CC BY
52УДК 369.5
Цiкановська Н.А., астрант, УБС НБУ (м. Khib)
СУТН1СТЬ ТА ОСОБЛИВОСТ1 КРУГООБ1ГУ Ф1НАНСОВИХ РЕСУРС1В НЕДЕРЖАВНИХ ПЕНС1ЙНИХ ФОНД1В
У статт представлено критичний огляд юнуючих в економ1чшй л1тератур1 п1дход1в до визначення понят-тя «ф1нансов1 ресурси». З'ясовано особливосп кругообиу та запропоновано авторське тлумачення сутност фшансових ресуршв недержавних пенсшних фонд1в.
Ключовг слова: фшансов1 ресурси, недержавний пенсшний фонд, пенсшш внески, пенсшш кошти, пенсшний каштал, пенсшш активи, пенсшш виплати.
ВСТУП
Ринок недержавних пенсшних фонд1в (дал1 — НПФ) в Укра1ш лише зароджуеться. Станом на початок 2011 р. загальний обсяг пенсшних актив1в НПФ досяг 1144,3 млн. грн., що можна сшвставити з менше, шж 0,1% ВВП. Кшьюсть учасниюв НПФ становила 569,2 тис. оиб, або лише 3% вщ кшькосп зайнятого насе-лення працездатного вжу [1-3]. В окремих заруб1жних кра1нах ринки НПФ е бшьш розвиненими. Так, на початок 2011 р. сшввщношення пенсшних актив1в НПФ до ВВП в Естонп становило 7,4%, Угорщиш — 14,6%, Польщ1 — 15,8% тощо [4, с. 7]. В свгтт впровадження пенсшно! реформи в Укра1ш оч1куеться, що ринок НПФ буде динам1чно розвиватись. Одшею з передумов усшшного розвитку НПФ е ефективне управ-лшня 1х фшансовими ресурсами.
Проблеми формування та ефективного використання фшансових ресурив суб'еклв господарювання висвгтлюються в працях багатьох вщомих впчизняних та заруб1жних дослщниюв: Ю. Балабанова, В. Буря-ковського, О. Василика, Ю. Воробйова, В. Опарша, К. Павлюка, А. Поддерьогша, В. Родюново1, В. Федосова, О. ФЫмоненкова, С. Хачатуряна, С. Юр1я та шших. Також привертають увагу пращ з питань фшансо-вого забезпечення д1яльност1 НПФ таких автор1в, як: Ю. Вики, Т. Грянченко, Н. Ковальово1, В. Матвеева, О. Мелешко, Л. Миргородсько1, А. Якимова та шших.
Анал1з публжацш вщзначених дослщниюв дозволяе стверджувати про наявнють суттевих розходжень у розумшш сутносп фшансових ресуршв р1зних суб'еклв господарювання. Водночас дискусшним залишаеться питання тлумачення сутносп фшансових ресуршв НПФ. Усе це робить дослщження дефшщп фшансових ресуршв та, зокрема фшансових ресурив НПФ, актуальним науковим завданням.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Метою дано1 статп е: на основ1 критичного анал1зу п1дход1в р1зних автор1в до тлумачення сутносп фшан-сових ресуршв суб'еклв господарювання запропонувати авторський шдхщ до дефшщп фшансових ресуршв НПФ, а також з'ясувати специф1чш особливост 1х кругооб1гу.
РЕЗУЛЬТАТЫ
Дослщження етимологп терм1ну «ресурси» дозволяе з'ясувати, що вш запозичений з французько1 мови. Французьке ressourse тлумачиться як «зашб, спошб, даш, ресурси» та походить вщ латинського resurgere «зно-ву шдшматися; знову виникати» [5, с. 65]. У сучасних заруб1жних та вггчизняних словниках поняття «ресурси» трактуеться як «грошов1 засоби, щнносп, запаси, можливосп, джерела кошпв, доходи» [6, с. 633]; «запаси чого-небудь, як можна використати в раз1 потреби», «зашб, можливють, якими можна скористатись» [7, с. 472].
Систематизащя теоретичних шдовдв до розумшня сутносп фшансових ресуршв дозволяе виокремити так! з них. У межах першого тдходу ф1нансов1 ресурси розглядаються як «грошов1 засоби», «сукупнють кошпв» або «сукупнють грошових кошпв». Так, авторський колектив тдручника з фшанив тдприемств пояснюе де-фшщю фшансових ресуршв як «грошов1 засоби, як знаходяться в розпорядженш тдприемств» [8, с. 9]. У Фшансово-економ1чному словнику фшансов1 ресурси визначаються як «сукупнють кошпв, що перебува-ють у розпорядженш держави та суб'еклв господарювання i е 1х джерелом виробничого i сощального розвитку» [9, с. 496]. У Екожмчному енциклопедичному словнику фшашхга ресурси трактуються як «сукупнють грошових кошпв, створених у процеш формування, обмiну, розподiлу (в т. ч. перерозподшу) i використання валового внутршнього продукту рiзними економiчними суб'ектами» [10, с. 509].
Слiд вщмггати, що поняття «грошовi засоби» та «грошовi кошти» тотожнi за сво1м змiстом. В економiч-них словниках грошовi кошти тлумачаться як «акумульоваш в готiвковiй або безготiвковiй формах грошi держави, пiдприемств, населення та iншi засоби, якi легко перетворюються в грошЬ [11]; «доходи i надход-ження, що акумулюються у грошовш формi на рахунках тдприемств, оргашзацш, установ i домашнiх гос-подарств у банках i використовуеться для забезпечення 1хшх власних потреб або розмщення у виглядi ре-сурсiв банкiв» [12, с. 60]. У Вщповщно до Положень (стандарпв) бухгалтерського облiку [13], грошовi кошти — це «гопвка, грошовi кошти на рахунках у банках i депозити до запитання. Е^валентами грошових кошпв е короткостроковi високолжвщш фiнансовi швестицп, якi вiльно конвертуються у певш суми грошових кошпв i якi характеризуються незначним ризиком змши 1х вартостi». Важливо, що е^валенти грошових коштiв утримуються для погашення короткострокових зобов'язань, а не для швестицшних або яких-небудь шших цшей. Iнвестицiя може вважатися е^валентом грошових коштiв тiльки в разi короткого строку погашення, наприклад протягом трьох мюящв чи менше з дати придбання [14].
41
На думку О. Василика, фшансов1 ресурси завжди виступають у грошовш форм1 [15, с. 84]. 1ншу позищю з цього питання займае В. Опарш, який видшяе грошову та матер1ал1зовану форми фшансових ресуршв. Вчений визначае фшансов1 ресурси як «сукупнють кошпв, що спрямовуються на формування актив1в» [16, с. 79]. При вкладанш в активи фшансов1 ресурси змшюють грошову форму на матер1альну. Ми подшяемо точку зору В. Опарша та вважаемо, що ототожнення фшансових ресуршв з грошовими засобами або грошо-вими коштами дещо звужуе змют фшансових ресурив, адже матер1ал1защя фшансових ресурив в активи е тимчасовою, у раз1 реал1зацп актив1в через певний пром1жок часу фшансов1 ресурси знову набудуть грошо-во! форми. Враховуючи зм1ну форм фшансових ресуршв в процеш кругооб1гу, в якому вщбуваеться розши-рене вщтворення фшансових ресуршв, В. Опарш називае фшансов1 ресурси динам1чним поняттям та про-понуе розр1зняти початков1 та прирощеш фшансов1 ресурси — отримаш суб'ектом господарювання у результат його д1яльносп у форм1 чистого доходу — прибутку [16, с. 79].
У цьому взаемозв'язку щкавою е шдхщ окремих дослщниюв, яю позв'язують поняття фшансових ре-суршв з фшансовим катталом. Так, О. ФЫмоненков тлумачить фшансов1 ресурси тдприемств як «!х влас-ний, позичений та залучений грошовий каттал, який вони використовують для формування власних актив1в 1 здшснення виробничо-фшансово! д1яльносп з метою отримання доходу, прибутку» [17, с. 13]. Як стверд-жуе дослщник, фшансов1 ресурси — це не грошов1 кошти, а джерела, спрямоваш на формування актив1в. Сума джерел формування актив1в тдприемства, зафжсована у пасив1 балансу, е катталом тдприемства.
Натомють I. Балабанов вважае, що каттал — це «частина фшансових ресуршв, це грош1, що ведет в об1г 1 приносять доходи вщ цього об1гу» [18, с. 29]. Цю думку також подшяе Ю. Воробйов, який описуе фшансовий каттал як «сукупнють каттал1зованих фшансових ресурив, що використовуються власниками 1 менеджерами в економ1чному процес вщтворення вартосп як джерело фшансування господарсько! д1яль-носп з метою одержання доходу, формування якого в економ1чнш систем! держави здшснюеться на ринко-вих принципах 1 тдходах» [19, с. 67]. Ми погоджуемося 1з цими дослщниками в тому, що не вс фшансов1 ресурси каттал1зуються, осюльки частина кошпв, як правило, спрямовуються на покриття поточних витрат та виконання поточних зобов'язань.
Ще одним тдходом до трактування сутносп фшансових ресурив е !х тлумачення як «сукупност грошо-вих кошпв в фондованш формЬ. Прихильником цього тдходу е О. Василик, який вважае, що «не вс кошти можуть бути фшансовими ресурсами, а лише т з них, яю об'еднаш у фонди кошпв» [15, с. 75]. Под1бний тдхщ викладено також у навчальному пошбнику з фшанив тдприемств тд редакщею В. Буряковського, де фшансов1 ресурси тлумачаться як «грошов1 кошти, акумульоваш в фондах цшьового призначення для здшснення вщповщних витрат» [20, с. 87]. Колектив автор1в тдручника з фшансово! д1яльносп тдприемств пояс-нюе сутнють фшансових ресуршв як «грошов1 фонди цшьового призначення, яю формуються в процеш розподшу й перерозпод1лу нацюнального багатства, сукупного суспшьного продукту та нацюнального доходу 1 використовуються у статутних цшях тдприемств» [21].
1снуе й шша думка, що використання поняття фонд як оргашзацшно! форми руху кошпв в умовах ринко-вих вщносин е не зовшм коректним, оскшьки грошов1 кошти використовуються в м1ру потреби 1 наявносп, тобто заздалепдь грошов1 кошти не формуються у вщповщш фонди 1 не виключаються з кругооб1гу [22]. Ми не можемо погодитись з щею точкою зору, оскшьки може виникнути така ситуащя, коли для того, щоб швестувати фшансов1 ресурси в окрем1 види актив1в, необхщно накопичити певну суму грошових кошпв, тож у цьому випадку формування цшьового фонду е необхщним.
Бшьш загальною е позищя окремих досл1дник1в, в1дпов1дно до яко! ф1нансов1 ресурси е «сукупн1стю грошових кошпв в фондован1й та нефондованш формах». Так, С. Хачатурян визначае фшансов1 ресурси як «частину кошпв п1дприемства у фондов1й 1 нефондовш форм1, яка формуеться в результат розпод1лу вироб-леного продукту, залучаеться до д1яльност1 п1дприемства з р1зних джерел 1 спрямовуеться на забезпечення розширеного в1дтворення виробництва [23, с. 81]. Думку вченого також роздшяють О. Срмошкша [24, с. 34], Д. Матвшчук [25, с. Х], Л. Меренкова [26, с. 347] та шшь
Бшьшють автор1в, розкриваючи сутнють фшансових ресуршв, в1дзначають цЫ !х формування та використання. Так, К. Павлюк пише про те, що фшансов1 ресурси призначеш для «забезпечення безперервносп розширеного вщгворення й задоволення 1нших сусп1льних потреб» [27, с. 24], В. Родюнова — для «потреб розширеного вщгворення, матер1ального стимулювання прац1вник1в, задоволення сощальних потреб, потреб оборони й державного управлшня» [28, с. X], В. Гриньова та В. Коюда — для «виконання фшансових зобов'язань перед ушма суб'ектами господарювання (бюджетом, банками, страховими та шшими оргашза-щями), з якими п1дприемство мае взаемовщносини» [29, с. X], М. Петик — для «забезпечення фшансово! стшкосп та здшснення фшансово-економ1чно! д1яльност1 господарюючого суб'екта» [22] тощо.
Одш автори при формулюванн1 деф1н1ц1! фшансових ресурив розкривають джерела !х формування. Так, В. Глущенко та В. Лобас визначають фшансов1 ресурси як «вш джерела кошпв, акумульован1 для формування необхщних актив1в» [18], Л. Меренкова — як «грошов1 доходи 1 надходження з власних та позикових джерел» [26, с. 347], Д. Матвшчук — як «грошов1 кошти, яю е сукупшстю власних, позичених та залучених грошових доход1в та надходжень» [25, с. Х] тощо.
Друп автори конкретизують форми фшансових ресурав. Так, у тдручнику з фшаншв за редакщею С. Юр1я та В. Федосова зазначаеться, що ф1нансов1 ресурси е «матер1альними нолями ф1нансових в;дносин, 1 набувають особливих р1зноман1тних форм у вигляд1 доход1в, нагромаджень, в1драхувань 1 надходжень» [30, с. 19]. 1нш1
42
грошов1 кошти та ïx екв1валенти
автори вщзначають розпорядниюв фшансових ресуршв. Так, Т. Писаренко уточнюе, що фшансов1 ресурси «формуються в руках держави, тдприемств уих форм власносп, установ, оргашзацш, окремих громадян» [31, с. 21].
Отже, до сьогодш в економ1чн1й наущ не сформовано единоï загальновизнаноï думки щодо визначення сутност фшансових ресуршв. Ф1нансов1 ресурси трактуються як: сукупнють грошових кошпв, як е у розпорядженш; грошовий каштал, який використовуеться для формування актив1в; грошов1 кошти, акумульо-ваш в фондах цшьового призначення; сукупнють грошових кошпв в фондованш та нефондованш формах тощо. В окремих визначеннях вщзначаються розпорядники, джерела формування, форми та цшьове призначення фшансових ресуршв.
Узагальнення пщхо-д1в р1зних дослщниюв до тлумачення дефiнiцiï фь нансових ресурив дозволяе видiлити складовi цього поняття (рис. 1).
Розглядаючи сутнiсть фiнансових ресурсiв не-обхщно зазначити, що де-фiнiцiя цього поняття для рiзних суб'ектiв господарювання мае своï спе-цифiчнi особливостi. По вiдношенню до фшансових ресурав НПФ дослщ-ники використовують
надходять у форм1 доход1в, нагромаджень, вщрахувань i надходжень
грошовi фонди цшьового призначення
i 1
призначеш для забезпечення розширеного вiдтворення та реалiзацiï суспiльниx iнтересiв i потреб
знаходяться у розпорядженш суб'еклв господарювання: держави, тдприемств, установ, оргашзацш та громадян
Рис. 1. Складовi поняття «фiнансовi ресурси»
рiзнi термiни, таю як: «пенсшш кошти», «пенсшш ресурси», «пенсшш накопичення», «пенсшний каштал», «пенсшш активи» тощо.
Так, Л. Миргородська використовуе дефшщю «пенсшш кошти», розглядаючи ïх економiчну природу як «вщкладене, починаючи з сьогодення, до певного майбутнього перюду споживання». На думку дослщнищ, «у накопичувальнiй пенсiйнiй системi пенсiйнi внески громадян е одшею з форм заощаджень, оскiльки сшвпадають усi необхiднi ознаки цих категорш: вiдстрочення споживання у часi, придбання фшансових активiв, майбутне споживання» [32, с. 4].
Н. Ковальова пропонуе дефшщю «пенсiйнi накопичення» яку розтлумачуе як «цшьове формування кошпв для споживання у старост», а також видшяе основнi особливостi пенсiйних накопичень порiвняно iз за-ощадженнями шших видiв: «ïх довгостроковiсть та поступовють використання пiсля настання визначеного моменту часу (як правило, пенсшного в^), дуже низька вiрогiднiсть того, що щ кошти можуть бути вилу-ченi з обiгу протягом перюду свого акумулювання» [33, с. 7-8].
В. Матвеев уточнюе, що пенсшш накопичення являють собою «сукупнють кошпв, що облжовуються на iндивiдуальному пенсшному рахунку, сформована за рахунок страхових внесюв та доходу вiд ïх швестуван-ня». Дослiдник вiдмiчае, що частина пенсшних накопичень вкладена у державш борговi зобов'язання, тож безпосередньоï участi в iнвестицiйному процесi не приймае. 1нша частина пенсiйних накопичень, яка використовуеться на фшансування швестицш, е «пенсiйним капiталом» [34, с. 11].
Т. Грянченко користуеться термшом «пенсiйнi ресурси», розумiючи тд ним «економiчнi ресурси сус-тльства, якi вiдновлюються за рахунок пенсшних вщрахувань, заощаджень, iнвестицiй пенсiйних накопичень, об^ пенсiйного капiталу тощо» [35, с. 6].
О. Соломка по вщношенню до кошпв НПФ використовуе термш «пенсiйний капiтал», тд яким розумiе «накопиченi пенсiйнi кошти, як за умов ефективного швестування здатнi не тiльки зберегтися, але й прино-сити прибуток» [36, с. 3]. Натомють А. Якимов пояснюе дефшщю «пенсшний каштал» шакше — як «су-марне грошове забезпечення, яке одержуе людина як результат повноï участi у пенсшнш системi» [37, с. 9].
Ю. Вiтка застосовуе термiн «пенсiйнi активи», пщ яким пропонуе розумiти «грошовi кошти учасниюв НПФ». Проаналiзувавши трактування понять «пенсiйнi активи» та «пенсшш кошти» дослщниця дiйшла висновку, що за змютом цi поняття е тотожними [38, с. 11]. О. Мелешко дещо уточнюе трактування поняття «пенсшш активи» — це «грошовi кошти учасниюв НПФ, вкладеш в рiзноманiтнi фiнансовi шструменти» [39, с. 11].
Тлумачення понять «пенсшш кошти» та «пенсшш активи» також наведено у Закош Украши «Про недер-жавне пенсшш забезпечення» вщ 09.07.2003 р. № 1057-IV. Так, у ст. 1 Закону зазначаеться, що пенсшш кошти — це «сума зобов'язань у грошовому виразi пенсшного фонду перед його учасниками». Вщповщно до ч. 3 ст. 7 Закону накопичеш пенсшш кошти дорiвнюють сумi розмiру пенсiйних внесюв, що сплачеш на користь учасника фонду, та розподшеного на його користь прибутку (збитку) пенсiйного фонду.
У ст. 1 Закону також наводиться визначення поняття «пенсшш активи» — «активи пенсшного фонду, страховоï оргашзацп, банкiвськоï установи, сформован вщповщно до цього Закону, за рахунок яких здшсню-ються пенсiйнi виплати». У ч. 3 ст. 6 Закону зазначаеться, що «активи пенсшного фонду (пенсшш активи) формуються за рахунок внесюв до пенсшного фонду (пенсшних внесюв) та прибутку (збитку) вщ швесту-
43
вання пенсшних внесюв», у ч. 1 ст. 47 — «до складу актив1в пенсшного фонду належать: активи в грошових коштах; активи в щнних паперах; 1нш1 активи згщно i3 законодавством», у ч. 1 ст. 48 — «пенсшш активи, що накопичуються у пенсшному фондi, можуть бути використанi виключно для цiлей швестицшно1 дiяльностi фонду, виконання зобов'язань фонду перед його учасниками та оплати витрат, пов'язаних i3 здшсненням недержавного пенсшного забезпечення».
Отже, на основi результапв аналiзу змiсту, який вкладаеться в кожне з наведених понять можна дшти висновку, що iнодi виникае певна плутанина при 1х застосуваннi. Так, Ю. Вiтка, ототожнюе поняття «пенсшш активи» та «пенсшш кошти», визначення дефшщп «пенсшний каттал», поданi О. Соломкою та А. Якимо-вим, е зовим вiдмiнними за змютом.
На наше переконання, деякi розбiжностi в тлумаченнях наведених понять можна прояснити, якщо роз-глянути фiнансовi ресурси НПФ як динамiчне явище. Так, фiнансовi ресурси надходять до НПФ у формi пенсiйних внесюв вкладникiв НПФ, якi облiковуються на шдивщуальних пенсiйних рахунках учасникiв. Сукупнють пенсшних внескiв на iндивiдуальному пенсшному рахунку та iнвестицiйного доходу вщ розмь щення внескiв на фшансовому ринку становить пенсiйнi накопичення окремого учасника НПФ. Загальний обсяг пенсшних накопичень, а також нерозподшений швестицшний прибуток НПФ, являють собою пенсшш кошти НПФ. Частина пенсшних кошпв спрямовуеться на виконання поточних зобов'язань iз здшснення пенсшних виплат. 1нша частина пенсшних кошпв, яка становить пенсшний каттал НПФ, спрямовуеться на формування пенсшних активiв (рис. 2).
Таким чином, в процес недержавного пенсшного забезпечення вщбуваеться кругообш фшансових ре-сурив НПФ, в якому вщбуваеться трансформащя таких форм фшансових ресурив: пенсiйнi внески, пенсiйнi накопичення, пенсшш кошти, пенсшний каттал, пенсшш активи, пенсшш виплати.
Особливост кругообиу фшансових ресурив НПФ у рiзних кра1нах значною мiрою визначаються поло-женнями 1х законодавства. Специфiчними особливостями кругообиу фiнансових ресурсiв НПФ в Украш е: по-перше, утворення фшансових ресурив пiд час вторинного перерозподшу ВВП. Джерелами формування фшансових ресурив е валовий дохiд та прибуток суб'еклв господарювання, а також заробггок працiвникiв;
по-друге, цiльове призначення фшансових ресурив — формування пенсшних накопичень, яю стануть джерелом пенсшних виплат тсля виходу на пению учасниюв НПФ;
по-трете, сплата пенсшних внесюв вкладниками НПФ у безгопвковш формi шляхом 1х перерахування на розрахунковий рахунок, вiдкритий у збер^ача. Пенсiйнi внески сплачуються лише у нащональнш валютi Укра1ни, а у випадках, передбачених законодавством, в шоземнш валют за офiцiйним обмiнним курсом Нацюнального банку Укра1ни, що дiяв на момент сплати;
по-четверте, розпорядження фiнансовими ресурсами компанiею з управлшня активами НПФ. При цьому пенсшний каттал розмiщуеться в пенсшш активи вщповщно до напрямiв, оговорених в швестицшнш декларацп НПФ у межах швестицшних обмежень, встановлених законом. Заборонено формування пенсшних активiв за рахунок позикових (кредитних) кошпв, надання майнових гарантш, забезпечених пенсшни-ми активами, або будь-яких кредипв (позик) за рахунок пенсiйних активiв. Пенсiйнi активи не можуть бути предметом застави, на них не може бути звернене стягнення або застосована конфюкащя, якщо вони сфор-моваш вщповщно до законодавства;
по-п'яте, вщкладене на довготривалий термш, а також поступове використання пенсiйних накопичень тсля настання встановленого строку. Здшснення пенсшних виплат з НПФ у грошовш формi в нащональнш валюп Укра1ни за рахунок коштiв, що облжованих на iндивiдуальному пенсiйному рахунку учасника; по-шосте, збереження права власносп на фiнансовi ресурси за учасниками НПФ. ВИСНОВКИ
Узагальнюючи результати проведеного дослщження зазначимо, що фiнансовi ресурси е динамiчним по-няттям, яке доцшьшше розглядати в процесi 1х безперервного кругообiгу, пiд час якого вони змшюють сво1 форми. В залежносп вiд специфiки фiнансовоl дiяльностi суб'екта господарювання, форми фiнансових ре-сурсiв можуть бути рiзними. Так, фiнансовi ресурси НПФ можуть набувати таких форм, як: пенсшш внески, пенсшш накопичення, пенсшний каттал, пенсшш активи, пенсшш виплати тощо. Використання такого пщходу в тлумаченш сутносп фшансових ресуршв дозволяе уникнути пщмши чи ототожнення рiзних за змiстом понять.
Пiдбиваючи пiдсумок, пропонуемо наступне визначення фiнансових ресурсiв НПФ: це пенсшш накопичення учасниюв фонду, яю формуються з пенсшних внесюв вкладниюв та швестицшного прибутку вщ 1х розмiщення в пенсiйнi активи з метою отримання виплат тсля виходу на пению. СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 ЛГГЕРАТУРИ
1. Основш показники системи недержавного пенсшного забезпечення. — Електронний ресурс. — Режим доступу: http://www.dfp.gov.ua/732.html
2. Валовий внутршнш продукт у 2010 рощ / Державний ком1тет статистики. — Електронний ресурс. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
3. Основш показники ринку пращ за 2010 рж. / Державний ком1тет статистики. — Електронний ресурс. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
4. Pension Markets in Focus — July 2011 — Issue 8. — 24 p. — Електронний ресурс. — Режим доступу: http:// www. oecd. org/dataoecd/63/61/48438405.pdf
44
к
к о ее
ее_ В" я
я
Г,
е
я"
»
я
о
к>
0
к>
1
а
ПЕНС1ИН1 ВНЕСКИ:
1) вщ юридичних оаб:
• засновника НПФ;
• роботодавця— платника;
• професШного об'еднання;
2) ф1зичних оаб:
• учасниюв, ям е вкладчиками;
• трет1х ос ¡6 (подружжя, дети, батьки);
• фпичних осю-пщприемшв;
3) переведен! пенсшш кошти фЬичних ос1б з Ёнших фшансових установ (страховика, банку, ¡ншого НПФ)
(Л
ПЕНС1ИН1 КОШТИ:
Пенсшш накопиченпя на ¡ндивщуальному рахунку:
• пенсшш внееки;
• розподшений швестищйний прибуток (збиток)
Нерозподшений швестицшпий прибуток (збиток)
^ %
ИиНСШШВИПЛАТИ:
• на визначений строк;
• одноразов!;
• перерахованЁ пенсшш кошти до ¡нших фшансових установ (страховика, банку, ¡ншого НПФ)
Податок на доходи фЬичних ос ¡6
ПЕНС1ИНИИ КАШ ТАЛ
Л
1НВЕСТИЦ1ИНИИ ПРИБУТОК (ЗБИТОК)
ОПЛАТА ПОСЛУ Г:
• адштстратора, у т.ч. агентськЁ послуги, рекламш послуги, витрати на оприлюднення ¡нформацп;
• винагорода особк шо здшснюе управлшня активами;
• збсрЁгача;
• з проведения планових аудиторських перев!рок;
• третЁх оаб (торговшв цшними паперами та ¡и. посередниюв, витрати на перереестрацио прав пласностЁ на ц1еш1 папери та нерухомють) та ш.
ПЕНСШШ АКТИВИ:
• цппп папери, погашения та отримаппя доходу за якими гарантовано КМУ;
• ц!нш папери, погашения та отримання доходу за якими гарантовано Радою мЫстрЁв АРК, мюцевими радами;
• ашуТ украшських ем ¡тент! в;
• облЁгацп украУнських емггекпв;
• цшш папери, погашения та отримання доходу за якими гарантовано урядами ¡ноземних держав;
• акщ! ¡ноземних емЁтент!в;
• облЕгаци ¡ноземних емЁтентЁв:
• ¡потечш и!нн1 папери;
• ощадп! (депозита) сертиф!кати;
• об'екти нерухомого майна;
• грошов! кошти на вкладних (депозитних) та поточних рахунках у банку;
• швестицдУ в банювськ! метали та ¡нии.
Рис. 2. Кругообп фшансових ресурс ¡в НПФ
о
ч я
ч »
о о о
Э1
я
я
ТЗ
3
о
О!
■е-
я'
»
я о о м я и
ТЗ
я
СЕ Й СЕ ТЗ
N р
м я я и я
Я: Я Я
и ■е-
о я 6. 5'
5. Етимологiчний словник украшсько'! мови: у 7 т. — Т. 5 / Уклад.: Р.В. Болдирев та iH. — К.: Наук. думка, 2006. — 704 с.
6. Корельский В.Ф. Современный биржевой словарь / В.Ф. Корельский — 3-е издание — М.: Крафт, 2006. — 880 с.
7. Бибик С.П. Словник шшомовних ^в: тлумачення, словотворення та слововживання / С.П. Бибик, Г.М. Сюта; за ред. С.Я. Срмоленко. — Харюв: Фолю, 2006. — 623 с.
8. Фшанси тдприемств / За ред. проф. А. М. Поддерьогша. — 6-е вид., перероб. та допов. — К.: КНЕУ, 2006 . — 552 с.
9. Загороднш А.Г. Фiнансово-економiчний словник / А.Г. Загороднш, Г.Л. Вознюк. — Львiв: Видавництво нащо-нального ушверситету «Львiвська поллехшка», 2005. — 714 с.
10. Мочерний С.В. Економiчний енциклопедичний словник: у 2-х т. — Т. 2: О-Я / С.В. Мочерний, Я.С. Ларша, О.А. Устенко, С.1. Юрш. / За ред. С.В. Мочерного. — Львiв: Свл, 2006. — 568 с.
11. Райзберг Б.А. Современный экономический словарь. — 2-е изд., испр. / Б.А. Райзберг, Л.Ш. Лозовский, Е.Б. Стародубцева. — М.: ИНФРА-М, 1999. — 479 с.
12. Осовська, Г.В. Економiчний словник / Г.В. Осовська, О.О. Юркевич, Й.С. Завадська. — К.: Кондор, 2007. — 358 с.
13. Положення (стандарт) бухгалтерського облжу 4 «Звл про рух грошових кошив»: Наказ Мшютерства фшанЫв Украши вщ 31.03.1999 р. № 87.
14. Жолнер 1.В. Особливост визначення та визнання грошових кошив та 1х е^валенив за мiжнародними стандартами / 1.В. Жолнер // Обшк i фшанси АПК. — 2009. — № 4. — С. 66-70.
15. Василик О.Д. Теорiя фшанмв: Пщручник / О.Д. Василик. — К.: Вид-во НЮС, 2000. — 416 с.
16. Опарш В.М. Фшанси (Загальна теорiя): Навч. помбник / В.М. Опарш. — 2-ге вид., доп. i перероб.— К.: КНЕУ,
2002. — 240 с.
17. Фшмоненков О.С. Фшанси тдприемств: Навч. поаб. / О.С. Фшмоненков. — 2-ге вид., переробл. i допов. — К.: МАУП, 2004. — 328 с.
18. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом / И.Т. Балабанов — М.: Финансы и статистика, 1996. — 692 с.
19. Воробйов Ю.М. Теоретичш основи фшансового катталу пiдприемств / Ю.М. Воробйов // Фiнанси Укра'1ни. — 2001. — №7. — С. 62-69.
20. Фшанси тдприемств: Навч. поабн. / тд ред. В.В. Буряковського. — Дншропетровськ: Вид-во «Пороги», 1998. — 398 с.
21. Бандурка О.М. Фшансова дiяльнiсть тдприемств. — 2-е вид. перероб. i допов. / О.М. Бандурка , М.Я. Коробов, П.1. Орлов, К.Я. Петрова. — К.: Лийдь, 2002. — 384 с.
22. Петик М.1. Економiчна суть i призначення фшансових ресурмв у забезпеченш господарсько'1 дiяльностi суб'екта господарювання / М.1. Петик. — Електронний ресурс. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/ Soc_gum/aprer/ 2008_4_1/35.pdf
23. Хачатурян С.В. Сутнiсть фiнансових ресурсiв та 1х класифжащя [Текст] / С.В. Хачатурян // Фшанси Украши. —
2003. — № 4. — С. 77-81.
24. Срмошюна О.В. Управлшня фшансовими ресурсами та фшансовими потоками: концепцп, проблеми, перспек-тиви / О.В. Срмошюна // Вюник Нацiонального унiверситету «Львiвська Полiтехнiка». Менеджмент та пiдприемництво в Укрш'ш: етапи становлення i проблеми розвитку. — 2007. — №606. — С. 33-38.
25. Матвшчук Д.О. Теоретичш основи формування фшансових ресурмв тдприемства в сучасних умовах господарювання / Д.О. Матвшчук // Вюник Хмельницького нащонального ушверситету. — 2008. — №5. — Т. 2. — С. 80-82.
26. Меренкова Л.О. Сучасш тдходи щодо визначення сутност фiнансових ресурав пiдприемства в ринковiй еко-номщ / Л.О. Меренкова // Вюник економiки транспорту i промисловостi. — 2010. — №29. — С. 344-347.
27. Павлюк К.В. Фiнансовi ресурси держави / К.В. Павлюк. — К.: НЮС, 1998. — 175 с.
28. Финансы / Под ред. В. М. Родионовой. — М.: Финансы и статистика. — 1995. — 430 с.
29. Гриньова В.М. Фшанси тдприемств / В.М. Гриньова, В.О. Коюда. — 2-е вид., перероб. та допов. — К.: Знання-Прес, 2004. — 424 с.
30. Фшанси: Пщручник / За ред. С.1. Юрiя, В.М. Федосова. — К.: Знання, 2008. — 611 с.
31. Писаренко Т.М. Теоретичш основи та особливост формування фшансових ресурмв в установах невиробничо'1 сфери / Т.М. Писаренко. — Т.: Екон. думка, 1999. — 63 с.
32. Миргородська Л.С. Мехашзм трансформаци пенсшних кошив на фшансовому ринку Укра'1ни: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.04.01 / Л.С. Миргородська. — Державна податкова адмшютращя Укра'1ни. — 1ртнь, 2006. — 19 с.
33. Ковальова Н.М. Мехашзм державного регулювання швестицшно! дiяльностi пенсшних фондiв. Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.02.03 / Н.М. Ковальова. — НДЕ1 М-ва економiки Укра'1ни. — К., 2005. — 18 с.
34. Матвеев В.А. Совершенствование методологии оценки эффективности инвестирования пенсионных накоплений. Автореф. дис. канд. экон. наук: 08.00.10 / В.А. Матвеев. — Нижегородский государственный университет им. Н.И. Лобачевского. — Нижний Новгород, 2007. — 23 с.
35. Грянченко Т.В. Формирование модели экономического механизма воспроизводства пенсионных ресурсов. Автореф. дис. канд. экон. наук: 08.00.01 / Т.В. Грянченко. — Пенза, 2007. — 25 с.
36. Соломка О.М. Пенсшне забезпечення в системi сощального захисту населення. Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.01.01 / О.М. Соломка. — Харк. нац. ун-т iм. В.Н. Каразша. — Х., 2006. — 18 с.
37. Якимов А.1. Розвиток системи пенсшного забезпечення в Укра'1ш: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.01.01 / А.1. Якимов. — Львiв. нац. ун-т iм. 1.Франка. — Л., 2005. — 20 с.
38. Влка Ю.В. Цивiльно-правовi аспекти управлшня активами у сферi недержавного пенсшного забезпечення / Ю.В. Влка // Науковi записки НаУКМА: Збiрник наукових праць. — 2006. — Т. 53. — С. 110-114.
39. Мелешко О.В. Особливост структури активiв i пасивiв недержавних пенсшних фондiв та !х вщображення в економiчному баланс / О.В. Мелешко // Економжа: проблеми теори та практики: збiрник наукових праць. — Випуск 250: В 9 т. — Т. V. — Дншропетровськ: ДНУ, 2009. — С. 1147-1151.
Стаття надшшла до редакцп 6 грудня 2011 року
46
