CC BY
16
9. Kolodiychuk, A. V., Pisnyy V. M., & Semchuk Zh. V. (2009). Sutnist' innovatsiy, stnuktuna ta osnovni etapy innovatsiynoho protsesu [The essence of innovation, the structure and the main stages of the innovation process]. In Naukovyy visnyk NLTU Ukrayiny [Scientific Bulletin of National Forestry University of Ukraine]: Vol. 19.9 (pp. 191-196). [in Ukrainian].
10. Mekh, Ya., & Chornyy, R. (2008). Sotsializatsiya systemy obliku v konteksti kontrolyu za vykorystannyam vnutrishnikh rezerviv pidpryyemstva [Socialization of the accounting system in the context of control over the use of internal reserves of the enterprise]. In Teoriya i praktyka ekonomichnoho analizu: suchasnyy stan, aktual'ni problemy ta perspektyvy rozvytku [Theory and practice of economic analysis: current state, actual problems and prospects of development]: Materials of the IV International scientific and practical conference (Ternopil, October 2008): (pp. 215-218). Ternopil: TNEU. [in Ukrainian].
11. Sopilnyk, L. I., & Kolodiychuk, A. V. (2009). Uprav-linnya konkurentospromozhnistyu mashynobudivnykh pidpryyemstv na suchasnomu etapi rozvytku ekonomiky Ukrayiny [Management of competitiveness of machinebuilding enterprises at the present stage of development of Ukrainian economy]. In Naukovyy visnyk NLTU Ukrayiny [Scientific Bulletin of National Forestry University of Ukraine]: Vol. 19.10 (pp. 222-227). [in Ukrainian].
12. Chorna, N. (2018). Problemy rozvytku pidpryyem-nytstva v Ukrayini [Problems of entrepreneurship development in Ukraine]. In Prykladna ekonomika - vid teoriyi do praktyky [Applied Economics - From Theory to Practice]: Materials of the International Scientific and Practical Conference (Ternopil, Oct 27, 2017) (pp. 77-79). Ternopil. [in Ukrainian].
Даш про aBTopiB
Молнар Олександр Сергйович,
к.е.н., доцент, завщувач кафедри еконо1УлчноТ теорп, ДВНЗ «Ужгородський нацюнальний уыверситет»
e-mail: Kaf-et@uzhnu.edu.ua Конончук Алса Олепвна,
мапстр, еконо1Улчний факультет, ДВНЗ «Ужгородський нацюнальний уыверситет» e-mail: Kaf-et@uzhnu.edu.ua Ратушняк Микола Сергйович,
мапстр, економiчний факультет, ДВНЗ «Ужгородський нацюнальний уыверситет» e-mail: Kaf-et@uzhnu.edu.ua
Данные об авторах Молнар Александр Сергеевич,
к.э.н., доцент, заведующий кафедрой экономической теории, ГВУЗ «Ужгородский национальный университет»
e-mail: Kaf-et@uzhnu.edu.ua
Конончук Алиса Олеговна,
магистр, экономический факультет, ГВУЗ «Ужгородский национальный университет» e-mail: Kaf-et@uzhnu.edu.ua Ратушняк Николай Сергеевич,
магистр, экономический факультет, ГВУЗ «Ужгородский национальный университет» e-mail: Kaf-et@uzhnu.edu.ua
Data about the authors Oleksandr Molnar,
Ph.D., Associate Professor, Head of the Department of economic theory, Uzhgorod National University e-mail: Kaf-et@uzhnu.edu.ua Alisa Kononchuk,
Master's Degree, Faculty of Economics, Uzhgorod National University e-mail: Kaf-et@uzhnu.edu.ua Mykola Ratushnyak,
Master's Degree, Faculty of Economics, Uzhgorod National University e-mail: Kaf-et@uzhnu.edu.ua
УДК336 2233015 http://doi.org/10.5281/zenodo.3631586
БОДЮК А.В.
Сутшсть i особливосл фюкальних надро-ресурсних продуклв
Предмет до^дження - вартост геолопчних об'ектв, досл'1джуваних за потребами визначен-ня понять фюкально! геологи.
Мета написання ста-TTi - розробка окремих теоретичних понять, зокрема, ф'юкальних надро-ресурсних продукт'1в, фюкальноi геологи, за якими вона трактуеться як належна до ресурсологИ
Методолопя проведення роботи - метод абстрактно-лопчного анал'зу (при визначенн сис-
теми понять ф1скально!' геологи, зокрема, ф1скального надро-ресурсного продукту); монограф1ч~ ного анал'зу (при застосуванн ресурсного пдходу), пор'1вняння та узагальнення (при формуванн висновюв i пропозиц'1й).
Результат» роботи - обГрунтован ряд теоретичних понять фскальноi геологи. П'щ поняттям фiс-кального надро-ресурсного продукту пропонуеться розумти вартсть геолопчного об'екта, по по-казниках якого обчислюються платежi до бюджету за видобут'1 корисн'1 копалини або за господар-ське користування пдземним простором. ОбГрунтувано тростсть значень поняття «фскальний надро-ресурсний продукт»: за походженням природний, виявлений i вим'1ряний у процес геолог'ч-ного вивчення надр (власником яких е народ); з вилученням з надр i включенням у господарський оборот е товаром (проходить процес товарно-грошового обмну, змна власника); за виробничим використанням - сировина (використовуеться власником, що придбав як товар). У фскалюванн надрокористування необхдно видлити наступн регламентам (у ставках нарахування платежiв, ко-еф'1Ц1ентах до них, наданн пльг тощо): видобування i господарське використання корисних копалин з надр власних територй; застосування для видобування i господарського використання ннова-цйних технологй, заходов з рацюнал'заци працг, видобування корисних копалин з надр у складних умовах, з великих глибин, виснажених, техногенних родовищ i т.д.; видобування корисних копалин з м'жнародних родовищ, за державними проектами, програмами або власника надрокористування, забалансових запас'в. За проблемами, що впливають на показники фскального надро-ресурсного продукту, сл'щ визнати способи його п'щрахунку, встановлення достов'1рност'1 iнформацií, яка засто-совуеться при п'щрахунку запасв або видобутих корисних копалин.
Висновки i пропозицИ. Фскалювання надрокористування потр'бно включити у механзм державного, науково обГрунтованого, регулювання i економного, стимулювання з врахуванням май-бутых потреб крани у надроресурсах, 1х використання, а також подальшого стимулювання до-сл'1джень, проектування перспективного господарського використання нетрадицйних ресурсв, тобто розглядати 1х не як природы умови для життед)яльност'1 людей, а як засоби виробництва та побутового застосування. Замша, як фiскальноí, плати за користування надрами в Податковому кодекс Украни на ренту не грамотно. Для установлення об'ективних ставок нарахування платежiв необх'1дн'1 фскальн експерименти.
Ключов! слова: надра, ресурси, корисн'1 копалини, фскалювання, об'ект, фiскальна геолопя, дохд, ресурсолопя, бюджет.
БОДЮК А.В.
Сущность и особенности фискальных недро-ресурсных продуктов
Предмет исследования - стоимости геологических объектов, изучаемых по потребностям определения понятий фискальной геологии.
Цель написания статьи - разработка отдельных теоретических понятий, в частности, фискальных недро-ресурсных продуктов, фискальной геологии, по которым она трактуется как принадлежащая ресурсологии.
Методология проведения работы - метод абстрактно-логического анализа (при определении системы понятий фискальной геологии, в частности, фискального недро-ресурсного продукта); монографического анализа (при применении ресурсного подхода), сравнение и обобщение (при формировании выводов и предложений).
Результаты работы - обоснованные ряд теоретических понятий фискальной геологии. Под понятием фискального недро-ресурсного продукта предлагается понимать стоимость геологического объекта, по показателям которого исчисляются платежи в бюджет за добытые полезные ископаемые или хозяйственное пользование подземным пространством. Обоснованно тройственность значений понятия «фискальный недро-ресурсный продукт»: по происхождению природный, обнаружен и измерен в процессе геологического изучения недр (владельцем которых является народ); с изъятием из недр и включением в хозяйственный оборот является товаром
(проходит процесс товарно-денежного обмена, смена владельца], по производственному использовании - сырье (используется собственником, приобрел как товар]. У фискалювании недропользования необходимо выделить следующие регламентации (у ставках начисления платежей, коэффициентах к ним, предоставлении льгот и т.п.]: добыча и хозяйственное использование полезных ископаемых из недр собственных территорий; применение для добычи и хозяйственного использования инновационных технологий, мероприятий по рационализации труда; добычи полезных ископаемых из недр в сложных условиях, с больших глубин, истощенных, техногенных месторождений и т.д.; добычи полезных ископаемых из международных месторождений; по государственным проектам, программам или владельца недропользования, забалансовых запасов. За проблемами, влияющиими на показатели фискального недро-ресурсного продукта, следует признать способы его подсчета, установление достоверности информации, применяемой при подсчете запасов или добытых полезных ископаемых.
Выводы и предложения. Фискалювание недропользования необходимо включать в механизм государственного научно обоснованного, регулирования и стимулирования экономного, с учетом будущих потребностей страны в надроресурсах, их использования, а также дальнейшего стимулирования исследований, проектирования перспективного хозяйственного использования нетрадиционных ресурсов, то есть рассматривать их не как природные условия для жизнедеятельности людей, а как средства производства и бытового применения. Замена, как фискальной, платы за пользование недрами в НКУ на ренты не грамотно. Для установления объективных ставок начисления платежей необходимы фискальные эксперименты.
Ключевые слова: недра, ресурсы, полезные ископаемые, фискалювание, объект, фискальная геология, доход, ресурсология, бюджет.
BODYUK A.V.
The essence and features of fiscal super-resource products
The subject of the study the cost of geological objects, investigated for the needs of defining the concepts of fiscal geology.
The purpose of writing the article is to develop some theoretical concepts, in particular, fiscal subsoil resource products, fiscal geology, according to which it is treated as due to resource science.
Methodology of carrying out work is a method of abstract-logical analysis (in determining the system of concepts of fiscal geology, in particular, fiscal subsoil-resource product]; monographic analysis (when using a resource approach], comparison and generalization (when forming conclusions and proposals].
The results of the work are substantiated by a number of theoretical concepts of fiscal geology. Under concept of fiscal subsoil resource product is to be understood as the value of a geological object, by which the payments to the budget for extracted minerals or for economic use of underground space are calculated. The threefoldness of the meaning of the term "fiscal subsoil resource product" is substantiated: by origin, natural, discovered and measured in the course of geological exploration of the subsoil (owned by the people]; with removal from the bowels and inclusion in economic turnover is a commodity (there is a process of commodity-money exchange, change of owner], for industrial use - raw materials (used by the owner, purchased as a commodity]. The following regulations should be distinguished in the subsoil use fiscaling (in rates of payments, coefficients to them, provision of privileges, etc.]: extraction and economic use of minerals from the bowels of their own territories; application of innovative technologies, measures for labor rationalization for extraction and economic use; extraction of minerals from the bowels in difficult conditions, from deep depths, exhausted, man-made deposits, etc.; extraction of minerals from international fields, by government projects, programs or the owner of subsoil use, off-balance sheet reserves. For problems affecting the indicators of the fiscal sub-resource product, it is necessary to recognize the methods of its calculation, establishing the reliability of information used in the calculation of stocks or extracted minerals.
Conclusions and suggestions. Fiscalisation of subsoil use should be included in the mechanism of state, scientifically substantiated, regulation and stimulation of economical, taking into account the
future needs of the country in the subsoil resources, their use, as well as further stimulation of research, designing perspective economic use of non-traditional resources, that is, to consider them and not as natural conditions for life. people, and the means of production and domestic use. Replacing, as a fiscal, fees for the use of subsoil in the Tax Code of Ukraine for rent is not competent. Fiscal experiments are required to set objective billing rates.
Keywords: subsoil, resource, minerals, fiscalization, objects, fiscal geology, revenue, resources, budget.
Постановка проблеми. Дослщження проблем фюкалювання надрокористування та об-Грунтування його поня^йного апарату необхщно проводити з орieнтацiю на зд^снення i стимулювання державою заходiв по забезпеченню потреб економки кра'1'ни та домашых господарств в мЫеральних ресурсах, пщвищенню рiвня ра-цюнальност та ефективност використанню в комплекс природних ресурЫв, взагал^ матерг ально-техычноТ бази кра'1'ни.
Осктьки в надрах територп кра'1'ни знаходять-ся значнi обсяги вуглеводыв, тому для вирiшення ïi енергетичних проблем, зокрема, енергетичноТ незалежноси необхiдно розширювати розвiдку цих корисних копалин, одночасно шукати резер-ви пщвищення ефективностi експлуатацй дiючих родовищ та господарського використання з них видобутку. Аналопчно до актуальних належать проблеми пошуку i господарського застосування Ыших корисних копалин, разом з ними земель-них та других ресур^в, яю, до речi, е об'ектами права власностi украТнського Народу.
У структ^ ресурсно!' складовоТ засобiв вироб-ництва i предметiв прац видiляються як природнi, зокрема, мЫеральы ресурси. «Запаси мiнеральних ресурсiв УкраТни оцiнюються зарубiжними експер-тами у 8 балiв за 10-бальною шкалою. Це озна-чае, що УкраТна належить до головних мЫерально-сировинних держав свпу, i за запасами основних видiв корисних копалин з розрахунку на одну особу посщае одне з перших мюць у Европа [8].
Перспективи подальших розвщок родовищ ви-значаються й потребами поповнення запаяв корисних копали та коштами державно!' скарбницi вщ Тх господарського застосування. Данi перспективи дослщжуе фiскальна геологiя (ФГ). До прогресивних напрямiв використання природно-ресурсного господарства належить i ресурсоз-береження, вiдповiдно адаптоване його птьгове фiскалювання, яке також належить до ïï предметiв.
Актуальнiсть розробки теоретичних положень ФГ визначаеться, зокрема, i потребою стимулювання освоення нових, нетради^йних джерел мг
неральних ресур^в, енерпТ та визначення Тх фю-кальноТ значимостi для держави, народу. Так, необхщно вiдмiтити, що предметом подальшо-го дослiдження мають стати господарське використання так званих мiжнародних природних ресурси, осктьки багато за видами i обсягами цих ресурЫв не належать одый, конкретно кран а е сптьними для народiв i сумiжних краТн [8].
З шельфiв морськоТ зони послйно буде збть-шуватися видобуток корисних копалин, зокрема, нафти, ^рки, золота тощо. До перспективних у видобуваны, крiм вуглеводнiв, належать фосфо-рити, кам'яне вугiлля та ресурси. З виснажен-ням земних надр значення Свтового океану як джерела водних та мЫеральних ресурсiв постiйно зростатиме. Оскiльки у морсьюй водi знаходиться понад 60 хiмiчних елементiв. Особливо заслуго-вуе визнання перспектив здатностi морських ор-ганiзмiв до концентрац^ цих речовин у своТх тiлах. Так, водорост накопичують залiзо, йод, в кютках риб знаходяться свинець, цинк, мщь та iншi еле-менти. Нин третина кухонноТ солi, що видобува-еться в усьому свiтi, отримуеться з морськоТ води. З неТ ще видобувають такi речовини, як бром, магый. Надто значн ресурснi багатства мютять-ся у надрах Антарктиди. Вони також перспектив-н для видобування з формуванням мiжнародних джерел ресурсiв. Отже, при зменшенн корисних копалин в надрах сушi доведеться Тх видобувати з морських запаяв. В перспективi бтьш широко будуть використовуватись як енергетичщ так i матерiальнi ресурси космосу.
Хоча УкраТна й на найближчу перспективу не бщна на рiзнi види корисних копалин. За запасами нафти та природного газу УкраТна займае четверте мюце в бвропк 1Т випереджають лише Норвепя, Великобританiя та Нщерланди. «На державному балансi нараховуеться 289 родовищ вуглеводыв. Експлуатуеться понад 4300 нафтових та газових свердловин. Але потреби УкраТни за рахунок власного видобутку забезпе-чуються нафтою лише на 10 - 12%, а газом - на 20-22%» [9].
Зa гeoгpaфiчним poзмiщeнням poдoвищ циx вyглeвoднiв в Укpaïнi видiлeнo тpи нaфтoгaзo-виx peгioни: Зaxiдний (Львiвcькa, lвaнo-Фpaнкiв-cькa, Чepнiвeцькa, Зaкapпaтcькa oблacтi); Cxiдний (Пoлтaвcькa, Сум^га, Xapкiвcькa тa Чepнiгiвcькa oблacтi); Пiвдeнний (Пpичopнoмopcькo-Кpим-cький). Пpoмиcлoвi i пpoгнoзoвaнi зaпacи нaфти в Укpaïнi зaлягaють y Днiпpoвcькo-Дoнeцькiй нa-фтoгaзoнocнiй oблacтi, Кapпaтcькiй тa Пpичop-нoмopcькiй нaфтoгaзoнocниx пpoвiнцiяx [B]. Ц1 peгioни вiдпoвiднo й мaють вeликi пoкaзники вуг-лeвoднeвoгo фicкaлювaння. Byглeвoднi нaлeжaть дo гopючиx кopиcниx кoпaлин, як1 y пpoцeci op-гaнiзoвaнoгo викopиcтaння (зoкpeмa, нaгpiвaння йoгo oб'8ктa) пpaктичнo пoвнicтю cпoживaютьcя. З викopиcтaнням ïx в ягаст! cиpoвини вoни то-гаж пpaктичнo пoвнicтю cпoживaютьcя i т.д. ^му ïx фicкaлювaння здiйcню8тьcя пo пoвнoмy oбcягy видoбyткy; aнaлoгiчнo i пo пoкaзникax нaдpo-pe-cypcниx пpoдyктiв: oбcягiв ïx видoбyвaння тa пepe-poбки, як1 тaкoж 6лизьк1 зa знaчeннями.
Укpaïнa нaлeжить дo нeбaгaтьox ^aw cвiтy, нaйбiльш бaгaтиx нa зaлiзнi pyди, нa piзнi ïx ви-ди i oбcяги. Boни пpeдcтaвлeнa BQ poдoвищaми. З ниx SQ-ть poдoвищ, в якиx знaxoдитьcя 5B% poзвiдaниx зaпaciв, eкcплyaтy8тьcя. ^газник зa-гaльниx зaпaciв зaлiзниx pyд oцiню8тьcя пoнaд 3Q млpд т. i cклaдae близькo 6% ïx cвiтoвиx зaпaciв i 3Q% зaпaciв ^afc СНД. Зaлiзнi pyди пoдiляють-cя нa тpи ocнoвнi види: бaгaтi мapтитoвi, зaлiзиcтi квapцити i 6óp¡ зaлiзняки. Бaгaтi зaлiзнi pyди i зa-лiзиcтi квapцити видoбyвaютьcя, нaпpиклaд, нa poдoвищax Кpивopiзькoгo, Кpeмeнчyцькoгo i Б1-лoзepcькoгo зaлiзopyдниx бaceйн¡в i т. д. [1Q].
Отльки нaйбiльшe poдoвищ циx pyд знaxo-дятьcя y Днiпpoпeтpoвcькiй oблacтi, тому вoнa мa8 вeликi пoкaзники зaл¡зopyднoгo фю^лю-вaння. Для пopiвняння з вyглeвoднями oкpeмo вiдмiтимo, щo пpи виплaвцi зaлiзa з pyди лишe ïï чacтинa видiляeтьcя як мeтaл. Тoмy дaнoгo виду нaдpo-pecypcний пpoдyкт зa pядoм пoкaзникiв вiдpiзня8тьcя в1д вyглeвoднeвoгo.
Aнaлiз ocraNNix дoслiджeнь i публiкaцiй пoкaзaв, щo тeopeтичним пpoблeмaм фю^лю-вaння нaдpoкopиcтyвaння y гeoлoг¡чн¡й лiтepaтy-pi мaйжe нe пpид¡лялocя нaлeжнoï yвaги. У poз-paxyнкax гeoлoгo-eкoнoмiчниx oцiнoк poзpoбки poдoвищ кopиcниx кoпaлин, (aвтopи: О.Б. Бoбpoв, М.М. Кopжнeв, М.Д. Кpacнoжoн, М.М. Кypилo, Б.1. Мaлюк, B.A. Миxaйлoв, B.C. М¡щeнкo, C.B. Poдo-
вaнoв, Г.1. Pyдькo) пpивoдятьcя poзpaxyнкoвi пo-газники cплaти пoдaткiв, зa Пoдaткoвим кoдeк-coм У^'^и [2; 3; 4].
Meroю нaпиcaння ^a-n-i е poзpoбкa oкpeмиx тeopeтичниx пoнять, зoкpeмa, ф¡cкaльниx нaдpo-pecypcниx пpoдyктiв, фicкaльнoï гeoлoгiï, зa якими вoнa тpaктy8тьcя як нaлeжнa дo pecypcoлoгiï.
Bиклaд ocNoвNoгo мaтepiaлу. Bиxoдячи з пpoaнaлiзoвaнoгo, poзкpиeмo б1льш шиpoкo cyть пoнять, з якими пoв'язaн¡ визнaчeння фicкaльниx нaдpo-pecypcниx пpoдyктiв.
Отжe, нaми пpoпoнy8тьcя зacтocoвyвaти нa-cтyпнi пoняття:
• нaдpo-pecypcний cyб'eкт нapaxyвaння фю-кaльнoгo дoxoдy, який пpoпoнy8тьcя пpийняти кoнкpeтнo, зaлeжнo в1д виду гocпoдapcькoï д1-яльнocт¡ (гeoлoгiчнe пiдпpиeмcтвo, видoбyвнe пiдпpи8мcтвo, oб'eднaння пiдпpи8мcтв. пpивaтнi пiдпpиeмцi тa ¡н.);
• нaдpo-pecypcний oб'8кт poзглядaeтьcя як opгaн¡зoвaнo yтвopeнe cepeдoвищe в нaдpax (кap'8p, шaxтa, пiдзeмнe cepeдoвищe) aбo нa-зeмнa тepитopiя для гocпoдapcькoï дiяльнocтi cyб'eктa (фaбpикa збaгaчeння);
• y тому чи^: гeoлoгiчний oб'eкт poзглядa8тьcя як нaдpo-pecypcний oб'8кт в нaдpax (cвepдлoви-нa, poзкoпкa), щo викopиcтoвyeтьcя для гeoлoгiч-нoгo вивчeння нaдp; гipничий oб'8кт poзглядaeть-cя як нaдpo-pecypcний oб'8кт в нaдpax: oкpeмa гipничa виpoбкa, cиcтeмa г¡pничиx виpoбoк, ви-poбкa, щo вxoдить дo cклaдy гipничoгo чи ^mora пiдпpиeмcтвa тa викopиcтoвy8тьcя для видoбy-вaння кopиcниx кoпaлин тa зa ¡ншими пoтpeбa-ми, a тaкoж буд1вл1 чи cпopyди, як1 тexнoлoг¡чнo пoв'язaнi з ними (cвepдлoвинa, шaxтa) [3, c. 16Q];
• нaдpo-pecypcний пpoдyкт poзглядaeтьcя як peзyльтaт гocпoдapcькoï дiяльнocтi нaдpo-pe-cypcнoгo cyб'8ктa;
• фюгальний нaдpo-pecypcний пpoдyкт (ФНPП).
Тaкими пpoдyктaми мoжyть бути видoбyтi га-
pиcнi кoпaлини, пopoди. Окpeмo poзглядaeтьcя пiдзeмний пpocтip, як cepeдoвищe, щo пiдгoтoв-лeнe для eкcплyaтaцií' (для збep¡гaння кopиcниx кoпaлин, виpoщyвaння pocлин, лiкyвaльниx пo-тpeб i т.д.).
Нaдpo-pecypcний пpoдyкт - пoняття шиpшe, н1ж фicкaльний нaдpo-pecypcний пpoдyкт, i вуж-чe, н1ж pecypcи нaдp. Оcтaннi включaють, нaпpи-клaд, apxeoлoг¡чн¡ oб'8кти, Окpeмo нeoбxiднo ви-д1лити пpoдyкти мiнepaлypгiï.
Мiнeрaлyргiя - нayкa про мiнeрaли, вивчa8 ïx фiзичнi влaстивостi, xiмiчний склaд, умови утво-рeння i поширeння в природа можливiсть вико-ристaння y промисловост для пeрeробки. B^i-тимо тaкож, що мiнeрaлyргiя як роздiл гiрничиx нayк, розробляе тeорiю процeсiв i тexнологiю отримaння з корисниx копaлин кондицiйноï мг нeрaльноï продук^ для бeзпосeрeднього ïï гос-подaрського зaстосyвaння aбо подaльшоï пe-рeробки. Bонa е тeорeтичною бaзою нayковиx розробок щодо збaгaчeння корисниx копaлин, поеднуе ряд новиx нaпрямiв (рyдопiдготовкy, œ-лeктивнe розкриття мiнeрaлiв, нaпрaвлeнy змг ну природниx влaстивостeй мiнeрaлiв, xiмiчнe збaгaчeння i синтeз тexногeнниx мiнeрaлiв). Зa-стосовуЕ спeцiaльнi мeтоди виконaння опeрaцiй збaгaчeння тощо[11]. Тому, нa нaш погляд, утво-рeнy мiнeрaльнy продyкцiю тaкож нeобxiдно вщ-нeсти до нaдро-рeсyрсного продукту.
До фюгального нaдро-рeсyрсного продукту нa-лeжить тa чaстинa нaдро-рeсyрсного продукту, що освоËнa i оцiнeнa нa прeдмeт нaрaxyвaння нaдро-фiскaльного доxодy зa пeвними рeглaмeнтaцi-ям. Отжe, до фюгального нaдро-рeсyрсного продукту нaлeжaть визнaчeнi ПКУ: 1) обсяг корисноТ копaлини, видобута з нaдр нa тeриторiï Укрaïни, ïï континeнтaльного шeльфy i виключно! (морськоУ) eкономiчноï зони; 2) обсяг мiнeрaльноï рeчовини, що утворюеться в рeзyльтaтi виконaння пeрвинноï пeрeробки, якa провaдиться iншими, нiж плaтник, сyб'8ктaми господaрювaння нa yмовax господaр-ськиx договорiв про послуги з дaвaльницькою си-ровиною; 3) обсяг корисно[ копaлини, видобуто[ (вилyчeноï) з вiдxодiв (втрaт, xвостiв тощо) прни-чодобувного виробництвa; 4) обсяг корисно[ ко-пaлини, видобуто[ (вилyчeноï) з вiдxодiв (втрaт, xвостiв тощо) прничодобувного виробництвa мг нeрaльноï сировини, що утворюеться в рeзyльтaтi виконaння пeрвинноï пeрeробки, якa провaдиться iншими, ыж плaтник, сyб'eктaми господaрювaння нa yмовax господaрськиx договорiв про послуги з дaвaльницькою сировиною, якщо для ïï видобутку зa зaконодaвством нeобxiдно отримaти спeцiaль-ний дозвiл; 5) обсяг погaшeниx зaпaсiв корисниx копaлин» [7, с. 331].
Окрeмо вiдмiтимо зa нaстyпнy рeaлiю: корис-нi копaлини пiсля видобyвaння нaдрокористy-вaч можe тимчaсово збeрiгaти, продaвaти, потiм трaнспортyвaти нa пeвнi вiдстaнi (при цьому нa-вiть втрaчaють мaсy). Дaлi ïx можуть знову збe-
р^ти у пiдприeмствa-виробничникa i т.д. Ta-ким чином, кориснi копaлини пюля видобyвaння, якщо нe попaдaють у процeси збaгaчeння, пe-рexодять до сфeри товaрно-грошового обмг ну, тобто стaють товaром для продaжy споживa-чу (сyб'eктaм господaрювaння aбо нaсeлeнню); aнaлогiчно i пiсля збaгaчeння. Отжe, мaють мiсцe змiни влaсникiв мiнeрaльниx рeчовин. Зi змiною влaсникa проxодить процeс товaрно-грошово-го обмiнy, нa кожному eтaпi якого здiйснюються процeси фiскaлювaння.
По сyтi, нaдрокористyвaч плaтить дeржaвi зa видобуту мiнeрaльнy, у подaльшомy як зa товaрнy продукцю А видобуту, трeбa розyмiти, пщприем-ство-покyпeць (виробничник) купуе ïï у нaдроко-ристyвaчa бeзпосeрeдньо aбо чeрeз посeрeд-никa як товaр. Тому лопчно констaтyвaти, що зa видобуток i рeaлiзaцiю корисниx копaлин нaд-рокористyвaч i пiдприeмство-покyпeць викону-ють ф^^ль^ зобов'язaння (сплaчyють подaток нa прибуток пiдприeмств, ПДB, плaтy зa користу-вaння нaдрaми тa ík). Отжe, зa один гeологiчний продукт - одиницю видобyтиx корисниx копaлин можуть вноситися нa кaзнaчeйський рaxyнок тa-кi три чиннi плaтeжi: плaтa зa користyвaння нaд-рaми i двa рaзи ПДB. Алe подвiйнe оподaткyвaн-ня, до рeчi, ввaжaeться нeдолiком чинно[ систeми оподaткyвaння.
Зa Подaтковим кодeксом Укрaïни, «...обсяг ви-добyтиx корисниx копaлин (мiнeрaльноï сировини)
- обсяг товaрноï продукцГ( гiрничодобyвного пiд-приeмствa, що вщповщно до Положeння (стaндaр-ту) бyxгaлтeрського облiкy 9 «Зaпaси» . облкову-еться гiрничодобyвним пiдприeмством як зaпaси
- aктиви, вaртiсть якиx можe бути достовiрно ви-знaчeнa, для якиx iснye iмовiрнiсть отримaння ïx влaсником - суб'ектом господaрювaння eконо-мiчноï вигоди, пов,язaноï з ïx використaнням...» [7, с. 31]. ^ визнaчeння тaкож пiдтвeрджye нaшy точку зору стосовно нaрaxyвaння доxодiв дeржaви вiд нaдрокористyвaчiв зa нaдровi товaри (товaрнy продyкцiю гiрничодобyвного пiдприeмствa), a нe зa користyвaння нaдрaми. Користyвaння нaдрa-ми як порожниною, по суд являе собою згaдaнe користyвaння пiдзeмним простором. У тaкомy ви-пaдкy, дiйсно спрaвляeться плaтa зa користyвaння нaдрaми, aлe в цiляx, нe пов'язaниx з видобyвaн-ням корисниx копaлин.
До фiскaльниx нaдро-рeсyрсниx продyктiв слiд тaкож вiднeсти вщповщы послуги, що нaдaються
cyб,8ктoм гocпoдapювaння з oтpимaнням eкoнo-мiчниx вигoд. no^yrn мoжyть нaдaвaтиcя o^e-мим cyб'eктoм гocпoдapювaння aбo тим, щo ви-дoбyвaть кopиcнi кoпaлини, ïx oбл¡кoвyють як aктиви i peaлiзoвyють як тoвapнy пpoдyкцiю.
Зayвaжимo, щo гeoлoг¡чн¡ пiдпpи8мcтвa нa-лeжaть тaкoж дo нaдpoкopиcтyвaчiв, aлe 'íxньoю пpoдyкцi8ю е пepeвaжнo гeoлoгiчнa iнфopмa-ц1я, в тому чи^ гeoлoгiчнi кapти, зв1ти. Гeoлoгiч-нa iнфopмaцiя, пeвним чинoм oфopмлeнa, нaлe-жaть дo aктив¡в циx пiдпpиeмcтв y фopмi тoвap¡в. Для гipничoдoбyвниx пiдпpиeмcтв згaдaнi зaпa-cи - aктиви (тoвapнa пpoдyкц¡я) cклaдaютьcя з тaкиx oб'8ктiв: «...cиpoвини, пpизнaчeнoï для o6-cлyгoвyвaння виpoбництвa, y тoмy чиcлi шляxoм викoнaння гocпoдapcькиx дoгoвopiв пpo пocлy-ги з дaвaльницькoю cиpoвинoю, тa aдм¡н¡cтpa-тивниx пoтpeб; гoтoвoï пpoдyкцiï, щo вигoтoвлeнa нa гipничoдoбyвнoмy пiдпpиeмcтвi, y тому чи^ шляxoм викoнaння гocпoдapcькиx дoгoвopiв пpo пocлyги з дaвaльницькoю cиpoвинoю, пpизнaчe-нa для пpoдaжy i вiдпoвiдa8 тexнiчним тa якюним xapaктepиcтикaм, пepeдбaчeним дoгoвopoм aбo ¡ншим нopмaтивнo-пpaвoвим aктoм» [7, c. 31].
Bиди гoтoвoï пpoдyкцiï визнaчaютьcя видaми кopиcниx кoпaлин. А, зa ПКУ «^иди видoбyтoï га-pиcнoï кoпaлини (мiнepaльнoï cиpoвини) визнaчa-ютьcя плaтникoм вiдпoвiднo дo зaтвepджeниx зa-кoнoдaвcтвoм пepeлiкiв вид1в кopиcниx кoпaлин, a тaкoж ^диф^^' тoвapiв тa пocлyг з ypaxyвaн-ням зaтвepджeниx плaтникoм cxeм pyxy видoбyтoï кopиcнoï кoпaлини (мiнepaльнoï cиpoвини) нa ви-poбничиx дiльницяx тa мicцяx збepiгaння з ypaxy-вaнням cклaдy виxiднoï cиpoвини, yмoв кoнкpeт-нoгo виpoбництвa, ocoбливocтeй тexнoлoгiчнoгo пpoцecy тa вимoг дo кiнцeвoï пpoдyкцiï» [7, c. 332].
Отжe, пoвтopимocь, щo фicкaльнi нaдpo-pe-cypcнi пpoдyкти зa пpиpoди oц¡нюютьcя пapaмe-тpaми oбcягy: oб'eмoм (в куб. м, л¡тpax); кiлькocтi (г, кг, т). Зa пapaмeтpaми oбcягy, цiнaми чи тapи-фaми визнaчaютьcя вiдпoвiднi вapтicнi пoкaзники кopиcниx кoпaлин як мaйбyтньoï тoвapнoï пpoдyк-цм aбo вiдпoвiднo нaдaниx пocлyг. Kp^ тoвapнoï пpoдyкцiï, дo фicкaльниx нaдpo-pecypcниx пpo-дукт1в нaлeжaть ¡нш1 кopиcнocт¡ нaдp, щo зacтoco-вyютьcя нaдpoкopиcтyвaчaми, ¡ншими cyб'8ктaми гocпoдapювaння в eкoнoм¡чн¡й дiяльнocтi, мeдич-н1й пpaктицi, зa вiйcькoвими пoтpeбaми.
Тaким чинoм, yзaгaльнeнo вiдмiтимo, щo нa-paxyвaння нaдpo-ф¡cкaльнoгo дoxoдy мae зд1й-
cнювaтиcя зa пoкaзникaми фicкaльниx нaдpo-pecypcниx пpoдyкт¡в.
Зayвaжимo тaкoж, щo в ПКУ визнaчeн¡ oб'8кти, як1 нe нaлeжaть дo oб'eктa oпoдaткyвaння frpe-бa зaмiнити нa «oб'8ктiв нapaxyвaння чиннoï плa-ти») [7, c. 331 - 332]. Алe нaвeдeнi в ПКУ pe-глaмeнтaцiï cтвopюють i yмoви для пopyшeнь y визнaчeнн¡ тa викoнaннi фicкaльниx зoбoв'язaнь y пpoцec¡ видoбyвaння кopиcниx кoпaлин чи пo-гaшeння ïx зaпaciв.
Bиди пoгaшeниx зaпaciв кopиcниx кoпaлин ви-знaчaютьcя нaдpoкopиcтyвaчeм нa пiдcтaвi ви-cнoвкiв дepжaвнoï eкcпepтизи зaпaciв кopиcниx кoпaлин вiдпoвiднoï д1лянки нaдp, щo викoнaнa нe paнiшe, н1ж зa дecять poкiв дo дaти оти^ння зa-пaciв кopиcниx кoпaлин з бaлaнcy гipничoдoбyв-нoгo пiдпpиeмcтвa. Для пoтpeб визнaчeння oбcягy (кiлькocтi) видoбyтoï кopиcнoï кoпaлини (мoжливo poзглядaти i як мaйбyтньoï мiнepaльнoï cиpoвини) тa oбcягy (кiлькocтi) пoгaшeниx зaпaciв кopиcниx кoпaлин зacтocoвyютьcя нacтyпнi peглaмeнтaцiï.
Зa ПКУ oбcяг (кiлькicть) вiдпoвiднoгo виду ви-дoбyтoï кopиcнoï кoпaлини визнaчaeтьcя нaд-poкopиcтyвaчeм y жypнaлi oбл¡кy видoбyтиx кo-pиcниx кoпaлин caмocт¡йнo згiднo з вимoгaми зaтвepджeниx ним cxeм pyxy видoбyтoï кopиc-нoï кoпaлини нa виpoбничиx дiльницяx то мicцяx збepiгaння з ypaxyвaнням: виду кopиcниx кoпa-лин; cклaдy виxiднoï пpoдyкцiï (мaйбyтньoï cиpo-вини); yмoв кoнкpeтнoгo виpoбництвa з видo-бyвaння; ocoбливocтeй тexнoлoгiчнoгo пpoцecy видoбyвaння; вимoг дo кiнцeвoï пpoдyкцiï; нop-мaтивниx aктiв. Ц1 aкти peглaмeнтyють вимoги дo вiдпoвiднoгo виду тoвapнoï пpoдyкцiï гipничoдo-бyвниx пiдпpи8мcтв cтocoвнo визнaчeння: якocтi мaйбyтньoï cиpoвини тa к¡нцeвoгo з нeï пpoдyктy; eлeмeнтнoгo вмюту ocнoвнoï тa cyпyтньoï кopиc-нoï кoпaлини дocлiджeннями y пeвниx лaбopa-тopiяx. Лaбopaтopiï мaють бути aтecтoвaн¡ згiднo з пpaвилaми yпoвнoвaжeння то aтecтaцiï y дep-жaвнiй мeтpoлoг¡чн¡й cиcтeмi.
Для вcтaнoвлeння вид1в, ктьгаст! видoбyтиx чи пoгaшeниx зaпaciв кopиcниx кoпaлин зa пpoблe-му лoг¡чнo визнaти вибip cyчacниx мeтoдик, tox-нoлoгiй i зacoбiв oцiнки дocтoв¡pнocт¡ oбчиcлeння пoкaзникiв oбcягiв зaпaciв aбo видoбyтиx кopиc-ниx кoпaлин y пpийнятиx oдиницяx. Дo ниx нaлe-жaть визнaнi: пapaмeтpи гeoлoгo-гeoмeтpич-ниx cтpyктyp в нaдpax (poзвiдyвaльниx poзp¡з¡в, cтpyктypниx плaнiв i пpoeктiв, нep¡внoм¡pн¡cть
розподiлy, форм i обcягiв оконтурених рудних тiл, густини розвiдyвaльних перетинiв, просторо-вого розмщення, об'ему i площ родовищ та Ы.); обчислення покaзникiв середнiх запаЫв: серед-нього вмiстy компонентiв, зокрема, корисних, по-тyжностi геологiчних тт та iн.; способи отриман-ня геолопчно! Ыформацп; застосування в оцЫках регулюючих коефiцi8нтiв та iн. Показники обсягу або ктькост видобутку чи погашених зaпaсiв корисних копалин визначаються надрокористува-чем сaмостiйно з дотриманням вимог норматив-но-правових ак^в з питань гiрничого нагляду за рацюнальним використанням надр.
Чиннi регламентации розробленi посадовцями в кaбiнетних умовах, в ПКУ потребують доповнень, змЫ, уточнень, якi необхiдно установити за результатами оргаызовано проведених за дору-ченнями КМУ фiскaльних експеримен^в.
Отже, фiскaлювaння надрокористування по-ширюеться на тaкi види фiскaльних зобов'язань: чины плaтежi за користування надрами; рент-нi плaтежi за транспортування видобутих вугле-воднiв (потребуеться !х експериментальне до-слiдження та уточнення ставок, поширення на iншi види транспортування); еколопчний пода-ток; продаж спе^альних дозволiв (лiцензiй) на користування надрами; еколопчне страхування (потребуе окремого дослщження i законодавчого врегулювання); вщшкодування у рiзних формах збиткiв, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного серед-овища i рацюнальне використання природних ресyрсiв; удосконалення мехаызму цЫоутворен-ня на нaдровi ресурси з урахуванням еколопчних чинникiв, впровадження iнновaцiйних проектiв i т.д.; штрафи за порушення екологiчного законодавства та Ы. [7, с. 133].
За результатами фюкалювання необхiдно, щоб створювалися фонди фiнaнсyвaння: розвiдки i видобування корисних копалин; охорони навколишнього природного середовища; вщтворен-ня й рацюнального використання природного та ресурсного потен^алу окремих територiй; затрат i на зaгaльнодержaвнi заходи, проекти.
За актуальну слiд на державному рiвнi сфор-мувати та прийняти законодавчу базу сприяння розвитку кра!ни як ресурсно! на в^чизняый мг нерально-сировиный бaзi, щоб забезпечити потреби галузей економки у корисних копалинах та продуктах !х переробки.
Як вщомо, Японiя розмiщенa на гористих островах, мае лише 5% необхщних власних природних ресур^в, тому iмпортye !х 95%. Однак у розви-тку економiки вона у всесвп"ых масштабах за-ймае вaгомi мiсця, лiдирy8 нaвiть у виплавц стaлi й кольорових метaлiв, у подальшому !х експор-тi, в експорт продукцм машинобудування, в люо-вiй та хiмiчнiй промисловостi. Осктьки ця кра!на системно реaлiзy8 ефективну державну полiтикy у розвитку економки, сприяннi зростанню твор-чого потен^алу виробничого персоналу. Тому ще 70-т роки вона прийняла курс на зниження за-лежностi японсько! економки вiд ввозу ресyрсiв, спрямувала творчий потен^ал та нayковi ресурси на розробку енерго- та метaломiстких технолопй. Оскiльки, як взaгaлi показуе свтовий досвiд роз-винених кра!н, з пщвищенням рiвня розвитку пе-реробного виробництва у кра'У знижуеться !! за-лежить вiд природних ресур^в, якi, до речi, ще в надрах потрiбно зберiгaти, що надактуально, для мaйбyтнiх поколiнь, в першу чергу мЫеральних, зокрема, вyглеводнiв [8]. Тому для Укра!ни, ба-галй на надроресурси, актуально запровадження значимих Ыновац^них технологiй розвiдки, видобування, переробки у^х корисних копалин та ви-готовлення з них продукцм не тiльки за потребами кра!ни, але ще й конкурентно! на бвропейському, а то й на свтовому ринках. Для цього Укра!на во-лодi8 i достaтнiм вщповщним творчим потен^а-лом вiтчизняних науков^в.
Висновки i пропозицм
Виходячи iз проведених обгрунтувань конста-туемо троютють значень поняття «фiскaльний надро-ресурсний продукт»: за походженням яв-ляе собою природний (мЫеральна речовина) продукт, виявлений i вимiряний у процесi геоло-гiчного вивчення надр (власником е народ); з ви-лученням з надр i включенням у господарський оборот е товаром (проходить змЫа власника); за виробничим використанням сировина (викорис-товуеться власником, що придбав як товар).
Видобут кориснi копалини переходять до сфе-ри товарно-грошового обмЫу, тобто стають товаром для продажу споживачу (суб'ектам гос-подарювання або населенню); aнaлогiчно i пiсля збагачення. Отже, мають мюце змiни влaсникiв мiнерaльних речовин. Зi змiною власника проходить процес товарно-грошового обмЫу, а також формування додано! вартост мiнерaльних речо-
вин. Kopиcтyвaння нaдpaми як пopoжнинoю, пo cyтi, являе coбoю згaдaнe кopиcтyвaння пiдзeм-ним пpocтopoм. У тaкoмy випaдкy, д¡йcнo cпpaв-ля8тьcя плaтa зa кopиcтyвaння нaдpaми зa œc-пoдapcькe ïx зacтocyвaння.
У фicкaлювaннi нaдpoкopиcтyвaння нeoбx¡д-нo вид1лити нacтyпнi peглaмeнтaцïí (y cтaвкax нa-paxyвaння плaтeжiв, кoeф¡ц¡eнтax дo ниx, нaдaн-н1 п1льг тoщo), щo впливaють нa вид i пoкaзники фicкaльниx нaдpo-pecypcниx пpoдyкт¡в: видoбy-вaння i гocпoдapcькe викopиcтaння кopиcниx га-пaлин з нaдp влacниx тepитopiй; зacтocyвaння для видoбyвaння i гocпoдapcькoгo викopиcтaння iннoвaцiйниx тexнoлoг¡й, зaxoдiв з paцioнaлiзa-ц1е пpaц¡; видoбyвaння кopиcниx кoпaлин з нaдp y cклaдниx yмoвax, з вeликиx глибин, виcнaжeниx, тexнoгeнниx poдoвищ i т.д.; видoбyвaння кopиc-ниx кoпaлин з мiжнapoдниx poдoвищ; видoбyвaн-ня кopиcниx кoпaлин зa дepжaвними пpoeктaми, пpoгpaмaми; влacникa нaдpoкopиcтyвaння; ви-дoбyвaння пoзaбaлaнcoвиx зaпaciв. Зa пpoблe-му, щo впливa8 нa пoкaзники ф¡cкaльнoгo нaд-po-pecypcнoгo пpoдyктy, cлiд визнaти cпocoби йoгo пiдpaxyнкy, вcтaнoвлeння дocтoв¡pнocт¡ ¡н-фopмaцiï, щo зacтocoвy8тьcя пpи пiдpaxyнкy зa-пaciв aбo видoбyтиx кopиcниx кoпaлин.
Bcтaнoвлeнa зa п. 263.9.2. ПКУ cтaвкa 2 % в1д вapтocтi дoдaткoвoгo видoбyткy вyглeвoднeвoï cиpoвини внacлiдoк викoнaння дiючиx aбo нoвиx iнвecтицiйниx пpoeктiв y пoг¡pшeниx yмoвax, нa нaш пoгляд, нe oб'8ктивнa, вoнa мae бути зм1н-нoю, зaлeжнo в1д ocoбливocтeй циx yмoв.
Зaмiнa, як фicкaльнoí■, плaти зa кopиcтyвaння нaдpaми в ПКУ нa peнтy нe гpaмoтнo.
Ф¡cкaлювaння нaдpoкopиcтyвaння пoтpiбнo включити y мexaн¡зм дepжaвнoгo, нayкoвo o6-rpyнтoвaнoгo, peгyлювaння i cтимyлювaння era-нoмнoгo, з вpaxyвaнням мaйбyтнix пoтpeб ^a-■ни y нaдpopecypcax, íx викopиcтaння, a тaкoж пoдaльшoгo cтимyлювaння дocлiджeнь, пpoeк-тyвaння пepcпeктивнoгo гocпoдapcькoгo вига-pиcтaння coнячнoгo тeплa, внyтpiшньoгo тeплa в зeмл¡, oпaдiв, тa й кл^ту i peль8фy чacтiшe як пpиpoднoгo pecypcy, тoбтo poзглядaти ïx i нe як пpиpoднi yмoви для життeд¡яльнocт¡ людeй, a зa-мби виpoбництвa тa пoбyтoвoгo зacтocyвaння.
Moжнa вид1лити чacoвi eтaпи фicкaлювaн-ня нaдpoкopиcтyвaння, нa якиx cтaвки ф¡кcoвaн¡, aдaптoвaнi, пiльгoвi: 1. Mинyлиx po^ (бaзa oпo-дaткyвaння, cтaвки ф¡кcoвaн¡). II. Cyчacнe, вну-
тpiшн8 тepитop¡aльнe: a) зaгaльнe (фicкaльний нaдpo-pecypcний пpoдyкт, cтaвки фiкcoвaнi); б) cпeцiaльнe (фюгальний нaдpo-pecypcний пpo-дукт, peглaмeнтoвaний, cтaвки пiльгoвi, cтимyлю-юч1 i т.д.). III. Cyчacнe мiжнapoднe (нaдpo-pecypc-ний пpoдyкт, cтaвки aдaптoвaнi). IV. Пepcпeктивнe (нaдpo-pecypcний пpoдyкт, cтaвки aдaптoвaнi).
Пoтpeбye зaкoнoдaвчoгo вpeгyлювaння м1ж-бюджeтнoгo poзпoд¡лy cyм плaтeжiв зa зaбpyд-нeння нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo cepeдoвищa i cyм плaтeжiв зa викopиcтaння пpиpoдниx pe-cypciв, з нaдaнням пpiopитeтiв y poзм¡pax нaдxo-джeнь дo м¡cцeвиx бюджeтiв.
Списoк викoристаниx джерел
1. Пpиpoднo-pecypcний пoтeнцiaл cтaлoгo poзвиткy Укpaí■ни / Б.M. Дaнилишин, C.I. Дopoгyнцoв, B.C. Miщeн-кo ïa ¡н. - К.: PBПC Укpaí■ни HAH У^Сни, 1999. - 716 c.
2. Оа-юви eкoнoмiчнoí■ гeoлoгií■: нaвч. пociб. для cïyд. гeoл. о^ц. вищ. нaвч. зaкл. ocвiïи / M.M. Kopжнeв, B.A. Mиxaйлoв, B.C. M¡щeнкo ïa ¡н. - К. : Лoгoc, 2QQ6. - 223 c.
3. Maлюк Б.I. Haдpoкopиcтyвaння y ^a^ax Gвpoпи i Aмepики: дoвiдкoвe видaння / Б.I. Maлюк, О.Б. Бoбpoв, M.Д. Kpacнoжoн. - К.: Гeoгpaф¡кa, 2QQ3. -197 c.
4. Pyдькo Г.I. Гeoлoгo-eкoнoмiчнa oц¡нкa poдoвищ кopиcниx кoпaлин / Г.!. Pyдькo, M.M. Kypилo, C.B. Po-дoвaнoв. - К.: AДЕФ-Укpaí■нa, 2Q11. - 3B4 c.
5. Пocтaнoвa ^б^ту Miнicïpiв Укpaí■ни «Пpo зa-ïвepджeння Пoлoжeння пpo пopядoк poзпopяджeн-ня гeoлoгiчнoю iнфopмaцieю» № 423 вщ 13 чepв-ня 1995 p. [Елeктpoнний pecypc]. - Peжим дocïyпy: http://zakon.rada.gov.ua.
6. Пocïaнoвa ^б^ту Miнicïpiв Укpaí■ни «Пpo зa-твepджeння Meïoдики визнaчeння вapïocïi зaпaciв i pecypc^ кopиcниx кoпaлин poдoвищa aбo д1лянки нaдp, щo нaдaюïьcя y кopиcтyвaння» № 1117 в1д 25 cepпня 2QQ4 p. [Елeкïpoнний pecypc]. - Peжим дocïy-пу: http://zakon.rada.gov.ua.
7. Пoдaткoвий кoдeкc Укpaïни. - К.: Bce пpo бyxгaл-тepcький oблiк, 2Q14. - 45Q c.
B. Maлиш H.A. Cïpyкïypнi пoкaзники ïa eкoнoмiч-нa oцiнкa пpиpoднo-pecypcнoгo пoïeнцiaлy Укpaï-ни. Peжим дocтyпy: http://academy.gov.ua/ej/ej17/ PDF/11.pdf
9. https://uk.wikipedia.org/wiki/Пpиpoднi_pecyp-cи_Укpaí■ни.
1Q. http://www.ukrexport.gov.ua/ukr/prom/ ukr/24.html.
11. (https://vue.gov.ua/ Miнepaлypгiя).
References
1. Pryrodno-resursnyj potencial stalogho nozvytku Uknajiny / B.M. Danylyshyn, S.I. Donoghuncov, V.S. Mishhenko ta in. - K.: RVPS Uknajiny NAN Uknajiny, 1999. - 716 s.
2. Osnovy ekonomichnoji gheologhiji: navch. posib. dlja stud. gheol. spec. vyshh. navch. zakl. osvity / M.M. Konzhnev, V.A. Mykhajlov, V.S. Mishhenko ta in. - K. : Loghos, 2006. - 223 s.
3. Maljuk B.I. Nadnokonystuvannja u knajinakh Jevnopy i Amenyky: dovidkove vydannja / B.I. Maljuk, O.B. Bobnov, M.D. Knasnozhon. - K.: Gheoghnafika, 2003. -197 s.
4. Rudjko Gh.I. Gheologho-ekonomichna ocinka nodovyshh konysnykh kopalyn / Gh.I. Rudjko, M.M. Kunylo, S.V. Rodovanov. - K.: ADEF-Uknajina, 2011. - 384 s.
5. Postanova Kabinetu Ministniv Uknajiny «Pno zatvendzhennja Polozhennja pno ponjadok nozponjadzhennja gheologhichnoju infonmacijeju» # 423 vid 13 chenvnja 1995 n. [Elektnonnyj nesuns]. - Rezhym dostupu: http://zakon.nada.gov.ua.
6. Postanova Kabinetu Ministniv Uknajiny «Pno zatvendzhennja Metodyky vyznachennja vantosti zapasiv i nesunsiv konysnykh kopalyn nodovyshha abo diljanky nadn, shho nadajutjsja u konystuvannja» # 1117 vid 25 senpnja 2004 n. [Elektnonnyj nesuns]. - Rezhym dostupu: http://zakon.nada.gov.ua.
7. Podatkovyj kodeks Uknajiny. K.: Vse pno bukhghaltensjkyj oblik, 2014. 450 s.
8. Malysh N.A. Strukturni pokaznyky ta ekonomichna ocinka pryrodno-resursnogho potencialu Uknajiny. Rezhym dostupu: http://academy.gov.ua/ej/ej17/ PDF/11.pdf
9. https://uk.wikipedia.org/wiki/ Pryrodni_resursy_ Ukrajiny.
10. http://www.ukrexport.gov.ua/ukr/prom/ ukr/24.html.
11. (https://vue.gov.ua/ Mineralurghija).
Дан про автора Бодюк Адам Васильевич,
к.е.н., с.н.с., доцент КиТвського университету управляя та пщприемництва e-mail: g2030@ukr.net
Данные об авторе Бодюк Адам Васильевич,
к.э.н., с.н.с., доцент Киевского университета управления и предпринимательства e-mail: g2030@ukr.net
Data about the author Adam Bodyuk,
PhD in economics, senior scientist, Associate Professor University of Kiev Management and Entrepreneurship e-mail: g2030@ukr.net
УДК 657.6:338.512 http://doi.org/10.5281/zenodo.3631594
КУДРЕНКО Н.В, КОРОТЧЕНКО Ю.С.
Особливост планування аудиту калькулювання соб1вартост1 продукцм допом1жних виробництв як важливо! складово! аудиторсько! перев1рки
У статт'1 здйснено огляд особливостей аудиту калькулювання соб'вартост продукцИ' допом'1жних виробництв, а саме стадИ' планування аудиторськоI перев'рки. Визначено порядок дй та робт, як доцльно здйснювати пщ час етапу планування для забезпечення проведення ефективноI перев 'рки.
Ключов! слова: соб1вартють, калькулювання, допом1жн1 виробництва, аудит, планування аудиту, план та програма аудиту.
КУДРЕНКО Н.В, КОРОТЧЕНКО Ю.С.
Особенности планирования аудита калькулирования себестоимости продукции вспомогательных производств как важной составляющей аудиторской проверки
В статье сделан обзор особенностей аудита калькулирования себестоимости продукции вспомогательных производств, а именно стадии планирования аудиторской проверки. Определен
© КУДРЕНКО Н.В., КОРОТЧЕНКО Ю.С,
2019
