CC BY
13
In the article author analyzes the dynamics of saving in Ukraine in the pre-crisis period and the period of economic recovery. Also author gives a detailed analysis of the impact of fiscal and monetary policies on the dynamics of domestic savings and provides recommendations to increase savings in a post-crisis recovery.
Keywords: GDP, the financial crisis, household savings, the tax system, interest rates, monetary policy.
УДК336.71(477) ЗдобувачА.Р. Тушницький1 -
Львгвський Д1НТУ м. В. Чорновола
СТАБ1Л1ЗАЩЙШ ЗАХОДИ В БАНК1ВСЬК1Й СИСТЕМ1: АНАЛ1З ТА ЕФЕКТИВН1СТЬ ЗАСТОСУВАННЯ
Наведено основш фактори, що спричинили стагнащю у розвитку бангавсько! системи, заходи протиди у боротьбi з II наслщками та стабшзащйш кроки керiвниц-тва держави й комерцшних бангав у напрямi розвитку бангавсько! дiяльностi, дано оцшку застосованим заходам з погляду 1х ефективностi i виокремлено комплекс ефективних невiдкладних дш.
Ключовг слова: фiнансова криза, стабшзацшш заходи, комерцiйнi банки, бан-ювська система, Нацiональний банк Укра1ни.
Постановка проблеми. З початку становлення незалежно! банювсь-ко1 системи Укра!ни II розвиток подшений на певш перюди, як характеризу-ють окрем1 етапи цього процесу. Кожний 1з цих перюд1в у науковш спшьноп отримав, за р1зними оцшками, р1зн1 характерш ознаки. Зауважимо, що розвиток системи загалом вщ початку II становлення до сьогодш супроводжуе пев-на цикшчшсть, хоча кроки цикшв р1зн1. При цьому варто зазначити, що ко-жен новий цикл починаеться 1з стабЫзацшних заход1в, як спрямоваш на вщ-новлення роботи системи.
Для докладшшого розумшня важливосп дослщження питання щодо стабЫзацшних заход1в необхщно ознайомитись 1з наслщками спад1в у робот бан^сь^ системи та к впливом на економ1ку держави загалом. Саме тому важливо провести анал1з ушх кризових етатв в юторп розвитку незалежжя бан^сь^ системи Украши. Пiсля його проведення i визначення причин ви-никнення кризових явищ у банювськш галузi дiстанемо можливiсть визначи-ти заходи, як повиннi забезпечити розвиток бан^сь^ системи. Саме тому впровадження стабтзацшних заходiв, напрями IхньоI дл, очiкуваний ефект вiд к введення та реальний результат, - все це визначае важливють досль дження цього питання, у тдсумку дасть змогу систематизувати цi заходи та виокремити найбшьш дiевi. Як наслщок, це сприятиме визначенню опти-мальноI стратеги поведiнки комерцiйного банку на ринку в перюд кризи та поведшки Нацiонального банку Украши у процеш виконання функцп контролю за стабшьшстю системи загалом.
Оскшьки у засобах масовоI шформацп широко обговорють ймовiр-нiсть другоI хвилi свiтовоI фiнансовоI кризи, що може зумовити значно ваго-мiшi наслщки для економiки Украши та негативно вплинути на банкiвську
1 Наук. к^вник: проф. М.В. Римар, д-р екон. наук
систему, актуальнють вивчення запобiжних заходiв у банювськш сферi тд-вищуеться.
Анал1з останшх досл1джень 1 публ1кац1й. Зогляду на актуальнють дослщження заходiв запобiгання кризовим явищам у банкiвському сектора що зумовлене ймовiрнiстю друго1 хвилi свггово! фшансово1 кризи, 1х обгово-рення набуло широкого резонансу у середовищi практичного менеджменту управлшня фiнансовими установами, а також на рiвнi керiвництва держави. У цьому напрямi проведено i багато наукових дослiджень. Рiзнi аспекти ще1 проблематики у вичизнянш та зарубiжнiй лiтературi дослiджували В. Фон-тейн, В. Коваленко, В. Вовк, В. Стельмах, А. Виноградова, Л. Перехрест, С. Дзюбан, А. Гур'ева, В. Мщенко, О. Барановський, Д. Харди.
На пiдставi наукових праць, яю аналiзують антикризове управлшня, проведено дослщження окремих стабiлiзацiйних заходiв комерцiйного банку, що характеризують лише один вектор протидп або комплекс заходiв, яких повинен вживати державний регулятор. Враховуючи викладене, вибiр досль дження зумовлений необхiднiстю скоригувати спектр стабЫзацшних заходiв на пiдставi анатзу причин i наслiдкiв свггово1 фшансово! кризи з урахуван-ням оч^ваних у майбутньому загроз. Цi виклики можуть сформуватись унаслiдок нестачi продовольства, постшного зростання вартостi енергоноспв тощо. Аналiз i глибоке вивчення цих процешв мають сформувати стабЫза-цшш заходи, спрогнозувати результат вiд !х застосування та актуалiзувати за напрямами протидп загрозам.
Метою досл1дження е аналiз кризових явищ у банювськш системi Ук-ра!ни, виокремлення причин стагнацп 11 розвитку, висвiтлення комплексу ста-бiлiзацiйних заходiв протидп наслщкам свггово1 фшансово1 кризи як шстру-менту боротьби iз ними тд час врахування застереження, спрямованого на за-побiгання 1х виникненню iз прогнозуванням загроз системi у майбутньому.
Виклад основного матер1алу. Це дослщження е продовженням попе-редньо! роботи автора над анатзом кризових явищ у банювськш системi Ук-ра!ни, проведено! спiльно iз професором, доктором економiчних наук М.В. Римаром i висвп,лено1 у "Вiснику Нацiонального ушверситету "Львiвсь-ка полiтехнiка"" [1, с.47-51]. У ньому названо основнi причини стагнацп у цш сферi та 11 наслщки, що негативно вплинули на економiку Укра1ни та роботу банювського сектору. За пiдсумками анатзу ситуацп було визначено чотири критичш перiоди в розвитку банювсько1 системи:
I. - 1992-1993 рр.;
II. - 1998 р.;
III. - 2004 р.;
IV. - 2008-2009 рр.
Варто назвати таю негативш фактори, що спонукали стагнащю в розвитку банювсько1 системи тсля утвердження незалежностi Укра1ни за цими перюдами:
Перший перiод - 1992-1993 рр.:
• брак чпко визначених цшей д1яльиосп в умовах розвитку ринково1 екоиомь ки та мехашзм1в функцюнувания банкшсько1 системи;
• брак нацюнальнл валюти, залежнiсть вiд валюти iH03eMH0ï держави;
• гiперiнфляцiя;
• гальмування розвитку виробництва;
• нечпшсть розподiлу повноважень та регулятивних функцш у державi;
• мiнiмальний статутний капiтал комерцiйних банкв, що обмежував ïx лжввд-нiсть.
Другий перюд - 1998 р.:
• девальващя нацiональноï валюти;
• дефiцит державного бюджету;
• скорочення валютних резервiв, якi використовували для пiдтримання наць ональноï валюти;
• криза лжвдаосп боргових зобов'язань через здшснення позичкових опера-цш iз використанням облшацш внутрiшньоï державноï позики;
• зростання дебiторськоï та кредиторськоï заборгованостi в розрахунках мiж суб'ектами господарськоï дшльносп через неможливiсть вчасного ïx прове-дення;
• не виважешсть грошово-кредитноï полггики. Третiй перiод - 2004 р.:
• вiдплив депозитних коштав з банкшсьюл системи;
• зниження лшыдност банк1в;
• полiтична нестабшьшсть, спричинена Помаранчевою револющею;
• спекуляцiï на валютному ринку. Четвертий перюд - 2008-2009 рр.:
• пасившсть дш НБУ на початку перiоду i введення тимчасових адмшстрацш, якi посилили панiку серед населення;
• спекуляци на валютному ринку;
• кредитування споживчих потреб населення замiсть кредитування реального сектору економши, що створило шюзта добробуту;
• полiтична нестабшьшсть, зумовлена передвиборчою кампашею;
• свггова фшансова криза i скорочення внутршнього виробництва та експорту;
• шюзш вiдсутностi валютного ризику, яка спричинила пiсля зростання курсу масовi неповернення валютних кредита;
• зниження лжыдност банк1в;
• вiдплив депозитних коштав з банкiвськоï системи.
Цi основн фактори визначено згiдно з перюдами розвитку банкiвськоï системи, хоча можна провести ïx подiл i за сферою виникнення, i за джерела-ми виникнення, i за наслщками ïx прямого впливу тощо. Це дасть змогу швидше зрозумiти ïx природу. У загданому дослiдженнi увагу було зосере-джено на причинно-наслщковому xарактерi явищ стагнацiï у перюд ïx найбiльшого, пiкового впливу на розвиток процешв у банкiвськiй сфер^ i са-ме тому ïx класифжовано за роками виникнення стагнацп в банювському секторi, щоб вивчити шляхи ïx уникнення майбутньому [1, с. 50-51].
Провiвши групування основних негативних факторiв, що спричинили стагнащю у розвитку банювсь^ системи за перюд незалежносп Украïни, необxiдно систематизувати заходи протидп, запроваджен на рiвнi держави, та заходи окремих банювських установ з метою стабiлiзацiï та полшшення ситуацiï на банкiвському ринку i в економщ краïни загалом. Цi контрдiï не-обxiдно узагальнювати саме вiдповiдно до чотирьох критичних перiодiв у
розвитку банювсько! системи Укра!ни, висвiтлених у попередшх дослщжен-нях [1], щоб вщстежувати напрями протидп залежно вiд причин виникнення стагнацп у розвитку банювсько! системи.
Заходи протидп викликам кризового перюду 1992-1993 рр. були спря-мованi насамперед на закрiплення повноважень та регуляторних функцiй держави, тобто на формування правово1 бази. Це пов'язано iз необхiднiстю завершити процес реоргашзацп, тобто переходу банювсько! системи як скла-дово1 економiки держави вщ планового управлiння до ринкових законiв гос-подарювання, i перенесенням центру управлшня iз Москви до Киева. Цей процес супроводжувався прийняттям фундаментальних правил ведення бан-ювського бiзнесу в сучасному його розумшш на рiвнi НБУ, уряду та Верховно! Ради у виглядi постанов та закошв, спрямованих на реалiзацiю процесу вiдступу вiд ручного управлшня системою. Таю вимоги повинш бути ушфь кованi для вшх. Саме це змушувало новостворенi банки рiвнятись на лiдерiв ринку та вщповщати вимогам регулятора, щоб отримати "мюце пiд сонцем", оскiльки станом на 1993 рж 80 % банювських операцiй припадала на юлька банкiв - банк "Укра!на", Ощадбанку, Промiнвестбанк та Укрсоцбанк [2].
У 1991-1993 рр. прюритетною метою загальноекономiчноl полiтики, зокрема монетарно!, визнавалося стримування темпiв спаду виробництва. 1й була тдпорядкована i монетарна полiтика НБУ, що перетворилася на полгги-ку емiсiйного пiдтримання економiки. Неминучим наслщком стала гшерш-фляцiя, рiвень яко! досяг апогею у 1993 р. [3]. Вона була спрямована на подо-лання рецесп шляхом збшьшення сукупного попиту, маючи за мету стиму-лювати економiчне зростання i знизити рiвень безробiття.
"Формувалась кредитно-грошова полiтика НБУ, що пщпорядковува-лась реалiзацil полiтики уряду на тдтримку державного сектору i була емь сiйно-експансiонiстською за сво!м характером" [4]. "У 1992 р. кредитна емь сш становила 1 трлн крб., а в наступному р. збшьшилась у 30 разiв i станови-ла 30 трлн крб. Емiсiйнi кошти скеровувались на пiдтримку тдприемств державно! форми власностi, а розвиток приватного сектору вважався не прюри-тетним. Нащональний банк Укра!ни лише виконував указiвки уряду. Протя-гом шести мiсяцiв прем'ерства Л. Д. Кучми Нащональний банк Укра!ни пов-нiстю (крiм емiсiйноl функцп) пщпорядковувався уряду" [4]. "Керiвництво НБУ стояло на позищях емiсiйно-монетаристськоl концепцп i сприяло уряду в покриттi бюджетного дефщиту через пряме кредитування. Ц позицп були зафiксованi в Закон Укра!ни "Про банки та банювську дiяльнiсть" i тому бю-джетний дефщит 1991 р. був автоматично профшансований емiсiею НБУ. У 1992 р. пряме кредитування уряду з боку НБУ наблизилось до позначки 90 %." [4]. У цей перюд обсяг облжово! ставки НБУ, що фактично визначав щну грошей, зрю утричi - з 80 % у 1992 р. до 240 % на юнець 1993 р. [5] хоча окремi галузi отримували пiльговi кредити через державш програми за рiв-нем, значно нижчим вщ дисконтно! ставки НБУ, що тдтверджуе здiйснення кредитно! политики застарiлими адмiнiстративними методами.
Така политика НБУ тривала до кiнця 1993 р. У наступш два роки НБУ взяв на себе вщповщальнють за запроваджену грошово-кредитну полiтику,
наслiдки я^ вилились у гiперiнфляцiю та зростання цш. Як наслiдок, регулятор започаткував роботу, спрямовану на подолання наслщюв монетарноï полiтики попереднix роюв. "Проте ця мета не була належним чином узгодже-на з шшими стратегiчними цiлями економiчноï полггики. Уряд та Верховна Рада, визнаючи на словах антшнфляцшну стратегiю НБУ, фактично не залучили шструменлв конкурентноï та структурноï полiтики, гальмуючи процеси приватизацiï та реструктуризацiï виробництва. ЦЫ економiчного зростання не були шдтримаш немонетарними заходами, що призвело до хрошчного спаду виробництва, зайнятосп, поглиблення платiжноï кризи, погiршення фь нансового стану економiки на фон iстотного зниження темпiв iнфляцiï, за-безпеченого переважно монетарними заходами НБУ" [3].
Осюльки за цей перюд "1993 р. грошова маса зросла в 19,1 раза, а ш-флящя - у 102,5 раза" [3], це спонукало у 1994 р. започаткувати стримуваль-ну монетарну полiтику, що була спрямована на уповшьнення iнфляцiï i про-тидж> процесу, визначенму схемою: "жорстка емiсiйна деструкцiя - платiжна криза - емiсiйнi iн'eкцiï - новий, вищий сплеск шфляцп" [6], "про що свщ-чить зниження темпiв зростання грошовоï маси майже в 3 рази порiвняно з 1993 роком. Наслщком цього стало ще вщчутшше зниження темпiв шфля-цiï - у 20 разiв. Уперше за 4 роки темпи шфляцп виявилися нижчими вщ тем-пiв зростання грошовоï маси, що свiдчило про послаблення грошових очжу-вань, уповшьнення об^ грошей, зростання попиту на нацюнальш грошi" [3]. Облiкова ставка протягом 1994 р. змшювалась iз 140 % до 300 % i змшюва-лась активнiше [4]. Щ дiï сприяли нагромадженню грошей.
Додатково варто зазначити, що внаслщок зниження темтв iнфляцiï по-рiвняно iз темпами зростання грошовоï маси економжа отримала надлишок грошового ресурсу. Цей ресурс у разi неможливосп знайти цiльове застосуван-ня у реальному виробнищга осiв у банках, що спричинило негативний вплив на економ^, який проявився у банкрутст 77 банкiв за перiод з 1994 до 1996 р. Протягом 1995-1996 рр. процеси зниження рiвня шфляцп та грошовоï маси вщ-бувались одночасно та планомiрно. Унаслщок цього 1996 р. було введено в обш нацiональну валюту - гривню, що також е важливим чинником стабiлiзацiï ситуацiï у банювськш сфер1 Тривала тенденцiя зниження рiвня облiковоï ставки НБУ, що станом на юнець 1997 р. вийшла на рiвень 35 %.
Першим кроком на шляху до гарантування виконання зобов'язань перед вкладниками з боку банкiв було схвалення Нацiональним банком Украïни у 1996 р. проекту положення "Про мiжбанкiвський фонд обов'язкового страху-вання вкладiв фiзичниx осiб" i його застосування iз певними змiнами в надаль
Додатковими заходами, спрямованими на протидто стагнацiï, була ви-мога щодо стимулювання Нацiональним банком Украши операцiй iз прид-бання цшних паперiв держави комерцiйними банками з метою використання ïx як забезпечення для отримання кредипв та врахування ïx обсяпв у струк-турi резервних вимог банкiв, що мало позитивний вплив на розвиток бан-ювського сектору. Що стосуеться процешв, що посилили кризовий перiод у 1998 р., то заходи протидп ïм вiдрiзнялися вiд попереднix, осюльки й джере-ла ïx виникнення були шшими. Основним шдикатором кризи було с^мке
знещнення нацюнально! валюти, причому девальвацiя гривнi у цей перюд становила близько 80 %. Наслщок - панiка i переорiентацiя заощаджень iз гривнi в шоземну валюту.
Надходження валюти в економжу для забезпечення валютних резервiв НБУ вiдбувалось через розмiщення обл^ацш внутршньо! державно! позики (ОВДП) iз залученням до ринку цiнних паперiв коштiв нерезидентiв. За на-ростаючим тдсумком у третьому кварталi 1998 р. частка ОВДП, якою воло-дiв НБУ, становила 70,5 %, а частка нерезиденпв - 7,8 %. Для порiвняння зазначимо, що за пiдсумками першого пiврiччя 1997 р. нерезиденти володши 52 % ушх випущених ОВДП. Криза л^щносл боргових зобов'язань, вилу-чення шоземними iнвесторами коштiв з ринку щнних паперiв Укра!ни приз-вели до обмеження пропозицп валюти ^ як наслiдок, знецiнення гривнi. Це спричинило зростання облжово! ставки з 35 % у кшщ 1997 р. до 82 % в ана-лопчний перiод 1998 р. Унаслщок цього зросли ставки за кредити, бiльшiсть яких - це короткостроковi кредити на термiн до одного мюяця, майже до 86 %. Це викликало зменшення обсяпв виданих кредитiв i зростання депо-зитних ставок.
Щодо девальвацiйних процесiв, що призвели у серпш 1998 р. до знещнення гривш майже втрич^ то засобом протидп цьому процесу слугувала активна позицiя НБУ на мiжбанкiвському валютному ринку, що була спрямова-на радше не на вщновлення позицiй гривнi, а на запоб^ання поглибленню де-вальвацшних процесiв. Це досягалося збiльшенням пропозицп валюти з валютних резервiв НБУ, що спричинило !х зниження приблизно у 2,5 раза до вересня 1998 р. Така полггика мае короткочасний позитивний вплив на ситу-ащю i не забезпечена ресурсом для довгострокового застосування.
Знещнення нацюнально! грошово! одинищ зумовило скорочення валютних резервiв, якi використовували для тдтримання курсу. Постало пи-тання про !х наповнення. Але зовшшньоторговельне сальдо Укра!ни було вщ'емним i у 1997 р. було скасовано вимогу щодо продажу 50 % валютного виторгу експортерами, унаслщок чого джерела поповнення резервiв були об-меженi. "Керiвництво МВФ у вересш 1998 р. ухвалило ршення про поступо-ве кредитування Укра!ни в обсязi 2,2 млрд доларiв США. Цю ж динамiку продовжив Свгговий банк i Свропейський Союз" [1, с. 49]. Паралельно було вщновлено вимогу щодо продажу частини валютних надходжень суб'ектами господарювання, отриманих вщ зовнiшньоекономiчноl дiяльностi, та проводилось активне розмщення боргових о&тгацш на зовнiшньому ринку. Цi заходи сприяли вiдновленню валютних резервiв НБУ.
Додатково було збiльшено обсяг дохщносп за ОВДП, щоб вщновити зацiкавленiсть iнвесторiв на ринку щнних паперiв, та проведено реструктури-защю заборгованостi з боку держави.
1з зростанням дефiциту державного бюджету уряд намагався боротися шляхом стимулювання виробництва. Але факт перебування 50 % економжи в "тш", бартерна форма розрахунюв чи розрахунки векселями, як забезпечу-вали цивiлiзованi взаемини на ринку мiж суб'ектами господарювання i були механiзмом, спрямованим на скорочення деблорсько! та кредиторсько! за-
боргованостi в розрахунках, не стимулювали ïï розвитку. Ц процеси запобь гали скороченню виробництва i сприяли утримуванню його на визначеному рiвнi, але в жодному разi не слугували прогресу в його розвитку.
Паралельно НБУ проводить полггаку зниження облiковоï ставки, що мало активiзувати ринок кредитних ресурив i збiльшити кiлькiсть запозичень суб'ектами господарювання. Унаслщок цього мав знизитися рiвень дебгторсь-коï та кредиторсь^ заборгованостi в розрахунках мiж ними, а реальний сектор економжи - наповнитися коштами для розвитку виробництва. В абсо-лютних величинах цей процес варто вщобразити, починаючи з 2000 р. по 2003 рж включно, бо облжова ставка знизилась з 27 % до 7 %, тобто майже в чотири рази, а середньозважена ставка комерцшних банюв за кредитами для суб'еклв господарювання - з 37,2 % до 18 % вщповщно, тобто бшьш нiж у два рази [4]. Запроваджений монетарний захщ дав позитивний непропор-цшний ефект i стимулював лише короткостроковi позики, оскiльки для дов-гих грошей ставка залишалася надто високою i непосильною для рентабель-носп виробничих пiдприемств. Цi кроки супроводжувалися вимогою регулятора "до 1 шчня 2000 р. сформувати каттал банку на рiвнi, не нижчому як три мiльйони евро" [1, с. 50].
До стабЫзацшних заxодiв варто вiднести Указ Президента Украши "Про заходи щодо змiцнення банювсь^ системи Украïни та пiдвищення ïï ролi у процесах економiчниx перетворень" вiд 14.07.2000 р., № 891/2000 [7], який у надалi отримав продовження у Закон Украïни "Про Фонд гарантуван-ня вкладiв фiзичниx осiб" вiд 20.09.2001 р., № 2740-III [8]. Це дало змогу вщ-новити довiру вкладникiв до банювсь^ системи Украïни, якi обмежили ïï ресурсне наповнення в перюд 1998 р.
З метою протистояння негативним факторам, що спонукають кризовi явища в робот банювсь^ системи, спричинен невиваженою економiчною полiтикою влади, варто проводити реформування пiдприемств та уникати низькопродуктивних державних витрат шляхом бюджетного фшансування [9]. Це дасть змогу запоб^ати незбалансованостi бюджету, дефщит якого по-гашуеться прямими кредитами НБУ.
У перiод 2004 р. полиичш баталiï, що трансформувалися в економiчнi процеси, iнiцiювали дисбаланс банювсь^ системи, який перетворився на "депозитну лихоманку". Основна причина - полггачна - "помаранчева рево-лющя". Спекуляцiï на валютному ринку, посилеш передвиборними прези-дентськими перегонами, спровокували ажiотаж навколо доларiв США. ïx не-можливо було придбати в гопвковш формi, що спричинило зростання ïx вар-тостi, тобто знецшення гривнi. Внаслiдок цього вкладники почали масово розривати депозитш договори i вимагати повернення кошпв iз банюв. 1з ци-ми процесами боролись двома шляхами. З одного боку, НБУ проводив ва-лютш штервенцп на мiжбанкiвському валютному ринку з метою зупинити знецшення нацiональноï валюти, по-перше, а по-друге, в державу масово ввозили гопвкову шоземну валюту, яка реалiзовувалась через комерцiйнi банки, таю, як ВАТ "Кредобанк", банк "Фшанси та Кредит" тощо шляхом продажу через каси ïxmx вщдшень iз дотриманням внутрiшнix застережень
щодо обсягу продажу на одну особу за день. НБУ передбачив, що уповнова-жеш банки можуть здiйснювати одноразовий продаж сво!м клiентам гопвко-во! шоземно! валюти на суму, що перевищуе 1000,00 дол. США або !! е^ва-лента в шшш iноземнiй валюта, а також безгопвково! шоземно! валюти сумою, що перевищуе 50000,00 дол. США або !! е^валента в шшш шоземнш валюп, виключно на пiдставi письмового дозволу керiвника банку (або упов-новажено! ним особи) iз обов'язковим забезпеченням посиленого фшансово-го монiторингу за зазначеними операщями [10]. Такi застереження вводили з метою не допустити закупiвлi спекулянтами готiвки у великих обсягах для перепродажу. Отже, попереднi заходи варто узагальнити з погляду роботи над збшьшенням пропозици шоземно! валюти на ринку. З шшого боку, НБУ тшов на неординарний та радикальний крок, а саме на пiдставi Постанови правлшня НБУ вщ 30.11.2004 р., № 576 ввiв обмеження на видавання депо-зитних кошпв шляхом заборони на дострокове розiрвання депозитних дого-ворiв. О^м того нею визначались умови отримання стабЫзацшного кредиту у раз^ якщо банки не можуть отримати кредити через тендери та кредити овернайт термшом до одного року зi сплатою не менше 15 % рiчних обсягом до 50 % вщ регулятивного катталу банку i не бiльше, шж 50 % вiд вартостi наданого банком забезпечення [10]. Цим же документом передбачалося, що з 30.11.2004 р. обл^ацп внутршньо! державно! позики, випущеш для погашен -ня протермшовано! заборгованостi з податку на додану вартiсть, приймають-ся для забезпечення кредипв рефiнансування обсягом до 100 % !х балансово! вартостi [10]. Подекуди було введено тимчасову адмшстращю, пiд час роботи яко! обмежуються вимоги кредиторiв на перюд до 6 мiсяцiв. Цей крок фактично обмежив населенню доступ до сво!х заощаджень i цим самим "вщ-рiзав" !х вiд ресурсу, який був би спрямований на посилення ажютажу довко-ла шоземно! валюти. Тобто, iншими словами, НБУ обмежив попит на не!.
Ва щ заходи, завдяки одночасному !х застосуванню, до завершения президентських перегошв та оголошення остаточних результатiв голосування дали змогу утримати банкiвську систему вщ руйнацil. "Цей випадок де-монструе нам величезну залежнiсть банювсько! галузi вiд ресурсного потенцi-алу всерединi кра!ни i можливих пашчних настро!в населення у зв'язку iз нес-табiльною полiтичною ситуацiею, що е одним iз факгорiв дисбалансу системи" [1, с. 49]. 1стотних збиткiв на пiку зростання дохщносп фiнансових установ зазнала банкiвська система свпу загалом i Укра!ни зокрема 2008 р. Щ втрати у нацюнальнш банкiвськiй сферi були спровоковаш внаслiдок ланцюгово! реак-цil тд впливом свiтовоl фiнансовоl кризи. В Украш !! початок ототожнюють iз початком рейдерсько! атаки в шформацшному полi на ЗАТ "Промiнвес-тбанк". Унаслiдок цього було спровоковано повернення заощаджень вкладни-ками iз банювсько! системи, що обмежувало !! ресурсне наповнення.
На початку кризового перюду НБУ обрав вичiкувальну позицiю, що не сприяло активнiй протидil кризовим процесам в економщ держави. Це пов'язано iз вивченням причин негативних процешв у краlнi й обранням найважливших методiв протидil. Спочатку було застосовано мехашзм рефi-нансування з метою наповнення ресурсами елеменпв системи. Щ кошти, не
без вщома керiвництва НБУ, було спрямовано на спекуляцп на валютному ринку i ïx переводили у вшьно конвертовану валюту. Це спричинилося до того, що у "грудн минулого р. вiдбувся перший потужний стрибок курсу дола-ра з 7,4-7,6 грн/дол. вiн майже досяг 10 грн/дол." [11]. Отже, засобом протидп повинен слугувати контроль за рефшансуванням. А спекулятивнi операцiï де-факто не можуть вiдбуватись без вщома чиновникiв НБУ, якi, за повщомлен-ням прем'ер-мiнiстра Ю. Тимошенко, отримували вiдкати вiд 3 до 7 % вщ су-ми кредиту [11]. Тому цей крок дiевий лише за умови контролю за викорис-танням отриманих кошпв.
Для боротьби iз наслiдками кризи в цей перюд вживали вiдповiдниx заxодiв, що враховували причини ïï виникнення. Як зашб боротьби iз вилу-ченням лiквiдниx активiв iз банювсь^ системи через повернення вкладiв населення запроваджували заходи, тотожнi заходам попереднього перюду, тобто обмежували таку можливiсть через введення тимчасових адмшютрацш та заборону комерцiйним банкам проводити дострокове розiрвання депозитних договорiв.
Реальним заходом протидiï було обмеження на дострокове розiрвання депозитних договорiв на пiдставi постанови правлiння Нащонального банку Украïни вiд 11.10.2008 р., № 319 "Про додатковi заходи щодо дiяльностi бан-кiв". Зпдно з п. 2.5 цiеï постанови, для комерцшних банюв встановлено необ-хщнють "проводити з метою недопущения дострокового зняття коштiв роз'яснювальну роботу зi своïми клiентами" [12]. Спираючись на не^ банки не повертали депозитнi кошти за бажанням вкладниюв, що спричинило неза-доволення кшенпв, осюльки у формулюваннi не вказувалась пряма заборона на дострокове розiрвання договору, що передбачалось в умовах депозитного договору. Цей крок виправданий, але мав би бути застосований для захисту системи рашше. Як i рашше, на перших етапах НБУ вводив тимчасовi адмь нютрацп для стабiлiзацiï ситуацiï в окремих фшансових установах, цим самим запроваджуючи мораторiй на задоволення вимог кредиторiв на визначе-ний законодавством термш, що становить 6 мюящв. Подекуди цей термiн продовжували ще на 6 мюящв, що не викликало оптимiзму вкладникiв. Хоча щ фактори, окрiм економiчноï доцiльностi, мали i вади, зокрема посилення пашки серед вкладниюв, осюльки кiлькiсть банюв, у яких працювали тимча-совi адмiнiстрацiï, зростала. Тож не вшм банкам iз "проблемних" вдалося вщ-новити своï позицiï на ринку. Про це свщчить те, що на юнець 2010 р. у стадп лiквiдацiï перебували 18 банюв, а станом на 01.03.2011 р. тимчасовi адмшю-трацiï працювали в шести банках [5]. Додатково варто наголосити, що зпдно з постановою правлшня НБУ вщ 29.09.2009 р., № 569 "Про затвердження Змш до Положення про застосування Нащональним банком Украши заxодiв впливу за порушення банювського законодавства", НБУ зобов'язаний призна-чати тимчасову адмiнiстрацiю банку в разi недотримання ним нормативу адекватносп регулятивного капiталу/платоспроможностi, установленого Нащональним банком, i зниження його до значення нижчого, шж 7 % [13]. По-передне значення цього показника становило 10 %. Це зроблено з метою уникнення масового введення тимчасових адмшютрацш, i як наслщок - по-
силення пашки, оскiльки попереднього значення цього показника не дотри-мувалася значна кшьюсть банкiв.
Левова частка активiв комерцшного банку була спрямована на форму -вання резерву, що iстотно обмежило його роботу у вкрай важкий ресурсного голоду. Тому НБУ знизив нормативш показники, спрямоваш на забезпечення стшкосп системи загалом, щоб надати !! структурним одиницям маневренос-т i пiдвищити номiнально !х лжвщшсть.
Тодi дався взнаки валютний ризик, шкгая вiдсутностi якого зумовила за перюд з 2004 р. до 2008 р. зростання кредитного портфеля комерцшних банюв в iноземнiй валють Засобом протидп валютному стрибку, якого не врахували позичальники, що отримували кредити в iноземнiй валютi, було запровадження НБУ валютних аукцюшв. На них позичальники, що мали за-боргованiсть за кредитами в шоземнш валютi, мали змогу придбати необхщ-ну кiлькiсть валюти i спрямувати !! на погашення заборгованостi за кредитом та вщсотюв за курсом, нижчим вщ комерцiйного, встановленим у каш комерцшного банку. Це давало змогу знизити навантаження на позичальника. Але цей захщ, запроваджений постановою правлшня НБУ вщ 29.12.2008 р., № 469 "Про запровадження Нацюнальним банком Укра!ни валютних аукщ-онiв", застосовувався лише впродовж чотирьох мюящв пiсля виникнення значних курсових змiн. Комерцiйнi банки розраховували, що валютне зростання не матиме ютотного впливу на платоспроможнiсть позичальниюв, ос-кiльки у короткостроковiй перспективi не прогнозували зростання курсу до-лара США та евро на 30 %. Однак сподiвання не справдились. Це змушувало кредиторiв гга на поступки боржникам iз застосуванням шдивщуального тд-ходу до кожного i пропонувати окремi заходи реструктуризацп заборгованос-тi: збiльшення термiну кредитування, зниження вщсотково! ставки, "кредитнi кашкули", добровiльну реалiзацiю заставленого майна за спшьною згодою кредитора i боржника, переведення валютного кредиту у гривневий шляхом видавання нового кредиту, зм^ графжа погашення iз перенесенням плате -жiв на пiзнiший час, продаж боргу шшому кредитору тощо. Щ заходи давали змогу знизити обсяги прострочено! заборгованосп, унаслiдок чого вившьня-лись сформованi резерви за попереднш перiод, i пiдвищити лiквiднiсть комерцшного банку.
Окремим шструментом боротьби iз протермiнованою заборгованiстю, що утворилась унаслщок зростання курсу iноземноl валюти, була робота iз проблемними активами. Вона зводилась до !! погашення за рахунок звернен-ня стягнення на забезпечення за кредитними операщями. Щ процеси доволi довготривалi i ресурсовитратнi, тому в процесi стягнення, зазвичай, банк iз позичальником доходили компромюу, i реалiзацiя майна проводилась за взаемною згодою i за максимально адекватною вартютю без урахування вит-рат на послуги Державно! виконавчо! служби. При цьому позичальникам було скасовано повшстю або частково штрафш санкцil, що i робило цей процес взаемовигiдним для обох сторш.
Унаслiдок ажiотажного зростання за останш роки вартостi нерухомос-тi, що зумовило невиправдано висою цiни, вiдбулось рiзке !! знецшення, яке
посилилось зростанням пропозицп неруxомостi, що реалiзовувалась комер-цiйними банками. Такий спад вартосп неруxомостi зупинив розвиток будь вельноï галузi. Уряд розробив програму тдтримки будiвельноï галузi шляхом дотування завершення будiвельниx робiт на об'ектах, що не потребували значних ресуршв. Однак цей захщ не мав стимулювального ефекту для галу-зi. Такий розвиток подш до припинення спаду цш на неруxомiсть стримував процес вщновлення кредитування комерцiйними банками, осюльки важко було правильно визначити вартють застави i розмiр кредиту зпдно з внутршш-ми вимогами. Активно протидiяти цьому можна лише шляхом вщновлення купiвельноï спроможностi громадян. Але цей важiль важко регулювати, вiн перебувае "в тiнi". Цей процес фактично до юнця не припинився i дош, хоча ютотно знизилися темпи спаду вартостi нерухомосп. У зв'язку з цим основн гравцi на ринку кредитування, що в основному представлен iноземним кат-талом у статутному фонд^ вщновили роботу в цьому напрямi у другш поло-винi 2010 р. Цей крок неютотно пожвавив ринок.
Щодо полiтичноï складовоï у ^roi 2008 р. варто зазначити, що вона не е основою ïï виникнення, хоча й мала вагомий вплив на процес стагнацп. У процес подолання наслщюв кризи неофщшний початок передвиборноï президентсь^ кампанiï спонукав державнi iнститути за рахунок адмшстра-тивного ресурсу сфокусуватись на шдтримщ певних кандидатiв i перенести боротьбу iз наслiдками кризи на другий план, що призвело до зволжання iз вжиттям заxодiв iз подолання наслщюв фiнансовоï кризи.
На загальний економiчний стан Украïни i динашку показникiв окре-мих пiдприемств свггова фiнансова криза вплинула i зовш, що вилилося в об-меження експорту (прямо пов'язане зi спадом промислового виробництва за кордоном) та спад внутршнього виробництва, унаслщок чого обмежилось надходження валютного виторгу в Укра^. Щоб подолати цей фактор кризи, уряд впроваджував окремi галузевi дотацiï, наприклад, зниження вартостi енергоноспв для пiдприемств - експортерiв продукцп металургiйноï промис-ловостi, що мало спонукати вiдновлення обсягiв ïx виробництва до попе-реднього рiвня. На банювськш системi це позначилось зниженням обсягу пропозицiï валюти на мiжбанкiвськiй валютнiй бiржi, зростанням неплатежiв за борговими зобов'язаннями тощо. Окремим комерцшним банками доводилось погоджуватися iз процесом санацiï окремих позичальникiв з метою збе-реження платоспроможностi. Хоча фактично вщновленню промислового виробництва i зростанню експорту сприяло зростання попиту на продукщю ук-рашсь^ промисловостi за кордоном. На цей чинник ш НБУ, нi комерцшш банки в Украïнi прямого впливу не мали.
Для кредитування споживчих потреб населення, що зумовило тд час валютних перепадiв основну частину портфеля проблемних активiв, комер-цшш банки застосували стратегiю позик стабшьному сегменту позичальни-кiв, а саме кшентам сегментiв SME та CORP. Кожен банк проводить сегмен-тащю клiентiв на власний розсуд, але пiд цими клiентами варто розумгга всix позичальникiв вiд фiзичниx ошб - пiдприемцiв до великих промислових ri-гантiв, тобто клiентiв, яю, отримуючи позиченi кошти, вкладають ïx у розви-
ток власного бiзнесу з метою генерування прибутку. Цей сегмент зарекомен-дував себе стресостшким у кризовий перiод, але у зв'язку з обмеженням кут-вельно! спроможностi населення вiдчув потребу в кредитних ресурсах. Тобто обрана за основу стратепя комерцшного банку з орiентиром на кредитування бiзнесу спонукала його розвиток i переорiентацiю роботи з позичальником. З попередньо! схеми роботи, орiентованоl на кредитування споживчих потреб населення, яке, купуючи готовий товар, мае стимулювати розвиток його ви-робництва, система переорiентувалась на роботу у зворотному напрямi кредитування бiзнесу, який генеруе прибуток i виготовляе продукт для ринку, спонукае до систематичностi виплати зарплат, отримання яких сприяе вщ-новленню кутвельно! спроможностi. Така схема мае довший життевий цикл обиу грошей, але у разi !! застосування знижуються ризики платоспромож-ност за зобов'язаннями перед кредиторами. Переорiентацiя кредитування на iншi сегменти позичальниюв дае змогу диверсифiкувати кредитний портфель, унаслщок чого знижуеться стутнь ризику портфеля загалом.
До окремих фшансових установ було застосовано мехашзм оздоров-лення шляхом ре капiталiзацil, наприклад до "Укргазбанку", "Родовiд Банку" i банку "Ки!в". Цей мехашзм мав сприяти вiдновленню довiри вкладниюв до фшансово! установи. Проте цього не сталося. Такi фiнансовi установи для держави е додатковим баластом i утримувати !х за державш кошти недоцшь-но. Наступним кроком у цьому напрямi мае стати !х продаж приватним швес-торам для здшснення банювсько! дiяльностi на засадах конкуренцп.
Висновки. Зважаючи на потенщал розвитку банювсько! системи Ук-ра!ни, потрiбно зазначити, що вжил з метою подолання стагнацп в !! розвитку заходи i з боку НБУ, i з боку комерцшних банкiв були виправданими та давали економiчний ефект в короткостроковому перiодi. Це прийнятно, бо на макрорiвнi необхiдно враховувати величезну кiлькiсть чинникiв, що вплива-ють на процеси, зокрема й таю мшлив^ як полгтичш.
Визначенi чотири критичш перiоди в розвитку банювсько! системи варто згрупувати по два, вщповщно до економiчних чи полличних передумов посилення стагнацiйних процесiв. Першi два, а саме 1992-1993 рр. та 1998 р., маючи у сво!й основi економiчне пiдrрунтя, отримали у процеш боротьби iз наслщками концентрацiю на економiчнiй складовiй процесу. Наступш два пе-рiоди - 2004 р. та 2008-2009 рр., з яких перший спровокований полгшчною складовою, помноженою на спекуляцп на валютному ринку, а другий, маючи економiчну основу, почав посилюватися через полиичне протистояння, - виз-начили невщкладною роботу всiх державних установ на результат прези-дентсько! кампанп, а лише потiм - на боротьбу iз прогресуючими наслiдками, викликаними зовнiшнiми чинниками, якi були посилеш внутрiшнiм високим рiвнем залежностi та низьким рiвнем захисту економiки загалом.
Якщо визначати на макроекономiчному рiвнi роботу у процесi стагна-цп, то слiд мати на увазi, що Укра!на економiчно залежна вщ експорто-орiентованих галузей, таких, як металурпя, хiмiчна промисловiсть тощо. Вони генерують вагомий потж надходження валюти у державу. I навпаки, збшьшення обсягiв iмпорту через зростання кутвельно! спроможносп насе-
лення, зумовлене кредитуванням споживчих потреб, призводить до виведен-ня валюти з економжи, знецшення власноï нацiональноï валюти та посилення дисбалансу системи.
На пiдставi проведеного аналiзу заxодiв боротьби iз наслiдками кризових перiодiв робимо висновок про те, що немае окремого однозначного i найбшьш продуктивного засобу боротьби. Лише застосування комплексу шструменпв для запоб^ання i протидп ïx наслщкам дае змогу досягнути максимального результату, причому реалiзацiя ïx на практищ може тривати довго через необхщшсть приведення ïx у вщповщшсть до вимог законодав-ства та у зв'язку iз зростаючим ïx впливом на розвиток системи в часовому перюд^ Це доводить необхщшсть заxодiв невiдкладноï протидiï з метою об-меження ïx впливу на локальному рiвнi. Максимально ефективними кроками, спрямованими на усунення наслщюв кризових перiодiв, що спонукали стагнащю, iз впроваджених були:
• законодавче регулювання ведення банкiвського бiзнесу пiд час переходу до ринковоï економiки;
• пiдтримка роботи стратепчних тдприемств державноï форми власностi шляхом субсидування та надання державних дотащiй;
• введення в оби1 нащiональноï валюти - гривнi;
• поетапне зниження рiвня облiковоï ставки;
• зростання пропозицп валюти з валютних резервiв НБУ через iнтервенцiï на мiжбанкiвському валютному ринку;
• залучення iноземниx кредита;
• вимога продажу частини валютних надходжень суб'ектами господарювання, що отриманi вiд зовншньоекон^чнл дiяльностi;
• заходи стимулювання виробництва в середин краïни спрямованi на скорочення дебггорсьюл та кредиторсьюл заборгованостi в розрахунках;
• створення Фонду гарантування вкладiв фiзичниx оиб;
• обмеження дострокового розiрвання депозитних договорш;
• введення тимчасових адмшютрацш, унаслщок чого обмежуеться задоволен-ня вимог кредиторш;
• застосування механзму рефiнансування фiнансовиx установ;
• запровадження валютних аукцiонiв для задоволення потреб позичальниюв комерщiйниx банкiв у валюта, що спрямовуеться на погашення кредиторсьюл заборгованостi;
• переорiентащiя кредитування iз споживчих потреб на розвиток виробництва та шш^
1з розвитком банювсь^ галузi в Украïнi розширюеться й обсяг захо-дiв реагування на протидт наслiдкам кризових перiодiв. Але учасникам ринку одноособово i державному регуляторовi як основi системи варто вживати заxодiв для запобшання виникненню кризових явищ у робот системи. Сьогоднi в основу цих заxодiв мае бути покладено переорiентацiю системи в напрямi стратегiï, яка спрямовувалась би на розвиток виробництва i посилення позицш бiзнесу в Украïнi. Це дасть змогу диверсиф^вати кредитний портфель, орiентований на задоволення споживчих потреб i посилить позицп банку в частит залежносп вiд позичальникiв, унаслiдок чого вщбудеться послаблення позицiï боржникiв - фiзичниx осiб. Згодом зросте ïx дохщшсть та покращиться платоспроможнiсть.
Л1тература
1. Римар М.В. Бангавська система Украши: процес становлення i проблеми розвитку / М.В. Римар, А.Р. Тушницький // Вiсник Нацiонального унiверситету '^bBÎBCbra полiтехнiка".
- Сер.: Економiчнi науки. - Львiв : Вид-во НУ '^bBiBCbra полiтехнiка. - 2010. - № 648. - С. -47-51.
2. Сохань П. Становлення банювсько'' системи Украши / П. Сохань // Бангавська справа.
- 2006. - № 3. - С. 34-46.
3. Нащональний Банк i грошово-кредитна поштика : пщручник. - Ч. 1 / за ред. д-ра екон. наук, професора А.М. Мороза та к. екон. наук, доц. М.Ф. Пуховюно''. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/books/_book-18.htm.
4. Щетишн А.1. Грошi та кредит : тдручник / А.1. Щетишн. - К. : Центр навч. л^-ри, 2005. - 429 с. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.pidruchniki.com.ua/10290228/ fi-nansi/groshovo-kreditna_politika_natsionalnogo_banku_ukrayini.
5. Формування вартосп кредита у кра'нах з перехiдною економiкою та вплив на не'' об-лiковоï ставки: 1нформацшно-аналггичш матерiали // Рiчний звгг Нацiонального банку Украши за 1993 рж. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua.
6. Постанова Верховноï Ради Украши "Про доповщь Президента Украши "Про основш засади екож^чно'' та соцiальноï полiтики". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=216 %2F94-%E2 %F0
7. Указ Президента Украши "Про заходи щодо змщнення банкiвськоï системи Украïни та пщвищення ïï ролi у процесах економiчних перетворень" вiд 14.07.2000 р., № 891/2000 // Офщшний Вюник Украши. - 2000. - № 29 (вщ 04.08.2000 р).
8. Закон Украши "Про Фонд гарантування вкладiв фiзичних осiб" вiд 20.09.2001 р., № 2740-Ш (зi змшами та доповненнями) // Вiдомостi Верховно'' Ради. - 2002. - № 5. - Ст. 30.
9. Бшдай В. Чи може повторитися економiчна криза 1998 р.? / В. Бшдай, А. Блiнов, О. Блiнов // Контракти. - 2003. - № 35 (вщ 01.09.2003 р). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.icps.com.ua/files/articles/31/26/nl_ukr_20030915_0199.pdf.
10. Постанова правлшня Нащонального банку Украши вщ 30.11.2004 р., № 576 "Про до-дагжж заходи щодо дiяльностi бангав". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.za-kon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=v0576500-04.
11. Рекашташзащя банкiв може перетворитися на наймасштабшшу аферу? / 1нформа-цiйне агентство УН1АН. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.unian.net/ ukr/news/news-311548.html
12. Постанова правлiння Нащонального банку Украши вщ 11.10.2008 р., № 319 "Про до-дагжж заходи щодо дiяльностi банкiв". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. za-kon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=v0319500-08.
13. Постанова правлшня Нащонального банку Украши вщ 29.09.2009 р., № 569 "Про зат-вердження Змiн до Положення про застосування Нацiональним банком Украши заходiв впливу за порушення банювського законодавства". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.za-kon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=z1101-09&fpage=1&text=7&x=10&y=10.
Тушницкий А.Р. Стабилизационные меры в банковской системе: анализ и эффективность применения
Приведены основные факторы, которые повлекли стагнацию в развитии банковской системы, меры противодействия в борьбе с ее последствиями и стабилизационные шаги руководства государства и коммерческих банков в направлении развития банковской деятельности, дана оценка примененным мерам с точки зрения их эффективности и выделен комплекс эффективных первоочередных действий.
Ключевые слова: финансовый кризис, стабилизационные меры, коммерческие банки, банковская система, Национальный банк Украины.
Tushnytskyy A.R. Stabilization measures in the banking system: analysis and application efficiency
The basic factors that led to stagnation in the development of the banking system, counter-measures to combat its effects and stabilization step guide state and commercial
banks in the direction of banking activities, this assessment measures used in terms of their effectiveness and specifically mentioned complex effective immediate action.
Keywords: financial crisis, stabilization measures, commercial banks, the banking system, the National Bank of Ukraine.
УДК 336.[76+742] Доц. Л.М. Чиж, канд. екон. наук -
Львгвський НУ ÏM. 1вана Франка
РИНОК ЗОЛОТИХ МОНЕТ: ЕВОЛЮЦ1Я ТА ОСОБЛИВОСТ1 ФУНКЦ1ОНУВАННЯ
Дослщжено сутшсть ринку золота та ринку золотих монет. Вивчено еволющю та юторичш особливост розвитку ринку монет. Виокремлено переваги золотих монет порiвняно зi зливками. Проаналiзовано основш види тезаврацшних монет.
Ключовг слова: ринок, ринок золота, ринок золотих монет, золото, золота моне-ти, золота зливки.
Монети, що випускають центральш банки рiзниx краш свиу, е хорошим вкладенням катталу, не менш виправданим, шж у золото. Але, на жаль, не в Украш. Проблема в тому, що ринок монет у нашш краш вщсутнш як такий. Особливо це стосуеться тих монет, яю е рщюсними, колекцiйними. Тому, щоб вкладення в нумiзматику приносили прибуток, треба як мшмум розбиратися в цiнностi ^ï або iншоï монети, i стежити за попитом на дорого-цшш метали.
Проблематикою дослiдження ринку золотих монет займалися як ви-чизнян та i зарубiжнi вченi, зокрема: А. Азрилiан, Ю. Блащук, А. Вшьямсон, Г. Вознюк, А. Загороднш, А. Захаров, О. Матлинг, Р. Скотт. Однак i дос за-лишаються маловивченими еволюцiя, сутнiсть та особливосл функцюнуван-ня ринку золотих монет.
Метою роботи е вивчення еволюцп ринку золотих монет, сутносп та основних засад функцюнування.
Для досягнення цiеï мети поставлено таю основш завдання:
• дослдати сутшсть ринку золота та ринку золотих монет;
• вивчити еволюцта та юторичш особливоста розвитку ринку монет;
• виокремити переваги золотих монет порiвняно зi зливками;
• проанатзувати основнi види тезавращiйниx монет.
Як економiчна категорiя поняття "ринок" вщображае сутнiсть еконо-мiчниx вiдносин, що виникають мiж суб'ектами економiчноï системи (вироб-никами i покупцями) з приводу обм^ результатами i умовами (факторами) виробництва. Для проведення нашого аналiзу ринок необхщно подiлити на ринок реальних товарiв i фшансовий ринок.
Ринок реальних товаргв - це сшвробиництво людей один з одним, призначених для того, щоб звести разом з комерцшною метою продавщв та покупщв, а також надати можливють першим продати, другим - купити ре-альний товар. Фтансовий ринок - це певна сукупшсть економiчниx вiдносин з приводу оргашзацп i купiвлi-продажу вiльниx грошових коштiв та ïx перет-ворення на грошовий капiтал [1, с. 6]. На наш погляд, фшансовий ринок мае охоплювати: ринок капiталiв (швестицшний ринок), ринок кредитiв, ринок
