CC BY
13
4. Травш В.В. Бухгалтерський облiк i система нащональних paxyHKÍB: напрями гармош-заци : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.09 - Бухгалтерський облж, аналiз та аудит (за видами екож^чно!' дiяльностi) / В.В. Травш. - Житомир, 2010. - 21 с.
5. Труфша Ж.С. Внутршня звггшсть та ïï використання в контролi формування фшансо-вих резyльтатiв операцiйноï дiяльностi / Ж.С. Труфша // Вюник Чернiвецькоrо торговельно-економiчноrо iн-тy. - Чернiвцi : Вид-во ЧТЕ1 КНТЕУ. - 2011. - Вип. 3(43). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchtei/2011_3/ NV-2011-V3_70.pdf.
6. Федорович Т.В. Влияние стоимостной оценки бизнеса на формирование финансовой отчетности корпорации / Т.В. Федорович // Бухгалтерский учет и аудит : научн. журнал. -2008. - № 2. - С. 146-151.
Корягин М.В. Внутренняя отчетность по рыночной стоимости предприятия как основа принятия управленческих решений
Подтверждено отсутствие надлежащих теоретических наработок в части формирования системы внутренней отчетности по рыночной стоимости предприятия. С целью устранения указанных недостатков разработан пакет внутренней отчетности по рыночной стоимости предприятия как основы информационного обеспечения принятия управленческих решений.
Ключевые слова: внутренняя отчетность, рыночная стоимость, управленческие решения, внешние и внутренние пользователи.
Koryagin M. V. Internal reporting of assessment of company's market values a basis management decisions
The absence of appropriate theoretical developments regarding the formation of internal reporting company's market value is confirmed. In order to eliminate these shortcomings the internal reporting package to the market value of companies as the basis of information support of management decisions is developed.
Keywords: internal reporting, market value, management decisions, internal and external users.
УДК336.717:658.14/17.012 Доц. М.1. Кульчицький, канд. екон. наук;
маг1стр 1.С. Кирилейза -Львгвський НУ гм. 1вана Франка
АНАЛ1З КАШТАЛ1ЗАЦН БАНК1ВСЬКОГО СЕКТОРУ УКРА1НИ У КРИЗОВИЙ ТА ПОСТКРИЗОВИЙ ПЕР1ОДИ
Дослщжено сучасний стан забезпеченост кашталом банювського сектору Ук-ра!ни. Розкрито сутшсть поняття достатност банювського кашталу та розглянуто фактори, яга здшснюють на не! вплив. Проаналiзовано основш показники достатнос-т кашталу втизняних банювських установ та тенденци !х змш.
Ключовг слова: банки, банювська система, власний каттал, достатшсть кашталу.
Вступ. Банювський каттал е фундаментальною основою д1яльносп банювських установ, забезпечуе стабшьне !х функцюнування, розвиток та ге-нерування вхвдних грошових потоюв. Оцшка величини банювського кашталу, його структури та адекватност перебувае в центр1 уваги швестор1в, банювського сектору, а також оргашв державного нагляду. Отож, питання дос-татносп кашталу банюв е актуальним 1 важливим у сучасних умовах функщ-онування вггчизняного банювського сектору.
Дослщженням основних проблем, пов'язаних 1з достатшстю банювського кашталу, займалися таю впчизняш науковщ, як: М. Алексеенко, О. Вов-
чак, В. Геець, О. Дзюблюк, М. Козорiз, В. Мщенко, А. Мороз, С. Науменко-ва, М. Савлук, Р. Слав'юк, Т. Смовженко, А. Шаповалов, Н. Шелудько та iн.
Постановка завдання. Метою дослщження е ан^з достатностi каш-талу вiтчизняних банювських установ, а також динамiки його змш у посткри-зовий перюд.
Результати досл1дження. Власний капiтал банку е сумою грошових коштiв, внесених акцюнерами, а також кошти, утвореш в процесi подальшо! дiяльностi банку, i виступае одним iз головних показниюв дiяльностi бан-кiвських установ. Основною функщею власного капiталу е усунення негативного впливу ризиюв, пов'язаних iз функцiонуванням банювсько! системи, та забезпечення економiчноl самостiйностi та фшансово! сталостi банку, тому ефективне управлшня ним стае прiоритетним завданням для банку.
Для того, щоб яюсно оцiнити банкiвський капiтал, необхвдно звернути увагу на його достатшсть. Визначення достатностi капiталу банку вдаграе ключову роль не лише для ощнки ефективностi функцiонування окремо взято! банювсько! установи, а й для визначення надшносл вше! банювсько! системи. Нацiональний банк Укра!ни здiйснюе постiйний монiторинг достатнос-т капiталу банкiв з метою прийняття правильних ршень щодо розвитку банювсько! сфери.
Достатшсть кашталу - це здатшсть банювсько! установи надавати традицшний набiр банкiвських послуг стандартно! якост незалежно вiд мож-ливих збитюв за активними операцiями. Серед факторiв, що визначають достатшсть капiталу, можна зазначити: обсяг вкладних операцш, що здiйснюе комерцiйний банк; величина ризику, яку приймае на себе комерцшний банк, здiйснюючи сво! активш операцп [1, с. 100]. Тобто достатшсть банювського капiталу характеризуе загальний рiвень надiйностi банку та схильшсть його до ризику. Обсяг кашталу 175 банюв станом на 01.01.2012 р. становив 136 809,7 млн грн або 13 097,2 млн евро. Обсяг сплаченого статутного кашталу становив 130 674,5 млн грн або 12 509,8 млн евро [2].
За шдикативною групою банюв обсяг кашталу (без субординованого боргу) станом на 01.01.2012 р. становив 133 796,2 млн грн. Незважаючи на значний вщ'емний поточний фшансовий результат, зростання статутного кашталу вщбувалося випереджаючими темпами i становило 19,61 % (23 282,8 млн грн), що привело до зростання кашталу цих банюв на 13,85 %> або 16 278,6 млн грн.
Табл. 1. Показники бантвського сектору Украти в 2006-2011 рр. [2]
Показник 01.01. 2006 р. 01.01. 2007 р. 01.01. 2008 р. 01.01. 2009 р. 01.01. 2010 р. 01.01. 2011 р. 01.01. 2012 р.
Регулятивний каптал, млн грн 26373 41148 72265 123066 135802 160897 178454
Адекватшсть регулятивного капталу (Н2) 14,95 14,19 13,92 14,01 18,08 20,83 18,90
Рентабельшсть капталу, % 10,39 13,52 12,67 8,51 -32,52 -10,19 -5,27
Даш табл. 1 свщчать, що значення показника адекватносп регулятивного кашталу, починаючи з 2006 р. поступово зменшуеться, а за перюд 2009-
2011 рр. - с^мко зростало. Причина зниження - у значному зростанш акти-вiв банкiвського сектору, яке, своею чертою, пов'язане iз значним зростанням темтв кредитування, а щодо зростання значення цього показника у наступ-них роках, то причиною е протилежна ситуащя. Станом на 01.01.2012 р. по-казник адекватносп регулятивного катталу (Н2) перевищуе критичне значення та становить 18,90 %, що свiдчить про стабiлiзацiю банювського бiзне-су та достатню капiталiзацiю банкiв. Середнiй рiвень нормативу мшмально-го розмiру регулятивного капiталу банюв Укра1ни на 1 сiчня 2012 р. зрю до 178 454 млн грн, порiвняно з 160 897 млн грн на 1 шчня 2011 р. Проте нега-тивнi тенденцп на ринку банювських послуг призвели до зниження фшансо-вих результатiв банкiв. Рентабельтсть капiталу станом на 1 шчня 2011 р. ста-новила 10,19 %, а вже на початок поточного року - 5,27 %. Тому банкам пот-рiбно ефектившше управляти капiталом, щоб забезпечити свою фшансову стабiльнiсть та надiйнiсть.
Табл. 2. Показники каттаМзаци випчизняного бантвського сектору
Показник 01.01. 2006 р. 01.01. 2007 р. 01.01. 2008 р. 01.01. 2009 р. 01.01. 2010 р. 01.01. 2011 р. 01.01. 2012 р.
Власний каттал, млн грн 25451 42566 69578 119263 118212 137725 155487
Темпи зростання власного катталу, % - 167 163 171 99 117 113
Валовий внутршнш продукт, млн грн 544153 720731 948056 913345 1082569 1341000 1505000
Темпи зростання ВВП, % - 123 130 134 110 124 112
Частка катталу у ВВП 4,68 5,9 7,3 13 10,9 10,3 10,3
Джерело: побудували автори на основ1 [2].
Даш табл. 2 свщчать про сталу тенденщю зростання частки власного кашталу банкiв Укра1ни у ВВП: якщо на початок 2006 р. дослщжуваний по-казник не досягав 5,0 %, то на початку 2007 р. вш становив 5,9 %. За 2008 р. вш фактично подво1вся i станом на 1 сiчня 2009 р. питома вага власного катталу у ВВП зросла до 13,0 %. Упродовж 2010-2011 рр. спостершаемо змшю-вання частки власного катталу банюв у ВВП кра1ни на рiвнi 10,0 %. Переви-щення темпiв зростання власного катталу вггчизняних банкiв, порiвняно з темпами зростання ВВП, спостер^аемо впродовж 2006-2009 рр. (рис. 1).
Рис. 1. Темпи зростання ВВП та власного катталу бантв УкраТни
(джерело: побудували автори на основi [2])
Проте рiвень каmталiзацп банювсько! системи залишаеться недостат-шм. Для порiвняння варто зазначити, що в деяких европейських кра1нах ств-вiдношення власного кашталу до ВВП е практично вдвiчi вище [3, с. 93].
Наприклад у Росп зазначене спiввiдношення становить 37,2 %, у кра!нах Центрально! Свропи - понад 40 %. Ще вищий показник у США. Банювсью активи в Укра!т становлять 85 % до ВВП, а в Англн, наприклад, - понад 300 % [3, с. 94].
Отже, можливост кредитування реального сектору економжи Укра-!ни банками нинi порiвняно незначнi. На думку фахiвцiв, якщо активи та ка-пiтал впчизняних банкiв використати повнiстю, то можна було б досягнути подвоення темтв економiчного зростання у найближчiй перспектив^
Для свое! роботи кожен банк повинен мати власт кошти, основну час-тину яких займае статутний каттал. I якщо статутний каттал НБУ фор-муеться за кошти бюджету держави, то комерцшт банки утворюють за раху-нок внесюв акцiонерiв або учасникiв. Зауважимо, що про покращення якостi капiталу свщчить зниження (хоча й незначне) частки переощнки основних засобiв - один iз найуживанiших способiв для "надування" банкiвського капi-талу (табл. 3).
Табл 3. Динамика балансового капталу бантв за 2006-2011 рр. (суми, млрд грн)
Показник 01.01. 2006 р. 01.01. 2007 р. 01.01. 2008 р. 01.01. 2009 р. 01.01. 2010 р. 01.01. 2011 р. 01.01. 2012 р.
Статутний каттал 16,2 26,3 42,9 82,5 119,2 145,8 171,9
Ем1сшш р1знищ, резерви, фонди, фшансов1 результати 6,8 10,9 18,5 25,6 -8,9 -15,9 3,7
Резерви переощнки основних засоб1в та щнних папер1в 2,5 5,4 8,2 11,2 9,9 11,8 12,7
Балансовий каттал, усього 25,5 42,6 69,6 119,3 120,2 141,7 155,5
Джерело: побудували автори на основ! [2].
Аналiзуючи дат табл. 3, спостерщаемо постшне зростання розмiру за-реестрованого та сплаченого статутного катталу впродовж 2006-2011 рр. Та-кож можна вщзначити позитивну докризову тенденцiю приросту емiсiйних рiзниць, загальних резервiв та фондiв банкiв, результатiв минулих, звггаого, поточного рокiв, проте протягом 2009-2011 рр. спостерщали протилежну тен-денщю. На початок 2011 р. загальна сума сплаченого статутного катталу ста-новила 171,9 млрд грн, тобто протягом 2011 р. вона зросла на 26,1 млрд грн.
За тдсумками IV кварталу 2011 р. продовжилось зростання власного катталу банювсько! системи Укра!ни шляхом збшьшення статутного фонду окремими банювським установами. Сукупний обсяг власно! каттально! бази комерцшних банков е меншим за статутний каттал, що пояснюють збиткови-ми результатами дiяльностi впродовж 2009-2011 рр. Загалом, за 2011 р. роз-мiр власного капiталу зрю на 12,9 % (17,7 млрд грн) i дорiвнював 155,5 млрд грн станом на 01.01.2012 р. Графiчно динашку власного та зареестрованого сплаченого статутного катталу подано на рис. 2.
Як бачимо, сформувалась перманентна тенденщя перевищення власного катталу над статутним протягом 2006-2009 рр., проте, починаючи з 2010 р., спостерщаемо протилежну тенденщю, що свщчить про активне наро-щення статутного капiталу банювським сектором Укра!ни.
Рис. 2. Динамжа власного та статутного катталу баншв УкраЫи
(джерело: побудували авторы на основ1 [2])
Протягом IV кварталу 2011 р. 36 банюв збшьшили статутний каттал на загальну суму 4 515,8 млн грн: з 1 групи - 3 банки на суму 2 492,4 млн грн (55,2 % вщ загально! величини, на яку збшьшили статутний каттал банки Укра!ни), з 2 групи - 2 банки на 732,2 млн грн (16,2 %), з 3 групи - 3 банки на 213,0 млн грн (4,7 %) та з 4 групи - 28 банюв на 1 078,2 млн грн (23,9 %). На-рощення статутного катталу банками перших 3 груп здшснено з метою роз-ширення масштабiв дiяльностi. Банки 4 групи здебшьшого нарощували статутний каттал з метою виконання вимог щодо його мшмального розмiру (120 млн грн). Разом iз збшьшенням статутного катталу вщбулось нарощен-ня регулятивного катталу, так станом на 01.01.2012 р. загалом у банювсьюй системi вiн дорiвнював 178,5 млрд грн i перевищував значення статутного катталу на 3,8 % (6,6 млрд грн).
Аналiз динамки показниюв дiяльностi банкiвського сектору в остант роки вказуе на поступове зниження рентабельност власного капiталу комер-цтних банкiв вiд майже 11 до -5,27 %. Показник рентабельност катталу банюв свщчить про прибутковють компани та рiвень ефективностi ф^станови.
20
2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 Роки Рис. 3. Частка власного катталу в баншвських пасивах тарентабельтсть катталу укратських баншв (джерело: побудували авторы на ocHoei [2])
Як бачимо з рис. 3, у 2006-2008 рр. банювсью установи мали позитив-hí показники рентабельной! катталу та вщповщали оптимальному значенню цього показника. Однак на початку фтансово! кризи 2008 р. спостер^аемо зниження показника рентабельност катталу до 8,51 %, а у 2009 р. вщ'емне
значення рентабельной капiталу - на рiвнi 32,52 %. Цей факт свщчить про скорочення обсяпв операцiй банкiв у IV квартат 2008 р. та у 2009 р. Особливо скоротилися обсяги кредитних програм банюв, що спричинено посилен-ням економiчноl кризи та негативними явищами загалом у фiнансовому та реальному секторах економжи. Частка власного капiталу в банювських паси-вах протягом п'яти роюв поступово збiльшувалася вiд 11,9 до 14,7 %.
З метою забезпечення процесу реально! каmталiзацп банювсько! сис-теми НБУ розроблено систему визначення категорп банку залежно вщ розмь ру капiталу. Вiдповiдно до ще! системи, всi банки належать до одте! з трьох категорш за рiвнем каmталiзацп, для кожно! з яких розроблено вщповщну програму нарощування каттально! бази та надано конкретш рекомендацп щодо дивщендно! полггаки. Система категорiйностi капiталу призначена для посилення контролю за процесом каmталiзацп банюв з боку НБУ та для забезпечення умов реального нарощування катталу комерцшними банками Укра!ни [4, с. 49].
Одтею з особливостей функщонування нащонально! банювсько! системи е висока концентращя банювського капiталу. Так, бiльше половини ка-пiталу зосереджено в 18 найбшьших банках. Найбiльший за обсягами кат-тал, за тдсумками 2011 р., мае Укрекшмбанк, а саме 1672,204 млн евро (табл. 4) [5].
Табл. 4. Найбiльшi банки за обсягом катталу станом на 01.01.2012р.,
млн грн [5]
№ з/п Банк Каптал Каттал, млн евро Питома вага, % Статутний каттал
1 УКРЕКС1МБАНК 17729,041 1672,204 12,789 16413,486
2 ОЩАДБАНК 17686,502 1668,530 12,758 15537,900
3 ПРИВАТБАНК 17292,532 1650,918 12,474 13545,172
4 УКРСОЦБАНК 8175,962 780,559 5,898 1270,000
5 ПРОМ1НВЕСТБАНК 7092,789 677,148 5,116 5285,191
6 ВТББАНК 5462,230 521,479 3,940 5415,784
7 АЛЬФА-БАНК 5179,276 494,465 3,736 4639,121
8 ОТП БАНК 4339,349 414,278 3,130 2868,191
9 ПУМБ 4201,753 401,141 3,031 3294,492
10 РОДОВ1Д БАНК 3682,506 351,569 2,656 12359,299
Аналiзуючи рiвень каmталiзацп банюв, необхщно придшити особливу увагу !х правовому статусу, зокрема системоутворюючим банювським уста-новам. Згiдно iз Законом Укра!ни "Про банки i банювську дiяльнiсть", систе-моутворюючий банк - це банк, зобов'язання якого становлять не менше шж 10 % загальних зобов'язань банкiвськоl системи [6]. Сьогодт системоутво-рюючими банками е лщери Укрексiмбанк та Ощадбанк (табл. 4).
Можемо стверджувати, що вичизняний банкiвський сектор характери-зуеться високим рiвнем концентрацil капiталу у 1 та 2 групах банкiв. Понад 60 % катталу банювського сектору Укра!ни перебувае у власносп 1 групи банкiвських установ, що в становить майже 46 млрд грн. Доцшьно зазначити, що до 1 групи найбшьших банюв станом на 01.01.2012 р. належать 17 банюв.
Щодо прибутково! дiяльностi банкiвських установ, то зауважимо, що 72 % усiх сумарних прибутюв банкiвського сектору припадае на 1 групу банков, у
2, 3 та 4 групах цей показник становить вщповщно 13,8 %, 8,4 % i 5,8 %.
Отже, рiвень концентрацп банкiвського капталу впливае не тiльки на процес збшьшення частки активних операцiй у найбшьших банкiвських уста-новах, але й на обсяги прибутку в цш групi банкiв. Також позитивну динамь ку зростання капiталу простежуемо в 2 групi банкiв, чого, на жаль, не можна сказати про 3 та 4 групи банюв, показники яких в абсолютному вимiрi характеризуются незначним зростанням, а в абсолютному вимiрi вщносно вше! банивсько! системи Укра!ни - навиь спадом.
Кiлькiсть зареестрованих банюв вщ 2006 до 2011 рр. зросла майже на 10 %. Присутнють на ринку велико! кшькосп гравцiв iз порiвняно незначни-ми активами призводить не так до конкуренцп, як до високих витрат на на-дання послуг банками i цим самим заважае популяризацп банкiвських послуг в Украш. За нишшньо! ситуацп, на наш погляд, необхiдно не створювати но-вi банкiвськi структури, а розвивати наявт. Взагалi об'еднання банкiв не е чимось новим у банивськш практищ й часто реалiзуеться у багатьох кра!нах з метою зниження витрат, диверсифжацп портфеля вкладень, удосконалення менеджменту банку, полшшення структури каптально! бази тощо.
Висновки. Отже, вiтчизняним банквським установам потрiбно й далi нарощувати обсяги власного капiталу. Для цього доцшьно збiльшувати акць онерний каптал, реалiзовувати ефективну дивiдендну полiтику, рацюнально управляти власним капiталом.
Достатнiй розмiр власного капiталу комерцiйних банкiв е своерщним регулятором, який дае можливють банивським установам пiдтримувати пла-тоспроможнють i сталiсть, здiйснювати свою дiяльшсть в умовах впливу рин-кових ризикв.
Л1тература
1. Алексеенко М.Д. Каптал банку: питання теори 1 практики : монограф1я / М.Д. Алексеенко. - К. : Вид-во КНЕУ, 2002. - 276 с.
2. Офщшний сайт НБУ. [Електронний ресурс]. - Доступний з кИр^М^^. bank.gov.ua/.
3. Грудзевич У .Я. Анал1з проблем каппашзаци бангавсько! системи Укра!ни та напрями !х виршення / У.Я. Грудзевич, Я.В. Грудзевич // Вюник Ун1верситету бангавсько! справи На-цюнального банку Укра!ни. - 2010. - № 2 (8). - С. 91-97.
4. Дзюба Т.Г. Взаемозв'язок м1ж р1внем капи'атзацп бангавсько! установи та II конку-рентоспроможнютю / Т.Г. Дзюба // Вюник ун1верситету бангавсько! справи НБУ. - 2009. - №
3. - С. 49-55.
5. Асошашя укра!нських бангав: офщшна штернет-сторшка. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.aub.org.ua.
6. Закон Укра!ни "Про банки 1 бангавську д1яльнють" вщ 07.12.2000 р., № 2121-Ш з1 зм> нами 1 доповненнями. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua/ cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=2121-14.
Кульчицкий М.И., Кирилейза И.С. Анализ капитализации банковского сектора Украины в кризисный и посткризисный периоды
Исследовано современное состояние обеспеченности капиталом банковского сектора Украины. Раскрыта сущность понятия достаточности банковского капитала и рассмотрены факторы, которые оказывают на нее влияние. Проанализированы ос-
новные показатели достаточности капитала отечественных банковских учреждений и тенденции их изменения.
Ключевые слова: банки, банковская система, собственный капитал, достаточность капитала.
Kulckitskyy M.I., Kyryleiza I.S. Analysis of the capitalization of the banking sector of Ukraine in crisis and post-crisis periods
This article investigates the current state of security capital of the banking sector of Ukraine. The essence of the concept of adequacy of bank capital and examined factors that influence it. The basic capital adequacy ratios of domestic banks and tendencies of their changes.
Keywords: banks, banking system, own capital, capital adequacy.
УДК 336.77 Здобувач ТА. ПЬхняК - Львыська КА
ПРОБЛЕМИ КРЕДИТУВАННЯ МАЛИХ ШДПРИЕМСТВ В УКРА1Н1 ТА НАПРЯМИ IX ВИР1ШЕННЯ
Визначено роль бангавського кредиту у дiяльностi малого шдприемництва трансформацшно! економжи. Проаналiзовано стан кредитування малого шдприемництва в Укра!ш, видшено та систематизовано чинники, що перешкоджають подальшому його розвитку. Запропоновано й обгрунтовано основш напрями вдоско-налення кредитування за сучасних умов.
Ключовг слова: мале шдприемництво, кредитування малого шдприемництва, кредитори, позичальники, проблеми кредитування малого шдприемництва, державна шдтримка.
Постановка проблеми. Чшьне мюце в економщ розвинених кра!н належить малому шдприемництву, яке завдяки сво!й динамiчностi та гнуч-косл стало дiевим важелем виршення низки соцiально-економiчних проблем: забезпечення зайнятосп населення; подолання бщностц посилення еко-номiчного потенщалу; сприяння розвитку конкуренцп; зменшення обсягу трудово! м^ацп i вщтоку активно! частини населення за кордон. Мале шдприемництво, як особливий вид суспшьно! активносп, найбiльш повно роз-кривае творчий потенцiал особистосп, оптимально поеднуючи довгостроковi iнтереси держави iз прагненнями простих громадян. Саме мале шдприемництво створюе 50-80 % ВВП розвинених ринкових економж, забезпечуе робо-тою понад 50 % працюючого населення.
Незважаючи на те, що протягом тривалого перюду ринкових реформ наголошувалося на необхщносп розвитку малого шдприемництва в Укра!ш, насправдi його стан залишаеться незадовiльним. Упродовж останшх кiлькох рокiв мале шдприемництво забезпечувало лише близько 10 % ВВП кра!ни та створювало робочi мiсця для 26 % зайнятого населення. Беззаперечно, що для розвитку малого шдприемництва необхщш грошовi кошти, яких у вичиз-няних шдприемщв немае. Чи не единим джерелом забезпечення стабшьно! роботи пiдприемств малого бiзнесу е банкiвський кредит. У свт кредитування малого шдприемництва визнано одним iз найефективнiших методiв бо-
1 Наук. керiвник: проф. Башнянин, д-р екон. наук
