CC BY
7
УДК 657.47
МЕТОДОЛОПНН! ЗАСАДИ МОДЕЛЮВАННЯ АРХ1ТЕКТУРИ П1ДПРИеМСТВА В КОНТЕКСТ1
ОНТОГЕНЕЗУ ЖИТТСВОГО ЦИКЛУ
© 2015
ТАРАСОВА т. о.
УДК 657.47
Тарасова Т. О. Методолопчш засади моделювання архггектури тдприемства в KOHTeKCTi онтогенезу життевого циклу
Метою cmammi е проектування загально! арх/тектури тдприемства, яка мстить зм/стовний описструктурних елемент/в та м/желементних в'дносин iеголовним iнструментомуправл'шня безперервн/стю д/яльност/. Досл/дженозасаднитзаконижиттед/яльностiтдприемства, що дозволило актуал/зувати взаемозв'язки м/ж рiзними галузями економiчних знань та вид'шити принцип побудови арх/тектури тдприемства. Досл'1-дження особливостей р/зних тип/в структур управл'шня на початковому етапiжиттевого циклу довело, що задоволення iнформац/йних потреб управл'шнянапрямузалежить в/ддиференцацПцентр/в в'дпов'дальностi. Визначена взаемод/я центр/в ф/нансово/в'дпов'дальност/, яка виникае тд час розпод'шу виручки, витрат, прибутку податкових платеж/в, нвестицш, маржинального доходу в умовах трансферного ц/ноутворення. Анал/з наукових тдход/в стосовно визначання ф/нансово/ структури дов/в, що основу // побудови складае розпод'ш контролюючих i регулюючих повноважень м/ж структурними тдрозд'шами вищого i нижчого р/вн/в. Запропоновано загальну арх/тектуру тдприемства у виглядi г/перкуба багатовимрних моделей нереляц/йних просторових баз даних, яка визначае навгац/ю по iерарх/чних структурах i забезпечуе комун/кацю м/ж р/зними групами управл/нц/в, якi беруть участь у створеннi iнформац/йно/ системи управл/ння б/знес-одиницi.
Ключов'! слова: безперервтсть д/яльностi, центри матер/ально/ в'дпов'дальностi, орган/зац/йна структура, ф/нансова структура, арх/тектура
тдприемства.
Рис.: 1. Табл.: 1. Шбл.: 14.
Тарасова Тетяна ОлексПвна - кандидат економ'нних наук, доцент, доцент кафедри бухгалтерського облку та аудиту, Харк/вський державний ун/верситет харчування та торг/влi (вул. Клочк/вська, 333, Харк/в, 61051, Украна) E-mail: paluhtatiana@gmail.com
УДК 657.47
Тарасова Т. А. Методологические основы моделирования архитектуры предприятия в контексте онтогенеза жизненного цикла
Целью статьи является проектирование общей архитектуры предприятия, которая содержит описание структурных элементов и межэлементных отношений, а также является главным инструментом управления непрерывностью деятельности. Исследованы основные законы жизненного цикла предприятия, что позволило актуализировать взаимосвязи между различными отраслями экономических знаний и выделить принципы построения архитектуры предприятия. Исследование особенностей различных типов структур управления показало, что на начальном этапе жизненного цикла удовлетворение информационных потребностей управления напрямую зависит от дифференциации центров ответственности. Определено взаимодействие центров финансовой ответственности, возникающее при распределении выручки, расходов, прибыли налоговых платежей, инвестиций, маржинального дохода в условиях трансфертного ценообразования. Анализ научных подходов к определению финансовой структуры доказал, что в основе ее формирования - распределение контролирующих и регулирующих полномочий между структурными подразделениями высшего и низшего уровней. Предложена общая архитектура предприятия на основе гиперкуба многомерных моделей нереляционных пространственных баз данных, которая предлагает навигацию по иерархическим структурам и обеспечивает коммуникацию между разными группами управленцев, принимающих участие в создании информационной системы управления бизнес-единицы. Ключевые слова: непрерывность деятельности, центры материальной ответственности, организационная структура, финансовая структура, архитектура предприятия. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 14.
Тарасова Татьяна Алексеевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры бухгалтерского учета и аудита, Харьковский государственный университет питания и торговли (ул. Клочковская, 333, Харьков, 61051, Украина) E-mail: paluhtatiana@gmail.com
UDC 657.47
Tarasova T. O. Methodological Foundations of Modeling Enterprise Architecture in the Context of Life Cycle Ontogeny
The article is concerned with projecting an overall enterprise architecture, which contains descriptions of the structural elements and inter-element relations, and is the major tool for managing continuity of activities. The basic laws of life cycle of enterprise have been examined, with result of update as to the interrelationships between various branches of economic knowledge and allocating the building principles of enterprise architecture. Examining the characteristics of different types of control structures has showed that at the initial stage of the life cycle satisfying information needs of management directly depends on the differentiation of responsibility centers. Interaction of financial responsibility centers has been determined, which occurs with distribution of revenue, expenses, profit from tax payments, investments, marginal revenue in the context of transfer pricing. Analysis of the scientific approaches to determining financial structure has proved that its formation is based on distribution of supervisory and regulatory competences between structural divisions of the higher and lower levels. An overall enterprise architecture has been proposed, based on the hypercube of multidimensional models of non-relational spatial databases, which offers navigation through hierarchical structures and provides communication between different groups of managers involved in development of information management system for a business unit.
Keywords: business continuity, liability centres, organizational structure, financial structure, enterprise architecture. Fig.: 1. Tabl.: 1. Bibl.: 14.
Tarasova Tetiana O. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Accounting and Auditing, Kharkiv State University of Food Technology and Trade (vul. Klochkivska, 333, Kharkiv, 61051, Ukraine) E-mail: paluhtatiana@gmail.com
Основним завданням економжи держави е пере-несення шновацш на ринок, створення нових шдприемницьких структур, яю дають можли-вкть бiзнесу та державi ефективно боротися за власне кнування в умовах мiжнародного конкурентного ста-
новища сьогодення. Стратепчним завданням менеджменту компанш е становлення та розвиток суб'екпв господарювання в галузях, що мають вцмшш в1д тради-цшних оргашзацшш характеристики. Результатом тако'1 новаторсько'1 дшльносп е поява ново'1 оргашзацшно-
економГчно! форми, яка забезпечуе повний шновацш-ний цикл становлення суб'екта господарювання [1, с. 9].
Акцентуючи на особливостях розвитку суб'екта господарювання, що властивi рiзним стадiям його жит-тевого циклу, слiд виокремлювати еволюцшну залеж-нiсть органiзацiйного та оптимiзацiйного етапiв. ВГд-повiдно до теорГ! внутрiшньофiрмового управлiння по-чатковий оргашзацшний етап еволюцiйного розвитку в умовах постшно дiючого пiдприемства мае бути пода-ний у виглядi певно'1 послiдовностi д1й: оцiнка реалГзацГ! ново! Где! (визначення мети); формування стартового капiталу (визначення предметiв дiяльностi); формування процедур функцюнування (видкення окремих функ-ц1й); моделювання архiтектури шдприемства.
Дослiдженню теоретичних i практичних основ по-будови органiзацiйних структур управлшня та моделювання загально! архггектури пГдприемства присвятили працi чимало вчених, зокрема: Ш. М. Акаев, М. Альберт, Р. Б. Вкьгуцька, Н. Г. ГеорпадГ I. М. Калшська, С. В. Князь, К. В. Король, В. А. Маняева, Б. З. Мильнер, Г. Мшцберг, М. Х. Мескон, А. Т. Московчук, Н. С. Рiзник, А. В. Серков, Дж. Фостер, Ф. ХедоурГ, Ч. Т. Хорнгрен, Н. А. Янковский та iншi науковщ. Не зменшуючи ваго-мостi одержаних результатiв та напрацювань, необхiдно вГдзначити доцiльнiсть поглиблення питань гармошзаци оргашзацшно! та ф1нансово'1 структур для цiлей формування облiково-аналiтичного забезпечення, а також визначення методологiчних засад оргашзацп в1дпов1даль-ностГ щодо розробки компонент архiтектури шдпри-емства в умовах безперервност дГяльностГ.
Нестiйке бiзнес-оточення викликае вирiшення но-вих актуальних завдань на основГ комплексного системного шдходу. Його признання полягае в тому, що вш формуе системне уявлення про розв'язання науко-во! проблеми, заснований на сприйняттГ дослГджувано-го об'екта як единого цкого. ПГд системним пГдходом зазвичай розумiеться дiалектика розвитку об'екта як системи. Тому метою стати е створення рацюнально! системи управлiння та проектування загально! архГтек-тури шдприемства, яка мктить змГстовний опис вск структурних елементiв та мiжелементних вГдносин та е головним iнструментом управлшня безперервшстю дГяльностГ протягом його життевого циклу.
ПГд час дослГдження засадничих законГв життедь яльностГ шдприемства застосування системного шдходу дозволило актуалГзувати взаемозв'язки мГж рГзними галузями економГчних знань та видГлити такГ принципи побудови оргашзацшних структур:
+ структурш блоки повиннГ бути орГентованГ на товари, ринок або покупця, а не на виконання функцш;
+ базовими блоками будь-яко! структури повиннГ бути цГльовГ групи фахшцш Г команди, а не функцГ! та вГддки; + необхГдно орГентуватися на мГнГмальне число
рГвнГв управлшня Г широку зону контролю; + зв'язанГсть шдроздшв структури за цГлями, ви-рГшуваними проблемами Г завданнями;
+ кожен працГвник повинен нести вГдповГдаль-нГсть Г мати можливГсть для прояву ГнГцГативи; найважливГшим чинником, що впливае на ви-бГр типу органГзацГйно! структури управлГння Г !! формування, е норма керованостГ (дГапазону контролю, сфери управлГння) [2, с. 43]. У широкому сенсГ термш «структура» мГстить у собГ сукупнГсть складових елементГв системи Г ста-лих зв'язкГв мГж ними [3, с. 56].
Це шдкреслюе правомГрнГсть тезису про те, що елементи структури повинш бути пГддбраш таким чином, щоб досягалася внутрГшня гармонш Г фундаментальна вГдповГдальшсть органГзацГйнГй ситуацГ! - роз-мГру оргашзаци, !! вку, типу зовнГшнього середовища, в якому вона функцюнуе, технГчнГй системГ, що вико-ристовуеться [4, с. 18].
Побудову органГзацГйно! структури управлГння шдприемством умовно можна роздкити на два етапи. Перший охоплюе процес створення органГзацГйно! структури управлГння шд час заснуван-ня пГдприемства. ТривалГсть цього етапу завершуеться тодГ, коли шдприемство починае функцГонувати, реалГ-зовувати встановлеш цш. З моменту завершення пер-шого етапу розпочинаеться другий етап побудови орга-шзацшно! структури управлГння. ВГн тривае доти, доки Гснуе пГдприемство. На цьому еташ вГдбуваеться реор-гашзацш органГзацГйно! структури управлГння шдпри-емством, зокрема у таких формах адаптування до змши умов внутршнього Г зовнГшнього середовищ пГдприемства, як санацш пГдприемства внаслГдок загрози його банкрутства, злиття або поглинання пГдприемства [5].
ВибГр ознак декомпозицГ! залежить вГд специфГки об'екта управлГння Г цкей створення системи. Транс-формацш цкей управлГння у функцГ!, а функцш - у шд-системи дозволяе проводити подальшу декомпозицГю. Якщо пГдсистеми реалГзують деякГ вГдокремленГ одна вГд одно! функцГ! управлГння, то кожну з них можна дкити на бкьш детальнГ шдфункци - завдання (або комплекси завдань). Склад завдань визначаеться важливГстю тГе! чи шшо! функцГ! управлГння, можливГстю формалГзацГ! управлГнських процедур. ПГдтримуючи думку авторГв про те, що управлГння в цкому складаеться з ряду функцш: аналГз, планування, прийняття ршення, оргашзацш виконання та контроль, ми вважаемо, що всГ цГ функцГ! е рГвноцГнними, Г невиконання будь-яко! з них приводить до руйнування управлшського циклу Г зниження ефективностГ керуючо! системи [6, с. 41]. Аналопчний висновок наводить С. I. Марченко, яка стверджуе, що функцюнальш елементи керуючо! системи управлГння тГсно переплГтаються Г чГтко розмежувати !х неможливо, а саме, первинна шформацш, що отримана в процесГ об-лГку Г контролю, проходить аналГтичну обробку, але це е функщею аналГзу. У процесГ планування його функщею е розрахунок значень технко-економГчних показникГв, у процесГ прийняття Г реалГзацГ! управлГнських рГшень -наукове обгрунтування ГерархГчно-структурованого комплексу дГй, спрямованих на розвиток господарсько! дкльност [7, с. 32-34].
Зазвичай первинного угрупування для створення керовано! бГзнес-одиницГ виявляеться недостат-нГм, тому доцГльно здГйснювати подальше угрупу-вання, об'ектами якого будуть не операцГ!, а елементи структури. У результат такого угрупування застосо-вуються лГнГйнГ, функцГональнГ, дивГзГоннГ, матричнГ, ГнтегрованГ органГзацГйнГ структури, якГ повиннГ буду-ватися в рамках ново! управлГнсько! фГлософГ!, яка по-зицГонуе пГдприемство як вГдкриту систему. На основГ ситуацГйного пГдходу вся внутрГшня побудова системи управлшня розглядаеться як правило (алгоритм) реакцГ! органГзацГ!як на вплив зовнГшнього середовища Г на де-якГ характеристики органГзацГйного контексту, зокрема технологГю виробництва та якГсть людських ресурсГв. Оргашзацшш вГдношення, якГ виникають пГд час адап-тацГ! господарюючого суб'екта до мГнливих умов ринко-вого середовища, здГйснюеться за допомогою прямого та зворотного зв'язку. Сучасна теорш шдприемництва виокремлюе такГ його види:
+ рекурсивний зв'язок мГж економГчними явища-ми та об'ектами, що дозволяе визначити причину Г наслГдок; + синергетичний зв'язок, що забезпечуе збкь-шення ефекту вГд спкьних дГй незалежних еле-ментГв системи до значення, бГльшого, нГж сума ефектГв цих елементГв, що дГють незалежно; + ци^чний зв'язок, що забезпечуе основу для розвитку будь-яких економГчних систем. За таких обставин органшацшна структура управ-лГння передбачае визначення механизму тдпорядковано-стГ та пГдзвп'носп структурних шдроздшв вищому органу керування системою, а також набГр координацГйних та Гн-формацГйних зв'язкГв, порядок розподГлу функцГй управ-лГння за визначеними рГвнями управлГнсько! ГерархГ!.
Але сьогодш спостерГгаеться поява нового управ-лГнського феномена - фшансова структура. Це пов'язано, насамперед, з переосмисленням значення внутрГшньо! структури управлГння пГдприемством, а саме - переве-денням господарських прГоритетГв у площину клГенто-орГентовано! структури, яка в широкому сенсГ спрямо-вана не лише на задоволення зовнГшнГх клГентГв, а й повинна працювати всерединГ бГзнес-утворення, тобто кожний функцюнальний шдроздк мае орГентуватися на об'емш критерГ! за всГма напрямами бГзнесу: дохГд з об гу, валюта балансу, зростання номенклатури продукцГ дГагностика клГентських побажань.
На думку зарубГжних авторГв, об'ектом фГнансо-вого управлГння е грошовГ вГдносини пГдприемства. У рамках тако! концепцГ! видкяються такГ види грошо-вих вГдносин:
1) зГ структурними пГдроздГлами - дочГрнГми, за-лежними асоцГйованими компанГями при розподГлГ ви-ручки, витрат, прибутку, податкових платежГв, Гнвести-цГй, елГмГнування внутрГшнГх оборотГв мГж пГдприем-ством Г його структурними одиницями;
2) вГдносини мГж центрами фГнансово! вГдповГ-дальностГ за розподком маржинального доходу в умо-вах трансферного цГноутворення [8].
Також представники класично! школи теорГ! менеджменту М. Х. Мескон, М. Альберт, Ф. ХедоурГ при
визначеннГ фГнансово! структури вбачають логГчний взаемозв'язок рГвнГв менеджменту та функцГональних центрГв вГдповГдальностГ, органГзованих у рамках пев-но! системи, яка визначае !х керованГсть, повноваження Г вГдповГдальнГсть та призначена для управлГння дГяль-нГстю оргашзаци [9].
Характеризуючи компоненти фГнансово! струк-тури в системГ облГково! науки, I. М. Калшська вважае, що взаемовГдносини пГдприемства Гз засновниками та учасниками господарюючого суб'екта, з його внутрГшнГ-ми структурними пГдроздГлами, державою виникають з приводу руху фГнансових ресурсГв, кругообГг яких фор-муе основу фГнансового забезпечення дГяльностГ пГд-приемства [10, с. 130].
Речник школи бГзнес-планування В. О. Маняева доводить, що фГнансово-цГльова структура повинна вГд-повГдати структурГ бГзнес-процесГв оргашзаци та страте-гГчним цкям, поставленим перед господарюючою системою. Такий погляд заснований на мехашзмГ делегування повноважень Г розподГлГ вГдповГдальностГ за фГнансово-економГчш показники дшльносй бГзнес-процесГв [11].
Представники сучасних наукових шкк у цкому одностайно ототожнюють фГнансову структуру органГзацГ! з ГерархГчною системою центрГв фГнансово! вГдповГдальностГ, логГчно пов'язаних мГж собою, з бГзнес-процесами, стратегГчними цкями Г за-вданнями. При цьому видГлення у фГнансовГй структу-рГ центрГв вГдповГдальностГ е проявом децентралГзацГ! управлГння та однГею з найважливГших умов делегуван-ня частини управлГнських повноважень на бГльш низькГ рГвнГ ГерархГ! управлГння. Спираючись на наукову модель «Гдеального» пГдприемства, доведено, що в основу вГд-повГдальностГ повиннГ бути покладенГ таю принципи: + вГдшкодування матерГальних збиткГв Г матерГ-
альних втрат усГма пГдроздГлами; + входження в систему претензш Г санкцГй за трьома елементами виробництва (предмети пращ, засоби пращ, робоча сила); + невГдворотнГсть Г своечаснГсть економГчно! вГд-
повГдальностГ; + об'ективнГсть пред'явлених претензш Г реаль-
нГсть санкцГй залежно вГд нанесено! шкоди; + вГдшкодування економГчно! шкоди в повному обсязГ;
+ адекватний вибГр джерела вГдшкодування шко-ди [12].
Сучасна наука пропонуе два пГдходи до визначен-ня поняття «центр вГдповГдальностГ», а саме: органГ-зацГйно-функцГональне; планово-облГкове. Такий розбГг у наукових поглядах пов'язаний з вГдсутшстю едино! науково! термшологп, яка б мала змогу подолати роз-бГжностГ мГж науковими методологГчними постулатами в системГ сумГжних наук - менеджментом Г облГком. Тому оргашзацшно-функцюнальний шдхГд базуеться на визначенш, що центр вГдповГдальностГ розглядаеться як структурний пГдроздГл, сегмент управлГнсько! системи оргашзаци, нацкений на досягнення поставлених перед ним цГлей Г завдань, який здГйснюе функцГ! контролю, координацГ! та регулювання та дГе за принципом пер-
сонально1 в1дпов1дальност1 менеджера, якии очолюе керований центр. Планово-облжове визначення шдтри-мують представники обл1ково'1 науки, як1 схиляються до висновку про те, що центри в1дпов1дальност1 можуть 1снувати лише в систем! управлшського обл1ку, який об-слуговуе потреб1 планування 1 бюджетування. Але такий стан справ викривляе загальн1 цш наукового шзнання через суттев1 розб1жност1 в термшологи та не дозволяе подовжити досл1дження щодо визначення суб'ект1в в1д-пов1дальност1 з боку закр1плення повноважень за вико-ристанням ресурйв б1знес-утворення в умовах подов-ження безперервност1 д1яльност1
Вважаемо, що в кожному центр1 в1дпов1дальност1 зд1йснюються витрати 1 виробляеться продукц1я (роботи, послуги). Витрати кожного центру в1дпо-в1дальност1 обов'язково вишрюються 1 контролюються менеджером центру або виконавцем. Однак вироблену продукцш, виконану роботу або надану послугу не за-вжди можна вишряти як дох1д центру в1дпов1дальност1. Наприклад, практично неможливо виразити як дох1д послуги, що надаються бухгалтер1ею. Не вс1 центри в1дпо-в1дальност1, що приршнюють витрати 1 доходи, можуть приймати р1шення щодо використання отриманого при-бутку. Под1бна складн1сть виникае також при визначенн1 центру фшансово'1 в1дпов1дальност1, однак ускладнення финансово! та оргашзацшно"! структур сучасних шдпри-емств вимагае конкретизацп даного поняття.
Бкьше того, досл1дження особливостей р1зних ти-п1в структур управл1ння з метою створення в них моде-л1 системи бухгалтерського обл1ку на початковому еташ життевого циклу довело, що задоволення шформацш-них потреб внутршнього управл1ння напряму залежить в1д диференщацп центр1в в1дпов1дальност1 на матерЬ-альн1 та ф1нансов1.
Можна констатувати, що центри матер1ально'1 в1д-пов1дальност1, яю визначаються орган1зац1йною структурою, завжди закршлюються за структурними п1дрозд1-лами та базуються на розмагт функцюнальних зв'язк1в, а також можливостях 1х розподку м1ж структурними одиницями та робггниками. Орган1зац1йна структура е стимулом дково"! активност1 та дково'1 спещалшаци, ш-велюе дублювання зусиль на споживання матер1альних ресурйв, пол1пшуе координацш д1яльност1. За таких умов центри матер1ально'1 в1дпов1дальност1 являють собою не просто структуры шдроздки, яю е фундаментом для створення на шдприемств1 системи управл1ння, а нову психолопчну трактовку, яка ще бкьше п1двищуе 1х значим1сть 1 необх1дшсть; кожен центр в1дпов1даль-ност1 стае не ткьки речовим, а й живим, осюльки 1м ке-руе конкретний сп1вроб1тник орган1зацГ1, в1дпов1дальний за реальн1 б1знес-процеси, який повинен розушти свою в1дпов1дальн1сть як обов'язок 1 можливкть управляти процесами, що формують показники господарсько'1 д1-яльностЬ Тому в1дправними точками декомпозици орга-н1зацГ1 для формування центрш в1дпов1дальност1 е: ор-ган1зац1йна структура шдприемства, схема виробничого процесу, схема руху матер1альних поток1в.
У сучасн1й науковш л1тератур1 разом 1з уживан-ням даного термша поширеними е визначення «шдроз-
дк п1дприемства», «сегмент шдприемства». Бкьшкть вчених-економ1ст1в ототожнюють центри в1дпов1даль-ност1 лише як управл1нську бухгалтерську систему, яка обробляе 1нформац1ю про доходи 1 витрати. На думку К. В. Король, центри в1дпов1дальност1, що сформован за такими принципами, е методолопчною основою оргаш-зацГ1 бухгалтерського обл1ку на конкретних суб'ектах в1дпов1дальност1, котр1 1 здшснюють управл1ння на м1сцях [13, с. 283]. Вважаемо, що такий шдх1д е надто вузьким, що не дозволяе систем! управлшня визначати склад посад 1 шдроздшв в оргашзаци та в1дносини п1д-леглост1 та в1дпов1дальност1 м1ж ними.
Таким чином, центри матер1ально'1 в1дпов1дально-ст1 - орган1зацшна одиниця, яка мае власного кер1вника, що в1дпов1дае за ефектившсть використання ресурйв та формування показниюв 1 результат1в в умовах постшно д1ючого п1дприемства. Кр1м того, в орган1зацшнш струк-тур1 необх1дно визначати в1дносини в1дпов1дальност1 м1ж сум1жними шдроздками, як1 формально не п1дпорядко-ваш один одному, але пов'язан1 м1ж собою б1знес-лог1кою процейв. Адже орган1зацшна структура - це 1 е закрш-лення матер1ально'1 в1дпов1дальност1 кер1вниюв 1 сп1вро-б1тник1в за виконання б1знес-процес1в п1дприемства.
При формуванн1 центр1в матер1ально'1 в1дпов1-дальност1 новостворювана б1знес-одиниця повинна в1дштовхуватися саме в1д орган1зац1йно'1 структури, оск1льки вона являе собою сукупшсть л1н1й в1дпов1дальност1 усередиш орган1зацГ1, як1 визначають напрямок руху шформаци. У ц1лому рац1ональна орга-н1зац1йна структура управл1ння повинна в1дпов1дати таким вимогам:
^ мати функц1ональну придатн1сть, гарантувати надшшсть та забезпечувати управл1ння за вс1-ма р1внями;
^ бути оперативною, в1дпов1дати вимогам виробничого процесу; + бути економ1чною, м1н1м1зувати витрати на виконання управлшських функц1й; ^ мати м1н1мальну ккьюсть р1вн1в управл1ння 1 рац1ональн1 зв'язки м1ж р1внями управл1ння.
П1д час досл1дження рол1 центр1в ф1нансово'1 в1дпо-в1дальност1 в систем1 менеджменту вимагае уточнення 1х роль у систем! фшансового управл1ння. Об'ектом ф1нан-сового управлшня е фшансов1 в1дносини шдприемства. У рамках взаемодП центр1в ф1нансово'1 в1дпов1дальност1 на п1дприемств1 вид1ляються таю види в1дносин:
1) з1 структурними шдроздками - доч1рн1ми, за-лежними асоцшованими компан1ями, дов1рчими п1д-приемствами при розподш виручки, витрат, прибутку податкових платеж1в, 1нвестиц1й, ел1м1нування внутрш-н1х оборот1в м1ж п1дприемством 1 його структурними одиницями;
2) в1дносини м1ж центрами ф1нансово'1 в1дпов1-дальност1 за розподком маржинального доходу в умовах трансферного цшоутворення.
За допомогою встановлення центр1в ф1нансово'1 в1дпов1дальност1 розкриваеться роль людського чинни-ка в управлшш к1нцевого ф1нансового результату п1дпри-емства в ц1лому. Система облжу за центрами ф1нансово'1
вГдповГдальностГ сприяе бкьшш свобод1 та шщктивГ в прийнят1 тих чи шших р1шень.
Подан1 узагальнення в1дносно р1зних погляд1в на структуру дозволяють розглядати пГдприемство як су-купн1сть окремих кваз1структур з повною вГдповГдаль-шстю за результати дiяльностi та в1дносною свободою в оперативному управлiннi. На початковому еташ розпо-дк вГдповГдальностГ i повноважень з управлiння доходами, витратами, активами, зобов'язаннями та кашталом компани доцкьно розпочинати з видкення трьох видiв центiв вГдповГдальностГ: профiт-центр, сервiс-центр, центр витрат (табл. 1).
Таким чином, уй видкеш центри витрат, при-бутку та швестицш у результатi виконання свои функцш формують внутрiшнe фiнансове ото-чення пiдприeмства i вiдповiдають за досягнення кон-кретних фiнансових показниюв. Фiнансова структура е платформою для впровадження управлшського облiку, бюджетування, а також ефективно! системи мотиваци персоналу компани.
Наступним логГчним кроком для ефективного опису кнуючих в оргашзаци процесiв i запланованих змГн стало введення поняття архГтектури пiдприемства (Enterprise Architecture), яка об'еднуе органГзацГйну i ФГ-нансову структури та дозволяе забезпечити досягнен-ня цГлей пГдприемства у довготермшовш перспективГ. У реальностГ це двГ сторони одше! медалГ, яю пов'язанГ нерозривно. По сутГ справи, це загальна архГтектура пГдприемства, що показуе, як пов'язанГ один з одним всГ елементи оргашзаци бГзнесу, що суттево розширюе спектр виршуваних завдань з активГзаци прогностич-но! та мошторингово! функцГй управлГння.
Формування центрГв вГдповГдальностГ, засноване на оргашзацшно-фшансовш структурГ пГдприемства, до-зволяе видГлити горизонтальний i вертикальний розрГзи загально! архГтектури пГдприемства, що надае можли-вГсть поеднувати централГзоване керГвництво з децентра-лГзацГею, у даному випадку з максимальною ГнГцГативою керГвникГв на всГх рГвнях менеджменту для досягнення
спГльно! мети - пГдвищення економГчно! ефективностГ господарювання. Горизонтальний розрГз представлений обсягом дГяльностГ кожного структурного пГдроздГлу, а вертикальний розкривае ГерархГчнГ щаблГ повноважень осГб, якГ беруть участГ у прийняттГ управлГнських рГшень.
Розбудову архГтектури органГзацГйних схем пГд час створення пГдприемства необхГдно розпочинати з виокремлення констант операцГй та функцГй. Опе-рацГ! вГдносяться до господарсько! дГяльностГ пГдприемства (керована система), функцГ! - до управлГння пГдпри-емством (керуюча система). Таким чином, вГдбуваеться формування облково-аналГтичного забезпечення, яке створюе пГдгрунття для формування структурних, фГ-нансових, клГентських пГдроздГлГв з метою подальшого розвитку бГзнесу. З цих позицГй доцГльно долучитися до багатовимГрних моделей нереляцГйних просторових баз даних у виглядГ гГперкубГв, якГ апробованГ при побудовГ автоматизовано! шформацшно! системи [14, с. 85-89]. Така функцюнальна технологГя являе собою синтез за-безпечувально! та предметно! областГ, що здГйснюеться за такми правилами (рис. 1).
ВимГрники куба, що утворюють його гранГ, - це множина однотипних даних, що вГдповГдають за опис якГсних характеристик. Величини, що мГстяться у клГ-тинках куба, фактично будуть кГлькГсними показника-ми, що характеризують дГяльнГсть структурних пГдроз-дГлГв пГдприемства. АгрегацГя даних виконуеться через часовий вимГр безперервностГ дГяльностГ за життевим циклом розвитку бГзнесу.
ВИСНОВКИ
Такий шдхГд дозволяе побудувати шформацшну Гнфраструктуру лГнГй вГдповГдальностГ, що дае можли-вГсть приймати оперативнГ та стратегГчнГ рГшення щодо визначення напрямГв розвитку пГдприемства. Таким чином, динамГзм Г рГзноманГтнГсть типГв органГзацГйних структур управлГння, !х складнГсть безпосередньо впли-вають на сучасне конструювання (шжишринг) системи облГково-аналГтичного забезпечення. ПодГбна навГгацГя
Таблиця 1
Класифшащя центрiв фiнансовоi' вiдповiдальностi
Центр вщповщальносп Оргашзащя вiдповiдальностi
Профгг-центр: венчур-центр центр прибутку центр виручки Структурний пiдроздiл (або група пщрозд^в), що здiйсню£ певний набiр основних ¡(або) забезпечуючих видiв дiяльностi та здатний надавати безпосереднiй вплив на доходи, витрати та ефектившсть дано''' дiяльностi, отримання прибутку вщ яко''' очiку£ться в майбутньому; структурний пщроздт (або група пiдроздiлiв), що здшсню£ певний набiр основних видiв дiяльностi та здатний надавати безпосереднш вплив на доходи та витрати дано'' дiяльностi; структурний пiдроздiл (або група пщрозд^в), що здiйсню£ певний набiр основних i (або) забезпечуюю-чих видiв дiяльностi та здатний надавати безпосереднш вплив на доходи дано'' дiяльностi
Сервк-центр Структурний пщроздт, вщповщальний за процес установлення внутрiшнiх розрахункових цш мiж центрами вщповщальносп пiдпри£мства. При використаннi трансфертного цшоутворення необхiдно чiтке фiксування факту приймання-передачi продукцп, робiт, послуг. При цьому використову£ться принцип такого цiноутворення, яке забезпечить максимально можливий маржинальний дохщ
Центр витрат Структурний пщроздт, що здiйсню£ певний набiр забезпечуюючих видiв дiяльностi, яю безпосередньо не приносять прибуток, але здатн надавати безпосереднiй вплив на витрати дано'' дiяльностi в заданих лiмiтах
<
CQ I— О
СО
Q_ 1=
<
О
<
о
ш
О н
ш и
О о
u Z
Z Л
ш с
X ш
£ §
¡5 .3
U а
ЦФВп
ЦФВ2 ЦФВ1
/
/цмв;'
/ /ЦМВ2
/цмвл
Центри матер1альноУ вщповщальносп
Безперервнкть д1яльност1 Рис. 1. Куб загальноТ архiтeктури пщприемства
по багатор1вневих 1ерарх1чних структурах забезпечуе комун1кац1ю м1ж р1зними групами управл1нц1в, як1 бе-руть участь у створенн1 шформацшно'1 системи управ-л1ння б1знес-одиниц1.
На ршш створення та ре1нжин1рингу шформацш-них систем 1снуе велика юльюсть методолог1й опису окремих аспект1в арх1тектури шдприем-ства 1 п1дтримуючих и 1нструмент1в. Водночас початко-вий етап створення п1дприемства практично повн1стю позбавлений автоматизованого шструментарш. Це обумовлюе кнуючий 1нформац1йний розрив м1ж ство-рюваною оргашзацшно-фшансовою структурою 1 про-цесом впровадження 1 синхрошзаци зм1нних функцш, б1знес-процес1в та 1нформац1йних технолог1й на наступ-них етапах життевого циклу. Розроблена методолога створення арх1тектури шдприемства е стратег1чною 1нформац1йною основою для формування едино'1 ш-струментального середовища моделювання структури орган1зацГ1 та и 1нформац1йно'1 системи управл1ння, яка забезпечуе 1нформац1йну п1дтримку б1знесу та адапта-ц1ю 1КТ в умовах безперервност д1яльност1. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Инновационное развитие: экономика, интеллектуальные ресурсы, управление знаниями / Под ред. Б. З. Мильнера. -М.: ИНФРА-М, 2010. - 624 с.
2. Серков А. В. Управлшня оргашзацшними змшами : навчальний поабник / А. В. Серков. - Х. : Фiрмa «БУРУН i К», 2013. - 264 с.
3. Совершенствование системы управления промышленным предприятием: проблемы и решения : монография / Н. А. Янковский, А. В. Белоусов, А. Н. Гармаш, В. Л. Плющенко / Под ред. Н. А. Янковского. - Донецк : Норд-Пресс, ДонГУУ, 2006. - 393 с.
4. Минцберг Г. Структура в кулаке: создание эффективной организации / Генри Минцберг / Пер. с англ. - СПб. : Питер, 2004. - 512 с.
5. Вшьгуцька Р. Б. Термшолопчш особливосп побудови оргашзацшних структур управлшня на основi теорп множин / Р. Б. Вшьгуцька, Н. Г. Георпадь С. В.Князь [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://ir.nmu.org.ua
6. Мехаызм забезпечення розвитку Укра'ни: гуманггары та економiчнi аспекти : монографiя / Колектив автсрв за ред. д-ра екон. наук Н. С. Рiзник, канд. екон. наук А. Т. Московчук. -Луцьк : СПД Гадяк Жанна Володимiрiвна, 2013. - 722 с.
7. Мехашзм облково-аналп'ичного забезпечення при-йняття управлшських ршень у галузях економки : монографiя / Пщ ред. к. е. н., доц. Ш. М. Акаева. - Макпвка : Вид-во «Ноулщж», 2011. - 409 с.
8. Хорнгрен Ч. Т. Бухгалтерский учет: управленческий аспект / Ч. Т. Хорнгрен, Дж. Фостер / Пер. с англ. / Под ред. Я. В. Соколова. - М. : Финансы и статистика, 2000. - 416 с.
9. Мескон М. X. Основы менеджмента / М. Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури. - 3-е изд. / Пер. с англ. - М. : ООО «ИД «Вильямс», 2013. - 672 с.
10. Калшська I. М. Формування фшансовоТ' архггектури пщприемства у контекст життевого циклу оргаызацп / I. М. Калшська // Формування ринкових вщносин в УкраТнл. - 2012. -№ 10 (137). - С. 127-131.
11. Маняева В. А. Финансовая структура управления расходами организации для достижения стратегических целей / В. А. Маняева // Международный бухгалтерский учет. - 2011. -№ 10. - С. 34-40.
12. Brooks, L. (2012). Business & Professional Ethics for Directors, Executives & Accountants / Leonard J. Brooks, Paul Dunn. - Southwestern. Cengage Learning Academic Resource Center. - 744 p.
13. Король К. В. Центри вщповщальносп: поняття та походи до визначення суб'ектв вщповщальносп / К. В. Король // Бiзнес 1нформ. - 2015. - № 1. - С. 279-284.
14. Чистов Д. В. Информационные системы в экономике : учеб. пособие / Д. В. Чистов. - М. : ИНФРА-М, 2013. - 234 с.
REFERENCES
Brooks, L. J., and Dunn, P. Business & Professional Ethics for Directors, Executives & Accountants. South Western: Cengage Learning Academic Resource Center, 2012.
Chistov, D. V. Informatsionnyesistemy vekonomike [Information systems in the economy]. Moscow: INFRA-M, 2013.
Innovatsionnoe razvitie: ekonomika, intellektualnye resursy, upravlenie znaniyami [Innovative development: the economy, intellectual resources, knowledge management]. Moscow: INFRA-M, 2010.
Khorngren, Ch. T., and Foster, Dzh. Bukhgalterskiy uchet: up-ravlencheskiy aspekt [Accounting: administrative aspect]. Moscow: Finansy i statistika, 2000.
Kalinska, I. M. "Formuvannia finansovoi arkhitektury pidpryi-emstva u konteksti zhyttievoho tsyklu orhanizatsii" [Formation of enterprise financial architecture in the context of the life cycle]. Formuvannia rynkovykh vidnosyn vUkraini, no. 10 (137) (2012): 127-131.
Korol, K. V. "Tsentry vidpovidalnosti: poniattia ta pidkhody do vyznachennia subiektiv vidpovidalnosti" [Responsibility centers: the concept and approaches to the determination of liability]. BiznesInform, no. 1 (2015): 279-284.
Mekhanizm oblikovo-analitychnoho zabezpechennia pryini-attia upravlinskykh rishen u haluziakh ekonomiky [The mechanism accounting and analytical support management decisions in industries]. Makiivka: Noulidzh, 2011.
Mintsberg, G. Struktura v kulake: sozdanie effektivnoy organi-zatsii [The structure of the fist: the creation of an efficient organization]. St. Petersburg: Piter, 2004.
Meskon, M. Kh., Albert, M., and Khedouri, F. Osnovy menedz-hmenta [Fundamentals of Management]. Moscow: Viliams, 2013.
Maniaeva, V. A. "Finansovaya struktura upravleniya raskho-dami organizatsii dlya dostizheniya strategicheskikh tseley" [The financial structure of expenditure management organizations in order to achieve strategic objectives]. Mezhdunarodnyy bukhgalter-skiy uchet, no. 10 (2011): 34-40.
Mekhanizm zabezpechennia rozvytku Ukrainy: humanitarni ta ekonomichni aspekty [The mechanism of providing Ukraine, humanitarian and economic aspects]. Lutsk: SPD Hadiak Zhanna Volodymirivna, 2013.
Sierikov, A. V. Upravlinnia orhanizatsiinymy zminamy [Management of organizational changes]. Kharkiv: Firma «BURUN i K», 2013.
Vilhutska, R. B., Heorhiadi, N. H., and Kniaz, S. V. "Terminolo-hichni osoblyvosti pobudovy orhanizatsiinykh struktur upravlinnia na osnovi teorii mnozhyn" [Terminology features of organizational management structures based on set theory]. http://ir.nmu.org.ua Yankovskiy, N. A. et al. Sovershenstvovanie sistemy upravleniya promyshlennym predpriyatiem: problemy i resheniya [Improving the industrial control system now: problems and solutions]. Donetsk: Nord-Press; DonGUU, 2006.
УДК 332.146.2:[65.012.122:338.43]
РOЛЬ I OCOБЛИBOCTI METOДOЛOГÍÍ МOНITOРИНГУ ПРИ CTBOPEHHI ТА ФУНКЦЮНУВАНН1
TEPИTOPIАЛЬHO-BИPOБHИЧИX MCTEM
© 2015
TKA4EHK0 С. A.
УДК 332.146.2:[65.012.122:338.431
Ткаченко С. А. Роль i особливост методологи мониторингу при створенш та функцюнуванш терт^ально-виробничих систем
Сучасн/ умови регулювання рег/ональних структур i територ/альних орган/зацш суб'ект'ю агропродовольчоi сфери поставили нов1 цт перед теор1ею та практикою економ/чного мотторингу. Найважлив/шою i3 цих ц/лей виступае створення ун/версальних теоретико-методолог/чних матерШв i3 економ/чного мотторингу, якi дозволяють досл/джувати р/зн аспекти д/яльностi за певний перюд часу i в'дпов'дають вимогам, що висуваються до побудови подбних систем та орган/зацш суб'ект'в агропродовольчоi сфери. Методолог/яявляе собою найважливший елемент методузабезпечення економ/чно ефективного розвитку тдсистеми мотторингу, тому розроблення, затвердження та передача теоретико-методолог/чних матер/ал/в та iнструктивних вказвок iз тдсистеми монторингу територшльно-виробничим системам мають бути здйсненими в першу чергу i передувати проведенню проектних роб/т за ншими видами забезпечення функцИ Серед перспектив подальших розв/док у даному напрямку особливою актуаль-нстю вдр/зняються складовi, спрямованi на визначення суцльного комплексу питань удосконалення методологи тдсистеми мотторингу у функционально розвинутих системах стратег/чного регулювання рег/ональноi структури та територ/альноi оргатзацИ суб'ект'ю агропродовольчо':' сфери. Ключовiслова: методолог/я, мон/торинг, особлив/сть, роль, створення, територ'шльно-виробнича система, функц/онування. Рис.: 1. Б'бл.: 19.
Ткаченко Сергй Анатолйович - кандидат економ/чних наук, доцент, в. о. ректора Мжнародного технологнного ун/верситету «Микола:вська пол'техн'жа» (вул. Н/кольська, 11а, Микола:в, 54030, Укра:на) E-mail: nukoblikaudit@inbox.ru
УДК 332.146.2:165.012.122:338.431 Ткаченко С. А. Роль и особенности методологии мониторинга при создании и функционировании территориально-производственных систем
Современные условия регулирования региональных структур и территориальных организаций субъектов агропродовольственной сферы поставили новые цели перед теорией и практикой экономического мониторинга. Важнейшей из этих целей выступает создание универсальных теоретико-методологических материалов по экономическому мониторингу, которые позволяют исследовать различные аспекты деятельности за определенный период времени и отвечают требованиям, предъявляемым к построению подобных систем и организаций субъектов агропродовольственной сферы. Методология представляет собой важнейший элемент метода обеспечения экономически эффективного развития подсистемы мониторинга, потому разработка, утверждение и передача теоретико-методологических материалов и инструктивных указаний из подсистемы мониторинга территориально-производственным системам должна быть осуществлена в первую очередь и предшествовать проведению проектных работ по другим видам обеспечения функции. Среди перспектив дальнейших исследований в данном направлении особой актуальностью отличаются составляющие, направленные на определение цельного комплекса вопросов по совершенствованию методологии подсистемы мониторинга в функционально развитых системах стратегического регулирования региональной структуры и территориальной организации субъектов агропродовольственной сферы.
Ключевые слова: методология, мониторинг, особенность, роль, создание, территориально-производственная система, функционирование. Рис.: 1. Библ.: 19.
Ткаченко Сергей Анатольевич - кандидат экономических наук, доцент, и. о. ректора Международного технологического университета «Николаевская политехника» (ул. Никольская, 11а, Николаев, 54030, Украина) E-mail: nukoblikaudit@inbox.ru
UDC 332.146.2:[65.012.122:338.43] Tkachenko S. A. The Role and Characteristics of Methodology of Monitoring In the Creation and Functioning of Territorial Production Systems
Contemporary conditions for management of regional structures and territorial organizations by the actors of agrifood sphere provide new goals for the theory and practice of economic monitoring. The most important of these goals is advocating the creation of universal theoretical-methodological materials on economic monitoring that help to explore the various aspects of activity over a period of time and meet the requirements of building such systems together with organizations by actors of agrifood sphere. The methodology represents an essential element of the method to ensure a cost-effective development of the monitoring subsystem, therefore development, approval and transfer of theoretic-methodological materials, as well as instructions from the subsystem of monitoring the territorial production systems should be implemented first and foremost, preceding the project works as to other types of providing the function. Among the prospects for further research in this area of particular relevance are the components, aimed at defining the whole range of issues as to improving the methodology of the monitoring subsystem in functionally developed systems for strategic management of the regional structure and territorial organization of the entities of the agrifood sphere. Keywords: methodology, monitoring, characteristic, role, creation, territorial production system, system functioning. Fig.: 1. Bibl.: 19.
Tkachenko Serhii A. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Acting Rector of the International Technological University "Mykolaiv Polytechnic" (vul. Nikolska, 11a, Mykolaiv, 54030, Ukraine) E-mail: nukoblikaudit@inbox.ru
