CC BY
13
розвиток. - 2013. - № 10. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до журналу : http: // www.dy.nayka.com.ua.
8. Wasilewski M. Methodological aspects of creating the system of indicators of crisis prevention as the foundation for stabilization of agricultural production
based on Ukrainian experience / M. Wasilewski, L. Zaburanna, N. Poprozman, M.Orlykowskyi // Economics and Organization of Agri-Food Sector (Scientific Journal of Warsaw University of Life Sciences-SGGW). - 2016. - Vol. 4. - pp. 23 - 35.
УДК 336.2 + 553
A.B. БОДЮК, к.е.н., c.h.c., в.о. зав'щувача кафедри, Ки1вський ун!верситет управл1ння та п'щприемництва
Фюкалювання надрокористування
Розробляються теоретичн поняття скарбницького фскалювання надрокористування як про-цесв визначення фскальних доходов за господарське користування надрами, що поступають вд надрокористувачв до державноí скарбниц (казни).
Ключовi слова: прництво, надра, надрокористувач, скарбницьке фскалювання, принцип тро-íстост'1, власнсть народу, держава.
A.B. БОДЮК, к.э.н., с.н.с., и.о. зав. кафедры, Киевский университет управления и предпринимательства
Фискалирование недропользования
Разрабатываются теоретические понятия казначейского фискалирования недропользования как процессов определения фискальных доходов за хозяйственное пользование недрами, поступающих от недропользователей в государственную казну.
Ключевые слова: горное дело, недра, недропользователь, казначейское фискалювание, принцип тройственности, собственность народа, государство.
A. BODYUK,
c.e.s., s.r.w., acting as manager of department, Kyiv university of management and enterprise
Fiscal subsoil user
Theoretical concepts of treasury fiscal subsoil use are developed as processes for determining fiscal revenues for the economic use of subsoil deposits from subsoil users to the state treasury.
Keywords: Mining business, subsoil, subsoil user, treasury fiscal, the principle of tripling, property of the people, state.
Постановка проблеми. ÁaraTi мiнepaльнo-cи-poвиннi pecуpcи зaвжди були i будуть ocнoвoю для пpoмиcлoвoгo poзвитку дepжaви тa взaгaлi ïï era-нoмiчнoгo зpocтaння. Poзвинутe нaдpoкopиcтувaн-ня пщвищуе cпpoмoжнicть eкoнoмiки кpaïни зни-зити зaлeжнicть гaлузeй нapoднoгo гocпoдapcтвa кpaïни вщ зoвнiшнix мiнepaльниx джepeл, зaбeзпe-чуе йoгo нeoбxiдними видaми cиpoвини i пpoдукцiï з ниx в oбcягax, ùo cпpияe cтiйкoму функцioнувaн-ню гipничo-пpoмиcлoвoгo кoмплeкcу, виpoбництву зacoбiв виpoбництвa i пpeдмeтiв cпoживaння, пo-зитивнo впливa8 нa нaцioнaльну бeзпeку кpaïн.
Poзвитoк гocпoдapcькoгo нaдpoкopиcтувaння пo-тpeбу8 виpiшeння eкoнoмiчниx, eкoлoгiчниx, пpaвo-
виx ïa iншиx пpoблeм. Äo тaкиx пpoблeм нaлeжaть i пpoблeми oбгpунтувaння ïa публiчнoгo визнaння ocнoв cтaлoгo poзвитку нaдpoкopиcтувaння. Зoкpe-мa, ввaжa8тьcя вaжливoю пpoблeмoю й дocягнeння oптимaльнocтi oбcягiв видoбутку кopиcниx кoпaлин.
Bиpiшeння нaзвaниx i нe нaзвaниx пpoблeм нaдpoкopиcтувaння, якi e динaмiчними, пoв'язaнo з вдocкoнaлeнням вiдпoвiднoгo зaкoнoдaвcтвa.
Äo нopмaтивниx aктiв, ùo peгулюють гip-ничi вiднocини в y^a^i, визнaчaють зaca-ди пpaвoвoгo peгулювaння, cиcтeму, cтpуктуpу, функцГ( i кoмпeтeнцiï дepжaвниx opгaнiв упpaв-лiння в cфepi гeoлoгiчнoï poзвiдки нaдp, видo-бутку xa тpaнcпopтувaння кopиcниx кoпaлин, a
© A.B. БOДЮK, 2017
Формування ринкових вiднocин в Укра'|'ж №7-8 (194-195)/2017 111
також MiœHapoflHi договори та конвенцп' ¡з запо-б^ання забрудненню дoвк¡лля та вщшкодуван-ня заподтних збитк¡в належать закони, що по-cт¡йнo вдосконалюються: Г¡pничий закон Укра'1'ни [1]; Кодекс Укра'ни про надра [2]; Закон Укра'1'ни «Про державну геoлoг¡чнy службу» [3], «Про охо-рону навколишнього природного середовища»; ¡нш¡ акти законодавства, як¡ видаються вщповщ-но до них. Ф¡скaльн¡ вщносини регулюються По-датковим кодексом Укра'1'ни [4],
Зауважимо, що надзвичайно складно переоцг нити внесок м¡неpaльнo-сиpoвинних ресурса у пpoцес¡ забезпечення сталого розвитку економки кра'1'ни, зокрема у наповненн державного бюджету.
М¡неpaльнo-сиpoвинн¡ ресурси е вичерпними ¡ на в¡дм¡нy вщ земельних, л¡сoвих, водних ресурса е не в¡днoвлювaльними. Тому останым часом газузям геoлoг¡чних ¡ не геолопчних наук роз-робляються концептуальн засади сталого розвитку, як починають впроваджуватися у галузях надрокористування.
За роки адмУстративно!' незaлежнoст¡ Укра'1'ни сформувалися ¡ дaл¡ формуються приклады гaлyз¡ наук. До них належить й екoнoм¡чнa геoлoг¡я (ЕГ), як одна з геолопчних наук. На етапах формування економнно'!' геологи', безумовно, мають, що необ-хщно перш за все вщм™ти, м¡сце проблеми вста-новлення пoнят¡йнoгo апарату ц° науки як теоретично!', вщмежування ïï в¡д ¡нших спop¡днених наук.
Аналгз останшх досл1джень i публшацт з проблеми. Широке коло питань ЕГ висв^леы у працях науковцю - фaх¡вц¡в геологнно''' гaлyз¡. До них належать Г.1. Рудько, О.Б. Бобров, М.М. Корж-нев, М.Д. Красножон, М.М Курило, Б.1. Малюк,
B.А. Михайлов, В.С. Мщенко, О.В. Плотнков,
C.В. Радованов та ¡н. Однак частина мaтеp¡aлy '!х-ых пyбл¡кaц¡й пpисвячен¡ питанням, що, на наш погляд, не належать до змюту економнно'!' геологи [5, 6, 7]. Так, обчислення економнно'!' ефек-тивност експлуатацп' родовищ, оцЫювання ви-трат на 'х освоення належить до обчислень ¡ншо''' гaлyз¡ наук. 0ц¡нювaння pизик¡в г¡pничoгo б^несу належить до менеджменту.
У роботах згаданих автора також не проведено Грунтовних дoсл¡джень щодо сталого розвитку надрокористування. А теоретичне обГрунтування основ сталого розвитку в цй гaлyз¡ неoбх¡дне, щоб визна-чати економнно ефективн обсяги видобутку корис-них копалин, з розрахунку, що ф¡нaнсoв¡ ресурси в¡д якого будуть в оптимальних обсягах спрямовува-
тись на потреби населення, держави ¡ на екoнoм¡чне в¡дтвopення родовищ корисних копалин.
Метою написання статт е обГрунтування за по-требово-ресурсною концепцию yпpaвл¡нням над-рокористуванням, за принципом тро'стост ¡нфор-мaц¡йнoгo вираження понять фюкально''' геологи' як науки про фюкальы ресурси надр ¡ виконання над-рокористувачами ф¡скaльних зобов'язань.
Виклад основного матералу. Суть принципу троютост полягае в тому, що за вщображувани-ми даними господарського надрокористування формуеться p¡зн¡ види ¡нформацп'. Нами видтя-еться геoлoг¡чнa; екoнoм¡чнa; фюкальна. Геоло-г¡чнa ¡нфopмaц¡я (Г1) формуеться за результатами геологнного вивчення та експлуатацп' надр, тобто на бaз¡ геологнно''' д¡яльнoст¡ та прництва.
В Кoдекс¡ Укра'ни «Про надра» поняття надра трак-туеться як «...частина земно' кори, що розташована пщ поверхнею сyш¡ та дном водоймищ ¡ простягаеть-ся до глибин, доступних для геoлoг¡чнoгo вивчення та освоення» [2, ст. 1]. Таким чином, у Кодекс видля-вться два yзaгaльнен¡ види дильносл, названо''' нами надрокористування: 1) геологнне вивчення надр (ГВН); 2) освоення ¡ експлyaтaц¡я надр.
У Кодекс розширено конкретизовано, що «Надра надаються у користування для: геологнного вивчення, в тому чи^ дослщно-промисло-во''' розробки родовищ корисних копалин загаль-нодержавного значення; видобування корисних копалин; буд i вництва та експлуатацп пщземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому чи^ споруд для пщземного збе-р^ання нафти, газу та ¡нших речовин ¡ матерев, захоронення шк¡дливих речовин ¡ вщходю вироб-ництва, скидання ст¡чних вод; створення геолопчних територй та об'ек^в, що мають важливе наукове, культурне, саытарно-оздоровче значення (нayкoв¡ пoл¡гoни, геoлoг¡чн¡ зaпoв¡дники, заказники, пам'ятки природи, лкувальы, оздо-poвч¡ заклади та ¡н.); виконання poб¡т (здйснен-ня д¡яльнoст¡), передбачених угодою про розподт продукцп; задоволення ¡нших потреб» [2, ст. 14].
Виходячи з визначень, корисну копалину мож-на розглядати у трьох вщображеннях, тобто як:
- природний об'ект (з вивченням якого формуеться геологнна ¡нформацт);
- об'ект користування (господарський об'ект), включаючи геологнне вивчення (за результатами користування формуеться економнна ¡нфор-мацт (Е1) у фopм¡ текстово''', графнно''', цифрово');
- об'ект фюкалювання (за змютом ¡ показни-ками вщповщно! економнно! ¡нформацп формуеться фюкальна ¡нформац¡я (Ф1) у форм¡ тексто-во!, графнно! ¡ цифрово!).
Перетворення вид^ ¡нформацп зд¡йснюeться з застосуванням певних показник¡в, як¡ у даному випадку пропонуеться називати сум¡рниками (за допомогою яких здйснюеться приведення до по-тр¡бного - одые! оцЫки до ¡ншо'Т).
Такими показниками-сум¡рниками можуть бути:
- ц¡на корисно! копалини (якщо визначаеться ТТ то-варна вартють, тобто натуральний показник клькост корисних копалин приводиться до ТХ вартюно! оц¡нки);
- ставка плати за користування надрами для видобування корисних копалин (наприклад, ставка плати за видобування торфу, сапропелю скпадае 1% вщ 1 т, руди марганцево! - 5%).
За допомогою ставки визначаеться сума фокального зобов'язання за певн обсяги видобутих корисних копалин.
Схематичне узагальнення щодо перетворень ¡нформацп показано на рис. 1.
По геолопчый ¡нформацп розраховуеться еко-номнна, наприклад, як добуток обсягу корисних копалин ¡ затрат на !х видобування або на цЫу реал^ацп. Формула для експрес-оц¡нки вартос-т¡ корисних копалин в надрах мае вигляд (з вне-сеними правками, зокрема, вилученням слова «сировина», бо поняття сировини в¡дноситься до сфери виробництва з не! продукцп): В = Ц * М * Кс,
де: В - товарна цЫнють прогнозних ресурса або запаса корисно! копалини в надрах;
Ц - середня свтова цЫа юнцевого (треба розу-м¡ти товару, товарного) продукту (наприклад, ме-талу, руди, мЫералу);
М - ктькють (маса) прогнозованих ресурс¡в або запаяв дано! категорп в¡дпов¡дного виду мг нерально! сировини;
Кс - сукупний коеф¡ц¡eнт зведення вартост товарного продукту до товарно! вартост¡ прогнозних ресурса або запас¡в у надрах [6, с. 231].
Значення Кс для залТзних руд наведено в табл. 426 [6, с. 232].
Аналопчно родовище корисних копалин мож-на розглядати як природне середовище в надрах, що або вивчаеться (геологнне вивчення надр), або вивчене Т п¡дготовлене до прничих роб¡т, або експлуатуеться (видобування корисних копалин, як пщземний прос^р для збер¡гання в¡дход¡в, товара, л¡кування тощо), або вже не експлуатуеться (але все ж е еколопчним об'ектом). Тому вщповщно стан родовища необхщно вщображати з застосуванням екологнно! ¡нформацп!.
ГВН трактуеться, треба розум¡ти. як проведен-ня спец¡альних роб¡т ¡ дослщжень, що спрямован¡ на одержання ¡нформацп про надра для задово-лення потреб сусптьства [5, с. 159]. Таким чином, дане визначення дае законодавчу пщставу для застосування потребово-ресурсно! оц¡нки корисних копалин та !х родовищ, тобто об'eкт¡в, що задовольняють певн потреби р¡зних верств населення, р^них сфер д¡яльност¡ сусптьства. Але у даному визначенн йдеться про отримання ¡нформацп, однак не сказано яко!.
За Кодексом Укра!ни Про надра «Геолопчне вивчення здйснюеться з метою одержання да-них про геолопчну будову надр, процеси, яю вщ-буваються в них, виявлення та оцЫки корисних копалин, вивчення законом^ностей !х формування ¡ розм¡щення, з'ясування г¡рничотехн¡чних та ¡нших умов розробки родовищ корисних копалин ¡ використання надр для цтей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин» [2, ст. 37]. Дане визначення якраз ¡ дае пщставу для збору геологнно! та економнно! ¡нформацп за науко-вими та господарськими потребами.
Геологнне вивчення надр включае дектька стад^: репональне геолог¡чне вивчення тери-торп Укра!ни (геолог¡чне картування); геологн-н пошуки корисних копалин; геолог¡чну розвщку родовищ корисних копалин; дослщно-промис-лову розробку родовищ. Дана стадйнють вивчення надр, треба розум™, обумовлюе ¡ ста-
Рисунок 1. Лопчна схема перетворення ¡нформацш
Сг/е - сутрник перетворення ГI у ЕI; Се/ф - сутрник перетворення ЕI у ФI; Сг/ф - сутрник перетворення ГI у ФI
дiйнicть фopмувaння peзультaтивнoï гeoлoгiчнoï iнфopмaцiï. Taк, гeoлoгiчнi пoшуки тpaктуютьcя як cукупнicть poбiт з вщ^иття poдoвищ кopиc-ниx кoпaлин. ^шуки пpoвoдятьcя нa ocнoвi ви-вчeння гeoлoгiчнoï будoви мicцeвocтi oднoчacнo з гeoлoгiчним кapтувaнням (ГК). Boнo е oдним iз ocнoвниx видiв гeoлoгiчниx дocлiджeнь тepитopiï, фopмувaння вiдпoвiднoï гeoлoгiчнoï iнфopмaцiï.
Пpoдуктoм гeoлoгiчнoгo кapтувaння (ГК) е reo-лoгiчнi кapти, як cлугують ocнoвoю для пoшукiв та poзвiдки кopиcниx кoпaлин. Зaлeжнo вщ мacштaбу вiдoбpaжeнь тepитopiй зa peзультaтaми ГК c^na-дaють дpiбнo- ( 15QQQQQ-1:1QQQQQQ), cepeд-ньo- ( 1:2QQQQQ - 1:1QQQQQ) та вeликoмacш-тaбнi (1:5QQQQ - 1:25QQQ) кapти. Гeoлoгiчнi кapти, xoчa нa нaш пoгляд, нaлeжaть дo oб'eктiв гeoлo-гiчнoï iнфopмaцiï, aлe вoни пpямo нe cлугують для мacштaбнoгo фopмувaння eкoнoмiчнoï iнфopмaцiï.
Дaлi, гeoлoгiчнa poзвiдкa poдoвищ кopиcниx кoпaлин являе coбoю cукупнicть гeoлoгopoзвiду-вaльниx po6^ i пoв'язaниx з ними дocлiджeнь, щo пpoвoдятьcя з мeтoю виявлeння i гeoлoгo-eкo-нoмiчнoï oцiнки зaпaciв мiнepaльнoï cиpoвини в нaдpax. Ha дaнiй cтaдiï вжe мoжнa фopмувaти i eкoнoмiчну iнфopмaцiю.
Üднaк зaувaжимo, щo у дaнoму визнaчeннi ви-cлiв «зaпacи мiнepaльнoï cиpoвини» нe вipний, ocкiльки кopиcнi кoпaлини у нaдpax е пpиpoдни-ми пpoдуктaми. Cиpoвинa тpaкту8тьcя як мaтepi-aл, пpизнaчeний для пoдaльшoï пpoмиcлoвoï o6-poбки тa oдepжaння нaпiвфaбpикaтiв aбo гoтoвoï пpoдукцiï [В, c. 652]. Дo тoгo ж нe вЫ пoвнicтю o6-cяги кopиcниx кoпaлин пocтупaють у пpoмиcлoву пepepoбку. A, нaпpиклaд, видoбутi кaм'янe вупл-ля i пpиpoдний гaз пicля вилучeння з нaдp мoжуть пocтупaти у cфepу тoвapнo-гpoшoвoгo oбмiну, як тoвap, a дaлi, як гoтoвa пpoдукцiя, у житлoвi бу-динки бeз будь-яга'!' пpoмиcлoвoï пepepoбки, o6-po6^ тoщo. Aлe як тoвap вЫ das фicкaльним oб'8ктoм (пpи пpoдaжу мoжe cплaчувaтиcя ПДB). Toму вiдпoвiднa eкoнoмiчнa iнфopмaцiя вига-pиcтoву8тьcя для фopмувaння фicкaльнoï.
Дocлiднo-пpoмиcлoвa poзpoбкa нaдp (ДПPH) визнaчa8тьcя як ocтaння cтaдiя гeoлoгiчнoгo ви-вчeння дiлянки нaдp, якa пoпepeдньo булa дo-cлiджeнa. Ha цiй дiлянцi здiйcнюють видoбутoк з poдoвищa oбмeжeнoï кiлькocтi кoпaлин з мe-тою: визнaчeння ïx пpoмиcлoвoï цiннocтi; уточ-нeння гipничo-гeoлoгiчниx тa тexнoлoгiчниx пapaмeтpiв, нeoбxiдниx для пiдpaxунку зaпaciв га-
пaлин; oбrpунтувaння вибopу paцioнaльнoгo мe-тоду пpoмиcлoвoï poзpoбки poдoвищa. Ця cтaдiя е фaктичнoю ocнoвoю пiдтвepджeння peзультaтiв гeoлoгiчнoгo вивчeння нaдp. Üтpимaнa гeoлoгiчнa iнфopмaцiя мoжe викopиcтoвувaтиcя для oбчиc-лeння пpoгнoзниx пoкaзникiв нaдpoкopиcтувaння, у тому чи^ eкoнoмiчниx i фicкaльниx.
Дocлiднo-пpoмиcлoвa poзpoбкa poдoвищ га-pиcниx кoпaлин зaгaльнoдepжaвнoгo знaчeння здiйcнюeтьcя з мeтoю утoчнeння ïx oкpeмиx гipнич-нo-гeoлoгiчниx тa iншиx пapaмeтpiв, вибopу pa^o-нaльниx мeтoдiв видoбувaння мiнepaльниx peчoвин нa пiдcтaвi пpoeкту циx po6Í!, пoгoджeнoгo з Дep-жaвним гамл^том Укpaïни пo нaгляду зa oxopoнoю пpaцi. Bидoбутi пiд чac дocлiднo-пpoмиcлoвoï poз-poбки кopиcнi кoпaлини пщлягають peaлiзaцiï в зa-гaльнoму пopядку. Toму peaлiзaцiя ïx фicкaлюeтьcя.
Зaувaжимo, щo дaнi визнaчeння poзшиpeнo нe вiдoбpaжaють ocнoвнe i мicткe зa oбcягaми i в чaci викopиcтaння нaдp - для видoбувaння га-pиcниx кoпaлин зaгaльнoдepжaвнoгo i мicцeвoгo знaчeння.
Для тeopeтичниx oбrpунтувaнь cутi тa пpoцeciв фicкaлювaння пepш зa вce пoдiлимo зaкoнoдaв-чo визнaчeнe нaдpoкopиcтувaння нa види: 1) Te-oлoгiчнe вивчeння нaдp; 2) гeoлoгiчнe вивчeння кopиcниx кoпaлин; 3) видoбувaння (вилучeння) кopиcниx кoпaлин зaгaльнoдepжaвнoгo i мicцe-вoгo знaчeння; 4) гocпoдapcькe викopиcтaння кopиcниx кoпaлин; 5) гocпoдapcькe викopиcтaн-ня пiдзeмнoгo пpocтopу. Harn нaш пoгляд, нaд-poкopиcтувaння зa пп. 1 i 2 нaлeжaть дo нaдpo-poзвiдувaльнoгo виpoбництвa (HPB).
Teopeтичнoю ocнoвoю HPB e вiдпoвiднi пoлo-жeння пpaць з пpиpoдничиx нaук, вчeниx у гa-лузi пoшуку тa poзвiдки кopиcниx кoпaлин, мa-тeмaтичнoгo мoдeлювaння й aнaлiзу, eкoнoмiки пoшукoвo-poзвiдувaльниx дocлiджeнь i po6^; нa-укoвo-тexнiчнoгo пpoгpecу, фiнaнciв взaгaлi i в гeoлoгiчнiй гaлузi, зoкpeмa. HPB вкnючa8 нaукo-вi чи пpaктичнi дocлiджeння нaдp i кopиcниx кo-пaлин, нaзвaнe нaми нaдpo-дocлiдним виpoбни-цтвoм (HДB), a тагаж тexнoлoгiчнi, opгaнiзaцiйнi, iнфopмaцiйнi пpoцecи. to6to нaдpo-poзвiдувaль-нe виpoбництвo як пoняття шиpшe HДB нa пiдгo-товч^ пpoмiжнi тa iншi твopчi i нe твopчi poбoти.
Toму HPB мoжнa cтpуктуpувaти нa нaдpo-дo-^^e виpoбництвo (HДB), тexнiкo-тexнoлoгiчнi poбoти (TTP), opгaнiзaцiйнi пpoцecи (ÜП), фopму-вaння iнфopмaцiйнoï пpoдукцiï (ФIП): гeoлoгo-iн-
фopмaцiйнoï пpoдукцiï (ПП), фicкaльнo-iнфop-мaцiйнoï пpoдукцiï (ФIП) тa íK (pиc. 2).
Haдpoкopиcтувaння зa пп. 3,4,5 нaлeжить дo гocпoдapcькoï дiяльнocтi пiдпpи8мcтв гipничoï га-лузi, пepepoбнoï пpoмиcлoвocтi, будiвництвa, нa-вiть лiкувaльниx уcтaнoв, oтжe, пpямoгo вiднo-шeння дo згaдaнoï eкoнoмiчнoï гeoлoгiï нe мaють. Üднaк пiдпpи8мcтвa нaзвaниx гaлузeй викoнують фicкaльнi зoбoв'язaння (пepeд дepжaвoю, мicцe-вими opгaнaми), як пpoпoнуeтьcя ïx нaзивaти, щo визнaчaютьcя фюгальним зaкoнoдaвcтвoм.
Зa тeopeтичну бaзу пo визнaчeнню фюгаль-ниx зoбoв'язaнь нaдpoкopиcтувaчiв пpoпoну-8тьcя пpийняти фicкaльну гeoлoгiю (ФГ). Ha ocнoвi ïf вiдпoвiдниx пoлoжeнь poзpoбляютьcя i пpaктичнi peкoмeндaцiï пo oбчиcлeнню cум циx зoбoв'язaнь, тepмiни ïx внeceння нa кaзнaчeйcькi paxунки, cплaти бopгiв i т.д.
Дo пepcпeктивниx тeopeтичниx дocлiджeнь ФГ нaлeжить, зoкpeмa, визнaчeння динaмiки вapтic-ниx i фicкaльниx oцiнoк peзультaтiв гeoлoгiчнoгo вивчeння нaдp. Ücкiльки, пo-пepшe, тaкi дocлi-джeння rpунтoвнo нe пpoвoдилиcя, пo-дpугe, в Укpaïнi тaкi дocлiджeння мacштaбнi, 6O мaють нe бiдну мiнepaльнo-pecуpcну бaзу, пo-тpeтe, вo-ни нeoбxiднi для oбrpунтувaнь видiв, oбcягiв внe-ceння плaтeжiв нaдpoкopиcтувaчaми дo дepжaв-нoï cкapбницi !a в мicцeвi бюджeти.
У зacтocoвaниx нa пpaктицi тaк звaниx гeoлoгo-eкoнoмiчниx oцiнкax poдoвищ кopиcниx нeмae нi oкpeмoгo poздiлу, нi cиcтeми пoкaзникiв фюгаль-ниx oцiнoк. ^му нeoбxiднo пepш зa вce oбrpунту-вaти пoнятiйний aпapaт фicкaлювaння дocлiднo-гo нaдpoкopиcтувaння (гeoлoгiчнoгo дocлiджeння
нaдp, пpoвeдeння дocлiджeнь нaдp у пpoцeci ви-дoбувaння кopиcниx кoпaлин. ^rnora виду ïx e^-плуaтaцiï, oкpeмoгo вивчeння кopиcниx кoпaлин).
Дocлiднe нaдpoкopиcтувaння (ДHK), якe вклю-чa8тьcя як вiдпoвiднi poздiли фicкaльнoï гeoлoгi'í, як нaукoвa гaлузь вивчa8, кpiм гeoлoгiчнoï iнфopмaцiï, зoкpeмa, пpoблeми джepeл фiнaнcувaння eкoнoмiч-нoгo вiдтвopeння, визнaчeння вapтicнoï тa фicкaль-нoï oцiнки кopиcниx кoпaлин, ïx poдoвищ, opгaнiзaцiï викoнaння пoшукoвo-poзвiдувaльниx дocлiджeнь i poбiт, узaгaлi фiнaнcувaння cтвopeння мiнepaльнo-cиpoвиннoï бaзи кpaïни зa paxунoк кoштiв дepжaви i нaдpoкopиcтувaчiв. Boнo вкnючaeтьcя дo згaдaнoгo нaдpo-дocлiднoгo виpoбництвa.
Teopeтичнoю ocнoвoю нaдpo-дocлiднoгo ви-poбництвa (HДB) тaкoж е вiдпoвiднi пoлoжeння пpaць учeниx з пpиpoдничиx нaук, у гaлузi пoшу-ку тa poзвiдки кopиcниx кoпaлин, мaтeмaтичнo-гo мoдeлювaння й aнaлiзу, eкoнoмiки пoшукoвo-poзвiдувaльниx дocлiджeнь i poбiт тa гaлузeвoгo iннoвaцiйнo-тexнiчнoгo пpoгpecу, фiнaнciв тa iн.
Haдpo-дocлiднe виpoбництвo шиpшe пoняття дocлiднoгo нaдpoкopиcтувaння, ocкiльки ocтaнн8 вкnючa8 лишe нaукoвi i пpaктичнi дocлiджeння нaдp, кopиcниx кoпaлин ïx poдoвищ тa пpoцeciв у нaдpax.
Пiд пoняттям дocлiднoгo нaдpoкopиcтувaння нeoбxiднo poзумiти: тpaдицiйнe вивчeння гeoлo-нaдp гeoлoгiчними пiдпpиeмcтвaми; нaукoвi дo-cлiджeння гeoлoгiчниx HДI; зacтocувaння для ви-вчeння нaдp cучacниx тexнiчниx зacoбiв (кocмiчниx знiмoк, нaзeмнoï cпeцiaлiзoвaнoï тexнiки, мaтeмa-тичнoгo aпapaту, кoмп'ютepнoï тexнiки тoщo).
Зaувaжимo, щo пpaвильнo зacтocoвувaти нa-0e пoняття «вивчeння гeoлoгiï нaдp», a нe гeoлo-
гiчнoгo вивчeння нaдp i нe гeoлoгopoзвiдyвaльнi poбoти (ГPP), o^^^ нaшe пoняття визнaчa8, щo вивчaeться... в нaдpax (кopиснi кoпaлини, пщ-зeмнi сepeдoвищe, пpoцeси i т.д.). Бo гeoлoгiя e нayкoю, щo вивчa8 «peчoвинний склaд Зeмлi, бу-дoвy, pyxи, тa iстopiю poзвиткy зeмнoï кopи, пo-слiдoвнiсть poзвиткy opгaнiчнoгo свiтy, yтвopeння i poзмiщeння кopисниx кoпaлин» [В, с. 156].
Cлoвo «гeoлoгiчний» oзнaчa8 який, нaпpиклaд, гeoлoгiчний poзpiз poдoвищ, гeoлoгiчний пpo-фiль, гeoлoгiчнe лiтoчислeння (тoбтo дaлeкий пe-pioд), гeoлoгiчнe спoстepeжeння, гeoлoгiчнa кapтa (мoжe 6УТИ щe пoлiтичнa, eкoнoмiчнa), гeoлoгiчнa слyжбa i т.д. Aлe нe мoжнa, нaпpиклaд, зaстoсoвy-вaти вислiв «гeoлoгo-дoслiднe виpoбництвo».
Mи ввaжa8мo, щo вeсь кoмплeкс тeopeтичниx пoлoжeнь щoдo нaдpo-дoслiднoгo виpoбництвa нe oxoплюeться сyчaсними тeopeтичними пoлoжeння-ми eкoнoмiчнoï гeoлoгiï. Ta i дo зaвдaнь дoслiджeнь EГ вoни мaсштaбнo нe вiднoсяться. Цi зaвдaння з oбrJpyнтyвaння дoслiджeнь нeoбxiднo пo8днaти iз зaвдaннями дoслiджeнь нaдpo-poзвiдyвaльнoгo виpoбництвa. Ix лoгiчнo пoдiлити нa пeвнi види, ган-кpeтизyвaти oчiкyвaннi peзyльтaти тощр.
Пpoвeдeння пoшyкoвo-poзвiдyвaльниx дoслi-джeнь i po6r", гeoлoгiчнoгo кoнтpoлю, зaстoсyвaння ™x чи iншиx мeтoдiв íx викoнaння пoтpeбyють пeв-нoï нopмaтивнo-пpaвoвoí' тa iнфopмaцiйнoï бaзи.
Üднoчaснo нeoбxiднo ствopити зaкoнoдaв-ЧУ бaзy фiскaлювaння нaдpoкopистyвaння aбo aдaптyвaти oкpeмi пoлoжeння вiдпoвiднoï чиннoï.
Пiд пoняттям фiскaлювaння нaдpoкopистy-вaння пpoпoнyeться poзyмiти пpoцeс визнaчeн-ня фiскaльнoï вapтoстi poзвiдaниx aбo видoбy-тиx кopисниx кoпaлин, íx poдoвищ, вeличинoю яФ( визнaчa8ться сyмa плaтeжiв дo дepжaвнoï скapбницi, тобто сyмa плaтeжiв, яку нaдpoкopис-тyвaч зa видoбyтi кopиснi кoпaлини aбo нaдaнi пoслyги мae внeсти нa кaзнaчeйськi paxyнки.
Biдмiтимo, щo, нaпpиклaд, aнaлiзyються гeoлo-гiчнi чинники eкoнoмiчнoï цiннoстi poзвiдaниx зa-лiзopyдниx poдoвищ. Дo тaкиx вiднoсять:
- гipничo-eкoнoмiчнi yмoви poзpoбки poдoвищ;
- гeoлoгo-тexнoлoгiчнi влaстивoстi кopисниx кoпaлин.
Пo циx пoкaзникax визнaчaють пoкaзники дг яльнoстi гipничoдoбyвниx пiдпpи8мств, a в ц^му й oцiнюють пepспeктиви, у тому чи^ eкoнoмiчнi, yтвopeння i викopистaння зaлiзopyднoï мiнepaль-нo-сиpoвиннoï бaзи ^a'^ [6, с. 77].
Зa фш^й eкoнoмiчнoí' дoцiльнoстi пpoмислoвo-гo викopистaння кopиснoí' кoпaлини зaстoсoвyeться piвнiсть витpaт нa видoбyтoк i пepepoбкy ïï як ^po-вини тa цiннoстi кopисниx кoмпoнeнтiв, щo вилyчa-ються iз нeí'. Цeй кpитepiй виpaжaeться фopмyлoю: Cmin Kз Kзб ^ (Цм : См) = Sвид + Sзб + Sм;
дe: Cmin - мiнiмaльний пpoмислoвий вмют га-pиснoгo кoмпoнeнтy,%;
Sвид - сoбiвapтiсть видoбyткy 1 т кopиснoï' га-пaлини, гpн;
Sзб - сoбiвapтiсть збaгaчeння 1 т кopиснoï' га-пaлини, гpн;
Sм - сoбiвapтiсть мeтaлypгiйнoгo пepeдiлy, включaючи дo нeí' зaтpaти нa тpaнспopтyвaння дo пepepoбнoгo кoмплeксy, вiднeсeнa нa 1 т raprn^ нoí' кoпaлини, фн;
Kз - кoeфiцi8нт збiднeння пщ чaс видoбyткy,%;
Kзб - кoeфiцieнт вилyчeння кopиснoгo кoмпo-нeнтy пщ чaс збaгaчeння,%;
Kм - кoeфiцieнт вилyчeння кopиснoгo кoмпo-нeнтy пщ чaс пepepoбки,%;
Цм - ц^ кopиснoгo кoмпoнeнтy в гoтoвoмy пpoдyктi, гpн;
Cм - вмiст кopиснoгo кoмпoнeнтy в гoтoвoмy пpoдyктi,% [6, с. 53 - 54].
Üднaк тaкi пoкaзники нe викopистoвyються для визнaчeння фiскaльниx щoдo нaдpoкopистyвaння. Aлe вiд ниx зaлeжaть фiнaнсoвi пoкaзники дiяль-нoстi гipничиx пiдпpи8мств, пo якиx визнaчaють i пo-дaткoвi, зoкpeмa пoдaтoк нa пpибyтoк пiдпpиeмств.
Taкий eкoнoмiчний пoкaзник, як poзpaxyнкo-вa peнтaбeльнiсть poзpoбки poдoвищ, нaйбiльш зaлeжний вiд йoгo гipничo-гeoлoгiчниx yмoв тa oбсягiв зaпaсiв зaлiзистиx квapцитiв. Toмy, нa-пpиклaд, peнтaбeльнiсть po6o™ гipничo-збaгa-чyвaльнoгo кoмбiнaтy (P) визнaчaeться зa фop-мyлoю [6, с. 79]:
P = 0,399 ^x + 0,355 M - 0,25 Kp,
дe ^rnx - виxiд гipськoí' мaси з oднoгo пoгoннo-гo мeтpa poдoвищa, м3;
M - мaсштaб poдoвищa, тис. т;
Kp - кoeфiцieнт poзкpиття, м3/т.
Üтжe, нaми пpoпoнy8ться зaмiсть нe oб'8ктивнoгo зaстoсyвaння пoняття oпoдaткy-вaння нaдpoкopистyвaчiв пoшиpювaння пoняття фiскaлювaння нaдpoкopистyвaння.
Висновки
Mи ввaжa8мo, щo вeсь кoмплeкс тeopeтичниx пoлoжeнь щoдo нaдpo-poзвiдyвaльнoгo виpoб-
ництва не охоплюеться сучасними теоретичними положениями, як поширюються на пщприемства геолопчно''' i видобувно''' галузей.
Чинним законодавством держава регулюе розвщку родовищ, видобуток, збереження та транспортування корисних копалин, а отже фак-тично й процеси та результати фюкалювання господарського надрокористування.
Розробка теоретичних основ фюкально!' геоло-riï, зокрема ïi понятйного апарату (об'екта, предмета, завдань, методiв дослiджень i т.д.), вартюних i фiскальних оцiнок результатiв вивчення геологи надр, Ыших прикладних положень, належить до перспективних дослщжень i процесiв фюкалю-вання надрокористування. Тому, по-перше, та-кi дослщження необхiдно проводити Грунтовно; по-друге, таю до^дження необхiдно проводити як масштабы, бо УкраТна мае багатий мЫераль-но-ресурсний потенцiал; по-трете, вони необхщ-нi для обГрунтувань видiв, обсяпв платежiв над-рокористувачiв до державно'1' скарбнищ а також в мiсцевi бюджети. Перспективними е дослiдження i встановлення фюкальних платежiв населенню як власнику узагалi природних ресурсiв.
Пщ поняттям скарбницького фiскалювання гос-подарського надрокористування пропонуеться ро-зумiти процес визначення вартостей видобутих надрокористувачами корисних копалин, вщобра-ження цих вартостей у скарбницьких зобов'язаннях надрокористувачiв, тобто сум, що мають вноси-ти вони на казначейськ рахунки за користування надрами як об'ектами народно'1' власност^ формування фiскальних (скарбницьких) показниюв, оцг нок, висновкiв i рекомендацй за даними натураль-но-вартюно'1' Ыформацм', що вiдображаe показники традицйно названих об'eктiв оподаткування, а нами названих надро-фюкальними продуктами.
У подальшому необхiдно перш за все обГрун-тувати понятiйний апарат фюкалювання дослщ-ного надрокористування, що вивчае, зокрема, затратнi проблеми економiчного вщтворення, вартюно''' та фюкально''' оцiнки корисних копа-лин, 'х родовищ, економного застосування за-собiв виконання пошуково-розвiдувальних дослщжень i роб^, узагалi фЫансування створення мЫерально-сировинно''' бази кра'ни.
Список використаних джерел
1. Закон Укра'ни «Прничий закон Укра'ни» вщ 6 жовтня 1999 року № 1127-XIV (зi змiнами i допо-вненнями).
2. Про надра: Кодекс Укра'ни вiд 27 липня 1994 року № 132/94-ВР fei змiн i доп.).
3. Про державну геологiчну службу: Закон Укра'ни вiд 04.11. 1999 р. № 1216-XIV.
4. Податковий кодекс Укра'ни. - К.: ЮрЫком 1нтер, 2010. - 496 с.
5. Малюк Б. I., Бобров О. Б., Красножон М. Д. Надрокористування у кра'нах бвропи i Америки: Довщнико-ве видання. - К.: Географка, 2003. - 197 с. : т. 90. -Бiблiогр: С. 196 - 197.
6. Рудько Г.1., Плотнiков О.В., Курило М.М., Радо-ванов С.В. Економлчна геологiя родовищ залiзистих кварцитiв. - К.: «Академпрес», 2010. - 272 с.
7. Основи економлчно''' геологи: Навч. поаб. для студ. геол. спец. вищ. навч. закл. освiти / М. М. Коржнев, В.А. Михайлов, В. С. Мщенко [та Ы.]. - К.: Логос, 2006.
- 223 с.:iл. - Бiблiогр: С. 218 - 222.
8. Сучасний тлумачний словник украТнськоТ мо-ви: 50000 слiв/ За заг. ред. д-ра фтол. наук, проф. В. В. Дубiчинського. - X.: ВД «ШКОЛА», 2006. - 832 с.
9. Вггенко О., Коваленко Г. Плата за користування надрами/ Вюник податковоТ служби. - 2012. - № 14.
- С.18 - 19.
УДК 330.341:332.122:338.43:330.341.1-047.58(477)
Ф.А. ВАЖИНСЬКИЙ, к.е.н., старший науковий сп'1вроб'1тник, ДУ «1нститут репональних дослщжень iм. M.I. Дол1шнього НАН Укра!ни»
Становлення ¡нновацшно! модел1 розвитку сшьських територш Украши
У статт'1 показана загальна iнновацiйна модель розвитку сльських територ'1й Укра!ни, основни-ми складовими яко! е використання комплексного п'1дходу до розвитку економiчного потенща-лу сльських територй, розвиток iнновацйно! '¡нфраструктури i створення репональних модель-них центр'в розвитку сльських територ'1й Укра!ни. ОбГрунтовано доцшьн'ють визначення кожно! складово! моделi. Розглянуто модель «Нова сльська громада» на 1нновац'1йних засадах, що дасть
© Ф.А. ВАЖИНСЬКИЙ, 2017
Формування ринкових вщносин в УкраУж №7-8 (194-195)/2017 1 17
