CC BY
19УДК 336.011
Чорна О.М., к.е.н., доцент, ДонНУ Баранова К.В., студентка, ДонНУ
КОНЦЕПТУАЛЬШ П1ДХОДИ ДО РОЗВИТКУ Ф1НАНС1В ДОМАШШ1Х ГОСПОДАРСТВ В ЕКОШОМ1Ц1 УКРА1ШИ
В статп узагальнеш специф1чш риси фшанив домогосподарств як специф1чно1 ланки фшансово' системи Укра1ни, визначено роль фшаншв домогосподарств у нацюнальнш економщ Укра'ни. На основ! цього була запропонована авторська концепщя мехашзму фшаншв домогосподарств в умовах розвитку вггчизняно! еконо-мжи, що сприятиме перетворенню сучасного домогосподарства в активного та впливового суб'екта фшанив.
Ключовi слова: домашне господарство, фшанси домашшх господарств, сукупш доходи 1 витрати домогосподарств, внутршш та зовшшш грошов! потоки домогосподарств, фшансовий потенщал домогосподарств, сощальна стратифжащя суспшьства.
ВСТУП
Останшми роками у фшансовш систем! Укра'ни загалом 1 у сфер! фшанив домашшх господарств зокрема вщбулися системш змши, що позначилися на вшх верствах населення. На тт певних позитивних зрушень, посилюються негативш тенденцп функцюнування фшанив впчизняних домогосподарств, таю, як низька дшо-ва 1 швестицшна актившсть, зниження реальних доход1в, змши в структур! витрат (за даними Державного ко-мгтету статистики Укра'ни у I квартал! 2011 року частка витрат на продукта харчування (включаючи харчуван-ня поза домом) склала 52,9% [1]). Вщтак, особливо' актуальносп та практично' значущост набувае визначення проблематики фшаншв домогосподарств в умовах подолання наслщюв системно' кризи, а також окреслення комплексу перспективних напрямюв 1 мехашзм1в розвитку домогосподарств.
Р1зш аспекти функцюнування фшанив домогосподарств стали предметом дослщження таких впчизняних вчених, як Т. Юзима [2; 3; 4], С. Юрш [5], Ю. Станкевич [6], Н. Можайкша [7], С. Сюбша [8]. Однак змши у фшансовш систем! 1 фшансових вщносинах шщюють дослщження специфжи фшанив домашшх господарств у сучасних умовах та обгрунтування концепцп 1х функцюнування для визначення перспектив сталого розвитку.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАШШЯ
Загальновщомо, що розвиток цивЫзацп був 1 залишаеться розвитком людини та 11 потреб. Тшьки на початку XXI стор1ччя у впчизнянш фшансовш наущ обгрунтовано необхщнють й доцшьшсть виокремлення фшанив домогосподарств в окрему ланку у склад! фшансово' системи кра'ни. Фшанси домогосподарств е найменш дослщжуваною впчизняними 1 заруб1жними вченими-економютами сферою фшансових вщносин.
Мета даного дослщження полягае в тому, щоб, виходячи з анал1зу особливостей 1 проблематики фшаншв домогосподарств, розробити аргументовану концепщю мехашзму фшанив домогосподарств у сучасних умовах розвитку в1тчизняно1 економжи, яка сприятиме найповшшш реал!зацп та поступовому шдвищенню фшан-сового потенщалу домогосподарства 1, як наслщок, оптим1зацп фшансових вщносин у держав! в цшому.
РЕЗУЛЬТАТЫ
Серед р!зномаштних визначень поняття «домогосподарство» у сучаснш в1тчизнянш економ!чнш лггератур! бшьш повним 1 коректним серед шших, на наш погляд, е визначення С.1. Юр1я та Т.О. Юзими, на думку яких домогосподарство — це «господарство, яке складаеться з одше! або кшькох ошб, що проживають в одному житловому примщенш, дшять спшьний побут, постачають на вщповщш ринки р1зномаштш ресурси (працю, каштал, землю, шдприемницький хист) та спшьно приймають економ1чш ршення стосовно формування сво'х доход1в 1 здшснення витрат з метою задоволення власних духовних та матер1альних потреб» [5, с. 5].
У ринковш економщ домашш господарства не тшьки отримують 1 витрачають доходи, а й виступають по-стачальниками вшх ресуршв, необхщних шдприемствам 1 установам для виробництва товар1в 1 надання послуг, — земл1, пращ, кашталу, шдприемницьких зд1бностей. Вщтак, виникае необхщшсть видшяти окремий термш «фшанси домогосподарств» та дослщжувати його сутнють.
Фшанси домогосподарств е складною економ1чною категор1ею, тому доцшьно враховувати низку аспеклв 1х функцюнування в фшансовш систем! держави. За сутнютю фшанси домогосподарств е сукупнютю еконо-м1чних вщносин, у як вступають домогосподарства та 1х окрем1 учасники, щодо формування, розпод1лу й використання фонд1в грошових кошпв для шдвищення 1х добробуту. Як економ1чне явище фшанси домогосподарств вщбивають рух кошпв — внутршш та зовшшш грошов! потоки домогосподарств. За змютом фшанси домогосподарств представляють загальний обсяг фшансових ресурив, що е в 1х розпорядженн1. За формою фшанси домогосподарств у найзагальшшому вигляд1 — це доходи 1 витрати як матер1альне вираження фшансових вщносин, у яю вступають домогосподарства в процеи економ1чно1 д1яльност1. М1ж сутнютю, явищем, формою та зм1стом фшаншв домогосподарств 1снуе т1сний взаемозв'язок та певш суперечност1, як1 дають мож-лив1сть забезпечити ефективне використання фшанив домашн1х господарств для створення вщповщного р1вня соц1ально-економ1чного розвитку сусп1льства [4, с. 9-10].
Отже, фшанси домогосподарства як економ1чна категор1я е сукупнютю втшених у грошових потоках еконо-м1чних в1дносин, в як1 вступають домашш господарства в процес1 формування, розпод1лу 1 використання фонд1в грошових кошпв з метою задоволення потреб сво'х член1в, в1дтворення та розвитку людського катталу.
33
Фшанси домогосподарств вдаграють важливу роль в економщ, яка полягае в тому, що: а) шляхом розвитку фшансового стану домогосподарств i полшшення !х фшансових зв'язюв з р1зними елементами фшансово! си-стеми вiдкриваеться не тшьки перспектива економiчноl стабiльностi кра'ни, але й прискорення переходу до ринково! економжи; б) частина доходу, що залишаеться невикористаною домогосподарствами при здшсненш витрат на поточне споживання, накопичуеться i може стати потужним джерелом формування фiнансових ре-суршв держави; в) за наявностi порушень функщонування фiнансiв домогосподарств е ризик порушення функ-цiонування не лише системи фшансових iнститутiв, але й економжи в цiлому, адже домогосподарства е неза-мiнною сполучною ланкою мiж усiма елементами ще! системи; г) розвиток суспшьства в цшому тдпорядкова-ний передусiм забезпеченню штерешв громадян та 1х об'еднань; д) формування й використання фшансових ресурив населення безпосередньо пов'язане з розвитком шших складових фшансово! системи, зокрема дер-жавних фiнансiв, фiнансiв суб'екпв господарювання, а також з розвитком страхування, кредитно! та банюв-сько! систем; е) фiнанси домогосподарств забезпечують стабiльнiсть споживання в межах суспшьства, а також допомагають зберегти належнють домогосподарства до певного суспiльного класу за умов змiни його доходiв.
Останнiм часом у фiнансовiй системi Укра'ни, зокрема у сферi фшаншв домогосподарств, вiдбулися суттевi змiни, mi спричинили значний вплив на вс верстви населення. Необхщно видiлити та проаналiзувати харак-тернi особливостi ще! сфери фiнансових вiдносин у сучасних економiчних умовах.
Хоча за останш роки добробут населення Укра'ни дещо покращився, все ж таки значною залишаеться кiлькiсть бiдних громадян. Так, частка оиб з грошовими доходами, нижчими за прожитковий мшмум склала 25% вiд загально! кiлькостi населення в I кварталi 2011 року, проти 30% у I кварталi 2010 року [1]. Треба зазначити, що цей показник значно зменшився порiвняно з 2006 роком, коли вш складав 49,7% [9].
Високим в Укра'ш залишаеться рiвень концентрацп доходiв населення, який вимiрюеться за допомогою iндексу Джинi (вiдображае стутнь вiдхилення фактичного розподiлу доходiв за чисельно рiвними групами населення вщ лшп !х рiвномiрного розподiлу). Значення коефщента Джинi та децильного коефщента фондiв представленi у табл. 1. Слщ зазначити, що простежуеться певна залежнiсть мiж економiчним розвитком (показ-ником ВВП, рiвнем розвитку людського потенщалу — HDI) та диференцiацiею до-ходiв (iндексом Джинi): спостерiгаеться зни-ження iндексiв ВВП i HDI при збшьшенш розшарування насе-лення по доходах [10].
В Укра'ш iснуе значний стушнь со-
щально! стратифжацп суспшьства. Сощальна стратифiкацiя (лат. stratum — шар) — подш суспiльства на вертикально розташоваш соцiальнi групи i верстви (страти), як мають рiзний престиж, власнiсть, владу, освпу тощо. Це явище е наслщком значного нерiвностi в розподiлi ресуршв домогосподарств. Початок цього процесу припа-дае на 90-тi роки, як реакщя на новi економiчнi умови. Подальше посилення диференщацп доходiв домогосподарств зумовлено, перш за все, политикою стримування реального росту реально! заробггао! плати найманих пра-щвниюв, особливо в державному секторi економжи, перерозподiлом коштiв Пенсiйного фонду Укра'ни на ко-ристь пiльгових категорш пенсiонерiв, диференцiацiею в оплатi квалiфiкованоl та неквалiфiкованоl працi, демо-графiчними особливостями та мобiльнiстю громадян, нерiвнiстю в оплатi працi за галузями та регiонами [8, с. 26].
В умовах значного тшьового сектору, розвинуто! корупцil певна частина доходiв вiтчизняних домогосподарств формуеться за рахунок незаконних надходжень (зокрема хабарiв, подарунюв рiзного роду), а також приховано! оплати працi та пiдприемницького доходу, яю iнодi у декiлька разiв перевищують офiцiйнi доходи окремих домогосподарств. Причинами даного явища е недостатнш розвиток iнституцiйних основ ринково! економ^ в Украlнi (у тому чи^ системи ефективного контролю за доходами на вшх стадiях !х формування), а також вiдмова вщ дiевоl державно! полiтики доходiв, яка спрямована на забезпечення справедливо! ощнки робочо! сили.
За дослщженнями фахiвцiв, прихована оплата працi, якi отримують члени домогосподарств, використовують-ся бшьшою мiрою для споживання та заощадження на територil Укра!ни, в той час як прихований тдприемниць-кий дохiд вивозиться за кордон для здшснення споживчих витрат та швестування на територil iнших держав.
Досить значною е диференщащя трудових доходiв домогосподарств в територiальному вимiрi. За результатами обстеження умов життя домогосподарств у 2010 рощ загальш доходи домогосподарств у Тернопшьськш та Юровоградськш областях становили 2528,59 грн. та 2409,22 грн. вiдповiдно, в той час як даний показник в мюп Киевi склав 5171,03 грн. [11]. Таке становище зумовлюе ситуащю, коли значна частина населення (бшьшою мiрою молодь та особи середнього в^) намагаеться пере!хати на постшне мiсце проживання до Киева, де юнують реальнi можливостi для зростання заробггао! плати, створення власного бiзнесу, ви!зду закордон, бiльш швидкого кар'ерного зростання.
Розрахувавши рГзницю мГж рiвнем загальних доходГв та сукупних витрат за результатами обстеження умов життя домогосподарств за регюнами Укра!ни, треба зазначити, що найбiльша додатна рГзниця спостерiгаеться
34
Таблиця 1
Показники диференщацп та концентрацп доходГв населення Укра!ни в 2010-2011 рр. [1
yCi домогосподарства У т.ч. проживають
У мюьких поселеннях | У сiльськiй мюцевога
1ндекс Джиш
I квартал 2010 р. 0,277 0,279 0,257
I квартал 2011 р. 0,256 0,257 0,238
Сшввщношення загальних доходiв 10% найбiльш та найменш забезпеченого населення (децильний коефiцieнт фондiв), разiв
I квартал 2010 р. 6,5 6,3 5,6
I квартал 2011 р. 5,6 5,5 4,9
в м. Kиeвi (б80,9 гpн.) Дoнeцькiй (418,98 грн.) та Одecькiй oблаcтяx (318,9б гpн.). Вiд'eмним цeй пoказник e y п'яти oблаcтeй, зoкpeма, в Чepкаcькiй oбл. cyкyпнi витpати дoмoгocпoдаpcтв y 2010 poцi пepeвищyвали за-гальнi дoxoди на 54б,74 ^н. [11].
Значнoю в Укpаïнi залишаeтьcя дифepeнцiацiя витpат oкpeмиx гpyп наceлeння. Пepeважна бiльшicть race-лeння cпpямoвye ïx на пoтoчнe cпoживання, пpичoмy дoвoлi вeликoю y cтpyктypi cyкyпниx витpат e чаcтка витpат на пpoдyкти xаpчyвання та бeзалкoгoльнi raroï — y I кваpталi 2011 posy цeй пoказник в Y^rnm cклав 52,9% (pиc. 1).
За клаcифiкацieю ООН, б0% втрат ciмeй-нoгo бюджeтy на xаpчy-вання cвiдчать пpo зли-дeннicть дoмoгocпoдаp-cтва [5, c. 107], тому oз-начeна тeндeнцiя e нeбeз-пeчнoю. Стpyктypа cro-живання oднoманiтна та значнoю мipoю змiщeна в бiк тoваpiв пepшoï œ-oбxiднocтi та oбoв'язкo-виx пocлyг (oплата жит-ла та кoмyнальниx пo-cлyг, oдяг, взуття), rao-
cтepiгаeтьcя надмipнe занижeння cпoживання coцiальнo-значyщиx пocлyг, cпpoщeння cтpyктypи cпoживання нeминyчe пepeшкoджаe coцiальнo-eкoнoмiчнoмy poзвиткy cycпiльcтва.
Частки кoмyнальниx платeжiв, oплати тpанcпopтy i гостуг зв'язку, ocвiти, вiдпoчинкy, кyльтypи у ciльcькиx дoмoгocпoдаpcтваx значнo мeншi пopiвнянo зi cпoживчими витpатами мicькиx дoмашнix гocпoдаpcтв. Hecro-живчi cyкyпнi витpати (витpати, пoв'язанi з вeдeнням ocoбиcтoгo пiдcoбнoгo дoмoгocпoдаpcтва, гpoшoвy дoпo-мoгy poдичам, витpати на кутвлю нepyxoмocтi, бyдiвництвo та капiтальний peмoнт житла, на пpидбання акцiй, валюти, пpиpicт вкладiв дo банкiвcькиx уста^в, на cплатy алiмeнтiв, пoдаткiв та iншиx oбoв'язкoвиx платeжiв, cyми викopиcтаниx заoщаджeнь, пoзик та пoвepнeниx дoмoгocпoдаpcтвoм бopгiв) e значнo бiльшими у ^ль^кт дoмoгocпoдаpcтваx пopiвнянo з мюькими.
Спeцифiка фiнанciв ciльcькиx дoмoгocпoдаpcтв oбyмoвлeна вiдмiннocтями виpoбництва, cпeцифiчнoгo функ-цюнування pинкoвoгo мexанiзмy в piзниx галyзяx, poзвиткoм iнфpаcтpyктypи, дoxoдiв i втрат наceлeння. Ча^ тина виpoблeнoï opo^Rqn в ocoбиcтиx ceлянcькиx дoмoгocпoдаpcтваx peалiзyeтьcя виpoбниками cамocтiйнo на pинкаx. В данш cфepi icнyють пeвнi пpoблeми, cepeд якиx цiнoва нeeлаcтичнicть гопиту на ciльcькoгocпo-даpcькi пpoдyкти, в^юша iммoбiльнicть ciльcькoгocпoдаpcькиx pecypciв, змiна гопиту та пpoпoзицiï ^o-дyктiв чepeз тexнiчнi зpyшeння [12, c. 10].
Останшми poками в Укpаïнi дeщo зpocтаe чаcтка видаткiв дoмoгocпoдаpcтв, щo пpипадаe на oплатy пocлyг Однак бiльшoю мipoю цe пoв'язанo œ з пoлiпшeнням якocтi чи аcopтимeнтy наданиx пocлyг, а з пiдвищeнням цiн i таpифiв на ниx. Такoж xаpактepнoю тeндeнцieю ocтаннix po^ e збiльшeння питoмoï ваги тoваpiв тpивалo-гo кopиcтyвання, щo cвiдчить пpo нeзначнe, пpoтe пocтyпoвe пiдвищeння дoбpoбyтy наceлeння.
Вoднoчаc ocтаннiми poками мoжна cпocтepiгати вiднocнe пoкpащання cтpyктypи витpат дoмoгocпoдаpcтв Укpаïни: знизилаcя частка витpат на xаpчyвання на oплатy житлoвo-кoмyнальниx пocлyг, натoмicть дeщo зpoc-ли витpати на oxopoнy здopoв'я i тpанcпopт.
Спoживчi витpати дoмoгocпoдаpcтв cвiдчать пpo дифepeнцiацiю в cпoживаннi низькoпpибyткoвиx i виш-кoпpибyткoвиx ^ymx дoмoгocпoдаpcтв i пpo ïx нepацioнальнy cтpyктypy витpат. Пoпит низькoдoxoдниx дoмo-гocпoдаpcтв вiдcтаe вiд виpoбництва, а вимoги виcoкoпpибyткoвиx дoмoгocпoдаpcтв на пopядoк випepeджають yявлeння вiтчизняниx виpoбникiв пpo якicть cвoeï пpoдyкцiï. Тoмy топит виcoкoпpибyткoвиx гpyп дoмoгocпo-даpcтв ic^e пepeважнo на iмпopтнy пpoдyкцiю, щo cпpияe збepeжeнню нeбeзпeчнoï чаcтини iмпopтy в тoваpo-oбiгy. Цi явища cпoтвopюють cтpyктypy cпoживання дoмoгocпoдаpcтв [7, c. 10].
Значшэю пepeшкoдoю на шлжу poзвиткy yкpаïнcькoгo дoмoгocпoдаpcтва стала eкoнoмiчна кpиза. Гoлoвними ïï на^дками, щo пoзначилиcя на дiяльнocтi дoмoгocпoдаpcтва, cталo змeншeння piвня oплати ^ащ й oднoчаcнe зpo-cтання кшьтст! oфiцiйнo заpeecтpoваниx бeзpoбiтниx, cтав майжe нeмoжливим пpoцec oтpимання кpeдитy ж тiльки на виpoбничi, алe й cпoживчi цiлi. Hecтабiльна cитyацiя значто cтpимye пpoцec iнвecтyвання, щo нeгативнo шззна-чаeтьcя нe тiльки на пoдальшoмy poзвиткy дoмoгocпoдаpcтва, алe й нацюнальнш eкoнoмiцi в цiлoмy [б, c. 15].
В yмoваx, io cклалиcя, пepeважна бiльшicть наceлeння У^аши ycвiдoмила, щo влаcний дoбpoбyт залeжить пepeдyciм вiд cамocтiйнocтi та влаcнoï активнocтi, тoбтo здатнicть людини cтвopювати влаcний дoбpoбyт, нe cпoдiваючиcь на дoпoмoгy дepжави. Цe й ct^o oдним iз фактopiв маcoвoï тpyдoвoï мiгpацiï нашиx гpoмадян за мeжi Укpаïни.
Дo ocoбливocтeй фopмyвання фшанив дoмoгocпoдаpcтв в Укpаïнi мoжна в^тести тe, io нe чiткo œ cфop-мyвалаcя дepжавна пoлiтики в цш cфepi фiнанcoвиx вiднocин. Взагалi ця cфepа наймeншe peгламeнтoвана
зБ
ц Iншi витрати
Риc. 1. Стpyктypа cyкyпниx витpат дoмoгocпoдаpcтв У^аши в I кваpталi 2011 p. [1
Науковий вкник: Ф1мамси, банки, швестицп - 2G11 - №4
державою. Так, процес створення та використання централ1зованих грошових фонд1в знаходиться тд жорст-ким контролем держави, процес формування грошових фонд1в держави також у певнш м1р1 визначаеться державою. Натомють домашне господарство самостшно приймае р1шення щодо необхщносп та способ1в формування грошових фонд1в, 1х обсягу, часу та цш використаннт За умов ринково1 економжи держава не мае шстру-менлв прямого впливу на процес розпод1лу наявного доходу домогосподарства [13, с. 480].
Дослщивши сутшсть фшаншв домогосподарств, особливосп та проблеми 1х розвитку в сучасних умовах, доцшьним е виявлення основних шлях1в подавання негативних явищ та формування пропозицш щодо подаль-шого розвитку фшаншв домогосподарств Украши.
Управлшня фшансами домогосподарств передбачае д1яльнють члешв домашнього господарства щодо регу-лювання його вхщних та вихвдних потоюв з метою тдвищення загального добробуту члешв домогосподарства, а також д1яльшсть оргашв державно1 влади, пов'язану з впливом на процес формування доход1в та витрат домогосподарства з метою оптим1зацп та ращонал1зацп фшансових вщносин у держав1 [4, с. 336].
На сьогодш
ПРИНЦИПИ:
• Наукова обгрунтовашсть • Системшсть • Варiативнiсть • Динамiзм • Оптимальшсть Спрямованiсть на гармонiзацiю економiчних iнтересiв домогосподарств, тдприемни-
цьких структур та держави
МЕТА: найповшша реалiзацiя та пiдвищення фiнансового потенцiалу домогосподарств для вщтворення та розвитку людського капiталу
ЗАВДАННЯ
Пдвищен-
ня р1вня фшансово1 осв1ченост1
У площиш регулювання i формування доход!в домогосподарств
Подолання Зниження Створення Удоскона-
структур- розриву у передумов лення сис-
них дис- р!вн! дохо- для ефек- теми опо-
пропорцш Д!В Р!ЗНИХ тивно1 за- даткування
у доходах верств на- ИНЯТОСТ! доход!В
селення громадян
Оптим1за-ця струк-тури ви-трат
Пщвищен-ня р1вня дшово1 i швести-цшно1 активности
Розвиток шститущ-онального середови-ща функ-цiонування домогос-подарств
НАПРЯМКИ ТА МЕХАН1ЗМИ ВИР1ШЕННЯ ЗАВДАНЬ
Освггньо-шформацшш перетворення (функщону-вання державного осв1тньо-го каналу фь нансово-економ1чного спрямування, «Гаряча л1тя» для консуль-тування)
■ ? питомо! ваги доход1в вщ майна
■ ? р1вня оплати пра-Ц1
■ Оптим1зац1я процесу на-дання сощ-ально1 до-помоги та системи со-щального страхування
Ефективна зайнят1сть Гнучка по-даткова по-ттика Стимулю-вання малого й серед-нього 61зне-су
Пщвищення р1вня м1н1-мально1 за-робггно1 плати
1нвестицл в людський каттал Су6сиду-вання м1г-рацл з де-пресивних репотв
■ Пшьги на доходи вщ швестуван-ня
■ Зниження ПДВ на со-щально ва-жлив1 това-ри
■ Прогресив-не оподат-кування з урахуван-ням кшько-ст непраце-здатних члетв ро-дини
Актив1защя участ домогосподарств:
■ у кредитних вщносинах,
■ у форму-вант бю-джетних, поза6юдже-тних i стра-хових фондов;
■ у функщо-нуваннi ри-нк1в фiнан-сових по-слуг
Iнституцiйнi
перетворення
у
фшансово-кредитнш сферi та
суспiльному жига
КРИТЕРIÏ ЕКОНОМIЧНОÏ ЕФЕКТИВНОСТ1:
• зростання реальних доход1в та прибутку; • оптим1защя структури доход1в i витрат (у розр1з1 р1зних суспшьних верств); • тдвищення питомо'1 ваги швестицш в структур! вкладень в1тчизняних домогосподарств
Рис 2. Схема концепцп мехашзму фшаншв домогосподарств в економщ Украши
+
ще не сформована комплексна державна пол1тика регу-лювання фшан-с1в домогосподарств, хоча саме органи державного управлшня своею д1яльш-стю з формування економ1ч-но! та сощаль-но! пол1тики створюють пе-редумови для формування до-могосподар-ствами доход1в та напрям1в !х використання. Тому виключно важливим е створення концепцп мехашз-му фшанс1в домогосподарств в сучасних умо-вах розвитку економжи Украши, формування цшюного мехашзму державного регу-лювання фшансово! дшльносп домашшх господарств (рис. 2).
Реал1защя стратеги розвитку фшаншв домогоспо-дарств грун-туеться на таких принципах: а) наукова обгрунтовашсть
36
(фopмyвання та peалiзацiя cтpатeгiï пoвиннi базyватиcь на наyкoвo oбrpyнтoваниx мeтoдаx, пoказникаx, iнфop-мацiйнiй баз^; б) cиcтeмнicть (пepeдбачаe кoмплeкcнicть та пocлiдoвнicть здiйcнeння cтpyктypниx пepeтвo-pem); в) ваpiативнicть (вибip пiдxoдiв та динамiзм у poзpoбцi oкpeмиx yпpавлiнcькиx piшeнь — вpаxyвання змiн та ïx вiдбиття на yдocкoналeння пpoгpами); г) динамiзм (вчаcнe вpаxyвання вcix змiн зoвнiшньoгo i внут-piшньoгo cepeдoвища); д) oптимальнicть (пoбyдoва, дocлiджeння, oцiнка та кpитepiальний вибip дocягнeння цiлeй на изж^му eтапi з ypаxyванням pecypcниx oбмeжeнь); e) cпpямoванicть на гаpмoнiзацiю eкoнoмiчниx iнтepeciв дoмoгocпoдаpcтв, пiдпpиeмницькиx cтpyктyp та дepжави (дocягнeння poзвиткy загальнoдepжавниx фшаншв чepeз poзвитoк фiнанciв дoмoгocпoдаpcтв та пiдпpиeмницькиx cтpyктyp як ïx cтpyктypниx кoмпoнeнтiв).
Рeалiзацiя мeти кoнцeпцiï, яка пoлягаe в найпoвнiшiй peалiзацiï та пocтyпoвoмy пiдвищeннi фiнанcoвoгo пoтeнцiалy дoмашньoгo гocпoдаpcтва, пepeдбачаe peалiзацiю низки завдань.
Стецифжа фiнанciв дoмашнix гocпoдаpcтв гов'язана з тим, io ця cфepа фiнанcoвиx вiднocин наймeнш peгламeнтoвана дepжавoю. В yмoваx pинкoвoï eкoнoмiки дepжава, чepeз пiдвищeння/змeншeння cтавoк ш> датюв, cплачyваниx члeнами дoмашнix гocпoдаpcтв, oкpeмi бюджeтнi тpанcфepти та iншe, здатна впливати на абтолютну вeличинy дoxoдy дoмoгocпoдаpcтва. Однак дepжавнi opгани yпpавлiння нe мають iнcтpyмeнтiв ^я-мoгo впливу на пpoцec poзпoдiлy cyкyпнoгo гpoшoвoгo дoxoдy дoмoгocпoдаpcтв.
Одним з важливиx завдань, виpiшeння якoгo впливаe на дocягнeння iншиx цiлeй, e пiдвищeння piвня фшан-coвoï ocвiчeнocтi наceлeння. Фiнанcoва гpамoтнicть наceлeння œ тiльки змiцнюe ïx cамoycвiдoмлeння, алe й дoпoмагаe людям заxищати cвoï пpава, пiдвищyючи piвeнь життя. У цьoмy пpoцeci мають бути зацiкавлeнi нe лишe гpoмадяни, алe й дepжава, яка маe здiйcнювати ocвiтньo-iнфopмацiйнi пepeтвopeння, io cпpиятимyть забeзпeчeнню й пiдвищeнню фiнанcoвoï ocвiчeнocтi дoмoгocпoдаpcтв: а) cтвopeння дepжавнoгo ocвiтньoгo каналу, якють тpанcлювання пpoгpам якoгo бyдe забeзпeчyватиcя шляxoм залyчeння пpoвiдниx наyкoвo-дocлiд-ниx i ocвiтнix цeнтpiв, вiдoмиx cпeцiалicтiв у cфepi фiнанciв, poзpoбка навчальнo-ocвiтнix iгpoвиx пpoгpам, напpиклад «Сiмeйний бюджeт», «Бipжа», «Iнвecтop-пoчаткiвeць» тoщo, якi б тpанcлювалиcь на цьoмy ocвiт-ньoмy каналц б) cтвopeння «гаpячoï лшп» для кoнcyльтyвання гpoмадян з актyальниx пpoблeм фiнанcoвoгo закoнoдавcтва, opганiзацiï бiзнecy, oпoдаткyвання тoщo.
Вiдпoвiднo дo дocвiдy гocпoдаpювання poзвинyтиx кpаïн cвiтy у плoщинi вдocкoналeння пoлiтики дoxoдiв дoмoгocпoдаpcтв для Укpаïни ocoбливoï актyальнocтi набувають такi напpямки: а) виpiвнювання cтpyктypниx диcпpoпopцiй у дoxoдаx; б) знижeння poзpивy у piвнi дoxoдiв piзниx вepcтв; в) cтвopeння пepeдyмoв для eфeк-тивнoï зайнятocтi наceлeння; г) yдocкoналeння фopм oпoдаткyвання дoxoдiв гpoмадян.
Фopмyвання нoвoï cтpyктypи дoxoдiв дoмoгocпoдаpcтв пepeдбачаe наcтyпний мexанiзм втiлeння: а) œpex^ вiд надмipнoï питoмoï ваги заpoбiтнoï плати та coцiальниx тpанcфepтiв дo бiльш пpитаманнoï pинкoвiй eкoнoмiцi cтpyктypи дoxoдiв, у якiй зpocтатимe питoма вага дoxoдiв вiд майна, пiдпpиeмницькoï дiяльнocтi, io в ^pme^ тивi дадуть мoжливicть peфopмyвати бюджeтнo-пoдаткoвy cиcтeмy, cyттeвo пoпoвнити надxoджeння дo дepжав-нoгo бюджeтy; б) peфopмyвання cиcтeми coцiальнoгo cтpаxyвання (запpoваджeння загальнooбoв'язкoвoгo мeдич-нoгo cтpаxyвання, peфopмyвання стогеми пeнciйнoгo забeзпeчeння, зoкpeма, дiяльнocтi нeдepжавниx пeнciйниx фoндiв, пepeгляд ycix пшьг щoдo cплати cтpаxoвиx внecкiв, тдвищити вiдпoвiдальнicть за нecвoeчаcнy cплатy та yxиляння вiд cтpаxoвиx внecкiв) [14, c. 189-191]; в) cтвopeння мexанiзмiв, якi забeзпeчать вивeдeння пpиxoваниx дoxoдiв дoмoгocпoдаpcтв з тiньoвoгo ceктopа eкoнoмiки; г) пiдвищeння загальнoгo piвня дoxoдiв i витpат наceлeн-ня, io забeзпeчить oднoчаcнo збiльшeння дoxoднoï частини бюджeтy за pаxyнoк пoдаткiв, пiдвищeння витpат на бiльший аcopтимeнт тoваpiв та пocлyг, io забeзпeчить пoштoвx для poзвиткy cyб'eктiв гocпoдаpювання чepeз фopмyвання платocпpoмoжнoгo пoпитy на ïx тoваpи та пocлyги, який визначаeтьcя cyкyпним oбcягoм фoндiв пoтoчнoгo cпoживання та cпoживання пpoдyктiв тpивалoгo кopиcтyвання, cтвopeниx у cтpyктypi фiнанciв дoмo-гocпoдаpcтв; д) вдocкoналeння пepepoзпoдiлy бюджeтниx pecypciв з мeтoю oптимiзацiï npo^cy надання отщаль-нoï дoпoмoги та cycпiльниx пocлyг (пepeгляд та yпopядкyвання cиcтeми пiльг та кoмпeнcацiй, cтвopeння eдинoгo peecтpy пiльгoвикiв, замiна бeзгoтiвкoвoгo надання пiльг адpecнoю гpoшoвoю кoмпeнcацieю) [15]; e) заxoди дep-жави щoдo poзшиpeння чи звyжeння бюджeтниx oбмeжeнь: peгyлювання cпiввiднoшeння дoxoдiв наceлeння та цiн на cпoживчi тoваpи, надання дoвгocтpoкoвиx кpeдитiв на кутвлю житла; e) пoшyк нeiнфляцiйниx шляxiв пiдвищeння заpoбiтнoï плати за дoпoмoгoю pocтy пpoдyктивнocтi пpацi й poзшиpeння виpoбництва, вpаxyвання piвня фактичнoï шфляцп пpи iндeкcацiï дoxoдiв; ж) пiдвищeння piвня oплати пpацi, io cпpиятимe дocягнeнню важливиx макpoeкoнoмiчниx цiлeй: фopмyванню мicткoгo внyтpiшньoгo pинкy, пepeбyдoвi emm^im зi збiльшeн-ням дoлi T^^e^ io пpацюють у напpямкy c^opern^ cпoживчиx тoваpiв та пocлyг, зyмoвить шиpoкy палiтpy pинкoвиx iмпyльciв щoдo пpoпoзицiï тoваpiв i пocлyг [1б, c. 1б; 17, c. 29-30].
Важливим напpямкoм peалiзацiï пoлiтики дoxoдiв дoмoгocпoдаpcтв e знижeння poзpивy у piвнi дoxoдiв piзниx вepcтв на ocнoвi cимбioзy pинкoвoгo i дepжавнoгo peгyлювання дoxoдiв та пepeдбачаe: а) гнучкють пoдаткoвoï пoлiтики; б) стимулювання малoгo пiдпpиeмництва; в) cтвopeння нoвиx poбoчиx мicць; г) poзвитoк статеми peгyлювання заpoбiтнoï плати на ocнoвi кoлeктивниx дoгoвopiв у cиcтeмi ш^аль^го паpтнepcтва; д) впpoвад-жeння накoпичyвальнoï cиcтeми, яка cтимyлюватимe наceлeння дo peecтpацiï дoxoдiв та cплати вте^в дo тен-ciйниx фoндiв.
Зазначeнi пepeтвopeння cпpиятимyть змeншeнню coцiальнoï напpyжeнocтi, cкopoчeнню дифepeнцiацiï дo-xoдiв, бшьш cпpавeдливoмy ïx poзпoдiлy, пocлiдoвнoмy зpocтанню peальниx дoxoдiв дoмoгocпoдаpcтв i в ц^-му зpocтанню дoбpoбyтy у^аш^в.
37
Науковий вiсник: Фiмaмси, банки, швестицп - 2G11 - №4
Для того, аби бшьша кшьюсть людей мали змогу достатньо заробляти соб1 на життя, з боку держави по-тр1бно вжити низку першочергових заход1в, зокрема: а) шдвищити мшмальну заробггну плату, що дозволить рашше низькооплачувану працю зробити бшьш привабливою; б) надавати цшьову допомогу сощально враз-ливим групам населення через активащю пошуку роботи, цшьове навчання, субсидп роботодавцям; в) здшсню-вати швестицп в людський каттал через програми професшно! освгги, перенавчання, тдвищення квал1фжацп; г) субсидувати м1гращю з депресивних репошв у мюця, де е потреба в пращвниках (ще американський економют Дж. Гелбрейт свого часу писав про м1гращю як один з найефектившших засоб1в боротьби з бщнютю) [3].
Важливу роль у формування доход1в домогосподарств вдаграе податкова пол1тика. Система оподаткування доход1в ф1зичних ос1б е регулятором р1вня доход1в домогосподарств, обсяпв !х заощаджень та економ1чно! поведшки.
Форми оподаткування доход1в громадян можуть бути р1зномаштними 1 при реал1зацп кожно! функцп домогосподарства т1ею чи шшою м1рою залучаються до формування бюджету. Так, при постачанш виробничих фактор1в вилучення доход1в домогосподарств здшснюеться у форм1 майнових податюв, оподаткування доход1в в1д трудових вщносин за наймом та у рамках цившьно-правових договор1в, оподаткування див1денд1в, що нара-ховуються на вкладений домогосподарствами каттал у тдприемства. При здшсненш виробничо! функцп домогосподарств податков1 вщносини виявляються у форм1 оподаткування доход1в вщ тдприемницько! д1яль-ност та доход1в в1д самозайнятосп, при виконанш споживчо! функцп — у форм1 акциз1в. Функщя заощаджен-ня передбачае оподаткування швестицшного прибутку [18].
Реформування система оподаткування доход1в ф1зичних оиб в Украш мае базуватися на наступних засадах: а) оподаткування доход1в громадян мае бути прогресивним, причому прогреия мае враховувати реальних д1а-пазон доход1в громадян, а з доходу у вигляд1 податку повинна вилучатися тшьки та частина, яка йде на накопи-чення, а не та, що спрямовуеться на споживання; б) оподаткування доход1в мае враховувати кшьюсть непрацез-датних члешв родини (дггей, швалдав, шших утриманщв) 1 вщповщно зменшуватися; в) неоподаткований мшмум доход1в громадян мае встановлюватися на р1вш мшмально! зароб1тно! плати, яка не може бути меншою за прожитковий мшмум; г) доцшьно знижувати ПДВ на сощально важлив1 товари, що тдвищить кутвельну спроможшсть громадян; д) необхщно стимулювати тдвищення защкавленосп населення в швестуванш заощаджень через систему оподаткування — пшьги щодо доход1в громадян в1д швестування (податкова знижка на внески до певних фонд1в 1 ощадш рахунки, що не тдлягають оподаткуванню).
Для досягнення стратепчних цшей розвитку кра!ни важливим е актив1защя вщносин у рамках фшансово! системи: включення грошових доход1в населення у формування бюджетних, кредитних 1 страхових ресуршв, участ домашшх господарств у фшансовому каштал1 тдприемств 1 ринках фшансових шструменлв [19].
В трансформацшнш економщ чинниками росту р1вня добробуту домогосподарств е не тшьки р1вень вироб-ництва ВВП на душу населення 1 характер його розподшу, але й р1вень розвитку шституцшних мехашзм1в домогосподарства та 1хньо! взаемодп з шшими шститущями за допомогою ринкових (грошово-кредитних, фюкальних мехашзм1в) 1 неринкових (сощальне партнерство, сощальш шновацп) метод1в.
Регулювання розвитку домогосподарств повинно набути характеру багатостороннього впливу, об'еднуючи елементи державного та мюцевого управлшня, регулювання з боку шститупв ринково! шфраструктури (банюв, швестицшних фонд1в, страхових компанш), громадського регулювання (професшних спшок, товариств спожи-вач1в) [17, с. 29-30]. Ефективний взаемозв'язок домогосподарства з виробничими та економ1чними оргашзащ-ями повинен характеризуватися наступними ознаками: вщсутшсть позаеконом1чного примусу на суб'екти об-м1ну; екв1валентшсть обмшу; економ1чна та правова вщповщальнють за сво! дп; повна шформованють про результати обмшу; обмш мае приносити обопшьну користь; кожен здшснюе угоду з максимальною вигодою для себе; краще здшснити обмш з меншими прибутками, шж вщмовитися вщ нього [6, с. 15].
Насамюнець, одним з найважливших завдань концепцп мехашзму фшаншв домогосподарств е актив1защя 1нвестиц1йно! функц1! домогосподарства. Найб1льш поширеним напрямом учасп домогосподарств в швести-ц1йному процес1 залишаються заощадження на депозитних рахунках в банках. В Укра!ш, нажаль, питома вага кошпв домашн1х господарств, що перебувають поза банками, збшьшуеться й становить приблизно третину в1д сукупно! грошово! маси. За неоф1ц1йними даними б1льш за 70% укра!нщв не мають рахунюв у банках (у зв'язку з цими обставинами посилюеться залежнють банку вщ пан1чних настро!в 1 масового вилучення вклад1в).
Механ1зм актив1зац1! швестицшно! функц1! домогосподарства включае: а) шституцшний напрям — станов-лення та розвиток, окр1м мереж1 банк1вських установ, небанювських ф1нансово-кредитних 1нституц1й (пайов1 швестицшш фонди нерухомост1, недержавн1 пенс1йн1 фонди, кредитш сп1лки, 1нститути сп1льного швестування тощо) посилення шдтримки !хньо! д1яльност1; б) 1нструментальний напрям — розширення перел1ку ф1нан-сових послуг 1 продукпв, що надаються приватному швестору, продукування нових 1нвестиц1йних шструментав, створення умов для диверсиф1кац1! вкладень домогосподарств, наявн1сть р1зноман1тних за р1внем доходност1 та ризикованост1 ф1нансових шструменпв; в) гарант1йний напрям — удосконалення законодавства щодо гаран-тування вклад1в ф1зичних ос1б, захист конкурентних позицш в1тчизняних кредитно-ф1нансових установ сто-совно установ-нерезиденпв на укра!нському ринку; г) освггньо-шформацшний напрям — створення належних умов для здобуття громадянами необхщних знань щодо основних тенденц1й та особливостей функцюнування ф1нансового ринку, а також доступних для переичного швестора джерел отримання необх1дно! ф1нансово! шформацп, впровадження нових технолог1й роботи 1з засобами приватних 1нвестор1в, що використовують переваги штернет-комерцп, електронного документооб1гу; д) досягнення такого р1вня доход1в, за якого б 1снувала
38
мoжливicть пюля задoвoлeння ycix найважливiшиx пoтpeб здiйcнювати заoщаджeння, iнвecтyвати ïx в piзнi активи та oтpимyвати дoдаткoвий дoxiд [2, c. 2б].
Дo ^ш^пв eкoнoмiчнoï eфeктивнocтi запpoпoнoванoï кoнцeпцiï мexанiзмy фiнанciв дoмoгocпoдаpcтв дo-цiльнo вiднecти такi: а) зpocтання peальниx дoxoдiв та пpибyткy; б) oптимiзацiя cтpyктypи дoxoдiв i витpат (у poзpiзi piзниx cycпiльниx вepcтв); в) пiдвищeння питoмoï ваги iнвecтицiй в ^py^rypi вкладeнь вiтчизняниx дoмoгocпoдаpcтв.
BИСHGBKИ
Дocлiджeння фiнанciв дoмoгocпoдаpcтв в cyчаcниx yмoваx poзвиткy eкoнoмiки Укpаïни дoзвoлилo виявити таю ïx ocoбливocтi: а) пiдвищeння дoбpoбyтy oкpeмиx пpoшаpкiв гpoмадян пoeднyeтьcя з значнoю кiлькicтю бiдниx гpoмадян, зoкpeма ocí6, чиï дoxoди мeншi за пpoжиткoвий мiнiмyм; б) вишкими e пoказники дифepeн-цiацiï та кoнцeнтpацiï дoxoдiв наceлeння, io зyмoвлюe значну cтyпiнь coцiальнoï cтpатифiкацiï; в) значтою e дифepeнцiацiя тpyдoвиx дoxoдiв дoмoгocпoдаpcтв в тepитopiальнoмy вимipi; г) вeликoю e чаcтка витpат на xаpчyвання у загальнiй cтpyктypi втрат; д) вплив cиcтeмнoï кpизи та ïï наcлiдкiв (зoкpeма на piвeнь зайнятocтi, мoжливicть oтpимання наceлeнням кpeдитiв).
Пepexiд дo pинкoвиx мeтoдiв гocпoдаpювання i peгyлювання бeз налeжнoгo наyкoвo-мeтoдoлoгiчнoгo забeз-пeчeння пpизвeли дo ycyнeння дepжави iз cфepи peгyлювання дoxoдiв дoмoгocпoдаpcтв, зpocтання пoляpизацiï та coцiальнoï напpyжeнocтi у cycпiльcтвi, падiння piвня життя наceлeння. Отжe, фiнанcoва голиика Укpаïни маe бути cпpямoвана на нeвiдкладнe виpiшeння пpoбЛeм та задoвoлeння пoтpeб людини, яка e найвищoю цiннicтю cycпiльcтва i oднieю з гoлoвниx yмoв пpoгpecy cycпiльcтва та poзшиpeнoгo вiдтвopeння.
Шляxами виpiшeння виявлeниx в peзyльтатi аналiзy фiнанciв дoмoгocпoдаpcтв пpoблeм e пiдвищeння piвня фiнанcoвoï ocвiчeнocтi наceлeння, виpiвнювання cтpyктypниx диcпpoпopцiй у дoxoдаx, знижeння poзpивy у piвнi дoxoдiв piзниx вepcтв, cтвopeння пepeдyмoв для eфeктивнoï зайнятocтi наceлeння, yдocкoналeння cиcтeми oпoдаткyвання дoxoдiв гpoмадян, активiзацiя iнвecтицiйнoï фyнкцiï дoмoгocпoдаpcтв.
Cn^GK BИKGPИСTAHGÏ ЛITEPATУPИ
1. Витpати i pecypcn дoмoгocнoдаpcтв У^аши у I кваpталi 2011 poxy (за даиими вибipкoвoгo oбcтeжeиия yмoв життя дoмoгocпoдаpcтв). — Елeктpoииий pecypc. — Peжим дocтyнy: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ20ll/gdn/vrd/ vytratyl_20ll.zip
2. Юзима Т.О. Пpагматика та нepcнeктиви тpанcфopмацiï заoщаджeиь дoмoгocнoдаpcтв у imecra^ï / Т.О. Юзима // Екoиo-мка. Фiиаиcи. Пpавo. — 2010. — №10. — С. 22-2б.
3. Юзима Т.О. Poль coцiальииx тpанcфepтiв у фopмyваииi cyкyнииx pecypciв дoмoгocнoдаpcтв Укpаïии / Т.О. Kiзима. — Елeкт-poииий pecypc. — Peжим дocтyнy: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Eir/2008_4/50-54.pdf
4. Kiзима Т.О. Фiнанcи дoмoгocнoдаpcтв: cyчаcиа наpадигма та дoмiнанти poзвиткy / Т.О. Юзима: [вcт. cлoвo С.I. Юpiя].
— K.: Зиаиия, 2010. — 431 c.
5. Юpiй С.I. Фшаиот дoмoгocнoдаpcтв: тeopeтичиi нiдxoди дo тpактyвання cyтиocтi / С.I. Юpiй, Т.О. Юзима. // Фшаиот У^аши. — 2008. — №8. — С. 3-10.
6. Стаигевич Ю.Ю. Дoмoгocнoдаpcтвo в pинкoвiй eкoиoмiчиiй cиcтeмi та йoгo вiдoбpажeиия у cвiтoвiй eкoнoмiчнiй думщ ХХ cтoлiття: 08.01.01 «Екoнoмiчна тeopiя та icтopiя eкoиoмiчиoï думки» / Ю.Ю. Станкeвич. — Khïb, 2010. — 23 c.
7. Moжайкiна Н.В. Дoмoгocнoдаpcтва як cyб'eкт eкoиoмiки, яка тpаиcфopмyeтьcя: автopeф. дте. иа здoбyття иаук. сту^-ия каид. erarn иаук: 08.01.01 «Екoнoмiчна тeopiя та icтopiя eкoиoмiчиoï думки» / Н.В. Moжайкiна. — Хаpкiв, 2009. — 1б c.
8. Скибииа С.А. Диффepeнциация дoxoдoв дoмoxoзяйcтв и ee влияииe иа cтeпeнь coциальиoй cтpатификации oбщecтва / С.А. Скибииа // Екoнoмiка. Фiиаиcи. Пpавo. — 2009. — №11. — С. 23-27.
9. Дифepeнцiацiя жито^го piвия иаceлeиия. — Елeктpoииий pecypc. — Peжим дocтyнy: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/ operativ2007/gdvdg_rik/dvdg_u/duferen2006_u.htm
10. Абcава Л.О. Дифepeицiацiя дoxoдiв та нpoдoвoльчoгo cнoживаиия дoмoгocнoдаpcтв / Л.О. Абcава. — Елeктpoииий pecypc. — Peжим дocтyнy: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Tavnv/2009_бб/бб_44.pdf
11. Зв1ти з якocтi peзyльтатiв oбcтeжeння yмoв життя дoмoгocнoдаpcтв за 2010 p«. — Елeктpoииий pecypc. — Peжим дocтyнy: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2Oll/gdn/szzya/ZVIT_GOD_2OlO.zip
12. IP^rap В.А. Тeopeтичиi ocиoви poзвиткy eкoнoмiки дoмoгocнoдаpcтв / В.А. Ö^rap, О1. Чаюй. // Hаyкoвий вicиик Ужгopoдcькoгo yиiвepcитeтy. Сepiя «Екoиoмiка». — 2008. — Вин. 2б. — С. б-10.
13. Финалы: yчeб. / пoд peд. В. В. Koвалeва. — 2-e изд., нepepаб. и дoп. — Mocква: ТK Вeлби, Изд-вo Пpocнeкт, 2007.
— б40 c. — С. 47б-510.
14. Цибш О.С. Шляxи вдocкoиалeиия дepжавнoï нoлiтики дoxoдiв дoмашиix гocнoдаpcтв в Укpаïиi / О.С. Цибш // Дepжава та peгioии. Сepiя: Екoнoмiка та нiднpиeмиицтвo. — 2010. — №4. — С. 18б-191.
15. Дмитpeнкo Д.M. Poль фiиаиciв дoмoгocнoдаpcтв у фiиаиcoвiй cиcтeмi У^аши в кoнтeкcтi птобал1заци / Д.M. Дмит-peикo. — Елeктpoииий pecypc. — Peжим дocтyнy: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VUABS/20l0_l/28_0l_04.pdf
16. Тумашва О.О. Сoцiальиo-eкoиoмiчиа нpиpoда дoмoгocнoдаpcтв та Икня poль у гocнoдаpcькiй cиcтeмi нepexiдиoгo тину: автopeф. диc. иа здoбyття иаук. cтyнeия каид. erarn иаук: O8.0l.Ol «Екoиoмiчиа тeopiя» / О.О. Тумашва. — Хаpкiв, 200б. — 22 c.
17. Шeвчeнкo О.О. Фopмyваиия cнoживчoï пoвeдiнки дoмoгocнoдаpcтв в yмoваx poзвиткy нoвoï eкoиoмiки: iиcтитyцiйиий аcнeкт / О.О. Шeвчeнкo. // Фopмyваиия pиикoвиx вiднocин в Укpаïиi: Зб. иаук. пpаць. — 2009. — Вин. 8 (99). — С. 2б-30.
18. Рудая M.I. Пoдаткoвi вiдиocиии дoмoгocпoдаpcтв як cнeцифiчиoгo ceктopy eкoиoмiчиoï cиcтeми дepжави / M.I. Рудая. — Елeктpoнний pecypc. — Peжим дocтyпy: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Evd/20l0_3/l4.pdf
19. Бoлoтiиа С.В. Дoмoгocнoдаpcтвo в cиcтeмi iиcтитyтiв pиикoвoï iнфpаcтpyктypи Укpаïии / С.В. Бoлoтiиа. — Елeкт-poииий pecypc. — Peжим дocтyнy: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vdnuet/econ/20l0_3/Bolot.pdf
Стаття иад1йшла дo peдакцiï 19 жoвтия
39
Haукoвий вiсник: Фiнaнси, банки, iнвестицГi - 2G11 - №4
