РОЛЬ іНСТИТУТіВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПіЛЬСТВА В РОЗВИТКУ ВИЩОї ОСВіТИ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 316.74:37.017.4 JEL: I23; I29

РОЛЬ 1НСТИТУТ1В ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСП1ЛЬСТВА В РОЗВИТКУ ВИЩО1 ОСВ1ТИ

®2019 ПОМ1НОВА I. I., ЗАРЕЦЬКА Л. М.

УДК 316.74:37.017.4 JEL: I23; I29

Помшова I. I., Зарецька Л. М. Роль шститулв громадянського суспiльства в розвитку вищоУ ocBiTU

Метою cmammi е визначення точок перетину штереав сустльних секторв економки та форм впливу ¡нститут1в громадянського сустльства на сучасний розвиток вiтчизняно¡ вищоi освiти. У зв'язку з цим дослджено еволюцю учат громадянського сустльства у функцiонуваннi госпо-дарськоI системи, у т. ч. системи вищоIосвти, та виявлено ефективн для розвитку вищоIосвти Украни форми участ'> в цьому процеа громад-ських оргатза^й, держави та б'внесу. Еволю^я 'шститут'в громадянського сустльства в'дбувалася в'д ¡х асо^ювання з державою i системою владних оргатв, створенихгромадянами, до подолання синкретизму сустльства та держави в шдустр'шльну епоху. Формування постшдустр'ь ального сустльства й штегрального соцокультурного простору прискорили процеси самоорганiзацi¡ сустльства, у результатi чого зб'шьшилися кльксть i яксть 'тститут'в громадянського сустльства та зросла ¡х роль у функцiонуваннi сустльних секторв. В умовах глобал'ваци та поси-лення конкуренцИна свтовому ринку на розвиток нацональних систем вищоIосвти все б'шьший вплив мають мiжнароднi громадськ органiзацii. Нова парадигма взаемов'дносин мiжгромадянським сустльством, державою, економкою та сферою вищоiосвти мае базуватися на винайдент точок перетину ¡хн'>х нтереав шляхом взаемопроникнення сектор'ю i створення единого простору функцонування. Анал'в сучасного стану ме-ханiзмiв взаемоди держави й 'нститут'в громадянського сустльства у втчизнянш сферi вищо: освти дозволяе стверджувати, що формування iнституцiй «знизу» та ¡х ефективне функцюнування ще не набули системного характеру, не стали основою процесу формування та реал'ваци освiтньо¡ полтики, слабко сприймаються б'шьш'ктю учаснит освтнього процесу. Структури, створенiммстерствами або за iнiцiативою н-ших оргатв влади, мають формальний характер, ¡х функцональна здатшсть i реальний вплив залишаються ще низькими та фрагментарними. Кпючов'1 слова:громадянське сустльство, вища освта, громадськ ореанвацп, освтня полтика, громадсько-державнеуправлшня освтою. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-4-8-13 Рис.: 2. Ббл.: 20.

Помнова 1рина iBaHiBHa - кандидат економчних наук, доцент кафедри економiчно¡ теорИ та права, Хармвський державний унверситет харчу-вання та торгiвлi (вул. Клочмвська, 333, Хармв, 61051, Украна) E-mail: pominova.iryna@gmail.com

ЗарецькаЛiлiя Миколавна- старший викладач кафедри економiчно¡теори та права, Хармвський державний унверситетхарчування та торг'влi (вул. Клочмвська, 333, Хармв, 61051, Украна) E-mail: lnzarets@gmail.com

УДК 316.74:37.017.4 Ш: 123; 129

Поминова И. И., Зарецкая Л. Н. Роль институтов гражданского общества в развитии высшего образования

Целью статьи является определение точек пересечения интересов общественных секторов экономики и способов влияния институтов гражданского общества на развитие отечественного высшего образования. В связи с этим исследована эволюция участия гражданского общества в функционировании хозяйственной системы, в т. ч. системы высшего образования, и выявлены эффективные для современного развития высшего образования Украины формы участия в этом процессе общественных организаций, государства и бизнеса. Эволюция институтов гражданского общества происходила от их ассоциирования с государством и системой органов власти, созданных гражданами, к преодолению синкретизма общества и государства в индустриальную эпоху. Формирование постиндустриального общества и интегрального социокультурного пространства ускорили процессы самоорганизации общества, в результате чего увеличились количество и качество институтов гражданского общества, выросла их роль в функционировании общественных секторов. В условиях глобализации и усиления конкуренции на мировом рынке на развитие национальных систем высшего образования все большее влияние оказывают международные общественные организации. Новая парадигма взаимоотношений институтов гражданского общества с государством, экономикой и сферой высшего образования должна базироваться на поиске точек пересечения их интересов путем взаимопроникновения секторов и создания единого пространства функционирования. Анализ современного состояния механизмов взаимодействия государства и гражданского общества в отечественной сфере высшего образования позволяет утверждать, что формирование институтов «снизу» и их эффективное функционирование еще не приобрели системный характер, не стали основой процесса формирования и реализации образовательной политики, слабо воспринимаются большинством участников образовательного процесса. Структуры, созданные министерствами или по инициативе других органов власти, имеют формальный характер, их функциональная способность и реальное влияние остаются еще низкими и фрагментарными.

UDC 316.74:37.017.4 JEL: I23; I29

Pominova 1.1., Zaretskaya L. M. The Role of Civil Society Institutions in the Development of Higher Education

The article is aimed at defining points of intersection of interests of public sectors of economy with ways of influence of civil society institutions on the development of national higher education. In this regard, evolution of the participation of civil society in the functioning of economic system, as well as the system of higher education, is researched, identifying forms of participation in this process for public organizations, the State and business, which would be efficient in view of modern development of higher education in Ukraine. The evolution of civil society institutions came from their association with the State and the system of authorities created by citizens to overcome the syncretism of society and the State in the industrial era. The formation of postindustrial society along with the integral socio-cultural space accelerated the processes of self-organization of society, resulting in increased quantity and quality of the civil society institutions, their growing role in the functioning of public sectors. In the context of globalization and increased competition in the global market, the development of national higher education systems is being increasingly influenced by the international public organizations. The new paradigm of the interrelations of civil society institutions with the State, economy and higher education should be based on the search for points of intersection of their interests through the interpenetration of sectors and the creation of a single space of functioning. The analysis of the modern status regarding the mechanisms of interaction between the State and civil society in the national sphere of higher education allows to assert that formation of institutions «from below» and their efficient functioning have not yet acquired systemic character, have not become the basis of the process of formation and implementation of educational policy, are poorly perceived by most participants in the educational process. The structures established by the ministries or upon the initiative of other authorities are formal, their functional capacity and real influence remain still low and fragmented.

Ключевые слова: гражданское общество, высшее образование, общественные организации, образовательная политика, общественно-государственное управление образованием. Рис.: 2. Библ.: 20.

Поминова Ирина Ивановна - кандидат экономических наук, доцент кафедры экономической теории и права, Харьковский государственный университет питания и торговли (ул. Клочковская, 333, Харьков, 61051, Украина) E-mail: pominova.iryna@gmail.com Зарецкая Лилия Николаевна - старший преподаватель кафедры экономической теории и права, Харьковский государственный университет питания и торговли (ул. Клочковская, 333, Харьков, 61051, Украина) E-mail: lnzarets@gmail.com

Keywords: civil society, higher education, public organizations, educational policy, social-public administration of education. Fig.: 2. Bibl.: 20.

Pominova Iryna I. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Economic Theory and Law, Kharkiv State University of Food Technology and Trade (333 Klochkivska Str., Kharkiv, 61051, Ukraine) E-mail: pominova.iryna@gmail.com

Zaretskaya Liliya M. - Senior Lecturer of the Department of Economic Theory and Law, Kharkiv State University of Food Technology and Trade (333 Klochkivska Str., Kharkiv, 61051, Ukraine) E-mail: lnzarets@gmail.com

Усучасних умовах розвиток вищо! освiти стае ареною багатоаспектно! партнерсько! взаемо-дц державних оргашв iз закладами вищо! освь ти, педагогами, батьками, студентами, потенцшними роботодавцями, громадськими об'еднаннями.

Одшею з головних тенденцш сьогодення е помине збкьшення ккьюсних i яшсних шститупв громадянського суспкьства, зростання !х ролi в со-цiально-економiчному розвитку. Посилення процеав самооргашзаци пов'язане зi становленням постш-дустрiального способу виробництва, для якого при-таманне поеднання приватно! Шщативи з шнова-цшною актившстю бiзнесу та забезпечення високо! якостi життя людини, виконання стратегiчно шнова-цiйно! функци державою, соцiальна орiентацiя рин-ково! економiки та високий рiвень розвитку неринко-вого сектора, який забезпечуе вктворення людського й соцiального капiталiв.

Значне зростання громадсько! активностi в УкраМ в усiх сферах суспкьного життя - вiд тради-цшно громадських сфер (наприклад, культура, освь та) до вiдносно закритих для широкого загалу (таких як оборона, полiтична сфера) вкбуваеться з 2014 р.

Питання становлення та функцюнування громадянського суспкьства завжди перебували в центрi наукових дослiджень сусшльних наук. До найбiльш Грунтовних праць iз зазначених проблем вiдносять досмдження Е. Арато [1], Р. Дарендорфа [3], Д. Юна [4], Дж. Коена [1], Ю. Хабермаса [2] та ш. Методоло-гiчнi та прикладш питання розвитку громадянського суспкьства в УкраМ доЫджувалися, зокрема, такими вченими, як Т. Бельська [5], А. Колодш [6], К. Павлюк [7] та ш.

До праць вичизняних науковцiв та практишв, якi дослiджують проблему громадсько-державного управлшня освiтньою сферою в нових сощально-еко-номiчних умовах, належать науковi розробки В. Ан-друщенка [8], В. Беха [9], Л. Гаевсько! [10], В. Грабов-ського [11] та ш.

Однак недостатньо вивченими залишаються питання визначення точок перетину штереав сус-пiльних секторiв економши та форм впливу шститу-ту громадянського суспкьства на сучасний розвиток вичизняно! вищо! освiти, що i стало метою статтi. У зв'язку з цим виявляеться необхкним дослкити

еволюцiю участi громадянського суспiльства у функ-цiонуваннi господарсько! системи, у т. ч. системи вищо! освiти, та виявити ефективш для сучасного розвитку вищо! освiти Укра!ни форми учасп в цьому процесi громадських оргашзацш, держави та бiзнесу.

До сьогодш тривають дискусГ! щодо сутносп поняття громадянського суспiльства. 1дея громадянського суспкьства зароджуеться в античш часи, i до XVIII ст. вкбуваеться поступове визрiвання його ш-ститутiв, цiнностей та iдеологiчних компонентiв.

Наукове визначення поняття громадянського суспкьства як асощаци економiчно вiльних i неза-лежних громадян, союзу автономних, вкьних i рiв-них особистостей, започатковано в XVII ст. в працях Г. Грощя, Т. Гоббса, Дж. Локка. Для них громадянське суспкьство було антитезою нецившзованому «природному» стану суспкьства й асоцшвалося, насам-перед, з державою та системою його владних оргашв, створених громадянами [12]. Мислителi не вбачали принципово! вiдмiнностi мiж громадянським сус-пiльством i державою, полiтичним суспкьством.

З кiнця XVIII ст. i до початку XX ст. вкбуваеться реконструкцiя iде! громадянського суспкьства, що пов'язано з подоланням синкретизму суспкьства та держави, зростаючою рацiоналiзацiею суспкьного життя та необхкшстю !"! морального i правового ре-гулювання.

В епоху становлення капiталiзму формувалося громадянське суспкьство, в основi якого лежать ке! та принципи всезагально! формально-юридично! рш-ностi, а також приватне тдприемництво [13, с. 383]. Традицшна концепцiя единого сусп1льства держави поступово замiнюеться концепцiею, яка трактуе громадянське суспкьство як вкокремлене вк держави, таке, що функцiонуе на правовш основi та допускае лише ш-нiмальне втручання держави в його внутрiшне життя.

Найб1льш розгорнутий аналiз поняття i практики громадянського суспкьства як високорозвине-ного та складного сощального устрою, його вза-емов1дносин i спiввiдношення з державою дав Г. Гегель. Формування громадянського суспкьства вш пов'язуе з iндустрiальним суспкьством, з iснуванням шдивку-ально! свободи: «...землеробський стан схильний до шд-порядкування, промисловий - до свободи» [14, с. 243].

У другш половин XX ст. у розвитку где! грома-дянського суспкьства затверджуеться дуалiстичне розумiння, за якого воно подгляеться на системний свГт - формально рацiональний, який включае державу, бiзнес-структури, рiзноманiтнi свггоглядш сис-теми (право, мораль, доктрини) i життевий - нефор-мальний, зi спонтанними й часто iррацiональними формами органiзацi!, що представлений шдив1дами та !х групами. Вiдповiдно вгдбуваеться б1льш чiтке виокремлення та розмежування сфери приватного життя громадян, яке асоцгоеться з громадянським сусп1льством i опосередковано!, за допомогою норм приватного права, вгд сфери публiчного життя, без-посередньо пов'язано! з державою та регульовано! за допомогою норм публiчного права. Рацюналктична дихотомiя «громадянське сусп1льство - держава» змшюеться дихотомiею «громадянське суспгльство -особистiсть», що свiдчило про модершзацго теорГ! й змiну прюритепв у напрямку пiдвищення ролГ осо-6истГсного фактора.

СучаснГ зарубГжнГ теоретики громадянсько-го суспГльства, зокрема: Е. Арато [1], Е. Пдденс [15], Дж. Юн [4], М. Уоррен [16], Ю. Xабермас [2] та ш. Гнтерпретують громадянське суспГльство як сферу, аналГтично незалежну й вгдокремлену вГд держави та ринку, де дшть ГншГ норми та принципи; як комушка-тивний процес мГж громадянином Г державою, що на-бувае в сучасних умовах форми «штерсуб'ективного дискурсу» [15] або «комушкативно! рацГональностГ» [2]. СпГльним для вах сучасних ГнтерпретацГй е ви-знання того, що громадянське суспГльство е «ареною» сощальних дш, в основГ яких лежить добровкь-шсть участГ та свобода.

Феномен громадянського суспГльства Гснуе виключно в його взаемодГ! з рГзними еконо-мГчними суб'ектами та секторами. Дж. УоллГс стверджуе, що унГкальнГсть громадянського суспГльства полягае в тому, що воно «змушуе працювати ГншГ сектори, використовуючи !хш можливостГ та при-ймаючи рГшення» [17].

У науковш лГтературГ сформовано декГлька те-оретичних шдходГв до пояснення взаемозв'язку сус-пГльних сфер за участю шституту громадянського суспГльства.

Перший, функцГоналГстський шдхГд, розробле-ний А. ГрамшГ та розвинений у працях Е. Арато та Д. Коена, базуеться на виокремленш громадянського суспГльства в окрему сферу (публГчну сферу та сферу участГ), яка знаходиться поза сферами домшацГ! економши та держави [18]. У межах даного шдходу вважаеться, що громадськГ оргашзаци е стльними Гнститутами як для економГчно! сфери, так Г для по-лГтично!. ОсобливГстю громадянського суспГльства е те, що в його межах розвиток демократа е швидшим та штенсивншим, шж у сферах економши та полГти-ки, що спричинено прюритетом механГзмГв комушка-цГйно! взаемоди.

Бкьш повною моделлю взаемодГ! суспГльних секторГв е модель, запропонована Лондонським центром громадянського суспГльства, в якш громадянське суспГльство е самостшним сектором, який вза-емодГе не з двома, а з трьома сферами: полГтичною (держава), економГчною (бГзнес) та приватною (домо-господарства).

Становлення «економки знань» та формування штелектуального капГталу вимагае посилення взае-моди структур громадянського суспгльства з освГтшм сектором, державою та бГзнесом, виявляючи прюри-тетнГ напрями розвитку вищо! освГти/науки, спри-яючи таргетуванню бГзнесу, доповнюючи державне регулювання. ЕфективнГсть колабораци секторГв не-можлива в дковому середовищГ, де переважають мо-нополГзоваш структури, вузьке поле горизонтальних зв'язюв та вкрай роз'еднаний соцГум [19].

В умовах глобалГзаци та посилення конкуренци на свГтовому ринку зростае роль Г вплив мГж-народних громадських оргашзацш на розвиток вищо! освГти та мГжнародних програм, що формуе нову парадигму взаемовГдносин мГж громадянським суспгльством, державою, економГкою та сферою вищо! освГти.

Реформування найважливших сфер суспГльно-го життя, у тому числГ у сферГ вищо! освГти, потребуе змш у тдходах, методах Г принципах побудови взаемовГдносин держави та громадянського суспгльства, визнання громадськостГ рГвноправним суб'ектом у реалГзацГ! сучасно! державно! полГтики, у тому числГ освГтньо!.

ГромадськГ оргашзаци виступають сьогоднГ важливим суб'ектом, який контролюе яшсть навчаль-ного процесу, рГвень знань випускникГв Г !х вГдповГд-нГсть запитам сучасного ринку пращ й надае пропо-зицГ! щодо постГйного вдосконалення кожного актора та !х взаемодГ!. Зростання зайнятостГ населення та створення умов для сталого розвитку на шновацшнш основГ зменшуе соцГальну напругу та покращуе швес-тицГйний клГмат. Через сощальний дГалог громадськГ органГзацГ! сприяють високояшсним робочим мГсцям Г стшким трудовим вГдносинам (рис. 1).

У ниншшх умовах спостерГгаеться ряд важли-вих змГн, а саме:

+ зростае активнГсть кожного сектора й поси-люеться ГнтеграцГя в об'еднаному просторГ у вирГшеннГ соцГальних проблем; + виникають новГ форми спГвпрацГ, партнерства та пГдвищення результативностГ внаслГ-док перетину секторГв; + розмиваються традицГйнГ функцГ! в секторах; ^ розвиваються новГ гГбриднГ види оргашзацш (рис. 2).

ЗагальносвГтовою тенденщею в здГйсненнГ ос-вГтнГх реформ е, насамперед, змши в управлшш освГ-тою. На змГну централГзованому жорсткому адмГнГ-стративному контролю приходить гнучке управлшня

ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСП1ЛЬСТВО

Державно-громадський тип управл'ння

- контроль ЯК0СТ1 навчального процесу, р1вня знань

випускни^в;

- пропозицп щодо вдосконалення д1яльност1 актор1в та ¡н.

- зростання зайнятостi;

- бiльшi можливос^ самореалiзацií молодо

- стратепчы перспективи розвитку та ¡н.

31Е

ВИЩА ОСВ1ТА

правова база

функцiонування

вишiв;

- податковi пiльги; гранти;

- пщтримка молодих учених та ¡н.

ДЕРЖАВА

т/

фундамент для сталого зростання на iнновацiйнiй основi;

- можливiсть зниження прямих витрат

на розвиток

¡нтелектуального

катталу;

- ефективна iнтеграцiя в глобальне середовище акгс^в та ¡н.

Рис. 1. Точки перетину штереав громадянського суспiльства, держави та сфери вищоУ освiти Джерело: авторська розробка.

Держава

Громадянське суспшьство

Б1знес

Вища осв1та

О Вища осв1та Д Б1знес Нов1 Г1бридн1 форми орган1зацГГ

О Держава ЦЦ Громадянське сусптьство

Рис. 2. Взаcмодiя секторiв у сучасному господарствi

Джерело: авторська розробка.

автономними закладами вищо! освiти, вiдбуваeться перерозподiл в^дпов1дальнот за прийняття рiшень мiж рiзними рiвнями управлiння, змiнюються орга-нiзащйно-економiчш методи та iнструменти. Рефор-ми управлшня освiтою на рiвнi нащональних систем освiти полягали, головним чином, у прогресивнш децентрал1зацц управлiння та делегуванш значних повноважень громадянському сустльству. Як зазна-чають експерти бвропейсько! комiсГi, «хоча державнi органи в бврош продовжують вiдiгравати ключову роль у регулюванш та координаци вищо! освiти, в1д-буваються значнi зрушення в напрямку вiд детального державного контролю до системи управлшня, в

якш беруть участь рiзноманiтнi суб'екти, що репре-зентують бiзнес i громадянське суспiльство» [20].

1нститут громадянського суспiльства мае значний потенщал впливу на розвиток системи вищо! освiти шляхом формування державно-громад-сько! моделi управлiння нею. Змiстом державно-гро-мадського управлiння е дiяльнiсть його суб'ектш з iнтеграцГi трьох напрямiв роботи [11]:

+ демократизацiя дiяльностi органiв державно!

влади й управлшня освггою; + розвиток самоврядних асощацш учасникiв освiтньо! дiяльностi (професiйних асощацш

ЕЕ с^ о

ш

I— <

=п

=Г

о

<

о

Ш

педагопв, оргашв учнГвського й батькГвського самоврядування вах рГвнГв); + створення та оргашзащя дГяльностГ громад-ських оргашв управлшня освГтою, де представлено ва верстви населення.

Формування ефективно! системи державно-громадського управлГння вищою освГтою потребуе наявностГ об'ективних умов:

+ органГзац1я громад як носив владних функцГй; + розвиток у свГдомостГ керГвництва кра!ни та населення необхгдностГ створення комплексного суб'екта управлГння, який забезпечить онтолопчну та функцюнальну рГвновагу в певному дГапазош мГж державними органами управлГння й оргашзацшми громадянського суспГльства на всГх органГзацГйних рГвнях; + прийняття вГдповгдних законодавчих актГв Г !х виконання;

+ формування бгльш якГсно! системи комушка-цГ! м1ж органами державного управлГння вах рГвшв Г органГзац1ями громадянського суспГльства, побудовано! на принципах добро-вГльностГ й усвГдомлення необхГдностГ взаемодГ! або сощально! вГдповгдальностГ; + формування розвинено! Гнфраструктури прийняття управлшських рГшень державного рГв-ня тощо.

1сторичний досвГд свГдчить про те, що як тгль-ки влада припиняла або призупиняла сшвпрацю Гз громадськГстю, починалися (у рГзних формах) прояви незадоволення з боку населення, як переростали в повстання та визвольш вшни, Г, як наслГдок, у дер-жавГ назрГвала криза. Розумшня цього е надзвичайно важливим для Укра!ни на сучасному еташ 11 розвитку.

НинГ в Укра'М накопичено певний досвГд функцГонування шститупв державно-громадського управлГння системою вищо! освГти. Значну роль серед них вгддграють Громадська рада та Всеукра!нська студентська рада при МГнГстерствГ освГти Г науки Укра!ни, асощацГ! закладГв вищо! освГти, Спглка рек-торГв закладГв вищо! освГти Укра!ни, наглядовГ ради закладГв вищо! освГти тощо. Однак поки що не можна говорити про високу ефектившсть !х дГяльностГ та дГевий вплив на прийняття та реалГзацш управлш-ських рГшень у сферГ вищо! освГти. 1м часто бракуе системностГ в роботГ, чГткостГ у взаемодГ! з державними органами управлГння, шдкршлення дГяльностГ вГдповгдною правовою базою, яка б визначала меха-нГзм реалГзацГ! прийнятих рГшень та рекомендацГй.

ВИСНОВКИ

Отже, громадянське суспГльство е самостГйним соцГальним Гнститутом Г характеризуеться вГдносною автономнГстю, саморегуляцГею, складною органГзацГ-ею, вГдкритктю, плюралГзмом, високою мобкьшстю та динамГчнГстю. Еволюц1я Гнституту громадянського суспГльства вГдбувалася вГд його асоцГювання з дер-

жавою г системою владних органгв, створених гро-мадянами, до подолання синкретизму суспГльства та держави в шдустрГальну епоху. Формування постш-дустрГального суспГльства й штегрального соцГокуль-турного простору прискорили процеси самоорганГ-зацГ! суспГльства, помГтного збГльшення кГлькГсних Г яшсних ГнститутГв громадянського суспгльства та зростання !х ролГ у функцГонуваннГ сусшльних секто-рГв, у тому числГ вищо! освГти. В умовах глобалГзацГ! та посилення конкуренцГ! на свГтовому ринку також зросла роль мГжнародних громадських органГзацГй на розвиток нацюнальних систем вищо! освГти.

Нова парадигма взаемовГдносин мГж громадян-ським суспГльством, державою, економГкою та сферою вищо! освГти мае базуватися на винайденнГ точок перетину !хшх ГнтересГв шляхом взаемопроникнення секто-рГв Г створення единого простору функцГонування.

АналГз сучасного стану мехашзмГв взаемодГ! держави та ГнститутГв громадянського сус-пгльства у вГтчизнянГй сферГ вищо! освГти дозволяе стверджувати, що формування ГнституцГй «знизу» й !х ефективне функцГонування ще не набу-ли системного характеру, не стали основою процесу формування та реалГзацГ! освГтньо! полГтики, слабко сприймаються бГльшГстю учасникГв освГтнього про-цесу. Структури, створеш мГнГстерствами або за Ш-цГативою Гнших органГв влади, мають формальний характер, !х функцГональна здатнГсть Г реальний вплив залишаються ще низькими та фрагментарними. ■

Л1ТЕРАТУРА

1. Арато Э., Коэн Дж. Гражданское общество и политическая теория. М. : Весь мир, 2003. 784 с.

2. Хабермас Ю. Комунiкативна дiя i дискурс - двi фор-ми повсякденно! комунiкацГÍ // Першоджерела комушкатив-но! фтософп / пер. з шм. Ситниченко Л. Ки!в : Либiдь, 1996. С. 84-90.

3. Дарендорф Р. После 1989. Мораль, революция и гражданское общество. М. : Ad Магдтет, 1998. 271 с.

4. Кин Дж. Демократия и гражданское общество / пер. с англ. М. : Прогресс-Традиция, 2001. 400 с.

5. Бсльська Т. Глобальне громадянське сусптьство як актор со^альних мереж: конструктивы й деструктивы аспекти. Публiчне уnравлiння: теорiя та практика. 2014. Вип. 4. С. 200-208.

6. Колодш А. Громадянське сусптьство: ознаки, структуры елементи, стввщношення iз державою. Право Украни. 2014. № 4. С. 9-16.

7. Павлюк К. Взаeмодiя оргашв державно! влади та неурядових громадських оргашзацм в системi забезпе-чення нацюнально! безпеки : дис. ... канд. наук з держ. упр. : 25.00.01. Ки!в, 2016. 206 с.

8. Андрущенко В. Державно-громадський характер управлшня освтою. Вища освта Украни. 2011. № 3. С. 5-8.

9.Управлшня освтою : монографiя/ за наук. ред. В. П. Бе-ха. Ки!в : Вид-во НПУ iменi М. П. Драгоманова, 2013. 546 с.

10. Гасвська Л. Феномен громадянського суспть-ства i його вплив на становлення державно-громадського

управлшня освтою (теоретико-методологiчний аспект). URL: http://academy.gov.ua/ej/ej6/txts/07glatma.htm

11. Грабовський В. Державно-громадське управлшня освтьо-ментальними процесами формування грома-дянського суспiльства // Матерiали «круглого столу». КиТв : СМПУ, 2009. С. 16-27.

12. Гоббс Т. Левиафан, или Материя, форма и власть государства церковного и гражданского. М. : Мысль, 2001. 123 с.

13. Лейст О. Гражданское общество, государство и право. М. : Дело, 2004. 583 с.

14. Гегель Г. Философия права. М. : Мысль, 1990. 524 с.

15. Гидденс Э. Устроение общества: Очерк теории структурации. М. : Академический проект, 2003. 528 с.

16. Warren M. E. Democracy and Association. Princeton, NJ : Princeton University Press, 2001. 265 p.

17. Wallis J. Rediscovering Values: On Wall Street, Main Street, and Your Street. New York : Howard Books, 2010. 272 p.

18. Тиса Р. Основы поняття полiтичноТ теорп Антоню Грамши URL: vpered.wordpress.com/2011/12/29/tysa-gramsci

19. Коломi€ць Г. М., Помшова I. I. 1нституцмно-гос-подарська платформа формування та розвитку штелекту-ального катталу. Бiзнес 1нформ. 2014. № 6. С. 19-23.

20. Higher Education Governance in Europe. Policies, structures, funding and academic staff. Brussels : Eu^dice, 2008. 148 р.

REFERENCES

Andrushchenko, V. "Derzhavno-hromadskyi kharakter upravlinnia osvitoiu" [Public-public nature of education management]. Vyshcha osvita Ukrainy, no. 3 (2011): 5-8.

Arato, E., and Koen, Dzh. Grazhdanskoye obshchestvo i politicheskaya teoriya [Civil society and political theory]. Moscow: Ves mir, 2003.

Bielska, T. "Hlobalne hromadianske suspilstvo yak aktor sotsialnykh merezh: konstruktyvni i destruktyvni aspekty" [Global civil society as an actor of social networks: constructive and destructive aspects]. Publichne upravlinnia: teoriia ta prak-tyka, no. 4 (2014): 200-208.

Darendorf, R. Posle 1989. Moral, revolyutsiya i grazhdanskoye obshchestvo [After 1989. Moral, revolution and civil society]. Moscow: Ad Marginem, 1998.

Gegel, G. Filosofiya prava [Philosophy of law]. Moscow: Mysl, 1990.

Giddens, E. Ustroyeniye obshchestva: Ocherk teorii struktu-ratsii [The structure of society: Essay structure theory]. Moscow: Akademicheskiy proekt, 2003.

Gobbs, T. Leviafan, Hi Materiya, forma i vlast gosudarstva tserkovnogo i grazhdanskogo [Leviathan, or Matter, form and power of the state of the church and civil]. Moscow: Mysl, 2001.

Haievska, L. "Fenomen hromadianskoho suspilstva i yoho vplyv na stanovlennia derzhavno-hromadskoho upravlinnia osvitoiu (teoretyko-metodolohichnyi aspekt)" [The phenomenon of civil society and its impact on the formation of public-public education management (theoretical and methodological aspect)]. http://academy.gov.ua/ej/ej6/txts/07glatma.htm

Higher Education Governance in Europe. Policies, structures, funding and academic staff. Brussels: Eurudice, 2008.

Hrabovskyi, V. "Derzhavno-hromadske upravlinnia osvit-nyo-mentalnymy protsesamy formuvannia hromadianskoho suspilstva" [Public-public management of educational-mental processes of formation of civil society]. Materialy «kruhloho stolu». Kyiv: SMPU, 2009. 16-27.

Khabermas, Yu. "Komunikatyvna diia i dyskurs - dvi formy povsiakdennoi komunikatsii" [Communicative action and discourse are two forms of everyday communication]. In Pershodzherela komunikatyvnoi filosofii, 84-90. Kyiv: Lybid, 1996.

Kin, Dzh. Demokratiya i grazhdanskoye obshchestvo [Democracy and civil society]. Moscow: Progress-Traditsiya, 2001.

Kolodii, A. "Hromadianske suspilstvo: oznaky, strukturni elementy, spivvidnoshennia iz derzhavoiu" [Civil society: signs, structural elements, relations with the state]. Pravo Ukrainy, no. 4 (2014): 9-16.

Kolomiiets, H. M., and Pominova, I. I. "Instytutsiino-ho-spodarska platforma formuvannia ta rozvytku intelektualnoho kapitalu" [Institutional and economic platform for the formation and development of intellectual capital]. Biznes Inform, no. 6 (2014): 19-23.

Leyst, O. Grazhdanskoye obshchestvo, gosudarstvo i pravo [Civil society, state and law]. Moscow: Delo, 2004.

Pavliuk, K. "Vzaiemodiia orhaniv derzhavnoi vlady ta neuriadovykh hromadskykh orhanizatsii v systemi zabezpech-ennia natsionalnoi bezpeky" [Interaction of state authorities and non-governmental organizations in the system of ensuring national security]: dys.... kand. naukzderzh. upr. :25.00.01, 2016.

Tysa, R. "Osnovni poniattia politychnoi teorii Antonio Gramshi" [Basic concepts of Antonio Gramsci's political theory]. vpered.wordpress.com/2011/12/29/tysa-gramsci

Upravlinnia osvitoiu [Education Management]. Kyiv: Vyd-vo NPU imeni M. P. Drahomanova, 2013.

Wallis, J. Rediscovering Values: On Wall Street, Main Street, and Your Street. New York: Howard Books, 2010.

Warren, M. E. Democracy and Association. Princeton, NJ: Princeton University Press, 2001.

EE

CL

о

LU

I— <

=n =r

о

<

о

Ш