CC BY
19
4. ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ ТА УПРАВЛ1ННЯ В ГАЛУЗЯХ
УДК 351.72 Проф. Г.1. Башнянин1, д-р. екон. наук;
доц. В А. Сидоренко2, канд. екон. наук; астр. М.Б. Люлик1
ДОКАП1ТАЛ1ЗАЦ1Я КОМЕРЦ1ЙНОГО СЕКТОРУ БАНК1ВСЬКО1 СИСТЕМИ ЯК ЧИННИК ЕКОНОМ1ЧНОГО ЗРОСТАННЯ
Проаналiзовано piBeHb каштал1заци комерцiйного сектору бангавсько1 системи Украши, обгрунтовано можливiсть повторно! економ1чно1 кризи, запропоновано шляхи тдвищення рiвня каштал1заци вiтчизняних комерцiйних банкiв.
Ключовг слова: капiталiзацiя, комерцiйнi банки, банкiвське регулювання, бан-кiвський нагляд.
Вступ. Фшансовий стан окремого комерцшного банку зокрема i комерцшного сектору банювсько! системи загалом, а також перспективи його розвитку значною мiрою залежать вiд рiвня капiталiзацil. Недостатня катта-лiзацiя гальмуе еволюцiйнi процеси у банювському секторi та обмежуе пози-тивний вплив банкiв як джерела доступних "довгих" грошових ресурсiв на реальний сектор економiки.
Мiсiя комерцшного сектору бан^сь^ системи в економщ держави зводиться не лише до проведення фшансових розрахункiв мiж контрагентами на ринку. Вш покликаний нагромаджувати вiльнi кошти суб'ектiв бан^сь^ дiяльностi i трансформувати !х в швестицп. А це можливо лише за надежного рiвня капiталiзацil банюв, який на сьогодш е недостатнiм для забезпечення стабшьного розвитку бан^сь^ системи та покриття ризиюв у дiяльностi банков.
Анал1з останн1х досл1джень. Питання капiталiзацil банкiв розглянуто у працях дослщниюв бан^сь^ тематики, зокрема: М. Боровжово^ З. Ва-сильченко, О. Вовчак, Г. Крамаренко, В. Корнилюка, О. Копилюка, I. Крючковой А. Марцина, В. Мщенка, Е. Прушювсько^ М. Савлука, К. Черкашина, Н. Шевчук. З огляду на актуальнють проблеми капiтадiзацil комерцiйних банюв в Украш, метою цього дослщження е оцiнка рiвня капiтадiзацil комерцшного сектору бан^сь^ системи та виявлення можливих шляхiв вирi-шення виявлених проблем.
Результати дослвдження. Дослiдники одноголосно стверджують, що рiвень капiталiзацil бан^сь^ системи Украши е недостатшм. В. С. Марцин основну проблему капiтадiзацil вбачае у недостатнш адекватностi капiтадiв банкiв до обсягу сформованих ними активiв i належного обслуговування узя-тих на себе грошових зобов'язань [1, с. 82]. А.С. Марцин переконаний, що проблема недостатньоl капiтадiзацil постшно супроводжуе розвиток бан-
1 Льв1вська КА;
2 Кшвський торгово-економ1чний ушверситет
ювсько1 системи Укра1ни (вщ кiнця 90-х роюв), оскiльки початковий капiтал тодi формувався за умов поступового знещнення нацюнально1 грошово1 оди-ницi [2, с. 6].
Зазвичай для ощнки достатност капiталу банювсько1 системи прийня-то порiвнювати його iз ВВП. Достатнш рiвень каттатзаци для забезпечення вщтворювальних процесiв в економiцi повинен становити 6-7 % до ВВП, чо-го в Укра1ш наразi не досягнуто. За свiтовими нормативами рiвень каштатза-цп комерцiйного сектору банювсько1 системи Укра1ни вiдносно 11 зобов'язань становить лише 15,5 % [3, с. 8]. Як стверджуе Г.А. Крамаренко, каттатзащя банюв на сьогодш е номiнальною, тобто задаеться адмшютративно законо-давчими i нормативними актами, осюльки практично вiдсутнiй вторинний фондовий ринок банювських фiнансових активiв [4, с. 205].
Банювський капiтал на такому рiвнi неспроможний забезпечити роз-ширене вiдтворення економiки. Отже, нагально постае питання про необхвд-нють збiльшення рiвня каmталiзацп банювсько1 системи Укра1ни. Цього можна досягнути завдяки взаемоузгодженим дiям органiв державно1 влади, на яю покладаеться державне регулювання банювсько1 системи, а також самих банюв. За умови розгортання прогнозованого нового етапу економiчноl кризи у свт, недокапiталiзацiя вiтчизняних банюв поглибить 11 наслщки.
Експерти МВФ переконаш у можливостi повторно1 кризи. За 1х розра-хунками рiчнi темпи зростання спiввiдношення зовнiшнього боргу держави до ВВП понад 5 вщсоткових пункпв можуть свiдчити про зростання ризику фшансово1 кризи приблизно через 2 роки [15, с.22].
Табл. Динамжа спiввiдношення валового зовтшнього боргу Украти до ВВП
(2004-2011 рр.)
Рк Валовий зов-шштй борг, млн грн ВВП у фактичных щ-нах, млн грн Частка зов-шшнього боргу у ВВП, % Темп зростання сшввщношення боргу до ВВП, % Абсолютний прирют темпу зростання стввщно-шення боргу до ВВП, %
2004 126674,52 345100 36,71 - -
2005 30652,31 424700 7,22 19,66 -
2006 200075,95 544153 36,77 509,44 489,78
2007 275285,6 720731 38,20 103,88 -405,56
2008 403772,75 948056 42,59 111,50 7,62
2009 782774,3 913345 85,70 201,23 89,73
2010 825617,06 1082569 76,26 88,99 -112,24
2011 934308,852 1314000 71,10 93,23 4,24
Розрахував автор на шдстав1 даних [15, с. 236]
Анатз отриманих даних дае змогу зробити цiкавi висновки, зокрема у 2006 р., порiвняно з 2005 р., абсолютний прирют темпу зростання сшввщно-шення валового зовнiшнього боргу Укра1ни до ВВП становив майже 490 вщ-соткових пунктiв, а у 2008 р. це поглибило економiчну кризу в державь Осюльки у 2009 р. аналiзований показник становив понад 89 вщсоткових пун-ктiв, це свiдчить про реальну ймовiрнiсть повторно1 економiчноl кризи у 2012 р. Така нестабшьна економiчна ситуацiя у кра1ш, яка доповнюеться бор-говою кризою европейських банюв, викликае занепокоення щодо ризикiв у
впчизнянш банювсьюй системi. В умовах зростаючо! ризиковосп дiяльностi банюв, з огляду на можливi економiчнi труднощ^ постае питання про необ-хiднiсть пiдвищення рiвня каmталiзацп у вiтчизнянiй банкiвськiй систем^ Певнi кроки у цьому напрямку уже здiйснено. Так, заходи оргашв державно1 влади спрямованi на боротьбу iз кризою, зокрема сприяли виршенню проблем каттатзацп. Прийнятий 15.02.2011 р. Закон Укра1ни "Про внесення змш до деяких закошв Укра1ни щодо регулювання дiяльностi банюв" встановлюе мiнiмальний статутний капiтал у сумi 120 млн грн i передбачае на виконання ще! норми п'ятирiчний термiн. У початковiй редакцп законопроекту передба-чався мiнiмальний статутний каштал у сумi 500 млн грн, але пiд тиском Асо-щаци укра1нських банкiв ця сума зменшена до 120 млн грн.
Це позитивш змiни у впчизняному законодавствi, оскiльки ранiше мь шмальний розмiр статутного капiталу на законодавчому рiвнi закрiплювався у евро. З одного боку, це посилювало недовiру до гривнi. З iншого боку, як слушно зауважують експерти, визначення мшмального розмiру статутного капiталу у евро зумовлюе необхiднiсть визначення мшмальних вимог щодо капiталу функцiональних банюв також у прив'язщ до ще! валюти. Це може спровокувати штучне обмеження дiяльностi окремих банкiв, осюльки у часi кризи важко нарощувати капiтал, з одного боку, а з шшого - курс евро коли-ваеться вiдносно гривнi [5, с. 26].
Свгтова фiнансова криза виявила необхщшсть змiнити стандарти ощн-ки достатностi капiталу банкiв. До Базеля-11 внесуть вiдповiднi змiни, яю пе-редбачатимуть посилення вимог у перюд економiчного пiднесення та !х пос-лаблення у перiод кризи. Тобто внесуть пропозицп щодо контрциктчного банкiвського нагляду. Запровадження контрциклiчного тдходу не в змозi за-безпечити уникнення кризи, але, на нашу думку, вш здатний мiнiмiзувати 1! наслщки на вiдмiну вiд процикшчного нагляду. За рiшенням кра!н Велико! двадцятки при здшсненш банкiвського нагляду необхщно диференцiювати його залежно вщ масштабiв банку, характеру й обсягу здiйснюваних ним операцiй. Також висловлена думка про необхщнють змiни проциктчно! поль тики нагляду на антицикшчне регулювання (резерви повиннi формуватись не лише на поточш витрати, а й на витрати у довгостроковш перспектив^.
Проблему капiталiзацil необхiдно вирiшувати на двох рiвнях - державному i на рiвнi комерцшного сектору банювсько! системи. Держава в осо-бi НБУ може застосовувати таю шструменти для регулювання достатнього рiвня капiталiзацil: встановлення мiнiмального розмiру капiталу для ново-створених банюв; обгрунтоваш нормативи адекватностi капiталу банюв здшснюваним операцiям; спостереження за яюсними показниками рiвня ка-пiталiзацil; контроль за дотриманням встановлених вимог та застосування санкцш до !х порушниюв [6, с. 279].
За рiвнем капiталiзацil комерцiйного сектору банювсько! системи Ук-ра!ни стежить НБУ, який уповноважений, застосовуючи перелiченi шстру-менти, реалiзувати коригувальнi дп. На заклик НБУ щодо пiдвищення катта-лiзацil активнiше вiдреагували iноземнi банки порiвняно з вiтчизняними.
Протягом кризи загальний обсяг власного капiталу банюв з шоземними ш-вестицiями зрю на 35 %, а власний каттал вiтчизняних банкiв збiльшився лише на 6 % [7, с. 136]. Ми переконаш, що така ситуащя зумовлена кращими можливостями шоземних банкiв до залучення кошпв за рахунок материнсь-ких компанш, тодi як вiтчизнянi банки практично обмежеш лише внутрiшнi-ми ресурсами.
Розглянемо також можливост застосування непрямих тструменпв, яю дають змогу нарощувати банкiвський каттал. Так, В. Мщенко пропонуе залучення додаткового акцюнерного катталу; залучення стратепчних швес-торiв; полiпшення якостi катталу та вдосконалення його структури; катталь зацiя прибутюв; продаж сво1х акцш банками на вiдкритому фiнансовому ринку; вдосконалення розрахунку та розроблення систем мониторингу банювсь-ких ризиюв [8, с. 6]. Е.В. Прушювська переконана, що дiевими заходами бу-дуть такi: зобов'язання продавати акцп; заборона на виплату дивiдендiв; об-меження на розмiр вiдсоткових ставок за зобов'язаннями; заборона на виплату надлишкових компенсацш менеджменту [9, с. 415]. Бшьшють перелiчених заходiв на сьогоднi успiшно втiлюються. Зокрема, вщповщно до чинного за-конодавства, банки повинш створюватись у формi вiдкритого акцiонерного товариства або публiчного товариства. Таким чином вiдкриваеться можли-вiсть до залучення нового акцюнерного катталу, зокрема фiзичнi особи на-бувають права купувати акцп банюв на фондовому ринку. Але розмiр катталу банку не можна розглядати як iзольований самостiйний показник. Лише стввщношення капiталу банку з обсягом його активних операцш дае реальне уявлення про фiнансове становище оператора ринку. Отже, зростання рiвня капiталiзацil повинно спiввiдноситись iз збшьшенням обсягiв активних опе-рацiй банку. Щ спiввiдношення необхiдно вiдображати у стратепчних i так-тичних планах банювсько! дiяльностi. Позитивним чином на рiвень капiталi-зацil також впливае покращення якостi капiталу банку, а також досягнення задовiльного рiвня покриття катталом банкiвських ризикiв.
У посткризових умовах проблема каmталiзацп постае особливо гостро i як один iз можливих способiв 11 вирiшення 1.Р. Крючкова [10, с. 53] вбачае у державнш пiдтримцi. Але, що характерно, автор пропонуе надавати кошти лише сильним конкурентоспроможним банкам, чие банкрутство викличе па-тку серед населення. Бшьше того, дослщник стверджуе, що банкрутство дрiбних банкiв буде сприяти оздоровленню банювсько! системи. На нашу думку, доцшьнють державно1 пiдтримки у виглядi позик потрiбно розглядати з позицil 11 необхщносп, оскiльки державна пiдтримка е крайтм варiантом капiталiзацil банку (обтяжуе платникiв податкiв), коли неможливо скориста-тись iншими. Стосовно банкрутства малих банюв, то таке явище у будь-яко-му разi позначиться на комерцшному секторi банк1всько1 системи загалом, оскiльки похитне довiру населення до банюв як надшних фiнансових тд-приемств. Банкiвська система, як виявлено, дуже чутливо реагуе на настро1 та очiкування суб'ектiв ринково1 дiяльностi i банкрутство як явище е вкрай негативним.
Пропонуемо для уникнення банкрутства - процеси реоргашзацп та реструктуризацп банкiв. Об'еднувальнi форми реоргашзацп операторiв бан-кiвського ринку, здшснеш шляхом злиття i поглинання дають змогу, з одного боку - тдвищувати капiталiзацiю новостворених банюв, а з iншого - попере-дити та мiнiмiзувати негативне ставлення з боку споживачiв банкiвських пос-луг, зумовлене банкрутством.
Результати спецiалiзованого дослiдження, проведеного у 2001 р. у кра1нах iз перехiдними економiками, виявили у них перенасичення банками. Зокрема рiвень перенасичення банками в Украш становив 46 %, у Болгарп -64 %, у Казахстанi - 71 %, у Росп - 83 %, у Вiрменil - 90 %. У бiльшостi европейських банювських системах налiчуеться вiд 12 до 142 банюв [11, с. 32]. У таких умовах К. Черкашина обгрунтовуе доцшьшсть створення в Укра-1ш двох банкiвських холдингових груп. Перша складатиметься iз 33 банюв каттал яких змiнюеться вiд 70 до 100 млн грн i банку Надра. Другий холдинг повинен об'еднувати Укрсоцбанк i банки iз розмiром капiталу менше 70 млн грн. За цих умов на ринку функцюнуватиме 74 незалежних банки i двi хол-динговi групи i "зникнуть неконкурентоспроможнi банки iз низьким рiвнем капiталiзацil" [12, с. 43].
На нашу думку, попри очевидш переваги створення банювських холдингових груп (концентращя катталу, юридична незалежшсть учасникiв) ю-нуе також низка недолЫв, зокрема штучнiсть тако1 оргатзацп комерцiйного сектору банювсько1 системи, а також збшьшення банкiвських ризиюв. 1з роз-ростанням структурних компонента оргатзацп банкiвського бiзнесу виника-ють труднощi iз його управлiнням. В укра1нських умовах недосконалих корпоративного управлшня та ризик-менеджменту створення банювсько1 хол-дингово1 групи вважаемо передчасним. Труднощi з лiквiднiстю або ризико-вою кредитною дiяльнiстю можуть зумовити рецидив кризових явищ у бан-кiвському секторi Укра1ни. У свт внаслiдок кризи на державному рiвнi за-охочуеться подiл банкiвських корпорацш з метою зменшення ризикiв втрати ними лiквiдностi для банкiвських систем.
З шшого боку, О. Д. Вовчак переконана, що об'еднання банювського катталу може виршити проблему досягнення мшмального розмiру капiталу окремими банками, але загалом рiвень каmталiзацп комерцiйного сектору банювсько1 системи загалом не зросте [13, с. 7]. О^м того, М. Савлук ствер-джуе, що не варто приржати маленькi банки на вимирання. Якщо маленью банки яюсно обслуговують вкладникiв, а у великих банюв виникають проб-леми, то навщо приеднувати великi до маленьких [14, с. 7]. Лише зростання катталу кожного комерцшного банку зокрема може сприяти зростанню рiв-ня капiталiзацil комерцшного сектору банювсько1 системи загалом.
Висновки. На пiдставi проведеного дослщження можемо стверджува-ти, що рiвень капiталiзацil комерцiйного сектору банювсько1 системи Укра-1ни е недостаттм. Нестабiльна економiчна ситуацiя в кра1т на фонi боргово1 кризи европейських банюв поглиблюе виявлену проблему, вирiшувати яку необхiдно на двох рiвнях. Лише виважена взаемоузгоджена полиика органiв державно1 влади у комплеки з вiдповiдними дiями керiвництва комерцшних банкiв спроможнi пiдвищити рiвень каmталiзацп банкiвськоl системи. Зокре-
ма необхщно: на державному piBHi впровадити контрцикшчний нагляд за дь яльнiстю банюв, мошторити якiснi показники рiвня каттал1зацп, контролю-вати дотримання вимог до нормативiв адекватностi капiталу банкiв здшсню-ваним операцiям та застосовувати санкцп до порушникiв. На рiвнi комер-цiйних банкiв необхiдно забезпечити тдвищення якостi капiталу, каштал1за-цiю прибутюв, активне впровадження ризик-менеджменту, котирування ак-цiй банкiв на вiдкритому фшансовому ринку. Реалiзацiя комплексу запропо-нованих заходiв дасть змогу вирiшити проблему недостатньоï капiталiзацiï комерцiйного сектору банювсько! системи Украïни.
Л1тература
1. Марцин В .С. Проблеми i шляхи п1двищення каштатзаци банювських установ в управл1н-m капiталом банку / В.С. Марцин // Фшанси Укра!ни : зб. наук. праць. - 2007. - № 2. - С. 77-88.
2. Криклш А.С. Злиття та поглинання банюв: методи оцшки вартостi бiзнесу та досвщ /
A.С. Криклiй // Економжа i держава : зб. наук. праць. - 2008. - № 10. - С. 6-9.
3. Кириченко О. Банювська система Украши: вимiри системно! кризи / О. Кириченко // Екож^чний часопис - ХХ1 : зб. наук. праць. - 2009. - № 9-10. - С. 7-12.
4. Крамаренко Г.А. Банювська система Украши в умовах глобалiзацiï: захист нацюналь-них штереав, безпека розвитку / Г.А. Крамаренко // Бюлетень мiжнародного нобелiвського екож^чного форуму. - 2008. - № 1. - С. 197-206.
5. Довгань Ж. Фшансова стшюсть банювських установ у перюд економiчноï кризи / Ж. Довгань // Вюник НБУ : зб. наук. праць. - 2009. - № 4. - С. 20-26.
6. Присяжнюк О.П. Регуляторна жштика Нацюнального банку Украши щодо каштал> заци банкiвського сектору Украши / О.П. Присяжнюк // Науковий вюник Нацюнального уш-верситету державно!' податково! служби : зб. наук. праць. - 2009. - № 2. - С. 277-284.
7. Корнилюк В.Р. 1ноземш банки в Укра!ш: особливосп розвитку в перюд фшансово! кризи / В.Р. Корнилюк // Науковий вюник Нацюнального ушверситету державно! податково!' служби Укра!ни : зб. наук. праць. - 2010. - № 1. - С. 135-142.
8. Мщенко В. Проблеми капiталiзацiï та консолщаци банювсько! системи Укра!ни /
B. Мщенко // Вюник НБУ : зб. наук. праць. - 2008. - № 10. - С. 2-7.
9. Прушювська Е.В. Сучасний стан штеграци банювсько! системи Укра!ни у свгговий фшансовий проспр / Е.В. Прушювська, А.С. Перетятько // Вiсник Донецького нацюнального ушверситету : зб. наук. праць. - Сер. В: Економжа i право. - 2009. - № 1. - С. 415-422.
10. Крючкова 1.Р. Сучасний стан та шляхи подолання банювсько! кризи в Укра!ш / 1.Р. Крючкова // Проблеми та перспективи розвитку банювсько! системи Украши : зб. наук. праць. - 2008. - № 24. - С. 14-21.
11. Сухотеплий В. Модель банювсько! системи Украши з мщмальною юльюстю банюв / В. Сухотеплий // Вюник НБУ : зб. наук. праць. - 2008. - № 1. - С. 32-34.
12. Черкашина К. Банювський холдинг: переваги та недолжи для банювського сектору Укра!ни / К. Черкашина // Вюник НБУ : зб. наук. праць. - 2009. - № 1. - С. 42-45.
13. Вовчак О.Д. Вплив глобалiзацiйних процеав на форми там методи реструктуризаци банюв в Укра!ш / О.Д. Вовчак // Науковий вюник Нацюнального ушверситету державно! податково! служби Укра!ни : зб. наук. праць. - Сер.: Економжа та право. - 2010. - № 1 (48). - С. 3-9.
14. Вщновлення фшансово! стшкосп банювсько! системи Укра!ни: антикризовi заходи / За матерiалами круглого столу // Вюник НБУ : зб. наук. праць. - 2009. - № 5. - С. 3-11.
15. Офщшний сайт НБУ. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.bank.gov.ua.
Башнянин Г.И., Сидоренко В А., Люлык М.Б. Докапитализация коммерческого сектора банковской системы как фактор экономического роста
Проанализирован уровень капитализации коммерческого сектора банковской системы Украины, обоснована возможность повторного экономического кризиса, предложены пути повышения уровня капитализации отечественных коммерческих банков.
Ключевые слова: капитализация, коммерческие банки, банковское регулирование, банковский надсмотр.
Bashnyanyn G.I., Sidorenko VA. Lyulyk M.B. Additional capitalization of commercial banking sector as a factor of economic growth
The level of capitalization in the commercial sector of the banking system of Ukraine is analyzed, the possibility of repeated economic crisis is reasonably, the ways of increasing the capitalization of domestic commercial banks is proposed.
Keywords: capitalization, commercial banks, banking regulation, banking supervision.
УДК 230.3423:336 Доц. О.Ю. Носов, д-р екон. наук - ЛьвЫська КА
ФУНКЦН НАЦЮНАЛЬНОГО БАНКУ УКРА1НИ В УМОВАХ ПОГЛИБЛЕНО1 ТРАНСФОРМАЦИ ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
Дослщжено розвиток функцш НБУ в умовах трансформаци економжи Укра-1ни, зокрема традицшш функцп, 1х реальне виконання та ефектившсть. Проанатзо-вано спроможшсть НБУ забезпечувати стабшьшсть грошей. Запропоновано основш напрями змши функцш НБУ для шдвищення стабшьност грошово1 системи в тс-лякризовий перiод.
Ключовг слова: центральш банки, грошi, грошова система, державне регулю-вання, трансформацiя економiки.
Вступ. Поглиблення трансформацшних процеив потребуе перегляду традицшних функцш НБУ. Напрями д1яльносп НБУ визначились у процеш ринкових реформ 1 поступово наповнювались новим змютом вщповщно до чергового стану трансформаци економжи. Проте в умовах глобально1 фшан-сово-економiчноl кризи виявились ще не виршеш проблеми в д!яльносп НБУ. Кр1м того, в розвинених економжах визначилась тенденцiя до рефор-мування центральних банкiв та перегляду 1х функцш.
Р1зш аспекти, пов'язаш з дослiдженням функцш центральних банюв та розвитком монетарно1 сфери, висвилено у роботах укра1нських та зару-61жних авторiв: Г. Башнянина, А. Гальчинського, А. Грищенко, О. Дзюблю-ка, О. Козюка, С. Науменково1, М. Савлука, Ф. Мишюна та ш.
Метою дослiдження е аргументащя необхiдностi перегляду функцш НБУ для шдвищення стабiльностi нацiональних грошей в умовах поглибле-но1 трансформаци укра1нсько1 економiки.
Виклад основного матерiалу. Тривалий перiод центральнi банки вва-жались спроможними здавати грошовим системам потр!бш параметри. Проте результатами надм!рних регулятивних заходiв був лише короткотривалий ефект, а згодом негативнi явища тшьки посилювалися. В шших випадках, коли вдавалося регулювати окрем! параметри монетарно1 сфери, не вдавалося досягати 11 системно1 стабiльностi. Центральш банки контролюють процес формування грошово1 пропозици та окремих грошових агрегапв. Проте поступово втрачався високий кореляцшний зв'язок м1ж змшою пропозици грошей та очiкуваними результатами регулювання. Зростання шфляци в розвинених кра1нах стало поштовхом до пошуку нових шдход1в для забезпечення стабшьносп грошових систем [2].
Перюдично висуваються рiзноманiтнi проекти з обмеження повнова-жень центральних банюв та 1х реформування. В одних випадках пропо-
