CC BY
46
УДК 631.15:330.837
СУТН1СТЬ ПОНЯТТЯ «1НСТИТУТ» в АГРАРН1Й СФЕР1
© 2015 ГЕРАСИМЕНКО Ю. С.
УДК 631.15:330.837
Герасименко Ю. С. CyTHicTb поняття «шститут» в аграрнiй сферi
Мета cmammi полягае в аналЫ комплексного бачення поняття «шститут». Це, у свою чергу, передбачае розкриття зм/сту термна <институт» у контекстi комплексного розумшня сутностi поняття в аграрнш сферi. Автором висвтлено р/зн/ тлумачення терм'та «¡нститут» i загальновизнат тдходи до трактування ефективност1 iнститутiв. Розкрито змш терм'та «нститут» в аграрнiй сферi. Визначено, що iнституцiональний аналiз економки обумовлюе досл'дження в загально-со^альному, сустльному контекстi, коли нститути е 'ттегрованими i взаемозалежними та домнантно впливають на сустльство. Таким чином, iнституиiональна парадигма в економiчнiй науц формуе досл'днииьку програму, за якоi економка визначаеться типом суспльства та наявшстю вторично стiйких iнституиiональних механiзмiв, що забезпечують фунщонування економки та суспльства в цмому. Звiдси науковi завдання економiчного аналiзу першочергово полягають у тому, щоб емтрично виявити, описати вiдповiднi iнституиiональнi чинники та визначити перспективи iхнього розвитку.
Ключов'! слова: нститут, iнституиiоналiзм, органiзаиiiiнститутiв, органiзаиiйнi форми iнститутiв, анал'в iнститутiв, iнституиiйна структура, аграрна сфера. Шл.: 15.
Герасименко Юл'т Сергй'вна - кандидат економiчних наук, викладач кафедри землевпорядного проектування, Харювський наиональний аграрний утверситет ¡м. В. В. Докучаева (Хармвська обл., Харювський район, п/в «Комутст-1», 62483, Украна) E-mail: 09jyliagerasimenko24@rambler. ru
УДК 631.15:330.837 Герасименко Ю. С. Сущность понятия «институт» в аграрной сфере
Цель статьи заключается в анализе комплексного видения понятия «институт». Это, в свою очередь, предполагает раскрытие содержания термина «институт» в контексте комплексного понимания сущности понятия в аграрной сфере. Автором освещены различные толкования термина «институт» и общепризнанные подходы к трактовке эффективности институтов. Раскрыто содержание термина «институт» в аграрной сфере. Установлено, что институ-ииональный анализ экономики обусловливает исследования в обще-соииальном, общественном контексте, когда институты являются интегрированными и взаимозависимыми и доминантно влияют на общество. Таким образом, институииональная парадигма в экономической науке формирует исследовательскую программу, при которой экономика определяется типом общества и наличием исторически устойчивых институииональных механизмов, обеспечивающих функ-иионирование экономики и общества в иелом. Отсюда научные задачи экономического анализа прежде всего состоят в том, чтобы эмпирически выявить, описать соответствующие институииональные факторы и определить перспективы их развития.
Ключевые слова: институт, институиионализм, организаиии институтов, организаиионные формы институтов, анализ институтов, институииональная структура, аграрная сфера. Библ.: 15.
Герасименко Юлия Сергеевна - кандидат экономических наук, преподаватель кафедры землеустроительного проектирования, Харьковский наииональный аграрный университет им. В. В. Докучаева (Харьковская обл., Харьковский район, п/о «Коммунист-1», 62483, Украина) E-mail: 09jyliagerasimenko24@rambler. ru
UDC 631.15:330.837 Gerasymenko Yu. S. Essence of the Concept of «Institution» in the Agricultural Sphere
The article is aimed to analyze the integrated vision of the concept of «institution». This, in turn, requires disclosure of the content of the «institution» term in the context of an integrated understanding of this notion's essence with regard to the agricultural sphere. The author has presented different explanations of the term «institution» as well as generally accepted approaches to the interpretation of efficiency of institutions. Contents of the term «institution» in the agricultural sphere has been disclosed. It has been determined that institutional analysis of the economy provides for studies in the general social and societal context, when institutions are integrated, interdependent and cause a dominant influence on society. Thus, the institutional paradigm in the economic science forms a research program, in which economy has to be determined by the type of society and presence of the historically sustainable institutional mechanisms to ensure the functioning of economy and society as a whole. Hence the scientific goals of economic analysis, in the first place, must empirically identify, then describe the relevant institutional factors and further determine the prospects for their development. Key words: institution, institutionalism, organizations of institutions, organizational forms of institutions, analysis of institutions, institutional structure, agricultural sphere. Bibl.: 15.
Gerasymenko Yuliya S. - Candidate of Sciences (Economics), Lecturer of the Department of Land Use Planning, Kharkiv National Agrarian University named after V. V. Dokuchaev (Kharkivska obl, Kharkivskyi rayon, p/v «Komunist-1», 62483, Ukraine)
E-mail: 09jyliagerasimenko24@rambler.ru
Усучасних умовах трансформаци глобального економiчного простору за умов зростання чи-сельност учасниюв мiжнародних, регюнальних i нацюнальних ринюв, посилення невизначеност регуля-тивних норм мiжнародного права, так само, як i нездат-ност за 1х допомогою ефективно управляти дшльшстю суб'ектш мiжнародноí економiчноí дшльносй, вцбува-еться послаблення державного регулятивного потенща-лу, внаслцок чого нормативно-шституцшний вакуум ринкового простору наповнюеться «правилами гри«, що нав'язаш транснацюнальними корпорацшми, мiжна-
родними мшурядовими та неурядовими оргашзацшми глобального типу.
Головною проблемою, яка е основою фундаментально! невизначеност у встановленш взаемозв'язку мiж ринковими, державними, пол^ичними та шшими видами шститупв i глобальним економiчним розвит-ком,- вцсутшсть чпго! межi мiж функцiями шститупв та !х оргашзацшними формами.
Розробкою шституцшно! тематики займаеться низка вггчизняних i зарубiжних науковщв. Серед зарубiжних вчених л1дерами за ккьюстю аналгтичних публшщш е
Д. Норт, Р. Томпсон, Дж. Арон, В. Каспер, О. 6. ВУльямс, Д. Гросман, О. Харт, Д. Ромер, С. Ла Порта, А. Шлейфер, Е. Глейзер, Д. Асемоглу, С. Джонсон, Д. Робинсон та шш1 Вплив шститупв на економ1чний розвиток вивчають 1 експерти м1жнародних органшацш, зокрема, Х. Дж. Ченг, К. Паек, Х. Демсец. Вклад росшських та в1тчизняних ав-тор1в у розробку Унститущйно! теорУ1 представлен такими авторами, як А. Н. Нестеренко, О. С. Сухарев, 6. В. Логунова, В. М. Колонтай, В. Д. Якубенко та ш.
Мета статт1 - анал1з комплексного бачення кате-горУ1 поняття «1нститут«. Це, у свою чергу, передбачае розкриття змкту термша «1нститут« у контекст1 комплексного розумшня сутност1 поняття в аграршй сфер1.
Розглянемо п1дходи до визначення поняття «институт«. Класичне визначення сутност1 поняття
¡нституту запропонував американський теоретик традищйного 1нституц1онал1зму У. ГамУльтон: «1нсти-тут - це мовний символ для кращо'1 характеристики гру-пи суспУльних звича'1в. Вони означають переважний та пост1йний спойб мислення, що став звичкою для групи або звичаем для народу... 1нститути встановлюють меж1 та форми людсько'1 д1яльност1. Св1т звича'1в 1 звичок, до якого ми пристосовуемо наше життя, е переплетенням та безперервною тканиною шститут1в«. Таке тлумачен-ня також недосконале, проте, пор1вняно з шшими, воно бУльшою м1рою дае змогу виокремити основш ¡нститу-щйш ознаки.
Численн1 автори справедливо звертають увагу на багатопланов1сть цього термша. Як уже зазначалося, до шституту належать 1 держава, 1 с1м'я, 1 звича'1, й оргаш-заци. I це, безумовно, правильно для бУльшосп випадк1в, якщо ставиться завдання вивести мжроявища та про-цеси на макрор1вень. 1нстинкт - звичка - звичай - закон - це лише деяю з ланцюжюв приведення окремого до загального. На думку сучасного англшського вченого Дж. Ходжсона, щоб з'ясувати роль шдив1дуум1в стосов-но 1нститут1в, сл1д зосередитися на м1крор1вн1. Визначення шституту як сощально сконструйованого швар1-анта - або емерджентно'1 властивост1 - е п1дгрунтям для вивчення макроеконом1чно'1 динам1ки та повед1нки [1].
1нститут - «група суспУльних звича'1в...«. В ¡нсти-туц1онал1зм1 терм1ни «шститут« та «1нституц1я» часто в1др1зняються. При цьому шд сутн1стю 1нституцГ1 ро-зум1ють певн1 звички та звича'1, ментальний порядок у суспкьствУ, тобто неписан правила, що формуються «знизу» в1д м1крор1вня, а поняття шститут розглядають як процес закр1плення звича'в 1 звичок на макрор1вн1 у форм1 права й органУзацИ [2].
Деяю автори вважають, що бкьшкть 1снуючих ро-б1т, у яких пропонуються п1дходи до визначення поняття шституту, можна умовно розподУлити на дв1 групи. Хоча е ще п1дх1д, що ототожнюе шститути й оргашзацй, характерний для традицшного шституцюнал1зму [3]. До першо'1 групи належать роботи досл1дниюв, як1 ви-значають 1нститути як правила гри в суспкьствУ, забез-печен1 механизмами примусу до виконання цих правил. Засновником цього шдходу вважають нобел1вського лауреата Д. Норта [4].
Наведемо в1домий висл1в Д. Норта: «Ми, хто живе у сучасному зах1дному свт, вважаемо, що життя та економ1чш процеси п1дкорюються писаним законам та правам власностЬ Однак навУть у найрозвинут1ших економ1ках формальш правила складають невелику (хоча 1 дуже важливу) частину то'1 сукупност1 обмежень, як1 формують наявн1 перед нами ситуацн вибору. Наша поведшка великою м1рою визначаеться неписаними кодексами, нормами та умовностями» [5].
Другу групу представляють роботи економ1ст1в 1 економ1чних 1сторик1в, що розглядають шститути як р1вноваги (тобто сукупносй р1вноважних стратег1й учас-ник1в взаемодн), що полягають у повторюваних Уграх. Основа цього шдходу була закладена Е. Шоттером у його робой «Економ1чна теор1я соц1альних 1нститут1в» [6]. 1н-ститути розглядалися ним як рУвноваги, що вир1шують проблеми кооперацн й координацй в цкком конкретних взаемод1ях, як1 носять повторюваний характер.
Ретроспективний анал1з дозволяе пояснити виб1р
т1е'1 або 1ншо'1 1нституц1онально'1 альтернативи з
цко'1 низки можливих на перших етапах розвит-ку вар1ант1в. У цьому контекст1 варт1 уваги роботи А. Грейфа [7]. Якщо представники першого шдходу бкьше зосереджеш на анал1з1 спец1ально розроблених 1 впроваджених «ззовн1» 1нститут1в (осккьки саме в цьому випадку виникае принципова нео бх1дшсть виро блен-ня мехашзм1в, як1 забезпечували б примус до виконання цих правил), то другий шдх1д спрямований скорше на анал1з 1нститут1в, що формуються «всередиш» системи в результат1 тривалих еволюц1йних процейв взаемод1й окремих економ1чних суб'ект1в.
Американський економ1ст Т. Веблен називав ш-ститутами звички й стереотипи мислення, що подУля-ються бУльш1стю член1в суспУльства, звичний образ думки, керуючись яким живуть люди [8]. 1нститути, на його думку, спочатку виникають на баз1 людських Унстинкт1в У найпрост1ших потреб. Сприяючи '1х задоволенню, вони здобувають самошдтримуючий характер У за принципом зворотного зв'язку формують стереотипи мислен-ня. НайбУльш м1цн1 й сощально доцУльш Унститути про-являються в традицУях, неформальних нормах, а пот1м У в написаному прав1.
1нститути за своею природою неоднор1дн1. Нефор-мальт шститути (тституцюнальт правила) форму-вання суспУльних стандартУв поведУнки суб'екпв Уннова-ц1йно'1 дУяльност1 стосуються моралУ рУвня громадянсько'1 культури, економ1чного мислення, рУвня людського ка-п1талу, менталУгету, соцУально'1 в1дпов1дальностУ б1знесу. Формальт шститути (тституцюнальт правила) Ун-новацУйно'1 дУяльностУ виступають фактом юридичного закрУплення неформальних правил, яю склалися в сус-пУльств1 в процей тривалого Усторичного в1дбору: права власност1 та правов1 Унститути; пол1тичн1 ¡нститути (по-лУшчш свободи), фУнансов1 Унститути, орган1зацУя кредит-но'1 та банкУвсько! системи, Унститути тУньово! економ1ки.
Щодо безпосереднього генезису Унститущональ-но'1 теорП, то пер1одизащя УсторИ економ1чно'1 думки ви-окремлюе пер1од, коли поряд з класичною парадигмою економ1чно'1 теорУ1 розвивалися Уде'1 Унституц1онального
шдходу до анал1зу економ1чних явищ. Ця цея знайшла свое в1дображення наприкшщ XIX - початку XX ст., коли шституцюнальна школа активно використовувала 1сторичн1 методи досл1дження та концепщю активного державного втручання в економ1чну сферу. У межах шституцюнально! парадигми американських еконо-м1ст1в Т. Веблена, Дж. Комонса, У. М1тчелла сощально-економ1чн1 явища висв1тлювали з погляду суспкьно! психологЦ, соцюлоги, етики, звича'в тощо [9, с. 90]. Ру-ш1йними силами економ1ки, поряд з факторами вироб-ництва, визначали моральн1 та етичн1 чинники, а також юридичну шфраструктуру. П1дкреслимо, що започатку-вання 1нституц1онально'1 парадигми пов'язують 1з зрос-танням протир1ч у суспУльствУ у зв'язку 1з зростанням концентрацЦ та централ1зацГ1 кап1талу та небезпекою переходу кашталУзму до монополктичного етапу. У 30-х роках XX ст. шституцюнал1зм було в1дт1снено кейнй-анством, знову в1дбулася зм1на економ1чно'1 парадигми як концептуально'1 системи економ1чно'1 УдеологИ. Цю под1ю спричинила криза 1929 - 1933 рр., коли еконо-м1чна наука до цих п1р нав1ть не припускала можливо-ст1 под1бних потряйнь, 1 що призвело до першо'1 кризи економ1чно'1 теори. Велика депресУя була потрясшням св1тового масштабу, що вразило майже вс1 1ндустр1аль-но розвинут1 кра'1ни. По сут1, це була криза кашталк-тично'1 ф1нансово-економ1чно'1 форми господарювання 1 в1дпов1дних виробничих в1дносин. Одшею з ключових причин ц1е'1 поди була кредитна експансУя, яка призвела до встановлення монопольно високих цш 1 при цьому забезпечила потр1бний збут продукцЦ. З погляду еконо-м1чно'1 науки - це була криза неокласично'1 теорУ1 в цУло-му та особливо 11 монетарного спрямування.
П1д впливом кризи було сформовано пол1тику «нового курсу» Ф. Рузвельта, яка насамперед включала: санащю банювсько! системи, створення системи стра-хування банк1вських депозит1в ф1нансування (дотащю) визначених обсяг1в виробництва 1 цш, забезпечення за-конодавчо обумовлених мшмально! зароб1тно'1 плати та робочого дня, започаткування системи страхування старосту та безроб1ття тощо. Зазначену практику державного регулювання економжи узагальнив та теоретично обгрунтував Дж. М. Кейнс [10]. Саме ця праця започат-кувала появу ново'1 парадигми в економ1чшй теорУ1, яка отримала назву кейнйанства.
Разом з тим, ринков1 перетворення в Укра'1н1 пев-ним чином ¡люструють теоретичн1 надбання нео-класицизму. Д1йсно, система граничних варт1сних величин, за теор1ею економ1ст1в неокласично'1 школи, створюе структурно-функц1ональний каркас економ1-ки. Неокласична теорУя стверджуе, що функщонування конкурентного ринкового мехашзму забезпечуе ур1вно-важен1 ц1ни У максимальну збалансован1сть народного господарства. Але в цш теорУ1 не враховано роль Унсти-туц1йних чинник1в, тобто, за твердженням науковщв [11, с. 10], за межами Унститущйного середовища зникае вектор розвитку системи. Неповнощншсть дано! теорУ! п1дтвердилась економ1чною кризою в юнщ 20-х рок1в минулого столУття, у зв'язку з цим з'явилися нов1 течУ1 в дашй теорУ1, як1 отримали назву «неокласичний син-
тез». Саме в модел1 неокласичного синтезу, особливо в ортодоксальному кейнс1анств1, р1зко зростае увага до Унститущйних фактор1в, як1 стримують д1ю ц1нового ме-хан1зму в умовах ринкових в1дносин.
Зазначимо, що кейнйанський п1дх1д до управл1ння макроеконом1чними процесами, який було сформовано за чайв ВеликоУ депресИ, акцентував увагу саме на такому методолопчному шдход1, де, насамперед, використовували в1дпов1днУ модел1 ухвалення р1шень щодо розробки належних метод1в економУчноУ пол1тики.
На практищ це означало, що особи, яю зд1йснюва-ли цю пол1тику, повинш були змоделювати сощально-економ1чну систему в цУлому. У свою чергу, зщно з парадигмою сучасного нео1нститущонального п1дходу, економ1ка розглядаеться як еволющйно в1дкрита система, що шддаеться впливам зовн1шнього середовища та реагуе на нього. ЗвУдси Унституц1оналУсти шддають кри-тиц1 один з головних постулатов неокласично1 теорУ1 -р1вновагу в економ1ц1, вважаючи, що прагнення ринкових сил до рУвноваги деформуеться бУльш потужними впливами. Також додамо, що, з огляду на кейнйанську теорУю, соц1альна система е внутр1шньо неврУвноваженою з т1е1 причини, що в реальному житт1 постшно в1дбуваеть-ся процес посл1довних зм1н, як1 не мають кУнцевого завер-шення. З ¡ншого боку, на думку Т. Саржента, вУдмова в1д концепцИ рУвноваги в умовах ращонального вибору веде нас до неопанованих економ1чною наукою нетр1в, де мож-на заплутатися в безл1ч1 вар1антУв опису м1ж об'ективними У суб'ективними розподками [12, с. 24]. При цьому неправильна ощнка результату под1й за умов нер1вноваж-но1 траекторИ негативно впливае на полУшку уряду та траектор1ю збалансованого зростання. До зазначеного додамо, що, на думку Дж. Ст1глУца, ринкова економУка, в як1й розв1дки та УнновацИ в1дУграють вир1шальну роль, недостатньо добре описуються стандартною ринковою моделлю [13, с. 378]. Ця проблема посилюеться наявшс-тю на ринках асиметрично1 УнформацИ та Уншими Унфор-мащйними недосконалостями. Одна з фундаментальних причин такого становища полягае в тому, що неокласич-на теорУя е вченням про обм1н. Це означае, що для за-гального цУл1сного погляду на економ1чш процеси необ-х1дно досл1джувати категор1ю «вУдтворення«, а не лише одну з економ1чних стадУй - обм1н, який, як зазначалося, е ключовою ланкою неокласичноУ економ1чно1 науки.
Французька полУтична наука в1др1зняеться специ-ф1чними рисами, що в1др1зняють 11 в1д пол1тично1 науки в Унших кра1нах, зокрема Унституц1оналУстський п1дх1д до вивчення полУтичних процейв. ТеорУя пол1тичних Унститут1в розроблялася Ж. Бюрдо, М. Прело, М. Дю-верже. На думку М. Дюверже, «вивчаються не тУльки т1 Унститути, як1 регламентуються правом, але головним чином У т1 Унститути, як1 повн1стю або частково ним ¡г-норуються, Уснують за межами права, наприклад пол1-тичш партП, громадська думка, пропаганда, преса, групи тиску тощо». 1нститущйний шдх1д дозволив пол1толо-гам вийти за меж1 традиц1йно1 науки конституц1йного права. На основ1 теорУ1 Унститут1в були проведен! до-сл1дження пол1тичних режим1в, форму яких визначають пол1тичн1 партУ1 (Ж. Бюрдо). Ще один напрямок в цьо-
му контекста Р. Арон займався дослдженням реально! взаемоди та функцюнування шститупв у поеднаннi з iншими сощальними чинниками. Цi дослiдження реа-лiзуються у вивченнi полiтичних систем (вплив США). Полн^чна система - самостшна соцiальна система, до аналiзу яко'1 залучаються полiтичнi парти, конституцiя, порядок роботи парламенту, його структура, вцноси-ни палат з урядом, вибори. 1нша точка зору - М. Дю-верже. До аналiзу полпично! системи теж залучаються полiтичнi шститути, якi тiсно пов'язанi з економiчною структурою, рiвнем розвитку, iдеологiею та системою цшностей, з культурними традицiями.
Пiдхiд до тлумачення полтичного тституту на першопочатковому етат розвитку полтично1 науки у Франци. М. Прело розрiзняе iнститути-органiзми (це люд-ський колектив, з'еднаний iдеологiею або загальною потребою, який пiдкоряеться авторитету та фжсованим правилам) та шститут^ч (це проста система норм права).
Нове тлумачення М. Дюверже: шститут - це ведома модель людських вiдносин, з яких копiюються кон-кретнi вiдносини, набуваючи таким чином характеру стабкьних, стшких. Вони вiдрiзняються вiд вiдносин, що виникають поза межами iнституцiйних моделей. Два елементи в понятт шституту: 1) структурний елемент; 2) вiрування, колективнi уяви. Розрiзняе два типа шсти-тутш: 1) проста система вцносин, що були скопшовани-ми з структури моделi (розглядае як шститут статус осо-бистостi, 'й соцiальнi ролi, соцiальнi класи); 2) iншi мають додаткову технiчну та матерiальну органiзацiю (парламент, мшстерства, профспкки, асощаци [14].
Звiдси шституцюналкти пiдтримують активну роль
держави в ринковш економiцi на вск стадшх су-
спкьного виробництва, але розумшть 11 не в кейн-йанському i не марксистському сенсi, а саме: у процей безперервно'1 взаемоди господарюючих суб'ектiв, що вiдбуваеться в таких фазах, як: виробництво, розподк, обмш та споживання благ, держава повинна здшснюва-ти селекцiю шститупв та протидшти опортунiстичнiй поведiнцi фiрм та iндивiдiв. Водночас, поняття «шститут» безпосередньо пов'язано iз системними уявлен-нями про суспкьство, осккьки призначення iнституту полягае у виконанш вiдповiдних функцiй, що забезпечу-ють життедшльшсть громади в цiлому.
Тому шституцюнальний аналiз економiки обумов-люе дослцження в загальносоцiальному, суспкьному контексй, коли iнститути е iнтегрованими i взаемоза-лежними та домiнантно впливають на суспкьство. Таким чином, шституцюнальна парадигма в економiчнiй наущ формуе дослiдницьку програму, за яко'1 економжа визначаеться типом суспкьства та наявшстю iсторично стiйких iнституцiональних механiзмiв, що забезпечу-ють функцiонування економжи та суспкьства в цкому. Звцси науковi завдання економiчного аналiзу першо-чергово полягають у тому, щоб емпiрично виявити, опи-сати вцповцш iнституцiональнi чинники та визначити перспективи '1хнього розвитку.
Iнституцiйна структура свитого господарства на вск 'й рiвнях, так само, як i окремого нацiонального гос-подарства мае безпосередне значення для формування
органiзацiйних форм ведення економiчно! дiяльностi та темпiв економiчного зростання в краМ. Головнi аргу-менти на користь такого твердження можна викласти у таких положеннях:
+ економiчнi iнститути безпосередньо впливають на економiчне зростання, осккьки вони форму-ють систему мотивацiй ключових економiчних акторiв у суспiльствi: сприяють iнвестуванню у людський та штелектуальний капiтал, шновацп, органiзацiю виробничого процесу тощо. Великого значення для ведення економiчно! дшль-ностi набувають географiчнi та культурологiчнi фактори, яю також е основою мiждержавних вцмшностей у побудовi шституцшно! структури суспкьства, а отже, агрегованих темтв економiчного зростання, розподку ресурсiв, економiчного багатства; + економiчнi iнститути е ендогенними за своею природою та виражають колективний вибiр суспкьства. Але керуючись шдивцуальним ви-бором, рiзнi економiчнi iнститути можуть при-звести до нерiвномiрного розподку ресурсiв, яю здатний зiнiцiювати конфлiкт у суспкьствЬ У даному випадку перевагу матимуть т шди-вiди або групи шдивщв, iнституцiйний вибiр яких шдтриманий полiтично владою; + полiтичнi шститути також мають ендогенний характер, вони повкьно змшюються протягом тривалого перюду часу. Економiчнi результати кра!ни безпосередньо залежать як вiд 'й полiтич-ного устрою, так i в1д iндивiдiв, котрi фактично володiють полиичною владою й приймають по-лпичш рiшення. Полiтичнi iнститути мають як прямий, так i непрямий вплив на прийняття i застосування економiчних заходiв в краМ. Прямий вплив виявляеться очевидним. Якщо поль тична влада кра!ни зосереджена в руках одше! особи або невелико! групи людей, то внаслцок монополи на владу е достатньо важким завдан-ням забезпечити функцiонування економiчних iнститутiв, якi гарантують захист прав приватно! власноста оптимальний розподк ресурсiв, однаковi можливостi для населення кра!ни в користуваннi суспкьними благами [15].
ВИСНОВКИ
У сьогодншнш економiчнiй науцi пiд сутнiстю ш-ституци розумiють певнi звички та звича!, ментальний порядок у суспiльствi, неписан правила, що формують-ся в1д мiкрорiвня, а поняття «iнститут« розглядають як процес закршлення звича!в i звичок на макрорiвнi у фор-мi права й органiзацi!. В аграрнш сферi iнститути мають значно бкьший вплив, нiж в шших секторах економiки, через окрему ментальшсть скьського населення. У цен-трi цiе! ментальностi е взаемозв'язок людини та земл^ який формувався протягом столпъ. На жаль, в останш роки проблеми в даному ланцюжку в УкраМ значно посилились. Усе бкьше дае знати вкрив простих мешкан-цiв вiд земл^ 'й долi. Значне розширення агрохолдинпв
призводить до занепаду сощально'1 сфери села, шдви-щення piBHH безробiття, самозанятосп населення. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Чухно А. А. 1нституцюнальночнформацшна економн ка : пщручник / А. А. Чухно, П. М. Леоненко, П. I. Юхименко ; за ред. А. А. Чухна. - К. : Знання, 2010. - 688 с.
2. Лтаренко Г. Б. 1нституцшы чинники розвитку нацю-нальноТ шновацшноТ системи Укра'ши: проблеми методологи / Г. Б. Бтаренко // Вкник СумДУ. Сeрiя «Економiка«. - 2013. -№ 1. - С. 110 - 115.
3. Кузьминов Я. И. Курс институциональной экономики. Гл. 2 / Я. И. Кузьминов, К. А. Бендукидзе, М. М. Юдкевич. - М. : ГУ-ВШЭ, 2006.
4. Ostrom E. An agenda for the study of institutions / Е. Ostrom // Public Choice. - 1986. - Vol. 48. - No. 1. - P. 3 - 26.
5. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики / Д. Норт. - М. : Начала, 1997.
6. Schotter A. the Economic Theory of Social Institutions / А. Schotter. - Cambridge : Cambridge University Press, 1981.
7. Greif A. Economic History and Game Theory / А. Greif // A Survey Stanford Working Paper, 1996.
8. Веблен Т. Теория праздного класса / Т. Веблен. - М., 1984. - С. 202.
9. Бедрина Е. Введение в экономическую теорию / Е. Бе-дрина, О. Козлова, Т. Саламатова, А. Тонегин. - Екатеринбург : УГТУ-УПИ, 2009. - 212 с.
10. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег. Серия «Классики экономической науки - XX век« / Дж. М. Кейнс. - М. : Гели- Гелиос АРВ, 2002. - 352 с.
11. Одягайло Б. Генеза та глобалiзацiйна адаптивысть eкономiчноï системи (шституцюнальний тдхщ) / Б. Одягайло. -Л. : Магнолiя плюс, 2006. - 376 с.
12. Sargent T. Evolution and Intelligent Design / T. Sargent // American Economic Review. - 2008. - Vol. 98. - № 1. - P. 5 - 37.
13. Стиглиц Дж. Информация и изменение парадигмы экономической теории / Дж. Стиглиц // ЭКОВЕСТ. - 2003. - № 3 (Вип. 3). - С. 336 - 421.
14. Дюверже М. Основы тдходи до дослщження по-лггичних шститупв / М. Дюверже, М. Прело [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://djerelo.com/politology/129-suchasna-zarubizhna-politologia/7969-50-osnovni-pidhody-do-doslidzhennya-politychnyh-instytytiv-mdyuverzhe-mprelo
15. Acemoglu D. Institutions as the Fundamental Cause of Long-Run Growth / D. Acemoglu, S. Johnson and J. Robinson // NBER Working Paper. - No. 10481. - May 2004. - Р. 11.
REFERENCES
Acemoglu, D., Johnson, S., and Robinson, J. "Institutions as the Fundamental Cause of Long-Run Growth". NBER Working Paper, no. 10481 (2004).
Bedrina, E. et al. Vvedenie v ekonomicheskuiu teoriiu [Introduction to economic theory]. Ekaterinburg: UGTU-UPI, 2009.
Chukhno, A. A., Leonenko, P. M., and Yukhymenko, P. I. Insty-tutsionalno-informatsiina ekonomika [Institutional and information economy]. Kyiv: Znannia, 2010.
Diuverzhe, M., and Prelo, M. "Osnovni pidkhody do doslid-zhennia politychnykh instytutiv" [Basic approaches to the study of political institutions]. http://djerelo.com/politology/129-su-chasna-zarubizhna-politologia/7969-50-osnovni-pidhody-do-doslidzhennya-politychnyh-instytytiv-mdyuverzhe-mprelo
Greif, A. Economic History and Game Theory: A Survey Stanford Working Paper, 1996.
Keyns, Dzh. M. Obshchaia teoriia zaniatosti, protsenta i deneg [The General Theory of Employment, Interest and Money]. Moscow: Geli- Gelios ARV, 2002.
Kuzminov, Ya. I., Bendukidze, K. A., and Yudkevich, M. M. Kurs institutsionalnoy ekonomiki [Course of Institutional Economics]. Moscow: GU-VShE, 2006.
Nort, D. Instituty, institutsionalnye izmeneniia i funktsioniro-vanie ekonomiki [Institutions, Institutional Change and Economic Performance]. Moscow: Nachala, 1997.
Odiahailo, B. Heneza ta hlobalizatsiina adaptyvnist ekonom-ichnoi systemy (instytutsionalnyi pidkhid) [Genesis of globalization and adaptability of the economic system (institutional approach)]. Lviv: Mahnoliia plius, 2006.
Ostrom, E. "An agenda for the study of institutions". Public Choice, vol. 48, no. 1 (1986): 3-26.
Sargent, T. "Evolution and Intelligent Design". American Economic Review, vol. 98, no. 1 (2008): 5-37.
Stiglits, Dzh. "Informatsiia i izmenenie paradigmy ekono-micheskoy teorii" [Information and paradigm shift of economic theory]. EKOVEST, vol. 3, no. 3 (2003): 336-421.
Schotter, A. The Economic Theory of Social Institutions. Cambridge: Cambridge University Press, 1981.
Titarenko, H. B. "Instytutsiini chynnyky rozvytku natsional-noi innovatsiinoi systemy Ukrainy: problemy metodolohii" [Institutional factors of national innovation system of Ukraine: problems of methodology]. Visnyk SumDU. Seriia "Ekonomika", no. 1 (2013): 110-115.
Veblen, T. Teoriia prazdnogo klassa [Theory of the Leisure Class]. Moscow, 1984.
EE
CL
о
LU
I—
<c =n =r
o
<
о
Ш
