CC BY
19
Annotation. In the article considered and investigated the essence of the definition of the organizational structure of the management. There was allocated the principles that need to resist at the forming that organizational structure of the management. Formed and characterized the stages of the management. In the article was determined the main factors of the influence on the construction of the structure of the management.
Key words: the organizational structure of the management, the principles of the management, the factors of the influence, the types of organizational structure, the ways of the forming.
УДК369.54 (477) Доц. С.М. Гончарук1, канд. екон. наук; студ. Ю.В. ГончаруК
РОЛЬ НЕДЕРЖАВНИХ ПЕНС1ЙНИХ ФОНД1В У РЕФОРМУВАНН1 ПЕНСШНО1 СИСТЕМИ УКРА1НИ
Проаналiзовано систему недержавних пенсшних фондiв в Укршш та за кордоном i визначено !х роль у реформуванш пенайно! системи Украши. ОбГрунтовано, що реформування пенсшно! системи - складний, багатогранний i комплексний про-цес, який мае ютотно змшити баланс полгтичних, економiчних та сощальних штере-шв населення, систему державних фшанэдв, функцiонування ринкiв працi та кашталу.
Ключовi слова: пенсiйна система, недержавш пенсiйнi фонди, рiвнi пенсшно! системи, реформування пенсiйноi системи.
Головне завдання пенсшжя системи полягае у гарантуванш громадянам пенсшного вжу, як не в змоз1 бшьше працювати, компенсащю втраченого заро-бгтку у вигляд1 адекватного розм1ру пенсii. Пенсшна система мае забезпечити:
• створення стiйкоi фiнансовоi системи для економiчного захисту людини у старостi та шших випадках, передбачених законодавством за рахунок стра-хових внескiв роботодавщв i застрахованих оаб;
• створення ефективноi пенсiйноi системи за участю представни^ сощально-го партнерства;
• встановлення дiевого контролю за цшьовим використанням пенсшних коштiв. Усi держави мають певш зобов'язання щодо своiх працюючих громадян
i громадян похилого вжу, як не працюють, i якщо система пенсiйного забезпе-чення перестае бути ефективною, то це означае, що застаршу систему пенсшно-го забезпечення необхiдно реформувати.
Змши в пенсiйнiй системi визначаються демографiчними тенденцiями та економiчними факторами i умовами. Структура пенсiйноi системи мае регулю-ватись вiдповiдно до законодавчоi бази, а також на основi оцiнки демографiч-них i економiчних тенденцш, тобто на основi зроблених прогжшв щодо тенден-цiй найбшьш важливих змiнних пенсiйноi системи. Реформування пенсшжя системи повинно повнiстю забезпечити належний рiвень життя людей похилого в^ на засадах соцiальноi справедливости гармонiзацii взаемин мiж поколшня-ми та сприяння економiчному зростанню.
Аналiз стану пенсiйного забезпечення i розроблення подальших шляхiв його реформування вимагае змш у галузi макро- i мжроеконом^, фшанав, те-орii сощального забезпечення. Питання пенсiйного забезпечення дослщжували
1 Львiвська державна фiнансова академiя;
2 НУ '^bBÍBCbKa полп^ехтка"
таю впчизняш науковщ, як В.М. Геець, М.М. Баб1рад [3], Е.М. Л1банова, А.О. Бахмач, Д.А. Леонов, але щ питання потребують ще бшьш глибокого 1 детального дослщження, зокрема що стосуеться практичного аспекту д1яльносп недержавних пенсшних фонд1в 1 реформування пенсшно! системи.
Анал1з ходу реатзацп пенсшно! реформи в Укра1ш вказуе на поступове перекладення державою вщповщальносп за майбутню пенаю на плеч1 сво!х громадян. Це, своею чергою, мае призвести до тдвищення особисто! вщповь дальносл кожного за формування власних пенсшних нагромаджень, здшснено! солщарно з роботодавцями за тдтримки нашо! держави. Реформування пенсшного забезпечення, яке розпочалося наприкшщ ХХ ст., вщбуваетъся шляхом замщення солщарно! системи пенсшного забезпечення накопичу вальною.
Так, пенсшна система Великобританп складаеться з трьох р1вшв: система державного страхування, система професшних пенсш, система персональ-них пенсшних плашв 1 пенсш Пенсшна система Имеччини мае в сво!й основ1 трир1вневу модель: державне обов'язкове пенсшне страхування, виробниче пенсшне страхування (добровшьна справа кер1вниюв ф1рм 1 тдприемств) 1 приват -не страхування. Пенсшна система Швейцарп складаеться з державного, трудового та особистого пенсшного страхування. Пенсшна система Швецп складаеться з трьох р1вшв - розподшьчого, накопичувального 1 добровшьного. В Укра1ш, як вщомо, з 1 шчня 2004 р. також д1е трир1внева система пенсшного забезпечення, яка складаеться з Пенсшного фонду Укра1ни, Державного накопичувального пенсшного фонду та системи недержавних накопичувальних пенсшних фонд1в.
Ниш у бшьшосп постсощалютичних кра!н доходи пенсюнер1в набагато нижч1 вщ прожиткового мшмуму. Тому найголовшшим завданням пенсшно! реформи у постсощалютичних кра!нах е насамперед подолання бщносп серед людей похилого вшу - найнезахищешшо! категорп населення. Тобто прюритетним аспектом реформи повинен стати сощальний. Сьогодш уа постсощалютнчш кра-1ни виходять з того, що пенсшна система лише тод1 забезпечить людит виплати у розм1р1 бшьше половини 11 колишнього заробпгсу, якщо буде трир1вневою.
Значну увагу в кра!нах СНД придшяють функцюнуванню недержавних пенсшних фонд1в. Недержавне пенсшне забезпечення е виключним видом дь яльносп, який здшснюеться на тдстав1 державно! лщензп та за умови внесення ос1б, що здшснюють таку д1яльнють, до Державного реестру фшансових уста-нов з подальшим державним наглядом 1 контролем за !хньою д1яльнютю. Найбшьший штерес викликають дв1 проблеми - швестування пенсшних актив1в та принципи державного регулювання д1яльносп НПФ. Можна, наприклад, ш-вестувати кошти в банювсью депозити. Але при цьому варто згадати досвщ Ар-гентини. Один дефолт, через тиждень - другий, 1 - немае грошей. Можна також скуповувати дорогощнш метали. Але щни на золото постшно зм1нюються, а на ринку нерухомосп бувають обвали, причому затяжш.
Вкладання кошпв в акцп розглядають частше за все як спекулятивну операщю: купив за гривню - продав за дв1 Тобто абсолютно надшних шстру-менпв використання актив1в поки не юнуе. У будь-якому випадку, якщо розпо-рядник актив1в не поверне грош1, то дов1ру до нього буде втрачено. Слщом вш втратить 1 вкладника, який доручить кошти шшому, якому бшьше дов1ряе. Як
свщчить досвщ iнших кра!н, зокрема США, вщ вдалого вибору компанн зале-жить управлшня активами.
Латинська Америка стала своерщною свiтовою лабораторieю пенсiйного забезпечення. Починаючи з Чилi у 1981 р., ще 11 кра1н регюну, такi як Перу (1993), Аргентина (1994), Колумбiя (1994), Уругвай (1996), Болшш (1997) i Мексика (1997) продовжили цю роботу. У деталях 1х пенсiйнi системи вщр!зняють-ся мiж собою, але загалом старi солiдарнi моделi замiненi приватною моделлю. У деяких кра1нах системи залишаються солiдарними, а в шших кра1нах (Болiвiя, Мексика, Сальвадор i Чилi) внаслiдок реформ створенi накопичувальш системи обов'язкових пенсiйних рахункiв, де розмiр пенси визначаеться залежно вщ роз-мiру доходу, який отриманий вщ iнвестування пенсiйних внескiв. Промiжну по-зицiю займають Перу i Колумб1я: вони дають працiвникам можливють залиша-тися або в солщарнш системi або переходити в накопичувальну.
У звiтi Свiтового банку - "Пщтримка доходiв i старостi в ХХ1 столiттi i мiжнароднi перспективи пенсiйних систем i реформ" фактично пропонуеться переглянути свою пенсiйну стратепю 90-х рокiв. Спецiалiсти банку закликають збшьшити увагу до базового рiвня доходiв для того, щоб попередити зростання бщносл серед незахищених верств населення похилого вiку. Таю виплати по-виннi фiнансуватись за рахунок загальних податюв, а не за рахунок внесюв до солщарно! системи пенсшного страхування. Вони можуть здшснюватись у фор-мi сощально! допомоги на основi процедури перевiрки доходiв, або як ушвер-сальнi пенсн. Також Свiтовий банк визнав важливють iнших джерел благопо-луччя людей похилого в^ (допомога ам'!, забезпечення житлом та доступ до медичних послуг).
Критики реформ у латиноамериканських кра1нах вважають, що приватнi пенсiйнi системи ще не гарантують людям похилого в^ достойних пенсiй. Вони вважають, що якби у громадян було право вибору, вони би повернулися до солщарно! пенсшно! системи. Чилiйцi, якi у 1981 р. виршили залишитися у ста-рiй солiдарнiй пенсiйнiй системi, отримують сьогоднi значно бiльшi пенсн, шж !хш колеги, що мають таку саму заробiтну плату i приедналися до системи щди-вiдуальних пенсшних накопичень.
Однак найзначнiшим недолiком пенсшних реформ латиноамериканських кра1н стало те, що великий вщсоток зайнятого населення залишився за межами пенсшно! системи. Навпъ у Чжт нею охоплено трохи бiльше половини робочо! сили, а у бшьшосп кра!н регiону цей показник становить всього 1015 %. Практично приватних накопичувальних рахунюв немае у приватних пщ-приемцiв. Результатом цього е високий рiвень бiдностi серед людей похилого вжу. Якщо участь у пенсшному страхуваннi буде залишатися на такому низько-му рiвнi, приватнi пенсiйнi системи будуть приречеш на те, що вони не гаранту-ватимуть громадянам економiчноl безпеки у похилому вiцi.
Значною перешкодою е велик! адмшстративш видатки та комiсiйнi ви-нагороди адмiнiстраторам недержавних пенсiйних фонд!в. Особливо тяжко вони позначились на перших учасниках приватизовано! пенсшно! системи, як фактично сплатили вартiсть !! створення i вклали кошти у майбутнi поколшня учас-ниюв. Кр!м того, не настшьки позитивно, як стверджували у 90-х роках, вщбу-ваеться екожмчне зростання внаслiдок пенсiйних накопичень у Латинськш
Америщ, це пояснюегься не дуже вдалим i корисним економiчним швестуван-ням. Левова частка пенсшних внесюв була спрямована на закутвлю державних боргових зобов'язань i зовам мaлi кошти спрямовувались на придбання акцiй.
Надзвичайна концентращя aктивiв у державних цiнних паперах при жорсткому обмеженнi на швестування за кордон часто робить приватну пен-сiйну систему залежною вщ полiтичних ризиюв. Другим важливим недолжом е надзвичайно великi суми обов'язкових пенсшних внесюв. Серйознi коливання на свгтових фiнaнсових ринках останнього десятилптя вплинули на реформато-рiв пенсiйноï системи у бiк спрямування ентузiaзму вiдносно обов'язковоï нако-пичувaльноï пенсiйноï системи.
Реформування пенсiйноï системи - складний, багатогранний i комплек-сний процес, який мае ютотно змшити баланс полгтичних, економiчних та соць альних iнтересiв населения, систему державних фшанав, функцiонувaння ринков прaцi та катталу. Вiдповiдний успiх цiеï справи значною мiрою залежатиме вщ узгодженост дiй у сумiжних напрямах ринкового трансформування економiки.
Необхiдною умовою пенсшного реформування е тдготовка суспiльствa, його свщомосп до сприйняття новоï пенсшжй системи. Реформа може бути ус-пiшною лише за умови усвщомлення всiмa верствами населення ïï необхщносл i необоротностi, а головне, позитивного впливу на умови життя i добробут людей. Впровадження НПФ на шдприемст дасть змогу роботодавцю вирiшити так! питання: реaлiзaцiя сощальних програм, формування компенсaцiйного пакету; управлшня персоналом i оптимiзaцiя його чисельностц фiнaнсувaння програм розвитку виробництва; податкове планування; корпоративне управлш-ня; !м!дж пiдприемствa та керiвництвa.
Наприклад, у Великобритaнiï станом на юнець 2008 р. активи пенсiйних фонд!в становили €1,06 трлн. При цьому 30 % цих aкгивiв пенсшних фонд!в Ве-ликобритaнiï були розмщеш в державних цшних паперах уряду ща крaïни, 37 % - в шоземних цшних паперах, решта aкгивiв - це iнвестицiï в нерухомють, хеджовi фонди або банювсью депозити [3].
Виходячи !з законодавчо встановлених норм, у процеш реaлiзaцiï пен-сiйноï реформи на фшансовому ринку Укрaïни з'являються нов! потужш шсти-тути спшьного швестування, яю мають достатньо потужний швестицшний по-тенщал. Пенсшш активи створюються за рахунок накопичення пенсшних внесюв i доходу вщ ïх швестування, а пенсшш виплати здшснюються лише тсля досягнення платником внесюв пенсшного вжу. Ц обставини зумовлюють до-сить великий строк розпорядження цими коштами i дають змогу у межах нако-пичувaльноï системи нагромаджувати значш обсяги швестицшних ресуршв. Наприклад, у Нщерландах станом на 2009 р. пенсшш активи накопичувальних пенсшних фонд!в становили 113 % ВВП, у Швейцарп - 102. Якщо брати до ува-ги шший аспект д!яльносп глобальних пенсшних фонд!в, а саме швестицшну политику пенсшних фонд!в, то щ прюритети можна простежити з табл. 1.
Як видно з даних, найбшьшу частку коштав, що знаходяться в управлшш пенсшних фонд!в свпу, швестовано в цшт папери - aкцiï та обл!гацп (майже 70 %). Тому для розвитку фшансових ринков перехщних економж свпу пенсшш фонди мають важливе значення не лише з погляду перспектив швестицшного потенщалу, а й виходячи з! специф!ки iнвестицiйноï политики цих фшансових ш-
ститутав. При цьому головною перевагою пенсiйних фонд!в як суб'ектiв фшансо-вого ринку е !х iнвестицiйна полiтика, яка характеризуеться високим рiвнем ви-мог при визначенш напрямiв iнвестування та конкретних об'ектiв вкладень.
Табл. 1. Структура твестицшних актив1в глобальных пенсшних фонд1в
Вид активу Частка, %
Нерухомгсть 3,5
Акцн 42,9
Обл!гацп 26,4
Депозити ! готавка 11,9
1нш! 15,3
В Укра!ш, пор!вняно з! свгговими стандартами, функцiонування накопи-чувально! системи пенсшного забезпечення встановлено досить л!беральш ви-моги щодо швестицшно! полггаки пенсшних фонд!в. Проте, пор!вняно з шши-ми кра!нами свпу, ми значно вщстаемо вщ свггових темтв розвитку пенсшно! системи. В Укра!ш тшьки починають створювати нов! шститути з великим ш-вестицшним потенщалом (що видно з наведених вище даних), як! здатш ютотно прискорити не лише розвиток фшансового ринку Укра!ни, а й реального сектору економ!ки. Це дае змогу в межах накопичувально! системи нагромаджувати значш обсяги швестицшних ресуршв та вщповщно створити передумови для довгострокового екожмчного зростання.
Станом на 30.06.2011 в Державному реестр! фшансових установ мю-титься шформащя про 97 недержавних пенсшних фонд!в (дал! - НПФ) та 41 ад-мшстратора НПФ [4]. Система недержавного пенсшного забезпечення протя-гом останшх роюв розвиваеться досить динам!чно. Основш показники д!яль-носп НПФ та темпи !х приросту наведено в табл. 2.
Табл. 2. Динамжа основных показнитв д1яльност1 недержавних пенсшних фонд1в
Недержавш пенсшш фонди 2009 2010 2011
1 квартал 2 квартал
Загальна кшьюсть укладених пенсшних контракпв (тис. шт.) 62,5 69,7 70,6 69,7
Кшькгсть учасникш за укладеними пенсшними контрактами (тис. оиб) 497,1 569,2 557,6 557,2
Загальш активи НПФ (млн грн) 857,9 1144,3 1221,4 1265,9
Пенсшш внески (млн грн), у т.ч. 754,6 925,4 967,2 1 010,3
- вщ ф!зичних оаб 31,8 40,7 43,0 45,3
- вщ юридичних оиб 722,7 884,6 924,0 964,7
- вщ ф!зичних оаб-пщприемщв 0,1 0,2 0,2 0,2
Пенсшш виплати (млн. грн.) 90,1 158,2 172,0 187,3
Кшькгсть оиб, що отримали/отримують пенсшш виплати (тис. оиб) 28,1 47,8 52,8 56,9
Сума швестицшного доходу (млн. грн.) 236,7 433,0 488,9 511,0
Сума витрат, що в!дшкодовуються за рахунок пенсшних актив!в (млн. грн.) 47,1 64,6 69,4 74,5
Станом на 30.06.2011 адмшстраторами недержавних пенсшних фонд!в було укладено 69 712 пенсшних контракпв з 58 180 вкладниками, з яких
2 391 вкладник, або 4,1 % - юридичш особи, на яких припадае 964,7 млн грн. пенсшних внесюв (95,5 % вщ загального обсягу пенсшних внесюв за системою НПЗ), а 55 789 вкладниюв, або 95,9 % - ф1знчш особи. При цьому, пор1вняно з юнцем першого кварталу 2011 р., юльюсть контракпв з юридичними особами зменшилась на 12,8 %, а з ф1знчними особами зросла на 1,9 %.
Станом на 30.06.2011 юльюсть учасниюв НПФ вщповщно до укладених контракпв становила 557 1 76 ошб (на юнець першого кварталу 2011 р. -557 621 особа).
Анатзуючи швестицшш деклараци, можна зазначити, що НПФ обира-ють як консервативну, так 1 агресивну швестицшну полпику. Вартють актив1в НПФ, як були швестоваш, зросла за 2008 р. на 201,1 млн грн 1 становила 472,4 млн грн. За перюд юнування НПФ !х загальний швестицшний дохщ ста-новив 76,7 млн грн. Починаючи з 2007 р., у портфелях деяких НПФ з'явились шотечш щнш папери, але 1х частка е незначною, на юнець II кварталу 2008 р. становить близько 0,1 % за максимально можливими 40 %. Спостершаеться зменшення частки акцш укра!нських емпенпв у 2008 р. на 8,3 % пор1вняно з попередшм. Частка банювських метатв у консолщованому портфел1 становила 2,4 % за можливого лшпу у 10 %.
Структура швестицш актив1в НПФ у галуз1 економ1ки показуе, що найбшьша частка актив1в припадае на металургшну галузь - 23,6 %, а також на машинобудування - 23,3 %. Достатньо висока частка швестицш припадае також на енергетичну, х1м1чну галуз1 та торпвлю. Загалом сукупний дохщ вщ ш-вестування пенсшних актив1в збшьшився з 9,7 млн грн у 2005 р., до 76,7 млн грн на юнець 2009 р. Структура зведеного швестицшного портфеля НПФ р. мае такий вигляд (рис. 1).
банювсью метали 2.72 .об'екти нерухомостл 1,22%
~цшн] папери шсцевих рад 1,05%
кошти на паточному рахунку 4,94%ч ¡нив активи 6,08% -
акщ| украшськпх ем1тент1в 7,84%-шнш папери КМУ 11,68%/ обл1гац1! ш дпрнсмств 18,34%-"
Рис. 1. Структура зведеного швестицшного портфеля НПФ у 2009 р.
У загальнш структур! швестицшного портфеля НПФ активи розподши-лись таким чином:
частка корпоративных облггацш у абсолютному вираз1 збшьшилась до 134600,4 тис. грн., !х частка в консолщованому портфел1 зменшилась з 19,7 % до 18,3 %;
46,1 % актив1в розмщено на банювських депозитах. При цьому мшмальна ставка за депозитами становить 6,0 %, а максимальна - 35 %; частка державних цшних папер1в зросла у сукупному портфел1 НПФ з 9,9 % (юнець I кварталу 2009 р.) до 11,7 % (на юнець II кварталу 2009 р.), в абсолютному вира-з1 - 85,7 млн грн. Варто зазначити, що зросла також доыдтсть за ОВДП до 15-16 %;
• шотечш цшт папери займають незначну частинку швестицшного портфеля - 0,05 %.
Устшне реформування пенсшно! системи вимагае створення економ1ч-них передумов, а саме:
• зростання виробництва, змщнення фшансового стану тдприемств i вщповщ-не нарощування фшансових можливостей пенсшно! системи;
• розширення продуктивно! зайнятост населення, мштзащя прихованого безробггтя, тшьово! зайнятоста, захист трудових i сощальних штересш грома-дян Украши на шоземних ринках пращ;
• погашення заборгованост 1з заробгтно! плати, тдвищення 11 розм1ру i збшь-шення питомо! ваги у валовому внутршньому продукта;
• розширення бази сплати пенсшних внескв за рахунок охоплення пенсшним страхуванням уах категорш юридичних i ф1зичних оиб;
• припинення практики списання та реструктуризацн заборгованост перед Пенсшним фондом;
• скасування пшьг у сплат пенсшних внескв i заборону запровадження нових пшьг у виплат пенсш без визначення джерел 1х фшансування;
• переведення фшансування виплат пенсш сшьським пенсюнерам i пшьговим категор1ям 1х одержувачш з Пенсшного фонду на Державний бюджет, корпо-ративш та професшш пенсшш фонди.
Л1тература
1. Закон Укра'ни "Про недержавне пенсшне забезпечення": вщ 09.07.2003 р., № 1057-IV.
2. Створення недержавних пенсшних фонд1в (НПФ). [Електронний ресурс]. - Доступ-ний з http://www.finmir.com.ua/content/view/58/150/lang, uk.
3. International financial services, London. - 2008. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.ifsl.co.uk.
3. Бабiрад М.М. Мiжнародний досвщ формування iнвестицiйноi' полiтики недержавного пенсiйного страхування в умовах фiнансовоi' кризи / М.М. Бабiрад // Науковий вюник НЛТУ Укра'ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра'ни. - 2010. - Вип. 20.2. - С. 141-150.
4. Державна комгая з регулювання ринку фшансових послуг. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.uaib.com.ua/fileadmin/downloads/dpn/npf_II_kv_2011 .pdf.
Гончарук С.М., Гончарук Ю.В. Роль негосударственных пенсионных фондов в реформировании пенсионной системы Украины
Проанализирована система негосударственных пенсионных фондов в Украине и за рубежом и определена их роль в реформировании пенсионной системы Украины. Обосновано, что реформирование пенсионной системы - сложный, многогранный и комплексный процесс, который должен изменить баланс политических, экономических и социальных интересов населения, систему государственных финансов, функционирование рынков труда и капитала.
Ключевые слова: пенсионная система, негосударственные пенсионные фонды, уровни пенсионной системы, реформирование пенсионной системы.
GoncharukS.M., Goncharuk Yu.V. The role of non-state pension funds in reforming the pension system of Ukraine
Were analyzed the system of non-state pension funds in Ukraine and abroad and each role in reforming the pension system of Ukraine. Was reasonable, that the reform of the pension system - a complex, multifaceted and complex process, which should change the balance of political, economic and social interests of population, public finance system, the functioning of labor markets and capital.
Keywords: pension system, non-state pension fund, levels of pension system, reforming the pension system. _
