CC BY
17
джень компанш, якi виготовляють соусну продукщю, кожний другий спожи-вач готовий спробувати соуси з оригшальними смаками та екзотичними добавками, оскшьки хоче зробити щоденне меню бiльш рiзноманiтним [2].
Експерти стверджують, що до кiнця 2006 р. перюд iмпровiзацiй на ринку соушв закiнчиться i виробники сформують основний смаковий портфель. Поки що класичними для украшського споживача залишаються таю соуси, як "Тартар", "Французький i3 сиром", "Iталiйський" i "Грузинський" [3].
Украшський ринок соусiв вiдрiзняеться вщ европейського вiдсутнiстю ч^ко! структури за сегментами, не тшьки в офщшнш статистицi, але й у свь домостi самого споживача. Пiдчас вибору соусу украшським споживачем таки виршальну роль вiдiграе його смак та популяршсть торгово! марки
Лггература
1. Кузнецова П. Прессингуя дрессингами// Food & Drinks. - 2005, № 7-8. - С. 124-130.
2. Васильева Н. Dress-ход// Бизнес. - 2006, № 7. - С. 108-110.
3. Вольнчик О. Обзор ринка соусов в Украине// Продукты питания. - 2005, № 18. - С. 28-29.
УДК330.14:336.711.65 Acnip. О.А. Колодш -Львiвський НУiM. 1вана Франка М1СЦЕ, РОЛЬ ТА ФУНКЦ11 КАП1ТАЛУ У БАНКАХ
Найбшьш вщомою та традицшною формою державного контролю банювських ризиюв е кшькюне та яюсне регулювання катталу банку. Проблема недостатньо! кат-тал1заци зумовлена як недосконалютю уие банювсько'х' системи, так i окремих банкiв, якi не можуть залучати значш ресурси та здшснювати масштабы операци. Нацюналь-ний банк Украши надае особливого значення процесу каттал1заци банк1всько! системи, тому виконання комерцшними банками лщензшних вимог щодо мш1мального розм1ру катталу та програм каттал1зацп перебувае пщ його постшним контролем.
Post-graduate O.A. Kolodiy - L'viv NU named after Ivan Franko Place, role and functions of capital in banks
The most common form of state control of banking is quantitative & qualitative regulation of bank's capital. The issue of insufficient capitalization has its origins in the shortcomings of the banking system as a whole, as well as in individual banks' inability to attract sufficient funds and perform large-scale operations. National Bank of Ukraine places special significance in the capitalization of the banking system. Commercial banks compliance to licensing requirements regarding minimum capital and capitalization programs remain under its constant observation.
Банювський каштал став одшею з поширених економiчних категорш у ходi трансформування економжи Украши. Ефективне та надшне функщ-онування банювсько! системи виступае важливим шструментом акумуляци вшьних кош^в та кредитування економжи, що буде сприяти переходу на ш-новацшно-швестицшну модель ii розвитку. Проте для ефективно! дiяльностi банки повинш задовольняти принаймш двi основш вимоги: це наявшсть дос-татнього i добре структурованого банкiвського капiталу та високий рiвень на-дiйностi, юнування довiри до банкiвськоi системи. Враховуючи вщносно мо-лодий вiк багатьох банюв Украiни, цi питання у в^чизнянш економiцi е особливо актуальними.
Питання 6aHKÍBCbKoro капiталу та його регулювання розглядаеться у працях О. Дзюблюка, Ж. Довганя, В. 1ванова, В. Кротюка, О. Куценка, В. По-лушкiна, Г. Фетисова. Проте свгтовий досвiд регулювання банкiвського каш-талу, доробок провiдних захiдних учених у цьому питанш залишаеться не-достатньо вивченим, а тому його розгляд через призму реалш та практики в^чизняно1 економжи i перспективи адаптаци до банювсько1 системи Укра-1ни стали основними завданнями ще1 статп.
Найбiльш вiдомою та традицiйною формою державного контролю банювських ризикiв е юльюсне та якiсне регулювання кашталу банку.
Першi кроки для виршення проблеми методологи оцiнки капiталу здшснив Комiтет банкiвського нагляду за дiяльнiстю мiжнародних банкiв, який запропонував методику розрахунку кашталу. Це вщбулось у 1988 р. в м. Базел^ де Комитетом банкiвського нагляду була прийнята Угода з мiжна-родно! ушфшаци розрахунку капiталу i його стандар^в, вiдома також як Угода про каттал (Capital Accord), або просто Базельська угода (Basle Accord) [3]. Шзшше цей документ отримав ще одну назву - Базель I. Базельських стандарт повинш обов'язково дотримуватись банки, якi здшснюють свою дiяльнiсть на мiжнародних фшансових ринках. Однак, вiдносна доступнiсть та простота 11 методик та пiдходiв спричинили до того, що до 2004 р. Базель I ^ею чи шшою мiрою було запроваджено у майже 130 кра'нах свгту, включа-ючи й Украшу [13, с. 2].
Три постулати Базеля I:
• каттал банку складаеться з основного i додаткового;
• каттал потрiбен для покриття кредитного ризику, який визначаеться за до-помогою вагових коефiцiентiв;
• мшмальне значення достатност капiталу - 8 %.
Для банювських установ, що функцюнують тшьки на европейських фь нансових ринках, також були прийнят правовi стандарти ушфжацн розрахунку власного кашталу. Так, у 1993 р. Свропейським сшвтовариством запроваджено GC i Сольвабалiтет-правовi лши. Вiдповiдно до прийнятих стандартiв достат-нiсть банкiвського кашталу ощнювалась за допомогою таких показниюв:
• мiнiмальний абсолютний розмiр власних кошт!в баншвських установ (ста-тичний аспект);
• стввщношення капiталу банку та активiв, зважених iз урахування ризику вкладених кошт!в (динамiчний аспект) [10, с. 186].
З часом виявились деяю недолжи в Угод1 про каттал (Базель I) i у червш 2005 р. Базельський ком^ет оприлюднив виправлену та доповнену версда угоди [4] - Базель II. Важливим доповненням став розрахунок мшь мально необхщно1 величини капiталу для трьох ризиюв: кредитного, ринко-вого та операцшного. При розробцi методологи укладачi документу намага-лись вiдiйти вщ пiдходу унiверcалiзацil та замiнити його шдходом шдив^-алiзацil. Крiм цього, велике значення придшялось питанню розкриття шфор-мацп для клiентiв юльюсного (статей звiтностi, показникiв i коефщеипв) та якiсного (шформаци про структуру банку, цш управлiння, практику ризик-менеджменту та iн.) характеру.
Питання розкриття шформацп у звiтностi банкiв регулюеться й шши-ми документами мiжнародного рiвня. Так, з 1 шчня 2006 р. набув чинност М1ж-народний стандарт фшансово! звiтностi 7 "Фшансовi iнструменти: розкриття шформацп" [5].
Стратепя встановлення единого для вшх банкiв мiнiмального стандарту кашталу е як у свiтовiй, так i в украшськш практицi.
Нащональний банк Украши надае особливого значення процесу каш-талiзацil банювсько! системи, тому виконання комерцшними банками лщен-зiйних вимог щодо мiнiмального розмiру капiталу та програм каmталiзацп перебувае шд його постiйним контролем. Вимоги до кашталу украшських банкiв зображено в табл. 1 i 2.
Табл. 1. МШмальнийрозмЬррегулятивного катталу (Н1) _дЮчих банк1в (млн. грн.) [1]_
На дату 1 2 3
17.01.2003 1.000 3.000 5.000
01.01.2004 1.150 3.500 5.500
01.01.2005 1.300 4.000 6.000
01.01.2006 1.400 4.500 7.000
01.01.2007 1.500 5.000 8.000
Табл. 2. МШмальнийрозмЬррегулятивного катталу (Н1) _знову створених бантв (млн. грн.) [1]_
На дату 1 2 3
До одного року д1яльност1 1.000 3.000 5.000
До 2-х рок1в д1яльност1 1.100 3.500 5.500
До 3-х рок1в д1яльност1 1.200 4.000 6.000
До 4-х рок1в д1яльност1 1.350 4.500 7.000
починаючи з 5-го року д1яльност1 1.500 5.000 8.000
Прим1тка: 1 - для мюцевих кооперативних банюв; 2 - для банков, яю здшсню-ють свою д1яльшсть на територп одше! област (регюнальних), у тому чист спещаль зованих ощадних та шотечних; 3 - для банюв, яю здшснюють свою д1яльшсть на те-риторп вае! Украши (м1жрегюнальних), у тому чист спещал1зованих швестицшних 1 розрахункових (кшрингових), центрального кооперативного банку.
Власний каштал - важлива i невiд,емна частина фшансових ресурсiв будь-якого банку. Водночас, функци, роль та величина (або, точшше, частка) власного капiталу банку мають ютотну специфiку порiвняно з шшими галу-зями шдприемницько! дiяльностi. Так, дiаграма на рис. 1 вказуе як задоволь-няеться загальна потреба в коштах банювсько! установи.
Власт кошти 8%
Рис. 1. Склад коштiв комерцйного банку
Залучет та запозичет кошти 92%
У свгговш пpaктицi немае единого пiдxодy до визначення, створення та функцш кaпiтaлy бaнкy. В зapyбiжнiй лiтеpaтypi пiд бaнкiвським катта-лом розумшть просто кошти, що вклaденi власниками банку на свш ризик, та ризик того, що доxiднiсть катталу буде дуже малою або банк збанкротуе, або акцюнери отримають мало, чи шчого не отримають [16, с. 768]. В.Ю. По-лушкш [14, с. 32] робить акцент на наступн^ фyнкцiяx кaпiтaлy: зaxиснiй, pегyлювaльнiй, доxiднiй, опеpaцiйно-виpобничiй, iмiджевiй.
У в^чизнянш лiтеpaтypi кaпiтaл визначаеться як сукупшсть внесениx власниками (учасниками катталу) власн^ коштiв, якi збiльшyються у xодi ефективно1' бaнкiвськоï дiяльностi, у xодi кaпiтaлiзaцiï прибутку, а також за paxyнок додaтковиx вкладень з боку учасниюв [9, с. 18-20].
Найчастше сyтнiсть кaпiтaлy визначають за джерелами його форму-вання, серед якж:
• акцюнерний каттал;
• резервный каттал;
• нерозподшений прибуток (частина прибутку, яка залишаеться тсля виплати див1денд1в i вiдpaxyвaнь у резервний фонд) [16, с. 445].
Суттсть бaнкiвського кaпiтaлy можна визначити через його функци. Зaxiднi економюти пропонують п'ять основниx фyнкдiй банювського кaпiтaлy:
• каттал служить як "грош1 на чорний день" для зaxистy ввд банкрутства;
• каттал забезпечуе кошти, необxiднi для створення банку;
• каттал тдтримае дов1ру ктента до банку та переконуе кредитор1в у його ф1-нансовш спроможностц
• каттал забезпечуе кошти для оргатзованого росту та розроблення новиx послуг, програм та устаткування;
• каттал служить регулятором росту банку, тобто забезпечуе довгострокову перспективу росту.
Деяк автори вважають, що катталу влaстивi зaxиснa, оперативна i ре-гулювальна фyнкцiï [15, с. 196; 7, с. 104]. При цьому, автори визначають, що у свош зaxиснiй функци каттал банку зaxищae штереси вклaдникiв i змен-шуе ризик для aкцiонеpiв банку. Kpiм цього, зaxиснa фyнкцiя означае також збер^ання плaтоспpоможностi шляxом утворення за paxyнок частини власно-го катталу (а точтше, зазвичай, прибутку) резерву, який дае змогу банку функцюнувати, незважаючи на можливють спpичинениx збиткiв. Oпеpaтивнi фyнкцiï включають видшення коштiв на придбання землi, бyдiвель, машин та устаткування, а також утворення фшансового резерву на випадок непередба-чyвaниx збиткiв. Завдяки регулювальним фyнкцiям кaпiтaл банку дае змогу задовольнити вимоги контpолюючиx оpгaнiв i служить цшям регулювання позичковиx та ^вести^йн^ опеpaцiй.
Чим вищий у кра1'ш piвень розвитку стpaxyвaння вклaдiв, депозитiв та позичковиx опеpaцiй, тим меншi вимоги до зaxисноï функци i тим меншою може бути доля власного катталу у пaсивax банку. Чим суворше банк дот-римуеться вимог до свое1' лжвщност^ дбайливо стpaxye свою дiяльнiсть вщ yсix видiв pизикiв, тим менше вимог ставиться до зaxисноï функци. Водно-час, нaдмipне збiльшення лiквiдниx aктивiв, повне виключення з практики видaчi pизиковиx кpедитiв призводить до зниження доxiдностi банку, погip-
шуе яюсть обслуговування кшентури, зменшуе виплати на акщях. В умовах eKOHOMi4HOi, фшансово! та правово!' нестабiльностi дiяльнiсть комерцшних банкiв наражаеться на додатковий ризик, що збшьшуе вимоги до захисно!' функци власного капiталу. На думку В. Усоскша [18, с. 11] каттал вщграе роль своерщно! "подушки", амортизатора, який дае змогу банку продовжува-ти операци у випадку виникнення великих непередбачених витрат. В.В. 1ва-нов [12, с. 49] називае каттал - барометром стшкосл банюв.
Отже, акцюнерний каттал служить останньою лтею оборони, яка виконуе роль страхового фонду для покриття непередбачених втрат i збиткiв, як виникають у процесi оперативно! дiяльностi банку. Роль банкiвського катталу пiдкреслюеться тiею обставиною, що на вщмшу вiд пiдприемств, банк вважають платоспроможним до того часу, доки його акцюнерний каттал за-лишаеться недоторканим.
Американський економiст Дж. С. Сшю вiдзначав: "Яким повинен бути власний каттал банку, щоб йому могли довiряти вкладники, швестори та регулювальнi органи? У банювськш та фiнансовiй лiтературi це питання вь доме як питання про адекваттсть капiталу. Той, хто знае вщповщь на це питання, заслуговуватиме на постшну увагу в колах банкiрiв, фiнансистiв ..." [17, с. 773]. Сума необхщного катталу залежить вiд ризику, який бере на себе банк. Тому, перед банком завжди стоггь питання: збшьшувати свш капiтал у мiру зростання ризику чи вкладати його у малоризиковат, але й малодохщ-нi активи. На практицi комерцшт банки традицiйно прагнуть пiдтримувати каттал на бшьш низькому рiвнi для тдвищення ефективностi шляхом еконо-ми на обсягах операцiй та для збшьшення прибутку iнвесторiв. Водночас зав-дання органiв нагляду полягае у досягнент банками бiльш високого рiвня достатностi капiталу для пiдвищення стшкосп банювсько! системи загалом.
Е. Рщ та Р. Коттер визначають достаттсть капiталу, як здатнiсть банку компенсувати втрати та уникнути банкрутства [15, с. 187]. Погоджуючись з щею думкою, Г.Г. Фетюов тд достатнiстю капiталу розумiе здатнiсть банку продовжувати надання традицшного набору банювських послуг, незважаючи на можливi збитки вщ активних операцiй [19, с. 33]. Хоча, деяк вченi Barth J.R., Caprio Jr.G., Levine R. [2] доводять, що бiльш жорстке регулюван-ня капiталу у бшьшосл систем зумовлюе зменшення об'ему неповернених кредш!в, тобто сприяе зменшенню ризиюв.
У рiзних кра'нах банки застосовують рiзнi стратеги нарощування кат-талу. Наприклад, у США банки нарощують капiтал шляхом додаткового ви-пуску акцш та субординованих облiгацiй, а також збшьшення фонду перероз-подшеного прибутку. У Великобритани банки обрали коригування структури портфелю активiв. Японськ банки збiльшують капiтал шляхом включення до нього прибутку вiд зростання ринково!' цiни iнвестицiйного портфелю [6, с. 50]. На рис. 2 зображено тактичт заходи збшьшення катталу.
При розробщ програм катт^заци украшсью банки розглядали пла-новий прирют прибутку як основне джерело тдвищення катталу. Однак, па-ралельно з вимогами нарощування катталу Нащональний банк встановлюе нормативт правила, яю збшьшують затратну частину банкiв та об'ективно зменшують !х прибуток:
• норми обов'язкового резервування ввд суми залучених кошт1в - це, по суп, "заморожет" кошти, тобто, кошти, як не працюють та не беруть участь у формувант прибутку та не забезпечують прирют катталу;
• ршення НБУ щодо порядку формування страхових фондов також зменшують прибутковють банюв (це стосуеться щомюячних формувань страхових резерв1в за кредитними операциями, дуже жорстких вимог до класифшаци кредипв).
Рис. 2. Шляхи збтьшення катталу [6, с. 50]
Проблема недостатньо! катташзацп зумовлена як недосконалютю уше! банювсько! системи, так i окремих банкiв, якi не можуть залучати значнi ресурси та здшснювати масштабнi операцп. Якщо порiвнювати вiтчизняну банкiвську систему зi системами шших краш, то частка банювських активiв у ВВП Украши становить 40 %, коли у Шмеччит - близько 200 %, Великобри-тани - 130 %, Схщно! ввропи - 80-90 % % [8, с. 31].
Власне через це Вжтор Ющенко заявляв, що вимоги Нацбанку вщнос-но капiталiзацil та економiчних нормативiв комерцiйних банюв будуть "як ш-коли жорстю та без права на амшстда" [11, с. 15].
Таким чином, регулювання обсяпв та структури банювського кашта-лу, кiлькiсний та яюсний його аналiз та контроль зпдно з нацiональними та мiжнародними регулятивними вимогами е ключовими iнструментами забез-печення стiйкостi банювсько! системи i успiшно застосовуються в Укра1ш, результатом чого стало поглинання низки дрiбних банюв чи 1'х об'еднання з
метою виконання поставлених вимог. Полем перспективних подальших дос-лiджень може виступити додаткова, внутршня, стосовно загальнонацюналь-ного регулювання, практика регулювання i контролю в банках з шоземним капiталом, що дiють на територи Украiни.
Л1тература
1. 1нструкц1я про порядок регулювання д1яльносп банюв в УкраЛш, затверджена поста-новою Правлшня НБУ № 368 ввд 28.08.2001 р.
2. Barth, J. R., Caprio, Jr, G., Levine, R. Bank regulation and supervision: What works best?// National Bureau of Economic Research, Cambridge, Mass. - Working Paper w9323. - November 2002// Цитовано з http://papers.ssrn.com станом на 04.01.2007 р.
3. International Convergence of Capital Measurement and Capital Standarts. Basle Committee on Banking Supervision. - Basle. - June 1988// Цитовано з www.bis.org станом на 04.01.2007 р.
4. International Convergence of Capital Measurementand Capital Standarts A Revised Framework. Basel Committee on Banking Supervision. - Basel. - Updated November 2005// Цитовано з www.bis.org станом на 04.01.2007 р.
5. International Financial Reporting Standard 7 "Financial instruments: Disclosure". International Accounting Standards Board. - London, 2005// Цитовано з www.iasb.org станом на 04.01.2007 р.
6. Бицька Н. Банювський каттал в економщ Украши// Вюник НБУ. - 2006, № 1. - С. 50-57.
7. Денежное обращение и банки: Учебн. пособие/ Под ред. Г.Н. Белоглазовой, Г.В. То-локонцевой. - М.: Финансы и статистика, 2000. - С. 104-109.
8. Дзюблюк О. Проблеми забезпечення ефективного функщонування банювсько'х' системи в перехщнш економщ// Вюник НБУ. - 2005, № 3. - С. 31-37.
9. Довгань Ж. Банювський каттал: суть i значення// Вюник НБУ. - 1998, № 7. - С. 18-20.
10. Довгань Ж. Формування власного катталу комерцшних банюв Украши в умовах европейсько'х' штеграцп// Вюник Тернотльсько'х' академп народного господарства. - Терно-пшь: Економiчна думка, 2000. - С. 186.
11. Зуева А. Почему мы стали беднее?// Бизнес. - 1998, № 3. - С. 15.
12. Иванов В.В. Финансовый анализ банковской деятельности: оценка финансового состояния банков, методика расчетов лимитов межбанковского кредитования и методика расчета собственных средств (капитала)/ НТЦ АРБ. - 21-23 февраля 2001 г. - С. 49-53.
13. Кротюк В., Куценко О. Базель II: нова концептуальна редакщя Базельсько'х' угоди про каттал// Вюник НБУ. - 2006, № 3. - С. 2-8.
14. Полушкш В.Ю. Анализ достаточности капитала коммерческого банка// Бухгалтерия и банки. - 1999, № 11. - С. 32-38.
15. Рщ Е., Коттер Р., ГШ Е., Смгг Р. Комерцшш банки. - М: Космополгг, 1991. - 196 с.
16. Роуз Питер С. Банковский менеджмент: Пер. с англ. 2-го изд. - М.: Дело, 1997. - 768 с.
17. Синки Джозеф Ф. Управление финансами в коммерческих банках: Пер. с анг./ Под ред. Р.Я. Левити, Б.С. Пинскера - М.: Catalaxy, 1994. - 773 с.
18. Усоскин В.М. Современный коммерческий банк// Управление и операции. - М.: ИПЦ "Вазар-Ферро", 1994. - С. 11-17.
19. Фетисов Г.Г. Устойчивость коммерческого банка и рейтинговые системы ее оценки. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 33-39.
УДК 331.101.6 Доц. О.Р. Сватюк, канд. екон. наук - Rbeiecbm КА
АНАЛ1З СУТНОСТ1 ТА СКЛАДУ ФАКТОР1В ЗРОСТАННЯ
ПРОДУКТИВНОСТ1 ПРАЦ1
1з сучасних позицш викладено методику розрахунку й ощнки показниюв вит-рат пращ. Обгрунтовано визначення факторiв зростання продуктивное^ пращ персоналу ТзОВ "Сшьпо-55". Визначено недолши щодо використання персоналу, запропо-новано напрями стабшзацп пращвниюв.
Ключов1 слова: продуктивнють пращ, персонал, фактори впливу.
