CC BY
8
УДК 001.89 + 005.922.1
СУЧАСНА ЕКОНОМ1ЧНА БЕЗПЕКОЛОГ1Я: ОСНОВН1 ОНТОЛОГ1ЧН1 ПРОТИР1ЧЧЯ
ТА НАПРЯМИ IX ВИР1ШЕННЯ
© 2016 ОВЧАРЕНКО е. I.
УДК 001.89 + 005.922.1
Овчаренко €. I. Сучасна eKOHOMi4Ha безпекологiя: 0CH0BHi онтолопчж npoTMpi44q та напрями Ух виршення
У cmammi поставлена проблема нев'/дпов'/дност'/ темп/в розвитку окремих досл'/дницьких напрям'/в сучасноi економ/чно! безпекологП. Абсолютна б'/льш'/сть досл'/джень присвячена розробц /нструментально-методичного базису, але теоретико-методолог/чна складова безпекологП досл'/-джуеться критично недостатньо, що призводить до протир'/ч у результатах прикладних досл'/джень. Автором встановлено, що об'ектом п'/знання у безпекологПбездоказово виступае категор'/я безпеки, що призводить до нев'/рного тлумачення предмета п'/знання. Проте справжн'/м об'ектом тзнання е небезпека, яка е об'ективно реальною та вим/рюваною. Предметом тзнання може виступати лише цтсне утворення, що здатне /снувати у свт небезпек, наприклад, безпека п'/дприемства. Дискусйною е роль системност/ та поняття системи у забезпеченн безпеки. Основними напрямами виршення накопиченихонтолог/чнихпротир'/ч автором визначено: штучне спрямування новихнауковихдосл/джень на вдосконалення методолог'/чного базису економ/чноi безпекологП шляхом докор'/нноi переробки паспорт/в наукових специальностей, широке ви-користання прийому науковоi штервенци з метою залучення результат/в вир'/шених наукових проблем, сум'/жних /з сучасною безпеколог/ею. Ключов'! слова: безпеколог'/я, економ'/чна безпека, методолог/чний базис, об'ект / предмет тзнання, система безпеки. Б'бл.: 8.
Овчаренко Евген 1ванович - доктор економ/чних наук, доцент, зав'/дувач кафедри менеджменту та маркетингу, Сх/дноукртнський нац/ональний ун/верситет '/мен'/ Володимира Даля (пр. Центральний, 59-а, Северодонецьк, Луганська обл., 93400, Украна) E-mail: evgen_ov@rambler.ru
УДК 001.89 + 005.922.1
Овчаренко Е. И. Современная наука об экономической безопасности: основные онтологические противоречия и направления их решения
В статье поставлена проблема несоответствия темпов развития отдельных исследовательских направлений современной науки обэко-номической безопасности. Абсолютное большинство исследований посвящено разработке инструментально-методического базиса, но теоретико-методологическая составляющая исследуется критически недостаточно, что приводит к противоречивости результатов прикладных исследований. Автором установлено, что в качестве объекта познания этой науки бездоказательно выступает категория безопасности, которая приводит к неверному толкованию предмета познания. Но настоящим объектом познания является опасность, которая объективно реальна и измеряема. В качестве предмета познания может выступать лишь целостное образование, которое способно существовать в мире опасностей, например, безопасность предприятия. Дискуссионной является роль системности и понятия системы в обеспечении безопасности. Основными направлениями разрешения накопленных онтологических противоречий автором определены: искусственная направленность новых научных исследований на усовершенствование методологического базиса науки об экономической безопасности путем коренной переработки паспортов научных специальностей, широкое использование приема научной интервенции с целью вовлечения результатов решенных научных проблем, смежных с современной наукой об экономической безопасности. Ключевые слова: экономическая безопасность, наука, методологический базис, объект и предмет познания, система безопасности. Библ.: 8.
Овчаренко Евгений Иванович - доктор экономических наук, доцент, заведующий кафедрой менеджмента и маркетинга, Восточноукра-инский национальный университет имени Владимира Даля (пр. Центральный, 59-а, Северодонецк, Луганская обл., 93400, Украина) E-mail: evgen_ov@rambler.ru
UDC 001.89 + 005.922.1 Ovcharenko Ie. I. The Contemporary Science of Economic Security: the Basic Ontological Contradictions and the Directions of Solving
The article raises the problem of mismatch as to development paces of separate research directions of the contemporary science of economic security The absolute majority of researches is concerned with development of the instrumental-methodological basis, but the theoretical-methodological component is undergone insufficiently critical examining, thus leading to contradicting results of the applied researches. The author has found that as the object of knowledge of this science appears the category of security, which leads to misinterpretation of the subject of knowledge. But the real object of knowledge is the risk that is objectively real and measurable. As a subject of knowledge can appear only a holistic development that can exist in a world of dangers, and such is security of enterprise. Role of systematicity and of the concept of system in providing security is open to discussion. The basic directions of solving the accumulated ontological controversies have been identified as follows: artificial focus of new research towards improving the methodological basis of the science of economic security through fundamental revision of passports of scientific specialties, wide use of the maneuver of scientific intervention with a view to integrating the results of the solved scientific problems related with the contemporary science of economic security Keywords: economic security, science, methodological basis, object and subject of knowledge, security system. Bibl.: 8.
Ovcharenko levgen I. - D. Sc. (Economics), Associate Professor, Head of the Department of Management and Marketing, East-Ukrainian National University named after Volodymyr Dahl (59-a Tsentralnyi Ave, Sievierodonetsk, Luhansk region, 93400, Ukraine) E-mail: evgen_ov@rambler.ru
Сучасш обсяги та штенсившсть науково-прак-тичних дослцжень у цариш eKOHOMÍ4HOi безпеки дозволяють вважати цей напрям одним з най-бкьш дослцжуваних. За дуже приблизними оцшками в УкраМ щорiчно захищаеться майже п'ятдесят дисерта-цш, пов'язаних з економiчною безпекою. Якщо вважати, що в середньому шлейф авторських публжацш за темою дисертаци складае навпь десять найменувань, то щорiч-
но за тематикою публжуеться мшмум п'ятсот наукових праць. З точки зору юлькост - це чимало, але з точки зору приросту реальних наукових результат - ситуа-цш дещо прша, шж може здаватися на перший погляд.
Якщо нами вважаеться, що наука - це людська дЬ-яльшсть, спрямована на виробиок об'ективних знань щодо оточуючо! дшсносй, i при цьому розвиток науки вцбуваеться за рахунок оновлення знань, коли раншш
уявлення стають складовими нових, бкьш об'емних те-ор1й та концепц1й, то сучасна економ1чна безпеколог1я в цьому сена потерпае в1д недостатност1 уваги до ста-новлення й розвитку методологи ще! науки. Будь-яке на-укове досл1дження на шляху в1д експлейнарного р1вня до практичного повинне принципово визначитися з такими складовими, як суб'ект, об'ект 1 предмет шзнання. Лише ч1тке розум1ння, що являе собою зм1ст п1знавального протиставлення дае можливкть спрямовувати науков1 досл1дження в напрямку приросту та оновлення знань.
Удосл1дженнях, пов'язаних з економ1чною безпеко-лог1ею, мае м1сце слабка шзнавальна активн1сть, ор1ентована на вичленовування та пояснення цих складових наукового досл1дження, що, у к1нцевому шд-сумку, може привести до нового знання. Своею чергою, це значно утруднюе рефлексивний етап досл1дницько! д1яльност1, яким е переход, з1 стану, коли ми не розумки чогось, до стану, коли ми це зрозумки. Простше кажу-чи, складаеться враження, що сучасш безпеколог1чн1 до-сл1дження не мають на мет1 повного та непротир1чного поеднання онтолог1чних витоюв поняття «економ1чна безпека« та гносеолопчних засад п1знання процейв за-безпечення економ1чно! безпеки. На думку автора, саме таю досл1дження конче потр1бш на сьогодн1, осккьки просте ккьюсне нагромадження наукових публ1кац1й зумовлюе значним чином псевдорозвиток науки про економ1чну безпеку. Особливо актуальним е уточнення складових методолопчного базису науки.
Наукових праць, яю були б безпосередньо присвя-чен1 розгляду питань визначення онтолопчно! сутност1 суб'екта, об'екта та предмета шзнання у економ1чнш безпекологи, автору допоки майже не зустр1чалося. Най-бкьш близькими до розкриття под1бно! проблематики е досл1дження росшського вченого Атаманова Г. А. та досл1дження представниюв науково! школи професора Рача В. А., зокрема Россошансько! О. В.
Але щ досл1дження мають дв1 спкьн1 особливост1. По-перше, вони е нечисленними та не являють собою довг1 цикли публжацш, де поступово розглядаються певш аспекти проблеми. По-друге, у цих досл1дженнях виказуються досить песим1стичн1 висновки щодо стану методологИ економ1чно! безпекологи. Зокрема, Г. А. Атаманов у статт1 «Методолог1я безпеки« в1дзначае: «... в сучасн1й науц1 склалася парадоксальна ситуац1я: наука виступае не тонером в досл1дженш реально! дшсност1, а апологетом методолог1чно неспроможно! концепци. Причому методолог1чно нев1рними е не окрем1 поло-ження концепци, вона неспроможна повшстю, в уси компонентах без виключення. Так, об'ектами безпеки в нш вказан1 нав1ть не особа, суспкьство, держава, а !х ш-тереси. Виходить, що головне - це штереси, а не !х ной!« [1]. Стосовно наукового р1вня досл1джень Г. А. Атаманов зазначае: «Бкьшкть досл1дник1в феномена безпеки не розр1зняють н1 р1вш п1знання, н1 джерела знання, ш способи !х отримання, не бачать р1зниц1 м1ж знанням 1 в1дношенням суб'екта до цього знання. З уваги випуска-еться 1 той факт, що деяю поняття можуть мати номшат (найменування, позначення), але не мати денотата (реально! основи). Саме це явище досить часто спостерь
гаеться в роботах, присвячених дослiдженню феномена безпеки: бкьшкть так званих «небезпек - безпек« не мають пiд собою реальних онтологiчних пiдстав i е, за суттю, вигадкою, фантазiею дослiдникiв« [1].
З Гншого боку, О. В. Россошанська у статтi «Сут-шсть економГчно! безпеки суб'ектiв господарювання як сфери економГчно! науки« характеризуе ситуацiю, що склалася у понятiйному апарат безпекологи, як «ког-нiтивнi дисбаланси« i резюмуе, що «питанням теори та методологи економГчно! безпеки та теори систем економГчно! безпеки придкено дуже мало уваги. Графiчне представлення паспорту спецiальностi пiдтверджуе, що в ньому закладено так званий натуралктичний погляд на безпеку суб'екта господарювання як об'ективну характеристику середовища його життя i дiяльностi. Це деякою мiрою стримуе дослГдження, якi базуються на iнших поглядах, наприклад на дiяльнiсному та компе-тентнiсному пiдходах« [2].
Незважаючи на те, що вказаним дослiдженням вже близько п'яти роив, ситуацГю не можна вважати такою, що змГнилася на краще. Згодом Г. А. Атаманов майже припинив публГкаци за щею тематикою, О. В. Россошанська змГнила вектор власних наукових дослджень. Що стосуеться загально! картини, то, наприклад, за запитом «економiчна безпека пГдприемства« в наукометричнГй базi «Google Академiя« на першому мкт за кiлькiстю ци-тувань розташовуеться монографiя «Економiчна безпека шдприемства: сутнiсть та механiзм забезпечення« шд авторством Г. В. Козаченко, В. П. Пономарьова, О. М. Ля-шенко, 2003 р. [3], яка цитуеться 457 разiв. При цьому, 266 цитувань датовано перюдом з 2012 по 2015 рр., тобто шк середньорiчно! кiлькостi цитувань настав через 10 роив шсля виходу монографГ!. Безсумнiвно, що ця наукова праця свого часу мала неабияку наукову новизну, але ж минуло багато роив, а бкьш новГтнГх суперникiв за по-пулярнГстю допоки не вбачаеться. У цкому, це не е свГд-ченням того, що новГ дослГдження вГдсутнГ самi по со6Г. Проблема полягае в тому, що основна маса результайв безпеколопчних дослiджень е повторною штерпретащ-ею висновкГв деккькох вГдомих авторiв-першопрохiдцiв, що значно утруднюе позитивне сприйняття певно! ново! думки, яка суперечить усталеним позицГям.
Метою стати е абстрактний доемпiричний аналiз основних онтологГчних протирГч у сучасному понятш-ному апаратi безпекологи та визначення напрямГв знят-тя цих протирГч.
Сучасш дослГдження в цариш економГчно! безпеки мають певш оргашзацГйш особливостГ. ВГтчизнянГ науковГ школи формуються здебГль-шого або навколо спещалГзованих вчених рад Гз захис-ту дисертацГй вГдповГдних спецГальностей: «ЕкономГч-на безпека держави» та «ЕкономГчна безпека суб'ектГв господарсько! д1яльностЬ>, або навколо маистратур специфГчних категорГй Гз спещальност «УправлГння фГнансово-економГчною безпекою». Але, навГть незважаючи на це, випадки, коли у межах певно! науково! або освГтньо! установи збираеться колектив докторГв наук за вказаними спещальностями хоч б у ккькост 4-5 осГб, е поодинокими. Ще рГдшими е випадки, коли таю спГль-
ноти докторш наук працюють у межах едино1 науково1 концепци. Част1ше в1дбуваеться так, що доктори наук, яю захистили дисертаци за безпеколог1чними спещ-альностями, стають довол1 затребуваними як офщшш опоненти 1 тому змушеш зм1щувати акцент власних пу-блжацш у б1к популярних напрям1в, що культивуються здобувачами. Через це констатувати наявшсть певного мейнстриму у в1тчизнянш економ1чнш безпекологи не представляеться можливим.
Розглянемо деккька опорних категор1й, на досл1-дженш яких базуеться безпеколог1я в цкому, не лише економ1чна, та яю е найбкьш дискусшними. У випадку з цими категор1ями, радше, сл1д констатувати критично недостатню увагу з боку досл1дниюв, н1ж роз-порошешсть та протир1чн1сть позиц1й.
По-перше, це категор1я безпеки, яка уособлюе собою об'ект шзнання безпекологи. У загальному ро-зум1нн1 об'ект п1знання - це фрагмент реальности на який спрямована шзнавальна активн1сть суб'екта. Дуже важливо в цьому сенс1 розум1ти, що об'екти п1знання повинн1 бути все-таки фрагментами об'ективно! реаль-ност1, незважаючи на те, що вони мають емшричну або теоретичну форму вираження. Натомкть у безпекологи иноруеться факт об'ективност1 реальност1, тобто неза-лежност1 в1д св1домост1 суб'екта шзнання, 1 об'ектом шзнання призначаеться категор1я безпеки. Це, природно, тягне за собою нев1рне тлумачення предмета шзнання -яким стають детермшанти безпеки - стани, р1вш, за-грози, функци тощо. Все це в цкому зумовлюе критично важливе онтолопчне протир1ччя, яке згодом направляе безпеколопчш досл1дження у нев1рному напрямЬ Розглянемо докладн1ше ц1 тези.
Безпека не е фрагментом об'ективно! реальност1 1 не може ним бути. Безпека, як детермшований стан, е лише абстракщею. У навколишньому свт немае 1 не може бути сташв безпеки. Безпека - по-перше, реально недосяжна, а, по-друге, гранично суб'ективна. 1гно-рування першого призводить до нев1рного визначення об'екта шзнання, инорування другого - до нев1рного визначення предмета шзнання. Стану безпеки не кнуе, на-том1сть небезпек - безл1ч навколо, 1 вони реальн1, осяжш та досить легко детерм1нован1. Стан абсолютно! безпеки е недосяжним навть теоретично, натомкть прояви небезпек в1дчуваються реально 1 можуть бути оцшеними. Тобто фрагментом оточуючо! об'ективно! реальност1 е саме небезпека, 1 саме вона повинна бути покладена в основу тлумачення об'екта шзнання у безпекологи.
Значна частина досл1дниюв визнае необх1дшсть поеднання та взаемозв'язку понять «безпека» та «небезпека» в межах одного шзнавального процесу. На тл1 цього з'явився та штенсивно культивуеться в науковш л1тератур1 вираз «дихотом1я «безпека-небезпека», але домшуючим зм1стом цього виразу е саме взаемозв'язок безпеки та небезпеки, а не залежшсть тлумачення безпеки в1д попереднього тлумачення небезпеки. Навггь сама по соб1 дихотом1я, у абсолютнш б1льшост1 випадк1в, формулюеться як «безпека-небезпека», а не «небезпека-безпека», що е бкьш виправданим з ешстемюлопчно! точки зору.
З 1ншого боку, е проблема суб'ективност1 сприй-няття безпеки та и станш. Якщо небезпека, як об'ект п1знання, е об'ективною реальн1стю, а суб'ект шзнання формуе суб'ективну реальшсть, то неминучим е переход в1д об'ективного кнування до суб'ективного усв1домлен-ня небезпек 1 визначення, на основ1 цього, характеристик сташв безпеки. Для здшснення цього переходу потр1бен певний шструмент, яким, на думку автора, може висту-пити категор1я «загроза«. Використання загрози, як певного прагматичного фкьтру реальности дозволяе надки-ти небезпеку певними суб'ективними атрибутами, якими оперуе 1 як1 е зрозумкими для певного суб'екта п1знання. Тобто загроза - це суб'ектив1зований (суб'ективно детермшований) фактор настання або створення небезпечно! ситуаци [4, с. 233]. При цьому автор пропонуе використо-вувати поняття «небезпечно! ситуаци» як абстрактного м1сця, де небезпека надкяеться суб'ективними атрибутами та стае придатною для усв1домлення.
Отже, безпека може бути осягнута лише через протиставлення небезпещ, при цьому дихотом1я повинна бути перетворена на тр1аду: «небезпека-загроза-безпека«. Процес шзнання повинен рухатися саме за такою посл1довшстю. З огляду на це, будь-яю концепцй тлумачення та забезпечення безпеки, зокрема економ1чно!, кр1м тих, що Грунтуються на використанн1 категори «загроза«, е методолог1чно неспроможними. Тому, на думку автора, на сьогодш единою, бкьш-менш методолог1чно обгрунтованою, е захисна концепц1я. Ус1 1нш1, за виразом юбернетиюв, знаходяться у «безюнеч-ному цикл1« досл1дження самих себе без найменшого шансу набути певного прагматичного значення.
На тл1 вищезазначеного предмет шзнання у безпекологи не може бути шяким шшим, шж суб'екти-в1зованим. У цьому контекст1 автор абсолютно 1 безза-перечно погоджуеться з позиц1ею Г. А. Атаманова, що «... нема 1 не може бути безпеки взагалЬ Може бути лише безпека когось або чогось. Тобто, обов'язково повинен називатися предмет, безпека якого досл1джуеться (забезпечуеться)...» [5]. Предмет шзнання в безпекологи повинен бути саме таким - пов'язаним з ноаем функ-цш або властивостей, що п1ддаються впливу небезпек. У загальному розумшш, предмет п1знання - це визначе-ний певним чином окремий аспект, частина «кнування« об'екта п1знання в якомусь «свт речей«, за рахунок чого за масштабами предмет може бути значно ширшим в1д об'екта - змкт та форми в1дносин з цим «св1том речей« можуть бути значно масштабшшими 1 складшшими, шж устр1й самого об'екта шзнання. Отже, окрем1, сам1 по соб1, детерм1нанти стан1в безпеки не можуть виступати предметом шзнання з огляду на !х безв1дносшсть щодо реальних об'ект1в, як1 «потерпають« в1д небезпек. На-том1сть, д1йсним предметом шзнання може виступати щось, що постшно знаходиться у свт небезпек, зму-шене враховувати !х, захищатися в1д них 1, в к1нцевому шдсумку, сп1в1снувати з ними. Для цього, це «щось« по-винне бути цшсним утворенням аби бути спроможним вибудовувати в1дносини з зовн1шн1м «св1том речей«. З урахуванням цього прикладами предмета шзнання у
безпекологи можуть бути безпека особи, суб'екта госпо-дарювання, пiдприемства, регiону, держави.
Такий шдхГд до трактування предмета шзнання дозволяе провести бiльш чГтку межу мiж тим, що може бути таким предметом, а що - не може. Своею чергою, це спрощуе розумшня, що може бути самостшною до-слiдницькою одиницею в безпекологи, а що - ш. I перш за все, окремою дослiдницькою одиницею не може бути певна властивкть, функцiя чи вид дшльносп реального цiлiсного об'екта. Лише сам реальний цiлiсний об'ект. На практищ це може зупинити лавиноподiбне, бурхливе i неконтрольоване розмноження видiв безпеки. На сьо-годш налiчуеться декГлька десяткiв видiв та рiзновидiв безпеки, i дуже багато дослГдниюв вважають сво!м на-уковим обов'язком вичленовувати все новi й новi види. Будь-яка складова дшльносй пiдприемства чи складова прояву суспГльних вiдносин неодмiнно зумовлюе фор-мування певного виду безпеки. У результат^ таю види безпеки як економiчна, шформацшна, кадрова тощо стають шбито самостiйними галузями безпекологiчних дослiджень, де визначаються iхнi власнi атрибути. Тоб-то припускаеться, що, наприклад, економiчна безпека та кадрова безпека одного й того ж шдприемства - це рiзнi речi. Допускаеться за можливе в межах одного й того ж шдприемства (чи шшого реального об'екта) застосуван-ня рiзних концепцш тлумачення поняття безпеки, рГз-них пiдходiв до оцiнки рiвня безпеки, рiзних стратегiй забезпечення безпеки окремо до економiчноi безпеки, окремо для кадровой При цьому, фахiвцi, що ошкуються проблематикою забезпечення економiчноi безпеки конкретного пiдприемства, можуть навГть не здогадуватися, що iншi фахiвцi займаються кадровою безпекою цього ж шдприемства. Дуже складно зрозумiти цей феномен.
На шструментальному рiвнi забезпечення певного виду безпеки вказана проблема поглиб-люеться. Зокрема просто жахливою виглядае ситуацш з методиками та процедурами оцшки стану певного об'екта щодо певного виду безпеки. У випадку з економiчною безпекою слГд констатувати, що вже не залишилося жодного типу економiчних, та не лише, по-казниюв, якi не були б задшш в оцiнцi рiвня економiчноi безпеки шдприемства. У рiзноманiтних дослiдженнях використаш i фiнансовi, i технiко-економiчнi, i опера-цiйнi показники; i показники рiвня витрат, i показники ефекту, i показники ефективностi. Використано показники, залучеш зi стратегiчного управлшня, маркетингу, управлiння конкурентоспроможнiстю, управлшня ресурсами та витратами тощо. Використано показники точковГ, комплексш, iнтегральнi, системи показниюв. Використано вiдомi показники та запропоновано безлiч нових, щойно придуманих у тих чи iнших дослГдженнях з атрибутом «вперше«. Але наукова проблема не вирь шена i стоггь майже в тiй точщ, з яко'1 все починалося.
Увесь цей шлейф проблем пов'язаний з одним -недбалим ставленням до методолопчного базису нау-кових дослГджень, перш за все, необгрунтованим тлумачення об'екта та предмета шзнання в безпекологи. Наприклад, вищезазначеш дослГдження щодо оцшки рiвня економiчноi безпеки шдприемства приречеш на
безкiнечнiсть з йе'1 просто'1 причини, що оцшювати по-трiбно не рiвень безпеки, а рiвень небезпеки, причому у комплекй усГх видiв небезпек, актуальних для конкретного пiдприемства. Оцшити «рiвень безпеки» так само неможливо, як i оцiнити «рiвень Божо'1 благодатi». Тобто встановлений будь-яким чином рiвень або стан безпеки певного об'екта апрiорi буде невiдповiдним критерш К. Поппера - оцiнку рiвня безпеки неможливо жодним чином верифжувати.
Наступним пiсля об'екта та предмета шзнання, дуже дискусшним моментом у безпекологи, е роль системност та поняття системи в забез-печенш безпеки. З одного боку, прихильниками забезпечення безпеки, зокрема економiчноi, на засадах сис-темностi е незначна ккьюсть дослiдникiв, але, з шшого боку, бкьшкть з них схильна до копшвання одних i тих самих наукових аргументiв. Зокрема це стосуеться двох основних аспекпв: тлумачення поняття «система« та залежного вГд цього розумiння iерархii систем. У сучаснiй безпекологи розповсюджена думка, що денотат системи у складi поняття «система безпеки» повинен тлумачити-ся з точки зору мехашстичного шдходу у системологи. Квштесенцш цього може виступити наукова позицш В. А. Рача, на думку якого «...онтолопчною основою ро-зумшня системи та системностi е цшсшсть, що пред-ставляе та уособлюе собою внутршне рiзноманiття систем^ Шд системою розумiтимемо структуровану час-тину середовища цкого, поява i прояв яко'1 обумовлений зовнiшньою затребувашстю результату його дiяльностi, отриманого у процей взаемосодГ! компонентiв цiеi час-тини» [6]. Отже, принцип цшсностГ став домГнуючим при дослiдженнi систем безпеки. Мехашстичне ж тлумачення Терархи систем виходить з того, що структура, цгль та завдання системи визначаються за межами само! системи, тобто система може бути створена лише в межах шшо! надсистеми, та, своею чергою, - у межах ще 61аьшо'1 надсистеми, г так - до безкшечност1 У випадку Гз системами безпеки це призвело до широкого розпо-всюдження помилкового в цГлому тлумачення ¡ерархи рГвшв безпеки, та, як слГдство, ¡ерархи систем безпеки. Багато роив з одного дослГдження в шше копГюеться, з незначними варГацшми, ¡ерархГя системотворних ви-дГв безпеки, що представляе собою ланцюг: безпека особистостГ, безпека колективу, безпека регюну, нацГо-нальна безпека, мГжнародна безпека, глобальна безпека. БезлГч дослГдниюв-безпеколопв наводить цей ланцюг, не маючи на метГ пГддати його щонайменшш критицГ. У результатГ, системи безпеки вибудовуються на основГ уявних загальних принципГв та правил, що шбито кну-ють у ГерархИ систем безпеки. Але насправдГ нГчого за-гального в такГй ГерархИ немае, оскГльки сама ¡ерархГя е абсолютно абстрактною.
1ншГ думки зустрГчаються поодиноко, такГ як, наприклад: «Система економiчноi безпеки шдприемства розглядаеться як шдсистема втдкртта складноi системи-пГдприемства« [7, с. 81-86]. Але саме вони вГдкривають шлях до значно бГльш продуктивного тлумачення системи безпеки. ПотрГбно змшити пГдхГд до визначення системи з мехашстичного на бюлопчний,
в1дпов1дно до якого система безпеки е типовою функ-цюнальною системою. Це означае, що система безпеки е ситуацшним об'еднанням компонент1в для виконання певних функц1й або ж виршення певного типу задач. Функц1ональн1 системи не можуть мати власну шрар-хш, вони е складовими систем, яю умовно можна на-звати материнськими. Система безпеки шдприемства е шдсистемою п1дприемства - орган1зац1йно! системи, функцюнуе самост1йно з метою забезпечення безпеки материнсько! системи 1 не мае зв'язюв з 1ншими системами безпеки, окр1м тих, що забезпечуються самим шд-приемством. Тобто, немае н1яко! шрархи систем безпеки 1 не може бути. Простий умовний приклад - нервова система окремо! людини не е шдсистемою, наприклад, нервово! системи с1м'!. Також нервова система людини не мае шдсистем у повному розумшш - у людському оргашзм1 немае, наприклад, нервово! системи ноги. На-справд1 нервова система е шдсистемою оргашзму в щ-лому 1 мае у ньому статус функцюнально! системи.
Отже, у в1дпов1дност1 до вищенаведених м1рку-вань, у 1ерарх1чну структуру можуть поедну-ватися реальш цшст об'екти, як1 потребують реал1зацй функци забезпечення безпеки, причому ко-жен по-своему. Але системи безпеки певних об'екпв формуються 1 функцюнують на основ1 загальних правил 1 принцишв функц1онування конкретного об'екта, при змш яких неодм1нно змшиться 1 система безпеки. 1ншо! основи кнування системи безпеки не може бути. Тому система безпеки, наприклад, шдприемства повинна розум1тися як комплексна система, включати у себе вс1 види безпеки, актуальш для цього шдприемства, мати однаков1 шдходи до планування заход1в та оцшки результативност1 безпекозабезпечувально! д1яльност1 з уси вид1в безпеки. Окремими компонентами системи безпеки можуть бути: економ1чний, шформацшний, ка-дровий, силовий тощо, залежно в1д затребуваност1.
Насамк1нець, необх1дно торкнутися проблематики поведшки людини в систем! безпеки. Цей аспект узагал1 майже не досл1джений. Проблема е в тому, що людина в1дцрае в систем! безпеки ушкальну роль, яка не схожа на жодну шшу роль у шших орган1зац1йних системах. Людина в систем! безпеки е не лише компонентом, що забезпечуе взаемодш, отримуе та реал1зовуе управлш-ський вплив, - вона е рецептором системи та основним елементом !! процесора. Пов'язано це з тим, що безпека е суб'ективно усвцомленою категор1ею. Цей аспект доклад-но досл1джувався автором окремо ! викладений у [4].
Зокрема, зазначаеться: «Екзктенщально безпека не кнуе сама по соб1, вона е продуктом людського мис-лення, зароджуеться та кнуе у свкомост людини та може бути осягнута лише у межах дихотоми «небезпека-безпека». З цього витжае, що носшм спочатку вцчуття, а пот1м ! знання про безпеку е виключно людина. В1дчут-тя безпеки у людини, своею чергою, базуеться на нев1д-пов1дност1 ди на свцомкть ! психку людини фактор1в небезпеки та регулятивних ! адаптацшних можливостей особистост1 Стушнь, характер ! конкретш прояви тако! нев!дпов!дност1 залежать в1д особисткних та вольових
характеристик людини, прагнення та здатноси проти-стояти негативним впливам оточення тощо» [4, с. 228].
Тут мае мкце дуже проста аналогш - так як в1д-чуття ф1зично! небезпеки формуе шстинкт самозбе-реження людини ! визначае шструментальн! основи уникнення цш! небезпеки, так само вцчуття, наприклад, економ1чно! небезпеки у людини, що знаходиться у систем! безпеки, формуе спочатку усв1домлене сприйняття, а пойм визначае арсенал безпекозабезпечувальних за-ход1в. «В1дчуття безпеки е одним з найголовшших у к-нуванн1 орган1зовано! !стоти, у тому числ1 людини, тому св1дом1сть людини спрямовуеться на розм1рковування, переживання, рефлексш щодо безпеки майже повсяк-часно. Безпека - це те, що займае розум, свцомкть людини значно частше, шж !нш1 предмети концентраци уваги. Концентрац1я уваги людини на аспектах безпеки е постшною ! безперервною» [4, с. 225].
Натомкть сучасн1 уявлення щодо рол1 та функц1й людини в систем! безпеки у бкьшосп виходять з тлумачень, у цкому Грунтованих на позиц1ях науки «Орган1зац1йна повед1нка». Предметом цш! науки в цкому е взаемов1дносини людини та оргашзаци, у межах яко! вона знаходиться, та взаемовцносини м1ж людьми у оргашзаци, а головним завданням - приве-дення у в1дпов!дн1сть потреб, очжувань та ц!лей окремо! людини у оргашзаци з потребами та цкями оргашзаци в цкому [8, с. 27]. 1мперативом орган!зац1йно! поведшки е те, що поведшков1 реакци людини е залежними в1д вну-тр!шньоорган!зац1йних вплив1в та стимул1в, при цьому поведшков1 реакцй людини завжди сприймаються як насл1дки цих вплив1в та стимул1в. В1дпов1дно досл1-джуються реакци на шдивцуальш, групов1 та загально-орган!зац1йн1 впливи. Такий шдх1д у ц!лому, можливо, е справедливим для багатьох тишв орган1зац1йних систем, але не для системи безпеки. Це зумовлюеться ккь-кома факторами.
По-перше, безпека е не об'ективним, а суб'ективно усв1домленим станом, залежним в1д певного набору ак-туальних небезпек для людини. Тому немае ! не може бути окремих цкей у системи безпеки, що не належать ш одному !з суб'екпв у ц1й систем!. Не може бути «ш-чи!х« ц!лей. Загал ц!лей у систем! безпеки складаеться з власних ц!лей окремих суб'екпв у систем!. Отже, у в1д-пов1дн1сть потр1бно приводити ц1л1 окремих людей у межах однш! системи безпеки. Сформований таким чином пул цкей, завжди узгоджений лише в1дносно, част-ково, стае цкями оргашзаци.
По-друге, змкт повед1нкових реакцш у систем! безпеки е значно складшшим, н1ж це сприймаеться «Орга-н1зац1йною повед1нкою». Повед1нков1 реакци в систем! безпеки переважним чином визначаються поведшко-вим стереотипом людини, на формування якого вплив оргашзацп та внутршньооргашзацшних ц1нностей та стимулов може бути мшмальним, а вплив повед!нкових стереотипов !нших людей у ц1й же систем! безпеки - не-зр1внянно потужн1шим. З одного боку, це дещо змшюе розум1ння того, що е причиною, а що - насл1дком у по-вед!нкових процесах у систем! безпеки. А, з шшого боку, це розвшчуе розумшня, що людина може вести себе по-
ргзному в ргзних системах, де вона е складовим елемен-том. Тобто, якщо б поведшковГ реакци людини залежали би вГд впливу оргашзацшних цГнностей та стимулГв, то щ б реакци були б рГзними, наприклад, у системГ забезпе-чення конкурентоспроможностГ та системГ безпеки. Але насправдГ такого не вГдбуваеться. ПоведшковГ реакци людини е досить усталеними Г змГнюються дуже повГль-но т найголовнГше, переважно пГд впливом поведшкових стереотипГв шших людей, а не оргашзацшних стимулГв.
Отже, використання здобутюв «Органiзацiйноi поведГнки», яка транслюе в цГлому вельми спрощений шдхГд, у системГ безпеки не вбачаеться доцГльним, де все набагато складшше. БГльш доцГльно звертатися до практично! психологи, яка здавна оперуе такими поняттями, як «психологш безпеки» та «небезпечна ситуацГя», мае значно ширшГ можливостГ трактування та програмуван-ня вГдповГдних поведГнкових реакцГй.
ВИСНОВКИ
Будь-яка наукова концепцш, у юнцевому пГдсумку, повинна мати певну прагматичну цшшсть. Верифжац1я практикою е найсправедлившим критерГем результа-тивностГ наукових дослГджень. Сучасна безпекологГя, зокрема економГчна, пов'язана з таким надважливим аспектом дшльностГ рГзномаштних реальних об'ектГв, яким е убезпечешсть вГд ди та наслГдюв загроз еконо-мГчнГй дГяльностГ об'екта. На прагматичному рГвш це по-винне зумовлювати розумГння того, як реальш об'екти повиннГ поводити себе в заданих ситуацГях, але сучасна теорш та методологш цГег науки допоки, на жаль, не дае такого розумГння. Наука здебкьшого займаеться роз-робкою та просуванням методичноi та iнструментальноi основи процесГв забезпечення економiчноi безпеки, якГ е залежними в1д конкретних умов та не е ушверсальними.
ПрГоритетними напрямами виходу з ситуаци, яка склалася, можна вважати таю. По-перше, необхГдна сут-тева активГзацГя наукових дослГджень, що стосуються експлейнарного, теоретичного та методолопчного рГв-нГв економiчноi безпекологи. Найкоротшим шляхом до цього е термшова переробка паспортГв наукових спе-щальностей «ЕкономГчна безпека держави» та «ЕкономГчна безпека суб'ектГв господарськоi дшльностЬ> з метою забезпечення рГвноцшних векторГв як теоретико-методологГчних, так Г прикладних дослГджень, що зможе надати ¡мпульс новим дослГдженням. У паспортах необ-хГдно виразити бГльш тГсний та взаемозалежний зв'язок напрямГв наукових дослГджень у галузГ економiчноi безпеки та шших видГв безпеки, що дасть можливГсть уник-нути змГстовних повторГв, або ж навпаки - «бглих плям» у дослГдженнях. Найбiльшоi стимуляци потребують до-слГдження, пов'язанГ з методологГчним базисом науки, а саме: об'ектом, предметом та суб'ектами шзнання.
По-друге, слГд визнати, що забезпечення еконо-мГчно! безпеки е дуже складним рГзновидом сощально-економГчних вГдносин як особистГсних, так Г суспГльних. Тому економГчна безпекологГя не може ¡снувати як чГт-ко окреслена самостГйна наукова галузь, де формуються науковГ результати за сугубо внутршшми «рецептами». ЕкономГчна безпекологГя, як нГяка шша економГчна наука,
повинна використовувати досмдницькии прииом науко-во'1 штервенци. У багатьох науках розглядаеться под1бна проблематика, що тим чи шшим чином пов'язана з еконо-м1чною безпекою. Зокрема, це фкософш безпеки, психо-лот безпеки, теор1я функц1ональних систем П. К. Ано-х1на, соц1олог1я, стратепчне управл1ння, крим1нал1стика тощо. Багато питань, що в економ1чнш безпекологи ма-ють статус актуальних i недосл1джених, насправд1 е широко досл1дженими в iнших науках, i сучасш безпекологи витрачають дуже багато зусиль i часу, по сутi, на «вина-хiд велосипеда». У цьому сена обов'язковим правилом дослцниюв у галузi економiчноl безпекологи мае стати ретельне вивчення сумiжних галузеИ науки та використання здобуткш сушжних наук як бази для порiвняння та для пiзнавального протиставлення.
По-трете, що найважливше, потрiбно уникати безумовно'1 та бездумно'1 ретрансляци наукових позицш як дослiдникiв-першопрохiдцiв, так i сучасних авто-ритетних i популярних авторiв без належно'1 критично'1 оценки, що, перш за все, повинна включати в себе оцшку онтолопчно! бази та прагматично! спрямованост досл-джень того чи шшого автора цкому. Накопичений на-уковий досвiд обов'язково повинен ощнюватися з точки зору того, в яких вихiдних умовах та з якою дослцниць-кою метою веде свою дiяльнiсть той чи шший дослiдник, чи вцповцае це вимогам нового дослiдження.
Отже, смд констатувати, що сучасна економiчна безпекологiя пройшла етап первинного станов-лення. Наразi необхiдне критичне осмислення накопичених онтологiчних протирiч i спрямування но-вих дослiджень у напрямах, бкьш-менш вкьних вiд таких протирiч. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Атаманов Г. А. Методология безопасности. Проблемы безопасности. 2011. № 3 (14). URL: http//naukaxxi.ru/ materials/302
2. Россошанська О. В. CyTHicTb економ^чноТ безпеки cy6'£KTiB господарювання як сфери економнчноТ науки. Управ-лння проектами та розвитоквиробництва: зб. наук. пр. 2011. № 2 (38). С. 161-166.
3. Козаченко Г. В., Пономарьов В. П., Ляшенко О. М. Економнчна безпека пщпри£мства: cyTHicTb та механiзм забезпечення: монографiя. КиТв: Лiбра, 2003. 280 с.
4. Овчаренко €. I. Система економ^чноТ безпеки пщ-при£мства: формування та цiлепокладання: монографiя. Лиси-чанськ: ПромЕнерго, 2015. 483 с.
5. Атаманов Г. А. Основные виды безопасности антроп-ных систем и их иерархия. Проблемы безопасности. 2010. № 2 (10). URL: http://www.naukaxxi.ru/materials/257
6. Рач В. А., Россошанская О. В., Медведева Е. М. Экономическая безопасность и пространство проекта организации в аспекте целостной системности. Управлння проектами та розвиток виробництва: зб. наук. праць. 2010. № 4 (36). С. 62-74.
7. Якубович З. Формування системи економiчноТ безпеки машинобyдiвного пщпри£мства. Всник ТНЕУ. 2010. № 1. С. 81-86.
8. Захарова Т. И. Организационное поведение: учебно-методический комплекс. Москва: Изд. центр ЕАОИ, 2008. 330 с.
REFERENCES
Atamanov, G. A."Metodologiya bezopasnosti" [Methodology security]. Problemy bezopasnosti. http//naukaxxi.ru/materials/302
Atamanov, G. A. "Osnovnyye vidy bezopasnosti antropnykh sistem i ikh ierarkhiya" [Principal security anthropic systems and their hierarchy]. Problemy bezopasnosti. http://www.naukaxxi.ru/ materials/257
Kozachenko, H. V., Ponomaryov, V. P., and Liashenko, O. M. Ekonomichna bezpeka pidpryiemstva: sutnist ta mekhanizm zabez-pechennia [Economic security of enterprise: essence and mechanism to ensure]. Kyiv: Libra, 2003.
Ovcharenko, Ye. I. Systema ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstva: formuvannia ta tsilepokladannia [System of economic security of an enterprise: formation and goal setting]. Lysychansk: PromEnerho, 2015.
Rossoshanska, O. V. "Sutnist ekonomichnoi bezpeky subiek-tiv hospodariuvannia yak sfery ekonomichnoi nauky" [The essence of economic security of business entities as the scope of economic science]. Upravlinnia proektamy ta rozvytok vyrobnytstva, no. 2 (38) (2011): 161-166.
Rach, V. A., Rossoshanskaya, O. V., and Medvedeva, E. M. "Ekonomicheskaya bezopasnost i prostranstvo proekta organizatsii v aspekte tselostnoy sistemnosti" [Economic security and project space organization in the aspect of holistic systemic]. Upravlinnia proektamy ta rozvytok vyrobnytstva, no. 4 (36) (2010): 62-74.
Yakubovych, Z. "Formuvannia systemy ekonomichnoi bezpeky mashynobudivnoho pidpryiemstva" [Formation of system of economic security of machine building enterprises]. Visnyk TNEU, no. 1 (2010): 81-86.
Zakharova, T. I. Organizatsionnoye povedeniye: uchebno-metodicheskiy kompleks [Organizational behavior: educational and methodical complex]. Moscow: ITs EAOI, 2008.
УДК339.9:614.2
КАТЕГ0Р1АЛЬН1 ПАРАМЕТРИ «МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ» У ГЛОБАЛЬНОМУ ПРОСТОР1
© 2016
ПОВОРОЗНИК М. Ю.
УДК339.9:614.2
Поворозник М. Ю. Категорiальнi параметри «медичних послуг» у глобальному npocropi
Метою cmammi е анал'в концеп^й i теорш, в яких дослджувалася роль людського фактора у процесах сустльного в'дтворення. У cmammi до-сл'джено нов'тш тдходи до анал'ву нацональних систем медичних послуг через призму ¡х кшьшсноi й яшсноi диверсиф'шаци. Проанал'вовано те-оретичш розробки представниюв класично1 полтекономи ново1 хвилi, якi квал'ф'шують здоров'я як одну з найважливших складових людського капталу, яка не т'шьки цнна сама по соб'>, але й детермiнуе термни нагромадження й використання нших форм людського капталу - освти i професйного досвiду. Вивчено дослдження системи медичних послуг з боку теори людського капталу, що розглядае бльш широкий, концепту-альний формат людського розвитку, економiчного зростання та рол'> охорони здоров'я в суспльному в'дтворенш. Ключов'! слова: «медичш послуги», сустльне в'дтворення, соцiально-економiчний розвиток, економiчне благо. Рис.: 1. Вбл.: 15.
Поворозник Микола Юрйович - здобувач кафедри мiжнародного облку i аудиту, Кивський нацональний економiчний ушверситет iменi Вадима Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Кив, 03680, Украна) E-mail: moia.kneu@ukr.net
УДК339.9:614.2
Поворозник Н. Ю. Категориальные параметры «медицинских услуг» в глобальном пространстве
Целью статьи является анализ концепций и теорий, в которых исследовалась роль человеческого фактора в процессах общественного воспроизводства. В статье исследованы новые подходы к анализу национальных систем медицинских услуг через призму их количественной и качественной диверсификации. Проанализированы теоретические разработки представителей классической политэкономии новой волны, которые квалифицируют здоровье как одну из важнейших составляющих человеческого капитала, которая не только ценна сама по себе, но и детерминирует сроки накопления и использования других форм человеческого капитала - образования и профессионального опыта. Изучено исследование системы медицинских услуг со стороны теории человеческого капитала, которая рассматривает более широкий, концептуальный формат человеческого развития, экономического роста и роли здравоохранения в общественном воспроизводстве. Ключевые слова: «медицинские услуги», общественное воспроизводство, социально-экономическое развитие, экономическое благо. Рис.: 1. Библ.: 15.
Поворозник Николай Юрьевич - соискатель кафедры международного учета и аудита, Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03680, Украина) E-mail: moia.kneu@ukr.net
UDC 339.9:614.2
Povoroznyk M. Iu. The Categorical Parameters of «Health Care Services» in the Global Space
The article is aimed at analyzing concepts and theories, which researched role of the human factor in processes of social reproduction. The article examines the new approaches to analyzing the national systems of health care services through the prism of their quantitative and qualitative diversification. Theoretical developments by representatives of the classical political economy of the new wave have been analyzed, which defined health as one of the most important components of human capital, which is not valuable in itself only, but also determines the terms of saving and using other forms of human capital - education and professional experience. The study examined the system of health care services on the part of the human capital theory, which considers the broader, conceptual format of human development, economic growth, and the role of health care in public reproduction. Keywords: «health care services», public reproduction, socio-economic development, economic benefit. Fig.: 1. Bibl.: 15.
Povoroznyk Mykola Iu. - Applicant of the Department of International Accounting and Auditing, Kyiv National Economic University named by Vadym Hetman (54/1 Peremohy Ave, Kyiv, 03680, Ukraine) E-mail: moia.kneu@ukr.net
