CC BY
5
REFERENCES
Atamanov, G. A."Metodologiya bezopasnosti" [Methodology security]. Problemy bezopasnosti. http//naukaxxi.ru/materials/302
Atamanov, G. A. "Osnovnyye vidy bezopasnosti antropnykh sistem i ikh ierarkhiya" [Principal security anthropic systems and their hierarchy]. Problemy bezopasnosti. http://www.naukaxxi.ru/ materials/257
Kozachenko, H. V., Ponomaryov, V. P., and Liashenko, O. M. Ekonomichna bezpeka pidpryiemstva: sutnist ta mekhanizm zabez-pechennia [Economic security of enterprise: essence and mechanism to ensure]. Kyiv: Libra, 2003.
Ovcharenko, Ye. I. Systema ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstva: formuvannia ta tsilepokladannia [System of economic security of an enterprise: formation and goal setting]. Lysychansk: PromEnerho, 2015.
Rossoshanska, O. V. "Sutnist ekonomichnoi bezpeky subiek-tiv hospodariuvannia yak sfery ekonomichnoi nauky" [The essence of economic security of business entities as the scope of economic science]. Upravlinnia proektamy ta rozvytok vyrobnytstva, no. 2 (38) (2011): 161-166.
Rach, V. A., Rossoshanskaya, O. V., and Medvedeva, E. M. "Ekonomicheskaya bezopasnost i prostranstvo proekta organizatsii v aspekte tselostnoy sistemnosti" [Economic security and project space organization in the aspect of holistic systemic]. Upravlinnia proektamy ta rozvytok vyrobnytstva, no. 4 (36) (2010): 62-74.
Yakubovych, Z. "Formuvannia systemy ekonomichnoi bezpeky mashynobudivnoho pidpryiemstva" [Formation of system of economic security of machine building enterprises]. Visnyk TNEU, no. 1 (2010): 81-86.
Zakharova, T. I. Organizatsionnoye povedeniye: uchebno-metodicheskiy kompleks [Organizational behavior: educational and methodical complex]. Moscow: ITs EAOI, 2008.
УДК339.9:614.2
КАТЕГ0Р1АЛЬН1 ПАРАМЕТРИ «МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ» У ГЛОБАЛЬНОМУ ПРОСТОР1
© 2016
ПОВОРОЗНИК М. Ю.
УДК339.9:614.2
Поворозник М. Ю. Категорiальнi параметри «медичних послуг» у глобальному npocropi
Метою cmammi е анал'в концеп^й i теорш, в яких дослджувалася роль людського фактора у процесах сустльного в'дтворення. У cmammi до-сл'джено нов'тш тдходи до анал'ву нацональних систем медичних послуг через призму ¡х кшьшсноi й яшсноi диверсиф'шаци. Проанал'вовано те-оретичш розробки представниюв класично1 полтекономи ново1 хвилi, якi квал'ф'шують здоров'я як одну з найважливших складових людського капталу, яка не т'шьки цнна сама по соб'>, але й детермiнуе термни нагромадження й використання нших форм людського капталу - освти i професйного досвiду. Вивчено дослдження системи медичних послуг з боку теори людського капталу, що розглядае бльш широкий, концепту-альний формат людського розвитку, економiчного зростання та рол'> охорони здоров'я в суспльному в'дтворенш. Ключов'! слова: «медичш послуги», сустльне в'дтворення, соцiально-економiчний розвиток, економiчне благо. Рис.: 1. Вбл.: 15.
Поворозник Микола Юрйович - здобувач кафедри мiжнародного облку i аудиту, Кивський нацональний економiчний ушверситет iменi Вадима Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Кив, 03680, Украна) E-mail: moia.kneu@ukr.net
УДК339.9:614.2
Поворозник Н. Ю. Категориальные параметры «медицинских услуг» в глобальном пространстве
Целью статьи является анализ концепций и теорий, в которых исследовалась роль человеческого фактора в процессах общественного воспроизводства. В статье исследованы новые подходы к анализу национальных систем медицинских услуг через призму их количественной и качественной диверсификации. Проанализированы теоретические разработки представителей классической политэкономии новой волны, которые квалифицируют здоровье как одну из важнейших составляющих человеческого капитала, которая не только ценна сама по себе, но и детерминирует сроки накопления и использования других форм человеческого капитала - образования и профессионального опыта. Изучено исследование системы медицинских услуг со стороны теории человеческого капитала, которая рассматривает более широкий, концептуальный формат человеческого развития, экономического роста и роли здравоохранения в общественном воспроизводстве. Ключевые слова: «медицинские услуги», общественное воспроизводство, социально-экономическое развитие, экономическое благо. Рис.: 1. Библ.: 15.
Поворозник Николай Юрьевич - соискатель кафедры международного учета и аудита, Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03680, Украина) E-mail: moia.kneu@ukr.net
UDC 339.9:614.2
Povoroznyk M. Iu. The Categorical Parameters of «Health Care Services» in the Global Space
The article is aimed at analyzing concepts and theories, which researched role of the human factor in processes of social reproduction. The article examines the new approaches to analyzing the national systems of health care services through the prism of their quantitative and qualitative diversification. Theoretical developments by representatives of the classical political economy of the new wave have been analyzed, which defined health as one of the most important components of human capital, which is not valuable in itself only, but also determines the terms of saving and using other forms of human capital - education and professional experience. The study examined the system of health care services on the part of the human capital theory, which considers the broader, conceptual format of human development, economic growth, and the role of health care in public reproduction. Keywords: «health care services», public reproduction, socio-economic development, economic benefit. Fig.: 1. Bibl.: 15.
Povoroznyk Mykola Iu. - Applicant of the Department of International Accounting and Auditing, Kyiv National Economic University named by Vadym Hetman (54/1 Peremohy Ave, Kyiv, 03680, Ukraine) E-mail: moia.kneu@ukr.net
На початку третього тисячолГття системна пост-iндустрiалiзацiя нацiональних економiчних систем, як домшуючий тренд свiтогосподарського поступу, набувае свого концентрованого вираження на-самперед у докорiннiй модершзаци технолопчного базису сучасно! ринково! системи та висуванш людського ресурсу в число прюритетних факторiв конкуренто-спроможного розвитку кра!н i регiонiв. За таких умов ключовим фактором у нащональних економiчних стра-тегiях держав стае системна девелопментизацш людського ресурсу та вдосконалення умов його вГдтворення як на основi всебiчного розвитку сощально! шфраструк-тури, так i диверсифкаци спектра послуг, зорiентованих на задоволення людських потреб. Красномовним шд-твердженням цього е, зокрема, той факт, що у перюд 1920-1980 рр. у розвинутих крашах свiту значно зросла частка нацюнального доходу, що перерозподГлялася на задоволення швидко зростаючих суспГльних потреб i запитiв населення.
Достатньо сказати, що ткьки за останнi швсто-лггтя частка сукупних податкiв у нащональних доходах держав дано! групи зросла щонайменше утричi (а у скан-динавських крашах - уп'ятеро) (рис. 1). I хоча упродовж 1980-2010 рр. даний показник в усГх крашах-лГдерах певною мiрою стабiлiзувався, однак уже досягнутий на той час його рiвень (30% нацюнального доходу у США, 40% у Великобритани та 45-55% - у бкьшосп кра!н европейського континенту (у тому числГ в Шмеччиш -45%, у Франци - 50%, а у Швеци - 55% вГдповГдно)) [1] засвiдчуе колосальне значення, яке придкяють уряди держав питанням формування сусшльних фондiв спо-живання та всебiчного задоволення суспкьних потреб i запитiв сво!х громадян.
Загальновiдомо, що сфера послуг, ще на початку шдустрГально! епохи виокремившись як самостшний вид трудово! дiяльностi, упродовж понад двохсотлГт-нього перiоду розвитку людсько! цившзаци зазнава-ла постГйних якГсних г ккьюсних змГн, пов'язаних як з нарощуванням Г1 кашталшаци, так Г диверсифкащею продуктово-видово!, суб'ектноГ, шституцшно! та регу-
ляторно! структур. БГльше того, усталений Г незворот-ний тренд зростання ролГ третинного сектора в еконо-мГчнГй системГ суспГльства став матерГальним базисом динамГчного перерозподГлу на його користь виробни-чих ресурсГв, а отже - й системно! постшдустрГалГзаци суспГльного вГдтворення вже у глобальному масштабЬ З друго! половини ХХ ст. воно характеризуеться пере-творенням сфери послуг у потужну сервГсну ГндустрГю, що пронизуе ниш як власне економГчну сферу, так Г всГ ГншГ форми людського буття. Шдтвердженням цього е, зокрема, той факт, що ткьки у перюд з 1950 р. до 2014 р. частка сфери послуг у виробнищга глобального ВВП зросла з 43% [2, р. 95] до 71% [3], а в сукупнш зайнято-стГ економГчного активного населення свГту упродовж 1870-2014 рр. - з 23,7% [2, р. 95] до 73,3% [3] вГдповГдно.
На вГдмшу вГд товару, як матерГально-речово! суб-станци, послуги за своею Гманентною природою репре-зентують особливу споживчу вартГсть процесу пращ, що виражаеться в корисному ефектГ, здатному задовольни-ти потреби людини, колективу Г суспГльства в цГлому [4]. Як влучно вГдзначав з цього приводу К. Маркс, послуга е шчим Гншим, як <тею частиною витрат працГ, яка не на-бирае предметно! форми, не отримуе самостшного буття у виглядГ вГдособлено! вГд виконавця речГ Г не е скла-довою частиною вартостГ товару» [5]. 1накше кажучи, ключова особливГсть послуги як ринкового товару (на вГдмшу вГд матерГального блага, тобто звичайного товару, втГленого у речГ) випливае з 'й суспГльно! корисностГ як дшльностГ, а не як речГ, що, власне, й обумовлюе од-ночаснГсть процесу и виробництва Г споживання.
З-помГж усього спектра сучасних послуг, спрямова-них на задоволення виробничих й ГндивГдуальних потреб людини, центральне мГсце, безсумнГвно, посГдають медичнГ послуги, якГ е економГчними благами особливого типу, оскГльки пов'язаш з пГдтримкою Г змщ-ненням фГзичного Г морального здоров'я людей, а також забезпеченням !м пдних умов життя та високих його якГсних кондицГй. СвГтовий досвГд переконливо засвГд-чуе, що кра!ни з низькими показниками стану здоров'я
Частка, %
60
50 40 30 20 10 0
Швецт
Францт
Великобритант
1870
1890
1910
1930
1950
1970
1990
20 10
Ик
Рис. 1. Частка сукупних податкових надходжень у нацюнальному доходi вибраних краУн у 1870-2010 рр., % [1]
населення г ргвня розвитку нацгональних систем охоро-ни здоров'я зазвичай позбавлеш потужних драйверГв макроекономГчного зростання Г не здатш в довгостро-ковш перспективГ сформувати стГйку базу економГчного Г технологГчного прогресу.
НатомГсть держави, що здобули значних успшв у цариш покращення здоров'я населення та боротьби Гз захворюваннями, зростання якостГ та розширення до-ступностГ медичних послуг, пГдвищення якГсних кон-дицш харчування та умов життя, демонструють значно вищГ показники економГчного Г науково-техшчного розвитку. ЯскравГ приклади цього - промислова революцш в Англа кшця XVIII ст., динамГчний розвиток швден-них штатГв США початку ХХ ст. Г держав СхГдно! АзГ! у 1950-1960-х роках та ш. Не випадково розширення доступу населення до медичних послуг Г полшшення на цш основГ його здоров'я вже упродовж багатьох деся-тилГть е одним з вагомих ГнструментГв подолання люд-сько! бГдностГ у свГтГ, а швестицшш капГталовкладення у сферу охорони здоров'я охоплюють левову частку фГ-нансування великомасштабних програм мГжнародних органГзацГй з подолання бГдностГ, динамшаци людського розвитку та досягнення цГлей тисячолГття.
Зогляду на це, суттево актуалГзуеться питання ево-люцГ! теоретичного арсеналу дослдження ролГ медичних послуг у нацюнальних економГчних системах та !х наукового осмислення як багатогранно! суспкьно! дшльностГ та особливо! споживчо! вартостГ процесу пращ з рГзними формами, мехашзмами й шсти-тутами вГдтворення людського ресурсу. 6 всГ пГдстави стверджувати, що генезис концептуашаци дано! проблематики фактично бере свГй початок Гз школи фГзю-кратГв. Зокрема, одним з перших на важливГсть системи медичних послуг у суспкьному розвитку звернув увагу У. ПеттГ, який у сво!й працГ «Слово мудрость ще в далекому 1664 р. чгтко ГдентифГкував економГчний ефект здорових працГвникГв.
Як основоположник трудово! теорГ! вартостГ, учений оцГнював на той час вартГсть людського життя у 6090 англГйських ф. ст., наголошуючи, що «загибель 100 тисяч людей вГд чумно! ешдемГ! понад звичайного числа смертних випадюв означае для королГвства збиток май-же у 7 млн ф. ст., Г що економГчно випдним було б витра-тити 70 тис. ф. ст. на попередження ще! втрати». Заслугою У. ПеттГ е також пГонернГсть його концептуальних пГдходГв в обгрунтуванш характеру взаемозв'язку мГж здоров'ям пращвниюв та ефективнГстю виробництва, який випливае, на думку ученого, з наявностГ прямо! за-лежностГ мГж рГвнем суспкьного багатства та характером занять людей Г !х здатшстю до працГ [6].
З подальшим розвитком капГталГстичних вГдно-син основнГ положення фГзГократГв щодо пояснення економГчно! природи медичних послуг, !х взаемозв'язку з макроекономГчною динамГкою та факторГв, якГ обу-мовлюють !х розвиток, були шддаш серйознГй ревГзГ! у класичнш полиекономи. Саме класики вже у другш по-ловинГ XVIII ст. впритул наблизилися до сучасного теоретичного уявлення про сутнГсний змГст та економГчну природу медичних послуг. Так, представник англшсько!
полГтекономГ! А. СмГт, дослГджуючи фактори економГч-ного прогресу рГзних держав та зростання на цш основГ добробуту !хнк громадян [7, с. 15], обгрунтував наяв-шсть тГсного взаемозв'язку мГж здоров'ям та ефективнГстю виробництва. При цьому вагоме теоретичне зна-чення, з погляду Гсторично! перспективи, мае висновок ученого про те, що «людина, яка працюе, не поспГшаю-чи, ... не ткьки довше збереже свое здоров'я, але й про-тягом року виконае бкьший обсяг роботи» [8].
ДослГджуючи фактори, що справляють визначаль-ний вплив на здоров'я населення, А. СмГт акцентував увагу на найголовнГших - географГчному середовищГ, якостГ землГ, наголошуючи, що оскГльки перГоди захво-рювань Г шдвищено! смертностГ людей зазвичай сшвпа-дають у часГ зГ зростанням «дорожнечГ» й ГнфляцГйного зльоту цш, то в перГоди економГчного шднесення окремГ ГндивГди та суспкьство в цкому мають нагромаджувати запаси з тим, щоб створити своерГдну «амортизацГйну подушку» на несприятливГ часи [9, с. 139]. Вш шдкреслю-вав (як згодом Г А. Маршалл), що «вГдпочинок насткьки ж важливий для розвитку енергшного населення, як Г матерГальш життевГ засоби - !жа, одяг тощо. НадмГр-на ж праця у будь-якш формГ знижуе життеву енергш, а тривоги, турботи Г надмГрне розумове напруження фатально призводять до пГдриву тГлесних сил, скорочення плодючостГ й ослаблення життево! енергГ! нацИ» [10].
Своею чергою, Д. Ркардо у розвиток теоретичних розробок А. СмГта вказуе на пряму залежнГсть стану здоров'я найманого пращвника вГд рГвня його заро-бГтно! плати Г структури споживчих витрат, зокрема, з погляду спГввГдношення витрат на предмети першо! та друго! необхГдностГ. Як бачимо, учений поклав в основу дослГдження процесГв вГдтворення людсько-го ресурсу споживчоорГентований пГдхГд, акцентуючи основну увагу на необхГдностГ приведення рГвня заро-бГтних плат робГтниюв у вГдповГднГсть з !х соцГальними витратами. ОстаннГ, на думку Д. Ркардо, мають включа-ти насамперед витрати на медицину, освпу Г навчання, коли крГм «звичайно! заробГтно! плати» працГвники в обов'язковому порядку повиннГ отримувати Г вГдшкоду-вання витрат на охорону здоров'я. Однак, на вГдмшу вГд А. СмГта, Д. РГкардо пГддавав нещаднГй критищ механГз-ми вторинного перерозподГлу доходГв, вважаючи, що в основГ механГзму регулювання рГвня заробГтно! плати повинен лежати закон попиту Г пропозицГ! [11].
Перша половина Х1Х ст. характеризуеться адап-тацГею рГзними авторами Гдей класично! полГт-економГ! в царинГ дослГджень медичних послуг для розв'язання найбГльш актуальних теоретичних Г практичних проблем соцГально-економГчного розвит-ку рГзних держав. Це знайшло свое концентроване вГдображення в теоретичних розробках представни-юв класично! полГтекономГ! ново! хвилГ: Дж. Мкля, Ж-Б. Сея, Н. СенГора, Д. Мак-Куллоха, Т. Мальтуса та багатьох шших. Так, саме в ученш англГйського еконо-мГста Т. Мальтуса знаходимо подГбне до рГкардГанського розумГння проблематики розвитку системи медичних послуг. ЗберГгаючи класичну традицГю Н дослГдження та дотримуючись позицГ! щодо прГоритетностГ особистГс-
ного фактора в нацюнальному економiчному розвитку, Т. Мальтус у свош роботi «Досвiд закону про народо-населення» наголошував, що здорове населення е запо-рукою полiпшення суспкьного устрою та благодшност! Крiм того, визначаючи бар'ери на шляху безперервного збкьшення кiлькостi населення, одним з найголовшших учений вiдзначив «шкiдливi для здоров'я заняття, важ-ка i надмiрна праця ... нездоровi життевi умови великих мкт, а також рiзного роду надмiрностi, хвороби, ешдемГ1 i голод» [12].
Незважаючи на постшну увагу, що 11 придкяли науковщ проблемам розвитку медичних послуг та !х ролi в макроекономiчному зростанш кра-1н, першою науковою теорiею у трактуваннi !х природи став марксизм (юнець Х1Х - початок ХХ ст.). Методо-логiчна цшшсть марксистського пiдходу в дослiдженнi дано'1 проблематики полягае передусiм у його незапе-речнiй дiалектичнiй логiчностi, внутршнш цiлiсностi та значному прогностичному потенщал! Так, К. Маркс розглядав здоров'я пращвниюв через призму умов пра-цi та виробництва, обгрунтовуючи наявшсть чiтко вира-женого причинно-наслiдкового зв'язку мiж тривалiстю робочого часу та рiвнем «активностi життевого проце-су» працiвника.
Бкьше того, саме марксизм уперше сформулював один з найважливших i нiким дотепер не заперечених законiв суспкьного розвитку. Його сутшсть полягае в тому, що виробництво i вiдтворення суспкьного життя являють собою цiлiсний процес органiчно пов'язаних мiж собою, з одного боку, виробництва i вiдтворення матерiального (предметного) життя, а з шшого - виробництва i вiдтворення сощального i духовного життя само'1 людини [13, с. 202]. Тож у процей суспкьного розвитку щ два види вiдтворення хоча й набувають рiзного характеру i реалiзуються у вiдмiнних суспкьних умо-вах, однак завжди сшввГдносяться мiж собою у певних пропорцГях i безпосередньо впливають один на одного. З цього випливае головний теоретичний висновок марксизму, сутшсть якого полягае в тому, що здоров'я людини та здоровий спойб життя цкого етносу, суспкьства або соцГуму за будь-яких умов вГддрають виршальну роль як у суспкьному вГдтворенш, так i у вiдтвореннi суспкьного життя в цкому. Враховуючи вагомий теоре-тичний внесок марксизму в проблематику ефективного використання вкьного вiд роботи часу з метою всебГч-ного розвитку особистостГ, можемо стверджувати, що саме вш заклав базовi основи сучасних концепцiй соща-лГзацГ1 економжи, котрi лише у другiй половин ХХ ст. почали активно iмплементуватися в нацiональнi стратеги соцiально-економiчного розвитку держав - лiдерiв свГтогосподарського прогресу.
Таким чином, позитивна кторична роль класично'1 полГтекономГ1 в дослГдженш медичних послуг вбачаеть-ся нами передуйм у 11 унiверсальностi з погляду оцш-ки 1х ролi в суспкьному вiдтвореннi та внеску в наро-щування продуктивностi суспкьно'1 працi. Саме це дае змогу використовувати ключовi положення класично'1 полГтекономГ1 для оцiнки рiвня розвитку будь-яких на-цiональних медичних систем. Крiм того, базуючись на
квалГфжаци людського ресурсу як основного капталу, класики полиекономи також уперше впритул набли-зилися до юльюсно! оцiнки частки витрат на охорону здоров'я в сукупнш вартост робочо! сили. Саме щ на-працювання учених вже у ХХ ст. заклали методолопчш основи багатьох сучасних теорш економiчного розвитку i знайшли широке практичне застосування при ощ-нюванш нацiонального багатства кра1н, сукупних суспкьних збиткiв вiд вiйн, захворювань та стихшних лих, а також при визначенш економiчно! вiддачi вГд швести-цiйних капiталовкладень у розвиток людського ресурсу та сощально" iнфраструктури, що його обслуговуе.
На новий теоретичний рiвень проблему медичних послуг було шднесено в теорГ1 людського капiталу, представники якого - Г. Беккер, Т. Шульц, В. Баласа, Й. Бен-Порет, М. Блауг, С. Боулс, Е. Дешсон, Е. Лезер, Дж. Мшцер та ш. - змiстили центр наукових досль джень з проблематики лише використання наявно1 ро-бочо! сили на формування яюсно нового контингенту робочо! сили. Йдеться насамперед про квалiфiкацiю ученими здоров'я як одше! з найважливiших складових людського капiталу, яка не ткьки цiнна сама по собi, але й детермiнуе термiни нагромадження й використання шших форм людського капталу - освiти i професiйного досвГду. Отже, вважаеться, що швестици у здоров'я на-рощують його запаси, а вГдтак - збкьшують тривалкть життя г зайнятостi громадян, а також сумарний дохГд та обсяги спожитих ними упродовж життя благ [14].
1накше кажучи, дослГдження системи медичних послуг теорГею людського кашталу ведеться в бГльш широкому концептуальному форматГ людського розвитку, економГчного зростання та ролГ охорони здоров'я в суспкьному вГдтвореннГ. Зокрема, ця теорГя дозволяе пояснити таю економГчш процеси й явища, як внесок медичних послуг у макроекономГчне зростання краш; формування попиту на медичш послуги та вплив дохо-дГв населення на обсяги !х споживання; медичнГ умови формування творчого потенщалу та високих фГзичних кондицш людського ресурсу та Гн.
Отже, подГбний широкий дГапазон концептуального осмислення теорГею людського капГталу ролГ медичних послуг у суспГльному вГдтворенш дозволив роз-робити новстш пГдходи до аналГзу нацГональних систем медичних послуг через призму !х ккьюсно! й яюсно! диверсифГкацГ1, яка Г сьогодш продовжуеться, постГйно збагачуючи систему медичних послуг новими !х видами. Представники теорГ1 людського капГталу чГтко квалГфжу-ють очГкувану вГддачу вГд ГнвестицГй в охорону здоров'я (як-то вищий рГвень заробГтку, бкьше задоволення вГд дГяльностГ, вища оцшка неринкових видГв дГяльностГ та Гн.) та вГдносять медичнГ витрати до прямих витрат у структурГ ГнвестицГй урозвиток людського ресурсу. При цьому, розвиваючись у руслГ неокласичного напряму захГдно! полГтично! економГ1, теорГя людського капГталу широко використовуе аналГтичний шструментарш у дослГдженнГ системи медичних послуг як неринково! форми суспГльно корисно! дГяльностГ, тобто тГе1 сфери людсько! дГяльностГ, яка ранГше перебувала за межами економГчного аналГзу з погляду ккьюсно! формалГзаци 11 результатГв.
Так, один з представниюв теори людського ка-niTaAy, американський учений М. Гроссман, навть за-провадив у 1978 р. у науковий o6ir категорш «капiтал здоров'я», 3MÎCT яко'1 квалiфiкyeться як товар тривалого користування (одночасно швестицшний i споживчий) (healthstock), необхцний для продукування людського капталу. Вiдзначаючи особливу роль системи охоро-ни здоров'я в нарощyваннi продуктивного потенщалу людського капiталy та сукупно'1 людсько'1 здатностi до працi (осккьки первинно успадкований iндивiдом каш-тал здоров'я у процесi життя постшно амортизуеться), М. Гроссман у рамках неокласичного пiдходy вперше в економiчнiй iсторiï розробив теоретичну й емшричну модель попиту на здоров'я [15]. Обгрунтовуючи наявнiсть тiсного зв'язку мiж процесами продукування здоров'я, з одного боку, та тривалктю продуктивного часу, сукуп-ними доходами i вкьним часом iндивiдiв, з шшого, дана модель дае змогу чико iдентифiкyвати основнi канали впливу капталу здоров'я населення тiеï чи шшо'1 краши на ïi макроекономiчнy динамку та загальну економiчнy ефективнiсть швестицш у здоров'я наци.
ВИСНОВКИ
Шдбиваючи пiдсyмок, вiдзначимо, що практично вй концепци та теори, що дослцжували роль людського фактора у процесах суспкьного вiдтворення, тiею чи ш-шою мiрою включали в поле наукового аналiзy медичнi послуги ("и внyтрiшнiй змiст i економiчнy природу), зо-рiентованi на задоволення цкого спектра специфiчних людських потреб у шдтримщ здоров'я та забезпеченнi високих якiсних стандартiв життя. При цьому основний дослцницький iнтерес був зосереджений переважно на багатофакторнш залежностi здоров'я людини вiд умов ïï життедшльносп, а також взаемозв'язку мiж здоров'ям населення i масштабами суспкьного багатства. Однак самш категори «медичнi послуги», як i розкриттю 'и соцiально-економiчноï ролi, з боку наyковцiв не придь лялося належно'1 уваги. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. niKeTTi Т. Каптал у ХХ1 столiттi/пер. з англ. КиТв: Наш формат, 2016. 696 с.
2. Maddison A. The West and the Rest in the World Economy: 1000-2030. Maddisonian and Malthusian interpretations. World Economics. October - December 2008. Vol. 9. No. 4. P. 75-99.
3. World Bank Indicators. Structure of Output. Table 4.2. URL: wdi.worldbank.org/table/4.2
4. Економiчний енциклопедичний словник: у 2 т. Т. 2/за ред. С. В. Мочерного. Львiв: Свгг, 2006. С. 138.
5. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. Изд. 2-е. Т. 46. Ч. 2. Москва: Политиздат, 1969. С. 149.
6. Петти У. Экономические и статистические работы. Т. I, II /пер. с англ. Москва: Соцэкгиз, 1940. 324 с.
7. Столярчук Я. М. Глобальш асиметри економiчного розвитку: монографiя. КиТв: КНЕУ, 2009. С. 15.
8. Антология экономической классики. В 2-х т. Т. 2. Москва: МП «ЭКОНОВ», 1993. С. 149-150.
9. Кундеева Г. О., Римаренко М. К. Здоров'я в контек-CTi розвитку економiчноï теори. Всник ЖДТУ. 2014. № 33 (69). С. 139-143.
10. Маршалл А. Принципы экономической науки. В 3 т. Т. 1/пер. с англ. Москва: Прогресс, 1993. С. 272.
11. Риккардо Д. Сочинения. Т. 1. Начала политической экономии и налогового обложения. Москва: Госполитиздат, 1955. С. 89.
12. Мальтус Т. Опыт о законе народонаселения/ пер. П. А. Бибикова. Москва: Директмедиа Паблишинг, 2008. URL: http://www.pseudology.org/people/..%5C%5C/Reklama/ MaltusNarodZakon2.pdf
13. Асланов Д. И. Системные представления о здоровье как основном компоненте человеческого капитала. Фундаментальные исследования. 2011. № 12. С. 202-206.
14. Becker D. S. Human Capital: Theoretical and Empirical Analysis with Special Reference to Education. 3rd ed. Chicago, London: The University of Chicago Press, 1964. 412 p.
15. Grossman M. On the Concept of Health Capital and the Demand for Health. Journal of Political Economy. 1972. Vol. 80. No. 2. P. 223-255.
REFERENCES
Antologiya ekonomicheskoy klassiki [Anthology of economic classics]. Vol. 2. Moscow: MP «EKONOV», 1993.
Aslanov, D. I. "Sistemnyye predstavleniya o zdorove kak os-novnom komponente chelovecheskogo kapitala" [System views health as an essential component of human capital]. Fundamental-nyye issledovaniya, no. 12 (2011): 202-206.
Becker, D. S. Human Capital: Theoretical and Empirical Analysis with Special Reference to Education. Chicago, London: The University of Chicago Press, 1964.
Ekonomichnyi entsyklopedychnyi slovnyk [Economic encyclopedic dictionary]. Vol. 2. Lviv: Svit, 2006.
Grossman, M. "On the Concept of Health Capital and the Demand for Health". Journal of Political Economy. Vol. 80, no. 2 (1972): 223-255.
Kundieieva, H. O., and Rymarenko, M. K. "Zdorovia v kon-teksti rozvytku ekonomichnoi teorii" [Health in the context of the development of economic theory]. Visnyk ZhDTU, no. 33(69) (2014): 139-143.
Marshall, A. Printsipy ekonomicheskoy nauki [The principles of economic science]. Vol. 1. Moscow: Progress, 1993.
Maltus, T. "Opyt o zakone narodonaseleniya" [An essay on the principle of population]. http://www.pseudology.org/ people/..%5C%5C/Reklama/MaltusNarodZakon2.pdf
Maddison, A. "The West and the Rest in the World Economy: 1000-2030. Maddisonian and Malthusian interpretations". World Economics. Vol. 9, no. 4 (2008): 75-99.
Marks, K., and Engels, F. Sochineniya [Works]. Vol. 46. Part 2. Moscow: Politizdat, 1969.
Piketti, T. Kapital uXXIstolitti [Capital in the twenty-first century]. Kyiv: Nash format, 2016.
Petti, U. Ekonomicheskiye i statisticheskiye raboty [Economic and statistical work]. Moscow: Sotsekgiz, 1940.
Rikkardo, D. "Nachala politicheskoy ekonomii i nalogovogo oblozheniya" [Principles of political economy and taxation]. In Sochineniia. Vol. 1. Moscow: Gospolitizdat, 1955.
Stoliarchuk, Ya. M. Hlobalni asymetrii ekonomichnoho rozvytku [Global asymmetries of economic development]. Kyiv: KNEU, 2009.
"World Bank Indicators. Structure of Output. Table 4.2". wdi. worldbank.org/table/4.2
