CC BY
13
https://mon.gov.ua/storage/app/media/innovatsii-transfer-tehnologiy/ stan2.pdf.
36. Закон Укра1ни «Про прюритетш напрями шновацшно! д> яльност в Укра1ш». BidoMOcmi Верховной Ради Украгни. 2012. № 1920. С. 166. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3715-17.
37. R&D personnel: Eurostat statistics explained. URL: http://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php/R %26_D_ personnel# Researchers_and_R.C2.A0.26.C2.A0D_personnel.
38. Кiлькiсть працiвникiв, задiяних у виконаннi наукових до-слщжень i розробок за категорiями в 2010-2017 рр. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2017/ni/kpno_kp/kpno_kp _u.htm.
39. Science, technology and innovation: Total R&D personnel by sector of employment and sex (FTE and HC) 2011-2017. URL: http://data.uis.unesco.org/index.aspx?queryid=63/
Надшшла до редакцП 29.08.2018 р.
О.Ю. 1вченкова, к.е.н., О.А. Будакова
АНАЛ1З Ф1НАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТ1В БАНК1ВСЬКОГО СЕКТОРУ УКРА1НИ
Важливу роль в ефективному управлшш банкiвською дiяль-шстю вiдiграe аналiз функцiонування банювсько! установи, завдяки якому виробляють стратегiю i тактику розвитку, обгрунтовують плани й управлшсью рiшення, здiйснюють контроль, виявляють ре-зерви пiдвищення ефективностi проведення активних i пасивних операцiй, ощнюють результати дiяльностi банку. Надiйнiсть i ста-бiльнiсть банювсько! системи залежить вщ точно!, прораховано!, вивiреноl та проанатзовано! анаттично! роботи, яка дае реальну оцiнку результатам дiяльностi банюв та дозволяе визначити шляхи виршення проблем, запобiгти виникненню можливих збитюв. Фь нансовий результат виступае своерщним iндикатором i критерiем успiшностi управлшня банком.
© О.Ю. 1вченкова, О.А. Будакова, 2018
Ефектившсть дiяльностi банку безпосередньо пов'язана з його здатшстю отримувати прибуток, оскшьки прибуток — це кш-цева мета тдприемницько! дiяльностi, яка може реалiзуватись у ви-робництвi, комерци або фiнансовiй комерци. Вiд обсяпв прибутку банку залежить розмiр дивiдендiв, у прибутку зацiкавленi вклад-ники банку, тому що це запорука !х фiнансового добробуту. Зрос-тання прибутку важливе безпосередньо для банку, бо створюе ф> нансову основу для самофшансування дiяльностi банку, розшире-ного вiдтворення i задоволення зростаючих соцiальних i матерiаль-них потреб банку.
Значний внесок у дослщження ще! науково! проблеми зро-били таю вичизняш та зарубiжнi вчеш, як Г. Азаренкова, I. Ан-софф, I. Балабанов, О. Береславська, I. Бланк, С. Бртаем, I. Бр№ ченко, О. Василик, О. Васюренко, Т. Васильева, Н. Волкова, Р. Герасименко, А. Герасимович, Т. Косова та ш.
Дiяльнiсть комерцшних банкiв аналiзуеться як у масштабах кра!ни, тобто на макрорiвнi, так i в масштабах окремих банюв, тобто на мiкрорiвнi. Анатз банкiвських операцiй на макрорiвнi необхщ-ний Нацiональному банку для вивчення та прогнозування ситуацiй на фшансовому та кредитному ринках кра!ни, стшкосп та надшно-стi як банювсько! системи загалом, так i окремих банюв, !х груп по рiзних регiонах, контролю за виконанням банками встановлених стандарт i нормативiв, а також визначення основних напрямiв гро-шово-кредитно! полiтики. Не менш важливим е аналiз банювсько! дiяльностi на мiкрорiвнi як одного з етатв економiчно! роботи банку.
Метою статтi е аналiз фiнансових результатiв комерцiйних банюв Укра!ни на сучасному етапi та розробка рекомендацш щодо забезпечення прибутковост !х дiяльностi.
В Укра!ш, як i в бiльшостi кра!н св^у, iснуе дворiвнева бан-кiвська система, де на першому рiвнi перебувае центральний банк -Нацiональний банк Укра!ни, на другому - комерцшш банки. Отри-мання прибутку через обслуговування фiзичних i юридичних ошб та iншу iнвестицiйну дiяльнiсть е метою комерцшних банюв.
Сьогоднi основу банювсько! системи становлять банки з уча-стю держави в капiталi («Ощадбанк», «Укрекшмбанк», «Укргаз-банк», «Приватбанк»), якi зайняли в рiзних сегментах ринку шшу понад 50%. Зросла питома вага банюв з шоземним капiталом, якi витримали вимоги НБУ щодо каmталiзаци, i укра!нських банюв, якi втрималися в сво!х шшах бiзнесу i виконують вимоги регулятора.
На рис. 1 наведено динамшу змши кшькосп банкiв Укра1ни з 1 шчня 2016 р. по 1 ачня 2017 р. [1].
НКтьжсть баншв, що мають лщенз1ю НБУ на здшснення баншвських операцш
□ Ктьжсть баншв з ¡ноземним капралом
НКтьжсть баншв з1 стовщсотковим ¡ноземним капралом
Рис. 1. Динамгка змти кыькостг банкгв Украти у 2016-2017 рр. [1]
Визначальну роль у дiяльностi комерцшних банкiв вiдiграють депозитнi, кредиты та розрахунковi операци, якi банк здшснюе в сукупностi, тому слщ детальнiше розглянути основнi операци бан-кiв. У дiяльностi банку важливими моментами е не тiльки форму-вання ресурсiв, але й ефективне 1х розмiщення, тому одним з осно-вних напрямiв аналiзу банювсько! дiяльностi е аналiз його активних операцш.
Стрiмке збiльшення активiв спостер^аетъся лише по «Укр-газбанку» (155,3%) та «УкрСиббанку» (72,3%). Одним iз ключових чинникiв коливання обсягу активiв в дослiджуваному перiодi висту-пала динамша курсу нащонально! валюти разом iз виведенням час-тини комерцшних банюв з ринку, рухом кшентських коштiв та ско-роченням кредитних портфелiв. Значний вплив коливання курсу на-
цюнально! валюти на обсяг активiв пояснюеться значною часткою активiв в шоземнш валютi в загальному обсязi [2].
Одшею з важливих функцiй комерцшного банку е посередни-цтво в кредит^ яке здiйснюеться шляхом перерозподшу коштiв, що тимчасово вивiльняються в процес кругообiгу фондiв пiдприемств i грошових доходiв приватних осiб. Обсяги наданих кредитiв юри-дичним та фiзичним особам групою аналiзованих банюв Укра!ни з 2014 по 2016 р. наведено в табл. 1. У 2014 р. сума наданих креди^в фiзичним особам аналiзованими банками становила 52,9 млрд грн, а на початок 2016 р. вона зменшилася до 36,2 млрд грн, тобто обсяг наданих кредилв за 2 роки скоротився на 16,7 млрд грн [1].
Аналопчна ситуащя спостер^аеться за наданими кредитами юридичним особам. З 2014 по 2016 р. вщбулося зниження обсягу наданих креди^в юридичним особам на 25,2 млрд грн. Отже, спо-стер^аетъся тенденщя скорочення обсягу клiентського кредитного портфеля. Оскшьки юридичш особи кредитувалися постiйно, навiть у кризовий перюд, загальний обсяг кредитного портфеля скорочу-вався внаслiдок зменшення суми креди^в, наданих фiзичним особам (спостертаеться зменшення показника по всiх аналiзованих банках). Це пояснюеться рiзким попршенням iндексу економiчних настро!в населення i бiльш жорсткою монетарною полiтикою через намагання Нацiонального банку утримати валютний курс. Коли банки зiткнулися з проблемою жорсткого скорочення лшвщносп, вони тдняли ставки за позиками i встановили обмеження на новi обсяги кредитування.
Таблиця 1
Динамжа обсягiв наданих кредитив юридичним та фiзичним
особам банками Украши за 2014-2016 рр., млн грн [3]
Банк Кредити фiзичним особам Темп приросту, % Кредити юридичним особам Темп приросту, %
2014 2015 2016 2014 2015 2016
«Райфазен Аваль» 40711 44971 45928 12,8 6148 6268 10072 63,8
«Укргазбанк» 19457 37263 48692 150,3 1571 4293 4989 217,6
«Сбербанк» 42836 49539 44633 4,2 3904 2268 3722 -4,7
«УкрСиббанк» 24556 41615 41263 68,0 1781 1803 4104 130,7
«ПУМБ» 30662 33977 40504 32,1 4777 3667 4048 -15,3
«Укрсоцбанк» 42020 40482 28983 -31,0 6239 13737 12817 105,4
«Альфа банк» 33184 39739 35642 7,4 3510 2624 3312 -5,6
«Промiнвестбанк» 46581 53922 29174 -37,4 6076 -12269 5149 -15,3
«Credit Agricole» 19666 21156 27420 39,4 1414 2082 2472 74,8
«ОТР Bank» 20130 19508 22271 10,6 1375 1646 2560 86,2
Основними факторами, що гальмують вiдновлення кредиту-вання, виступають високий piBeHb невизначеносп щодо подаль-шого економiчного розвитку та обмежене коло надшних позичаль-никiв. Проте наразi банки прогнозують зростання попиту на кредити саме в сегмент фiзичних ошб. Це пов'язано з незначними об-сягами кредитування у кризовий перюд i, як результат, сформова-ним достатшм обсягом вiдкладеного попиту. Населення потребуе кредитних коштiв постiйно, але з огляду на те, що кредитування тд час кризи було мшмальним, сформувався вiдкладений попит на кредити. Джерелами формування банкiвських ресуршв виступають акумуляцiя коштiв юридичних та фiзичних осiб, а також створення власного катталу. Фактором, що викликае занепокоення, е зростання прострочено!' кредитно1 заборгованостi. Так, якщо станом на 01.01.2014 р. частка прострочено!' заборгованост за кредитами у за-гальнiй сумi кредитiв по банювськш системi дорiвнювала 7,7%, то на 01.01.2015 р. вона зросла до рiвня 13,5%, станом на 01.01.2016 р. досягла показника в 22,1%, а станом на 01.01.2017 р. сягнула 24,2%. I це лише офщшш даш. Постшне зростання частки токсичних акти-вiв у портфелях банюв призводить до необхiдностi нарощувати ре-зерви та докапiталiзацiï банювських установ в умовах вiдсутностi джерел доходiв для цього. Така ситуащя безпосередньо чинить зна-чний дестабшзуючий вплив на функцiонування банкiвськоï системи й економши Украïни загалом. У той же час щ тенденцiï негативно позначаються на результатах фiнансовоï дiяльностi банкiв, створюють труднощi для кредиторiв i позичальниюв, ускладнюють менеджмент банку, знижують довiру населення до банкiвськоï системи та унеможливлюють вщновлення кредитування реального сектору економши Украши.
Наразi банювська система мае достатню лiквiднiсть, але кош-ти банкiв переважно спрямовуються не на довгострокове кредиту-вання, а на видачу короткострокових споживчих позик населенню, а також на безризиковi шструменти НБУ та уряду. Серед факторiв, яю впливають на стримування кредитування, здебшьшого тi, що не залежать вщ дiй банкiв, зокрема: низький рiвень iнвестицiйноï при-вабливостi краши; значш ризики неплатоспроможностi потенцш-них позичальниюв; наявнiсть значного обсягу проблемних кредиив у портфелях банкiв; судовi ризики та проблеми з реалiзацiею за-стави, використання схем для ухилення вщ повернення кредитiв через лшвщащю, нiвелювання поруки як виду забезпечення зо-бов'язань тощо. Далi проаналiзуемо фiнансовi результати банюв-
ського сектору. Аналiз основних показникiв, що впливають на при-бутковiсть банюв, вiдображено в табл. 2.
Таблиця 2
Аналiз фiнансових результатiв банкавського сектору УкраТни
Показник 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
Доходи 142778 150449 168888 210201 199193 190691 178235
проценты доходи 113352 117547 129932 151257 135145 135807 124041
комюшш доходи 18473 21161 24974 28276 28414 31362 37116
результат вщ торпвельних операцш 3993 3231 3304 15511 21490 8243 7331
шш1 операцшш доходи 5726 5798 5112 10093 9567 9605 7329
шш1 доходи 622 1053 2404 2165 2729 3946 1348
повернення спи-саних актив1в 612 1659 3162 2899 1848 1728 1070
Витрати 150486 145550 167452 263167 265793 350078 202595
проценты доходи 59506 68204 80881 97171 96079 91638 70966
комюшш доходи 3072 3080 3975 4889 5846 7182 9649
шш1 операцшш доходи 15861 13199 12319 15579 12991 10920 11422
загальш адмшю-тративш витрати 34327 37265 40672 44614 36742 39356 44189
шш1 витрати - - - - - 3089 14400
в1драхування в резерви 36508 23423 27975 103297 114541 198310 48676
Податок на при-буток 1212 379 1630 -2383 -406 -418 3293
Результат д1яль-ност1 -7708 4899 1436 -52966 -66600 -159388 -24360
Рентабельн1сть актив1в,% -0,76 0,45 0,12 -4,07 -5,46 -12,6 -1,94
Рентабельшсть кап1талу,% -5,27 3,03 0,81 -30,46 -51,91 -116,74 -15,96
З 2014 р. розпочалася масштабна банювська криза, пов'язана з анекшею Криму, початком ООС та загальною економiчною кри-зою у кра!ш. Найбiльшого збитку банювська система Укра1ни зазнала за результатами 2016 р. через вщрахування до резервiв. У 2017 р. банювська система також зазнала збитку, але вш значно ско-ротився порiвняно з 2016 р. За 2017 р. сектор зазнав збитку в розмiрi 24,4 млрд грн, його сформували в основному декшька банюв,
зокрема Приватбанк та два банки з росшським кашталом. Кшьюсть збиткових банюв скоротилася з 33 у 2016 р. до 18 у 2017 р. А тих, яю мають операцшний збиток до вщрахувань у резерви, з 23 до 14.
Бшьшють експерта, а також НБУ у своему анал^ичному звiтi вважають, що банювська система у 2016 р. досягла «дна», а у 2017 р. майже очистилася вщ «зайвих» банкiв та наразi тривае про-цес стабiлiзацiï. У 2018 р. анал^ики прогнозують проблеми, пов'язаш з вiдсутнiстю спiвпрацi з МВФ та, як наслщок, можливим попршенням економiчних очiкувань бiзнесу та населення. Це впли-ватиме на темпи кредитування та банювську полiтику щноутво-рення на активи i пасиви. Банки активно намагатимуться нарощу-вати споживче й iпотечне кредитування. Також зосередять зусилля на вщновленш гривневого кредитування реально1' економiки. На-разi головною проблемою банкiв залишаеться велика частка непра-цюючих кредита. Банкам слiд значно активнiше працювати з такими кредитами та розробляти план заходи щодо 1'х скорочення.
Одшею з проблем дiяльностi комерцiйних банкiв е виконання ними зобов'язань. Сукупний обсяг зобов'язань украшських банюв протягом 2016 р. скоротився на 1,6%, тобто до 1,133 млрд грн, а вага депозита у зобов'язаннях банювського сектору продовжуе зрос-тати. У 2016 р. спостертався значний приплив депозипв корпора-цiй, зокрема державних монополiй. Частка депозита бiзнесу майже зрiвнялася з населенням. Частка кредита Нащонального банку залишаеться символiчною.
Величина депозита населення й бiзнесу у фондуванш украш-ських банкiв зростае. Обсяг кшентських коштiв збiльшуеться. Сьо-годш депозити фiзичних та юридичних ошб е основою фондування, а ix вага залишатиметься значною надалi. З iншого боку, вiдбува-еться попршення строково1' структури пасивiв. Внутрiшне фондування е здебшьшого короткостроковим, а середня тривалють депо-зитних договорiв — короткою.
Як констатують у НБУ, у зобов'язаннях банюв збшьшуеться частка внутрiшнix ресурсiв, передусiм депозита корпорацш, якi за обсягом практично наздогнали вклади домогосподарств. Своï депозити в банках населення розмщуе на коротю термiни, хоча вони i повiльно зростають. Банки продовжують конвертувати зовнiшнiй субординований борг та мiжбанкiвськi кредити в капiтал, задоволь-няючи вимоги докапiталiзацiï. Зовнiшнi зобов'язання втрачають свою вагу в ресурсах украшських банюв, i ця тенденщя триватиме.
Виведення з ринку найбшьш збиткових, недокапiталiзованиx банкiв iз найбшьш проблемним кредитним портфелем, що не дотри-
муються встановлених регулятором нормативiв у свт, вважаеться единим способом зберегти життездатшсть банювсько! системи кра-1ни. На початок 2017 р. загальна сума затверджених акцептованих вимог кредиторiв до 73 лшвщованих банкiв склала 243,84 млрд грн, збшьшившись за рш майже удвiчi. При цьому на початок 2016 р. ця сума становила 124,8 млрд грн [4]. Як пояснюють у Фондi гаранту-вання вкладiв фiзичних осiб, збшьшення вимог вiдбулося за раху-нок того, що протягом минулого року таю вимоги були затверджеш стосовно ще 25 банкiв.
За 2016 р. було погашено 10,64 млрд грн iз загально! суми акцептованих вимог кредиторiв. Найбiльшими за сумою зазначених вимог, яю затверджувалися у 2016 р., стали банки АТ «Дельта Банк» (53,74 млрд грн), АТ «Банк «Фшанси та кредит» (30,86 млрд грн), ПАТ «ВБР» (6,54 млрд грн), ПАТ «КБ «Хрещатик» (6,15 млрд грн).
Кшьюсть закритих державою банюв до шчня 2017 р. склала 148 найменувань. У результатi банкрутства установ мшьйони укра-1нщв втрачають сво! накопичення, причому ця iсторiя повторюеться не вперше - з 1990-х роюв до сьогодш. Щоразу банювська криза несе удар для бiзнесу i населення, якi працювали зi збанкрутiлими банками. При цьому немае вщомостей про розслiдування i результата роботи правоохоронних органiв, яким вдалося б хоч раз повернута грош^ часто просто вкрадеш з банкiв-банкрутiв. В Укрш'ш сформувалася така банювська система, яка дае змогу багаторазово залишати громадян без заощаджень. Смертельного удару украш-ськш банкiвськiй системi завдало керiвництво НБУ в межах здшс-нення програми так званого очищення банкiвського сектору. Уна-слiдок цього питома вага «поганих боргiв» у загальному обсязi ак-тивiв зросла з 12,9% у 2013 р. до 30,45% у 2016 р. (рис. 2).
Отже, кшьюсть платоспроможних комерцшних банюв в Ук-ра!ш поступово скорочуеться. За перюд дп програми «очищення банювського сектору» припинили роботу 77 комерцшних банюв, утратило роботу 35 тис. банювських працiвникiв. У закритих банках у вкладниюв було депозш!в на суму 163 млрд грн (приблизно 6,5 млрд дол.), iз них 111 млрд грн у фiзичних осiб i 52 млрд грн у бiзнесу [1].
Фонд гарантування вкладiв фiзичних ошб змiг компенсувати лише трохи менше половини суми внесюв у закритих банках на суму 80 млрд грн, або понад 3 млрд дол. Водночас власш кошти Фонду гарантування вкладiв становили лише 14 млрд грн, або трохи бшьше швмшьярда доларiв. Понад 60 млрд грн, або приблизно 2,5 млрд дол., надшшло на компенсащю втрачених депозитiв iз дер-
жавного бюджету. Ц витрати тим самим, по-перше, попршили ф> нансовий стан бюджету; по-друге, створили несправедливий роз-подiл фiнансових ресурсiв, якi були зароблеш одними громадянами, але державою були передаш iншим [2].
160 140 120 100 80 60 40 20 0
01.01.2019 01.01.2020 01.01.2021
Складено на основ1 джерела [1].
Рис. 2. Шлъюстъ платоспроможних комерцтних банюв в Украш
Висновки. У результат аналiзу банювського сектору Укра!ни за 2011-2017 рр. встановлено, що у 2014 р. банювська система Ук-ра!ни опинилася у найглибшш кризi за вс роки незалежностi. Ця криза розвилася не сама по соб^ а стала вщображенням глибоко! економiчно! кризи у кра!ш. Подолати банкiвську кризу лише фшан-совими важелями було неможливо. Спочатку необидно було «виль кувати» економiку i лише тсля цього стабiлiзувати та розвивати далi банкiвську систему. З метою ж шдвищення рентабельностi не-обхiдно збшьшувати непроцентнi доходи за рахунок упровадження нових послуг i проведення позабалансових операцiй. Головним за-вданням залишасться вiдновлення кредитно-швестицшно! дiяльно-стi, нарощування обсягiв кредитування реально! економiки без зро-стання ризику неповернення кредитв. А це можливо лише за умов вщповщно! грошово-кредитно! полiтики, яка дозволить суб'ектам господарювання активно користуватися банювськими кредитами, якi наразi !м «не по кишеш»; а також за умови вщновлення ефек-тивност дiяльностi самих фiрм i шдприемств, що забезпечують зростання ВВП.
Незважаючи на Bei кризовi явища, яю торкнулися i банюв-сько! системи Укра!ни, комерцiйнi банки й надат залишаються ф> нансовими посередниками в нащональнш економiцi. Активи банкiв протягом 2014-2016 рр. зростали, проте це не було зумовлено при-родним зростанням, а стало наслiдком девальваци нацюнально! ва-люти та попршенням економiчно! ситуацп в Укра!ш загалом. Ура-ховуючи ризики зовнiшнього середовища, банки здiйснювали дуже обмежену кредитну дiяльнiсть. Кредитування реального сектору економши залишилося низьким. На сучасному еташ в економiцi Украши нам^илися позитивнi тенденци до економiчного зростання, темпи та стiйкiсть якого залежать перш за все вщ здатносп банюв-сько1' системи забезпечувати суб'екпв господарювання необхiд-ними кредитними ресурсами.
Лiтература
1. Офщшний сайт Нацiонального банку Укра!ни. URL: https://www.bank.gov.ua/control/uk/index.
2. Фонд гарантування вкладiв фiзичних осiб. URL: http://www.fg.gov.ua.
3. Рейтинг НБУ: крупнейшие банки Украины на 1 мая 2017 г. URL: https://forinsurer.com/ratings/banks.
4. Огляд банювського сектору. НБУ. Вип. 6, лютий 2018 р. URL: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=64628171
5. Основш показники дiяльностi банюв Украши, за даними НБУ. URL: http://www.bank.gov.ua/control/uk/ publish/ article? art_id =36807&cat_id =36798.
6. Дзюблюк О. Актуальнi проблеми розвитку банювсько! системи Украши. Банювська справа. 2016. № 1. С. 3-32.
7. Чайковський Я. I. Проблеми та напрямки тдвищення ефе-ктивносп функцiонування банювсько! системи Украши. Економ!ч-ний аналгз: зб. наук. праць. Тернопшь: ВЦ Тернопшьського нащо-нального економiчного унiверситету «Економiчна думка», 2016. Т. 23, № 1. С. 153-160.
8. Артеменко Д.М. Методичне забезпечення комплексно! ощ-нки вартостi комерцiйного банку в кризових умовах. Економ!чний в1сник Донбасу. 2016. № 1 (43). С. 101-109.
9. Лернер Ю.И. Последовательность оценки стоимости бизнеса для банковской структуры на основе доходного подхода. Еко-ном1чний в1сник Донбасу. 2016. 1(43). С. 83-96.
Надшшла до редакцП 14.11.2018 р.
