CC BY
10
УДК 330.146
ЕВ0ЛЮЦ1Я ТЕОРЕТИЧНИХ П1ДХ0Д1В ДО РОЗКРИТТЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 СУТН0СТ1
НАГРОМАДЖЕННЯ КАШТАЛУ
© 2016
СМЕЦЬ В. В.
УДК 330.146
€мець В. В. Еволющя теоретичних пiдходiв до розкриття eK0H0Mi4H0i cyTHOCTi нагромадження капiталу
У статт'1 запропоновано класиф'шац'т перюд'ю еволюцитеоретичних тдход/в до розкриття економчноi сутностi нагромадження капталу з урахуванням цивЫзацшного шдходу до розвитку сустльства. Автором запропоновано п'ять етатв еволюци теоретичних пiдходiв, як тСно пов'язаш з розвитком економки i передбачають дом'шування певноi форми нагромадження капталу. Так, перший етап (перюд до н. е. - Vст.) мае назву Шдив'дуально-сустльноi значущостi нагромадження капталу; другий етап (з VI ст. до XVI ст.) - Нагромадження грошових каттал'в; третш етап (iз середини XVII ст. до кнця XVIII ст.) - Перюд промислово-виробничого нагромадження капталу; четвертий етап (iз середини XIX ст. до 70-х рот XX ст.) - Перюд швестицшно ор'кнтованого нагромадження капталу; п'ятий етап (iз 70-х рот XX ст. до нишшнього пер'юду) -Перюд глобально-'штенсивного нагромадження капталу.
Ключов'! слова: нагромадження капталу, ефектившсть капталу, розвиток теори, етапи еволюци. Табл.: 1. Ббл.: 27.
Емець Вадим Вкторович - астрант, кафедра економ'мноi теорита конкурентноi полтики, Кивський нацюнальний торговельно-економ'мний утверситет (вул. Мото, 19, Ки(в, 02156, Украна) E-mail: vadimemec@yahoo.com
УДК 330.146
Емец В. В. Эволюция теоретических подходов к раскрытию экономической сущности накопления капитала
В статье предложена классификация периодов эволюции теоретических подходов к раскрытию экономической сущности накопления капитала с учётом цивилизационного подхода к развитию общества. Автором предложено пять этапов эволюции теоретических подходов, которые тесно связаны с развитием экономики и предусматривают доминирование определенной формы накопления капитала. Так, первый этап (период до н. э. - V в.) называется Индивидуально-общественной значимости накопления капитала; второй этап (с VI в. до XVI в.) - Накопление денежных капиталов; третий этап (с середины XVII в. до конца XVIII в.) - Промышленно-производственного накопления капитала; четвёртый этап (с середины XIX в. до 70-х годов XX в.) - Инвестиционно ориентированного накопления капитала; пятый этап (с 70-х годов XX в. до нынешнего периода) - Глобально-интенсивного накопления капитала.
Ключевые слова: накопление капитала, эффективность капитала, развитие теории, этапы эволюции. Табл.: 1. Библ.: 27.
Емец Вадим Викторович - аспирант, кафедра экономической теории и конкурентной политики, Киевский национальный торгово-экономический университет (ул. Киото, 19, Киев, 02156, Украина) E-mail: vadimemec@yahoo.com
UDC 330.146
Yemets V. V. Evolution of the Theoretical Approaches to Disclosing the Economic Substance of Accumulation of Capital
The article proposes a classification for periods of evolution of theoretical approaches to disclosing the economic substance of accumulation of capital, taking into account the civilizational approach to the development of society. The author has proposed five stages in the evolution of theoretical approaches, which are closely related to the development of economy and stipulate dominance of a certain form of accumulation of capital. So, the first stage (time period B.C. - the 5th Century) is referred to as Individual-social significance of accumulation of capital; the second stage (from the 6th century to the 16th century) - Accumulation of monetary capitals; the third stage (from the mid-17th century until the end of the 18th century) - Industrial-production accumulation of capital; the fourth stage (from the mid-19th century until the 70s of the 20th century) - Investment-oriented accumulation of capital; the fifth stage (from the 70s of the 20th century up to the current period) - Globally-intensive accumulation of capital. Keywords: accumulation of capital, capital efficiency, development of theory, evolution stages. Tabl.: 1. Bibl.: 27.
Yemets Vadym V. - Postgraduate Student, Department of Economic Theory and Competition Policy, Kyiv National University of Trade and Economics (19 Kioto Str, Kyiv, 02156, Ukraine) E-mail: vadimemec@yahoo.com
Завдання осмислення сутност «кашталу», його нагромадження, вивчення напрямюв його найбкьш ефективного та суспкьно вкповцального вико-ристання постала перед людством одразу з появою над-лишюв пращ та можливктю ix е^валентного обмшу. З'ясування закономiрностей розвитку вцносин щодо нагромадження кашталу, а також ix зв'язок з еволющ-ею теоретичних пiдxодiв до розкриття економiчноí сут-ност нагромадження кашталу, дае можливкть встано-вити залежшсть мiж розвитком теоретичних пiдxодiв та практичними аспектами даних вцносин. Це, своею чергою, надае шструментарш для розробки напрямюв та пiдxодiв до розвитку вцносин, пов'язаних з нагрома-дженням кашталу та його ефективного використання в нацюнальнш економщЬ
Серед украшських вчених-економкпв, яю досль жували тематику, пов'язану з нагромадженням кашталу, слц видкити: В. Гейця, публкаци якого стосуються широкого спектра питань, пов'язаних з нагромадженням кашталу, зокрема в реальному секторi економжи [3]; Ю. Уманщв аналiзуe широкий спектр проблем, пов'язаних з визначенням напрямiв взаемного впливу про-цейв нагромадження кашталу та конкуренци в еко-номщ [19]; А. Герасименко, яка розробляла тематику ролi концентраци кашталу та монополи [4]; Я. Жалка, науковi розробки якого стосуються значення нагромадження капталу в контекст нацюнально! безпеки [6]; Н. Дучинську, яка вивчала аспекти вцтворення осно-вних форм капталу [5]; Г. Терещенко, чи! науковi розробки пов'язаш з динамкою капталу небанювських
ЕЕ о_ о
ш
I— <
=п
о
<
2 ш
фшансових установ [18], С. Архieреeва, який дослджуе соцiальний капiтал [2] та ш.
Серед зарубiжних економiстiв питаннями на-громадження капiталу займалося досить широке коло вчених: починаючи вiд Ксенофонта, Аристотеля, Смгга, Рiкардо, Маркса, закшчуючи Кейнсом, Менгером, Маршаллом, Манделлом, Енгусом та шшими.
Основним завданням дослцження е встановлення закономiрностей еволюци теоретичних пiдходiв до роз-криття економiчноí сутностi нагромадження капiталу в аспект розвитку економiчних процесiв у суспкьств!
3 метою систематизаци дослiдження еволюци теоретичних пiдходiв до розкриття сутносй нагромадження капiталу пропонуеться класифжацш перь одiв теоретичних пiдходiв з урахуванням особливостей домiнуючих форм кашталу i його функцiй у конкретно взятий перюд (табл. 1).
Перюд mдивiдуально-сусmльно'i значущостi нагромадження капталу (перюд до н. е. - V ст.).
Перюд шдивцуально-суспкьно! значущост нагромадження кашталу мав мюце впродовж раннього космогенного етапу в рамках цившзацшного шдходу розвитку суспкьства.
Цей етап характеризуеться розвитком, переваж-но, натурального виробництва приватними господар-ствами. Основою виробництва е скьське господарство та, незначною мiрою, ремюництво. Функцiю грошей виконують дорогоцiннi метали (золото, срiбло, м1дь). Кредитнi в^носини знаходяться у зародковому станi. Нагромадження кашталу вцбуваеться у формi розвитку приватних (iндивiдуальних) господарств, а також нако-пичення цiнних металiв для подальшого '1х використан-ня щодо певних суспкьних потреб.
На цьому ранньому еташ розвитку економiчноí думки штереси дослiдникiв, в основному, були спря-
мованi на визначення шдив1дуально-сусшльно1 зна-
чущост1 кап1талу, значимостi нагромадження кашталу як фактора сталого розвитку. На цих проблемах, пе-редуам, сконцентрованi дослiдження давньогрецьких фiлософiв-економiстiв.
Усвош працi «Домострой» Ксенофонт (444-355 рр. до н. е.) наголошуе на необхцноси «примножен-ня багатства чесним шляхом» [9, с. 84]. Особли-вютю поглядiв Ксенофонта в контекст проблематики «нагромадження капiталу» було те, що вiн вбачав за необхцне надлишкову частину грошей (грошима Ксенофонт вважав виключно срiбло) закопувати, щоб ви-користати 'й у випадку неврожаю чи вiйни [27]. Тобто, вш розглядав нагромадження як резерв на випадок певних форс-мажорних обставин, виключаючи мож-ливють '1х використання у процесi ведення певно'1 гос-подарсько'1 дiяльностi. Звiсно, така постановка питання свцчить, перш за все, про те, що Ксенофонт розглядав заощадження домогосподарств з позици '1х шдивцу-ально'1 значимостi при настанш певних негативних умов. Дещо по-iншому вбачав значення нагромадження капталу для розвитку суспкьства Аристотель (384-322 рр. до н. е.). Вш вважав, що накопичення, яке стосуеться домогосподарств, мае певне розмежуван-ня, осккьки нагромадження грошей не е '1х основним прiоритетом [1, с. 393]. Аристотель вказуе, що мис-тецтво накопичувати статки домогосподарствами -необхцне та природне, натомють, накопичення в результат торгово'1 дiяльностi вiн вважае не необхцним, тобто другорядним. Тобто Аристотель вбачав нагромадження домогосподарствами вкрай важливим, осккьки це сприяе забезпеченню суспксьтва необхiдними мате-рiальними благами.
Серед фiлософiв Стародавнього Риму значення нагромадження капталу дослiджував Цицерон (107-44 рр.
Таблиця 1
Класифiкацiя еташв еволюци теоретичних пiдходiв до розкриття економiчноi' сутностi нагромадження капiталу
№ етапу Найменування етапу Перiод домшування етапу Домшуюча форма нагромадження кашталу Основнi функцп нагромадженого кашталу
I 1ндивщуально-сусптьноТ значущосп нагромадження кашталу перiод до н. е. - V ст. 1ндивщуальний каштал, торговий, лихварський Збереження
II Нагромадження грошових капп^в VI ст. - XVI ст. Торговий каптал Обороты засоби
Фшансово-банкiвський капiтал Примноження
Нацюнальний капiтал Зростання добро- 6УтУ
III Промислово-виробничоТ спрямованостi капiталу середина XVII ст. - кшець XVIII ст. Промисловий капiтал Розширене вироб-ництво
IV 1нвестицмноТ орi£нтованостi кашталу середина XIX ст. - 70-т рр. XX ст. lнвестицiйний каптал Унiверсалiзацiя дтовоТ активностi
V ГлобальночнтенсивноТ спрямованостi капiталу 70-т рр. XX ст. - ниншнш перюд Глобальний капiтал Максимiзацiя ефективносп
Джерело: розроблено автором.
до н.е.). Захищаючи лихварство, вiн вцзначав: «держава бкьше, нiж на всьому, тримаеться на кредит^ який цк-ковито не буде можливим, якщо сплата грошей, взятих в борг, не буде обов'язковою» [20, с. 123]. У такий спо-сiб Цицерон описав значення для суспкьства осередкiв, якi здшснюють нагромадження капiталу шляхом надан-ня грошей у тимчасове користування за певну платню, каштал в античному свiтi асоцiювався з безмежним на-копиченням багатства. Тобто, лихварство у той перюд було фактично единим шститутом, що надавав грошi у борг на рiзноманiтнi цiлi населенню та елiтi.
Серед джерел Стародавнього Китаю, яю мютять аспекти проблематики нагромадження капiталу, вцзначимо трактат «Гуань-цзи», який з'явився у 1У-Ш ст. до Р. Х., його автор невiдомий. У трактат мова йде про заходи, яю зроблять державу багатою в цкому; тут йдеться про забезпечення землеробiв дешевим кредитом, замiну прямих податкiв непрямими, про усунен-ня спроб купщв надмiрно збагачуватись, тощо. Результатом таких дiй мае стати досягнення класово'1 згоди та спокою в селищах [21, с. 29]. Крш того, автори «Гуань-цзи» пропонували створювати накопичувальш фонди з метою впливу на товарш ринки, тобто, купувати то-вари при '1х надлишковому виробництвi та продавати у випадку '1х нестачi [21, с. 231]. Таким чином, трактат «Гуань-цзи» розглядае нагромадження кашталу в кра'1-нi як необхцшсть збереження спокою в суспiльствi та належного його розвитку. Тут вказуеться також, що золото е пею величиною, що дае змогу оцшювати стан ре-сурсiв держави.
Упродовж перiоду шдив1дуально-суспкьно1 зна-чущост роль нагромадження капiталу, виходячи з досль джень сучасникш, розглядалася з двох основних ракур-сiв: з одного боку - це приватне нагромадження з метою задоволення певних шдивкуальних та суспкьних потреб (переважно у випадку гостро'1 необхiдностi), а з шшого -нагромадження з метою забезпечення стабкьност в краМ. I як висновок: основна функцш, яку виконуе у цей перюд каттал, е заощадження та накопичення.
Перюд нагромадження грошових капiталiв (VI ст. - XVI ст.)
Цей перюд розпочався приблизно в VI ст. i три-вав до XVI ст. Його початок асоцшеться з формуван-ням земельного феодалiзму на територшх колишньо'1 Римсько'1 iмперil. Початок цього перiоду пов'язуеться з нагромадженням кашталу впродовж Хрестових походiв (Х1-Х111 ст.). Наслiдком цих подш, якi значно змiнили економiчне життя в бврош, був динамiчний розвиток мiжнародноl торгiвлi, запровадження перших кредит-них iнститутiв, пiдвищення рiвня життя населення в 6в-ропi. У цей перюд домшуючою формою нагромадження кашталу стае торговельний каштал, який виконуе функцш торговельних засобiв. На жаль, цей перiод розвитку нагромадження кашталу досить мало дослцжений у на-уковiй лiтературi.
Треба зазначити, що упродовж цього етапу, по мiрi розвитку банювських вцносин (XIII-XVI ст.) нагромадження кашталу вцбуваеться у формi фшансово-банювського розвитку, основною функцiею якого було
примноження капiталу. Цi поди вцбувалися на фонi зркого феодалiзму за формацшним пiдходом, який характеризувався розвитком переважно натурального господарства на великих феодальних територшх, яю уособлювали багатство. Основою економжи було на-туральне та промислове виробництво в рамках цехово! ремюничо! системи. Базовим елементом функцюнуван-ня феодально: системи були становi привке1, якi закрш-лювали за феодалами, надаючи '1м безмежну владу на шдконтрольних територшх.
Преволююче натуральне господарство фактич-но обмежувало обмiн товарами з причини вцсутноси платiжних засобiв у широких верств населення та '1х концентраци в елiти феодального суспкьства. Нагромадження капталу було притаманне переважно вузькому прошарку населення - феодалам ^ деякою мiрою, населенню, задшному у промисловостi.
На цьому шдгрунп починають розвиватися еко-номiчнi теори, якi пiзнiше отримали узагальне-ну назву «меркантилiзм». Саме меркантилюти ввели поняття «нацiональне багатство», яке вони вбача-ли не в надбаннях окремих феодалiв, а в нагромаджен-нi на рiвнi кра'1ни. Вбачаючи необхiднiсть у переходi до бкьш досконалих економiчних вiдносин (порiвняно з натуральним виробництвом та обмшом), що включало, перш за все, розвиток сфери обиу, меркантилiсти ви-значили нагромадження грошей (срiбла та золота) як засобу обмшу, який мав допомогти краМ зб1льшити на-цiональне багатство. «Не зб1льшуючи вартосй сусп1ль-ного продукту, торгiвля здшснювала перерозпод1л його вiд класiв, що вели натуральне господарство, до купщв та мануфактурисйв. У масштабах суспкьства це означало безумовне шдвищення норми заощадження в на-цюнальному доходi» [14, с. 55].
Серед найбкьш вiдомих представникiв цього перь оду сл1д вiдзначити Б. Даванзатп (1529-1606 рр.), який у сво'1й працi «Читання про монету» (1582 р.) метафорично порiвняв монету з кров'ю економiчного органiзму та вцзначив, що як велика втрата кровi призводить до ослаблення життевих сил i навiть смертi, так i нестача монети в краМ гальмуе 11 розвиток. Тому можна зробити висновок, що будь-яке багатство постае як таке, що може бути перетворене на грошi [7, с. 50]. Таким чином, Б. Да-ванзатп зводить нагромадження металевих грошей до основи основ функцюнування економки. Своею чергою Т. Мен (1571-1641 рр.) сформулював формулу збкьшен-ня ккькосп грошей у краМ. Вш вважае, що для цього необхцно, щоб вартiсть експорту з краши перевищувала вартiсть И iмпорту» [7, с. 52]. Такою постановкою питан-ня Т. Мен фактично запропонував модель зовшшньоеко-номiчноl политики успiшноl кра1ни того часу, що Грунту-еться на грошовому нагромадженш. Iншi меркантилiсти, такi як У. Поттер, А. Серр^ Л. Робертс, у цкому погоджу-вались з формулюванням Т. Мена та сконцентрувались на поглибленому вивченш та деталiзацil запропоновано-го положення, яке базувалося на теори нагромадження капiталу в грошов1й формi [7, с. 52-54].
Таким чином, фокус фiлософiв-учених поступово змктився з розгляду значення нагромадження кашталу для задоволення суспкьних потреб у цкому до обгрунтування необхiдностi акумулюван-ня капталу в грошовй формi. Розвиток торговельних вГдносин, а згодом i банювсько! справи, сприяв усклад-ненню суспкьних вiдносин щодо нагромадження кашталу та його перерозподку, а, вГдповГдно, i змiнив його значення. Однак перiод переоцiненого, на наш погляд, значення нагромадження грошового кашталу почав вГд-ходити на заднш план з появою розумшня серед науков-цiв важливостi не ткьки грошового нагромадження, а й власного (нацюнального) виробництва та участ в мiжнародному розподiлi працi.
Перюд промислово-виробничого нагромадження капталу (середина XVII ст. - ктець XVIII ст.)
Початок промислового перевороту в ЗахГднш бврош, наслГдком якого була яюсна змша виробничих процесiв i стрiмкий розвиток виробицтва та лопстики з використанням машин та механiзмiв, сприяв появi ш-тересу до цих процесiв у тогочасних науковщв. Зокре-ма, до сфери вивчення потрапили й аспекти, пов'язанi зi значенням нагромадження капiталу в контекст роз-ширеного виробництва. При цьому, в мiру нарощення виробничих вГдносин протягом ХУП-ХУШ ст., осмис-лення ролi капiталу в цих процесах постшно змшювало-ся, а взаемозв'язок кашталу та виробництва ставав все бкьш комплексним.
Початок цього етапу розвитку еволюцГ! теоретич-них пiдходiв до розкриття економГчно! сутностi нагромадження кашталу можна пов'язати з працею Ф. Кене (1694-1774 рр.) «Економiчнi таблищ» (1758 р.). Учений робить одну з перших спроб встановити зв'язок мiж нагромадження кашталу та виробничим процесом [17, с. 454-459]. Однак аналiз Ф. Кене в цш частиш був дуже примггивним i спирався виключно на дослГдження виробничих зв'язкiв у сферi скьскогосподарського виробництва. Таким чином, Ф. Кене став одним iз перших економктш, дослiдження якого можна взнести до промислово-виробничого першду розвитку теоретичних пiдходiв до розкриття сутносп нагромадження капiталу, який сшввГдноситься з раннГм iндустрiальним перiодом цивш-зацгйного пГдходу в розвитку суспкьства.
Однiею з найбкьш видатних наукових робiт промислово-виробничого перiоду е трактат А. СмГта (1723-1790 рр.) «Про природу та причини багатства на-родiв» (1776 р.), який з'явився в перюд раннього каш-талiзму [16]. Виключне значення напрацювань А. СмГта полягае в тому (звксно, в контекстi цього дослiдження), що вiн одним iз перших обгрунтував прямий i зворотний зв'язки мiж нагромадженням капiталу та виробничою працею, спрощуючи всi iншi види суспкьно! активностi. Вiн сформулював iдею теоретичного фундаменту для переходу до кашталктично! формацГ!, яка базувалася на шдустрГалГзащ! виро6ництвГ. А запропонувавши роздГ-лення кашталу на основний г оборотний, А. СмГт фак-тично започаткував внутршньо-шституцшний погляд на функцГонування кашталктично! формацГ!, основано! на корпоративному виробництвЬ
ЗацГкавившись дослГдженнями А. СмГта, Д. Ржар-до (1772-1823 рр.) доповнюе бачення його аспектГв щодо нагромадження капталу, зокрема, факторГв, якГ мають безпосереднш вплив на накопичення кашталу, мотиви накопичення, значення кашталу для розвитку виробництва в краМ, перспективи його зниження тощо. Як Г А. СмГт, Д. Ржардо також вважав, що основою нагромадження кашталу е виробнича сфера Г визнавав у сво!х працях важливГсть навчання та шдвищення квалГфжащ! працГвникГв, а також важливГсть додаткових учасникГв ринкових вГдносин (зокрема, перевГзниюв) у процесГ формування вартостГ товарГв.
У сво'!й працГ Д. Ржардо часто критикуе А. СмГта стосовно його шдходу до вивчення проблеми про нагромадження кашталу; зокрема вш вказуе на хибшсть твердження А. СмГта, що, мовляв, «зростання кашталу збГльшуе заробГтну плату Г веде до зниження прибутку» як результату конкуренцГ! капГталГв, вкладених в одну й ту ж галузь Г, вГдповГдно, збГльшення попиту на робочу силу [15, с. 101]. Однак Д. Ржардо вказуе, що нагромадження кашталу не може надовго знизити прибутки, якщо не Гснуе яко'!сь постшно! причини, що сприяе шд-вищенню заробГтно! плати
Дж. С. МГлль (1806-1873 рр.) уточнюе тезу Д. РГ-кардо про те, що кашталом е продукт пращ. Вш пГдкрес-люе, що «шд капГталом» розумГють засоби та знаряддя, що е нагромадженим результатом рашше затрачено! працГ» [13, с. 54]. Таким чином, Дж. С. МГлль розглядае формування капталу через призму виробничих вГдносин, яю матерГалГзуються у формГ певних речей; при цьому, на думку Дж. С. МГлля, грошГ виконують лише допомГжну функцГю Г, з його точки зору, асощюються з капГталом та багатством [13, с. 56].
Потужний внесок у дослГдження взаемозвязку нагромадження капГталу та виробництва зробив К. Маркс (1818-1883 р.р.), який шдшшов безпосередньо до значення нагромадження капГталу в процеа виробництва, роз-подГлення надлишюв працГ та !х освоення. У сво!х працях вГн зробив спробу описати процес нагромадження капГталу як результат розширеного вГдтворення [10, с. 241].
Серед вчених-економГстГв, яю зробили значний внесок у розумшня сутГ нагромадження капГталу, слГд вГдзначити Дж. Б. Кларка (1847-1938 рр.), пращ якого можна вГднести до шзнього перГоду про-мислово-виробничо! спрямованостГ в запропонованГй перГодизацГ! теоретичних шдходГв до розкриття еко-номГчно! сутностГ нагромадження капГталу. Дж. Кларк розглядае каштал як суму виробничих багатств, шве-стованих у матерГальнГ речГ, якГ постГйно змГнюються. Цей процес вГдбуваеться безперервно, хоча сам фонд зберГгаеться. Таким чином, Дж. Кларк чГтко вГддГляе матерГальнГ речГ, яю можуть бути використанГ у вироб-ництвГ, Г заперечуе можливГсть включення до поняття «капГтал» певних якостей людини, яю можуть бути використанГ для виробничих цГлей.
Таким чином, упродовж промислово-виробничого перюду еволюцГ! теоретичних поглядГв щодо розкриття економГчно! сутностГ нагромадження капГталу домшу-ючою формою було його нагромадження у формi про-
мислового капталу, основною функщею якого було забезпечення розширеного вцтворення. Це сприяло зосередженню праць вчених-сучасниюв на аспектах, яю стосувалися, головним чином, значення юльюсного на-рощення виробничих активiв, хоча i в новiй '!х якостi (як результат промислового перевороту). Натомють, питан-ня, повязанi з нарямками шдвищення еффективностi використання таких активiв, були поза увагою.
Перюд твестицштг орieнтованостi нагрома-дження капталу (середина XIX ст. - 70-тiрр. XX ст.)
Починаючи з кшця XIX столптя, спостериаються змши в наукових поглядах на процесс нагромадження кашталу. Одним з перших економюйв-науковщв, ко-трий мав заклав фундамент «нового розумшня» сутi нагромадження кашталу, був К. Менгер (1840-1921 рр.). Учений зробив спробу бкьш комплексно охарактери-зувати поняття каштал. Вш вiдразу вiдмовився вiд за-пропонованого А. Смiтом пiдхiду до тлумачення каш-талу, зазначивши, що «не можна прийняти точку зору тих, хто називае «капталом» будь-яку складову частину майна, яка приносить постшний дохiд». К. Менгер шд капiталом розумiе частину блага, яка е в розпорядженш шдивцууму, яку вiн може використати для задоволення потреб у майбутньому [12, с. 166-168]. Теза щодо пере-несення споживання на майбутне стала ключовою в по-дальшому розвитку теори нагромадження кашталу. До реч^ А. Маршалл, сучасник К. Менгера, мав подiбнi погляди щодо сутностi нагромадження кашталу [11].
Своею чергою, Дж. Кейнс (1883-1946 рр.) розгор-нув запропоновану К. Менгером та А. Маршаллом тезу щодо перенесення споживання на май-бутне (як основу нагромадження кашталу). Дж. Кейнс писав: «людина, швестуючи грошi або купуючи кашталь-не майно, набувае право на низку майбутнк доходiв вiд продажу в1дпов1дно1 продукци...» [8, с. 66]. Бiльше того, Кейнс запропонував шструмент для визначення ефек-тивностi капталу (гранично1 ефективностi капiталу) «як величину, що дорiвнюе т1й облiковiй ставщ, яка зрiвнюе теперiшню вартiсть ряду грошових доходiв, очiкуваних вiд використання каптального майна упродовж термь ну його служби, з цшою и пропозици» [8, с. 67]. Завдяки Кейнсу «нагромадження капiталу» отримало свою мiру у виглядi о6лжово'1 ставки гранично1 ефективностi ка-пiталу. При цьому вцзначимо, що практично одночасно з Дж. Кейнсом економiчними розробками займаеться I. Фшер (1867-1947 рр.). У 1930 р. з'являеться його пра-ця «Теорш вiдсотка», де розглядаеться поняття «шве-стицшно'1 можливост капiталу». По сутi, I. Фшер шдхо-див до поняття «каштал» як до похцно1 вiд отриманого доходу (вцсотка на вкладений каштал) у результата здш-снення швестування, тобто, капiтал, за I. Фшером, -це сума приведених до тепершньо1 вартостi платежiв на вкладений каштал, або «дисконтований потiк доходу» [23, с. 13]. А своею «Концепщею вартост капiталу» (1937 р.) Дж. Укьямс (1900-1989 рр.) запропонував ш-струмент для знаходження цiни активу з урахуванням структури його кашталу (питомо1 ваги власного та по-зичкового капiталу в структур балансу), таким чином
сформулювавши теорiю дисконтування грошових пото-юв, яка використовуеться на практицi й ниш [26].
Поява середнього класу з його шдивцуально на-громадженим кашталом, еквiвалент якого був замалий для того, щоб розпочати складне ви-робництво, але сумарний - достатнш для потужних iнвестицiй, сприяв актуалiзащ! наукових розробок. Цi концепци мали метою обгрунтувати доцiльнiсть по-еднання заощаджень iндивiдуумiв задля розвитку ви-робництва, з одного боку, та нагромадження без права впливати на виробничi процеси, - з шшого. Таким чином, серед найактуальнших аспектiв того часу були проблеми, пов'язаш з поеднанням рiзних форм капiталiв (з рiзним профкем дохiдностi, ризику, горизонту обЬ-гу) в рамках одного фонду (портфеля), з метою забезпечення найвищо'1 доходноста фонду за умов найнижчих ризикiв. Засновником портфельно'1 теорй, яка давала iнтерпретацiю багатьом концепц1ям, був Г. Марковiц (народився 1927 р.). Його «портфельна теор1я», яку було розроблено в 50-х роках XX ст., здшснила справжню ре-волюцiю в наукових поглядах щодо управлшня портфелем активiв. Пiзнiше теорй Г. Марковiца були доповнеш розробками Дж. Тобiна (1918-2002 рр.), В. Шарпа (народився 1934 р.) та шшими вченими.
Поява в 60-х роках XX ст. так звано! «моделi щ-ноутворення активiв» (Capital Asset Pricing Model) допо-внила запропоновану Дж. Кейнсом методику визначення гранично! ефективноста кашталу. Кейнс запропонував методику не простого вивчення середньо! ефективноста кашталу в ретроспектив^ а й презентував визначення необхцно! ставки дохцносй окремо взятого активу, ви-ходячи з поточних ринкових умов та з урахуванням без-ризиково! або мiнiмально! дохiдностi активу. Ця модель остаточно лягла в основу формування шструментарш для прийняття швестицшного ршення як на рiвнi окремо взятого суб'екта, так i на рiвнi потужно! корпорацй.
Поява «формули Блека - Шоулза» (1973 р.) здшснила чергову революцш на фшансових ринках i фак-тично стала одним iз «стовшв» системи, яку ми маемо у XXI ст. Тобто, розробка «формули Блека - Шоулза» сприяла бкьш симетричному розподку ринкових ризи-юв серед професiональних учасникiв фiансових ринюв, а, вiдповiдно, i темпiв нагромадження капп^в iнститу-цiйними iнвесторами.
Як уже було в^значено, у цей перюд домшуючою формою капiталу став швестицшний капiтал. Основна функц1я його була пов'язана з унiверсалiзацiею його використання. Вона стала можливою завдяки появi крите-рйв та шструментав оцiнки ефективностi його використання i загалом науково! теори, пов'язано! з iнвестуван-ням. Разом з тим, прийдешнi змiни в економiчних про-цесах свiту сприяли черговим змiнам у поглядах вчених щодо ролi нагромадження капiталу.
Перюд глобально-ттенсивного спрямування капталу (70-mi рр. XX ст. - ниншнш перюд)
Безпрецедентне в ютори свпюво! економжи формування грошово! маси, а також поява нових шституцш, технологш, процесiв, змiна ролi центральних банив та шше вiдкрило новий етап у розвитку теоретичних пiд-
ходгв до розкриття економгчно! сутностг нагромаджен-ня капГталу, який можна назвати першдом глобально-iнтенсивного спрямування кашталу.
ТрансформацГйнГ процеси цього перГоду, яю ви-йшли далеко за межГ нацГонально! економГки, сприяли розширенню сфер економГчних дослГджень вГд мГкро- та макроекономГчних рГвнГв до глабального. Своею чергою, це вГдкрило простГр для дослГджень широкого спектра економГчних питань, де нагромадження капГталу висту-пае хоча й вагомою, але одшею з багатьох змшних.
Основними напрямками дослГджень упродовж цього перюду стали таю: функцюнування валютних зон (Роберт Манделл, народився 1932 р.[25]); змши цГн на фГнансовГ активи (Ларс Петер Хансен, народився 1952 р., Роберт Ходрж, народився 1950 р. [24]); аналГз проблем нерГвномГрного розподку капГталу на планетГ (Дитон Енгус, народився 1945 р. [22]), тощо.
ВГдзначимо, що перюд глобально-1нтенсивного
спрямування каттал1в, який тривае донинГ, на
нашу думку, найближчими роками буде формува-тися за рахунок дослГджень, спрямованих на пошук опти-мальних шляхГв розвитку глобально! економГки в умовах значного ускладнення (а в1дпов1дно, Г пГдвищення вартос-тГ) добування корисних копалин (нафта, мГдь), а в окремих випадках Г '!х гострого дефщиту (олово, урановГ руди) на фош зародкового стану розвитку перекриваючих технологий. У звязку з цим, вкьш капГтали будуть шукати нгш для розвитку суперштенсивних технологий (у сенсГ обме-женостГ ресурав), а також залучати до цього процесу най-талановитГших висококвалГфгкованих робиникш.
ВИСНОВКИ
За дослГджуваний перГод домшуюча форма нагро-мадженого капГталу пройшла шлях вГд ГндивГдуального капГталу до глобального; при цьому на кожному еташ мало мГсце розширення знань не ткьки щодо сутГ капГталу та його ролГ в економщ, а й властивостей Г мож-ливостей теорГ! вГдносно оцшки ефективностГ його ви-користання.
ЕволюцГя теоретичних пГдходГв до розкриття еко-номГчно! сутностГ нагромадження капГталу мае безпосе-реднГй зв'язок з особливостями функцюнування економГчних укладГв. Треба вГдзначити, що Гснуе безпосеред-нГй взаемозв'язок мГж економГчними перетвореннями та змшами в економГчнГй науцГ. Це пов'язано з тим, що в мГру ускладнення економГчних процесГв, зокрема, у фшансовш сферГ, значення економГчно! теорГ! для при-йняття рГшення постшно зростало. А впродовж перГоду глобально-штенсивного спрямування значення теорГ! для реалГзацГ! фГнансових операцГй стало виключним.
Теоретичш пГдходи до розкриття економГчно! сутностГ нагромадження капГталу розвиваються в деяюй послГдовностГ, паралельно з розвитком економГчних вГдносин; згГдно з цим, у мГру ускладнення економГчних вГдносин бкьш комплексним стае поняття «нагромадження капГталу».
Подальший розвиток теорГ! щодо розкриття поняття «нагромадження капГталу» пов'язаний з формуванням
чергового eK0H0Mi4H0r0 укладу, формування якого, на наш погляд, знаходиться у «ембрюнальному» сташ. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Аристотель. Сочинения : в 4-х т. Т. 4 / Пер. с древне-греч.; Общ. ред. А. И. Доватура. - М. : Мысль, 1983. - 830 с.
2. Архкресв С. По£днання со^ального й асо^ального капталу як критерш посттрансформацшного стану економiки / С. Архкревв // Економiчна теорiя. - 2014. - № 1. - С. 24-36.
3. Геець В. М. Яюсш змiни в економр Укра'ши £ нагальни-ми / В. М. Ге£цы // Вкник Нацiоналыного банку Укра'ши. - 2014. -№ 4 (218). - С. 5-9.
4. Герасименко А. Монополiя та економiчна влада: io торико-економiчний аналiз / А. Герасименко // Вкник КНТЕУ. -КиГв, 2012. - № 3 (83). - С. 23-35.
5. Дучинська Н. I. Вщтворення основних форм капггалу: проблеми збалансованосп / Н. I. Дучинська, П. I. Дучинсыкий // Економiчний вiсник НГУ. - 2009. - № 2. - С. 28-33.
6. Жалмо Я. А. Системна криза в Укра'шЬ передумови, ризики, шляхи подолання : аналгг. доп. / Я. А. Жалто, К. А. Ко-ноненко, В. М. Яблонсыкий [та ш.]; за заг. ред. Я. А. Жалiла. - К. : Н1СД, 2014. - 132 с.
7. История экономических учений : учеб. пособие. Ч.1 / Ред. Жамин В. А., Василевский Е. Г. - М. : Изд-во МГУ, 1989. - 368 с.
8. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег / Дж. М. Кейнс. - М. : Гелиос АРВ, 1999. - 352 с.
9. Ксенофонт. Домострой / Ксенофонт // Воспоминания о Сократе. - М. : Наука, 1993. - 379 с.
10. Маркс К. Капитал. Т. 3 // К. Маркс и Ф. Энгельс. Соч. : в 25 т. Часть Г. - М. : Политиздат, 1961. - 505 с.
11. Маршалл А. Принципы экономической науки / Альфред Маршалл. - М. : Прогресс, 1993. - 594с.
12. Менгер К. Избранные работы / К. Менгер - М. : Издательский дом «Территория будущего», 2005. - 496 с.
13. Милль Дж. С. Основы политической экономии / Дж. С. Милль, А. Г. Милейковский, Ю. Б., Кочеврин. - Т. 1. - М. : Прогресс, 1980. - 595 с.
14. Нацюнальы заощадження та економiчне зростання / Б. £. Кваснюк, С. I. Кире£в, А. В. Мар'£нко [та ш.] ; ред.: Б. £. Квас-нюк; НАН Укра'ши. 1н-т екон. прогнозування. - К. : МП Леся, 2000. -304 с.
15. Рикардо Д. Начала политической экономии и налогового обложения / Д. Рикардо // Сочинения, Т. 1. - М. : Госполитиздат, 1941. - 288 с.
16. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / А. Смит. - М. : Изд-во «ЭКСМО», 2009. - 956 с.
17. Сперанская Л. Н. «Экономическая таблица» Ф. Кенэ / Л. Н. Сперанская // Всемирная история экономической мысли : в 6-и томах / Гл. ред. В. Н. Черковец. - М. : Мысль, 1987. - Т. I. От зарождения экономической мысли до первых теоретических систем политической жизни. - 606 с.
18. Терещенко Г. М. Декапп^за^я небаншських фн нансових установ: чинники та нашдки / Г. М. Терещенко // Еко-номка i прогнозування. - 2015. - № 3. - С. 42-57.
19. Уманив Ю. М. Корпоративы структури у глобальному конкурентному простср : монографiя / Ю. М. Уманив. - К. : ННЦ 1АЕ, 2012. - 408 с.
20. Цицерон. О старости. О дружбе. Об обязанностях / Цицерон. - М. : Наука, 1974. - 249 с.
21. Штейн В. М. Гуань-цзы: Исследования и перевод // В. М. Штейн. - М. : Изд-во вост. лит., 1959. - 380 с.
22. Deaton, A. The Great Escape Health, Wealth, and the Origins of Inequality / Angus Deaton. - Princeton, New Jersey : Princeton University Press, 2013. - 360 p.
23. Fisher, I. The Theory of Interest, as determined by Impatience to Spend Income and Opportunity to Invest it [Electronic resource] / Irving Fisher. - New York Macmillan, 1930. - Mode of access : http://files.libertyfund.org/files/1416/Fisher_0219.pdf
24. Hansen, L. P. Forward Exchange-Rates As Optimal Predictors of Future Spot Rates - An Econometric-Analysis / L. P. Hansen, R. J. Hodrick // Journal of Political Economy. - 1980. - Vol. 88, issue 5. - P. 829-853.
25. Mundell, R. A Theory of Optimum Currency Areas / R. Mundell // The American Economic Review. - 1961. - Vol. 51, No. 4. - P. 657-665.
26. Williams, J. The Theory of Investment Value / John Burr Williams. - North-Holland Pub. Co., 1956. - 613 p.
27. Xenophon. De Vectigalibus / Xenophon. - Marchant, Xenophontis opera omnia. - Oxford, 1920. - Vol. 4 ([repr. 1969]).
REFERENCES
Aristotel. Sochineniya [Works]. Vol. 4. Moscow: Mysl, 1983.
Arkhiiereiev, S. "Poiednannia sotsialnoho i asotsialnoho kapitalu yak kryterii posttransformatsiinoho stanu ekonomiky" [A combination of social and antisocial capital as a criterion posttransformation the state of the economy]. Ekonomichna teoriia, no. 1 (2014): 24-36.
Duchynska, N. I., and Duchynskyi, P. I. "Vidtvorennia os-novnykh form kapitalu: problemy zbalansovanosti" [Reproduction of the basic forms of capital: problems of balance]. Ekonomichnyi visnyk NHU, no. 2 (2009): 28-33.
Deaton, A. The Great Escape Health, Wealth, and the Origins of Inequality. Princeton, New Jersey: Princeton University Press, 2013.
Fisher, I. "The theory of interest, as determined by impatience to spend income and opportunity to invest it". http://files. libertyfund.org/files/1416/Fisher_0219.pdf
Herasymenko, A. "Monopoliia ta ekonomichna vlada: is-toryko-ekonomichnyi analiz" [Monopoly and economic power: historical and economic analysis]. Visnyk KNTEU, no. 3 (83) (2012): 23-35.
Heiets, V. M. "Yakisni zminy v ekonomitsi Ukrainy ye nahal-nymy" [Qualitative changes in the Ukrainian economy are urgent]. Visnyk Natsionalnoho banku Ukrainy, no. 4 (218) (2014): 5-9.
Hansen, L. P., and Hodrick, R. J. "Forward Exchange-Rates as Optimal Predictors of Future Spot Rates - an Econometric-Analysis". Journal of Political Economy, vol. 88, no. 5 (1980): 829-853.
Istoriya ekonomicheskikh ucheniy [History of economic thought]. Moscow: Izd-vo MGU, 1989.
Kvasniuk, B. Ye. et al. Natsionalni zaoshchadzhennia ta ekono-michne zrostannia [National savings and economic growth]. Kyiv: MP Lesia, 2000.
Ksenofont. "Domostroy" [Domostroy]. In Vospominaniya o Sokrate. Moscow: Nauka, 1993.
Keyns, Dzh. M. Obshchaya teoriya zaniatosti, protsenta i deneg [The General theory of employment, interest and money]. Moscow: Gelios ARV, 1999.
Mill, Dzh. S., Mileykovskiy, A. G., and Kochevrin, Yu. B. Osnovy politicheskoy ekonomii [Principles of political economy]. Vol. 1. Moscow: Progress, 1980.
Marks, K., and Engels, F. Kapital [Capital]. Vol. 3. In Sochineniya. M. : Politizdat, 1961.
Marshall, A. Printsipy ekonomicheskoy nauki [The principles of economic science]. Moscow: Progress, 1993.
Menger, K. Izbrannyye raboty [Selected works]. Moscow: Ter-ritoriya budushchego, 2005.
Mundell, R. "A Theory of Optimum Currency Areas". The American Economic Review, vol. 51, no. 4 (1961): 657-665.
Rikardo, D. "Nachala politicheskoy ekonomii i nalogovogo oblozheniya" [Principles of political economy and taxation]. In Sochineniya. Vol. 1. Moscow: Gospolitizdat, 1941.
Shteyn, V. M. Guan-tszy: Issledovaniya i perevod [Kuan-Tzu: a Study and translation]. Moscow: Izd-vo vostochnoy literatury, 1959.
Smit, A. Issledovaniye o prirode i prichinakh bogatstva naro-dov [An inquiry into the nature and causes of the wealth of Nations]. Moscow: EKSMO, 2009.
Speranskaya, L. N. "«Ekonomicheskaya tablitsa» F. Kene" ["The economic table" by F. Quesnay]. In Vsemirnaya istoriya ekonomicheskoy mysli. Vol. 1. Moscow: Mysl, 1987.
Tereshchenko, H. M. "Dekapitalizatsiia nebankivskykh fin-ansovykh ustanov: chynnyky ta naslidky" [The de-capitalization of non-Bank financial institutions in Ukraine: determinants and consequences]. Ekonomika iprohnozuvannia, no. 3 (2015): 42-57.
Tsitseron. Ostarosti. O druzhbe. Ob obyazannostyakh [About old age. About friendship. The responsibilities]. Moscow: Nauka, 1974.
Umantsiv, Yu. M. Korporatyvni struktury u hlobalnomu konkurentnomu prostori [The corporate structure in the global competitive space]. Kyiv: NNTs IAE, 2012.
Williams, J. B. The Theory of Investment Value: North-Holland Pub. Co., 1956.
Xenophon, A. De Vectigalibus. Vol. 4. Oxford, 1920.
Zhalilo, Ya. A. et al. Systemna kryza v Ukraini: peredumovy, ryzyky, shliakhypodolannia [The systemic crisis in Ukraine: preconditions, risks, ways to overcome]. Kyiv: NISD, 2014.
EE
CL
o
LU
I—
<c m =r
o
<
o
u
