CC BY
8
УДК 330.1 JEL: O17; D70
НЕОСВ1ЧЕН1СТЬ СУСП1ЛЬСТВА ЯК ФАКТОР ПОШИРЕННЯ МАН1ПУЛЮВАННЯ
СУСП1ЛЬНИМИ НАСТРОЯМИ
©2019
АБРАМОВ Ф. В.
УДК 330.1 JEL: O17; D70
Абрамов Ф. В. HeocBi4eHicTb суспшьства як фактор поширення мантулювання суспiльними настроями
Метою cmammi е визначення впливу неосв'теност'! суспльства на поширення практики мантулювання суспльними настроями. Доведено, що неосвЫешсть населення е одним i3 факторiв, ям можуть сприяти зростанню занепокоення суспЛьства, що створюе сприятливi умови для ма-н'шулювання суспЛьними настроями. Показано, що гравець-манпулятор може експлуатувати неосв'мешсть населення через реал'вацж одноi з двох стратегй: стратеги залякування та стратеги виправдання. У випадку стратеги залякування гравець-манпулятор, зловживаючи нео-свметстю населення, поширюе неправдиву нформацю з метою дискредитации та усунення конкурента. У випадку стратеги виправдання гра-вець-манпулятор експлуатуе неосв'мешсть суспльства для введення його в оману стосовно необхiдностi окремих заход'в чи тституцшних реформ. Доведено, що необхiдною умовою попередження мантулювання суспльними настроями, що базуеться на експлуатацИ неосв'меностi суспльства, е покращення якост'> загальноi складовоi освти та формування широкого свтогляду членю суспшьства. Ключов'! слова: освта, iнституцiйнiрамки, мантулювання, суспЛьт настро!. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-6-8-13 Ббл.: 8.
Абрамов 0edip Володимирович - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри загальноi економчноi теори, Нацональний техн'мний
ушверситет «Хармвський полтехн'тий iнститут»(вул. Кирпичова, 2, Хармв, 61002, Украна)
E-mail: Abramov@kpi.kharkov. ua
ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4825-3974
УДК 330.1 JEL: O17; D70
Абрамов Ф. В. Необразованность общества как фактор распространения манипулирования общественными настроениями
Целью статьи является определение влияния необразованности общества на распространение практики манипулирования общественными настроениями. Доказано, что необразованность населения является одним из факторов, которые могут содействовать возрастанию тревожности общества, что создает благоприятные условия для манипулирования общественными настроениями. Показано, что игрок-манипулятор может эксплуатировать необразованность населения путем реализации одной из двух стратегий: стратегии запугивания и стратегии оправдания. В случае стратегии запугивания игрок-манипулятор, злоупотребляя необразованностью населения, распространяет неправдивую информацию с целью дискредитации и устранения конкурента. В случае стратегии оправдания игрок-манипулятор эксплуатирует необразованность населения с целью введения его в заблуждение относительно необходимости отдельных мер либо институциональных реформ. Доказано, что необходимым условием предотвращения манипулирования общественными настроениями, которые основываются на эксплуатации необразованности общества, является улучшение качества общей составляющей образования и формирования широкого мировоззрения членов общества. Ключевые слова: образование, институциональные рамки, манипулирование, общественные настроения. Библ.: 8.
Абрамов Федор Владимирович - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры общей экономической теории, Национальный технический университет «Харьковский политехнический институт» (ул. Кирпичёва, 2, Харьков, 61002, Украина) E-mail: Abramov@kpi.kharkov. ua ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4825-3974
UDC 330.1 JEL: O17; D70
Abramov F. V. The Society's Lack of Education as a Factor in the Spread of Manipulation with Public Sentiment
The article is aimed at defining the impact of society's lack of education on the spread of the practice of manipulating with public sentiments. It is been proved that the lack of education of the population is one of the factors that can contribute to the increase of social anxiety, which creates favorable conditions for manipulating with public sentiments. It is shown that an actor-manipulator can exploit the lack of education of the population by implementing one of two strategies: strategy of intimidation and strategy of justification. In the case of a strategy of intimidation, the actor-manipulator, taking advantage of the lack of education of the population, disseminates false information in order to discredit and eliminate the competitor. In the case of a strategy of justification, the actor-manipulator exploits the lack of education of the population in order to mislead the latter about the need for separate measures or institutional reforms. It is proved that the necessary condition to prevent the manipulation of public sentiments, which are based on the exploitation of the society's lack of education, is to improve the quality of the general component of education and to gain the formation of a broader range of worldviews of the society's members. Keywords: education, institutional framework, manipulation, public sentiments. Bibl.: 8.
Abramov Fedir V. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of General Economic Theory, National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute» (2 Kyrpychova Str., Kharkiv, 61002, Ukraine) E-mail: Abramov@kpi.kharkov. ua ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4825-3974
Мантулювання сустльними настроями за-вжди було викликом для людсько! цившза-ц11. I якщо з осторогою можна сподiватися, що тоталггарш Идеологи та небезпечн релтйш док-трини поступово в^одять у минуле, то посилення популизму в полiтицi переконливо св^чить, що мань
пулювання сусшльними настроями не втрачае свое1 актуальносп й пониш. Надзвичайно важливу роль у поширенн практики мантулювання суспкьними настроями вщграе неосвiченiсть населення, адже процес мантулювання буде менш складним у тих ви-падках, коли у населення в^дсутнш належний рiвень
знань з питань, що експлуатуються гравцями-мангпу-ляторами.
У сучасному свiтi яшсна освiта вiдiграe надзви-чайно важливу роль у багатьох аспектах суспкьного життя. Тому недивною е та ккьшсть дослiджень, що присвяченi тим чи шшим аспектам цього питання [1-6]. Але, незважаючи на незмшно велику кiлькiсть дослiджень, окремi проблеми освiти залишаються мало дослiдженими. Так, для бГльшост дослiджень з якост освiти спiльним е те, що увага переважно придкяеться якостi професшно! пiдготовки, зали-шаючи поза увагою проблему формування широкого свiтогляду майбутн1х фахiвцiв i негативних наслiдкiв браку яйсно! загально! складово! освiти.
Метою стати е визначення впливу неосвГчено-ст сусп1льства на поширення практики маншулю-вання суспiльними настроями.
Hеобхiдною умовою для манiпулювання сус-пiльними настроями е створення сприятли-вих умов, що полягають у надмiрному зане-покоеннi сусп1льства тiею чи шшою проблемою, при цьому рiвень реально! загрози, як правило, е значно завищеним [7]. Одним iз факторiв, що можуть сприя-ти подiбному неадекватному зростанню занепокоен-ня суспГльства, е неосвiченiсть населення.
Неосвiченiсть широких верств населення може стати безпосередньою причиною поширення безшд-ставних страхiв у суспiльствi та непереборного ба-жання за будь-яку цiну уникнути уявно! небезпеки. Подiбний стан речей створюе сприятливi умови для маншулювання суспiльними настроями. З одного боку, невроме лякае значно сильнiше, шж вiдомi речi, а з шшого боку, перед манiпуляторами вiдкриваеться практично безмежний проспр для викривлення, спо-творення та представлення iнформацii у випдному для них свiтi, бо у неосвiченого населення вiдсутнi ефективш засоби перевiрки надано! iнформацii.
Маншулюванню також сприятиме те, що маш-пуляторам дуже легко позбутися опоненпв з iншою (у тому числГ коректною з науково! точки зору) по-зицiею, звинувативши !х у наявност особисто! защ-кавленостi або у вГдстоюванш iнтересiв несумлiнних виробниюв. Це обумовлено тим, що в багатьох ви-падках великий гравець обирае для себе роль «не-защкавлено!» сторони, що намагаеться попередити суспкьство про небезпеку та вГдвернути небезпеку, що над ним нависла. Опонентам ж, в очах сусшльства, дктаеться роль «адвоката диявола», що намагаеться виправдати злочинну дiяльнiсть несумлшних виробникiв. Навiть якщо опоненту вдасться уникнути подiбних обвинувачень, переконати неосвiчене сусп1льство у сво!й правотi буде практично неможли-во: через брак належно! освiти населення буде просто неспроможне зрозумiти вiдповiдну аргументацiю.
Так, уявiть собГ, що ви намагаетесь переконати селян позаминулого сторiччя у необхiдностi вста-
новлення громовiдводу. Неосвiченi селяни просто не зрозумшть, про яку електрику ви !м розповiдаете. До того ж, дрiбнi священики не втрачали нагоди вислу-житися перед мкцевим паном, переконуючи селян у тому, що розгул стихи то е кара Божа за невиконання пансько! воль Яким би застарким не здавався цей приклад, слГд визнати, що в багатьох питаннях, що непокоять суспкьство сьогодш, ми недалеко шшли вГд тих селян.
Слк вiдзначити, що використання неосвГченос-т населення для поширення в ньому страхiв мае дещо обмежене коло для застосування, а саме: подiбну стратегш можна використовувати виключно для ускладнення або повного припинення дiяльностi конкурентiв, у тому числГ й полiтичних. Так, наприклад, подiбну стратегiю може обрати фар-мацевтична компанiя з метою усунення устшного конкурента, що для виробництва певного препарату використовуе нову, бкьш дешеву та ефективну тех-нологш виробництва. Для досягнення поставлено! мети великому гравцю достатньо почати поширюва-ти через ЗМ1 та iншi джерела шформаци «результати дослiджень» проплачених досл^нишв про «небезпеку» для здоров'я людини дано! технологи. При цьому будь-яш спроби фiрми-конкурента виправдатись можна виставити як недолуп спроби шахрая ошу-кати сусп1льство. Неосвiчене сусп1льство, не маючи можливостi перевiрити iнформацiю, прагнутиме, про всяк випадок, уникати використовувати продукцш обвинувачено! фармацевтично! компан11, i мету грав-ця маншулятора буде досягнуто.
Б1льш широш можливостi вiдкривае використання неосвiченостi населення для виправдання власно! д1яльносп та обгрунтування необхiдностi тих чи шших iнституцiйних змiн.
Стратегiя виправдання також базуеться на вк-сутносп належного рiвня освiти населення, але на вкмшу вiд стратеги залякування гравщ-маншуля-тори апелюють не до страхiв сусп1льства, а до його переконань, прагнень та бажань. У багатьох випадках цш, що переслкуються суспкьством, е доречними. Так, суспкьство природно може прагнути лквку-вати таю явища, як корупц1я, тшьова економiка, сi-мейне насилля, дискримшащя i т. п. Або ж постави-ти собi за мету досягнення певного рiвня доходiв на душу населення чи збкьшення середньо! тривалостi життя. Але навiть якщо цш поставлено правильно, для !х досягнення необхiдно ще знати, як саме !х до-сягти. Цкком очевидно, що неосвiченiсть населення призводить до того, що суспкьство неспроможне оцшити ефектившсть запропонованих заходiв у до-сягненнi поставлено! мети, тому висунуп пропозицГ! доводиться приймати на вГру.
За подГбних обставин перед гравцями-маншу-ляторами вГдкриваються надзвичайно широш мож-ливостГ. Так, на вкмшу вГд стратегГ! залякування,
стратеггя виправдання може використовуватися не лише для усунення конкурентГв, але й для досягнення багатьох шших щлей.
НеобхГдно також враховувати, що на можли-вГсть експлуатувати неосвГченГсть суспГльства для ма-нГпулювання суспГльними настроями суттево впливае стушнь занепокоення суспГльства вГдповГдною проблемою та набуття поставленою метою морально-етичних забарвлень. ЗвГсно, вГдсутнГсть емоцГйного навантаження в тгй чи ГншГй проблемГ не усувае не-безпеки манГпулювання суспГльними настроями, але у гравщв-маншуляторГв залишаеться значно менше можливостей для дискредитацГ! сво!х конкурентГв, що залишае поза грою шституцшних кГлерГв.
Так, наприклад, якщо суспГльство ставить собГ за мету економГчне зростання, то подГбне завдання, зазвичай, не несе на собГ будь-якого емоцГйного навантаження. За подГбних обставин, пГд час перед-виборчо! кампанГ!, в межах даного питання, едине в чому може звинуватити кандидат у президенти чи лГдер полйично! партГ! свого опонента - це те, що останнш е дурнем Г взагалГ не знае, як працюе еко-номГка. Тому учасники перегошв, користуючись неосвГченГстю суспГльства в цьому питанш, зосеред-жуватимуться не на поливанш опонента брудом, а на порожнГх обГцянках та утошчних проектах, якГ жодним чином не дозволяють досягти поставлено! сустльством мети. I навпаки, набуття поставленою метою морально-етичних забарвлень суттево змшюе поведшку гравця-манГпулятора, пГдвищуючи важли-вГсть дискредитацГ! конкурентГв у манГпулюваннГ сус-пГльною думкою.
Яскравим прикладом е боротьба з корупщею. Через набуття даною проблемою морально-етичного забарвлення та вГдсутшсть у пере-ачних громадян будь-яких уявлень про причини появи корупцГ! та !! можливГ наслГдки (едине, що вони знають, що корупщя - це погано Г з нею необхГдно боротися) перед гравцями-манГпуляторами вГдкриваеться значно ширше поле дГяльностГ, нГж у попередньому прикладь Так, гравцГ-манГпулятори можуть не лише доводити суспГльству необхГдшсть безглуздих реформ та ГнституцГйних перетворень, що жодним чином не покращать ситуацш з корупщею, але натомГсть утворять безлГч «теплих» посад, але й активно позбавлятися опонентГв, звинувачуючи !х (переважно безпГдставно) у корупцГ! та вГдбиватися вГд зустрГчних обвинувачень, називаючи !х спробою помсти за активну антикорупцшну позицГю [8].
Ще бГльш загрозливою е ситуацГя, коли через свою неосвГченГсть суспГльство схвалюе заходи, що можуть призвести до наслГдшв, бГльш небезпечних, шж та проблема, для подолання яко! щ заходи запро-ваджуються.
Варто наголосити, що, дослГджуючи зв'язок мГж неосвГченГстю суспГльства та поширенням манГпу-
лювання сустльними настроями, ми маемо на увазг не яшсть пГдготовки вузьких фахГвщв, а якГсний рь вень загально! складово! освГти. Адже можна бути висококвалГфшовашм фахГвцем у сво!й надзвичайно вузькш галузГ, але при цьому не знати найпросйших речей з шших дисциплш. Тому якою б яшсною не була професГйна шдготовка, рГвень неосвГченостГ суспГльства може бути жахливим. Отже, без тдвищен-ня якостГ загально! складово! освГти ми будемо мати, з одного боку, шженерГв, лГкарГв та юристГв, що лег-ковГрно обирають полйиюв, якГ обГцяють одночасне зниження рГвня безробГття й ГнфляцГ! та шдвищення середньо! зарплати до европейського рГвня, а з шшо-го - економкйв, журналГстГв та перекладачГв, яких до нестями лякае наявшсть ГМО у харчових продуктах.
Зростання неосвГченостГ суспГльства е проблемою не лише для Укра!ни, але й для багатьох шших кра!н. Причина цього - суто економГчна: яшсть освГти та обсяг знань, що надаються майбутшм фахГв-цям, визначаеться ринками пращ та освйшх послуг.
Для роботодавщв робоча сила е таким самим фактором виробництва, як й шшГ ресурси, тому щл-ком природно, що вони намагатимуться зменшити сво! витрати на робочу силу, наймаючи робйнишв, рГвень пГдготовки яких вгдповГдае складностГ тих функцГй, що мають ними виконуватися на виробни-цтвГ, й утримуватимуться вГд найму тих фахГвщв, рГвень пГдготовки яких перевищуе необхгдний, адже !х послуги коштуватимуть дорожче. Тим бГльше робо-тодавцГ не будуть переплачувати за надлишкову освь ту, що непов'язана з !х професГйною дГяльшстю, бо вузький свГтогляд працГвника у бГльшостГ випадкГв не позначиться на якостГ послуг робочо! сили. Дшсно, роботодавцю в 1Т-галузГ все одно, за небагатими ви-ключеннями, чи знайомГ його робГтники з оргашчною хГмГею, чи новинками свГтово! лГтератури. Так саме, як роботодавцГв у сферГ рекламного бГзнесу не турбуе те, що !х працГвники не знатимуть вищо! математики. Таким чином, ринок робочо! сили створюватиме за-мовлення на шдготовку, по-перше, фахГвщв з вузькою спещалГзащею, а по-друге, з рГвнем пГдготовки, що не перевищуватиме мШмально необхГдний рГвень.
Тому конкурентною перевагою будуть корис-туватися й працГвники, що мають достатнГй (не мен-ший, але й не бГльший) рГвень фахово! пГдготовки, незважаючи на !х вузький свГтогляд. ЗвГсно, знахо-дячись на однакових посадах, висококвалГфкований фахГвець з широким свйоглядом не буде отримувати заробйну плату меншу, нГж фахГвець з достатньо! пГд-готовкою, Г додатковГ знання йому не заважатимуть. Але необхГдно також враховувати, що отримання додаткових знань не безкоштовне у сена як матерь альних витрат, так Г особистих зусиль, що треба до-класти для засвоення знань. Тому бГльшГсть людей шдуть на щ додатковГ витрати лише в тому випадку, якщо в майбутньому вони отримуватимуть, вГдповГд-
но, бкьш високу заробину плату або матимуть кращi перспективи для кар'ерного зростання.
Звiсно, навчальнi заклади з власно! iнiцiативи можуть перейматися свйоглядом майбутн1х фахiвцiв, проте це вимагатиме додаткових витрат i обов'язково позначиться на цШ навчання. Водночас загальна маса майбутнк фахiвцiв, пiддаючись вимогам по-тенцiйних роботодавцiв, обиратимуть т навчальнi заклади, що надають достатнш рiвень пiдготовки за меншу плату. Тому витримають конкуренцiю та зали-шаться на ринку освiтнiх послуг лише т навчальнi заклади, якi забезпечують такий рiвень шдготовки, що вiдповiдаe вимогам майбутн1х роботодавцш.
Тому очiкувати на суттеве покращення якостi загально! складово! освiти, що формуе свйогляд май-бутнiх фахiвцiв, можна лише у випадку державного регулювання ринку освйнк послуг, або якщо витра-ти на шдвищення рiвня загально! освiти фшансува-тимуться з державного бюджету. Проте навиъ за цих умов додатковi витрати на загальну складову освiти виступатимуть потужним стримувальним фактором.
Але якими б високими не здавалися сусшль-ству додатковi витрати на шдвищення якост загально'! складово! освiти, вони все одно мь зерш порiвняно з тими втратами, що несе сустльство через манiпулювання сусшльними настроями. Адже крiм введення в оману суспкьства, манiпулювання сусп1льними настроями мае значш, суто економiчнi, негативш наслiдки.
Найбiльш очевидним з таких насладив е не-ефективне використання ресурав. Незважаючи на те, що шд час манiпулювання суспiльними настроями сусшльству не нав'язуеться ззовш будь-яких 1дей, а вiдбуваеться лише «розгойдування» природних флуктуацiй суспiльноi думки, гравець-маншулятор все ж таки стикаеться зi значними витратами.
Найвищiй рiвень витрат манiпулювання суспкь-ними настроями матимуть велию гравцi. Адже, на вк-мiну вiд дрiбних гравщв, великi гравцi не лише активно використовують сприятливi суспiльнi настро!, але й цкеспрямовано на них впливають. Для формування сприятливих суспкьних настро!в великим гравцям, залежно вгд обрано! ними стратеги, необхiдно пред-ставити суспкьству данi щодо небезпеки того чи ш-шого соцiально-економiчного явища, що п^^вати-муть занепокоення сусп1льства, або матерiали, що можуть компрометувати опоненпв. Обидва шструменти манiпулювання великий гравець може отримати вГд гравцiв-опортунiстiв з вiдповiдних незалежних неуря-дових органiзацiй, фiнансування яких е вагомою част-кою витрат маншулювання. Також для приховування власно! зацкавленосп в дискредитаци конкурента великим гравцям доводиться звертатися до послуг ш-ституцшних кiлерiв, чи! послуги також небезкоштовш.
Очевидно, що ва тi ресурси, що були витра-ченi на формування та шдтримування сприятливих
суспiльних настро!в, могли б бути витрачеш бiльш продуктивним чином. I тому витрати маншулювання сусшльними настроями мають розглядатися як без-посередш втрати для суспкьства.
^м безпосереднього марнування ресурсiв, маншулювання сусп1льними настроями, що засноване на неосвiченостi населення, загрожуе уповiльненням науково-техшчного прогресу та, вiдповiдно, темпiв економiчного зростання.
Так, свого часу шд час «вiйни струмiв» Томас Едкон докладав багато зусиль i витрачав ба-гато ресурсiв на дискредитацш системи змiнного струму, що просувалася Школою Теслою та Джорджем Вестшгаузом i загрожувала його швестищям у систему постiйного струму. Огидною кульмшащею цiеi антирекламно! компани, яка, на думку Т. Едкона, мала остаточно вiдвернути споживачiв вГд системи змiнного струму, стало впровадження у США елек-тричного сткьця, що живився «небезпечним» змш-ним струмом, як засобу «гуманно!» страти.
На щастя, безглузда та безпрецедентна за жор-стошстю компашя Т. Едшона не змогла перешкодити впровадженню системи змшного струму, але ктор1я знае достатньо прикладiв, коли маншулювання сусшльними настроями ставало перешкодою для науко-во-техшчного прогресу. Так, сустльна iстерiя навко-ло стовбурових клГтин не лише на багато роив затри-мала науковi до^дження, але й вiдтермiнувала появу дiевих лiкарських засобiв, що могли врятувати життя чи покращити його яшсть для багатьох невилшовно хворих людей. Не менш тяжи наслкки мало маншулювання сусшльними настроями навколо генетично модифшованих органiзмiв.
Hавiть якщо в маншулюванш суспiльними настроями не беруть участь велик гравцi, а основну роль вщграють дрiбнi гравщ та гравцi-опортунiсти, все одно подiбне манiпулювання може стати на завадi науково-технiчного прогресу. Бiльше того, внаслкок подiбних дрiбних маншулю-вань сусшльство у своему розвитку може бути выкинуто на багато десятирiч назад. Так, наприклад, Укра-!на вже зазнала втрат через залякування суспкьства шторшми про «чорних трансплантологи», якi свого часу активно поширювали ЗМ1. Намагання зб1льши-ти рейтинги свого видання обернулися для Укра!ни не лише значними витратами на лшування громадян закордоном, нанесенням удару по репутаци вичизня-но! медицини, але й втраченими життями людей, як не змогли отримати належне лшування, незважаючи на спроможшсть вiтчизняно! медицини проводити трансплантацш органiв. Не меншого удару нанесла й компаня щодо дискредитацп щеплень. Наслiдком цiе'í компани стали не лише додатковi витрати на ль кування людей, що захворки на кГр, та втраченi життя, а й перетворило нас у посмковисько у всьому ци-вшзованому свГтГ.
Також маншулювання суспкьними настроями негативно позначаеться на шституцшних рамках сус-пкьства. МанГпулювання перешкоджае природному розвитку шституцшно! структури суспГльства та стае причиною появи багатьох неефективних формальних Г неформальних правил, що негативно позначаеться на швестицшному клГматГ та темпах економГчного зростання.
Таким чином, запровадження заходГв щодо шд-вищення рГвня загально! складово! освГти е виправ-даним не лише з морально-етично! та безпеково! по-зицГй, але й з економГчно! точки зору.
На жаль, перспективи впровадження подГбних заходГв сумшвш. Як зазначалося вище, шд-вищення якостГ загально! складово! освГти вимагае значних витрат Г можливе лише за умови активного втручання держави у функцюнування ринку освйшх послуг. Шщатива щодо подГбного втручання може походити або вГд населення, або вГд уряду чи парламенту. Проте в цившзованому демократичному суспкьствГ це неможливо. Очевидно, що вГд нашвосвГченого населення годГ й чекати пГдтримки у збкьшенш витрат на загальну складову освГти.
Що ж стосуеться шщативи згори, то слГд вра-ховувати, що виховання нового поколшня, яке ощ-нить цГ додатковГ витрати та зрозумГе !х необхГднГсть, треба чекати щонайменше 16-25 роив, що значно перевищуе термш перебування правлячо! верхГвки у владГ. Тому шанси на те, що заходи щодо шдвищен-ня якостГ загально! складово! освГти, незважаючи на вГдсутшсть пГдтримки в суспкьствГ, будуть впрова-дженГ та дГятимуть протягом усього зазначеного пе-рГоду, мГзернГ.
ВИСНОВКИ
НеосвГченГсть населення е одним Гз головних чиннишв, що створюють сприятливГ умови для маншулювання сусшльними настроями. Даний чинник може експлуатуватися гравцями-маншуляторами через реал1зацш одше! з двох головних стратегш: стра-тегГ! залякування та стратеги виправдання.
Стратег1я залякування полягае в дискредитацГ! конкурента шляхом поширення про нього неправдиво! шформаци, перевГрити яку суспГльство не може через вГдсутшсть у бкьшост населення належного рГвня освГти. Недолком дано! стратегГ!, з точки зору гравщв-маншуляторГв, е обмеженГсть сфери для !"! за-стосування: незважаючи на свою ефектившсть, дана стратегГя може використовуватись лише для усунен-ня конкурентГв.
СтратегГя виправдання полягае у використанш неосвГченостГ населення для введення суспГльства в оману стосовно необхГдностГ тих чи шших заходГв чи шституцшних реформ. На вГдмшу вГд стратегГ! залякування стратегГя виправдання мае значно шир-шГ межГ для застосування. По-перше, вона дозволяе
гравцю-маншулятору не лише перешкоджати дшль-ност конкурентiв, але й досягати iнших цкей. Подруге, стратегiя виправдання дозволяе скористатися сприятливими суспкьними настроями значно шир-шому колу гравщв-маншуляторiв.
Необхiдною умовою попередження маншулю-вання суспкьними настроями, що базуеться на нео-свiченостi суспГльства, е не сткьки пiдвищення якостi професiйноí шдготовки, скiльки покращення якостi загально! складово'! освiти та формування широкого свйогляду членiв суспГльства. Таким чином, стае очевидною необхкшсть розширення викладання таких базових дисциплш, як фiлософiя, економiчна теорiя, математика, хiмiя, фiзика та iн. для майбутнiх фахiвцiв як технiчних, так i гумаштарних спецiальностей. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Blundell R., Dearden L., Goodman A., Reed H. The
Returns to Higher Education in Britain: Evidence From a British Cohort. The Economic Journal. 2000. Vol. 110. Issue 461. P. 82-99.
2. Bailey M. A., Rom M. C., Taylor M. M. State competition in higher education: A race to the top, or a race to the bottom? Economics of Governance. 2004. Vol. 5. No. 1. P. 53-75.
3. Webbink D. Returns to University Education: Evidence from a Dutch Institutional Reform. Economica. 2007. Vol. 74. Issue 293. P. 113-134.
4. Mause K. Too Much Competition in Higher Education? Some Conceptual Remarks on the Excessive-Signaling Hypothesis. American Journal of Economics and Sociology. 2009. Vol. 68. No. 5. P. 1107-1133.
5. Савчук В. Вплив ефективност науково! роботи у ВНЗ на ямсть подготовки фахiвцiв. Економст. 2011. № 7. С. 5-8.
6. Сацик В. И. Ключевые факторы становления конкурентоспособных университетов. Экономика Украины. 2013. № 5. С. 75-90.
7. Абрамов Ф. В. Маншулювання сусшльними настроями як чинник неефективност неформальних правил. Б'внес 1нформ. 2018. № 11. С. 8-13.
8. Абрамов Ф. В. Сусптьш настро! як фактор дина-мш антикорупцмних формальних правил. Бiзнес 1нформ. 2018. № 12. С. 26-31.
REFERENCES
Abramov, F. V. "Manipuliuvannia suspilnymy nastroiamy yak chynnyk neefektyvnosti neformalnykh pravyl" [Manipulating public sentiment as a factor in the ineffectiveness of informal rules]. Biznes Inform, no. 11 (2018): 8-13.
Abramov, F. V. "Suspilni nastroi yak faktor dynamiky an-tykoruptsiinykh formalnykh pravyl" [Public sentiment as a factor in the dynamics of anti-corruption formal rules]. Biznes Inform, no. 12 (2018): 26-31.
Bailey, M. A., Rom, M. C., and Taylor, M. M. "State competition in higher education: A race to the top, or a race to the bottom?" Economics of Governance, vol. 5, no. 1 (2004): 53-75.
Blundell, R. et al. "The Returns to Higher Education in Britain: Evidence from a British Cohort". The Economic Journal, vol. 110, no. 461 (2000): 82-99.
Mause, K. "Too Much Competition in Higher Education? Some Conceptual Remarks on the Excessive-Signaling Hypo-
thesis". American Journal of Economics and Sociology, vol. 68, no. 5 (2009): 1107-1133.
Satsik, V. I. "Kliuchevyye faktory stanovleniya konkuren-tosposobnykh universitetov" [Key factors in the development of competitive universities]. Ekonomika Ukrainy, no. 5 (2013): 75-90.
Savchuk, V. "Vplyv efektyvnosti naukovoi roboty u VNZ na yakist pidhotovky fakhivtsiv" [Influence of the efficiency of scientific work in higher educational institutions on the quality of training of specialists]. Ekonomist, no. 7 (2011): 5-8.
Webbink, D. "Returns to University Education: Evidence from a Dutch Institutional Reform". Economica, vol. 74, no. 293 (2007): 113-134.
УДК 330.113 JEL: B50; R19; Е20; E65; R50
СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНА БЕЗПЕКА: ЗМ1СТ КАТЕГОР11 ТА II ОБ'СКТИ
©2019 РОМАНОВСЬКА Ю. А.
УДК 330.113
JEL: B50; R19; Е20; E65; R50
Романовська Ю. А. Соцiально-економiчна безпека: змкт категорп та и об'скти
В економiчнiй безпекологи, як i в будь-ямй iншiй науцi, вирiшальна роль належить понятiйно-категорiальному апарату, в якому поряд з такими категорiями, як «економiчна безпека (об'екта)» та «сощальна безпека (об'екта)», що вже набули усталенот останнiм часом активно ви-користовуеться i категорiя «соцiально-економiчна безпека (об'екта)». Ц категорП схожi, взаемозумовлен та взаемопов'язаш, але е вiдносно самостйними. У статтi показано, що соцiально-економiчна безпека певного об'екта е синтетичною категорiею, яка мстить економiчну та со^альну компоненти; унверсальною категорiею, яка застосовна для вах рiвнiв соцiально-економiчно'iсистеми держави. Розкрито змш фундаментальноi пiдстави «соцiально-економiчноi безпеки об'екта» - категорП «безпека»; показано, що соцiально-економiчна безпека мае розгляда-тися стосовно iерархiчно розташованих iiоб'ектiв (держава, регон, тдприемство). 3i зростанням рiвня iерархii об'ектiв збльшуеться кльксть ознак, з використанням яких розкриваеться змш категорП «соцiально-економiчна безпека (об'екта)», який уточнюеться та поглиблюеться залежно вiд ii'об'екта з урахуванням бльшо'}'^mmi ознак. Надано загальн ознаки, з використанням яких розкрито змш категорП «со^ально-економiчна безпека (об'екта)».
Ключов'1 слова: економiчна безпекологiя, термносистема, категорiя, змш, безпека, соцiально-економiчна безпека, об'ект, ознака. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-6-13-20 Рис.: 1. Ббл.: 27.
Романовська Юл'т АнатолПвна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри фiнансiв, Внницький торговельно-економiчний нститут
Киiвського нацонального торговельно-економiчного университету (вул. Соборна, 87, Внниця, 21050, Украна)
E-mail: bogdana32rom@ukr.net
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1099-0787
Researcher ID: http://www.researcherid.com/C-7369-2018
УДК 330.113 1Е1: В50; R19; Е20; Е65; R50 Романовская Ю. А. Социально-экономическая безопасность: содержание категории и её объекты
В экономической безопасности, как и в любой другой науке, решающая роль принадлежит понятийно-категориальному аппарату, в котором наряду с такими категориями, как «экономическая безопасность (объекта)» и «социальная безопасность (объекта)», которые уже приобрели устоявшееся значение, в последнее время активно используется и категория «социально-экономическая безопасность (объекта)». Эти категории похожи, взаимообусловлены и взаимосвязаны, но являются относительно самостоятельными. В статье показано, что социально-экономическая безопасность определенного объекта является синтетической категорией, включающей экономическую и социальную компоненты; универсальной категорией, которая применима для всех уровней социально-экономической системы государства. Раскрыто содержание фундаментального основания «социально-экономической безопасности объекта» - категории «безопасность»; показано, что социально-экономическая безопасность должна рассматриваться относительно иерархически расположенных её объектов (государство, регион, предприятие). С ростом уровня иерархии объектов увеличивается количество признаков, с использованием которых раскрывается содержание категории «социально-экономическая безопасность (объекта)», который уточняется и углубляется в зависимости от её объекта с учетом большего количества признаков. Приведены общие признаки, с использованием которых раскрыто содержание категории «социально-экономическая безопасность (объекта)».
Ключевые слова: экономическая безопасность, терминосистема, категория, содержание, безопасность, социально-экономическая безопасность, объект, признак. Рис.: 1. Библ.: 27.
UDC 330.113 JEL: B50; R19; E20; E65; R50 Romanovska Yu. A. The Socio-Economic Security: Content of the Category and Its Objects
In the economic security, as in any other science, the decisive role belongs to the conceptual and categorical apparatus, in which, along with such categories as «economic security (of object)» and «social security (of object)», which already have become well-established, the category of «socio-economic security (of object)» has been actively used in recent years. These categories are similar, mutually determined and interconnected, but are relatively independent. The article shows that the socio-economic security of a particular object is a synthetic category, including both the economic and the social components; a universal category that applies to all levels of the State's socio-economic system. The contents of the fundamental basis of the «socio-economic security of object» - the category of «security» - is disclosed; it is shown that socio-economic security should be considered in relation to its hierarchically located objects (the State, region, enterprise). Along with increase of the level of the objects' hierarchy goes the increase of the number of attributes that are used to disclose the content of the category of «socio-economic security (of object)», which is refined and deepened depending on the object, taking into account the increased number of attributes of the object. The author provides the general attributes, with use of which the contents of the category of «socio-economic security (of object)» are disclosed. Keywords: economic security, term system, category, content, security, socioeconomic security, object, attribute. Fig.: 1. Bibl.: 27.
