CC BY
32
УДК 330.837
1НСТИТУЦ1ЙНИЙ ДИЗАЙН РИНКУ КАП1ТАЛ1В ЯК ЕКОНОМ1ЧНА КАТЕГ0Р1Я
© 2014
ПАИМАНОВА В. А.
УДК 330.837
Пайманова В. А. 1нституцшний дизайн ринку капiталiв як eKOHOMi4Ha категор!я
Мета cmammi полягае в розкриттi змсту ¡нституцшного дизайну ринку кап1тал1в в умовах в1дсталост1 ¡нституцшного середовища, коли сам ринок каттал'в зовншньо виглядае, як ринки розвинених кран. Були розглянутi основн передумови формування нституцшного дизайну ринку каттал'в в УкраЫ, можлив'> труднощi його проведення, а також зумовлена його необхiднiсть при формування 'нститут'в для забезпечення ефективностi процесу 'тститутотворення. У результатi дотдження визначено сутшсть iнституцшного дизайну ринку каттал'в як процесу цлеспрямованого формування нститу^йного устрою з метою створення ефективного, гармоншного нститу^йного середовища. 1нститу^й-ний дизайн е творчим процесом побудови iнституцiйноiсистеми, коли '¡^титу^йна архтектонка як цшна структура 'тститут'ю виступае у вигляд результату нститу^йного дизайну як процесу д'тльност'! сустльства зi створення iнституцiйноi архтектонки. Перспективами по-дальшого досл'дження в даному напрямку е визначення шляж здшснення iнституцшного дизайну ринку каттал'в, виявлення ступеню впливу iнституцiйних чинниюв, що суттево впливають на розвиток цього ринку, здшснення адекватно! iх оцнки при прийняттi управл'тських ршень на мiкро- та макрор'внях.
Ключов'! слова: тститу^йний дизайн ринку каттал'в, нститу^йне середовище, архтектонка, 'тститутотворення. Ббл.: 11.
Пайманова Викторiя АнатолИвна - астрантка, кафедра економiчноiтеорПта економiчнихметод'в в управлшш, Хармвський нацональний уш-верситет iм. В. Н. Карата (пл. Свободи, 4, Харщ 61022, Укртна) E-mail: V_Paimanova@hotmail.com
УДК 330.837
Пайманова В. А. Институциональный дизайн рынка капиталов как экономическая категория
Цель статьи состоит в раскрытии содержания институционального дизайна рынка капиталов в условиях отсталости институциональной среды, когда сам рынок капиталов внешне выглядит, как рынки развитых стран. Были рассмотрены основные предпосылки формирования институционального дизайна рынка капиталов в Украине, возможные трудности его осуществления, а также обусловлена его необходимость при формировании институтов для обеспечения эффективности процесса институтообразования. В результате исследования определена сущность институционального дизайна рынка капиталов как целенаправленного процесса формирования институционального устройства с целью создания эффективной и гармоничной институциональной среды. Институциональный дизайн является творческим процессом построения институциональной системы, когда институциональная архитектоника как целостная структура институтов выступает в виде результата институционального дизайна как процесса деятельности общества по созданию институциональной архитектоники. Перспективами дальнейших исследований в данном направлении являются определение путей осуществления институционального дизайна рынка капиталов, выявление степени влияния институциональных факторов, которые существенно влияют на развитие этого рынка, осуществление их адекватной оценки при принятии управленческих решений на микро- и макроуровнях.
Ключевые слова: институциональный дизайн рынка капиталов, институциональная середа, архитектоника, институтообразование. Библ.: 11.
Пайманова Виктория Анатольевна - аспирантка, кафедра экономической теории и экономических методов в управлении, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: V_Paimanova@hotmail.com
UDC 330.837
Paimanova V. A. Institutional Design of the Capital Market as an Economic Category
The purpose of the article is to reveal the content of the institutional design of the capital market in terms of backwardness of the institutional environment, where the capital market itself externally looks like the markets of developed countries. The main prerequisites for the formation of the institutional design of the capital market in Ukraine were considered, the possible difficulties of its implementation, as well as due to its necessity in the formation of institutions to ensure the effectiveness of institute establishment. The study defines the essence of the institutional design of the capital market as a purposeful process of the formation of institutional arrangements in order to create an effective and harmonious institutional environment. Institutional design is a creative process of building the institutional system, where institutional architectonics as an integral structure of institutions acting as a result of institutional design as a process of activities of the company to create an institutional architectonics. Prospects for further research in this direction is to identify ways to implement the institutional design of the capital market, to determine the degree of influence of institutional factors that significantly affect the development of this market, the implementation of an adequate assessment of their management decisions at the micro and macro levels.
Key words: institutional design of the capital market, institutional environment, architectonics, institute establishment. Bibl.: 11.
Paimanova Viktoriia A. - Postgraduate Student, Department of Economic Theory and economic methods in management, V. N. Karazin Kharkiv National University (pl. Svobody, 4, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: V_Paimanova@hotmail.com
Ринкова трансформащя економжи являе собою дов-гий та складний процес. Необх^шсть шституцш-ного дизайну ринку катталш зумовлена сучасним становищем шституцшного середовища в УкраШ, яке ви-значають як слабке, проте саме воно несе в^пов^альшсть за тдвищення ефективност ршень та слугуе основою для подальших шновацшних змш. Елементи украшського ринку капп^в значною мiрою запозичеш чи скопшоваш з до-
св^у бкьш розвинених краш, проте вони повинш в^обра-жати украшський тип мислення та ментальш чинники.
Сид звернути увагу на те, що впровадження формального шституту та його чика дiя в процеа економiчноl активност ойб, яких вш стосуеться, е важким завданням. Проте ще складнше змшити неформальш правила на ринку капiталiв, бо саме вони е могутшм регулятором бкьшо-ст економiчних процейв, i за своею суттю вони е суттево
автономними в1д формальних. Тому завжди n0Tpi6H0 вра-ховувати CTyniHb взаемоди формальних i неформальних правил, бо саме вона дозволяе давати бiльш чггке пояснен-ня поведiнки людей та передбачувати насл^ки дц впрова-джених правових норм.
Слабке iнститyцiйне середовище характеризуеться труднощами у введенш в дiю нового шституту, за-переченнями постулатов нового шституту шшим, що вже мiцно закршилися у сyспiльствi, неефективним ви-користанням шститутш економiчними агентами. Ця слаб-кiсть може бути зумовлена недостатньою iнформацiею про iнститyти, вiдсyтнiстю !хньо! гнyчкостi, що робить !х за-стосування невигiдним економiчним агентам i може бути причиною виникнення гострих протирiч м1ж формальни-ми та неформальними шститутами. Також iнститyти мо-жуть завдавати шкоду економiчнiй системи (наприклад, неформальш iнститyти - через корупщю та зловживання службовими повноваженнями). Це все зумовлюе необх^-шсть здйснення iнститyцiйного дизайну ринку кашталш.
Серед причин неефективностi iнститyтiв Р. А. Кокорев [7, с. 3] розрiзняе в^сутшсть шформацп щодо даного iнститyтy, складнощi у його iмплементацil (витрати на по-шук необх^но! шформацп щодо iнститyтy, розповсюджен-ня iнститyтy, прийняття законш), суперечливкть цього iнститyтy iншим, що вже юнують у сyспiльствi та ш. Крiм того, уже iснyючi шститути можуть бути шкiдливими для економiчного розвитку або '1х використання може бути не-вигiдним. Прикладом тако'1 неефективностi е корyпцiя чи надмiрне державне регулювання економiки.
Вiтчизняне шституцшне середовище через свою слаб-исть е нестабiльним i не сприяе прийняттю ефективних економiчних та управлшських рiшень. Наявнiсть навмис-ного уникнення виконання формальних правил через '1х невипдшсть для економiчних агентiв стримуе сам подаль-ший розвиток цього середовища. Для його ефективного функцюнування потрiбно, щоб правила були узгоджеш мiж собою, зрозyмiлi економiчним агентам.
Отже, необх^шсть гармошзаци формальних i неформальних iнститyтiв е передумовою виникнення шсти-тyцiйного дизайну ринку кашталш.
Термiн «дизайн» (англ. design - задум, план, намiр, цкь) уже багато десятирiч використовуеться у повсякден-ному життi та пойдае важливе мiсце у свiдомостi людей.
Найчастше при використаннi цього слова на думку спадають витвори мистецтва, гешальш особи, yнiкальнi за своею формою та виглядом явища. За своею природою дизайн означае творчу дiяльнiсть, яка спрямована на структуры та функцюнальш змши для перетворення об'екта дизайну на едине цке, що знаходиться у гармошчному в^-ношеннi з оточуючим середовищем.
Бурхливий розвиток дизайну почався ще у ХХ столгг-ri, коли технiчнi новацп були перетвореш на носив красоти, що забезпечували гармонiйне фyнкцiонyвання предметно-просторового середовища. З часом поняття дизайну набу-вае бкьш широкого значення та характеризуе рiзнi напрям-ки дiяльностi людини.
Так, сучасний фкософський словник визначае дизайн як «художньо-проектне мистецтво, що формуе тех-шко-естетичш якостi предметно-просторового середовища людини» [10].
Через здатшсть шститутш впливати на поведiнковi аспекти дiяльностi людей, обрану ними стратегiю та засоби
досягнення мети виникае гостра потреба в гармоншнш та ефективнш роботi всього iнституцiйного апарату.
Дизайн за сво'1м призначенням потребуе наявност прикраси, стилiстики та побудови, що допоможе досягну-ти найбiльш детально! в^пов^носп предметов та об'ектiв людським потребам як у якостi, так i естетики. На нашу думку, важливо розрiзняти дизайн як процес i як результат. Як процес дизайн зводиться до конструювання певних об'ектш за законами гармони та краси. З шшого боку, поняття «дизайн» може характеризувати завершений об'ект як результат творчо'1 дiяльностi автора (або авторiв) цього об'екта. У цьому розумшш дизайн зводиться до характеристик уже створеного об'екта. Тобто, дизайн може розглядатись у вузькому змгста - виключно як процес конструювання пев-ного об'екта, а також у широкому змкп, коли процес завер-шуеться результатом, творчий задум вткено в об'екп, який стае наочним образом едносп задуму та вткення.
Вплив дизайну на суспiльнi змши розкриваеться через його функцп. Важливим е той факт, що саме дизайн створюе особливе гармоншне середовище, яке сприяе подо-ланню вiдчуженостi та розiрваностi людини та суспкьства. Естетична функцiя дизайну проявляеться в його здiбностi створювати естетично активне сустльство, що мае почуття поваги, власнi концепцп, програми та свггогляд. Оргашзую-ча функцiя проявляеться у змозi людини контролювати сво'1 почуття та емоци, органiзовуе предметний свгг та простiр, поведiнку людей та '1х почуттш. Креативна функщя створюе щось нове, розширюе культурний простiр, допомагае визначити мкце людини у свiтi [11].
Поняття дизайну може вийти за рамки свого звично-го уявлення та мати бкьш широке розумiння та за-стосування. Вiдомо, що шститути створюють структуру спонукальних мотивш людсько'1 взаемоди, обмежують та оргашзовують колективний вибiр, зменшують невизначе-шсть, можуть визначити вибiр людьми стратегй 1хньо'1 пове-дiнки та засобiв досягання мети [6]. Гармонiйне та ефектив-не виконання функцiй шститутш значною мiрою залежить вiд ефективност процесу iнститутотворення. Саме тому, на нашу думку, до формування шститутш на ринку каштамв може застосовуватись поняття дизайну. Така необх^шсть зумовлена тим, що проблеми формування шституцшного середовища у транзитивнш економiчнiй системi потребують негайного вирiшення, що неможливо здшснити ефективно без наявностi коштш та досвiду таких формувань.
1нституцшний дизайн ринку капiталiв у своему широкому розумшш е цкеспрямованим компонуванням ш-ститутiв ринку капiталiв з метою упорядкування правил, що регулюють взаемов^носини мiж людьми у передбачу-ваному напрямку з метою в^пов^ност iснуючим потребам i змiнам системи.
Деякi вченi вважають, що шституцшний дизайн ринку капiталiв може мати форму iмпортування [3], тобто котювання. Проте, це не означае, що таи дц приведуть до успiху функцiонування «запозиченного» дизайну в УкраМ без урахування юторичних чинникш, процесу розвитку та особливостей кра1ни.
1нституцшний дизайн змiнюе iмпортованi iнститути та вплюе '1х у дiю. Наприклад, iмпортування банивсько! системи сприяло розвитку та становленню культури рин-кового мислення та ринково'1 ментальностi у населення та ринкових суб'екпв. Негативний бiк цього процесу про-явився у впливi неформальних iнститутiв (таких як тшьова
економка та злочиншсть) на розвиток банивського сектора, що стало причиною ухилень вiд сплати податкiв та великого в^току фiнансових ресурйв за кордон [5, с. 148].
Взагал розрiзняють чотири можливi форми ¡мпор-тування iнститутiв: iмпорт шститупв з розвинених кра!н, iмпорт шститутш з власно! iсторГ¿, iмпорт шститупв з ¡с-торп iнших кра!н, iмпорт з теоретичних творш [5, с. 145].
Проте, враховуючи можливi наслiдки таких д1й, слiд сказати, що вони передуйм спрямованi на прискорення економiчного розвитку через запозичення найкращих та ефективних iнститутiв, при тому потребують коштш, спе-щальних кадрш, чiткого регулювання та контролю, враху-вання нацюнально! специфiки та сучасних умов.
Найчастше вiдбуваeться iмпортування формальних iнститутiв у виглядi правил i законiв, проте впровадження нових неформальних шститутш е складним процесом i по-требуе вивчення культурних особливостей кожно! окремо! кра!ни.
Отже, у разi iмпортування в Украшу шститути повин-нi бути модифшоваш з оглядом на неформальнi тдвалини; потрiбно також враховувати ступень можливого прижи-вання iнституту в Украшь
Проведене дослiдження надае нам тдстави для об-Грунтування необхiдностi категорiального визна-чення результату iнституцiйного дизайну ринку кашталтв як творчого процесу побудови шституцшно! сис-теми за законами краси та гармони. Для цього найбкьш придатною е категорiя «iнституцiйна архiтектонiка».
Iнституцiйна архiтектонiка визначаеться як структура шститупв, яку складають правила, норми, стереотипи, традици, установи та iншi соцiальнi феномени в !х в1дно-шеннi iз сутнiстю та загальним естетичним планом побудови цшсно! сощально! системи [4, с. 32].
Архггектошка е структурою цшсно!, а не будь-яко! системи, вплюе в собi найбшш фундаментальнi зв'язки, е такою структурою, яка адекватно побудована за законами краси та естетики [4, с. 32].
Для того, щоб мати цшсшсть, архггектошка потребуе комплементарност шститутш. Базою для шституцшно! комплементарност е едшсть та цiлiснiсть усiе! економжи, яка знаходиться пiд впливом дш суб'ектш господарювання та !хньо! поведшки. Iнституцiйна комплементарнiсть пе-редбачае взаемозв'язок мiж двома та декiлькома шститута-ми, коли змiни ефективностi одного шституту в результатi його взаемод!! з iншими ведуть до змш ефективностi усiх або частини з них [9, с. 69].
Через те, що шституцшна архиектошка мае досить складну структуру та базуеться на особливостях характеристик людини, шституцшна комплементаршсть архггек-тонiки засновуеться на тому, що економiчна система повинна бути единою та цкою та е необх^ним iнструментом, що може переступити через численнi недолiки трансформацш-но! економiки i досягти необх^ного результату, поеднуючи рiзнi структурнi елементи.
На нашу думку, сшвв^ношення мiж iнституцiйним дизайном ринку капiталiв та шституцшною архггектош-кою полягае в тому, що шституцшна архиектошка як щ-лiсна структура iнститутiв, побудована за законами краси та естетики, виступае у виглядi результату шституцшного дизайну як процесу дiяльностi сустльства зi створення ш-ституцiйно! архггектошки;
Iнституцiйний дизайн вiтчизняного ринку каштамв практично вiдсутнiй у процесi розбудови шституцшного середовища цього ринку, що потребуе розгляду бкьш роз-виненого у суспiльствi полiтичного дизайну.
Полiтичнi iнститути являють собою полiтичнi установи, визначають спкьшсть людей, яи мають особливi по-вноваження i виконують спецiальнi функци в полiтичному життi суспiльства. Вони покликанi забезпечити здшснен-ня полiтично! влади в суспкьств^ служити задоволенню соцiально-полiтичних штерейв громадян, виконувати управлiнськi функцп i виступати iнтеграцiйним чинником упорядкування полiтичних вiдносин, пiдтримувати санк-цiонований суспкьством порядок, погоджувати iнтереси i регулювати виникаючi конфлiкти як мiж полiтичними силами, так i !хшми лiдерами. Падiння ефективностi шституцшно! системи неминуче веде до необх^ност шституцш-них змiн [2, с. 33].
На думку Л. В. Бунецького [1], процес дизайну шституцшного середовища сл1д визначати як формування нових соцiально-полiтичних шститупв:
+ затвердження суспiльством нових сощальних правил (законш, нормативних структур, традицш i системи цiнностей); + створення шституцшних утворень з легальним статусом i наявнiстю ново! iнституцiйно! шфра-структури;
+ формування такого ставлення громадян до сощальних правил та оргашзацшних структур, яке в1до-бражае !х згоду з даним шституцшним порядком.
Полiтичний дизайн зумовлюе юнування як автократ!! в успiшному проведенш реформ, так i демократ!!, що також е дуже важливим для вдалих перетворень в економiцi.
Сучасною особливютю транзитивного суспiльства Укра!ни е те, що зараз активно в^буваються полгтичш трансформацп. Полiтична трансформацiя суспкьства дуже ткно пов'язана з шституцшною системою сустльства. Якщо ¡гнорувати шституцшш чинники, криза неминуча. На жаль, саме сьогодш в Укра!нi в^буваеться те явище, коли шститути перестають в^пов^ати нормам i принципам со-цiального прогресу, падае ршень дов1ри з боку громадян, мае мюце соцiальний та економiчний безлад.
Сл1д визначити, що ефективнiсть змш у шституцш-ному дизайнi ринку каштамв залежить в1д того, на-сильки успшно розроблена та грамотно реамзована програма перетворень, в1д посл1довност1 щлеспрямованих д1й владних структур, в1д реакцп соцiального середовища, на яке розраховаш шституцшш новацп, п1дтримки чи в1д-торгнення цим середовищем при введенш нових 1нститут1в.
Через неефективну комбшащю формальних i неформальних шститупв та, як наслiдок, через неоптимальш рiшення економiчних агентiв шституцшний дизайн ринку каштамв може не досягати стану гармошзацп та налаго-дження сво!х функци. Це зумовлюе виникнення шституцшних пасток.
¡нституцшт пастки - це сукупшсть формальних i неформальних шститутш, яи призводять до коригування д1й економiчних агентiв i спонукають !х приймати неопти-мальш з точки зору суспiльства ршення й неефективно ви-користовувати обмежеш економiчнi ресурси [8].
Такi неефективш шститути е дуже ст1йкими та призводять до тшьових i негативних явищ на ринку кашталш.
Прикладом шституцшно! пастки е дуже вГдома юто-рiя з QWERTY - буквами латинського алфавиту, розташо-ваними на клавiатурi комп'ютера. Цей спосГб розташування клавiатури, що склався юторично, наcправдi не е оптималь-ним з точки зору досягнення найбГльшо! швидкост друку-вання. Але якщо переробити клавiатуру, перевчити усГхх, хто вмiе друкувати, витрати будуть дуже великими. Таким чином, виникла пастка, що не дозволяе змшити вже установлен норми.
Iнcтитуцiйна пастка може створитись внасидок вГд-сутносп надiйних механiзмiв захисту прав власносп та не-здатноcтi держави примусити агентГв виконувати сво! контр-акти. Така дiяльнicть може стати причиною того, що учасни-ки економiчного процесу будуть cпрямованi на отримання прибутку шляхом маншулювання законодавчими та еконо-мiчними умовами, а не завдяки виробництву чи продажам.
Характерш для початку 1990-х рокГв затримки плате-жiв створили це один приклад шституцшно! пастки. Через те, що щ затримки при здшсненш транcакцiй приймали ма-совий характер, тдприемства не могли очiкувати вГд сво'к споживачГв повно! сплати за свою продукщю, проте при-пиняти поставки було недощльно, бо у цьому разi тдпри-емства могли загубити уciх сво!х cпоживачiв. Це призвело до того, що затримки платежiв перетворилися на стшкий масовий мехашзм.
Якщо iнcтитуцiйний дизайн ринку капiталiв е не-ефективним, то шституцшна пастка веде до маншу-лятивних засобГв боротьби iз законодавчими та еко-номiчними умовами, що створюе загрозу для здiйcнення економiчних реформ. Також iнcтитуцiйнi пастки можуть виникати через те, що можуть порушуватись мехашзми оргашзаци державних закутвель товарiв i послуг, через що виникають виcокi транcакцiйнi витрати та, як наслГдок, пiдвищення цiн. Надмiрна централiзацiя бюджетно! систе-ми через нечиисть i непрозорicть механiзмiв визначення мГжбюджетних транcфертiв знижуе 1х обсяг i, тим самим, економiчний штерес регiональних i мicцевих органГв до процесу формування фшансових ресурсГв. Бюрократизащя процедур прийняття рiшень знижуе ефектившсть викорис-тання фiнанcових реcурciв держави.
1нституцшна пастка у виглядi корупцГ! виникае, коли держава здiйcнюе неадекватш законодавчi рiшення, державна полiтика е нерацiональною, i в такому разi корум-пована система е бГльше ефективною в дГ1, шж система без корупцГ!. Якщо корупщя набувае масових масштабГв, тим складнше стае визначити ll та прийняти ршучГ дГ1.
Ще однiею шституцшною пасткою е пеcимicтичнi очiкування населення. При цьому стереотипи песимктич-но! поведiнки стають нормою, бо cитуацiя, що виникла пГд впливом песимютичних очiкувань, мГцно вбудовуеться у систему економiчних ГнститутГв. Так само, якщо зовнш-ньоекономiчна полiтика характеризуеться хрошчним дефь цитом платiжного балансу, то виникае шституцшна пастка у виглядГ стагнацГ! виробництва.
ВИСНОВКИ
1нституцГйний дизайн являе собою щлеспрямоване конструювання, компонування ГнститутГв у конкретному cередовищi з метою забезпечення його вГдповГдностГ потребам сустльства. 1нституцГйний дизайн економГчно! сис-теми - це творчий процес щлеспрямованого формування ГнституцГйного устрою економши з метою створення ефек-
тивного ГнституцГйного середовища, що забезпечуе поед-нання рГзних ГнституцГйних тдсистем суспГльства за законами краси та гармони та сталкть сощально-економГчного розвитку. СпГввГдношення мГж ГнституцГйним дизайном та шституцшною архГтектошкою полягае в тому, що шституцшна архГгектошка як цшсна структура ГнститутГв, побу-дована за законами красоти та естетики, виступае у виглядГ результату ГнституцГйного дизайну як процесу дГяльностГ суспГльства зГ створення шституцшно! архГгектошки. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Бунецький Л. В. Особливосп i проблеми трансформа-цГГ iнституцiйноl' системи в УкраТш: системний аналiз та свiтовий досвщ / Л. В. Бунецький // Вкник КНУ Гм. Тараса Шевченка. ФГло-соФГЯ. ПолГтологГя. - 2011. - № 104. - С. 32 - 38.
2. Бунецький Л. Л. ТрансформацГя ГнституцГйних про-цеав в УкраТ'ш: пострадянська дешституцюналГзацГя та особли-востГ становлення полгтичних ГнститутГв / Л. Л. Бунецький // Ак-туальнГ проблеми державного управлшня. - 2008. - № 2(34). -С. 59 - 70.
3. Григорьев Л. Модернизация через коалиции / Л. Григорьев, В. Тамбовцев // Вопросы экономики. -2008. - № 1. -С. 59-70.
4. Гриценко А. А. Институциональная архитектоника: предмет, основные законы, методология / А. А. Гриценко // НауковГ прац ДонНТУ. СерГя: економГчна. - 2006. - №103-1. - С. 31 - 37.
5. 1нституцшнГ чинники розвитку фшансового сектора економГки в умовах ринково'Г трансформацГГ : монографГя / За заг. ред. д-ра екон. наук, проф. В. М. Соболева. - К. : Ушверситет банкГвсько'Г справи НБУ, 2010. - 350 с.
6. Кинзерская И. Л. Избирательная система как инструмент формирования общественного выбора / И. Л. Кинзерская [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.politex. info/content/view/436/30/
7. Кокорев Р. А. Роль институтов в диверсификации экономики Российской Федерации / Р. А. Кокорев [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.un.org/esa/policy/ eitconference/report_kokorev_rus.pdf.79
8. Колодий С. Ю. Институциональные изменения и их влияние на сбалансированность финансовых ресурсов государства в условиях рыночных трансформаций / С. Ю. Колодий // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия «Экономика и управление». -Том 24 (63). - № 2. - 2011. - С. 77 - 84.
9. Липов В. В. Институциональная комплементарность социально-экономических систем : монография / В. В. Липов. -Х. : ХНУ им. В. Н. Каразина, 2011. - 484 с.
10. Философский словарь. Словари онлайн [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://slovari-online.ru/word/ философский-словарь/дизайн.^т
11. Функции дизайна в обществе [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.taby27.ru/studentam_ aspirantam/philos_design/referaty_philos_design/opredelenie_ design/funkcii-dizajna-v-obshhestve
REFERENCES
Bunetskyi, L. V. "Osoblyvosti i problemy transformatsii in-stytutsiinoi systemy v Ukraini: systemnyi analiz ta svitovyi dosvid" [Features and problems of institutional transformation in Ukraine: systems analysis and international experience]. Visnyk KNU im. TarasaShevchenka. Filosofiia. Politolohiia, no. 104 (2011): 32-38.
Bunetskyi, L. L. "Transformatsiia instytutsiinykh protsesiv v Ukraini: postradianska deinstytutsionalizatsiia ta osoblyvosti stanov-lennia politychnykh instytutiv" [Institutional transformation processes in Ukraine: Post-Soviet deinstitutionalization and peculiarities of political institutions]. Aktualni problemy derzhavnoho upravlinnia, no. 2 (34) (2008): 59-70.
"Filosofskiy slovar" [Philosophical Dictionary]. http://slovari-online.ru/word/философский-словарь/дизайн.htm
"Funktsii dizayna v obshchestve" [Design function in society]. http://www.taby27.ru/studentam_aspirantam/philos_de-sign/referaty_philos_design/opredelenie_design/funkcii-dizajna-v-obshhestv
Grigorev, L., and Tambovtsev, V. "Modernizatsiia cherez ko-alitsii" [Modernization through coalition]. Voprosy ekonomiki, no. 1 (2008): 59-70.
Hritsenko, A. A. "Institutsionalnaia arkhitektonika: predmet, osnovnye zakony, metodolohiia" [Institutional architectonics: the subject, the basic laws methodology]. Naukovi pratsi DonNTU. Seri-ia ekonomichna, no. 103-1 (2006): 31-37.
Instytutsiini chynnyky rozvytku finansovoho sektora ekono-miky vumovakh rynkovoi transformatsii [Institutional factors of the financial sector in terms of market transformation]. Kyiv: UBS NBU, 2010.
Kolodiy, S. Yu. "Institutsionalnye izmeneniia i ikh vliianie na sbalansirovannost finansovykh resursov gosudarstva v usloviiakh rynochnykh transformatsiy" [Institutional changes and their impact on the balance of the financial resources of the state in terms
of market transformations]. Uchenye zapiski Tavricheskogo natsion-alnogo universiteta imeni V. I. Vernadskogo. Seriia «Ekonomika i up-ravlenie», vol. 24 (63), no. 2 (2011): 77-84.
Kokorev, R. A. "Rol institutov v diversifikatsii ekonomiki Rossiyskoy Federatsii" [The role of institutions in the diversification of the Russian economy]. http://www.un.org/esa/policy/eitconfer-ence/report_kokorev_rus.pdf.79
Kinzerskaia, I. L. "Izbiratelnaia sistema kak instrument for-mirovaniia obshchestvennogo vybora" [Electoral system as a tool for shaping public choice]. http://www.politex.info/content/ view/436/30/
Lipov, V. V. Institutsionalnaia komplementarnost sotsialno-ekonomicheskikh sistem [Institutional complementarity socio-economic systems]. Kharkiv: KhNU im. V. N. Karazina, 2011.
Науковий керiвник - Соболев В. М., доктор економ1чних наук, професор, зав1дувач кафедри статистики, обл1ку та аудиту економ1чного факультету Харшського нацюнального ушверситету 1мен1 В. Н. Каразша
УДК 33.012.8-045.45
ОСНОВН1 ПРОБЛЕМИ 1НТЕГРАЦ11 ЕКОНОМ1ЧНО1 СИСТЕМИ УКРА1НИ У СВ1ТОВИЙ
ЕКОНОМ1ЧНИЙ ПРОСТ1Р
© 2014 ДЖАЛ1Л0В о. о.
УДК 33.012.8-045.45
Джалiлов О. О. OcHOBHi проблеми штеграцп eK0H0Mi4H0i системи УкраУни у свгговий економiчний npocTip
Мета cmammi полягае у визначент основного кола проблем, бар'ер'в i перешкод, яш гальмують нтеграцю УкраНи у свтовий економ1чний про-cmip, а в'дтак, гальмують i загальний розвиток економ/чно! системи Украни. У ходi дотдження було проанал/зовано деякi показники м/жнародно! статистики, що дало змогу тдтвердити гпотезу про те, що на сучасному етат штеграф економiчно'iсистеми Украни у свтовий економiчний прост'р хоча й досягла суттевих результата, але протягом останнх кшькох рож дещо збавила оберти. Виходячи з вищезазначених статис-тичних даних було визначено основн причини такоi тенденцИта класифшовано !х у три групи проблем, що потребують комплексного виршення. Перспективи подальших доМжень та розробок у зазначеному напрямi полягають у бшьш детальному досл'джент кожноi iз зазначених проблем, розробц рекомендацйних заход'в i механiзмiв, що сприятимуть всеб'мнш 'ттеграци економiчно'i системи Украни у свтовий економiчний прост'р. Ключов'! слова: ттеграф, економ'нна система, проблеми 'ттеграци. Ббл.: 11.
Джаллов Олександр Оруджалович - астрант, кафедра полтичноi економи, Ки/вський нацональний економ'мний утверситет iм. В. Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Ки!в, 03068, Украна) E-mail: hostrider@mail.ru
УДК 33.012.8-045.45 Джалилов А. О. Основные проблемы интеграции экономической системы Украины в мировое экономическое пространство
Цель статьи заключается в определенные основного круга проблем, барьеров и препятствий, которые тормозят интеграцию Украины в мировое экономическое пространство и, соответственно, тормозят общее развитие экономической системы Украины. В ходе исследования были проанализированы некоторые показатели международной статистики, что позволило подтвердить гипотезу о том, что на современном этапе интеграция экономической системы Украины в мировое экономическое пространство хотя и достигла существенных результатов, но в последние несколько лет сбавила обороты. Исходя из вышеупомянутых статистических данных, были определены основные причины такой тенденции и классифицированы в три группы проблем, требующих комплексного решения. Перспективы дальнейших исследований и разработок в данном направлении заключаются в более детальном исследовании каждой из указанных проблем, разработке рекомендательных мер и механизмов, которые будут способствовать всесторонней интеграции экономической системы Украины в мировое экономическое пространство. Ключевые слова: интеграция, экономическая система, проблемы интеграции. Библ.: 11.
Джалилов Александр Оруджалович - аспирант, кафедра политической экономии, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03068, Украина) E-mail: hostrider@mail.ru
UDC 33.012.8-045.45 Dzhalilov O. O. The Main Problems of the Integration of the Economic System of Ukraine into the World Economy
The purpose of the article is to outline the range of issues, barriers and obstacles that hinder Ukraine's integration into the world economy and, consequently, inhibit the overall development of the economic system of Ukraine. The study analyzed some of the indicators of international statistics, thus confirming the hypothesis that at the current stage although the economic system of Ukraine has made some significant progress, its integration into the world economy in the past few years has slowed down. From the above statistics, the main causes of this trend were identified and classified in three groups of problems requiring complex solutions. Prospects for further research and development in this area are in a more detailed study of each of these problems, the design recommendation of measures and mechanisms that will facilitate the full integration of the economic system of Ukraine into the world economy.
Key words: integration, the economic system, the problem of integration. Bibl.: 11.
Dzhalilov Oleksandr O. - Postgraduate Student, Department of Political Economy, Kyiv National Economic University named after. V. Getman (pr. Pere-mogy, 54/1, Kyiv, 03068, Ukraine) E-mail: hostrider@mail.ru
