CC BY
94
3. У кожнш фши банку, де е бiльше 20 проблемних кредитiв юридичних осiб, створюються вiддаленi робочi мюця працiвникiв ситуацiйного центру управлiння проблемною заборгованютю. Кiлькiсть робочих мiсць визначаеться з розрахунку: 1 пращвник ситуацшного центру на 20 проблемних кредипв 4-5 категори.
З типових завдань випливають запропоноваш нами функцii ситуацшного центру управлшня проблемною заборговашстю: 1) здiйснення комплексу заходiв, пов'язаних з роботою щодо повернення заборгованост з проблемних активiв та аналiтичного облiку заборгованостi, що належить до його компетенцii; 2) оргашзащя та проведення роботи з повернення проблемноi заборгованостi, зокрема зi залученням фахiвцiв сумiжних пiдроздiлiв; шдго-товка, у межах своеi компетенци, висновку для колегiальних органiв банку; 3) супровщ активiв вiд стади переходу в групу проблемних до одержання конкретного результату; 4) у частит, що належить до компетенци шдроздь лу, здшснення оргашзаци, облжу та контролю дiяльностi дочiрнiх структур банку, залучених до роботи з проблемними активами; 5) здшснення розрахунку, нарахування й контролю за рухом сформованих резервiв на можливi втрати за позичками або шшими видами резервами зi заборгованостi.
1. Денисенко М.П. та ш. Кредитування та ризики : навч. поаб. - К. : Вид. д1м "Профе-сюнал", 2008. - 253 с.
2. Морозов А.А. Ситуационные центры - основа стратегического управления / А.А. Морозов, В.А. Ященко // ММС. - 2003. - № 1. - С. 3 -14.
3. Морозов А.О. 1нформацшно-анал1тичш технологи пщтримки прийняття р1шень на основ1 регионального сощально-економ1чного мотторингу / А.О. Морозов, В. Л. Косолапов. -К. : Вид-во "Наук. думка", 2002. - 250 с.
4. Сучасш концепцп менеджменту : навч. поаб. / Федулова Л.1., Гавловська Н.1., Де-калюк О.В. / за ред. д-ра екон. наук, проф. Л.1. Федуловог - К. : Вид-во "Центр учбово'1 лгге-ратури", 2007. - 533 с.
5. Кльоба Л.Г. Управлшня банювською швестицшною д1яльн1стю : монограф1я / за ред. д-р екон. наук, проф. С.К. Реверчука. - Льв1в : Вид-во "Тр1ада плюс", 2007. - 194 с.
6. [Електронний ресурс]. - Доступний з .иа
Розглянуто генезис банювсько'1' системи Украши у часовому acneKTi, запропо-новано перюдизащю розвитку банювсько'1' системи Украши, охарактеризовано ко-жен з еволюцшних етапiв. Розроблено перiодизацiю розвитку банювсько'1' системи Украши та обгрунтовано часовi меж кожного iз запропонованих етатв, а також дана характеристика дослщжуваних еволюцiйних перiодiв.
Ключовi слова: банк, банювська система, Нацiональний банк Украши, бан-кiвський сектор економiки, економiчне зростання, еволюцiя, генезис.
Post-graduateМ.В. Kolisnyk-L'viv commercial academy Periodization of development of bank system of Ukraine
Genesis of bank system of Ukraine in temporary measurement is analyzed, the periodization of development of bank system of Ukraine is offered and the characteristic of each of evolutionary stages is given in the article. A division into periods of development
Лггература
УДК 336.722.14
Acnip. М.Б. Кол1сник - Льв1вська КА
ПЕР1ОДИЗАЦ1Я РОЗВИТКУ БАНК1ВСЬКО1 СИСТЕМИ УКРА1НИ
of the banking system of Ukraine and grounded temporal scopes is developed each of the offered stages, and also this description of the probed evolutional periods.
Keywords: bank, bank system, National bank of Ukraine, bank sector of economy, economic growth, evolution, genesis.
Становлення та розвиток держави та основоположних шституцш, як забезпечують ll функщонування, е взаемозалежними процесами. Власне, таким державотворчим елементом виступае банювський сектор краши, без на-лежно! дiяльностi якого неможливе економiчне зростання. Отже, розвиток Украши як держави тюно пов'язаний iз розвитком ll банкiвництва i навпаки -генезис банювсько1 системи значною мiрою впливае на змiцнення економiч-ного становища нашо! держави.
Банкiвництво зародилося на територи Украши ще за чаЫв Кшвсько1 Русi, територiею яко! проходив знаменитий торговельний шлях 'Ъ варягiв у греки", що значною мiрою стимулювало розвиток банкiвських операцш. Ево-люцiя банкiвського посередництва простежуеться протягом стол^ь на шляху Украши до самостiйностi, але саме поняття "банювська система Украши" з'явилось лише шсля створення Нацiонального банку Украши на базi Укра-шського республжанського банку Державного банку СРСР, коли розпоча-лось функцiонування власне незалежно! банювсько1 системи Украши. А роз-пад Радянського Союзу зумовив формування незалежних банкiвських систем у вЫх новостворених державах.
Основною метою ще1 cmammi е розроблення перюдизаци розвитку банювсько! системи Украши та обгрунтування часових меж кожного iз зап-ропонованих етапiв, а також характеристика дослщжуваних еволюцiйних пе-рiодiв.
Вщповщно до загальносвiтових тенденцiй, розвиток банювсько! системи Украши вiдбувався поетапно. Дослщжували розвиток банювсько1 системи у хронолопчному аспектi такi вчеш як: Б. Луцiв, с. Аржевтн, с. Подiк, I. Лютий, I. Сенищ, О. Дзюблюк та О. Васюренко. Загалом дослiдники нази-вають вiд двох до шести еташв еволюци банювсько1 системи Украши, що значною мiрою вiдрiзняються часовими межами, як охоплюе кожен з еташв. Так, Б.Л. Лущв розрiзняе лише два етапи розвитку [1] - 1991-1993 рр. i 1993-1998 рр., що, на наш погляд, повною мiрою не вщображае тогочасних складних i суперечливих процешв. Окрiм цього, на змшу перiоду стагнаци розпочалось економiчне зростання як украшсько1 економжи загалом, так i ll банювського сектора зокрема.
Найбiльший тривалий часовий промiжок, починаючи iз 1988 року, охоплюе перюдизащя, яку запропонував О.В. Васюренко [2], вона охоплюе шють еташв. Детальний аналiз запропонованих дослщниками банювсько1 дь яльностi етапiв розвитку банювсько1 системи Украши дае змогу стверджува-ти, що бiльшiсть науковщв погоджуються: 1991 р. - початкова точка вщлшу у перюдизаци.
Але, якщо за початкову точку вщлжу прийняти запропонований 1991 р., ми цим самим шноруемо тривалу юторда банкiвництва на територи Украши. 1дентифжащя украшщв як наци вiдбулася задовго до проголошення незалежностi Украши як держави, якому передували численш спроби вщнов-
лення украшсько1 державностi пiсля занепаду Ки1всько1 Pyci. Традицiï укра-"нського банкiвництва, зародження та розвиток банювських установ просте-жуеться задовго до 1991 р. Тому, на наш погляд, доцшьно видшити ще один етап становлення банювсь^' системи, який назвемо "передiсторiею розвитку банкiвськоï системи в Укршт".
Вважаемо за доцiльне навести перюдизащю розвитку банкiвськоï системи Украши, яка враховуватиме перелiченi вище зауваги. При цьому, варто оптимiзувати кшьюсть часових перiодiв, якi становитимуть ïï структуру, ос-кiльки незначна кшьюсть еташв не вщображатиме усiх особливостей розвитку, а мехашчне збшьшення хронологiчних перiодiв лише вiдволiкатиме увагу вщ сутi проблеми.
Передiсторiя розвитку банювсько*1 системи Украши. Виникнення первинних банювських операцш на територи Украши пов'язують iз розвит-ком мют у Пiвнiчному Причорномор'", якi були колошями стародавньо1' Гре-цiï (Ольвiя, Пантiкапей, Тира, Херсонес). Поряд iз первинною формою здшс-нення банювських операцш - лихварством, у цих мютах набули поширення обмiннi операци.
За часiв розквiту Ки1'всько1' Рус банкiвництво розвивалось з огляду на поширення товарного виробництва, обмшу, грошового об^у. Основним дже-релом ознайомлення iз тогочасними банкiвськими операцiями, виконуваними здебшьшого лихварями та купцями, е Руська Правда, де вщображеш мехашз-ми надання та повернення позик, регламентовано порядок сплати вщсотюв за позиками та участь трета сторш у кредитних вiдносинах.
У складi Литовсько-Польсько1' держави банювська дiяльнiсть на укра-1'нських землях подiлялась на християнську, де заборонялось нараховувати вщ-сотки за кредитами, та еврейську [3]. А першими державними банками можна вважати "побожш" банки, створеш церквами та костелами. У XVII ст. з'яви-лись установи, де укладались рiзноманiтнi договори, зокрема кредитш. Це були так зваш "контракти", якi вiдбувались у Львов^ Киевi та iнших мiстах.
На украшських землях, якi перебували у складi Росiйськоï iмперiï, у банювськш дiяльностi також переважали кредитнi операци. Але у 1850-1860-х рр. в Роси внаслiдок економiчноï реформи, яка пожвавила розвиток банюв-ництва на Укра1'ш у Киевi, Харков^ Одесi було вiдкрито контори Державного банку Росшсько1" Iмперiï. Також створювали iпотечнi банки, а у 80-90-х рр. XIX ст. виникли два приватш банки. Наприюнщ 90-х рр. XIX ст. вщбувалось злиття банювського та промислового капiталу, поширення набули також по-зичково-ощаднi каси та товариства взаемного кредитування.
На захщноукрашських землях, яю перебували у складi Австро-Угор-щини первинними закладами, яю виконували окремi банкiвськi операцiï були ощадш каси. У першiй половиш XIX ст. у Галичинi також дiяли банкiвськi доми, якi стали першою органiзацiйною формою банкiвських установ. Загалом протягом 1853-1939 рр. на захщноукрашських землях вщбувалось засил-ля iноземного банкiвського капiталу.
Розпад Росшсько1" Iмперiï зумовив створення у 1917 р. самостшно1" Ук-рашсько!" Народно!' Республiки (УНР). Банкiвська система УНР формувалась
iз пов^ових i губернських вiддiлiв Державного банку, який володiв моно-польним правом емггувати грошовi засоби, i вщдшеннями державних ощад-них кас. Але вiйськовi дii, частi змiни урядiв, полiтичного проводу гальмува-ли економiчний розвиток держави загалом i и банкiвськоi системи зокрема.
На зламi 20-30-х рр. на укра'нських землях, що перебували у складi СРСР, заборонили функцюнування товариств взаемного кредитування. До друго' половини 60-х рр. в Укра'ш дiяли лише фши Державного банку СРСР, Будбанку СРСР i трудовi ощадкаси.
1988-1990 рр. Наприюнщ 80-х рр. Уряд СРСР розпочав новий курс державно' полггики на перебудову економжи директивним шляхом. Зокрема, змши також стосувались банювсько' системи СРСР, i полягали у можливост створення комерцiйних банкiв. Упродовж 1989-1991 рр. у Мос^ було за-реестровано близько шiстдесяти укра'нських банкiв [4]. Вони розмiщувались дуже нерiвномiрно i володiли обмеженими ресурсами. Комерцшш банки створювали за галузевими принципами: кожне вiдомство чи мшютерство хо-тiло мати свою кредитну "кишеню" - власний банк, який би забезпечував розвиток галузi грошовими засобами. Створення таких банюв забезпечувало певну незалежнiсть галузi вiд кредитно' полiтики держави, реалiзованоi через спецiалiзованi державнi банки.
Як украiнськi комерцшш банки, у Мос^ також реестрували банки, створенi на основi установ Державного банку СРСР, яю продовжували фун-кцiонувати iз статусом державних банюв (на базi Республiканського Житло-соцбанку створено Укрсоцбанк, Агропромбанку - АПБ "Укра'на", Промбуд-банку - Промшвестбанк) [5].
1991-1992 рр. Постановою Верховно' Ради Украши вщ 20 березня 1991 р. "Про порядок введення в дда Закону Украши "Про банки i банювську дiяльнiсть" було оголошено власнiстю Украши Укра'нський республшансь-кий банк Державного комерцшного промислово будiвельного банку "Укрп-ромбанк", Укра'нський республiканський банк Ощадного банку СРСР, Укра-'нський республiканський банк Зовшшекономбанку СРСР з 'х мережами, активами i пасивами, а на базi Укра'нського республiканського банку Державного банку СРСР створювався Нащональний банк Украши з його регюналь-ними управлшнями. А у жовтш почалась перереестрацiя Нацiональним банком Украши комерцшних банкiв, зареестрованих Державним банком СРСР в Укра'нськш республiканськiй книзi реестрацii банкiв, валютних бiрж та iн-ших фшансово-кредитних установ.
За словами О. Сугоняко, президента Асощаци укра'нських банкiв iз здобуттям Укра'ною незалежностi усi фiнансовi ресурси залишились у Мос-^ i "наша банкiвська система розпочала свою дiяльнiсть практично з нуля" [6]. Банювську систему на чолi з НБУ було створено, але юнували розбiжнос-тi та суперечки щодо розподшу повноважень та контрольних i регулятивних функцiй.
На юнець 1991 р. створено Ымдесят шiсть банкiвських установ, а сплачений ними статутний каштал, за шдрахунками О. Бутенко, у гривнево-му е^валенл становив лише 500 тис. грн [7]. На початку 90-х рр. процес
створення банюв був практично некерованим, а суми акщонерного кашталу -мiнiмальними. Вщ засновникiв не вимагали свiдчень про ix попереднiй дос-вiд дiяльностi у цiй галузi, що свщчить про вiдсутнiсть чiтко продуманих ме-xанiзмiв формування ефективно' банювсько' системи.
1993-1997 рр. Цей етап пов'язаний i3 створенням в Укра'ш нових банюв, яю залучали як приватний каштал, так i кошти державних бюджетних та позабюджетних фондiв. Банки, створенi за цей перюд, були, зазвичай, "ки-шеньковими", основну увагу зосереджували на обслуговуваннi потреб зас-новникiв, що пiдвишувало ризиковють 'хньо' дiяльностi. Такi банки отриму-вали лiцензiю НБУ на здшснення бшьшосл банкiвськиx операцiй, що давало змогу вважати характер ix дiяльностi унiверсальним, але фактично обслуго-вуванню населення вiдводились другоряднi позици. У 1993 р. було зареестро-вано близько ста таких банюв. Але про ix незначну участь у дiяльностi бан-кiвськоi системи свщчать обмеженi обсяги дiяльностi, адже протягом 1991-1993 рр. понад 80 % банювсько' дiяльностi в Украiнi припадало на таю банки: Промшвестбанк, Ощадбанк, Укрсоцбанк i банк "Украша" [8].
Цей перюд характеризувався також бурхливим розвитком шфля-цшних процешв. Iнфляцiя перевищувала 10000 % у 1993 р. У шслявоеннш ю-тори свiтовоi економiки лише у Болiвii у 1985 р. зафжсовано бiльшу шфля-цiю - 11748 % на рк [9].
Основними причинами галопуючоi iнфляцii в Укра'ш на початку 90-х рр. вважають зволiкання iз впровадженням в оббк повноцiнноi нацiональноi грошово' одиницi (випуск укра'нських карбованцiв можна вважати натвза-ходом), а також прагнення Уряду систематично покривати дефщит бюджету емiсiйними заходами.
Упродовж 1994-1996 рр. Нащональний банк Украши та Уряд здшсни-ли низку економiчниx реформ, яю зрештою привели до зниження рiвня ш-фляцii, сповiльнення спаду виробництва, а також зупинити стрiмке зростання щн. НБУ розробив единi правила дiяльностi укра'нських банкiв, а також ус-пiшно здiйснив грошову реформу восени 1996 р., ввiвши в обк нацiональну грошову одиницю - гривню. Зниження темпiв iнфляцii зумовило банкрутство окремих банюв, яю не враховували можливостi стабiлiзацii цiн шд час побу-дови стратегiчниx плашв свое' дiяльностi. У 1994 р. лжвщовано 11 банкiв, у 1995 р - 20 банювських установ, а у 2006 р. 45 банюв оголосили банкрутами i ще 60 перебували у сташ прихованого банкрутства.
1998-2000 рр. Якщо 1996-1997 рр. стабшзувалась фшансова система держави (у 1997 р. шфлящя знизилась до 10 %), то 1998 р. став роком фшан-сово' кризи в Украiнi. Девальвацiя гривш за цей рiк становила близько 80 % i на спадi ii курсу банки втратили близько одного мшьярда доларiв США свого сукупного кашталу [10].
У 1999 р. девальващя гривш становила 52 %, а до 01.01.2000 р. Нащональний банк Украши встановив нижню межу кашталу банюв на рiвнi трьох мшьйошв евро. Це зумовило неспроможшсть значно' частини банюв викона-ти вимоги НБУ. Основним напрямком дiяльностi банкiв у цей перюд стало шдтримання 'хньо' фшансово' стiйкостi, а не розширення обсяпв дiяльностi
та збшьшення кашташзаци. Також вщбувалось зниження прибутковост бан-кiвськоï дiяльностi, що пов'язано iз вимогою НБУ формувати значш резерви на випадок можливих збитюв, зумовлених кредитною дiяльнiстю. Починаючи iз 2000 р. активiзувалось кредитування банками реального сектора економжи.
Але, незважаючи на фiнансову кризу та ïï наслiдки для украïнськоï економiки, банювська система змогла вистояти, перебороти трудношд i про-довжувати свiй розвиток.
2001-2008 рр. Протягом цих роюв в украшсьюй економiцi вiдбулось зростання загалом, а у банювському секторi зокрема. З 2002 р. розпочався но-вий етап розвитку бан^сь^ системи Украши. I.П. Сенищ називае цей вщ-рiзок часу етапом технолопчних, кадрових та управлiнських нововведень [11]. У цей час банювська система продемонструвала шдвищення своеï ста-бiльностi та конкурентоспроможностi, успiшно подолавши у 2004 р. депозит-ну кризу, пов'язану iз полiтичною нестабшьшстю у державi.
Початок XXI ст. характеризуеться активiзацiею процесiв глобалiзацiï свiтовоï фiнансовоï сфери. Глобалiзацiйнi процеси не оминули й Украши. Посилили увагу i до украшського банювництва шоземш банкiвськi групи, з огляду на значний потенщал його розвитку - банювський сектор Украши вважаеться найбшьш iнвестицiйно привабливим. Так, у 2001 р. в Укра1ш на-раховувалось 15 банкiв з iноземним кашталом, зокрема 7 банкiв iз 100-вщ-сотковим iноземним капiталом. Станом на 01.01.2008 р. уже функцюнувало 47 банюв iз iноземним капiталом, зокрема 17 банюв iз 100-вiдсотковим шо-земним капiталом.
Президент Асоцiацiï украшських банкiв О. Сугоняко негативно оцшюе приплив iноземного капiталу до банювського сектора Украши вважаючи, що "не можна продавати фшансову iнфраструктуру, адже саме вона визначае, яю сфери економжи будуть кредитуватись банками" [12]. Банюр стверджуе, що максимально можливий рiвень присутностi iноземного капiталу на банювському ринку повинен становити 30 %, а у крайньому випадку - 50 %.
Отже, мова йде про можливють залежного розвитку банювського сектора, пов'язаного iз втратою вггчизняного контролю за дiяльнiстю бан^сь^ системи. Уникнути та^ ситуац^ можна встановлюючи законодавчi обме-ження максимально допустимоï частки шоземного капiталу у банкiвському секторi. На наш погляд, не менше половини украшських банюв повинен кон-тролювати вггчизняний каштал, що дасть змогу розвивати банювський сектор, залучаючи шоземш швестици, а з шшого - зберiгаючи контроль i мож-ливiсть впливу на ситуацiю на ринку у сво1х руках.
!ноземних iнвесторiв не варто розглядати як доброчинш структури, якi насамперед шклуватимуться про розвиток украïнськоï економiки. Безпе-речно, залучення iнвестицiй спроможне пожвавити банювську дiяльнiсть, по-силюючи рiвень конкуренц^, стимулювати ïï до розвитку та шдвищення ефе-ктивностi, але цi процеси повиннi бути керованими з метою забезпечення ре-алiзацiï нацiональних iнтересiв.
В Естонiï, Словаччиш, Xорватiï iноземний капiтал становить понад 90 % у сукупному банювському каппаш цих краш. У той же час у розви-
нених крашах частка шоземного капiталу у банювських системах не переви-щуе 5-8 % (США, Швейцарiя, Нiмеччина, Япошя) [13].
Останнiй етап розвитку банювсько1" системи розпочався у 2008 р. i по-в'язаний i3 св^овою фiнансовою кризою, яка не минула i Украши. KprooBi явища посилювались за рахунок зростання темпiв шфляци, пiдвищення цiн та полiтичноï нестабшьност у державi. Понад це, вщсутшсть едино'" стратеги та узгодженоï реалiзацiï тактичних заходiв у подоланнi кризових явищ з боку керiвництва вщповщних державних органiв поглибило стагнацiйнi процеси.
Перед банювським сектором постала проблема можливоï втрати лж-вiдностi окремими великими банками, що зумовило б крах банювсько'" системи загалом. Неоднозначш заяви експертiв, оприлюдненi у ЗМ1, спровокували депозитну кризу, коли громадяни масово намагались повернути сво1' вклади. Зменшення обсягiв залучених кош^в та зростання зовнiшнього боргу бан-кiвськоï системи Украши залишаеться надзвичайно актуальною на сьогодш проблемою. Kрiм цього, девальвацiя гривнi у 2008 р. засвщчила недостат-нiсть капiталiзацiï банкiв.
Для успiшноï конкуренцiï украшських банкiв iз iноземними колегами потрiбно спрямувати зусилля на пiдвищення капiталiзацiï украшських банкiв. Як уже зазначалось, украïнськi банки за обсягами активiв подiляють на чоти-ри групи. Мiж величиною ринкових часток банюв першо'" i четверто'" груп ю-нуе значний розрив. Незначна частка ринку, що припадае на групу наймен-ших банкiв, свiдчить про ix незначну роль в економiцi, що спричинюе потребу 1'х консолiдацiï. Експерти Свiтового банку i Мiжнародного валютного фонду переконаш, що в Украïнi не повинш функцiонували банки, обсяг капiталу яких менший нiж 50 млн евро [7].
Висновки незалежна банкiвська система Украши створена вщносно недавно (1991 р.) i пройшла свiй генезис значно швидшими темпами, на вщ-мiну вiд провiдниx банкiвськиx систем у розвинених крашах. Грунтовно дос-лiдивши процеси становлення та розвитку вггчизняно1" банкiвськоï системи, пропонуемо таку 1'х перiодизацiю, оптимiзувавши кiлькiсть часових перiодiв, якi становлять ïï структуру:
передiсторiя розвитку банкiвськоï 1993-1997 рр., системи Украши, 1998-2000 рр.,
Лггература
1. Грош1, банки та кредит: у схемах 1 коментарях : навч. поаб. / за ред. Б.Л. Лущва. -3-те вид., стереотипне. - Тернопшь : Вид-во "Карт-бланш", 2004. - 219 с.
2. Васюренко О.В. Банювсью операци : навч. поаб. - 2-е вид. [випр. ! доп.]. - К. : Това-риство "Знання", КОО, 2001. - 255 с.
3. Скоморович 1.Г., Реверчук С.К., Малий Я.Й. та ш. 1стор!я грошей та банювництва : пщручник / за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. С.К. Реверчука. - К. : Вид-во "Атака", 2004. -
4. Подж С.М. Банки i банювська д1яльшсть : навч.-метод. поаб. - К. : Вид-во "ФАДА", ЛТД, 2006. - 250 с.
5. Онищенко В.О. Основи банювсько'1 справи : навч. поаб. - Полтава : Вид-во ПДТУ, 1999. - 163 с.
1988-1990 рр., 1991-1992 рр.,
2001-2008 рр., 2008 р.
340 с.
6. Сугоияко О. Банки Украши: економша i практика // Банювська справа. - 1996. - № 4.
- С. 49-55.
7. Бутеико О. Становлення банювсько1 системи в Укршш. Проблеми катташзацл // Банювська справа. - 2005. - № 6. - С. 20-31.
8. Сохаиь П. Становлення банювсько1 системи Украши // Банювська справа. - 2006. -№ 3. - С. 34-45.
9. Матвieнко П.В. Становлення банювсько1 системи незалежно1 Украши // Економша та держава. - 2007. - № 5. - С. 53-57.
10. Лаптев С.М. Банювська дiяльнiсть (втизняний та зарубiжний досвщ) : навч. поаб. / С.М. Лаптев, М.П. Денисенко, В.Г. Кабанов, О.С. Любунь. - К. : Вид-во "Професюнал", 2004. - 320 с.
11. Сенищ 1.П. Еволющя банювсько1 системи Украши // Региональна економша. - 2007.
- № 2. - С. 209-215.
12. Гриньков Д. Иностранные выходки // Бизнес. - 2008. - № 5. - С. 58-62.
13. Субботина Т. Россия на распутье: два пути к международной конкурентоспособности // Вопросы экономики. - 2006. - № 2. - С. 46-64.
УДК 332.1:330.341.1 Студ. А.В. Колодшчук - НУ "Rbeiecbm полтехмка";
ст. викл. В.М. Шсний; викл. Ж.В. Семчук -nbeiecbKuü умверситет 6Í3Hecy i права
СУТН1СТЬ 1ННОВАЦ1Й, СТРУКТУРА ТА ОСНОВН1 ЕТАПИ
ШНОВАЩЙНОГО ПРОЦЕСУ
Розкрито сутшсть шновацш, структура та основш етапи шновацшного процесу. Встановлено, що шновацшний процес визначасться як комплекс послщовних роб^ вщ отримання теоретичного знання до використання товару, створеного на основi цього нового знання споживачем. Тривалють шновацшного циклу залежить вщ того, до яко! стадп науково-техшчного пошуку звертаеться споживач за вдосконаленням способу задоволення свое! потреби. Управлшня шновацшною дiяльнiстю, вама !! ланками в ринкових умовах мае опиратись на науково обгрунтоваш методи.
Ключов1 слова: шновацшний процес, шновацп, ефектившсть виробництва, на-уково-техшчний прогрес, конкурентоспроможнiсть.
Stud. A.V. Kolodiychuk - NU "L'vivs'ka Politekhnika"; senior lecturer V.M. Pisnyj; lecturer G.V. Semchuk -Lviv university of business and law;
Essence of innovations, structure and basic stages of innovative process
It is exposed essence of innovations, structure and basic stages of innovative process. It is set that an innovative process is determined as a complex of successive works from the receipt of theoretical knowledge to the use of commodity, created on the basis of this new knowledge an user. Duration of innovative cycle depends on that, to what stage of scientific and technical search an user speaks after perfection of method of satisfaction of the necessity. Management innovative activity, by all its links in market conditions must lean against the scientifically grounded methods.
Keywords: innovative process, innovations, efficiency of production, scientific and technical progress, competitiveness.
Формування глобального шформацшного сусшльства, становлення нового технолопчного способу виробництва потребуе здшснення ефективно! державно! шновацшно! полггики. Мета тако! полынки полягае у формуванш ново!, шновацшно! за змютом реструктуризаци нацюнально! економжи, яка базуватиметься на ефективнш реал1зацп здобутюв фундаментально! науки. У
