CC BY
9
УДК 330.34.01
С0Ц1АЛЬНА ФОРМА БАГАТСТВА ЯК ДОМ1НАНТА В ПОТЕНЦ1АЛ1 РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ
МАКР0ЕК0Н0М1ЧНИХ СИСТЕМ
®2018 алАитьев О. i.
УДК 330.34.01
Сiлaнть€в О. I. Сощальна форма багатства як домшанта в потенцiалi розвитку сучасних макроеконом!чних систем
Метою публ'шаци е досл'дження рол софпьно!форми багатства та i'i складових у потенфт розвитку сучасних MaKpoeKOHOMi4Hux систем. Вияв-лено сутнсть со^ального багатства та визначено поняття «софльна форма багатства». Охарактеризовано здатшсть со^ального капталу сприяти реал'ваци потенцйнихрезерв'ю розвитку сустльства, що спричинено його продуктивною цннстю, коли внрозвиваеться сам iрозвивае можливостi зб'шьшення шших форм багатства в певних комбЫа^ях. Встановлено здаттсть со^ального капталу штегруватись у в'дтворю-вальний процес практично на будь-якому його етат. Доведено наявнсть контроверзи мiж традицйним катталктичним способом виробництва багатства (з акцентом на приркт приватного багатства корпорацй) та пост'тдустр'шльним (що на практиц проявляеться в асиметрИ шфор-мацП). Визначено, що со^альний каптал розглядаеться як шдив'дуальне надбання кожного, проте, яке може повтстю або частково стати сус-тльним (колективним) ресурсом. и^ннсть проведеного дотдження полягае в удосконалет теоретичних пiдxодiв до розумння того, яким чином обсяг накопиченого макpоекономiчними системами со^ального багатства впливае на х економчний та со^альний розвиток. Перспективами подальших досл'джень е поглиблене вивчення зв'язку мiж соцальним багатством макpоекономiчниx систем та обсягом 'х багатств. Ключов'! слова:розвитокмакpоекономiчниx систем, со^альна форма багатства, со^альний каптал, людський каптал, штелектуальний кат-тал, потенциал розвитку сучасних макpоекономiчниx систем. Рис.: 1. Шл.: 12.
Слантьев Олег 1горович - астрант, Полтавський унверситет економки i тоpгiвлi (вул. Коваля, 3, Полтава, 36014, Украна) E-mail: silantyev. oleg@gmail.com
УДК 330.34.01
Силантьев О. И. Социальная форма богатства как доминанта в потенциале развития современных макроэкономических систем
Целью публикации является исследование роли социальной формы богатства и ее составных в потенциале развития современных макроэкономических систем. Выявлена сущность социального богатства и определено понятие «социальная форма богатства». Охарактеризована способность социального капитала содействовать реализации потенциальных резервов развития общества, что вызвано его продуктивной ценностью, когда он развивается сам и развивает возможности увеличения других форм богатства в определенных комбинациях. Установлена способность социального капитала интегрироваться в воспроизведенный процесс практически на любом его этапе. Доказано наличие контроверзы между традиционным капиталистическим образом производства богатства (с акцентом на прирост частного богатства корпораций) и постиндустриальным (что на практике проявляется в асимметрии информации). Определено, что социальный капитал рассматривается как индивидуальное достояние каждого, которое, однако, может полностью или частично стать общественным (коллективным) ресурсом. Ценность проведенного исследования состоит в усовершенствовании теоретических подходов к пониманию того, каким образом объем накопленного макроэкономическими системами социального богатства влияет на них экономическое и социальное развитие. Перспективами дальнейших исследований является углубленное изучение связи между социальным богатством макроэкономических систем и объемом их богатств. Ключевые слова: развитие макроэкономических систем, социальная форма богатства, социальный капитал, человеческий капитал, интеллектуальный капитал, потенциал развития современных макроэкономических систем. Рис.: 1. Библ.: 12.
Силантьев Олег Игоревич - аспирант, Полтавский университет экономики и торговли (ул. Коваля, 3, Полтава, 36014, Украина) E-mail: silantyev. oleg@gmail.com
UDC 330.34.01 Silantiev O. I. The Social Form of Wealth as a Dominant in the Development Potential of Modern Macroeconomic Systems
The publication is aimed at researching the role of the social form of wealth and its constituents in the development potential of modern macroeconomic systems. The essence of social wealth has been disclosed and the concept of «social form of wealth» has been defined. The ability of social capital to promote materialization of the potential reserves of development of society is characterized, that is caused by its productive value when it develops itself and develops possibilities of increase of other forms of wealth in certain combinations. The ability of social capital to be integrated into a reproduced process at almost any stage of the latter has been determined. Presence of a controversy between the traditional capitalist way of production of wealth (with a focus on the growth of private wealth corporations) and post-industrial (which in practice is manifested in the asymmetry of information) has been proved. It has been determined that the social capital is considered as an individual property of everyone, which, however, can become a public (collective) resource in whole or in part. The importance of the carried out research is an improvement of theoretical approaches to understanding how the volume of social wealth, accumulated by macroeconomic systems, impacts economic-social development. Prospects for further research are an in-depth study of the relationship between the social wealth of macroeconomic systems and the volume of their wealth.
Keywords: development of macroeconomic systems, social form of wealth, social capital, human capital, intellectual capital, potential of development of modern macroeconomic systems. Fig.: 1. Bibl.: 12.
Silantiev Oleh I. - Postgraduate Student, Poltava University of Economics and Trade (3 Kovalia Str., Poltava, 36014, Ukraine) E-mail: silantyev.oleg@gmail.com
Сощальна форма е особливою формою багатства, яка походить в1д людини (як продуцента) та шнуе для людини (як вигодоодержува-ча). Складшсть юльккно! оцшки сощального багатства макроекономiчноI системи полягае у в^сутносп едино! методологи, зпдно з якою його можливо ви-
мiряти. Одним i3 cnoco6iB виршення ще! проблеми е залучення методологи формування та оцшки кат-талу, насамперед штелектуального, людського та сощального. Однак при цьому необх^дно чико дифе-ренщювати поняття «людина» як особисйсть, яка е творчим продуцентом багатства, та накопиченн нею
у формi кашталу знання, умiння та зв'язки, i не ото-тожнювати !х, оск1льки особистiсть людини завжди е визначальною, а оцiнка соцiального багатства е персонiфiкованою. I хоча сучасна економiчна думка стикаеться з певними проблемами при оцшщ люд-ського, iнтелектуального та соцiального капiталiв, якi в подальшому будуть описаш б1льш детально, важли-вiсть каштально! форми багатства полягае в тому, що вона дозволяе наочно визначити та ощнити сощаль-не багатство суспкьства у мiнливих умовах ринкових трансформацш.
У рiзнi iсторичнi перюди ф1лософи (А. Токвiль, Д. Дью!, Т. Адорно), соцiологи (Д. Джейкобс, Р. Солбе-рi, П. Бурье, Дж. Коулман, Б. Велман, Н. Лш, Р. Патман, Х. Флеп, Р. Берт, А. Портес) та економшти (Л. Хаш-фан, Г. ЛоурГ, Ф. Фукуяма) дослiджували рiзнi аспекти соцiального капiталу. Насамперед потрiбно вiдзначи-ти здобутки П. Бурдье, Дж. Коулмана, Р. Патмана та Ф. Фукуями. У трактуванш П. Бурдье соцiальний ка-ттал - це сукупнiсть фактичних або потенцшних ре-сурсiв, якi пов'язаш з володiнням мiцноi мережi бкьш чи менш iнституцiолiзованих взаемних вГдносин, членством у групi, яке забезпечуе кожному учаснику повернення колективного кашталу [4, с. 246].
Сощальна форма багатства - це опредметнеш в матерiальних або нематерiальних благах ви-годи та можливостi, якi е результатом вироб-ничих i невиробничих вГдносин у суспiльствi; ефект нагромадження людського та культурного капiталiв; формування соцiально-економiчноi та шституцшно! iнфраструктури сощуму. Хоча соцiальне багатство можна видки в окрему форму у структурi всього багатства сусп1льства, однак воно не може шнувати вГдГ-рвано вiд iнших форм багатства. Цшшсть соцiального багатства проявляеться лише у процеа взаемодГ! з ш-шими формами багатства (капiталiв) як ресурс отри-мання додаткового блага, переважно завдяки зро-станню рiвня координацГ! в суспiльствi, зменшенню рiвня трансакцiйних витрат 1, збкьшенню суспкьно! ефективностi та розвитку творчих здiбностей людей, що стае запорукою розвитку нащональних систем та свГтово! системи оргашзацГ! людського життя в щ-лому. Якщо налагодженими е мехашзми правосуддя, приватно! власностi, довiри, системи державного та адмШстративного управлiння, - це сприяе зростан-ню багатства в суспкьствГ, його добробуту.
Сощальним багатством володiе кожна кра!на, i у вiдповiдностi до обсягу, частки у структурi всього багатства макроекономiчноi системи та вигоди, яку приносить його залучення до процесу суспкьного вГдтворення, можна приблизно оцiнити стушнь розвитку всього суспiльства. При цьому з економiчним
розвитком суспкьства вiддача та потреба в сощаль-ному багатствi тiльки зростае. Отже, його нагромадження можна розглядати як один iз найважливших чиннишв розвитку макроекономiчних систем в умовах !х переходу до постiндустрiального суспiльства, який залежить вiд якосп людського капiталу та ште-гровано! спрямованостi дГ1 соцiуму для досягнення шдивкуальних або колективних цiлей, головною з яких е зростання благополуччя як окремо! людини, так г суспкьства загалом.
Зпдно з описаними засадами дослГдження со-
щально! форми багатства можна умовно роз-
дГлити на двГ частини. По-перше, безпосередня сфера формування сощального капГталу, яка вклю-чае соцГальнГ мережГ (зв'язки), шститути, сощально-економГчну Гнфраструктуру, релтю, культуру та ети-ку. По-друге, сфера формування людського капГталу. За розширеним шдходом соцГальна форма багатства е комплексним результатом взаемодГ! широкого спектра компонентГв, визначальними з яких е: 1) сощаль-ний (сощальний та ГнституцГйний капГтали); 2) люд-ський (людський, освГтнГй, трудовий, штелектуальний капГтали); 3) культурно-етичний (каштал культури 2);
4) Гнфраструктурний (шфраструктурний капГтал);
5) структурно-органГзацГйний (управлГнський капГтал, адмшштративний, полГтичний) (рис. 1).
Утворення сощально! форми багатства макро-економГчно! системи обумовлено переважно обсягом та яшстю людського та сощального катталГв у краМ, якГ е тГсно взаемопов'язаними. СоцГальний капГтал е багатством вГдносин, соцГальних зв'язкГв, правил Г довь ри мГж членами суспкьства - ресурсом тримання потенцшних (додаткових) вигГд, якГ можна отримати в1д участГ економГчного агента в певнш соцГальнГй мережГ.
Дж. Коулман у творГ «СоцГальний капГтал у створенш людського капГталу» трактуе сощальний капГтал як суспГльне благо, яке, однак, створюеться шдивками з метою дотримання шдивкуально! вигоди [6]. На думку Дж. Коулмана, сощальний капГтал ви-значаеться його функцями. Це не одна сутшсть, а рГз-номанГтнГсть рГзних сутностей з двома елементами в суш: 1) вони вГдображають певний аспект соцГально! структури; 2) вони полегшують взаемодго суб'ектГв у рамках свое! структури. За концепщею Дж. Коулмана, сощальний капГтал е нейтральним ресурсом, який полегшуе будь-яку операщю (дш), однак процвГтання суспкьства повнГстю залежить вГд того, як буде вш
1 Трансакцiйнi витрати - це витрати, що виникають у процеа здшснення трансакцГГ на протоколювання, пошук i перевiрку шформацп, переговори тощо.
2 Капiтал культури - це специфiчнi та домiнуючi для певного сощуму (групи, соцiальноí' мережО культурно-етичнi, релiгiйнi та етнiчнi риси, що сформувалися внаслщок и iсторичного досвiду. Капiтал культури може розглядатися як окрема каттальна форма нематерiального багатства суспiльства, так i як окрема додана варткть втiлена у рiзних за видом та формою багатствах (благах чи послугах) макроекономiчноí системи, продукування та примно-ження яких обумовлено саме культурно-етичною компонентною (наприклад, правилами «халяль»).
Соцiальний капiтал
Сощальний (iнституцiйний) компонент
(б ш 1нституцшний капiтал
и 1- га Людський компонент Людський (освiтнiй, iнтелектуаль-ний, трудовий) каттал
ю
га г о. Культурно-етичний компонент Капiтал культури
0 (б 1
1нфраструктурний компонент 1нфраструктурний капiтал
с Управлiнський капiтал
(С 'и
о и Структурно-оргаызацшний компонент Адмiнiстративний каттал
Полiтичний капiтал
Рис. 1. Сощальна форма багатства (розширений пiдхiд до трактування)
застосований (використаний). СоцГальний капГтал зводиться до сощально! оргашзаци - довГри, норм Г сощальних мереж, якГ можуть шдвищити ефектив-нГсть суспГльства завдяки полегшенню координаци.
ВГдповГдно до Р. Патнема, сощальний капГтал е зв'язками мГж ГндивГдами - соцГальною мережею, нормами взаемовГдносин та обмГну, а також довГрою, яка виникае в результат цих зв'язкГв [10, р. 19]. Сам сощальний капГтал е пов'язаним Гз сощальними ш-ститутами, головними з яких е норми, довГра та со-цГальна мережа, використання яких може шдвищити ефектившсть суспГльства при необхГдностГ коорди-нованих дш [10, р. 167].
ПорГвнюючи роботи Р. Патнема з Гдеями Д. Ко-улмана та П. Бурдье, можна вГдзначити вГдхГд вГд структурно-ресурсного тлумачення сощального ка-пГталу в напрямГ соцГокультурного аспекту, виносячи норми та довГру на перший план. ВГдповГдно, у тво-рах Ф. Фукуями сощальний капГтал трактуеться як шдтверджеш прикладами неформальш норми, що сприяють розвитку та спГвробГтництву мГж двома та бГльше особами [8]. Норма взаемностГ потенцГйно Гснуе у взаемовГдносинах людини з Гншими людьми, однак актуалГзуеться лише у вГдносинах людини з його друзями. Просто набГр певних створених норм не являе собою сощальний капГтал, вони повинш вести до сшвпращ в груш, а отже, приводити до тради-цГйних чеснот, таких як чесшсть, порядне виконання обов'язшв, взаемностГ тощо. Прикладом е норми довГри всередиш свое! родини, як не е основою сощального кашталу за межами ам'!.
АналГзуючи роботи вГтчизняних науковцГв у предметному полГ дослГдження сощаль-ного кашталу, необхГдно вГдзначити схожу неодностайшсть учених щодо визначення сутнос-т соцГального капГталу, а також вГдсутшсть чГтких теоретико-методологГчних пГдходГв до розумшня та трактування категори «соцГальне багатство». Напри-клад, Т. Власова, посилаючись на визначення СвГто-вого банку, трактуе сощальний капГтал як шститути,
вГдносини та норми, якГ формують яшсно та кГлькшно соцГальнГ взаемоди в суспГльствГ [2]. Проте у визна-ченГ Г. Карпово! хоча сощальний капГтал представляе собою шституцшне макросередовище Г рГзновид не-матерГального нацГонального багатства, його немож-ливо довГльно подГляти, розширювати сферу його використання, нескшченно копГювати, оскГльки це особливий ресурс, який являе собою умову для ефек-тивного Гснування шших ресурсГв [3, с. 16]. Тобто, акцент змщуеться у площину визначення соцГального капГталу як особливого ресурсу, хоча формування його Г пов'язано з шститутами.
Ми погоджуемося з думкою вГтчизняних науковцГв Б. Буркинського та В. Горячука, яю пропону-ють розглядати сощальний капГтал у двох аспектах, а саме: 1) як сощальний ресурс, що е сукупшстю ре-альних або потенцшних ресурсГв, пов'язаних Гз наяв-шстю стшко! мережГ вГдносин взаемного знайомства Г визнання, яка забезпечуе сво!м членам тдтримку у виглядГ колективного капГталу; 2) як шституцшне середовище, що е сукупшстю дгочих формальних Г неформальних норм (правил) та оргашзацш, яш до-зволяють соцГальним групам Г сустльству в цГлому органГзувати сво!х членГв для вирГшення спГльних економГчних Г соцГальних завдань [1, с. 69].
Важливим аспектом наукового аналГзу залиша-еться те, що сощальний капГтал визначаеться характеристиками всього суспГльства та його соцГальною та економГчною структурою. На пГдтвердження цього ще Дж. Коулман визначав соцГальний капГтал як функцГю сощально! структури створювати переваги [7].
До сьогодншнього часу ва концепцй соцГального капГталу продовжують розвитися, а науковщ зГ всьо-го свГту по-рГзному трактують та визначають складовГ соцГального капГталу. Зважаючи на те, що сощальний капГтал е важливою складовою соцГального багатства сучасних макроекономГчних систем, питання щодо чГткого трактування останнього сучасною економГч-ною думкою, вГдповГдно, залишаеться вГдкритим.
Традицшно економГсти вбачають вигоду вГд за-стосування соцГального капГталу у зменшеннГ рГвня
трансакцшних витрат вдовж усього ланцюга форму-вання вартосп багатства. Проте щншсть соцiальноI форми багатства, передусiм, полягае в и здатностi по-тенцшвати якiсний розвиток макроекономiчноI сис-теми. Сам термш «трансакцiйнi витрати» увiв Р. Коуз у сво1й пращ «Природа фiрми» [5]: це витрати, як ви-никають у зв'язку iз укладанням контрактiв, трансак-цш, тобто витрати на збiр, обробку шформаци, про-ведення переговорiв, прийняття ршення, контроль та юридичний захист виконання контракпв.
Соцiальний капiтал сприяе реалiзащi потен-цiйних резервiв розвитку суспкьства, оскiльки, по-перше, дозволяе вивкьнити додатковi ресурси; по-друге, встановлюе новi соцiальнi та економiчнi (виробничi) зв'язки в сусшльств^ а отже, е важли-вим фактором економiчного зростання та розвитку сучасних макросистем. Як i iншi форми капiталу, вш сприяе генераци багатства. На шдтвердження цього можна навести працю «Боулшг на самотi» [10] Р. Пат-нема, у якш вiн в^значив, що чим вище соцiальна ш-теграцiя та взаемодiя членiв суспкьства, чим щкьш-ше члени сусшльства пов'язаш мiж собою економiч-ними та сощальними зв'язками, тим вище продуктивна здатшсть всього сусшльства. А. Портес визначае сощальний каштал як здатнiсть управляти обмеже-ними ресурсами завдяки мудрiй участi в сощальних структурах [9], а це е важливим чинником розвитку макроекономiчних систем. Головною функщю сощ-ально! форми багатства е 11 здатшсть потенцшвати реалiзацiю продуктивного потенцiалу суспкьства в умовах ди закону спадно! вiддачi, коли традицiйнi ме-тоди зростання макроекономiчноI системи вже е не-дiевими i не приводять до и суттевого розвитку.
Причинно-наслкковий зв'язок мiж розвитком макроекономiчноi системи та зростанням и соцiального кашталу е дискусiйним у тому аспект^ що про соцiальний капiтал, а отже, i сощаль-не багатство, водночас можна говорити i як про причину, i як про результат розвитку. У першому випадку сощальний каштал дiе як каталiзатор розвитку про-вiдних економш свiту. У другому - утворення сощаль-ного капiталу вiдбуваеться внаслкок економiчного зростання, оск1льки зб1льшення довiри мiж членами багатого сусп1льства продиктоване & потенцiйними втратами. Це означае, зокрема, що обманювати стае не випдно - «е що втрачати».
Згiдно з «модернiзацiйною гiпотезою» С. Лш-сета спочатку повиннi вкбутися змiни в технiцi та економщь Якщо результати цих змiн поширюються в суспiльствi, наприклад зростае рiвень освiти, то результатом стае встановлення шститупв, якi обу-мовлюють формування сощального багатства. Од-нак практика св^дчить про те, що змши в економiцi не завжди гарантують виникнення та закршлення стiйких шститупв, так само, як i змши в шституцш-нiй структурi краши не гарантують и економiчного
зростання чи розвитку. Шдвищення продуктивнос-й працi при одночасному зростаннi благополуччя суспкьства може потенщювати вивiльнення частки людських ресурсiв iз традицiйноi системи виробни-цтва багатства, дозволивши шдивкам бiльше часу витрачати на комушкацш та пошук нових способiв шдвищення ефективностi бiзнес-процесiв поза мате-рiальною сферою виробництва, створивши сусп1льну потребу (попит) на розвиток соцiальноi шфраструк-тури суспiльства та комунiкацiй мiж виробниками та споживачами з приводу зменшення собiвартостi про-дукцй. Таи процеси стають запорукою формування сощального та людського кашталу, осккьки зумов-люють перерозподк ресурсiв сусп1льства на користь створення соцiального багатства краши. Сощальний каштал у поеднанш з людським став надбудовою, яка дозволяе за рахунок збкьшення ефективносп бiзнес-процесiв та зменшення трансакцiйних витрат отри-мати додаткове економiчне зростання, розширивши можливостi суспiльства до розвитку.
Сощальний каштал мае продуктивну щншсть, коли вш розвиваеться сам i розвивае можли-востi зб1льшення шших форм багатства в ком-бшацшх - комбiнаторне узгодження з шшими факторами виробництва (основним та оборотним кашта-лом, працею тощо). Соцiальний капiтал iнтегруеться фактично в будь-який етап суспкьного вiдтворення i не iснуе окремо вiд реальних матерiально-речових людських вiдносин. Взаемодiючи з шшими формами багатства (видами капiталiв), вш стае каталiзатором ефективного розподку ресурсiв, оптимiзуе виробничi процеси, стимулюе розширене сусп1льне вiдтворення. Отже, щншсть сощального багатства визначаеться ви-годою, яку можливо отримати вк його застосування.
Соцiальний капiтал - це ресурс, який переда-еться вк одного учасника соцiальноI мережi шшому. На перший погляд може здатися, що вш отримуеться безкоштовно, проте обмш соцiальним ресурсом хоча i може розглядатись як безоплатний в одноходовш системi вибору, у багатоходовш вiн постае не зовсiм даровим, а його вартшть може коливатися вк низько: до високох. У довгостроковш (багатоходовiй моделi) вiн постае як такий, що набувае грошовоI чи негро-шовоI, але компенсацiйноI форми. Наприклад, такою формою е витрати часу на шдтримку сощального чи економiчного зв'язку, власним сощальним капiталом, благами чи грошима. У будь-якому випадку, за сощальний каштал шдивк платить втраченими можли-востями альтернатив, проте вартшть такого кашталу часто покриваеться вигодою, яку можна отримати вк його застосування.
Бкьш детально роль сощального кашталу в економiчному зростанш вкображае приклад тради-цiйноI трансакцii мiж виробником i постачальником. Якщо залучаеться соцiальний ресурс у формi iнфор-мацii про додатковi вигоди у виглядi меншоI щни за
необхГдний для виробника товар (ресурс), отрима-но! вГд члена лояльно! до нього соцГально! мережГ, -можливим стае зменшення собГвартостГ продукцГ! та зростання рГвня прибутку. По-перше, вГдбудеться передача соцГального ресурсу (соцГальний капГтал). По-друге, до виробника надходить корисна Гнфор-мацГя про додатковГ вигоди. По-трете, зменшуються трансакцГйнГ витрати на розкриття ГнформацГ! про потенцГйнГ трансакцГ!, у випадку, якщо вона гаран-тована, достовГрна щодо потенцГйного контрагента та якостГ його продукцГ! та якщо соцГальна мережа, членом яко! е виробник, не е скомпрометованою. Як наслГдок, при усшшнш реалГзацГ! потенцГйно випдно! трансакцГ! вГдбудеться зростання прибутку виробни-ка. Проте у виробника все одно виникае певний рГ-вень непрямих витрат, джерелом фшансування яких е його прибуток, а саме: 1) представницьк витрати (пов'язаш зГ створенням умов реалГзацГ! неформаль-них чи формальних вГдносин - формуванням влас-но! соцГально! мережГ чи штеграцГ! в уже Гснуючу); 2) витрати, пов'язаш Гз розкриттям шформацГ! щодо довГри до члена певно! соцГально! мережГ (наскГльки достовГрна ГнформацГя, лояльний член або соцГальна мережа в щлому). Практичну значущГсть соцГально-го капГталу (ресурсу) унаочнюе приклад тГсних не-формальних вГдносин, як Гснують мГж керГвниками (акцГонерами, Гнвесторами) рГзних за розмГрами компанГй. Певна частина контрактГв мГж впливовими керГвниками компанГй у межах одше! соцГально! гру-пи де-факто укладаеться за неформальних вГдносин, згодом набуваючи чинностГ де-юро.
Отже, соцГальний каштал набувае грошово! (або негрошово!) вартостГ, основу яко! становлять витра-ти, пов'язанГ з формуванням соцГального капГталу (ресурсу) економГчного агента (мережГ соцГально-економГчних контактГв або ГнтеграцГ! в уже Гснуючу сощальну мережу). ВартГсть соцГального кашталу, як Г в ситуацГ! з людським кашталом, переважно прояв-ляеться постфактум, тобто, шсля його застосування (споживання). Це обумовлено тим, що соцГальний ресурс Г можливостГ, представлен ним, можуть бути як використанГ, так Г нГ.
Головною проблемою дослГдження соцГального капГталу е вГдсутнГсть чГткого показника, через який його можливо було би вимГряти, а отже, ощнити сощальне багатство кра!ни можливо лише приблизно. ОцГнка можлива лише опосередковано, базуючись на наявному або потенцГйному вартГсно-му впливГ, який здГйснюе на макроекономГчну систему (отримана матерГальна чи нематерГальна вигода). Зазвичай соцГальний капГтал визначаеться кГлькГстю асоцГацГй та груп, у яких бере участь середньоста-тистичний учасник суспГльства, та часом, який вГн витрачае на спГлкування. Також соцГальний капГтал може визначатися рГвнем довГри населення, його гро-мадянськостГ, рГвнем альтру!зму в сусшльствГ, рГвнем явки на вибори тощо.
Схожа проблема мае мГсце у предметному полГ дослГдження людського та штелектуального капГталу. ТрадицГйним Г найбкьш загальним показником людського капГталу е середнГй рГвень на-вчання в кра!нГ, оскГльки витрати на освГту розгляда-ються як швестицГ! в нього. Проте цей показник не враховуе якГсть освГти, здГбностГ учнГв та ГншГ види ГнвестицГй, як, наприклад, навчання на робочому мГсцГ або минулий досвГд працГ. ВГдсутнГсть бази для всеохоплюючо! оцГнки (оцГнка якостГ вчителГв, !х про-грам, наявностГ навчальних матерГалГв, спГввГдношен-ня учнГв на одного вчителя, оцГнки тощо) та високий рГвень потенцГйних витрат на формування майдан-чика для таких дослГджень ускладнюе точну оцГнку людського капГталу навГть у межах однГе! макроеко-номГчно! системи. Його юльюсне та якГсне зростання переважно спГввГдноситься з витратами на освГту, на-вчання, охорону здоров'я та харчування, хоча Г стушнь приросту людського капГталу на одиницю ГнвестицГй може варГювати вГд людини до людини, що зумовлюе його результативну ощнку (постфактум) 3.
ВГдповГдно, основу Гнтелектуального капГталу становлять знання (ГнформацГя). Вони е фактором економГчного розвитку сучасних макроекономГч-них систем Г беруть участь у формуванш всГх форм багатства, особливо людського та соцГального капГ-талу. 1х особливГстю е здатнГсть до самовГдтворення (копГювання) та невичерпнГсть як ресурсу розвитку. Наприклад, вчитель може передати одну Гдею, при цьому першоджерело знань залишаеться з учителем. Це твердження е ключовим до розумГння парадоксу цГнностГ Гнтелектуального капГталу, сутнГсть яко-го полягае в тому, що постшно зростаючий обсяг знань (ГнформацГ!, освГченостГ населення), з одного боку, виступае фундаментом розвитку суспГльства та утворення яшсно нових знань, а з шшого - дис-контуе цГннГсть уже накопичених (а отже, Г багатства кра!ни в цГлому). Зростання обсягу знань приводить до шдвищення продуктивностГ та ефективностГ всГе! макроекономГчно! системи, однак лише за умов пла-номГрного !х знецГнення. ЦГннГсть нового знання ви-значаеться згГдно з його здатнГстю дисконтувати вар-тГсть уже накопичених знань, а також його можливГс-тю горизонтального та вертикального розширення матерГального Г нематерГального виробництва. Чим бГльше нове знання дисконтуе ГншГ знання, тим вище його ГнновацГйнГсть, а значить, новГтне знання бГльше змшюе сферу виробництва багатства.
Отже, виникае контроверза мГж традицГйним капГталГстичним (з акцентом на прирГст приватного багатства корпорацГй) та постГндустрГальним способом виробництва багатства (акцент за якого змГщений у напрям яюсного розвитку суспГльства
3 Тобто, вигода у грошовому ешвален^ ^вш доходу) знижуеться
з кожним подальшим роком навчання, починаючи з початку вищо! освiти.
в цкому), що на практицi проявляеться в асиметрц шформаци. Асиметрiя iнформацiI - це ситуаци, коли реальш витрати одних економГчних агентГв, пов'язаш з доступом до шформаци, значно перевищують витрати шших учасниюв, що особливо наочно проявляеться у сферГ створення та передачГ знань: освГти та науковоi дГяльностГ. В умовах становлення постшду-стрГального суспГльства, основу та цГннГсть для якого становлять знання (шформащя), проблема асиметрц шформаци стае проблемою асиметри багатства на макро- та мжроршнях.
У краIнах, що знаходяться на високому рГвш економГчного розвитку, методи захисту знань та ш-формаци (права iнтелектуальноI власностГ) стиму-люють масове економГчне зростання корпоративного сектора економжи, проте гальмують формування багатства у сферГ ГндивГдуального виробництва (сектор децентралГзованого виробництва просьюмерГв -незалежних виробникГв), особливо за вГдсутност надлишкового фГнансового капГталу та дешевого по-зичкового капГталу. Яйсть та обсяг приросту нових знань, головним чином, обумовлеш тГею шформацш-ною базою, на яку вони спираються. Тобто, незначне за обсягами «шратство», в особливостГ споживчих штелектуальних продуктГв, забезпечуе поступаль-нГсть процесу дисконтування шформацшного багатства, частково компенсуючи асиметрго шформаци в сустльствГ, стимулюючи великих виробникГв ство-рювати новГ ГнтелектуальнГ продукти та послуги, кон-куренцГю, перерозподГл багатства, полегшуючи вхГд на ринок нових Г менших «гравщв».
Серед науковцГв немае одностайностГ щодо пи-тання «сощальний капГтал е ГндивГдуальним чи колективним надбанням членГв мережГ?». Наприклад, якщо Дж. Коулман вважав сощальний каштал суспгльним благом, яке буде недовироблено приватними агентами, якГ взаемодГють на ринку, то Ф. Фукуяма розглядае його як приватне благо, яке генеруеться людьми, оскГльки сшвпраця необхГдна практично для всгх людей як зааб досягнення сво'х егоí'стичних цГлей. На наш погляд, Гснуе можливГсть об'еднання цих пГдходГв. Пропонуеться вирГшення цього питання одночасно з двох позицш. За першою позицГею сощальний каштал е ГндивГдуальним благом, яке людина накопичуе у процеа суспгльно! та економiчноi' дГяльностГ, а згодом, завдяки членству у груш, набувае деперсошфкованих якостей, стаючи суспГльним (груповим) благом. Тобто, соцГальна мережа (група) об'еднуе накопичений сощальний капГтал Н члешв, агрегуючи та шдсилюючи його шляхом синерги, у подальшому даючи можливГсть його колек-тивного виростання. Р. СолсберГ у науковГй працГ «Те-орГя обмГну груп ГнтересГв» [11] розглядав сощальний каштал як важливий компонент, що спонукае до формування груп ГнтересГв. За другою позицГею сощальний каштал розглядаеться як колективне (суспГльне
благо), оскГльки формування цього особливого сощ-ального ресурсу вГдбуваеться завдяки членствГ у груш, а сама сутшсть поняття «вГдносини», що становить ядро сощального капГталу, передбачае двох та бГльше учасниюв. Тобто, накопичення вГдбуваеться деперсо-нГфГковано (мережею або групою), Г в подальшому цей сощальний ресурс поширюеться на и члешв.
За фшсащею наукового аналГзу на сощально-му компонентГ соцГальне багатство постае як багатство вГдносин - пов'язаних у сощальнш мережГ (соцГальних шститутах) соцГальних та економГчних зв'язшв з приводу його виробництва, розпо-дГлу та споживання. ОскГльки будь-який сощально-економГчний зв'язок або контракт передбачае взае-модГю принаймнГ двох Г бГльше економГчних агентГв, соцГальна форма багатства постае колективним надбанням. Проте якщо увага фшсуеться на людському компонентГ, результатом дГ1 якого е сощальний капГтал, то соцГальна форма багатства Гдентифшуеться як шдивГдуальне надбання. Наприклад, щодня еконо-мГчш агенти впливають на формування сощального багатства суспГльства - знижуючи або шдвищуючи його обсяг та яшсть через мехашзм ГндивГдуального впливу на змГст соцГальних та економГчних вГдносин. Моральш принципи та щнносп людини не Гснують Гзольовано вГд суспгльства. Вони формуються шд дГею суспгльства, а в подальшому проявляються в ньому при взаемоди людини з шшими його членами. НаслГдком такого переносу ГндивГдуального в колективне стае утворення базового рГвня довГри в краIнi, широти та якостГ соцiальноí' Гнфраструктури, щнно-стей, моральних принципГв та соцГальних норм. Отже, хоча соцГальне багатство Г може набувати форми ко-лективного надбання, яке несе користь для групи чи всього суспгльства, його джерело знаходиться у сферГ ГндивГдуального, оскГльки створюеться у процеа за-доволення шдивГдуальних (егоIстичних) потреб економГчних агентГв (конкретного виробника або спожи-вача) Г обумовлено яшстю людського капГталу.
Коли людина стае членом соцiальноi' мережГ, це не завжди означае, що вона автоматично надае у ко-ристування власний штелектуальний, емоцшний та ГншГ види особистГсного капГталу чи отримуе доступ до пулу 4 ресурав групи (сощального та шших видГв капГталГв, що використовуються сшльно). Тобто, вГдбуваеться асиметрГя в доступГ до ресурсу соцiальноi' мережГ. У цьому випадку економГчний агент може оперувати лише тГею частиною соцГального капГталу, яку добровгльно було надано у сшльне користування, та позбавлений можливостГ використання всього ресурсу соцiальноí мережГ для власних потреб.
Як показуе практика, стушнь доступу до пулу (ресурав) групи визначаеться багатьма факторами: обсягом шших кашталГв у власностГ агента, рГвнем
4 Роо1 (з англ.) - «спшьний казан».
довГри, репутащею тощо. Тобто, впливовий учасник може використовувати весь соцГальний ресурс (пул) групи чи мережГ, вГдповГдно агент з низьким рГвнем впливу - позбавлений ще! можливость Таке тлума-чення також узгоджуеться з концепщею П. Бурдье, у розумшш якого соцГальний капГтал постае як ресурс, що е результатом соцГально! структури. Його обсяг, яким володГе економГчний агент, залежить вГд широти (обсягу) мережГ зв'язкГв, якГ вш може ефек-тивно мобГлГзувати, та обсягу капГталу (економГч-ного, культурного чи символГчного), який ним було отримано вГд тих, до кого вГн приеднаний соцГальним зв'язком. Таким чином, соцГальний капГтал людини визначаеться обсягом Г структурою економГчного (матерГальнГ блага, грошГ), культурного (освГта, куль-турний рГвень) та символГчного капГталГв (капГтал ре-путацц, авторитету). Вигода, яка накопичуеться вГд членства в групГ, е основою и солГдарностГ.
Однак, незважаючи на всГ переваги соцГального капГталу, вГн може мати також негативнГ властивостГ. У тлумаченнГ П. Дасгупта [12] соцГальний капГтал е приватним благом, яке, однак, мае як позитивнГ, так Г негативш зовншш ефекти. Наприклад, мафГя досягла злагодженостГ на основГ певних сощальних норм 5, а отже, мала дГевий соцГальний капГтал, однак це також було пов'язано з безлГччю негативних наслоив для суспкьствГ в цГлому. 1ншГ форми кашталу теж можуть спричиняти негативнГ ефекти: фГзичний капГтал -втГлюватись у гвинтГвках, людський - у нових способах катування тощо. У цьому контекстГ потрГбно зазначити, що закони, як обмежують створення ба-гатьох сощально негативних благ, також е втГленням соцГального капГталу в його правовГй формГ; е таким же «благом» Г «товаром», як Г шшГ форми кашталу.
СоцГальний капГтал сусшльства е дуже важли-вим для успГшного та ефективного розвитку Гнтелектуального капГталу та шновацш. Коли йдеться про результати Гнтелектуально! працГ, чГтку кГнцеву вигоду (результат) досить важко сформулю-вати у контракта Саме тому, якщо е довГра (нефор-мальнГ, гнучкГ правила гри), це суттево сприяе шнова-цшнш дГяльностГ. Тобто, соцГальний капГтал дозволяе легше та швидше генерувати новГ Где! (не витрачаючи часу на протоколювання операцГй), встановлювати новГ економГчнГ зв'язки, тим самим ще бГльше ущГль-нюючи (посилюючи) зв'язки мгж членами сусшльства та рГвень !х координацГ!.
ПГдсумовуючи все вищесказане, можна ствер-джувати, що сощальне багатство е суспкьним благом, осккьки його позитивнГ чи негативнГ властиво-стГ переносяться на певну спГльноту, хоча його фор-
5 Злодмський закон (злодiйськi поняття, блатнi поняття, злодiйський кодекс) - неписанi правила i норми поведiнки у злочиннш спiльностi, що сформувався в умовах вщокремлення соцiальноí групи злочинцiв в умовах протидп державк
мування i вiдбуваeться у сферi дiяльностi суб'екта. Сам соцiальний капiтал е таким самим ресурсом, як i iншi види капiталiв, сутнiсть якого полягае у вигодах, отриманих вк сощально-економiчних зв'язкiв, членства в груш чи об'еднання. В умовах штернетизаци та автоматизаци всiх сфер життя соцiальний капiтал набувае ново! технолопчно! форми, вт1люючись у так званому «оборотному шформацшному капiталi».
ВИСНОВКИ
Дослужено соцiальну форму багатства за зву-женим i розширеним пiдходами, що наочно прокю-стровано вiдповiдною блок-схемою (див. рис. 1). Ви-явлено сутшсть соцiального багатства та визначено поняття «сощальна форма багатства». Доведено здатшсть соцiального капiталу сприяти реалiзацii по-тенцiйних резервiв розвитку суспкьства. Встановле-но, що соцiальний каштал мае продуктивну цiннiсть, коли вш розвиваеться сам i розвивае можливост збiльшення iнших форм багатства у певних комбша-цiях. Тобто, забезпечуе комбшаторне узгодження з iншими факторами виробництва (основним та обо-ротним кашталом, працею тощо). Виявлено, що сощ-альний капiтал iнтегруеться у вктворювальний про-цес на будь-якому його еташ та не кнуе окремо вiд реальних матерiально-речових людських вкяосин. Доведено наявнiсть контроверзи мiж традицiйним капiталiстичним способом виробництва багатства (з акцентом на приркт приватного багатства корпора-цiй) та постiндустрiальним (що на практицi проявля-еться в асиметрц iнформацii). Визначено, що соцiаль-ний капiтал розглядаеться як шдивкуальне надбання кожного, яке, проте, може повшстю або частково стати суспкьним (колективним) ресурсом. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Буркинський Б. В., Горячук В. Ф. Соцшьний кап1-тал: сутн1сть, джерела та структура, оцшка. Економка Укра-ни. 2013. № 1. С. 67-81.
2. Власова Т. Р. Соцшьний каттал як фактор еконо-м1чного розвитку. Вкник Чернвецького торговельно-еко-номчного тституту. Сер'я«Економ'чннауки». 2012. Вип. 4. С. 18-22.
3. Карпова Г. В. Теория и методология моделирования оценки нематериальной составляющей национального богатства : автореф. дис. ... д-ра экон. наук : 08.00.13. СПб., 2010. 35 с.
4. Bourdieu, P. The forms of capital. In: Richardson, J. Handbook of Theory and Research for the Sociology of Education. Greenwood Press, 1986. P. 241-258. URL: http://www. socialcapitalgateway.org/content/paper/bourdieu-p-1986-forms-capital-richardson-j-handbook-theory-and-research-sociology-educ
5. Coase, R. H. The Nature of the Firm. Economical. 1937. Vol. 4. No. 16. P. 386-405. URL: http://www.jstor.org/ stable/2626876?seq=1#page_scan_tab_contents
6. Coleman, J. S. Social Capital in the Creation of Human Capital. American Journal of Sociology. 1988. Vol. 94. P. 95-120.
URL: http://www.jstor.org/stable/2780243?seq=1#page_scan_ tab_contents
7. Coleman, J. S. Foundations of social theory. Cambridge, Mass.: Belknap Press of Harvard Univ. Press, 2000, 1014 p. URL: http://www.hup.harvard.edu/catalog. php?isbn=9780674312265
8. Fukuyama, F. Social Capital and Civil Society // IMF Conference on Second Generation Reforms. 1999. IMF: https:// www.imf.org/external/pubs/ft/seminar/1999/reforms/fukuy-ama.htm
9. Portes, A. (ed.). Economic Sociology of Immigration, The: Essays on Networks, Ethnicity, and Entrepreneur-ship. Russell Sage Foundation, 1995. URL: www.jstor.org/ stable/10.7758/9781610444521
10. Putnam, R. D. Bowling alone: The collapse and revival of American community. New York: Simon & Schuster, 2000. 544 p.
11. Salisbury, R. H. An Exchange Theory of Interest Groups. Midwest Journal of Political Science. 1969. Vol. 13. No. 1. P. 1-32. URL: www.jstor.org/stable/2110212
12. Dasgupta, P. Social capital and Economic Performance: Analytics by Partha Dasgupta and Beijer International Institute of Ecological Economics. Stockholm, 2002. URL: http:// citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.200.474& rep=rep1&type=pdf
Науковий керiвник - Шкурупш О. В., доктор економiчних наук, професор, завщувачка кафедри мiжнародноí економ™ Вищого навчального закладу Укоопсптки «Полтавський ушверситет економ^и i торпвлЬ
REFERENCES
Bourdieu, P. "The forms of capital". Handbook of Theory and Research for the Sociology of Education. Greenwood Press, 1986. http://www.socialcapitalgateway.org/content/paper/ bourdieu-p-1986-forms-capital-richardson-j-handbook-theo-ry-and-research-sociology-educ
Burkynskyi, B. V., and Horiachuk, V. F. "Sotsialnyi kapital: sutnist, dzherela ta struktura, otsinka" [Social capital: essence, sources and structure, assessment]. Ekonomika Ukrainy, no. 1 (2013): 67-81.
Coase, R. H. "The Nature of the Firm". Economica. 1937. http://www.jstor.org/stable/2626876?seq=1#page_scan_tab_ contents
Coleman, J. S. "Foundations of social theory". http://www. hup.harvard.edu/catalog.php?isbn=9780674312265
Coleman, J. S. "Social Capital in the Creation of Human Capital" American Journal of Sociology. 1988. http://www.jstor. org/stable/2780243?seq=1#page_scan_tab_contents
Dasgupta, P. "Social capital and Economic Performance: Analytics by Partha Dasgupta and Beijer International Institute of Ecological Economics". http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/ download?doi=10.1.1.200.474&rep=rep1&type=pdf
"Economic Sociology of Immigration, The: Essays on Networks, Ethnicity, and Entrepreneurship". Russell Sage Foundation, 1995. www.jstor.org/stable/10.7758/9781610444521
Fukuyama, F. "Social Capital and Civil Society" IMF Conference on Second Generation Reforms. 1999. https://www.imf. org/external/pubs/ft/seminar/1999/reforms/fukuyama.htm
Karpova, G. V. "Teoriya i metodologiya modelirovaniya otsenki nematerialnoy sostavlyayushchey natsionalnogo bo-gatstva" [Theory and methodology of modeling the assessment of the non-material component of national wealth]: av-toref. dis. ... d-ra ekon. nauk: 08.00.13, 2010.
Putnam, R. D. Bowling alone: The collapse and revival of American community. New York: Simon & Schuster, 2000.
Salisbury, R. H. "An Exchange Theory of Interest Groups". Midwest Journal of Political Science. 1969. www.jstor.org/ stable/2110212
Vlasova, T. R. "Sotsialnyi kapital yak faktor ekonomich-noho rozvytku" [Social capital as a factor of economic development]. Visnyk Chernivetskoho torhovelno-ekonomichnoho insty-tutu. Ser.: Ekonomichni nauky, no. 4 (2012): 18-22.
EE
Q_
о
Ш
I—
<C =n
ZT
o
<
s
Ш
