CC BY
17УДК 338.27
Лучик В.€., к.ф.-м.н., доцент, ПДАТУ
М1СЦЕВ1 БЮДЖЕТИ ЯК Ф1НАНСОВА ОСНОВА РОЗВИТКУ РЕГЮНШ
У статт здшснена оцшка виконання мюцевих бюджелв за 2000-2010 рр., визначеш прюритетш напрям-ки щодо покращення фшансово1 пол1тики регюшв з метою 1х сталого розвитку
Ключовi слова: мюцев1 бюджети, фшансов1 ресурси регюну, регюнальш фшанси, фшансова пол1тика, державна регюнальна пол1тика.
ВСТУП
Досвщ розвинутих европейських кра1н свщчить, що саме регюни стають локомотивами економ1чного розвитку держави, сприяючи шдвищенню ефективност 11 фшансово1 системи. В економ1чно розвинутих кра1нах €С мюцев1 органи влади, будучи повнютю вщповщальними за сощально-економ1чний стан вщпо-в1дно1 адмшютративно-територ1ально1 одинищ, проводять активну економ1чну полггаку, в тому числ1 у пи-таннях пошуку та залучення швестор1в. Законом1рно, що мюцев1 органи влади краще об1знаш з фшансови-ми потребами регюну, тому спрямовують бюджетш кошти у т напрями, де це бшьш необхщно.
В Укра1ш д1евють фшансово1 политики за останш роки помгтно покращилась. Вона уже не вдарвана вщ розв'язання сощально-економ1чних завдань розвитку кра1ни. Найбшьш важливою задачею уряду е забезпе-чення стшкост держави в економ1чному сенс1, а також виживання фшансово! системи. Для цього, за словами М. Азарова, потр1бна вив1рена 1 чгтка фшансова полггака, яка е в кра1ш [1]. Проте 11 не можна вважати достатньо збалансованою, недосконалими е стввщношення м1ж 11 напрямками, вщсутня чгтка координащя в д1яльносп 11 суб'екпв .
Проблематика теорп 1 практики виконання мюцевих бюджелв постшно привертае увагу науковщв. Дос-лщженню проблем формування та реал1зацп фшансово1 полггаки розвитку регюну багато уваги придшили О. Василик, I. Вахович, В. Геець, З. Герасимчук, Я. Жалшо, Б. Кваснюк, О. Кириленко, О. Ковалюк, С. Кравченко, I. Лунша, I. Лютий, О. Шевченко, С.Юрш та шшь
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Метою статп е оцшка основних проблем у сфер1 формування 1 виконання мюцевих бюджепв, визначен-ня рол1 мюцевих бюджепв у формуванш регюнальних фшанив та визначення прюритепв сучасно1 фшан-сово1 полггаки розвитку регюшв Укра1ни.
РЕЗУЛЬТАТЫ
Головною особливютю регюнальних фшаншв е те, що вони об'еднують централ1зоваш фшанси, управ-лшня якими здшснюеться безпосередньо центральними та мюцевими органами державно1 влади, 1 децент-рал1зоваш, що не знаходяться у прямш юрисдикцп оргашв влади, але об'еднуючи фшанси окремих госпо-дарюючих суб'екпв (юридичних та ф1зичних ос1б) 1 значною м1рою через шструменти оподаткування, бюджетного фшансування сощально1 сфери, фшансування регюнальних замовлень впливають на формування регюнально! фшансово1 пол1тики (рис. 1).
Держава приймае активну участь у систем! фшансового забезпечення регюшв шляхом безпосереднього формування доход1в бюджепв мюцевого самоврядування, а також його фшансово1 тдтримки. Загальнодер-жавш та мюцев1 фшанси, являючись складовими елементами централ1зовано1 фшансово! структури регю-ну, вщповщають критерт едносп суспшьних штерешв як на р1вш держави, так 1 на р1вш мюцевого самоврядування. Кошти державного бюджету спрямовуються у регюни у вигляд1 1х фшансово1 тдтримки. Такою тдтримкою е не стшьки трансферти, скшьки податков1 пшьги галузям, конкретним шдприемствам, фшансування в рамках численних (галузевих, м1жгалузевих, еколопчних, науково-техшчних) цшьових про-грам, що реал1зуються на територ1ях регюшв. Головним недолжом д1ючого порядку надання регюнам фшан-сово1 тдтримки з Державного бюджету е його низька результативнють.
Доходи недержавних тдприемств 1 оргашзацш, доходи домогосподарств та фшанси тшьового сектору економжи формують децентрал1зоваш фшансов1 ресурси регюну.
Бюджети е важливою складовою регюнальних фшанив. Саме бюджети акумулюють кошти, за допо-могою яких регюнальш органи влади призваш забезпечити комплексний 1 пропорц1йний розвиток вироб-ничо1 та невиробничо1 сфер регюну. За допомогою м1сцевих бюджепв держава активно проводить со-щальну пол1тику, зд1йснюе ф1нансування осв1ти, охорони здоров'я, буд1вництво та утримання дорш, кому-нальне обслуговування.
З шшого боку, суперечн1сть бюджету як фшансового шституту державно1 влади полягае в тому, що через бюджетний мехашзм здшснюеться перерозпод1л ВНП, доход1в громадян, а всякий перерозпод1л породжуе суперечносп м1ж економ1чними 1нтересами окремих сощальних груп 1 територ1й.
У кра1ш спостер1гаеться зростання як доход1в, так 1 видатюв м1сцевих бюджет1в. За 2000-2010 рр. доходи зросли у 5,6 рази, а видатки у 8,9 рази, тобто обсяг видатюв мюцевих бюджепв перевищуе суми доход1в у 1,6 рази. Найвищ1 темпи зростання доход1в спостер1гались у бюджетах Р1вненськш (у 8,5 рази) 1 Жито-мирсько1 (у 8,1 рази) областей. Найбшьше доход1в (без урахування м1жбюджетних трансферт1в) у 2010 р. надшшло до бюджет1в Донецько1 (8,6млрд. грн., або 10,7% уих доход1в м1сцевих бюджет1в), Дн1пропет-
16
Науковий вкчшк: Ф1мамси, банки, iнвестицil - 2012 - №1
Фшанси регюну
Централ1зоваш
Децентрал1зоваш
Загальнодержавш
М1сцев1
Кошти державного бюджету спрямоваш
на фшансування державних програм у регюш
Цшьов1 державш фонди
Державний кредит
Фшанси тдприемств державного сектору
Фшансов1 ресурси шститут1в кредитно-банювсько! системи
М1сцев1 бюджети
Цшьов1 фонди м1с-цевого самовряду-вання
Фшансов1 ресурси тд-приемств \ оргашзацш недержавно! форми влас-ност1
I
Кошти насе-лення або фшансов1 ресурси до-могоспо-дарств
Фшанси тшьового сектору економки регюну
Комунальний кредит та мушципальш по-зики
Фшанси комуналь-них тдприемств 1 комунальш платеж!
Рис. 1. Формування регюнальних фшанив в Укра!т
ровсько! (7,0 млрд. грн., або 8,8%) та Харювсько! (4,4 млрд. грн., або 5,5% областей. Найнижч1 доходи мали бюджети Чершвецько! (944,2 млн. грн., або 1,2% уих доход1в мюце-вих бюджепв) 1 Тер-нопшьсько! (977,8 млн. грн., або 1,2%) областей.
Найвагомшим за обсягом джерела на-повнення дохщно! частини мюцевих за-лишаеться податок з доход1в ф1зичних ос1б. За 2000-2010 рр. надходження по-датку з доход1в ф1зичних ос1б у мюцев1 бюджети зросли з 44,6% до 75,4%. Найбшьший обсяг надходжень податку з доход1в ф1зичних ошб спос-тер1гався у До-
нецькш (11,5% вщ загального обсягу надходжень цього податку), Дншропетровськш (8,6%) 1 Харювськш (5,5%) областях. Найменший обсяг надходжень податку з доход1в ф1зичних ошб спостер1гаеться за бюджетом Чершвецько! обласО (1,0%).
Плата за землю е значним за обсягом джерелом надходжень доход1в до мюцевих бюджепв 1 за перюд дослщжень ця складова дохщно! частини зросла на 4,0% 1 становила у 2010 р. 14,1%. Зростання вщбулось за рахунок бшьш динам1чного нарощування номшальних надходжень орендно! плати у пор1внянш з бшьш повшьним зростанням надходжень земельного податку.
Частка единого податку для суб'екпв малого тдприемництва в доходах загального фонду мюцевих бюд-жепв у 2010 р. склала 2,8%, що у 2,3 рази бшьше, шж у 2000 р. Однак потр1бно вщмггити, що у 2005 р. цей показник був значно вищим 1 складав 5,1%. З 2006 р. частка единого податку для суб'екпв малого тдприемництва у дохщнш частит мюцевих бюджепв постшно скорочуеться. У зв'язку з прийняттям змш до Бюджетного кодексу Укра!ни (2010 р.) единий податок для суб'екпв малого тдприемництва (1,8 млрд. грн.) перенесено до бюджету розвитку мюцевих бюджепв.
Мюцев1 податки 1 збори у доходах загального фонду мюцевих бюджепв знизились з 3,6% у 2000 р. до 1,3% у 2010 р. Прийняття Податкового кодексу Укра!ни з 2011 р. внесло суттев1 змши у структуру мюцевих податюв 1 збор1в. Зпдно зазначеного закону передбачаеться скорочення мюцевих податюв 1 збор1в з 14-ти юнуючих сьогодш до 5-ти, серед яких податок на нерухоме майно, единий податок та три збори: зб1р за провадження деяких вид1в тдприемницько! д1яльносп, зб1р за мюця для паркування транспортних засоб1в, туристичний зб1р [2, с. 96].
Спещальний фонд мюцевих бюджепв зрю за роки дослщження з 4,1% у 2000 р. до 15,9% — 2010 р. Зростання обсяпв спещального фонду вщбулось за рахунок збшьшення надходжень податюв на власнють, власних надходжень бюджетних установ 1 надходжень до цшьових фонд1в, утворених Верховною Радою АР Крим, органами мюцевого самоврядування та мюцевими органами виконавчо! влади.
У 2010 р. до складу мюцевих бюджепв надшшло 57,3 млрд. грн. доход1в, що враховуються при визна-ченш м1жбюджетних трансферов («перший кошик»), що становить 101,2% р1чного розрахункового показ-ника Мшютерства фшаншв Укра!ни. Найбшьш1 значення спостер1галися у Лугансьюй (115,1% р1чного розрахункового показника), Донецьюй (110,1%), Микола!всьюй (108,6%) областях. В цшому у 23 регюнах роз-рахунков1 показники були виконат. Однак, у Кшвськш та Волинсьюй областях в1дм1чено недовиконання розрахункових показниюв вщповщно на 3,5% 1 3,3%.
Частка трансферов у доходах мюцевих бюджепв зросла з 29,0% (2000 р.) до 49,1% (2010 р.). Темпи зростання доход1в (без урахування трансферов) за перюд дослщження значно нижч1 за темпи зростання транс-
17
Науковий вк-ммк: Ф1мамси, банки, швестмци - 2012 - №1
180,0
160,0
140,0
120,0
100,0
80,0
60,0
40,0
20,0
0,0
146,2
146,4
125,8
125,1
113,4
100,9
-Темп зростання доходов (без урахування трансфертов), % -Темп зростання трансферов, %
96,2
аооЧ>
Рис. 2. Динамжа зростання доход1в 1 трансферов мюцевих бюджепв за 2000-2010 рр
дотацшних регюшв в Укра1ш. Якщо на початку 1990-х роюв таких областей було 13-15 роюв — близько 20, то сьогодш такими е вш регюни, кр1м Киева [3, с. 13].
Обсяги сукупних видатюв мюцевих бюджепв (без урахування м1жбюджетних трансферов) за 2000-2010 рр. зросли у 8,9 рази, зокрема, загального фонду у 9,6 рази, спещального — у 8,4 рази. Розрахунков1 показ-ники Мшютерства фшаншв Укра1ни на 2010 р. виконано на 105,0%, у т.ч. за видатками загального фонду — 99,8%, спещального фонду — 167,4%. Р1вень виконання планових показниюв, затверджених мюцевими радами на 2010 р., становить 94,5% [2, с. 101].
У структур! видатюв питома вага загального фонду протягом 2000-2006 рр. поступово скорочувалась. Якщо у 2000 р. вш становив 86,9% вщ загального обсягу видатюв бюджепв, то у 2006 р. цей показник складав 79,1%. Однак з 2007 р. обсяги видатюв загального фонду починають зростати бшьш швидкими темпами, шж видатки спещального фонду, тому у 2010 р. вони становили вже 87,8% вщ загального обсягу видатюв. Зростання цього показника вщбулось в основному за рахунок видатюв на сощальний захист та сощальне забезпечення.
Видатки мюцевих бюджепв спещального фонду у 2010 р. профшансовано у сум1 18,5 млрд. грн., що становило 11,7% вщ загального обсягу видатюв. У структур! фонду значно коливались обсяги видатюв капитального спрямування. Тшьки за останш п'ять роюв вони змшились вщ 75,7% вщ загального обсягу видатюв спещального фонду мюцевих бюджепв (2007 р.) до 39,2% (2009 р.). У 2010 р. обсяги каштальш видатки зросли на 9,5% та склали 7,9 млрд. грн.
Про сшввщношення мюцевих бюджепв з макроеконом1чними показниками, насамперед з валовим внутршшм продуктом (ВВП), свщчать даш табл. 1.
ферт1в (рис. 2). Однак, чим бшь-ше доход1в вклю-чаеться до «пер-шого кошика», тим менше сти-мушв мають орга-ни мюцевого са-моврядування щодо проведення роботи з 1х мобь л1зацп. Посилю-еться залежнють мюцевого само-врядування в1д р1шень оргашв влади. Звщси зростання юлькосп на початку 2000-х
Сшввщношення обсяпв видатюв мюцевих бюджепв з ВВП
Таблиця 1
Показник 2000 р. 2005 р. 2006 р. 2007 р. 2008 р. 2009 р. 2010 р.
ВВП, млн. грн. 170070 441452 544153 720731 948056 913345 1095000
Видатки мюцевих бюджета, млн. грн. 16994 52074,7 72364,2 96511,2 126906,2 127187,8 152043,1
Питома вага витрат мюцевих бюджетов у ВВП, % 10,0 11,8 13,3 13,4 13,4 13,9 13,9
Через мюцев1 бюджети у 2000 р. перерозподшя-лась 10,0% ВВП. Якщо проаналь зувати динам1ку питомо1 ваги мю-цевих бюджепв у ВВП за перюд 2001-2010 рр., то
тут спостер1гаеться тенденщя до збшьшення частки мюцевих бюджепв. Наприклад, у 2005 р. питома вага витрат мюцевих бюджепв у ВВП складала 11,8%, а в останш роки стабтзувалась у межах 13,4-13,9%. Потр1бно в1дм1тити також, що у структур! перерозподшу р1вня ВВП через видатки мюцевих бюджепв вщбу-лись змши. Так, за перюд дослщження спостер1галось поступове зростання видатюв спрямованих на сощальний захист 1 сощальне забезпечення з одночасним зменшенням 1х у житлово-комунальному господарств та освт.
За 2005-2010 рр. частка видатюв бюджету розвитку у структур! видатюв мюцевих бюджепв Укра1ни скоро-тилась з 5,4% до 2,3%. У середньому для Укра1ни видатки бюджету розвитку у 2010 р. склали 129,2 млн. грн. Значно бшьшими щодо шших регюшв е видатки розвитку у Запор1зьюй та Одесьюй областях. Також зростання видатюв бюджету розвитку спостершалось у Дншропетровсьюй, Харювсьюй, Черкасьюй та Черншвсьюй областях. В шших регюнах фактичш обсяги видатюв розвитку мюцевих бюджепв зменшились.
Проте бюджети е не единою 1 не завжди найбшьшою складовою фшаншв оргашв влади. На думку ро-сшського науковця М. Янд1ева [4, с. 8], у розпорядженш чиновниюв маеться безл1ч шших, кр1м бюджету, фшансових ресуршв та фшансових шструменпв управлшня територ1ею, зокрема:
18
Науковий вгсник: Ф1мамси, банки, швестицп - 2012 - №1
• з дepжавниx, комyнальниx пiдпpиeмcтв — ^ибуток i амоpтизацiйний фонд, дeбiтоpcька i кpeдитоp-cька забоpгованicть, peгyлювання вiдпycкниx i закyпiвeльниx цiн, yciлякi тльги;
• адмiнicтpативний pecypc, напpиклад, обмeжeння конкypeнцiï в окpeмиx cфepаx бiзнecy;
• дeбiтоpcька i кpeдитоpcька забоpгованicть cамого оpганy влади;
• податковi пiльги тощо.
ВИСНОВКИ
Отжe, мicцeвi бюджeти вiдiгpають важливy pоль y забeзпeчeннi макpоeкономiчноï cтабiльноcтi в дep-жав^ peалiзацiï cоцiальниx пpогpам. Cамe peгiональнi фiнанcи повиннi забeзпeчyвати чepeз мicцeвi бюджe-ти фiнанcyвання чаcтини втрат на оcвiтy, оxоpонy здopoв"я, жи^ово-изму^лью гоcподаpcтво, cоцiальнy пiдтpимкy наceлeння. ïм також налeжить важлива pоль y забeзпeчeннi виpiвнювання piвнiв cоцiально-eко-номiчного pозвиткy peгiонiв чepeз мexанiзм мiжбюджeтного пepepозподiлy фiнанcовиx pecypciв.
Cлiд зауважити, що заxоди щодо фiнанcового виpiвнювання мають на мeтi забeзпeчити кожному мгсда-вому cамовpядyванню можливicть надавати отщальт поcлyги на пpиблизно однаковому piвнi за однаковиx cтавок оподаткування. Оcкiльки дотацiï виpiвнювання нe ^ш^зат до фiнанcyвання конкpeтниx видаткiв, щ тpанcфepти пpацюють на виpiвнювання видаткового потeнцiалy мicцeвого cамовpядyвання на piвнi об-лаcтi, мicта та pайонy. В такий cпоciб дотацiï виpiвнювання пpимиpюють мiж cобою мeтy виpiвнювання та мeтy забeзпeчeння pозмаïтоcтi мicцeвиx бюджeтiв. Тeндeнцiï зpоcтання чаcтки дотацш виpiвнювання cвiдчать npo тe, що дepжава надае можливicть мicцeвим оpганам влади i cамовpядyвання cамоcтiйно визначати на-пpямки витpачання кoштiв.
Однак, наявнють у opганiв мicцeвoгo cамoвpядyвання пpава на вcтанoвлeння мicцeвиx податюв та збopiв нe забeзпeчye достатнього напoвнeння дoxoднoï чаcтини мicцeвиx бюджeтiв. Micцeвi податки i збopи, як давило, xаpактepизyютьcя нeвeликим oбcягoм надxoджeнь i фopмyють лишe до 2% дoxiднoï чаcтини мicцeвиx бюджeтiв, тсда як в GC така частка cягаe 3G% (в ocнoвнoмy завдяки податку на нepyxoмicть).
Отжe, актуальним завданням влади лишаeтьcя пepexiд до цивiлiзoваниx взаeмoвiднocин дepжавнoгo бюджeтy бeзпocepeдньo з бюджeтами тepитopiальниx гpoмад. Пoтpiбнi cтабiльнi джepeла напoвнeння до-xoднoï чаcтини мicцeвиx бюджeтiв. Для цього тpeба запpoвадити нoвi мexанiзми наповтення ïx за pаxyнoк poзшиpeння джepeл дoxoдiв шляxoм фiнанcoвoï пiдтpимки активнoï пiдпpиeмницькoï та iнвecтицiйнoï дiяль-ност1 Важливо визначити пpiopитeтнi напpямки cпpямyвання cфopмoваниx pecypciв. Фонд мicцeвoгo бюд-жeтy poзвиткy мае cтати шетитущатзованим фондом iнвecтицiй opганiв мicцeвoï влади. Допомогти у ^ак-тичнiй peалiзацiï циx завдань мoжe адмiнicтpативнo-тepитopiальна peфopма, яка cпpиятимe дocягнeнню тepитopiальнoï в^ов^но^ мiж пoвнoважeннями opганiв влади i мю^вого cамoвpядyвання, oптимiзацiï cтpyктypи дoxoдiв, якi пepeданi у ïx poзпopяджeння, видаткiв вiдпoвiдниx бюджeтiв та политики мiжбюджeт-ниx вiднocин.
Рeгioнальна фшантова пoлiтика мае cпpямoвyватиcя також на cтвopeння cпpиятливиx фiнанcoвиx умов для poзвиткy виpoбництва тиx галyзeй eкoнoмiки, якi мають пpiopитeтнe значeння для poзвиткy roreKperao-го peгioнy та задoвoлeння пoтpeб його наceлeння. Дocягти цього можна шляxoм залyчeння дoдаткoвиx кoштiв вiтчизняниx та iнoзeмниx iнвecтopiв, надаючи пoдаткoвi пiльги, мoжливicть вшьного викopиcтання oдepжа-ного пpибyткy, гаpантiï збepeжeння майна та заxиcтy пpав iнвecтopiв. Стимулювання iнвecтицiй для poзши-peння виpoбництва за pаxyнoк кошпв пiдпpиeмницькиx cтpyктyp мае здiйcнюватиcя з ypаxyванням фopми влаcнocтi, галyзi в^обни^тва, пpиpoдниx умов, тepитopiальнoгo poзмiщeння та iншиx фактopiв.
СПИСОК ВИКОPИСТАНОÏ Л1ТЕРАТУРИ
1. Aзаpoв Н.Я. Финантовая cтабильнocть нам oчeнь дopoгo дала^ I Н.Я. Aзаpoв I Кошракты. — Елeкт-poнний pecypc. — Рeжим дocтyпy: http:IIkontrakty.uaIarticleI39G71.
2. Бюджeтний мoнiтopинг: Aналiз виконання бюджeтy за 2G1G piK I [1.Ф. Шубина, A.Ю. Рудик, В.В. Зубик та ш.]; 1БСЕД, npoeKr «Зм^^нни мicцeвoï фiнанcoвoï шщативи», USAID — К., 2G11. — 142 c.
3. Нова аpxiтeктypа бюджeтнoï cиcтeми Укpаïни: pизики та мoжливocтi для eкoнoмiчнoгo зpocтання I О.О. Moлдoван, ЯА. Жалiлo, О.В. Шeвчeнкo; За peдакцieю Я.A. Жалiла — К.: Н1СД, 2G1G. — 35 c.
4. Янджв M.И. Финанcы peгиoнoв I MÄ Яндиeв. — M. : Финансы и cтатиcтика, 2GG2. — 24G c.
Стаття надшшла до peдакцiï 3 лиcтoпадy 2G11 poKy
19
Науковий iticinik': Ф1мамси, банки, швестици - 2GX2 - №1
