CC BY
4
УДК 330.341.2
АМБ1ВАЛЕНТН1СТЬ РЕЙТИНГУВАННЯ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ГОСПОДАРСЬКИХ
ТРАНСФОРМАЦ1Й
®2018 КОЛОМКЦЬ Г. М., ГЛУШАЧ Ю. С.
УДК 330.341.2
Коломicць Г. М., Глушач Ю. С. Амбiвалентнiсть рейтингування в умовах сучасних господарських трансформацш
У статт'1 доводиться неоднозначна роль рейтингування в мехашзм1 господарських трансформацш як важливого ¡нструменту, що унормовуе процес консол'даци значних обсягв iнформацi та набувае здатностi впливати на виб'р актор'в у здшсненш господарських перетворень. Ви-окремлено функцИрейтинг/в, серед яких: основт (аналтична, градуальна, сигнальна та обгрунтувальна); пох/дш (зниження iнформа^йноi аси-метрп, зниження трансакцшних витрат) та вм'тет (реал'вуються через сприйняття рейтингв якзасоба конкуренцп м/ж суб'ектами рейтингового процесу, як засоба залучення iнвестицiй та як засоба пор'вняння потенцалу господарського розвитку р'вних об'ект'в рейтингування). Розглянуто особливостi експертно-аналтичноi процедури рейтингування, на базi яких об(рунтувано можливкть навмисного i ненавмисного мантулювання його результатами, визначено чинники цього процесу. Вибудовано полсистемурейтингiв сучасноi економки, представлено нов'> класиф'шаци рейтингiв за змктовною структурою та р'внем узагальнення данних, а також за суб'ектами розробки та клькстю складових. Ключов'! слова: амб'валентшсть рейтингування, функцИрейтинг'в, господарськ трансформацП, полкистема рейтингiв, чинники мантулювання в рейтингу вант. Рис.: 2. Табл.: 1. Ббл.: 14.
^OMiei{b Ганна Миколавна - доктор економ'нних наук, професор, професор кафедри економiчноf теорП та економiчних метод'в управлння, Хармвський нацональний ушверситет iм. В. Н. Карата (пл. Свободи, 4, Харщ 61022, Украта) E-mail: gkolomiets@karazin.ua
Глушач Юл'т Станiславiвна - старший викладач кафедри статистики, облку та аудиту, Харювський нацональний ушверситет iм. В. Н. Карата (пл. Свободи, 4, Харт, 61022, Украна) E-mail: 4guli65@gmail.com
УДК 330.341.2
Коломиец А. Н., Глушач Ю. С. Амбивалентность рейтингования в условиях современных хозяйственных трансформаций
В статье доказывается неоднозначная роль рейтингования в механизме хозяйственных трансформаций как важнейшего инструмента, который нормирует процесс консолидации значительных объемов информации и приобретает возможность влиять на выбор акторов в осуществлении хозяйственных преобразований. Выделены функции рейтингов, среди которых: основные (аналитическая, градуальная, сигнальная и обосновывающая); производные (снижение информационной асимметрии, снижение трансакционных издержек) и вменённые (реализуются через восприятие рейтингов как средства конкуренции между субъектами рейтингового процесса, как средства привлечения инвестиций и как средства сравнения потенциала хозяйственного развития разных объектов рейтингования). Рассмотрены особенности экспертно-аналитической процедуры рейтингования, на базе которых обоснована возможность умышленного и неумышленного манипулирования его результатами, определены факторы этого процесса. Выстроена полисистема рейтингов современной экономики, представлены новые классификации рейтингов по содержательной структуре и уровню обобщения данных, а также по субъектам разработки и количеству составляющих. Ключевые слова: амбивалентность рейтингования, функции рейтингов, хозяйственные трансформации, полисистема рейтингов, факторы манипулирования в рейтинговании. Рис.: 2. Табл.: 1. Библ.: 14.
Коломиец Анна Николаевна - доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры экономической теории и экономических методов управления, Харьковский национальный университет им. В. Н. Карази-на (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: gkolomiets@karazin.ua
Глушач Юлия Станиславовна - старший преподаватель кафедры статистики, учета и аудита, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: 4guli65@gmail.com
UDC 330.341.2
Kolomiyets G. M., Hlushach Yu. S. The Ambivalence of Rating in the Conditions of Modern Economic Transformations
The article proves the ambiguous role of rating in the mechanism of economic transformations as the most important instrument, which norms the process of consolidation of significant volumes of information and acquires an opportunity to influence the choice of actors in implementation of economic transformations. The authors allocate the functions of ratings, among which are: basic (analytical, gradual, signaling, and substantiating); derived (reduction of information asymmetry, reduction of transaction costs), and deemed (materialized through the perception of ratings as a means of competition between the subjects of rating process, as a means of attracting investments and as a means of comparison of the potential of economic development of different objects of rating). The peculiarities of the expert-analytical procedure of rating are considered, on the basis of which the possibility of intentional and unintentional manipulating its results is substantiated, the factors of this process are determined. A polysystem of ratings of the modern economy is built, new classifications of ratings by the content structure, by the level of data generalization, and also by subjects of development and quantity of constituents, are presented.
Keywords: ambivalence of rating, functions of ratings, economic transformations, polysystem of ratings, factors of manipulation in terms of rating. Fig.: 2. Tbl.: 1. Bibl.: 14.
Kolomiyets Ganna M. - D. Sc.(Economics), Professor, Professor of the Department of Economic Theory and Economic Methods of Management, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine)
E-mail: gkolomiets@karazin.ua
Hlushach Yuliia S. - Senior Lecturer of the Department of Statistics, Accounting and Auditing, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: 4guli65@gmail.com
Сучасш трансформаци ринково! економiки, яка постшно перебувае пiд впливом поглиблених шновацшних процесiв, характеризуються стрiмким поширенням цифрових технологш, що обу-мовлюе зниження системно! стшкосп, загострення протирiч, кризовi потрясiння. Наслiдком швидких змiн технолопчного устрою сучасного господарства е яйсш перетворення господарських вiдносин, тео-ретичне осмислення яких знайшло вiдображення в концепщях «постiндустрiального сусп1льства» [1], ш-новацiйноi економiки [2], «iнформацiйноi, мережного сусшльства» [3], «цифрово! економiки» [4] та шших.
Вивченню проблем трансформаци господарських систем присвячеш роботи Н. Гражевсько!, В. Гейця, А. Гриценка [5], Г. Коломiець [6], Ю. Макогона, А. Маслова, Т. Орехово!, I. Пузанова, В. Соболева, С. Тютюннково'!, А. Фшпенка, В. Шевчука, А. Чухно, О. Яременка та ш. Особливого значення набувають мiждисциплiнарнi пiдходи до вивчення господарських трансформацш, якi вГдкривае розви-ток поведiнковоi економiки, представлений працями Д. Арiеллi, М. Алле, Д. Канемана [7], Р. Талера, А. Тверськ [7], Р. Шиллера та шших.
Цифрова економжа, яка е породженням п'ятого технолопчного укладу в економщ, в основi якого -електрошка, комп'ютерш, космiчнi та бютехнологи, новi джерела енергГ!, телекомункацГ! тощо [8], ха-рактеризуеться гiпердинамiчнiстю технологiчного розвитку; лавиноподiбним зростанням шформаци; ускладненням господарських зв'язкiв i вГдносин, що потребуе iнституцiоналiзацii з метою виршення проблем iнформацiйного перевантаження та узгодження штереав учасникiв цих процеав.
Важливим iнструментом для консолГдацГ! та унормування значних масивiв шформаци стають рейтинги, створення i функцюнування яких в умовах глобально! економки перетворилося в спецiальну iндустрiю рiзного роду оцiнок. Рейтингове середови-ще, створене системою рейтингiв, формуе свого роду шформацшне поле, де функцюнуе бiзнес-суб'ект. Рейтинговi оцiнки, що в 30-т роки XX ст. виникли як складова регулювання фiнансовоi системи розви-нених кра!н, вже наприкшщ XX ст. стали поширеним явищем у всiх сферах соцiально-економiчного життя суспкьства. З огляду на це, рейтинги останшм часом стають об'ектом дослГдження багатьох науков-щв, серед яких 6. Балацький, Н. Веренько, А. брша, А. Кармшський та iншi. Але в наукових напрацюван-нях переважають дослiдження методики та штер-претацГ! рейтингово! оцшки; рейтинг здеб1льшого розглядаеться як допомiжний 1люстративний засiб у прикладних розробках; вГдсутш економко-теоре-тичнi напрацювання щодо ролi рейтингу в прийнят-и господарських рiшень, у виборi напрямiв господарських перетворень цифрово! економки, а отже, i у визначенш його мiсця в механiзмi господарських трансформацш. Це зумовило напрям дослГдження та свГдчить про його актуальшсть.
Метою статтi е обгрунтування неоднозначно! ролi рейтингування в механiзмi господарських трансформацш шляхом виокремлення й аналiзу основних, похГдних та вмшених функцiй рейтингу; з'ясування особливостей експертно-аналiтичноi процедури рейтингування та !х впливу на можливiсть манiпулюван-ня результатами рейтингового процесу; вибудова по-лшистеми рейтингiв сучасно! економiки та доповне-ння !! новими !х класифкацями.
Господарськi трансформацГ! цифрово! економГ-ки створюють проблеми розвитку, спричинеш зна-чною асиметричнiстю в розподiлi шформацшних ресурсiв. Господарюючий суб'ект все менш адекватно сприймае iнформацiю, яка надходить до нього з рГзно-маштних джерел, ц1лодобово та у величезних обсягах.
В умовах невизначеностi бкьш характерною стае нерацiональна поведiнка суб'екив господарю-вання [7], оск1льки вони не мають достатшх когш-тивних ресурав для обробки всiе! шформаци та роз-рахунку вс1х варiантiв вибору i не в змозi одночасно шукати вiдповiдi на юлька питань, що скорочуе увагу до окремих проблем. За таких умов пануе не рацю-нальна, а конвенцюнальна поведшка суб'ектiв, яка шдкорюеться прийнятим установкам, нормам, правилам та умовностям.
Важливим iнструментом в механiзмi господарських трансформацш, який здатен в умовах ш-формацшного перевантаження та ускладнення господарських зв'язкiв унормувати процес консоль дацГ! значних обсягiв iнформацii, зменшити и асиме-трт в умовах гiпердинамiчного розвитку цифрово! економiки, узгодити рiзноманiтнi iнтереси учасникiв економiчних вГдносин г, таким чином, мiнiмiзува-ти трансакцшт витрати, стае рейтингування. Це дозволяе доповнити модель мехашзму господарських трансформацш, запропоновану Д. Аджемоглу, С. Джонсон Г Дж. Робшсон [9] та доопрацьовану укра!нськими вченими [6], урахуванням процесу при-йняття ршень, заснованого на рейтингуванш (рис. 1).
Як уже зазначалося в попередшх дослГдженнях [10], рейтинг у процеа господарсько! дГяльностГ ви-конуе певш основнГ функцГ!, якГ можна подГлити на внутрГшнГ (аналГтичну та градуальну) та зовшшш (сигнальну та обгрунтувальну). Якщо аналтична функщя виявляеться в консолГдацГ! значно! ккькост шформаци щодо певного об'екта (збГр, узагальнення та реструктурування фактГв, !х селекщя та оцГнюван-ня), дозволяе визначити результат його господар-сько! дшльносп, представивши його у виглядГ агрего-ваного показника, то градуальна функщя виявляеться у зктавленш агрегованих показниюв дослГджено! групи об'ектГв та !х градацГ! у визначеному форматГ та присвоенш узагальнено! оцГнки об'екту вГдпо-вГдно до отриманого ним рангу. Сигнальна функщя рейтингу проявляеться у формуванш рейтинговим середовищем ГнформацГйного поля, в якому суб'ект
Рейтингування
Рис. 1. Мкце рейтингування в трансформацп господарсько''' системи
Джерело: авторська розробка.
рейтингування надае користувачам дано! шформацГ!, в т. ч. Г самому об'екту рейтингування, сигнал щодо результативностГ функцюнування останнього. Об-Грунтувальна функщя е продовженням сигнально!, оскГльки отриманий користувачем рейтингово! ш-формацГ! сигнал щодо ефективностГ функцГонування об'екта рейтингування е основою прийняття ним (а, можливо, Г самим об'ектом рейтингування) певних господарських рГшень.
1сторично першими об'ектами рейтингування були американськ компанГ! сфери залГзничного транспорту, Г тривалий час рейтингування не ви-ходило за межГ фГнансово-кредитного сектора нацю-нального рГвня. Ускладнення господарсько! дГяльнос-т значно розширило сучасну систему об'ектГв рейтингування внаслГдок не тГльки кГлькГсного збГльшен-ня суб'ектГв господарсько! дшльност в усГх сферах Г урГзномаштнення самих сфер функцГонування (по-яви сфери цифрових технологГй), а Г посилення глоба-лГзацГйних тенденцш як на мГкро-, так Г на макрорГв-нГ, що спричинило попит на проведення рейтингових дослГджень на глобальному рГвш та обумовило роз-виток глобально! ГндустрГ! рейтингування.
Результатом !"! функцГонування стала полкис-тема рейтингiв, модель яко! представлена в табл. 1. Вона включае рейтинги мега-, макро- та мкрорГвшв, об'ектами яких стають, вГдповГдно, кра!ни та регГони свГту, галузГ (сфери) Г регГони в межах кра!ни, окремГ органГзацГ! (компанГ!, заклади) та шдивГди.
СкладнГсть оцГнки господарських трансфор-мацГй цифрово! економГки та наявшсть у сучасному ГнформацГйному полГ велико! илькосп рейтингових дослГджень мегарГвня потребуе розмежування гло-бальних рейтингiв на групи за структурою обраних параметрiв i рiвнем узагальнення даних:
+ рейтинги, що безпосередньо характеризуют господарсью трансформацГ! цифрово! економГки, побудоваш на Гндексах: розви-тку шформацшно-комушкацшних технологГй; мережево! готовностГ; шформацшного суспГльства тощо (комплекснГ); цифрово! можливостГ; цифрового доступу; цифрового подГлу; розвитку електронного урядування (мезорГвень секторальний); Web-рейтинг унГверситетГв (за окремими складовими); рГз-номанГтнГ рейтинги компанГй ГнформацГйно-комушкацшно! сфери тощо (мГкрорГвень); ^ рейтинги, шд час розрахунку яких викорис-товуються опосередкованГ, але критично важливГ для трансформацГ! цифрово! економГки параметри, а саме: шдекс економГки знань; глобальний шдекс шновацш; шдекс глобально! конкурентоспроможностГ; Гндекс конкурентоспроможностГ кра!н свГту; Гндекс Гнклюзивного розвитку (комплекснГ); мГжна-роднГ Гндекси в освГтнш сферГ тощо (за окре-мими складовими).
РГзна методологГя побудови рейтингГв обумов-люе !х класифжацт за суб'ектом здшснення рейтингових дослгджень (мГжнародш органГзацГ!, дослГд-ницькГ компанГ!, унГверситети тощо) та структурою самого рейтингу (з невеликою Г великою ильшстю обраних параметрГв дослГдження).
Споживання рейтингГв як ефективного шстру-менту згортання та консолГдацГ! ГнформацГ! в умовах невизначеностГ ускладнюеться ще й питаннями щодо якостГ рейтингових оцГнок, пов'язаних з використан-ням експертног аналтики в процеа рейтингування.
На перших етапах розвитку шституту рейтингування, коли аналГз об'екта базувався здебГльшого на фшансово-статистичних показниках, майже без залу-
Таблиця 1
Модель полкистеми рейтинпв
Рiвень Об'скт рейтингування
Кража Регiон Сектор (сфера) Органiзацiя 1ндивщ
• Рейтинг глобаль- • Рейтинг найбагат- • Рейтинг шформа- • TOP-100 глобаль- • Рейтинг 100 най-
но! конкуренто- ших регiонiв свiту цiйного суспiль- них компашй- багатших людей
спроможноси • Рейтинг найбщш- ства iHH0BaT0piB свiту
• Рейтинг економн ших регiонiв свггу • Рейтинг розвитку • 1Мжнародний • Рейтинг цшносп
ки знань • Рейтинг цифро- електронного уря- рейтинг ушверси- персоналу компа-
• Глобальний рей- вого розвитку дування телв Webometrics н1й свiту
тинг шновацм регiонiв свггу • Рейтинг ефектив- • TOP-100 глобаль- • Рейтинг найвпли-
Мега • Рейтинг шклю- • Рейтинг регiонiв ностi нацiональних них компашй аут- вовiших людей
зивного розвитку свiту за ктьмстю населення систем освiти • Рейтинг мереже-во! готовност • Рейтинг цифрово! можливостi • Рейтинг розвитку 1КТ copcepiB» св^у • ТОП-10 найбагат-ших людей свггу, якi почали бiзнес з нуля
• Економiчний рей- • Рейтинг най- • Рейтинг амери- • Система соцн
тинг шталв США бiльших галузей канських закладiв ального рейтингу
• Рейтинг най- економiки США вищо! освiти за Китаю
бiльш бiзнес-при- • Рейтинг фшансо- вераею Forbes • Рейтинг найдо-
вабливих регюшв вого стану галузей • ТОП-50 найбшь- рожчих топ-мене-
Укра!ни промисловоси ших компанiй США джерiв США
• Рейтинг швес- • Рейтинг найбiльш за вeрсieю Forbes • Рейтинг найбагат-
Макро - тицмно! прива- iнновацiйних галу- • ТОП 50 IT-ком- ших людей кра!ни
бливостi регiонiв зей Китаю панiй Укра!ни • Рейтинг кращих
кра!ни • Рейтинг найпер- • ТОП-200 ушвер- роботодавцiв
• Рейтинг най спективнiших про- ситeтiв Укра!ни Укра!ни
бшьш комфортних фесiй Укра!ни • ТОП-50 найвпли-
мiст Укра!ни вовших людей в польськiй еко-номiцi
Рейтинг вiддiлiв у Внутршньокорпо-
MiKpo компанп за якiстю роботи ративний рейтинг спiвробiтникiв
Джерело: авторська розробка.
чення експертних оцшок, довiра до роботи рейтинго-вих агентств була високою (не спостерйалося значних розбiжностей мiж фактами та !х аналiтичною штер-претацieю). З ускладненням господарських трансфор-мацiй виникла потреба в тдвищенш експертно-ана-лiтичноI складово! в рейтинговому дослiдженнi, що обумовлено: складнiстю опису та юльйсно! оцiнки господарських систем; неможливiстю використан-ня виключно формалiзованих аналiтичних показни-кiв; наявнiстю в експертiв спещальних знань у певнiй сферi та можливштю працювати на детальному рiвнi; непрозорiстю доступно! шформацй в умовах шформа-цiйного перевантаження; потребою в зменшенш неви-значеностi, прогнозуваннi наслоив прийнятих рiшень та необхiднiстю врахування поведiнкового аспекту.
Наявнiсть експертно! складово'!, як суб'ектив-ного чинника методологи рейтингового процесу, де-термiнуe можливкть свiдомого i несвiдомого маншу-лювання з боку суб'екта рейтингування (рис. 2).
Ненавмисне манiпулювання в процеа рей-тингово! дiяльностi об'ективно обумовлено гiпердинамiчним розвитком цифрово'1 еко-номши та складнiстю само! господарсько'1 системи. В таких умовах i внасл^док тривалостi рейтингово! процедури (вiд концептуалiзацi! 1де!, розробки по-казникiв i параметрiв оцiнювання до формування експертних висновшв i оприлюднення результатiв проходить один-два роки) виникають протирiччя мiж змiнами об'екта рейтингування та обраними для досл^дження параметрами.
Намагання зменшити об'eктивнi вiдставання методологи рейтингiв в^дбуваються повсякчасно. Наприклад, сучасний варiант розрахунку 1ндексу глобально! конкурентоспроможностi е результатом удосконалення методологй, синтезом попередшх шдекав; поява у 2017 р. нового 1ндексу шклюзив-ного розвитку, який повшше характеризуе не т1льки економiчний рiвень, а соцiально-економiчний мож-
Рис. 2. Чинники можливого мантулювання при розробц рейтингу Джерело: авторська розробка.
ливосп суспiльства для його члешв (середнiй дохiд домогосподарств, можливостi працевлаштування, економiчна безпека i якiсть життя тощо) та iншi.
Зпосиленням вимог до вибору експертами-ана-лiтиками первинних параметрiв як ключового компонента побудови моделi рейтингу, вмiння нiвелювати надлишковi та взаeмопов'язанi параме-три, правильна декомпозицш обраних параметрiв стають важливими вимогами до квалiфiкащ'i експер-тiв-аналiтикiв, недостатнiсть яко1 також е чинником ненавмисного маншулювання у виглядi нев^пов^дно! до динамiчних змiн параметризаци об'екта.
Збкьшення когнiтивноI вiдстанi мiж експер-том-аналiтиком i об'ектом рейтингування стають чинником ненавмисного маншулювання в силу об'ективно! неспроможносп експерта розумiтися на всш множинi характеристик для оцшки (наприклад, при рейтингуваннi закладiв вищо! освiти експерт об'ективно не може мати професшш знання одночас-но з рiзних наук, тому його оцшка може базуватися лише на основi «загально!» репутаци закладу [11]).
До цих проблем додаються ще й значш цифровi розриви, що iснують в розвитку окремих сфер, кра-!н i регiонiв, нерозвинешсть багатьох необхiдних для розвитку цифрово! економiки iнститутiв та шститу-цш, оцiнка яких перетворюеться на дуже складне за-вдання для суб'екта рейтингово! дiяльностi.
Крiм того, на експертну оцшку впливають i якост експерта-аналiтика, обумовленi його особли-востями сприйняття шформаци, як-от: зацiкавлення, шдсв^оме ставлення, власний пiдхiд, iснуючi ког-нiтивнi упередження та стереотипи мислення (вну-трiшне бажання пiдтримати позицш бiльшостi) -проявляеться як обов'язкове включення експертом у ТОП найкращих компанш всесвiтньовiдомих корпо-рацiй, якi найчастше представленi в ЗМ1 i на перших позицiях в iнших в^омих рейтингах; «ефект якоря» -проявляеться як ефект ушзнаваност провiдних брендiв, що пiдсвiдомо впливае на оцшки експерпв у процесi опитування (цим ефектом пояснюеться величезний в^рив шести ушверситепв (Гарварду,
Стенфорду, Берклi, МТ1, Кембриджу й Оксфорду) вiд шших закладiв вищо! освiти в рейтингу WRR) [12]).
Ненавмисне мантулювання в рейтинговш дь яльностi може проявлятися через спрощення ре-альностi, представлено! в моделi рейтингу; помилки у визначеш якiсних властивостей господарського феномена, який знаходиться в стади формування; протирiччя мiж параметрами рейтингу та змшами об'екта; евристику та стереотипи, як притаманнi й експертам-аналiтикам.
Причинами навмисного мантулювання в рейтинговш дiяльностi, насамперед, е зикнення штереав стейкхолдерiв рейтингового проце-су та збкьшення ролi економiчних стимулiв у ньому (рейтингова дiяльнiсть перетворилася на високодо-хiдний бiзнес).
Форми навмисного маншулювання в процеа рейтингування:
+ пiдбiр ключових параметрiв оцiнювання пiд певний об'ект рейтингування (компанiя, галузь, кра!на) з метою пiдвищення його в рейтингу (наприклад, оцшка закладiв вищо! освiти за кiлькiстю шоземних викладачiв (Академiчний рейтинг провiдних ушверсите-тiв свiту (ARWU)), або за шформацшною по-пулярнiстю iнтернет-сайтiв (Webometrics)); f заангажована вибiрка даних для досл1джен-ня, яка дозволяе представити об'ект у по-трiбному виглядi (в британському рейтингу найкращих ушверситетш свiту («The Times Higher Education») до 2015 р. з 200 тис. елек-тронних анкет до шдсумкового огляду потра-пляв лише 1% - переважно, британських); f приховування методики або повних висно-вкiв ощнювання, що не дае можливостi пере-вiрити результат (закладена в саму процедуру експертного доЫдження); f порушення логiчно'i послiдовностi основних функцш рейтингу, а саме, шдпорядкуван-ня аналiтичноi функци сигнальнiй з метою отримання заздалепдь запланованого ре-
зультату (наприклад, суттеве необгрунто-ване шдвищення в репутацiйному рейтингу унiверситетiв WRR (2014 р.) двох провiдних росгйських закладiв вищо! освiти [13], або випадок наприкшщ XX ст. з надання дея-кими рейтинговими агентствами (зокрема, Moody's, Fitch, Standard & Roor's) сво!'м клген-там рекомендацгй щодо купiвлi ними цгнних паперiв у несприятливiй для цього ситуацГ!, що потребувала зворотних дш).
Одним зг шляхiв вирiшення цих проблем е зб1льшення конструктивностi процедури експертизи та !! алгоритмiзацiя, чому спри-яють швидкi темпи розвитку аналiтичних та оцгню-вальних методик у цифровгй економiцi та зростання громадського запиту з розвитком демократизацГ! сусп1льства. З iншого боку, повнгстю формалiзувати процедуру розрахункiв бiльшостi рейтинггв неможли-во, враховуючи комплекснiсть оцгнок, обумовлених складнiстю трансформацiй сучасного господарства.
Попри недосконалгсть процедури рейтингуван-ня, в якгй закладена потенцiйна можливгсть мангпу-лювання, глобальний розвиток шдустрГ! рейтингiв перетворив ключових суб'ектiв рейтингування - рей-тинговi агентства - та результати '!х дiяльностi на по-тужне знаряддя в мiжнароднiй економiчнiй полiтицi. Iнформацiя щодо результатгв рейтингiв, позитивно'' або негативно! динамки позицГ! кра1'ни або компанГ! в них в останнг роки стала настГльки широко та швид-ко розповсюджуватися, що почала впливати на сус-пгльну свiдомiсть, полiтичнi та економiчнi процеси.
У зв'язку з цим об'ект рейтингування не може вгдсторонитися вгд рейтингових результатгв, сприй-мати !х опосередковано, не реагуючи на свое поло-ження в рейтингу. Метою використання рейтинпв може бути досягнення певних тактичних i стратеггч-них цглей: вихiд на новi ринки, шдвищення авторитету на мiжнароднiй аренг, залучення нових iнвестицiй, контроль ефективностг структури управлiння та дш менеджерiв всiх ланок тощо.
З iншого боку, в умовах глобально! цифрово'! економiки, в яких господарюючий суб'ект неспро-можний з метою прийняття ргшення швидко розгбра-тися в потоцг iнформацГl', рейтинг стае важливим гн-струментом, здатним узагальнити, систематизувати та консолгдувати значнг Г! обсяги.
Кргм того, наявнгсть у гндивгдуума когнгтивних упереджень, якг впливають на прийняття ним ргшень вгдповгдно до поведгнково! теорГ!, обгрунтовують особливостг сприйняття рейтингово'! гнформацГ! ви-ходячи з такого:
+ перевага надаеться всесвгтньовгдомим рейтингам, яким довгряе бкьшгсть («ефект на-товпу» - йти в розргз психологгчно дуже важ-ко, тому людина намагаеться змГнити точку зору, а не вгдстоювати свою);
+ бкьший iнтерес викликають новi рейтинги, новi лiдери в них (увагу завжди привертае все нове);
+ з огляду на пiдвищення самооцiнки вибiр при-падатиме на товари, сфери, кра!ни iз ТОПiв (перевагу при обраннi абiтурiентами ЗВО для навчання вiддають лидерам мiжнародних або нацiональних унiверситетських рейтинпв).
Результати економiчних рейтингiв перетвори-лися на шструмент бенчмаркiнгу, який може бути застосований полiтиками, економiстами, бiзнесом в аналiзi стану економiки кра!ни або компанiй. Ранжу-вання об'екив може використовуватися при виявлен-ш конкурентних переваг одних кра!н (компанш) перед iншими, в процеа вибору напрямку мiжнародно! експансП бiзнесу, у виявленнi потенцiалу господар-ського розвитку та пошуку шляхiв виходу iз кризи як на мкро-, мезо-, так i на макрорiвнi.
Високi позицП в рейтингах дуже важливi для позитивно! репутаци об'екта рейтингування (кра!ни або компани) в контекстi конкуренцГ! на свповш аренi за ресурси, 1нвестицй, потш туристiв, учнiв, купiвлю експортних товарiв тощо. Кра!ни iз сильним брендом не пльки з б1льшою ймовiрнiстю залучать iноземнi iнвестицiI, а й сприятимуть шоземним продажам товару (спрацьовуе «ефект кра!ни походження»).
Розташування господарських суб'ектiв у репу-тацшних рейтингах на лiдируючих або останнк по-зицiях закрiплюеться в сусшльнш свiдомостi та, хоча й опосередковано, але заважае долати розриви. Рейтинг перетворюе завдання досягнення певно! позици на один iз напрямiв стратегiчного розвитку об'екта рейтингування. Для кра!н, якi не демонструють по-зитивну динамiку загальних показникiв зростання, що ймовiрно пiд впливом багатьох внутршшх i зо-внiшнiх чиннишв, пiдвищення позицiй у рейтингах, полшшення положення хоча б за окремими критерiя-ми або позитивне порiвняння з iншими кра!нами сти-мулюе пожвавлення економiчних процесiв у краМ.
Таким чином, рейтинг в умовах гiпердинамiч-ного розвитку цифрово! економши, крiм сво!х основних функцш (аналiтичноI, градуально!, сигнально! та обгрунтувально!), похiдних функцш, що проявляються в реалiзацi! його як шструменту зни-ження асиметри та трансакцiйних витрат суб'ектiв господарювання [14], виконуе ще й вмiненi функци, що реалiзуються через набуття рейтингом здатносп впливати на вибiр акторiв у здiйсненнi господарських перетворень, опосередковано виступаючи засобом конкуренцГ! мiж суб'ектами рейтингового процесу, засобом залучення швестицш (вказуючи привабливi швестицшш напрямки) та засобом порГвняння по-тенцiалу господарського розвитку рГзних об'екпв рейтингування.
Внаслiдок виконання рейтингом вмiнених функцш зпкнення iнтересiв учасникiв рейтингового про-
цесу може в^дбуватися у формi опортушстично'! по-ведiнки з боку як одного з учаснишв обмiну, так i всiх одночасно: суб'екта рейтингування (в процеа екс-пертно-aнaлiтичноi дiяльностi); замовникiв рейтингу (в процесi визначення мети й оприлюднення результату); об'екта рейтингування (як реакщя на отриману ощнку дiяльностi) та проявлятися у св^домому пере-кручувaннi рейтингово! шформаци, неповному пред-стaвленнi рейтингово! шформаци, б1льш швидкому усвiдомленнi переважних нaпрямiв 11 застосування.
Удосконалення шституту рейтингування мае вiдбувaтися на рiвнi суб'ектiв рейтингово! дiяльнос-тi (насамперед, через розвиток методологи розроб-ки рейтингу), на рiвнi регулювання рейтинговою дь яльнiстю (розвиток нормативно! бази, яка б, у тому числ^ забезпечувала розвиток нащональних рейтин-гових агентств), на рiвнi користувaчiв рейтингово! шформаци (вивчення суспкьно! думки з питань довь ри населення шнуючим рейтингам та iнформовaностi щодо методологй !хньо! розробки; формування в сис-темi освiти когнiтивних навичок правильно! обробки результаив рейтингiв у процеа !х використання).
ВИСНОВКИ
Таким чином, рейтинг, унормовуючи процес консолiдaцi! значних обсяпв iнформaцГ!, виконуе вaжливi функци в сучасному господaрствi та набувае здатноси впливати на вибiр aкторiв у здiйсненнi гос-подарських перетворень.
Функци рейтингiв складаються з основних: внутршнк (aнaлiтично'i та градуально!) та зовшшшх (сигнально! та обгрунтувально!); похiдних (зниження шформацшно! асиметрГ!, зниження трансакцшних витрат) i вмiнених, що реaлiзуються через сприйнят-тя рейтингiв як засобу конкур енци мiж суб'ектами рейтингового процесу, засобу залучення швестицш (вказуе привaбливi iнвестицiйнi напрямки) та засобу порiвняння потенцiaлу господарського розвитку рiз-них об'ектiв рейтингування.
Особливост здiйснення aнaлiтико-експертно! процедури як змкту процесу рейтингування обумов-люе можлившть навмисного i ненавмисного маншу-лювання суб'екта рейтингування в процеа прийнят-тя ршень та вибору акторами напряму господар-ських перетворень.
Загалом, вплив рейтингу на господарсью трансформаци мае амбiвалентний характер, а саме: + по-перше, одночасно спрощуеться оперуван-ня значними обсягами шформаци внасл^док !х консомдацц та, разом з тим, ускладнюеться споживання результaтiв рейтингування без наявносп спецiaльних знань внaслiдок по-стшного розширення полiсистеми рейтингiв; + по-друге, рейтинги, з одного боку, формують систему вкносин суб'екпв бiзнес-спiльноти на основi вiдносно достовiрних, об'ективних, прозорих, ушфкованих оцiнок, що дозволяе
усунути асиметрш iнформацiï на ринках i за-безпечити бiльшу ефективнiсть дiяльностi учасникiв ринкiв, а з шшого - використання eKcnepTHOï аналiтики в процеа рейтингування збкьшуе суб'eктивiзм формування рей-тингових оцiнок, що ускладнюе споживання рейтингiв як ефективного шструменту згор-тання та консолкаци iнформацiï в умовах не-визначеносп; f по-трете, з одного боку, процедура розробки та застосування рейтингш обумовлюе можливiсть свiдомого i несвкомого маншу-лювання, а з шшого боку, рейтинги - це чи не единий шструмент унормування значних обсяпв шформаци', який робить ïï доступною для вах i сприяе вибудовi обгрунтованих гос-подарських ршень. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Белл Д. Прихщ постiндустрiального суспiльства // Сучасна зарубiжна соцiальна фiлософiя : хрестомаля / упо-ряд. Вталм Лях. Ки!в : Либщь, 1996. С. 194-250.
2. Друкер П. Ф., Макьярелло Дж. А. Менеджмент. М. : ООО ИД Вильямс, 2010. 704 с.
3. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / пер. с англ. М., 2000. 606 с.
4. Перес К. Технологические революции и финансовый капитал. Динамика пузырей и периодов процветания. М. : Дело, 2011. 232 с.
5. 1нституцмш трансформаци соцiально-економiчноï системи Укра!ни : монографiя / за ред. чл.-кор. НАН Укра!ни А. А. Гриценка. Ки!в, 2015. 344 с.
6. Г. М., Алieва Е. I. Со^альний каштал як актуальний чинник антикризового розвитку господарсько! системи. Бiзнес 1нформ. 2016. № 11. С. 19-23.
7. Kahneman, D., Tversky, A. Choices, values, and frames. American Psychologist. 1984. Vol. 39. No. 4. P. 341-350.
8. Григорян А. Л. На пути к «новой экономике»: концепции инновационного развития России // Государство и общество. М., 2005. С. 82-85.
9. Acemoglu D., Johnson S., and Robinson J. Institutions as the Fundamental Cause of Long-Run Growth. NBER Working Papers. May 2004. No. 10481. URL: https://www.nber. org/papers/w10481
10. Глушач Ю. С. Рейтинг як шститут цифрово! еконо-мш. Нвестицп: практика та docBid. 2018. № 18. С. 42-47.
11. Van Raan A. F. J. Fatal attraction: Conceptual and methodological problems in the ranking of universities by bibliometric methods. Scientometrics. 2005. Vol. 62. Issue 1. Р. 133-143.
12. Bowman N., Bastedo M. N. Anchoring effects in world university rankings: exploring biases in reputation scores. Higher Education. 2010. Vol. 61. Issue 4. Р. 431-444.
13. Аджиев В. Репутационный рейтинг: как трактовать успех МГУ? URL: https://trv-science.ru/2015/03/24/ reputacionnyj-rating/
14. Коломi€ць Г. М., Глушач Ю. С. Еволю^я шституту рейтингування в механiзмi господарських трансформаци. Проблеми eKOHOMiKU. 2018. № 3. С. 165-170.
REFERENCES
Acemoglu, D., Johnson, S., and Robinson, J. "Institutions as the Fundamental Cause of Long-Run Growth". NBER Working Papers. May 2004. https://www.nber.org/papers/w10481
Adzhiev, V. "Reputatsionnyy reyting: kak traktovat uspekh MGU?" [Reputational rating: how to interpret the success of MSU?]. https://trv-science.ru/2015/03/24/reputacionnyj-rating/
Bell, D. "Prykhid postindustrialnoho suspilstva" [The arrival of a post-industrial society]. In Suchasna zarubizhna sotsi-alna filosofiia, 194-250. Kyiv: Lybid, 1996.
Bowman, N., and Bastedo, M. N. "Anchoring effects in world university rankings: exploring biases in reputation scores". Higher Education, vol. 61, no. 4 (2010): 431-444.
Druker, P. F., and Makiarello, Dzh. A. Menedzhment [Management]. Moscow: Vilyams, 2010.
Grigorian, A. L. "Na puti k «novoy ekonomike»: kontsept-sii innovatsionnogo razvitiya Rossii" [On the way to the "new economy": the concept of innovative development of Russia]. In Gosudarstvo i obshchestvo, 82-85. Moscow, 2005.
Hlushach, Yu. S. "Reitynh yak instytut tsyfrovoi eko-nomiky" [Rating as an institution of digital economy]. Investyt-sii: praktyka ta dosvid, no. 18 (2018): 42-47.
Instytutsiini transformatsii sotsialno-ekonomichnoi syste-my Ukrainy [Institutional transformations of the socio-economic system of Ukraine]. Kyiv, 2015.
Kahneman, D., and Tversky, A. "Choices, values, and frames". American Psychologist, vol. 39, no. 4 (1984): 341-350.
Kastels, M. Informatsionnaya epokha: ekonomika, obshchestvo ikultura [Information Age: economy, society and culture]. Moscow, 2000.
Kolomiiets, H. M., and Aliieva, E. I. "Sotsialnyi kapital yak aktualnyi chynnyk antykryzovoho rozvytku hospodarskoi sys-temy" [Social capital as an actual factor of the crisis economic system development]. Biznes Inform, no. 11 (2016): 19-23.
Kolomiiets, H. M., and Hlushach, Yu. S. "Evoliutsiia insty-tutu reitynhuvannia v mekhanizmi hospodarskykh transformatsii" [Evolution of the rating institution in the mechanism of economic transformation]. Problemy ekonomiky, no. 3 (2018): 165-170.
Peres, K. Tekhnologicheskiye revolyutsii i finansovyy kapital. Dinamika puzyrey i periodov protsvetaniya [Technological revolution and financial capital. The dynamics of bubbles and periods of prosperity]. Moscow: Delo, 2011.
Van Raan, A. F. J. "Fatal attraction: Conceptual and methodological problems in the ranking of universities by bibliomet-ric methods". Scientometrics, vol. 62, no. 1 (2005): 133-143.
EE
CL
o
LU
I— <
=n =r
o
<
o
w
