CC BY
39
I.I. Д'яконова
1СТОРИЧН1 АСПЕКТИ РОЗВИТКУ БАНКШСЬКО! СИСТЕМИ УКРА1НИ
Банки е найстаршими i найпоширенiшими кредитними
установами, що виконують для сво'1'х клiентiв таю операци, як ведення депозитних рахунюв, безготiвкове перерахування коштiв, збереження заощаджень, видача кредитiв тощо. Тому вони завжди мали i матимуть велике значення для розвитку економши держави.
Будь-яю змiни у функцiонуваннi банювсько'1 системи впливають на iнтереси всiх суб'екпв господарювання, кожного члена суспiльства i разом iз тим можуть призвести до дестабшзаци економiчноi, полггично'1, сощально'1 та iнших сфер суспiльного життя. Натомiсть гармонiзацiя грошових потокiв вщповщно до потреб економiки, управлiння попитом i пропозицiею грошей, що досягаються за активно'1 участi банювсько'1 системи, здатш нейтралiзувати диспропорци мiж сукупним попитом i пропозицiею в економiцi, надати позитивного руху макроекономiчному середовищу. У свою чергу макроекономiчне середовище також справляе безпосереднiй вплив на банювську систему, причому, як свщчить досвiд функцiонування банкiвських систем, вш може бути як негативним, так iпозитивним.
Тому дослiдження iсторичних аспектiв розвитку банювсько'1 системи е необхщною умовою у процесi визначення зв'язюв ще'1 системи та розробки концепци подальшого розвитку банювсько'1 системи Украши.
Питаннями iсторичних аспектiв розвитку грошово-кредитно'1 системи
Укра'1ни останнiми роками займались таю автори: В.С. Стельмах [1, 2], 1.В. Сало [1], Н.1. Гребеник [з], Г.Т. Карчева [6],
М.1. Пшик [7] та шш1
Так, Н.1. Гребеник [3] видшяе три етапи розвитку грошово-кредитно'1 системи Укра'1ни (I етап - 1991-1995 рр.; II -1996-1999 рр.; III етап - 2000-2006 рр). При цьому увага акцентусться переважно на змЫ концепцiй грошово'1 системи, розвитку саме монетарно'1 сфери.
У монографи I.O. Лютого [5] "Грошово-кредитна полiтика в умовах перехщно'1 економжи" видiлено такi етапи формування банювсько! системи Укра'ни:
1. Перший етап (1991-1992 рр.) НБУ починае перереeстрацiю комерцiйних банкiв, якi були зареестроваш Держбанком СРСР. Акцiонуються державнi банки, вщбуваеться процес перетворення державних спецiалiзованих банкiв на комерцiйнi. "Ьз 2 жовтня 1991 р. Нацюнальний банк починае
перереестрацш комерцiйних банкiв Украши, яю були зареестрованi Державним банком СРСР. У цей самий перiод галузевий каттал, тобто частина капiталу, вкладеного в комерцшш банки рiзними державними установами, поступово зливаеться з капиталом стльних i малих пiдприемств, акщонерних товариств. Державнi банки Промiнвестбанк СРСР, Агропромбанк, Укрсоцбанк акцюнуються, а вiрнiше приватизуються персоналом банкiв i основними Рентами. Процес
© Д'яконова !рина Iванiвна - кандидат економ1чних наук, доцент. Укра'нська академ1я банк1всько1 справи НБУ, Суми.
ISSN 1562-109X
приватизаци державного майна швидко i без застережень проходить у банювськш сферГ'.
2. Другий етап (1992-1993 рр.). З'являються банки "ново! хвилГ' - Аваль, 1нко, Вiдродження, Трансбанк, ПриватБанк. У цей самий перiод починасться масове створення дрiбних банкiв, яю при невеликих капiталах заробляли грошi на iнфляцiйних процесах. Кiнець 1992 р. - 133 банки, 1993 р. - 211, на кшець 1995 р. - 230 банюв.
3. Третш етап (1994-1996 рр.) Припинилися iнфляцiйнi процеси i запроваджена система регулювання дiяльностi банкiв (1994 р. - лшвщовано 11 банкiв, 1995 р. - 20, 1996 р. - 45 банюв). Вщкриваються представництва iноземних банюв, близько 70 банкiв змiнили власниюв. Водночас немае едино! концепци становлення i розвитку банювсько'1 системи.
4. Четвертий етап (1996-1998 рр.) Вщбуваеться стабшзащя банювсько'1 системи, посилення контролю i запровадження нацюнально'1 валюти -гривш.
Г.Т. Карчева видiляе чотири етапи в ютори розвитку банювсько! системи Укра!ни виходячи з макроекономiчноi ситуацп, грошово-кредитно! полiтики, фiнансового стану банюв [6].
Отже, едино'1 точки зору стосовно еволюцшних етапiв грошово-кредитно'1 системи Украши немае.
1снування невизначеносп щодо етапiв розвитку банювсько'1 системи Украши доводить доцiльнiсть продовження дослщження еволюци банювсько'1 системи Украши в контекст макроекономiчного розвитку, оскiльки банювська система е складовою економiчноi системи краши.
Мета статтi полягае в уточнены часових iнтервалiв етапiв розвитку
банювсько'1 системи Украши та !х характеристицi.
Найважливiшою функцiею банкiв ще у перiод !х створення було посередництво у кредиту необхiднiсть якого обумовлювалася тим, що безпосередне надання вшьних грошових капiталiв у позику !х власниками промисловим i торговим пiдприемцям наштовхувалося на ряд перешкод:
1) попит на кредити не зб^ався з розмiрами грошових каппашв, якi пропонувалися в позику, тобто фiксувалась недостатнiсть катталу для позик;
2) час повернення грошових капiталiв, узятих у позику в позикових каппашспв, закономiрно не збiгався з термiнами вившьнення капiталiв у позикових капiталiстiв i як такий не мiг задовольнити потребу позичальниюв;
3) загальна непошформованють влас-никiв грошового капiталу про кредитоспроможнють позичальникiв.
Банки здшснюють такi функци:
1) передача грошових каппашв у користування промисловим i торговим пiдприемцям у виглядi позик. Цю функцiю можна також визначити як посередництво у кредиту
2) збер^ання коштiв i здiйснення грошових розрахунюв - готiвкових i безготвкових. Маемо посередництво у платежах;
3) мобшзащя заощаджень i доходiв рiзних верств суспшьства та надання !х на умовах платносп й повернення у визначений термш у розпорядження промислових i торгових пiдприемцiв, унаслiдок чого цi доходи i заощадження перетворюються на капiтал;
4) створення деяких видiв кредитних знарядь обiгу, зокрема випуск банювських бiлетiв емiсiйними банками.
Виконуючи перерахованi функцп, банки активно сприяють розвитку економiки держави.
На сьогодш аксюмою е те, що в будь-якому суспiльствi iснують i дiють такi системи: економiчна; фiнансова; кредитна, складовою яко! е банювська система. Незважаючи на те що ми поставили банкiвську систему
останньою, але саме вона е сполучною ланкою суб'екпв економiки.
Слiд вiдзначити, що ще у перiод iз 1880 по 1917 р. акцюнерш комерцiйнi банки зайняли ключовi позици в економщ Украши [1].
До 1917 р. у Роси iснувала трирiвнева банювська система: Держбанк; комерцiйнi й ощадш банки; спецiальнi кредитнi iнститути. На вщмшу вiд захiдних краш третш рiвень був не досить розвинений у зв'язку з нерозвиненютю ринку каппашв i цiнних паперiв. Особливютю банювсько'1 системи дореволюцшно'1 Роси була й концентрацiя в декiлькох великих банках, проте у цшому банки здшснювали операци, характернi для банюв iнших краш.
Банкiвська система Украши в той перiод була представлена Кшвською, Харкiвською, Одеською конторами i Полтавським вiддiленням Державного банку Росшсько'1 iмперii. У перiод iз 1897 по 1914 р. у Росй фактично не юнувало банкнотного об^у. Був обiг золотих сертифiкатiв, оскшьки банкноти забезпечувалися золотим запасом бшьш нiж на 100%. Цьому етапу передували запровадження пщ час грошово'1 реформи 1839-1843 рр. срiбного монометалiзму i проведення у 1895-1897 рр. переходу до золотого монометалiзму.
Найважлившою функцiею банкiв у перiод !х створення було посередництво у кредиту необхiднiсть якого обумовлювалася тим, що безпосередне надання вiльних грошових капiталiв у позику !х власниками промисловим i торговим пiдприемцям наштовхувалося на ряд перешкод:
1) незбiг розмiрiв грошового катталу, що пропонуеться в позику, з розмiрами попиту на нього;
2) незб^ термiнiв вивiльнення грошових капiталiв у позикових капiталiстiв iз термшами, на якi вони потрiбнi позичальникам;
3) непошформованють власникiв грошового катталу про кредитоспро-можнiсть позичальникiв.
Форма устрою держави, частка державно'1 власносп в економiцi визначають адекватну участь держави в банкiвськiй системi краши. При цьому мiра операцiйноi свободи банюв адекватна мiрi лiбералiзацii шших галузей економiки. У зв'язку з цим зрозумшо, чому пiсля революцй 1917 р. була проведена нацiоналiзацiя всiх банкiв, а на базi Держбан-ку створений Народний банк, який згодом злився з Наркомфшом. У цей перi-
од фактично були вщсутш товарно-грошовi вщносини. Так, у 20-х роках ХХ ст. основна частка заробггно'1 плати виплачувалася в натуральнш формi, одночасно була вщмшена квартплата й iншi комунальнi платежi. У цей перюд була проголошена iдея необхiдностi одного великого державного банку з розгалуженою мережею вщдшень по всiй кра'1'ш. Цей банк був покликаний виконувати функцп iнструменту управлiння централiзованою плановою економжою.
У ходi реформи 1922-1923 рр. була зроблена спроба частково вщновити товарно-грошовi вiдносини. Проведенi двi деномiнацii, запроваджена державна монополiя на кутвлю золота, платини й шоземно'1 валюти, випущенi "червiнцi", 25% яких були забезпечеш золотом, а решта - векселями i активами, що реалiзовувалися без будь-яких проблем.
Перюд 1917-1922 рр. був пов'яза-ний iз здобуттям державно'1 незалежностi
для Украши. На нащональнш банювськш системi це позначилося введенням власно'1 валюти - гривнi. Однак уже iз 1919 р. починаеться перiод нацiоналiзацii недержавних кредитних iнститутiв.
Нова економiчна полiтика на початку 20-х роюв ХХ ст. сприяла певному пожвавленню в банкiвськiй системi. До 1925 р., о^м державного банку, в Укра'1'ш функцiонували акцiонернi банки, кооперативы та комунальш банки, товариства сшьськогосподарського i взаемного кредиту. У 1929 р. тсля ухвалення статуту Держбанку СРСР ус республiканськi й обласш контори банкiв були оголошенi його фшями.
У результатi реформи 1930 р. були лшвщоваш всi недержавш банки i вiдповiдно - комерцшна основа для кредитування. Завершилася реформа створенням спецiалiзованих державних банкiв, а саме: банку фшансування капiтального будiвництва й
електрогосподарства, банку
фiнансування соцiалiстичного
землеробства, банку фшансування капитального будiвництва коопераци, банку фшансування житлового будiвництва.
У ходi друго'1 свгтово'1 вiйни запроваджуеться нормована реашзащя товарiв за картками за довоенними цшами, на 100% збшьшуеться податок на прибуток, створюються фонди Оборони i Радянсько'1 Арми, випускаються вiйськовi позики.
Що стосуеться наступного етапу формування банювсько'1 системи, то слщ зупинитися на перiодi 1988 р. - до сьогодення. Етапи розвитку банювсько'1 системи Украши видшяють у сво'1'х роботах рiзнi фахiвцi. Зокрема, можна вщзначити посiбник М.П. Денисенка "Грошi та кредит у банювськш справГ'
[4].
Вiдповiдно до Конституци СРСР управлiння грошовою системою здшснював Уряд, а органом, що виконував укази Уряду, був Держбанк, який мав сво'1 фши в союзних республiках.
У 1987-1988 рр. проведена чергова реформа кредитно'1 системи СРСР, що вщбувалася у два етапи. Перший етап був пов'язаний 3i створенням дворiвневоï бан^сь^ системи, що складалася з Центрального банку i п'яти спещалiзо-ваних державних банюв. На базi уста-нов Держбанку i Будбанку були створе-ш Промбудбанк СРСР, Агропромбанк СРСР, Банк житлово-комунального господарства i сощального розвитку, на базi системи ощадних банкiв - Ощадний банк СРСР, а на базi Банку для зовнiшньоï
торгiвлi - Зовшшекономбанк СРСР. Був задекларований перехiд банюв на самофiнансування та удосконалення форм i методiв кредитування.
Другий етап реформи допускав створення системи комерцшних банкiв, виведення Центрального банку з пiдпорядкування Уряду i надання йому незалежних функцш щодо реалiзацiï грошово-кредитно'1' полiтики i створення спецiалiзованих фiнансово-кредитних iнститутiв.
Спецiалiзованi банки, що працювали за галузевим принципом, як i рашше, залишалися iнститутами державного управлшня i в повному обсязi не виконували функцiй, властивих банку.
Погоджуючись iз таким
визначенням етапiв створення i розвитку банювсько! системи Украши 1.О. Лютого [5], на нашу думку, ïx слiд доповнити (табл. 1):
по-перше, етапом створення прототипу системи украшських комерцшних
банюв у складi банювсько1 системи СРСР (1988-1990 рр.);
по-друге, етапом розвитку банювсько1 системи Украши в умовах стабшзацп та розвитку економши (2000 р. - до сьогодення).
Найважливiшою подiею в розвитку нашо'1 незалежно'1 держави була здшснена Нацiональним банком грошова реформа, тому що головну роль у проведеннi ще'1 реформи вiдiграла Таблиця 1. Етапи створення I ро
вгтчизняна банювська система. Уведення нацюнально1 валюти - гривш викликалось рядом основних чинниюв, а саме необхiднiстю:
1) виходу з iмперськоi рублево1
зони;
2) боротьби зi зростаючими шфля-цiйними процесами;
3) прийняття дiевих заходiв зi стабшзацп та розвитку економiки.
пку банкгвськог системи Украгни
Часовий штервал Функцюнальне призначення
1988-1990 рр. Створення прототипу системи украшських комерцшних банюв у складi банкiвськоi системи СРСР
1991 р. - I пiврiччя 1992 р. Перереестрацiя укра1нських комерцшних банюв i початок формування банкiвськоi системи незалежно1 Укра1ни
II пiврiччя 1992 р. - 1993 р. Розвиток банкiвськоi системи Укра1ни у перiод економiчноi та полiтичноi незалежностi
1994-1996 рр. Розвиток банкiвськоi системи Укра1ни за рахунок упро-вадження монетарних методiв
1997-2000 рр. Розвиток банкiвськоi системи в умовах фiнансово-економiчноi кризи
2000 р. - до сьогодення Розвиток банкiвськоi системи Украши в умовах стабшзацп та розвитку економши. Етап удосконалень i реоргашзацй банкiв Укра1ни
У ходi проведення реформи було не лише введено нацюнальну грошову одиницю - гривню, а також створено передумови для стабшзацп грошово1 системи та перетворення грошей на важливий стимулюючий фактор економiчного розвитку - нацюнальну валюту. Ниш, уже iз ХХ1 ст., коли Украша стала повноправним членом свгшво! спiльноти, бачимо, що запровадження власно1 грошово1 одинищ - гривнi символiзувало вiдродження незалежно1 Украшсько1 держави, значне пiдвищення п авторитету на мiжнародному рiвнi.
Першим кроком було введення у ачш 1992 р. у готвковий общ так би мовити, тимчасових нацюнальних грошей - украшського карбованця
(купошв багаторазового використання). Водночас обслуговування безготвкового обiгу, на який припадала основна маса розрахунюв мiж пiдприемствами й установами, здшснювалося рублем -грошовою одиницею колишнього СРСР. Натомють уже у листопадi 1992 р. функцюнування рубля у грошовому обiгу Украши повнютю припиняеться i единим законним засобом платежу в готвковому i безготiвковому обiгу стае укра1нський карбованець. У результатi Укра1на вийшла з кола краш рублево1 зони, яю використовували рубель як грошову одиницю, i заклала вагомi правовi основи для створення власно1 грошово1 системи.
З уведенням карбованця Нацiональний банк одразу започаткував курсоутворення, запровадив нацюнальну
пла^жну систему, створив мехашзм мiждержавних розрахунюв, почав формувати валютний ринок, постшно його лiбералiзуючи, було вилучено iз готiвкового обiгу iноземну валюту, а головне - започатковано золотовалютний резерв.
Поступово украшський
карбованець, незважаючи на тимчасовий статус, набув уах ознак звичайно'1 грошово'1 одинищ, хоча водночас вiн увiбрав увесь негатив економiчних проблем перехiдного перюду зростання дефiциту бюджету, гiперiнфляцiю, знецшення нащонально1 валюти.
Для подолання високо'1 шфляцп Президент, Кабiнет Мiнiстрiв та Нащональний банк Украши iз жовтня 1994 р. запроваджують програму антшнфляцшних заходiв. У 1995 р. -першш половинi 1996 р. ця програма антшнфляцшних заходiв забезпечила значне посилення стабшзацшних процесiв в економщ та фiнансах Украши.
Стабiлiзацiйнi заходи позитивно вплинули на сповшьнення темтв спаду обсягiв валового внутрiшнього продукту i промислового виробництва - вiдповiдно iз 23 та 27,3% у 1994 р. до 10 та 51% у 1996 р. Поступово змщнювався курс
Вщповщно суттево уповшьнилися iнфляцiйнi процеси (темпи шфляцп зменшилися iз 10256% у 1993 р. до 252% у 1995 р.), як вже в 1996 р. набули стабшьного характеру. Так, у червш-липш 1996 р. щомюячш темпи шфляцп знизилися до 0,1%.
Аналiз наведених даних свiдчить, що в 1995 р. порiвняно iз 1994 р. реальний ВВП скоротився iз 85,8 до 77,1%, заробгтна плата пiдвищилася iз 48,5 до 85,4%, а шфлящя становила 500,7% порiвняно з 10255,1, тодi як грошова маса зменшилась iз 1928,0 до 667,2%. Якщо проаналiзувати динамшу зазначених показникiв, то можна зробити висновок, що до 1995 р. мiж ними не було практично жодно1 узгодженосп. Натомiсть уже iз 1996 р. спостерiгаемо чiтку тенденцш зближення темпiв змiни реального внутршнього валового продукту та заробiтноi плати, а також темтв зростання шфляцп та грошово1 маси, що вщображае позитивну динамiку макроекономiчних показникiв (табл. 2).
нацiональноi валюти. Починаючи з березня 1996 р. уперше намгтилася тенденцiя до зростання курсу украшського карбованця щодо iноземних валют, полшшилися результати зовнiшньоекономiчноi дiяльностi,
Таблиця 2. Динамгка макроекономгчних показникгв Украши за пергод 1992-1997рр., %*
Станом на 1 ачня Показник
реальний внутршнш валовий продукт (до попереднього року) реальна заробгтна плата (до попереднього року) шдекс шфляцп грошова маса (до попереднього року)
1992 91,3 100 390,0 179,4
1993 90,1 61,3 2100,5 1048,2
1994 85,8 48,5 10255,1 1928,0
1995 77,1 85,4 500,7 667,2
1996 87,8 128,1 281,7 215,5
1997 90,0 86,2 139,7 135,1
* Офщшна статистика НБ. - http://www.bank.gov.ua/Macro/index.htm.
наpештi активiзyвалася пiдпpиeмницька дiяльнiсть iнших сyб'eктiв економiки, почався пpоцес зpостання ^ошових доходiв i заощаджень населення.
Полшшення економiчних пpоцесiв на мiкpо- i макpоpiвнi, а y цiломy й макpоекономiчноï ситуацп в Укpаïнi, ствоpило необхiднi умови для пpоведення y веpеснi 1996 p. ^ошово'' pефоpми та запpовадження нащонально'' валюти - гривш.
Основними завданнями ^ошово'' pефоpми 6ули:
замiна тимчасово'' ^ошово'' одини-цi - у^аш^кою каpбованця на повнощнну нацiональнy валюту -^ивню;
змiна масштабу цiн; оздоpовлення i впоpядкyвання гpошового обiгy, подолання
катастpофiчних соцiально-економiчних наслiдкiв знецiнення гpошей;
ствоpення стабшьно'' ^ошово'' системи та пеpетвоpення гpошей на важливий стимулюючий факт^ економiчного i соцiального pозвиткy, пеpедyсiм за pахyнок зpостання нагpомаджень та швестицш у виpобництво, стpyктypноï пеpебyдови економiки, pозвиткy
зовнiшньоекономiчних зв'язкiв.
Вибip пpозоpого ваpiанта виду ^ошово'' pефоpми був зумовлений ^аг-ненням:
забезпечити довipy населення до ново'' нащонально' валюти, а отже, i до полггики ypядy й економiчних pефоpм, якi вiн пpоводить;
не допустити шфляцшного сплеску i поpyшення стабшьносл валютного кypсy, що могло би вплинути на зниження життевого piвня населення;
не допустити пошиpення спекулятивних опеpацiй пiд час обмiнy каpбованцiв на гpивнi;
ствоpити пpийнятний сощальний клiмат, не допустити психолопчно'' та сощально' напpyженостi у сyспiльствi у зв'язку iз гpошовою pефоpмою.
^ошова pефоpма в Укpаï'нi ^ово-дилася iз 2 по 16 веpесня 1996 p. Для обмшу каpбованцiв на гpивнi було ствоpено pозгалyженy меpежy обмiнних пункпв комеpцiйних банкiв, яких загалом налiчyвалося 10 320. Для обслуговування пенсiонеpiв було залучено 14 033 п^^жмс^а зв'язку, у тому числi у сшьськш мiсцевостi 11 048, ствоpено 91 851 комiсiю з обмшу на пiдпpиeмствах, в оpганiзацiях та установах. Це дало змогу забезпечити оптимальш зpyчностi для населення i довести pефоpмy оpганiзовано, без значних сощальних конфлiктiв.
За пеpiод pефоpми банкiвською системою було вилучено 97% емгшваних до pефоpми каpбованцiв. ^отягом 15 днiв щодо обмiнy каpбованцiв на гpивнi звеpнyлося 11,3 млн. чол., тобто 28% вiд загально'' кiлькостi доpослого населення, у тому чист 3 млн. пенсiонеpiв. Майже двi тpетини вилучених з об^у каpбованцiв було обмiняно населенню на гривш. Поpяд iз пpямим обмшом на гpивнi каpбованцi вилучалися з готвкового обiгy також шляхом кyпiвлi населенням товаpiв, оплати послуг, pозмiщення вкладiв у банках. Упpодовж 2-16 веpесня 1996 p. у готвковому обiгy одночасно викоpистовyвалися як гривш, так i каpбованцi з поступовим вилученням останшх. Пpактично з того часу i до сьогодення единим законним засобом платежу в У^а^-Ш стала ^ивня.
^ошова pефоpма с^ияла закpiпленню фшансово' стабiльностi, пpискоpенню pозpахyнкiв, залученню готiвки до банювсько'' системи, забезпеченню стабiльностi кypсy
нацюнально' валюти щодо iноземних валют.
Важливим позитивним результатом грошово' реформи стало те, що вдалося утримати стабшьнють на грошовому, споживчому та валютному ринках. Головне полягало у тому, що темпи шфляцп до кшця 1996 р. постшно знижувались - iз 2,0% у вересш до 0,9% у грудш. Курс гривнi щодо iноземних валют був стабшьним - на рiвнi, який склався напередоднi реформи: 176 грн. за 100 дол. США.
Отже, уведення повноцшно' нацю-нально' валюти - гривнi забезпечило умови для прискорення подальшого реформування економжи.
У рамках даного перюду часу слiд окремо видiляти перюди до i пiсля кризи 1998 р., пов'язаш з дефолтом в Укра'ш. Наслiдки ще'1 кризи для банювсько' системи Укра'ни порiвнюються з повномасштабною реформою грошово' та кредитно' системи. За одними оцшками, криза призвела до девальваци гривнi на 38%. Знецшення капiталу комерцiйних бан-
ив становило 1 млрд. дол. США, унаслщок чого каттал 50 банив зменшився нижче встановленого мЫмуму, прибутковiсть активiв скоротилася у 2 рази, вщплив вкладiв населення становив бiльше 400 млн. грн. За шшими оцiнками, втра-ти капiталу становили 964 млн. дол., або 46,1%.
Однак ця криза мала i позитивний момент. Ус банки зрозумши, що на вщмшу вiд зарубiжноi практики, де державш цiннi папери поступаються за лшвщшстю тiльки готiвцi, у нас вони досить ризиковаш й тому зосереджувати вклади на цих активах небезпечно. Банки на практищ переконалися, наскшьки важлива диверсифiкацiя портфеля активiв.
Шостий етап (2000 р. - до сьогодення) характеризуеться прийняттям Верховною Радою Укра'ни у 20002001 рр. закошв "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" i "Про фiнансовi послуги i державне регулювання ринку фшансових послуг". Це був перюд управлiнських, технiчних i кадрових удосконалень, реоргашзаци банкiв, посилення контролю за
'х дiяльнiстю, пiдвищення стабiльностi та конкурентоспроможностi банювсько' системи. У цей перiод НБУ створюе обов'язковi резерви з активних операцш банкiв. Станом на 01.04.2000 р. у банювськш системi налiчувалося 69 проблемних банкiв, а кшькють функцiонуючих банкiв скоротилася iз 176 до 161 [6].
За перюд iз 2000 по 2005 р. iз державного реестру було виключено 32 банки, створено - 24. За цей перюд кшькють активних операцш банюв збшьшилася у 5,2 раза, катталу - у 4,1 раза, вкладiв населення - у 5 разiв. При цьому показники зростання банювсько' системи у декшька разiв перевищують такi якiснi характеристики, як рiвень капiталiзацii, рентабельнiсть, фшансова стiйкiсть [6].
Висновки. На нашу думку, еволющя банкiвськоi системи Укра'ни
хронологiчно може бути подана таким чином:
I етап - 1988-1990 рр. - створення прототипу системи укра'нських комерцшних банюв у складi банкiвськоi системи СРСР;
II етап - 1991 р. - I пiврiччя 1992 р. - перереестращя укра'нських комерцiйних банкiв i початок формування банювсько' системи незалежно' Укра'ни;
III етап - II пiврiччя 1992 р. -1993 р. - розвиток банювсько' системи Укра'ни у перiод економiчноi та
полггично!' незалежносп;
IV етап - 1994-1996 рр. - розвиток банювсько'1 системи Украши за рахунок упровадження монетарних методiв;
V етап - 1997-2000 рр. - розвиток банювсько!' системи в умовах фшансово-економiчноï кризи;
VI етап - 2000 р. - до сьогодення -розвиток банювсь^' системи Украши в умовах стабшзацп та розвитку економжи. Етап удосконалень i реоргашзаци банюв Украши.
Сьогодш етап удосконалень i реоргашзаци банюв Украши
продовжуеться. Заходи, спрямоваш на полiпшення ситуацп, такi як: удосконалення управлшня, продаж активiв, зниження витрат, скорочення кшькосп персоналу, припинення виплати дивiдендiв i навiть додаткове вливання катталу, не завжди забезпечують очiкуванi результати. Тому держава розпочинае реструктуризацiю бан^сь^ системи i реоргашзащю окремих банкiв.
На нашу думку, вивчення бан^сь^ системи та вщпрацювання заходiв щодо структурноï перебудови бан^сь^ системи мае враховувати iсторичнi особливосп ïï розвитку та забезпечувати шформащею щодо можливоï поведiнки системи внаслщок змiни окремих ïï параметрiв, а також якюну оцiнку зовнiшнiх та внутршшх вiдносно до функцiонування системи чинниюв.
2. Стельмах В.С. Нацюнальний банк Украши: першi десять роюв дiяльностi // Вiсник НБУ. - 2001. - № 4. - C. 2-5.
3. Гребеник H.I. Основш вiхи у формуваннi та проведенш грошово-кредитноï (монетарно") полпики. Стаття перша. Становлення монетарноï полпики в незалежнiй Укра1ш // Вюник НБУ. -2007. - № 5. - С. 12-22.
4. Денисенко М.П. Грошi та кредит у банювськш справа Навч. поабник. -К.: Алтера, 2004. - С. 461-467.
5. Лютий I.O. Грошово-кредитна по-лiтика в умовах перехiдноï економiки. -К.: Атака, 1999. - 240 с.
6. Карчева Г.Т. Особливосп становлення та розвитку бан^сь^ системи Украши // Економжа i прогнозування. - 2005. - № 2.
7. Пшик M.I. Етапи становлення i розвитку фшансово-кредитних вщносин в Укра1ш // Проблеми i перспективи розвитку бан^сь^ системи Украши: Зб. тез доп. IX Всеукр. наук.-практ. конф.
- Суми: УАБС НБУ, 2006. - 188 с.
8. Аллен Пол. X. Реинжиниринг банка: программа выживания и успеха. -М.: Альпина-Паблишер, 2002. - 263 с.
9. Про Нацюнальний банк Украши: Закон Украши ввд 20.05.1999 р. № 679-XIV. - http: // www.rada.gov.ua.
10. Грудзевич Я.В. Законодавче забезпечення незалежносп Нацюнального банку // Фшанси Украши.
- 2003. - № 5. - C. 106-111.
Лггература
1. Стельмах В.С., Д'яконова I.I., Сало I.B. Фшансово-кредитна система. Ук-раша-Роая (XVIII-XX ст). - Суми: Слобожанщина, 2000. - С. 308.
