CC BY
14
Калькулювання продукцп доцтьно здмснювати за двома системами: з повним розподтом витрат - абсорпшен-ко-стинг; за змЫними витратами - директ-костинг. Р1знови-дом системи абсорпшен-костинг е система стандарт-ко-стинг, що передбачае здмснювати калькулювання соб1вар-тост продукцп за встановленими нормативами витрат.
Список використаних джерел
1. Нацюналы-ii стандарти бухгалтерського облку // Все про бухгалтерский облк - 2007. - №18. - С. 2-111.
2. Методичн рекомендаци з планування, обл^у i калькулювання соб1вартост1 продукцп (робiт, послуг) сiлысыкогосподарсыких пщпри-емств, затверджено наказом Мiнiстерства аграрно' полiтики Укра''-
ни вiд 18.05.2001 №132. - Режим доступу: http://www.ra-da.gov.ua
3. Голов С.Ф. УправлЫський облiк: пiдручник / С.Ф. Голов. - К.: Ëi-бра, 2003. - 704 с.
4. Лысович Г.М. Бухгалтерский управленческий учет в сельском хозяйстве и на перерабатывающих предприятиях АПК / Г.М. Лысович, Н.Ю. Ткаченко. - Ростов на Дону: ИЦ «Март», 2000. - 354 с.
5. Друри К. Управленческий и производстенный учет / К. Друри; пер. с англ. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - 1071 с.
6. Нападовська Л.В. УправлЫський облк пiдручник / Л.В. Напа-довська. - К.: Книга, 2004. - 544 с.
7. Сук Л.К. Бухгалтерский облiк: [навч. посiб.] / Л.К. Сук, П.Л. Сук. - [2-ге вид.]. - К.: Знання, 2008. - 507 с.
A.B. БОДЮК,
к.е.н., доцент, Ки)'вський у^верситет управлння та п1дприемництва
Геолопчш треби як об'скти економ1чно'| геологи
Теоретичн основи економЫноi геологи пропонуеться обгрунтовувати, застосовуючи поняття економ\чних треб, до яких належать родовища, поклади, геолопчна iнформац/я.
Ключов'1 слова: геолопя, надра, корисн копалини, економiчнi треби.
Теоретические основы экономической геологии предлагается обосновывать, применяя понятие экономических треб, к которым относятся месторождения, залежи, геологическая информация.
Ключевые слова: геология, недра, полезные ископаемые, экономические требы.
Theoretical foundations of economic geology is offered to prove, using the concept of economic needs, which include deposits, deposits, geological information.
Keywords: geology, subsoil, mineral resources, economic needs.
Постановка проблемы. Актуалы-лсть i потреби розвитку економ1чно1' геологи (ЕГ) як галузi геолопчно''' науки визнача-еться перш за все надроземельним багатством територп Ук-ра'ни. Це багатство являе собою економiчний потен^ал розвитку народного господарства, пщвищення добробуту народу, розширення мiжнародних науково-техычних зв'язюв i зовншньо''' торпвлг Осюльки, як вщомо, Украина, яка займае 0,4% земно' суол, де проживав ттьки 0,8% населення плане-ти, мае у сво'х надрах 5% морального потенцiалу свiту.
Аналiз вiдповiдноï науково', статистично', офiцiйноï та нормативно' за профтем дослщжень iнформацiï показав, що в надрах Укра'ни потенцiальне знаходиться бiльшiсть перспек-тивних видiв корисних копалин, на як багата Земля. Тому за
умови належноУ органiзацiï Ух геологорозвщки, видобутку, об-робки та переробки промисловi суб'екти господарювання кра'ни могли б бути забезпечен наближено до потреб влас-ними мiнерально-сировинними ресурсами. У потребах най-важливiших ресурав практично економiка кра'ни може бути частково залежною лише вiд iмпорту нафти i газу.
Тому проблеми вдосконалення мехаызму управлiння на-дрокористуванням, державно' природно-ресурсно' полiти-ки, розвитку Ыновафйно''' дiяльностi в надрокористуваннi, фюкального сприяння змiцненню економiчного потенцiалу суб'ек^в господарювання геологiчноï галузi, а отже й кра'ни, мають залишатися актуальними для дослщжень економiч-но' геологи.
ОцЫкам геологiчного потенцiалу в рамках тако' галузi геологiчних наук, як економiчна геологiя, необхiдно придати значимють державного рiвня.
Усi проаналiзованi фактори у взаемозв'язку, iз врахуван-ням, що надра за Конститу^ею Укра'ни е власнiстю народу Укра'ни, й обумовлюють актуальнють геолого-економiчних проблем для 1'х вирiшення та висвiтлення у наукових виданнях.
Анал!з дослщжень та публмащй з проблемы. Проблемам геолопчного вивчення надр, надрокористування, його рацiоналiзацiï, економiки, фiнансування, екологп прис-вяченi працi вiдомих науковцiв, зокрема 1.Д. Андрieвського, О.Б. Боброва, С.А. Вижви, С.В. Гошовського, М.М. Коржнева, М.М. Костенко, М.Д. Красножона, М.М. Курило, О.1. Левчен-ка, Б.1. Малюка, В.С. Мiщенка, Т.П. Мiхницькоï, В.А. Михайлова, Плотнiкова, В.А. Рябенка, Г.1. Рудька, В.О. Шумлянсь-кого, М.П. Щербака, М.А. Якимчука та iн.
Однак ми вважаемо, що в ïхнiх дослiдженнях не придтя-лося належно' уваги розробц об'ективно обгрунтованих по-
нять економнно''' геологи, вщповщно об'ектв, предмета дослщжень та ¡нших понять.
Осктьки найбтьш поширеними у монограф¡чн¡й лггера-тур^ дисертац¡йних роботах е дослщження економки родо-вищ. При цьому вивчаються, як правило:
- натуральн¡ показники (запаси, пер¡од експлуатаци, гли-бина залягання, яюсть сировини тощо) тобто геолопчна па-раметри;
- переважно очкуваы ф¡нансов¡ показники уже майбут-ньо' експлуатац¡í розв¡даних родовищ (розрахунков¡ собЬ варт¡сть видобування, прибуток, рентабельнють тощо).
Безумовно, так¡ показники цкавлять геолог¡чн¡ пщприем-ства ¡ державу, осктьки вони мають б¡знесову значимють. Але ж промислова експлуатац¡я родовища - це дильнють не геолопчних п¡дприeмств, а добувно'' промисловост¡. Зауважи-мо, що на добувних пщприемствах е посади геолог¡в, але вони займаються дорозвщкою експлуатованих родовищ.
У геолопчый л¡тератур¡ й у вщповщнм геолог¡чн¡й документам застосовуеться поняття геолого-економ¡чних оц¡нок родовищ корисних копалин, що передаються в експлуатацю Але ж таю оцЫки вузько значим¡ та призначен¡ для потреб пе-редач¡ родовищ в експлуатацю тобто в¡дносяться до сфери ДКЗ, а не геолого-розв¡дувального процесу. Бо ж геоло-го-розв¡дувальний процес проходить багато роюв, емкий за видами ¡ обсягами досл¡джень ¡ роб¡т тощо. Результатом такого процесу е перш за все геолопчна ¡нформацт.
1з приведених фактю випливае, що визначення економнно''' геологи проблематичн¡. Оск¡льки в профтьних лтератур-них джерелах висв¡тлюються положення геолопчного вив-чення надр, галузево'' економ¡чноí д¡яльност¡ з встановлен-ням геолого-економнних оц¡нок родовищ тощо.
Можна досл¡джувати економ¡ку надрокористування, еко-номку геолого-розв¡дувальних роб¡т тощо, але таю дослЬ дження безпосередньо не вщносяться до досл¡джень еконо-м¡чноí геологи.
Отже, з приведених дослдаень випливае, що напрацьо-ван¡ положення економнно' геологи надто проблематичн¡.
Метою статт! е виокремлення понять економ¡чноí геологи вщ понять економ¡ки геологорозвщки, експлуатац¡йного надрокористування.
Виклад основного материалу. На наш погляд, осюльки ¡сну-ють поняття «економ¡чна географ¡я», «економ¡чна юбернетика», нав¡ть «економ¡чна людина», мае право на ¡снування ¡ поняття «економнна геолог¡я». Бо ж поняття ¡нформаци е в¡дносним.
T¡льки поняттю ЕГ необх¡дно дати теоретичне обгрунту-вання та висвгглити практичну значим¡сть для науки ¡ геоло-г¡чноí практики.
З такого погляду нами сформоваш певш обмеження (рамки) наукових дослщжень:
1. Надра за Конституц¡eю Укра'ни е власн¡стю народу Ук-ра'ни.
2. Для досл¡джень взято не розвщане родовище, а геоло-го-розвщувальний процес узагал¡.
3. Для дослдаень використовувалося поняття геолог¡ч-ного вивчення надр (ГВН) як б¡льш широке, н¡ж геоло-го-розв¡дувальн¡ роботи (ГРР).
4. Визначено рамки дослщжень:
- початок дослдаень - з постановки завдання на ГВН;
- дослщження заюнчуються геолопчною ¡нформац¡eю.
5. У дослщженнях враховуеться фактор засоб¡в ГВН.
6. У дослщженнях враховуеться фактор фахвця (геолога, каботажника та ¡н.).
7. За теоретичну основу дослщжень взято:
а) процес ГВН, що розглядаеться як процес економнного вщтворення корисних копалин;
б) корисы копалини, що потр^ы для сусптьного вироб-ництва, тобто слугують об'ектами його економ¡чних потреб;
в) економны потреби в надрокористуванн¡, що мають працюники геолог¡чних п¡дприeмств;
г) економны потреби у ГВН, що мають держава, громади;
д) ГВН як таке, що мае також соцвльну, пол™чну та ¡ншу значимють.
8. Застосовано поняття розв¡дувального надрокористування як сфери дослщжень ЕГ ¡ економки ГВН.
9. Застосовано поняття експлуатафйного надрокористування як сфери його економки.
10. Запроваджено поняття надророзв¡дувального вироб-ництва (НРВ), яке включае сучасне поняття ГРР, а також пев-н¡ геофвичы, г¡дрогеолог¡чн¡, еколог¡чн¡ та ¡нш¡ сумжы досл¡-дження надр на предмет 'х будови, корисних копалин тощо.
11. Геолопчне вивчення надр поеднуе чотири складов¡:
- природну (корисы копалини та 'х середовище);
- дтльнють фах¡вц¡в (¡з застосуванням певних засобю);
- виробничу;
- дослщження.
Тому НРВ слщ розглядати як двуединий процес: геоло-го-економ¡чний. Причому природна складова повнютю на-лежить до геологи. Економнний процес вщображуе лише геолог¡чний процес та його потреби у засобах. Тому ЕГ на-лежить до геолопчних наук.
Надро-розвщувальне виробництво лопчно розглядати як систему технолопчних процес¡в на певый розв¡дувальн¡й площ¡ для виявлення ¡ геолого-економ¡чноí оц¡нки запас¡в корисних копалин у надрах. НРВ складаеться з трьох голов-них досл¡дно-виробничих, як пропонуеться 'х називати, ста-д^: попередньо', детально' та експлуатац¡йноí.
НРВ лопчно подтяти на види за рвними ознаками. За видами корисних копалин: газових родовищ, нафтових родо-вищ, родовищ твердих корисних копалин, розвщку пщзем-них вод, морську розвщку родовищ та ¡н.
Економ¡чну геолопю необх¡дно розглядати як перспектив-ну галузь науки:
- теоретично у зв'язку з геолопею родовищ ¡ оц¡нкою корисних копалин, економкою геологорозв¡дки, ф¡нансами геолопчних пщприемств, ¡ншими науково-техн¡чними й геолопчними навчальними дисципл¡нами;
- пpaктèчнo з 0кpeмèмè вèдaмè eкoнoмiчнoï дiяльнocтi aбo гaлyзямè eкoнoмiкè, вèpoбнèчa дiяльнicть cyб'eктiв гocпoдa-pювaння якèx зaбeзпeчyeтьcя нaдp0-зeмeльнèмè pecypcaмè.
Пpoпoнyeтьcя зaпpoвaдèTè кoмплeкcнe poзyмiння Ha-дpo-poзвiдyвaльнoгo вèpoбнèцтвa, якèм oб'eднyютьcя: гeoдe-зèчнi, гeoфiзèчнi, кapoтaжнi тa iн0i дocлiджeння i poбoтè, здм-cнeння eкoнoмiчнèx oцiнoк зaпaciв rapècHèx кoпaлèн тa нaдp, дiяльнicть з пo0yкy, poзвiдкè, дopoзвiдкè кopècнèx кoпaлèн, poз-вiдyвaльнe бypiння cвepдлoвèн, дoпoмiжнi вèpoбнèцтвa тoщo.
Дo нaдpopoзвiдyвaльнoгo вèpoбнèцтвa пpoпoнyeтьcя Ta-кoж вiднecтè нaдaння гeoлoгiчнèMè пiдпpèeмcтвaмè i дep-жaвнèмè cлyжбaмè плaтнèx i нe плaтнèx пocлyг cyб'eктaм гocпoдapювaння, пpoвeдeння eкoлoгiчнèx зaxoдiв, poзpoбкè тa впpoвaджeння нayкoвo-тexнiчнèx нoвaцiй.
Oб'eднaння зaзнaчeнèx вèдiв дiяльнocтi y нaдpo-poзвiдy-вaльнe вèpoбнèцтвo дoзвoлèть opгaнiзyвaтè бiль0 мac-0тaбнy гaлyзь eкoнoмiчнoï дiяльнocтi в Укpaïнi.
Haдpo-poзвiдyвaльнe вèpoбнèцтвo лoгiчнo poзглядaтè як пep0èй eтaп y cтвopeннi (пiдгoтoвкa дo вèлyчeння] вèpoбнèЧèx i пoбyтoвèx pecypciв зa oбгpyтoвyвaнoю нaмè пoтpeбoвo-pe-cypcHorci кoнцeпцieю EГ. Toмy лoгiчнo тaкoж вèoкpeмèTè cфepy oбiгy пpoдyктiв нaдpopoзвiдyвaльнoгo вèpoбнèцтвa, зoкpeмa пpoдaж cyб'eктaм гocпoдapювaння iнфopмaцiйнoï пpoдyкцiï зa нaдpoвi pecypcè, нayкoвo-тexнiчнoï пpoдyкцiï, гaлyзeвèx плaт-нèx пocлyг, a тaкoж лiцeнзiй, iH0èx дoзвiльнèx дoкyмeнтiв тoщo.
Cфepy O6^ пpoдyктiв нaдpo-poзвiдyвaльнoгo вèpoбнèц-твa дoцiльнo вiднocèTè дo дpyгoгo eтaпy y cтвopeннi вèpoб-нèчèx i пoбyтoвèx pecypciв зa oбгpyтoвyвaнoю нaмè пoтpe-бoвo-pecypcнoю кoнцeпцieю EГ.
З мeтoю фopмyвaння тeopeтèчнèx пoлoжeнь EГ y cклaдi пoнятiйнoгo iï aпapaтy пpoпoнyeтьcя зacтocoвyвaтè пoняття «тpeбa, тpeбè» i «тpeбнèк, тpeбнèкè».
Öi пoняття OTop^HeHi з пoняттям пoтpeб i мaють icтopèчнe зacтocyвaння, вècвiтлeнi в лiтepaтypi, в iнфopмaцiï в Iнтepнeтi.
Ta^ пoняття «тpeбè» y пpaктèцi пpaвocлaвнoï цepквè тpaктyютьcя як cвящeннoдiï, |щэ вèкoнyютьcя зa вèмoгoю i ocoбècтèMè пoтpeбaмè oкpeмèx вipyючèx. Tpeбè пo0èpю-ютьcя нa вci eтaпè xèrra людèнè: вiд пoявè iï нa cвiт дo вщ-cпiвyвaння пюля yпoкoeння.
Teпep тpeбaмè нaзèвaють вèдè бoгocлyжiння aбo чèнoпo-cлiдyвaння, як здiйcнюютьcя нa пpoxaння («зa пoтpeбoю») oднoгo чè кiлькox вipyючèx, TO6TO ввaжaютьcя вci тaïнcтвa пpaвocлaвнoï цepквè (oкpiм xipoтoнiï, якa е зaгaльнoцepкoв-нèм бoгocлyжiнням]. Дo нèx нaлeжaть, нaпpèклaд, вiнчaння, xpeщeння, пpèчacтя xвopèx, мoлeбнi, вiдcпiвyвaння пoмep-лèx, cyпpoвoджeння пoxopoнy, ocвячeння peчeй тoщo.
Biдмiтèмo, щo вiнчaння, xpeщeння, пpèчacтя xвopèx, мo-лeбнi, вiдcпiвyвaння пoмepлèx, ix пoxopoн, ocвячeння peчeй - цe пo0èpeнi cyчacнi жèттeвi пoтpeбè вipyючèx. Ix мaють тpaдèцiйнo зa пoтpeбè нaвiть нeвipyчe нaceлeння.
Cлoвo «тpeбa» вжèвaлè I. Koтляpeвcькèй, П. Mèpнèй тa iн.
Öi тpeбè е iмeннèкaмè, щo oзнaчaють нeжèвi пpeдмeтè. Дo нèx мoжнa зacтocoвyвaтè пpaвèлa мopфoлoгiï i cèнтaкcècy.
Cлoвo мae кopiнь; «тpeб-», зaкiнчeння: -a, нaлeжèть дo жiнoчoгo poдy. Йoгo мoжнa вèpaжaтè в oднèнi i мнoжèнi, вщ-мiнювaтè зa вiдмiнкaмè (тpeбa, тpeбè, тpeбi, тpeбy тoщo, aбo тpeбè, тpeб, тpeбaм, тpeбè тoщo).
Ocкiлькè cлoвa «тpeбè» i «пoтpeбè» нaлeжaть дo пoнять cпopiднeнèx, cлoвo «тpeбè» мoжe cлyгyвaтè aнaлoгoм для зacтocyвaння y нepeлiгiйнèx cфepax людcькoгo 6уття, зo-кpeмa y cфepi eкoнoмiчнoгo пpèpoдoкopècтyвaння.
Oтжe, тpeбè пpoпoнyeтьcя вжèвaтè як eкoнoмiчнe пoняття в eкoнoмiчнiй гeoлoгiï.
Biдпoвiднo cлoвo «тpeбнèк» вècвiтлюeтьcя в Iнтepнeт y peдaкцiяx: тpeбнèк як цepкoвнa кнèгa.
Haзвa кнèгè пoxoдèть вiд cтapocлoв'янcькoгo caкpaльнoгo cлoвa «пoтpeбa», щo в пepeклaдi нa cyчacнy мoвy oзнaчaлo «wo-лèтвa», «жepтвoпpèнo0eння», «звep0eння cвящeннoгo oбpядy».
Пoдiбнèм чèнoм cлoвo «тpeбнèк» мoжнa зacтocoвyвaтè як джepeлo iнфopмaцiï, !o cтocyeтьcя eкoнoмiчнoï гeoлoгiï. Дo тpeбнèкiв лoгiчнo вiднocèTè oфiцiйнi дoкyмeнтè, !o CTOC-yютьcя ГBH, iнcтpyктèвнi дoкyмeнтè, гeoлoгiчнi звiтè, Hayra-вi CTarn, мoнoгpaфiï тa iн.
Oтжe, в гeoлoгiчнiй нayцi cлoвa «тpeбa» i «тpeбè» пpoпoнy-eтьcя зacтocoвyвaтè для вèpaжeння eкoнoмiчнèx пoнять eкoнoмiчнoï гeoлoгiï. Дo тaкèx пoнять нaлeжaть тpeбè:
- кopècнi кoпaлèHè як oб'eктè вèpoбнèЧèx пoтpeб, вèpoб-нèчoгo зacтocyвaння;
- poдoвèщa кopècнèx кoпaлèн як вèpoбнèчi oб'eктè зi cкyпчeнням rapècHèx кoпaлèн;
- гeoлoгo-eкoнoмiчнa iнфopмaцiя пpo кopècнi кoпaлèHè;
- гeoлoгo-eкoнoмiчнa iнфopмaцiя пpo poдoвèщa rapèc-нèx кoпaлèн.
Зacтocyвaння тpeб як eкoнoмiчнèx пoнять EГ нe cyпepe-чèть ocнoвнoмy вèзнaчeнню кopècнèx кoпaлèн тa ïx norno-дapcькoгo зacтocyвaння (в мaтepiaльнoмy вèpoбнèцтвi].
Зa oфiцiйнèм вèзнaчeнням, «^pècHi кoпaлèHè - пpèpoднi мiнepaльнi yтвopeння opгaнiчнoгo i нeopгaнiчнoгo пoxo-джeння y нaдpax, нa пoвepxнi зeмлi, y джepeлax вoд i гaзiв, нa днi вoдoймèщ, a тaкoж тexнoгeннi мiнepaльнi yтвopeння в мicцяx вèдaлeння вiдxoдiв вèpoбнèцтвa тa втpaт пpoдyктiв пepepoбкè мiнepaльнoï cèpoвèHè, пpèдaтнi для пpoмècлoвo-гo вèкopècтaння» [6, c. 169].
Taкèм чèнoм, rapècrn кoпaлèHè зa мicцeм зaлягaння мoжнa пoдiлèTè Ha гpyпè:
а] пpèpoднi мiнepaльнi yтвopeння opгaнiчнoгo i нeopгaнiч-нoгo пoxoджeння:
- y нaдpax;
- Ha пoвepxнi зeмлi;
- y джepeлax вoд i гaзiв;
- Ha днi вoдoймèщ;
б] TexHoreHHi мiнepaльнi yтвopeння в мicцяx вèдaлeння вщ-xoдiв вèpoбнèцтвa Ta втpaт пpoдyктiв пepepoбкè мiнepaльнoï cèpoвèHè щo пpèдaтнi для пpoмècлoвoгo вèкopècтaння.
Зayвaжèмo, щo «...TexHoreHHi мiнepaльнi yтвopeння в мю-цяx вèдaлeння вiдxoдiв вèpoбнèцтвa Ta втpaт пpoдyктiв пe-
pеpoбки мiнеpaльнoï cиpoвини, пpидaтнi для пpoмиcлoвoгo викopиcтaння» е пpoдyктaми гocпoдapcькoгo викopиcтaння пpиpoдниx мiнеpaльниx pечoвин, тoбтo дoбyтиx iз нaдp.
Зa oфiцiйним визнaченням, нaдpa - це «...чacтинa земнoï кopи, |щэ poзтaшoвaнa пiд пoвеpxнею cyrni тa днoм вoдoй-мищ i пpocтягaeтьcя дo глибин, дocтyпниx для геoлoгiчнoгo вивчення тa ocвoeння» [6, c. 171].
Bpaxoвyючи, щo днo вoдoймищ як веpxня гpaничнa чacти-нa нaдp е мicцем poзмiщення кopиcниx кoпaлин, a джеpелa вoд i гaзiв знaxoдятьcя в нaдpax, нaдpa пpaвoмipнo ввaжaти yзaгaльненим пoняттям. Biдпoвiднo пpaвoмipнo зacтocoвy-вaти пoняття «нaдpo-екoнoмiчнi тpеби». Дo ниx нaлежaть:
- кopиcнi кoпaлини;
- пopoди;
- пpoцеcи пoшyкy кopиcниx кoпaлин Люльки неoбxiднo дaти oцiнкy геoлoгiчнiй iнфopмaцiï як тoвapy, щo вiдoбpaжae дaнi зa iнший тoвap - кopиcнi кoпaлини];
- пpoцеcи геoлoгo-poзвiдyвaння Люльки неoбxiднo дaти oцiнкy геoлoгiчнiй iнфopмaцiï як тoвapy aнaлoгiчнo];
- пpaця фaxiвцiв (ocкiльки в геoлoгiчнiй iнфopмaцiï неoбxiднo вpaxyвaти живу i ypечевленy пpaцю y пoшyкo-вo-poзвiдyвaльнoмy пpoцеci й y пoдaльшoмy видoбyвaннi, тобто пiд чac екcплyaтaцiï poдoвищa];
- пщземне cеpедoвище (ocкiльки неoбxiднo oцiнити йoгo пoдaльше гocпoдapcьке зacтocyвaння, нaпpиклaд для rn-дземнoгo збеpiгaння тoвapiв).
Öi oб'eкти y пpoцеci геoлoгiчнoгo вивчення нaдp oтpимy-ють певн xapaктеpиcтики i пapaметpи.
Дo тoвapoзнaвчиx xapaктеpиcтик кopиcнoï кoпaлини як пpиpoднoï pечoвини, нa нaш пoгляд, ^д вiднеcти якpaз тaкi:
- фiзичнi пapaметpи кopиcнoï кoпaлини (нaпpиклaд, кoлip, кoмпoненти, poзмip шмaткiв pyди, пpиpoднo бaгaтi aбo бiднi pyди, мacoвa чacткa зaлiзa y pyдax тa iн.];
- фiзичнi влacтивocтi кopиcнoï кoпaлини (гycтинa, теплo-пpoвiднicть, плacтичнicть);
- xiмiчний cклaд кopиcнoï кoпaлини (пoелементний cклaд, кopиcнi кoмпoненти, xiмiчнa чиcтoтa pyднoгo мiнеpaлy, ixma-кoyтвopювaльнi oкcиди в зaлiзниx pyдax];
- ктькюы пoкaзники (oбcяг, мaca, poзпoдiлення кopиcнoï кoпaлини пo теpитopiяx, нaфтoнacиченicть poдoвищa];
- теxнoлoгiчнi влacтивocтi (мЫливють, тpенд якocтi ган-центpaтy];
- якюы пapaметpи (нaпpиклaд, вмicт зaлiзa в кoнцентpa-тax, cтpyктypний cклaд xiмiчниx елементiв aбo ix^x cпoлyк);
- мiнливicть мiнеpaльнoгo cклaдy, в тому чиcлi мacoвoï чacтки xiмiчниx кoмпoнентiв, мiнливicть icтиннoï пpyжнocтi.
Ta^ ocнoвними пapaметpaми якocтi зaлiзopyдниx кopиc-ниx кoпaлин нaзвaнo: гoмoгеннicть pyднoгo мiнеpaлy; iзo-мopфнa чиcтoтa pyднoгo мiнеpaлy [12, c. 28].
Miнеpaльнi вoди зa мiнеpaлiзaцieю (тoбтo зa piвнем ган-центpaцiï coлей, !o мae знaчний вплив нa ïi влacтивocтi], тoбтo зa якicним cклaдoм, пoдiляють нa:
- cлaбкoмiнеpaлiзoвaнi (1-2%];
- мaлoï (2-5%], cеpедньoï (5-15%], виcoкoï (15-30%] мiнеpaлiзaцiï;
- poзcoльнi (35-150%];
- мiцнopoзcoльнi (150% i бiльше].
Tpеби зa oзнaкoю yмoв yтвopення пoдiляютьcя нa ендo-генш, екзoгеннi тa метaмopфoгеннi, a тaкoж opгaнiчнoгo i неopгaнiчнoгo пoxoдження, зa фiзичним cтaнoм - нa твеp-дi, piдкi й гaзoпoдiбнi. Kopиcнi кoпaлини мoжyть видoбyвa-тиcя з пopoдoю чи без пopoди. Пpиpoдний cтaн кopиcниx кoпaлин, безyмoвнo, впливae, нaпpиклaд, нa зacoби i пpo-цеcи ïx тимчacoвoгo збеpiгaння, пеpемiщення, пpoмиcлo-вoï пеpеpoбки тoщo.
Haпpиклaд, y нaдpax знaxoдитьcя дaлекo не oднopiднa зa пoxoдженням, cклaдoм, влacтивocтями зaлiзopyднa мЫе-paльнa pечoвинa. Bfl певниx xapaктеpиcтик цieï pечoвини, бе-зyмoвнo, зaлежaть теxнoлoгiï cтaлеплaвильнoгo виpoбництвa i пoтpеби в йoгo зacoбax, вiдпoвiднo i цiнa pyди як тoвapy.
Зa вaжливy xapaктеpиcтикy тpеби cлiд пpийняти мaйбyт-ню цЫу кopиcнoï кoпaлини як тoвapy.
Bиcнoвки
Oтже, пpoведене дocлiдження дoзвoляe зpoбити тaкi ви^ нoвки тa внеcти oбrpyнтoвaнi пpoпoзицiï.
У лiтеpaтypниx джеpелax геoлoгiчнoгo нaпpямy пoшиpенi дocлiдження тaк звaниx геoлoгo-екoнoмiчниx oцiнoк poдo-вищ кopиcниx кoпaлин. Aле тaкi oцiнки нaлежaть дo екoнo-мiки нaдpoкopиcтyвaння.
Tеopетичнi ocнoви екoнoмiчнoï геoлoгiï пpoпoнyeтьcя oбrpyнтoвyвaти, зacтocoвyючи пoняття екoнoмiчниx тpеб, дo якиx нaлежaть:
- кopиcнi кoпaлини як oб'eкти виpoбничиx пoтpеб, виpoб-ничoгo зacтocyвaння;
- пopoди, щo тaкoж пoтpебyють виpoбничиx пpoцеciв;
- poдoвищa кopиcниx кoпaлин як ^упчення кopиcниx га-пaлин;
- геoлoгo-екoнoмiчнa iнфopмaцiя пpo кopиcнi кoпaлини;
- геoлoгo-екoнoмiчнa iнфopмaцiя пpo poдoвищa кopиc-ниx кoпaлин;
- зacoби виpoбництвa гaлyзевoгo пpизнaчення.
Cпиcoк викopиcтaниx âœepeë
1. Koнcтитyцiя Укpaïни: Пpийнятa i-ia п'ятiй œcu Bеpxoвнoï Paди Укpaïни 28.06.96. - K.: Bелеc, -2006. - 48 c.
2. ^еев M.M. Геoлoгo-екoнoмiчнa oцiнкa зaлiзopyднoï бaзи Ук-païнcькoгo щитa для iip^^ora вiднoвлення зaлiзa: Диc... ганд. нayк: 04.00.19. - 2008.
3. Федopенкo B.Г., Hiкoленкo Ю.M., Д^енго O.M. ïa i4. Ocнoви ега-нoмiчнoï теopiï: Пiдpyчник / Зa нayк. pед. пpoф. Федopенкo B.H - K.: Aлеpтa, 2005. - 511 c.
4. Pегioнaльнi мaтеpiaльнo-pеcypcнi бaлaнcи: pекoмендaцiï no cклaдaнню бaзoвиx бaлaнciв / B.C. Дyбoвик, O.M. ^«ник, Б.З. Пipi-aшвiлi, Б.П. Чиpкiн. - K., 2005. - 80 c. - (Пpеn. / HAH Укpaïни. Paдa no вивченню npoдyктивниx cил Укpaïни].
5. Федоришин Ю.1., Яковенко М.Б., Фесенко О.В., Трюка Н.Т. Гли-бинна будова земно! кори УкраТнського щита як основа для прог-нозно-металогеычних дослщжень // Зб. наук. праць УкрДГР1. - К.: УкрДГР1, 2009. - №1-2. - С. 18-33.
6. Малюк Б.1., Бобров О.Б., Красножон М.Д. Надрокористування у краТнах бвропи i Америки: Довщкове видання. - К.: Географка, 2003. - 197 с.
7. Основи економiчно! геологи: Навч. поаб. для студ. геол. спец. вищ. закл. освiти / М.М. Коржнев, В.А. Михайлов, В.С. Мщенко та iK - К.: «Логос», 2006. - 223 с.: т. - Бiблiогр.: С. 218-222.
8. Сучасний тлумачний словник украТнсько! мови: 50 000 ^в / За заг. ред. д.ф.н., проф. В.В. Дубiчинського. - X.: ВД «ШКОЛА», 2006. - 832 с.
9. Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обл^у 33 «Витрати на розвщку запаив корисних копалин»: Наказ Мастерства фiнансiв УкраТни вiд 26.08.2008 №1090. Зареестро-вано в Мiнiстерствi юстици УкраТни 12.09.2008 за №844/15535.
10. Про виконання комплексно! програми наукових дослщжень НАН УкраТни «МЫеральы ресурси УкраТни та Тх видобування»: постанова Президи НацюнальноТ академп наук УкраТни вiд 30.03.2007 №91.
11. Реструктуриза^я м^ерально-сировинноТ бази УкраТни та ТТ Ыформацмне забезпечення / С.О. Довгий, В.М. Шестопалов, М.М. Коржнев та н - К.: Наукова думка, 2007. - 347 с.
12. Рудько Г.1., Плотникiв О.В., Курило М.М., Радованов С.В. Еко-номiчна геолопя родовищ залiзистих кварцитiв. - К.: Вид-во «Ака-демпрес», 2010. - 272 с.
13. Мала прнича енциклопедiя. В 3 т. / За ред. В.С. Бтецького. -Донецьк: Донбас, 2004. - ISBN 966-7804-14-3.
13. Основи технологи прничих робп" / За. ред. К.Ф. Сапицького. -К.: 1СДО, 1993. - 196 с. ISBN 5-7763-1499-2
14. Некрасовский Я.Э., Колоколов О.В. Основы технологии горного производства. - М.: Недра, 1981. - 200 с.
УДК 338.45:629.735 (043.2)
1.0. ГЕВЦЬ,
к.е.н., доцент, Нацюнальний ав\ац1йний унверситет
Анал1з стратепчного розвитку ав1акомпанп AirOnix на м1жнародному ринку пов1тряних перевезень
У статтi проведений анал'з укранськоi ав\акомпанИ AirOnix, визначенi основнi напрями та шляхи розвитку ii на втчизняному ав/аринку. Також описанi перспективи розвитку та збльшення клькостей ав/арейав як у межах крани, так i за кордоном. Проведена та проанал/зована цнова портика авiакомпанii, а також подана порвняльна характеристика з пров'!дними авiакомпанiями Украни.
Ключов! слова: авiацiя, авiакомпанiя, авiарейси, ук-ранськi авiакомпанii, цнова пол/ти^ авiакомпанiй, ри-нок пасажирських авiацiйних перевезень, аеропорт «амферополь».
В статье проведен анализ украинской авиакомпании AirOnix, определены основные направления и пути развития ее на отечественном авиарынке. Также описаны перспективы развития и увеличения количества авиарейсов как внутри страны, так и за рубежом. Проведена и проанализирована ценовая политика авиакомпании, а также сравнительная характеристика с ведущими авиакомпаниями Украины.
Ключевые слова: авиация, авиакомпания, авиарейсы, украинские авиакомпании, ценовая политика авиакомпаний, рынок пассажирских авиаперевозок, аэропорт «Симферополь».
In the scientific article analys is Ukrainian airline «Air Onix», set priorities forand the development of the domes-ticaviation market. Alsodescribes the prospectsand incre-
ase the number of flightsboth with in the country and abroad. Conducted and analyzed airline pricing and comparative characteristics of the leading airlines of Ukraine.
Keywords: aviation, airline, flights, Ukrainianairline, air-linepricing, themarketofpassengerairtransportation, airport Simferopol.
Постановка проблеми. Аналвуючи укратнський ринок аввперевезень, простежуеться ряд негативних факторв, як впливають на розвиток аввкомпанм. Частота польотв м1ж Ук-раТною та ¡ншими краТнами визначаеться мжнародними угодами, в них же обумовлен й переввники з обох сторн Банкротство авнкомпаый - учасниюв аввцмного альянсу УкраТни надало можливють збтьшити обсяги перевезень ¡ншим ек-сплуатантам та розширило ринок для нових переввниюв, до яких можна вщнести укратнську аввкомпаыю AirOnix. Аналв дтльност цкт аввкомпани дозволить визначити стратегий напрями розвитку авнцмнот галуз¡ УкраТни на мжнародному ринку пасажирських аввцмних регулярних перевезень.
Анал13 дослщжень та публшащй з проблеми. Пито-мий внесок у розробку проблеми розвитку аввцмних перевезень зробили вггчизняы та закордонн економ¡сти, серед яких: О.С. Борисенко, Д.О. Бугайко, Т.О. Габр^лова, Ю.Б. Голляк, В.М. Загорулько, G.B. КостромЫа, Ю.Ф. Кулаев, О.М. Ложачевська, С.А. Переверзева, H.G. Полянська, Г.М. Юн та ¡ншк
