CC BY
35
УДК 330.101
ДО ПРОБЛЕМИ ВЖИВАННЯ ТЕРМ1Н1В «1НСТИТУТ» I «1НСТИТУЦ1Я В КОНТЕКСТ1 1НСТИТУЦ1ОНАЛЬНОГО АНАЛ1ЗУ
© 2014
ЛОЗИНСЬКА т. м.
УДК 330.101
Лозинська Т. М. До проблеми вживання термМв «шститут» i «iнституцiя» в контекст iнституцiонального аналiзу
Зважаючи на зростання останшм часом уваги з боку втчизняних учених до теори ¡нституц1ал1зму та враховуючи наявшсть певних методо-логчних прогалин щодо формування категор'шльного апарату i зд'шснення ¡нституцюнального анал'зу, метою статт'> е пор'вняння окремих тдход1в до пояснення соцiально-економiчного змкту поняття институт» i виявлення можливостей застосування iнституцюнального аналiзу в аграрнш сфер1 У статт'> вказуеться на недоцмьтсть формування терм'1нолог'1чного апарату та пояснення змкту термЫв виходячи лише iз заруб'жних практик i етимологисловесних символ'в. Об(рунтовуеться безтдставшсть паралельного вживання термЫв «'шститут» i «нсти-ту^я» для позначення форми сощально!взаемоди, що (рунтуеться на сукупностi формальних i неформальних обмежень, мехашзмах дотримання встановлених норм i тдпотдн'ш структурно-оргашзацшнш основi. Для цих цлей краще використовувати б'шьш вживаний терм'ш «'шститут». У тдсумку зазначаеться, що виходячи з едност'> органiзацiйноiта функционально!основи 'нститут'в, 'жтитуцюнальний анал'в доречно здйсню-вати в двох площинах: з точки зору кшьшсно!оцнки впливу снуючих правил на господарську д'тльшсть (анал'в нститу^онального забезпечен-ня); з точки зору ефективност'> функцонування органiзацiй (анал'в iнституцiональноiструктури). Подальш'> досл'дження можуть бути пов'язат iз розробкою теоретичних положень щодо анал'зу нститут'в i !х трансформацп тд впливом в'дносин власност'>; аналзу в'дносин власност'> як сусп'шьного нституту; анал'зу впливу 'нституту власност'> на розпод'ш ресурав у сустльстт; гармоюзацИсусп'шьних 'нститут'в. Ключов'! слова: 'нститут, нститу^ональний анал'з, нституцтальне забезпечення, iнституцiональна структура. Шп.: 16.
Лозинська Тамара Миколавна - доктор наук з державного управлшня, професор, зав'дувачка кафедри менеджменту, Полтавська державна аг-рарна академ'т (вул. Сковороди, 1/3, Полтава, 36003, Украна) E-mail: tnloz@rambler.ru
УДК 330.101
Лозинская Т. Н. К проблеме употребления терминов «институт» и «институция» в контексте институционального анализа
Принимая во внимание возрастание в последнее время внимания со стороны отечественных ученых к теории институциализма и учитывая наличие определенных методологических пробелов относительно формирования категориального аппарата и осуществления институционального анализа, целью статьи является сравнение отдельных подходов к объяснению социально-экономического содержания понятия «институт» и обоснование возможностей использование институционального анализа в аграрной сфере. В статье указывается на нецелесообразность формирования терминологического аппарата и объяснения содержания терминов исходя лишь из зарубежных практик и этимологии словесных символов. Обосновывается безосновательность параллельного употребления терминов «институт» и «институция» для обозначения формы социального взаимодействия, которая базируется на совокупности формальных и неформальных ограничений, механизмах соблюдения установленных норм и соответствующей структурно-функциональной основе. Для этих целей лучше использовать более употребляемый термин «институт». В итоге указывается, что исходя из единства организационной и функциональной основы институтов, институциональный анализ уместно осуществлять в двух плоскостях: с точки зрения количественной оценки влияния существующих правил на хозяйственную деятельность (анализ институционального обеспечения) и с точки зрения эффективности функционирования организаций (анализ институциональной структуры). Дальнейшие исследования могут быть связаны с разработкой теоретических положений относительно анализа институтов и их трансформации под влиянием отношений собственности; анализа отношений собственности как общественного института; анализа влияния института собственности на распределение ресурсов в обществе; гармонизации общественных институтов. Ключевые слова: институт, институциональный анализ, институциональное обеспечение, институциональная структура. Библ.: 16.
Лозинская Тамара Николаевна - доктор наук по государственному управлению, профессор, заведующая кафедрой менеджмента, Полтавская государственная аграрная академия (ул. Сковороды, 1/3., Полтава, 36003, Украина) E-mail: tnloz@rambler.ru
UDC 330.101
Lozynska T. M. On a Problem of Using the Terms "Institute" and "Institution" in the Context of Institutional Analysis
Considering the later increase of using the theory of institutionalism by local scientists, as well as certain methodological gaps in regard to the forming of categorical apparatus and carrying out the institutional analysis, the goal of the article is to compare specific approaches to the explanation of social and economic content of the term "institute" and to prove the impossibility of institutional analysis in the agrarian sphere. The article shows the unreasonableness of using the terms "institute" and "institution" to indicate the form of social interactions basing on the set of formal and informal restrictions, mechanisms of observing the established standards and respective structural and functional base. For this purpose is better to apply the term "institute" since it is more widely used. As a result, the article indicates that, considering the uniformity of organizational and functional base of institutes, the institutional analysis is to be carried out in two directions: from the standpoint of quantitative assessment of the influence of existing regulations on the economic activity (analysis of institutional cover) and from the standpoint of the effectiveness of organizations functioning (analysis of institutional structure). Future studies may be concerned with the development of theoretical provisions in regard to the analysis of institutes and their transformation under the influence of property relations; the study of property relations as a social institute; the analysis of the influence exerted by the institute of property on the allocation of resources in the society; the harmonization of social institutes. Key words: institute, institutional analysis, institutional, institutional cover, institutional structure. Bibl.: 16.
Lozynska Tamara M. - Doctor of Sciences (State Administration), Professor, Head of the Department of Management, Poltava State Agrarian Academy (vul. Skovorody, 1/3., Poltava, 36003, Ukraine) E-mail: tnloz@rambler.ru
Останшми роками в Укра!ш спостер!гаеться зро-стання уваги вчених до теори iнституцiоналiзму, помiтними е спроби застосувати и положення для пояснення економiчних явищ транзитивного перiоду. Причини тако! цiкавостi обумовленi наявнiстю тих самих проблем, яи намагалися подолати i власне розробники теори iнституцiоналiзму, а саме: обмеженiстю концепщ! ращона-лiзму та маржиналiзму в^носно сфери економiчно! теори (вчення про багатство) та iгноруванням соцiальних аспектов створення суспкьного багатства, домшантною складо-вою якого е сама людина - особистiсть.
Iнституцiональний аналiз разом iз методом ретро-спекцп найчастiше знаходить застосування для пояснення причинно-насл^кового зв'язку мiж змiною процесу (яви-ща), що вже в^булося, i змiною правил виконання процесу чи регулювання явища. У транзитивнш сощально-еко-номiчнiй системi, для яко! характерна швидка й наближена до тотально! змша формальних правил ведення господар-ського життя, бкьшо! ваги набувае прогнозування можли-вих змш конструктiв системи, обумовлених шститущйними трансформацiями. Особливо важливим iнституцiональний аналiз е по вiдношенню до господарського використання природних ресурйв, зокрема земл^ оскiльки вони склада-ють основу життедiяльностi людини, у результатi яко! ви-никають i закрiплюються (а згодом руйнуються) соцiальнi зв'язки, проявляються соцiальнi взаемодп, що спричиня-ють формування суспкьних iнститутiв.
Цкий ряд укра!нських i зарубiжних учених при роз-робленнi концепцiй економiчного розвитку або побудовi економiчних моделей намагаеться застосовувати положення шститущонально! теорп, якi певною мiрою долають со-цiальну вихолощенiсть неокласицизму. До них насамперед слд вiднести Т. Артьомову, А. Гальчинського, В. Гейця, Р. Ну-реева, К. Полань!, В. Полтеровича, Дж. Ходжонсона та ш..
Iнституцiональнi проблеми розвитку аграрно! сфери окреслюються в працях вiтчизняних науковцш-аграрниив: О. Загурського, О. Коваленка, Т. Ковальчук, М. Малiка, В. Мамчур, О. Супруна, О. Шпикуляка, П. Юхименка та iн. Слiд зазначити, що розширення предмету економiчного аналiзу за рахунок включення до нього шститутш i, обу-мовлене цим, його ускладнення, змушують учених щоразу звертатися до уточнення змгсту поняття «iнститут», про-понувати бiльш чiткi його дефшщп та вводити в науковий оби новi термiни на зразок «iнституцiоналiзацiя», «шсти-туцiональна основа» тощо. З одного боку, таи науковi дис-курси додають нових знань i поглиблюють шститущональ-ну теорiю, а з шшого - е дискусшними та суперечливими, оскiльки вiдображають суб'ективну точку зору конкретного вченого, який спираеться на власний емтричний досв^. Ще бкьш проблематичним е розроблення прикладних ас-пектiв застосування положень шститущонально! теори.
Метою статт е порiвняння окремих пiдходiв до пояснення соцiально-економiчного змiсту поняття «шститут» i виявлення можливостей застосування шститущонального аналiзу в аграрнiй сферь
На даний час у вггчизнянш науковiй лiтературi широкий вжиток знаходять термши «iнституцiя» та «шститут», школи як синонiми [1; 2], але досить часто як поняття, рiзнi за змiстом [3; 4; 5].
Синтез основних в^мшностей i подiбностей у тдхо-дах вггчизняних науковцiв до трактування базових понять iнституцiалiзму дозволяе розмежувати !х таким чином:
1. Поняття «шститут» i «шститущя» не розрiзняють-ся за змгстом i розглядаються як Ha6ip формальних i нефор-мальних правил i норм («шституцшне забезпечення формування й розвитку аграрного ринку передбачае юнування певних норм i правил (шституцш та iнститутiв)» [6, с. 162]).
2. Поняття «шститут» i «шститущя» не ототожню-ються, але при цьому науковщ по рiзному трактують в^-мiнностi мiж ними, наприклад:
+ «шститущя» розглядаеться як звичай, заведений порядок, а «шститут» - порядок, закршлений у формi закону або установи [4; 7]; + «шститущя» iдентифiкуеться як «статусна функ-цiя» - сощальна функцiя, закрiплена за носiями певних статусш (закрiплення, певно, може мати фор-мальний i неформальний характер), а «шститут» розглядаеться як абстрактна функщональна модель органiзацiй, що фжсуе !х видовий статус [3].
3. Використовуеться лише термш «шститущя» у зна-ченнi «сукупнiсть формальних i неформальних правил», а структурно-оргашзащйне оформлення цих правил, яке в межах шших пiдходiв називаеться «институтом», у даному разi розглядаеться як «шституцшне середовище» [8].
4. Вживаеться лише термш «шститут», який трак-туеться як соцiально-економiчне утворення, що е «... системою формальних (законодавчо-нормативних) та (або) неформальних (морально-етичних) норм, спрямованих на впорядкування певно! соцiально-економiчноï сфери, як через обмеження поведшки шдивщв та суб'ектш економiч-них вiдносин забезпечують Г! передбачувашсть, визначають взаемовiдносини мiж ними, а також сукупшсть механiзмiв забезпечення дотримання в^пов^них правил (примусу та контролю) i органу (установа, оргашзащя), який би забез-печував реалiзацiю цих механiзмiв» [1, с. 19].
В останньому випадку дефшщя термiна «шститут» вмщуе в собi розумiння едност функцiональноï i структурно! основи, формально! та неформально! взаемодп суб'екпв соцiально-економiчних вiдносин.
Такий стан справ iз формуванням категорiального апарату шститущонально! теорп породжуе певний термiнологiчний волюнтаризм, що ускладнюе здш-снення шститущонального анашу, осккьки предмет аналь зу або надто звужуеться (до сукупност лише неформальних правил), або, напроти, стае надто широким i неконкретним. Тому все ще залишаеться потреба в уточненш змкту понять шститущонально! теорп, необх^них для наукового тзнан-ня соцiально-економiчних явищ.
Посилаючись на досл^ження росiйських учених О. 1ншакова та Д. Фролова, якi обгрунтовують доцiльнiсть розмежування понять «iнститут» i «шститущя» наявшстю рiзних англомовних !х аналогш («institute» i «institution»), сл1д зазначити, що обидва англомовнi термши в жодно-му зi словниив не перекладаються так, як це пропонують вказанi автори. У великому сучасному англо-росшському, росiйсько-англiйському словнику слово «institute» пере-кладаеться як: а) шститут; б) започатковувати, починати, а «institution» - суспкьство, органiзацiя, установа [9]. В ан-гломовнiй практищ обидва слова використовують для по-значення певних органiзацiйних структур, але «institute», виходячи iз тлумачень, наведених у кембриджському та ок-сфордському словниках, використовуеться по в^ношенню до оргашзащй з дуже вузькими науковими, освггшми або iншими цiлями (науково-досл^ний iнститут); «institution»
ÇS
CL О
LU
I— <
=П ZT
о
<
о
Ш
вживаеться для позначення оргашзацш, яи в^нрають по-мiтну роль у суспiльствi (церква, парламент тощо).
Таким чином, обстоюючи думку, що iнституцiï - це правила, а шститути - структурно-оргашзацшне оформлення правил, абсолютно безтдставно звертатися до англомовних термшш, жоден з яких не мютить у собi вiдповiдного змiсту. Водночас стае цкком зрозумко, чому Д. Норт в оригшал назви пращ «1нституцп, iнституцiйнi змiни i функщонуван-ня економiки» [10] використовуе саме термш «institution». 1нша справа, що Д. Норт, анамзуючи переважно економiчнi iнститути, виходить за межi лише к органiзацiйних аспектов, що видаються йому завузькими для пояснення в^мшностей у функщонуванш економiк рiзних краш, яке забезпечуеться схожими органiзацiями (мшстерствами, бiржами, спкками тощо), але за допомогою рiзних правил, особливо слабко-формалiзованих або неформалiзованих зовсiм.
Вукрашськш мовi, на вiдмiну вiд англшсько!, як для позначення вузькоспецiалiзованих наукових i ос-вiтнiх закладiв, так i для ^ентифжащ! значущих, структурованих за допомогою сукупностi органiзацiй, сустльних взаемозв'язюв використовуеться термiн «ш-ститут». Звiдси: iнститут як навчальний заклад (шститут пiслядипломноï освiти); як структурний шдроздк ушвер-ситету (iнститут економжи та бiзнесу); як наукова установа (науково-досл^ний iнститут) i як сощальна модель забез-печення певно! функщонально! взаемодй людей (iнститут власностi; шститут парламентаризму; шститут йм'! тощо). В останнш iнтерпретацiï поняття «iнститут» виходить за межi лише визначення функщонального статусу оргашза-ц11, а передбачае ще й врахування правових, сощальних, адмшютративних та iнших основ юнування й розвитку в1д-повiдного шституту. Так, iнститут власностi Грунтуеться на правових конститущйних засадах, якi конкретизують-ся в законах, iнших нормативних документах; передбачае здшснення цiлого спектру правових (в^чуження, успад-кування тощо), економiчних (господарське використання, оподаткування, ощнювання тощо ), екологiчних (контроль викидiв, озеленення, очищення) та iнших процедур; забез-печуе реалiзацiю, захист i узгодження економiчних штере-сш шдив^а, соцiальних груп i держави в щлому. Такий розширений соцiально-економiчний змют поняття «шсти-тут», що закршився в украïнськiй науковiй лiтературi, дуже близький до уявлень Д. Норта, з пею лише рiзницею, що вчений здшснив спробу вiдокремити правила в^ !х орга-нiзацiйного оформлення, запропонувавши першi називати «iнститутами» (в украшському перекладi - «шститущя-ми»), а друге - «iнституцiйними одиницями» [10, с. 13].
Слiд зазначити, що в офщшнш украïнськiй мовi ра-дянського перiоду слово «шститущя» не вживаеться [1], але i в новггшх економiчних словниках чи енциклопедiях не наводиться його тлумачення [12; 13]. Можна припустити, що активне використання термша «шститущя» з кшця ХХ ст. пов'язано як з прагненням «украïнiзувати» мовно-наукове середовище, так iз намаганням щоточнше iнтерпретувати засобами мови змiстовне навантаження того сощально-го явища, яке в англшськш мовi позначаеться термшом «institution». Украïнiзацiя термiна «iнститут» призвела до порушення iснуючоï мовно! угоди щодо семантичного визначення цього поняття i вживання у науковому обиу понять «iнститут» i «шститущя», здебкьшого як синонiмiв, навiть у тих випадках, коли автори прагнуть закршити цi мовнi знаки за рiзними смислами. Так, М. Малж i О. Шпикуляк,
розумiючи тд iнституцiями «... звича! порядок у сустль-ствi, правила...» [4, с. 170] (тобто, лише неформальш нор-ми, на в^мшу вiд Д. Норта, який розглядав !х у сукупност з формальними), а тд iнститутами - закрiплення iнститу-щй «^ у виглядi нормативного акта, у формi органiзацi! або установи» [Там само], дам закони в^носять i до iнститутiв i до шститущй; ментальнiсть, звича! та традицп чомусь до не-формальних шститупв (про якi взагалi не може бути мови з точки зору авторського визначення поняття «шститут»), а формальш шститути подкяють лише на економiчнi та по-лiтичнi, тодi як iнститут, насамперед, е сощальним утворен-ням. Виходячи з визначення, запропонованого даними авторами [4, с. 170], не можна вважати шститутами власшсть, управлшня, працю, грош^ конкуренцiю тощо, оскiльки цi широко вживаш економiчнi категорЦ не можна взнести нi до законiв, ш до органiзацiй, нi до установ. Так само !х не можна вважати й шститущями (правилами, нормами, зви-чаями - формальними, неформальними чи разом узятими). Проте, словосполучення «шститут власностЬ, «шститут ймЪ> чи «iнститут тдприемництва» активно використову-ються в економiчнiй лiтературi та !х смисли сприймаються дещо iнакше, нiж це тлумачать вказанi ученi.
Усi наведенi методолопчш пiдходи до формулювання категорiального апарату шститущонально! теорЦ, як i у бага-тьох iнших випадках наукового пiзнання, не можна розгля-дати через призму хибносп, iстинностi чи суперечливосп у зв'язку з в^сутшстю критерiю хибностi чи iстинностi. Тому штерпретацп змiсту термiнiв «iнститут» i «iнституцiя» за-лишаються суб'ективними штроспекщями окремих авторiв, якi вимушенi майже в кожнш статтi пояснювати, що вони мають на уваз^ коли вживають вказанi поняття.
По суп, мова йде про неявне (контекстуальне) визначення, в якому змкт поняття встановлюеться виходячи з його вживання у конкретних контекстах.
Окреслеш методолопчш проблеми шститущонально! теорЦ надто ускладнюють проведення шсти-тущонального аналiзу на практицi. У всякому ви-падку, у бiльшостi наукових публжащй лише вказуеться на дощльшсть застосування такого аналiзу, але сам вш не використовуеться. З нечиистю визначення предметно! сфе-ри пов'язаш рекомендацй, що стосуються вдосконалення iнституцiонально! основи економiки, якi мають надзвичай-но рiзноманiтну спрямованiсть i стосуються: реформуван-ня економiки, удосконалення законодавства, розвитку ко-операцЦ й професшних об'еднань, усунення цiнового диспаритету, захисту конкуренцп, державно! тдтримки тощо. Унаслiдок методологiчно! плутанини до предмету шститу-цiйного аналiзу науковщ вiдносять широку гамму соцiаль-них явищ, процейв, iнструментiв - в^ нормативних актiв i господарських контрактов до таких складних конструкцiй, як в^носини власностi та соцiальний каттал.
Такий стан методологiчного розроблення змютов-них аспект1в iнституцiоналiзму у вггчизнянш економiчнiй науцi не дозволяе провести навггь компаративний аналiз низки досл^жень щодо iнституцiонального забезпечення окремих сфер економжи, зокрема аграрно!, оск1льки вони страждають на в^сутшсть виявлення чиких причинно-наслiдкових зв'язкiв мiж шститутами та результатами гос-подарсько! дiяльностi, якi детермiнуються великою к1ль-истю iнших чинникiв (цiнами, технологiею, оргашзащею, ступенем державно! пiдтримки, конкуренцiею тощо).
Якщо докладнше вивчити роботу Д. Норта «1нсти-туцп, iнституцiйна змша та функщювання економiки» [10], то стае зрозумко, що поняття institution ( у œpe^^i I. Дзю-ба - шститущя) вш не ототожнюе з оpганiзацiями (у Норта - з шститущональними одиницями), але й не вульгаризуе його змгст, зводячи лише до сукупностi правил i норм.
Institution за Д. Нортом - це «... придумаш людьми обмеження, яи спрямовують людську взаемодiю у певне piчищe...» [10, с. 11], «... визначають та обмежують сукуп-нiсть ваpiантiв вибору для шдишда ...» [Там само, с. 12].
Лейтмотивом досл^ження Норта е ^ея про те, що ефектившсть peалiзацiï прав власностi досягаеться за умо-ви створення тако'1 сукупностi обмежень, якi мiнiмiзують трансаксакцшш (нeвиpобничi) витрати, що разом iз транс-фоpмацiйними (виробничими) витратами визначае загаль-ну eфeктивнiсть господарсько'1 дiяльностi.
Така контeкстуальнiсть, безумовно, виводить змкт поняття institution на надоpганiзацiйний piвeнь, але не розривае зв'язку з оргашзащями, оскiльки частина обмежень е результатом внутршньооргашзацшно'1 дiяльностi. Базову онову institution складае законодавча система щодо peалiзацiï прав власностi (хоча неформальш обмеження, на думку Д. Норта, е важливим з точки зору забезпечення стiйкостi усiеï соцiально-eкономiчноï системи), а це св^-чить про зростання pолi держави в економщ пiд впливом розширення масштабiв виробництва i ускладнення об-мшв: «... величезна eкономiя у наглядi за дотриманням i виконанням угод та контракпв, пов'язана з масштабами дь яльностi, досягаеться державою як третьою стороною, що використовуе для ще'1 мети пpимусовi засоби» [Там само, с. 78]. Шдкреслюючи значення державного регулювання господарсько'1 дiяльностi (встановлення правових обмежень), Д. Норт зазначае: «... не можна мати продуктивного суспкьства з високими доходами за умов полiтичного без-ладдя» [Там само, с. 50].
Таким чином, можна констатувати, що на сучасному етат розвитку суспкьства жоден шститут не може бути створений без участ держави, тому здшсню-ючи iнституцiональний аналiз, перш за все, необх^но ви-явити пpичинно-наслiдковi зв'язки мiж ухваленням дер-жавноуправлшських piшeнь i результатами господарсько'1 дiяльностi, тобто iнституцiональний аналiз е м1ждисци-плiнаpним iнстpумeнтом дослiджeння, оскiльки одночасно торкаеться предметних сфер принаймш двох наук, еконо-мiки та державного управлшня. Схожо'1 думки дотриму-ються й iншi вчeнi, зазнаючи, що «... iнституцiоналiзм - це не чиста eкономiчна тeоpiя, а досл^ження, що проводяться на стику piзних наук» [15, с. 379].
Поглиблене вивчення сучасних наукових праць з ш-ституцiоналiзму все бiльшe схиляе до думки, що шститут -це певна форма сощально'1 взаемодп людей, яка за основни-ми ознаками проявляеться у багатьох крашах. Виходячи з цього доцкьно приеднатися до точки зору таких учених, як В. Геець, В. Мокряк i Е. Мокряк, К. Поланы, яи розумшть тд iнститутами соцiоeкономiчнi, соцiокультуpнi, сощопо-лiтичнi тощо регулятори. Зокрема, К. Поланы, критикуючи ринок, пише: «Подiбний шститут не ми1 би пpоiснувати скiльки-нeбудь довго, не зруйнувавши при цьому людську та природну субстанщю спкьность..» [16, с. 14]. Водночас, описуючи соцiополiтичнi регулятори, автор зазначае, що «... системи в^пов^них заходш утворили потужнi шсти-тути, покликанi контролювати вплив ринку на працю, землю i грошЬ [Там само, с. 90].
П^сумовуючи вищевикладене, можна зауважити, що використання в науковш лiтературi двох тер-мш1в - «iнститут» i «шститущя» - не лише не вносить шчого нового в теорш iнституцiоналiзму, а й по-роджуе методолопчну плутанину, наслiдком яко! е поши-рення практики використання контекстуальних дефшщш цих понять. У зв'язку з цим у сферi наукового тзнання до-цiльним е використання термша «iнститут», пiд яким слiд розумти складну суспiльну форму людсько! взаемодп, що Грунтуеться на сукупностi формальних i неформальних обмежень, механiзмах дотримання встановлених норм i вiдповiднiй структурно-оргашзацшнш основi. Функщо-нальний бiк тако! взаемодп забезпечуеться правилами й нормами (формальними та неформальними), а структур-ний - органiзацiями (iнституцiональними одиницями). Виходячи з тако! змктовно! характеристики термша «институт» бкьшо! об'ективносп набувають такi поняття, як «шститут власностЬ, «iнститут банкрутства», «iнститут конкуренцп», i !х використання стае правомiрним. У випад-ку ж закршлення двох термiнiв («iнститут» i «шститущя») з рiзними смислами вживання наведених i багатьох iнших словосполучень стае некоректним через неможливють !х в^несення як до правил (обмежень), так i до органiзацiй (iнституцiональних одиниць).
Схожо! думки щодо едностi функщонально! та орга-нiзацiйно'l основи поняття «шститут» як сощально! реаль-ност певного конкретно-iсторичного перiоду розвитку людсько! спкьноти дотримуються вченi 1нституту еконо-мiки та прогнозування НАН Укра'ни, зазначаючи, що ш-ститут - це обмеження, «... але розгорнуте в систему правил, норм, процедур, закошв, оргашзацш, установ тощо i згорнуте попм в одне поняття. Категорiею, що закрiплюе попереднш рух i перетворюе його в основу для наступного, е установа... Саме з категорiею установи в^буваеться за-крiплення власного змiсту шституту, який починае проду-кувати власш iнституцiональнi форми» [17, с. 32].
Тому шститущональний аналiз доцiльно здшснюва-ти у двох площинах: з точки зору ккьисно! оцiнки впливу кнуючих правил (обмежень) на господарську дiяльнiсть (аналiз iнституцiонального забезпечення) i з точки зору ефективностi функщонування органiзацiй (аналiз шститу-щонально! структури). Аналiз iнституцiонального забезпечення може бути конкретизовано завдяки класифжацп формальних обмежень на таи, що встановлюються державою, i таи, що е продуктом дiяльностi самих економiчних суб'екпв (контракти, умови постачання, зобов'язання, про-цедури тощо). Практика св^чать, що дiя ринкових шсти-тугш пiд впливом рiзного iсторичного досв^у оргашзащ! господарського життя, а отже i культури людських вза-емин, ментальностi, моральних принцип1в тощо, набувае доволi специфiчних рис, а школи суттево спотворюеться в порiвняннi з !х використанням в шших кра'нах.
Спотворення, що отримали в економiцi назву «шсти-туцшних пасток» в УкраМ, детермiнованi, зокрема, ста-новленням iнституту приватно! власност на землю.
Приватновласницький детермiнiзм, у свою чергу, по-роджено деилькома обставинами:
+ розподиьним, а не створювальним характером формування шституту власностi на землю, що, безумовно, шяк не вплинуло на розмiр суспкьно-го багатства, але сприяло швидкому формуванню майново! нерiвностi як суб'ектiв господарюван-ня, так i окремих громадян. По-перше, розподiл
роздержавлено! власносп, за якими б методиками вш не здiйснювався, усе рiвно не забезпечив повного доступу до цього процесу вйх громадян, а, по-друге, уже на етат первинного перерозподь лу власностi почали створюватися тiньовi доходи у виглядi незадекларованих заробiтних плат, ди-вiдендiв тощо.
За висновками I. Крючково!, близько 80 % тiньових доходiв закумульовано у тiй частинi реального сектора економжи, який представлено домогосподарствами. I хоча для земельно! власностО конкретизовано! у виглядi певно! земельно! дкянки, створюванiсть е не притаман-ною, та все ж прикладена до не! праця може створити нову цшшсть (додану вартiсть), бiльша частина яко! вилучаеть-ся з аграрного сектора через «ножищ» щн. Не трудовий, а розподкьний характер формування шституту земельно! власностi в аграрному секторi економiки Укра!ни, при всш пошанi до тих людей, яи десятирiччями працювали на зем-лi та зрештою стали !! власниками в результат звичайного розподку земель колгоспОв i радгоспОв, породив вОдповкне ставлення до приватно! власностi, мало схоже з повагою -значною мiрою, воно е негативним;
+ неоднорiднiстю земельних диянок за 1х корисни-ми властивостями, використання яких для рОз-них суб'ектОв власност пов'язано з рiзною ккьис-тю витрачених ресурсов i працi, що дуже швидко призвело до формування економОчно! нерiвностi та створення переваг одного власника в порОвнян-ш з шшим, а отже й надання йому бкьшо! еконо-мОчно! влади.
Справедливостi ради слОд зазначити, що передача скьськогосподарських земель у власшсть здшснювалася з урахуванням и кадастрово! оцшки, що на практиц привело до розподку землевласникОв на тих, хто володОе мен-шими за розмОром, але кращими за родючктю земельними дкянками, О тих, хто мае у власност бкьшО за розмОром дкьники пршо! за властивостями земль Неважко зрозу-мОти економОчну невипдшсть такого розподку: мало того, що кожен гектар пршо! землО потребував бкьших вкладень для вирОвнювання !! родючостО чого не завжди вдавалося досягти, так ще й самих цих гектаров необхОдно було обро-бляти больше. Безумовно, економОчна нерОвшсть е Оманент-ною ознакою кашталютично! системи господарювання, але прихована за цим економОчна влада е джерелом лобшвання штересОв великих катталгстав, зрощення бОзнесу О влади -з уйма, витжаючими з цього негативними наслОдками;
+ змшою мотивацш землевласнитв, бкьшють Оз яких так О не стала землекористувачами, О земле-користувачОв, позбавлених вкповкальносп за земельну власшсть, результатом чого стало при-таманне обом сторонам домшантне прагнення до отримання прибутку. Державна ж влада так О не спромоглася створити надшш мехашзми регулю-вання земельних вОдносин, яю б мшмОзували на-слОдки опортушстично! поведшки землевласникОв О землекористувачОв; + неефективтстю державноь влади щодо встанов-лення правил i обмежень використання земельно1 власностг", наслОдком яко! е диспаритетшсть вк-носин мОж суб'ектами аграрного ринку, його мо-нополОзащя, незадовкьна кон'юнктура ринку, тд-вищення цш на продовольство, лобшвання сво!х штересш великими землекористувачами тощо.
Формально встановлеш обмеження щодо реалОзаци права власност на дкянки земель скьськогосподарсько-го походження обумовили спонтанне формування такого порядку взаемодО! економОчних суб'ектОв, в якому вОдобра-жаеться спотворення економОчних вОдносин, викликане процесом перерозподку економОчно! влади. Це, зокрема, вткюеться у використанш нелегальних або натвлегальних схем вОдчуження земель скьськогосподарського призна-чення, занижент розмОру орендно! плати внаслОдок пере-мщення економОчно! влади вОд землевласниюв до земле-користувачОв тощо.
У цкому слОд констатувати, що шституцшна система суспкьства суттево залежить вОд структури розподку власност в усОх секторах економжи, що потребуе бкьш детального вивчення кнуючих О можливих обмежень стосов-но !! використання. Перш за все, це важливо з точки зору гармошзацп сустльних вОдносин О збереження потенщалу для сустльного розвитку.
ВИСНОВКИ
Отже, з метою уникнення методолопчно! плутанини дощльно вОдмовитися вОд вживання в науковш лпературО термшв «шститут» О «шститущя» Оз закршленням за ними рОзних смислОв. Використання термша «шститут», тд яким слд розушти складну суспкьну форму людсько! взаемодп, що Грунтуеться на сукупност формальних О неформальних обмежень, мехашзмах дотримання встановлених норм О правил О вкповкнш структурно-оргашзацшнш основО, е бОльш коректним О дозволяе подолати певну нечггисть предметно! сфери шститущонального аналОзу. Для здш-снення ОнституцОонального аналОзу важливою е класифжа-цОя ОнститутОв, насамперед розподОл формальних правил О обмежень на п, що встановлюються державою, О п, що про-дукуються безпосередньо економОчними суб'ектами.
Приватновласницький детермОнОзм шститущонального забезпечення, обГрунтований у статп, викликае потребу в подальших дослОдженях, пов'язаних Оз розробкою теоретичних положень щодо аналОзу ОнститутОв (шститущонального забезпечення та шститущонально! структури) О !х трансформацО! пОд впливом вОдносин власностО; аналОзу самих вОдносин власностО як специфОчного суспОльного шституту; аналОзу впливу Онститут1в на розподОл ресурс1в у суспОльствО та !х використання, гармонОзацО! суспОльних вОдносин на основ! вдосконалення Онститут1в. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Концуров О. lнституцiоналiзм як теоретико-методо-логiчнi засади сучасних реформ / О. Концуров // Економка УкраТни. - 2011. - № 5. - С. 15 - 22.
2. Артьомова Т. 1нституцшш пастки ринковоТ трансфор-мацГТ i уроки для УкраТни / Т. Артьомова // Економка УкраТни. -2011. - № 12. - С. 36 - 45.
3. 1ншаков О. В. 1нститу^я - ключ до розумшня еконо-мiчних iнститутiв / О. В. 1ншаков, Д. П. Фролов // Економiчна тео-рГя. - 2011. - № 1. - С. 52 - 62.
4. Малк М. 1нститути та ЫституцГТ у розвитку аграрноТ сфери економiки / М. Малк, О. Т. Шпикуляк // Економка АПК. -2011. - № 7. - С. 169 - 176.
5. Гайдай Т. В. Неоiнституцiоналiзм та його аналггично-дошдницький потен^ал / Т. В. Гайдай // Економка УкраТни. -2003. - № 9. - С. 60 - 66.
6. Мамчур В. А. 1нституци та «сусптьний розмф» аграрного розвитку / В. А. Мамчур // Економка АПК. - 2011. - № 10. -С. 161 - 166.
7. Майбурд Е. М. Введение в историю экономической мысли. От пророков до профессоров / Е. М. Майбурд. - М. : Дело; Вита-Пресс, 1996 - 568 с.
8. Ущаповський Ю. КиТвська економтна школа Х1Х ст. у контекст зародження ¡нституцюналвму / Ю. Ущаповський // Економка УкраТни. - 2012. - № 2. - С. 70 - 79.
9. Большой современный англо-русский, русско-английский словарь / Составитель Сиротина Т. А. - М. : Издательство «Бао - ПРЕСС», 2001. - 688 с.
10. Норт Д. 1нституцп, ¡нституцшна змша та функцюну-вання економки / Д. Норт / Пер. з англ. I. Дзюб. - К. : Основи, 2000. - 198 с.
11. Ганич Д. И. Русско-украинский и украинско-русский словарь / Д. И. Ганич, И. С. Олейник. - К. : Радянська школа, 1984. - 463 с.
12. Осовська Г. В. Економтний словник / Г. В. Осовська, О. О. Юшкевич, Й. С. Завадський. - К. : Кондор, 2009. - 358 с.
13. 1нститут [Електронний ресурс] - Режим доступу : http: uk.wikipedia.ord/wiki/corpus_iur.s_civilis
14. 1стор1я економки та економiчноТ думки : навч. поаб. / [О. Ю. Амосов, В. В.Калюжний, В. Л. МЫенко та ¡н.] ; за заг. ред. д. е. н., проф. А. Ю. Амосова. - Х. : Видавництво Хар Рi НАДУ «Ма-пстр», 2009. - 408 с.
15. Поланьи К. Великая трансформация: политические истоки нашого времени / К. Поланьи. - СПб. : Алетейя, 2002. -320 с.
16. Институциональная архитектоника и динамика экономических преобразований / Под ред. д-ра экон. наук А. А. Гриценко. - Х. : Форт, 2008. - 928 с.
REFERENCES
Mayburd, E. M. Vvedenie v istoriiu ekonomicheskoy mysli. Ot prorokov do professorov [Introduction to the history of economic thought. From the prophets to professors]. Moscow: Delo; VitaPress, 1996.
Mamchur, V. A. "Instytutsii ta «suspilnyi rozmir» ahrarnoho rozvytku" [Institutions and "social size" Agricultural Development]. Ekonomika APK, no. 10 (2011): 161-166.
Nort, D. Instytutsii, instytutsiina zmina ta funktsionuvannia ekonomiky [Institutions, institutional change and economic development]. Kyiv: Osnovy, 2000.
Osovska, H. V., Yushkevych, O. O., and Zavadskyi, Y. S. Ekono-michnyislovnyk [Dictionary of Economics]. Kyiv: Kondor, 2009.
Polani, K. Velikaia transformatsiia: politicheskie istoki nasho-go vremeni [The Great Transformation: the political origins of our time]. St. Petersburg: Aleteyia, 2002.
Ushchapovskyi, Yu. "Kyivska ekonomichna shkola KhIKh st. u konteksti zarodzhennia instytutsionalizmu" [Kyiv School of Economics of the nineteenth century. in the context of the emergence of institutionalise!]. Ekonomika Ukrainy, no. 2 (2012): 70-79.
ZT
Artyomova, T. "Instytutsiini pastky rynkovoi transformatsii i uroky dlia Ukrainy" [Institutional traps and Market Transformation Lessons for Ukraine]. Ekonomika Ukrainy, no. 12 (2011): 36-45.
Amosov, O. Yu., aliuzhnyi, V. V., and Minenko, V. L. Istoriia ekonomiky ta ekonomichnoi dumky [History of economics and economic thought]. Kharkiv: Mahistr, 2009.
Bolshoy sovremennyy anglo-russkiy, russko-angliyskiy slovar [Large modern English-Russian, Russian-English dictionary]. Mos- ^
cow: Bao - PRESS, 2001. CD
Ganich, D. I., and Oleynik, I. S. Russko-ukrainskiy i ukrainsko-russkiyslovar [Russian-Ukrainian and Ukrainian-Russian dictionary]. ^^
Kyiv: Radianska shkola, 1984.
Haidai, T. V. "Neoinstytutsionalizm ta ioho analitychno-doslidnytskyi potentsial" [Neoinstytutsionalizm and its analytical and research capacity]. Ekonomika Ukrainy, no. 9 (2003): 60-66.
Inshakov, O. V., and Frolov, D. P. "Instytutsiia - kliuch do q
rozuminnia ekonomichnykh instytutiv" [Institution - the key to ^
understanding economic institutions]. Ekonomichna teoriia, no. 1 (2011): 52-62.
"Instytut" [Institute]. http:uk.wikipedia.ord/wiki/corpus_iur.s_
civilis
Institutsionalnaia arkhitektonika i dinamika ekonomicheskikh preobrazovaniy [Architectonic and institutional dynamics of economic transformation]. Kharkiv: Fort, 2008.
Kontsurov, O. "Instytutsionalizm iak teoretyko-metodolo-hichni zasady suchasnykh reform" [Institutionalism as a theoretical and methodological foundations of modern reforms]. Ekonomika Ukrainy, no. 5 (2011): 15-22.
Malik, M., and Shpykuliak, O. T. "Instytuty ta instytutsii u roz-vytku ahrarnoi sfery ekonomiky" [Institutes and institutions in the development of agriculture]. Ekonomika APK, no. 7 (2011): 169-176.
