CC BY
10УДК 336.71
ЕТАПИ РОЗВИТКУ РЕСУРСНО! БАЗИ КОМЕРЦ1ЙНИХ БАНК1В УКРАШИ
У 1992-2008 РР.
Землячов С.В., к.е.н., доцент, КЕ1 ДВНЗ «КНЕУ îm. В.Гетьмана»
У статт здшснюеться анал1з розвитку ресурсно1 бази комерцшних банюв Украши, у процеш якого розгля-даеться три етапи (1992-1994 рр., 1995-1999 рр., 2000-2008рр.), кожний з яких характеризуеться певним р1внем розвитку економжи, ринкових механ1зм1в, макроеконом1чного та грошово-кредитного регулювання, банюв-ського менеджменту i маркетингу у галуз1 залучення банювських ресуршв та сталютю i яюстю процесу форму-вання банювських ресурсiв в цiлому.
Ключовi слова: банк, банювсью ресурси, каттал, зобов'язання, лiквiднiсть.
ВСТУП
Сучасний етап розвитку вггчизняно1 економiки характеризуеться тдвищенням вимог до банкiвськоï систе-ми, яка повинна сприяти стшкому економiчному зростанню та пiдвищенню конкурентоспроможностi госпо-дарського комплексу в умовах поступовоï iнтеграцiï у европейський та свгговий економiчний простiр. Це обу-мовлено особливою роллю банюв як провщних фшансових посередникiв, що забезпечують перемщення фшан-сових ресурсiв мiж окремими регюнами, галузями господарства та суб'ектами економжи з метою задоволення ïх потреб та запитiв. Вказанi процеси вимагають вщ комерцiйних банкiв адекватного нарощування обсягiв, оптимiзацiï структури та вдосконалення оргашзацп ресурсноï бази.
Проблемами формування ресурсноï бази комерцiйних банюв в Украш займались i займаються багато впчиз-няних вчених, зокрема М.Д. Алексеенко, А.М. Мороз, М.1. Савлук, Л.О. Примостка, А.П. Вожжов, О.В. Дзюб-люк, О.В. Васюренко, О.Д. Заруба, Ж.М. Довгань, В.М. Шелудько тощо. Однак питання видшення окремих етапiв розвитку ресурсноï бази комерцшних банюв ними не розглядалось.
Така структуризащя процесу розвитку ресурсноï бази банкiвськоï системи Украïни дозволяе визначити чинни-ки та заходи, що дае банкам можливють формувати збалансовану ресурсну базу у сучаснш економiчнiй ситуацiï.
У дослiдженнi нами розглядалась дiяльнiсть банкiв Украïни у 1992-2008 рр., до початку економiчноï кризи, тому що дiяльнiсть банкiвськоï системи у нетривалий тслякризовий перiод не характеризуеться валдазовани-ми показниками, як дозволили б виявити сталi тенденцiï розвитку та провести вщповщний ïх аналiз.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Метою дослiдження е здiйснення аналiзу розвитку ресурсноï бази комерцiйних банюв Украши, у процеш якого розглядаеться три етапи (1992-1994 рр., 1995-1999 рр., 2000-2008рр.), кожний з яких характеризуеться певним рiвнем розвитку економжи, ринкових механiзмiв, макроекономiчного та грошово-кредитного регулювання, банювського менеджменту i маркетингу у галузi залучення банювських ресуршв та сталiстю i яюстю процесу формування банкiвських ресурсiв в цшому.
РЕЗУЛЬТАТЫ
Розвиток ресурсноï бази комерцшних банюв Украши вщображае тенденцп розвитку банкiвськоï системи в цшому i визначаеться станом економжи краши.
Початком створення незалежноï банкiвськоï системи в Украш можна вважати 20 березня 1991 р., коли був прийнятий Закон Украши «Про банки i банювську дiяльнiсть».
Першим етапом у розвитку ресурсноï бази комерцшних банюв е 1992-1994 рр. У цей перюд розпочинаеться становлення банкiвськоï системи Украши. Побудова дворiвневоï банкiвськоï системи вщбувалася на rai де-структивних змш в економiцi, що були викликаш прийняттям помилкових рiшень у сферi управлiння народним господарством, вiдстороненням держави вщ процесу регулювання економiки, допущеними зловживаннями в процесi змiн форм власносл, кризовим станом фiнансовоï системи та зростанням шфляцшних процесiв.
На початку 1991 р. в Украш функцюнувало декiлька великих банкiв з вже сформованою ктентурою: Украïн-ська республжанська контора Промбудбанку СРСР, Украшська республiканська контора Укржитлосоцбанку СРСР, Украшська республжанська контора Ощадбанку СРСР, Украшська республжанська контора Агропромбанку СРСР, Украшська республжанська контора Зовнiшекономбанку СРСР. З проголошенням незалежностi Украïни на матерiальнiй, клiентськiй i кадровiй базах цих банюв були створеш самостшш банки — вiдповiдно Промiнвестбанк, Укрсоцбанк, Ощадбанк, банк «Украïна», Укрексiмбанк. Два з них (Ощадбанк i Укрекимбанк) були створенi як державнi, решта — як приватнi, на акцюнерних засадах. Новi банки формувалися на комерцшних засадах за галузевим принципом. ïх засновниками були тдприемства та оргашзацп вiдповiдноï галузi. Так, Держпостач УРСР започаткував Укрпостачбанк, Мшмонтажспецбуд УРСР — Мiнмонтажспецбанк, Мiнбуд-матерiалiв — Будмбанк, Мiнбуд — банк «Вщродження», Мiнлегпром — Легбанк, Мшлюгосп — Лiсбанк, Мiншляхбуд — Шляхбанк, Мiнвуз — Укрмiжвузбанк. За змшаним принципом формувались Градобанк, Пер-комбанк, Народний банк, «Украшська фшансова група».
Акцiонерами банкiв переважно були держава в особi госпрозрахункових пiдприемств, колгоспи, державш фонди.
45
Поступово розподш акцiй у статутних фондах банюв, що були створеш на базi фiлiй союзних банюв, вщбу-вався на користь малих та спшьних тдприемств, акцюнерних товариств, працiвникiв банку. Держава та дер-жавнi фонди поступово втрачали лщирукт позицп в цих банках. Поряд з цим вiдбувалось формування «ки-шенькових банюв», або банюв «трьох акцюнерiв», що не займались посередництвом на грошовому ринку та не мали ютотного впливу на формування механiзмiв залучення кошпв суб'екпв економiки.
При здiйсненнi грошово-кредитно1 политики використовувались не ринков^ а адмшютративш шструменти, зокрема, централiзований розподiл кредитних ресурив, пiльгове кредитування та ш.
Це призвело до розвитку утриманських настро1в у пiдприeмств та втрати державою дшчих важелiв впливу на банювський сектор i економiку в цшому.
1з сiчня 1992 р. НБУ тдтримував облiкову ставку на рiвнi 30% рiчних, у той час як шфлящя склала за рж 2100%. Це обумовило здешевлення реально1 вартостi банкiвських кредилв, яю суб'екти господарювання вико-ристовували на покриття сво1х витрат, та послаблення стимутв щодо одержання ними доходiв та прибутку як головного джерела фшансування свое1 дiяльностi. Крiм того, украшсью капiтали починають перекачуватися в Роию, де в 1992 р. облжова ставка досягала 80%. Для запобшання цим процесам НБУ у грудш 1992 р. шдвищив облiкову ставку до 80%. Але цей крок не мш суттево покращити в цiлому негативну ситуацiю для формування ресурсно1 бази банюв.
Застосоваш державою заходи щодо стримування шфляцп в 1993 р. виражалися в прийнятл комплексу нор-мативних докуменпв, що визначали розмiри облжово! ставки банку, регулювали розмiр кредитiв, що надавали-ся тдприемствам рiзних галузей промисловостi, обмежували обсяги емюи. Даний перiод характеризувався наявнiстю твердих обмежень зростання грошово1 маси в об^, що сво1м лопчним наслiдком мало нестачу платiжних засобiв та виникнення платiжних криз, для виходу з яких здiйснювалися емюи, а це призводило до збшьшення шфляцп.
Подiбнi кроки обумовили зростання залишюв коштiв на рахунках тдприемств i населення в банках Укра1ни з 20 млн. грн. у 1992 р. до 2422 млн. грн. у 1994 р., або в 121 рази. Але дана тенденщя свщчить не про змщнення ресурсно! бази банюв, а про збшьшення в кра!ш грошово! маси, що мала шфляцшний характер. Якщо врахува-ти, що за щ три роки рiвень цiн зрю бшьше нiж у 8000 разiв, то виявиться, що реальна вартють зазначених сум банкiвських вкладiв мала вщ'емне значення.
У цiлому, на першому етапi розвитку ресурсно! бази банювсько! системи Укра!ни на 1! формування негативно впливали:
• нерозвиненють ринкових механiзмiв регулювання економжи та використання iнструментiв директивного управлшня, деформованого широким втручанням корупцп та корпоративних штерешв при прийняттi ршень;
• нестiйкiсть курсу нацюнально! грошово! одинищ, яка була викликана прорахунками в макроекономiчнiй полiтицi держави, i призвела до гiперiнфляцil та знещнювання капiталiв суб'ектiв економiки i банюв, заощад-жень населення;
• кризовi явища в системi державних фшаншв та наявнiсть бюджетного дефiциту, що не дозволяли проводи-ти ефективну полiтику в сферi соцiального захисту населення та сприяти структурнш перебудовi економiки;
• платiжна криза в економщ, а також недолiки емiсiйноl полiтики;
• збiльшення частки тшьового сектору економiки та проведення фшансових афер, що вiдволiкло значнi грошовi кошти з банкiвськоl системи;
• слабюсть капiтальноl бази комерцiйних банюв Укра!ни, недосконалiсть !! структури; наявнють велико! кiлькостi дрiбних банкiв, що були погано забезпечеш кадрами, катталами та банкiвськими технологiями, були неспроможш концентрувати значнi банкiвськi ресурси i спрямовувати !х на розвиток економжи.
Другим етапом у розвитку ресурсно! бази комерцшних банюв можна вважати 1995-1999 рр. Цей перюд характеризувався стшким темпом зростання обсяпв банювських ресурсiв, зменшенням iнфляцiйних процесiв i розвитком банкiвськоl системи та грошового ринку кра!ни в цiлому.
Комерцшш банки починають активно розширювати спектр сво!х послуг. Збiльшуеться кiлькiсть укладених кореспондентських договорiв з iноземними банками, що було пов'язано з необхщнютю задоволення потреб ктенпв в обслуговуванш зовнiшньоекономiчноl дiяльностi, активно пропонуються нетрадицшш та гарантiйнi банкiвськi послуги. Все це сприяе формуванню кола постшно! клiентури банкiв i стабiлiзацil !х ресурсно! бази.
В умовах збшьшення тшьового сектору та високого ступеня бартеризацп украlнськоl економiки комерцiйнi банки самостшно обирають методи роботи з ктентурою. Деякi банки практикували вщкриття сво!х фiлiй та вiддiлень по всш територil Укра!ни з метою максимального охоплення ктентури, але це не завжди було еконо-мiчно доцiльно. Окремi банки почали здшснювати напiвлегальнi операцil, дехто переорiентувався на обслуго-вування окремо! категорil кшенпв. Але багато банкiв вдосконалювали свш менеджмент, пiдвищували якiсть послуг, диверсиф^вали ризики та переорiентувалися вiд здшснення високоприбуткових спекулятивних опе-рацiй на надання базових банювських послуг При залученш ресурив посилюеться конкуренцiя з небанювськи-ми фiнансово-кредитними установами; все бiльшi обсяги коштiв, обминаючи комерцшш банки, надходять без-посередньо на фондовий ринок.
Спостершаються змши в дiяльностi НБУ щодо вдосконалення регулювання комерцшних банюв. Це призвело до банкрутства тих банюв, що не були пристосоваш до бшьш вимогливого контролю, обумовило змши у кон'юнктурi грошового ринку, тобто сприяло загальному оздоровленню банювсько! системи та шдвищенню довiри до не! суб'екпв економжи.
46
Банювська система Украши характеризувалась високим р1внем концентрацп кашталу. Так, на початок 1996 р. тшьки в 10% банюв було сконцентровано понад двох третин (68%) статутних фонд1в усх банюв. Разом з цим тшьки 34 комерцшних банки мали сплачений статутний фонд у середньому 1 млн. екю та бшьше. Таким чином, нагальною потребою для бшьшосп банюв було нарощування каштально! бази.
Зниження темтв шфляцп викликало р1зке зменшення доход1в комерцшних банюв через вщсутшсть можли-востей одержання прибутку вщ спекулятивних угод. В умовах шдвищення р1вня прогнозованосп економжи зростае попит на довгостроков1 банювсью ресурси, яю банки використовували для здшснення активних опе-рацш на тривал1 термши.
Значне зменшення обсяпв ем1с11 НБУ у зв'язку з переходом до антшнфляцшно! полпики сприяло оздоров-ленню сфери грошового об1гу, однак супроводжувалося зростанням взаемно! заборгованосп суб'екпв господа-рювання, заборгованосп по сощальних виплатах, що негативно впливало на зростання грошових доход1в i заощаджень.
Непомiркована податкова полпика та неврегульована платiжна криза призводили до зростання збитковосп суб'ектiв господарювання, розвитку бартерних вщносин, системи взаемозалтв, використання рiзних грошових сурогапв, збiльшення ступеня тiнiзацiï економiки. Це викликало бшьш високi темпи зростання питомо! ваги готiвки в загальному обсязi коштiв, у порiвняннi з приростом банювських депозипв, негативно впливало на можливосл банкiв щодо акумуляцп додаткових ресурсiв. З метою захисту сво!х заощаджень вiд iнфляцiï фiзичнi особи виявляли пiдвищений попит на шоземну валюту, яку тримали в себе. Це гальмувало процес залучення банювських депозипв.
У 1995-1996 рр. НБУ та Уряд перейшли до послщовно! стабЫзацшно! монетарно! полiтики у зв'язку з тдготовкою та проведенням грошово! реформи. Наслiдком цiеï политики стали перехiд до неемiсiйних ме-ханiзмiв покриття дефiциту державного бюджету (зокрема, до випуску державних щнних паперiв), збiльшення обсягiв експорту украшських тдприемств; забезпечення позитивного рiвня облжово! ставки НБУ та вщсотко-вих ставок за банювськими депозитами; прискорення розрахунюв у народному господарствц забезпечення стшкосп валютного курсу гривнi; полшшення структури грошового обiгу та вдосконалення управлшня ним пiсля проведення грошово! реформи 1996 р. Оздоровлення монетарно! сфери позитивно вплинуло на екожмч-не зростання i в 1995 р. вщбувся перелом у знижувальнш тенденцiï реального ВВП: якщо в 1994 р. його падшня склало 22,0%, то в 1995 р. — 12,2%, а в 1996 р. — 10%, в 1997 р. — 3%. Завдяки цьому вщбулись змши у розвитку економiчних та фшансових передумов формування ресурсно! бази банюв.
Банки стали впроваджувати яюсно новi шдходи до обслуговування клiентiв та залучення !х коштiв: вдоско-налюються шструменти банкiвського менеджменту та маркетингу в галузi управлiння активами та пасивами, використовуеться система електроних платежiв, системи «ктент-банк», системи розрахункiв за допомогою пластикових карт.
За 1997 р. вклади населення зросли на 87%, а питома вага кошпв фiзичних ошб у загальному обсязi залучених коштiв склала 26,5% (у 1996 р. — 19,2%), що свщчить про зростання довiри до банюв.
Однак у 1998 р. внаслщок кризи на свiтовому та росшському фiнансовому ринку виникають кризовi явища на грошовому ринку Украши: раптовий вщпк iноземного капiталу, поява надлишкового попиту на iноземну валюту, зниження попиту на ОВДП, девальващя гривш тощо. Це негативно вплинуло на процеси залучення кошпв населення в нацюнальнш валютi, темпи приросту яких iстотно сповiльнилися. Зменшилась також питома вага строко-вих депозипв: в умовах непрогнозованосп змiн економiчнi суб'екти побоювалися довiряги сво! заощадження комерцiйним банкам на значний термш
Розвиток процесу вкладення коштiв у банки також гальмувався вкрай низьким рiвнем доходiв бiльшоï час-тини населення. А для населення, що одержувало достатш доходи, стримуючим чинником виступали великi ставки податкiв на заробпну плату.
У 1999 р. ще тривали негативнi явища в економщп скорочення реального ВВП (на 0,4%), досить високий рiвень шфляцп (19,2%), зменшення роздрiбного товарообiгу (на 5,4%), вщсутшсть довiри до державних фшансових шструменпв.
Крiм того, юнував значний бюджетний дефiцит, економщ були притаманнi низька ефекгивнiсть управлшня активами та фшансова недисциплiнованiсть тдприемств, суттевi недолiки банкiвського менеджменту, високий рiвень девальвацiйних та iнфляцiйних оч^вань, частково внаслiдок президентських виборiв та високих по-лiтичних ризикiв.
Поступове знецiнювання гривнi негативно впливало на стан власного кашталу банкiвськоï системи. Так, украшсью банки пiд час загострення фшансово! кризи 1998 р. втратили приблизно третину капiталу. За станом на 01.01.1999 р., 50 банюв, або 28% загально! юлькосп дшчих банкiв, не мали зареестрованого та сплаченого статутного кашталу на рiвнi встановленого НБУ мшмуму.
Хоча в другому пiврiччi 1999 р. вдалося вщновити тенденцiю зростання у реальному вимiрi капiталу бан-ювсько! системи, його обсяг у доларовому екиваленл внаслiдок девальвацiï гривнi протягом 1998-1999 рр. зменшився майже наполовину.
Зпдно з ршенням ВРУ та вимогами НБУ банки повинш були забезпечити за станом на 01.07.1997 р. для збереження лщензш на основш види банювсько! дiяльностi наявнiсть капiталу в розмiрi 3 млн. евро. Хоча НБУ вщстрочив виконання цих вимог до 01.01.2000 р., вдовольнити !х, враховуючи постшне падiння курсу нацю-нально! валюти i несприятливу кон'юнктуру ринку, для бшьшосп комерцшних банюв було не шд силу.
47
Взагалi в умовах високо! шфляцп розмiр катталу не мав для банюв ютотного значення, осюльки при падшш його реального валютного е^валенту банки не могли розраховувати на виконання катталом гарантшних ре-зервних функцiй.
Не дивлячись на явш успiхи у розвитку ресурсно! бази банюв на другому етат (1995-1999 рр.), проблема забезпечення банюв достаттм обсягом стшких пасивiв залишалася ще досить гострою, бо при залученш депозита банки наражались на жорсткий спротив з боку долара США i не могли акумулювати потенцшно можли-вий обсяг ресуршв. Так, сума приросту заощаджень у формi банкiвських депозитiв та придбання цшних па-перiв у 1997 р. склала приблизно 5% грошових доходiв населення, а витрати населення на придбання шоземно! валюти в 3 рази перевищували зростання заощаджень у вкладах в банках та придбання цшних паперiв. В умовах падшня рiвня реальних доходiв бшьшо! частини населення спостершалось пiдвищення схильностi до спо-живання при одночасному зниженнi схильносп до заощаджень. Так, у 1997 р. середня схильнють до споживан-ня населення в Укра!ш складала 0,85, що в 5,6 рази перевищувало середню схильнiсть до заощаджень (0,15).
Таким чином, для перюду 1995-1999 рр. були характеры наступш проблеми, що негативно впливали на розвиток ресурсно! бази банюв Укра!ни:
• кризовий стан реального сектору економжи через затримки структурних перетворень, та непослщовне проведення ринкових реформ;
• недостатнш приплив шоземних iнвестицiй у кра!ну;
• слабкий рiвень розвитку фiнансового ринку та недосконалють функцiонування системи державних фшаншв;
• високий рiвень оподатковування;
• недостатня координащя фшансово! та монетарно! полпики, слабка взаемоузгодженють боргово! полпики та здшснення емюп державних цшних паперiв;
• недосконале банювське законодавство, вiдсутнiсть збалансовано! нормативно-правово! бази;
• полпична нестабiльнiсть у суспшьствц
• недовiра населення до комерцшних банюв;
• недолжи банкiвського менеджменту, зокрема, в галузi управлiння активами i пасивами, вiдсутнiсть належ-них резервiв, чiткоl стратеги i тактики роботи банюв в умовах ринку, недостатня фшансова дисциплша, помил-ки внутршнього аудита;
• iншi внутршньобанювсью чинники: скорочення в реальному вимiрi активiв i пасивiв банкiв в умовах шфляцп, надмiрна концентрацiя банювського капiталу, вiдсутнiсть дiевих методiв страхування банкiвських де-позитiв та ризиюв, недостатня диверсифiкованiсть активiв банкiв, низький рiвень iнтеграцiйних процесiв у банювсьюй сферi.
Третiм етапом у розвитку ресурсно! бази комерцшних банюв можна вважати перюд з 2000 р. до 2008 р.
Починаючи з 2000 р., спостер^аеться помпна активiзацiя економiчного розвитку, що своею базою мала полшшення макроекономiчноl ситуацп, змщнення фiнансового стану суб'ектiв господарювання, збшьшення внутршнього платоспроможного попиту та грошово! пропозицп.
У 2000 р. змщненню ресурсних баз банкiв сприяла монетарна полпика НБУ, що мала метою тдвищення рiвня забезпеченостi економiки кра!ни платiжними засобами та сприяння зростанню ВВП, зменшення обсяпв бартер-них розрахунюв i збiльшення частки розрахунюв безготiвковими коштами.
Протягом всього 2000 р. вщбувалось стiйке зростання реального ВВП (105,9% до 1999 р. у порiвняних цшах).
Позитивнi змши у розвитку виробництва призвели також до збшьшення обсяпв фшансових ресурив суб'ектiв господарювання, отже, коштiв на рахунках пiдприемств, органiзацiй. Головним чином це стосувалось поточних депозипв, однак у 2000 р. зросли i строковi депозити.
Гривневi депозити залишалися бшьш популярним засобом заощаджень у порiвняннi з валютними через шдтримання стабiльностi курсу нацiональноl валюти та зниження курсу долара вщносно гривш
Крiм традицiйно пропонованих видiв депозипв, окремi комерцiйнi банки стали презентувати новi види послуг, зокрема, довгостроковi рахунки, вiдсоткова ставка по яких встановлюеться з урахуванням кон'юнктури грошового ринку, картковi рахунки, нау-рахунки та ш.
Прибуток комерцiйних банкiв у 2000 р. знизився в порiвняннi з 1996-1998 рр., що було пов'язано зi змшою джерел доходiв. Якщо ранiше банки одержували велию прибутки вiд вкладень у ризиковi операцil пiд високi вiдсотки, то в умовах стабЫзацп економiки джерела спекулятивних доходiв практично зникли. Крiм цього, вiдповiдно до встановлених НБУ на валютному ринку правил вони були не в змозi одночасно подавати заявки на кушвлю i продаж валюти. Це викликало припинення спекулятивних операцш, якi спричиняли значш курсовi коливання. Банки переорiентувались на обслуговування свое! клiентури та здшснення базових банювських операцш, стали вдосконалювати яюсть обслуговування.
У 2000 р. банки вщвернули частину сво!х прибуткiв для створення резерву на покриття проблемних кре-дитiв. Розмiр резервiв зрiс на 500 млн. грн. у порiвняннi з 1999 р., на вщповщну суму зменшився прибуток комерцшних банюв, але зросли обсяги катталу банюв.
Державна полпика щодо поступового переведення бюджетних тдприемств на казначейську форму обслуговування призвела до зменшення як абсолютних сум, так i питомо! ваги бюджетних кошпв у структурi зобо-в'язань окремих банюв. Основна частка зобов'язань даного виду була зосереджена у 1 грут банюв, що вима-гало ретельного контролю з боку НБУ за лжвщнютю цих банюв для забезпечення своечасного виконання ними сво!х зобов'язань перед бюджетом.
48
За 2000 р. залишки на депозитних рахунках ф1знчннх oci6 зросли на 59%. Такий значний темп зростання був досягнутий завдяки загальнш фiнанcовiй стабтзацп, погашенню заборгованосп держави перед пращвни-ками бюджетних установ та зростанню доходiв населення. Ус цi чинники особливо чпко виявилися в другiй половинi 2000 р.
Однак, незважаючи на ютотне збiльшення реальних доходiв населення, на рiвень заощадження негативно впливала нерiвнicть у розподiлi доходiв. Хоча частка шмейних господарств iз рiвнем грошових витрат нижче межi малозабезпеченоcтi зменшилася з 55,7% у 1999 р. до 38,2% у 2000 р., вона все ще залишалась значною. Це icтотно обмежувало можливоcтi використання внутршшх заощаджень населення для формування реcурcноï бази банкiв.
Вiдcотковi ставки по гривневих та валютних депозитах знижувалися, що викликало зменшення вщсоткових витрат банкiв. Одночасно це не зменшило приток депозитiв, бо вiдcотковi ставки по вкладах компенсували шфляцшне знецiнювання заощаджень та дозволяли одержувати реальний дохiд. Крiм того, рiвнозначноï аль-тернативи збереженню коштiв в банках не юнувало: ринок недержавних щнних паперiв був ще недостатньо розвинутий, а небанкiвcькi фiнанcово-кредитнi установи перебували у стадп становлення. Стабшьна робота банкiв викликала зростання довiри до них та впевненоcтi суб'екпв у забезпеченш збереженоcтi cвоïх кошпв.
На третьому етапi розвитку реcурcноï бази особлива увага придiлялаcь тдвищенню надiйноcтi банкiв та рiвню ïх капiталiзацiï. Так, у 2000 р. загальний обсяг катталу комерцiйних банюв тдвищився на 11,5% i на юнець року склав 6,5 млрд. грн., у т.ч. сплачений статутний капiтал — 3,7 млрд. грн. (зростання вiдбулоcя на 25,9%). На 39,5% зросла юльюсть комерцiйних банюв зi статутним капiталом вiд 10 до 50 млн. грн. ïх частка у загальнш юлькосп дточих банюв Украши на юнець року склала 73,4%. Спостершалась тенденцiя зростання середнього розмiру сплаченого статутного катталу на один дточий банк.
Збшьшення капiталу банкiв вiдбулоcя в основному за рахунок поповнення статутних фондiв (74,2% вiд регулятивного капiталу) та субординованого боргу.
Починаючи iз 2001 р. спостершаються виcокi темпи екожмчного зростання при низькому рiвнi шфляцп, що супроводжувалось подальшим збiльшенням залишюв на рахунках cуб'ектiв господарювання та фiзичних оciб.
Стабiлiзацiя курсу нацiональноï валюти сприяла зростанню реальних доходiв cуб'ектiв економiки, тдвищен-ню схильносп до заощаджень та рiвня довiри до банкiвcькоï системи. Це призводило до збшьшення обсяпв депозипв, оптимiзацiï ïх структури. Зростання реальних доходiв базувалося на пiдвищеннi заробiтноï плати, пов'яза-ному зi зростанням продуктивноcтi працi, та на державнш полiтицi поетапного пiдвищення мiнiмального розмiру пенciй за вiком, cтипендiй, cоцiальноï допомоги.
Так, у 2005 р. доходи населення Украши зросли у порiвняннi з 2000 р. на 294493 млн. грн., або у 4,4 рази, а заробггна плата як ïх основна складова зросла у 3,8 рази. Обсяг наданоï cоцiальноï допомоги та шших одержа-них поточних транcфертiв у 2006 р. становив 151307 млн. грн., що у 8,3 рази бшьше, шж у 2000 р.
Розширення обсяпв зовнiшньоекономiчноï дiяльноcтi та стабшьне функцiонування валютного ринку, зба-лансована бюджетна полпика, вдосконалення податковоï полпики та полггачна cтабiльнicть сприяли знижен-ню рiвня iнфляцiйних очiкувань, збшьшенню розмiрiв залишкiв коштiв на валютних рахунках.
Шдвищення рiвня монетизацiï економжи та зростання лiквiдноcтi комерцiйних банюв призвели до ютотно-го здешевлення вартоcтi банкiвcьких реcурciв. Банки мали значний обсяг тимчасово вшьних кошпв на рахунках клiентiв, i в умовах низькоï прибутковоcтi прагнули зберегти достатню маржу мiж щнами залучення i роз-мiщення кошпв, що призводило до зниження депозитних ставок. Також на дану тенденщю вплинуло зниження облiковоï ставки НБУ та зменшення норм резервування залучених ресуршв. Так, з грудня 2001 р. для коротко-строкових депозипв юридичних оиб у нацiональнiй та шоземнш валютi норма резервування склала 12%; за короткостроковими депозитами фiзичних оиб: 10% — для депозипв у нацюнальнш валютц 12% — в шоземнш валюту за довгостроковими депозитами в шоземнш валют — 10%; за довгостроковими депозитами у нацюнальнш валют — 8% та 6% вщповщно для юридичних та фiзичних оиб.
За окремими ощнками, за рахунок зменшення нормативiв обов'язкового резервування було вившьнено май-же 2 млрд. грн. ресуршв банкiв, якi були спрямоваш на розширення реcурcноï бази банюв.
З 2001 р. спостершалася тенденщя зростання статутного та регулятивного капiталiв банкiв. Роль субординованого катталу в процесах шдвищення розмiрiв капiталiв банков зменшувалася. Так, за станом на 01.01.2001 р. частка субординованого боргу в зобов'язаннях банков склала тiльки 1,68%, на 01.01.2002р. — 2,07%, на 01.01.2003 р. — 1,59%, на 01.01.2004 р. — 0,25%, на 01.01.2005 р. — 0,13%, на 01.01.2006 р. — 1,07%, на 01.01.2007 р. — 1,74%. За станом на 01.01.2008 р. цей показник зрю до 3,4%, що було обумовлено збшьшенням обсяпв боргових щнних паперiв, емпованих банками.
Незважаючи на позитивш змши, проблема шдвищення рiвня капiталiзацiï залишалась одшею iз найактуаль-нiших. Про це свщчить вiдношення статутного капiталу до ВВП, яке у перюд 2000-2005 рр. коливалось вщ 2 до 4%, а за перюд 2006-2008 рр. шдвищилось з 5,8% до 11,4%.
Не виршивши дану проблему, впчизняш банки виявляться неконкурентоспроможними в порiвняннi з не-банкiвcькими фiнанcово-кредитними установами та шоземними банками при подальшш iнтеграцiï економiки Украïни у свпову.
Актуальною проблемою для банкiв було також полшшення якосп регулятивного катталу Особливо це мало вщношення до банюв, в яких значну частку регулятивного капiталу складала переоцiнка основних заcобiв, i якi мали значний обсяг нарахованих, але не сплачених доходiв. Деяю банки в угодах передбачають сплату кшента-
49
ми нарахованих доходiв по завершенш термшу дп угод, що значно знижуе якiсть надходжень банюв та завищуе реальний обсяг катталу.
Для стимулювання пiдвищення рiвня каmталiзацп банкiв з боку НБУ були здшснеш наступнi кроки: спро-щет процедурнi питання, пов'язанi з реестращею збiльшення капiталу; розширений перелiк шструменпв залу-чення субординованого боргу; уведет вимоги до мшмального розмiру регулятивного катталу в гривт.
В умовах важкодоступносп зовнiшнiх джерел капiталiзацil (через побоювання втрати контролю над банком старих власниюв та невисоку фшансову привабливiсть акцiй банкiв на фондових бiржах) пiдвищувати розмiр банкiвських каштатв можливо було шляхом подальшо! реоргашзацп банкiв та концентрацп !х капiталiв.
Сумарний прибуток банювсько! системи збшьшувався, що було обумовлено як полшшенням фiнансового стану окремих банкiв, зростанням обсяпв активних операцш, зокрема, кредитного портфеля, так i зменшенням сум вщрахувань у резерви за активними операщями.
Намiтилась тенденцiя до тдвищення обсяпв строкових депозитiв, що свщчило про змiцнення стабiльностi ресурсно! бази банюв та розширення можливостей довгострокового банкiвського кредитування. Населення стало вщдавати перевагу вкладам у нацiональнiй валюп, темпи зростання яких у 2001-2002 рр. були вищi за вклади в iноземнiй валютi. Зростання остантх багато в чому пов'язано iз вкладенням населенням коштiв, що рашше збе-рiгалися поза банками. Це свщчило про змiцнення впевненостi вкладниюв в стабiльному розвитку банювсько! системи та економжи в цiлому.
Таким чином, на третьому етат процес розвитку ресурсно! бази комерцшних банюв Укра!ни характеризуемся наступними тенденщями:
• неухильне збiльшення обсягiв банювських ресурив як в абсолютних сумах (з 36979 млн. грн. за станом на юнець 2000 р. до 340179 млн. грн. у 2006 р., або у 9 разiв), так i вщносно ВВП (з 21,74% за станом на юнець 2000 р. до 74,8% у 2006 р.);
• основною передумовою позитивного розвитку ресурсно! бази стали: вихщ економжи Укра!ни на траекто-рж> економiчного зростання та прискорений процес ремонетизацп економiки i загальне фiнансове оздоровлен-ня кра!ни;
• розпочалося поступове, тривале зниження процентних ставок (облжово! та ринкових — депозитно! i по-зичково!), що позитивно впливае на розвиток економжи i формування ресурсно! бази банюв;
• послщовна, стабiлiзацiйна полпика НБУ забезпечила в кра!ш помiрний рiвень шфляцп, стабiльнiсть валютного курсу, довiру до нацiональних грошей та банюв, що створило сприятливi умови для широкого запро-вадження новпшх методiв i iнструментiв залучення кошпв юридичних та фiзичних ошб;
• сформувалась i досить активно розвиваеться система державного гарантування вкладiв населення в банках.
Разом з тим, на цьому етат збереглись i навпь загострились деякi проблеми банювсько! дiяльностi, що
негативно впливають на формування ресурсно! бази банюв:
• ютотно загострилась проблема каmталiзацп банюв, особливо в грут найбшьших i великих банкiв, що зумовлено випереджаючим зростанням кредитно! дiяльностi цих банюв порiвняно зi зростанням !х власного капiталу, що породило серйозну перепону на шляху розвитку цих банюв, в т.ч. i у формуванш !х ресурсно! бази. Це провокуе широкi настро! серед укра!нських банкiрiв продажу сво!х банкiв шоземному капiталу, який здат-ний побороти цю перепону;
• високий рiвень доларизацп банкiвських операцiй, перш за все депозитних i позикових, що ютотно тдви-щило валютт ризики в дiяльностi банкiв i створило додатковi загрози для вкладниюв;
• явне вщставання розвитку в Укра!ш малого та середнього бiзнесу, який традицiйно формуе найбiльш динамiчний i широкий попит на банювсью позички i тим самим стимулюе банки до нарощування ресурсно! бази. Вщсутнють цього попиту провокуе банки до надмiрно широкого та лiберального кредитування домогос-подарств, що породжуе серйознi ризики для банкiв i додатковi загрози для вкладникiв;
• посилилась експаншя iноземного банкiвського катталу на внутршнш ринок Укра!ни, зокрема через скупку банюв, що спричинило приплив в Укра!ну бшьш дешевих банювських ресурив з-за кордону i погiршило умови розмiщення банювських депозипв для укра!нських вкладникiв, що може спровокувати вiдтiк нацiональ-них заощаджень з банювсько! сфери в iншi сегменти грошового ринку i негативно вплинути на ресурсну базу банюв.
ВИСНОВКИ
У дослщженш видшеш три етапи становлення i розвитку ресурсно! бази банювсько! системи Укра!ни, про-аналiзована суть змiн, що були притаманш кожному з них, та виявлеш чинники, що !х спричинили.
Першим етапом можна вважати 1992-1994 рр., коли проходило становлення банювсько! системи.
Другий етап приходиться на 1995-1999 рр., коли розпочалися стшке зростання обсяпв банювських ресурив, зменшення шфляцшних процешв, розвиток банювсько! системи та грошового ринку кра!ни в цшому. Банки використовують новi методи роботи, однак проблема забезпечення достаттм обсягом сталих пасивiв була дуже гострою.
Третiм етапом е перюд з 2000 р. до 2008 р. Помпна активiзацiя економiчного розвитку, що своею базою мала полшшення макроекономiчноl ситуац!!, змiцнення фiнансового стану суб'екпв господарювання, збiльшення внутрiшнього платоспроможного попиту та грошово! пропозицп. Спостер^аеться випереджаюче зростання обсягiв банкiвських ресурив.
50
Подальше вивчення сучасного етапу розвитку ресурсно! бази банювсько! системи Укра!ни надасть банкам можлив1сть розробити заходи щодо формування збалансовано! ресурсно! бази у сучаснш економ1чн1й ситуаци.
Л1ТЕРАТУРА
1. Алексеенко М.Д. Каттал банку: питання теорп i практики: монограф1я / М.Д.Алексеенко. — К.: КНЕУ, 2002. — 276 с.
2. Банювсью операцп: пiдручник. / За ред. А.М. Мороза. — К.: КНЕУ, 2000. — 384 с.
3. Бюлетень Нацюнального банку Укра!ни. — 2007. — №2. — (167). — 188 с.
4. Бюлетень Нацюнального банку Укра!ни. — 2011. — №3. — (216). — 185 с.
5. Гладких Д. Умови конкуренцп на ринку кредитних ресуршв i банювських послуг / Д. Гладких // Вюник НБУ — 1999. — №7. — С. 31-34.
6. Грошi та кредит: тдручник / [Савлук М.1., Мороз А.М., Пуховюна М.Ф. та ш]: за заг. ред. М.1. Савлука. — К.: КНЕУ, 2006. — 744 с.
7. Довгань Ж. Банювський капггал: суть i значення / Ж. Довгань // Фшанси Укра!ни. — 1998. — №7. — С. 18-20.
8. Олшник Д. Ресурсна база укра!нських комерцшних банюв як джерело лжвщносп / Д. Олшник // Баню-вська справа. — 2000. — №1. — С. 21-24; №2. — С. 42-44.
9. Шелудько Н.М. Макроекономiчнi аспекти проблеми капiталiзацi! банюв в Укра!ш / Н.М. Шелудько // Актуальш проблеми економiки. — 2004. — №10. — С. 72-80.
51
