CC BY
20
6. Кондратьев В.Б. Инфраструктура и экономический рост / В.Б. Кондратьев // Мировая экономика и международные отношения : научн. журнал. - 2011. - № 1. - С. 18-24.
7. Лушна I. Державш фшанси та шфраструктурш проблеми розвитку економ^ / I. Лушна // Економжа Украши : полiтико-економiчний журнал. - 2011. - № 8. - С. 46-56.
8. Скворцова Г.Р. Структурные и институциональные факторы экономического роста / Г.Р. Скворцова // Мировая экономика и международные отношения : научн. журнал. - 2010. -№ 3. - С. 73-81.
9. Шишков Ю.В. Государство и догоняющее развития / Ю.В. Шишков // Мировая экономика и международные отношения : научн. журнал. - 2011. - № 6. - С. 15-29.
10. Шишков Ю.В. Государство в эпоху глобализации / Ю.В. Шишков // Мировая экономика и международные отношения : научн. журнал. - 2010. - № 1. - С. - 3-13.
11. Иванова Н.И. Антикризисные программы в инновационной сфере / Н.И. Иванова, И.В. Данилин // Мировая экономика и международные отношения : научн. журнал. - 2010. -№ 1. - С. 26-37.
12. OECD Communications Outlook 2011. - 2011. - 390 р.
Рыбчук А.В. Государственное регулирование развития национальных инфраструктурных комплексов
Исследованы особенности государственного регулирования национальных инфраструктурных комплексов. Проанализированы функции государства по поддержке отраслей инфраструктуры в условиях цикличного развития мирового хозяйства, а также структура государственных затрат на инновационное обновление объектов производственной инфраструктуры.
Ключевые слова: национальные инфраструктурные комплексы, инновационная политика, "зеленая энергетика", либерализация, приватизация.
Rybchuk A. V. Government control of national infrastructure complexes development
The article deals with the peculiarities of government control of national infrastructure complexes. The state functions concerning the support of infrastructure branches under conditions of cyclic development of world economy, also a structure of governmental expenses on innovative renovation of industrial infrastructures objects.
Keywords: national infrastructure complexes, government of innovation, "green energetic", liberalization, privatization.
УДК 336:76 Проф. Г.1. Башнянин1, д-р екон. наук;
доц. В А. Сидоренко2, канд. екон. наук; астр. М.Б. Люлик
ПРОБЛЕМИ РЕФ1НАНСУВАННЯ БАНК1В У ПОСТКРИЗОВИЙ ПЕР1ОД
Проаналiзовано розмiри рефшансування комерцшного сектору бангавсько! сис-теми Украши, виявлено проблемш моменти у цьому процес та запропоновано шляхи 1х виршення.
Ключовг слова: рекапiталiзацiя, рефшансування, центральний банк, розриви лжвщност^ стабтзацшний кредит.
Вступ. Свггова економ1чна криза, не оминувши Украши, значною мь рою порушила роботу 11 банювського сектору. Зокрема виявила вс1 йому при-таманш недол1ки та спровокувала виникнення проблем з лжвщнютю та пла-тоспроможнютю комерцшних банюв. За таких умов вихщ Нацюнального
1 Льв1вська КА;
2 Кшвський нацюнальний торпвельно-економ1чний ушверситет;
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
банку Укра!ни на ринок i3 стабiлiзацiйними кредитами та кредитами рефшан-сування був запорукою виходу банювсько! системи з кризи. Важливого зна-чення рефшансування набувае i в сучасних посткризових умовах, коли свгто-вий фшансовий простiр хвилюють питання боргово1 кризи у Сврот та неста-бшьносп на свiтових валютних ринках. Необхщно виробити дiеву процедуру видачi кредипв рефiнансування для попередження можливих розривiв лжшд-ностi в комерцiйних банюв.
Анал1з останн1х досл1джень. Питання щодо рефiнансування банкiв дослiджено у численних працях дослщниюв банювсько! тематики, зокрема: Б. Адамика, О. Барановського, О. Вовчак, О. Дзюблюка, Т. Ковальчук, В. Mi-щенка, Д. Полозенка, К. Раевского, М. Савлука, Р. Шпека, М. Швайки. З ог-ляду на актуальнiсть проблеми рефшансування комерцшних банкiв в Укра-!ш, метою роботи е виявлення реального стану рефшансування комерцшного сектору банювсько! системи Укра1ни та пропозицiя шляхiв його покращення.
Результати досл1дження. Подолати кризу комерцшного сектору банювсько! системи Укра!ни вдалося лише завдяки ефективному антикризовому управлiнню. Антикризове управлшня на всiх етапах неможливе без участ держави. На необхiдностi посилення регулятивно! ролi держави у контексп глобалiзацiйних змiн у свiтi наголошують науковцi, зокрема Б.П. Адамик, який стверджуе, що лише держава в особi центрального банку може протис-тояти глобалiзацiйним загрозам для банювського сектору [1, с. 274].
Державна тдтримка комерцiйного сектору банювсько! системи зале-жить вiд рiвня економiчного розвитку кра!ни. Так, в економiчно розвинених кра!нах уряди вдаються до пруденцшного регулювання, надання кредитiв центрального банку, а виршення ситуацп iз проблемними банками здiйснюеться шляхом процешв злиття та поглинання у межах самих комерцшних банюв. Стосовно урядiв кра!н, економiка яких розвиваеться, то вони схильш до прямого втручання у дiяльнiсть банкiвського сектору [2, с. 8].
Рейтингове агентство Standard & Poor's, присвоюючи рейтинги банкам, подшяе уряди кра!н на три групи, залежно вщ 1хньо! пiдтримки бан-кiвського сектору: штервенцюнютсью уряди; уряди, якi надають пiдтримку; уряди, якi не завжди готовi надавати пiдтримку [3]. Вщповщно до ще! класи-фжацп, уряд Укра!ни можемо вiднести до тих, як надають пiдтримку. Це зу-мовлено тим, що в Укра!ш вiдсутне невиправдане пряме втручання з боку уряду в банювську дiяльнiсть, а використовуеться пруденцiйна пiдтримка з можливютю порятунку проблемних банкiв.
Усю сукупшсть iнструментiв антикризового управлiння зазвичай по-дiляють на три групи: фiнансовi (призначенi для вирiшення поточних проблем фшансового забезпечення), операцшш (застосовуються для покращення управлiння роботою комерцшного сектору банювсько! системи) та структур-ш заходи (покликанi забезпечувати сталiсть банювсько! системи). Антикризове управлшня здшснюеться у кiлька еташв з метою консолщацп зусиль на кожному з них. Зокрема А. Арютова та Г. Мазур описують таю три етапи державного антикризового управлшня: стримування кризи, системна рес-
труктуризащя банюв, робота з "поганими активами" (проблемними кредитами) [4, с. 89].
1з моменту дiагностики кризових явищ необхiдно вживати заходiв що-до локалiзацп кризи у банках, яю вiд не! потерпають, i запоб^и 11 поширен-ню на банювську систему загалом. На етапi стримування кризи НБУ та урядом вжито заходи, яю потребують детального аналiзу. Для пiдтримки лжвщ-ност банкiв застосовувались кредити рефiнансування та рекапiталiзацiя. Нез-важаючи на те, що Д. Полозенко та К. Раевський переконанi: рефiнансування не е функцieю НБУ, а вимушеним заходом тд час кризи для тдтримання лiквiдностi банкiв [5, с. 8] (в ушх iнших випадках рефшансування призводить до негативних наслiдкiв) - це загальносвиова практика. Зокрема у вересш 2009 р. Свропейський центральний банк прийняв рiшення рефiнансувати банки на суму 120 млрд евро для покращення лжвщносп банювсько! системи Свросоюзу.
У груднi 2008 р., за результатами мошторингу, проведеного НБУ, потреби щодо збiльшення катталу 17 найбiльших банкiв оцiнено в 25 млрд грн Загалом НБУ надав рефшансування 88 укра!нським банкам на загальну суму понад 36 млрд грн. Банки, яю отримали найбшьший обсяг рефiнансування, вiдображено у табл. 1.
Табл. 1. Банки, як отримали найбшьший обсяг рефшансування [12]
Назва банку
Обсяг рефшансування, млрд грн
Надра
7,1
Промшвестбанк
5,85
Ощадбанк
4,6
Приватбанк Дтпро
3,41
Фшанси \ кредит
2,698
Родовщбанк
2,172
Укрпромбанк
1,348
Фшансова швдатива
1,285
Укргазбанк
1,229
Мониторинг банкiвського сектору та здшснення за його результатами рекапiталiзацil було одшею iз вимог Меморандуму про фiнансово-економiч-ну полiтику, пiдписаного НБУ, Мiжнародним валютним фондом та Кабше-том Мiнiстрiв Укра1ни. Для порiвняння, у табл. 2. вiдображено витрати в ок-ремих кра!нах на рекапiталiзацiю банкiв пiд час кризи.
Табл. 2. Витрати на рекапипиллашю банке в окремих краТнах у 2008 р.
Кра!на Сума
США 250 млрд дол.
Шмеччина 480 млрд евро
Австр1я 15 млрд евро
Франщя 10.6 млрд евро
Ашшя 85 млрд дол.
Грещя 5 млрд евро
Укра!на 105 млрд грн*
Примаки: складено на основ! даних 2, с. 19; 6, с. 19]; * протягом 2008-2010 рр.
Нацюнальний лкотехшчний ушверситет УкраУни
Загалом у свт на подолання кризи витрачено 9,2 трлн дол. i 15 % вщ ще! суми спрямовано саме на рекаmталiзащю [7, с. 9]. Впродовж 2009 р. об-сяг фшансових вливань у каштал вiтчизняного комерцiйного сектору бан-ювсько! системи становив 700 млн дол. [8, с. 92].
Але значна частина вичизняних науковщв, зокрема академж М.А. Швайка, переконанi в тому, що значною мiрою кошти рефшансування спрямовувались на валютш спекуляцп та кредитування тдприемств, пов'яза-них iз власниками банкiв [9, с. 189]. У таких кра1нах, як Франщя, Нiмеччина, Швецiя, Швейцарiя, Грецiя заборонено надавати кредити шсайдерам банкiв. Ще! ж думки дотримуеться Б.П. Адамик, о^м цього вiн зазначае, що у 2008 р. на рефшансування витратили зайвих 40 млрд грн (надаш кошти рефь нансування за цей перюд становили близько 100 млрд грн, а населення та юридичш особи вилучили лише 60 млрд грн) [1, с. 276]. З огляду на зазначе-не, О. Дзюблюк переконаний у необхщносп контролю з боку НБУ за цшьо-вим використанням коштiв рефшансування шляхом призначення представни-ка НБУ до банку [10, с. 29]. Для прикладу, у Росшсьюй Федерацп Мiжвiдом-ча група з протидп злочинам в економiчнiй сферi, до яко! увшшли представ-ники Генерально! прокуратури, Федерально! служби безпеки, Мшютерства внутрiшнiх справ, Росфiнмонiторингу та Банку Росп, офiцiйно попередили керiвникiв комерцшних банюв, яю отримали державну тдтримку про вста-новлення контролю за !х дiяльнiстю [2, с. 19].
На нашу думку, за звичних умов Регулятор не повинен контролювати шляхи використання кредипв рефiнансування банками, обмежуючи при цьому прямий вплив держави на комерцшний сектор банювсько! системи Ук-ра!ни. Але тд час кризи, коли ресурси не лише банюв, але й держави обме-женi, потрiбно дотримуватись цшьового характеру використання наданих коштiв з метою недопущення спекуляцiй та нерацюнального використання видiлених коштiв для тдтримки банкiвського сектору.
Однак, рефiнансуванню центрального банку як шструменту тимчасо-во! тдтримки короткостроково! лжвщносп банкiв не властивий цшьовий характер, осюльки кредити, якi надае центральний банк, не е джерелом кредит -них ресурив. Спростовуючи це твердження, Т. Ковальчук наводить приклад - за рахунок дешевого рефiнансування центральними банками европейсь-ких кра!н комерцшш банки отримують ресурси для швестицшного кредитування суб'ектiв господарювання i громадян. Ставка рефiнансування встанов-люеться на низькому рiвнi, який тдвищуеться лише у випадку загрози "пе-регрiву" економiки [11, с. 7].
Внаслщок проведеного аналiзу В.1. Мщенко, Р.В. Шпек, М.1. Савлук вивили, що у 2009 р. НБУ, розподшяючи кредити рефшансування, надавав перевагу тим банкам, яю збшьшують обсяги наданих кредипв у реальний сектор економжи i пролонгують кредити прюритетним галузям економiки, не змiнюючи при цьому вiдсотковi ставки за початковим договором [7, с. 6]. Вщповщно до Постанови Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни № 960 "Про порядок учасп держави у каmталiзацп банкiв", держава братиме участь у каmталiзацп банюв за таких умов: у банку застосовуеться процедура тимчасово! адмшс-трацп або до нього призначено куратора; банк утворений у формi вщкритого
акцюнерного товариства або перетворений у нього у процеш каттал1зацп; реальну поточну вартють акцiй банку визначено експертним шляхом з ураху-ванням збиткiв та витрат на проведення процедури каштал1зацп.
Висновки. Рефiнансування е дieвим методом тимчасово! пiдтримки лж-вiдностi банку в екстрених ситуащях, як показала свггова практика пiд час кри-зи. Але не варто розглядати кошти рефiнансування як едине джерело надання дешевих кредитних ресурсiв. НБУ за умов напруження на ринку повинен сте-жити за цшьовим характером використання наданих банкам кошпв для уник-нення спекулятивних операцш, а також прискiпливо обирати банки-рецетенти.
Л1тература
1. Адамик Б.П. Д1яльшсть Нацюнального банку Укра!ни як регулятора стабшьносп бан-гавсько! системи / Б.П. Адамик // Вюник Донецького нацюнального ушверситету. - Сер.: В: Економка i право. - 2010. - № 1. - С. 274-278.
2. Барановський О. Антикризовi заходи урядiв i центральних бангав зарубiжних кра!н / О. Барановський // Вюник Нацiонального банку Укра!ни : журнал. - 2009. - № 4. - С. 8-19.
3. Банки, яга перебувають у стади реоргашзаци. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bank.gov.ua/Publication/Pres_service/2009 / Bank_supervision/reorgan.htm.
4. Арютова А. Iнструментарiй державного антикризового управлшня у банкiвському сектс^ / А. Арютова, Г. Мазур // Вiсник Кшвського нацiонального торговельно-економiчного унiверситету. - К. : Вид-во КНТЕУ. - 20. - 2010. - № 2. - С. 88-112.
5. Полозенко Д. Бюджетна i кредитна жштика Укра!ни на сучасному етат / Д. Полозен-ко, К. Раевський // Вюник Нацюнального банку Укра!ни : журнал. - 2009. - № 10. - С. 7-11.
6. Мщенко В. Шляхи подолання фшансово-екож^чно! кризи в Укра1ш / В. Мщенко // Вюник Нацюнального банку Укра!ни : журнал. - 2009. - № 2. - С. 3-7.
7. Вщновлення фшансово! стшкосп бангавсько! системи Укра!ни: антикризовi заходи / За матерiалами круглого столу // Вюник Нацюнального банку Укра!ни : журнал. - 2009. - № 5. - С. 3-11.
8. Швайка М.А. Стан та шляхи реформування бангавсько! системи Укра!ни / М.А. Швайка // Екож^чний часопис - ХХ1. - 2010. - № 1-2. - С. 26-30.
9. Швайка М.А. Шляхи вдосконалення бангавсько! системи Укра!ни / М.А. Швайка // Вюник екож^чно! науки Укра!ни : наук. журнал. - 2010. - № 1 (17). - С. 188-196.
10. Дзюблюк О. Грошово-кредитна поттика в перюд кризових явищ на свгшвих фшан-сових ринках / О. Дзюблюк // Вюник Нацюнального банку Укра!ни : журнал. - 2009. - № 5. -С. 20-30.
11. Ковальчук Т. Нове керiвництво Нацюнального банку Укра!ни як передумова для кардинально! змши валютно-курсово! полiтики Укра!ни / Т. Ковальчук // Бангавська справа : наук.-практ. журнал. - 2011. - № 1. - С. 3-8.
12. Рефшансування вщ НБУ отримали 88 укра!нських бангав. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.dt.ua/POLITICS/refinansuvannya_vid_nbu_otrimali_88_ukrainskih _bankiv _onovleno -55731.html.
Башнянин Г.И., Сидоренко ВА., Люлык М.Б. Проблемы рефинансирования банков в послекризисный период
Проанализированы размеры рефинансирования коммерческого сектора банковской системы Украины, определены проблемные моменты в этом процессе и предложены пути их решения.
Ключевые слова: рекапитализация, рефинансирование, центральный банк, разрывы ликвидности, стабилизационный кредит.
Bashnyanyn G.I., Sidorenko VA., Lyulyk M.B. Problems with banks refinancing in post-crisis period
The size of refinancing commercial sector of the banking system of Ukraine is analyzed, the problematic moments in this process is found and ways of their solution is proposed.
Keywords: recapitalization, refinancing, central bank, liquidity gaps, a stabilization loan.
