! зац1кавленими групами та, в1дпов1дно, чим б1льше ц1 групи просунулися у формуванн1 потр1бних !м суспГльних настро!в; + по-друге, державний контроль за джерелами фшансування та санкцГ! за порушення в1дпо-в1дних правил справд1 можуть бути викорис-тан1 для розправи з пол1тичними опонента-ми; а визначення справжнГх мотив1в, якими керуеться правляча верх1вка, е окремою проблемою, не менш складною, нГж визначення мотив1в, якими керуються благод1йники при фшансуванш громадських об'еднань.
Виключенням з цього можуть бути х1ба що най-очевидн1ш1 (для перес1чного громадянина) випадки конфл1кту 1нтерес1в, як-от фшансування тютюнови-ми кампан1ями центр1в, що займаються досл1джен-нями шк1дливого впливу тютюну на здоров'я люди-ни. Але, в будь-якому випадку, заходи 1з запоб1гання ман1пуляц1ям можуть бути ефективними лише на початкових етапах формування великими гравцями сприятливого для них середовища.
1на останок. Нами невипадково було названо бГль-ш1сть ос1б, що використовують сусшльну 1стер1ю у власних Гнтересах, «гравцями», бо те, що вони вчиняють, е не лише аморально, а й 1 безв1дпов1даль-но по в1дношенню до сусшльства. МаншуляцГ! суспГльними настроями - це ризикована та небезпечна гра, виграш в якш може легко обернутися проти самих гравщв.
Так, кер1вництво потужного еколог1чно небезпечного тдприемства, що скориставшись послуга-ми «зеленого» «шституцшного к1лера», звинуватило свого головного конкурента в забрудненш навколиш-нього середовища, пщрвавши тим самим його репу-тац1ю, навряд чи оч1куе, що свого часу за сприятливих умов !х жертва, навчена г1рким досв1дом, зможе помститися та нанести удар у в1дпов1дь. Адже «шсти-туц1йному к1леру» байдуже, кого поливати брудом.
Так само 1 др1бний чиновник, що позбувся конкурента на «теплу» посаду, справедливо або безтд-ставно звинувативши його в корупцГ!, не усв1домлюе, що будь-який шший чиновник може легко прибрати його з ц1е! посади.
Так само й журналкт, який лякае сво!х глядачiв жахiттям про «чорних» трансплантологiв, шдштовху-ючи тим самим сустльство до прийняття формаль-них правил, що фактично унеможливлюють у кра'М трансплантацiю органiв, переймаеться виключно рейтингом свое! телепередачi та вкповкно сво!м сьо-годнiшнiм добробутом, очевидно, штрохи не замис-люючись над тим, що вш буде робити, якщо раптом у майбутньому йому або його дням знадобиться пересадка органш.
Таким чином, кожний гравець, включно з «ш-ституцiйними кiлерами», власними руками будуе собi шибеницю, але це навряд чи може бути розрадою для сусп1льства.
ВИСНОВКИ
Вищевикладене дозволяе зробити таи висновки: + по-перше, формування сприятливих суспкь-них настро!в може вкбуватися як пасивно, у випадку дрiбноI гри, завдяки позитивному зворотному зв'язку мiж поширенням дрiб-но! гри та загостренням уваги сусшльства до проблеми, що експлуатуеться маншуля-тором, так i активно, у випадку велико! гри, шляхом фшансово! шдтримки (у тому числi благодшно!) громадських органiзацiй та ЗМ1, що зосереджеш на висвiтленнi суспiльноí проблеми, найбкьш перспективно! для маш-пулювання сусшльною думкою; + по-друге, основними негативними наслкка-ми манiпулювання сусшльними настроями е: зменшення ефективностi як формальних, так i неформальних правил, неефективне використання ресурсiв та стабкьшсть не-ефективних формальних правил; + по-трете, запобiгання маншулюванню су-сп1льними настроями з боку як внутршшх, так i зовшшнк зацiкавлених груп е надзви-чайно важливим чинником нащонально! без-пеки та суверештету кра!ни. ■
American JournalofEconomics and Sociology. 2012.Vol. 71. Issue 1. P. 151-183.
6. Law S. H., Azman-Saini W. N. W. Institutional Quality, Governance, and Financial Development. Economics of Governance. 2012. Vol. 13. Issue 3. P. 217-236.
7. Абрамов Ф. В. Критерии эффективности формальных правил и их влияние на экономическое развитие. Bîchuk Одеського нацюнального ушверситету. 2011. Т. 16. Вип. 20. С. 7-13.
8. Абрамов Ф. В. Факторы устойчивости формальных правил. Всник Нацюнального технiчного ушверситету «ХП1». Тематичний випуск: Технiчний прогрес i ефективнсть виробництва. 2012. № 25. С. 122-127.
REFERENCES
Abramov, F. V. "Faktory ustoychivosti formalnykh pravil" [Factors of stability of formal rules]. Visnyk Natsionalnoho tekh-nichnoho universytetu «KhPI». Tematychnyi vypusk: Tekhnichnyi prohres i efektyvnist vyrobnytstva, no. 25 (2012): 122-127.
Abramov, F. V. "Kriterii effektivnosti formalnykh pravil i ikh vliyaniye na ekonomicheskoye razvitiye" [Criteria for the effectiveness of formal rules and their impact on economic development]. VisnykOdeskohonatsionalnoho universytetu, vol. 16, no. 20 (2011): 7-13.
El Karouni, I. "Ethnic Minorities and Integration Process in France and the Netherlands: An Institutionalist Perspective". American Journal of Economics and Sociology, vol. 71, no.
1 (2012): 151-183.
Farrell, H., and Heritier, A. "Formal and Informal Institutions under Codecision: Continuous Constitution-Building in Europe". Governance, vol. 16, no. 4 (2003): 577-600.
Khalil, E. L. "Why Europe? A Critique of Institutionalist and Culturalist Economics". Journal of Economic Surveys, vol. 26, no.
2 (2012): 351-372.
Law, S. H., and Azman-Saini, W. N. W. "Institutional Quality, Governance, and Financial Development". Economics of Governance, vol. 13, no. 3 (2012): 217-236.
Leite, D. N., Silva, S. T., and Afonso, O. "Institutions, Economics and the Development Quest". Journal of Economic Surveys, vol. 28, no. 3 (2014): 491-515.
Ziomek, A. "Economics Performance and Institutional Economics in Poland After 1989". American Journal of Economics and Sociology, vol. 69, no. 5 (2010): 1553-1565.
EE
CL
о
LU
I—
<c =n =r
fllTEPATYPA
1. Khalil E. L. Why Europe? A Critique of Institutionalist and Culturalist Economics. Journal of Economic Surveys. 2012. Vol. 26. Issue 2. P. 351-372.
2. Leite D. N., Silva S. T., Afonso O. Institutions, Economics and the Development Quest. Journal of Economic Surveys. 2014. Vol. 28. Issue 3. P. 491-515.
3. Ziomek A. Economics Performance and Institutional Economics in Poland After 1989. American Journal of Economics and Sociology. 2010. Vol. 69. Issue 5. P. 1553-1565.
4. Farrell H., Héritier A. Formal and Informal Institutions Under Codecision: Continuous Constitution-Building in Europe. Governance. 2003. Vol. 16. Issue 4. P. 577-600.
5. El Karouni I. Ethnic Minorities and Integration Process in France and the Netherlands: An Institutionalist Perspective.
О
<
О ш
