CC BY
11Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 22 (61). № 1. 2009 г. С. 10-17.
УДК 34.08 (477) «1918/1919»
Вел^одський Д.В.
СУДОВ1 ТА ПРАВООХОРОНН1 ОРГАНИ В СИСТЕМ1 ОРГАН1В ВЛАДИ ДЕРЖАВНИХ УТВОРЕНЬ С. КРИМА, А. ДЕН1К1НА I П. ВРАНГЕЛЯ
В статп дослщжуеться процес формування правоохоронних оргашв в складних полiтичних умовах в Криму, !х система, склад, структура, статус i взаeмодiя з виконав-чими органами державних утворень С. Крима, А. Деншна i П. Врангеля. Особлива ува-га придшяеться судам, оскiльки вони надiленi повноваженнями по здiйсненню судово! влади. Узагальнено позитивний та негативний досвiд розбудови судово! системи, прокуратура оргашв досудового слщства, органiв юстицп, оргашв внутршшх справ, адво-катури.
Ключовi слова: виконавчi органи, органи юстицп, прокуратура, статус, структура, судова система.
Перед Украшою як незалежною державою сто!ть одне iз основних завдань: забез-печення свободи, безпеки i власностi, яке реатзуеться шляхом регулювання й охорони сустльних вiдносин, тобто охоронно! функцп права. Отже, право охороняе суспiльнi вщносини i саме цим утворюе юридичт пiдстави для правоохоронно! дiяльностi дер-жави, функцiонування И правоохоронно! системи.
Правоохоронна дiяльнiсть - це спещашзована дiяльнiсть з правово! охорони сустльних вщносин, якою займаються спецiально утвореш для цього органи держави -правоохоронш органи.
Як вважае Н. Обшьова термiн «правоохороннi органи» увшшов спочатку до суспiльно-полiтичного, а пстм - i до наукового обку понад п'ятдесят рокiв тому. Але й дос в науцi не юнуе чiтких критерпв визначення системи правоохоронних оргашв, яка б була загальновизнаною [1, с. 6].
Нормативне закршлення перелшу правоохоронних органiв здшснено в Законi Укра!ни «Про державний захист працiвникiв суду i правоохоронних оргашв». У цьому нормативному акп до правоохоронних оргашв вщнесеш органи прокуратури, внутрiшнiх справ, Служби безпеки, Вшськово! служби правопорядку у Збройних Силах Укра!ни, митнi, охорони державного кордону, державно! податково! служби, рибоохо-рони, державно! люово! охорони та iншi державнi органи, якi здшснюють правозастосовнi i правоохороннi функцп. При цьому за законом цей перелш не е вичер-паним.
Це зумовлюе необхiднiсть засобами юторико-правово! науки осмислити вихдну iнформацiю про державнi i недержавнi органи, що здiйснювали правоохоронну дiяльнiсть в перiод !х формування, розглядаючи !х в регiональному вимiрi.
Мета нашо! статтi - дати чгтке уявлення про те, як формувалися цi органи в складних полгтичних умовах в Криму, яка була !х система, склад, структура, статус i взаемодiя з виконавчими органами державних утворень С. Крима, А. Деншна i П. Врангеля. Особлива увага придшяеться судам, осюльки вони надiленi повноважен-
нями по здшсненню судово! влади. Позитивний та негативний досвiд розбудови право-охоронних оргашв в умовах громадянсько! вiйни е корисним i мае сприяти запобганню тотожних помилок у процесi дiяльностi судово! системи, прокуратури, органiв досудо-вого слщства, органiв юстицп, оргашв внутршшх справ, адвокатури i нотарiату.
Зазначимо, що ця тема окремо науковцями не дослщжувалася. В новгтнш укра!нськш юторюграфи ми поки що маемо лише окремi науковi розвщки, предмет дослщження яких здебiльшого стосуеться структури, статусу та дiяльностi правоохо-ронних органiв радянських державних утворень Радянсько! Сощалютично! Республiки Тавриди та Кримсько! Сощалютично! Радянсько! Республiки, таких автс^в як Ю. Дубко [2], А. Григор'ев [3], А. 1шин [4], В. Пащеня [5], В. Прохоров [6-10].
Крим цих наукових праць грунтовною науковою роботою е кандидатська дисертацiя О. Редькiно!' «Кримський Крайовий Уряд генерал-лейтенанта С. Сулькевича (червень-листопад 1918 р.): iсторико-правове дослщження», в якш на пiдставi велико! юлькосп архiвного матерiалу проаналiзовано дiяльностi правоохоронного апарату в перiод дiяльностi Першого крайового уряду С. Сулькевича [11].
Отже стан науково! розробки теми засвщчив потреби поглиблення !! розробок, новi напрямки яких вщкриваються й нашою статтею.
15 листопада 1918 р. в Криму вщбулася змiна политичного режиму - замiсть уряду С. Сулькевича було створено другий Крайовий уряд на чолi з С. Кримом.
Проголосивши створення держави, Крайовому уряду прийшлося вирiшувати низку проблем, як виникли при попередтх полiтичних режимах. I передусiм це стосува-лося вщновлення дiяльностi правоохоронних органiв, якi мали продемонструвати насе-ленню пiвострова i, в першу чергу, командуванню Добровольчо! армi! та вшськ Антан-ти спроможнiсть уряду шдтримувати законнiсть i громадський порядок на твостров1 Позитивним було те, що Крайовий уряд С. Крима не став, за прикладом бiльшовицького режиму Радянсько! Сощалютично! Республiки Тавриди, руйнувати добре налагоджений механiзм судiв Росiйсько! iмперi!, вщтворений попереднiм урядом С. Сулькевича. Але в результат подiй громадянсько! вшни переважна бiльшiсть працiвникiв цих оргашв покинула Крим, або була знищена в перюд перебування при владi бiльшовицького уряду Республiки Тавриди. Першочергове завдання уряду С. Крима полягало у вiдтвореннi судово! системи, докоршнш змiнi судово! практики. Це було надзвичайно складно, тому що в цей перюд у Криму разом iз цившьним судо-чинством дiяли вiйськово-польовi суди Антанти, система вшськового судочинства Збройних Сил Ивдня Росi!. В умовах вiйни це певним чином сприяло пiдтримцi законносп на пiвостровi не тiльки силою збро!, але й силою закону, нехай навпь закону военного часу. Разом з тим судова практика дуже швидко засвiдчила всi вади вiйськового судочинства. Тому Крайовий уряд С. Крима енергшно почав здшснювати реформу судово! системи.
Постановою Ради Мiнiстрiв Крайового уряду вщ 4 грудня 1918 р. було лшвщовано Кримський урядовий сенат, створений урядом С. Сулькевича, i затверджено структуру, штатний розпис i персональний склад Вищого крайового суду. Посадовi особи Кримсь-кого урядового сенату - сенатори, вш працiвники обер-прокурорського нагляду i спiвробiтники канцелярi! були виведеш за штат на умовах, встановлених постановою Крайового уряду вщ 7 грудня 1918 р., окрiм тих хто отримав нове призначення. Уш
11
судовi справи, яю перебували у провадженнi Кримського урядового сенату, передава-лися на розгляд Вищого крайового суду. У груднi 1918 р. було затверджено склад Кримсько! судово! палати, внесено доповнення i змши до Статуту кримiнального судо-чинства, Статуту цившьного судочинства, Статуту про покарання [12, арк. 82].
До складу судових органiв входила також прокуратура, яка була невщ'емною час-тиною судового вщомства, але зi своею власною органiзацiею. Крайовим урядом С. Крима були внесет деяю змши в роботу прокуратури. Новим законодавством на прокуратуру були покладеш наступш функцп: 1) нагляд за единим i точним дотриман-ням законiв; 2) викриття й переслщування перед судом будь-якого порушення законного порядку та розпорядження щодо його вщновлення; 3) надання судовi попереднiх висновкiв у випадках, вказаних у статутах цивiльного й кримшального судочинства. Iншi закони поклали на прокуратуру низку таких адмшютративних функцш: нагляд за тюремними закладами, кримшальними полiцейськими вiддiленнями тощо. Керiвництво дiяльнiстю прокуратури здiйснював мiнiстр юстицп В. Набоков.
У зв'язку iз значним збшьшенням обсягу роботи, Рада Мiнiстрiв Крайового уряду на пропозицiю мшютра юстицп 24 лютого 1919 р. ввела додатково до штатного розпису прокуратури Вищого крайового суду другу посаду заступника прокурора, третю посаду помiчника секретаря за рахунок додаткового бюджетного забезпечення [12, арк. 35].
Вищий Крайовий суд тимчасово був вищою апеляцiйною iнстанцiею для всiх кримшальних справ, розглянутих в окружних судах та водночас був першою шстанщею у справах про державнi та посадовi злочини. У цьому випадку розгляд справ здiйснювався за участю державних суддiв i станових представниюв.
Територiя Криму розподiлялась на округи. Округ суду охоплював зазвичай територда 2-4 повiтiв. Кримiнальнi справи зпдно iз судовими статутами пiдлягали розглядовi окружним судом у складi трьох коронних суддiв, якi призначалися Крайовим урядом за поданням мшютра юстицп, або суду присяжних засiдателiв. Громадян, що вчинили певнi злочини, за яю закон передбачав покарання, пов'язанш iз позбавлен-ням усх прав, майна або всiх особливих i особистих прав та майна, присвоених прав i привше!в, шдлягали розглядовi в окружному судi за участю присяжних засiдателiв. Попередне слщство щодо кримiнальних справ, яю тдпадали гад окружнi суди, здiйснювали судовi слiдчi за сприяння полщи та Крайово! внутрГшньо! варти.
Постановою Ради Мiнiстрiв Крайового уряду вщ 7 лютого 1919 р. в окрузi Кримсько! судово! палати було створено Мелгтопольський окружний суд. Територiально до зони дiяльностi цього суду ввiйшли Мелгтопольський, Бердянський i Днiпровський повгти. Структурно суд складався Гз чотирьох вщдшв: одного кримiнального, двох цившьних, одного адмшютративного, що об'еднував реестрацГйний щдвщщл та фГнансову частину.
В березш 1919 р. Рада МГнГстрГв Крайового уряду своею постановою створила но-вий Керченський судово-мировий округ з центром з'!зду мирових суддГв у м. Керчг Цей округ включав чотири мировГ дГльницГ - три з них розмщувались у м. КерчГ Г одна - на територп Сарайминсько! та Петровсько! волостей. Штатний розпис суду складався Гз десяти посадових одиниць: голова суду, чотири дшьничних мирових суддГ, один за-пасний мировий суддя, секретар суду, його помГчник Г два канцелярських працГвники. До складу Керченського з'!зду мирових суддГв було введено двГ посади судових
12
приставiв i одну посаду судового розсильного. У свою чергу було скорочено штат Феодосшського мирового суду на три штатш одинищ [12, арк. 185].
Вщповщно до цього ж Закону на територп Криму судовi статути передбачали для мирових суддiв одну апеляцшну iнстанцiю - з'!зд мирових суддiв, i одну касацiйну -Кримську судову палату. Другою апеляцшною шстанщею для справ, що розглядалися земськими начальниками та мiськими суддями, був повiтовий з'!зд в особi його судового присутствш. До складу цього органу, очолюваного повГтовим предводителем дворянства, входили повгтовий член окружного суду, почесш мировi суддг мiськi суддi й земськi начальники цього повГту. Потрiбно зазначити своерщну подвiйну пiдлеглiсть мiських судцiв: апеляцшною шстанщею для них був повгтовий з'!зд; разом iз тим про ва помилковГ чи протизаконнi дп мюьких суддГв потрГбно було повщомляти окружний суд, який мав складати особливГ накази на !хню адресу. Мюью суддГ були зобов'язанi складати звГти про свою дшльнють Г надсилати !х до окружного суду через повГтового члена окружного суду.
Касацшною шстанщею для земських начальниюв Г мюьких суддш був Вищий Крайовий суд. Що стосуеться повГтових члешв окружних сущв, то апеляцшною шстанщею для них був окружний суд, а касацшною також Вищий Крайовий суд.
Певш змши вщбулися Г в системГ волосних судГв. Волосний суд тепер складався з чотирьох суддГв, один Гз яких постановою повГтового з'!зду за поданням земського начальника призначався головою. Земсью начальники дютали право затверджувати волосних судщв Гз числа кандидапв, обраних сшьськими громадами. Ршення волосного суду могли бути оскаржеш земському начальниковГ
Необхщно зазначити, що реформа судово! системи в Криму, на вщмшу вщ шших видГв дГяльносп другого Крайового уряду, мала найбшьш послщовний Г плажмрний характер, чому, очевидно, сприяла наявнють на швостровГ велико! юлькосп вщомих юриств колишньо! Росшсько! ¡мперп, особливо серед конституцшних демокрапв. Будучи досвщченими теоретиками, у тому числГ й у галузГ правового бущвництва, вони реально ощнили ситуащю, що склалася в Криму шсля вщстуиу бшьшовиюв Г прийняли ршення створити практично оновлену судову систему.
БГльш громГздкою була структура правоохоронних оргашв Криму в перюд вшськово-авторитарних режимГв А. Деншна Г П.Врангеля. В квгтш 1920 р. на швостровГ було створене цившьне правосуддя у формГ Кримського уиравлшня юстицп та його шдроздшв. Кримшальний розшук був вщокремлений вщ державно-полГтичного й дютав можливють зайнятися своею прямою справою - боротьбою з кримшальною злочиннютю.
Надаючи велике значення д1яльносп судово! системи було збшьшено кшькють мирових судщв. До !хнього обов'язку входило приймати вщ потершлих рГзш, навГть !м непщсудш, скарги та надсилати !х у вщповщт установи. Наказом П. Врангеля вщ 8 липня 1920 р. нагляд за провадженням дГзнань у справах про державш злочини було покладено на чини прокурорського нагляду вшськового вщомства - у прифронтовш смузГ та цившьного ведомства - в тиловому районг Чини прокурорського нагляду мали бути присутшми при всх найважливших слщчих д1ях Г стежити за законнютю арештГв Г правильнютю утримання арештованих.
13
3 серпня 1920 р. з метою зосередження вае! роботи щодо боротьби Гз державними злочинами в однш установГ начальникам державно-розшукових управлшь надавалося право порушувати клопотання про подовження термшу утримання пщ вартою до 3-х мюящв (наказ № 3529).
Начальником особливого вщдшу штабу головнокомандувача й помГчником начальника цившьного управлшня був призначений Е. Климович, генерал-лейтенант (з лютого по вересень 1916 р. - директор Департаменту полщи мшютерства внутрштх справ). Наказом генерала П.Врангеля в серпш 1920р. цьому департаменту була тдпорядкована вся кримська державна варта - полщГя та вшськовГ частини для боротьби Гз формуваннями руху опору «зелених».
Одним Гз чинниюв, що сприяли становленню цившьно! влади в Криму, було «вщновлення цившьного порядку й законносп», що чудово розумв генерал П. Врангель Г члени його уряду [13, с. 197]. Першим кроком для виршення цього зав-дання став наказ № 2994, що скасував виключне право вшськового керГвництва порушувати кримшальш справи проти пщлеглих. Зпдно з цим наказом «вщцання шд суд проводиться шляхом безпосереднього винесення вшськовим Г вшськово-морським про-курорським наглядом звинувачувального акта в суд Гз повщомленням про це керГвництву обвинуваченого...» [14]. Це повинно було покласти край традици покриття злочишв, особливо поширено! у вшськових частинах, що вело зрештою до оздоровлен-ня арми, упровадження в нш засад законносп.
Наказами № 3023 вщ 14 квГтня 1920 р. та № 3086 вщ 5 травня 1920 р. при начальниках гаршзошв Г комендантах фортець, при штабах корпусГв, дивГзш Г окремих бригад були створен вшськово-судовГ комюп, незалежн вщ мюцевого вшськового команду-вання й пгцпорядкованГ безпосередньо головному вшськовому прокурору. Вони мали розглядати, зокрема, ва справи про крад1жки, про незаконн реквГзицп та про ди, що зашкоджували мюцевим жителям. У наказГ № 3023, зокрема, зазначалося, що метою цих комюш е «викоренення грабувань Г розбо!в». Вщповщальнють за здирства та розбо! покладалась на командирГв вшськових частин, а наявнють цих злочишв у наказГ квашфшувалася як безладдя в пщроздш й невщповщнють керГвника сво!й посадг МатерГальн збитки, спричинеш такими грабуваннями та розбоями, компенсувалися за рахунок вшськово! частини. Наказом також було затверджено Положення про вшськово-судовГ комюп та !х штатний розпис [15, с. 2-6]. Оскшьки вшськово-судовГ комюп були единими органами суду й закону в прифронтовш смузг на них був покла-дений Г обов'язок вщшкодувати населенню вартють заподГяних йому вшськами збитюв (як унаслщок незаконних, так Г законних реквГзицш), а також давати вам, хто звернеть-ся, потрГбш !м роз'яснення Гз будь-яких справ судового або адмшютративного порядку. Засщання комюш, що спочатку проходили в закритому режиму стали незабаром прово-дитися публГчно й гласно. АрхГвш матерГали свщчать, що робота комюш вщбувалася часто в дуже скрутних умовах: у непристосованих примщеннях, у небезпещ, з частими пере!здами при недостаттх транспортних засобах, при негативному ставлены деяких вшськових командирГв. П. Врангель пщсумував дГяльнють вшськово-судових комюш у наказГ № 3631 вщ 14 вересня, де, зокрема, зазначалося: «П'ять мюящв юнування комюш дають пщставу зараз судити про результати !хньо! дГяльностг У багатьох випадках, навГть переобтяжет справами, комюп розглянули значну кшькють справ Г захистили
14
порушен права приватних осГб, покарали винних. Усе населення територш, зайнятих Росшською армГею, з повагою Г довГрою ставиться до дшльносп комюш, а жителГ прифронтово! зони, де ще не налагоджений апарат цившьно! влади, вбачають у комюшх единий захист Г звертаються до них зГ всГма сво!ми скаргами й претензшми» [16, с. 92].
Важливу роль у системГ правоохоронних оргашв вшськово-авторитарних режимГв А. Дешкша та П. Врангеля вщгравали органи контррозвщки, яю були створен 28 листопада 1919 р. при штабГ командувача вшськами Добровольчо! армп в Криму як особ-ливе вщдшення. ТериторГальн пункти були сформован в мютах Криму в грудн 1918 -ачт 1919 р. У ачт 1919 р. при штабГ Кримсько-азовсько! армп була оргашзована су-дово-слщча комюш „з метою усшшшшо! боротьби з бшьшовизмом» [17, арк. 28].
З приходом частин Добровольчо! армп до Криму в Омферополг Севастополе Свпаторп, Ялт та Феодосп були створен контррозвщувальн пункти в складГ 5-9 офщерГв (у КерчГ вш знаходився весь час, оскшьки територш твострова контролювала-ся вшськами генерала А. Деикша) [18, арк. 1-24 зв.]. Одночасно в цих мютах, а також у Свпаторп почали роботу вщдшення Тавршсько! судово-слщчо! комюп [19, арк. 9] та вшськово-слщчГ комюп. На територп Криму у вшськово-слщчих комюшх працювали 24 генерали Г штаб-офщери, Гз них тшьки 9 мали юридичну освГту. На середину серпня 1919 р. у провадженш цих комюш було 1382 справи.
У верест 1919 р. були затверджеш тимчасовГ штатт розписи судово-слщчих комюш [20, арк. 52]. У серпы 1919 р. було прийнято два нормативних акта, що регла-ментували дГяльнють усх пщроздшв контррозвщки - «Правила здшснення чинами контррозвщувально! служби в ЗСПР арештГв, обшуюв Г розслщувань» та «1нструкцш для ведення агентурного дшоводства контррозвщувальними органами» [21, арк. 1-6].
Пюля змши командування ЗСПР почалася часткова реоргашзацш контррозвщувальних оргашв. На початку травня 1920 р. з метою об'еднання дГяльносп кримшального розшуку й контррозвщки Гз штабу головнокомандувача та Морського управлшня були видшенГ органи контррозвщки й передан «у вщання Начальника вшськового управлшня, утворивши при ньому особливе управлшня» [22, арк. 112].
Пщсумовуючи вищевикладене, зазначимо, що проведений анашз дшльносп правоохоронних оргашв урядГв С. Крима, А. Дешкша та П. Врангеля свщчить про суттевГ недолши в оргашзацп !х дшльносп. В умовах вшни щ органи не змогли забезпечити ефективне виконання закошв Г постанов сво!х урядГв, регулювання економГчних Г сощально-полгтичних вщносин на швостровг 1й була притаманна надмГрна бюрократизацш й переобтяженють дубльованими шстанцшми. Особливо це стосуеться в першу чергу судово! системи, яка включала до свого складу наступш ланки: земський начальник, мюький суддя, мировий суддя, повГтовий член окружного суду, повГтовий з'!зд, мировий з'!зд, окружний суд, судова палата, Вищий крайовий суд. Така кшькють судових шстанцш, не пов'язаних помГж собою спшьною Гдеею й не злитих в одне гармошчне цше, не могла задовольняти вимог демократично! та близько! до народу влади. Тяжи обставини, в яких опинилися уряди С. Крима, А. Дешкша та П. Врангеля змусили !х все наполегливше звертатися до «надзвичайно! юстицп».
15
Список використаних джерел та лггература:
1. Оргатзащя судових та правоохоронних оргашв: тдручник для студенлв юрид. спещальностей вищих навч. закладав / За ред. I. £. Марочкша, Н. В. Сiбiльовоï. - Х.: Одюсей, 2007. - 528 с.
2. Дубко Ю. В. Радянська Соцiалiстична Республiка Тавриди: iсторико-правовi аспекти. Дис. к. ю. н., Харюв, 1999.
3. Реформирование пенитенциарной системы на Украине в конце 19-начале 20 вв. на примере Таврической губернии [Электронный ресурс] / А.Н. Григорьев // Культура народов Причерноморья. — 1999. — N10. — С. 60-64 — Библиогр. в конце статьи: с. 64 (12 назв.) — рус.
4. Здшснення судочинства в Криму в першш половит 1920-х роюв [Електронний ресурс] / А.В. 1шин // Культура народов Причерноморья. — 2001. — N26. — С. 84-88 — Библиогр.: 16 назв.
— укр.
5. К проблеме истории 1-го этапа формирования и деятельности милиции Крымской АССР, решения татарского вопроса в 1921-1924 гг. [Электронный ресурс] / В.Н. Пащеня // Культура народов Причерноморья. — 2006. — N89. — С. 70-74 — Библиогр. в конце ст. 17 назв. — рус.
6. Деятельность симферопольской окружной милиции в начальный период НЭПа [Электронный ресурс] / В.В. Прохоров // Культура народов Причерноморья. — 1999. — N8. — С. 83-87 — Библиогр.: 23 назв. — рус.
7. Деятельность симферопольской окружной милиции в начальный период НЭПа [Электронный ресурс] / В.В. Прохоров // Культура народов Причерноморья. — 1999. — N8. — С. 83-87 — Библиогр.: 23 назв. — рус.
8. Создание руководящих органов крымской милиции в 1920-1924 гг.: Страницы истории [Электронный ресурс] / В.В. Прохоров // Культура народов Причерноморья. — 2001. — N17.
— С. 130-133 — Библиогр. в конце ст. — рус.
9. Уголовный розыск Крыма в период укрепления советской власти. [Электронный ресурс] / В.В. Прохоров // Культура народов Причерноморья. — 2005. — N66. — С. 38-42 — Библиогр. в конце ст. 11 назв. — рус.
10. Форма одежды и знаки различия крымской рабоче-крестьянской милиции первой половины 1920-х годов [Электронный ресурс] / В.В. Прохоров // Культура народов Причерноморья. — 2004. — N52, Т.1. — С. 57-60 — Библиогр. в конце ст. 18 назв. — рус.
11. Редькша О. М. Кримський Крайовий Уряд генерал-лейтенанта С. Сулькевича (червень-листопад 1918 р.): юторико-правове доондження. Дис. к. ю. н. - К., 2003.
12. ЦДАРК.-Ф. Р.-1000.-Оп. 4. -Спр. 1.
13. Доклад генерала Махрова // Грани, 1982. - №124. - С. 183-241.
14. Hoover Institution Archives. P. Kusonskii Colection. - Box 3. - Folder 9.
15. Руководство для Военно-Судных Комиссий, Военно-Полевых и Полковых Судов. (Сборник приказов, руководящих статей законов и образцов постановлени, приговоров и т. д.). // Составители военно-судебного ведомтсва полковник Н. Несмелов и коллежский ассесор Н. Фон-Ланг - Издание Военого и Морского Судного Отдела Военного Управления ВСЮР -Типография Штаба Порта - Севастополь. - 1920. - 138 с.
16. Росс Н. Врангель в Крыму. - Франкфурт-на-Майне, 1982. - 376 с.
17. РДВА. - Ф. - 39660. - Оп. 1. - Спр. 208.
18. РДВА. - Ф. - 39660. - Оп. 1. - Спр. 236.
19. РДВА. - Ф. - 39540. Управление генерал-квартирмейстера при штабе Главнокомандующего Вооруженными Силами на Юге России. - Оп. 1. - Спр. 179.
20. РДВА. - Ф. - 39540. - Оп. 1. - Спр. 137.
21. РДВА. -Ф. - 39499.-Оп. 1. -Спр. 115.
22. РДВА. - Ф. - 39540. - Оп. 1. - Спр. 179.
16
Велигодский Д.В. Судебные и правоохранительные органы в системе органов власти государственных образований С. Крыма, А. Деникина и П. Врангеля.
В статье исследуется процесс формирования правоохранительных органов в сложных политических условиях в Крыму, их система, состав, структура, статус и взаимодействие с исполнительными органами государственных образований С. Крыма, А. Деникина и П. Врангеля. Особое внимание уделяется судам, поскольку они наделены полномочиями по осуществлению судебной власти. Обобщен позитивный и негативный опыт деятельности судебной системы, прокуратуры, органов досудебного следствия, органов юстиции, органов внутренних дел, адвокатуры.
Ключевые слова: исполнительные органы, органы юстиции, прокуратура, статус, структура, судебная система.
Veligodskiy D.V. The judicial and law-enforcement bodies in the system of bodies of the state power of S. Krym's, A. Denikin's and P. Vrangel's state formations.
In the article the process of forming of law enforcement bodies in difficult political conditions in the Crimea is explored. The author analyses the system of law enforcement bodies, their composition, structure, status and their co-operation with the bodies of executive power of S. Krym's, A. Denikin's and P. Vrangel's state formations. The special attention is spared to courts, because they have the power to realize judicial autority. The positive and negative experience of activity of the judicial system, office of public prosecutor, organs of pretrial investigation, organs of justice, law-enforcement bodies, advocacy are generalized in this article.
Key words: bodies of executive power, organs of justice, office of public prosecutor, status, structure, judicial system.
Надiйшла до редакцл 25.05.2009 р.
17
