CC BY
14
personalom ta ekonomika pratsi» haluzi znan 0305 «Ekonomika i pidpryiemnytstvo» dennoi formy navchannia [Social Economics: A summary of the lectures for students direct 6.030505 "Human Resources Management and Labor Economics" of the Knowledge 0305 "Economics and Business" of full-time education]. Kyiv: NUKhT, 2013.
Myuller-Armak, A. Sotsialnoye rynochnoye khozyaystvo. Teoriya i etika ekonomicheskogoporyadka [Social market economy. Theory and ethics of the economic order]. St. Petersburg: Nauka, 1999.
Yeremenko, V. H. Sotsialna ekonomika [Social economy]. Kyiv: Inform.-vydav. tsentr Derzhkomstatu, 2003.
УДК 330.3::331.101.262
1НСТИТУЦ1ОНАЛЬНА ПАРАДИГМА РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАП1ТАЛУ
© 2018
кояомиець в. м.
УДК 330.3::331.101.262
Коломкць В. М. 1нституцюнальна парадигма розвитку людського кашталу
Становлення сучасноi концепцИ людського капталу пов'язано з розвитком постiндустрiального iнформацiйного суспльства, економки знань, цифрово: економки. Головну роль в анал'в'> змЫу та рол'> людського капталу спроможна вШграти нова 'шституцюнальна економ'нна теор'я. Визначено, що методологiя дослдження змiни парадигми в економiчнiй науц залишаеться предметом дискусИ Концеп^ю iнституцiонально¡ парадигми розвитку людського капталу можна в'днести до новоi економ'ши, розвиток якоi здшснюеться за умови, що найманий пра^вник уже не завжди в'дчужуеться в'д в'дносин власностк вн сам стае власником «нових» економiчних ресурав - знань, квал'ф'шаци, досв'ду, iнформацii. Дослджено чинники освти, охорони здоров'я, що е визначальними в розвитку людського капталу. Особливу увагу прид'шено освтi, оскльки вона виступае як штелектуальний каптал новоi економки, де знання i вмтня стають «штелектуальним принтером 5D», що друкуе сучасний людський каптал. Перехiд до ново!, пост'тдустр'шльноiекономки характеризуеться найважлившою довгостроковою тенден^ею - прогресом знань i нарощуванням складностi соцiально-економiчного життя; створений потужними факторами нформа^йних i комп'ютерних технологй i веде до розширення глобального економ'нного простору.
Ключов'! слова: iнституцiональна парадигма, людський каптал, нова економка, економка знань, освта, штелектуальний принтер 5D. Б'бл.: 12.
КолOMieць ВЫто^я Миколавна - кандидат економ'мних наук, доцент, докторант кафедри фтанав та економiчно¡безпеки, Дтпропетровський нацональний утверситет зал'вничного транспорту iм. академка В. Лазаряна (вул. Лазаряна, 2, Днтро, 49010, Украна) E-mail: vik2005vik@meta.ua
УДК 330.3::331.101.262 Коломиец В. Н. Институциональная парадигма развития человеческого капитала
Становление современной концепции человеческого капитала связано с развитием постиндустриального информационного общества, экономики знаний, цифровой экономики. Главную роль в анализе содержания и роли человеческого капитала способна сыграть новая институциональная экономическая теория. Определено, что методология исследования изменения парадигмы в экономической науке остается предметом дискуссии. Концепцию институциональной парадигмы развития человеческого капитала можно отнести к новой экономике, развитие которой осуществляется при условии, что наемный работник уже не всегда отчуждается от отношений собственности: он сам становится владельцем «новых» экономических ресурсов. Исследованы факторы образования, здравоохранения, которые являются определяющими в развитии человеческого капитала. Особое внимание уделено образованию, поскольку оно выступает как интеллектуальный капитал новой экономики, где знания и умения становятся «интеллектуальным принтером 5D», печатающим современный человеческий капитал. Переход к новой, постиндустриальной экономике характеризуется важнейшей долгосрочной тенденцией - прогрессом знаний и наращиванием сложности социально-экономической жизни; создан мощными факторами информационных и компьютерных технологий и ведет к расширению глобального экономического пространства. Ключевые слова: институциональная парадигма, человеческий капитал, новая экономика, экономика знаний, образование, интеллектуальный принтер 5D. Библ.: 12.
Коломиец Виктория Николаевна - кандидат экономических наук, доцент, докторант кафедры финансов и экономической безопасности, Днепропетровский национальный университет железнодорожного транспорта им. академика В. Лазаряна (ул. Лазаряна, 2, Днепр, 49010, Украина) E-mail: vik2005vik@meta.ua
UDC 330.3:331.101.262
Kolomiiets V. M.
The Institutional Paradigm of Human Capital Development
The formation of the modern conception of human capital is connected with the development of post-industrial information society, knowledge economy and digital economy. The main role in analyzing of the content and role of human capital can play a new institutional economic theory. It is determined that the methodology of research of paradigm change in economic science remains the subject of discussion. The conception of institutional paradigm of human capital development can be attributed to the new economy, the development of which is carried out on the condition that the employee is not always alienated from the relationships of ownership: he himself becomes the owner of the «new» economic resources. The factors of education along with the factors of health care which are determining in the development of human capital are researched. Special attention is paid to education, as it acts as an intellectual capital of the new economy, where knowledge and skills become the «intellectual 5D printer», producing the modern human capital. The transition to a new, post-industrial economy is characterized by a major long-term tendency: the progress of knowledge and the increasing complexity of the socio-economic life; created by powerful factors of information and computer technologies and leading to expansion of global economic space.
Keywords: institutional paradigm, human capital, new economy, knowledge economy, education, intellectual 5D printer. Bibl.: 12.
Kolomiiets Viktoriia M. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Candidate on Doctor Degree of the Department of Finance and Economic Security, Dnipropetrovsk National University of Railway Transport named after academician V. Lazaran (2 Lazaryana Str, Dnipro, 49010, Ukraine) E-mail: vik2005vik@meta.ua
2б
Культивування штегрального мислення в розу-мшш трансформацГ! ново! економiки визначае потребу перегляду наявних теорГ! i практики розвитку людсько-го капiталу. В такий теоретичний контекст, що запро-понований в доповiдi римського клубу [1], повшстю вписуеться iнституцiональна парадигма людського ка-пiталу.
Становлення сучасно! концепцГ! людського каш-талу пов'язане з розвитком постшдустрГального iнформацiйного суспкьства, економiки знань, цифрово! економiки, нейроекономжи. Економiчний прогрес i суспкьний розвиток залежать вiд штелекту-алiзацГi життя населення [2]. А вкладення в людський каштал в перiод ринкового розвитку економжи вважа-ються новим шструментом для вимiрювання сощально-економiчного прогресу держави та потенцiалу як благо-получних кра!н, так i таких, що розвиваються [3; 4].
Бкьшкть науковцiв розглядають розвиток людського кашталу в рамках методолопчних традицiй нео-класики: пояснюють i оцiнюють економiчнi та позаеко-номiчнi явища та процеси, зокрема, питання створення i використання людського кашталу на основi принципу максимiзацГi поведшки iндивiдуумiв. У той же час змши в характерi розвитку економжи, перемiщення бiльшостi зайнятих зi сфери виробництва у сферу послуг, робо-тизацiя, виробництво за допомогою 3Б i 4D-принтерiв суттево змiнюють як теоретичш, так i практичнi погляди на розвиток людського кашталу. Це потребуе виходу за межi методолопчного iндивiдуалiзму неокласичного i шших подiбних пiдходiв у дослiдженнях шляхiв трансформацГ! людського капiталу.
Головну роль в аналiзi змГсту та ролГ людського ка-пiталу в сучаснш економГцГ може вГдГграти нова шститу-цГональна економГчна теор1я. Спираючись на досягнен-ня ще! теорГ! вГрогГдно визначити змГст шституцюналь-но! парадигми розвитку людського капГталу в часи ново! епохи «ВГдродження».
Метою дослГдження е формулювання гГпотези й обгрунтування перспектив розвитку ГнституцГонально! парадигми людського капГталу як штелектуально! скла-дово! ново! економГки на основГ аналГзу Гсторичного розвитку змГсту людського капГталу.
Глибинно вивчали теорГю людського капГталу таю вГтчизняш та зарубГжш вченГ, як В. Антонюк, Г. Беккер, О. Бородша Ф. Волков, О. Гршнова, С. Дятлова, К. Лан-кестер, Е. ЛГбанова, В. Мандибура, Р. Патнэм, Г. Прошак, О. Стефанишин, Дж. Ходжсон, А. Чухно та Гн.
В рамках наявно! методологГ! сучасна концепц1я розвитку людського капГталу виходить з того, що пер-винною господарською одиницею визнаеться домогос-подарство, а не окремий шдивГд. Вона дала Гмпульс розвитку теорГ! економГки сГм'!: домашне господарство та споживча д1яльшсть стали видГлятися в особливий вид виробництва.
В будь-якому випадку розвиток людського капГталу зводиться, а шодГ просто ототожнюеться з вГдтво-ренням робочо! сили. З погляду класично! економГчно! науки (починаючи з Платона), вГдтворення робочо! сили - лише чинник виробництва. В наявних теор1ях
немае ггдного мгсця для сучасного розумгння сутностг людського капГталу як мети та змГсту будь-яко! суспкь-но! д1яльностГ ЗмГст поняття зводиться до того, що це запас природних або набутих внаслГдок швестування здГбностей, навичок, досвГду, знань, шформацшно! куль-тури, мотивацГ! та мобкьност ГндивГда, використання яких в економГчнш д1яльносп дае вищГ прибутки всГм користувачам.
Одним зГ стимулюючих ГнститутГв формування людського капГталу е правовГ та позасудовГ норми, що визначають Г захищають права власностГ людини.
1ншою умовою розвитку людського капГталу е на-явнГсть безлГчГ пов'язаних ГнститутГв. Наприклад, таких як франшиза, тобто, набГр благ, який складаеться з прав користування брендом, методГв ведення бГзнесу, товарного знаку, технологш, наданих за плату та на основГ взаемних зобов'язань Г оформлених вГдповГдно до закону про охорону штелектуально! власностГ.
Це зумовлюе потребу в людському капггалГ з но-вггшми знаннями, навичками, вмшнями, тобто з бкьш високою конкурентоспроможшстю, що, своею чергою, висувае новГ вимоги до тако! складово! людського капГталу, як освГта [5].
Оптимальш ГнвестицГ! в людський каштал залежать вГд рГзних чинникГв, таких як стан середовища, в якому функцюнують ринок капГталу, рГвень стабкьносй в еко-номГцГ, полГтицГ. Коли полГтична влада знаходиться в не-стГйкому положеннГ, накопичення людського капГталу, ймовГрно, не буде оптимальним, осккьки учасники не можуть взяти на себе довгостроковГ зобов'язання перед суспкьством, яке заслуговуе на довГру.
Якщо запорукою економГчного успГху е ефективш Гнститути [6, с. 7], то чому на цш основГ не отри-мав достатнього розвитку весь свГт, а тГльки його частина?
Д. Аджемоглу, С. Джонсон, Дж. Робинсон вияви-ли витоки зростання людського капГталу, яю залежать вГд запровадження ГнститутГв в колонГзованих частинах свГту [7]. Коли европейцГ прибули на територГ!, що мали високу щкьшсть населення в Гснуючих популяц1ях Г ба-гатГ ресурси, це загальмувало розвиток цих популяцГй. Причина: там були використаш неефективнГ Гнститути, яю дозволяли европейцям оподатковувати та витягува-ти орендну плату з населення.
В той же час територГ! з меншою щкьшстю населення Г бкьш бГднГ шдпали пГд дГю тих ГнститутГв, яю здатнГ були стимулювати европейську мГграцш. ЦГ ш-ституцГональнГ вГдмГнностГ зберГгалися Г призводили до змГни наявного стану.
НаслГдком розширення влади англшщв, якГ заселили бкьшу частину Швшчно! Америки, а також осели-лися в деяких частинах Карибського басейну, став той факт, що бГдшшГ територГ!, таю як Швшчна Америка, стали багатшими, а багатшГ мГсця, наприклад Кариб-ський басейн, застигли в своему розвитку.
бвропейсью держави привнесли неефективнГ Гнститути в одш мГсця Г започаткували ефективнГ в шших. Це стосуеться ГнститутГв, пов'язаних Гз майновими правами людини, навчальних закладГв Г франшиз.
1сторично склався цкий ряд ГнститутГв пращ Г люд-ського капГталу. В !х розвитку спостерГгаються такГ найменш вГльнГ, як рабство та пГдневГльний стан, трудовГ договори рГзних типГв, у тому числГ учнГвство, Г, в кГнцевому рахунку, безкоштовна робоча сила з вГдпо-вГдними навчальними закладами.
Продукування людського капГталу передбачае збе-реження Г передачу знань, якГ забезпечують умови для економГчного зростання. Але така передача не могла бути широкою та охоплювати великГ маси людей, поки не з'явилися спецГальнГ ГнституцГ! у виглядГ шкГл.
Знання передавалися та продовжують передава-тися Г без формально! шкГльно! системи. Сократ вчив Платона, Платон - Аристотеля, приватнГ репетитори викладали конфущанську класику сотням тисяч китай-цГв, щоб вони мали змогу брати участь в екзаменацГйнГй системГ оцГнювання знань, пГдмайстри навчалися нави-чкам у сво!х майстрГв; батьки завжди вчили сво!х дГтей. Але тГльки в школах, де навчання людини починаеться змалечку, отримання знань охоплюе широке коло пере-сГчних людей та набувае системного характеру.
ПерехГд до масово! початково! освГти в бкьшш час-тинГ бвропи почався орГентовно в кГнцГ дев'ятнадцятого сторГччя, але в ПГвнГчнГй Америщ стався набагато раш-ше. У Сполучених Штатах Г ПруссГ!, провГдних кра!нах у галузГ освГти, рГвень початково! освГти до 1860 року ста-новив близько 70 % ккькост дГтей у вГцГ вГд 5 до 14 роив [8]. СполученГ Штати зберегли свое лГдерство Г ви-передили НГмеччину в кГнцГ дев'ятнадцятого сторГччя. КоефГцГент початково! освГти перевищив 90 %. У Фран-цГ!, НГмеччинГ та ВеликобританГ! до початку двадцятого столГття рГвень початково! освГти перевищив 70 %.
Показники основних змГн в освт в бврош Г Сполучених Штатах з 1840 р. по 1940 р. треба ви-користовувати з певною обережнГстю. ШкГльнГ даш часто отримують з загальних переписГв населення, не враховують кГлькГсть мГсяцГв, протягом яких дГти вГд-вГдують школу, особливо, коли дат по школах базуються на адмшктративних записах. У багатьох мГсцях, де ще не Гснуе середнГх шкк, старша молодь вГдвГдуе загальнГ або початковГ школи, в яких проводять навчання почат-ковГ класи. Тому чисельшсть може бути завищена дГ-тьми старшого вку. Ще одна складшсть полягае в тому, що при зктавленш мГж кра!нами необхГдно враховувати рГзш ГнституцГйнГ особливостГ кра!н, осккьки школи майже завжди е частиною державного сектора.
ОсвГтне лГдерство Сполучених ШтатГв в дев'ятнад-цятому столГттГ продовжило значне зростання в двад-цятому з початком «руху середньо! школи». БГльшГсть багатих кра!н бвропи до початку двадцятого столГття мали широку початкову освГту, але масова освГта на рГв-нГ середньо! школи Г вищо! освГти була вГдсутня.
СполученГ Штати Гстотно збГльшили чисельнГсть молодГ, яка закГнчила середню школу. На вГдмшу вГд них, статистичш данГ по 13 кра!нах, наведенГ Оргашза-цГею економГчного сшвробГтництва Г розвитку, показу-ють, що в середин 1950-х рокГв показники зарахування в середнГ школи пГдлГткГв в очних загальноосвГтнГх школах були низькими у всш бврош. Багато кра!н Швшчно!
бвропи мали технГчнГ програми для шдлГтюв. Але на-вГть з !х урахуванням чисельнГсть учнГв мала, що не вГд-повГдае широкому розповсюдженню системи середньо! освГти Г, таким чином, не е пГдставою для поширення системи вищо! освГти [9].
Та, в кшцевому рахунку, бвропа увГйшла разом зГ Сполученими Штатами в перелГк кра!н з масовою освГ-тою. А в останнГ десятилГття випереджала !х з точки зору як кГлькостГ, так Г якостГ середньо! освГти.
Двадцяте столГття стало столГттям людського ка-пГталу. ОсвГта в Сполучених Штатах, як правило, мала вГдкритий Г поблажливий характер. ВГдкритГсть позицГ-онуеться як допуск до навчання в школах всГх дГтей. ВГд-критГсть американських шк!л пов'язана з тим фактом, що починаючи з середини XIX столГття початковГ та середш школи повнГстю публГчно фГнансувалися мГсцевими та державними органами влади. ПоблажливГсть у школах визначаеться тим, що учням, якГ погано навчаються, як правило, дозволяеться переходити до наступного класу. Поблажливий характер пов'язаний з низьким рГвнем Гс-нування до недавнього часу мало! ккькосп стандарти-зованих тестГв, затверджених на законодавчому рГвнГ.
Характерною рисою освГти в США було те, що вона не тГльки академГчна, але й мала також практич-не спрямування. При цьому ще й всГм дГтям надаеться можливГсть перейти на бГльш високий рГвень, навГть якщо фГнансовГ обмеження перешкоджають досягнен-ню цГе! мети.
ДискусГ! про рГвш освГти не виршили грунтовного питання в застосуваннГ людського капГталу. Постало пи-тання доцГльностГ Гнвестування в освГту або навчання. Проста модель ГнвестицГй в людський капГтал свГдчить про те, що ГнвестицГ! бГльш вГрогГднГ, коли прибутко-вГсть вища, а витрати нижчГ (можливо, нижчГ з еконо-мГею вГд масштабу, що надаеться школами), а ставка дисконтування (можливо, функцГя батькГвського доходу Г бГльшо! визначеностГ) нижча. Але проста модель не враховуе кГлька важливих факторГв, таких як мГсце про-ведення навчання (школа, робота вдома); суб'екти, якГ забезпечують навчання Г оплачують його; роль держави або колективГв у цих питаннях.
У тих випадках, коли технологГчнГ змГни носять швидкий характер Г географГчна мобГльнГсть висока, в цГлому гнучка освГта е бГльш цГнною, нГж специфГчна освГта для конкретно! професГ! або мГсця, яка е вГднос-но негнучкою. Коли ситуацш складаеться навпаки, конкретна пГдготовка набагато краща. Америка мала значну географГчну мобГльнГсть Г протягом деякого часу бГльшу технологГчну динамГку, шж бвропа. Обидва цГ чинники зробили гнучку освГту б!льш цГнною, а професшне Г про-мислове навчання менш цГнними та привабливими.
Майже у всГх кра!нах Г протягом бкьшосй Гсто-ричних перГодГв освГта надавалася державою Г нею фГ-нансувалася. Були випадки, коли приватний сектор був значнГшим, але державна частка майже завжди поступо-во збГльшувалася.
Причин для зростання участГ уряду в освГтГ до-статньо. Держава мае рГзноманГтнГ Гнтереси у сферГ освГти, якГ пГдвищують попит на школи Г, своею чергою, примушують державу до субсидування освГти. Осно-
вний штерес держави полягае в тому, що освiта забезпе-чуе основу для створення суспкьних благ, у тому числГ надкяе громадян сукупшстю загальних цiнностей. Держава також защкавлена у виправленнi ринкових збо!в у сферi шккьно! освiти.
Демократичш держави вимагають грамотних громадян i освiчених лiдерiв; недемократичнi уряди часто обмежують освiту. В державах кнуе несюн-ченна потреба в освiчених особах, у тому числГ вчите-лiв, iнженерiв, вiйськовий персонал, духовний персонал i бюрократiв. ОсвГта створюе позитивнi зовнiшнi фак-тори багатьох тишв, такi як зниження рiвня злочинностi та полiпшення здоров'я. У мкцях з низькою щкьшстю населення школи часто е природними монополiями, а !х державне забезпечення та регулювання виправдано мiркуваннями збкьшення кiлькостi освiченого населення i за рахунок цього - зниження цши навчання.
Ще одна причина участ держави в освiтi полягае в тому, що держава змушена контролювати процес за-лучення детей до навчання. Особливо це стосуеться ви-падкiв, коли батьки не усвГдомлюють важливiсть i необ-хГдшсть навчання, або дiти занадто короткозорЬ
Закони про обов'язкове шккьне навчання i дитячу працю часто допомагають досягненню цих цкей. Цi закони е обов'язковими в таких кра!нах, як Великобрита-нш та 1рландш, де держава фiнансуе школи та платить вчителям за високояюсну широку освiту.
Осккьки освiта не е чистим суспкьним благом i може бути придбана у приватному сектор^ батьки мо-жуть вГдмовитися вiд державно! системи, навiть якщо вони платять податки, з яких фiнансуеться освiта. Батьки з низьким попитом на освпу (або низьким доходом) не будуть голосувати за висою витрати, а батьки з висо-ким попитом на освГту (або високим доходом) також не здатш голосувати за висою витрати, осккьки, скорше за все, вони вГдмовляться вiд державно! освiти i скорис-туються приватним осветшм сектором. Одне з рiшень полягае в тому, щоб мати невелик округи, якi будуть краще вГдповГдати шккьним витратам, батькiвським ви-могам i нададуть бкьш високий рiвень шккьно! освiти. Одним iз значних досягнень освiти в США було створення великого числа невеликих, фшансово незалежних округiв. Сьогоднi налiчуеться близько 16 000 переважно незалежних шккьних округiв [9].
Освiта бкьшосп кра!н просунулася до масовостi через три реформи, яю стосуються трьох частин шюль-но! освiти: початково!, середньо! та вищо!. Точне число тривалосй кожно! з цих частин i вiк, в якому молодь ро-бить кожен з переходiв, не однаковi мiж кра!нами. Од-нак iснуе значна одноманiтнiсть, ймовiрно, пов'язана з бiологiею розвитку дитини.
Новi технолог!! пiдвищують попит на кращi на-вички. ТехнологГ! юнця Х1Х i початку ХХ ст. збкьшили попит на ро6ГтникГв, яю могли читати креслення, знали небагато про електрику, були досить грамотними для того, щоб друкувати з книжок г на швидку руку диктува-ли листи. Техшчний прогрес протягом усього минулого столГття збГльшив попит на ще бГльше розвинутий люд-ський каштал.
Значне збГльшення темпГв повернення до освГти та професГйно! шдготовки в Сполучених Штатах протягом останшх декГлькох десятилГть вГдбулося головним чином тому, що пропозицш людського капГталу не зрос-ла достатньою мГрою, Г попит на навички прискорився. Але останшм часом пропозицш людського капГталу зно-ву почала збГльшуватися.
Людський капГтал, втГлений у робочш силГ, зрос-тае, але сильно змГнився за змГстом, а вимоги до навичок в економщ знань посилилися. Переваги освГти сприяли поширенню людського капГталу з точки зору тривалостГ освГти. Однак в останш десятилГття цГ характеристики, можливо, сповГльнили прогрес, особливо з точки зору якосп освГти. ФГнансована державою освГта в невеликих, фшансово незалежних округах збГльшувала трива-лГсть навчання, але призвела до великих вГдмшностей в знаннях учнГв. ВГдкрита та поблажлива система спри-яла поширенню освГти в маси, але вона часто мала недо-статньо стандартГв просування Г випуску навпъ на державному рГвш. Багато з цих недолшв первинних чеснот у цей час переглядаються державами.
Тема людського капГталу за своею суттю е Гсторич-ною. ДослГдження ГсторГ! шкГльно! освГти в усьому свт, особливо за межами бвропи та ПГвнГчно! Америки, все ще знаходиться в зародковому сташ. Перелж питань Г тем у вивченш людського капГталу та його еволюцшно! ГсторГ! довгий.
Залишаеться багато питань, що мають бути Гсто-рично дослГджеш. Чому уряди розширюють формаль-ну шкГльну освГту Г чому неформальна шдготовка мае бГльш важливе значення в певних мГсцях Г в певш перГо-ди? Який взаемозв'язок мГж потребами нижнього рГвня шкГльного навчання Г забезпеченням вищо! освГти? Яка взаемодш мГж освГтою Г охороною здоров'я, якщо вГдо-мо, що на сьогоднГ бГльш освГченГ люди мають краще здоров'я?
Формування ГнституцГонально! парадигми розвитку людського капГталу пов'язане з розвитком постшдустрГального суспГльства Г економГки знань. Тому цю концепцш можна вГднести до ново! економГки, розвиток яко! здшснюеться за умови, що найма-ний працГвник уже не завжди вГдчужуеться вГд вГдносин власностГ: вш сам стае власником «нових» економГчних ресурсГв - знань, квалГфГкацГ!, досвГду, ГнформацГ!. Кон-цепцГю людського капГталу можна розглядати в рамках методолопчних традицш неокласики: пояснювати й ощ-нювати економГчнГ та позаекономГчнГ явища та процеси, зокрема питання створення Г використання людського капГталу на основГ принципу максимГзацГ! поведшки ш-дивГдуумГв.
Однак у рамках ще! концепцГ! первинною госпо-дарською одиницею визнавалося домогосподарство, а не окремий шдивГд. Тому невипадково вона дала Гм-пульс розвитку теорГ! економГки сГм'!: домашне госпо-дарство та споживча дшльшсть стали видкятися в осо-бливий вид виробництва. Близько 30 % часу найманих пращвниюв припадае на традицГйний робочий час, шшГ 70 % витрачаються у сферГ дозв!лля Г споживання. У роз-рахунку по населенню в цкому 15 % всього громадсько-
го часу выводиться на традицшний робочий час, решта часу витрачаеться на вГдтворення робочо! сили. Цю сферу можна також позначити сферою сощального вГдтво-рення, аналГз яко! знайшов свое вГдображення в рамках сучасно! економГчно! соцГологГ!.
Визначальним фактором постшдустрГального сус-пкьства, а отже, основним елементом форму-вання людського кашталу на новому етапГ розви-тку економГки визнаються знання, вмГння, ГнформацГя. У наущ це призвело до появи нового напряму - еконо-мжи знань [10]. Про масштаби економжи знань у розви-нених кра!нах свГдчить ряд показникГв. У США в складГ сфери послуг (частка яко! у виробництвГ валового нащ-онального продукту США з 60-х рокГв зросла з 50 % до бкьш нГж 72 %) 63 % послуг можуть бути вГднесеш до категорГ! Гнтелектуальних, основою яких е поширення Г використання шформацГ! [11]. 1нвестицГ! в людський капГтал в США в 90-тГ роки втричГ перевищили Гнвес-тицГ! у фГзичний капГтал, витрати на освГту перевищили половину швестицш у фГзичний капГтал, витрати на охо-рону здоров'я виявилися ще вищими.
Особлива увага в усгх кра!нах придкяеться освГ-тГ, оскГльки вона виступае як Гнтелектуальний капГтал ново! економГки, де знання Г вмГння стають «Гнтелекту-альним принтером 5D», що друкуе сучасний людський каптал.
Частка ГнвестицГй в людський капГтал в загально-му обсязГ ВНП США, за деякими оцГнками, становить понад 15 % ВВП, що перевищило чистГ валовГ швестицГ! приватного капГталу у виробництво. КоефГцГент ефек-тивностГ людського капГталу у свГтГ в 2016 роцГ стано-вив 0,3, в США - 1,2. 1ндекс якостГ людського кашталу в США складав 1,67, а в РосГ! - 0,31 [12].
ПерехГд до ново!, постГндустрГально! економГки характеризуеться найважливГшою довгостроковою тен-денцГею - прогресом знань Г нарощуванням складностГ соцГально-економГчного життя, створений потужними факторами шформацшних Г комп'ютерних технологш Г веде до розширення глобального економГчного простору. Зростаюча складнГсть породжуе рГзноманГтш соцГально-економГчнГ, полГтичнГ та технологГчнГ про-блеми, якГ посилюють суперечливГсть шституцшного розвитку людського капГталу.
ВИСНОВКИ
Становлення сучасно! концепцГ! людського капГ-талу пов'язане з розвитком постГндустрГального Гнфор-мацГйного суспГльства, економГки знань, цифрово! еко-номжи, нейроекономГки. Головну роль в аналГзГ змГсту та ролГ людського капГталу в сучаснГй економГцГ може вГдГграти нова ГнституцГональна економГчна теорш. Спираючись на досягнення ще! теорГ! вГрогГдно визна-чити змГст ГнституцГонально! парадигми розвитку люд-ського капГталу в часи ново! епохи «ВГдродження». Тому концепцГю ГнституцГонально! парадигми розвитку люд-ського капГталу можна вГднести до ново! економжи, роз-виток яко! здГйснюеться за умови, що найманий працГв-ник уже не завжди вГдчужуеться вГд вГдносин власностГ:
вгн сам стае власником «нових» економгчних ресурсгв -знань, квалГфГкацГ!, досвгду, ГнформацГ!.
Одним зГ стимулюючих ГнститутГв формування людського капГталу е правовГ та позасудовГ норми, що визначають Г захищають права власностГ людини. 1ншою умовою розвитку людського капГталу е наявшсть безлГчГ пов'язаних ГнститутГв. Людський капГтал, вткений у ро-бочГй силГ, зростае, але сильно змГнився за змГстом, а ви-моги до навичок в економГцГ знань посилилися. Особлива увага в усгх кра!нах придкяеться освГтГ, осккьки вона виступае як Гнтелектуальний капГтал ново! економГки, де знання Г вмГння стають «Гнтелектуальним принтером 5D», що друкуе сучасний людський капГтал.
Перехгд до ново! постшдустрГально! економГки характеризуеться найважливГшою довгостро-ковою тенденцГею - прогресом знань Г нарощу-ванням складностГ соцГально-економГчного життя, ство-рений потужними факторами ГнформацГйних Г комп'ю-терних технологГй Г веде до розширення глобального економГчного простору. Зростаюча складнГсть породжуе вскяю соцГально-економГчнГ, полГтичнГ та технологГчнГ проблеми, яю посилюють суперечливГсть ГнституцГйно-го розвитку людського капГталу. У мГру розвитку ново! економГки концепцГя людського капГталу також розши-рюеться Г трансформуеться, включае в себе бГльшу рГз-номанишсть навичок Г характеристик. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Weizsaecker E., Wijkman A. Come On! Capitalism, Short-termism, Population and the Destruction of the Planet. Springer, 2018. 220 р.
2. Радева М. М., Порохня В. М., Кузнецов В. I. Моделю-вання впливу штелектуального капiталу на MaKpoeKOHOMiMHi процеси в державк Держава та регюни. Сер'я : Економ'ша та тдприемництво. 2017. № 2. С. 22-25.
3. Головкова Л. С. Розвиток трудоресурсного потен^алу залiзнично''' галузi в контексп корпоратизацп. Зб'рник наукових праць Днпропетровського нацюнального унверситету зал'а-ничного транспорту ¡мет академ'ка В. Лазаряна «Проблеми eKOHOMiKU транспорту». 2012. Вип. 4. С. 26-37.
4. Рекун I. I. Управлшня персоналом у сиа^ eкономiч-но''' безпеки пщпривмства залiзничного транспорту. Економка та держава. 2015. № 11. С. 28-32.
5. Ткач Т., Коломiець В., Радева М. Психолого-педагопчы умови формування шституцюнально! модeлi освiт-нього простору особистосп // lнституцiональнi трансформацй' в економр Укра'ни : монографiя / за заг. ред. В. М. Коломкць. Мелггополь : Колор Принт, 2017. 244 с.
6. Доклад о мировом развитии 2002 года. Создание институциональных основ рыночной экономики. Всемирный банк. М. : Весь Мир, 2002. 240 с.
7. Аджемоглу Д., Робинсон Дж. А. Почему одни страны богатые, а другие бедные. Происхождение власти, процветания и нищеты. М. : АСТ, 2016. 693 с.
8. Gregory C. The Condition of the Working Class in England, 1209-2004. Journal of Political Economy. 2005. Vol. 113. № 6 (December 2005). Р. 1307-1340.
9. Goldin С., Katz L. Putting the Co in Education: Timing, Reasons, and Consequences of College Coeducation from 1835 to the Present. Journal of Human Capital. 2011. Vol. 5 (4). P. 377-417.
10. Ткач А. А. Формування шституцюнальноТ парадигми eKOHOMÎMHOÏ Teopiï. Бюлетень М'жнародного Нобел'юського економ'шого форуму. 2013. № 1. С. 329-334.
11. США: господарство, 30BH^Hb0eK0H0MÎ4Ha дiяльнiсть, регюнальш особливосп. URL: http://www.subject.com.ua/text-book/geography/geography10/43.html
12. Корчагин Ю. А. Эффективность и качество национальных человеческих капиталов стран мира. URL: http://www. lerc.ru/?part=bulletin&art=38&page=1
REFERENCES
Adzhemoglu, D., and Robinson, Dzh. A. Pochemu odni strany bogatyye, a drugiye bednyye. Proiskhozhdeniye vlasti, protsvetaniya i nishchety [Why some countries are rich, and others are poor. The origin of power, prosperity and poverty]. Moscow: AST, 2016.
Doklad o mirovom razvitii 2002 goda. Sozdaniye institutsionalnykh osnov rynochnoy ekonomiki. Vsemirnyy bank [World Development Report 2002. Creation of institutional foundations of a market economy. The World Bank]. Moscow: Ves Mir, 2002.
Goldin, S., and Katz, L. "Putting the Co in Education: Timing, Reasons, and Consequences of College Coeducation from 1835 to the Present" Journal of Human Capital vol. 5 (4) (2011): 377-417.
Gregory, C. "The Condition of the Working Class in England, 1209-2004" Journal of Political Economy vol. 113, no. 6 (2005): 13071340.
Holovkova, L. S. "Rozvytok trudoresursnoho potentsialu zaliznychnoi haluzi v konteksti korporatyzatsii" [Development of labor resource potential of the railway industry in the context of corporatization]. Zbirnyk naukovykh prats Dnipropetrovskoho natsionalnoho universytetu zaliznychnoho transportu imeni akademika V. Lazariana «Problemy ekonomiky transportu», no. 4 (2012): 26-37.
Korchagin, Yu. A. "Effektivnost i kachestvo natsionalnykh chelovecheskikh kapitalov stran mira" [Efficiency and quality of national human capital of the world]. http://www.lerc. ru/?part=bulletin&art=38&page=1
Radieva, M. M., Porokhnia, V. M., and Kuznetsov, V. I. "Modeliuvannia vplyvu intelektualnoho kapitalu na makroekonomichni protsesy v derzhavi" [Modeling the Impact of Intellectual Capital on Macroeconomic Processes in the State]. Derzhava ta rehiony. Seriia: Ekonomika ta pidpryiemnytstvo, no. 2 (2017): 22-25.
Rekun, I. I."Upravlinnia personalom u systemi ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstva zaliznychnoho transportu" [Personnel management in the system of economic security of the railway transport company]. Ekonomika ta derzhava, no. 11 (2015): 28-32.
"SShA: hospodarstvo, zovnishnyoekonomichna diialnist, rehionalni osoblyvosti" [USA: economy, foreign economic activity, regional features]. http://www.subject.com.ua/textbook/geogra-phy/geography10/43.html
Tkach, A. A. "Formuvannia instytutsionalnoi paradyhmy ekonomichnoi teorii" [Formation of the institutional paradigm of economic theory]. Biuleten Mizhnarodnoho Nobelivskoho ekonom-ichnoho forumu, no. 1 (2013): 329-334.
Tkach, T., Kolomiiets, V., and Radieva, M. "Psykholoho-peda-hohichni umovy formuvannia instytutsionalnoi modeli osvitnyoho prostoru osobystosti" [Psychological-pedagogical conditions of formation of the institutional model of the educational space of the person]. In Instytutsionalni transformatsii v ekonomitsi Ukrainy Melitopol: Kolor Prynt, 2017.
Weizsaecker, E., and Wijkman, A. Come On! Capitalism, Short-termism, Population and the Destruction of the Planet Springer, 2018.
Ol
о
о
S
i о
X
s
ш
