CC BY
10
товуючи коп-лтивний, б1хев1ористський, гуманютичний та пси-ходинам1чний тдходи. Не припиняючи свою д1яльн1сть на piBíi ¡ндивщуальних змiн, менеджер розпочинае роботу з команд-ними змЫами, при цьому вiн чiтко формулюе задачi, визна-чае pолi та процеси функцюнування i формуе мiжособистiснi стосунки та вiдносини. Працюючи з командними змЫами, менеджер розпочинае роботу на piвнi оpганiзацiйних змЫ, орга-нiзовуe при цьому робочий процес, працюе з людьми i узго-джуе всю цю роботу на piвнi формальних та неформальних оргаызацм. Згiдно з аналiзом «силового поля» за К. ЛевЫом та пропозицм щодо спiввiдношення pушiйних сил i сил опору Е. Шайна необхщно збiльшувати pушiйнi сили i зменшувати сили опору. Це враховуеться на всiх трьох piвнях здмснення змiн: iндивiдуальному, командному та оргаызацмному.
Висновки
Адаптацiя до сучасних умов ведення бiзнесу вимагае здм-снення постмних змЫ, якi в силу piзних причин стикаються з опором. Задля його зменшення та сприяння процесу змЫ до-
цтьно використовувати комплексний пщхщ, який Грунтуеться на одночаснлй робот менеджера на ¡ндивщуальному, командному та орган¡зац¡йному рвнях з використанням р¡зних метода, що забезпечують прот¡кання цих процесс. В комплекс¡ ця д¡яльн¡сть мае одночасно забезпечити ¡ зменшення сил опору, збтьшуючи руш¡йн¡ сили цього процесу.
Список використаних джерел
1. Бек А. Когнитивная терапия депрессии / А. Бек, А. Раш, Б. Шо, Г. Эмери. - СПб.: Питер, 2003. - 304 с.
2. Камерон Э., Грин М. Управление изменениями / Э. Камерон, М. Грин; пер. с англ. - М.: Издательство «Добрая книга» 2006. - 360 с.
3. Левин К. Теория поля в социальных науках / К. Левин. - СПб.: «Сенсор», 2000. - 368 с.
4. Шейн Э.Х. Организационная культура и лидерство / Э.Х. Шейн. - СПб.: Питер, 2002. - 336 с.
5. Эллис А. Гуманистическая психотерапия: Рационально-эмоциональный подход / А. Эллис; пер. с англ. - СПб.: Сова; М.: ЭКСМО-Пресс, 2002. - 272 с.
А.В. БОДЮК,
к.е.н., с.н.с., доцент, Ки)'вський университет управления та п>дприемництва
Економшо-ресурсний аспект дослщжень корисних копалин
Економ'мна геолопя обгрунтовуеться теоретично i практично як геолопчна наука, що в/ддзеркалюе економЫну сторону геолопчних об'ект'в та процесв з ними, дослщжуе економiчнi треби геолопчного походження. Корисн копалини розгля-даються як виробнич об'екти, мнеральна сировина для використання у виробництвi промислово'1 продукцИ.
Ключов'1 слова: потреби, ресурси, надра, корисн копалини, родовища, економiчний, показники.
А.В. БОДЮК,
к.з.н., с.н.с, доцент, Киевский университет управления и предпринимательства
Экономико-ресурсный аспект исследований полезных ископаемых
Экономическая геология обосновывается теоретически и практически как геологическая наука, отражающая экономическую сторону геологических объектов и процессов с ними, исследует экономические требы геологического происхождения. Полезные ископаемые рассматриваются в качестве производственных объектов, минерального сырья для использования в производстве промышленной продукции.
Ключевые слова: потребности, ресурсы, недра, полезные ископаемые, месторождение, экономический, показатели.
A.V. BODYUK,
PhD in economics, senior scientist, Associate Professor University of Kiev Management and Entrepreneurship
Ekonomiko-resource aspect of researches of minerals
Economic geology is grounded in theory and practically as geological science which reflects the economic side of geological objects and processes with them probes economic trebi of geological origin. Minerals are examined in quality production objects, mineral raw material for the use in the production of industrial goods.
Keywords: necessities, resources, bowels of the earth, minerals, deposits, economic, indexes.
Постановка проблеми. Геолопя об'еднуе ряд галузевих наук, наприклад геолопю корисних копалин, пдрогеолопю, ¡н-женерну геолопю, мЫералопю та ¡н. Фажвц кожноУ з цих наук у процес дослщжень «вручну» або з використанням пев-них техычних засобiв i методiв дослщжень, а також виконання допомiжних робгг, ¡з застосуванням галузевих технолопй, ви-вчають надра на наявнють в них мЫеральних ресурав.
Отже, лопчно розглядати техычы, технолопчы, економiчнi та ¡нол сторони пошуково-розвщувального надрокористування i вщповщно Ум проблеми. Зокрема, проблеми дослщження про-цеав геолопчного вивчення надр виршувати як науково-ви-pобничi на предмет наявност ресурав та економiчноï Ух оцЫки.
Анализ дослщжень та публкащм з проблеми. Проблемам геолопчного вивчення надр, надрокористування, його pацiоналiзацiï, економки, фЫансування, екологи при-свячен прац вщомих науков^в, зокрема 1.Д. Андpieвсько-го, О.Б. Боброва, С.А. Вижви, Б.М. Данилишина, C.I. Доро-гунцова, M.I. Долшнього, С.В. Гошовського, М.М. Коржнева, М.М. Костенко, Г.М. Корчапна, М.Д. Красножона, М.М. Курило, 0.1. Левченка, Б.1. Малюка, B.C. Мщенка, Т.П. Miхницькоï, В.А. Михайлова, Б.З. Пipiашвiлi, О.В. Плотнкова, В.А. Рябен-ка, Г.1. Рудька, Б.П. Чирюна, П.М. Чептя, В.О. Шумлянсько-го, М.П. Щербака, М.А. Якимчука та ¡н. [1, 4, 7, 8]. Однак ми, перш за все, вважаемо за необхщне вiдмiтити, що в Ухых до-
136 Формування ринкових вщносин в YKpa'rni № 3 (166)/2015
© А.В. БОДЮК, 2015
cлiдженняx не пpидiлялocя нaлежнoï yвaги виcвiтленню те-opетикo-екoнoмiчниx вiдoбpaжень геoлoгiчнoгo вивчення (ГBH] в екoнoмiкo-pеcypcнoмy acпектi.
Bci пpoaнaлiзoвaнi недoлiки y взaeмoзв'язкy й oбyмoвлю-ють aктyaльнicть poзpoбки теopетичниx пpoблем екoнoмiч-нoгo нaдpoкopиcтyвaння для ïx виpiшення тa виcвiтлення y нayкoвиx видaнняx.
У лiтеpaтypниx джеpелax геoлoгiчнoгo нaпpямy пoшиpенi дocлiдження екoнoмiчнoï геoлoгiï cтocoвнo тaк звaниx геoлo-гo-екoнoмiчниx oцiнoк poдoвищ кopиcниx кoпaлин. Moжнa дocлiджyвaти екoнoмiкy нaдpoкopиcтyвaння, екoнoмiкy reo-лoгopoзвiдyвaльниx poбiт i т.п. Але пoeднaнням циx екoнoмiк не мoжнa, як ввaжae M.M. Kopжнев тa Ы|±л фaxiвцi-геoлoги, cфopмyвaти нoвy диcциплiнy геoлoгiчнoгo циклу - екoнoмiч-ну геoлoгiю [4, c. В].
Haйбiльш пoшиpеним y мoнoгpaфiчнiй лiтеpaтypi, ди^ еpтaцiйниx poбoтax е дocлiдження (нiбитo] екoнoмiки poдo-вищ. Пpи цьoмy вивчaютьcя, як пpaвилo: нaтypaльнi пoкaз-ники (зaпacи, пеpioд екcплyaтaцiï, глибинa зaлягaння, якicть pyд тoщo] тoбтo пpиpoднi пapaметpи кopиcниx кoпaлин тa ïx poдoвищ; пеpевaжнo фiнaнcoвi пoкaзники, i^o oчiкyютьcя, уже мaйбyтньoï пpoмиcлoвoï екcплyaтaцiï poзвiдaниx poдo-вищ (poзpaxyнкoвi coбiвapтicть видoбyвaння, пpибyтoк, pен-тaбельнicть тoщo).
Безyмoвнo, щo тaкi пoкaзники фгавлять геoлoгiчнi пiдпpи-eмcтвa i деpжaвy, ocкiльки вoни мaють бiзнеcoвy знaчимicть, i деpжaвy як пoкaзники для нapaxyвaння фicкaльниx плaтежiв.
У геoлoгiчнiй лiтеpaтypi тa y вiдпoвiднiй геoлoгiчнiй дoкy-ментaцiï зacтocoвyeтьcя пoняття геoлoгo-екoнoмiчниx o^-нoк пpoгнoзниx i пеpcпективниx pеcypciв. Але ж тaкi oцiнки вyзькo знaчимi тa пpизнaченi для викoнaння пpoцедyp пе-pедaчi poдoвищ в екcплyaтaцiю, тoбтo вiднocятьcя дo cфеpи ДKЗ, a не дo геoлoгopoзвiдyвaльнoгo пpoцеcy. Áo ж геoлoгo-poзвiдyвaльний пpoцеc неpiдкo пpoxoдить бaгaтo poкiв, емкий зa видaми й oбcягaми дocлiджень i po6^ тoщo.
Зaзнaчимo тaкoж, щo y пpoцеci викoнaння дocлiджень ми мaли певнi тpyднoщi y poзyмiннi нayкoвцями-геoлoгaми нa-шиx пoлoжень щoдo EH Haвiть не визнaвaлocь включення дo пacпopтa cпецiaльнocтi пункту «Tеopiя екoнoмiчнoï геoлoгiï».
Метою стаiri е poзpoбкa cиcтеми пoнять, щo дoзвoля-ють oxapaктеpизyвaти екoнoмiкo-pеcypcнi acпекти кopиc-ниx кoпaлин вiдпoвiднo дo пoтpеб в ниx, ïx poдoвищ y пpoцеci вивчення нaдpoвиx pеcypciв, пpoведення пoшyкoвo-poзвiд-yвaльниx дocлiджень i po6^ зa oбrpyнтoвaнoю y нaми пoтpе-бoвo-pеcypcнa кoнцепцiя екoнoмiчнoï геoлoгiï.
Виклад основного матеpiалy. Miнеpaльнo-cиpoвиннi pеcypcи зa пoшиpенням y нaдpax i гocпoдapcьким викopиc-тaнням мaють cвiтoвi мacштaби, тoмy вiдпoвiднo пpoблеми геoлoгiчнoгo вчення нaдp неoбxiднo вiднocити дo глoбaль-ниx. Дo тoгo ж TBH здiйcнюeтьcя з метoю збiльшення бaгaт-cтвa кpaïн, зoкpемa зaдoвoлення cycпiльниx пoтpеб y ^po-винниx pеcypcax i пpoдyктax ïxньoï пеpеpoбки.
Cклaдoвi земнoï кopи лoгiчнo нaзивaти геoлoгiчними pе-cypcними oб'eктaми, щo знaxoдятьcя в нaдpax. Дo pечi, ге-oлoгiчнa кapтa тaкoж нaлежить дo геoлoгiчниx oб'eктiв. Але вoнa cтвopюeтьcя i знaxoдитьcя не в нaдpax. Oтже, пoнят-тя «геoлoгiчний» poзyмiти як xapaктеpиcтикy внyтpiш-ньo земниx нaкoпичень pечoвинниx кoмпoнентiв, cтвopениx
без пpaцi людини. Геoлoгiчнi пiдпpиeмcтвa здiйcнюють cвoю гocпoдapcькy дiяльнicть пo вивченню cклaдy i cтaнy нaдp щoдo pеcypciв тa вiдoбpaженню pезyльтaтiв вивчення ïx y фopмi iнфopмaцiï (геoлoгiчниx кapт, звiтiв тa ш.].
Зa cлoвникoвим визнaченням, нaдpa являють coбoю «... глибини землi тa вcе те, щo мicтитьcя пщ земнoю пoвеpx-нею» [5, c. 423]. Ha нaш пoгляд, тaке визнaчення poзплив-чacте i не мoжне ввaжaтиcя як дocкoнaле. O^^^, нaпpи-клaд, нaлежнi дo «вм те» живi opгaнiзми aбo ^ctí мaмoнтiв, iншi пpoдyкти apxеoлoгiчниx poзкoпoк не мoжнa нaзивaти нaдpaми. Зa oфiцiйним визнaченням, нaдpa - це «..^ac™-нa земнoï кopи, !o poзтaшoвaнa пiд пoвеpxнею cyrni тa днoм вoдoймищ i пpocтягaeтьcя дo глибин, дocтyпниx для геoлo-гiчнoгo вивчення тa ocвoeння» [3, c. 171]. А «геoлoгiчне вивчення нaдp - cпецiaльнi poбoти i дocлiдження, cпpямoвa-нi нa oдеpжaння iнфopмaцiï пpo нaдpa з метою зaдoвoлення пoтpеб cycпiльcтвa» [3, c. 159].
З нaведениx визнaчень випливaють лoгiчнi виcнoвки: 1] геoлoгiчне вивчення нaдp cлiд poзглядaти як бтьш ixwpo-ке пoняття, нiж геoлoгopoзвiдyвaльнi poбoти; 2] геoлoгiчне вивчення нaдp нaлежить дo пoнять нayкoвo-виpoбничoгo змюту; 3] зa oфiцiйним визнaченням вивчення нaдp здм-cнюeтьcя з метою зaдoвoлення пoтpеб cycпiльcтвa, xoчa ц пoтpеби не нaзвaнi. Toмy це визнaчення нaми пpoпoнyeтьcя дoпoвнити cлoвaми «y нaдpoвиx pеcypcax».
Геoлoгiчне вивчення нaдp мoжнa poзглядaти як пpoцеcи, щo пoeднyють чoтиpи cклaдoвi: a] oб'eктнy - пpиpoднy fco-pиcнi кoпaлини тa ïx cеpедoвище]; б] тpyдoвy - pеcypcнy (дЬ яльнють фaxiвцiв: пpaцю, з зacтocyвaнням певниx зacoбiв, ïï opгaнiзaцiю, теxнiчне зaбезпечення i т.д.]; в] фyнкцioнaльнy, !o пoeднye cклaдoвi: виpoбничy (бypiння, poзкoпки нa нaяв-нicть pеcypciв]; нayкoвi дocлiдження, включaючи пiдгoтoвкy геoлoгiчниx звтв, знoвy ж тaки пpo pеcypcи. Toмy ГBH cлiд poзглядaти як двуединий пpoцеc: екoнoмo-pеcypcний. Пpи-чoмy пpиpoднa cклaдoвa пoвнicтю нaлежить дo геoлoгiï.
Eкoнoмiчнa cтopoнa пpoцеciв TBH вiдoбpaжae пpиpoднy, тoбтo pеaлiï щщда кopиcниx кoпaлин тa ïx poдoвищ, пiдпopяд-кoвaнa ïx геoлoгiчнoмy вивченню, вiддзеpкaлюe лише геoлo-гiчний пpoцеc як пpиpoдний, a ГBH - як нayкoвo-виpoбничий тa йoгo пoтpеби y вивченнi нaдpoвиx pеcypciв.
Kopиcнy кoпaлинy як pеcypc мoжнa poзглядaти iз piзниx 6o-кiв, тобто як: пpиpoднy pечoвинy, щo yтвopенa в pезyльтaтi дa-лекo минyлиx пpoцеciв y земнiй кopi (вивчae icтopичнa геoлo-гiя]; пpиpoднy pечoвинy (вивчae мiнеpaлoгiя - poздiл геoлoгiï, щo вивчae мiнеpaли, питaння ïx пoxoдження, квaлiфiкaцiï]; фЬ зичне ™o з певними фiзичними влacтивocтями; пpиpoднy pечoвинy з певним xiмiчним cклaдoм, xiмiчними влacтивocтя-ми тoщo. ^ми пpoпoнyeтьcя кopиcнy кoпaлинy poзглядaти як виpoбничий oб'eкт, мiнеpaльний pеcypc, cиpoвинy (для вига-pиcтaння y виpoбництвi пpoмиcлoвoï пpoдyкцiï].
Геoлoгo-pеcypcнa нayкa FPH], як пpoпoнyeтьcя ïï нaзивa-ти, фopмye iнфopмaцiю для визнaчення гамплетеу виpoбни-чиx (теxнiкo-екoнoмiчниx, екoнoмiчниx, фiнaнcoвиx тa iншиx] пoкaзникiв геoлoгiчниx пiдпpиeмcтв (щo здiйcнюють ГBH], гip-ничиx пiдпpиeмcтв (щo видoбyвaють кopиcнi кoпaлини), пе-pеpoбниx пiдпpиeмcтв (нaпpиклaд, метaлypгiйниx, вyглетpaн-cпopтниx, енеpгетичниx]. Змicтoвнa cтopoнa ГPH вiдoбpaжae кopиcнi кoпaлини як: виpoбничi oб'eкти (пpиpoднi pечoвини]
Формування ринкових вiднocин в УкpaÏнi № 3 (166)/2015 137
для НРВ; виробнич1 об'екти, як розмщен в надрах (в конкрет-них родовищах) i тим самим наповнюють родовище як вироб-ничий об'ект, визначають потребу в ньому, утворюють вироб-ниче середовище (кар'ер, свердловина); об'екти подальшого виробничого призначення (залiзна руда як сировина для ви-плавки сталП; природнi об'екти для працi фажвцв геологiчних пiдприeмств; природнi об'екти для розробки родовищ; природ-нi об'екти для застосування пщ час розробки техычних засобiв (виробничоУ технiки для геолопчно!' галузi); природнi об'екти для дослщжень науковцiв геологiчноï галузi тощо.
Розглянемо змютовну сторону ГРН щодо рiзних геоло-гiчних галузей. Так, геолопя корисних копалин вивчае типи родовищ, методи ¿х пошуку i розвщки. Але ж типи родовищ можна розглядати змiстовно як виробничi об'екти, харак-теризувати рiзними показниками, тому чи^ економiчними. Oскiльки корисн копалини мають, як правило, подальше, як ресурс, виробниче застосування, ¿х необхщно оцiнювати як так зваы, за економiчною теорieю, предмети працк
Показники, якi застосовуються в економiчнiй геологи, про-понуеться називати економко-геолопчними показниками. Прикладами таких показникiв е обсяги розвiданих i не роз-вiданих корисних копалин, балансовi запаси вуплля (тис. т), промисловi запаси вуплля (тис. т) та Ы. Економко-ресурс-нi показники логiчно подтити на види: натуральнi, вартiснi, трудовк Натуральними показниками виражають розмiр корисних копалин як природних об'ек^в, але з економiчним змiстом у фiзичних одиницях вимiру (обсяг, довжина пласта, вага одиницi обсягу). Вартюними показниками виражають значимiсть економiчних об'ек^в (корисних копалин, ¿х родовищ, процеав з ними) у вартюному виразi (цiна, собiвар-тiсть). За допомогою трудових показниюв оцiнюють трудовi ресурси, зайнятi ГВН тобто чисельнють працiвникiв, витрати ¿х працi та Ы. (штатна структура, людино-днi).
Показники також подiляються на кiлькiснi, яюсы, абсолютнi i вiдноснi, за Ышими ознаками. Вiдповiдно до ознаки ступеня вивчення родовища корисних копалин можуть проводитися таю економко-геолопчы оцiнки: початково оцЫена дiлянка надр; попередньо оцЫене родовище корисних копалин; родовищ корисних копалин, пщготовлених до промислового осво-ення; родовищ корисних копалин, що перебувають в експлуа-таци. Прикладом вiдносного показника е наступний. У чорый i кольоровiй металурги та в й iнших галузях, пов'язаних з отри-манням корисноТ речовини iз сировини, використовують-ся коефщенти вилучення продукту (ресурсу для подальшого корисного використання) з вихщноТ сировини (Кв). Вони роз-раховуються як вщношення ваги (обсягу) запланованого або фактично видобутого продукту (Вв) до ваги або об'ему цього продукту, що мютиться у вихщнм сировинi (В сир): Кв = (Вв: Всир ) 100%.
За ступенем геологiчноï вивченост запаси подтяють на двi групи: розвiданi й попередньо розвщанк До розвiданих зараховують запаси вуплля, юльюсть та яюсть, гщрогеоло-гiчнi, гiрничо-геологiчнi та rnrni умови залягання яких вивченi з повнотою, достатньою для розробки проек^в будiвництва гiрничодобувних i збагачувальних пщприемств.
Показники кам'яного вугiлля, що характеризуються пев-ними рiвнями промислового значення, ступенями технко-економiчного та геолопчного вивчення, розподiляють на
класи. Вони ¡дентифкуються за допомогою м1жнародного трипорядкового цифрового коду. В цьому код¡ позначають: розрядом одиниць групи запасв (ресурс¡в) за ступенем геолопчного вивчення; десяток - за ступенем ïx технко-еко-ном¡чного вивчення; сотен - за ïx промисловим значенням.
До економко-ресурсних, наприклад, належать показники запасв вуг¡лля, його ц¡ни, кондицм. Наприклад, до конкрет-них належать таю показники кам'яного вуплля: балансов¡ запаси вуплля (тис. т), промислов¡ запаси вуплля (тис. т), у тому числ^ по категортх (А+В), (А+В+С1 ), (С2 ), розрахунко-ва соб¡варт¡сть 1 т рядового вуплля (грн.), розрахункова ц¡на реалваци 1 т рядового вуг¡лля (грн.) та ¡н.
Kондиц¡ями для пщрахунку запас¡в кам'яного вуг¡лля ¡ горючих сланцю додатково до наведених у «Положены про порядок розробки та обгрунтування кондифй на мЫеральну сировину для п¡драxунку запасв твердих корисних копалин у надрах» встановлюються таю показники:
- «мУмальна потужнють пласт¡в (горючих сланц¡в) у пластоперетиы, що визначаеться як сума потужностей ву-г¡льниx пачок, внутршньопластових породних прошарк¡в та вуглистих порщ, що залягають безпосередньо в покр^ або п¡дошв¡ пласта, що неминуче залучаються до видобутку;
- мУмальна потужн¡сть внутр¡шньопластовиx породних прошарк¡в, що в зонах розщеплення роздтяють пласт на об'екти самос™но'1 розробки;
- максимальна зольнють вуг¡лля по пластоперетину з урахуванням засмнення породами внутршньопластових, покривних та п¡дошовниx вуглистих прошарюв та неминуче залучаються до видобутку;
- м¡н¡мальна довжина не порушеного ви'мкового стовпа;
- граничне спввщношення потужностей розкривних порщ ¡ корисно' копалини» [8, с. 24].
показники нами розглядаються як економко-ресурс-н¡, оск¡льки вщображають виробнич¡ показники шахт, еконо-мны умови видобування вуг¡лля тощо. До того ж розвщка й освоення вугленосних басейн¡в ¡ родовищ зд^снюються по-сл¡довно окремими частинами (дтянками) ¡з запасами ву-г¡лля. Цим забезпечуеться робота, тобто виробнича дтль-н¡сть, г¡рничодобувниx п¡дприeмств в межах, обгрунтованих вивченими геолог¡чними особливостями родовищ й технЬ ко-економ¡чними розрахунками. Кр^ економ¡ко-ресурс-них, нами вид¡ляються факторы показники (як ïx пропонуеть-ся називати), тобто показники, вщ яких залежать економ¡чн¡. До таких належать, наприклад, калормысть кам'яного вуг¡л-ля, зольнють видобутого вуг¡лля (%). Вщ них залежить ц¡на кам'яного вуплля як товару.
Висновки
Таким чином, геолого-ресурсну науку необx¡дно теоретично ¡ практично розглядати як геолопчну науку, що в¡д-дзеркалюе економнну сторону геолог¡чниx об'eкт¡в та процесс з ними. Отже, вона дослдауе економ¡чн¡ об'екти (треби) геолопчного походження. Kорисн¡ копалини розглядаються в якос^ виробничого ресурсного об'екта, м¡неральноï сировини (для використання у виробництв¡ промислово' про-дукци). ГРН мае вивчати економ¡чн¡ треби, тобто вщображеы зм¡стовно або в певних показниках, корисы копалини та ïx родовища як виробнич¡ об'екти, на предмет використання у
138 Формування ринкових в1дносин в YKpaÏHi № 3 (166)/2015
подалыхлй господарсьюй та виробничм дтльност з корис-ними копалинами та ix родовищами.
ГРН формуе ¡нформа^ю для визначення комплексу ви-робничих (теxн¡ко-економ¡чниx, економ¡чниx, фЫансових та ¡нших) показник¡в геолог¡чниx пщприемств (що зд¡йснюють ГВН), г¡рничиx пщприемств (що видобувають корисн копалини), переробниx п¡дприeмств (наприклад, металург¡йниx, вуг-летранспортниx, енергетичниx). Зм¡стовна сторона ГРН вЬ дображае корисн¡ копалини як виробнич¡ об'екти (природн¡ речовини) для НРВ, для промислового ix використання. Влас-н¡ показники, як¡ застосовуються в економннлй геологи, про-понуеться називати економ¡ко-ресурсними показниками.
Список використаних джерел
1. Гуреев М.М. Геолого-економнна оц^ка зал^орудно' бази Укра!нського щита для прямого вщновлення зал^а: Дис... канд. наук: 04.00.19. - 2008.
2. Федоришин Ю.1., Яковенко М.Б., Фесенко О.В., Трюка Н.Т. Гли-бинна будова земно' кори Укра'нського щита як основа для прогноз-но-металоген¡чниx дослщжень // Зб^ник науковиx праць УкрДГР1. - К.: УкрДГР1, 2009. - №1-2. - С. 18-33.
3. Малюк Б.1., Бобров О.Б., Красножон М.Д. Надрокористування у кра^а бвропи ¡ Америки: Дов¡дкове видання. - К.: Географ^а, 2003. - 197 с.
4. Основи економнно' геологи: Навч. посй. для студ. геол. спец. вищ. закл. осв™ / М.М. Коржнев, В.А. Mиxайлов, В.С. Мщенко та ¡н. - К.: «Логос», 2006. - 223 с.: ¡л. - Бйлюгр.: С. 218-222.
5. Сучасний тлумачний словник укра1нсько1 мови: 50 000 слв / За заг. ред. д-ра фтол. наук, проф. В.В. Дубтинського. - X.: ВД «ШКОЛА», 2006. - 832 с.
6. Про виконання комплексно' програми науковиx дослщжень НАН Укра'ни «М^еральн ресурси Укра'ни та i'x видобування»: постанова Президп Нацюнально' академи наук Укра'ни в¡д 30.03.2007 №91.
7. Реструктуризацт м^ерально-сировинно''' бази Укра'ни та П ¡нформац¡йне забезпечення / С.О. Довгий, В.М. Шестопалов, М.М. Коржнев та ¡н. - К.: Наукова думка, 2007. - 347 с.
8. Рудько Г.1., Литвинюк С.Ф., ЛовЫюков В.1. Геолого-економнна оц¡нка вуг¡льниx родовищ Укра'ни / МТнеральы ресурси Укра'ни. -2012. - №3. - С. 23-28.
9. Положення про порядок розробки та обгрунтування кондицм на м^еральну сировину для п¡драxунку запас¡в твердиx корисниx копалин у надраx, затверд. наказом ДКЗ Укра'ни №300 вщ 07.12.2005.
УДК 631.15:658.27
О.Г. ГОНЧАРЕНКО,
к.е.н., доцент, начальник циклу гуман/тарних та соц/ально-економ/чних дисциплин,
Черн/г/вський юридичний коледж ДПтС Украни
Забезпечешсть матер1ально-техшчним потенц1алом виробничого комплексу ДКВС Укра1ни та його вплив на економ1чну ефективн1сть
Доспджено забезпечен'ють матерально-техн/чним потенцалом державних пщприемств установ виконання покарань та визначено його вплив на економ'нну ефективн'ють функцюнування виробничого комплексу. Розраховано вплив рвня фондоозброеност/ суспльно-корисноiпрац/ засуджених на прибутковсть ресурсного потенцалу виробничого комплексу Державноiкрим/нально-виконавчоiслужби Украни.
Ключов! слова: матерально-техн/чний потенц/ал, фондов/ддача, фондоозброен'/сть, економ/чна ефективн/сть.
О.Г. ГОНЧАРЕНКО,
к.з.н., доцент, начальник цикла гуманитарных и социально-экономических дисциплин Государственной пенитенциарной
службы Украины, Черниговский юридический колледж ГПтС Украины
Обеспеченность материально-техническим потенциалом производственного комплекса ГУИС Украины и его влияние на экономическую эффективность
Исследована обеспеченность материально-техническим потенциалом государственных предприятий исправительных учреждений и определено его влияние на экономическую эффективность функционирования производственного комплекса. Рассчитано влияние уровня фондовооруженности общественно полезного труда осужденных на прибыльность ресурсного потенциала производственного комплекса Государственной уголовно-исполнительной системы Украины.
Ключевые слова: материально-технический потенциал, фондоотдача, фондовооруженность, экономическая эффективность.
O.G. GONCHARENKO,
Ph.D., Economic Sciences, Assistant Professor, the chief of a cycle of humanitarian and social-economic disciplines,
Penitentiary Service of Ukraine Chernihiv Law College of the State
Material and technical potential of the state penitentiary service of Ukraine production complex providing and its impact on economical efficiency
The author investigates the providing material and technical potential of the State penitentiary facility enterprises and defines its impact on economical efficiency of the production complex functioning. The author determines the level of core capital dimension per convicted person and its impact on production complex profitability.
Keywords: material and technical potential, capital productiveness, capital-area ratio, economical efficiency.
© О.Г. ГОНЧАРЕНКО, 2015
Формування ринкових вщносин в YKparni № 3 (166)/2015 139
