Сущность и особенности сбережений населения в условиях рыночных трансформаций экономики Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

1НВЕСТИЦ11

УДК 336.011:330.567.2

СУТН1СТЬ I ОСОБЛИВОСТ1 ЗАОЩАДЖЕНЬ НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ РИНКОВО1 ТРАНСФОРМАЦП ЕКОНОМ1КИ

Шаманська О.С., викладач, ТНЕУ

Розкрито сутшсть та особливосп заощаджень домогосподарств в Укра!ш. Розглянуто види та форми заощаджень населення в умовах ринково! трансформацп економжи. Дослщжено мотиви та фактори, що визначають сучасний заощаджувальний процес. Окреслено прюритетш напрями актив1заци фшансово! по-ведшки в1тчизняних домогосподарств в сучасних умовах.

Ключовi слова: заощадження населення, домогосподарства, стратеги заощаджень, оргашзована та неор-гашзована форми заощаджень.

ВСТУП

У ринковш економщ заощадження населення посщають особливе мюце серед економ1чних явищ, ос-кшьки перебувають на меж1 штереив громадян, держави та фшансових оргашзацш [2]. З одного боку, заощадження е важливим показником р1вня життя населення, пов'язаним !з його споживанням, доходами та видатками, а з шшого — щнним ресурсом економ1чного розвитку, джерелом швестицш та кредитування господарства.

Стан заощаджень населення вщображае процеси загального економ1чного розвитку Укра!ни, включаю-чи сощальш аспекти, а також розвиток фшансово! та банювсько! систем.

Дослщженню заощаджень населення присвячено низку праць всесвггньо вщомих вчених: Дж. Кейнса, А. Маршалла, Ф. Модшьяш, П. Самуельсона, А. Смгта, I. Ф1шера, М. Фрщмана. Серед сучасних укра!н-ських науковщв, як дослщжували проблематику заощаджень домогосподарств, найбшьший внесок зроби-ли М. Алексеенко, О. Ватаманюк, О. Васюренко, Н. Дорофеева, С. Панчишин, М. Савлук. Вщдаючи належне високому р1вню наукових робгт зазначених автор1в, слщ зауважити, що у працях впчизняних учених спосте-р1гаеться, певною м1рою, фрагментарний шдхщ щодо дослщження заощаджувально! поведшки домогосподарств в Укра!ш, часто без урахування специф1чних особливостей сучасного стану розвитку економжи кра!ни.

ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ

Метою статп е дослщження сутшсно-теоретичних аспекпв заощаджень домогосподарств, з'ясування мотив1в та !х рол1 в сучасних економ1чних процесах.

РЕЗУЛЬТАТИ

Процес формування нацюнальних заощаджень починаеться з р1шень багатьох домогосподарств вщмо-витися вщ поточного споживання деяко! частини свого доходу [6, с. 37].

Заощадження домогосподарств вдаграють дуже важливу роль в економ1чних процесах, адже вони е ос-новним джерелом швестицш, як визначають розвиток економжи кра!ни. Водночас зростання заощаджень, кр1м економ1чного, мае також вагоме сощальне 1 пол1тичне значення, оскшьки сприяе тдвищенню життево-го р1вня населення та його сощально! захищеносп, формуванню середнього класу в суспшьств1 й посилен-ню його фшансово! незалежности

Р1вень життя населення в значнш м1р1 залежить вщ р1вня доход1в, величини витрат 1 обсяпв заощаджень домогосподарства. Домогосподарство в процеш свое! економ1чно! д1яльносп стикаеться з наступними ос-новними ризиками [1, с. 72]:

• ризик втрати доходу;

• ризик виникнення непередбачених витрат;

• ризик втрати заощаджень.

Разом з тим, домашш господарства приймають р1зномаштш фшансов1 р1шення залежно вщ ступеню ризику. Таким чином стратеги заощадження можна класиф1кувати за схильшстю домашшх господарств до ризиюв. Отже, слщ видшити:

• стратепю «мш1м1заци ризиюв»;

• стратепю «максим1зацп доход1в вщ використання кошпв»;

• стратепю «поеднання надшних 1 ризикованих форм заощаджень».

Принапдно зазначимо, що кожний шдивщ, незалежно вщ р1вня доход1в, мае р1зномаштну схильнють до ризику. Стратепя «мш1м1защ! ризиюв» передбачае низьку схильнють домогосподарства ризикувати та при-пускае розмщення кошпв в найбшьш надшш шструменти ринку заощаджень.

Водночас, !з зростанням доход1в з'являеться можливють використання ще двох вид1в стратегш заощадження. Стратепя «максим1зацп доход1в вщ використання кошпв» припускае високу здатнють домогосподарства ризикувати, тобто мова йде про швестици у вщносно ризиковаш 1 високодохщш шструменти ринку заощаджень. Стратепя «поеднання надшних 1 ризикованих форм заощаджень» визначае вкладення частини

72

Науковий вкчшк: Ф1мамси, банки, швестицп - 2012 - №3

кошпв в надшш шструменти залучення заощаджень, частини — в шструменти, яю потенцшно здатш принести високий дохвд. В залежност в1д здатност ризикувати стввщношення цих часток може змшюватися. Однак зазначену стратепю доцшьно використовувати, якщо у домогосподарства вщносно високий дохщ: е додатков1 кошти, котр1 можна вкласти з метою отримання доходу.

В ринковш економщ юнуе велика кшьюсть доступних форм вкладення заощаджень 1 необмежена свобода !хнього вибору. Основними критер1ями, що визначають заощаджувальну поведшку населення, е дохщшсть, безпека та лжвщшсть !х заощаджень.

Найбшьш поширеними серед домогосподарств е наступш види заощаджень: банювсью депозити, валюта, пайов1 швестицшш фонди, щнш папери, нерухомють, дорогоцшш метали, вклади в кредитш спшки та недержавш пенсшш фонди [5, с. 80].

Можемо стверджувати, що ефективнють розмщення заощаджень населення залежить в1д багатьох фак-тор1в як суб'ективного, так 1 об'ективного характеру. До таких фактор1в можна вщнести: обсяг заощаджень конкретного домогосподарства; термш розмщення фшансових ресуршв; стутнь ризиковосп, з яким !х пла-нуеться розм1щувати; попит на фшансов1 ресурси вщ установ, тдприемств та оргашзацш; урегульованють питань розмщення фшансових ресурив на законодавчому р1вш.

Потреба заощаджувати грош1 випливае 1з системи мотив1в !х утворення, керуючись якими домогосподарства приймають ршення про акумулювання частини поточного доходу. Цими мотивами можуть бути [2]:

• кутвля товар1в 1 послуг, оплата котрих перевищуе юнуючий в даний момент обсяг грошових кошпв (придбання дорогих товар1в довгострокового користування, кутвля нерухомосп, оргашзащя лггнього вщпо-чинку, затрати на освпу). Цей мотив обумовлений тим, що р1вень доход1в населення в бшьшосп випадюв накладае обмеження на стутнь можливого задоволення постшно зростаючих потреб, чим 1 визначаеться не-обхщтсть накопичення грошей для кутат необхщних товар1в 1 послуг Це протир1ччя 1 е внутршньою основою розвитку швестицш, виражене в прагненш подолати обмежукш грошов1 рамки для задоволення потреб;

• попереджувальний мотив формування заощаджень, котрий виражаеться в тому, що споживач не пов-шстю витрачае поточний дохщ, а створюе страховий резерв на випадок неспод1ваного падшня доход1в чи екстрених витрат, тобто створюе грошов1 резерви на непередбачеш випадки;

• мотив створення грошових ресуршв у випадку допомоги батьюв дпям — в основному при створенш ними имей, покриття витрат, яю пов'язаш з дотриманням звича!в 1 традицш (весшля, хрестини), а також витрат на освпу;

• «амортизацшний» мотив, котрий виражаеться в тому, що у певний момент часу домогосподарство волод1е рашше придбаними матер1альними благами. Вартюна оцшка цих благ, як правило, знижуеться в процеш !х споживання (товари довготривалого користування). В цьому випадку заощадження створюються в якост своерщного амортизацшного фонду для оновлення ф1зично 1 морально застаршого майна [8, с. 36];

• пенсшний мотив — полягае у тому, що заощадження створюються заради збереження звичного р1вня 1 структури споживання тсля виходу на пеншю. 1снування даного мотиву пояснюеться тим, що р1вень пен-сшних виплат суттево нижчий р1вня доходу працюючо! людини. Заощадження, сформован тд впливом пенсшного мотиву, становлять особливий штерес в якост швестицшного ресурсу, оскшьки мають довго-строковий характер 1 направляються на споживч1 потреби тшьки в крайшх випадках;

• мотив комфортности котрий спонукае здшснювати заощадження для зручносп та спокою, щоб сфор-мувати запас лжвщних кошпв, почувати себе впевнешше та мати можливють задовольняти сво! споживч1 потреби в будь-який момент;

• швестицшний мотив, тд впливом котрого заощадження формуються заради отримання прибутку;

• заощадження за звичкою, тобто заощадження здшснюються просто заради глибоко вкоршено! звички заощаджувати.

Загалом, до основних фактор1в (див. рис. 1), що визначають сучасний заощаджувальний процес, вщносять:

• полпична 1 економ1чна стабшьшсть держави, сощально-економ1чна ор1ентащя п полпики. Цей фактор здшснюе вплив на р1вень заощаджень громадян [1, с. 71];

• фшансова стабшьшсть держави. Цей фактор змшюе структуру заощаджень 1 здшснюе двояку д1ю: збшьшуе розм1ри оргашзованих (банювських) заощаджень 1 зменшуе обсяги неоргашзованих (латентних) заощаджень. Сумарний об'ем заощаджень зменшуеться, оскшьки зникае необхщнють компенсацп втрат доход1в вщ шфляцп, створення резерв1в для подолання можливих фшансових негаразд1в, знижуються швестицшш ризики та з'являються нов1 можливосп для тдприемницько! д1яльносп;

• демограф1чна ситуац1я (вжова структура та стать населення кра!ни, склад с1м'1, тривал1сть життя, р1вень народжуваност1);

• 1нфраструктурно-ринков1 особливост1 стереотитв споживання та заощадження, як1 склалися в дан1й кра!н1, рег1он1 1 т.д. Тут вдаграють велику роль реклама нових товар1в 1 послуг, ефект демонстрац1! спожив-чих стандарпв засобами масово! 1нформац11, а також наявнють гнучких ф1нансових 1нструмент1в (наприк-лад, кредиту), як1 дозволяють задовольнити потребу в житт, в1дпочинку тощо;

• культурно-юторичш та природно-кл1матичн1 особливосп структури споживання, а в1дтак 1 заощадження. Так, кра!ни з бшьш суворим кл1матом в структур! споживання мають особлив1 статт1 видатюв, що пов'я-зан1 з тдтримкою теплового балансу житла 1 нежитлових примщень, необх1дн1стю куп1вл1 сезонних вид1в одягу, калор1йного харчування 1 т.д.

73

Науковий вк-ммк: Ф1мамси, банки, iнвестицil - 2012 - №3

Ю Я

н и

-г

5

л Ч

О

о

о я со

гЯ а е-О Ч о

1 о

о о я

X СО >

о п о

X (3 Л,

Я X и

о га т-

О X о.

-0 я -е- н

и га ^

со — ч я

я

Си н я

я 5

я н

са о

о ч

ч

я о.

I я и с

и и ■— -

М с; е- И

Г" й> >1 и

1н о н о

я

я

г

я 2

Рч и "х

о га

г и £ и

3

щ •й

1] с.

ч о

Си стз

л I-

Я У

и а

Рч а

о г

о ю о о.

а я

О. 2

.Ь с;

х

я

-9-

'н к Л

га

га го

ч я

ч ^

и

«

н и Он

(в «

о к

и

е

о

1 га

н

я

и

га

X

-

о

X

М =г

¡к! Я I СО с X о с в м

я у

а О .э

3 я 2 е с к

М" * 1

я

у,

X

ч

о

я

я

X

со

я

п

Си

О

«

га Ч

О №

1 X

га

ей

2 -

о ¡л

о

■и О.

со

я *

Ч м

ас

£ И

& Си

к _

со о

М I-

О О

о. СО

я и

я я

^ 2

и х

со о О.

О X

Ш

и О.

ЬЙ

о н

№ X

X й> ч 1> о га х

Ч о X

о

*

ч -е-

3

у, со га н о

X

н =

и Я

с р.

С

и Си >1 X

я н 2 п га

а

Я

н

X

и я

со

>■> к

Си я

н о я X я со -0

'3 о Ч £ ч >> X о N ч

к га

Си X н 3

>> о о

я

и

-

с х

я я

Си я

я м

о С

Я X

л

с;

га ^

о

К

н я ч

1> -и

Vе 3

— со

о

«

л к 1>

К

«

я &

о

я

эт К! к

к я

в >>

% Он

о -в* и 1> Я о

Он

к я к л н 2 я в к и к в

0 &

к"

Он

1

я -в*

'к в о к

и

О

и

К

74

Науковий вкник: Фшанси, банки, швестицп - 2012 - №3

Ще одним фактором, що визначае обсяги та форму заощаджень, е темпи шфляцп: за умов високих темшв шфляцп р1вень оргашзованих заощаджень зменшуеться, осюльки населення надае перевагу збершанню сво!х заощаджень у !х найбшьш лжвщнш форм1 — гопвковш.

Наведеш фактори справляють комплексний вплив на виб1р оргашзовано! форми заощаджень, що пред-ставляе собою заощадження населення, мобЫзащю i розмщення яких проводить банювська система, або небанювсью фiнансово-кредитнi установи, якi згщно iз законодавством мають право здшснювати операцп щодо залучення коштiв населення та !х розмiщення (див. рис. 2). Вщ розмiщення заощаджень у фшансово-кредитних установах населення отримуе доходи у виглядi вiдсоткiв i дивiдендiв.

Слiд зазначити, що вибору оргашзовано! форми заощаджень перешкоджають наступш обставини:

• рiвень ставки по термшових банкiвських вкладах може забезпечити лише вщ'емну дохiднiсть по роз-мiщених на них коштах;

• рiвень надiйностi окремих банкiв i вие! банювсько! системи викликае недовiру населення;

• фiнансовий ринок не розвинений, на ньому вщсутш достатньо лжвщш, дохiднi, надiйнi, доступнi до-машнiм господарствам iнструменти тощо [1, с. 71];

• низький рiвень фшансово! грамотностi населення;

• недоступнють фшансово! шформацп.

В такiй ситуацп домогосподарства часто вибирають ще одну оргашзовану форму заощаджень, котра називаеться квазiзаощадження, здiйснюючи якi, домогосподарства вкладають кошти в купiвлю матерiаль-них активiв: дорогоцiнних каменiв та металiв, антикварiату, картин та iнших матерiальних об'ектiв. Це доз-воляе зберегти заощадження вiд знецiнення або отримати додатковий дохщ.

Неоргашзоваш заощадження — це сума кошпв, котрi знаходяться в розпорядженш домогосподарств, iснують у виглядi готiвкових коштiв, не швестуються в цiннi папери, депозити, па! i органiзовану пщприем-ницьку дiяльнiсть.

Важливо зазначити, що неорганiзованi довгостроковi заощадження знижують ризик скорочення спо-живчих витрат домогосподарств у зв'язку з невиплатою заробпно! плати i виконують роль страхового резерву на випадок непередбачених обставин [3, с. 183].

Неоргашзоваш поточш заощадження створюються з поточних доходiв домогосподарств i !х можна ви-значити бшьш точно. Це, перш за все, готiвковi кошти поза банювською системою.

Мотив створення неорганiзованих поточних заощаджень виникае, в першу черту, iз реакцп домогосподарств на зм^ макроекономiчних показникiв розвитку нацюнально! економiки i пов'язаний з ефективним використанням доходу в майбутньому.

Процес заощадження на рiвнi домогосподарств загалом проходить три етапи:

I етап — нештенсивш заощадження на початку трудово! дiяльностi члешв домашнього господарства. Це обумовлено тим, що молодi люди мають значно вищi потреби (скажiмо в одязi, rni, облаштуваннi житла, утриманнi дiтей, подорожах), шж в iншi перiоди свого життя. Тому споживчi витрати в цей перюд життевого циклу, як правило, дом^ють над заощадженнями;

II етап — штенсивш заощадження у передпенсшний перiод, обумовленi ефективною реалiзацiею ранiше накопиченого людського капiталу членами домашнього господарства, що сприяе отриманню ними макси-мальних доходiв. До того ж, саме у цей перюд життевого циклу починають приносити доходи рашше здшснеш швестицп, реалiзуються можливосп отримання спадщини вiд родичiв старшого поколiння та одночасно знижуеться або стабiлiзуеться споживання iндивiдом товарiв i послуг [7, с. 22];

III етап — забезпечення поточного споживання за рахунок поступового зниження накопиченого обсягу активiв пiсля виходу на пению, що пов'язано iз втратою поточного доходу вщ самостiйноl трудово! дiяль-ностi. Лише мiзерна частка оиб, котрi е власниками значних фшансових активiв, може дозволити собi шсля виходу на пенсiю жити на доходи вщ цих активiв та не зменшувати загальний обсяг накопиченого майна. Вщтак, фiнансовi активи та шше майно через механiзм успадкування може переходити вiд одного поколшня до iншого.

Отже, зазначимо, що обсяг накопичених заощаджень — важливий iндикатор благополуччя iндивiда, вiдоб-раження його доходiв i майнового потенщалу [8, с. 35]. Бiльше того, коли в кра!ш розвинена система шсти-туцiйних iнвесторiв, банкiвська система, ринок цшних паперiв, вкладення в яю користуються довiрою у громадян, заощадження населення, трансформуючись в реальш та портфельнi iнвестицil, здатнi приносити своему власнику додатковий дохiд i пiдвищувати його економiчне благополуччя. Таким чином, використан-ня заощаджень населення в якосп основи iнвестицiй однаково вигщне всiм суб'ектам економiчноl дiяль-ностi: реальна i фiнансова сфери отримують додаткове джерело iнвестицiй, а населення — можливють пiдви-щувати власне благополуччя за рахунок ефективного використання сво!х заощаджень

ВИСНОВКИ

Таким чином, можемо стверджувати, що в сучасних умовах укра!нсько! економiки вкрай необхщними е розроблення i впровадження дiевих та ефективних механiзмiв залучення заощаджень вггчизняних домогосподарств до економiчних процесiв. Серед найбiльш прюритетних напрямiв виокремимо:

• iнституцiональний (становлення i стрiмкий розвиток, окрiм розгалужено! мережi банкiвських установ, рiзноманiтних небанювських фiнансово-кредитних iнституцiй: кредитних спiлок, недержавних пенсшних фондiв, iнститутiв спiльного швестування тощо);

75

Науковий в1смик: Фшанси, банки, iнвестицü■ - 2012 - №3

76

Науковий iticinik': Фшанси, банки, iнвестицГi - 2GX2 - №3

• шструментальний (розширення перетку фшансових послуг i продукпв, що надаються приватному швестору, а також продукування нових iнвестицiйних шструменлв, створення належних умов для диверси-фжацп вкладень домогосподарств);

• гарантiйний (удосконалення чинного законодавства щодо гарантування вкладiв фiзичних осiб з ураху-ванням зарубiжного досвщу, а також захист i пiдтримка конкурентних позицiй вггчизняних фiнансових ус-танов стосовно аналопчних установ-нерезидентiв на укра!нському ринку, оскшьки входження у нацюналь-ну фшансову систему iноземних власникiв та шоземного капiталу ускладнюе процес прогнозування та контролю за ефектившстю !х функцiонування) [7, с. 26];

• освпньо-шформацшний (створення належних умов для здобуття громадянами необхiдних знань щодо основних тенденцш та особливостей функцюнування фiнансового ринку, а також доступних переичному iнвестору джерел отримання необхщно! фшансово! шформацп).

Вiдтак вважаемо, що перераховаш вище заходи законодавчого, оргашзацшного та освiтнього характеру сприятимуть активiзацil фшансово! поведiнки вiтчизняних домогосподарств i залученню !х до дiяльностi на фшансовому ринку Укра!ни. У свою чергу, збiльшення кiлькостi учасникiв фшансового ринку та масштабiв акумульованих на ньому активiв сприятиме поступовому виходу нащонально! економiки iз кризового стану.

СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ

1. Бутаков В.К. Оптимизация финансов домашних хозяйств в современных условиях / В.К. Бутаков // Финансы и кредит. — 2010. — № 38(422). — С. 70-75.

2. Ватченко О.Б. Заощадження населення в умовах ринково! трансформацй економжи Укра!ни / О.Б. Ватченко, О.С. Альхiмович. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: // http://www.nbuv.gov.ua.

3. Гаршина О.К. Влияние экономического кризиса 2008-2009 годов на сберегательную деятельность украинских домохозяйств / О.К. Гаршина // Актуальш проблеми економжи. — 2010. — № 5(107). — С. 181-188.

4. 1льченко Т.М. Основш чинники формування заощаджень населенням / Т.М. 1льченко. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: // http://www.nbuv.gov.ua.

5. Елканова Я.Э. Особенности финансового поведения домашних хазяйств в условиях кризиса / Я.Э. Елканова // Финансы и кредит. — 2010. — № 24(408). — С. 78-83.

6. Карковська В.Я. Заощадження як джерело швестицшних ресурпв у нащональнш економщ / В.Я. Карковська // Екожмчний прослр. — 2008. — № 9. — С. 32-39.

7. Юзима Т.О. Прагматика та перспективи трансформацй заощаджень домогосподарств у швестицп / Т.О. Юзима // Економжа, Фшанси, Право. — 2010. — № 10. — С. 22-26.

8. Чувакова С.Г. Сбережения населения как показатель экономического благосостояния и внутренний источник инвестиций / С.Г. Чувакова // Финансы и кредит. — 2011. — № 20(452). — С. 34-39.

Стаття надшшла до редакци 17 травня 2012 року

77

Науковий liicinik': Фшанси, банки, швестицп - 2012 - №3