CC BY
34
Овчаренко Свген 1ванович Доктор економiчних наук за спецiальностями 08.00.04 - Економша та управлiння пiдприeмствами (за видами економiчноi дiяльностi), 21.04.02 - Економiчна безпека суб'eктiв господарсько! дiяльностi. Доцент за кафедрою менеджменту.
Завщувач кафедри маркетингу Схщноукра'шського нацiонального унiверситету iменi Володимира Даля (м. Северодонецьк)
Тема дисертацм: Методологiя формування та узгодження цтей у системi економiчно''' безпеки пщприемства.
Робота виконана на кафедрi менеджменту та економiчно''' безпеки Схщноукра'шського нацiонального унiверситету iменi Володимира Даля Мшютерства освiти i науки Укра'ни.
Науковий консультант - доктор економiчних наук, доцент Погорелов Юрiй Сергшович, Полтавський нацiональний технiчний унiверситет iменi Юрiя Кондратюка Мiнiстерства освiти i науки Укра'ни, м. Полтава, завщувач кафедри облку та аудиту.
Офщшш опоненти:
доктор економiчних наук, професор Мартинюк Володимир Петрович, Тернопiльський нацюнальний економiчний унiверситет Мiнiстерства освiти i науки Укра'ни, м. Тернопiль, завщувач кафедри фiнансово-економiчноl безпеки;
доктор економiчних наук, професор Шемаева Людмила Григорiвна, Нацiональний iнститут стратегiчних дослiджень при Президентовi Укра'ни, м. Кив, завщуюча вiддiлом фшансово' безпеки;
доктор економiчних наук, професор Шимановська-Дiанич Людмила Михайлiвна, Вищий навчальний заклад Укоопспiлки "Полтавський ушверситет економiки i торпвлГ Мшютерства осв^и i науки Укра'ни, м. Полтава, завщуюча кафедрою менеджменту.
Захист вщбувся 27 листопада 2015 р. о 10 годин на засщанш спецiалiзованоl вчено' ради Д 29.051.01 Схщноукра'шського нацюнального унiверситету iменi Володимира Даля Мшютерства освгги i науки Укра'ни за адресою: 93406, Луганська обл., м. Северодонецьк, пр. Радянський, 59а.
В диссертации исследовано понятие "экономическая безопасность предприятия" в науке об экономической безопасности и выявлено превалирование его понимания в отрыве от сущности и назначения предприятия. Атрибутом предприятия как объекта безопасности рекомендовано считать праксеологическое предназначение предприятия, которое позволит иметь выгоды от объединения участников в пределах предприятия в виде упрощения, упорядочения и удешевления обеспечения собственной экономической безопасности.
Выполнено логическое обобщение понятия "цель" и составляющих процесса использования целей в деятельности предприятия, что позволило выделить два принципиально разных понимания: цель - это будущее желательное состояние объекта или системы, или цель - это стремления индивида или коллектива к
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55) 145
определенному будущему результату. Разные понимания положены в основу принципиально разных подходов к формированию и согласованию целей в системе. В первом случае целеполагание - объективный процесс, где цели формируются безотносительно к личностному восприятию назначения системы антропными элементами в ее составе, что есть проявлением телеологического восприятия цели. Во втором случае целеполагание - субъективный процесс, который зависит от субъективного восприятия назначения системы конкретными антропными элементами, которые включены в ее состав, что есть проявлением телеономического восприятия цели. Доказано, что эклектика процессов в системе экономической безопасности предприятия требует использования субъективного толкования цели, как стремления к результату.
Понятие субъекта экономической безопасности предприятия признано содержательным эквивалентом сигнификата человека, как составляющей антропной системы. Такая эквивалентность дает возможность применения психологических понятий, категорий и инструментов для уточнения содержания и аспектов использования понятия субъекта экономической безопасности предприятия. Определение типологических особенностей целесообразного поведения позволило определить тот тип личности субъектов экономической безопасности предприятия, типологические характеристики и доминирующий поведенческий стереотип которой наиболее соответственны требованиям конкретной системы экономической безопасности предприятия и могут предопределять способность конкретного субъекта приближаться к необходимому доминирующему стереотипу в результате изменений.
Рекомендована процедура формирования и согласования целей в системе экономической безопасности предприятия, которая имеет вид строгой последовательности и неотрывности определенных действий, исключение любого из них является недопустимым. Главными компонентами этой последовательности являются: процесс формирования системы экономической безопасности предприятия, в соответствии с конвергентным подходом; психологическая фаза, задачей которой является установление текущего и необходимого доминирующего поведенческого стереотипа в системе экономической безопасности предприятия и особенностей формирования целей представителями этого стереотипа; организационная фаза, назначение которой заключается в определении и применении процедур и инструментов формулировки, формализации и согласования индивидуальных целей субъектов экономической безопасности предприятия. Реализация психологической фазы формирования и согласования целей базируется на психологичности субъектов экономической безопасности предприятия и состоит из подходов к установлению индивидуально-психологических особенностей целесообразного поведения, которые позволяют определить типы личности и типологические характеристики субъектов, поведенческий стереотип которых соответствует требованиям системы безопасности, и определять способность субъекта приблизиться к необходимому доминирующему стереотипу в результате конвергенции. Реализация организационной фазы формирования и согласования целей базируется на достижениях теории искусственного интеллекта, основной задачей которой является моделирование человеческого интеллекта, сознания и рассуждений, что полностью соответствует требованиям системы экономической безопасности предприятия, конструкция и функционирование которой являются зависимыми от человеческого сознания. Формализация результатов психологической фазы признана задачей интеллектуальной кластеризации и может быть реализована с использованием искусственных нейросетей со слоем
146 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55)
Кохонена. Задачу согласования индивидуальных целей, сформированных отдельными субъектами экономической безопасности предприятия, рекомендовано решать за счет использования мультиагентной системы, которая способна смоделировать кооперацию субъектов на основе определенных правил согласования и принципов коллективного поведения.
УДК 351.863:658+007.5
6.1. Овчаренко
РОЛЬ ТА ПОВЕД1НКОВ1 ВЛАСТИВОСТ1 ЛЮДИНИ У СИСТЕМ1 ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ ПЩПРИСМСТВА
Сформульован1 понят1йн1 ознаки та принципи функц1онування системи економлчноТ безпеки п1дприемства як антропноТ системи, в основу якоТ покладено психолопчне тлумачення модел1 людини та використано повед1нковий стереотип як системотворний фактор. Рис. 1, табл. 1, дж. 13.
Ключов1 слова: економлчна безпека пщприемства, система, повед1нка людини, психолог1чна модель людини.
Постановка проблеми та видшення нерозв'язано! и частини. Сучасн1 реали господарювання вимагають зд1йснення д1яльност1 1з забезпечення економ1чноТ безпеки п1дприемства на системн1й основ1. Створення та функц1онування системи економ1чноТ безпеки п1дприемства (надал1 СЕБП) дае можлив1сть над1йного та безперервного убезпечення економ1чноТ д1яльност1 п1дприемства. Намагання забезпечувати економ1чну безпеку п1дприемства ситуац1йними заходами та д1ями, як1 е реакц1ями на виникаюч1 або потенц1йн1 загрози, приречен на неефективн1сть.
Забезпечення економ1чноТ безпеки п1дприемства на засадах системност потребуе поеднання у межах СЕБП багаточисленних компоненпв, що за своею екзистенц1ею е соц1альними, економ1чними, психолопчними, техн1чними, 1нформац1йними тощо складовими ц1еТ системи. Як сл1дство, СЕБП повинна поеднувати у соб1 компоненти та елементи, що е приналежними до р1зних пщсистем загальноТ системи управлшня пщприемством, та виступати своер1дним шаром у цш загальн1й систем!. Елементом, що пов'язуе м1ж собою шш1, та дае можлив1сть в цтому побачити та усв1домити систему у безпекозабезпечувальнш д1яльност1 п1дприемства, е людина. Людина не у прямому бюлопчному розумшш, а у розум1нн1 особистосп з певним повед1нковим стереотипом.
Питанням створення та функцюнування СЕБП присвячен прац1 багатьох в1тчизняних та заруб1жних досл1дник1в, але переважна б1льш1сть сучасних дослщжень зосереджен1 на тому, що концептуальною основою системотворення виступають об'ективш аспекти тлумачення понять "економ1чна безпека пщприемства", "загроза", "р1вень безпеки", "заходи протиди" тощо [напр., 1, 2, 3]. У той же час майже вщсутш дослщження, як1 враховують, що система економ1чноТ безпеки пщприемства, перш за все, антропна система, у якш людина не лише суб'ект виконання певних функцш, а й основа системно!' будови, найпоширешший елемент системи I, головне, елемент, що пщпорядковуе сенс використання цтей у систем! власному розумшню цтеспрямованосл системи.
Дослщжуючи ф1лософський та психолопчний зм1ст поняття "безпека" визначено, що руш1ем формування акс1олог1чноТ структури пщходу у "Управлiння проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55) 147
безпекознавчий парадигмi повинн стати процеси шзнання, орiентованi на практику. Це дае можливють визначити висхiдну точку шзнання у безпекологи -категорiю, яка розпочинае та пов'язуе ус напрями наукового шзнання, пов'язаного з безпекою, та слугуе основою тезаурусу цього наукового напряму. Це категорiя людсько' свiдомостi. Людська свiдомiсть е як нарiжним каменем оргашзаци шзнавальноГ дiяльностi у безпекологи, так i основою створення систем безпеки певних об'ек^в. Людська свщомють зумовлюе як отримання знань, так i Тх використання. У цьому гносеолопчному ланцюзi стержнем е людина. Вона е ноаем свiдомостi, суб'ектом пiзнання та користувачем знань.
Отже, прагматичним вщображенням концепцш забезпечення економiчноl безпеки пiдприемства е створення СЕБП, яка дозволяе оргашзувати безпекозабезпечувальну дiяльнiсть - що принципово важливо - у реальнiй дшсностк Вiдповiдне бачення безпеки в цтому та механiзмiв и забезпечення зокрема констатуе беззаперечну первиннють людини у СЕБП, функцюнування якоТ базуеться на свщомосп людини та здатностi до усвщомленого сприйняття ступеня та характеру небезпеки. Тобто, СЕБП не може бути збудована шяким шшим чином, окрiм як на здатностi людини до суб'ективного сприйняття загроз та вщповщно! реакци на них. Така точка зору актуалiзуе залучення наукового досвщу психологи до створення та функцюнування СЕБП, як науки, що досягла значних результат у дослщженш свщомосп людини та пов'язаних з цим принципових основ формування поведшки людини. Ппотетично така наукова мiжгалузева iнтеграцiя здатна суттево пiдвищити прагматичну значущють СЕБП.
Отже, використання людини з певним особистим набором безпекозабезпечувальних здатностей, здiбностей та реакцш у якосл того реального об'екту, на основi якого синтезуеться система безпеки як абстрактне вщображення дiйсностi, актуалiзуе потребу у нових концепцiях та пщходах до системотворення у царин економiчноl безпеки пiдприемства. При цьому новизна цих пiдходiв повинна бути беззаперечною на уах щаблях сучасно! безпекознавчоУ парадигми.
Сучасна наука мае у власному розпорядженн достатньо розвинутий як методологiчно, так i методично, комплекс засобiв дослiдження, встановлення та використання аспеклв людськоУ поведiнки та поведшкових реакцiй у тому чи шшому середовищi. Це, перш за все, психолопя та психоаналiз. Але останшм часом виокремилися i бтьш вузькоспецiалiзованi галузi наук, якi сконцентроваш на процесах органiзацil та управлшня функцюнуванням рiзноманiтних об'ектiв. До них можна вщнести, наприклад, психологiю управлшня та оргашзацшну поведiнку. У межах цих наук достатньо повно вивчено причино-наслiдковi зв'язки мiж людськими реак^ями та стимулами у людськiй дiяльностi. Але досягнення вказаних наук е обмежено застосовними для р^ення вщповщних завдань у створеннi системи економiчноl безпеки пiдприемства. Тому iснуе нагальна необхщнють розробок на концептуальному та методолопчному рiвнях щодо нових пiдходiв до системотворення у економiчнiй безпекологи, ям б враховували, з одного боку, пояснеы психологiею та психоаналiзом поведiнковi аспекти людини у соцiально-економiчнiй системi, а, з iншого боку, еклектику безпекозабезпечувальних властивостей людини у таких системах. Вщ появи таких пiдходiв, без перебтьшення, залежить майбутне економiчноl безпекологи. Це обумовлюе безсумшвну актуальнiсть вiдповiдних дослiджень.
Метою статл е емпiричне визначення понятiйних ознак та принцишв функцiонування системи економiчноl безпеки пiдприемства як антропноУ
148 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55)
системи, в основу яко!' покладене психолопчне тлумачення моделi людини та використано поведшковий стереотип як системотворний фактор.
Основний матерiал дослiдження. Сприйняття системи економiчноï безпеки пiдприeмства е досить розрiзненим у рiзних дослiдникiв. Абсолютна бтьшють з них схиляеться до думки, що СЕБП - це сукупнють певних об'ективних процеав i явищ. Завдання дослiдникiв системи полягае у вмшш виокремити цi сукупност з навколишнього середовища, структурувати ïx та визначити принципи управлiння ними. На думку автора даного дослщження таке сприйняття системи економiчноï безпеки пщприемства е обмеженим з точки зору слабко!' пристосованост тако'1 концепци' сприйняття до головного завдання СЕБП - забезпечувати економiчну безпеку пщприемства. Не склад елемен^в системи та принципи ïx взаемоди е принциповими, принциповим е результат дм системи, який виражений у набутих властивостях пщприемства щодо його економiчноï захищеностк У цьому контекстi бiльш доцтьним для використання е iнше сприйняття поняття системи: "Система (S) на об'ект (А) вщносно iнтегративноï властивост (Р) е сукупнiстю елементiв, як знаходяться у таких вiдносинаx, що породжують шукану iнтегративну властивють" [4]. При такому сприйнятт домiнуючими стають вiдносини мiж елементами, що забезпечують наявнiсть у пiдприемства певних безпекозабезпечувальних властивостей.
Забезпеченють економiчноï безпеки е лею штегративною властивiстю пiдприемства, для отримання яко!' критично важливим е характер участ людини у формуванн та функцiонуваннi СЕБП. Образно кажучи, СЕБП являе собою певне поеднання людей та шформаци', що у власнш взаемоди' породжують дiï та заходи, як забезпечують властивiсть безпечност дiяльностi пiдприемства. Таке розумiння формуе новi вимоги до ролi людини у системi та ïï поведшки. Для цього недостатньо традицiйниx трактувань людських реакцш на стимули та правил колективного поводження. Тут принципово важливо розумгги та мати змогу прогнозувати змши у людськiй поведшщ пов'язанi зi змiнами у забезпечуванш iнтегративнiй властивостi пiдприемства.
Науки, що вивчають поведшку, зосередженi на зв'язку стану середовища, у якому знаходиться людина, та поведшкових реакцш людини на вплив середовища. Процеси забезпечення економiчноï безпеки перетворюють дихотомш вщносин "стимул-реак^я" у трiаду "стимул-властивють системи-реак^я". У цiй трiадi не стимули визначають реакцш, мiж стимулом i реак^ею е прагматичний фтьтр - "намiри" системи безпеки щодо визнання наявност та ступеня реалiзованостi шуканоï властивостi пiдприемства - забезпеченост безпеки. Поява цього фiльтру ускладнюе тлумачення людських поведшкових реакцш з леГ причини, що першочерговоГ важпивосл набувають не власне реакци', а ix^ змiни унаслiдок змiн тлумачень згадувано! властивостi пiдприемства, якГ (тлумачення), знову ж таки, е залежними вщ поведшкових характеристик конкретно! сукупност людей.
З Гншого боку, людськ уявлення щодо власноï поведiнки е неповними. Горизонт розумшня людиною власних реакцш е обмеженим. А прогнозування змш у власних реак^ях е взагал^ для 6ГльшостГ людей, нереальним. У безпекозабезпечувальнш дГяльносп пiдприемства напрями та сутнють таких змГн е маловивченими для психологи, псиxоаналiзу, соцюлоги' тощо. У результатi складаеться "рГвняння" функци' забезпечення безпеки з великою ктькютю невiдомиx. Отже, насправдi передбачуванють поведiнки людини у СЕБП е значно нижчою, жж уявляеться психолопею та соцiологiею. Але значно вищий ступшь передбачуваностi мають саме змши у людськш поведiнцi, що продиктован
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55) 149
впливом сукупних характеристик колективiв людей, задiяних у конкретнш СЕБП. У такому випадку основною дослщницькою одиницею стае "поведшковий стереотип" людини у СЕБП. Важко прогнозувати змши у поведшкових реакцiях окремо'|' людини при виявленш та "опрацюваннi" певних загроз, але значно простше прогнозувати яким чином будуть змiнюватися поведiнковi стереотипи пщ впливом конкретних колективiв з конкретними безпекозабезпечувальними завданнями.
Вищевикладене пщтверджуе, що системi економiчноï безпеки пiдприемства властива робастнють, пiд якою слiд розумiти неможливють представлення функцiонування СЕБП у виглядi математично'|' моделi. Робастнiсть СЕБП зумовлена не сттьки тим, що головний елемент ^eï системи - люди, а смльки тим, що людина обмежена у усвiдомленнi ступеня рацюнальносл власно'|' поведiнки та у усвщомленш рацiональностi власного вибору. Теорiя функцюнальних систем П.К. Анохiна [5, 6] пояснюе першопричини робастностi соцiальноï системи тим, що бачення майбутнього результату можливе лише пiсля накопичення та опрацювання певного емпiричного досвiду щодо функцюнування системи.
Отже, вщчуття небезпеки е одним з найбтьш розвинених вщчугпв людини. Так само як вщчуття фiзичноï небезпеки формуе шстинкт самозбереження, вiдчуття економiчноï небезпеки може слугувати аксюлопчною основою забезпечення економiчноï безпеки пiдприeмства. Здатнiсть людини вщчувати небезпеку, усвiдомлювати ïï сутнiсть, трансформувати у загрозу та визначати засоби протиди виступае основою як формування, так i оргашзаци функцюнування СЕБП. Це дае можливють вважати головною складовою ^eï системи людину як особистють з певним поведшковим стереотипом. У свою чергу, це означае, що в основу будови СЕБП мае бути покладене психолопчне тлумачення моделi людини. Психолопчна модель людини базуеться на репрезента^ях мотивiв людських вчинмв як основи поведшки в антропнш систему на вiдмiну вщ економiчноï моделi, що використовуе лише масовi реакцiï людей на певш змiни обставин та обмежень, у яких вони дшть. Психологiчне тлумачення моделi людини надае можливiсть повного й всебiчного врахування особливостей людськоГ поведiнки та особливостей вияву свободи волi людини в соцiально-економiчнiй системi - системi економiчноï безпеки пщприемства, де людська усвiдомлена поведiнка, людсьм здатностi та реакцiï виступають нарiжним каменем системноï будови [7].
Розумшня у безпекологiï сутностi поняття "суб'ект безпеки" як такого, що може мати колективш, знеособленi характеристики, обмежене й не вщповщае вимогам до СЕБП. Використання психолопчно!' моделi людини у СЕБП дае можливють удосконалити поняття суб'екта економiчноï безпеки пщприемства, яким слщ вважати особу з певним набором диспозицшних якостей, що зумовлюють ï'ï здатносп до розшзнавання небезпек, усвщомлення загроз дiяльностi пщприемства та потенщал розроблення заходiв попередження реалiзацiï загроз або нейтралiзацiï наслщш ïхньоï реалiзацiï. Набiр диспозицiйних якостей може виступити щентифкатором поведiнкового стереотипу людини у СЕБП. При визначенш диспозицшних якостей особи, що можуть пояснювати ï'ï поведшку та напрями можливих змiн у поведiнцi слщ спиратися на вщповщш здобутки психологи.
При вир^енш подiбних проблем у психологи здебтьшого використовуеться номотетичний пщхщ, що реалiзуe iдею iснування певних незмшних стабiльних диспозицiйних якостей, ям жорстко визначають поведiнку
150 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55)
людини. Обмеження цього пщходу виявляються в тому, що вш спрямований на усереднення, спрощення предмета дослщження, даючи концептуальне та емп1ричне розумшня певного вим1ру особистост1. Але в1н не дае можливост п1д1йти до розумшня процеав повед1нки окремоТ людини. Це зумовило появу у психологи щеограф1чного пщходу, у межах якого особистють вивчаеться через розшзнавання ТТ шдивщуальних особливостей, надання об'екта як цтюноТ системи, а не набору властивостей. У робот1 [8] зазначено, що саме звернення до щеограф1чних метод1в дае можлив1сть врахувати роль ситуацш у формуванн1 внутр1шнього св1тосприйняття й поведшки людини.
Ц1лком виправдано синтез номотетичного й щеограф1чного п1дход1в, що дасть можливють визначити як загальн законом1рност1 повед1нки людини, так I вивчити шдивщуально-психолопчш особливост1 такоТ поведшки суб'ект1в економ1чноТ безпеки п1дприемства. Такий синтез означае, що шдивщуальнютю особистосп можна вважати сукупн1сть, наб1р ТТ психолог1чних властивостей I якостей як окремих елемент1в, що становлять у сум1 певний клас. Результатом класифкаци 1ндив1дуальностей е набори 1ндив1дуальних рис. З шшого боку, 1ндив1дуальн1сть визначаеться як тип - цтюна структура, усередиш якоТ кожна конкретна властивють I як1сть людини отримуе законом1рне пояснення. Визначення 1ндив1дуальних рис або ж особливостей доцтьноТ повед1нки дасть можливють визначити тип особистосп кожного суб'екта економ1чноТ безпеки п1дприемства, його типолопчш характеристики та здатн1сть суб'екта наблизитися до потр1бного вимогам СЕБП домшуючого повед1нкового стереотипу. Дом1нуючим поведшковим стереотипом у сп1льнот1 суб'ект1в економ1чноТ безпеки п1дприемства е стереотип властивий ктькосп суб'ект1в, достатн1й для вольового визначення засад та принцишв функцюнування конкретноТ СЕБП.
За результатами анал1зу сучасних уявлень про виокремлення шдивщуальних диспозицшних якостей [9] автором видтено низку психолог1чних якостей I властивостей особистост1, що визначають доц1льну д1яльнють та можуть слугувати основою репрезентаци повед1нкового стереотипу в СЕБП та бути покладеними в основу формування та функцюнування СЕБП: спрямованють особистосп, настанова, цшнюш ор1ентац1Т, р1вень домагань, локус контролю, вольов1 якост1, стресостшкють, 1ндив1дуальний стиль д1яльност1, когн1тивний стиль та стиль саморегулювання. 1хня коротка характеристика у контекст! застосування у СЕБП наведена у табл. 1.
Для розумшня та прогнозування можливих змш у поведшкових стереотипах суб'еклв економ1чноТ безпеки п1дприемства, на основ! розвитку залучених положень теори функц1ональних систем П.К. Анох1на, автором уведено в економ1чну безпеколог1ю поняття "конвергенц1я", що тлумачиться як процес наближення або ж упод1бнення специф1чних особист1сних характеристик суб'ект1в економ1чноТ безпеки пщприемства, Тхн1х здатностей та адаптацшного потенц1алу, як1 використовуються при усвщомленш небезпеки, вироб1тку заход1в 1з ТТ попередження та лквщаци насл1дк1в, та дае можливють виявити домшуючий поведшковий стереотип як центр упод1бнення особистюних характеристик серед суб'ект1в економ1чноТ безпеки пщприемства. На тл1 цього розроблено конвергентний пщхщ як складову теоретико-методолопчного базису економ1чноТ безпеколог1Т, основою якого виступае взаемод1я людськоТ св1домост1, залежного вщ неТ повед1нкового стереотипу та здатностей суб'екта економ1чноТ безпеки пщприемства (рис. 1). Конвергентний пщхщ пов'язуе у единий понятшний ланцюг тлумачення понять "безпека", "економ1чна безпека пщприемства", "система економ1чноТ безпеки п1дприемства", "загроза" економ1чн1й д1яльност1
"Управлiння проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55) 151
пщприемства, "суб'ект економiчноï безпеки пiдприeмства", визначае фундаментальн принципи створення та функцюнування системи економiчноï безпеки пiдприeмства [10].
Таблиця 1
Диспозицшш якост особистостi у СЕБП
Назва якостей Коротка характеристика
Спрямованють особистосп модус особистосп, стрижень ï'ï структури, що визначае ï'ï ^^ативну поведшку, яка виходить за межi пасивних реакцiй на зовшшш подразники; внутрiшня готовнiсть особистост до реалiзацi'ï актуальних потреб у будь-чому у сьогоденн та майбутньому
Настанова динамiчний аспект психiчноï регуляци', що схиляе шдивща до певноï форми реагування, оцшювання, готовностi, до орieнтацiï дiяльностi згiдно з певними цшностями
Цiннiснi орieнтацiï регулятор активностi людини, що дозволяе сшввщносити iндивiдуальнi потреби i мотиви з усвщомленими i прийнятими особистютю цiнностями i нормами соцiуму
Рiвень домагань детермшанта поведiнки особистостi, що визначае типовi особливостi вибору цiлей, стратегiю та тактику |'х досягнення та складае ютотну характеристику динамiчноï сторони особистост
Локус контролю схильнiсть людини приписувати вiдповiдальнiсть за результати сво'|'х дiй зовнiшнiм силам i обставинам, або навпаки - власним зусиллям та здiбностям
Вольовi якостi сукупнють психiчних властивостей, що вiдображають досягнутий рiвень свiдомоï саморегуляцiï, е вщносно сталими, незалежними вiд ситуацп, стшкими психiчними утвореннями (енергiйнiсть, терплячiсть, витримка, смтивють)
Стресостшкють властивiсть особи, що характеризуеться такою взаeмодieю емоцiйних, вольових, штелектуальних i мотивацiйних компонентiв психiчноï дiяльностi iндивiдуума, яка забезпечуе оптимальне усшшне досягнення мети дiяльностi у складнш емотивнiй ситуацiï
lндивiдуальний стиль дiяльностi сукупнiсть прийомiв, що стшко повторюються, i способiв дiяльностi, вибраних суб'ектом, у формi своeрiдноï часовоï органiзацiï дiй, у якюних особливостях продукту дiяльностi
Когнiтивний стиль пiзнавальна особливють людини, схильнiсть до використання притаманних людиш способiв взаeмодiï з шформа^ею, актуалiзацiя iндивiдуально-специфiчноï пiзнавальноï структури особистосп, що опосередковуе процеси оперування шформа^ею на усiх рiвнях пiзнавальноï сфери
Стиль саморегулювання цтюний iндивiдуальний стиль довiльноï активносп з боку типових для людини особливостей самооргашзацп своeï довiльноï активности у яких iнтегрований вплив особистюних змiнних i зовнiшнiх умов на особливосп досягнення поставлених i прийнятих суб'ектом цтей
152 "Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55)
Рис. 1. Експлка^я теоретичних та методолопчних засад у конвергентному
пiдходi
У пропонованому конвергентному пiдходi поняття "конверген^я" тлумачиться так само, як i у бюлоги - уподiбнення, зближення. Безпека усвщомлюеться суб'ективно, екзiстенцiально сама по собi не iснуe, вона е продуктом людського мислення, зароджуеться та юнуе у свiдомостi людини й може бути осягнута лише в межах дихотоми "безпека - небезпека". Носiем спочатку вiдчуття, а по™ i знання про безпеку е виключно людина. Вiдчуття безпеки у людини базуеться на невщповщносп впливу на свщомють i психку людини чинникiв небезпеки й регулятивних та адаптацшних можливостей особистостi.
Вияви конвергенци в дiяльностi iз забезпечення економiчноТ безпеки пiдприемства зумовленi тим, що кожна людина мае шдивщуальний набiр особистiсних характеристик, здатностей та адаптацшного потенцiалу, що використовуеться при усвщомленж небезпеки, розробленнi заходiв з ТТ попередження й лквщаци наслiдкiв. Але об'еднання рiзних людей у межах одже'Т спiльноти, якою е пiдприемство, неодмiнно веде до конвергенци. Здатност окремих людей вiдчувати, усвщомлювати та класифiкувати небезпеки, попередньо будучи абсолютно рiзними, у межах сжльноти певним чином згортаються та скорочуються. Абсолютно рiзний адаптацiйний потенцiал окремих людей згортаеться до значно меншого за розмiрами та суттю набору адаптацшних дш та заходiв з убезпечення дiяльностi, що формуеться сжльнотою в цiлому. Конвергенцiя, у даному випадку, означае таргетування домшуючого "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55) 153
поведшкового стереотипу й примусового з психологiчноï точки зору наближення або ж уподiбнення до нього наборiв особистюних характеристик та адаптацiйних дiй шших учасникiв ^eï спiльноти. Домiнуючий стереотип символiзуe не лише певну поведшкову модель, а й, у даному контекстi, певний тип розумшня критерiю оптимальностi й способу оргашзаци економiчноï дiяльностi пщприемства. Отже, конверген^я у забезпеченнi економiчноï безпеки пiдприeмства стае тривимiрною конструк^ею, яка припускае уподiбнення за трьома напрямами: здатност до сприйняття загроз, здатност до лквщаци' загроз та загальне розумшня сутност об'екта безпеки, у межах якого реалiзуються вказаш здатностi.
Конвергенцiя у СЕБП е негативним явищем, яке, зрештою, зменшуе результативнiсть функцiонування системи. Залучення теори' функцiональних систем до системотворення в економiчнiй безпекологiï надае можливiсть побудувати систему економiчноï безпеки пiдприeмства з використанням поведшкового стереотипу як системотворного фактора. У свою чергу, домшуючий поведшковий стереотип можна виявити саме за результатами аналiзу конвергенци'.
Значення основних понять конвергентного пщходу можна сформулювати в такий споаб: економiчна безпека тлумачиться як ситуацiя в дiапазонi "безпека -небезпека", поняття "загроза" - як суб'eктивiзований (суб'ективно детермшований) чинник настання або створення небезпечноï ситуаци', а економiчна безпека пщприемства як антропноï системи - як ситуа^я, яка за вщсутносп або несуттeвостi загроз суб'ективно сприймаеться домшуючим поведiнковим стереотипом працiвникiв пщприемства як безпечна.
З урахуванням рiзноманiтного характеру та напрямiв конвергенцiï в забезпеченш економiчно'ï безпеки пiдприeмства виокремлено три ï'ï базових типи: когштивна - зумовлена уподiбненням знань, вмшь, навичок дiяльностi людини в небезпечних ситуа^ях; мотивацiйна - зумовлена нездатнютю та неготовнiстю людини до змши сформованих потреб та вiдповiдних 'ïм мотивiв у небезпечних ситуацiях; вггальна - зумовлена вiдчуттям неможливостi юнування в ситуацiï такого ступеня небезпечност та повним припиненням безпекозабезпечувальних дш.
Дослiдження синтагматичного аспекту конвергентного пщходу припускае звуження в дослщженш вщ поняття економiчно'ï безпеки пiдприeмства в цтому до конкретноï форми забезпечення економiчноï безпеки на пiдприeмствi. Синтагматичний аспект покладений у основу часово-просторовоï конструкци безпекозабезпечувально'ï дiяльностi пiдприeмства, якою е система економiчноï безпеки пщприемства, що мютить сукупнiсть правил, принцишв, методiв та iнструментiв забезпечення економiчно'ï безпеки дiяльностi. З використанням положень теори' функцюнальних систем системою економiчно'ï безпеки пiдприeмства пропонуеться вважати сукупнють вибiрково залучених до соцiально-економiчноï взаемоди суб'eктiв й об'eктiв економiчноï безпеки пщприемства, правил, принцишв та процедур взаемоди, що визначаються безпекозабезпечувальними потребами, здатностями та фунщями суб'ек^в безпеки.
Теорiя функцюнальних систем, яка обрана автором теоретичною основою створення СЕБП, надае пщстави вважати поняття поведшкових ак^в у функцюнальнш системi й поведшкових стереотишв у СЕБП настiльки
154 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55)
пов'язаними за суттю, що Тх можна використати при створеннi СЕБП [11]. ^м того, поняття "корисний ефект" у теорiТ функцiональних систем за суттю в робот ототожнюеться з очкуваним результатом функцiонування СЕБП - розробленням заходiв та дiй, що дають можливють пiдприемству пристосуватися до ситуаци, у якiй iснують або реалiзуються загрози економiчнiй безпецi пщприемства.
Доведено, що поведiнковий стереотип може виступати системотворним фактором у СЕБП з леТ' причини, що в умовах проткання складних со^ально-економiчних процесiв на пiдприемствi, де стикаються со^альш й економiчнi iнтереси певних оаб та соцiальних груп, антагонютичних одна до одноТ, саме поведшковий стереотип може виступити тим фактором, який дасть можливють вбачити систему економiчноТ безпеки та повно пояснити принципи ТТ функцюнування. За результатами аналiзу науковоТ лiтератури [напр. 12, 13] встановлено, що змша системотворного фактора змшюе уявлення про систему докоршним чином, що зумовлюе змшу не лише вигляду системи як певноТ абстрактноТ моделi, а й сутност процесiв, що вiдбуваються в системк
Системi економiчноТ безпеки пщприемства, побудованш на основi поведiнкового стереотипу як системотворного фактора, притаманн принципово iншi особливостi функцiонування порiвняно з шшими моделями СЕБП. Кожен з елеменлв системи, основою будови якого е людина з певним поведшковим стереотипом, здатний до рефлексГТ та усвщомлено'Т самостiйноТ дiяльностi з оргашзаци та управлiння у СЕБП. Це означае, що роль, поведшка та дiяльнiсть кожного з елементiв системи зумовлеш не лише впливом керуючих елеменлв у системi, а й дiею власних вузлових функцiональних механiзмiв: аферентного синтезу, механiзму прийняття ршення та еферентного синтезу. Формою функцюнування елеменлв системи е виключно розумова дiяльнiсть людей, що входять до Тхнього складу. Це ж стосуеться i керуючого елемента, яким, по суп, е людина.
Найважлившими особливостями абстрактноТ моделi СЕБП з використанням поведшкового стереотипу як системотворного фактора е так:
- дм кожного з елеменлв системи залежать вщ певних поведiнкових стереотипiв, на основi яких фунтуються механiзми функцiонування того чи шшого елемента. У випадку невщповщносп поведiнкових стереотипiв конкретних оаб, як входять до складу певного елемента, його вимогам елемент втрачае здатнють виконувати свою роль та завдання в систем^
- чинником, що спонукае елементи системи до рефлексивно! й усвщомленоТ доцтьноТ поведшки, е домiнуюча мотивацiя та пускова аферента^я людей, що входять до складу цих елеменлв, закрiпленi у певних поведшкових стереотипах.
Таким чином, у процеа функцiонування СЕБП з поведшковим стереотипом як системотворним фактором можуть бути виршеш завдання визначення та приведення у вщповщнють трьох складових: 1) об'ективних знеособлених диспозицшних якостей, що дозволили б сформувати такий домшуючий поведшковий стереотип у СЕБП, який би був здатен стати основою СЕБП з конкретно заданими характеристиками; 2) фактично наявного у СЕБП домшуючого поведшкового стереотипу та особливостей його поводження при функцюнуванш СЕБП; 3) змюту, напрямiв та штенсивносп конвергентних процеав у СЕБП, як можуть або привести у вщповщнють диспозицшш якосп
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55) 155
"бажаного" поведшкового стереотипу та фактично наявного, або, навпаки, вщдаляти ц якостк
Висновки i перспективи подальших дослщжень. Найбiльш органiзацiйно впорядковане й ефективне забезпечення економiчноï безпеки пiдприeмства можливе лише на системнiй основi, зi створенням системи економiчноï безпеки пщприемства, яка за змютом е соцiально-економiчною системою, а за формою - антропною системою. Людина, як головний антропний елемент у систему мае виняткову важливють у створенш й функцюнуванш системи економiчноï безпеки пщприемства. Натомють, сучасна безпекологiя розглядае цю систему як сукупнють або взаемопов'язаних заходiв, або функцiональних складових або суб'ек^в безпеки та iнструментiв Гх дiяльностi. Визнання первинностi людини в системотворенш у економiчнiй безпецi пщприемства зумовлюе необхщнють безумовного врахування особистюних характеристик людини, яке можливе за рахунок уведення у економiчну безпеколопю психолопчного тлумачення моделi людини. Таке тлумачення надасть можливють повного та всебiчного врахування особливостей люд^^' поведшки та особливостей прояву свободи волi людини у соцiально-економiчнiй системi - системi економiчноï безпеки пiдприeмства, де людська усвщомлена поведiнка, людськi здiбностi та реакци' виступають нарiжним каменем системноï будови.
На основi цього можна конкретизувати тлумачення поняття суб'екту економiчноï безпеки пщприемства, яке слщ надавати не з позици' функцюнального призначення цього суб'екту, а з позици двоединост процесу суб'eктно-об'eктноï взаемоди у СЕБП. Якщо декларуеться, що СЕБП - це соцiально-економiчна система, то способи взаемоди у системi базуються на соцiально-економiчному статуа, цтях та функцiях суб'eктiв безпеки пщприемства. Такий пщхщ не дае можливост надiляти суб'ект безпеки певними колективними, знеособленими характеристиками.
Синтез теоретичних положень психологи, теори функцюнальних систем та конвергентного пщходу дав можливють розробити абстрактну модель системи економiчноï безпеки пщприемства, на основi поведшкового стереотипу як системотворного фактору, функцюнування яш! фунтуеться на особистюних характеристиках суб'ек^в економiчноï безпеки пщприемства щодо усвщомлення небезпеки, виробггку заходiв iз ï'ï попередження та лквщаци наслiдкiв. Рушieм функцiонування елементiв таш! моделi системи е виключно розумова дiяльнiсть суб'eктiв, що входять до ïх складу, тому вплив управляючого елементу в системi на поведшку суб'eктiв е вторинним, вiн не порушуе зв'язку мiж об'eктивнiстю доцiльноï поведiнки суб'екта та суб'eктивнiстю його поведшкового стереотипу.
Найбтьш перспективними напрямами подальших дослщжень у даному науковому контекст е, по-перше, практичнi процедури встановлення шдивщуальних рис, приналежних поведшковим стереотипам у системах безпеки реальних пщприемств, та, по-друге, принципи практичного застосування конвергентного пщходу у забезпеченш економiчноï безпеки конкретних пщприемств безпосередньо у дiяльностi вщповщних служб економiчноï безпеки.
Л1ТЕРАТУРА
1. Економ1чна безпека пщприемств, орган1зац1й та установ : навч. пос1б. / [Ортинський В.Л., Керницький 1.С., Живко З.Б. та ш.]. - К.: Правова едн1сть, 2009. - 544 с.
156 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55)
2. Основы экономической безопасности (государство, регион, предприятие, личность) / [под ред. Е.А. Олейникова]. - М.: ЗАО "Бизнес - школа "Интел - Синтез", 1997. - 288 с.
3. Ярочкин, В.И. Секьюритология - наука о безопасности жизнедеятельности / В.И. Ярочкин. - М.: "Ось-89", 2000. - 400 с.
4. Агошкова, Е.Б. Эволюция понятия системы // Е.Б. Агошкова, Б.В. Ахлибининский // Вопросы философии. - 1998. - № 7. - С. 170-179.
5. Анохин, П.К. Принципиальные вопросы общей теории функциональных систем / П.К. Анохин // Принципы системной организации функций : монография. - М. : Наука, 1973. -С. 5-61.
6. Анохин, П.К. Функциональная система, как методологический принцип биологического и физиологического исследования / П.К. Анохин // Системная организация физиологических функций : монография. - М.: Наука, 1968. - С. 5-7.
7. Овчаренко, G.I. Система економiчноï безпеки пщприемства: ознаки та принципи функцюнування / G.I. Овчаренко // Економка. Менеджмент. Пщприемництво : зб. наук. праць Схщноукрашського нацюнального уыверситету iменi Володимира Даля. - Луганськ: СНУ iм. В. Даля, 2012. - № 24. - Ч. II. - С. 133-143.
8. Максименко, С.Д. Психолопя особистост / Максименко С.Д., Максименко К.С., Папуча М.В. ; за ред. С.Д. Максименка. - К.: Видавництво ТОВ "КММ", 2007. - 296 с.
9. Овчаренко, G.I. Сучасн уявлення щодо психолопчного контуру поняття "цтепокладання" у системi економiчноï безпеки пщприемства / G.I. Овчаренко // Вюник Схщноукрашського нацюнального уыверситету iменi Володимира Даля. - 2014. - № 2 (209). - С. 184-191.
10. Овчаренко, G.I. Конвергентний пщхщ у безпекологи: системотворний потен^ал та можливост цтепокладання у сферi економiчноï безпеки пщприемства / G.I. Овчаренко // Економка. Менеджмент. Пщприемництво : зб. наук. праць Схщноукрашського нацюнального уыверситету iменi Володимира Даля. - Луганськ: СНУ iм. В. Даля, 2014. - № 26. - Ч. I. - С. 112-132.
11. Максимова, Н.Е. Соотношение биопотенциалов мозга человека с системными процессами поведенческого акта / Н.Е. Максимова // Системные аспекты нейрофизиологии поведения : монография. - М.: Наука, 1979. - 308 с.
12. Карташов, В.А. Система систем. Очерки общей теории и методологии / В.А. Карташов. - М.: Прогресс-Академия, 1995. - 326 с.
13. Сурмин, Ю.П. Теория систем и системный анализ : учеб. пособ. / Ю.П. Сурмин. - К.: МАУП, 2003. - 368 с.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55) 157
