CC BY
9
УДК 338.763 JEL: D04; All
СУТЖСТЬ Ф1НАНСОВОТАРХ1ТЕКТУРИ ТА II ЗНАЧЕНИЯ В ТЕОРЕТИЧН1Й I ПРАКТИЧН1Й ПЛОЩИНАХ СУЧАСНОТ Ф1НАНСОВО1 НАУКИ
©2019
ЖИТАР М. О.
УДК 338.763 JEL: D04; A11
Житар М. О. Сутшсть фшансово''' арх^ектури та и значення в теоретичнш i практичнш площинах
сучасно!' фшансово''' науки
Метою cmammi е визначення сутностi фшансово'(архтектури та ii значення в теоретичнй i практичнш площин сучасноi фшансово'(науки. На тдстав'> анал'ву шдход/в до визначення сутностi поняття «фшансова архтектура» запропоновано його авторське тлумачення: ф'шансова ар-хтектура национально!економ'жи представляе собою: з одного боку, - iнституцiйнуматрицю национально!фшансовоi системи iз чтко вибуду-ваною конструкцею упорядкованих складових компонент'¡в, функцональних взаемозв'язмв м/ж ними, питомоi ваги та пропорцй органiзацiйних, фiнансово-економiчнихта iнституцiональних в'дносин узагальнш емност'> нацональноi економки зурахуванням впливу зм'тзовншнього серед-овища; з ншого - сукупшсть 'тститут'в, норм, правил, закотв, домовленостей тощо (со^альних, полтичних, формальних i неформальних), за допомогою яких формуються взаемов'дносини суб'ект'в фшансово-економ'мноi д'тльност'!, що забезпечують ефективне функцюнування та стшксть фiнансовоiсистеми в динамiцi розвитку.
Кпючов'1 слова: ф'тансова архтектура, нацональна економка, ф'тансова наука, 'тститути, ф'тансова система. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-7-8-13 Вбл.: 21.
Житар Максим Олегович - кандидат економiчних наук, доцент кафедри фiнансiв 'мет Л. Л. Тарангул, заступник директора Навчально-науко-вого нституту фнанав, баншвсьт справи Унверситету державноi фокально':' служби Украни (вул. Ушверситетська, 31, корп. В, 1ртнь, 08201, Украна)
E-mail: zhytarmaksym@gmail. com ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3614-0788
УДК 338.763 JEL: D04; A11
Житарь М. О. Сущность финансовой архитектуры и ее значение в теоретической и практической плоскостях современной финансовой науки
Целью статьи является определение сущности финансовой архитектуры и ее значения в теоретической и практической плоскостях современной финансовой науки. На основании анализа подходов к определению сущности понятия «финансовая архитектура» предложено авторское толкование: финансовая архитектура национальной экономики представляет собой: с одной стороны, - институциональную матрицу национальной финансовой системы с четко выстроенной конструкцией упорядоченных составляющих компонентов, функциональных взаимосвязей между ними, удельного веса и пропорций организационных, финансово-экономических и институциональных отношений в общей емкости национальной экономики с учетом влияния изменений внешней среды; с другой - совокупность институтов, норм, правил, законов, договоренностей и т. п. (социальных, политических, формальных и неформальных), с помощью которых формируются взаимоотношения субъектов финансово-экономической деятельности, обеспечивающих эффективное функционирование и устойчивость финансовой системы в динамике развития. Ключевые слова: финансовая архитектура, национальная экономика, финансовая наука, институты, финансовая система. Библ.: 21.
Житарь Максим Олегович - кандидат экономических наук, доцент кафедры финансов имени Л. Л. Тарангул, заместитель директора Учебно-научного института финансов, банковского дела Университета государственной фискальной службы Украины (ул. Университетская, 31, корп. В, Ирпень, 08201, Украина) E-mail: zhytarmaksym@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3614-0788
UDC 338.763 JEL: D04; A11 Zhytar M. O. The Essence of Financial Architectures and Its Significance in the Theoretical and Practical Planes of Modern Financial Science The article is aimed at defining the essence of financial architectures and its significance in the theoretical and practical planes of modern financial science. Based on an analysis of approaches to defining the essence of the concept of «financial architecture» the author's own interpretation is proposed: the financial architecture of the national economy is: on the one hand, the institutional matrix of the national financial system with a well-built construction of the ordered components, functional relationships between them, specific weight and proportions of organizational, financial-economic and institutional relationships in the overall volume of the national economy, taking into account the impact of changes in the external environment; on the other hand, a totality of institutions, norms, rules, laws, agreements, etc. (social, political, formal and informal), through which the relationships between the subjects of financial and economic activity are formed, ensuring the efficient functioning and sustainability of the financial system in the dynamics of development. Keywords: financial architecture, national economy, financial science, institutions, financial system. Bibl.: 21.
Zhytar Maksym O. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Finance named after L. L. Tarangul, Deputy Director of the Educational and Research Institute of Finance, Banking of the University of State Fiscal Service of Ukraine (Bldg B, 31 Universytetska Str., Irpin, 08201, Ukraine) E-mail: zhytarmaksym@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3614-0788
Глобалiзащя eK0H0Mi4H0i дшльносп яшсно та ккьшсно змшюе шституцшне середовище свтово! економши в щлому й окремих нащо-нальних економш зокрема, трансформуе в^дпов^ш
взаемозвязки та взаемозалежносп м1ж елементами свтово! фшансово! системи, висувае питання досль дження Г! розвитку в прюритетш напрями економiч-ног науки й обумовлюе необх^дшсть змши ракурсу
досмджень. Розвиток теори та методологи сучасно! свiтовоi фiнансовоi думки спираеться на нову пара-дигмальну конструкцiю, в основу яко! покладено ви-вчення взаемозв'язшв i взаемозалежностей, що вини-кають в процесi функцiонування фшансово! системи через дослiдження Гг шституцюнально! матрицi - фь нансово! архпектури.
Сутнiсть фiнансовоi архiтектури в сучаснш еко-номiчнiй теори дослiджували багато зарубiжних уче-них, серед яких можна видкити: М. Барклi, Р. Брейл^ С. Брiгхема, Р. Вишню, Г. Демсеца, Т. Долгоп'ятову, Р. Ентова, I. 1вашйвську, Р. Капелюшникова, М. Кокореву, Б. Коласа, Р. Ла Порта, Ф. Лопеса де Силанеса, С. Маерса, К. Смиа, А. Степаноу, Д. Фшерп, Дж. Ван Хорна, А. Шляйфера та шших. Серед вичизняних на-уковцш, якi дослiджували дану проблематику, можна в^дзначити працi: Н. Бичково!, М. Бiлик, I. Бланка, А. Гриценко, I. Зятковського, О. Лактюново!, В. Мельника, А. Наконечно!, С. Онишко, А. Поддерьогiна, О. Сосновсько!, О. Терещенка, В. Федосова, Л. Феду-лово!, С. Юрiя та iнших.
Метою статтi е визначення сутносп фiнансовоi архiтектури та П значення в теоретичнiй i практичнiй площинах сучасно! фiнансовоi науки.
Побудова та ефективне функцiонування фшансово! архпектури дозволяе забезпечувати збалансовашсть господарсько! системи, про-тидiяти негативним тенденцiям в економiцi, активно сприяти И модернiзацГi та розвитку мiждержавних грошово-кредитних вiдносин. Особливе значення ре-формування фшансово! архiтектури мае в посткризо-вий перiод, що вiдрiзняеться нестабiльнiстю макро-економiчноi кон'юнктури. Розробка методологи до-слiдження фiнансовоi архпектури в сучасних умовах передбачае розкриття сутносп цього економiчного явища, чиннишв його еволюци, взаемоди з шшими економiчними процесами, а також визначення тен-денцiй розвитку.
Дослiдження сутносп категори «фiнансова архiтектура», перш за все, вимагае необх^дносп визначення етимологи термiна «архiтектура», а також розумiння його особливостей у теоретичшй та при-кладнiй площинах фiнансово-економiчноi сфери.
«Архiтектура» може здаватися досить претен-зiйним словом для опису спещального комплексу за-ходiв та структурних компоненпв, що складають су-часну конфiгурацiю нацiональноi (або мiжнародноi) фiнансовоi системи. Навiть реформована фшансова система, безумовно, не матиме чикост структури та дизайну, якi е ознаками вибудувано! архiтектури.
Традицiйне змктовне значення «архiтектури» (в1д лат. атсЫЬвкШта, в^д гр. атсЫЬвкЬоп) - мистецтво проектування, зведення й оформлення будiвель, спо-руд, !х характер i стиль; побудова, композицiя будь-чого [1-3].
У словнику укра'шсько! мови термш «архиек-тура» - мистецтво проектування, спорудження та художнього оздоблення будов, будiвельне мистецтво, характер i стиль будови [4]. Як бачимо з наведеного визначення, базовими властивостями дефшщц «архитектура» е споаб, характер i стиль певно! будови.
У найзагальшшому виглядi «архiтектура» - це, з одного боку, вираз закономiрностей будови, влас-тивих систем^ загальний план або концепцiя, що ви-користовуеться для 11 створення, а, з шшого боку, -абстрактний опис системи, П структури, компонентiв та !х взаемозв'язкiв [5].
Також шд архiтектурою в найбкьш загальному сенсi розумiють систему елеменпв та закономiрних взаемозв'язкiв мiж ними, яка оргашзуе просторове середовище, характеризуеться хомстичшстю, ви-ступае засобом прояву закономiрностей та формуе функцiональну яшсть предметного середовища, яке залежить в^д конфiгурацГi Г! елементiв [6; 7].
На нашу думку, сам термш «архитектура», з одного боку, представляе собою дещо стацю-нарне й нерухоме; серед сво!х найголовшших властивостей та ознак мае таи, як упорядковашсть, статичнiсть, чiткiсть оргашзаци, розподiл за рiвнями. З шшого боку - це штегрована система, що склада-еться з окремих елеменпв, яким притаманнi спiльнi обумовлеш взаемозв'язки та супiдряднiсть, тобто, в такому раз^ ми можемо стверджувати про наяв-нiсть як стшких компонентiв системи, так i проблем-них д1лянок у структурi сукупноси складових еле-ментiв. Фактично будь-яка «архитектура», в загальному розумшш цього поняття, й особливо фшансова архпектура, може бути системно проаналiзована та математично змодельована. Отриманi таким чином результати функцюнування системи можуть бути ви-користанi для розробки концепци стратегiчного пла-нування та прогнозування. Тобто, використовуючи методологiю системного аналiзу, можна стверджувати, що змши параметрiв входу (змiни в зовшшньому середовищi), будуть, своею чергою, змшювати пара-метри виходу та, як насл^док, ефективнiсть функцю-нування системи. При цьому необх^дним виявля-еться: постiйний монiторинг ефективностi функцюнування системи, осюльки досягнення системою параметрiв iз граничними значеннями може в^дбува-тися лише на короткострокових часових штервалах; а також iдентифiкацiя та виключення проблемних елементiв i компонент системи, iз замiною !х новими з метою пiдтримки системи у сташ рiвноваги.
Слiд вiдмiтити, що системний пiдхiд до досль дження сутностi «архiтектури» передбачае ушверсаль зацiю категори «система» як сукупносп елементiв, що знаходяться у взаемоди. У загальному значеннi система - це сукупшсть взаемопов'язаних елеменпв, якiй притаманна емерджентнiсть, тобто унеможливлення зведення властивостей системи до суми властивос-
тей и складових. В економiчному аспекта переважно йдеться про формування такоТ системи, у складi яко! кожен елемент функцюнуе ефективнiше, нiж поза нею, тобто, крГм загально! властивост емерджентностi, як правило, присутня й властившть синергГТ.
Аналiз наукових поглядiв [8-11] дае можливiсть виокремити три основш складовi економiчноi системи:
1) шститути - норми, правила, закони, до-мовленосп тощо - сощальш, полiтичнi, формальнi й неформальнi, як допомагають сформувати взаемо-вiдносини суб'екпв економiчноi дiяльностi;
2) оргатзаци - шдприемства, органiзацГi, установи тощо, як несуть тягар органiзацii функцюну-вання системи;
3) економiчний мехатзм - дае змогу формува-ти процеси виробництва, розподку, перерозпод1лу тощо.
Близьким до окресленого за своею сутшстю е шдид до визначення структури економiчноi системи, наведений П. М. Леоненком i О. I. Че-репнiною [8]. Г. Н. Климко зазначае, що структуру економiчноi системи формують система економiчних вГдносин (може бути взнесено до узагальнено! скла-дово! «шститути»), економiчна система продуктивних сил («оргашзаци»), механiзм господарювання («еко-номiчний мехашзм») [9]. Б. В. Кульчицький, синтезу-ючи визначення, наданi багатьма провГдними украТн-ськими вченими, такими як В. Д. Базилевич, Б. Д. Гав-рилишин, А. С. Гальчинський, П. С. бщенко, С. В. Мо-черний, В. К. Черняк та ш., тлумачить економiчну систему як сукупшсть механiзмiв та шституцш, що забезпечують органiзацiю виробництва й розподку створених у суспiльствi матерiальних i духовних благ [10]. Це визначення охоплюеться двома узагальнени-ми складовими - «iнститути» та «економiчний меха-нiзм». На змiну впливу внутршшх i зовнiшнiх щодо системи чиннишв вказуе Дж. Стiглiц [11], зазначаю-чи, що ефективна економiчна система - це та система, що шддаеться коригуванню як ринковими, так i адмiнiстративними засобами.
Тобто, вищезазначене орiентуе на результат, який ми маемо отримати при системному аналiзi пев-но! сукупност елементiв та !х конфiгурацii в процеа побудови чи дослiдження розвитку вже вибудувано! архiтектури.
Розгляд архГтектури як мiждисциплiнарного концепту, на наш погляд, свкчить про такi и ознаки [6]: + е конструкщею, що органiзуе просторове се-редовище, визначае порядок у розташуванш; + характеризуеться системнiстю та холштич-нiстю, коли стiйкi зв'язки мiж сукупшстю еле-ментiв визначають його цшсшсть, неможли-вiсть зведення характеристик, притаманних всш системi, до характеристик и окремих еле-ментiв;
+ як абстрактне виступае способом виразу за-кономiрностей, притаманних системi, описом системи через структуру Гг елементiв; + формуе функцiональну якiсть предметного середовища, яка залежить вiд конфiгурацií елеменпв - Тх взаемного розташування, сшв-вiдношення мiж собою, що е основою для ви-окремлення сукупносп типiв або видiв архi-тектури.
О^м того, iснують специфiчнi категорГГ сино-нiмiчного ряду, що також використовуються у фшансовш лiтературi для позначення цшс-ностГ та мають деяю спгльнГ риси з поняттям фшан-совоТ архiтектури. Так, поняття «архиектошка» (вГд грец. атсЫЬекЬотке - мистецтво побудови) е похк-ним вк термiна «архiтектура», г за визначенням «ар-хiтектонiка виявляе себе перш за все через чГтко ви-ражений подГл та спГввГдношення частин цкого (або будови) як зовшшшх, так Г конструктивних для вира-ження закономГрностей будови, властивих конструктивна системГ споруди» [12]. Тобто сутшстю архГ-тектонГки в ГГ первГсному значеннГ е спГввГдношення зовшшшх Г внутршнк (конструктивних) частин, що можливо шляхом визначення цшсносп об'екта та складових частин, що утворюють його. Щодо вкмш-ностей у поняттях «архГтектура» Г «архиектонка», то вона полягае у визначенш ролГ ГерархГТ пГд час роз-криття зв'язку мГж елементами, що Тх формують. Поняття «архГтектура» передбачае певну ГерархГчшсть у сполученнГ мГж елементами, якГ утворюють ГГ. ТодГ як архГтектонГка передбачае розгляд розташування елементГв та рГзноманГтних зв'язкГв мГж ними, одним з яких е Герархш, а тому вважаеться ширшим за зна-ченням. ПГзнГше термш був запозичений до викорис-тання в економГчних дослГдженнях, проте загалом поняття «фшансова архГтектонГка» е досить новим Г недостатньо розкритим у вичизнянш науковш думцГ.
Присутне також й поняття «фшансовий дизайн», що було введено С. Майерсом Г тзшше об-грунтовано I. Ьашковською. Воно спГввГдноситься с поняттям фшансовоТ архГтектури як бГльш вузьке, проте акцент, що ставиться на цшсносп та адаптив-ностГ системи до динамГчних змГн, безумовно, харак-терний Г для фГнансово! архГтектури [13].
На основГ аналГзу розглянуто! сукупностГ пГд-ходГв учених-економГстГв можна дшти висновку, що в широкому розумшш фГнансова архГтектура являе собою синтез понять архГтектури у класичному розумшш та фшансових вГдносин.
Вперше термш «фГнансова архГтектура» був озвучений у вистуш президента США Б. Клштона у вересш 1998 р., де вш назвав фшансову кризу 1997-1998 рр. «найбГльшим фшансовим викликом, з яким свГт зГткнувся за останнГ пГвстолГття» Г закликав краТни «велико! сГмки» «адаптувати мГжнародну фГнансову архГтектуру до XXI сторГччя».
Вперше необх1дшсть застосування комплексного шдходу в дослiдженнi фiнансових рiшень на рiвнi суб'eктiв господарювання була сформульована у 1998 р. С. Майерсом, який запропонував розумiти фiнансову архитектуру як фiнансовий дизайн бiзнесу, що охоплюе власнiсть (концентровану чи розпилену), оргашзацшно-правову форму (наприклад, корпора-тивну порiвняно з приватною), стимули, способи фк нансування та розподiлення ризикш мiж iнвесторами [14; 15].
Незважаючи на активне використання термша «мiжнародна фiнансова архiтектура», iснуе к1лька методолопчних пiдходiв до визначення його еконо-мiчного змiсту. Так, Мiжнародний валютний фонд визначае мiжнародну фiнансову архитектуру як шсти-тути, ринки, правила гри i практику, якi уряд, бiзнес та iндивiдуальнi учасники здшснюють зазвичай у сво-!й економiчнiй i фiнансовiй дiяльностi.
Р. Джомеш пропонуе розглядати мiжнародну фiнансову архпектуру як «комплекс iнституцiйних органiзацiй, як визначають, хто приймае правила, яш, коли i як».
Дж. Сорос у робот «Нова глобальна фшансова архiтектура» пише, що «кажучи про мiжнародну фк нансову архiтектуру, ми в першу чергу маемо на увазi роль мiжнародних фiнансових шститутш, особливо МВФ».
Науковець В. Шмельов визначае мiжнародну фк нансову архкектуру через складовi блоки, що вклю-чають в себе як основш елементи свiтовi грошi й ш-ститути, а також правила, що забезпечують !х емiсiю та нормальне функцюнування.
Н. Вовченко пiд мiжнародною фiнансовою ар-хiтектурою розумiе шституцшну структуру свiтовоi фiнансовоi системи, що розглядаеться в динамiчному процесi.
Питання структури нащонально! фiнансовоi системи вперше запропонували розглядати А. Бут i А. Тхакор, як розробили теорго ар-хiтектури фшансово! системи на основi визначення економкно!' сутi та ролi фiнансового ринку (в кон-текстi фондового) та банкiвських установ, а також природи шформацшно!' асиметри, яка визначае еко-номiчну поведiнку агентiв [16].
Вiдповiдно, фiнансова система в контекст цьо-го розглядаеться як сукупшсть iнститутiв, що забезпечують рух грошових потокiв та фондiв грошових коштiв з метою задоволення фшансових iнтересiв економiчних суб'екпв на основi забезпечення реа-лкаци iнформацiйноi функци фiнансовоi системи, функцш контролю й монiторингу, управлiння ризи-ками, мобшзаци заощаджень, зниження витрат обку (трансакцiйних витрат).
Проведенi досл1дження надали змогу умовно систематизувати шдходи до визначення термiна «фк нансова архкектура економiки»:
+ сукупнiсть шститутш, таких як кодекси по-ведшки, полiтика, правила гри й меморандум, економiчнi механiзми, що визначають розу-мiння функцiонування та розвитку свиово!' фшансово!' системи, свiтового фiнансового ринку (МВФ, Г. Браун, М. Голдштейн, С. На-уменкова);
+ комплекс шституцшних органiзацiй (уста-нов), за допомогою яких установлюються правила та процедури функцюнування мiж-народного фiнансового ринку, а також самi ринки (Р. Джомейн, Е. Сердинов, Дж. Сорос); + iнституцiйна матриця свiтовоi фшансово!' системи; колективний механiзм управлiння; сви^ грошi, iнститути, а також правила та практичш заходи, якi забезпечують функцюнування свиово!' фiнансовоi системи (Е. Ар-жаной, Н. Вовченко, I. бфременко, Т. Струк, Г. Счинаси, Е. Трумен, В. Шмельов).
Професор С. Науменкова, яка дотримуеться першого пiдходу, визначае фiнансову архь тектуру як сукупшсть визнаних мiжнародних стандартш i принципiв функцiонування фшансово-го сектора, а також способiв дiагностування його ефективностi. Формування фiнансовоi архиектури економiки, на 11 думку, в^буваеться у двох напрямах: розробка певних процедур регулювання фшансових ринкш i фiнансових установ, монiторинг ефективнос-т застосування тих чи iнших визнаних мiжнародних правил кра!'ною [17]. Такий варiант визначення тер-мiна «фшансова архиектура» цiлком об'ективний i корелюе з думкою фахiвцiв МВФ, однак не повною мiрою враховуе роль i участь основних суб'ектiв свк тових фiнансiв. Другий пiдхiд орiентований на орга-нкаци, що визначають «правила гри» суб'екпв фшансово!' системи. Пiдхiд пов'язаний iз характеристикою шституцш як органiзацiй, що визначають функцюнування економки, розробляють та юридично закрк плюють правила i норми дiяльностi. Саме таке визначення фшансово!' архiтектури, на думку Р. Джомейна, вiдрiзняе 11 вк, iншого поняття - фiнансовоi системи.
У визначення поняття «фшансова архкектура економки» вчеш та фахiвцi-практики включають й iншi елементи, що, на !хню думку, якнайкраще '11 характеризуют^ Так, фахiвцi МВФ у фшансову архиек-туру економiки, ^м iнститутiв, тобто правил гри, включають також ринки i практику, яку уряд, бiзнес та iндивiдуальнi учасники застосовують у сво!й еко-номiчнiй i фiнансовiй дiяльностi.
Як зазначае I. бфременко, фшансова архитектура економки - це шституцшна матриця фшансово! системи, що формуеться на II нацюнальному, регю-нальному й глобальному рiвнях та визначае функщ-ональнi взаемозв'язки елементiв фiнансовоi системи при в^дпов^дному базовому рiвнi трансакцшних витрат, якi забезпечують 11 цiлiснiсть. При цьому систе-
мотворчими шститутами тако! матрицГ е мГжнародш економГчнГ оргашзаци, що забезпечують стабкьшсть фГнансово! системи загалом Г регулювання ГТ розви-тку в умовах активГзацГГ впливу глобалГзацГ! еконо-мГчно! дГяльностГ [18].
СлГд погодитися з думкою А. Вожжова щодо тлумачення сутностГ «фГнансово! архГтектури» в те-оретичних дослГдженнях як-от: «фГнансова архиек-тура» визначае ключовГ характеристики економГчно! системи, форму оргашзаци сшльно! дшльносп орга-нГв державно! влади й елементГв фГнансово! системи, суб'ектГв пГдприемницько! дГяльностГ та домаш-нГх господарств, Тхню ГерархГчну пГдпорядкованГсть Г взаемозв'язки [19]. Також автор зазначае, що архГ-тектура сама по собГ включае не лише «регулятор» фшансових процеав (Гнститути), а й структури (ор-ганГзацГ!), що визначають вектор Г стандарти регулювання. У багатьох визначеннях вГдсутш елементи ринково! системи, дшльшсть яких оргашзовуеться за певною схемою Г в сукупностГ з регламентуючими оргашзащями та заходами формуе нову архитектуру фшансового простору: фГнансовГ установи й агенти (суб'екти шдприемництва й населення), а також ринки, на яких вони функцюнують, та !х взаемозв'язки.
ОкрГм того, поглиблений аналГз низки сучас-них теоретичних Г прикладних дослГджень провГдних захГдних науковцГв [20; 21] засвГдчив, що в сучасних трансформацшних умовах розвитку фГнансова архГ-тектура окремо! нацГонально! економГки розгляда-еться як Гнтегрована складова глобально! фГнансово! архГтектури, стабкьшсть яко! впливае певною мГрою на стабкьшсть вае! системи. Особливого значення, при цьому, набувають таи параметри, як: система валютного курсу з кризою валютного та суверенного боргу; структура фшансового та фондового риншв; стшюсть банкГвсько! системи. Тобто вплив зовнш-нього середовища е визначальним у дослГдженш су-часно! фГнансово! архГтектури нацГонально! економГки з урахуванням ступеня фГнансово! вккритосп окремо! кра!ни або !х угрупувань.
Таким чином, на шдставГ вищевикладеного ана-лГзу тдходГв до визначення сутностГ «фГнансово! архГтектури» та Г! значення у теоретич-нш Г практичнГй площинах сучасно! фГнансово! науки, пропонуемо авторський шдхк до тлумачення дано! дефшщГ!: фГнансова архГтектура нацГонально! економГки представляе собою: з одного боку - шституцш-ну матрицю нацГонально! фГнансово! системи Гз чико вибудуваною конструкщею упорядкованих складо-вих компоненпв, функцГональних взаемозв'язкГв мГж ними, питомо! ваги та пропорцГй органГзацГйних, фшансово-економГчних та ГнституцГональних вГд-носин у загальнш емностГ нацГонально! економГки з урахуванням впливу змш зовнГшнього середовища; з шшого - сукупшсть ГнститутГв, норм, правил, законГв, домовленостей тощо - сощальних, полГтич-
них, формальних i неформальних, за допомогою яких формуються взаeмовiдносини cy6'eKTÎB фшансово-економiчноï дiяльностi, що забезпечують ефективне функщонування та стiйкiсть фiнансовоï системи в динамщ розвитку.
Вважаемо, що таке визначення дозволяе не об-межувати сферу дослiдження фiнансовоï архиекту-ри економiки конкретними аспектами фшансово! системи, а надае можливостi глибинного розумш-ня взаемозв'язкiв i взаемозалежностей мiж всiма !"! структурними компонентами та виражае вкношення щодо !х внyтрiшньоï будови, порядку та конфкуращ! розташування з урахуванням зв'язкiв iз зовнiшнiм се-редовищем.
ВИСНОВКИ
Запропоноване нами визначення фшансово! ар-хiтектyри мае на мет звернути увагу на !"! iманентнy особливiсть, а саме: il слiд розyмiти як аналогш не спроектовано! конструкцГ!, а мережево! структури iз комплексом ендогенних i екзогенних зв'язшв. На користь цього можна навести низку стоцифГчних рис останньо!: послГдовний з6Гр, аналiз i обробка скла-довими елементами фшансово! архпектури еконо-мГчно! iнформацiï, встановлення правил, стандартiв, загальноприйнятих алгоритмiв дш у рамках типових фiнансово-економiчних ситуацш. Частково можна стверджувати, що вироблеш стандарти, норми й правила фшансово! архиектури вона використовуе у своему перспективному функщонуванш й розвитку. Таку властивкть можна визначити як здатшсть системи (архiтектyри) до самооргашзаци. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Булыко А. Н. Современный словарь иностранных слов. М. : Мартин, 2004. 848 с.
2. International Financial Architecture: A progress report information note by World Bank Staff. July 12, 2005. URL: http:// www.worldbank.org/ifa
3. Progress in Strengthening the Architecture of the International Financial System. July, 2000. URL: https://www. imf.org/external/np/exr/facts/arcguide.htm
4. Словник укра!нсько! мови в 11 томах. Ки!в : Наукова думка, 1970-1980. Том 1. 1970. 799 с.
5. Григорьев Л. Ю., Кудрявцев Д. В., Горелик С. Л. Корпоративная архитектура и ее составляющие // Инновационная экономика и организационный менеджмент. URL: http://bigc.ru/theory/innovations/corp_arch.php
6. Наконечна А. С. Адапта^я фшансово! архиектури суб'ею1в господарювання в умовах цишчного розвитку економ^и : дис. ... канд. екон. наук. Вшниця, 2018. 252 с.
7. Житар М. О. Теоретичн засади фшансово! архиектури економш Укра!ни. Науковий Всник Ужгородського yHi-верситету. Cepin «EKOHOMiKa». 2018. № 1. С. 331-334.
8. Леоненко П. М., Черепнша О. I. Сучасн економiчнi системи: навч. поаб. Ки!в : Знання, 2006. 429 с.
9. Основи економiчноï теорп': полiтекономiчний сегмент / вщп. ред. Г. Н. Климко : пщручник. 4-е вид., перероб. i допов. Ки!в : Знання-Прес, 2002. 740 с.
10. Кульчицький Б. В. Сучасн eKOHOMÍ4HÍ системи: навч. noci6. Львiв : Афша, 2004. 279 с.
11. Мочерний С. В. EKOHOMÍ4Ha система // EKOHOMÍ4Ha енциклопедiя : у 3 т. Кив : Академiя, 2000. Т. 1. С. 444.
12. Институциональная архитектоника и динамика экономических преобразований / под ред. А. А. Гриценко. Харьков : Форт, 2008. 928 с.
13. Ивашковская И. В., Степанова А. Н., Кокорева М. С. Финансовая архитектура компаний. Сравнительные исследования на развитых и развивающихся рынках : монография. М. : ИНФРА-М., 2013. 238 с.
14. Myers S. Financial Architecture. European Financial Management. 1999. Vol. 5. P. 133-141.
15. Sosnovska O., Zhytar M. Financial architecture as the base of the financial safety of the enterprise. Baltic Journal of Economic Studies. 2018. Vol. 4. No. 4. P. 334-340.
16. Boot А., Thakor A. Financial System Architecture. Review of Financial Studies. 1997. Vol. 10. Р. 693-793.
17. Науменкова С. В., Мщенко С. В. Розвиток фшан-сового сектору Укра!ни в умовах формування ново! фшансово! архиектури : монографiя. Ки!в, 2009. 384 с.
18. Мельник В. М., Бичкова Н. В. Фшансова архкектура нацюнальних корпорацм та Ï! вплив на ефектившсть фшансово! дiяльностi : монографiя. Тернопть : Астон, 2012. 244 с
19. Вожжов А. П., Гринько О. Л. Теоретичн аспекти формування архиектури фшансового стимулювання еконо-мiчного зростання. ФiнансиУкрани. 2012. № 10. С. 20-33.
20. Bichengreen B. Financial Crises and What to Do About Them. Oxford University Press, 2002. 206 р.
21. Buckley P. J., Ghauri P. N. Globalisation, economic geography and the strategy of multinational enterprises. Journal of International Business Studies. 2004. Vol. 35. Issue 2. P. 81-98.
REFERENCES
Bichengreen, B. Financial Crises and What to Do About Them. Oxford University Press, 2002.
Boot, A., and Thakor, A. "Financial System Architecture". Review of Financial Studies, vol. 10 (1997): 693-793.
Buckley, P. J., and Ghauri, P. N. "Globalisation, economic geography and the strategy of multinational enterprises". Journal of International Business Studies, vol. 35, no. 2 (2004): 81-98.
Bulyko, A. N. Sovremennyy slovar inostrannykh slov [Modern dictionary of foreign words]. Moscow: Martin, 2004.
Grigorev, L. Yu., Kudryavtsev, D. V., and Gorelik, S. L. "Ko-rporativnaya arkhitektura i yee sostavlyayushchiye" [Corporate architecture and its components]. Innovatsionnaya ekonomika i organizatsionnyy menedzhment. http://bigc.ru/theory/innova-tions/corp_arch.php
"International Financial Architecture: A progress report information note by World Bank Staff". July 12, 2005. http:// www.worldbank.org/ifa
Institutsionalnaya arkhitektonika i dinamika ekonomiche-skikh preobrazovaniy [Institutional architectonics and the dynamics of economic transformation]. Kharkiv: Fort, 2008.
Ivashkovskaya, I. V., Stepanova, A. N., and Kokoreva, M. S. Finansovaya arkhitektura kompaniy. Sravnitelnyye issledovaniya na razvitykh i razvivayushchikhsya rynkakh [The financial architecture of companies. Comparative research in developed and emerging markets]. Moscow: INFRA-M., 2013.
Kulchytskyi, B. V. Suchasni ekonomichni systemy [Modern economic systems]. Lviv: Afisha, 2004.
Leonenko, P. M., and Cherepnina, O. I. Suchasni ekonomichni systemy [Modern economic systems]. Kyiv: Znannia, 2006.
Melnyk, V. M., and Bychkova, N. V. Finansova arkhitektura natsionalnykh korporatsii ta yii vplyv na efektyvnist finansovoi di-ialnosti [Financial architecture of national corporations and their impact on financial performance]. Ternopil: Aston, 2012.
Mochernyi, S. V. "Ekonomichna systema" [Economic system]. In Ekonomichna entsyklopediia, vol. 1. Kyiv: Akademiia, 2000.
Myers, S. "Financial Architecture". European Financial Management, vol. 5 (1999): 133-141.
Nakonechna, A. S. "Adaptatsiia finansovoi arkhitektury subiektiv hospodariuvannia v umovakh tsyklichnoho rozvytku ekonomiky" [Adaptation of financial architecture of economic entities in the context of cyclical economic development]: dys. ... kand. ekon. nauk, 2018.
Naumenkova, S. V., and Mishchenko, S. V. Rozvytok fi-nansovoho sektoru Ukrainy v umovakh formuvannia novoi finansovoi arkhitektury [Development of financial sector of Ukraine in the conditions of formation of new financial architecture]. Kyiv, 2009.
Osnovy ekonomichnoi teorii: politekonomichnyi sehment [Fundamentals of economic theory: the political economy segment]. Kyiv: Znannia-Pres, 2002.
"Progress in Strengthening the Architecture of the International Financial System". July, 2000. https://www.imf.org/ex-ternal/np/exr/facts/arcguide.htm
Slovnykukrainskoimovy v 11 tomakh [Dictionary of Ukrainian in 11 volumes], vol. 1. Kyiv: Naukova dumka, 1970.
Sosnovska, O., and Zhytar, M. "Financial architecture as the base of the financial safety of the enterprise". Baltic Journal of Economic Studies, vol. 4, no. 4 (2018): 334-340.
Vozhzhov, A. P., and Hrynko, O. L. "Teoretychni aspekty formuvannia arkhitektury finansovoho stymuliuvannia eko-nomichnoho zrostannia" [Theoretical aspects of the formation of the architecture of financial stimulation of economic growth]. Finansy Ukrainy, no. 10 (2012): 20-33.
Zhytar, M. O. "Teoretychni zasady finansovoi arkhitektury ekonomiky Ukrainy" [Theoretical foundations of financial architecture of Ukrainian economy]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia «Ekonomika», no. 1 (2018): 331-334.
EE
CL
о
LU
I—
<c =n =r
o
<
о
Ш
