CC BY
28УДК: 336:143
М1СЦЕВ1 БЮДЖЕТИ ЯК ОСНОВА СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМШНОГО
РОЗВИТКУ РЕГ1ОН1В
Рульев В.А., д.е.н., професор, директор навчально-наукового шституту «Економ1ки та 61знесу» ТДАТУ, Когут I.A., асистент, ТДАТУ
В статп розглянуто теоретичш аспекти формування фшансово! основи соц1ально-економ1чного розвитку регюшв. Проанал1зовано д1юч1 шдходи до фшансового вир1внювання розвитку територш, визначено ix переваги та недолши. Запропоновано власне бачення тдход1в до збалансування доход1в та видатюв 6юджет1в регюшв.
Ключов1 слова: регюн, м1сцев1 бюджети, м1жбюджетн1 вщносини, доходи, трансферти.
ВСТУП
Активний розвиток ринкових вщносин в Укра'ш вимагае перегляду та удосконалення процесу державного управлшня соцiально-економiчним розвитком кра'ни. Важливою складовою реформу-вання вичизняно' економши е проведення змiн у регюнальному процесi yправлiння фiнансовими потоками з врахуванням сучасних теоретичних основ даного процесу.
Дослiдженням проблем формування та використання фшансових ресуршв регiонy присвятили сво' працi вггчизняш вченi: О. Кириленко [10], Ц. Огонь [11], С. Слухай [14], О. Сунцова [16], C. Юрш [17], В. Швець [18] та шшт Проте, сьогодш бракуе грунтовного дослiдження процесiв формування, розподiлy та використання фiнансовиx ресyрсiв оргашв мiсцевого самоврядування, що спря-мовуються на соцiально-економiчний розвиток регiонiв, нечггко визначенi теоретичнi основи здшснен-ня зазначених процесiв.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Метою дано].' статп е дослiдження сфери матерiально-фiнансовоi з6алансованостi потокiв соц-iально-економiчного розвитку регiонiв.
РЕЗУЛЬТАТИ
У Закош Укра'ни «Про стимулювання розвитку регюшв» [5, ст. 1] вперше у впчизняному законо-давствi дано тлумачення термiнy «регюн», пiд яким у Закош розyмiеться територiя Автономно' Рес-пy6лiки Крим, о6ластi, мiст Киева та Севастополя, яке у свою чергу дае можливють зазначити, що саме на регюнальному рiвнi вщбуваеться реатзащя прiоритетниx завдань розвитку кра'ни, i вiд того, наскiльки вдалими й ефективними будуть щ результати, залежать показники економiчного розвитку держави.
Одним iз головних iндикаторiв економiчного розвитку регюну е обсяги доходно' та видатково' частини мiсцевиx 6юджетiв.
В Укра'ш, згiдно з Бюджетним кодексом [1, с. 10], мюцевими визнаються бюджет Автономно' Респy6лiки Крим, обласш, районнi бюджети, бюджети районiв у мютах та бюджети мiсцевого самоврядування (бюджети мют районного значення, сiл, селищ чи 'х об'еднань). Наявнють мiсцевиx 6юджетiв закрiплюе фшансову самостiйнiсть органiв мiсцевого самоврядування, яка визначаеться як «незалежнють 'х вщ загальнодержавних органiв влади у прийнятп певних рiшень щодо мiсцевиx проблем i забезпечення для 'х виршення вiдповiдними коштами» [10], що передбачено Конститу-цiею [6, ст. 140] та Законом Укра'ни «Про мюцеве самоврядування в Укра'ш» вiд 27.05.97 р. [4].
Зокрема, у Закош Укра'ни «Про мюцеве самоврядування» [4] визначена основа фшансово' само-стшност мюцевих 6юджетiв, яка гарантуеться:
• правом розпорядження комунальним майном (ст. 60);
• правом самостшно розробляти, затверджувати i виконувати мiсцевi бюджети (ст. 61, п. 1);
• власними i закршленими за ними на стабшьнш основi загальнодержавними доходами, а також правом самостшно визначати напрями використання кош^в мiсцевиx бюдже^в (ст. 61, п. 4);
• правом утворювати цiльовi фонди, яю е складовою спецiального фонду вщповщного мiсцевого бюджету (ст. 68);
• правом встановлювати мiсцевi податки i збори та величини 'х ставок у межах, визначених зако-нодавством та запроваджувати мiсцевi податки i збори на засадах добровшьного самооподаткування (ст. 67, п. 1, п. 2);
• правом випускати мiсцевi позики, лотере', щнш папери та отримувати позички з шших бюд-жетiв на покриття тимчасових касових розривiв з 'х погашенням до кiнця бюджетного року, а також отримувати кредити у банювських установах (ст. 70, п. 1);
• правом створювати комунальш кредити та iншi фшансово-кредитш установи, виступати гарантами кредипв шдприемств установ та органiзацiй, що належать до комунально' власностi, розмщу-вати належш 'м кошти у банках, отримувати вщсотки вiд 'х доxодiв iз зарахуванням до доxодiв мюцевих бюдже^в (ст. 70, п. 2).
Як зазначають провщш науковцi в галузi мiсцевих фiнансiв зокрема О.П. Кириленко [10] сучасш реали свiдчать про те, що вирiшальне значення для забезпечення матерiально! i фшансово! основи мюцевого самоврядування у бiльшостi випадюв мають доходи мiсцевих бюджетiв. Це пояснюеться тим, що: об'екти комунально!, а також спшьно! власностi, переважно належать до невиробничо! сфери, вони не дають значних надходжень кошпв до органiв мiсцевого самоврядування, а е непри-бутковими органiзацiями ^ як правило, перебувають на повному, а iнодi — частковому, утриманш за рахунок коштiв мiсцевих бюджепв».
Право створювати цiльовi i валютш фонди, органами влади Автономно! Республши Крим, органами мiсцевого самоврядування та шшими бюджетами, що гарантуе, як вже зазначалось рашше, ст. 68 Закону Укра!ни «Про мюцеве самоврядування» [4] забороняеться Бюджетним кодексом Укра!-ни [1, ст. 13. п. 8], прийнятим 21 червня 2001 року, що «спричинено численними порушеннями у формуваннi позабюджетних фоцщв, передаванням до них коштiв, як мають надходити до мiсцевих бюджепв, вiдсутнiстю дiевого контролю за використанням цих фондiв» [10, с. 141].
Стаття 16 Бюджетного кодексу Украши [1] обмежуе право оргашв мюцевого самоврядування на здшснення запозичень, а саме, зазначае, що виключно Верховна Рада Автономно! Республши Крим та мюью ради мають право здшснювати внутршш запозичення. Зовнiшнi запозичення можуть здшснювати лише мiськi ради мют з чисельнiстю населення понад вюмсот тисяч мешканцiв за оф-щшними даними державно! статистики на час ухвалення рiшення про здiйснення запозичень. Зага-лом, мiсцевi позики не набули в Укра!ш широкого розповсюдження. Серед основних причин, що !х видiляють провiднi науковцi можна зазначити:
• вщсутнють реально! i мобшьно!, щодо конвертацi! у грошовi засоби, застави для мунщипальних цiнних паперiв, оскiльки невизначенiсть правових вiдносин щодо володшня землею та iншими при-родними ресурсами не дае шдстави для розгляду таких об'ектiв як важливо! умови функцiонування органiв мюцевого самоврядування на засадах фшансово! незалежностц
• нерозвиненiсть iнфраструктури фондового ринку;
• неврегульованють правових та оргашзацшних процедур розмiщення та обiгу мюцевих позик;
• невизначенiсть механiзмiв повернення вкладених населенням коштiв у випадках фшансово! неспроможносп органiв, якi випустили позики;
• вщсутнють вiльних кош^в у пiдприемницьких структур i населення;
• недовiра до державних цшних паперiв.
Отже, на основi вище зазначеного, робимо висновок, що на даному еташ розвитку мiсцевого самоврядування реальною основою !х фшансово! самостшност та забезпечення соцiально-економiч-ного розвитку е доходи мюцевих бюдже^в.
Природною умовою впливу на соцiально-економiчний розвиток регюну i його вщтворювальш процеси е фiнансова збалансованiсть доходiв та видаткiв мiсцевих бюджетiв. Досягнення збалансо-ваностi соцiально-економiчного розвитку регюшв, можливе за умов змiни пiдходiв до розподiлу i перерозподiлу фшансових потокiв мiж центром i регюнами [17, с. 78], якi забезпечують такий стан платоспроможност органiв мюцевого самоврядування, з урахуванням балансу доходiв i видаткiв мiсцевих бюджетiв та ефективносп використання бюджетних коштiв, що не порушуе пороговi значення iндикаторiв фiнансово! безпеки держави [17, с. 480, 488].
Фшансова безпека — порiвняно нова i надзвичайно широка за сво!м змiстом категорiя, яка протя-гом останнiх роюв активно дослiджуеться у вiтчизнянiй економiчнiй лiтературi. За визначенням, яке надаеться у Методицi розрахунку рiвня економiчно! безпеки Укра!ни, затверджено! наказом Мшютер-ства економiки Укра!ни вiд 02.03.2007 №60 [9] фшансова безпека — це такий стан бюджетно!, гро-шово-кредитно!, банкiвсько!, валютно! системи та фшансових ринюв, який характеризуеться зба-лансованiстю, стiйкiстю до внутрiшнiх i зовнiшнiх негативних загроз, здатнiстю забезпечити ефек-тивне функцiонування нацiонально! економiчно! системи та економiчне зростання. Фшансова безпека, у свою чергу, мае певш складов^ зокрема видшяеться бюджетна безпека, яка характеризуеться як стан забезпечення платоспроможносп держави з урахуванням балансу доходiв i видатюв державного й мiсцевих бюдже^в та ефективностi використання бюджетних кош^в. Цiею ж Методикою визначенi шдикатори та пороговi значення iндикаторiв стану фшансово! безпеки Укра!ни, якi запро-вадженнi з метою монiторингу та контролю фшансового розвитку держави, що наведеш в табл. 1.
Певш досягнення державно! пол^ики щодо управлшня фiнансовими ризиками не трансформува-лися на репональну полiтику. У нормативних документах, що визначають регюнальну полггику, а це Концепцiя державно! регюнально! полiтики [7], Державна стратегiя регюнального розвитку на пер-iод до 2015 р. [3] не мютяться положення, що зобов'язують вiдстежувати i вживати заходи по попе-редженню i усуненню фiнансових ризикiв. Але це не провина регiонiв. Не дивлячись на те, що вони е головними об'ектами формування фшансових загроз нацюнально! безпеки, кожний з них навт не знае свое! вагомосп у формуванш цих загроз.
Бюджетний кодекс Укра!ни [1] та закони про Державний бюджет Укра!ни останшх роюв мiстять окремi положення, яю регламентують бюджетну збалансованiсть i безпосередньо стосуються фшан-сово! дисциплши органiв мiсцевого самоврядування, до яких належать: недопущення дефiциту мюце-вих бюджетiв (за винятком бюджету Автономно! Республши Крим i мiських бюдже^в); допущення дефiциту бюджету автономно! Республши Крим лише у частинi бюджету розвитку [1].
Таблиця 1
1ндикатори та пороговi значення iндикаторiв стану фшансово1 безпеки Украши *
1ндикатор, одиниця вимiру Пороговi значення
Рiвень перерозподiлу ВВП через зведений бюджет (без урахування доходiв Пенсiйного фонду), % Не бшьше 30
Вщношення дефщиту, профiциту державного бюджету до ВВП, % Не бiльше 30
Покриття дефщиту зведеного бюджету за рахунок зовшштх запозичень, % Не бшьше 30
Вiдношення дефщиту зведеного бюджету за рахунок зовшшшх запозичень, % Не бшьше 5
Обсяг трансфертов з державного бюджету, % до ВВП Не бшьше 10-15
Ампл^да коливань бюджетних видатюв на одну особу мiж регiонами Украши, % Не бшьше 20-30
* джерело [9]
Перераховаш норми стосуються питань збалансування бюджеОв та обмеження деяких джерел фшансування, а також заходiв щодо дотримання затверджених показникiв бюджетного балансу про-тягом бюджетного року. Однак вони не вщповщають вимогам Свропейського Союзу, оскшьки не забезпечують попередження ухилень вщ жорстких бюджетних обмежень, шчого не говорять про контроль i санкци за недотримання бюджетних вимог [17, с. 210]. Крiм того, на даному еташ розвит-ку бюджетно! системи збалансованiсть бюджету поки що досягаеться лише завдяки трансфертам, що надаються мiсцевим бюджетам у вигщщ дотацiй, субсидiй та субвенцш. Останнi носять цшьо-вий характер та обмежують права оргашв мюцевого самоврядування на визначення напрямiв вико-ристання коштiв. Крiм того, збалансування бюджеОв за рахунок державних трансферов призводить до свiдомого зменшення потреби забезпеченосп регiону фiнансовими ресурсами, що призводить до недофшансування соцiальних та економiчних потреб регiону.
Як зазначае Н.В. Старостенко [15, с. 41] важливi економiчнi i фiнансовi результати зусиль мюце-вих органiв влади з полiпшення фшансово1 ситуаци в адмiнiстративно-територiальних одиницях, зокрема, пiдвищення зайнятосп, зростання обсягiв заробгтно1 плати, а отже, i податку з доходiв фiзич-них осiб, що надходить до мюцевих бюджетiв, приводить до зниження дотацш вирiвнювання, якi надаються з державного бюджету (або ж збшьшення кошОв, що мають бути перераховаш з мюцевого бюджету до державного). це вщбуваеться у наслщок того, що позитивш i негативнi трансферти мiсцевим бюджетам розраховуються за одшею i тiею формулою [13]:
Т = а;(У; - Di) , (1)
де Т. — дотацiя вирiвнювання; а; — коефiцiент вирiвнювання; V. — розрахунковий обсяг показника видаткiв; Di — прогнозний показник обсягу доходiв (кошик доходiв).
Позитивну оцiнку зазначенiй формул надають Р.В. Шинкаренко та О.А. Волошина [19, с. 29]. Вони видшяють три основш причини, чому розподш коштiв на основi чггко! i стабшьно1 формули е кращими, нiж рiшення про розподiл фшансування на основi суб'ективних суджень експерОв та по-садових осiб, що представляють державну адмшютращю:
• по-перше, якщо формула е достатньо стабшьною i доведена до вiдома заздалепдь, то це дозво-ляе використовувати принцип довготермшового планування i допомагае приймати рацiональнi ршен-ня використання бюджету на мюцевому рiвнi;
• по-друге, розподш фшансування на основi формули допомагае уникнути звинувачень щодо пол-iтичних чи особистих мотивiв, якi б стояли за ршеннями про розподiл коштiв;
• по-трете, значно шдвищуеться ступiнь прозоростi управлшських рiшень.
Однак, недосконалiсть розрахунку розмiру дотацiй вирiвнювання вiдмiчають, як науковщ, так i практики [15, с. 41, 18, с. 23-31, 2, с. 9-15], зазначаючи, що зпдно з щею формулою:
• перевищення доходiв бюджеОв над витратами призводить до збшьшення вилучень до державного бюджету. Вщбуваеться «ефект замщення», оскшьки мюцевим органам влади немае сенсу праг-нути до збшьшення доходiв у зв'язку з тим, що прирют фактичних доходiв мюцевих бюджеОв врахо-вуеться при розрахунку трансферов.
• вiдсутня зацiкавленiсть мюцевих оргашв влади у нарощуванш дохщно1 бази у сво1х регiонах (регюни-рецишенти розраховують на дотацiйну пiдтримку у разi недостатностi коштiв, зiбраних на територп цих регiонiв, регiони-донори намагаються занизити податковий потенщал, оскiльки збшьшення доходiв призведе до додаткового !х вилучення);
• виникае регiональний сепаратизм;
• об'ективне фшансування економши регюну або И прiоритетних секторiв е неможливим;
• ддача систем надання дотацiй та субвенцiй, немае шякого вiдношення до вирiвнювання тери-торш в економiчному та соцiальному розрiзах, оскiльки кошти, якi видiляються спрямовуються вик-лючно на фiнансове забезпечення мiнiмальних поточних видаткiв мiсцевих бюджеОв.
С.В. Слухай та О.В. Гончаренко [14, с. 63-72], взагалi стверджують про нерацюнальнють замiни розщеплення з фшсованими нормативами податкiв дотацiями вирiвнювання, оскiльки посилюе за-лежнiсть економiчного розвитку регiонiв вiд центрально1 влади.
Отже, на нашу думку, стабшьнють умов фшансового забезпечення розвитку територiй, яка запро-ваджуеться формулою, е безумовно великим досягненням, але не е умовою, що сприятиме саме розвитку територш, ïx розширеному вщтворенню. Пiдходи, що лежать в основi формульного розрахун-ку, виховують у репошв утриманськi настроï та небажання змiцнювати та нарощувати власний фшан-совий потенцiал. Тому, в цьому сенс^ поняття стабiльностi не е безумовно позитивним моментом у виршенш питань мiжбюджетниx вiдносин. Треба «змютити акценти з вирiвнювання умов життя населення рiзниx регiонiв шляхом перерозподшу коштiв через державний бюджет на мехашзми, котрi пiдвищать iнтерес репошв» [14, с. 69].
Ц.Г. Огонь [11; 12, с. 19-28], дослщжуючи теорда та практику функщонування конституцшних зобов'язань та фiнансовиx можливостей i напрацювання засад досягнення оптимальностi у процес надання суспiльниx благ та послуг за рахунок доxодiв бюджету пропонуе для розгляду фшософда фiнансовоï стабiльностi за формою «зобов'язання — доходи — суспшьш блага — видатки» як вих> дну основу у побудовi стратегiï збалансованого розвитку зобов'язань i доxодiв бюджету з метою шдвищення ефективностi надання сустльних благ та послуг у перюд трансформацiйниx змiн, а досягти балансу бюджету можна за рахунок провадження бюджетноï полiтики, яка б оптимально поеднувала iнтереси суспiльства, окремих територш, шдприемств та громадян, через ощнку кри-терiïв економiчноï ефективностi й достатку ушх та кожного. Це досягаеться за умови реалiзацiï принципу поеднання фюкально1' достатностi та соцiально-економiчноï ефективностi. За таких обставин Ц.Г. Огонь [12, с. 28] звертае увагу «на необхщнють досягнення узгодженост бюджетно1' та податко-во1' полiтики у процесi формування, використання i вiдтворення бюджетних коштiв, а також розроб-лення бюджетно1' стратеги та визначення ролi i завдань доxодiв бюджету щодо забезпечення вико-нання зобов'язань у перспективi».
Тому виникае необхщнють створити умови, що активiзують процес економiчного зростання i максимального використання «ефекту його поширення», що передбачае «реформування уие1" системи фiскальниx важелiв, а особливо меxанiзмiв фiнансового вирiвнювання» [18, с. 27].
1ндекс вiдносноï податкоспроможностi, що використовуеться в розрахунках не стимулюе мiсцевi органи влади докладати бшьших зусиль зi збору податкiв, оскшьки в майбутньому це приведе до його зростання, тому, на нашу думку, реалiзацiя ф!иаисового вир!виюваиия територт, мае спирати-ся на певну, ч^ку та загальну для вшх методику визначення необхщного обсягу додаткових центра-лiзованиx коштiв, якi надiйдуть на мiсця, в основi яко1' буде використання потенцiйно можливих надходжень доxодiв на певнiй територiï — податковий потенщал. Про необxiднiсть визначення по-даткового потенцiалу територiй останшм часом заявляють у сво1'х працях С.В. Слухай, О.В. Гонча-ренко [14], О.П. Сунцова [16].
Вперше спробував поеднати такi поняття як виробничий та податковий потенцiал регюну, з метою оптимiзування системи мiжбюджетного вирiвнювання, канадський економiст Р. Брщ у 1990 р. [20]. Американсью вченi також переймалися цiею багатогранною проблемою. Так, Р. Бродвей у 1998 р. [21] вперше запропонував побудувати систему мiжбюджетного вирiвнювання на основi розраxункiв по-тенцiалу регюну i таким чином ïï ошташзувати.
На сьогоднi весь спектр погщщв вiтчизняниx та зарубiжниx дослiдникiв вщносно сутностi поняття податковий потенщал можна узагальнити як: максимально можливу величину податкових надходжень, розраховану з урахуванням розмiру оподатковувано1' бази, ддачих ставок i порядку нараху-вання податкiв; очiкуваний об'ем доxодiв, який може бути зiбраний на визначенш територiï; максимально можливу суму нарахувань податкiв в умовах ддачого податкового законодавства.
Сунцова О.О. [16] пропонуе замють показника податкового потенщалу використовувати термiн фiскальна емнють регiону, який може бути визначено як потенцшну спроможнiсть органу мюцевого самоврядування профiнансувати стандартний кошик публiчниx витрат без надання трансфертiв з центрального бюджету лише за рахунок сво1'х власних джерел.
Iншi представники фiнансовоï школи вважають, що трактування поняття податковий потенцiал залежить вщ обрано1' методики оцiнки даного потенщалу, як ми систематизували у табл. 2. ïx уза-гальнення та аналiз дае можливiсть зазначити, що податковий потенщал репошв е своерщним по-казником для центрального уряду, що демонструе вш наявнi фiнансовi ресурси регiону, визначення яких е необхщним для створення об'ективно1' та прозоро1' системи мiжбюджетниx вiдносин.
Застосування на практицi будь-якого iснуючого методу визначення податкового потенщалу по-требуе володшня певним масивом iнформацiï, i чим реалiстичнiшi данi можна отримати в результап застосування певно1' методики, тим бшьшим об'емом iнформацiï повинш володiти мiсцевi фiнансовi органи. З цих позицш, на нашу думку, найбшьш прийнятним е адитивний метод ощнки податкового потенцiалу. Крiм того, формула розрахунку податкового потенцiалу за цим методом може легко транс-формуватися у формулу розрахунку податкового потенщалу мюцевих бюдже^в з використанням коефщешгв роздiлення податкових баз мiж державним, регiональним та мiсцевими бюджетами, який в свою чергу показуе перерозподш податюв мiж рiвнями бюджетно1' системи кра1'ни.
Запропонований пiдxiд до визначення податкового потенщалу ураховуе систему показниюв, що впливають на величину податкових доxодiв бюджету, i може дозволити ефективно оргашзовувати систему управлшня податковими ресурсами регiону в об'ективнш залежностi вiд показникiв дiяль-носп реального сектора економiки.
Таблиця 2
1снукта пiдходи до ощнки податкового потенцiалу регiонiв *
Метод Ощнка
Метод ощнки податкового потенщалу заснований на фактично з1браних подат-кових доходах Сума фактично з1браних податкових доход1в за минулий перюд ввдрь зняеться вщ розм1ру податкового потенщалу на величину неефектив-но використаних економ1чних ресурс1в, та являе собою лише реал1зо-вану частину податкового потенщалу. Таким чином, даний тдхщ не враховуе р1зницю м1ж розм1ром фактичних надходжень податкових доход1в та потенщйно можливими доходами, використання яких пов'язано з реал1защею властивостей територш генерувати податков1 доходи.
Метод репрезентативно! податково!ставки Ощнка потенщалу проводиться з позицш, що наявна податкова база певно! територп використовуеться з середньою по регюну ефективнь стю. Це означае, що р1зниця в р1вш ефективност використання податкових баз не враховуеться при оцшщ податкового потенщалу 1 не е величиною, що корегуе можливост територш по акумулюванню податкових доход1в. Оскшьки даний метод не враховуе 1ндив1дуальних особливостей територш його використання не е ефективним та доць льним.
Метод заснований на роз-рахунку агрегованого по-казника (показника додано! вартосп) Даний метод бшьше придатний для щлей регулювання м1жбюджет-них вщносин 1 не дозволяе забезпечити реал1защю задач, що стоять перед фшансовими органами мюцевих адм1нютращй в област бюджетного планування.
Адитивний метод Дозволяе розкрити специф1чш особливост формування та розмщен-ня податкових баз по кожному податку. Податковий потенщал т1е! чи шшо! територп дор1внюе сум1 потенщал1в по окремому виду податку (на нашу думку найбшьш прийнятний).
* Складено на основi джерела [8, с. 50-58]
За результатами розрахунюв потенцшно можливих надходжень вiд податку на доходи фiзичних осiб у Запорiзькому регiонi, за допомогою адитивного методу рiзниця мiж фактичними надходжен-нями (1360,20 млн. грн), акумульованими у 2007 рощ, та потенцшно можливими (1832,77 млн. грн) становила 472,57 млн. грн. За результатами розрахунюв адитивним методом потенцшна сума надходжень вщ единого податку, що сплачують суб'екти шдприемницько! дiяльностi — юридичнi особи до мюцевого бюджету становить 174, 68 млн. грн., при фактичних розмiрах надходжень 24,80 млн. грн. Узагальнюючи податковий потенщал розрахований за податком з доходiв фiзичних осiб, единим податком, податком на прибуток шдприемств, i порiвнюючи з фактично акумульованими сумами надходжень, виходить, що потенцшно можливi розмiри акумулювання перевищують фак-тичнi майже на 53,23% (рис. 1).
Сума, млн. грн.
1832,77
Податок на доходи Сдиний податок з Податок на прибуток
фiзичних оаб юр идичних осiб шдпр иемств
□ Фактичш надходження □ Податковий потенщал
Рис. 1. Потенцшно можливi та фактичнi суми надходжень вщ податку на доходи фiзичних осiб, единого податку, податку на прибуток шдприемств у 2007 рощ
Зазначений розрахунок сукупного податкового потенщалу територш можна використовувати при розрахунках показниюв фiнансового вирiвнювання розвитку територш. Таким чином, алгоритм виз-начення обсягу дотаци вирiвнювання мiсцевим бюджетам буде обчислюватися за формулою:
Т = £ ПП; - ЗП, (2)
1=1
де Т — дотащя вирiвнювання; ПП — сукупний податковий потенщал територп; ЗП — загальна потреба у фшансових ресурсах мюцевих бюджетiв.
ВИСНОВКИ
Зазначений шдхщ до розрахунку дотацiй вирiвнювання ставить питання про доцiльнiсть його застосування, оскшьки мова йде про потенцшш джерела надходжень, якi можуть не вщповщати фактично зiбраним. За цих умов подiляeмо думку науковцiв, яю говорять про необхiднiсть проведен-ня податково! паспортизаци регiонiв, яка дасть можливють встановити вiдповiдальнiсть за невико-ристання податкового потенцiалу i лшвщуе утриманськi настро!. Однак, для того, щоб забезпечити об'eктивнiсть розрахованого показника податкового потенщалу необхiдно провести великий масив роботи з облшу та контролю об'екпв оподаткування, виникае необхщнють розробки нормативно-правових актiв, що регулюють питання шформацшно! взаемодп фшансових оргашв мiсцевих адмш-iстрацiй та податкових iнспекцiй. Останнiм, в свою чергу, необхщно надавати iнформацiю по струк-турi податкових баз, провести роботу по виведенню об'ектiв оподаткування iз сектору тшьово! еко-номши, що дасть можливiсть ефективно управляти фiнансовими потоками регiонiв в умовах шдви-щення !х самостiйностi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бюджетний кодекс Укра!ни / Верховна рада Укра!ни. — Х.: ТОВ «Одюей», 2008. — 104 с.
2. Буковинський С.А. Змщнення фшансово! бази мiсцевого самоврядування як чинник економiч-ного зростання / С.А. Буковинський. // Вюник НБУ. — 2007. — №2. — С. 9-15.
3. Державна стратепя регюнального розвитку на перюд до 2015 року. Затверджено Постановою Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 21 липня 2006 р. №1001 // Офщшний вiсник Укра!ни. — 2006. — №30. — Ст. 2131. — С. 36-78.
4. Закон Украши «Про мюцеве самоврядування в Укра!ш» вщ 21.05.1997 р. №280/97-ВР // Вщо-мостi Верховно! Ради Укра!ни. — 1997. — №24. — 170 с.
5. Закон Укра!ни «Про стимулювання розвитку регюшв» вiд 8 вересня 2005 року №2850-IV [Елек-тронний ресурс] / режим доступу: www/minfin.gov.ua.
6. Конститущя Укра!ни. Затверджена ВРУ 28.06.96 №254/96-ВР. // Вiдомостi ВРУ. — 1996. — №30. — С. 141.
7. Концепци державно! регюнально! пол^ики. Затверджена указом Президента вiд 25 травня 2001 року №341 [Електронний ресурс] / режим доступу: www/minfin.gov.ua
8. Менькова Н. Методология оценки налогового потенциала муниципальных образований в условиях реализации мероприятий в сфере бюджетного планирования / Н. Менькова. // Муниципальная экономика. — 2006. — №4. — С. 50-58.
9. Методика розрахунку рiвня економiчно! безпеки Укра!ни. Затверджена Наказом Мшютерства економши Укра!ни вщ 02.03.2007 № 60 [Електронний ресурс] / режим доступу: // http://www.me.gov.ua/ control/uk/pubHsh/artide?art_id=97980&cat_id=3873 8
10. Мiсцевi фшанси: Пiдручник / [О. Р. Квасовський, А. В. Лучка, Б. С. Малиняк та шш^ / За ред. О.П. Кириленко. — К.: Знання, 2006. — 677с.
11. Огонь Ц.Г. Доходи бюджету Укра!ни: теорiя та практика: [Монографiя] / Ц.Г. Огонь. — К.: КНТЕУ, 2003. — 580 с.
12. Огонь Ц.Г. Доходи бюджету як домшанта фшансово! стабшьносп держави / Ц.Г.Огонь // Фшанси Укра!ни. — 2005. — №6. — С. 19-28.
13. Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вщ 05.09.2001 №1195 «Про затвердження Формули розподшу обсягу мiжбюджетних трансфертiв (дотацш вирiвнювання, субвенцiй та коштiв, що пере-даються до державного бюджету) мiж державним бюджетом та мюцевими бюджетами» (зi змiнами та доповненнями на 14.09.2002 р.).
14. Слухай С.В. Удосконалення формування доходiв мюцевих бюдже^в в Укра!ш / С.В. Слухай, О.В. Гончаренко. // Фшанси Укра!ни. — 2007. — №8. — С. 63-72.
15. Старостенко Н.В. Методолопя формування мiжбюджетних трансферов / Н.В. Старостенко // Фшанси Укра!ни. — 2005. — С. 39-44.
16. Сунцова О.О. Фюкальна емнiсть регiонiв як основа системи мiжбюджетних вiдносин / О.О. Сунцова // Актуальш проблеми економiки. — 2007. — №2 (68). — С. 137-144.
17. Фшанси: Щцручник / [за ред. С.1. Юрiя, В.М. Федосова]. — К.: Знання, 2008. — 611 с.
18. Швець В.Я. Концептуальш шдходи до вдосконалення системи мiжбюджетних вiдносин / В.Я. Швець // Фiнанси Укра!ни. — 2005. — №3. — С. 23-31.
19. Шинкаренко Р.В. Ефективний розподш коштiв мiж державним i мiсцевим бюджетом / Р.В. Шинкаренко, О.А. Волошина // Економша i регiон. — 2006. — №3 (10). — С. 27-30.
20. Bird R.M., Slack E. Equalization: The Representative Tax System Revised / R.M. Bird, Е. Slack. // Canadian Tax Journal. — 1990. — Vol. 38.-4. — P. 913-927.
21. Boadway R.W. The Economics of Equalisation: An Overview / Boadway R.W., Hobson P.A.R. (eds) Equalization: Its Contribution to Canadas Economic and Fiscal Progress. — John Deutsch Institute for The Study of Economic Policy, Canada, 1998.
