CC BY
21БАНКИ
УДК 336.77
ОСОБЛИВОСТ1 СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ БАНКШСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ В УКРА1Н1
Воробйова О.1., к.е.н., доцент, НАПКБ, докторант ДВНЗ «КНЕУ 1меш Вадима Гетьмана»
У статп дослщжено становления та розвиток банювського кредитування в Укра1ш. Розкрито ос-новн1 особливосп становлення банювського кредитування. Виявлено особливосп розвитку кредитування в останш роки, яю тдвищили можливосп украшських банюв.
Ключов1 слова: становлення та розвиток банювського кредитування
ВСТУП
Ф1нансово-економ1чна криза 2008-2009 рр. переконливо довела, що банювське кредитування мае велике значення для розвитку економши краши. Зменшення, а пот1м i повне припинення кредитування ф1зичних i юридичних осiб, суттево позначилось на !х фiнансових можливостях, перспективах розвитку бшьшосп пiдприемств промисловостi, будiвництва, торгiвлi тощо. Припинення кредитування у восени 2008 року населення скоротило попит на значну частину споживчих товарiв, особливо довгострокового використання, та товарiв, що входять до групи дорогих — побутова техшка, мебл^ автомобiлi тощо. Це негативно вщбилося на обсягах оптового та роздрiбного товарообороту, зменшило обсяги iмпорту товарiв iз-за кордону. З листопада 2008 року банки практично повшстю припиняють iпотечне кредитування населення та юридичних ошб, що призводить до значного падш-ня дшово! активносп в будiвництвi. В Укра1ш практично за 2-3 мюяця встають до 60-70% ушх буд> вельних майданчиюв. Обсяги будiвництва скорочуються на 65-75%. Банювське кредитування в умо-вах ринкового способу господарювання е важливою складовою системи фiнансового забезпечення, без яко! неможливi суттевi економiчнi досягнення. Банювське кредитування е обов'язковою умовою для розiгрiву будь-яко! економiки, зокрема i украшсько!.
Однак iсторично склалося так, що в Укра!ш банювське кредитування мало сво! перiоди, етапи та особливост^ що пов'язано з розвитком украхнсько! державносп, li входження до Росшсько! держави на протязi бiльше як 335 рокiв. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Дослщженню питань становлення та розвитку банювського кредитування в Украх'ш було присвя-чено чимало наукових праць. Зокрема можливо видiлити Васюренко О.В. [1], Gпiфанова А.О., Мас-лак Н.Г., Сало 1.В. [2], Лагутша В.Д. [3], Мороза А.М., Савлука М.1., Пуховкино! М.Ф. [4] та шших. Проте не вс питання ще! проблеми були з'ясоваш та знайшли свое наукове виршення. Тому метою статтi е визначення особливостей становлення та розвиток банювського кредитування в Украш.
РЕЗУЛЬТАТИ
Виходячи iз дослiджень ряду авторiв [5, 6, 7] можливо стверджувати, що банювське кредитування в Укра1ш за своши перiодами становлення можливо подшити на такi основнi перiоди: а) перюд царсько! Роси, коли Украша входила до ll складу, де банювське кредитування розвивалось за законами, що були притаманш з початку феодальнш, а потiм кашталютичнш системi; б) перiод революци в Роси, Громадянсько! вiйни, спроби створення самостшно! украшсько! держави; в) перюд Радянсько-го Союзу; г) перюд тсля розпаду СРСР та отримання незалежност та створення Укра!ни, як самостшно! держави.
Для сучасного розумшня стану та перспектив банювського кредитування в Укра!ш найбiльше значення мае останнш перiод, тобто перюд з 1992 року. Проте необхщно мати на уваз^ що з самого початку самостшного розвитку в^чизняно! банювсько! системи правила, схеми, способи банюв-ського кредитування були запозичеш ще з радянських часiв.
За перюд 1992-2010 рр. юнування самостшно! банювсько! системи Укра!ни можливо видшити наступнi особливостi становлення банкiвського кредитування.
Перша особливють банкiвського кредитування в Укра!ш полягае в тому, що воно виникло на тере-нах радянсько! банювсько! системи i тривалий час суттево впливало на мехашзми, схеми, способи оргашзаци взаемодп банюв з юридичними та фiзичними особами в процес надання грошових кош^в у позику.
Для банювсько! системи Радянського Союзу було характерним централiзацiя та концентрацiя кредитних вкладень, досить жорстка система адмшютрування взаемодп мiж позичальником i дер-жавними банювськими установами, вiдсутнiсть гнучко! кредитно! пол^ики щодо фiзичних та юридичних ошб. При банкiвському кредитуваннi за радянських чашв використовувалися стабiльнi кре-
дитш ставки, стабшьш умови надання кредитов, чiтко було визначено, що можливо надати юри-дичнiй чи фiзичний особi в якостi застави, тобто т матерiальнi цiнностi, якi могли слугувати в якост забезпечення за банювським кредитом. Це було з одного боку позитивним явищем через стабшьнють та прогнозованiсть, а з другого боку — не давало позичальникам i банкам свободу вибору, можли-восп оцiнки привабливостi банювського кредитування, розробки бiльш ефективних схем фшансу-вання операцшно! й швестицшно! дiяльностi.
Головною проблемою банкiвського кредитування за радянських часiв було то, що у юридичних осiб не було власного майна, не було власно! земл^ а отже фактично для застави були вщсутш мате-рiальнi цiнностi. Але у зв'язку з тим, що банки були державними, юридичш особи практично також були вс державними це суттево полшшувало завдання щодо матерiального забезпечення банювсь-ких позик. Фактично зобов'язання за банкiвськими кредитами несло не тдприемство, а держава через загальнодержавний мехашзм перерозподiлу фiнансових ресурсiв, грошових потокiв, кредит-них ресурсiв.
Для фiзичних осiб проблемою банкiвського кредитування за радянських чашв була також реальна вщсутшсть заставного майна через практичну вiдсутнiсть власностi в абсолютнш бiльшостi насе-лення. Вихiд з ще! проблеми було знайдено через застосування мехашзму погашення за рахунок заробтоно! плати. За радянських чашв практично всi фiзичнi особи повинш були працювати на дер-жавних тдприемствах, а тому фактично держава гарантувала виплату заробтоно! плати ^ тим самим, вона ж гарантувала i погашення заборгованостi за банювськими позиками.
Друга особливiсть становлення банювського кредитування полягае в тому, що з самого початку створення самостшно! держави Укра!на, тобто з 1992 року, активно почали створюватися новi банкiвськi установи комерцiйного типу, яю за сво!ми матерiальними, технiчними, шформацшними, кадровими, фiнансовими можливостями не завжди вiдповiдали загально прийнятому поняттю «уш-версальний комерцiйний банк».
Проблема створення комерцшних банкiв в кра!ш полягала в тому, що банки з'являлися швидше ашж держава могла розробити необхвдш власнi законодавчi, нормативнi, техшчш, iнформацiйнi, кад-ровi умови та правила дiяльностi для банкiвських установ. У бшьшосп випадкiв такi комерцшш банки слугували iнтересам окремих груп фiзичних осiб або промислових об'еднань (монополш), котрi фактично контролювали всю економшу Укра!ни за радянських чашв. За таких обставин у бшьшосп банкiв були обмеженi можливостi щодо залучення вiльних коштiв, та вони не мали мож-ливостi вшьно надавати кредитнi ресурси у позику за сво!м бажанням.
Третя особливють становлення банкiвського кредитування в Укра!ш полягае в тому, що банюв-ська система кра!ни фактично почала створюватися в умовах руйнування адмшютративно-команд-но! економiки, яка була абсолютною за радянських чашв. Руйнування економши кра!ни суттево вщби-лося на фшансових можливостях як юридичних, так i фiзичних осiб. В кра!ш почалася низка знач-них подш, а саме: а) масштабна приватизащя державного майна i створення приватно! власносп; б) руйнування державних тдприемств; в) зубожiння велико! кiлькостi населення, якi завжди висту-пають як головш постачальники банкiвських ресурсiв для банювських установ; г) втрата фшансово! пiдтримки з боку держави, що було завжди за радянсью часи; д) вщсутшсть фшансового ринку, де можливо запозичити необхщш грошовi ресурси; е) кримiналiзацiя економiчних стосункiв, розкв^ тiньово! дiяльностi, до яко! активно почали залучати новостворенi комерцiйнi банки.
В умовах економiчно! розрухи 90-х роюв банкiвське кредитування було обмежене як за сво!ми обсягами вкладених кредитних ресурсiв, так i за напрямами вкладання коштiв. У бшьшосп випадкiв новi комерцiйнi банки, яю складали понад 98% всiх банюв кра!ни початку 90-х рокiв, кредитували лише тих юридичних ошб, що були пов'язаш з банками через фiнансовi та iншi стосунки, а також тдприемства, що фактично займалися комерцшною дiяльнiстю, тобто торгiвлею або бущвництвом комерцiйно! нерухомостi. Кредитування фiзичних осiб було обмежене особами, що мали великий тшьовий капiтал або були пов'язаш з новими комерцшними банками, зокрема власники, керiвниц-тво та пращвники таких банкiв, !х родичi тощо.
Четверта особливiсть становлення банювського кредитування в Укра!нi полягае в тому, що ук-ра!нсью банки мали значнi проблеми з формуванням власного капiталу. Створення укра!нських банкiв здiйснювалося в перiод, коли фiнансовi та матерiальнi можливостi абсолютно! бшьшосп укра!н-ських власникiв ^зичних та юридичних осiб) були обмежеш. Внаслiдок чого практично всi новi комерцiйнi банки формували невеликi обсяги власного катталу, що самим негативним чином вщби-валося на можливостях таких банюв здiйснювати сво! активш операцi!, зокрема з банкiвського кредитування. Нестача власних ресуршв стримувала можливосп банкiв щодо залучення кош^в за рахунок депозитiв та фшансових позик, що в кшцевому тдсумку не дозволяло банкам виконувати в повнiй мiрi сво! функци.
П'ята особливiсть становлення банкiвського кредитування в Укра!ш полягае в тому, що втиз-нянi комерцiйнi банки з самого початку юнування мали значш проблеми з формуванням ресурсно! бази. Ще за радянських часiв державш банки формували свою ресурсну базу двома шляхами: а) за рахунок депозшгв населення та державних тдприемств; б) за рахунок кош^в, що надавала держава
для фшансування господарсько! дiяльностi. Пропорщ! щодо використання цих двох напрямiв фор-мування ресурсно! бази залежали вщ конкретно! ситуащ! в кра!нi. При зростанш добробуту населен-ня в кра!ш частка депозитiв фiзичних i юридичних осiб у ресурснiй базi банкiв поступово зростала. Проте перед розвалом Радянського Союзу значення депозита населення й юридичних осiб пом^но скоротилося через великi фiнансовi проблеми, яю охопили в тi часи кра!ну. Отже головним джере-лом фшансових ресурсiв для банкiвського кредитування в останнi роки радянсько! держави були кошти, що надавала держава банкам для !х господарсько! дiяльностi.
Шоста особливiсть становлення банкiвського кредитування в Укра!ш пов'язана з недостатньою кiлькiстю квалiфiкованих кредитних спецiалiстiв. За радянсью часи пiдготовка спецiалiстiв банюв-сько! сфери, кредитно! дiяльностi була суттево обмежена, що не давало змоги забезпечити новi ко-мерцшш банки фахiвцями вiдповiдного рiвня. Внаслщок чого у бiльшостi комерцiйних банюв на посадах кредитних менеджерiв були фахiвцi, що не мали не тшьки фiнансово!, але й будь-яко! еконо-мiчно! освiти. Це негативно позначалось на результатах кредитно! дiяльностi, вели до значних втрат банювських ресуршв, що не поверталися вщ позичальникiв. Вiдсутнiсть квалiфiкованих кадрiв спри-яло розквiту шахрайства у банювськш сферi, що вимусило НБУ прийняти вiдповiднi заходи з метою запобшання неквалiфiкованих дiй банкiвськими працiвниками. НБУ встановив вимоги до вшх банюв, щоб !х працiвники мали економiчну, а ще краще фiнансову осв^. Але пiдготовка таких фахiвцiв суттево вщставала вiд потреб самих банюв через те, що спецiалiст готуеться вщ 2,5 рокiв (при пере-квалiфiкацi!) до 5 рокiв при отриманш першо! освiти.
Сьома особливють становлення банкiвського кредитування в Укра!ш зв'язана з великою шфля-щею, яка дуже негативно позначалась на кредитнш дiяльностi, постiйному зростаннi вартосп кредитних ресурсiв, постiйнiй змш кредитних ставок, якi значно перевищували реальнi фiнансовi мож-ливостi як населення, так i бiльшостi шдприемств промисловостi, сiльського господарства, будiв-ництва, транспорту, торгiвлi тощо. Через шалеш стрибки вартостi кредитних ресурсiв значна части-на пiдприемств Укра!ни фактично повнютю вiдмовилась вiд кредитування, а частина шдприемств фактично збанкрутша.
Восьма особливють становлення банювського кредитування пов'язана з вщсутнютю на початко-вому етат розвитку банкiвсько! системи нових правил, схем, умов кредитування, що негативно позначалось на кредитнш дiяльностi банюв. Одш банки використовували стар^ що радянськi схеми, правила, умови, iншi розробляли власнi, яю на думку банкiвських фахiвцiв бшьш точно вiдповiдали тим умовам, в яких юнували самi банки та позичальники. Внаслщок реалiзацi! на практищ тако! особливостi частина банкiв при кредитуванш почала активно використовувати тiньовi схеми, використовували рiзнi кредитш ставки для рiзних клiентiв, що складало десятки, а iнколи i сотнi вiдсоткiв рiчних. За таких умов одш ктенти отримували велию переваги понад iншими клiентами банюв.
Виявленi особливостi становлення банкiвського кредитування в Укра!ш неоднаково позначились на можливостях банюв здiйснювати кредитну дiяльнiсть (табл. 1).
Перiод становлення банювського кредитування в Укра!нi характеризувався наступними обсягами наданих кредита (рис. 1).
За перюд з 1992 року по 2000 рш обсяги наданих кредита комерцiйними банками кра!ни пос-тiйно зростали. Причому темпи зростання кредитiв за вказаний перiод суттево коливались. Так, у 1993 в порiвняннi з 1992 роком обсяги наданих кредита зросли майже в 15 раз. У 1994 рощ в по-рiвняннi з 1993 обсяги кредита зросли в 3,8 разiв. У 1995 роцi в порiвняннi з 1994 роком обсяги кредита зросли на 2,6 рази. Пюля 1995 року темпи зростання банювських кредита пом^но зменшу-ються. Чому в першi роки так значно зростали кредити, що були надаш банками суб'ектам шдпри-емництва i населенню? Це пов'язано з наступними чинниками:
1) в першi роки незалежносп темпи зростання обсягiв банювських кредитiв були обумовленi гiперiнфляцiею. Кошти знецшювались практично кожного тижня, що змушувало банки постiйно пiдiймати вiдсотковi ставки та новi кредити видавались за сумою, що включала знецшеш грош^ тобто грошi, якi збшьшились за рахунок iнфляцiйно! складово!;
2) окремi пiдприемства i частково населення з метою уникнути бшьш дорогих грошей намагали-ся взяти суму банювсько! позики як можливо бшьшу;
3) зростае кiлькiсть банкiв, яю намагаються за рахунок надання кредита формувати власш доходи, зокрема процентш доходи;
4) у зв'язку з великим знецшенням грошей банювсью кредити для окремо! частини бiзнесменiв та населення стають вигiднiшим способом зменшення впливу iнфляцi!;
5) в умовах нестабшьно! економiки, кризового !! стану, гiперiнфляцi! збiльшуються масштаби шахрайства з банювськими кредитами. Тобто позичальники беруть кредити, але не повертають !х. Крiм того, частина кредита використовувалась кримшальними структурами, при цьому позики фактично не повертались, а завдяки шфляцшним процесам !х могли списати як безнадшш.
Отже абсолютне зростання сум наданих банювських кредита у першi роки формування укра-!нсько! банкiвсько! системи фактично не значило, що дшсно зростають кредитш вкладання в еконо-мшу. Це пiдтверджуеться обсягами наданих кредита, що були видаш у 1996 рощ, коли суттево змен-шилась шфлящя i була здiйсненна грошова реформа.
Таблиця 1
Вплив особливостей становлення банювсько! системи на можливосп банюв здiйснювати кредитну дiяльнiсть *
Особливостi Позитивний вплив Негативний вплив
1. Виникнення на теренах радянсько! банювсько! системи Тривалий досвiд надання кредипв; вiдпрацьованi механiзми та умови кредитування; розробленi норми, розрахованi обсяги надання кредитов; визначеш рiвнi кредитного ри-зику Вщсутшсть гнучкостi при надан-ш кредитiв; жорстка система ад-мшстрування кредитних опера-цiй; вiдсутнiсть власного майна; неможливють оцiнки привабли-восп банкiвського кредитування
2. Поява нових комерцш-них банюв при вщсутнос-тi необхвдних матерiаль-них, технiчних, шформа-цiйних, кадрових i фшан-сових можливостей Формування нових умов господар-сько! дiяльностi; поява можливосп для бшьш гнучкого п1дходу до вибо-ру позичальника; поява можливосп пропонувати бшьш привабливi умови кредитування; поява можливосп акумулювання бшьших сум грошей за рахунок встановлення гнучких депозитних програм; формування власно! ктентсько! бази Комерцiйнi банки з'являлися шви-дше анiж держава могла розробити необхiднi законодавчi, нормативна техшчт, iнформацiйнi, кадровi умови банкiвсько! даяльносп; у бiльшостi банкiв були обмежеш можливосп щодо залучення вшь-них кошпв, а звiдси, виникали проблеми щодо надання банювсь-ких ресурав у позику
3. Створення банювсько! системи кра!ни за умов фактичного руйнування адмшстративно! еконо-мiки Масштабна приватизащя державного майна i створення приватно! власносп, що обумовило появу кл> eнтiв нових комерцiйних банюв, зокрема тих, що мали намiр здшс-нювати банкiвське кредитування Зубож1ння велико! юлькосп на-селення; руйнування державних п1дприемств; втрата фiнансово! тдтримки з боку держави; вщсу-ттсть фiнансового ринку, де мо-жливо було знайти необхiднi грошовi ресурси
4. Проблеми з формуван-ням власного капiталу бiльшостi нових комер-цiйних банкiв Стимулювання банюв до пошуюв нових iнвесторiв, яю мали можли-востi п1двищити каппатзащю банюв Стримували можливостi банкiв щодо залучення грошових кош-тiв; не давало змоги тдвищити довiру населення до нових коме-рцiйних банюв
5. Проблеми з формуван-ням ресурсно1 бази нових комерцiйних банюв Стимулювання банкiв до бшьш гнучко! депозитно! полiтики; по-шуки нових iнвесторiв; пошуки юридичних осiб, якi мали можливосп п1дтримати банки за рахунок сво!х фiнансових ресурсiв тощо Стримували активну дiяльнiсть банкiв щодо здшснення кредит-но-iнвестицiйно! дiяльностi; банки зосереджувалися на валютно-комшшних операцiях; були по-ширенi серед нових банюв значт спекулятивнi операцл
6. Недостатня кiлькiсть квалiфiкованих кредит-них спецiалiстiв та вщсу-тнiсть можливостей !х швидко! пiдготовки Стимулювання банюв щодо шдго-товки власних кадрiв за рахунок створення спецiальних навчальних закладiв вищо! освiти; перешдгото-вка кадав з фiнансiв та банювсько! справи Вiдсутнiсть квалiфiкованих кад-рiв негативно позначалось на кредитнiй дiяльностi; зростали кредитнi ризики; вiдсутнiсть кад-рiв сприяло розквiту шахрайства у банювсьюй сферi
7. Зростання шфляцп за умови масштабного еко-номiчного спаду та по-спйного зростання варто-стi вiльних грошових ко-штiв Формуються принципово новi умови господарювання; банки i шд-приемства змушенi постiйно здшс-нювати економiчнi п1драхунки щодо доцшьносп використання кре-дитiв; постiйно ураховуються ш-фляцiйнi ризики Постiйно зростае вартiсть вшь-них грошових коштiв; зростають кредиты ставки; збiльшуеться кредитнi ризики; збшьшуеться частка пiдприемств, що вщмов-ляеться вiд кредитiв або потрап-ляе до фшансово! кризи
8. Вiдсутнiсть на почат-ковому етапi нових правил, схем, умов кредиту-вання Впровадження в кредитну дiяль-нiсть банкiв гнучких схем, правил, кредитних ставок, що мало велике значення для взаемодп з рiзними клiентами Впровадження в практику нових комерцiйних банюв пньових схем, зрощування частини бан-кiвських працiвникiв з кримша-льними структурами
* Складено автором статп
млн. грн. 25000 -,
-Заборгованiсть за кредитами, наданими комерцшними банками, млн. грн.
20000
15000
10000
5000
19121
1992
1993
1994
1995
1996
1997
1998
1999
2000 роки
Рис. 1. Динамша заборгованост за кредитами, наданими комерцшними банками Укра!ни (за 19922000 рр.) (Складено за даними НБУ)
При сшвставленш обсяпв кредита з кшьюстю банкiв маемо наступш данi (табл. 2).
Динамiка заборгованост за кредитами, що були надаш комерцiйними банками в розрахунку на один банк *
Таблиця 2
0
Роки Сума наданих кредита, млн. грн. Кшьюсть банюв Сума кредита у розрахунку на один банк, млн. грн.
1992 27 133 0,203
1993 406 211 1,924
1994 1557 228 6,829
1995 4078 230 17,730
1996 5452 229 23,808
1997 7295 227 32,137
1998 8873 214 41,463
1999 11787 203 58,064
2000 19121 195 98,056
* Розраховано за даними НБУ
У 1992 рощ на один укра!нський банк було надано всього 0,203 млн. грн. банювських кредита. У 1993 рощ було вже видано 1,924 млн. грн. банювських позик. У 1995 рощ в середньому кожний укра!нський банк видавав по 17,730 млн. грн. Помине зростання обсяпв наданих кредита на один банк почалося з 1996 року, коли державi вдалося стабшзувати шфляцшш процеси та ввести в обш власну нацiональну валюту — гривню. Вже у 1997 рощ обсяги кредита на один банк зросли до 32,137 млн. грн. i досягли у 2000 рощ 98,056 млн. грн.
Сшвставлення сум банювських кредита з кшьюстю банювських установ в Укра!ш не дае точно! ощнки вкладання позикових коштiв в економшу. Середнi показники мають деяке значення, але на практищ однi банки дають значш суми позик, а iншi банки фактично не кредитують економшу.
Серед укра!нських банкiв бшьше всього було таких, що фактично не кредитували економшу. Ос-новш суми банкiвських кредитiв, що були надаш тдприемствам i населенню видавали таю банки: Промшвестбанк, банк «Укра!на», Укрсоцбанк, Ощадбанк, Укрексiмбанк, банк «Аваль» та ще кшька банкiв. Iншi банки фактично кредитували лише окремi бiзнес-групи, якi створили для себе щ ко-мерцiйнi банки. Частина зареестрованих укра!нських банкiв фактично не отримала лщензда НБУ на здшснення банкiвського кредитування.
Для ощнки впливу банювського кредитування на економшу кра!ни вважаемо доцiльним визначи-ти спiввiдношення суми банкiвських кредитов до обсягiв ВВП (табл. 3).
Таблиця 3
Сшввщношення суми банювських кредитiв до обсягу ВВП *
Роки Сума наданих кредитов, млн. грн. Обсяги ВВП, млн. грн. Сшввщношення суми банювських кредитов до обсягу ВВП
1992 27 503 0,054
1993 406 6548 0,062
1994 1557 24328 0,064
1995 4078 62738 0,065
1996 5452 81519 0,067
1997 7295 93365 0,078
1998 8873 102593 0,087
1999 11787 130442 0,090
2000 19121 170070 0,112
* Розраховано за даними Держкомстату Укра!ни та НБУ
Розрахованi даш свiдчать, що незважаючи на недостатш обсяги кредитування економiки у перший перюд незалежностi банкiвськi кредити все бшьше i бiльше вщиравали позитивну роль у ство-ренш валового внутрiшнього продукту. Якщо у 1992 рощ за рахунок банювських кредитiв створюва-лось приблизно 5,4% ВВП, то вже у 1996 рощ цей показник досяг 6,7%, а з 1997 року вш почав суттево зростати i у 2000 рощ досяг 11,2%. Отже зростання банювських кредитов позитивно вплива-ло на збiльшення ВВП кра!ни, особливо пiсля стабiлiзацi! економiчно! ситуаци в Укра!нi, подолання гiперiнфляцi! та проведення грошово! реформи.
Незначна частка кредитов у ВВП кра!ни свщчить, що вiтчизнянi пiдприемства вирiшували питан-ня фiнансового забезпечення господарсько! дiяльностi перш за все за рахунок власних фiнансових ресурсiв, частка яких у фшансуванш пiдприемств спочатку 90-х роюв досягла 85-95%. Крiм того, вгтчизняш пiдприемства у зв'язку з гшершфлящею, змiнами пiдходiв держави до фшансування господарсько! дiяльностi практично припинили iнвестицiйну дiяльнiсть. Фiнансовi ресурси витрача-лись для здiйснення поточно! дiяльностi, а виробництво функцiонувало за рахунок рашше створено-го матерiально-технiчного потенцiалу. 1з-за гiперiнфляцi! використання кредитов для значно! части-ни шдприемств стае практично не можливим через велику !х вартiсть i постойного !! зростання. Вщсот-ки за кредитами в 90-х роках ХХ ст. в десятки разiв перевищували суми одержаних кредитов. Висою вщсотки за кредити не може витримати не одне виробництво. Таю вщсотки лише по силам спекулятивному катталу, тобто комерцшнш торговiй дiяльностi.
На першому етапi розвитку укра!нсько! держави, тобто 1992-1998 рр., роль ринкового мехашзму господарювання необгрунтовано перебшьшувалась, а роль державних регуляторiв навпаки зменшу-валась. Вважалось, що ринковий мехашзм може в короткий термш змiнити чинну практику швести-щйно! дiяльностi i полiпшити !! результати. Проте розвиток подш в Укра!ш повнiстю спростував таки помилковi погляди вчених i полiтичних дiячiв. Ц помилки негативно вплинули на вш сфери економiки кра!ни i призвели до значних економiчних прорахункiв, що вщбилося i на обсягах швес-тицiй в основний капiтал укра!нських пiдприемств рiзних видiв економiчно! дiяльностi (табл. 4).
Таблиця 4
Обсяги iнвестицiй в основний каштал у порiвняннi з сумами кредитов, що наданi
банками Укра!ни *
Роки Сума наданих кредитов, млрд. грн. 1нвестици в основний каштал, млрд. грн. Сшввщношення сум кредитов i обсяпв швестищй
1992 0,027 31,7 0,001
1994 1,557 21,8 0,071
1996 5,452 12,5 0,436
1998 8,873 12,1 0,733
1999 11,787 12,2 0,966
2000 19,121 13,9 1,376
* Розраховано за даними Держкомстату та НБУ
Якщо на початку самостшного розвитку кра!ни сшввщношення мiж сумою кредитiв, наданих в економшу, i обсягами швестищй не перевищували 0,1%, то у 2000 рощ цей показник досяг 137,6%. Однак в реальносп, незважаючи на те, що суми банювських кредшгв, що були надаш в економшу, перевищили обсяги iнвестицiй, у бшьшосп випадкiв iнвестування капiталу шдприемства здiйсню-вали за власнi фiнансовi ресурси, зокрема амортизацiйнi вiдрахування, i чистий прибуток. Кредити використовували лише незначна частка бiзнес-груп та окремих шдприемщв, якi були пов'язанi або з
комерцшною, тобто з торпвельною дiяльнiстю, або з фшансово-кредитною дiяльнiстю. Як правило, промислов^ аграрнi та будiвельнi шдприемства практично не мали можливостi в т роки використо-вувати банювсью кредити через високi вiдсотки, низью власнi доходи та гiперiнфляцiю, яка по-стiйно знецiнювала обiговi кошти юридичних ошб, не залишаючи фшансових ресурсiв для швести-цiйно! дiяльностi.
Пiдприемствам виробничо! сфери дiяльностi кредити банюв були дуже потрiбнi, але на шших умовах та шд iншiй вiдсоток. Крiм того, банки у бшьшосп випадкiв надавали кредити на короткий термш вiд одного мюяця до максимум одного року. В бшьшосп випадкiв банки видавали позики на термш 3-6 мюящв, що було обумовлено гiперiнфляцiею, економiчною невигiднiстю iнших термiнiв кредитування.
Зростання сум кредита свщчить про бажання банюв активiзувати свою участь в господарськш дiяльностi пiдприемств, але реальна практика доводить, що банки вкладали кошти у спекулятивну дiяльнiсть. Спекулятивнi операци були найбiльш прибутковими в першi 5-7 рокiв становлення еко-номши Укра!ни, а тому i банки в першi роки орiентувались на таких шдприемщв, що займались комерцшною та спекулятивною дiяльнiстю.
Новi банювсью установи, що створювались з 1992 по 2000 рш, не мали можливост заробити значнi суми на кредитуванш реального сектору економiки. Отже банки вкладали вшьш кошти в ва-лютнi операцi!, комерцiйну нерухомють, активно фiнансували операцi! щодо приватизаци державного майна тощо. Тобто банки не виконували т завдання, якi на них поклала держава.
З ринковою перебудовою економши держава вимагала вщ банкiв наступних дш.
По-перше, комерцiйнi банки повиннi були забезпечити економiчно виправданий перерозподiл грошових кошта мiж галузями економiки i регiонами кра!ни, створити необхiднi умови для форму-вання грошових кошта з метою ефективного фшансування реального сектору. Однак це перше завдання банки виконували не дуже добре. Перерозподш кошта в масштабах кра!ни вщбувався не за бажанням i необхiднiстю держави, а виходячи з фшансових штерешв рiзних бiзнес-груп та самих банкiв. Завдяки банкам у перюд з 1992 по 1999 рр. грошовi потоки змшили рух, основна !х частина почала концентруватись в м. Киев^ частина кошта була переведена в тшьовий сектор, а також спря-мована за кордон. Частка комерцшних банюв працювала на вирiшення завдань, що ставили крим> нальнi бiзнес-структури, що не вщповщало iнтересам анi держави, аш суспiльства. Через деякий час в Укра!ш зрозумiли, що банки — це комерцшш структури, яю дiють виключно iз iнтересiв створення прибутку, а тому !х дiяльнiсть необхiдно жорстко контролювати, впроваджувати через НБУ такий мехашзм дiяльностi, щоб банки вщповщали iнтересам держави i суспiльства, а не лише власним фшансовим iнтересам. У зв'язку з цим НБУ все бшьше i бiльше зусиль покладав на розробку i впро-вадження в практику комерцшних банюв правил, схем, методiв, за якими вони становились бшьш контрольованими.
По-друге, комерцiйнi банки повиннi були стимулювати появу конкурентоспроможного нацюналь-ного товаровиробника, укрiплення його позицiй на внутршньому i зовнiшньому ринках. Це завдання банки виршували виходячи з власних iнтересiв у зв'язку з тим, що вони були фшансово чи орга-нiзацiйно пов'язаш з вiдповiдними пiдприемствами, бiзнес-групами, пол^ичними колами тощо. Звiдси, для одних шдприемств банки намагались створити бшьш-менш привабливi умови господа-рювання, стимулювати !х дiяльнiсть за рахунок кредитування пiд менший вiдсоток, здiйснюючи не-обхiднi валютнi операцi!, обслуговуючи рух грошових потоюв та цiнних паперiв. Для iнших пiдприемств банки створювали деякi припони через бiльш висою вiдсотки, меншi обсяги i термши кредитiв, не забезпечували потреби в валютних коштах. Тобто в умовах укра!нських реалш банкiвсь-кий сектор був налаштований не забезпечувати штереси вшх пiдприемств, а виключено тшьки окре-мих, тiсно пов'язаних з конкретним банком шдприемницьких структур. Крiм того, частина банкiв, особливо державних та банкiв з часткою державного кашталу, виконувала рiзнi фiнансовi доручення державних органiв з пiльгового кредитування шдприемств, яю за сво!м станом не мали можливосп отримати кредити на загальних умовах. Особливо це вщносилось до банку «Укра!на», який постшно виконував доручення керiвництва кра!ни щодо кредитування аграрного сектору, що в кшцевому пiдсумку i привело цей банк до банкрутства.
По-трете, банювсью установи повинш пiдтримувати в стабшьному станi грошово-кредитну систему, у тому чи^ створюючи припони для безконтрольного зростання шфляци. Це завдання, яке на банки з самого початку !х створення покладало НБУ Однак практика довела, що комерцшш банки не завжди защкавлеш в реалiзацi! цих завдань. Обумовлено це тим, що частина банюв за рахунок змш в грошово-кредитнш систем^ а також при вщповщнш iнфляцi! мали можливостi додатково фор-мувати сво! доходи. Водночас для бшьшосп банкiв стабiльна грошово-кредитна система та низький рiвень iнфляцi! забагато кращi анiж постiйнi змiни i коливання, необхiднiсть ураховувати iнфляцiйнi процеси при кредитуваннi, пошуку фiнансових ресуршв, страхуваннi ризикiв тощо. Отже це завдання бшьшють банкiв намагалось виконувати, але тiльки пiсля вщповщного тиску з боку НБУ.
По-четверте, створення умов для ефективно! зовнiшньоекономiчно! дiяльностi, забезпечуючи обслуговування мiжнародного руху товарiв, капiталiв, прямих i портфельних швестицш. Це завдання втизняш банки намагались виконувати з самого початку свого створення. Доступ до валютних
операцш, яю необхiднi для надшно! зовшшньоекономiчноl дiяльностi, намагались одержати практично ус банки. Проте дiйсно масштабш зовнiшньоекономiчнi операци, у т.ч. з шоземними кашта-лами та швестищями, виконували не бiльше десяти украшських банкiв, серед яких можливо видши-ти: Укрексiмбанк, Промiнвестбанк, Укрсоцбанк, банк «Украша», банк «Аваль», Приватбанк та ще кiлька банкiв. Значна частина великих украшських шдприемств, що мали зовнiшньоекономiчнi зв'язки та валютнi операци, здiйснювали 1х через Укрексiмбанк i Промiнвестбанк, котрi були найбiльш на-дiйними банками.
По-п'яте, банкiвськi установи повинш не тiльки самi додержуватись фшансово! дисциплiни, але й вимагати цього вщ сво!х клieнтiв ^зичних i юридичних осiб), вчити 1х бути вiдповiдальними в процесi здшснення грошових розрахункiв, виконання фiнансових зобов'язань перед банком, партнерами по бiзнесу, державою. Це завдання банки виконували частково. Вони були защкавлеш лише в тому, щоб клieнти виконували сво! зобов'язання перед банювськими установами. Вiдносно зобов'язань перед державою, то банки вважали, що це вщноситься до компетенци шших установ, зокрема податково! служби, контрольно-ревiзiйного управлiння, Фонду держмайна тощо. А тому !х участь у виконаннi обов'язкiв перед державою зводились до перерахування вiдповiдних сум грошей, якщо такi перерахування здiйснювали фiзичнi або юридичш особи. Банки розглядали взаемодда з державою через призму власних штерешв, а нi як не штерешв держави. Поступово п'яте завдання було скориговане таким чином, що банки забезпечували ч^ке перерахування кошпв, самi додержувались фшансово! дисциплши по вiдношенню до сво!х клiентiв i держави.
Дiяльнiсть банкiв Украши з 1992 по 2000 рш можливо характеризувати наступними показниками (табл. 5).
Таблиця 5
Показники дiяльностi банюв Украши (за 1992-2000 рр.) *
Показники Роки
1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000
Грошова маса (М3), млн. грн. 25 482 3216 6930 9364 12541 15705 22070 32087
Норматив обов'язкового резервування кош-ив банков у НБУ на кь нець перiоду, % 13 25 15 15 15 15 16,5 17 15
Облшова ставка НБУ — фактична, % 68,5 124,9 82,1 51,8 25,2 52,7 44,0 29,6
Вiдсотковi ставки банив у нац. валют!, % за кредитами за депозитами 76 68 221,1 187,3 201,7 171 107,1 62,2 77 34,3 49.1 18.2 54,5 22,3 53,4 20,7 40,3 13,5
Кошти шдприемств, ор-гашзацш та населення в банках, млн. грн. 20 353 2422 4287 5145 6357 8278 12156 18585
Вклади населення, млн. грн. у нац. валют! у шоземнш валют! 2,5 30 214 504 111 951 276 1612 685 1824 1265 2167 2115 3315 3266
Фшансовий результат дiяльностi, млн. грн. чистий прибуток (-збиток) — — 632 1134 1076 1114 449 513 -30
* Складено за даними НБУ
Наведеш данi дають можливють сформулювати наступнi висновки:
По-перше, з 1992 по 2000 рш стабшьно зростае грошова маса (МЗ). Однак це зростання було обумовлено на початку 90-х роюв гiперiнфляцiею, що змушувало уряд Украши i НБУ скорочувати пропозищю грошей в обиу, а це в свою чергу негативно впливало на економiчну ситуащю в краш. Пiдприемства залишались без об^ових коштiв, а населення без зароб^них плат. Вiд нехватки грошей страждали i пiдприемства, i громадяни.
По-друге, норматив обов'язкового резервування кош^в банкiв у НБУ був на протязi всього перю-ду достатньо високий, що вщволшало кошти банюв вiд активних операцiй. Однак це була вимушена мiра через велию ризики, на якi йшли банювсью установи у той час.
По-трете, облшова ставка НБУ була за надто великою, але вона була адекватною ризику, шфляци i економiчному становищу в краш. Облшова ставка була найменшою лише у 1997 рощ, коли Украша почала рш з новою власною валютою i шфлящя була найменша за перюд, що дослiджуеться.
По-четверте, вщсотки за кредитами значно перевищували вщсотки за депозитами. Отже за таких умов населення не дуже бажало вкладати сво! кошти в банювсью установи, що пiдтверджуеться фактичними вкладами населення у нацюнальнш валюта З 1995 року банки активно почали залучати валютнi депозити. У 2000 рощ депозити у нацюнальнш валют та в шоземнш валют практично зрiвнялись, що показуе, в чому населення збершае свiй каштал.
По-п'яте, основнi кошти, якими розпоряджались укра!нськi банки, були кошти тдприемств, орга-нiзацiй i установ. Так, у 1992 рощ з 20 млн. грн. залучених кошта, якими розпоряджались банки, 2,5 млн. грн. були вклади населення. Тобто вклади населення складали лише 12,5% залучених кошта банками. У 1994 рощ загальна сума залучених кошта тдприемств, оргашзацш, установ i населення складала 2422 млн. грн., а вклади населення становили 214 млн. грн. або 8,8%. З 1995 року частка вкладiв населення в банках Укра!ни поступово зростала: 1995 р. — 12,01%, 1996 р. — 23,85%, 1997 р. — 36,13%, 1998 р. — 37,32%. У 1999 i 2000 роках питома вага вкладiв населення в загальнш сумi кошта, залучених банками становила 35,23% i 35,41%, що дещо нижче ашж у 1998 рощ. Це обумов-лено зростанням суми кошта тдприемств, оргашзацш i установ в банювських iнститутах, а отже поступовим виходом вiтчизняних товаровиробникiв iз системного занепаду, який був характерний в 1992-1998 рр.
По-шосте, незважаючи на фiнансовi проблеми вiтчизняно! економши, фактичного занепаду багат-ьох тдприемств, оргашзацш i установ рiзних сфер дiяльностi, банки з 1994 по 1999 рш стабiльно одержували прибутки. Лише у 2000 роцi вгтчизняш банки в сукупностi отримали збитки. Тобто можли-во стверджувати, що вгтчизняна банкiвська система на протязi практично всiх 90-х рокiв функцюнува-ла за сво!м сценарiем, який суттево вiдрiзнявся вiд iнших сфер економши. Звiдси, в банкiвськi сферi працiвники мали можливiсть на пшьгових умовах одержати кредити, заробiтки банювських пращв-никiв, особливо керiвництва банюв, у багато разiв перевищували доходи шших громадян Укра!ни.
Таким чином, банки Укра!ни в 90-х роках ХХ ст. функцюнували на сво! штереси, практично не стимулювали економiчний розвиток за рахунок кредитiв.
Банк е комерцшною структурою, яка орiентуеться на формування прибутку в процес здiйснення кредитування суб'ектiв пiдприемництва i населення. В ринковiй економiцi, як правило, юнуе жорст-ка конкуренщя мiж банками за клiентiв при наданш довгострокових чи короткострокових банюв-ських кредитiв. В результатi тако! конкуренцi! виграе позичальник, який в деякш мiрi може диктува-ти сво! умови щодо розмiру кредиту, строку його функцюнування, величини процентних ставок. 1нша ситуацiя склалась в Укра!ш в 90-х роках, яка здшснювала трансформацiю свое! економiки з адмшютративно-командно! у ринкову. В цих умовах банки мали бiльше можливостей диктувати сво! умови ашж iншi учасники кредитно! угоди. Кредитна полпика комерцшних банкiв того перiоду зна-ходить свое вiдображення в структурi кредитного портфеля (табл. 6).
Таблиця 6
Структура кредитного портфеля комерцшних банюв Укра!ни (за 1992-2000 рр.) * (у %)
Роки Короткостроковi кредити Довгостроковi кредити Всього
Разом у т.ч. Разом у т.ч.
у нац. валют в ш валют у нац. валюп в ш. валюп
1992 96,3 85,2 11,1 3,7 3,7 0,0 100,0
1993 97,5 92,3 5,2 2,5 2,5 0,0 100,0
1994 88,6 67,8 20,8 11,4 9,2 2,2 100,0
1995 89,3 66,7 22,6 10,6 7,2 3,4 100,0
1996 88,9 68,6 20,3 11,1 6,6 4,5 100,0
1997 89,4 67,4 22,0 10,6 3,8 6,8 100,0
1998 81,6 50,0 31,6 18,4 7,6 10,8 100,0
1999 77,6 40,0 37,6 22,4 8,5 13,9 100,0
2000 82,1 45,1 37,0 17,9 8,4 9,5 100,0
* Складено за даними НБУ
Структура кредитного портфеля комерцшних банюв кра!ни у 1992-2000 роках дозволяе зробити деяю висновки вщносно кредитно! полiтики, яку тодi проводили практично вс вiтчизнянi банкiвськi шститути.
По-перше, у той час банки надавали сво!м клiентам в основному короткостроковi кредити. У 1992 рощ 96,3% вшх кредитiв, що надаш в економiку, були короткостроковими. При цьому 85,2% кредита надавались у нацюнальнш валют, а 11,1% в шоземнш валют. На довгостроковi кредити припадало всього 3,7%. Тенденщя до зменшення частки короткострокових кредита почала прослщжуватися з 1994 року, коли питома вага довгострокових кредита збшьшилась до 11,4%.
По-друге, починаючи з 1994 року суттево зростае питома вага кредита в шоземнш валют. Це особливо простежуеться з 1995 року. Зростання частки кредита в шоземнш валют свщчить, що як
самi банки, так i !х ктенти, особливо суб'екти пiдприемництва та бшьша частина населення, що використовувала кредити, бшьше довiряли iноземнiй валютi, зокрема долару США.
По-трете, основна сума кредитов в шоземнш валютi надавалась на короткостроковий термiн.
По-четверте, структура кредитного портфелю свщчить, що банки орiентуються на сво! власнi поточш iнтереси. Вони практично не защкавлеш в довгостроковому вкладаннi коштiв у нацюнальну економiку. Тому е причини, яю пов'язанi з кризовою ситуащею, високими ризиками, недовiрою до тдприемств i населення як позичальникiв.
Починаючи з 1999 року банювська системи кра!ни входить до нового етапу свого iснування. Цей етап можливо характеризувати як завершення становлення укра!нсько! банювсько! системи та пе-рехщ до И поступового розвитку. Одностайно цей етап можливо характеризувати як перюд суттевого зростання обсягiв банювського кредитування. Якщо на початку 90-х роюв комерцiйнi банки кра!ни лише напрацьовували механiзми кредитно! дiяльностi в нових умовах господарювання, здшснювали заходи щодо змщнення власного фiнансового стану, пошуюв джерел формування власного катталу та банкiвських ресурсiв, пiдвищення платоспроможносп та лiквiдностi, пiдготовки банкiвських пра-цiвникiв, забезпечення власно! ктентсько! бази, то в юнщ 90-х роюв укра!нсью банки стали бiльш активно кредитувати економшу, поступово переходити вщ короткострокових до довгострокових кредитов, зокрема iнвестицiйних кредитiв на термш вiд 2 до 5 i бiльше рокiв. Отже, новий етап юнуван-ня банювсько! системи Укра!ни можливо характеризувати як початок економiчного розвитку, що було пов'язано з розвитком кредитно! дiяльностi.
Перiод розвитку банювського кредитування в Укра!нi становить вщ 1999 до друго! половини 2008 року, коли почалась фiнансово-економiчна криза. Цей перюд характеризувався наступними особли-востями.
Перша особливiсть пов'язана з тим, що бшьшють банюв кра!ни сформувала свiй економiчний потенщал, зокрема кредитний. Банки помiтно збшьшили власний капiтал та ресурсну базу. Це дало можливють перейти вщ короткострокового кредитування економiки до збшьшення обсягiв довго-строкового кредитування. Зростання обсяпв довгострокового кредитування забезпечило умови для тдйому не лише комерцшно! дiяльностi, а й прискорило розвиток промисловосп, транспорту, бущв-ництва, аграрно! сфери тощо.
Друга особливiсть полягала в тому, що самi банки поступово змшювались як суб'екти господарювання. Таю змши були пов'язаш як з внутрiшнiми змiнами в самих банках, так i змшами зовнiшнього середовища. Банки стають бшьш надiйними партнерами як держави, так i юридичних i фiзичних ошб. Це дало значний поштовх для тдвищення рiвня довiри до банюв з боку населення. А це е головною умовою для розвитку банювського шституту i банкiвсько! системи взагаль
Третя, особливiсть полягае в тому, що економша кра!ни виходить iз занепаду. Все бiльше тдприемств нарощують свш економiчний потенцiал, збшьшують обсяги позикових фiнансових ре-суршв, якi вони одержують вiд банювських установ. Зростають макро- i мiкроекономiчнi показники розвитку Укра!ни, пiдвищуеться рiвень довiри кра!ни з боку шоземних iнвесторiв.
Четверта особливiсть полягае в тому, що почав зростати добробут населення, збшьшувались !х доходи та витрати. Вщповщна частина людей отримала можливiсть сво! вiльнi кошти розмщувати на банкiвських депозитах, а ще одна частина домогосподарств стають активними учасниками кредитних програм банювських шститупв, зокрема програм кредитування придбання житла та автомобiлiв.
П'ята особливють полягае в зменшеннi рiвня шфляци i кредитних ризикiв, що дало змогу банкам довести кредитш i депозитнi ставки до бiльш приемного рiвня. Особливо це зацiкавило фiзичних осiб, якi за перiод 2003-2008 роюв суттево збiльшили обсяги отриманих кредитiв.
Шоста особливiсть пов'язана iз зростанням обсягу iноземного капiталу в укра!нсьюй банкiвськiй системi. Частина укра!нських банкiв була перекуплена iноземними фшансово-кредитними устано-вами. Банки з шоземним капiталом поступово завойовують найвищi рейтинги в банювсьюй системi кра!ни. При цьому укра!нсью доньки iноземних фшансово-кредитних установ фактично не змiню-ють правила гри на кредитному ринку. Вартють кредитних ресуршв залишаеться достатньо високою в порiвняннi з кра!нами Свропи.
Сьома особливiсть полягае в тому, що частина укра!нських банюв виходить на зовшшнш фiнан-совий ринок i за рахунок цшних паперiв здiйснюе залучення значних обсяпв бшьш дешевих фiнан-сових ресуршв, що дае змогу таким банкам додатково одержувати прибутки при кредитуванш.
Восьма особливють пов'язана з тим, що з 2004 роки укра!нсью банки починають активно реалiзо-вувати програми шотечного кредитування. Це дало змогу хоча б невелиюй частиш населення отри-мати житло у свою власшсть.
Дев'ята особливiсть полягае в тому, що за перюд 2000-2008 роюв збшьшилась кшьюсть банювських послуг, яю пропонуються втизняним пiдприемствам i населенню. Банки стали все актившше впроваджувати безготiвковi розрахунки серед населення. У великих мютах пiдприемства, органi-зацi! та установи повшстю перешли на видачу зароб^но! плати через банкiвськi картки, що пом^но зменшило готiвковий обiг в Укра!ш.
Десята особливiсть пов'язана зi створенням Фонду гарантування вкладiв населення, що зпрало позитивну роль при шдвищенш довiри населення до банювсько! системи в цiлому. Дiездатнiсть Фонду
гарантування вкладiв було доведено в умовах фiнансово-економiчно! кризи, коли частина банюв була визнана банкрутами i лшвщована за рiшенням НБУ.
Одинадцята особливють полягае в тому, що укра!нсью банки стали менше залежить вщ полпич-но! кон'юнктури в кра!ш, що обумовлено наявнiстю значно! кшькосп банкiв з iноземним капiталом. Однак як i ранiше частина впчизняних банкiв орiентуються на вiдповiднi полгтичш структури, що негативно впливае на !х ефективнiсть.
Дванадцята особливiсть зв'язана з тдвищенням рiвня керованостi банюв з боку регулятора, тоб-то НБУ, що дало змогу тдвищити рiвень надiйностi та ефективностi вше! банювсько! системи. Впро-вадження бшьш дiевого контролю з боку НБУ забезпечило виконання практично всiма банками ви-мог законодавства щодо обсяпв регуляторного капiталу, формування резервiв за ризиками, дотри-мання встановлених економiчних нормативiв.
Виявленi особливостi розвитку банювського кредитування в Укра!нi неоднаково позначились на можливостях банюв здiйснювати кредитну дiяльнiсть (табл. 7).
Таблиця 7
Вплив особливостей розвитку банювсько! системи на можливосп банкiв здiйснювати кредитну дiяльнiсть *
Особливосп Позитивний вплив Негативний вплив
1 2 3
1. Банки сформували свiй економiчний поте-нщал, у т.ч. кредитний Це дае можливють покращити умо-ви кредитування, збiльшити обсяги кредитних ресурсiв, якi банки на-дають своiм клiентам в позики Керiвницгво частини банкiв вва-жае, що сформований економiчний потенцiал достатнiй i зменшуе зу-силля щодо його нарощування
2. Банки зазнали знач-них змiн як суб'екти господарювання Зростае довiра до банив з боку як населення, так i юридичних осiб. Банки стають бiльш надiйними партнерами у бiзнесi. Покращу-ються взаемовiдносини мiж банками i державою. Банки активiзують свою участь в mдйомi економiки шляхом збшьшення обсягiв акуму-лювання вiльних кошта i кредиту-вання населення та реального сектору Частина банив залишаеться не ду-же привабливими як для населення, так i для юридичних оиб. Внутрь шнi змiни не завжди сирямованi на покращення умов для конкретного позичальника чи вкладника. Реклама банку превалюе над його дшс-ним вiдношенням до сво1'х клiентiв. Банки перш за все змiнюються пiд тиском конкурента та вимогами НБУ
3. Економiка Украши виходить iз занепаду Зростае обсяги створеного ВВП краши, зростае промислове вироб-ництво, збiльшуються обсяги аграрного виробництва, особливо зерна, зростають масштаби будiвницг-ва, у т.ч. житла, що суттево позна-чаеться на збiльшеннi обсяпв вшь-них коштiв в кра!ш та потребах у фiнансових ресурсах для реального сектору економiки i населення Економiчне зростання в Укра1'ш мае досить специфiчний характер. ВВП кра1'ни, промислове виробни-цтво зростае за рахунок тдйому металургii та хiмiчноi промислово-сп, а також частково машинобуду-ванню. Кра1'на в основному працюе на експорт, що негативно впливае на реформування економiки, ро-бить 11 залежною вiд мiжнародних товарних ринюв
4. Зростае добробут на-селення Населення мае можливiсть частину своiх доходiв розмiщувати на депозитах в банках. Зростання доходiв дае змогу перейти до бшьшого ви-користання позиковими коштами, зокрема споживчими банкiвськими кредитами Добробут населення зростае не од-наково по регiонам кра!'ни. У знач-нiй частинi регiонiв Укра!ни рiвень добробуту на багато нижчий анiж в м. Киевi. Це стримуе збiльшення обсягiв банк1вських депозита i споживчого кредитування
5. Зменшуеться рiвень iнфляцii, ризикiв, депо-зитнi i кредитнi ставки банив Зменшення iнфляцii, ризикiв дае змогу банкам знизити депозитнi i кредиты ставки, що позитивно по-значалось на обсягах кредитування Однак рiвень ризику кредитування в Украiнi залишаеться занадто ви-соким, що не дае змогу зменшити кредитт ставки до 7-10%
6. Зростають обсяги iноземного капiталу в украшськш банювськш системi Приплив шоземного катталу в украiнську банкiвську систему шд-вищуе рiвень конкуренцii мiж банками за клiентiв, що позитивно впливае на обсяги кредитування Зростання шоземного катталу суттево не вплинуло на варт^сть кредита, яю пропанують украiнськi «доньки» iноземних банк1в, що е не позитивним в 1х дiяльностi
Продовження табл. 7
1 2 3
7. Частина банкiв вихо-дить на зовнiшнiй фь нансовий ринок як по-зичальники фшансових ресурсiв Залучення фшансових ресурав на зовнiшньому ринку мае перспекти-ви щодо зменшення залежносп украшських банкiв вiд дорогих кошта, що пропонуються на внутр> шньому ринку Залучення фiнансових ресурав на зовнiшньому фiнансовому ринку здшснюеться в iноземнiй валютi. Отже, е великий ризик щодо змiни курсу (його збшьшення), за яким банки позичали кошти.
8. Активно впроваджу-ються програми iпотеч-ного кредитування Впровадження в практику кредитування шотеки дае змогу збшьшити обсяги та напрями банювського кредитування, активно впливати на розвиток промисловостi, бущвниц-тва, тдвищення добробуту насе-лення Програми iпотечного кредитування впроваджувались дуже повiльно. Банки не мали дослiду iпотечного кредитування. Крiм того, iпотечне кредитування вимагае наявносп у банюв дешевих довгострокових фшансових ресуршв, яких фактич-но не було, що стримувало бiльш активне впровадження iпотеки
9. Зростае юльюсть ба-нювських послуг, що пропонують украшсью банки Банки стали активно впроваджува-ти новi банювсью послуги, що було обумовлено зростанням конкурен-цп та необхдшстю залучення до-даткових фшансових ресурав, а також збiльшення власних доходiв Новi банкiвськi продукти не зав-жди сприяли розвитку кредитуван-ня. У бшьшосп випадюв банки на-в'язували населенню та юридичним особам таю банювсью продукти, в яких кшенти на той час не були защкавлет
10. Створюеться фонд гарантування вкладiв населення Суттево тдвищив надiйнiсть бан-ювських вкладiв, що спонукало населення на додаткове зростання депозитних вкладiв в украшських банюв, у т.ч. в шоземнш валют! Однак Фонд гарантування вкладiв не забезпечував будь-яю суми депозита, що змушувало частину вкладниюв здшснювати заходи щодо зменшення власних ризиюв
11. Банки стали менш залежить вiд полгтично! кон'юнктури Банки стають бшьш незалежними в напрямах свое! дiяльностi, зокрема у видачi банювських кредитив. В основному вони почали керуватися принципами рацюнальносп й ефе-ктивностi Проте полiтичне втручання в дiя-льнiсть банюв ще залишаеться, у т.ч. виконання доручень з боку державних органiв. Це негативно позначаеться на !х дiяльностi, на-прямах та обсягах наданих кредита, термiнах кредитування
12. Зростае рiвень керо-ваносп банюв з боку НБУ Зростае внутрiшня i зовтшня дис-циплiна в банках. Украшсью банки бiльш чiткiше стали виконувати вимоги регулятора. Це позитивно впливае на дiяльнiсть самих банкiв, тдвищення довiри до них, обсягах кредитування економiки Проте iснують окремi банювсью iнститути, яю лише зовтшне вико-нують вимоги НБУ. Водночас таю банки продовжують не зовшм ращ-ональну дiяльнiсть, у т.ч. мають зв'язки з тшьовими структурами. Це негативно впливае на рiвень банювського кредитування
* Складено автором
Перюд з 2001 по 2008 рш характеризувався наступними показниками дiяльностi банкiвсько! си-стеми (табл. 8)
Стабшьно зростала грошова маса (М3). Якщо в 2001 роцi грошова маса становила 45755 млн. грн., то за вюм рокiв вона збшьшилась в 11,27 разiв.
За перюд, що дослщжуеться облiкова ставка НБУ постшно коливалась, що тдтверджуе, з одного боку, розвиток банювсько! системи кра!ни, а з шшого боку, вiдсутнiсть стабiльностi та загально! тенденцi! до постiйного економiчного зростання.
З 2001 по 2008 рш обсяги зобов'язань банюв за коштами тдприемств i фiзичних осiб збшьши-лись в 13,9 разiв, а кошти населення у нацiональнiй валют зросли у 16,38 разiв та в шоземнш валютi в 22,5 разiв.
Отже банкiвська система Укра!ни продовжувала поступове зростання, особливо в останш 3-4 роки перед фiнансово-економiчною кризою.
Перiод розвитку банкiвського кредитування в Укра!ш характеризувався наступними обсягами наданих кредитiв (рис. 2).
Таблиця 8
Показники дiяльностi 6aHKiBCbKOÏ системи Украши за (2001-2008 рр.) *
Показники Роки
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008
Грошова маса, млн. грн. 45755 64870 95043 125801 194071 261063 396156 515727
Облшова ставка НБУ, % 12,5 7,0 7,0 9,0 9,5 8,5 8,0 12,0
Процентн ставки банк1в у нащона-льнш валюто, %
• за кредитами 31,9 24,8 20,2 17,9 16,4 15,4 14,4 17,8
• за депозитами 11,2 7,8 7,1 7,8 8,5 7,6 8,2 9,9
Зобовязання банив за коштами, залученими ввд суб'ектов госпо-дарювання та фь зичних ос1б, млн. грн. 25674 37715 61617 82959 132745 184234 279738 357204
Зобовязання банив за коштами ф1зичних ос1б, млн. грн.
• у нащональнш валюто 6566 11601 18875 22116 42176 57837 99411 107526
• в шоземнш валюто 4772 7701 13521 19495 31026 48878 64749 107561
* Складено за даними НБУ млн. грн. 800000 -, 700000 -600000 -500000 -400000 -300000 -200000 -
100000 - 28373 42035 0--
Банювсью кредиты
734010
426863
245226
143418
67835
88579
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
роки
Рис. 2. Динамша надання банками Украши загальноï суми кредитов (за 2001-2008 рр.) (Складено за даними НБУ)
Зростання обсяпв банювських кредитов е свщчення позитивних особливостей розвитку банюв-ського кредитування в Украш, якi були нами виявлеш. Однак необхiдно зазначити, що суттеве зростання кредитування економши з боку банкiв почалось з 2003 року, що наглядно можливо побачити iз наведеного графшу.
З 2005-2006 роюв обсяги наданих кредитов зростають ще бiльше, що було обумовлено наступни-ми подiями:
1) суттево збшьшуються доходи населення. Це дае можливють частинi домогосподарств вшьш кошти розмiщувати на депозитах в банках. В результат банки отримають додатковi кредитш ресур-си, яю вони використовують для кредитування фiзичних i юридичних осiб;
2) помпно зростають доходи суб'ектiв пiдприемництва, зокрема великих та середшх компанiй. Внаслщок цього зростають залишки коштiв на поточних рахунках пiдприемств, а також суттево збшьшуються !х депозитнi рахунки, якi вони створювали для фшансування економiчного розвитку;
3) зростання доходiв пiдприемств дае !м змогу залучати бiльше позикових коштiв для поточно! та швестицшно! дiяльностi;
4) починаючи з 2003 року банки поступово зменшують ставки за короткостроковими i довгостро-ковими кредитами, що збшьшуе частку реальних позичальникiв банкiвських кредитв;
5) зростае кiлькiсть банкiв з шоземним капiталом (у 2006 р. !х було вже 35). Це посилюе конку-ренцiю мiж банками. Банки з шоземним катталом бшьш активно залучають фiнансовi ресурси не лише в Укра!ш, а й на свповому фiнансовому ринку, що зменшуе !х витрати на формування кредитного потенщалу, отже дае !м переваги при кредитуваннi фiзичних i юридичних осiб;
6) шдвищення добробуту населення та зниження ставок за кредитами сприяло збiльшенню об-сягiв кредитiв, якi були видаш фiзичним особам;
7) впровадження програм iпотечного кредитування сприяло збiльшенню обсяпв наданих кре-дитiв на житло та автомобш. Це в свою чергу стимулювало розвиток бущвництва в Укра!ш, вироб-ництво та продаж автомобшв.
Розвиток банкiвського кредитування в Укра!ш впливав на зростання обсяпв валового внутрш-нього продукту (рис. 3).
млн. грн. 1000000 1 900000 -800000 -700000 -600000 -500000 -400000 -300000 -200000 -100000 - ;
с г
0
I Банювсью кредити □ Валовий внутршшй продукт
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
роки
Рис. 3. Взаемозв'язок банювського кредитування i валового внутршнього продукту Укра!ни (Скла-дено за даними АУБ i НБУ)
З наведених даних наочно можливо побачити, що з кожним роком банювсью кредити все бшьше впливають на обсяги створення валового внутршнього продукту. З економiчно! теори вщомо, що кредитування може суттево розшрпи i перегрiти економiку, довести !! до того стану, коли пропозищя товарiв i послуг не буде ствпадати з попитом. Це приводить до економiчно! кризи, яка пов'язана з надвиробництвом. Однак в Укра!ш такого поки ще не може бути незважаючи на помине зростання кредитв та спiввiдношення кредитiв до ВВП. З 2001 по 2008 рш спостершались наступнi показники сшввщношення банкiвських кредитiв i ВВП. У 2001 р. — 0,1002 або 10,02%. У 2002 р. — 0,1380 або 13,80%. У 2003 р. — 0,2103 або 21,03%. У 2004 р. — 0,2096 або 20,96%. У 2005 р. — 0,2770 або 27,70%. У 2006 р. — 0,3982 або 39,82%. У 2007 р. — 0,5402 або 54,02%. У 2008 р. — 0,7105 або 71,05%.
Незважаючи на постшне зростання сшввщношення банювських кредитв i ВВП кра!ни вироб-ництво товарiв та надання послуг не вщповщае потребам кра!ни. Внутршнш попит в кра!ш набага-то перевищуе пропозищю. Основна маса продукци, що створюеться в Укра!ш, реалiзуеться на зов-шшньому ринку. Це продукщя металургi!, хiмiчно! промисловостi, машинобудування тощо. Водночас продукцiя та товари, що використовуються населенням для постшного споживання, зокрема побутова технiка, одяг, взяття, частина продовольчих товарiв, автомобш в Укра!ну завозять iз-за кордону.
ВИСНОВКИ
На 0CH0Bi проведеного дослщження можливо сформулювати наступш висновки.
По-перше, на етат становлення банювсько! системи Украши (1992-1999 рр.) були виявленi особ-ливостi, якi негативно впливали на банювське кредитування, стримували його, що не давало змоги розвиватись реальному сектору економши.
По-друге, етап становлення банювсько! системи дав можливiсть самим банкам забезпечити вiдповiднi змiни, яю позитивно вплинули на розвиток банювського кредитування у наступному перiодi.
По-трете, пiдвищення рiвня банкiвського кредитування економши супроводжувалось помiтним зростання ВВП та ролi банкiв у фiнансyваннi економiчного зростання.
По-четверте, виявилось, що банювське кредитування в Укра1ш стимулюе не тшьки нацiональне виробництво, а й закордонних товаровиробникiв, в першу чергу, китайських, яю постачають бiльше всього товарiв для населення.
По-п'яте, зменшення банкiвського кредитування у 2009 рощ у зв'язку з фiнансово-економiчною кризою помiтно вiдбилось на загальнiй сyмi створеного в кра!ш ВВП. У 2009 рощ за попередшми даними було створено 914720 млн. грн. валового внутршнього продукту, що на 33340 млн. грн. менше ашж у 2008 рощ. Тобто кожна гривня недоданих в економiкy кредита зменшила ВВП на 0,3 грн.
По-шосте, перспективними напрямами дослiдження кредитування е визначення рiвня концент-раци банкiвських кредитiв за секторами економши, видами економiчноl дiяльностi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Васюренко О.В. Банкiвськi операцп: навч. поаб. / О.В. Васюренко; 4-те вид., перероб. i доп. — К.: Знання, 2004. — 324 с.
2. Стфанов А.О. Операцп комерцiйних банкiв: навч. посiб. / А.О. Стфанов, Н.Г. Маслак, 1.В. Сало. — Суми: ВТД «Ушверситетська книга», 2007. — 523 с.
3. Лагутш В.Д. Кредитування: теорiя i практика: навч. посiб. В.Д. Лагyтiн. — 2-ге вид. стер. — К.: Знання, 2001. — 215 с.
4. Банювсью операцп: тдручн. / А.М. Мороз, М.1. Савлу, М.Ф. Пудовкша; за ред. А.М. Мороза. — К.: КНЕУ, 2000. — 384 с.
5. Вступ до банювсько! справи. / За ред. М.1. Савлука. — К.: Лiбра, 1998. — 344 с.
6. Банковское дело: учеб. / О.И. Лаврушин, И.Д. Мамонтова, Н.И. Валенцева и др.; под ред. О.И. Лаврушина. — 4-е изд. Стер. — М.: КНОРУС, 2006. — 768 с.
7. Гуцал 1С. Банювське кредитування суб'екпв ринку в трансформацшнш економiцi Украши: (питання теорп, методики, практики) / 1.С. Гуцал. — Львiв: ВАТ <^бльос», 2001. — 242 с.
