CC BY
10
ристаних можливостей; ПрАТ «Терноптьський молокозавод» - в кол1 аутсайдера.
Визначимо конкурентоспроможнють продукцм кожного пщприемства (KSopia).
KSopB=(RangA-Rang)/D]; KSopб =(3,2-1,7)/1,5=1;
~ обмола 1 ' '
KSopraria=(3,2-2,3)/1,5=0,6;
KSop™a=(3,2-2,8)/1,5=0,26;
KSop°PB =(3,2-3,2)/1,5=0.
~ термола 1 ' ' J/ '
Таким чином, ПрАТ «Обух^ський молокозавод» е лщером за р^нем конкурентоспроможносл продук-цГ|" вщносно проанал^ованих ключових конкурента, але ¡снуе загроза втрати лщируючих пози^й через його найближчого конкурента - ПрАТ «Галичина», тому кер^ництву п¡дпри8мства необхщно спрямо-вувати зусилля ¡ ресурси на розробку захода щодо пщтримки та нарощення конкурентних переваг для усп0ного представлення продукцм на ринку.
Висновки
Для оц¡нки конкурентоспроможност¡ продукцм пщ-приемств молочноТ промисловост¡ нами було за-стосовано граф¡чний метод та метод набору конку-
рентоспроможних елементв за результатами яких можна стверджувати, що об'ект досл¡дження характеризуемся високим р¡внем конкурентоспромож-ност продукцм в¡дносно проанал¡зованих ключових конкурента, але потенц¡йн¡ можливост¡ пщприем-ства полягають в удосконаленн маркетингових по-казник¡в продукцп - розширенн¡ асортименту, ур^-номан¡тненн¡ дизайну упаковки, розширенн мереж¡ збуту, реал^ацм ефективноТ рекламноТ пол¡тики.
Список використаних джерел
1. Прод^с Ю. I. Формування системи забезпечення конкурентоспроможност промисловост¡ : [моногра-ф¡я] / Ю. I. Продус. - О. : Астропринт, 1999. - 72 с.
2. Самочкин В. Н. Гибкое развитие предприятия: аналю и планирование. - М.: Дело, 2000. - 376 с.
3. Павлова В. А. Конкурентоспроможысть пщприемства: оцЫка та стратепя забезпечення: [Монографя / В. А. Павлова. - Дыпропетровськ: ДУЕП, 2011. - 276 с.
4. Загороднм А. Г. ОцЫювання конкурентоспроможносл ¡нновац¡йноí продукцм в процес¡ вибору ¡нновацм-ноТ стратег¡í п¡дприeмства / А. Г. Загороднм, В. М. Чу-бай // Ф¡нанси УкраТни. - 2007. - № 1. - С. 99-110.
УДК:553.042
А.В. БОДЮК,
к.е.н., с.н.с., в.о. зав'щувача кафедри Кивського уыверситету управл1ння та п'щприемництва
Геолого-варлсний аспект дослщжень корисних копалин
Економ'нна геологя обгрунтовуеться теоретично i практично як геологчна наука, що в '1ддзерка~ люе економiчну сторону геолопчних об'ект'в та процес'1в з ними, досл'щжуе економiчнi треби гео-лопчного походження. Корисн'1 копалини розглядаються в якост'1 виробничих об'ект'1в, м'мерально! сировини для використання у виробництв'1 промисловоI продукцИ.
Ключовi слова: потреби, ресурси, надра, корисн'1 копалини, родовища, економ'мний, показники.
А.В. БОДЮК,
к.э.н., с.н.с., и.о. зав. кафедры Киевского университета управления и предпринимательства
Геолого-стоимостный аспект исследования полезных ископаемых
Экономическая геология обосновывается теоретически и практически как геологическая наука, которая отражает экономическую сторону геологических объектов и процессов с ними, исследует экономические требы геологического происхождения. Полезные ископаемые рассматриваются в качестве производственных объектов, минерального сырья для использования в производстве промышленной продукции.
Ключевые слова: потребности, ресурсы, недра, полезные ископаемые, месторождения, экономический, показатели.
A. BODYUK,
c.e.s., s.r.w., acting as manager of department, Kyiv university of management and enterprise
Geological and cost aspect of researches of minerals
Economic geology is grounded in theory and practically as geological science which reflects the
64 Формування ринкових вщносин в УкраУж №9 (196)/2017
© А.В. БОДЮК, 2017
economic side of geological objects and processes with them probes economic trebi of geological origin. Minerals are examined in quality production objects, mineral raw material for the use in the production of industrial goods.
Keywords: necessities, resources, bowels of the earth, minerals, deposits, economic, indexes.
Постановка проблеми. За поширеними лг тературними джерелами, за матер1алами 1нтер-нет, геолопя (вщ грец. уц — земля, i грец. Àoyoç — наука) являе собою комплекс наук про Землю, ïi iсторiю та процеси, що ïi створили. Але сучас-на геолопя, як природнича наука, незважаючи на корЫь гео в назв^ не обмежуеться вивченням Землi, осктьки, наприклад, поширюе дослщжен-ня на космiчнi об'екти, лiкувальнi процеси, сферу будiвництва i т. д. Геолопя належить до надто мютких природничих наук. Вона об'еднуе ряд га-лузевих наук, наприклад, геолопю корисних ко-палин, мiнералогiю, гщрогеолопю, iнженерну, ю-торичну геологiю та Ы.
Фахiвцi кожно'1' з цих наук у процес дослiджень «вручну» або з використанням певних техычних засобiв i методiв, а також виконання допомГж-них робiт, з застосуванням галузевих технолопй, здiйснюють науково-виробничу дiяльнiсть, яка потребуе певних витрат, формують певн науко-вi та господарськ результати i т.д. Ui результати необхiдно використовувати i для оцЫювання корисних копалин та '¿х родовищ як вартостей народно'!' власност [1].
Отже, лопчно розглядати технiчнi, технолопч-нi, економiчнi та iншi сторони пошуково-розвщу-вального надрокористування i вщповщно ¿'м проблеми. Зокрема, проблеми дослщження процеЫв геологiчного вивчення надр (ГВН) вир0увати як науково-виробничi.
Анал13 останшх досл1джень i публкацм. Проблемам надрокористування, його рацюналг зацм', економiки, фiнансування, екологм' присвя-ченi працi вiдомих науков^в, зокрема, 1.Д. Андрг евського, О.Б. Боброва, С.А. Вижви, М.М. Гуреева, С.В. Гошовського, М.М. Коржнева, Г.М. Корчагг на, М.Д. Красножона, М.М. Курило, О.1. Левченка, Б.1. Малюка, В.С. Мщенка, Т.П. МГхницько''', В.А. Михайлова, О.В. Плотнкова, В.А. Рябенка, Г.1. Рудька, Б.П. Чирюна, М.А. Якимчука та iн. [2 - 6].
Однак ми, перш за все, вважаемо за необхщ-не вiдмiтити, що в '¿х дослiдженнях не придiлялося належно' уваги висв^ленню теоретико-вартю-них вiдображень ГВН, галузево''' економГчно''' дг яльностi в розрiзi наземних господарських про-
цеЫв та у по8днаннi з надровими (лтосферними), науково-технiчними i фiскальним факторами. Вс проаналiзованi недолiки у взаемозв'язку й обумовлюють актуальнiсть розробки теоретич-них проблем економГчно''' геологи' (ЕГ) для 'х вирг шення та висв^лення у наукових виданнях.
У л^ературних джерелах геологiчного напря-му поширен дослiдження так званих геолого-економiчних оцiнок родовищ корисних копалин. Зразу ж зауважимо, що технiко-економiчнi роз-рахунки виконують фахiвцi, що розробляють тех-нiчнi проекти. Однак немае поняття економГчно' технiки, економГчно''' технологи' i т.п. Хоча лопч-ними е поняття торгово''', в^ськовоТ технiки i т. д. Окремо вiдмiтимо, що iснують галузевi економки: економiка промисловостi, сiльського господар-ства, будiвництва, торгiвлi, економiка гiрництва i т.д. Можна дослiджувати економiку надрокористування, економку геологорозвiдувальних робiт i т.п. Але поеднанням цих економк не можна, як вважае Коржнев М. М. та iншi фахiвцi - геологи сформувати нову дисциплЫу геологiчного циклу - економiчну геолопю [3, с. 8 ].
Kерiвники у минулому економiчних управлiнь Державно' геолопчно''' служби (Держкомгеоло-ги) к.е.н. Андрieвський 1.Д., Кочкур М.В. вважа-ють, що такого поняття, як економГчна геологiя, не може бути. I не безпщставно. Осктьки в су-часних лiтературних джерелах на геолопчну тематику описуються дослщження або геолопчно-го змюту, або економГчного, а то й фЫансового.
Hайбiльш поширеним у монографiчнiй л^ера-турГ, дисертацiйних роботах е дослщження (ыби-то) економки родовищ. При цьому вивчаються, як правило: натуральн показники (запаси, перюд експлуатаци', глибина залягання, якють сировини тощо) тобто природы параметри корисних копалин та 1х родовищ; переважно фЫансовГ показники, що очкуються, уже майбутньо' промислово' експлуатаци' розвщаних родовищ (розрахунковГ собГвартють видобування, прибуток, рентабель-нють i т.п.). Безумовно, що таю показники цкав-лять геолопчы та прничГ пщприемства i державу, осктьки вони мають бГзнесову значимють. Але ж промислова експлуатацГя родовища - це дтль-
нiсть нe гeoлoгiчниx пiдпpи8мств, a дoбyвнoï пpo-мислoвoстi. Зayвaжимo, щo нa дoбyвниx пiдпpи-8мствax e пoсaди гeoлoгiв, aлe вoни зaймaються дopoзвiдкoю eксплyaтoвaниx poдoвищ.
Дo peчi, пaспopт нayкoвoï спeцiaльнoстi «Era-нoмiчнa гeoлoгiя» мiстить нaзви пyнктiв пpaвo-вoгo змiстy, мiнepaльнo-сиpoвиннoï бaзи, era-лoгiï тa ík Aлe пoняття мiнepaльнo-сиpoвиннoï бaзи, нa harn пoгляд, нaлeжить дo сфepи e^-плyaтaцiйнoгo нaдpoкopистyвaння, xoчa вoнa e пpoдyктoм ГBH. У зв'язку з цим зayвaжимo, щo пepeдaчa poдoвищ в eксплyaтaцiю нaлeжить дo кoмпeтeнцiï Дepжaвнoï кoмiсiï Укpaïни пo зaпaсax кopисниx кoпaлин (ДKЗ).
B гeoлoгiчнiй лiтepaтypi тa y вiдпoвiднiй гeoлoгiч-нiй дoкyмeнтaцiï зaстoсoвyeться пoняття гeoлoгo-eкoнoмiчниx oцiнoк poдoвищ кopисниx кoпaлин, щo пepeдaються в eксплyaтaцiю. Aлe ж тaкi oцiн-ки вузьга знaчимi тa пpизнaчeнi для викoнaння oцiнoк в пpoцeдypax пepeдaчi poдoвищ в eксплy-aтaцiю, тобто вiднoсяться дo сфepи ДKЗ, a нe reo-лoгopoзвiдyвaльнoгo пpoцeсy. Бo ж гeoлoгopoзвi-дyвaльний пpoцeс нepiдкo пpoxoдить бaгaтo poкiв, емкий зa видaми й oбсягaми дoслiджeнь i po6r" тoщo. Зaзнaчимo тaкoж, щo y пpoцeсi викoнaн-ня дoслiджeнь ми мaли пeвнi тpyднoщi y poзyмiн-нi нayкoвцями-гeoлoгaми нaшиx пoлoжeнь щoдo EГ. Haвiть нe визнaвaлoсь включeння дo пaспopтa спeцiaльнoстi пункту «Teopiя eкoнoмiчнoï гeoлoгiï».
Iз пpивeдeниx фaктiв випливa8, щo oпyблiкoвa-н визнaчeння EГ пpoблeмaтичнi. He випaдкoвo нayкoвцi гeoлoгiчнoгo фaкyльтeтy KHУ iм. Шeв-чeнкa iнoдi пoяснюють нaзвy «eкoнoмiчнa гeoлo-гiя» peзyльтaтoм нe oб'8ктивнoгo пepeвoдy з aн-^^^raTo вiдпoвiднoгo aмepикaнськoгo вислoвy (нaзвy жypнaлy) . Aлe всe ж тaки, мaбyть, спpaвa нe y пepeклaдi. Ha нaш пoгляд, oскiльки юнують пoняття «eкoнoмiчнa гeoгpaфiя», «eкoнoмiчнa кг бepнeтикa», нaвiть «eкoнoмiчнa людинa», тому, нa нaш пoгляд, мa8 пpaвo нa iснyвaння пoняття EГ, вiдмiннe вiд eкoнoмiки ГBH, гipництвa. Бo ж пoняття iнфopмaцiï е вiднoсним. Tiльки пoняттю EГ нeoбxiднo дaти aдeквaтнe тeopeтичнe oбrpyн-тyвaння тa висвiтлити пpaктичнy знaчимiсть цieï гeoлoгiчнoï нayки для poзвиткy eкoнoмiки ^a^, a тo й пiдвищeння дoбpoбyтy нapoдy.
Метою нaписaння стаrri е poзpoбкa ^CTe-ми пoнять, щo дoзвoляють oxapaктepизyвaти як eкoнoмiчнi oб'8кти кopиснi кoпaлинi вiдпoвiднo дo пoтpeб в ниx, ïx poдoвищa y пpoцeсi вивчeння
нaдpoвиx peeyp^, пpoвeдeння пoшyкoвo-poз-вiдyвaльниx дoслiджeнь i po6^, як пpoцeсy ствo-peння нaдpo-peсyсниx вapтoстeй, тoбтo виo-кpeмлeння з нaдp кopисниx кoпaлин, ïx poдoвищ тa oцiнювaння як aктивiв цьoгo пpиpoднoгo бa-гaтствa як нapoднoï влaснoстi. Üскiльки нaми o6-rpyнтoвy8ться пoтpeбoвo-peсypснa кoнцeпцiя EГ, як пpoпoнyeться ïï нaзивaти.
Виклад основного матepiалy. Miнepaль-нo-сиpoвиннi peсypси зa пoшиpeнням в нaдpax i гoспoдapським викopистaнням мaють свто-вi мaсштaби, тoмy вiдпoвiднo пpoблeми ГBH нe-oбxiднo вiднoсити дo глoбaльниx. Дo тoгo ж ГBH здiйсню8ться з мeтoю збiльшeння бaгaтствa ^aH зoкpeмa, зaдoвoлeння сyспiльниx пoтpeб y сиpoвинниx peeypeax i пpoдyктax ïx пepepoбки.
Miжнapoдний стaндapт фiнaнсoвoï звiтнoстi 6 (MCÔ3 6) «Poзвiдкa тa oцiнкa зaпaсiв кopис-ниx кoпaлин», включaючи Miжнapoднi стaндap-ти бyxгaлтepськoгo oблiкy (MCБÜ) тa Tлyмaчeн-ня (KTMÔ3, ПKT), видaний Paдoю з Miжнapoдниx стaндapтiв бyxгaлтepськoгo oблiкy зi зм^ми стaнoм нa 1 сiчня 2012 po^, дae нaстyпнi ви-знaчeння [7]. Aктиви poзвiдки тa oцiнки тpaктy-ються як видaтки нa poзвiдкy тa oцiнкy, визнaнi як aктиви вiдпoвiднo дo oблiкoвoï пoлiтики сyб'8ктa гoспoдapювaння. Bидaтки нa poзвiдкy тa oцiнкy тpaктyються як видaтки, пoнeсeнi сyб'eктoм гoс-пoдapювaння, y зв'язку з poзвiдкoю тa oцiнкoю зaпaсiв кopисниx кoпaлин дo to^, як дoвeдeнo тexнiчнy здiйснeннiсть тa кoмepцiйнy дoцiльнiсть видoбyвaння кopисниx кoпaлин.
Poзвiдкa тa oцiнкa зaпaсiв кopисниx кoпaлин тpaктy8ться як пoшyк зaпaсiв кopисниx кoпaлин (включaючи мiнepaли, нaфтy, пpиpoдний гaз тa пoдiбнi нeвiдтвopювaнi peсypси) пiсля oтpимaння сyб'eктoм гoспoдapювaння юpидичниx пpaв нa poзвiдкy нa кoнкpeтнiй тepитopiï, a тaкoж визнa-чeння тexнiчнoï здiйснeннoстi тa кoмepцiйнoï дo-цiльнoстi видoбyвaння кopисниx кoпaлин.
Biдпoвiднo MCÔ3 6 poзвiдaнi y пpoцeсi гeoлo-гiчнoгo вивчeння нaдp зaпaси кopисниx кoпaлин, з пoглядy бyxгaлтepськoгo oблiкy, пoтpiбнo нaзи-вaти aктивaми. A виxoдячи з сyспiльнoï знaчи-мoстi ïx як пpиpoдниx yтвopeнь лoгiчнo нaзивaти нapoдним бaгaтствoм, oскiльки нaдpa зa Koн-ститу^ею Укpaïни е oб'8ктaми влaснoстi Укpaïн-ськoгo нapoдy. Poзвiдyвaння дaниx aктивiв лoгiч-нo poзглядaти як пpoцeси виoкpeмлeння в нaдpax нapoднoгo бaгaтствa для йoгo викopистaння.
До peчi, поняттю бaгaтcтвa дaютьcя piзнi ви-знaчeння. Boнo, нaпpиклaд, тpaктy8тьcя чepeз поняття мaйнa, як дocтaтoк тa нaдлишoк цiнниx pecypciв, мaтepiaльнoï влacнocтi i т.д. Haцioнaль-нe бaгaтcтвo визнaчaeтьcя як cyкyпнicть нaгpo-мaджeниx (нaкoпичeниx) мaтepiaльниx блaг tea-coбiв виpoбництвa тa пpeдмeтiв cпoживaння), cтвopeниx пpaцeю пoпepeднix i тeпepiшнix поко-лЫь людeй, тa зaлyчeниx до eкoнoмiчнoгo обо-poтy пpиpoдниx pecypciв i фiнaнcoвиx кoштiв. Зa нaтypaльнo-peчoвинним cклaдoм нaцioнaль-нe бaгaтcтвo тpaктy8тьcя як cy^^c^ бaгaтьox cпoживниx вapтocтeй. Taким чином, поняття бa-гaтcтвa нaлeжить до eкoнoмiчниx кaтeгopiй. До пpиpoдниx pecypciв нaлeжaть i бaгaтcтвa нaдp, що дocлiджeнi в пpoцeci ïx гeoлoгiчнoгo вивчeння.
У кoмплeкci геолопчы, гeoфiзичнi, гeoдeзич-нi тa ^rni дocлiджeння i poбoти з вивчeння нaдp, poзмiщeння кopиcниx кoпaлин, оцЫки ïx влac-тивocтeй тaкoж пoшиpeнi y cвiтoвoмy мacштaбi i пiдпopядкoвaнi зaдoвoлeнню eкoнoмiчниx пoтpeб нapoднoгo гocпoдapcтвa бyдь-якиx ^afc y м^-paльнiй cиpoвинi. Зayвaжимo, що поняття eкoнo-мiчниx пoтpeб шиpoкo вживa8тьcя в лiтepaтypниx джepeлax. Oднaк поняття гeoлoгiчниx пoтpeб, ге-oлoгo-пpoцecyaльниx пoтpeб, гeoлoгo-пpиклaд-ниx пoтpeб y вiдoмiй нaм лiтepaтypi гeoлoгiчнoгo пpoфiлю тeopeтичнoгo вiдoбpaжeння чи обфун-тyвaння нe oтpимaли.
Oбrpyнтy8мo визнaчeння i пpиклaдний змют oкpeмиx понять. Зa cлoвникoвим тлyмaчeнням, гeoлoгiя - як нayкa вивчae «...peчoвинний cклaд зeмлi, 6удову, pyxи тa icтopiю poзвиткy зeмнoï rap^ пocлiдoвнicть poзвиткy opгaнiчнoгo cвiтy, yтвopeння й poзмiщeння кopиcниx кoпaлин» [З, c. 156]. Cклaдoвi зeмнoí' кopи лoгiчнo нaзивaти ге-oлoгiчними oб'eктaми, що знaxoдятьcя в нaдpax. До peчi, гeoлoгiчнa кapтa тaкoж нaлeжить до œo-лoгiчниx oб'8ктiв. Aлe вoнa cтвopю8тьcя i знaxo-дитьcя нe в нaдpax. Oтжe, поняття «гeoлoгiчний» cлiд poзyмiти як xapaктepиcтикy внyтpiшньo зeм-ниx нaкoпичeнь peчoвинниx кoмпoнeнтiв, ство-peниx бeз пpaцi людини.
Зa oфiцiйним визнaчeнням, гeoлoгiчнa дiяль-нicть - «...виpoбничa, нayкoвa тa iншa дiяльнicть, що пoв'язaнa з гeoлoгiчним вивчeнням нaдp» [З, c. 1 59]. Öe визнaчeння. нa нaшy думку, нe об-rpyнтoвaнe. Поняття «гeoлoгiчнa дiяльнicть», нa нaш погляд, нe мoжe зacтocoвyвaтиcя взaгa-лi. Дiяльнicть влacтивa людиы, кoлeктивy людeй,
кepiвникaм гeoлoгiчниx пiдпpиeмcтв i т.д. Пpoцe-cи y зeмнiй кopi пpoxoдили мiльяpди po^, тоб-то y дaлeкoмy минулому, бeз yчacтi людини. Ы-0a cпpaвa, коли мoвa йдe пpo cyчacнy дiяльнicть людини, викoнaння нeю пeвниx poбiт з вивчeн-ня peчoвиннoгo вмicтy зeмнoí' кopи. ^му, нa нaш погляд, лoгiчнo зacтocoвyвaти поняття ГBH, як виду пeвнoï' дiяльнocтi фaxiвцiв. Aлe мa8 пpaвo нa зacтocyвaння поняття «гeoлoгopoзвiдyвaль-н poбoти» в oфiцiйнoмy визнaчeннi як кoмплeкcy cпeцiaльниx poбiт i дocлiджeнь, що здiйcнюютьcя з мeтoю вивчeння нaдp [З, c. 16Q]. Oднaк цe ви-знaчeння звужуе види i CTpy^ypy cпeцифiчнoï дг яльнocтi фaxiвцiв з ГBH нa cyчacнoмy нayкoвo-тexнiчнoмy piвнi, ocкiльки poбoтa, нa нaш погляд, е мexaнiчними дiями. Kpiм того, поняття poбoтa (мexaнiчнa) i дocлiджeння (твopчi) вщмЫнг
Бо поняття «poбoтa» в бyxгaлтepcькoмy oблiкy мae визнaчeння y тpiaдi: пpoдyкцiя, poбoти, по-cлyги. ^ми «poбoтa» poзглядaeтьcя як поняття лaнцюжкa cтpyктypнoгo пoдiлy пpaцi людeй зa cклaднicтю: дiя, oпepaцiя, poбoтa, пpoцec (тexнo-лoгiчний), виpoбництвo. Oтжe, пoтpeбyють CTpy^ тypнoгo yтoчнeння мeжi зacтocyвaння поняття гeoлoгopoзвiдyвaльниx poбiт як po6^ з вcтaнoв-лeння нaявнocтi кopиcниx кoпaлин в нaдpax i ви-oкpeмлeння ïx poдoвищ.
Ta^ y чиcлi тaкиx poбiт мoжнa вiднecти фни-чopoзвiдyвaльнi poбoти, до якиx, зoкpeмa, нaлe-жaть кpiплeння вiдкpитиx i пiдзeмниx гipничopoз-вiдyвaльниx виpoбoк, якi пpoвoдятьcя y кoмплeкci з ГPP з мeтoю poзкpиття гipничoгo poзpiзy, вiдбo-py пpoб гipcькиx пopiд, кopиcниx кoпaлин, oблa-штyвaння гipничиx кaмep для бypiння, тимчacoвa кoнcepвaцiя poзвiдyвaльниx cвepдлoвин тa iн. To-му poзглянeмo ^rni визнaчeння, що пpивoдятьcя в ^оло^ый лiтepaтypi. Oфiцiйнo дaнo визнaчeн-ня гeoлoгopoзвiдyвaльнoмy пpoцecy: «_cyкyпнicть пocлiдoвнo й цiлecпpямoвaнo здiйcнювaниx дeдa-лi бтьш дeтaльнo гeoлoгopoзвiдyвaльниx poбiт з кapтyвaння, пpoгнoзyвaння виявлeння й гeoлoгo-eкoнoмiчнoï' oцiнки дeдaлi бiльш лoкaльниx pyдo-нocниx (пpoдyктивниx) дiлянoк нaдp мeтoдoм по-cлiдoвниx нaближeнь вiд pyдниx paйoнiв (пoлiв) до pyдниx пoклaдiв (блoкiв)» [З, c. 16Q].
Ha нaш погляд, цe визнaчeння peглaмeнтye ви-poбничий пpoцec, aлe y бтьш шиpoкoмy знa-чeннi, ыж кoнкpeтний тexнoлoгiчний бeзпoce-peдньoгo вивчeння нaдp. Бо, нaпpиклaд, тiльки кapтyвaння aбo пpoгнoзyвaння являють coбoю
кoмплeкси piзнopiдниx тexнoлoгiчниx пpoцeсiв. Aлe, зa нaшим пepeкoнaнням, пpивeдeнe ви-знaчeння гeoлoгopoзвiдyвaльнoгo пpoцeсy нaд-тo вyзькe. Cкiльки гeoлoгiчнe вивчeння нaдp oxo-плюе систeмy гeoлoгopoзвiдyвaльниx пpoцeсiв, тoмy зa мaсштaбнiстю йoгo дoцiльнo poзглядaти як гaлyзeвe виpoбництвo.
Kypилo M.M. вживa8 пoняття гeoлoгopoзвiдy-вaльнoгo виpoбництвa [6]. ^няття «виpoбни-цтвo», зa слoвникoм, тлyмaчиться y poзyмiннi ви-гoтoвлeння, виpoблeння пpeдмeтiв, мaтepiaлiв i т. ík, як пpaця людини нaд бeзпoсepeднiм вига-тoвлeнням пpoдyкцiï, як галузь нapoднoгo ra^o-дapствa i т.д. [4, с. 105]. Гeoлoгiчнi пiдпpиeмствa здiйснюють свoю гoспoдapськy дiяльнiсть пo ви-вчeнню склaдy i стaнy нaдp тa вiдoбpaжeнню pe-зyльтaтiв вивчeння y фopмi iнфopмaцiï (гeoлoгiч-ниx кapт, звiтiв тa íK).
Зa слoвникoвим визнaчeнням, нaдpa являють сoбoю «...глибини зeмлi тa всe тe, щo мiститься пiд зeмнoю пoвepxнeю» [В, с. 423]. Ha нaш пo-гляд, тaкe визнaчeння poзпливчaстe i нe мoжнe ввaжaтися як дoскoнaлe. Üскiльки, нaпpиклaд, нaлeжнi дo «всe тe» живi opгaнiзми aбo кoстi мa-мoнтiв, ^rni пpoдyкти apxeoлoгiчниx poзкoпoк нe мoжнa нaзивaти нaдpaми.
Зa oфiцiйним визнaчeнням, нaдpa - цe «...чaс-тинa зeмнoï кopи, щo poзтaшoвaнa пщ пoвepx-нeю сyшi тa днoм вoдoймищ i пpoстягa8ться дo глибин, дoстyпниx для гeoлoгiчнoгo вивчeння тa oсвo8ння» [3, с. 171]. A «гeoлoгiчнe вивчeння нaдp - спeцiaльнi poбoти i дoслiджeння, спpямo-вaнi нa oдepжaння iнфopмaцiï пpo нaдpa з мeтoю зaдoвoлeння пoтpeб сyспiльствa» [3, с. 159].
З нaвeдeниx визнaчeнь випливaють лoгiчнi ви-снoвки: 1) ГBH слiд poзглядaти як бтьш шиpoкe пoняття, нiж гeoлoгopoзвiдyвaльнi poбoти; 2) ГBH нaлeжить дo пoнять нayкoвo-виpoбничoгo змю-ту; 3) зa oфiцiйним визнaчeнням вивчeння нaдp здiйсню8ться з мeтoю зaдoвoлeння пoтpeб сус-пiльствa, xoчa цi пoтpeби нe нaзвaнi. З пoглядy EГ гeoлoгiчнe вивчeння нaдp мoжнa poзглядaти як пpoцeси, щo пoeднyють чoтиpи склaдoвi: a) пpи-poднy (кopиснi кoпaлини тa íx сepeдoвищe); б) тpy-дoвy (дiяльнiсть фaxiвцiв: пpaцю, з зaстoсyвaнням пeвниx зaсoбiв, ïï opгaнiзaцiю, тexнiчнe зaбeзпe-чeння i т.д.); в) фyнкцioнaльнy, щo пoeднye склa-дoвi: виpoбничy (бypiння, poзкoпки); нayкoвi дoслi-джeння, включaючи п^^товку гeoлoгiчниx звiтiв. Toмy ГBH слщ poзглядaти як двуединий пpoцeсс:
пpиpoднo-eкoнoмiчний. Пpичoмy пpиpoднa склa-дoвa пoвнiстю нaлeжить дo гeoлoгiï. Eкoнoмiчнa стopoнa пpoцeсiв ГBH вiдoбpaжa8 пpиpoднy, тоб-тo peaлiï щoдo кopисниx кoпaлин тa ïx poдoвищ, пiдпopядкoвaнa ïx вивчeнню, вiддзepкaлю8 лишe в oцiнкax гeoлoгiчний пpoцeс як пpиpoдний, a TBH - як нayкoвo-виpoбничий тa йoгo пoтpeби.
Toмy EГ нaлeжить дo гeoлoгiчниx нayк, щo, нa нaш пoгляд, пoясню8ться нaстyпними oбгpyн-тyвaннями. Kopиснy кoпaлинy мoжнa poзглядa-ти з piзниx стopiн, тобто як: пpиpoднy peчoвинy, щo yтвopeнa в peзyльтaтi дaлeкo минyлиx пpoцe-сiв y зeмнiй кopi (вивчae iстopичнa гeoлoгiя); пpи-poднy peчoвинy (вивчa8 мiнepaлoгiя - poздiл reo-лoгiï, щo вивчae мiнepaли, пт^ння íx пoxoджeння, квaлiфiкaцiï); фiзичнe ™o з пeвними фiзичними влaстивoстями; пpиpoднa peчoвинa з пeвним xi-мiчним склaдoм, xiмiчними влaстивoстями i т.д. ^ми пpoпoнy8ться кopиснy кoпaлинy poзглядaти в якoстi виpoбничoгo oб'eктa (eкoнoмiчнoгo), тoбтo тaк звaнoгo пpeдмeтa пpaцi (пoняття зa eкoнoмiч-нoю тeopieю), мiнepaльнoï сиpoвини (для викopис-тaння y виpoбництвi пpoмислoвoï пpoдyкцiï).
Утoчнимo, щo EГ мa8 вивчaти нe eкoнoмiкy нaд-poкopистyвaння, гeoлoгopoзвiдyвaльниx po6r", яку висвiтлюють y гeoлoгiчнiй лiтepaтypi, нe eкoнoмi-ку пpaцi пepсoнaлy, a eкoнoмiчнi тpeби, тoбтo вг дoбpaжeнi змiстoвнo aбo в пeвниx пoкaзникax, кopиснi кoпaлини тa ïx poдoвищa як виpoбни-чi oб'eкти, oцiнeний стaн кopисниx кoпaлини тa íx poдoвищ нa пpeдмeт пoдaльшoï гoспoдapськoï тa виpoбничoï дiяльнoстi з кopисними кoпaлинaми тa íx poдoвищaми (poзpoбкa, дopoзвiдкa, eксплyaтa-цiя, видoбyвaння, пepeмiщeння, збepiгaння, збут).
Eкoнoмiчнa гeoлoгiя фopмy8 iнфopмaцiю для пoдaльшoгo визнaчeння кoмплeксy виpoбни-чиx (тexнiкo-eкoнoмiчниx, eкoнoмiчниx, фiнaнсo-виx тa iншиx) пoкaзникiв гeoлoгiчниx пiдпpи8мств (щo здiйснюють TBH), гipничиx пiдпpиeмств (щo видoбyвaють кopиснi кoпaлини), пepepoбниx пiд-пpи8мств (нaпpиклaд, мeтaлypгiйниx, вyглeтpaн-спopтниx, eнepгeтичниx).
Змiстoвнa стopoнa EГ вiдoбpaжae кopиснi кoпa-лини як: виpoбничi oб'8кти (пpиpoднi peчoвини) для HPB; виpoбничi oб'eкти, щo poзмiщeнi в нaдpax (в кoнкpeтниx poдoвищax) i тим ммим нaпoвнюють poдoвищa як виpoбничi oб'eкти, визнaчaють пo-тpeбy в ньoмy, yтвopюють виpoбничe сepeдoви-щe (rap'ep, свepдлoвинa); oб'8кти пoдaльшoгo ви-poбничoгo пpизнaчeння (зaлiзнa pyдa як сиpoвинa
для виплaвки cтaлi); пpиpoднi об'екти для пpaцi фaxiвцiв пiдпpи8мcтв; пpиpoднi об'екти для poз-poбки poдoвищ; пpиpoднi об'екти для зacтocyвaн-ня пiд чac poзpoбки тexнiчниx зacoбiв (виpoбни-чо( тexнiки для гeoлoгiчнoí' гaлyзi); пpиpoднi об'екти для до^щж^нь нayкoвцiв гeoлoгiчнoí' гaлyзi i т.д.
Poзглянeмo пoнятiйний aпapaт EГ. B геолопч-нiй нayцi cлoвa «тpeбa» i «тpeби» пpoпoнyeтьcя зacтocoвyвaти для виpaжeння eкoнoмiчниx понять EH До тaкиx понять нaлeжaть тpeби: кopиcнi кoпaлини як об'екти виpoбничиx пoтpeб, виpoб-ничого зacтocyвaння; poдoвищa кopиcниx кoпa-лин як виpoбничi об'екти зi cкyпчeнням кopиcниx кoпaлин; гeoлoгo-eкoнoмiчнa iнфopмaцiя пpo кopиcнi кoпaлини; гeoлoгo-eкoнoмiчнa iнфopмa-^я пpo íx poдoвищa. Зacтocyвaння тpeб як era-нoмiчниx понять EГ нe cyпepeчить ocнoвнoмy ви-знaчeнню кopиcниx кoпaлин тa íx гocпoдapcькoгo зacтocyвaння (y мaтepiaльнoмy виpoбництвi).
Poзглянeмo змicтoвнy cтopoнy EГ piзниx геоло-гiчниx гaлyзeй. Taк, гeoлoгiя кopиcниx кoпaлин ви-вчae типи poдoвищ, мeтoди íx пошуку i poзвiдки. Aлe ж типи poдoвищ мoжнa poзглядaти змicтoвнo як виpoбничi об'екти, xapaктepизyвaти piзними по-кaзникaми, тому чи^ eкoнoмiчними. Ocкiльки, по-пepшe, кopиcнi кoпaлини мaють, як пpaвилo, по-дaльшe виpoбничe зacтocyвaння, тому íx нeoбxiднo oцiнювaти як тaк звaнi, зa eкoнoмiчнoю тeopieю, пpeдмeти пpaцi. Пo-дpyгe, poдoвищe, якe eкcплya-тyeтьcя, знaxoдитьcя в кopиcтyвaннi фничого пщ-пpиeмcтвa, е виpoбничим об'ектом (eкoнoмiчним).
Пoкaзники, якi зacтocoвyютьcя в EH пpoпo-нyeтьcя нaзивaти гeoлoгo-eкoнoмiчними. ^и-клaдaми тaкиx пoкaзникiв е oбcяги poзвiдaниx i нe poзвiдaниx кopиcниx кoпaлин, бaлaнcoвi зa-пacи вyгiлля (тиc. т), пpoмиcлoвi зaпacи вупл-ля (тиc. т) тa iн. Eкoнoмiкo-гeoлoгiчнi погазни-ки лопчно пoдiлити нa види: нaтypaльнi, вapтicнi, тpyдoвi. Haтypaльними пoкaзникaми виpaжaють poзмip кopиcниx кoпaлин як пpиpoдниx об'ек^в з eкoнoмiчним змicтoм y фiзичниx oдиницяx вимг py (oбcяг, дoвжинa плacтa, вaгa oдиницi oбcягy). Bapтicними пoкaзникaми виpaжaють знaчимicть eкoнoмiчниx об'ек^в (кopиcниx кoпaлин, íx poдo-вищ, пpoцeciв з ними) y вapтicнoмy виpaзi (цiнa, coбiвapтicть). Зa допомогою тpyдoвиx погазни-кiв oцiнюють чи^льнють пpaцiвникiв, витpaти íx пpaцi тa iн. (штaтнa cтpyктypa, людинo-днi). По-кaзники тaкoж пoдiляютьcя нa ктькюы, якicнi, aбcoлютнi i вiднocнi, зa iншими oзнaкaми.
Зa згaдaним cтaндapтoм пpи визнaннi aктивiв poзвiдки тa oцiнки aктиви oцiнюютьcя зa co6í-вapтicтю. Eлeмeнти coбiвapтocтi циx aктивiв по-дaютьcя нacтyпними пpиклaдaми видaткiв, що можуть бути включeнi y пepвicнy oцiнкy aктивiв poзвiдки тa oцiнки (зaзнaчeнo, що пepeлiк нe е вичepпним) нacтyпнi: a) пpидбaння пpaв нa poз-вiдyвaння Hp); б) тoпoгpaфiчнi, гeoлoгiчнi, œo-xiмiчнi тa гeoфiзичнi дocлiджeння (Д); в) пошу-кoвo-poзвiдyвaльнe бypiння (Б); г) oпpoбyвaння кaнaвaми (O); Г) взяття пpoб тa зpaзкiв (П); д) дг яльнicть y зв'язку з оцЫкою тexнiчнoí' здiйcнeн-нocтi тa кoмepцiйнoí' дoцiльнocтi видoбyвaння кopиcниx кoпaлин(Kд) тa iн. Oтжe, пepвиннa, нa-звeмo ïï зaтpaтнoю, вapтicть (Пзв) aктивiв визнa-чaeтьcя фopмyлoю:
Пзв = Пр + Д] + Б + O + П + ^...
Bидaтки, пoв'язaнi yœe з poзpoбкoю зaпaciв ко-pиcниx кoпaлин, нe визнaютьcя як aктиви poз-вiдки тa оцЫки.
Biдпoвiднo до oзнaки cтyпeня вивчeння poдo-вищa кopиcниx кoпaлин можуть пpoвoдитиcя тa-кi гeoлoгo-eкoнoмiчнi оцЫки: пoчaткoвo oцiнeнa дiлянкa нaдp; пoпepeдньo oцiнeнi poдoвищe ко-pиcниx кoпaлин; poдoвищa кopиcниx кoпaлин, пiдгoтoвлeнi до пpoмиcлoвoгo ocвoeння; poдo-вищa кopиcниx кoпaлин, що пepeбyвaють в e^-плyaтaцií'. Пpиклaдoм вiднocнoгo пoкaзникa е нa-cтyпний. У чopнiй i кoльopoвiй мeтaлypгiï тa й в iншиx гaлyзяx, пoв'язaниx з oтpимaнням кopиcнoï peчoвини iз cиpoвини, викopиcтoвyютьcя кoeфi-цieнти вилyчeння пpoдyктy з виxiднoï' cиpoвини (Kизв). Boни poзpaxoвyютьcя як вiднoшeння вaги (oбcягy) зaплaнoвaнoгo aбo фaктичнo видобуто-го пpoдyктy (Bизв) до вaги aбo об'ему цього пpo-дукту, що мicтитьcя y виxiднiй cиpoвинi (B ):
К,
Д
пзв
^-•100%.
всод
Зa cтyпeнeм гeoлoгiчнoí' вивчeнocтi зaпacи пoдi-ляють нa двi фупи: poзвiдaнi й пoпepeдньo poзвiдa-нк До poзвiдaниx зapaxoвyють зaпacи вуплля, кiль-кicть тa якicть, т^о^оло^ы, гipничo-гeoлoгiчнi тa iншi умови зaлягaння якиx вивчeнi з повнотою, до-cтaтньoю для poзpoбки пpoeктiв бyдiвництвa гipни-чoдoбyвниx i збaгaчyвaльниx пiдпpиeмcтв.
Зaпacи й pecypcи кaм'янoгo вуплля, що xa-paктepизyютьcя пeвними piвнями пpoмиcлoвo-го знaчeння, cтyпeнями тexнiкo-eкoнoмiчнoгo тa гeoлoгiчнoгo вивчeння, poзпoдiляють нa клacи. Boни iдeнтифiкyютьcя зa допомогою мiжнapoд-
нoгo тpипopядкoвoгo цифpoвoгo кoдy. У цьoмy кoдi пoзнaчaють: poзpядoм oдиниць гpyпи зaпa-^в (peсypсiв) зa стyпeнeм гeoлoгiчнoгo вивчeння; дeсяткaм - зa стyпeнeм ïx тexнiкo-eкoнoмiчнoгo вивчeння; сoтням- зa ïx пpoмислoвим знaчeнням.
Дo гeoлoгo-eкoнoмiчниx, нaпpиклaд, нaлeжaть пoкaзники зaпaсiв вyгiлля, йoгo цiни, сoбiвapтoс-тi, кoндицiй. Haпpиклaд, дo кoнкpeтниx гeoлoгo-eкoнoмiчниx нaлeжaть тaкi пoкaзники кaм'янoгo вyгiлля: бaлaнсoвi зaпaси вyгiлля (тис. т), пpoмис-лoвi зaпaси вyгiлля (тис. т), y тому числ^ пo гато-гopiяx (A+B), (A+B+C1), (C2), poзpaxyнкoвa ^бН вapтiсть 1 т pядoвoгo вyгiлля (гpн), poзpaxyнкoвa цiнa peaлiзaцiï 1 т pядoвoгo вyгiлля (фн) тa iн.
Koндицiями для пiдpaxyнкy зaпaсiв кaм'янoгo вyгiлля i гopючиx слaнцiв дoдaткoвo дo нaвeдeниx y «Пoлoжeннi пpo пopядoк poзpoбки тa oбrpyнтy-вaння кoндицiй нa мiнepaльнy сиpoвинy для пщ-paxyнкy зaпaсiв твepдиx кopисниx кoпaлин y нaд-pax» встaнoвлюються тaкi пoкaзники: «мiнiмaльнa пoтyжнiсть плaстiв (гopючиx слaнцiв) y плaстo-пepeтинi, щo визнaчa8ться як сyмa пoтyжнoс-тeй вyгiльниx пaчoк, внyтpiшньoплaстoвиx пopoд-ниx пpoшapкiв тa вyглистиx пopiд, щo зaлягaють бeзпoсepeдньo в пoкpiвлi aбo пiдoшвi плaстa, щo нeминyчe зaлyчaються дo видoбyткy; мiнiмaль-нa пoтyжнiсть внyтpiшньoплaстoвиx пopoдниx пpoшapкiв, щo в зoнax poзщeплeння poздiляють плaст нa oб'8кти сaмoстiйнoï poзpoбки; мaкси-мaльнa зoльнiсть вуплля пo плaстoпepeтинy з ypaxyвaнням зaсмiчeння пopoдaми внyтpiшньo-плaстoвиx, пoкpивниx тa пiдoшoвниx вyглистиx пpoшapкiв тa нeминyчe зaлyчaються дo видoбyт-ку; мiнiмaльнa дoвжинa нe пopyшeнoгo виïмкoвo-го стoвпa; гpaничнe спiввiднoшeння пoтyжнoстeй poзкpивниx пopiд i кopиснoï кoпaлини» [9, с. 24]. Öi пoкaзники нaми poзглядaються як гeoлoг-eкoнo-мiчнi, o^^^ вiдoбpaжaють виpoбничi пoкaзники шaxт, eкoнoмiчнi yмoви видoбyвaння вyгiлля i т. д.
Дo тoгo ж poзвiдкa й oсвoeння вyглeнoсниx бa-сeйнiв i poдoвищ здiйснюються пoслiдoвнo oкpeми-ми чaстинaми (дiлянкaми) iз зaпaсaми вyгiлля. Цим зaбeзпeчy8ться poбoтa, тобто виpoбничa дiяльнiсть, гipничoдoбyвниx пiдпpиeмств в мeжax, oбrpyнтoвa-ниx вивчeними гeoлoгiчними oсoбливoстями poдo-вищ й тexнiкo-eкoнoмiчними poзpaxyнкaми.
Пapaлeльнo eкoнoмiкo-гeoлoгiчними пpo-вoдяться oцiнки вiдпoвiднoстi нaявнoгo в мeж-ax poдoвищ вмiстy тиx peчoвин, щo нeгaтивнo впливaють нa дoвкiлля i здopoв'я людeй пiд чaс
видoбyвaння, пepepoбки й викopистaння raprn^ ниx кoпaлин, вимoгaм стaндapтiв, нopмaтивiв, лiмiтiв, сaнiтapнo-гiгi8нiчниx нopм i пpaвил, зa-твepджeниx y встaнoвлeнoмy пopядкy.
Пpoвoдяться тaкoж oцiнки вiдпoвiднoстi пpaк-тики склaдyвaння вiдxoдiв виpoбництвa вимoгaм стaндapтiв, нopмaтивiв, лiмiтiв, сaнiтapнo-гiгie-нiчниx нopм i пpaвил, зaтвepджeниx y встaнoвлe-нoмy пopядкy. Toмy дo сфepи EГ нaлeжaть reo-лoгo-eкoнoмiчнi дoслiджeння, викoнaння oцiнoк eкoлoгiчниx нaслiдкiв poзpoбки poдoвищ кopис-ниx кoпaлин тa íx гoспoдapськoгo зaстoсyвaння.
^м гeoлoгo-eкoнoмiчниx iчниx, нaми видтя-ються фaктopнi пoкaзники (як íx пpoпoнyeться нa-зивaти), тoбтo пoкaзники, вщ якиx зaлeжaть eкoнo-мiчнi. Дo тaкиx нaлeжaть, нaпpиклaд, кaлopiйнiсть кaм'янoгo вyгiлля, зoльнiсть видoбyтoгo вyгiлля (%). Biд ниx зaлeжить цiнa кaм'янoгo вyгiлля як тoвapy.
Висновки
Taким чинoм, гeoлoгiчнe вивчeння нaдp лoгiчнo poзглядaти як пpoцeс лoкaльнoгo виoкpeмлeння й вapтiснoï oцiнки кopисниx кoпaлин як гeoлoгiч-ниx oб'8ктiв нapoднoгo бaгaтствa.
Eкoнoмiчнy гeoлoгiю нeoбxiднo тeopeтичнo i пpaктичнo poзглядaти як гeoлoгiчнy нayкy, щo вiддзepкaлю8 eкoнoмiчнy стopoнy гeoлoгiчниx oб'eктiв тa пpoцeсiв з ними. To6to вoнa дoслiджy8 eкoнoмiчнi тpeби гeoлoгiчнoгo пoxoджeння. Ko-prn^i кoпaлини poзглядaються в якoстi виpoб-ничoгo oб'eктa, мiнepaльнoï сиpoвини (для вига-pистaння y виpoбництвi пpoмислoвoï пpoдyкцiï). EГ мa8 вивчaти eкoнoмiчнi тpeби, тoбтo вiдoбpa-жeнi змiстoвнo aбo в пeвниx пoкaзникax, raprn^ нi кoпaлини тa íx poдoвищa як виpoбничi oб'eкти, нa пpeдмeт пoдaльшoï гoспoдapськoï тa виpoбни-чoï дiяльнoстi з кopисними кoпaлинaми то íx poдo-вищaми. Eкoнoмiчнa гeoлoгiя фopмy8 iнфopмaцiю для визнaчeння кoмплeксy виpoбничиx (tox^^-eкoнoмiчниx, eкoнoмiчниx, фiнaнсoвиx тa iншиx) пoкaзникiв гeoлoгiчниx пiдпpиeмств (щo зд^сню-ють ГBH), гipничиx пiдпpи8мств (щo видoбyвa-ють кopиснi кoпaлини), пepepoбниx пiдпpиeмств (нaпpиклaд, мeтaлypгiйниx, вyглeтpaнспopтниx, eнepгeтичниx). Змiстoвнa стopoнa EГ вiдoбpaжa8 кopиснi кoпaлини як виpoбничi oб'eкти (пpиpoд-нi peчoвини) для HPB, для пpoмислoвoгo íx вига-pистaння. Bлaснi пoкaзники, якi зaстoсoвyються в eкoнoмiчнiй гeoлoгiï, пpoпoнy8ться нaзивaти гeo-лoгo-eкoнoмiчними пoкaзникaми.
Окремо врмлтимо, що економлчна геолопя досл-джуе результати вивчення надр з позицй надрокрис-тувач1в, а фюкальна геолопя - з позицй держави.
Список використаних джерел
1. Конституця УкраТни: Прийнята на пЯпй сесл Верховно! Ради УкраТни 28 червня 1996 року. -К.: Велес, 2006. - 48 с.
2. Гуреев М.М. Геолого-економнна оцЫка зал1зо-рудноТ бази УкраТнського щита для прямого вщнов-лення залЬа : Дис... канд. наук: 04.00.19. - 2008.
3. Малюк Б.1., Бобров О.Б., Красножон М.Д. Надро-користування у краТнах бвропи i Америки: Довщкове видання. - К.: Географка, 2003. - 197 с
4. Основи економiчноТ геологи: Навч. поаб. для студ. геол. спец. вищ. закл. освiти / М.М. Коржнев, В.А. Михайлов, В.С. Мщенко та Ы. - К.: «Логос», 2006. - 223 с.: т. - Бiблiогр.: С.218 - 222.
5. Рудько Г.1., Литвинюк С.Ф., Ловiнюков В.1. Геолого-економiчна оцiнка вугiльних родовищ УкраТни / МЫе-ральнi ресурси УкраТни. - 2012. - № 3. - С. 23 - 28.
6. Сучасн проблеми геолого-економiчноТ оцЫки та розвитку вггчизняноТ мiнерально-сировинноТ' бази/ Збiрник статей за матерiалами постмно дiючого семЬ нару. - К.: Обри, 2010. - 134 с.
7. Miжнародний стандарт фЫансовоТ звггност 6 (МСФЗ 6) «Розвщка та оцЫка запасiв корисних ко-палин» / Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/995_k52
8. Сучасний тлумачний словник украТнськоТ мо-ви: 50 000 ^в/ За заг. ред. д-ра фтол. наук, проф. В.В. Дубiчинського. - X.: ВД «ШКОЛА», 2006. - 832 с.
9. Положення про порядок розробки та обгрунту-вання кондицм на мЫеральну сировину для пщрахунку запаав твердих корисних копалин у надрах, затверд. наказом ДКЗ УкраТни № 300 вщ 07.12.2005 р.
10. Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерского облку 33 «Витрати на розвiдку запаЬв корисних копалин»: Наказ МУстерства фiнансiв УкраТни вiд 26 серпня 2008 року № 1090. Зареестровано в МУстерсга юстици УкраТни 12 вересня 2008 р. за № 844/15535
УДК 338.488.2:640.4:339.137:005.33
П.П. ГАВРИЛКО,
к.е.н., професор, директор Ужгородського торговельно-економ\чного ¡нституту Ки1вського нацюнального торговельно-економЧного ун\верситету
А.В. КОЛОД1ЙЧУК,
к.е.н., доцент, Ужгородський торговельно-економ¡чний ¡нститут Кивського нацюнального торговельно-економ\чного ун\верситету
Базов1 ор1снтири забезпечення конкурентоспроможност шдприсмств готельного б1знесу
У статт\ наведена класиф\кац\я засоб\в розмщення, яка передбачае ¡'хне перегрупування за кри-тер°м пр\оритетност\ послуг, що вони надають. Визначена сутнсть п'щприемств готельного б\знесу. Вид\лено основн\ властивост\ готельних послуг. Окреслено основн\ проблеми сучасного готельного б\знесу. Визначено, що готельн\ мереж\ ° найб'\льш перспективний ¡нновац/йний напрямок розвитку готельного б\знесу \ розкрито сутн\сть поняття «готельна мережа». Розглянуто три п\дходи до визна-чення категори «конкурентоспроможн\сть п'щприемства», зокрема компаративний, ресурсний та сис-темний. Дано визначення також сутност\ поняття «конкурентоспроможн\сть п'щприемства готельного б\знесу». ОбГрунтовано два основн\ типи конкурентних переваг: низьк\ витрати \ спец/ал\зац/я.
Ключовi слова: п'\дприемство готельного б\знесу, конкурентоспроможн\сть, ринок, конкурентна перевага, стратег\я, готельний б\знес, конкуренти, споживач\.
П.П. ГАВРИЛКО,
к.э.н., профессор, директор Ужгородского торгово-экономического института Киевского национального торгово-экономического университета
А.В. КОЛОДИЙЧУК,
к.э.н., доцент, Ужгородский торгово-экономический институт Киевского национального торгово-экономического университета
Базовые ориентиры обеспечения конкурентоспособности предприятий гостиничного бизнеса
В статье приведена классификация средств размещения, которая предусматривает их пе-
© П.П. ГАВРИЛКО, А.В. КОЛОДЙЧУК, 2017
Формування ринкових вщносин в УкраТж №9 (196)/2017 71
