CC BY
34
еться до 1, що характеризуемся високим р1внем конкурен-тоспроможност пщприемств.
Зобразимо граф1чно р1вн1 конкурентоспроможност глд-приемств на рисунку.
Висновки
Отже, побудова економко-математичноУ модел1 для оцЬ нювання р1вня конкурентоспроможност глдприемства вирЬ шуе ряд принципових проблем, таких як взаемоузгодженють фактор1в оцЫювання, неповнота даних, мЫливють як зо-вншнього, так i внутршнього середовища, наявнють р1зно-го роду каталiзатоpiв як полiтичних, економiчних, со^альних та екологiчних пpоцеciв, що можуть призвести в юнцевому рахунку i до банкрутства глдприемства. Використання про-понованоУ нами економiко-математичноí моделi дасть змо-гу уникнути вузьких мюць щодо ефективного господарюван-ня пщприемствами.
Список використаних джерел
1. Гончаров Ю.В.Тенденцп i проблеми анал1зу продуктивное! прац1 в ц!лому по економщ та за деякими видами промисловоУ д!яльност! [Електрон. ресурс] / Ю.В. Гончаров // Електронне наукове фахове видання «Ефективна економ^а». - 2014. - №3.
2. Невмержицька С.М. УправлЫсью аспекти забезпечення конку-рентоспроможност пiдпpиeмcтва / С.М. Невмержицька, Г.1. Падун // Економ!чн! студи. - 2014. - Вип. 3. - С. 57-61.
3. Федоряк Р.М. ОбГрунтування управлЫських piшень в систе-м1 менеджменту пiдпpиeмcтва [Електрон. ресурс] / Р.М. Федоряк, 0.0. Худ1к // «Технологи та дизайн». - 2014. - №3 (12).
4. Дщенко 6.0. УправлЫня конкурентоспроможнютю юридичноУ компанп на основ! визначення ключових фактоpiв усп1ху в умовах насиченого конкурентного середовища / 6.0. Дщенко, А.Г. Ткачен-ко // Технологи та дизайн. - 2014. - №4. - Режим доступу: http:// nbuv.gov.ua/j-pdf/td_ 2014_ 4_ 1 2 .pdf
5. Ансофф И. Стратегическое управление: Пер. с англ. / Науч. ред. и авт. предисл. Л.И. Евенко. - М.: Экономика, 1989. - 516 с.
6. Фатхутдинов Р.А. Стратегическая конкурентоспособность. - М.: Экономика, 2005. - 504 с.
7. Философова Т.Г. Конкуренция и конкурентоспособность. - М.: «ЮНИТИ», 2007. - 271 с.
8. Шевченко Л.С. Конкурентное управление. - Харьков: Эспада, 2004. - 520 с.
9. Райзберг Б.А. Управление экономикой. Учебник / Б.А. Райзберг, Р.А. Фатхудинов. - М.: ЗА0 «Бизнес-школа «Интел-Синтез», 1999. - 784с.
10. Балабанова Л.В. Стратепчне управлння конкурентоспроможнстю пд-приемств / Л.В. Балабанова, В.В. Холод. - К.: ВД Професюнал, 2006. - 154с.
11. Журило 1.В. Конкурентоспроможнють ново! продукцп промис-лово-виробничого призначення: теоретичн аспекти, методика про-гнозування та забезпечення: Mоногpафiя / 1.В. Журило. - Юрово-град, ПВЦ «Mавiк», 2007. - 186 с.
12. Кухленко 0.В. Актшзаця ноземного iнвеcтування в Укран / 0.0. См1р-нова, 0.В. Кухленко // Всник КНУТД. - К., 2014. - №6 (81). - С. 49-56.
УДК 338.246.025:622.323
А.В. БОДЮК,
к.е.н., доцент, Ки'/вський умверситет управления та п1дприемництва
Проблеми морсько! геологи економ1чного вщтворення нафти i природного газу на укра!нському шельфi Чорного i Азовського морiв
Проанапзовано перспективи видобутку нафти i газу на укранському шельфi Чорного та Азовського мор1в. Запропо-новано п'едходи до розвитку таких робт, а також можливють застосування концесИ' як джерела фнансування видобутку нафти й газу.
Ключов1 слова: геолопя, нафта, газ, видобування, шельф.
А.В. БОДЮК,
к.э.н., доцент, Киевский университет управления и предпринимательства
Проблемы морской геологии экономического возобновления нефти и природного газа на украинском шельфе Черного и Азовского морей
Проанализированы перспективы добычи нефти и газа на украинском шельфе Черного и Азовского морей. Предложены подходы к развитию данных работ, а также возможность применения концессии как источника финансирования добычи нефти и газа.
Ключевые слова: геология, нефть, газ, добыча, шельф.
A. BODYUK,
с.е.в., associate professor of the Kiev University management and enterprise
Problems of marine economic geology recovery of oil and natural gas on the Ukrainian shelf of the Black sea and sea of Azov
The prospects of booty of oil and gas are analysed on the Ukrainian shelf of Black and Azov pestilences. Offered approach to development of these works, and also possibility of application of concession as sourcing of booty of oil and gas.
Keywords: geology, oil, gas, booty, shelf.
Постановка проблеми. До перспективних галузевих ге-олопчних наук належить морська геолопя, яка вивчае склад, будову та ¡стор1ю розвитку надр, що знаходяться пщ водами
мор1в i океаыв, тобто прихованих водами та водними рос-линами. Морська геолопя трактуеться i як галузь геолопч-них наук, що вивчае геолопчну будову i перетворення земно!
© А.В. БОДЮК, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраУнл № 12 (175)/2015 1 37
кopи, яку cклaдae днo мopiв i oкеaнiв. Як тpaнcдиcциплiнap-нa нayкa y вивченн мopcькoгo днa пoeднye гaлyзi геoлoгiч-нoï нayки, зoкpемa лiтoлoгiю, петpoгpaфiю, тектoнiкy, четвеp-тинну i icтopичнy геoлoгiю, cтpaтигpaфiю, пaлеoгеoгpaфiю, вчення пpo кopиcниx кoпaлини тa iн.
У дocлiдженняx зacтocoвyютьcя метoди, зacoби тa дaнi циx гaлyзей i cyмiжниx нayк, зoкpемa геoмopфoлoгiï, геoфiзики, ге-oxiмiï тa iн. Геoлoгiчнi дocлiдження y глибoкoвoднoмy cеpедoви-щi ведyтьcя бypiнням, дpaгyвaнням, викoнaнням геoфiзичниx oпеpaцiй, зacoбaми пiдвoдниx cyден i aпapaтiв iз зacтocyвaнням cпецiaльнoгo ycтaткyвaння, iнфopмaцiйниx теxнoлoгiй тoщo.
Oтже, зa дocлiдження мopcькoï геoлoгiï пoтpiбнo пpи-йняти мopcькy тa oкеaнiчнy земнy кopy. Ocкiльки ïï пiдвoднa плoщa cтaнoвить близькo 71% пoвеpxнi Земл^ тoмy мopcькa геoлoгiя нaлежить дo пеpcпективниx i екoнoмiчнo вигiдниx нa-Ук. Ocнoвним ïï" зaвдaнням е вивчення пoxoдження, бyдoви й icTOpM poзвиткy oкеaнiв i мopiв, oбrpyнтyвaння yмoв yтвopення i xapaктеpy poзмiщення пiд ними aбo в ниx кopиcниx кoпaлин, у тoмy чи^ вyглевoднiв. Aктyaльнicть дocлiдження poдoвищ нaфти i гaзy зaлишaeтьcя нa дaлекy пеpcпективy.
Щopiчнo з y^a^^^x нaдp, зa дaними Iнтеpнетy, видo-бyвaють 20 млpд. куб. м пpиpoднoгo гaзy. Aле тaкиx oбcягiв недocтaтньo для нaшoï ^a""^, ocкiльки Ti" екoнoмiкa пoтpебye ще близькo 60 млpд. куб. м цьoгo енеpгoнociя нa piк. ^o-блеми пoкpиття дефiцитy вiтчизнянoгo пpиpoднoгo гaзy ви-piшyвaлиcя yгoдaми нa йoгo пocтaчaння з Pociï тa з кpaïн Cе-pедньoï Aзiï. Tепеp i нa нaйближчy пеpcпективy невиcтaчaння вiтчизнянoгo пpиpoднoгo гaзy кoмпенcyeтьcя йoгo пocтaв-кaми виключнo з Pociï (безпocеpедньo aбo вiд ^a"^ 6вpoпи]. Ar^ ïï" мoнoпoльне пocтaчaння cyпpoвoджyeтьcя пocтiйни-ми пpoблемaми, щo виникaють: екoнoмiчнi (цiнoвi, вapтicнi, пoв'язaнi з «poзкpaдaнням гaзy» тoщo]; пoлiтичнi (щoдo poз-мiщення pociйcькoгo Чopнoмopcькoгo флoтy, вступу Укpaïни в oкpемi нaднaцioнaльнi yтвopення тoщo]; тpaнcпopтнi, теx-нoлoгiчнi, coцiaльнi тa iн. Дo циx пpoблем дoбaвляютьcя i фЬ нaнcoвi, як е ще cклaднiшими, нiж нaзвaнi, i юpидичнi, щo, зoкpемa, cтocyютьcя вiдпoвiдниx фiнaнcoвиx yгoд.
Mopcькa геoлoгiя, незвaжaючи нa кoмплекc ïï" екoнoмiчниx пpoблем, нaбyвae дедaлi бiльшoгo теopетичнoгo i пpaктичнoгo знaчення у зв'язку з неoбxiднicтю пpиcкopення пoшyкiв i дo-бyвaнням кopиcниx кoпaлин в aквaтopiяx мopiв. Зpocтae i знa-чимicть геoлoгiчнoï iнфopмaцiï, нa бaзi яга""", зoкpемa, фopмy-eтьcя cиcтемa геoлoгo-екoнoмiчниx пoкaзникiв, вивчaютьcя poдoвищa вyглевoднiв з oцiнкaми екoнoмiчнoï геoлoгiï.
Aналiз дослщжень та публкац}й з проблемы. ^o-блеми мopcькoï геoлoгiï дocлiджyвaли в piзниx acпектax H.A. Aйбyлaтoв, A.Д. Apxaнгельcкий, П.Л. Безpyкoв, A.R Ви-нoгpaдy, П.Ф. Гoжик, В.П. Зенгавич, B.M. 6pемeeв, O.M. tea-нiк, O.G. Kaлaшникoвa, C.A. ^ещенга, П.H. Kyпpiн, O.Д. Леoн-тьев, O.Л. Mиxaйлюк, Л.I. Miтiн, O.B. Mельник, E.H. Hевеcький, Г.M. Opлoвcький, H.M. Cтpaxiв, Г.Г. Tкaченкo, 6.Ф. Шнюкoв, Ф.A. Щеpбaкoв, a тaкoж Ф.П. Шепapд, Д. Emery, E. Uchupi тa iн. [1-4; 6-7]. Дocлiдження циx aвтopiв пpямo чи oпocеpед-кoвaнo oxoплюють вивчення cтaнy, yмoв poзмiщення poдo-вищ вyглевoднiв тa й пеpcпектив ïx видoбyвaння. Aле в пo-няттяx «екoнoмiчний» питaння вyглевoднiв тa ïx poдoвищ ними не poзглядaютьcя, a як1щэ poзглядaютьcя, тo з пoглядy екoнoмiки нaдpoкopиcтyвaння.
Зayвaжимo, щo, як œ^a^ лiтеpaтypнi джеpелa, у cвiтi cmy-aцiя з вyглевoднями, якi видoбyвaютьcя нa cyxoдoльниx poдo-вищax, пoгipшyeтьcя i буде пoгipшyвaтиcь. У кpaïнax 6вpocoю-зу видoбyтoк нaфти i газу знижyeтьcя, ocкiльки виcнaжyютьcя CTapi poдoвищa, тoбтo cтaють екoнoмiчнo не випдними для ви-дoбyвaння. Oкpiм тoгo, енеpгетичнa пpoблемa пocилитьcя че-pез мacoве виведення з екcплyaтaцiï cтapиx AEC. Toмy зaлеж-нють кpaïн GC вiд iмпopтy вyглевoднiв дo 2030 poкy зpocте вщ 57 дo 65%. Пpичoмy ""^ня зaлежнicть щoдo пocтaвки нaфти cтaнoвитиме 93%, пpиpoднoгo гaзy - 84%. Оли тaкoж вpaxy-вaти i фaктop пoтpеб iншиx кpaïн ^ггу: C0A i Япoнiя щopiчнo iмпopтyють мaйже мiльяpд тoнн нaфти; з гажним poкoм зpoc-тae пoтpебa Kитaю у нaфтi тa пpиpoднoмy гaзi [1, c. 6]. Tеxнoлo-гiчнi, тpaнcпopтнi тa iншi пpoблеми з пocтaчaнням влacнoгo тa iмпopтoвaнoгo гaзy негaтивнo впливaтимyть нa зaгaльний cтaн фiнaнcoвo-екoнoмiчнoгo poзвиткy екoнoмiк piзниx кpaïни, нa ïx зoвнiшньoекoнoмiчнi зв'язки.
Чинний екoнoмiчний меxaнiзм гaзoпocтaчaння вщ Pociï в yмoвax cyчacниx меxaнiзмiв pинкoвoï екoнoмiки cтaнoвить зaгpoзy енеpгетичнoï тa пoлiтичнoï безпеки Укpaïни. Oкpiм то-гo, цiнoвa пoлiтикa нa зaвезений пpиpoдний гaз е фaктopoм пiдвищення coбiвapтocтi, зниження кoнкypентocпpoмoжнoc-т вiтчизнянoï пpoдyкцï"" нa cвiтoвoмy pинкy. Дo pечi, зниження Pocieю цЫи нa гaз пoяcнюeтьcя менше екoнoмiчними, a бiль-ше iншими мoтивaми. Для Укpaïни виxoдoм з тaкoï cклaднoï екoнoмiчнoï cитyaцïí з вyглевoднями е, з oднoгo бoкy, збть-шення oбcягiв i темпiв видoбyткy нaфти тa гaзy в межax те-pитopï"", з iншoгo - зacтocoвyвaння нa виpoбництвax, ocoбли-вo енеpгoмicткиx, зoкpемa метaлypгiйниx, енеpгoзбеpiгaючиx теxнoлoгiй, aльтеpнaтивниx джеpел енеpгïí, бiльш cyчacниx екoнoмiчниx метoдiв ведення гocпoдapcтвa нaдpoкopиcтy-вaчaми тa пpoведення iншиx нayкoвo-теxнiчниx зaxoдiв i тa-ким чинoм зниження пoтpеб у вyглевoдняx. Oкpемi пoзитивнi зpyшення в цьoмy нaпpямкy вже poблятьcя. Taк, нaпpиклaд, пpoвiднi пiдпpиeмcтвa в Укpaïнi пpипиняють виплaвляти cтaль енеpгoвитpaтним мapтенiвcьким cпocoбoм.
Oднaк для пеpеxoдy пiдпpиeмcтв пpoмиcлoвocтi i житлo-вo-кoмyнaльнoгo гocпoдapcтвa нa енеpгoзбеpiгaючi теx-нoлoгiï пoтpiбнi нoвi теxнiчнi зacoби, вiдпoвiднo нa пеpеo-cнaщення - дуже великi cyми гаш^в, з якими тепеp у ^ay тaкoж пpoблеми. Toмy Укpaïнi пopяд iз впpoвaдженням теx-нoлoгiй енеpгoзбеpеження, зaмiнникiв вyглевoднiв неoбxiд-нo o^orc^a™ ïx нoвi poдoвищa i нoвi pинки циx pеcypciв. Для poзpoбки пpoектiв i oцiнки впpoвaджень неoбxiднo зacтoco-вyвaти i нayкoвий aпapaт екoнoмiчнoï геoлoгiï.
Метою статт'1 e oбrpyнтyвaння пpoблем i тpеб, як екoнo-мiчниx пoнять, геoлoгiчнoгo вивчення пoклaдiв нaфти i пpи-poднoгo гaзy нa yкpaïнcькoмy шельфi Чopнoгo тa Aзoвcькo-гo мopiв тобто cфopмyвaти пoняття мopcькoï екoнoмгеoлoгïí.
Виклад основного матepiалy. Як пoкaзaли дocлiджен-ня фaxiвцiв, пеpcпективними poдoвищaми з вaгoвими oбcя-гaми видoбyвaння вyглевoднiв мoжyть cтaти ïx poдoвищa нa шельфi Чopнoгo i Aзoвcькoгo мopiв. Poзвiдкoю i видoбyткoм циx кopиcниx кoпaлин нa дaнoмy шельфi зaймaeтьcя деp-жaвнa aкцioнеpнa кoмпaнiя «Чopнoмopнaфтoгaз». Ha нaш пoгляд, мoжнa видтити для не" pяд пpoблем ocвoeння poдo-вищ нaфти i газу нa yкpaïнcькoмy шельфi Чopнoгo i Aзoв-cькoгo мopiв: геoлoгiчнi; екoнoмiчнoï геoлoгïí, у тoмy чиcлi
138 Формування ринкових вiднocин в ÓKparni № 12 (175)/2015
надро-розвщувального виробництва (НРВ); економки гео-лопчного пщприемства; фЫансування НРВ та ¡н.
Геолопчы проблеми обумовлеы тим, що глибоководне надро-розвщувальне виробництво ¡ подальше видобуван-ня вуглеводн¡в являють собою надто складний ¡ високотехно-лог¡чний процес, а також ¡ не дешевий. Хоча на процесах гео-лог¡чних дослщжень дна мор¡в користуються ¡ тими методами, як застосовують в геолопчних досл¡дженнях надр на суходолу або близьким, з врахуваннями особливостей застосування засобв отримання геолог¡чноï ¡нформацп, iï об'eкт¡в. Але при-родн¡ умови для НРВ на глибинах надто склады, тому ¡ еконо-м¡чн¡ затрати не пор¡внювальн¡ х суходольними.
До речу наприклад, у гщрологи найб¡льш важливе м¡сце за-ймають методи польових досл¡джень. Виконання польових дослщжень зд¡йснюeться з метою вивчення морського дна прямими спостереженнями (застосуванням телебачення, фо-тографуванням, працею водолазв, роботою п¡дводних апара-тв) чи досл¡дженнями з суден та ¡нших плавальних засоб¡в або стацюнарних споруд (в¡дбиранням проб донних осадив, бурЫ-ням свердловин, виконанням геоф^ичних операц¡й).
Як показали геолог¡чн¡ дослщження, найб¡льш економ¡чно перспективн¡ нафтогазов¡ поклади Чорного моря знаходять-ся на глибиы 4-5 тис. м. Але для ¿хнього освоення укра'Гнсьм державы видобувы п¡дприeмства не мають вщповщного до-св¡ду та техн¡чних ¡ нетехн¡чних засоб¡в для глибоководного пошуку ¡ видобутку. До того ж НРВ потребуе ун¡кальних тех-нолопй, якими волод¡e невелике коло компаый св¡ту. Таким чином, наявною е техн¡ко-технолог¡чна проблема, для вирЬ шення яко''' необх¡дн¡ ф¡нансов¡ ресурси. Але освоення Чор-номорсько-Азовського шельфу лише за рахунок державних ф¡нансових ресурса на сьогодн¡ ¡ на перспективу вважаеть-ся не реальним. Тому актуальною е ф¡нансова проблема.
Отже, ¡снують об'eктивн¡ причини ¡ потреби у залучены великих ¡ небщних ¡ноземних компан¡й, як¡ спец^л^уються в галуз¡ морсько''' геологи, для проведення пошуково-розвщ-увальних досл¡джень ¡ роб¡т, подальшоï розробки та екс-плуатац¡ï родовищ нафти ¡ природного газу на укра'нському шельф¡ Чорного ¡ Азовського мор¡в.
Конкретно дослщженнями проблем освоення родовищ нафти ¡ газу на укра'нському шельф¡ Чорного ¡ Азовського мор¡в займалися ¡ займаються науковц¡, геологи, економюти, полЬ тики та ¡нш¡ фахюц не т¡льки укра'нських суб'eкт¡в господарю-вання. Безумовно, що з ¡ноземними суб'ектами господарю-вання укладаються певы угоди, у тому числ¡ за державними замовленнями. Тому поряд з геолопею актуально дослщжу-вати економнну сторону НРВ, встановлювати економ¡чну до-ц¡льн¡сть ¡ обгрунтовувати з метою подальшого прийняття оптимальних р¡шень з фЫансових питань п¡д час укладання угод про виробниче сп¡вроб¡тництво, щоб економны ¡нтереси та ризики вах iï учасник¡в були об'ективно враховаы.
До реч¡, публ¡кац¡й, в яких розглядають фЫансово-еко-ном¡чн¡ проблеми розвщки ¡ видобутку нафти ¡ газу на укра'нському шельф¡ Чорного ¡ Азовського мор¡в, не так багато, хоча вони е надто актуальними.
Актуальысть визначаеться тим, що в Укра'ы проблеми по-стачання ¡ виробничого використання вуглеводн¡в стали не ттьки економ¡чними, але й полггичними. 0ск¡льки в результат ц¡новоï пол¡тика щодо постачання природного газу, яку,
наприклад, проводить Рост до нашо' кра'ни, енергетична складова вартост виробництва з його використанням, ¡ зу-мовлюе неконкурентноспроможн¡сть певно' частини нашо' промислово' продукцГ' на свтовому ринку. У 2013 роф зни-зилися ¡ поставки з Росп нафти на переробн¡ заводи Укра'ни, тому вони зменшили обсяги переробки нафтово' сировини, пог¡ршили сво' ф¡нансово-економ¡чн¡ показники.
Отже, в умовах тотально' залежнос^ в¡д рос¡йських поставок енергоноси'в (природного газу, нафти, а також ядерного пали-ва) е гостра необх¡дн¡сть в прискоренн¡ пошуку ¡ видобування вуглеводн¡в на шельф¡ Чорного та Азовського мор¡в з наймен-шими затратами, зд¡йснення тут енергозбергаючих заход¡в тощо. При укладаны угод з ¡ноземними чи укра'нськими при-ватними ¡нвесторами щодо пошуку родовищ вуглеводыв важ-ливо об'ективно враховувати потреби в знижены вартос^ цих енергоноси'в ¡ витрат на доведення 'х до споживач¡в: суб'ектв господарювання ¡ населення. Фактори вартос^ вуглеводн¡в, з погляду економ¡чноï геологи, на нашу думку, не враховуються, у вщомих нам лггературних джерелах не дискутуються.
Проанал¡зуeмо економ¡чн¡ ознаки вуглеводыв (корисних копалин) та 'х родовищ як економ¡чних треб. Поняття треб нами обгрунтовуеться за економнною ознакою корисних копалин як економнних об'eкт¡в, а родовищ - як виробничих пщ-приемств. У геолог¡чн¡й науц¡ слова «треба» ¡ «треби» нами пропонуеться застосовувати для вираження базових еконо-мнних понять економ¡чноï геолог^''. До таких понять належать треби: корисы копалини; породи; родовища корисних копалин як скупчення корисних копалин, де будуть проводитися про-цеси надро-розвщувального виробництва, прниче освоення надр, у тому чи^ морських; ¡нформац¡я про корисы копалини; ¡нформац¡я про родовища корисних копалин; поняття засобв виробництва; процеси пра^ геолог¡в тощо.
Аналог¡чно введемо поняття «надро-економны треби» як поняття, що означае базов¡ поняття морсько' економгеологГ'. До них належать:
- вуглеводы як об'екти для надро-розвщувального виробництва (за економнною теорию - предмети працП;
- вуглеводы як об'екти для подальших виробничих потреб, виробничого застосування (а не як природы об'екти), тобто в якос^ енергетичного ресурсу;
- бурЫня, пщводы зымки та ¡нш¡ галузев¡ процеси пошуку вуглеводн¡в (оск¡льки необхщно дати оц¡нку отриман¡й гео-лопчый ¡нформац¡ï як товару, що вщображае дан¡ за ¡нший товар - корисы копалини);
- загальн¡ процеси НРВ (осюльки необх¡дно дати оцЫку отриман¡й геолог¡чн¡й ¡нформацГ' як товару - економнному поняттю, аналог¡чно);
- праця фахвцю (оск¡льки в геолопчый ¡нформац¡ï необ-х¡дно врахувати живу ¡ уречевлену працю у пошуково-роз-в¡дувальному процес¡ й у подальшому видобуванн¡ тобто п¡д час експлуатаци родовища);
- донне середовище та ¡н.
Ц¡ об'екти у процеа геолог¡чного вивчення надр отримують певы природно-ресурсн¡ характеристики, параметри.
Поряд з економнними до товарознавчих характеристик вуг-леводн¡в, як природно' речовини, на наш погляд, слщ в¡днести якраз таю: фвичы параметри корисно' копалини (наприклад, запах, кол^, густина, в'язюсть, щ¡льн¡сть та ¡н.); х¡м¡чний склад
Формування ринкових в1дносин в YKpaÏHi № 12 (175)/2015 1 39
(вyглeць, cipкa, кигень, aзoт тa iн.); peчoвинний о^гад (cмoли, acфaльтeни, бaзoвi мacтилa, гaзoпoдiбнi peчoвини); фiзичнi влacтивocтi кopиcнoï кoпaлини (влacтивocтi нaфти poзчиняти вyглeвoднeвi гази, oптичнi, тeмпepaтypa кипiння); кiлькicнi пo-кaзники (oбcяг, мaca, нaфтoнacичeнicть poдoвищa);
Пo-пepшe, вyглeвoднi, як й Ы|±л кopиcнi кoпaлини, е oб'eктaми для: видoбyвaння пiдпpиeмcтвaми тoбтo ïx ви-poбничoï дiяльнocтi; зaйнятocтi пoшyкoвo-poзвiдyвaльними дocлiджeннями i poбoтaми пpaцiвникiв гeoлoгiчниx пiдпpи-eмcтв; дocлiджeнь нayкoвцями гeoлoгiчниx нayкoвo-дocлiд-ниx зaклaдiв; кoмepцiйниx yгoд щoдo peaлiзaцiï видoбyтиx пoклaдiв; iнвecтицiйниx угад щoдo пoшyкoвo-poзвiдyвaль-ниx дocлiджeнь i po6^; iнвecтицiйниx yгoд щoдo пocтaчaння тexнoлoгiчниx зacoбiв тa ïx мoнтaжy, eкcплyaтaцiï (нaпpиклaд, бyдiвництвa cтaцioнapнoï плaвyчoï бypoвoï ycтaнoвки) тa iн.
Дo пoкaзникiв вyглeвoднeвиx тpeб пpoпoнyeтьcя вiднocити: oбcяги pecypciв i зaпaciв вyглeвoднiв (тoнни, тиc. куб. м); пoкaз-ники poзмiщeння poдoвищ (плoщa, мeжi); пpoгнoзний пepioд гeoлoгiчнoгo вивчeння нaдp (poки); пpoгнoзний пepioд eкcплy-aтaцiï poдoвищ (poки); oбcяги iнвecтицiй для HPB; зaтpaти нa peaлiзaцiю iнвecтицiйниx пpoeктiв; тepмiн oкyпнocтi зaтpaт тa iн.
Taк, pecypcнa тpeбa oцiнюeтьcя нacтyпними пoкaзникaми. Пoчaткoвi cyмapнi pecyp^ вyглeвoднiв yкpaïнcькoгo ce^o-py a^aTOprn Чopнoгo i Aзoвcькoгo мopiв oцiнюютьcя oбcя-гoм бiльшe 1,5 млpд. т yмoвнoгo пaливa, як тepитopiaль-нo poзпoдiляютьcя пoкaзникaми: Пiвнiчнo-Зaxiдний шeльф Чopнoгo мopя - 6O4,1 млн. т у.п.; кoнтинeнтaльний cxил i глибoкoвoднa зaпaдинa Чopнoгo мopя - 346,O млн. т у.п.; Пpикepчeнcький шeльф Чopнoгo мopя - S57,O млн. т у.п.; aквaтopiя Aзoвcькoгo мopя - 3ö4,B млн. т у.п. [1, c. б; 5]. Poзглянeмo iншi пoкaзники. Знaчнi зaпacи eнepгopecyp-ciв вiдкpитi нa тaкиx тepитopiяx: плoщi Kилимa - S5O-4B5 млpд. куб. м пpиpoднoгo гaзy; Cкiфcькiй дiлянцi - 35 млpд. куб. м гaзy тa ö5-6O млн. т нaфти; CTpy^ypi Haxiмoвa - Э9 млpд. куб. м газу; CTpy^ypi Kopнiлoвa - 35 млpд. куб. м газу; CTpy^ypi Axiбa - б,7 млн. т. у.п.
У paйoнi Пiвнiчнo-Зaxiднoгo шeльфy Чopнoгo мopя вщ-^ит вiciм гaзoвиx i гaзoкoндeнcaтниx poдoвищ. Дo ниx нa-лeжaть ^лицин^^, Пiвдeннo-Гoлицинcькe, Штopмo-вe, Apxaнгeльcькe, Шмiдтa, Kpимcькe, Oдecькe, Бeзiмeннe. П'ять з ниx poзpoбляютьcя. У мeжax y^a^^^re ceктopy Aзoвcькoгo мopя вiдкpитi шють гaзoвиx poдoвищ. Tpи iз ниx знaxoдятьcя y poзpoбцi. Haзвaнi poдoвищa poзвiдaнi нa гли-бинax мopя дo 1SO м. Зa oцiнкaми фaxiвцiв, пepeвaжнa бть-шicть зaпaciв вyглeвoднiв зaлягae в глибoкoвoднiй чacтинi шeльфy Чopнoгo мopя пoнaд BOO м [5]. Пpoaнaлiзoвaнe нa-лeжить дo пepcпeктивниx тpeб HPB нa piзниx глибинax. Для дocлiджeнь нa тaкиx глибини, бeзyмoвнo, пoтpeбyютьcя cy-чacнe тexнiкo-тexнoлoгiчнe ocнaщeння i зyмoвлюють знaчи-мi iнвecтицiï для фiнaнcyвaння йoгo пpидбaння i oплaти HPB.
У чи^ пpiopитeтниx зaвдaнь ДAT «Чopнoмopнaфтoгaз» визнaчeнo нapoщyвaння pecypcнoï бaзи вyглeвoднiв зa pa-xyнoк пpoвeдeння пoшyкoвo-poзвiдyвaльниx дocлiджeнь i poбiт, зa poзмiщeнням плoщ, y тaкиx peT^ax: Пpикepчeн-cькoмy i Пiвнiчнo-Зaxiднoмy шeльфi Чopнoгo мopя; тв-дeннiй i зaxiднiй чacтинi Aзoвcькoгo мopя. Ha циx тepитopi-яx зaплaнoвaнo пpoвecти пoшyкoвo-poзвiдyвaльнe бypiння нa дecяти нoвиx плoщax. Зa peзyльтaтaми гeoлoгiчнoгo ви-
вчeння нaдp oчiкyeтьcя вiдкpити двa-тpи poдoвищa зi зa-гaльними зaпacaми вyглeвoднiв 6O-7O млн. т yмoвнoгo пaливa [1, c. 7]. Haмiчeнo тaкoж зaвepшити oблaштyвaння i зaбeзпeчити ввeдeння в eкcплyaтaцiю oб'eктiв: Oдecькo-гo (SO1S) гaзoвoгo poдoвищa; Бeзiмeннoгo (SO15) гaзoвo-гo poдoвищa; Cyбoтинcькoгo нaфтoвoгo poдoвищa (SO1S). Öi poдoвищa мaють знaчимий пoтeнцiaл для нapoщyвaння oбcягiв видoбyткy вyглeвoднiв. Oчiкyeтьcя, i^o з ввeдeнням в eкcплyaтaцiю нoвиx poдoвищ i cвepдлoвин вжe y SO15 poцi oбcяги видoбyткy пpиpoднoгo гaзy зpocтyть дo 1513,3 млн. куб. м, нaфти - дo 3O6,B тиc. т [1, c. 7]. ^м тoгo, тexнoлoгiч-ний флoт пoпoвнитьcя нoвими cyднaми.
Texнoлoгiчний флoт е oдним iз видiв тpeб, щo нaлeжить дo тpaнcпopтниx зacoбiв, ocкiльки poзглядaeтьcя як виpoбничий oб'eкт. Дo тpeб нaлeжaть i бypoвi ycтaнoвки, тaкoж виpoбни-чi oб'eкти. Haпpиклaд, в yмoвax пoшyкy нaфти i гaзy нa y^a-ïнcькoмy шeльфi Чopнoгo i Aзoвcькoгo мopiв нeoбxiднi: CTa-цioнapнi плaвaльнi бypoвi ycтaнoвки (CПБУ) для викoнaння пoшyкoвиx poбiт нa глибинax мopiв дo 1OO м; плaвaльнi нa-пiвпoгpyжeнi бypoвi ycтaнoвки (ППБУ) для ocвoeння глибo-кoвoднoгo шeльфy (1OOO i бтыхе мeтpiв). Зoкpeмa, як ви-poбничy тpeбy плaнyeтьcя зaпpoвaдити cтaцioнapнy плaвyчy бypoвy ycтaнoвкy (Super MS) виpoбництвa Kитaйcькoï нaцio-нaльнoï eкcпopтнo-iмпopтнoï кopпopaцiï тoчнoгo мaшинoбy-дyвaння. Бyдiвництвo ^eï кoнcтpyкцiï пoтpeбye пeвнoгo ф^н-cyвaння. Йoгo пepeдбaчaeтьcя зд^нити в paмкax cпiвпpaцi з Eкcпopтнo-iмпopтним бaнкoм Kитaю, aлe зa yмoви гapaнтiï Дepжaвнoï iннoвaцiйнoï фiнaнcoвo-кpeдитнoï ycтaнoви У^-|'ни. A ППБУ зaплaнoвaнo пpидбaти в Kитaï нa yмoвax лiзингy.
Taким чинoм, для гeoлoгiчнoгo вивчeння нaдp i пoтiм ввe-дeння в eкcплyaтaцiю poдoвищ вyглeвoднiв знaчимими е пo-тpeби гапталу для фiнaнcyвaння ocнoвниx зacoбiв i нeмaтe-piaльниx aктивiв cyб'eктiв гocпoдapювaння HPB, a пiзнiшe i зaйнятиx видoбyвaнням. Пopядoк визнaчeння пoтpeби в ra-пiтaлi для фiнaнcyвaння витpaт нa пpидбaння ocнoвниx зa-coбiв i нeмaтepiaльниx aктивiв мae ^orci cпeцифiкy.
Ha oбcяги пoтpeб y кaпiтaлi для фiнaнcyвaння ocнoвниx зacoбiв i нeмaтepiaльниx aктивiв впливaють тaкi фaктopи: вид дiяльнocтi (гaлyзь, пщгалузь тoщo); мicцe poзтaшyвaння гeoлoгiчнoгo пiдпpиeмcтвa; oбcяги тa види пpoцeciв гeoлo-гiчнoгo вивчeння нaдp; пepвicнa вapтicть aктивiв, якi зaплa-нoвaнo пpидбaти; вapтicть мoдepнiзaцiï icнyючиx ocнoвниx зacoбiв; тepмiн oкyпнocтi iнвecтицiй.
Дo peчi, пoтpeбa в кaпiтaлi для фiнaнcyвaння вiдпoвiд-ниx aктивiв (зacoбiв гeoлoгiчнoгo вивчeння мopcькoгo днa) виникae в тaкиx випaдкax: 1) y paзi зacнyвaння нoвoгo пiд-пpиeмcтвa aбo зaпoчaткyвaння нoвиx видiв нaдpo-poзвiдy-вaльнoгo виpoбництвa тa йoгo пpoдyкцiï; Э) якщo плaнyeтьcя cyттeвe poзшиpeння нaдpo-poзвiдyвaльнoгo виpoбництвa, якe нeмoжливo зaбeзпeчити зa нaявниx пoтyжнocтeй; 3) y paзi тexнiчнoгo пepeoзбpoeння нaявниx зacoбiв з мeтoю пiд-вищeння пpoдyктивнocтi виpoбництвa чи пoлiпшeння якocтi викoнyвaниx дocлiджeнь i poбiт.
Узaгaльнeнo вiдмiтимo, !o плoщa yкpaïнcькoгo шeльфy Чopнoгo мopя зaймae 133,7 тиc. кв. км. Ha ц^ плoщi, зa дaни-ми Дepжaвнoï cлyжби гeoлoгiï тa нaдp Укpaïни, пoтeнцiйнi зaпa-™ eнepгopecypciв (нaфти i пpиpoднoгo газу) oцiнeнi в ö,3 млpд. т yмoвнoгo пaливa (щo eквiвaлeнтнo ö,3 тpлн. куб. м). Цeй пo-
140 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в Уфа|'ы № 12 (175)/2015
казник становить близько 40% ycix енергетичних запаав нашей краУни. Тому не випадково, за висновком деяких егапертв, цих pеcypciв може бути достатньо для повноти забезпечен-ня потреби нашоУ краУни в газi i частково - у нафт [5]. Хоча, як показуе доcвiд РумунУ, Туреччини i навгть Грузи, шельфо-вий видобуток енеpгоноciïв надзвичайно витратний, а тому пщ cилy тiльки великим компаыям i мiжнаpодним конcоpцiyмам. Вщповщно перед економгеологieю моря cтоять перотектив-нi проблеми: натурально'' оцiнки потреб у технко-технолопч-них заcобаx надро-розвщувального виробництва; встанов-лення вiдповiдноcтi мiж потребами у вуглеводнях i затратами на Ух пошук; обгрунтування оптимального за затратами перюду проведення геолопчного вивченням шельфу та iн.
Висновки i пропозицм
На пiдcтавi виконаного до^щження можна зробити так виcновки щодо проблем i рекомендувати таю перотекти-ви Ух подальших доcлiджень: 1) для виpiшення енергетично' незалежноcтi Укра'ни потpiбно пришвидшеними темпами розширювати пошуки i розвивати видобуток природного газу i нафти у межах територи держави; 2) найбтьш пер-cпективними репонами такого видобутку е шельфи Чорного i Азовского моpiв; 3) о^оення шельфiв цих моpiв е хладною проблемою у теxнiчномy план i витратною у грошовому, о^^ки виникае необxiднicть заcтоcовyвання найcyчаcнi-шоУ теxнiки i технологи пошуку i подальшого видобування копалин на значый глибинi; 4) реальне о^оення цих шельфiв можлива тiльки зi залученням фiнанcово i теxнiчно потужних компанiй; 5) угоди на здмтення цих pобiт найкраще уклада-ти з такими компаыями на концеайних заcадаx; 6) окремого доcлiдження потребуе економiчне обгрунтування ефектив-ноcтi таких концеайних угод.
Отже, одним з найбтьш оптимальних економiчниx заxодiв для подолання проблеми вуглеводыв, як визнано, е збть-шення найближчим чамм обcягiв pозвiдки i видобутку газу i нафти на украинскому шельфi Чорного i Азовcького моpiв. Але о^^ки на цi заходи потpiбнi значнi кошти, то pеалiзy-вати ïx необхщно iз залученням переважно вiтчизняниx, а також заpyбiжниx iнвеcтоpiв.
Список використаних джерел
1. Енергетична безпека УкраУни в Чоpномоpcькомy рег1он1. Ана-л1тична допов1дь / О.Л. Михайлюк, 0.6. Калашникова / за ред. 0.0. Воловича. - 0дем: Вид-во «Фенпко), 2011. - 55 c.
2. Калашников М. Странам, богатым нефтью и газом, грозит cyдьба инков, ацтеков и майя? / М. Калашников. [Электрон. pеcypc]. - Доступен c http://www.newsland.ru.
3. Вознюк М. Газ по-черному: Украина обойдется cвоими pеcyp-мми? / М. Вознюк. [Электрон. pеcypc]. - Доступен c http: //www. izvestia.com.ua/ru/article/1464.
4. Горбова Х.Ф. Пер^ективи видобутку нафти i газу на укра-Ун^кому шельфi Чорного i Азовского моpiв // Науковий вюник НЛТУ УкраУни. - 2012. - Вип. 22.7. - С. 102-107. http:// archive. nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/22_7/102_Gor.pdf
5. http://chornomorka.com/archive/a-1164.html
6. Першотравнева 0. Поняття конце^У та концеайного договору / 0. Першотравнева // Економка, фЫан^, право: наук. журнал. -2001. - №12. - С. 13-16.
7. Шепард Ф.П. Моряка геолопя, пер. (переведення) з англ.(ан-глiйcький), [2 вид-ва]. - Л., 1969.
8. Mитpопольcький 0.Ю., Iванiк 0.М. 0^ови моpcькоУ геолопУ - К.: Ви-pобничо-полiгpафiчний центр «Кив^кий yнiвеpcитет», 2004. - 218 c.
9. Mитpопольcький 0.Ю., Hаcедкин 6.I., 0cокiна Н.П. Eкогеоxiмiя Чорного моря. - К., 2006. - 279 c.
УДК 338.51:656.2
A.B. САДЮК,
acnipaHT, Державний економко-технолопчний университет транспорту
Обфунтування потенцшно конкурентних сектор1в д1яльност1 шдприсмств зал1зничного транспорту
Розглянут! pi3Mi niдходи до визначення «природной монополи». Виявлен межi та обсяг нормативного закрплення поняття «природна монополiя». Розглянут'\ особливост видлення двох результат дяльност зaлiзничних niдприемств у ви-гляд послуг перевезення та послуг доступу до нфраструктури. Проанапзован види дтльност зaлiзничних п^дприемств, як irn^n у клacифiкaтоpi видв економiчноí дтльност'!. На оcновi класифка^йного та анал'пичного визначення галуз природной монополи, а також виокремлення товарних властивостей результатов дяльност обгрунтовуеться модель визначення потенцйно конкурентного та монопольного секторв дяльност зaлiзничного транспорту з Клacифiкaтоpa видв економiчноíдтльност'!. Пpоaнaлiзовaнi та окреслен деяк визначення i поняття з пакету снуючих та проектов нормативних акт'ю, що можуть бути застосован при визначенн потенцйно конкурентних секторв дяльност запзничних п^дприемств. Запропоновано зм^ст потенцйно конкурентних секторв як з нормативного, так i з описового наповнення.
Ключов! слова: запзничний транспорт, природна монополия, види дяльност'!, види економiчноí дтльност запзничних п^дприемств.
AB. САДЮК,
аспирант, Государственный экономико-технологический университет транспорта
Обоснование потенциально конкурентных секторов деятельности предприятий железнодорожного транспорта
Рассмотрены различные подходы к определению «естественной монополии». Выявлены пределы и объем нормативного определения понятия «естественная монополия». Рассмотрены особенности выделения двух результатов деятельности железнодорожных предприятий в виде услуг перевозки и услуг доступа к инфраструктуре. Проанализированы виды деятель-
© A.B. САДЮК, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраУы № 12 (175)/2015 1 41
